Структура та задачі розпорядників бюджетних коштів міністерства оборони України на сучасному етапі

Теоретичні засади бюджетної системи України, її структура і принципи. Розподіл видатків між ланками. Практична реалізація розподілу бюджетних коштів Міністерства оборони. Фінансові документи, які використовуються у процесі їх витребування і використання.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2015
Размер файла 132,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура та задачі розпорядників бюджетних коштів міністерства оборони України на сучасному етапі

Вступ

бюджетний видаток фінансовий

Розвиток суспільне--економічних відносин в Україні підтверджує необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації - основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.

Основу фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов'язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів. Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі. Економічна нестабільність і спад виробництва негативно впливають на формування доходів та фінансування видатків бюджету. Бюджет, його дохідна частина прямо пов'язані із Державною програмою соціально-економічного розвитку України на поточний фінансовим рік. І навпаки, виконання зазначеної програми залежить від її фінансового забезпечення. У ньому напрямку Державний бюджет виступає основою фінансування загальнодержавних програм та сприяє їх виконанню. Державна програма соціально-економічного розвитку України і Державний бюджет України мають своє особливе місце, роль і призначення в системі суспільно-економічних відносин.

Метою даної курсової роботи є вивчення структури розпорядників бюджетних коштів Міністерства оборони України та основних задач, які на них полягають на теперішній час.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

1. Дати поняття бюджетної системи України.

2. Визначити яким чином реалізовується процес розподілу бюджетних коштів Міністерства оборони України.

3. Виявити проблемні питання та перспективи, які стоять перед розпорядниками бюджетних коштів в сучасних умовах.

На початку дослідження необхідно визначити значення головного поняття теми даної курсової роботи - бюджету України, щоб надалі виключити невірні його трактування і грамотно його використовувати. Також у першому розділі роботи буде визначена бюджетна система України, її структура і принципи.

У другому розділі буде вивчено процес розподілу бюджетних коштів Міністерства оборони України, щоб зрозуміти які чинники впливають на нього. Це допоможе визначити структуру розпорядників бюджетних коштів Міністерства оборони України та основні фінансові документи, які використовують розпорядники бюджетних коштів у процесі витребування і використання бюджетних коштів.

Третя глава присвячена розгляду проблемних питань та перспектив, які стоять перед розпорядниками бюджетних коштів, а саме вплив реформування ЗСУ на структуру розпорядників бюджетних коштів, а також основні проблеми та фактори впливу на бюджетні видатки

На закінчення можна сказати, що важливість теми цієї курсової роботи є дуже актуальною для дотримання виконання бюджетних програм та планів, які полягають на розпорядників бюджетних коштів на сьогоднішній день.

Розділ 1. Теоретичні засади бюджетної системи України

1.1 Бюджетна система України, її структура і принципи

Бюджетна система України має глибоке коріння, її становлення відбувалося ще в часи Київської Русі, Гетьманщини, Запорозької Січі. Сучасна бюджетна система сформувалась на базі бюджетних відносин, які мали місце в Радянському Союзі. Нині здійснюється реформування всіх сторін соціально-економічного устрою держави, у тому числі формуються нові ознаки бюджетної системи.

Бюджетний устрій - це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками. Так бюджет України об'єднує 13.3 тис. самостійних бюджетів

Бюджетною системою України є - сукупність окремих її ланок, юридично пов'язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам.

Складовими елементами бюджетної системи є:

§ структура;

§ -принципи побудови;

§ -організація функціонування.

Учасниками системи бюджетних коштів є:

§ Органи управління;

§ Платники видатків;

§ Отримувачі бюджетних коштів. [Ю.В. Пасічник «Бюджетна система України»]

Після проголошення незалежності України у 1991 р. Верховна Рада України вперше ухвалила Закон "Про бюджетну систему України" з наступним його доповненням у 1995 р.

В основу функціонування бюджетної системи України на сьогодні покладено Конституцію України, прийняту 1996 p., і Бюджетний кодекс України, ухвалений у червні 2001 р.

Відповідно до Бюджетного кодексу України (ст. 1) бюджетна система України -- це сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Схематично бюджетна система України складається з таких ланок (рис.2):

1) Державний бюджет України;

2) місцеві бюджети.

До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні та районі бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування, серед яких вирізняють бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, а також бюджети міст Києва та Севастополя.

Бюджетний кодекс започаткував дію щодо самостійних 686 місцевих бюджетів, які мають прямі, рівноправні відносини з Державним бюджетом, у тому числі:

-- бюджет Автономної Республіки Крим;

-- 24 обласні бюджети;

-- бюджети міст Києва та Севастополя;

-- 171 бюджет міст обласного підпорядкування;

-- 488 бюджетів районів;

-- також до складу бюджетної системи входять понад 11 тис. бюджетів місцевого самоврядування.

Сукупність показників доходів і видатків усіх бюджетів становить Зведений бюджет України, що використовується з метою аналізу і визначення засад державного регулювання економічного й соціального розвитку України.

Рис.1.1.1 Бюджетна система України

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів та її районів і бюджетів міст республіканського значення. У свою чергу, зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Так само формується зведений бюджет району, бюджети місцевого самоврядування та ін.

У ст. 95 Конституції України зазначено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. На виконання цього положення Бюджетним кодексом України закріплено основні принципи побудови бюджетної системи України.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах, як:

-- принципи єдності (цілісності) бюджетної системи України, що забезпечується єдиними правовою базою, грошовою системою, бюджетною класифікацією доходів і видатків, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку й звітності, єдністю регулювання бюджетних відносин;

-- принцип збалансованості бюджетів, який полягає в тому, що витрати бюджету мають відповідати доходам за відповідний бюджетний період;

-- принцип повноти -- до складу доходів входять усі доходи держави й органів місцевого самоврядування, отримані з будь-яких джерел. До видатків бюджету належать будь-які бюджетні витрати на потреби держави або місцевого самоврядування;

-- принцип самостійності бюджетів -- самостійність бюджетів забезпечується шляхом закріплення за ними відповідних джерел надходжень, правом на визначення напрямів використання коштів згідно із законодавством України. Держава не несе відповідальності коштами держбюджету за бюджетні зобов'язання органів місцевого самоврядування, а органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання держави;

-- принцип обґрунтованості -- бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках доходів і витрат бюджету, що здійснюються до затверджених нормативів і методик;

-- принцип ефективності -- усі учасники бюджетного процесу мають на меті залучати мінімальний обсяг бюджетних коштів щоб досягнути максимального результату;

-- принцип цільового використання бюджетних коштів -- бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетом;

-- принцип субсидіарності -- розподіл видатків між державним бюджетом і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на максимальному наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

-- принцип справедливості й неупередженості -- бюджети будуються на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

-- принцип публічності та прозорості -- бюджети всіх рівнів обговорюються та затверджуються відповідно Верховною Радою України. Верховною Радою Автономної Республіки Крим і відповідними радами;

-- принцип відповідальності учасників бюджетного процесу -- кожен учасник бюджетного процесу відповідає за складання та виконання відповідних бюджетів. [1]

Зведений бюджет Україмни -- сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України. Принципи побудови бюджетної системи регулюються бюджетним законодавством і залежать насамперед від її адміністративно-територіального поділу. Взаємовідносини між різними складовими бюджетної системи визначаються рівнем розвитку демократичних засад у державі.

Складові зведеного (консолідованого) бюджету України подані на схемі. Рис. 1.1.2.

Рис.1.1.2 Бюджет України.

Таким чином, становлення бюджетної системи має досить тривалу історію, завдяки якій є можливість простежити за роллю держави в розподільчих процесах та місце безпосередньо бюджету в соціально-економічних процесах.

1.2 Розподіл видатків між ланками бюджетної системи України

Бюджетний кодекс України розмежовує видатки між ланками бюджетної системи України (глава 14 БКУ).

Головним бюджетом України є державний бюджет, з якого здійснюються видатки: на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, та видатки, що мають виключне державне значення і не можуть бути передані на виконання органам АРК та органам місцевого самоврядування.

Із Державного бюджету України фінансуються видатки на:

1) державне управління -- законодавчу та виконавчу владу, апарат Президента;

2) судову владу;

3) міжнародну діяльність;

4) фундаментальні й прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державної важливості, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення;

5) національну оборону;

6) правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави;

7) освіту -- спеціальні школи державної форми власності, загальноосвітні школи;

8) охорону здоров'я;

9) соціальний захист і соціальне забезпечення;

10) культуру та мистецтво;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

12) фізичну культуру і спорт;

13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;

14) інші програми, які мають виключно державне значення. До видаткової частини загального фонду Державного бюджету України належить Резервний фонд, кошти якого витрачаються за розпорядженням КМУ, а контроль за витрачанням коштів Резервного фонду здійснює Верховна Рада України і Рахункова палата.

Бюджетні кошти з Державного бюджету України направляються на стабілізацію економіки, підтримку пріоритетних і базових галузей економіки, енергетику, будівництво, архітектуру, містобудівництво.

Інвестиції в основні фонди промисловості та будівництва в Україні фінансуються не тільки з бюджету. До джерел фінансування належать: власні кошти підприємств, банківські кредити, залучені кошти (пайові внески до акціонерного капіталу), кошти об'єднань (союзів) підприємств, іноземні інвестиції. Якщо бюджетні установи фінансуються тільки з одного бюджету, то капітальні вкладення можуть фінансуватися з кількох джерел. Держава регулює інвестиційну діяльність шляхом фінансової підтримки цільових будівельних програм.

Суми асигнувань щороку визначаються в бюджетах (в обсягах централізованих вкладень).

Державні і муніципальні видатки як економічна категорія тісно пов'язані з державними (муніципальними) доходами. Держава й органи місцевого самоврядування, плануючи видатки, обов'язково відшукують можливості покриття їх за рахунок запланованих на наступний бюджетний період доходів. Незбалансованість видаткової і дохідної частин бюджету веде до дефіциту бюджету і необхідності пошуку можливостей для його покриття і порушення ст. 95 Конституції України, в якій установлено, що держава прагне до збалансованості бюджету України.

Якщо бюджетних призначень не вистачає на покриття всіх витрат, затверджених у бюджеті, застосовується секвестр видатків, тобто пропорційне скорочення всіх видатків, крім захищених (ст. 55 БКУ). Захищені видатки щороку визначаються в законі про державний бюджет.

Деякі функції держава може передавати місцевим органам самоврядування, але згідно з Конституцією України передання повноважень супроводжується переданням фінансових ресурсів на покриття видатків, пов'язаних із виконанням державних функцій.

Одним із принципів розподілу видатків між місцевими бюджетами є принцип субсидіарності, тобто надавачі будь-яких соціальних послуг мають бути наближені до безпосередніх споживачів. Відповідно до цього ст. 86 БКУ види видатків місцевих бюджетів поділяє на такі три групи.

Перша група видатків фінансується з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, та які розташовані найближче до споживачів. У ст. 88 БКУ встановлено види видатків, які належать до цієї групи: органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; освіта дошкільна і загальна середня (школи, дитячі садки); первинна медико-санітарна, амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога; сільські, селищні та міські палаци культури, клуби і бібліотеки. Ці видатки визначені функціями держави і передані на виконання органам місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 85 БКУ вони здійснюються за рахунок трансфертів Державного бюджету України.

Друга група видатків здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів, які забезпечують фінансування бюджетних установ та заходів, пов'язаних із наданням основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Ст. 89 БКУ дає перелік видатків, визначених функціями держави і переданих на виконання органам АРК і міст обласного значення. Такі видатки покриваються за рахунок трансфертів з Державного бюджету України і тому враховуються у процесі визначення дотацій вирівнювання, які передаються з державного бюджету або коштів, що передаються до ДБУ.

Третя група -- видатки з бюджету АРК та обласних бюджетів для фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких є в усіх регіонах України.

Крім видатків на державне управління (представницька та виконавча влада АРК та обласні ради) з цих бюджетів фінансуються видатки на загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності АРК і виконують державне замовлення; охорону здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення та інші видатки, перелічені у ст. 90 БКУ.

Ці видатки покриваються за допомогою трансфертів з Державного бюджету України і враховуються при визначенні дотацій вирівнювання, які передаються бюджету АРК та обласним бюджетам, або коштів, що передаються до державного бюджету.

Із місцевих бюджетів фінансуються видатки, які не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів і покривають витрати, пов'язані із виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування. Ст. 91 БКУ містить перелік таких видатків: місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, соціальний захист і соціальне забезпечення, обслуговування місцевого боргу, будівництво і реконструкцію доріг місцевого значення тощо. Ці видатки фінансуються за рахунок доходів, визначених ст. 69 БКУ, які залишаються у місцевих бюджетах у розпорядженні органів місцевого самоврядування. [4]

Отже, з цього випливає, що ключовим завданням бюджетної політики має стати подальше посилення соціальної спрямованості бюджету. На реалізацію програм соціальної спрямованості має бути зосереджено не менше 50% видатків зведеного бюджету. Необхідно збільшити частку видатків та поліпшити структуру використання фінансових ресурсів, які спрямовуються на розвиток освіти, охорони здоров`я, розвитку науки та культури. Слід передбачити видатки на оборону відповідно до Закону України „Про оборону” та з урахуванням реалізації програми реформування та розвитку Збройних сил України, видатки на реалізацію судової реформи в Україні. Необхідні принципово нові підходи до політики капітальних видатківбюджету. Вони мають скласти основу бюджету розвитку. Потребує перегляду існуючий порядок розподілу та використаннякапітальних вкладень. Їх обсяг має бути не менше за 1% видатківзагального фонду державного бюджету і спрямовуватись на вирішеннязагально-державних і регіональних соціально-економічних проблем,пов`язаних з енергозбереженням, реформуванням земельних відносин,створенням державної інформаційно-аналітичної системи, будівництвомоб`єктів комунальної та виробничої інфраструктури, соціальногопризначення, газо- та волопроводів, запобігання екологічним катастрофам.

Розділ 2. Практична реалізація розподілу бюджетних коштів Міністерства оборони України

2.1 Структура розпорядників бюджетних коштів Міністерства оборони України

До учасників бюджетного процесу належать органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями, тобто правами та обов'язками в сфері бюджетних правовідносин.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетні призначення визначаються лише головним розпорядникам коштів законом про Державний бюджет України на поточний рік чи рішенням про місцевий бюджет.

Відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів у залежності від обсягу наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. [5]

Розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:

Міністр оборони України - головний розпорядник;

начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі військ оперативних командувань «Північ» і «Південь», командувачі Повітряних Сил і Військово-Морських Збройних Сил України, начальники територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь - розпорядники коштів другого ступеня;

командири військових частин, військові комісари Автономної Республіки Крим, обласних військових комісаріатів та Київського міського військового комісаріату (далі - військкомати) - розпорядники коштів третього ступеня.

Розпорядники коштів реалізують свої функції через Департамент фінансів Міністерства оборони України, Головне фінансово-економічне управління Генерального штабу Збройних Сил України, фінансово-економічні управління видів Збройних Сил України, фінансово-економічні відділи територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь (далі - забезпечуючі фінансові органи), відділи фінансового і соціального забезпечення військкоматів, фінансові органи військових частин.”.

Забезпечення коштами потреб військової частини на утримання особового складу, бойову, фізичну та гуманітарну підготовку, загальногосподарські та культурно-виховні потреби, утримання та експлуатацію озброєння, військової техніки та майна здійснюється відповідними структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, органами військового управління, за якими закріплені статті видатків кошторису Міністерства оборони України, службами забезпечення командувань видів, корпусів (повітряних командувань), територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь, квартирно-експлуатаційними відділами (частинами) (далі - служби забезпечення) за діючими нормами, штатами та табелями шляхом постачання матеріальних засобів або виділення бюджетних асигнувань.

Військова частина має право отримувати асигнування тільки від одного забезпечувального фінансового органу. [Наказ МоУ №590 ст. 1.4-1.6]

Організація фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України полягає в створенні системи відповідальних виконавців бюджетних програм, служб забезпечення та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, відповідальних за забезпечення потреб Збройних Сил України за функціональними напрямами діяльності з утримання особового складу, підготовки військ (сил),придбання, зберігання, утримання, експлуатації та ремонту озброєння, військової техніки та іншого військового майна Збройних Сил України; у наданні їм повноважень та закріпленні за ними відповідних кошторисних підрозділів за кошторисом Міністерства оборони України, регламентації їх взаємодії та встановленні відповідальності всіх органів військового управління в процесі фінансового забезпечення військ (сил);

розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) в системі фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України є: Генеральний штаб Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, корпуси (повітряні командування) та територіальні квартирно-експлуатаційні управління в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету;

командири військових частин, військові комісари АРК, обласних та Київського міського військових комісаріатів, начальники Територіальних розрахункових центрів - розпорядники коштів третього ступеня.

відповідальними виконавцями бюджетних програм у системі фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України є керівники органів військового управління: структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, Командування сил підтримки Збройних Сил України, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, яким відповідними наказами Міністра оборони України та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України надано повноваження щодо організації роботи з формування та виконання відповідних бюджетних програм Міністерства оборони України;

служби забезпечення - це структурні підрозділи Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, органи військового управління Збройних Сил України, на які покладено функції визначення потреб та забезпечення військовим майном військ (сил) відповідно до Класифікатора видатків за кошторисом Міністерства оборони України та закріпленої номенклатури;

служби забезпечення розпорядників коштів другого ступеня - служби забезпечення командувань видів, корпусів (повітряних командувань), територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь.

Керівництво фінансово-господарською діяльністю розпорядників коштів другого ступеня здійснюється відповідними командувачами, командирами та начальникам.

Керівники служб забезпечення, командувачі, командири та начальники під час здійснення заходів із фінансового забезпечення керуються Бюджетним кодексом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністра оборони України та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, виданими в межах повноважень, роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, а командири корпусів (повітряних командувань), крім цього,- наказами та директивами відповідних командувачів видів Збройних Сил України.

Керівники органів військового управління, визначені наказами Міністра оборони України та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України відповідальними виконавцями бюджетних програм, несуть відповідальність за організацію роботи з формування та виконання бюджетних програм, досягнення в процесі використання виділених асигнувань визначених кількісних та якісних показників, забезпечення законного, економного і цільового використання коштів.

Керівники служб забезпечення несуть відповідальність за повне і своєчасне забезпечення потреб Збройних Сил України, дотримання бюджетної та штатно-тарифної дисципліни.

Розпорядник коштів другого ступеня здійснює керівництво фінансовою діяльністю відповідно через Головне фінансово-економічне управління Збройних Сил України, фінансово-економічне управління (служби,відділи) виду (повітряного командування), корпусу та територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі - фінансовий орган розпорядника коштів другого ступеня).

Розпорядник коштів другого ступеня:

- забезпечує законне, економне і цільове використання бюджетних асигнувань, вживає заходів щодо посилення фінансової, касової і штатно-тарифної дисципліни, недопущення нераціонального, неефективного використання бюджетних коштів і марнотратності, підвищення якості та ефективності попереднього та поточного фінансового контролю;

- затверджує в межах виділених асигнувань кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, розрахунки, які обґрунтовують показники видатків та річні плани розподілу коштів на оплату службових відряджень розпорядниками коштів нижчого рівня;

- укладає договори (угоди) на закупівлю (товарів, робіт, послуг) в межах повноважень та виділених бюджетних асигнувань;

- щоквартально розглядає доповіді про стан фінансового господарства та приймає по них відповідні рішення;

- приймає рішення щодо списання за інспекторськими посвідченнями коштів за рахунок держави по втратах та нестачах матеріальних цінностей;

- затверджує річні плани робіт фінансового органу;

- затверджує річні навчальні плани спеціальної підготовки особового складу фінансової служби;

- затверджує штатні розписи підпорядкованих військових частин.

Основними завданнями фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня є:

· Організація та керівництво фінансово-господарською діяльністю військових частин, зарахованих на фінансове забезпечення;

· Організація складання та своєчасне подання фінансово-планових документів на плановий період;

· Складання та подання до органів Державного казначейства України мережі військових частин та внесення змін до неї;

· Організація фінансування військових частин;

· Підрахунок вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, що звільняються з військової служби;

· Контроль за дотриманням у військових частинах єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

· Формування повної і достовірної інформації про господарську діяльність та її результати;

· Вживання заходів щодо запобігання негативним явищем у фінансово-господарській діяльності військових частин і виявлення внутрішньогосподарських резервів з метою їх мобілізації й ефективного використання;

· Перевірка правильності оформлення матеріалів, пов'язаних з нестачами, крадіжками і псуванням військового майна, та здійснення контролю за їх відшкодуванням;

· Участь в організації підготовки та проведення інвентаризації військового майна та усіх видів фінансових зобов'язань. Забезпечення узагальнених даних про вартість матеріальних активів;

· Облік, узагальнення та подання звітності за належністю щодо розрахунків з централізованого постачання матеріальних ресурсів;

· Аналіз проектів угод, які готуються службами забезпечення розпорядника коштів другого ступеня, здійснення розрахунків за укладеними договорами та фінансування видатків з капітального будівництва і капітального ремонту;

· Фінансово-економічний аналіз господарської діяльності військових частин;

· Аналіз матеріалів ревізій та перевізок фінансово-господарської діяльності, підготовка висновків та пропозицій щодо усунення порушень і вдосконалення фінансово-господарської діяльності військових частин;

· Ведення обліку виявлених фінансових порушень у військових частинах;

· Підготовка проектів наказів, рекомендацій з питань організації, здійснення та вдосконалення фінансово-господарської діяльності військових частин;

· Організація та проведення спеціальної підготовки особового складу фінансових служб військових частин;

· Складання та своєчасне подання зведеної фінансової, статистичної та оперативної звітності;

· Забезпечення та аналіз дотримання податкового законодавства військовими частинами;

· Здійснення розрахунків в іноземній валюті у передбачених діючим законодавством випадках;

· Підготовка висновків за клопотаннями про видачу інспекторських свідоцтв, які надійшли на адресу розпорядника коштів другого ступеня;

· Організація та здійснення заходів з удосконалення організаційно-штатної структури фінансових органів військових частин;

· Забезпечення військових частин керівними документами з фінансово-економічних питань, книгами та бланками бухгалтерського обліку;

· Розгляд та облік пропозицій, заяв і скарг;

· Контроль за своєчасною та повною виплатою грошового забезпечення військовослужбовця та заробітної плати працівниками військових частин;

· Організація і проведення попереднього та поточного контролю за фінансово-господарською діяльністю у військових частинах, ведення обліку його результатів;

· Контроль за законністю та доцільністю витрачання бюджетних коштів, дотриманням фінансової, штатно-тарифної дисципліни та станом розрахунків з організаціями, установами, підприємствами;

· Контроль за виконанням плану надходження коштів спеціального фонду, витрачанням та перерахуванням за призначенням коштів спеціального фонду;

· Контроль за складанням військовими частинами необхідних документів та розрахунків для затвердження штатних розписів підрозділів;

· Контроль за станом дебіторської та кредиторської заборгованості;

· Контроль за своєчасністю подання претензій та позовів до постачальників у разі порушення ними договірних зобов'язань.

Начальник фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня підпорядковується безпосередньому розпоряднику коштів другого ступеня

Начальника фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня відповідає за законність та своєчасність здійснення фінансових операцій, мобілізаційну готовність, забезпечення охорони державної таємниці та постійний контроль за її станом, військову та трудову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу

Начальник фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня, отримавши доповідь начальника фінансового органу військової частини про виконання ним наказу командира військової частини, який суперечить установленому порядку використання бюджетних коштів, зобов'язаний розглянути цю доповідь і вжити необхідних заходів з метою усунення порушень

Начальник фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня має право:

- За дорученням представляти в установленому порядку інтереси розпорядника коштів другого ступеня в судах, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування під час розгляду фінансових питань і спорів;

- Вимагати за необхідності від посадових осіб служб забезпечення розпорядника коштів другого ступеня, військових частин подання розрахунків та інших документів щодо обґрунтування потреби в коштах на витрати, що плануються;

- За погодженням з органу розпорядника коштів другого ступеня призупиняти фінансування військових частин у разі, якщо військові частини не надають у встановлені строки фінансово-планові документи або фінансову звітність;

- Відкликати з реєстраційних рахунків військових частин кошти в разі зменшення планової потреби або неможливості їх використання;

- Призначати перевірки фінансово-господарської діяльності військових частин з питань, визначених для попереднього та поточного фінансового контролю. [7]

Головні розпорядники формують мережу, що складається із розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, причому юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одночасно до мережі декількох головних розпорядників бюджетних коштів.

Державне казначейство України формує Єдиний реєстр розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів всіх рівнів відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджено наказом Державного казначейства України від 04 листопада 2002 року № 205.

Зміни до мережі розпорядників бюджетних коштів доводяться до органів Державного казначейства.

Отже, можна зробити висновок, що розпорядники бюджетних коштів є суб'єктами бюджетних відносин, через яких забезпечується виконання видаткової частини бюджету. Розпорядниками бюджетних коштів виступають керівники бюджетних установ, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань та взяття бюджетних асигнувань.

2.2 Основні фінансові документи, які використовують розпорядники бюджетних коштів у процесі витребування і використання бюджетних коштів

Перерахування коштів на здійснення видатків або сплата рахунків безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які надали послуги або виконали роботи розпорядникам коштів, установи казначейства здійснюють на підставі розпису доходів і видатків Державного бюджету.

Розпис доходів і видатків -- це розподіл бюджету за підрозділами бюджетної класифікації. Він є головним документом, на підставі якого здійснюється виконання бюджету, тобто забезпечуються надходження доходів і здійснення видатків. Складається він відповідно до прийнятого Верховною Радою України Закону України “Про Державний бюджет” на відповідний рік з урахуванням необхідної деталізації доходів і цільового спрямування видатків згідно з бюджетною класифікацією з визначенням річних призначень і поквартальним їх розподілом.

Бюджетний розпис є оперативним планом виконання Державного бюджету, на підставі якого відкриваються асигнування, перераховуються кошти місцевим бюджетам, розпорядникам коштів, зараховуються кошти на реєстраційні рахунки в казначействах, тобто здійснюється весь процес перерахування коштів і оплати рахунків,а також контроль за виконанням бюджету.Кошторис бюджетних установ, підприємств, організацій приводяться у відповідальність до бюджетного розпису, який затверджується міністром фінансів, а по місцевих бюджетах - відповідними фінорганами. [8]

Кошторис бюджетної установи - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис має такі складові частини:

§ загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

§ спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Форма кошторису затверджується Мінфіном.

План асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету), затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.

План надання кредитів із загального фонду бюджету - це помісячний розподіл надання кредитів з бюджету, затверджених у загальному фонді кошторису, за класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.

План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків бюджету або класифікацією кредитування бюджету, який регламентує протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань, в розрізі доходів бюджету за кодами класифікації доходів бюджету, фінансування бюджету за кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, повернення кредитів до спеціального фонду бюджету за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету і класифікації кредитування бюджету.

План використання бюджетних коштів - це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, в розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Помісячний план використання бюджетних коштів - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету, який регламентує для вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та наукових установ, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладів охорони здоров'я, що відповідно до Закону України “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві” надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу (далі - вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також заклади охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах), протягом бюджетного періоду взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов'язань.

План асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, помісячний план використання бюджетних коштів є невід'ємними частинами кошторису і затверджуються разом із цим кошторисом. Форми зазначених планів затверджуються Мінфіном. Затверджені форми плану використання бюджетних коштів і помісячного плану використання бюджетних коштів можуть бути доповнені іншими показниками.

Розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, є невід'ємною частиною кошторису. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня погоджують форму розрахунків з головним розпорядником бюджетних коштів.

Установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також заклади охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Кошториси не складаються за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюються законом про Державний бюджет України за загальнодержавними витратами та рішенням відповідної ради про затвердження місцевого бюджету у частині міжбюджетних трансфертів, здійснення передачі бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів і бюджетних програм щодо виконання державою гарантійних зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії, мобілізаційної підготовки галузей національної економіки, резервного фонду місцевих бюджетів, а також за бюджетними програмами щодо виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Зведені кошториси, зведені плани асигнувань загального фонду бюджету, зведені плани надання кредитів із загального фонду бюджету та зведені плани спеціального фонду - це зведення показників індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

Зведені кошториси не затверджуються.

Зведені плани використання бюджетних коштів і зведені помісячні плани використання бюджетних коштів - це зведення показників індивідуальних планів використання бюджетних коштів та індивідуальних помісячних планів використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах - розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, що складаються головним розпорядником бюджетних коштів, через якого вони отримують бюджетні призначення, для подання цих показників Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також закладам охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, а також заклади охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у пілотних регіонах, також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів. [9]

Розпорядники нижчого рівня (обласний рівень) надають Головним управлінням Казначейства на паперових та електронних носіях мережу у територіальному розрізі (місто, район) не пізніше ніж за десять днів до початку бюджетного періоду. Районні державні адміністрації подають мережу відповідним управлінням (відділенням) Казначейства. Головні управління Казначейства (управління (відділення) Казначейства) перевіряють подану інформацію державних адміністрацій та розпорядників нижчого рівня на відповідність встановленим вимогам щодо складання мережі, даним Єдиного реєстру (код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за ЄДРПОУ, повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), код та найменування органу Казначейства). Головні управління Казначейства (управління (відділення) Казначейства) отриману мережу вносять до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, про що на документі ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами.

Казначейство України щоденно надає Міністерству фінансів України (далі - Мінфін України) інформацію з єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету відповідно до формату та регламенту обміну інформацією між Мінфіном України та Казначейством України.

Казначейство України отримує від Мінфіну України розпис державного бюджету та доводить до головних розпорядників витяги з нього за формами згідно з додатками 4-8 до цього Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами.

Головні розпорядники (крім державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання витягів з розпису державного бюджету надають Казначейству України розподіл показників зведених кошторисів, розподіл показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), розподіл показників зведених планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу на паперових і електронних носіях за формами згідно з додатками 9-12 до цього Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами.

Головні розпорядники, в мережі яких є вищі навчальні заклади I-IV рівнів акредитації та наукові установи, що утримуються за рахунок бюджетних коштів (далі - вищі навчальні заклади та наукові установи), також надають Казначейству України розподіли показників зведених планів використання бюджетних коштів та зведених помісячних планів використання бюджетних коштів на паперових та електронних носіях за формами згідно з додатками 13, 14 до цього Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами. [10]

Розділ 3. Проблемні питання та перспективи, які стоять перед розпорядниками бюджетних коштів в сучасних умовах

3.1 Вплив реформування ЗСУ на структуру розпорядників бюджетних коштів

Відповідно до законів України «Про організацію оборонного планування» та «Про державні цільові програми» у рамках середньострокового оборонного планування розроблено Концепцію реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року, яка визначає основні напрями реформування і розвитку Збройних Сил України відповідно до принципів і пріоритетів державної політики у сфері національної безпеки і оборони.

Етапи реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року

Метою Концепції є створення боєздатних, мобільних, якісно підготовлених, всебічно забезпечених, професійних Збройних Сил, здатних швидко реагувати на реальні і потенційні загрози національній безпеці у воєнній сфері, ефективно стримати та гарантовано ліквідувати (локалізувати, нейтралізувати) збройний конфлікт на ранній стадії його виникнення, не допускаючи переростання в масштабну агресію, та спроможних брати активну участь у міжнародних заходах з підтримання миру і безпеки.

Заходи реформування і розвитку Збройних Сил передбачається здійснити у два етапи.

На першому етапі планується здійснити основні заходи з реформування Збройних

Сил, зокрема оптимізацію їх складу та чисельності, завершення формування перспективного складу Збройних Сил, звільнення Збройних Сил від виконання невластивих функцій та вивільнення надлишкового військового майна, укомплектування військових частин, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців та забезпечення соціального захисту осіб, які звільняються з військової служби у зв'язку з реформуванням.

На другому етапі планується забезпечити здатність військ (сил) до своєчасного реагування на загрозу прикордонного збройного конфлікту, нарощування оперативних можливостей в особливий період для відсічі збройної агресії, перехід до комплектування Збройних Сил виключно військовослужбовцями за контрактом, приведення показників підготовки, технічного оснащення, всебічного забезпечення і рівня грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил до показників збройних сил провідних європейських держав.

Пріоритетні напрями реформування і розвитку Збройних Сил

Приведення визначених бойових військових частин у постійну готовність до оперативного (швидкого) реагування на загрозу застосування воєнної сили проти України шляхом удосконалення їх організаційно-штатної структури, відновлення повноцінної бойової підготовки з одночасним переходом до комплектування Збройних Сил військовослужбовцями за контрактом, забезпечення, необхідними непорушними запасами матеріальних засобів і військового майна; забезпечення поступового збільшення кількості модернізованих і нових зразків озброєння та військової техніки (ОВТ); удосконалення систем управління та всебічного забезпечення Збройних Сил, підвищення ефективності і зменшення витрат на їх утримання шляхом інтеграції органів військового управління на стратегічному та оперативному рівні, оптимізація кількості та чисельності військових частин забезпечення, автоматизації управлінських процесів і процесів обліку та руху матеріальних засобів; збереження та посилення кадрового потенціалу, підвищення рівня державних соціальних гарантій військовослужбовців та впровадження дієвого механізму забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил; удосконалення засад мобілізаційної підготовки та мобілізації, забезпечення здатності Збройних Сил до нарощування бойового потенціалу в особливий період у разі загрози масштабної агресії проти України; приведення бюджетної політики у сфері оборони у відповідність до сучасних потреб оборони та фінансово-економічних можливостей держави, підвищення ефективності використання коштів, які вивільняються для фінансування військової реформи.


Подобные документы

  • Принципи бюджетного устрою та бюджетної системи. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи. Побудова бюджетної системи. Принцип повноти, достовірності, гласності, наочності, єдності, публічності і прозорості. Цільове використання бюджетних коштів.

    презентация [307,9 K], добавлен 30.06.2015

  • Напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави. Законодавче регулювання держбюджету України. Зарубіжний досвід формування бюджетної системи. Аналіз складу, класифікації, форм прояву, динаміки бюджетних доходів та видатків.

    курсовая работа [109,8 K], добавлен 09.05.2016

  • Характеристика та використання рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства України. Відкриття бюджетних рахунків для операцій клієнтів з бюджетними коштами та порядок закриття. Документи, які подають розпорядники бюджетних коштів.

    реферат [16,5 K], добавлен 04.02.2011

  • Функції держави, їх вплив на склад і структуру видатків бюджету. Сутність коштів, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Класифікація фінансування державних видатків. Рівні розпорядників бюджетних коштів.

    презентация [371,7 K], добавлен 10.02.2014

  • Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Особливості бюджетної системи України. Перспективи розвитку бюджетної системи України. Проблеми функціонування бюджетної системи.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 10.09.2007

  • Принципи побудови бюджетної системи та основи бюджетного устрою. Бюджетний устрій України відповідно до Закону "Про бюджетну систему України". Взаємовідносини між ланками бюджетної системи: субсидіювання, вилучення коштів, взаємні розрахунки, позички.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 03.02.2013

  • Основні етапи становлення бюджетної системи України, а також принципи побудови та її структура. Головні розпорядники коштів. Аналіз складу та структури доходів і видатків місцевих бюджетів на прикладі бюджету Котовського району за 2008–2012 роки.

    курсовая работа [170,5 K], добавлен 11.04.2014

  • Сутність і принципи функціонування бюджетної системи України; напрямки розподілу доходів та видатків між її ланками. Особливості регулювання міжбюджетних відносин. Основні напрями реформування податкових надходжень з метою зміцнення доходної бази держави.

    курсовая работа [242,7 K], добавлен 19.09.2011

  • Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативноправове регулювання бюджетних відносин в Україні. Державний бюджет України: підходи до формування та розподілу. Альтернативні шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України.

    контрольная работа [35,6 K], добавлен 07.11.2008

  • Структура та динаміка основних надходжень та видатків Державного бюджету за останні чотири роки. Сутність поняття "державний бюджет". Основні проблеми утворення та використання бюджетних коштів. Шляхи оптимізації ефективності управління коштами бюджету.

    статья [331,2 K], добавлен 24.04.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.