Фінансово-економічна оцінка грошових розрахунків підприємства ВАТ "БудСтрой"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи грошових розрахунків підприємства

1.1 Сутність грошових розрахунків підприємства

1.2 Безготівкові і готівкові розрахунки підприємства

1.3 Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел

2. Фінансово-економічна оцінка грошових розрахунків підприємства ВАТ „БудСтрой”

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз грошових розрахунків підприємства

3. Шляхи вдосконалення грошових розрахунків підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових зобов'язань є однією з головних передумов і ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

В залежності від форми використання грошових коштів всі розрахунки поділяються на дві сфери: готівкові розрахунки - яка обслуговується законними грошовими знаками держави; безготівкові розрахунки - яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі у формі комерційних боргових зобов'язань (вексель, чек, банківський сертифікат). Сфера безготівкових розрахунків поділяється організаційно на міжбанківські розрахунки, які обслуговують відношення між банками, і на міжгосподарчі розрахунки між клієнтами банків.

У соціалістичній економіці рух товарних і грошових потоків у економічній літературі розглядався крізь призму планової організації процесу відтворення і його складових - виробництва, розподілу, споживання.

Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, капіталу і ресурсів. Саме цей момент треба враховувати, розглядаючи рух товарів і пов'язаний з ним оборот грошей.

Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошовий оборот.

Розмежування грошового обороту на безготівковий і готівковий стає інструментом регулювання об'єкта грошового обороту - грошової маси.

Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

- забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

- реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

- сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

- забезпечення спільної діяльності підприємств;

- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Метою курсової роботи є дослідження грошових розрахунків підприємства.

Об'єктом дослідження є підприємство ВАТ „БудСтрой”.

При написанні курсової роботи розглянуто такі основні питання: теоретичні основи грошових розрахунків підприємства; фінансово-економічна оцінка грошових розрахунків підприємства; шляхи вдосконалення грошових розрахунків підприємства.



1. Теоретичні основи грошових розрахунків підприємства

1.1 Сутність грошових розрахунків підприємства

У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот -- це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Збільшення трудомісткості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійснюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту [4, с.121].

Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

У соціалістичній економіці рух товарних і грошових потоків у економічній літературі розглядався крізь призму планової організації процесу відтворення і його складових -- виробництва, розподілу, споживання.

Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, капіталу і ресурсів. Саме цей момент треба враховувати, розглядаючи рух товарів і пов'язаний з ним оборот грошей.

Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошовий оборот.

Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову.

Розмежування грошового обороту на безготівковий і готівковий стає інструментом регулювання об'єкта грошового обороту -- грошової маси.

Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

- забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

- реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

- сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

- забезпечення спільної діяльності підприємств;

- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам [14, с.232].

Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю названих розрахунків, документооборотом, видами й методами фінансового та банківського контролю.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктів підприємницької діяльності.

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.

1.2 Безготівкові і готівкові розрахунки підприємства

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.

Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава -- не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення -- виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги.

Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки -- це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі [10, с.63].

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою.

Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Розвиток ринкових відносин зробив необхідними певні зміни в колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема збільшив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 p. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 p. №473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть проводитись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу).

Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Підприємства також можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

- класифікацію розрахунків;

- організацію розрахунків;

- форми відповідних документів;

- взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти:

- розрахунки за товарними операціями;

- розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Відповідно до територіального розміщення підприємств (покупців -- продавців) і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні.

Місцеві розрахунки здійснюються між покупцем і постачальником продукції, якщо їх обслуговує одна установа банку або коли банк постачальника і банк покупця розміщені в тому самому населеному пункті.

Міжміські - це розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником через банки (постачальника і покупця), що знаходяться в різних регіонах.

Міжнародні - це розрахунки, які здійснюються за операціями купівлі-продажу через банк постачальника, яким є зарубіжний банк.

Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (переказуванням) коштів з рахунка покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.

За економічним змістом організація безготівкових розрахунків виходить за межі суто технічних операцій, пов'язаних зі списанням і зарахуванням коштів на рахунки клієнтів у банківській установі.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів.

Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках -- банк. Розрахунковий документ -- це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями:

- чеками;

- акредитивами:

- векселями;

- інкасові доручення (розпорядження).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нараховані державними податковими органами.

Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються законодавчими, інструктивними документами. Національний банк України виступає як методичний центр щодо розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообороту, організації банківського контролю за проведенням розрахунків.

За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань:

- зміцнення комерційного розрахунку на підприємстві;

- підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями;

- зміцнення договірної дисципліни;

- прискорення обороту оборотних коштів.

