Організація роботи державної податкової інспекції м. Вознесенська

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Структура державної податкової інспекції м. Вознесенська в Миколаївській області

2. Облік та роз'яснювальна робота з платниками податків

3. Контроль за справлянням непрямих податків (ПДВ)

4. Контроль за справлянням акцизного збору

5. Контроль за справлянням непрямих податків, податку на прибуток підприємств

6. Контроль за справлянням податку з доходів громадян

7. Контроль за справлянням податку на землю

8. Контроль за справлянням майнових податків

9. Контроль за справлянням ресурсних податків та платежів

10. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів

11. Валютний контроль

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ХАРАКТЕРИСТИКА

державна податкова інспекція контроль

Грушак Анни Іванівни

Студентки ІV курсу, групи ФББ-41

Факультету фінансів та банківської справи

Національного університету ДПС України

за період проходження практики

у Вознесенській ОДПІ

з 17.05.2010р. по 10.06.2010р.

В ході проходження практики Грушак Анна Іванівна згідно програми економічної практики ознайомилася із структурою Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції, з'ясувала особливості роботи та функції кожного з підрозділів, які документи регламентують роботу цих підрозділів та їх склад. За час проходження практики студентка брала участь в оформленні документів при постановці на облік платників податків, складанні звітних документів, складанні плану роз'яснювальної роботи, складанні планів та проведенні документальних перевірок, складанні актів, протоколів та довідок за результатами документальних перевірок, обробці вхідних документів, які надходять від платників податків та виконував інші доручення, поставленні керівником практики. Продемонструвала належний рівень теоретичних знань та вміння використовувати отримані знання на практиці.

Під час практики зарекомендувала себе як майбутній фахівець, який цікавиться роботою та здобуттям нових знань. Дотримувалася вимог, встановлених правилами внутрішнього розпорядку. Легко знайшла спільну мову зі співробітниками, в колективі поводила себе ввічливо і коректно.

За результатами проходження практики заслуговує оцінки відмінно.

Керівник практики від бази практики

____________ ________________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

РЕЦЕНЗІЯ

На звіт про проходження практики

на_______________________________

(база практики)

студентки______________________

__________________________________

(факультет, група, курс)

___________________________________

(назва вищого навчального закладу)

з_________________________________

(термін проведення практики)

Оцінка за зміст ____________________

Оцінка за оформлення _____________________

Оцінка за індивідуальне завдання______________________

Оцінка за захист ______________________

Загальна оцінка _________________________

Керівник практики від навчального закладу

_____________________________________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

Дата “___”_________2010р.

Вступ

Організаційні і правові засади здійснення податкової політики і функціонування податкової системи в Україні визначені в Законах України «Про систему оподаткування» та «Про державну податкову службу в Україні». Ці законодавчі акти визначають систему податків в Україні, а також апарат державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організує стягнення податків і платежів у розпорядження держави.

З метою посилення контролю за справлянням податків, зборів та інших обов'язкових платежів, зміцнення виконавчої дисципліни працівників податкових органів Указом Президента України від 22.08.96р. №760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» на базі Головної державної податкової інспекції та інспекцій в областях і районах, містах організована Державна податкова адміністрація Україні.

Метою проходження практики є поглиблення і закріплення теоретичних знань, які отримані у процесі навчання, набуття необхідних навичок практики правильності нарахування, обліку та сплати юридичними та фізичними особами податків, зборів та неподаткових платежів до бюджету, які передбачені діючим законодавством .

Головними завданнями стажування є отримання практичної підготовки, яка необхідна для виконання обов'язків фінансиста, податкового інспектора, ревізора та набуття досвіду організаторської роботи.

За період проходження стажування ознайомилась з функціями та завданнями, які виконують структурні підрозділи податкової інспекції, приймала участь у перевірці правильності нарахування та сплати податків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а також закріпила теоретичну базу щодо методології проведення документальних та камеральних перевірок.

