Вдосконалення механізму сервісно-партнерських відносин між державною фіскальною службою України та великими платниками податків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вдосконалення механізму сервісно-партнерських відносин між державною фіскальною службою України та великими платниками податків

Постановка проблеми. Запорукою повноцінного надання державою суспільних благ є реалізація фіскального потенціалу податків і як наслідок, наповнення бюджету. У вирішенні цього завдання домінує не податок, а суб'єкт - платник, на якого покладається відповідальність за перерахування обов'язкових платежів до бюджету. Проте його поведінка формується під впливом різних факторів, зокрема й тих, що зумовлюють порушення податкової дисципліни. Зростаючі потреби держави у фінансових ресурсах та активізація поведінки платників, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів, суттєво актуалізували питання щодо вдосконалення взаємодії фіскальних органів з тими категоріями платників податків, які більшою мірою наповнюють бюджет держави, а саме - з великими платниками. Водночас реалізація основних напрямів модернізації Державної фіскальної служби України, а також впровадження передових європейських стандартів взаємодії з платниками податків зумовили посилення сервісно-партнерської складової роботи податкових органів, виражене у супроводженні особливих суб'єктів податкових відносин - великих платників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом останніх двох десятиріч вітчизняна наука узагальнила національний та зарубіжний досвід функціонування податків, сприявши формуванню в Україні податкової системи, яка б відповідала сучасним засадам ринкового господарювання і ґрунтувалася на принципах, запропонованих у свій час А. Смітом та А. Вагнером.

У фаховій літературі знайшло своє відображення дослідження ролі великих платників у наповненні бюджету, підходи до налагодження їх партнерських відносин із податковими органами, а саме в роботах Т. Василькової, І. Горленко, В. Гоя, Ю. Махиніча, А. Пислиці, Н. Рубан, Л. Соловйова, А. Славкової, О. Тімарцева.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Одне із найбільш важливих питань напряму нашого дослідження - запровадження ризик-орієнтованого підходу специфіки податкового обслуговування великих платників податків (СДПІ) у роботі з великими платниками податків (ВПП). Законодавчо ризик-орієнтований підхід до роботи з ВПП в Україні запроваджено і на практиці даний механізм недостатньо налагоджений.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідження сучасних особливостей організації податкового обслуговування великих платників податків в Україні, яке дозволяє сформулювати ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення механізму їх податкового супроводження в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

Виклад основного матеріалу. Державної фіскальної служби України визначає категорії платників податків з високим, середнім та незначним ступенем ризику при відборі підприємств для формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок [8].

Такий підхід не зовсім відповідає характеристикам індивідуального податкового супроводження великих платників, оскільки є стандартизованим для усіх груп платників і передбачає їх диференціацію лише за одним напрямом роботи податкових органів - проведенням контролю.

Враховуючи зарубіжний досвід супроводження великих платників податків, а також принцип партнерства, який закладено в основу взаємодії з великими платниками, таким чином ризик-орієнтований підхід до роботи з ВПП у ОВПП ДФС та його територіальних органах, повинен передбачати методику категоризації платників, відмінну від традиційної. Дана методика повинна, в першу чергу, базуватися на попередженні умов для настання ризикових випадків для ВПП з високим ступенем ризику несплати.

Для цього необхідно розробити спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого моделюватиметься податковий ризик, притаманний конкретному підприємству та здійснюватиметься диференціація ВПП за ступенями цього ризику. Основними факторами, що будуть враховуватися при віднесенні платника до тієї чи іншої категорії мають стати:

Якісні показники:

— загальна характеристика економічної діяльності платника (чим вища складність здійснюваних операцій та кількість різних видів діяльності підприємства - тим вищий ступінь ризику) та політика акціонерів;

— податкова історія великого платника (наявність фактів участі в схемах мінімізації податків; співпраця із ненадійними контрагентами; протиправне використання податкових пільг і т. ін.);

— наявність пов'язаних осіб, масштаб проведених операцій з нерезидентами;

Кількісні показники:

— фіскальне значення ВПП;

— співвідношення між обсягами сплаченого та відшкодованого ПДВ із бюджету (суттєве переважання обсягів бюджетного відшкодування може свідчити про наявність сумнівних операцій);