Рух готівкових грошей і безготівкових платіжних засобів у грошовому обороті взаємопов'язаний. Однак у сукупному грошовому обороті переважають безготівкові розрахунки, оскільки вони мають ряд переваг над готівковими ці переваги проявляються передусім у прискоренні та зручності роз рахунків, в економії витрат, пов'язаних з перевезенням готівки, її обліком та зберіганням.

Використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті грошових знаків держави. Крім того, при безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням.

1.3 Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел

Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються Інструкцією №7 „Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996 р. N204, законодавчими, інструктивними документами. Національний банк України виступає як методичний центр з розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообороту, організації банківського контролю за проведенням розрахунків.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Взаємовідносини суб'єктів підприємницької діяльності з банками щодо відкриття рахунків регулюються Законом України "Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків" та Інструкцією №3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті". Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків. Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються центральним податковим органом України. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Розвиток ринкових відносин призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Підприємства мають право тримати в своїх касах готівку в межах лімітів. Ліміти касових залишків за необхідності протягом року можуть бути переглянуті. До встановлення ліміту каси на поточний рік діє ліміт попереднього року.

Нова редакція постанови НБУ від 11 листопада 1998 р. № 473 внесла відповідні зміни і до регулювання ліміту готівки на підприємстві.

Якщо підприємство має податкову заборгованість і одночасно здійснює розрахунки готівкою (крім розрахунків із податків і обов'язкових платежів), сума тих коштів ураховується як фактичні залишки готівки в касі з наступним їх порівнянням зі встановленим лімітом каси.

На порушників цього положення накладається штраф за перевищення ліміту каси.

Колективні сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки самостійно визначають обсяг готівки, що може постійно зберігатися в їхніх касах. Про це вони зобов'язані повідомляти в першому кварталі кожного року установи банків, які їх обслуговують. У межах цих коштів вони здійснюють необхідні поточні витрати (крім коштів на виплату заробітної плати та дивідендів). Готівку понад попередньо визначені обсяги вони так само повинні здавати в банки.

Здачу надлишкової готівки підприємства проводять у порядку та у строки, встановлені відповідною установою банку. Ця готівка зараховується на їхні рахунки. Коли ліміту залишку готівки взагалі не встановлено, усю наявну в касі готівку наприкінці дня треба здати в банк.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за відповідно оформленими (підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою) прибутковими касовими ордерами. Видача готівки касами підприємств здійснюється за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

Усі надходження й видачі готівки в національній валюті підприємства реєструють у касовій книзі.

Приймання та облік готівки підприємствами сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, тобто здійснення розрахунків з населенням, проводиться із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг. Порядок застосування ЕККА визначається Державною податковою адміністрацією. Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу.

Записи до касової книги проводяться касиром після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щоденно, наприкінці робочого дня касир виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

На кожному підприємстві у встановлені керівником строки (але не рідше одного разу на квартал) проводиться ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Перевірки касової дисципліни здійснюються органами Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби, фінансовими органами та установами банків. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Питання сутності грошових потоків та методів управління ними з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглянуто в багатьох виданнях сучасного часу (таблиця 1.1).

Костенко Т.Д. дає наступне визначення грошового потоку: «грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених за часом надходжень і виплат грошових коштів, які генеровані його господарською діяльністю» [13, с.224].

Таблиця 1.1

Огляд літературних джерел

Автор	Визначення	Джерело
Савицька Г.В. .	Грошові розрахунки -- найважливіший самостійний об'єкт фінансового аналізу, який проводиться з метою оцінки фінансової стійкості та платоспроможності підприємства	[18, с.109]
Подольська В.О.	Грошові розрахунки -- сукупність надходжень і вибуття коштів за певний період часу, формованих у процесі господарської діяльності	[15, с.115]
Чумаченко М. Г.	Грошові розрахунки -- сукупність розподілених за часом надходжень і виплат грошових коштів, які утворюються в процесі господарської діяльності і пов'язані із забезпеченням його платоспроможності	[10, с.147]
Володькіна М.В.	Грошові розрахунки -- сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генерованих господарською діяльністю підприємства	[7, с.35]
Бланк І.А.	Грошовий потік -- надходження і витрати грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства	[289, с.196]
Бутинець Ф.Ф.	Грошовий потік -- є одним із ключових моментів оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю	[9, с. 173]
Луцький І.М.	Грошовий потік -- як міра ліквідності підприємства що складається з чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування	[14, с. 260]

Отже, з вище зазначеного випливає, що грошові розрахунки є найважливішим самостійним об'єктом фінансового управління підприємства, який допомагає досягнути поставлених поточних і стратегічних цілей та сприяє формуванню позитивних фінансових результатів.

Рижиков В.С. відмічає, що аналіз грошових розрахунків пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення, зменшення припливу грошових коштів та збільшення, зменшення їх відтоку. Це можна робити як на довгостроковий, так і короткостроковий періоди. Для того щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження грошових коштів, а також їх вибуття.

готівковий безготівковий грошовий оборот



2. Фінансово-економічна оцінка грошових розрахунків підприємства ВАТ „БудСтрой”

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство - "БудСтрой", засноване відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області 16 серпня 1995 року № 831-к шляхом перетворення науково-виробничого підприємства "БудСтрой" у відкрите акціонерне товариство відповідно до "Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", затвердженого Постановою КМУ від 7 грудня 1992 року.

Місцезнаходження підприємства: м. Хмельницький, вул. Київська, 44.

Підприємство створене з метою виробництва і реалізації будівельних матеріалів. Предметом діяльності підприємства є сукупність виробничих, господарчих, комерційних, торгово-посередницьких, постачальницько-збутових, фінансових і соціальних функцій і послуг в інтересах держави, самих виробників та споживачів продукції.

Товариство здійснює такі види діяльності :

- виробництво будівельних матеріалів,

- транспортні послуги і ремонт автотранспортної техніки,

- будівництво та ремонт (реконструкція) різноманітних споруд як виробничого, так і житлового призначення,

- надання різноманітних побутових послуг населенню,

- закупка у населення, підприємств, організацій сільгосппродукції з метою її переробки та реалізації.

Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку встановленого зразка із своїм найменуванням. Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є : майно, передане йому органами державного управління; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності;кредити від банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян; придбання майна іншого підприємства, організації; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Управління підприємством здійснює його керівник. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені до вищестоящих органів. Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць та інших аналогічних підрозділів призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.

Рис. 2.1 Організаційна структура ВАТ „БудСтрой”

Керівник (голова правління) здійснює загальне керівництво товариством, вирішує всі питання стосовно господарської та фінансової діяльності підприємства в межах наданих йому повноважень, доручає виконання окремих виробничо-господарських функцій іншим посадовим особам підприємства.

Щодо виробничо-складського комплексу даного підприємства, то всього склад сировини займає площу - 103 мІ; склад готової продукції займає площу 182 мІ; виробничий комплекс займає територію 108 м².

Виробничий корпус розділений на три цехи, оснащених сучасним устаткуванням. У цьому ж будинку знаходиться лабораторія перевірки якості сировини і готової продукції.

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості.

Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати та розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних ресурсів.

Проаналізуємо основні економічні показники господарської діяльності підприємства:

Таблиця 2.1

Основні показники господарської діяльності підприємства

Показники	2008 рік	2009 рік	Зміна (+,-)
1. Дохід (виручка) від реалізації 2. Непрямі податки та інші вирахування з доходу 3. Чистий дохід (виручка) від реалізації 4. Валовий прибуток (збиток) 5. Інші операційні доходи 6. Адміністративні витрати 7. Витрати на збут 8. Результати від операційної діяльності (прибуток, збиток) 9. Фінансові доходи 10. Фінансові витрати 11. Результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток, збиток) 12. Податок на прибуток 13. Результат від звичайної діяльності (прибуток збиток) 14. Чистий прибуток, збиток	28879,0 3408,0 25467,0 5864,0 13623,0 3279,0 1200,0 518,0 399,0 158,0 759,0 401,0 358,0 358,0	29215,0 4527,0 24688,0 6137,0 14635,0 3244,0 1228,0 611,0 382,0 498,0 778,0 464,0 314,0 314,0	+336,0 +1119,0 -779,0 +273,0 +1012,0 -35,0 +28,0 +93,0 -17,0 +340,0 +19,0 +63,0 -44,0 -44,0

Дохід від реалізації у звітному році збільшився на 336,0 тис. грн., із-за збільшення непрямих податків ми маємо зменшення чистого доходу від реалізації на 779,0 тис. грн., валовий прибуток збільшився на 273,0 тис. грн., інші операційні доходи збільшились на 1012,0 тис. грн., адміністративні витрати зменшились на 35,0 тис. грн. витрати на збут навпаки збільшились відповідно на 28,0 тис. грн.

Чистий прибуток зменшився на 44,0 тис. грн.

На короткострокову й довгострокову ліквідність або платоспроможність підприємства впливає його здатність генерувати прибуток. У цьому зв'язку розглядаємо такий аспект діяльності підприємства як рентабельність. Це і якісний і кількісний показник ефективності діяльності всякого підприємства.

Таблиця 2.2

Аналіз показників рентабельності

Показники	Минулий рік	Звітній рік	Зміна (+,-)
1. Валовий прибуток, тис. грн. 2. Чистий прибуток, тис. грн. 3. Собівартість реалізованої продукції 4. Чистий дохід від реалізації продукції 5. Середня вартість матеріальних активів, тис. грн.	5864,0 358,0 19603,0 25467,0 28925,0	6137,0 314,0 18551,0 24688,0 29678,0	+273,0 -44,0 -1052,0 -779,0 +753,0
6. Середня величина власного капіталу, тис. грн. 7. Рентабельність продукції, % 8. Рентабельність продажу, % 9. Рентабельність фондів, % 10. Рентабельність капіталу, %	46374,0 29,9 23,02 1,58 0,76	46615,0 33,08 24,8 1,59 0,67	+241,0 +3,18 +1,78 +0,01 -0,09



У звітному періоді спостерігається покращення основних показників рентабельності підприємства крім рентабельності капіталу яка знизилась на 0,09%.

Підприємство має високий рівень рентабельності фондів. Зниження рентабельності власного капіталу викликано негативним фактором (скорочення чистого прибутку), що веде до зниження фінансової автономії підприємства й тому є негативною тенденцією. Рівень рентабельності власного капіталу свідчить про низьку інвестиційну привабливість аналізованого підприємства, тому що він значно нижче прибутковості по інших варіантах капіталовкладень (наприклад, по банківських депозитах).

Рівень валової рентабельності продажів збільшився на 1,78%, що пояснюється покращенням ситуації на ринку.

2.2 Аналіз грошових розрахунків підприємства

Аналіз структури грошових розрахунків здійснюється за кожним джерелом надходження грошових коштів (від продажу продукції, необоротних активів тощо) відповідно негативного потоку за напрямами використання (оплата придбаних товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виплати працівникам тощо).

Приклад аналізу руху та структури грошових коштів за прямим методом наведено в таблиці 2.3.

За даними таблиці 2.3 можна зробити висновок, що у 2009-му році порівняно з 2008-м відбулося значне зростання надходження грошових коштів (на 53 тис. грн. або 8,13%). Це зумовлено зростанням надходжень від покупців і замовників продукції (на 21 тис. грн. або 3,48%), отриманням кредитів (на 12 тис. грн.), надходженнями від покупців за реалізовані необоротні активи (на 26 тис. грн. або 152,9%). Одночасно відбулося зменшення витрачання грошових коштів (на 39 тис. грн. або 6,34%) через зростання придбання у кредит товарів і необоротних активів (відповідно на 24 тис. грн. або 7,89% і 52 тис. грн. або 81,25%), зменшення сплати дивідендів, відсотків (на 6 тис. грн. або 30%). Слід відмітити значне підвищення виплат працівникам (на 24тис.грн. або 12%). Отже, такі зміни викликали збільшення залишку грошових коштів на кінець періоду на 133 тис. грн., тобто у 2,6 рази.

Не можна однозначно відповісти, чи є така тенденція позитивною: значний залишок грошових коштів свідчить про неефективність управління фінансовими ресурсами при наявності кредиторської заборгованості.

Таблиця 2.3

Аналіз руху грошових коштів

Показники	2008-й рік	Питома вага, %	2009-й рік	Питома вага, %	Відхилення
					+/-.	%	пунктів структури
1	2	3	4	5	6	7	8
Залишок грошових коштів на початок року	4,0	X	41,0	X	37,0	X	X
Надходження грошових коштів, у т.ч.:	652,0	100,00	709,0	100,00	+53,0	+8,13	X
від покупців і замовників продукції (товарів, робіт, послуг)	603,0	92,48	624,0	88,01	+21,0	+3,48	-4,47
По векселях	31,0	4,76	26,0	3,67	-5,0	-16,13	-1,09
Кредити та позики отримані	-	-	12,0	1,70	+12,0	-	+1,70
Дивіденди, відсотки отримані	1,0	0,15	4,0	0,56	+3,0	У 3 рази	0,41
Від покупців за реалізовані необоротні активи	17,0	2,61	43,0	6,06	+26,0	У 1,5 рази	3,45
Витрачено грошових коштів, у т.ч.:	615,0	100,0	576,0	100,00	-39,0	-6,34	X
Оплата придбаних товарів (робіт, послуг)	304,0	49,43	280,0	48,61	-24,0	-7,89	-0,82
Оплата придбаних необоротних активів	64,0	10,41	12,0	2,08	-52,0	81,25	-8,33
Виплати працівникам підприємства	200,0	32,52	224,0	38,89	+24,0	+12,00	+6,37
Аванси, видані постачальникам	12,0	1,95	-	-	-12,0	-	-1,95
Перерахування до бюджету податку на прибуток	15,0	2,44	27,0	4,69	+12,0	+80,00	+2,25
Фінансові інвестиції	-	-	7,0	1,22	+7,0	-	+1,22
Сплачені дивіденди, відсотки	20,0	3,25	14,0	2,43	-6,0	30,00	-0,82
Сплачені позики	-	-	12,0	2,08	+12,0	-	2,08
Чистий потік грошових коштів	37,0	X	133,0	X	+12,0 96,0	у 2,6	2,08 X
Коштів на кінець року	41,0	X	174,0	X	133,0	у 3,2 рази	X

Зокрема, це підтверджують зміни у структурі витрачання грошових коштів: зменшилась частка оплати придбаних товарів і необоротних активів (на 0,82 і 8,33 пунктів структури). Зростання на 6,37 пунктів виплат працівникам може бути зумовлено зростанням їх матеріального заохочення. По структурі надходжень слід відмітити зменшення частки надходжень від покупців продукції (4,47 пункти) і по вексельних зобов'язаннях (1,09 пункта), що свідчить про скорочення фінансових ресурсів у складі дебіторської заборгованості. Також постає питання доцільності отримання позик і кредитів з огляду на такий значний залишок грошових коштів на кінець 2-го року.

Аналіз грошового потоку за прямим способом у розрізі окремих видів діяльності на прикладі другого року розглянуто в аналітичній таблиці.

За даними таблиці можна зробити висновок, що найбільша сума грошових коштів була отримана в результаті операційної діяльності (650 тис. грн.). Найбільші надходження грошових коштів спостерігаються від покупців - 624 тис. грн. (96,0 %). 94,9 % витрат грошових коштів припадає на сплату за придбані матеріали та виплати працівникам підприємства, що відповідно склало 280 та 224 тис. грн. У витратах фінансової діяльності 75,0 % займає погашення кредитів.

Непрямий спосіб базується на основному положенні бухгалтерського обліку, що активи повинні дорівнювати сумі зобов'язань і власного капіталу (складовою якого є прибуток), і полягає у коригуванні суми прибутку на величину зміни поточних активів, зобов'язань та інших балансових рахунків.



Таблиця 2.4

Аналіз руху грошових коштів за прямим способом у розрізі видів діяльності

Показники	Грошовий потік	У т.ч. за видами діяльності
	сума, тис. грн.	питома вага, %	операційна	Інвестицій-на	фінансова
			сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	Питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Залишок грошових коштів на початок року	41,0	X	X	X	X	X	X	X
Надійшло грошових коштів:	709,0	100,00	650,0	100,00	47,0	100,00	12,0	100,0
від покупців	667,0	94,08	624,0	96,00	43,0	91,49	-	-
по векселях	26,0	3,67	26,0	4,00	-	-	-	-
Кредити та позики	12,0	1,70	-	-	_	-	12,0	100,0
Дивіденди, відсотки отримані	4,0	0,56	-	-	4,0	8,51	-	-
Витрачання грошових коштів:	576,0	100,00	531,0	100,00	29,0	100,00	16,0	100,00
Придбання товарів (робіт, послуг)	280,0	48,61	280,0	52,73	-	-	-	-
Виплати працівникам підприємства	224,0	38,89	224,0	42,18	-	-	-
Виплата відсотків	4,0	0,70	-	-	-	-	4,0	25,00
Сплата податку на прибуток	27,0	4,69	27,0	5,09	-	-	-	-
за придбання необоротних активів	12,0	2,08	-	-	12,0	41,38
Погашення позик	12,0	2,08	-	-	-	-	12,0	75,00
Фінансові інвестиції	7,0	1,22	-	-	7,0	24,14	-	-
Дивіденди	10,0	1,74	-	-	10,0	34,5	-	-
Залишок грошових коштів на кінець року	174,0	X	X	X	X	X	X	X

Перевагою непрямого способу є те, що він дозволяє провести оцінку грошових потоків лише на основі звітності та пов'язати отриманий фінансовий результат і зміни грошових коштів за період, а також здійснити розрахунок показників зміни грошових коштів від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, практично не використовуючи дані аналітичного обліку.