Для вдосконалення перевірок податкового законодавства необхідно забезпечити своєчасність надходження нових нормативних актів, підвищення рівня кваліфікації податкових спеціалістів, проведення семінарів та консультацій з актуальних питань та вирішення інших проблем. Всі питання, які передбачені програмою стажування розглянуті в повному обсязі .

1. Структура державної податкової інспекції м. Вознесенська в Миколаївській області

Об'єднана державна податкова інспекція м. Вознесенськ, де проходило стажування, знаходиться за адресою вул. Лєскова, 2. Дана організація підпорядковується Державній податковій адміністрації у м. Миколаєві та має державну форму власності.

Об'єднана державна податкова інспекція м. Вознесенськ надає послуги щодо роз`яснення податкового законодавства платникам податків через засоби масової інформації та відділу консультацій; здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів до бюджету та цільових фондів. Крім того, державна податкова інспекція розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій щодо питання оподаткування та валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державної податкової інспекції. Дана організація веде облік платників податків і здійснює реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов`язкових платежів.

Показником обсягів діяльності ОДПІ за рік є загальна сума податків і зборів зібраних даною організацією за минулий звітний рік.

Структура Вознесенської ОДПІ зображена в додатку 1.

2. Облік та роз`яснювальна робота з платниками податків

Облік платників податків ведеться згідно з Інструкцією «Про порядок обліку платників податків», затвердженою наказом ДПА України від 17 листопада 1998 р. №552.

Облік платників податків є однією з основних функцій органів ДПС.

Юридичні особи повинні у 20-денний термін після отримання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органів ДПС за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік.

Для взяття на облік платників податків - юридичні особи подають до органів ДПС такі документи:

? заяву за ф.№1-ОПП (додаток 2);

? завірені в нотаріальному порядку копії статуту, установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

? копію положення (для бюджетних установ);

? копію свідоцтва про державну реєстрацію;

? копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

При необхідності можуть подаватись ще й такі документи:

? копія довідки за ф.№4-ОПП (якщо засновниками підприємств є юридичні особи, які знаходяться на обліку в інших ДПІ) (додаток 3);

? копії довідок ДРФО посадових осіб та засновників (фізичних осіб).

Взяття на облік юридичної особи здійснюється протягом 2 робочих днів після надходження заяви за ф.№1-ОПП (див. дод.2). Дані із заяви про взяття на облік заносяться до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб і вносяться з нього до журналу обліку платників податків і зборів для юридичних осіб за ф.№3-ОПП. На примірнику статуту (положенні) платника податку робиться відмітка про взяття його на облік за підписом відповідальної особи і видається довідка за ф.№4-ОПП (див. дод.3), яка підтверджує взяття на облік.

Протягом 3-х робочих днів платник зобов`язаний повідомити органи ДПС про відкриття або закриття рахунку - дана інформація заноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб.

Фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5-денний термін подати такі документи до органів ДПС для взяття на податковий облік:

? заява за ф.№5-ОПП (додаток 4);

? копія свідоцтва про державну реєстрацію;

? документи, що засвідчує особу (паспорт).

Дані із заяви за ф.№5-ОПП заносяться до реєстру фізичних осіб. Після взяття платника податку на облік органи ДПС видають йому довідку за ф.№4-ОПП, яка підтверджує взяття його на облік.

Відкриття (закриття) рахунків здійснюється так само як і для юридичних осіб.

Облік фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності ведеться в журналі обліку платників податків і зборів фізичних осіб за ф.№7-ОПП.

Фізичні особи, які не є суб`єктами підприємницької діяльності, також реєструються в органах ДПС з присвоєнням їм ідентифікаційного коду. Облік фізичних осіб здійснюється в залежності від наявності у них об`єктів оподаткування.

Зняття з обліку може здійснюватись у випадку ліквідації підприємства. Для цього необхідно документи:

? заяву про зняття з обліку за ф.№8-ОПП (додаток 5), дата якої фіксується в журналі за ф.№6-ОПП ;

? заяву про зняття з обліку платника ПДВ;

? оригінал довідки за ф.№4-ОПП;

? копію розпорядчого документа власника про ліквідацію;

? копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

? ліквідаційну картку органів державної статистики.

У 10-денний термін з дня подання заяви за ф.№8-ОПП скласти ліквідаційний баланс. Крім того проводиться документальна перевірка платника, і у разі невиявлення порушень його знімають з обліку. Якщо ж є заборгованість перед бюджетом, то складається повідомлення за ф.№10-ОПП і надсилається до ліквідаційної комісії.

У разі перереєстрації платника податку - юридичної особи він подає такі документи до органів ДПС за попереднім місцезнаходженням у 20-денний термін з дня його зміни :

? заяву за ф.№9-ОПП (додаток 6);

? копію свідоцтва про державну реєстрацію;

? оригінал довідки за ф.№4-ОПП, отриманої за місцем взяття на облік.

А також до органів ДПС за новим місцезнаходженням такі документи як:

? заяву за ф.№1-ОПП (ф.№5-ОПП ) з поміткою «перереєстрація»;

? копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Після перереєстрації за новим місцем проживання надходить повідомлення за ф.№11-ОПП (додаток 7)

Зняття з обліку фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, аналогічному для платників податків - юридичних осіб, з урахуванням того, що у зв`язку зі смертю фізична особа знімається з обліку на підставі інформації, одержаної від органів реєстрації актів громадського стану.

Основними регламентуючими документами при проведенні роз`яснювальної роботи є Закони України «Про державну податкову службу» та «Про систему оподаткування», а також інші нормативні акти.

Масова роз`яснювальна робота серед платників податків Печерського району м. Києва проводиться згідно квартальних та щомісячних планів.

Основними формами масово-роз`яснювальної роботи є розгляд листів і звернень платників податків, надання консультацій на індивідуальному прийомі та по телефону, через пресу, телебачення і радіо, підготовка й читання лекцій, проведення семінарів і зустрічей з трудовими колективами з проблем податкового законодавства та результатів роботи податкової інспекції.

Щоденно ведеться Книга обліку прийому платників податків, також ведеться Журнал обліку особистого прийому платників податків, Журнал обліку законодавчих актів, що друкуються в пресі, Журнал обліку кореспонденції, яка надходить до відділу.

Вищезгадані функції здійснюються відділом обліку та звітності.

3. Контроль за справлянням непрямих податків (ПДВ)

В Україні порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість » з внесеними змінами Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість » № 550/97-ВР від 26.09.97р.

Платниками податку є юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання .

Податок на додану вартість включають в ціну товарів, робіт, послуг в тому числі імпортних, за ставкою в розмірі 20 % до оподатковуваного обороту, що не включає ПДВ .

Оподатковуваний оборот операцій з продажу товарів, робіт, послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з врахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються в ціни товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Продаж товарів здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. При цьому платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну (додаток 8), в якій міститься:

? порядковий номер податкової накладної;

? дата її виписування;

Оригінал надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткові поставку товарів. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, встановленого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку встановленому законодавством.

Фізичні особи, які не зареєстровані як платники податку, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Податкова накладна надається в разі продажу товарів покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек або інший розрахунково-платіжний документ. Податкова накладна не виписується, коли вартість товарів не перевищує 20 грн.

Платники ПДВ повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та звільнених від оподаткування; та операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюється ДПА України.

Платники податку несуть відповідальність за достовірність та своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету. У разі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов`язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару.

Контроль за нарахуванням та внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним податковим органом України. Порядок внесення ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України встановлюється КМУ.

Відповідальність платників податку за порушення строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітування, а також порядок оскарження рішень податкових органів встановлюються відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Подання податкової декларації по ПДВ (додаток 9) платниками податку передбачено підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість » від 03.04.97р. №168/97-ВР.

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником ПДВ.

Контроль за ПДВ здійснює відділ прямих та непрямих податків.

При проведенні камеральної перевірки декларації податковим органом перевіряється термін подання декларації(не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом), якщо порушено строки подачи декларації то відповідно до Закону встановлено адміністративний штраф у розмірі 10 нмдг правильність заповнення декларації, проводиться її арифметична перевірка, наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом із цією декларацією, а також перевіряється відповідність суми податку, заявленої платником у декларації, поданим розрахункам.

Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного періоду відображаються платниками податку в податковій декларації, форма і порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (далі - Декларація) (додатки 4 та 5).

Платники податку, які здійснюють операції, які не є об'єктами оподаткування згідно статті 3 Закону-1 та операції, звільнені від оподаткування згідно статті 5 Закону-1, до декларації повинні додавати довідку довільної форми, засвідчену підписом бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа) із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування або звільняється від оподаткування.

При перевірці Декларацій платників податку, які одночасно з оподатковуваними операціями здійснюють операції, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону-1, необхідно звернути увагу на дані обсягу продажу товарів (робіт, послуг), вказані в рядках 1, 2 та 3,4 розділу "Податкові зобов'язання" та обсяги придбаних товарів (робіт, послуг) та основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, для операцій, що підлягають оподаткуванню та звільнені від оподаткування, які вказані в рядках 10 а), 11 а) та рядках 10 б), 11 б) і 13 розділу "Податковий кредит".

В разі, якщо платник податку в звітному періоді проводить коригування перенарахованого та недонарахованого податкового кредиту за попередній звітний період, сума якого відображається в пункті 16 Декларації, то він зобов'язаний подати розрахунок коригування сум .

При перевірці декларацій платників податку, які при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України оформлюють простий) вексель на суму податкового зобов'язання, необхідно звернути увагу на правильність відображення сум, зазначених у векселі, в загальній сума податкових зобов'язань в рядках 6 і 19 Декларації та включення цих сум до податкового кредиту в рядку 12 "б" Декларації.

Платники податку, які здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), та при застосуванні квартального податкового періоду можуть отримувати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за підсумками результатів діяльності першого місяця кварталу та двох перших місяців кварталу, подають Розрахунок бюджетного відшкодування (за формою додатку № 1 до Декларації).

При перевірці декларації платників податку, які здійснюють експортні поставки в порядку бартерних (товарообмінних) операцій, необхідно врахувати, що такі платники до 1 січня 2010 року також повинні проводити коригування перенарахованих сум податкового кредиту, заповнювати розрахунок за формою № 2 до Декларації та відображати ці суми в рядку 16 Декларації.

Якщо під час перевірки виявлено помилки у визначенні платником суми податку, то робиться запис у пункті 4 розділу IV податкової декларації та складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації по ПДВ.

Якщо платником допущені арифметичні помилки, що призвели до заниження суми податку, належної до сплати податковий орган самостійно здійснює перерахунок та повідомляє платника про суму податкових донарахувань. В такому випадку платник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання але не меньше 1 нмдг.

Коли виявлено факт завищення суми бюджетного відшкодування, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов`язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, й до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в Розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів із дати виписки такого Розпорядження.

У разі коли платник податків не сплатив своєчасно узгоджену суму, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

Ш при затримці до 30 календарних днів , наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10% такої суми;

Ш при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20% такої суми;

Ш при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступним за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50% такої суми.

4. Контроль за справлянням акцизного збору

Акцизний збір, так само, як і ПДВ, є одним із непрямих податків, отже, він включається до ціни товарів та сплачується в кінцевому рахунку покупцем, а не виробником. Акцизний збір був введений в Україні разом з ПДВ, та змінив податки з обороту та з продажу.

Порядок обчислення і сплати акцизного збору регламентується такими документами: Закон України від 11.12.98р. № 311-XIV « Про внесення змін до деяких законів України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита та порядок сплати акцизного збору», Указ Президента України від 11.05.98р. №453/98 «Про платників та порядок сплати акцизного збору», Указ Президента України від 18.06.98р. №653/98 «Про деякі питання, пов`язані із встановленням ставок акцизного збору і ввізного мита», Указ Президента України від 29.12.98р. №1385/98 «Про порядок реалізації деяких підакцизних товарів та обчислення акцизного збору». Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору встановлені Верховною Радою України.