— пропорційність зростання доходів та оподатковуваного прибутку;

— обсяг пільг, що надаються платнику податків та переважання пільгових видів діяльності;

— склад податків, які сплачує даний ВПП (чимала кількість податкових

— правопорушень може виникати, зокрема, при формуванні податкового зобов'язання з акцизного податку, однак не всі ВПП виступають його платниками);

— обсяг утримуваного ПДФО та нарахованого єдиного соціального внеску (у порівнянні із потенційно можливим із розрахунку розміру заробітної плати на одного працівника, не нижче середньої по галузі, - наявність суттєвих відхилень може свідчити про заниження розміру фонду оплати праці, а ймовірні порушення у цій сфері можуть сигналізувати про ризики щодо сплати інших податків).

Розподіл платників доцільно здійснювати відповідно до ступенів ризику за чотирма категоріями.

I категорія - ключові платники податків, яким притаманний високий рівень податкового ризику, однак зумовлений не суб'єктивними факторами (бажання керівництва ухилитися від сплати податків), а насамперед, складністю основної діяльності - здійснюваних зовнішньоекономічних транзакцій, тощо. Наслідки порушення податкової дисципліни такими платниками є значними по відношенню до бюджету. Потребують пильної уваги з боку фіскальних органів.

II категорія - великі платники податків з високим ступенем ризику, з огляду на схильність до порушення податкової дисципліни. Керівництво даного підприємства прийняло рішення не дотримуватися податкового законодавства усіма можливими шляхами. Вимагають посиленої уваги за фінансово-господарською діяльністю з боку податкових органів.

III категорія - великі платники середнього ступеня ризику. Характеризуються тим, що прагнуть дотримуватися податкового законодавства, однак мають у податковій історії факти податковихправопорушень. Схильність до порушення податкової дисципліни залишається на високому рівні.

IV категорія - великі платники податків із низьким рівнем ризику, сумлінні платники. Фактів щодо порушення ними податкової дисципліни не виявлено.

Головне завдання у податковому супроводженні таких платників - спрощення адміністративних процедур, скорочення кількості контактів із працівниками податкових органів та часу спілкування із ними.

Оскільки економічна кон'юнктура є мінливою, а керівництво господарюючого суб'єкта може змінюватися, як і інші обставини його діяльності, наприклад, поява нових контрагентів чи розширення напрямів діяльності, перегляд присвоєних ступенів ризику та відповідну категоризацію ВПП фіскальним органам слід проводити не рідше одного разу на рік. В залежності від присвоєної категорії ризику, форми співпраці із великими платниками повинні відрізнятися (рис.).

Форми співпраці фіскальних органів та великих платників податків з урахуванням ступеня ризику невиконання податкового обов'язку

фіскальний податок платник

Як видно із запропонованої моделі, найбільш оптимальною формою співпраці із ключовими платниками податків вважаємо горизонтальний моніторинг, що передбачає його повнофункціональне запровадження в Україні. Тут доцільно буде зауважити, що на момент проведення експерименту з горизонтального моніторингу, його учасниками також могли стати не всі, а лише окремі ВПП, які відповідали наступним критеріям [9]:

— від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не декларувалося в кожному з останніх двох звітних податкових періодів;

— відсутній податковий борг і таке ін. На наш погляд, концепція горизонтального моніторингу найбільше відповідає особливостям оподаткування великих платників, які потребують посиленої уваги з боку фіскальних органів, однак, не йде у розріз із перспективними напрямами розвитку партнерства між ВПП та органами ДФС; оскільки означає мінімізацію втручання податківців у діяльність підприємства через: обмеження кількості перевірок, що проводяться податковими органами, та скорочення їх термінів; збільшення довіри до фінансової документації платника; зменшення адміністративного навантаження на платників податків при виконанні обов'язкових податкових процедур через взаємний постійний моніторинг податкових ризиків; усунення перешкод в діяльності платника через

запровадження електронних процедур адміністрування та мінімізацію суб'єктивного людського фактору податкових органів [18].