Для виявлення причин відхилення залишку грошових коштів (чистого залишку грошових коштів) від чистого фінансового результату, отриманих підприємством за один і той же період часу, важливо аналізувати не тільки грошові потоки як такі, але й їх взаємозв'язок з фінансовим результатом, що залишається у розпорядженні підприємства.

Важливим етапом аналізу руху грошових коштів є вивчення показників, які дозволяють встановити позитивні та негативні тенденції і відображають якість управління грошовими потоками, а також розробити необхідні заходи для оптимізації управлінських рішень.



3. Шляхи вдосконалення грошових розрахунків підприємства

Одним із важливих напрямків вдосконалення грошових розрахунків підприємства, це дотримання розрахункової дисципліни, яка сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фінансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.

Отже, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті санкції.

Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як примусову міру покарання, що застосовується за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити вимогу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також проведення поточних кредитних і розрахункових операцій.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.

Фінансові санкції визначено Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також законами, які регулюють фінансові відносини підприємства щодо сплати окремих податків і зборів (обов'язкових відрахувань).

Відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку, що не подали або подали несвоєчасно в податковий орган декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок такого порушення.

Якщо неподання або несвоєчасне подання цих документів є наслідком поштової затримки, то фінансові санкції, визначені податковим органом, будуть застосовані, але платник податку має право оскаржити це рішення в судовому порядку.

Названим законом запроваджено нову фінансову санкцію. Платники податку, що не мають на момент перевірки податковим органом бухгалтерських звітів та балансів, декларацій та розрахунків, пов'язаних із нарахуванням та сплатою податку за відповідні періоди, сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення.

Якщо платник податку протягом наступного 12-місячного податкового періоду припускає порушення вдруге, то він сплачує штраф у сумі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, помножених на кількість таких порушень.

У разі приховування або заниження сум податку платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штраф у розмірі 30% від суми донарахованого податку (недоїмки) та пені, обчисленої з розрахунку 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати. Пеня нараховується на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк [15, с.203].

Під час перевірки платника податку податковим органом можуть бути виявлені випадки арифметичних помилок або описок, що призвело до заниження суми загальних зобов'язань платника податку за відповідний період. У такому разі сума донарахованої недоплати (недоїмки) та штрафних санкцій сплачується платником податку самостійно в строки, передбачені законодавством.

Суми фінансових санкцій за порушення законодавства з оподаткування мають бути перераховані до бюджетів та на спеціальний рахунок державних податкових адміністрацій підприємствами, установами та організаціями в десятиденний строк із дня складання акта перевірки.

Не застосовуються штрафні санкції до платників податку, які до початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподаткованого прибутку, письмово повідомили про це податковий орган та сплатили суму недоплати, а також пеню, нараховану на повну суму недоплати за весь строк.

Крім того, згідно з Указом Президента України від 12.06.95 р. № 336/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" з наступними змінами і доповненнями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі - у двократному розмірі суми над лімітної готівки;

- за неповно відображену або зовсім не відображену готівку в касі - у п'ятикратному розмірі цієї суми.

За не встановлення банком підприємству ліміту залишку готівки в касі до установи банку застосовується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваних доходів громадян за кожний випадок.

Застосування санкцій у цілому позитивно впливає на зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни суб'єктів господарювання. Проте дійовість цього впливу залежить від кількох обставин. По-перше, це визначення джерела сплати штрафів. Нині всі штрафи, пені сплачуються суб'єктами господарювання за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні після сплати податків. Отже, штрафи безпосередньо впливають на формування чистого прибутку підприємств, їхніх фінансових ресурсів.

По-друге, це встановлення розміру штрафів за порушення розрахунково-платіжної дисципліни та наявність чіткого переліку тих порушень, за які застосовуються відповідні штрафи. Розмір штрафів має бути достатнім для створення відповідальності суб'єктів господарювання. Водночас вони не повинні бути надмірно високими.

По-третє, це обов'язковість застосування штрафних санкцій, а отже, стягнення штрафів. Щодо банківських і фінансових санкцій, то вони, як правило, застосовуються в обов'язковому порядку. Що ж до санкцій, які визначені за порушення господарських договорів підприємствами, то їх застосування не завжди вважають обов'язковим. Суб'єкти господарювання можуть не застосовувати штрафні санкції у взаємовідносинах між собою. Це зумовлено тим, що отримані підприємством штрафи збільшують суму оподатковуваного прибутку.

Крім санкцій, до суб'єктів підприємницької діяльності може бути застосований і адміністративний штраф. Його слід розглядати як вид адміністративного стягнення, яке застосовується до особи за здійснення нею правопорушення, передбаченого Кодексом про адміністративні правопорушення.

До адміністративних стягнень належать:

- конфіскація предмета, грошей, отриманих унаслідок здійснення адміністративного правопорушення;

- позбавлення спеціального права, яке надано окремому громадянину;

- виправні роботи;

- адміністративний арешт;

- попередження тощо.

Так, умисне ухилення від сплати податку на прибуток, що здійснила посадова особа підприємства, незалежно від форми його власності, якщо ці дії призвели до ненадходження в бюджет коштів у значних розмірах, карається виправними роботами строком до двох років або позбавленням права обіймати певні посади, чи штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це становить 5100 грн.). "Значний розмір" ненадходження суми податку трактується як сума, що у сто і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.



Висновки

Отже, грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.

Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава -- не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення -- виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги.

Відповідно до територіального розміщення підприємств (покупців -- продавців) і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні.

Використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті грошових знаків держави. Крім того, при безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням.

Аналіз грошових розрахунків проведено на матеріалах ВАТ „БудСтрой”, що займається виробництвом і реалізацією будівельних матеріалів.

Отже, важливим етапом аналізу руху грошових коштів є вивчення показників, які дозволяють встановити позитивні та негативні тенденції і відображають якість управління грошовими потоками, а також розробити необхідні заходи для оптимізації управлінських рішень.

У 2009-му році на досліджуваному підприємстві порівняно з 2008-м відбулося значне зростання надходження грошових коштів (на 53 тис. грн. або 8,13%). Це зумовлено зростанням надходжень від покупців і замовників продукції (на 21 тис. грн. або 3,48 %), отриманням кредитів (на 12 тис. грн.), надходженнями від покупців за реалізовані необоротні активи (на 26 тис. грн. або 152,9%).

Доцільно зазначити, що одночасно відбулося зменшення витрачання грошових коштів (на 39 тис. грн. або 6,34%) через зростання придбання у кредит товарів і необоротних активів (відповідно на 24 тис. грн. або 7,89% і 52 тис. грн. або 81,25%), зменшення сплати дивідендів, відсотків (на 6 тис. грн. або 30%). Слід відмітити значне підвищення виплат працівникам (на 24тис.грн. або 12%). Отже, такі зміни викликали збільшення залишку грошових коштів на кінець періоду на 133 тис. грн., тобто у 2,6 рази.

Крім цього найбільша сума грошових коштів була отримана в результаті операційної діяльності (650 тис. грн.). Найбільші надходження грошових коштів спостерігаються від покупців - 624 тис. грн. (96,0%). 94,9% витрат грошових коштів припадає на сплату за придбані матеріали та виплати працівникам підприємства, що відповідно склало 280 та 224 тис. грн. У витратах фінансової діяльності 75,0% займає погашення кредитів.

Отже, від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єкта господарювання.



Список використаної літератури

Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-економической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. 3-е изд. - М.: Дело и Сервис, 2007. - 590с.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 3-е изд., перераб. М.: Финансы и статистика, 2009. - 288 с.: ил.

Балабанів І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта. -- М.: Фінанси й статистика, 2008.-208с.

Бандурка А.М., Черв'яків И.М., Посилка О.В. Фінансово-економічний аналіз. -- Харків: З Харківського університету внутрішніх справ, 2009. -- 393 с.

Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: Навчальний курс. 2-ге вид. -- К.: Ніка- Центр, 2007. - 570 с.

Бороненкова С.А. Управлінський аналіз. -- М.: Фінанси й статистика, 2006.-384с.

Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. -- К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 196 с.

Економіка підприємств. Посібник/ За ред. Л.С. Харіна. - Тернопіль.: Економічна думка, 2008. - 500 с.

Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф. Бутинця. -- Житомир: ПП "Рута", 2007.-680с.

Економічний аналіз: Навч. посібник/ Під.ред. Чумаченка М.Г. - К., 2007 - 556с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. 2-ге вид. перероб. і доп. К.: Знання Прес, 2009. - 390с.

Константинова А. В. Банкрутство як спосіб оздоровлення підприємств // Економіка АПК. - 2009. - № 3. - С. 50.

Костенко Т.Д., Підгора Є.О. Рижиков В.С., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури. 2009. - 400 с.

Манів З.О. Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник - К.: Знання, 2008. - 580 с.

Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

Пястолов С.М. Економічний аналіз діяльності підприємств. -- М.: Академічний Проект, 2007.-573с

Рижиков В.С, Панків В.А., Ровенська В.В. та ін. Економіка підприємства. -- К.: Видавничий Дім „слово", 2008. -- 272 с.

Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: ИНФРА-М, 2008.-336с.

Смирнов Э.А. Разработка управленческих решений: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 271 с.



Додаток

БАЛАНС за 2008 рік

Підприємство ВАТ „БудСтрой”

Територія м. Хмельницький

Форма власності

Галузь

Вид економічної діяльності виробництво

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Адреса м. Хмельницький, вул. Київська, 44

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи
Залишкова вартість	010	15,0	134,0
Первісна вартість	011	21,0	159,0
Знос	012	6,0	25,0
Незавершене будівництво	020	4042,0	4077,0
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	14341,0	14394,0
Первісна вартість	031	25797,0	27398,0
Знос	032	11456,0	13004,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств	040
Інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	108,0	128,0
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом 1	080	18506,0	18733,0
2 Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси	100	1934,0	2091,0
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
Незавершене виробництво	120	1087,0	1026,0
Готова продукція	130	19695,0	15380,0
Товари	140	107,0	86,0
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

Подобные документы

• Безготівкові розрахунки

  Економічна сутність та умови організації безготівкових розрахунків, їх роль у господарському обороті. Форми безготівкових розрахунків і способи платежу у ТОВ "АПК Савинська". Аналіз та оцінка фінансового стану розрахунків і платоспроможності підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 22.04.2016
  

• Сутність та форми фінансових розрахунків між підприємствами

  Організація грошових розрахунків в діяльності підприємства. Сутність готівкової та безготівкової форм розрахунків. Аналіз здійснення фінансових розрахунків (на прикладі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"). Рекомендації щодо вдосконалення фінансових розрахунків.
  
  курсовая работа [81,9 K], добавлен 18.05.2015
  

• Особливості обліку грошових коштів на рахунках підприємства в банку

  Засади організації фінансового обліку грошових коштів. Законодавче та нормативно-правове регулювання безготівкових операцій. Облік наявності і руху коштів на розрахунковому рахунку. Облік операцій в іноземній валюті. Оформлення безготівкових розрахунків.
  
  реферат [40,7 K], добавлен 12.03.2014
  

• Облік грошових коштів

  Організаційно–економічна характеристика господарства. Дослідження методологічних положень з обліку розрахунків з різними дебіторами. Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства. Основні положення обліку розрахунків з різними дебіторами.
  
  курсовая работа [51,2 K], добавлен 10.11.2010
  

• Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"

  Аналіз фінансового стану приватного підприємства агрофірми "Нива", форми безготівкових розрахунків і порядок оформлення розрахункових операцій; організація зберігання грошових засобів, оперативна робота та контроль за їх раціональним використанням.
  
  курсовая работа [45,8 K], добавлен 08.02.2011
  

• Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства

  Класифікація грошових потоків і управління ними в процесі проведення кожного виду діяльності підприємства. Оцінка динаміки, обсягу, структури та руху грошових потоків, ефективність їх використання на віробництві, визначення платоспроможності підприємства.
  
  курсовая работа [55,7 K], добавлен 21.05.2009
  

• Облік та аналіз руху грошових потоків

  Економічна сутність повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства, формування необхідної звітності. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді, методи їх оптимізації і забезпечення ефективного контролю в розрізі їхніх видів.
  
  контрольная работа [19,4 K], добавлен 08.02.2011
  

• Аналіз руху грошових потоків підприємства

  Надходження грошових коштів, що забезпечує покриття поточних зобов’язань підприємства, – основна умова стабільного фінансового стану підприємства. Сутність грошових потоків підприємства. Система показників, що характеризують рух грошових коштів.
  
  контрольная работа [46,8 K], добавлен 04.02.2011
  

• Використання грошових ресурсів на ДП ТРК "ТОП"

  Основні джерела інформації для формування та руху грошових ресурсів. Встановлення взаємозв’язку між рухом грошових коштів та прибутком. Розрахунок показників забезпеченості запасами. Оцінка ефективності використання власних грошових ресурсів підприємства.
  
  дипломная работа [125,5 K], добавлен 15.06.2012
  

• Організація грошових розрахунків на підприємстві

  Грошові розрахунки в діяльності підприємств. Види рахунків, що відкриваються в установах банків. Принципи організації безготівкових розрахунків. Готівково-грошові розрахунки. Розрахунково-платіжна дисципліна. Поточний валютний рахунок підприємства.
  
  реферат [33,5 K], добавлен 02.08.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам