Правове регулювання грошового обігу в Україні

Розглядаючи електронні платіжні системи як елемент грошової системи, що розвивається, не можна обійти зауваження І.І. Кауфмана про те, що нове явище в економічному світі означає чи нову потребу, чи новий спосіб, новий засіб, нове джерело для задоволення потреб. І від того, чи будуть враховувати сутність, природу і характер електронних платіжних систем як нового явища, правові норми, що регулюють не тільки сам грошовий обіг, але й пов'язані з ним економічні відносини, наприклад, податкові, залежить можливість його реалізації в практиці економічних відносин, у тому числі і для цілей фінансової діяльності держави [8, С. 295].

Платіжна система не є самодостатнім явищем, оскільки її склад і структура базуються на елементах грошової системи і їх взаємозв'язках, копіюють їх. Це проявляється насамперед у тому, що всі платіжні системи або використовують як грошову (розрахункову) одиницю офіційну валюту держави (legal tender), або застосовують своєрідні механізми зіставлення (порівняння) з нею власних сурогатних грошових знаків. Крім того, як правило, робота будь-якої платіжної системи ґрунтується на застосуванні традиційних способів розрахунків і будується на принципах, аналогічних тим, що покладені в підстави організації і функціонування централізованої грошової системи, де провідна роль належить контрольно-емісійному центру.

На цей час у рамках національної грошової системи можуть існувати різні за рівнем охоплення учасників, а також сутністю застосовуваних технологій платіжні системи. І коли як локальна платіжна система розглядається банк, який організує здійснення розрахункових операцій своїх клієнтів, це не викликає ні в кого будь-яких особливих сумнівів чи заперечень. Це можна обґрунтовувати як усталеною багатовіковою практикою, так і існуючими правовими приписами. Однак, коли в цій якості розглядаються альтернативні банкам чи іншим традиційним кредитно-фінансовим установам утворення, одразу виникає ряд питань і проблем юридичного характеру.

Багато в чому це пов'язано з особливістю природи централізованої грошової системи, яка корениться в державній монетній регалії, що не може допустити існування не ліцензованих державою форм організації розрахунків і товарообміну, якими, у більшості випадків, і є сучасні електронні платіжні системи (чи так звані системи електронної комерції). Так, відповідно до точки зору Ді Хока, екс-голови фірми Віза Інт., банківська справа не збереже своєї позиції як первинного оператора системи платежів. На його думку, банки мали захищену державою монополію в системі погашення чеків. Електронні гроші загрожують витіснити цю систему [29, С. 94]. Однак, таке витіснення може відбутися не раніше переорієнтації державних інтересів і відбиваючої їх спрямованості правових норм, які забезпечують вищевказану банківську монополію. До того ж самі банки еволюціонують відповідно до нових технічних і технологічних можливостей, пристосовуючись до змінюваних потреб як фінансового ринку в цілому, так і окремих своїх клієнтів, переходячи їх на індивідуальне банківське обслуговування, аж до надання права самостійного оперування коштами на його рахунку [8, С. 297].

Висновок

Грошовий обіг - це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Грошовий обіг - це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

Грошова система - це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування Водночас кожна з нині діючих грошових систем, попри свої особливості, мають багато спільних ознак та включають такі наріжні елементи: грошову одиницю (встановлений законодавством грошовий знак, що є засобом виміру та вираження цін усіх товарів); види державних грошових знаків; масштаб цін; валютний курс; порядок готівкової й безготівкової емісії та обігу грошових знаків; регламентацію безготівкового грошового обігу; правила вивозу й ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків; державний орган, який здійснює грошово - кредитне й валютне регулювання

Система нормативно-правового регулювання грошового обігу, як і система банківського права складається з кількох рівнів. На першому рівні звичайно - норми Конституції України, на другому - законів, і на третьому розташовані підзаконні нормативно-правові акти - постанови, інструкції, положення, розпорядження, накази і ін.

Важливу роль в організації грошового обігу відіграють норми Конституції України. Конкретний механізм реалізації грошово-кредитної політики передбачений в розділах IV і V Закону України «Про Національний банк України». Даним законом передбачено, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів Ключову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

Національний банк України організує готівковий обіг у країні, який поряд з безготівковими розрахунками є складовою загального грошового обороту і являє собою сукупність платежів, що здійснюються готівкою. Взагалі сфера застосування готівкових коштів у функції засобів обігу і платежу в більшості розвинутих країн з ринковою економікою обмежена.

Нормативне регулювання безготівкового обігу здійснюється насамперед, на підставі Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», особливістю безготівкових розрахунків є те, що учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

На даний час залишається гостро дискусійним питання про економічну сутність і правову природу так званих безготівкових грошей. Як свідчать факти, характерною рисою останніх десятиліть було безпрецедентне зростання, насамперед у розвинутих країнах Заходу і Японії, сучасних інформаційних технологій, які включають нові засоби зв'язку й обробки інформації, а також пов'язаних з цим капіталовкладень у цю галузь.

Список використаних джерел

1. Констутуція України від 28 червня 1996 року Інфодиск: Законодавство України, Вип. 09/2010.

2. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. в ред. від від 15 лютого 2011 р.

3. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5 квітня 2001 р. в ред. від 04 листопада 2011 р.

4. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. в ред. від 15 лютого 2011 р.

5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637.

6. Інструкція про касові операції в банках України, затв. постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 № 337 і зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2003 за № 768/8089.

7. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затв. постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2004 р. за № 377/8976.

8. Алісов Є.О. Проблеми правового регулювання грошового обігу в України: Дис. ...канд. юрид. наук. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. - 445 с.

9. Атлас З.В. Деньги и кредит (при капитализме и в СССР). - М. - Л.: Госиздат, 1930. - 459 с.

10. Банківське право України: Навч пос. за заг. ред. А.О. Селіванова - К.: Ін. Юре, 2000. - 384 с.

11. Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М. - К.: Ельтон, 1993. - 328 с.

12. Берлин И.С. Теория финансов: Учеб. пособие. - М.: Изд-во Приор, 2000. - 256 с.

13. Васюренко О.В. Банківські операції. Навчальний посібник - 4-те вид. - К.: Знання. - 2004 - 324 с.

14. Ващенко Ю.В. Банківське право: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. 344 с.

15. Воронова Л.К. Фінансове право України: - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.

16. Грошевий В.М. Нове у банківському законодавстві України - Харків: Еспада - 2002.

17. Демківський А.В. Гроші та грошовий обіг: навчально-методичний посібник, - К.: «ГРОТ», 1999 р.

18. Ефимова Л.Г., Банковское право.издательство «Бек», М., 1994 г. 285 с.

19. Заверуха І.Б. Банківське право. Посібник для студентів. Львів: Астролябія, 2002 - 222 с.

20. Качан О.О. Банківське право: Навчальний посібник. - К.: «Юрінком Інтер», 2000. - 288 с.

21. Комаров П.І. Банківське право. Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2002 р. - 357 с.

22. Костюченко О.А. Правовые аспекты банковской деятельности: Пособие по проблемам банковского права. - К. Криниця, 2003 - 320 с.

23. Костюченко О.А. Банківське право України. К.: А.С.К. 2003 - 928 с.

24. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг: навчальний посібник - 3-є видання, - К.: Товариство «Знання», 2001.

25. Лукашев О.А. Правове регулювання грошової системи України: Дис. канд. юрид. наук. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - 200 с.

26. Операції комерційних банків / кол. авторів - 4-те вид. змін і доп. - К.: Алерта, 2004. - 500 с.

27. Смит В. Происхождение центральных банков. - Тверь: Ин-т нац. модели экономики, 1996. - 283 с.

28. Сударенко О.В. Проблеми вдосконалення класифікації грошових систем // Держава і право. - 2003. - Вип. 20. - С. 322-327.

29. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Пер. с англ. В.В. Белоскоков, К.Ю., Бурмистрова, Л.М. Бурмистрова и др. - М.: Издательство АСТ, 2001.

30. Шереметьєва О. Поняття і сутність правового механізму управління грошовим обігом // Право України. - 2004. - № 4. - С. 70-72.

Размещено на Allbest.ur