Запровадження такого типу співпраці лише для обмеженого кола платників дозволило б частково вирішити одну із головних проблем реалізації горизонтального моніторингу в Україні організаційного характеру - залучення значної кількості висококваліфікованих працівників, адже проведення горизонтального моніторингу є достатньо трудомістким процесом. Водночас вважаємо, що обсяг податкових надходжень, який стане можливим мобілізувати за рахунок суттєвого покращення податкового супроводження великих платників при здійсненні горизонтального моніторингу, більше ніж покриватиме витрати держави на утримання персоналу.

Отже, такі особливості застосування горизонтального моніторингу як оперативне реагування фіскального органу на проблеми платника податку та заміна існуючих процедур аудиту платників поточним моніторингом їх діяльності справді значно підвищили б рівень дотримання ВПП податкового законодавства [10].

Якщо держава передусім зацікавлена у створенні умов для сумлінного і коректного виконання податкових зобов'язань, то сумлінні платники податків бажають мати визначеність у відносинах з податковими органами та правильно застосовувати податкове законодавство. Реалізація концепції партнерства сприяла б досягненню таких спільних інтересів, як прогнозованість відносин, зменшення кількості й витратності податкових перевірок, зниження податкових ризиків та оптимізація бізнес-процесів [11, с. 190].

При цьому у процесі реалізації експерименту з горизонтального моніторингу, окрім переваг, були виявлені й недоліки функціонування цього сервісу в Україні.

Перший із них - відсутність відповідного законодавства, яке б визначало права і обов'язки сторін угоди про співпрацю. Дана проблема слугує причиною інших недоліків - законодавством не передбачено обов'язку податкового органу дотримуватися зобов'язань щодо звуження обсягу перевірок та надання податкових консультацій у прискореному режимі, а з іншого боку - санкцій, які будуть застосовуватися до підприємств, що порушили умови договору про проведення горизонтального моніторингу [4].

Таким чином, насамперед, надзвичайно важливим є сформувати відповідне нормативно-правове забезпечення проведення горизонтального моніторингу в Україні, яке б визначало його як обов'язкову умову взаємодії з ключовими великими платниками, а також передбачало застосування фінансових санкцій у випадку ухилення підприємства від виконання вимог договору та більш жорстких штрафів за порушення податкового законодавства, яке виникло у результаті ігнорування господарюючим суб'єктом порад координатора горизонтального моніторингу. Необхідно також забезпечити фаховість спеціаліста, який здійснюватиме моніторинг великого платника, аби надання ним порад не містило ко - рупційної складової.

Поряд із цим, вважаємо, що повне скасування зустрічних звірок з ВПП та відміна планових перевірок для платників, що обслуговуються в ОВПП ДФС, є не зовсім доречними, а ймовірніше означають спробу заохотити підприємства переходити на облік до ОВПП ДФС з метою виконання вимог МВФ. Припускаємо, що та частина великих платників, яка категорично налаштована на здійснення порушень податкового законодавства, незалежно від місця обліку (адже постановка на облік в ОВПП ДФС аж ніяк не враховує ризиковість платника, а лише обсяг сплачених податків чи обсяг доходів), усе ж повинна підпадати під контрольну діяльність податкових органів у її традиційному вигляді - проведенні документальних перевірок та застосуванні санкцій у разі виявлення фактів ухилення від оподаткування.

З іншого боку, зорієнтованість України на імплементацію кращого світового досвіду управління національною економікою обумовлює необхідність пошуку шляхів поступового переходу від фіскально-контролюючої спрямованості податкової служби до посилення сервісно-партнерської взаємодії з платниками з метою забезпечення виконання ними податкових зобов'язань [11, с. 189]. Саме тому одним із головних напрямів розвитку партнерських відносин між великими платниками та Державною фіскальною службою є також посилення двостороннього зв'язку між ними. Реалізація цього завдання має ґрунтуватися на врахуванні податковими органами позиції ВПП щодо послуг, які надаються в процесі їх супроводження, і передбачати запровадження в ООВП практики здійснення опитувань великих платників з метою формулювання пропозицій щодо вдосконалення організаційної роботи ОВПП ДФС чи виявлення її недоліків.

З цієї причини вважаємо доцільним сформувати податковими органами стандартизований пакет анонімних онлайн-анкет із переліком запитань до великих платників, який щороку у визначений період розміщуватиметься на сайтах ООВП.

На основі одержаних відповідей фіскальні органи зможуть сформувати загальний висновок щодо основних проблем взаємодії з ВПП та дізнатися, які сервіси потрібно розвивати, а які навпаки - обмежити. Запитання ж повинні враховувати враження ВПП від співпраці з ООВП за такими напрямами: 1) загальна оцінка взаємодії із податковим органом; 2) оцінка рівня культури податкового супроводження; 3) оцінка рівня кваліфікованості персоналу та якості обслуговування; 4) ступінь налагодженості процесу комунікації.

Зокрема, базуючись на аналізі інформації щодо рейтинговості ООВП серед великих платників, ДФС зможе зробити висновок щодо доцільності їх фінансування, зміни податкової тактики. За підсумками ж опитувань щодо кваліфікованості персоналу та якості обслуговування стане можливим виявити слабкі місця у підходах до роботи з ВПП. Пропозиції великих платників щодо покращення сервісу в ООВП доцільно буде опрацьовувати у табличному форматі (табл.).

Пропозиції (напрямки) щодо покращення сервісу в ООВП

Вигоду від проведеного опитування та оцінки відгуків одержать обидві сторони. Якщо для великих платників це потенційне покращення сервісу, то для ДФС - виявлення проблемних ООВП у територіальному розрізі, і застосування важелів впливу не до усього інституту ООВП загалом, а лише до тих, діяльність яких є най-

менш ефективною. У цьому процесі слід, однак, велику увагу приділити об'єктивності персоналу при обробці даних та забезпеченню секретності матеріалів на момент передачі до ОВПП ДФС, адже за інших умов достовірність одержаних даних викликатиме великий сумнів. Доцільним, на нашу думку, є також формування Державною фіскальною службою за наслідками проведених опитувань консолідованого звіту, що міститиме загальний аналіз результатів опитування.

Якщо доступ до такої інформації буде відкритим, підприємства, які не перебувають на обслуговуванні в управліннях ОВПП ДФС, зможуть оцінити переваги переходу на облік у ці установи.

Не менш важливим перспективним напрямом роботи ОВПП ДФС України загалом має стати створення позитивного іміджу органів, що здійснюють обслуговування великих платників. Імідж організації - це її образ в очах суспільства та його ставлення до її діяльності на основі сформованих цінностей. Імідж - це не лише засіб, інструмент управління, але й об'єкт управління.

Позитивний імідж створюється не тільки основною діяльністю організації, але й також цілеспрямованою інформаційною роботою, орієнтованою на цільові групи громадськості [5, с. 167].

Фіскально-адміністративні методи на сучасному етапі розвитку економіки України повинні поступатися за значимістю морально-етичним факторам в оподаткуванні: довірі до податкових органів, самовідповідальності, самодисципліні громадян і бізнесу, запозиченню й адаптації раціональних нововведень зарубіжного досвіду [1, с. 12].

У цьому контексті погоджуємося із думкою про те, що лише із формування успішної комунікації громадськості і ДФС, створенням її позитивного іміджу на маркетингових засадах можна пов'язувати суттєві зміни податкових відносин у сфері взаємодії «влада - суспільство» в цілому та ефективність організаційного забезпечення податкового регулювання соціального розвитку. Сприйняття податкових органів як до суто фіскальних може стати причиною негативної реакції на їх дії в той час, коли недосконала організація податкового процесу нівелює консультативну, просвітницьку та нормо - творчу функції ДФС [13, с. 111].

З цієї причини актуальними напрямами соціальної реклами на податкову тематику мають стати наступні:

— висвітлення позиції ДФС щодо підтримки ініціатив у сфері оподаткування, корисних платникам податків (податкові реформи);

— інформування про суттєві зміни у податковій сфері;

— виховання громадянської відповідальності платників податків [14, с. 9-10].

Очевидно, що позитивна реклама у засобах масової інформації матиме певний ефект, однак, з метою посилення авторитетності фіскальних органів в очах платників, перш за все, важливо враховувати думку останніх. Цьому, знову ж таки, сприятиме проведення обов'язкових анонімних онлайн-опитувань серед клієнтів ООВП, за результатами яких фіскальні органи одержать можливість сформувати пропозиції щодо внесення змін у чинне податкове законодавство.