Об'єктом оподаткування податком з обороту та акцизним збором є повна вартість товару

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачується до бюджету в такі строки:

? підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт питний та етиловий, пиво - на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації ця норма застосовується у разі:

? підприємствами виробниками, що реалізують тютюнові вироби, - щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць;

? власниками (замовники) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини - не пізніше дня одержання готової продукції;

? платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку

Платники щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до ДПІ за місцем свого знаходження розрахунки акцизного збору за встановленою формою (додаток 10).

Строки подання розрахунку акцизного збору, і строки сплати акцизного збору, які припадають на вихідний або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податку здійснюється органами ДПІ відповідно до Закону України від 24.12.93р. №3813-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про державну податкову службу України».

Контроль за справлянням податку на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств є прямим загальнодержавним податком.

Обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 .

Контроль за справлянням податку на прибуток здійснюють органи ДПС, а саме управління документальних перевірок юридичних осіб. Камеральну перевірку здійснюють на основі поданих документів - декларації про прибуток підприємств з додатками, згідно Інструкції «Про порядок складання декларації про прибуток підприємств»

При проведенні камеральної перевірки інспектор відділу прямих та непрямих податків перевіряє строки подачи декларації, якщо строки порушено застосовується адміністративний штраф до керівника підприємства та бухгалтера. Адміністративні штрафи стягуються відповідно до Інструкції “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС” . Перевіряється правильність заповнення атрибутів, наявність печаток, фірмових штампів. В основі камеральної перевірки лежить визначення відповідності між даними в основній декларації з даними, що наведені в додатках.

Перший рядок перевіряють з даними, що наведені в додатку А, рядок 1.7, а сума що зазначена у рядку 1.7 додатку А повинна відповідати сумі рядків з 1.1 по 1.6 цього ж додатку.

Доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, пов`язаний з видобутком корисних копалин даний рядок повинен відповідати підсумку додатку В. де відображаються доходи від таких операцій. Рядок 4 доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно переданих товарів повинен відповідати підсумку додатку Г це рядок 4.8. доходи від врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості ( рядок 5) повинен відповідати підсумку додатку Д. І так далі по іншим рядкам в декларації зазначено де відображається та чи інша цифра (додаток 11) . Результати за наростаючим підсумком звіряють з декларацією за попередній період.

Таким чином перевіряється правильність заповнення декларації. Якщо виявлено помилки то інспектор складає протокол перевірки в якому зазначає, що підприємство платник податку припустився помилки при заповнені декларації про податок на прибуток. якщо сума податку занижена то на платника податку накладаються штрафні санкції відповідно до Інструкції “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС” від 17.03.2001 № 110 . Якщо податок за даними декларації завищено то платника повідомляють про таке завищення для того щоб була проведена звірка з обліком чи немає у підприємства недоїмки за рахунок завищення суми податку. При проведенні документальної перевірки на підприємстві перевіряються такі документи:

? баланс ф.№1;

? звіт про фінансові результати;

? звіт про фінансово-майновий стан;

? журнали-ордери;

? книга головна;

? первинні документи.

? інші документи.

За результатами перевірки органами ДПС складається акт перевірки.

6. Контроль за справлянням податку з доходів громадян

Платниками прибуткового податку в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій і політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства - як ті, що постійно проживають (не менше 183 календарних днів в рік), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Для того, щоб стати на облік в органах ДПІ, платником податку подається заява на реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності. Після реєстрації органом ДПІ видається довідка про взяття на облік платника податку, в якій повідомляє, що платнику податку надано реєстраційний номер та заводиться реєстраційна картка суб`єкта підприємницької діяльності.

Для всіх платників чинним законодавством передбачена єдина шкала ставок, за якими оподатковується сукупний річний доход, виходячи із середньомісячного доходу, що був одержаний з різних джерел , як на території України, так і за її межами.

Для громадян, які постійно проживають в Україні, об`єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, який визначається як сума місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних із різних джерел на території України та за її межами. Доходи, одержані за межами України, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном, відповідно до законодавства іноземних держав, громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховують при сплаті ними прибуткового податку в Україні.

Доходи, одержані в іноземній валюті від нерезидентів, перераховують у національну грошову одиницю України за курсом НБУ, що діяв на дату одержання доходу. Прибутковий податок з доходів громадян, одержаних в іноземній валюті, сплачується в національній грошовій одиниці.

Об`єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний протягом будь-якого календарного місяця з джерела в Україні . Доходи у матеріальній формі у вигляді продукції власного виробництва товаровиробників обчислюють за середньозваженою ціною реалізації стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому здійснюється нарахування, таких доходів суб`єктам оподаткування.

Доходи працівників підприємств з сезонними видами виробництва, які мають державний пріоритет у розвитку (фермерські господарства, кооперативи), одержані протягом року у вигляді продукції цих підприємств, обчислюють за їх фактичною собівартістю.

Доходи у вигляді продукції інших товаровиробників розраховують за цінами придбання, збільшеними на офіційний індекс інфляції до місяця, що передує місяцю нарахування цих доходів суб`єктами оподаткування.

Доходи у нематеріальній формі (у вигляді послуг і прав) обчислюють за їх фактичною ціною у місяці, в якому одержано такий доход. При цьому фактична ціна послуг не може бути нижчою, ніж середньозважена ціна таких послуг стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому нараховуються такі доходи суб`єктам оподаткування.

Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. При оподаткуванні сукупного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року, встановлено ряд пільг, які можна поділити на дві групи:

? звільнення від оподаткування певних видів доходів;

? зменшення сукупного оподатковуваного доходу.

КМУ може постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян. Забороняється встановлення іншими законодавчими актами додаткових пільг, вони можуть бути встановлені тільки шляхом доповнення чинного Декрету.

Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого протягом року податку з місячного доходу. Розрахунок провадиться в такому порядку:

? визначення суми річного сукупного оподатковуваного доходу;

? визначення середньомісячного доходу;

?визначення прибуткового податку із середньомісячного оподатковуваного доходу на основі діючої шкали ставок оподаткування.

Порядок і терміни перерахування до бюджету сум прибуткового податку, утриманого із заробітної плати робітників та службовців установлено ст.10 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», якою передбачено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності по закінченню кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банку коштів на виплату належних громадянам сум, зобов`язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за попередній місяць.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов`язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним місцем роботи так і не за основним (додаток 12). Громадяни, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, декларацію можуть не подавати.

При отриманні доходу не за основним місцем роботи видається довідка про суму отриманого доходу та утриманого податку за ф.№ 2.

Сплата прибуткового податку суб`єктами підприємницької діяльності провадиться протягом року щокварталу у розмірі 25% річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платниками, які вперше залучаються до сплати податку, - у розмірі 25% суми, обчисленої їм податковими органами з оціночного доходу на поточний рік. Після подачі річної звітності - декларації, проводиться остаточний розрахунок прибуткового податку, акцизного збору та ПДВ з доходів громадян - суб`єктів підприємницької діяльності.

Громадяни , які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.

Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім`ї, які беруть участь у здійснені підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов`язаний видати патент протягом 3-х робочих днів з дня прийняття зазначеної заяви від платника податку, оформленої належним чином.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підстави для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім`ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Сума сплаченого фіксованого прибуткового податку у вигляді патенту підлягає перерахування, якщо фактичний річний дохід платника перевищує розрахунковий в 1,5 рази.

Перевірка правильності нарахування, утримання й перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян провадиться безпосередньо на підприємствах за допомогою касових книг, розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати й утримання податку, особистих рахунків, документів, що підтверджують право на пільги та інших документів.

7. Контроль за справлянням податку на землю

Плата за землю є одним із видів доходів місцевих бюджетів, яка зараховується на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Вона відіграє істотну роль у суспільстві, фінансовій та податковій політиці і складає близько 12% від суми надходжень місцевих бюджетів.

Статтями 9-14 Земельного кодексу України визначено, що землею розпоряджається ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землю у власність або надають в користування, в тому числі на умовах оренди. Однією із функцій кожного рівня рад народних депутатів в галузі регулювання земельних відносин є справляння плати за землю

Завдання органів державної податкової служби полягає в тому, щоб вся земля, яка використовується - оподатковувалась, і оподатковувалась правильно. Однак всіх платників перевірити неможливо. До ухилення платників від сплати земельного податку призводить те, що до податкових органів не завжди надходить інформація в рішеннях сесій місцевих рад про надання земельних ділянок в користування.

Необхідно зауважити, що місцеві бюджети втрачають значні суми коштів через невизначеність меж населених пунктів, тобто у випадках, коли підприємство фактично знаходиться в межах населеного пункту, а юридично - за межами.

Тому для поліпшення справляння плати за землю повинні бути вироблені принципово нові підходи і, в першу чергу, це більш дієва координація роботи органів місцевого самоврядування, державної влади та земельних ресурсів на місцях з податковими органами

Використання землі на Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, до її встановлення визначаються в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю».

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, щорічно сплачують земельний податок.

Земельний податок сплачують громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об`єднання, організації та установи незалежно від їх форм власності, а також спільні підприємства, міжнародні об`єднання та організації з участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передано у власність чи надано в користування.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно із пунктом 2 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою КМУ від 12.02.93р. №15, із змінами, внесеними постановою КМУ від 30.01.97р. №99, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Обчислення земельного податку з юридичних осіб проводиться самостійно юридичними особами за станом на 1 січня згідно з формою розрахунку земельного податку і подається до податкового органу до 1 лютого (додаток 13), затвердженою наказом ДПА України від 14.01.98р. та зареєстрованою Міністерством юстиції України 22.01.98р. №46/2486. Земельний податок сплачується юридичними особами рівними частками щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, а товаровиробниками сільськогосподарської і рибної продукції - рівними частками до 15 серпня та 15 листопада.

На суми земельного податку, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

На суми земельного податку з товаровиробників сільськогосподарської і рибної продукції, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця, тобто починаючи з 15 серпня і 15 листопада поточного року, нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Нарахування земельного податку з фізичних осіб проводиться у відповідних картках особових рахунків, а також у книгах щорічно за станом на 1 травня. До 15 липня поточного року податкові органи видають громадянину платіжне повідомлення про сплату податку.

Податок сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

На суми земельного податку з фізичних осіб, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

За порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: за несвоєчасне подання розрахунку земельного податку, приховування об`єктів оподаткування, заниження ставок земельного податку, несвоєчасну сплату земельного податку та ін.

Контроль за справлянням плати за землю здійснюється органами державної податкової служби України.

Перевірка суб`єктів підприємницької діяльності по правильності обчислення та повноті і своєчасності сплати земельного податку здійснюється в такій послідовності: в першу чергу робиться вибірка даних по конкретному платнику в ДПА. По-друге робиться вибірка даних у землевпорядних служб (району, міста) згідно кадастрової книги, після чого співставляються дані землевпорядних служб з даними по розрахунках в ДПА. По-третє, здійснюється перевірка на підприємстві відповідності правильності обчислення та повноти і своєчасності сплати земельного податку, а саме робиться звірка даних, одержаних у землевпорядних служб та ДПА з даними на підприємстві. Також здійснюється перевірка правильності обчислення та сплати податку з використанням розрахунку земельного податку, складеного підприємством; платіжних документів; діючих законодавчих та нормативних актів.

При проведенні камеральної перевірки інспектор ДПІ перш за все перевіряє строки подання розрахунку, він повинен бути зданий до 1 лютого звітного року за несвоєчасне подання розрахунку передбачається адміністративний штраф з відповідальної особи та керівника підприємства у розмірі від 5 до 10 нмдг. Потім перевіряється відповідність даних довідки, що видається землевпорядником по місцю знаходження земельної ділянки з даними наведеними в розрахунку. Також перевіряється правильність арифметичних підрахунків. Якщо в разі перевірки виявлені помилки (чи суми заниження, чи завищення сум податку), повідомляють про помилки платника податку, який повинен здати уточнюючий розрахунок. Інспектор на розрахунку ставить помітку про помилки і про застосування штрафних санкцій. Застосовуються санкції до платників, в яких в розрахунку занижень суми податку, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Про стягнення адміністративних штрафів складається акт. Якщо помилки не виявлені то розрахунок підшивається до справи, а данні по розрахунку беруться на облік.

8. Контроль за справлянням майнових податків

На сьогодні основним законодавчим актом з питань справляння майнових податків є Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» (зі змінами та доповненнями); Постанова КМУ від 26.02.93р. №141, якою затверджені Правила проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, автотранспорту та причепів, є основним документом, що регулює проведення техогляду; Постанова КМУ від 07.09.99р. №1388 ( зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від19.04.99р. №637), якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок. З 1 квітня 2000 року набрав чинності Закон України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в України згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно є об`єктами оподаткування і сплачується податок за відповідними ставками, встановленими чинним законодавством.

З 1 січня 2010р. від сплати податку звільняються:

? підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду незалежно від форми власності транспортних засобів;

? навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів за умови використання їх за призначенням;

? особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ст.14 Закону України «Про сплату і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», ст.6-8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст.4-11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - щодо одного легкового автомобіля з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 см (для інвалідів I-II груп - незалежно від об`єму циліндрів двигуна ) або одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна до 650 см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

? особи, зазначені у п.3-4 ст.14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», - щодо одного легкового автомобіля з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 см або одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна 650 см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5м до їх відселення та протягом 3 років після їх переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

? на 50%: сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше 10;

? на 50%: громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні в 1990 року включно.

За неподання розрахунку в строки, визначені законодавством, підприємства сплачують штраф у розмірі 10 нмдг. За неподання розрахунку у строки, визначені законодавством, і в разі якщо відповідно до ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ ДПІ самостійно розраховує суму податку, підприємства згідно з пп.17.1.2 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ додатково сплачують штраф у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожен повний або неповний місяць затримки розрахунку, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 нмдг.

9. Контроль за справлянням ресурсних податків та платежів

9.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99р. №1494.

Обчислення та сплата збору за скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти здійснюється відповідно до постанови КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси.

З метою встановлення дійового контролю за станом сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів органи Міністерства екології та природних ресурсів України щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їх дії.

Ліміти використання водних ресурсів затверджуються водокористувачам відповідно до постанови КМУ від 10.080.92р. №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення».

Об`єктом обчислення цього збору є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання. Обсяги використаної води визначаються платником самостійно.

Водокористувачі подають до органів державної податкової служби розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом (додаток 14), та звіт про використання води. (додаток 15).

Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів провадиться платниками до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Остаточна сплата збору за звітний квартал (період) здійснюється 19 числа місяця, наступного за звітним кварталом (періодом).

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору, проводять документальні перевірки правильності обчислення і сплати до бюджетів збору за спеціальне використання водних ресурсів, при потребі - спільно з органами Мінприроди України, Державного комітету України по водному господарству і Комітету України з питань геології та використання надр.

Відділ ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів проводить камеральну перевірку розрахунку за спеціальне використання водних ресурсів. Перевіряють своєчасність подачі розрахунку. За не своєчасне подання розрахунку до ДПІ накладається адміністративний штраф у розмірі 10 нмгд. Проводиться перевірка даних звіту про використання води який подається щоквартально з даними зазначеними у розрахунку. Перевіряють ліміти забору води з фактичним її використанням. У разі перевищення водокористувачами встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується у п`ятикратному розмірі. Якщо в результаті перевірки виявлено заниження суми збору застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі 100% від суми заниження у разі повторного порушення протягом року штраф у розмірі 200%. За несвоєчасну сплату податку нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочення. За результатами камеральної перевірки (в разі виявлення порушень чинного законодавства) складається акт перевірки інспектором ДПІ.

9.2 Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

Відповідно до ст.28 Кодексу України про надра від 27.07.94р. №132/94-ВР (із змінами і доповненнями) користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони.