Методи податкової оптимізації

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Сутність, значення та принципи податкової оптимізації

Методи оптимізації оподаткування

Шляхи оптимізації податкових платежів

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Оптимізація сплати податків є одним із найважливіших питань для підприємницької діяльності. Буд-яке підприємство зацікавлене в мінімізації податкових зобов'язань, а податкові органи, в свою чергу, зацікавлені у виявленні суб'єктів господарювання, що ухиляються від сплати податків

Актуальність теми. Дослідження проблеми оптимізації оподаткування підприємств набуває все більшої актуальності на сучасному етапі розвитку економіки України. Це обумовлено тим, що посилюється так зване протиборство між зацікавленістю платників податків по уникненню зайвих, з їхньої точки зору, податкових виплат і зацікавленістю держави у поповненні держбюджету і припинення ухилення від податків.

Метою даного дослідження є поглиблення розуміння сутності поняття «податкова оптимізація», «мінімізація податкових зобов'язань», дослідження теоретичного підґрунтя в цій галузі, визначення проблем та необхідних заходів, спрямованих на забезпечення задовільного стану підприємств.

Об'єктом дослідження є цілісний комплекс відносин, які складаються у сфері виконання суб'єктами господарської діяльності своїх податкових зобов'язань.

Предметом дослідження є правове регулювання податкових операцій суб'єктів господарської діяльності.

Фундаментальні теоретичні, методологічні і практичні аспекти аналізу оподаткування та управління негативними факторами знайшли відображення в роботах багатьох вітчизняних і закордонних учених, зокрема, М. Васильєвої, А.Єлісеєва, А. Загороднього, А. Васина, В. Вишневського, Ю. Іванова, С. Каламбет, Т. Клебанової, А. Матвійчука, Л. Тарангул та інших. Їм вдалося створити ґрунтовне теоретичне підґрунтя для розроблення ефективної системи оподаткування підприємств.

СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ПРИНЦИПИ ПОДАТКОВОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ

Податкова оптимізація -- зменшення розміру податкового зобов'язання шляхом ціленаправлених правомірних дій платника податку, що включають в себе повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних переваг.

Податкова оптимізація проявляється у виборі платником податків найвигідніших правових форм здійснення діяльності з метою обчислення оптимальної суми податків в конкретних умовах господарювання згідно з діючим законодавством. Під правовими формами розуміються передбачені законодавством варіанти поведінки: вибір організаційно-правової форми здійснення діяльності, податкового режиму, облікової політики, виду і умов цивільно-правових договорів, використання пільг. Пошук оптимальних управлінських рішень, спрямованих на мінімізацію зобов'язань щодо обов'язкових платежів у межах закону, є характерним напрямом податкової політики суб'єкта господарювання в умовах ринкових відносин.

Головною відмінністю податкової оптимізації від ухилення від сплати податків є використання платником податків дозволених чи незаборонених законодавством способів зменшення суми податкових платежів, не порушуючи при цьому законодавство. У зв'язку з цим, такі дії платника податку не є податковим правопорушенням чи злочином, і, відповідно, не тягнуть за собою несприятливих наслідків для платника податку, таких як донарахування податків, а також накладення фінансових санкцій та нарахування пені.

В діючому податковому законодавстві не закріплено критеріїв, які б дозволили провести чітке розмежування між законним зменшенням податків (податковою оптимізацією) та ухиленням від сплати податків. У зв'язку з цим, актуальною є проблема так званих «сірих схем», коли платник податків формально не порушуючи жодну статтю податкового законодавства, але застосовуючи певні схеми, суттєво зменшує свої податкові зобов'язання порівняно з іншими платниками податків, які такі схеми не використовують. Наприклад, зменшення відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування шляхом так званого зворотного аутстафінгу, при якому підприємство виводить персонал в інші організації, переведені на спрощену систему оподаткування, а потім бере його в оренду.

Податкова оптимізація в рамках національного законодавства має тим менше можливостей, чим більше універсальними є ставки оподаткування та чим менше пільг надається суб'єктам підприємницької діяльності. Так, в Україні реально можна зменшити податкове навантаження, використовуючі такі пільгові режими оподаткування:

ь спеціальні економічні зони (розміщення виробництва в таких зонах суттєво зменшує в перші роки податок на прибуток, плату за землю, а також митні платежі);

ь пільгове оподаткування сільгоспвиробників (повна несплата податку на прибуток та пільги щодо ПДВ);

ь спрощену систему оподаткування малого підприємництва.

Можливості податкової оптимізації в рамках міжнародного бізнесу обумовлені різними умовами оподаткування в різних країнах, і поки світова економіка не досягне універсалізації в цих сферах, суб'єкти підприємницької діяльності будуть використовувати ці відмінності для мінімізації податкового навантаження. Для цього в країнах з пільговим режимом оподаткування реєструється компанія, і завдяки маніпуляції цінами продажу та купівлі товарів та послуг в рамках холдингу, більша частина прибутку залишається в країні з низькими податками. Така політика податкового планування широко використовується як в Україні, так і в цілому світі. А оскільки така діяльність є цілком законною, податковим органам в усіх країнах досить важко боротись з цим явищем. Дієвим методом мінімізації цих процесів є в першу чергу оптимізація національного податкового законодавства.

Виділяють такі схеми мінімізації податкових зобов'язань:

ь взаємодія з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності» (ліквідовані, банкрути, оголошені у розшук тощо);

ь надання послуг нематеріального характеру (маркетингових, консультативних тощо) та віднесення їх вартості до витрат;

ь нетипові експортні та псевдо-експортні операції тощо[8].

Незаконні методи можливо поділити на ті, що зловживають існуючими у податковому законодавстві лазівками для провадження схем, у результаті яких можливо отримати вигоди, що не були передбачені законодавством, та ті, що навмисно приховують частину доходу. До таких методів відносяться: ведення «подвійної» бухгалтерії, надання недостовірних даних, порушення правил ведення бухгалтерського і податкового обліку, несвоєчасне надання або ненадання необхідних документів та інші.

Також ухилення від сплати податків поділяють на два типи в залежності від тяжкості порушення законодавства:

- некримінальне ухилення від сплати податків (спричиняє за собою застосування фінансової та адміністративної відповідальності) проявляється у неправильному віддзеркалення операцій в бухгалтерському і податковому обліку; неправильному укладені договорів або надання їм ознак фіктивного характеру; виплаті санкцій за неіснуючі податкові порушення та інші;

- кримінальне ухилення від сплати податків (порушення не лише податкового, але й кримінального законодавства)[9].

Серед причин, що спонукають платників податків до ухилення від сплати податків, виділяють наступні :

- економічні: значне податкове навантаження, інфляція, нестабільне становище фінансової та банківської сфери, зростаюча частка збиткових підприємств, несправедливі податкові пільги та інші;

- соціальні: низький рівень податкової культури в суспільстві, податкова неграмотність, постійне зниження платоспроможності населення та його негативне ставлення до оподаткування взагалі, недовіра платників податків до влади та інші;

- організаційні: неефективна система адміністрування податків; неналежний фаховий рівень працівників податкових органів, неналежний рівень якості податкового контролю та інші;

- правові: недосконалість та нестабільність податкового законодавства, необізнаність із податковим законодавством та інші[7].

Для зниження податкового навантаження підприємства, окрім податкової оптимізації, використовують і інші механізми, а саме: ухилення від сплати податків та уникнення податків. Порівняльні дані по кожному з цих механізмів наведено в наступній таблиці.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика механізмів зниження податкових платежів

Критерії порівняння	Ухилення від сплати податків	Уникнення податків	Податкова оптимізація
Економічна вигода суб'єктові за умови успішного застосування	Максимальна	Середня або мінімальна	Середня
Рівень ризику	Максимальний	Середній	Мінімальний
Необхідна кваліфікація персоналу	Не вимагає особливої кваліфікації	Спеціальна або висока	Висока
Можливі санкції з боку держави	Аж до кримінального переслідування	Як правило, податкові або адміністративні	Переважно податков
Збиток, що наноситься державі і суспільству	Максимальний	Мінімальний	Може бути від мінімального до максимального
Переважне використання	Індивідуальні підприємці, малий бізнес	Малий, середній і великий бізнес	Великий бізнес
Поєднання з іншими механізмами зниження податкових платежів	Переважно застосовується самостійно	Може поєднуватися з ухиленням від сплати податків	Може поєднуватися з ухиленням від сплати податків і уникненням податків
Залежність від змін економічної політики держави	Найбільш схильні до економічних, політичних та інших коливань кон'юнктури	Переважно схильні до коливань у сфері оподаткування	Найменш схильні до економічних, політичних та інших коливань кон'юнктури

Джерело: [3, c. 173]

Незважаючи на те, що усі три механізми активно використовуються платниками податків, викладеними саме в такій послідовності, вони є не тільки еволюцією від простого до складного, але й еволюцією характеру взаємин між бізнесом і державою, свого роду історією пошуку ними розумного компромісу.

Оптимізація оподаткування починається з аналізу обставин, які впливають на формування податкових зобов'язань організації (юридичних фактів, з якими пов'язане виникнення податкових зобов'язань); методик обчислення податкових платежів (порядок формування бази оподаткування та використання пільг), існуючої системи господарських взаємовідносин організації.

Процес роботи зі створення і впровадження схеми оптимізації оподаткування складається з декількох ключових етапів:

1-ий етап оптимізації оподаткування - перевірка бухгалтерського та податкового обліку, бази договорів та первинних документів; усунення виявлених помилок, забезпечення необхідного обсягу та якості первинних документів. Даний етап дозволяє захистити діяльність підприємства за попередній період діяльності від можливих штрафів у процесі виїзних податкових перевірок.

2-ий етап оптимізації оподаткування - розробка власне схеми оптимізації оподаткування. Схема оптимізації оподаткування - певний порядок взаємовідносин між декількома суб'єктами господарських відносин, спрямованих на зменшення бюджетних платежів у рамках чинного законодавства. Досить часто схема передбачає поділ функцій бізнесу між кількома юридичними особами та / або ліквідацію зайвих ланок бізнес-процесів.

3-ій етап оптимізації оподаткування - оновлення та оптимізація договірної бази, внутрішніх організаційних документів підприємства, створення системи автономного внутрішнього контролю, розробка нових форм договірних відносин з контрагентами та між кількома контрольованими юридичними особами. Також, якщо це необхідно, відбувається коригування облікової політики.

4-ий етап оптимізації оподаткування - розробка необхідних інструментів регулювання рівномірності і розмірів сплати податків для створеної схеми.

Дуже велике значення має можливість відстоювання інтересів підприємства перед податковими та іншими контролюючими органами, та підтримка працездатності схеми оптимізації оподаткування.

Податкова оптимізація ґрунтується на наступних принципах:

ь Принцип адекватності затрат. Вартість впроваджуваної схеми не повинна перевищувати суми податків, які планується зменшити. Допустиме співвідношення витрат на створену схему й обслуговування до суми економії податкових витрат має індивідуальний поріг, який може залежати і від ступеня ризику, пов'язаного з даною схемою, і від психологічних факторів. На практиці такий поріг становить 50-90% від розміру зменшування податків.

ь Принцип юридичної відповідності. Схема оптимізації повинна бути, безперечно, легітимною у відношенні як щодо вітчизняного, так і міжнародного законодавства.

ь Принцип конфіденційності. Доступ до інформації про фактичне призначення і наслідки проведених трансакцій має бути максимально обмежений.

ь Принцип підконтрольності. Досягнення бажаних результатів від використання схеми оптимізації податкових платежів залежить від добре продуманого контролю та існування реальних важелів впливу на всіх виконавців і на всіх етапах.

ь Принцип автономності. Дії щодо оптимізації оподаткування мають якомога менше залежати від зовнішніх учасників.

МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОПОДАТКУВАННЯ

Методи податкової оптимізації класифікують за певними ознаками та критеріями:

1. Методи, які спрямовані на зменшення податкового навантаження без зміни структури податків, що підлягають сплаті:

- зменшення податкової бази: маніпулювання цінами та витратами, формування відповідної облікової політики та інші;

- зменшення податкових ставок: організація окремого обліку реалізації товарів, що оподатковуються за різними ставками;

- використання пільг та податкових відрахувань: використання передбачених законодавством пільг, зміна діяльності для використання пільг та преференцій;

- зміна порядку та термінів сплати податків: зміна договірних умов, створення та використання резервів, зміна строків сплати податків.

2. Методи, які спрямовані на зменшення податкового навантаження шляхом зміни структури податків, що підлягають сплаті:

- скорочення переліку сплачених податків: зміна організаційно-правової форми здійснення діяльності, зміна статусу юридичної особи на приватного підприємця та інші;

- використання спеціального податкового режиму: спрощена система оподаткування, обліку та звітності (Податковим Кодексом України передбачено чотири групи платників єдиного податку; до четвертої віднесено сільськогосподарських товаровиробників)[1];

- зміна місця реєстрації платника податків: реєстрація у закордонній або внутрішній юрисдикції з пільговою системою оподаткування.

Метод зміни податкової юрисдикції полягає в переносі об'єкта оподаткування (окремих операцій, видів діяльності, майна) або реєстрації організації на території (внутрішній (регіональній) або зовнішньоекономічній), що надає певні особливі умови оподаткування (офшор) . Такі зони створюються з метою залучення іноземних інвесторів, розвитку інфраструктури ринку, активізації інноваційної діяльності підприємств та можуть мати певну галузеву спрямованість. Офшорні зони відрізняються від інших типів зон тим, що пільги отримують лише нерезидентні компанії, які не ведуть підприємницької діяльності на території країни розташування, тоді як інші типи - стимулюють розвиток підприємництва в межах території зони.

Наприклад, з метою ефективного використання наявного на території природно-рекреаційного, історико-культурного потенціалу створюються туристсько-рекреаційні зони. Наразі в Україні діє спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець", діяльність якої направлена на збереження та ефективне використання наявних лікувальних ресурсів місцевості, проведення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі регіону та розвиток туризму.

3. Прогнозування економічних показників та наслідків запровадження плану, обсягів податкових надходжень, можливих податкових, фінансових ризиків, здійснення оцінки впливу різних факторів на діяльність підприємства. Планування сум майбутніх податкових платежів здійснюється окремо для податків і зборів, що залежать від фонду заробітної плати та від реалізованої продукції, окремо здійснюється прогноз майбутнього прибутку та суми платежів загалом.

4. Розробка та прийняття плану дій найбільш вигідного для досягнення цілей, а також вибір критеріїв оцінки ефективності здійснення плану (стабільність, конкурентоспроможність, стимулювання діяльності). Ефективно здійснене податкове планування досягає таких цілей: зменшення суми податків; раціональне використання фінансових ресурсів; уникнення штрафів; максимізація суми доходу, яка залишається на підприємстві, для запровадження інновацій та інвестування та інші. При запровадженні того чи іншого плану повинні бути враховані витрати на його запровадження (економічність плану), що можуть включати витрати на послуги фірми, яка розробляє плани та стратегії, юридичні та бухгалтерські послуги. При цьому також необхідне урахування можливих негативних економічних наслідків.

Податкове планування включає розробку річних бюджетів з оподатковуваними базами, які забезпечують реалізацію стратегії життєздатності суб'єкта господарювання; розробку тактичних податкових планів для виконання річних бюджетів; визначення напрямів реалізації заходів річного плану з оподатковуваними базами; контроль за реалізацією заходів по річному плану з базами оподаткування.

5. Реалізація стратегії, моніторинг та контроль за здійсненням, формування звіту.

Сучасні соціально-економічні системи характеризуються значною складністю структури та процесів, високим рівнем невизначеності, відсутністю достатнього обсягу кількісної інформації. Моделювання процесів у складних соціально-економічних системах та вирішення слабоструктурованих задач вимагає використання м'якої системної методології .

При розробці стратегій, пов'язаних з оптимізацією оподаткування, враховуються різноманітті фактори, суб'єктивні характеристики, що майже не піддаються формалізації. Задачі, які необхідно вирішувати на підприємстві у сфері оподаткування, характеризуються нестабільністю, необхідністю врахування якісної інформації про процеси, що також ускладнює їх формалізацію та робить недоцільним використання традиційних методів моделювання.

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

У сучасних умовах функціонування зовнішні фактори негативно впливають на діяльність підприємства. Зовнішнє податкове середовище характеризується такими особливостями: недосконалістю податкової політики, нестабільністю законодавства, складністю обчислення деяких податків, великими ставками податків,політичною та економічною нестабільністю.

Надмірний розмір податків знижує конкурентоспроможність як продукції, так і підприємства в цілому. На зовнішнє середовище підприємство впливати не може. Його покращенням і вдосконаленням повинна займатися лише держава.

Для оптимізації зовнішнього податкового середовища підприємств держава повинна знизити загальний рівень податкового тиску, оптимізувати структуру, механізми податкового регулювання економіки. Необхідно також вжити заходів щодо забезпечення рівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків, стабілізувати податкове законодавство, спростити розрахунок деяких податків (наприклад, податку на прибуток підприємства). Важливе значення має прийняття державою Податкового кодексу, де були б зібрані і систематизовані всі податкові закони, що зробило б законодавчу базу більш доступною і зрозумілою для користувачів і зменшило кількість порушень.

Для оптимізації внутрішнього податкового середовища підприємство повинно проводити ефективний податковий менеджмент. Важливим є вибір оптимальної податкової політики, податкове планування та здійснення ефективного контролю за податковим середовищем на підприємстві.

Таким чином, загальний критерій оптимізації податкових платежів, що враховує інтереси держави та платників податків, повинен ураховувати: інтереси держави з точки зору наповнення бюджетів усіх рівнів, інтереси платників з точки зору зниження свого податкового навантаження та узагальнені інтереси, які полягають у максимізації результату діяльності підприємств, що є важливим джерелом економічного зростання як підприємців, так і держави в цілому.

На сучасному етапі слід зазначити, що сучасна нормативна-правова система податкового законодавства не є достатньо розробленою, оскільки вона не відповідає жодній з економічних моделей країн Європи, тобто при нинішній системі оподаткування процес Євроінтеграції є неможливим.

Отже, можна сказати, що на сьогоднішній день існує багато проблем в сфері оподаткування підприємств. Шляхами подолання цих проблем є: застосування методів податкової оптимізації на самих підприємствах, а саме: вибір форми діяльності, застосування податкових пільг, правильне формування облікової політики, правильне укладання договорів, правильна поведінка з перевіряльниками, а також удосконалення діючої системи оподаткування з боку держави через спрощення ведення обліку для підприємств, уникнення дублювання податків і зборів у податковій системі.

Для кращого зростання національної економіки, для зростання основних макроекономічних показників, та для ефективно-прибуткової діяльності національних підприємств малого та середнього бізнесу, необхідно мінімізувати всі види податків. Але, щоб формування державного бюджету, відбувалось за допомогою інших джерел при умові мінімальних надходжень податків. А основними правилами ефективного оподаткування є відмова від надання пільг та забезпечення рівних і справедливих умов оподаткування для всіх платників податків.

ВИСНОВКИ

Виходячи із здійсненого дослідження доцільно зробити такі висновки:

1. Податкова оптимізація -- зменшення розміру податкового зобов'язання шляхом ціленаправлених правомірних дій платника податку, що включають в себе повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних переваг.

2. Головною відмінністю податкової оптимізації від ухилення від сплати податків є використання платником податків дозволених чи незаборонених законодавством способів зменшення суми податкових платежів, не порушуючи при цьому законодавство.

3. Виділяють такі схеми мінімізації податкових зобов'язань: взаємодія з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності» (ліквідовані, банкрути, оголошені у розшук тощо);надання послуг нематеріального характеру (маркетингових, консультативних тощо) та віднесення їх вартості до витрат; нетипові експортні та псевдо-експортні операції тощо.

4. Податкова оптимізація ґрунтується на наступних принципах: принцип адекватності затрат, принцип юридичної, принцип конфіденційності, принцип підконтрольності, принцип автономності.

5. Отже, можна сказати, що на сьогоднішній день існує багато проблем в сфері оподаткування підприємств. Шляхами подолання цих проблем є: застосування методів податкової оптимізації на самих підприємствах, а саме: вибір форми діяльності, застосування податкових пільг, правильне формування облікової політики, правильне укладання договорів, правильна поведінка з перевіряльниками, а також удосконалення діючої системи оподаткування з боку держави через спрощення ведення обліку для підприємств, уникнення дублювання податків і зборів у податковій системі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI.Редакція від 20.09.2015, підстава 702-19 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua. оптимізація податковий зобов'язання

2. Мунтян Т. В. Податкове планування - як засіб зниження податкового тиску на суб'єктів підприємницької діяльності // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2000. - Вип. 64. - С. 92-97.

3. Невмержицький Є.В. Правові проблеми боротьби з економічною злочинністю і корупцією: Навч. посіб. -К.: АПСВ, 2011. -415 с.

4. Ткаченко В. В. Податкове планування на підприємстві / В. В. Ткаченко // Економіка і держава. - 2008. - №12. - С. 55-58.

5. Шолудько Д., Попович В. Податкове навантаження та тінізація суспільно-економічних відносин: з'язки, залежності, засоби протидії. // Збірник наукових праць Академії ДПС України. - №3(17). - 2002.

6. Атаманенко І. Б. Ефективність методів податкового планування [Електронний ресурс] / І. Б. Атаманенко. - 2010. - Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7900/1/48.pdf.

7. Воронкова О. М. Посилення протидії ухиленню від оподаткування в системі податкового адміністрування / О. М. Воронкова // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2011. - № 2. - С. 42-52. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpnudps_2011_2_6.pdf.

8. Кармаліта М. В. Окремі аспекти використання системи правових засобів, спрямованих на подолання мінімізації податкових зобов'язань [Електронний ресурс] / М. В. Кармаліта. - Режим доступу : http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/publications/karmalita/prav-zasoby-karmalita.pdf.

Размещено на Allbest.ru