Крім цього, важливим у напрямі вдосконалення організаційної роботи податкових органів із ВПП має стати створення умов для набуття останніми престижного статусу. Наявний привілейований статус великих платників повинен бути підкріпленим відповідною репутацією в суспільстві, тобто поняття «великий платник» повинно асоціюватись із поняттям «престижний платник». Цього можна досягнути, зокрема, завдяки активній масово-роз'яснювальній роботі податкових органів. Хоча відомо, що в Україні проводиться досить ґрунтовна консультаційна робота стосовно обов'язків платників податків, їх відповідальності, в той же час недостатньо інформаційної уваги приділяється доходам, які формуються за рахунок платників, що знижує ефективність впровадження податкової культури [15, с. 199].

Зокрема, на порталі ОВПП ДФС досить часто з'являються повідомлення щодо сум податків, які були зібрані з великих платників, а також питомої ваги цих платежів у надходженнях до Державного бюджету. Однак наявна інформація не відображає скільки робочих місць надав той чи інший ВПП, які об'єкти соціальної інфраструктури було створено за його підтримки, які заходи було реалізовано за меценатства великих платників. Крім цього, досить часто комерційні видання публікують інформацію про те, які обсяги доходів чи прибутків одержали, наприклад, двісті найбільших підприємств України. На наш погляд, було б доцільно з боку ДФС інформувати громадськість щодо того, який обсяг податкових надходжень бюджету забезпечили цих десять чи двісті підприємств загалом. Саме такі конкретизовані повідомлення надавали б обґрунтування, чому для великих платників запроваджено персоналізований підхід в Україні.

Загалом, слід зазначити, що рекомендації міжнародних організацій та країн із кращим досвідом супроводження великих платників податків багато в чому перегукуються щодо важливості формування партнерських відносин між податковими органами та платниками як передумови неухильного дотримання останніми податкового законодавства. Поряд із цим найбільш відмінною ознакою цих рекомендацій є, перш за все, покладання високого рівня відповідальності в обслуговуванні ВПП на вдосконалення роботи спеціалізованих податкових офісів.

Таким чином, європейська практика податкового супроводження значною мірою ґрунтується на добросовісності і сумлінності платників податків. Така ситуація пояснюється не лише діяльністю компетентних і непідкупних податкових служб, але й іншим могутнім фактором - ставленням самого суспільства до сплати податків [1, с. 28-29].

Водночас, на наш погляд, навіть за умови персоналізованого підходу, процес вдосконалення податкового супроводження великих платників в Україні гальмується через ряд інституційних та економічних факторів, серед яких найбільш значущими є високий рівень корумпованості державних органів влади, неналежне фінансове забезпечення операційної діяльності податкових органів, а також відсутність стимулів щодо сумлінної сплати податків з боку платників. Крім цього, вважаємо стратегічно важливим з боку держави не тільки сприяти сумлінному виконанню платниками податкового обов'язку через оптимізацію податкового супроводження, але й забезпечити належні умови для стимулювання розширеного відтворення, підвищення інвестиційної активності підприємств України та зростання їх конкурентоспроможності.

Окрім цього, важливого значення набуває також підвищення рівня податкової дисципліни серед фізичних осіб з високим рівнем доходів, адже проблема оподаткування доходів населення є однією з фундаментальних у сфері оподаткування. Першою із головних причин цього є те, що доходи населення є стабільним та великим об'єктом оподаткування [18, с. 50]. Зокрема, за даними ОЕСР, у 2014 році надходження від індивідуального прибуткового податку становили 54,4% усіх податкових надходжень Данії, 38,2% податкових надходжень США та 36,6% - Канади [16]. При цьому існуючий обсяг надходжень зі сплати ПДФО в Україні забезпечується в основному за рахунок вирахувань із заробітної плати, які, як відомо, здійснюються податковим агентом із джерела доходу.

Натомість українські мільйонери сплачують лише 2,5% від загального обсягу податкових надходжень. Це при тому, що згідно з офіційними даними невелика кількість українських міліонерівсистематично отримує більше 50% усіх доходів фізичних осіб. Таким чином, основним пріоритетом подальшого реформування податку на доходи фізичних осіб в Україні має стати завдання переміщення податкового тягаря з доходів бідних на доходи багатих осіб [17, с. 51]. Оскільки ж рівень сумлінного виконання податкового обов'язку громадянами значною мірою залежить від якості їх податкового обслуговування, запланована реформа щодо виокремлення фізичних осіб в групу заможних платників і переведення їх на податкове супроводження до органів ОВПП ДФС стає не лише обов'язком нашої держави відповідно до укладених угод з міжнародними організаціями, але й важливим з точки зору вдосконалення механізму оподаткування доходів громадян.

Як уже зазначалося у теоретичному розділі дослідження, Кабінетом Міністрів України пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо запровадження категорії заможних платників податків за одним із критеріїв: статусом бенефіціарного власника великого платника податків, прямого чи опосередкованого володіння 20 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій юридичної особи, що є податковим резидентом іншої держави та задекларувала дохід за попередній податковий (звітний) рік 10 і більше млн. євро та загальним оподатковуваним доходом за попередній рік, що перевищує 50 мільйонів гривень [12].

На думку науковців Г. Котіної, А. Славкова, М. Степури [6], до критеріїв ідентифікації заможних осіб слід віднести рівень систематичних активних доходів; обсяг податкових зобов'язань за активними доходами платника податку та наявність обов'язку щодо сплати майнових податків та податків на розкіш. На наш погляд, саме майновий критерій та критерій доходу для ідентифікації заможних осіб є більш доцільними до затвердження, оскільки запропоновані урядом критерії не будуть охоплювати реальної групи заможних громадян. Тим не менше вважаємо, що положення щодо віднесення до категорії заможних осіб бенефіціарних власників великих платників є доречним.

Погоджуємося із вище викладеною позицією вчених, що при визначенні фізичної особи заможним платником, слід обов'язково брати до уваги її майновий стан. Зокрема, одним із критеріїв відбору фізичних осіб - заможних платників має стати володіння одним або декількома об'єктами житлової нерухомості загальною площею понад 1 000 кв. м, предметами мистецтва та коштовностями вартістю понад 20 000 євро, рухомим майном (легкові автомобілі, мотоцикли, човни) звичайна вартість яких перевищує 50 000 євро (тобто враховувати, насамперед, ціну об'єктів рухомого майна, а не об'єм двигуна, оскільки об'єм двигуна автомобілів, які використовуються, наприклад, у фермерському господарстві й не є надто дорогими, може перевищувати 5000 куб. см, у той час як об'єм авто вартістю понад 50 000 євро - ні). Що ж стосується активних доходів фізичної особи, то беручи до уваги показники, запропоновані урядом, пропонуємо до заможних платників відносити осіб, які за результатами попереднього звітного року одержали дохід із різних джерел понад 25 млн. грн.

Отже, впровадження спеціалізованого податкового обслуговування заможних осіб у поєднанні із вдосконаленням супроводження великих корпоративних платників податків мають стати передумовою підвищення рівня цивілізованості податкових відносин між державою та платниками податків і подальшої реалізації програми євроінтеграційного процесу в Україні.

Висновки та пропозиції. Увага органів, що здійснюють сервіс великих платників, більше спрямована на забезпечення дохідної частини бюджету, аніж на покращення якості обслуговування ВПП, про що свідчить той факт, що оцінка результативності роботи системи ОВПП ДФС, головним чином, самим відомством, виходячи із щорічних планових показників. Отже, систему показників, які б реально відображали якість сервісу великих платників податків, шляхом фіксування реакції ВПП на зміни в організації роботи податкових органів у ОВПП ДФС не впроваджено.

Одним із головних напрямів розвитку партнерських відносин між великими платниками та Державною фіскальною службою визначено посилення двостороннього зв'язку між ними, шляхом запровадження в системі ОВПП практики проведення опитувань великих платників податків. Для цього необхідно сформувати анонімні онлайн-анкети із переліком запитань до великих платників, який щороку у визначений період розміщуватиметься на сайтах органів ОВПП ДФС. На основі одержаних відповідей фіскальні органи зможуть сформувати загальний висновок щодо основних проблем взаємодії з ВПП та дізнатися, які сервіси потрібно розвивати, а які навпаки - обмежити.

Список літератури

1. Андрущенко В.Л. Морально-етичні імперативи податків та оподаткування (західна традиція): [монографія] / В.Л. Андрущенко, Т.В. Тучак. - К.: Алерта, 2013. - 384 с.

2. Бондар Л.М. Удосконалення діючої системи обслуговування великих платників податків у рамках реформування податкової системи держави / Л.М. Бондар / / Бюджетно-податкова реформа як каталізатор соціально-економічного розвитку в Україні: збірник наукових праць за матеріалами круглого столу, 17 травня 2012 року, та науково-практичної інтернет-конференції. - К.: Алерта, 2012. - 312 с. - С. 31-33.

3. Бречко О.В. Нові реалії побудови стратегії партнерських відносин в оподаткуванні / О.В. Бречко / / Інноваційна економіка. - 2013. - №7 (45). - 229-234 с.

4. Горизонтальний моніторинг як новий сервіс для сумлінних платників податків [Електронний ресурс] / Офіційний портал Державної фіскальної служби України. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya - dps-ukraini/povidomlenia_/2012_povidomlenia-modernizatsia/59282.html.

5. Колодка А.В. Імідж організації як економічна категорія: сутність, зміст, основні етапи формування / А.В. Колодка, С.М. Ілляшенко // Прометей. - 2012. - №2 (38). - 164-170 с.

6. Котіна Г. Оподаткування фізичних осіб з високим рівнем доходів на засадах фіскального партнерства / Г. Котіна, А. Славкова, М. Степура // Економіст. - 2012. - №7. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econ_2012_7_9.pdf.

7. Мордвін І. А. Якість надання адміністративних послуг як чинник ефективності діяльності податкових органів України / І. А. Мордвін // Південноукраїнський правничий часопис. - 2012. - №4. - 148-150 с.

8. Наказ Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року №524 «Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0751-15.

9. Проект постанови Кабінету міністрів України «Порядок проведення експерименту із запровадження горизонтального моніторингу» [Електронний ресурс] - 2012. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/ regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2012-rik/62192.html.

10. Пояснювальна записка до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення експерименту із запровадження горизонтального моніторингу» [Електронний ресурс]: Державна податкова служба України. - 2012. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/ regulyatorna-politika/2012-rik/62192.html.

11. Пилипів В.В. Сучасні форми партнерської взаємодії у сфері оподаткування / В.В. Пилипів, В. І. Тарангул // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - 2014. - №1. - 188-194 с.

12. Проект Закону України від 22 червня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження обслуговування заможних фізичних осіб)» [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT1504.html.

13. Ревенко О.В. Маркетингові аспекти управління у податкових органах / О.В. Ревенко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - №5. Т. 4. - 110-113 с.

14. Ревенко О.В. Імідж та соціальна відповідальність податкових органів [Електронний ресурс] / О.В. Ревенко, Т.В. Ревенко // Державне будівництво. - 2012. - №1. - 1-14 с. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-1/doc/5Z04.pdf.

15. Ручкіна В.М. Формування податкової культури в Україні / В.М. Ручкіна // Економіка промисловості. - 2013. - №1-2 (61-62). - С. 194-200.

16. Форум ОЕСР - Revenue Statistics - Comparative tables [Electronic resource] / OECD. Stat. - Access mode: https://stats.oecd.org/Index.aspx? DataSetCode=REV.

17. Швабій К. І. Пріоритети реформування податку на доходи фізичних осіб у сучасних умовах / К. І. Швабій // Збірник наукових праць Ірпінської фінансово-юридичної академії (економіка, право). - 2013. - Вип. 2. - 50-54 с.

18. Щодо проблем адміністрування податків [Електронний ресурс]: Лист Державної податкової адміністрації України від 15 червня 2011 року №585/3/31-0011. - Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua/uk/ letters-and-orders/gna/2362-585.html.

Размещено на Allbest.ru