Формування і використання джерел фінансування державних підприємств (на прикладі Білоцерківської дослідно-селекційної станції)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність та види фінансових ресурсів підприємства

1.2 Структура джерел фінансування господарської діяльності підприємства

1.3 Нормативно-правове регулювання формування джерел фінансування діяльності підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ ДОСЛІДНО-СЕЛЕКЦІЙНОЇ СТАНЦІЇ (БЦДСС)

2.1 Загальна фінансово-економічна характеристика діяльності БЦДСС

2.2 Аналіз показників фінансового стану БЦДСС

2.3 Оцінка структури джерел формування фінансових ресурсів БЦДСС

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Оптимізація структури джерел фінансування підприємства

3.2 Напрями нарощення позикового капіталу підприємства

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ в БЦДСС

4.1 Відповідальність за стан та проведення робіт з охорони праці

4.2 Інструктажі з охорони праці

ВИСНОВКи

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

З переходом економіки України до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль раціонального управління фінансовими ресурсами підприємства. Вони відіграють провідну роль у формуванні матеріальних і трудових ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази, придбанні сучасних інформаційних технологій.

Фінансові ресурси - це єдиний вид ресурсів, що трансформується безпосередньо з мінімальним часовим лагом у будь-який інший вид ресурсів.

Ефективне управління фінансовими ресурсами підприємства є запорукою стабільності розвитку підприємства, його фінансового стану, зростання ринкової вартості та добробуту власників. Головними напрямками управління фінансами підприємства є формування, розподіл та використання фінансових ресурсів підприємства. Важливим аспектом управління формуванням фінансових ресурсів є визначення структури джерел їх надходжень. Джерела формування фінансових ресурсів суб'єкта господарювання відображуються у пасиві балансу і складаються з власних та позикових.

Основу фінансування діяльності підприємства складають власні джерела, використання яких призводить до зростання ринкової вартості підприємства та зниження підприємницьких ризиків. Використання ж позикового капіталу дає змогу значного розширення обсягу господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових фондів, а в кінцевому рахунку - підвищити ринкову вартість підприємства.

Але рано або пізно керівники підприємства стикаються з проблемами управління фінансовими ресурсами: з'ясовується, що показники і процедури, що використовувалися раніше для планування діяльності підприємства не дозволяють йому успішно конкурувати через високу собівартість продукції і поява конкурентів не тільки починає перешкоджати отриманню звичних прибутків, але зводить іноді прибуток до нуля, а також залучення позикового капіталу знижує фінансову стійкість підприємства, при цьому дає можливість збільшити прибутковість власного капіталу. Тому актуальність теми обумовлена тим, що шляхом ефективного формування та використання показників управління фінансовими ресурсами, оптимізації структури капіталу за джерелами його утворення, а також визначення найкращого співвідношення позикового і власного капіталу забезпечить необхідний рівень рентабельності, стійку фінансову рівновагу підприємства в процесі його розвитку, максимізується його ринкова вартість.

Головна мета даної роботи - проаналізувати організацію і ефективність формування джерел фінансування підприємства, що досліджується, виявити основні проблеми в управлінні фінансовими ресурсами і дати рекомендації по удосконаленню напрямків ефективного використання фінансових ресурсів.

Завдання роботи:

- визначити сутність, склад та структуру джерел фінансування підприємства;

- вивчити нормативно-правове регулювання формування фінансових ресурсів підприємства;

- оцінити та проаналізувати фінансовий стан підприємства;

- дослідити динаміку і структуру джерел фінансування підприємства;

- проаналізувати ефективність використання власних та позикових коштів підприємства;

- розглянути оптимізацію структури джерел фінансування підприємства.

- охарактеризувати охорону праці на підприємстві

Об'єктом дослідження виступає Білоцерківська Дослідно-Селекційна Станція (БЦДСС). Це державне підприємство, спеціалізацією якого є вирощування зернових та технічних культур та розведення свиней.Крім цього ще надання послуг в рослинництві, очищення, сушіння та приготування для реалізації сільськогосподарської продукції.

При виконанні роботи використовувались статистичні методи вивчення економічних об'єктів, динамічний, структурний, коефіцієнтний аналіз.

При дослідженні проблеми використовувались законодавчі та нормативні акти, монографії, статті видань періодичного друку та матеріали надані БЦДСС. Основою теоретичного аналізу є роботи вітчизняних та зарубіжних економістів таких, як Бланк И.А., Цал-Цалко Ю.С., Терещенко О.О., Лахтіонова Л.А., А.М. Поддерьогін. та інші.

Розділ 1. Теоретичні аcпекти формування структури джерел фінансування підприємства

фінансування фінансовий ресурс

1.1 Економічна сутність та види фінансових ресурсів підприємства

Ринкова економіка, при всій різноманітності її моделей, відомих світовій практиці, характеризується тим, що являє собою соціально орієнтоване господарство, що доповняється державним регулюванням. Величезну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їх, регулювання зі сторони держави грають фінанси. Вони невід'ємна частина ринкових відносин і одночасно важливий інструмент реалізації державної політики. Ось чому сьогодні як ніколи важливо добре знати природу фінансів, глибоко розбиратися в умовах їх функціонування, бачити способи найбільш повного їх використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

У структурі фінансових взаємозв'язків народного господарства фінанси підприємств займають початкове, визначальне положення, оскільки обслуговують основну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні й нематеріальні блага і формується переважаюча маса фінансових ресурсів країни.

Досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту та ролі у відтворювальному процесі. Багато визначень, що подаються в словниках та науковій літературі не відповідають сутності фінансових ресурсів або розкривають її не повністю.

Так, фінансово-кредитний словник, визначає фінансові ресурси як сукупність фондів грошових засобів, що перебувають у розпорядженні держави, підприємств і організацій; створюються в процесі розподілу та перерозподілу сукупного суспільного продукту і національного доходу.

Бірман О.М характеризує фінансові ресурси як виражену в грошах частину національного доходу, сконцентровано безпосередньо в державі чи на підприємствах для використання на цілі розширеного відтворення і на загальнодержавні потреби [24, с. 23]

Сичов М.Г підкреслює, що фінансові ресурси як грошові нагромадження і грошові фонди створюються підприємствами, об'єднаннями, організаціями, державою в порядку розподілу й перерозподілу суспільного продукту і національного доходу [29, с. 11]

Наведені визначення фінансових ресурсів вказують на місце створення ресурсів і належність їх до суб'єктів фінансових відносин. Але не визнають джерело їх створення та призначення.

Коробов М.Я визначає фінансові ресурси як централізовані й децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту і національного доходу й призначаються для використання відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства й трудових колективів окремих підприємств. В цьому визначені чіткіше вказується цільове призначення фінансових ресурсів, але не визначається джерело їх створення. [12, с. 87 ]

Щоб сформулювати поняття "фінансові ресурси" необхідно виходити, перш за все з поняття "ресурси". Слово ресурси походять від французького, що означає допоміжний засіб, тобто, щось таке, що може бути використане з певного джерела (запаси, кошти, матеріали тощо ) на певні цілі.

Економічна категорія "ресурси" на рівні господарюючого суб'єкта має такі особливості:

- потреба в ресурсах пов'язана з процесом виробництва та створення споживчої вартості;

- структура ресурсів динамічна й залежить від розвитку підприємства, стадії його функціонування, галузі та сфери економіки;

- використання будь-якого виду ресурсів передбачає їх вартісне відтворення.

Природні, матеріальні, трудові ресурси властиві будь-якому виробництву. Вони називаються "базовими". Фінансові ресурси виникли на ринковому етапі розвитку суспільного виробництва, їх відносять до похідних..

Структура фінансових ресурсів розглядається в тісному зв'язку з вартісною структурою продукції, що виробляється підприємством:

- за джерелами створення;

- за напрямками використання.

Завдяки такому розгляду стає можливим визначити рівень використання фінансових ресурсів підприємств у розподільчих процесах, дати характеристику ефективності функціонування фінансового механізму, прослідкувати рух кожної складової частини фінансових ресурсів.

За джерелами створення до складу фінансових ресурсів підприємства відносяться:

- заробітна плата;

- амортизація;

- цільове фінансування;

- благодійні внески тощо.

Більша частка фінансових ресурсів створюється за рахунок прибутку. Крім того, частина фінансових ресурсів виражає перенесену вартість основних фондів (амортизаційні відрахування). Отже, основна частина фінансових ресурсів представляє собою групове надходження новоствореної вартості.

За видатками або напрямками використання до складу фінансових ресурсів відносяться:

- витрати на розвиток економіки підприємств;

- витрати на соціально-культурні заходи;

- витрати на розвиток науки;

- надання благодійної допомоги;

- витрати на обслуговування залучених фінансових ресурсів;

- інші витрати підприємства.

Тому, враховуючи специфічність поняття фінансів підприємств, для визначення поняття фінансових ресурсів підприємств можна навести критерії, яким воно повинно відповідати, а саме:

- джерело створення фінансових ресурсів;

- форма виявлення фінансових ресурсів;

- цільове призначення фінансових ресурсів;

Фінансові ресурси підприємств, переважаючою формою виявлення яких є фонди грошових коштів, мають наступні характерні ознаки:

- фінансові ресурси як у статистичному плані, так і під час руху завжди виражають відношення власності, тобто вони належать або державі, або підприємствам, або приватному сектору економіки, або населенню;

- формування й використання фінансових ресурсів завжди має свою правову сторону і регламентується законодавчими та нормативними актами;

- фінансові ресурси завжди мають певне джерело створення і певне цільове призначення.

В економічній літературі зустрічаються різні визначення межі функціонування фінансових ресурсів. Поняття "грошових засобів" значно ширше ніж "фінансові ресурси" . Фінансові ресурси завжди виступають у грошовій формі. А грошові засоби стають фінансовими ресурсами тоді, коли вони акумулюються у відповідних фондах, які мають певний порядок створення і використання.

Характерною рисою фінансових ресурсів є те, що вони, на відміну від грошових засобів, виражають не зміну форму власності, а фінансовий результат процесу відтворення. Фінансові ресурси свідчать про наявні можливості економічного і соціального розвитку.

Фінансові ресурси властиві всім суб'єктам фінансових відносин.

У кінцевому підсумку, напрямки використання фінансових ресурсів можна поділити на наступні групи:

- поповнення фонду відшкодування;

- формування фонду споживання;

- формування фонду нагромадження.

На рівні підприємства фінансові ресурси - це частина грошових надходжень і доходи, що призначені для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат по забезпеченню розширеного відтворення.

Джерелами створення фінансових ресурсів підприємств є внески засновників, прибуток, амортизаційні відрахування, цільове надходження, кредити всіх форм, кредиторська заборгованість підприємства.

Для ефективного функціонування підприємства важливе значення має визначення оптимальної потреби у фінансових ресурсах, забезпечення структури, джерел їх формування та обґрунтованих напрямків їх використання.

Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основної та інших видів діяльності),амортизаційних відрахувань, а також доходу від реалізації вибулого майна.

Прибуток -- це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток -- це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господа господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Амортизація - економічний процес, який кількісно відображає втрату знаряддями праці своєї вартості і поступове перенесення її на новостворену продукцію з наступним нагромадженням ресурсів для відтворення основних засобів.Амортизація є грошовим виразом фізичного та морального зносу основних фондів і здійснюється з метою повної заміни основних фондів при вибутті. Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості основних фондів, часу їх використання, витрат на модернізацію. Амортизація нараховується відповідно до балансової вартості основних фондів, вона є елементом виробничих витрат, включається в собівартість продукції і відшкодовується при її реалізації. В умовах ринкових відносин амортизаційні відрахування є сталим джерелом формування фінансових ресурсів, розмір яких істотно впливає на економіку підприємства. Практика свідчить, що висока питома вага відрахувань збільшує витрати виробництва, знижує конкурентноспроможність продукції, зменшує обсяг прибутку і скорочує можливості підвищення економічного рівня розвитку підприємства. З іншого боку, знижена питома вага відрахувань продовжує строк обігу засобів, вкладених у придбання основних фондів, і, як наслідок, знижує конкурентноспроможність продукції, призводить до втрати позицій підприємства на ринку.

Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу ресурсів, вкладених у виробництво, і відносяться до власних фінансових ресурсів підприємства, якими вони розпоряджаються самостійно.

Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку по цільовому призначенню дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній основі.

Призначення амортизаційних відрахувань - забезпечувати відтворення основних виробничих фондів і нематеріальних активів. На відміну від амортизаційних відрахувань прибуток не залишається цілком у розпорядженні підприємства, її значна частина у вигляді податків надходить у бюджет, що визначає ще одну сферу фінансових відносин, що виникають між підприємством і державою з приводу розподілу створеного чистого прибутку.

Амортизаційні відрахування і частина прибутку, що спрямовуються на нагромадження, складають грошові ресурси підприємства, використовувані на його виробничий і науково - технічний розвиток, формування фінансових активів - придбання цінних паперів, внески в статутний капітал інших підприємств і т.п. Інша частина прибутку, використовувана на нагромадження, направляється на соціальний розвиток підприємства. Частина прибутку використовується на споживання, в результаті чого виникають фінансові відносини між підприємством і особами, як зайнятими, так і не зайнятими на підприємстві.

1.2 Структура джерел фінансування господарської діяльності підприємства

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливе значення має структура їхніх джерел. Склад і структура фінансування підприємства відбиваються у пасиві його балансу (П(С)БО №2 форма 1).

Пасив балансу подано п'ятьма розділами : Власний капітал (розділ І), забезпечення майбутніх витрат і платежів (розділ ІІ), довгострокові зобов'язання (розділ ІІІ), поточні зобов'язання (розділ ІV), доходи майбутніх періодів (розділ V).

Капітал -- це засоби, які є в розпорядженні суб'єкта господарювання для здійснення діяльності з метою одержання прибутку. Формується капітал підприємства як за рахунок власних (внутрішніх), так і за рахунок позичкових (зовнішніх) джерел (рис.1)



Рис.1. Джерела фінансування підприємства

Перетворення капіталу з грошової форми в продуктивну називається фінансуванням.

Прийнято розрізнювати дві форми фінансування: зовнішнє й внутрішнє. Такий розподіл, зумовлений жорстким зв'язком між формами фінансових ресурсів і капіталу підприємства з процесом фінансування. Характеристика видів фінансування представлена в таблиці 1.

Таблиця 1.Структура джерел фінансування підприємства.

Види фінансування	Зовнішнє фінансування	Внутрішнє фінансування
Фінансування на основі власного капіталу	1. Фінансування на основі внесків і пайовий участі (наприклад, випуск акцій, залучення нових пайовиків)	2. Фінансування за рахунок прибутку після оподаткування (самофінансування у вузькому значенні)
Фінансування на основі позикового капіталу	3. Кредитне фінансування (наприклад, на основі позик, позик, банківських кредитів, кредитів постачальників)	4. Позиковий капітал, що формується на основі прибутків від продажу - відрахування в резервні фонди (на пенсії, на відшкодування збитку природі веденням гірських розробок, на сплату податків)
Змішане фінансування на основі власного й позикового капіталу	5. Випуск облігацій, які можна обміняти на акції, опціонні позики, позики на основі надання права участі в прибутку, випуск привілейованих акцій	6. Особливі позиції, що містять частину резервів (тобто, що не оподатковуються поки відрахування)

Основним джерелом фінансування є власний капітал. До його складу входять статутний капітал, накопичений капітал (резервний і додатковий капітали, нерозподілений прибуток) та інші надходження (цільове фінансування, благодійні пожертвування тощо).

Статутний капітал -- це сума засобів засновників для забезпечення статутної діяльності. На державних підприємствах -- це вартість майна, закріпленого державою за підприємством на правах повного господарського ведення; на акціонерних підприємствах -- номінальна вартість акцій; для товариств з обмеженою відповідальністю -- сума, що є часткою власників; для орендного підприємства -- сума внесків його працівників і т. д.

Статутний капітал формується у процесі первісного інвестування засобів. Внески засновників у статутний капітал можуть бути у вигляді коштів, у майновій формі та у формі нематеріальних активів. Величина статутного капіталу оголошується при реєстрації підприємства, і при коригуванні його величини потрібно провести перереєстрацію установчих документів.

Додатковий капітал як джерело засобів підприємства утворюється в результаті переоцінки майна або продажу акцій за ціною, вищою від їхньої номінальної вартості.

Резервний капітал створюється згідно із законодавством або відповідно до установчих документів за рахунок чистого прибутку підприємства. Він виступає як страховий фонд для відшкодування можливих збитків і забезпечення захисту інтересів третіх осіб у разі недостатності прибутку для викупу акцій, погашення облігацій, виплати процентів за ними і т. д. За його величиною судять про запас фінансової міцності підприємства. Відсутність або недостатню його величину розглядають як фактор додаткового ризику вкладення капіталу в підприємство.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображають у балансі накопичувальним підсумком з початку функціонування підприємства. Показує, на скільки збільшилась величина власного капіталу підприємства за рахунок результатів його діяльності. До засобів спеціального призначення і цільового фінансування належать безоплатно отримані цінності від фізичних і юридичних осіб, а також безповоротні і поворотні бюджетні асигнування на утримання об'єктів соцкультпобуту і на відновлення платоспроможності підприємств на бюджетному фінансуванні.

Основним джерелом поповнення власного капіталу є прибуток підприємства (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.Джерела поповнення власного капіталу підприємства

Якщо підприємство збиткове, то власний капітал зменшується на суму збитків. Значну частку в складі внутрішніх джерел становлять амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних коштів і нематеріальних активів. Вони не збільшують суму власного капіталу, а є засобом його реінвестування. До інших форм власного капіталу належать прибутки від здавання в оренду майна, розрахунки із засновниками і т. ін. Вони не відіграють помітної ролі у формуванні власного капіталу підприємства.

Основну частку в складі зовнішніх джерел формування власного капіталу утворює додаткова емісія акцій. Державним підприємствам може надати безоплатну фінансову допомогу держава. До числа інших зовнішніх джерел належать матеріальні і нематеріальні активи, які передають підприємству безоплатно фізичні і юридичні особи в порядку добродійності.

На реальну величину власного капіталу впливає також заборгованість засновників за внесками у статутний капітал і вартість акцій, викуплених в акціонерів, з метою їх наступного перепродажу або анулювання. Тому ці статті віднімаються з його суми.

Позиковий капітал (зобов'язання) підприємства характеризується наступними найважливішими параметрами, за якими розрізняють його види (таблиця 2.).[29, с.11]

Таблиця 2. Класифікація позикових коштів (зобов'язань) підприємства

Параметр	Класифікація
Строковість	короткостроковий позиковий капітал (до 12 місяців) довгостроковий позиковий капітал (понад 1 рік)
Капіталодавець	банки та інші фінансово-кредитні інститути постачальники та клієнти власники персонал держава
Умови одержання	згідно з кредитним чи іншим договором за відсутності договору
Цілі використання	здійснення інвестицій поповнення оборотних коштів
Форми залучення	грошові кошти (національна валюта, іноземна валюта) у формі обладнання(фінансовий лізинг) товарна форма інші матеріальні і нематеріальні форми
Забезпечення	забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації) незабезпечені
Плата за користування капіталом	виплата процентів (за фіксованою процентною ставкою, за плаваючою процентною ставкою) без процентів
Порядок погашення	одноразовий платіж багаторазові платежі з регресією платежів у заздалегідь визначений термін чи без такого

Залежно від строків виконання зобов'язань вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку позиковий капітал підприємства поділяється на довгостроковий і поточний.

Згідно П(С)БО 2 під довгостроковими зобов'язаннями слід розуміти зобов'язання , що будуть погашені протягом терміну, який перевищує операційний цикл, якщо він більший 12 календарних місяців.

Довгострокові зобов'язання і відповідно довгостроковий капітал підприємства можна класифікувати за такими видами:

- позики банків та інші позики, термін яких перевищує 12 календарних місяців;

- довгострокові зобов'язання за емітованими облігаціями;

- відстрочені податкові зобов'язання;

- довгострокові векселі видані;

- довгострокові зобов'язання з фінансової оренди та оренди цілісних майнових комплексів;

- інші довгострокові зобов'язання, зокрема відповідно до законодавства відстрочена заборгованість з податків (інших обов'язкових платежів), фінансова допомога на поворотній основі тощо.

Під поточними (короткостроковими) зобов'язаннями необхідно розуміти зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або не пізніше 12 календарних місяців з дати складання балансу. Поточний позиковий капітал може формуватися за рахунок таких видів зобов'язань:

- короткострокові кредити банків;

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (частина довгострокової заборгованості, яку необхідно погасити протягом одного року з дати складання балансу);

- векселі видані (сума заборгованості за виданими векселями в забезпечення поставок від постачальників, підрядників та інших кредиторів, термін погашення якої не перевищує 12 календарних місяців);

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (сума заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, крім заборгованості, що забезпечена векселями);

- поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів (сума внесків, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг), а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника);

- поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом (заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, а також зобов'язання за фінансовими санкціями, що справляються у дохід бюджету);

- поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування (заборгованість по зборах на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, розрахунках за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, за страхуванням майна та по інших розрахунках за страхуванням);

- поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, преміях, допомогах тощо);

- поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками (заборгованість підприємства його учасникам (власникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивідендів) та іншими виплатами, нарахованими засновникам та учасникам за користування майном, зокрема земельним і майновим паями також виплатами у зв'язку з одержанням належної вибулому учаснику частини активів підприємства);

- поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків (заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість по внутрішньовідомчих розрахунках);

- інші поточні зобов'язання (суми зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей, зокрема заборгованість за нарахованими процентами та ряд інших).[5, с.77]

До складу позикового капіталу належать також зобов'язання, які відображаються 5 розділом пасиву “Доходи майбутніх періодів” . У цій статті показуються доходи, отримані протягом поточного або попередніх періодів, які належать до наступних звітних періодів. Зокрема до складу доходів майбутніх періодів належать доходи у вигляді авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

Власний капітал характеризується простотою залучення, забезпеченням більш стабільного фінансового стану і зниженням ризику банкрутства.

Необхідність у власному капіталі зумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою їхньої самостійності і незалежності. Особливість власного капіталу полягає в тому, що він інвестується на довгостроковій основі і піддається найбільшому ризику. Чим вища його частка в загальній сумі капіталу і менша частка позичкових засобів, тим вищий буфер, що захищає кредиторів від збитків, а отже, менший ризик втрат.

Однак потрібно враховувати, що власний капітал обмежений у розмірах. Крім того, фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідне для нього, особливо в тому разі, коли виробництво має сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках у банку, а в інші їх буде бракувати. Слід також мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити вищий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позичкові кошти, воно може контролювати більші грошові потоки, розширити масштаби своєї діяльності, підвищити рентабельність власного (акціонерного) капіталу. Як правило, підприємства беруть кредит, щоб підсилити свої ринкові позиції.

Разом з тим, необхідно враховувати, що пропорційно зростанню частки позикового капіталу зростає ризик зниження фінансової стабільності і платоспроможності підприємства, знижується прибутковість сукупних активів за рахунок виплачуваного позикового процента. До недоліків цього джерела фінансування треба також віднести складність процедури залучення, високу залежність позикового процента від кон'юнктури фінансового ринку і збільшення у зв'язку з цим ризику зниження платоспроможності підприємства.

Від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства.

1.3 Нормативно-правове регулювання формування джерел фінансування підприємства

Формування пасивів, тобто джерел, що забезпечують отримання прибутку та здійснення місії підприємства, є одним з головних завдань його фінансової діяльності. Оскільки фінансова діяльність підприємств значною мірою віддзеркалює стан їх майнових відносин з партнерами, природно, що вона базується також на правових нормах, які регулюють майнові відносини взагалі. Йдеться насамперед про норми цивільного права, зафіксовані в Цивільному кодексі України, які прямо стосуються використання фінансових ресурсів підприємств. Іншим найважливішим джерелом правових норм формування та використання фінансових ресурсів є Господарський кодекс України (ГК). [1]

Цей кодекс, зокрема, регламентує джерела формування майна суб'єктів господарювання у ст.. 63, 66, 140.

Визначає засади формування статутного фонду підприємства та взаємовідносини з власниками, що виникають на цій основі (ст.. 63, 82, 86, 87).

Зокрема, у статті 87 регламентується створення фондів господарського товариства головну увагу приділено створенню резервного (страхового) фонду та можливостям зміни розміру статутного фонду.

Порядок оформлення зобов'язань та їх виконання регламентуються розділом ІV гл. 19, 20 та 22 ГК України. У ст.. 198 визначаються особливості виконання грошових зобов'язань.

Окремі особливості регулювання фінансової діяльності, зокрема, стосовно функціонування фінансово-кредитної системи, тобто утворення кредитних відносин з банками та іншими фінансовими інституціями викладено у ст.35.

Вимоги до обліку і звітності визначаються вимогами ст.. 19 і 90.[1]

Крім Цивільного та Господарського кодексів України, джерелом законодавчого забезпечення фінансової діяльності підприємств є низка законів України та інших законодавчих актів, які регулюють цивільно-правові відносини. Серед них слід вказати на закони України "Про власність", "Про господарські товариства", "Про підприємництво", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про банки і банківську діяльність", "Про заставу", "Про оренду державного майна", "Про оплату праці", "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

Облік майна та фінансових ресурсів підприємства, а також формування фінансової звітності регламентується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.”

Крім того, як уже згадувалось, визначну роль у нормативно-правовому регулюванні управління пасивами підприємства відіграють Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

П(С)БО № 2 форма 1 „Баланс” Розкриває сутність , структуру пасивів; перелік статей та їх взаємозв'язок з планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств.

За П(С)БО № 2 пасиви підприємства складаються з п'яти розділів:

- І. Власний капітал.

- ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів.

- ІІІ. Довгострокові зобов'язання.

- ІV. Поточні зобов'язання підприємства.

- V Доходи майбутніх періодів.

Тобто структура пасиву балансу відповідає структурі джерел фінансування підприємства.

П(С)БО № 3 форма 2 „Звіт про фінансові результати” надає користувачам повну і правдиву інформацію про доходи, витрати, прибутки (збитки) від діяльності підприємства. З цією метою Звіт побудовано за функціональним групуванням доходів і витрат (виробництво, управління, збут продукції тощо) і складається з трьох розділів: І "Фінансові результати", П "Елементи операційних витрат", ПІ "Розрахунки показників прибутковості акцій".

П(С)БО № 4 форма 3 надає користувачам фінансової звітності повну і достовірну інформацію про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах.

П(С)БО № 5 форма 4 „Звіт про власний капітал ” регламентує більш докладно викладення відомостей про власний. капітал У „Звіті про власний капітал ” розкриваються усі зміни вартості капіталу які відбуваються внаслідок:

- виправлення помилок і зміни у фінансових звітах;

- збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).

- за звітний період показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати;

- відображають розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо;

- збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.;

- зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством;

- зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин;

- інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.[8]

П (С)БО 11 „Зобов'язання” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Законодавчі акти та нормативно інструктивна документація регламентують формування інформації для аналізу стану, структури та ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.

Розділ 2. Аналіз джерел фінансування Білоцерківської Дослідно-Селекційної станції

2.1 Загальна фінансово-економічна характеристика діяльності БЦДСС

Білоцерківська Дослідно-Селекційна станція Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук знаходиться в південній частині Київської області. Відділок ім. Гагаріна розташований від центральної садиби на відстані 6 км..Відстань центральної садиби від районного центру - 8км..Обласного центру - 100 км. БЦДСС безпосередньо підпорядкована Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук. Загальне підпорядкування Українській академії аграрних наук як органу по управлінню державним майном, закріпленим за Станцією. БЦДСС має державну форму власності.

Станція створена з метою організаційно-господарського забезпечення науковим установам Академії умов для проведення фундаментальних та прикладних досліджень в галузі рослинництва, здійснення науково-дослідних робіт, проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво та іншої господарської діяльності. Для цього Станція створює сприятливі виробничі умови. В її користуванні знаходиться 3393 га земельної площі, основу якої складають рілля та сіножаті. Грунтовий покрив господарства складають в основному чорноземи. Кліматичні умови сприятливі для здійснення господарської діяльності. БЦДСС містить дороги як асфальтного так і грунтового покриву. Крім вище згаданих умов важливе значення мають організаційна структура та структура управління підприємством. Вони наведені на рисунках 3 і 4.



Рис.3 Організаційна структура підприємства

Директору господарства підпорядковані головні спеціалісти, керівники відділків, допоміжних та обслуговуючих підрозділів. Головні спеціалісти впливають на виробництво через керуючих відділками та спеціалістів служб і підрозділів. Керівництво підприємством здійснюється згідно з його Статутом, затвердженим Українською академією

Рис. 4 Структура управління підприємтсвом

Головними цілями підприємства є : cтворення та впровадження і виробництво високопродуктивних сортів та гібридів цукрових буряків, озимої пшениці, які відповідають вимогам інтенсивних технологій; виробництво та реалізація оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур, виробництво та реалізація свиней; розробка і апробація у виробництві інтенсивних технологій, нових технологічних процесів, які забезпечують стале виробництво цукрових буряків та інших культур і передбачають раціональне використання земельних ресурсів.

Для відображення розвитку підприємтсва розглянемо основні економічні показники виробничо - фінансової діяльності підприємства за три роки, які представлені у табл.3

Таблиця 3. Основні економічні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства

Показники	Фактично
	2007р.	2008р.	2009р.
А	1	2	3
Середньорічна чисельність працівників, чол.	164	175	184
В тому числі зайнятих в сільськогосподарському виробництві	124	130	130
Основні виробничі фонди, тис. грн.	63898	27316	30675
В тому числі сільськогосподарського призначення	61535	25803	28298
Оборотні засоби, тис. грн.	3633	3860	4358
Валова продукція сільського господарства (у порівняльних цінах 2000-2005 р.), тис. грн.	2497	4435	4956
Валовий доход, тис. грн.	1716	2565	3377
Річний фонд оплати праці, тис. грн.	1462	2070	2595
Середньорічна оплата праці одного працівника, грн.	8914	12035	14103
Балансовий прибуток, тис. грн.	+16	+21	+9
Рівень рентабельності, %	+0,5	+0,6	+0,1

Як видно із табл.3 протягом трьох років на БЦДСС зріс рівень виробництва завдяки інтенсивному розвитку у галузях рослинництва та тваринництва.Про це свідчить зростання валової продукції, основних виробничих фондів та оборотних засобів.

Для характеристики діяльності підприємства автор також відобразив динаміку його фінансових результатів.(рис.5)

Рисунок .5 Динаміка фінансових результатів від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування, валового та чистого прибутку

Отже, як видно із рис.5 фінансові результати БЦДСС протягом 2007 - 2009рр. мали позитивні значення, тобто діяльність підприємства за всіма видами була прибутковою, але зміни їх були як негативними, так і позитивними. Так валовий прибуток зріс протягом 2007 - 2009рр. на 1101 тис.грн., фінансові результати від операційної діяльності мали також тенденцію до зростання у 2008р. із 160 тис. грн. до 827 тис. грн.. та зменшення їх у 2009р. до 266 тис.грн. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування навпаки зменшилися у 2008р. із 295 тис. грн. до 28 тис., а у 2009 зросли до 437 тис. грн.. у 2009р. але в той же час чистий прибуток зменшився на 11тис. грн.

2.2 Аналіз показників фінансового стану БЦДСС

Фінансовий стан підприємства -- це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. [41, 328-329]. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Основними показниками, які характеризують фінансовий стан підприємства є:

- показники майнового стану підприємства;

- показники ліквідності та платоспроможність;

- показники фінансової стійкості та стабільності;

- показники рентабельності;

- показники ділової активності

Для початку відобразимо загальні показники діяльності підприємства у таблиці 4.

Таблиця 4. Основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства

№ з/п	Показники	Фактичне значення
		2007	2008	2009
1	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	3607	5183	9362
2	Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	16	21	9
3	Середньооблікова чисельність працівників, осіб	164	175	184
4	Фонд оплати праці, тис. грн.	1462	2070	2595
5	Власний капітал, тис. грн.	50987	51086	34900
6	Необоротні активи, тис. грн.	47354	47226	30546
7	Довгострокові зобов'язання, тис.грн.	-	-	-
8	Короткострокові позики,тис. грн.	2720	6213	7880
9	Дебіторська заборгованість, тис. грн.	1757	1398	1651
10	Запаси, тис. грн.	4550	9101	10836
11	Власні оборотні засоби, тис. грн.	3633	3860	4354
12	Функціонуючий капітал, тис. грн.	3633	3860	4354
13	Продуктивність праці, тис. грн./ос.	22	30	51

Аналізуючи дані таблиці 4 можна зробити такі висновки, що хоча зростання таких показників як виручки від реалізації із 3607 тис. грн.. до 9362 тис. грн.., чисельності працівників до 184 чол., та функціонуючого капіталу до 4354 тис. грн. , проте це призвело до зменшення власного капіталу до 34900тис. грн. та необоротних активів до 30546 тис. грн. Причинами цього є збільшення запасів та короткострокових позик.

Для оцінки майнового стану підприємства доцільно використовувати п'ять показників, розраховуючи їх у порядку, наведеному в таблиці 5

Таблиця 5. Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки майнового стану підприємств

№	Показник	Методика розрахунку	2007	2008	2009
1	Частка основних засобів в активах підприємства, %	Вартість оз х 100 Активи	86,73	98,32	24,82
2	Коефіцієнт зносу ,%	Знос оз Первісна вартість оз	0,27	0,28	0,65
3	Коефіцієнт придатності, %	Первісна вартість оз Знос основних засобів	3,69	3,64	1,53
4	Коефіцієнт оновлення	Надходження оз Вибуття оз	-	2,57	0,58
5	Коефіцієнт вибуття	Вибуття оз Надходження оз	-	0,39	1,73

Отже, розрахувавши показники майнового стану БЦДСС можна сказати, що у 2008 році майно підприємства найбільш ефективно використовувалося,оскільки частка основних засобів складала 98,32% , які були оновлені про , що свідчить коефіцієнт оновлення 2,57.Взагалі оцінка комплексу перелічених показників дало змогу визначити, що підприємство ефективно використовує майно підприємства, в нього все гаразд з оновленням основних засобів сучаснішою технікою та воно своєчасно позбавляється фізично і морально застарілого устаткування й обладнання., оскільки коефіцієнт вибуття зріс до 1,73. Такий аналіз наочно продемонстрував конкретні резерви підвищення ефективності використання майна підприємства.

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Її також ототожнюють із поняттям платоспроможності. Платоспроможність підприємства(solvency) - це можливість підприємства наявними грошовими коштами гасити свої строкові зобов'язання. [шморгун]

Джерелами інформації для проведення розахунків економічних показників платоспроможності та ліквідності є вибіркові показники з документів фінансової звітності підприємства.При проведенні аналізу ліквідності підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати (див. табл.6)

Таблиця 6 Класифікація активів та пасивів підприємства

Групи активів	Умовне позначення	Характеристика	Група пасивів	Умовне позначння	Характеристика
Високо-ліквідні	А1	Грошові кошти	Найбільш термінові	П1	Кредиторська заборгованість
Швидко-ліквідні	А2	Дебіторська заборгованість	Коротко-строкові	П2	Короткострокові кредити та позикові кошти
Повільноліквідні	А3	Матеріальні цінності	Довгостро-кові	П3	Довгострокові кредити та позикові кошти
Важко-ліквідні	А4	Основні засоби	Постійні	П4	Джерела власних коштів

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо:

А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4

Для оцінки ліквілності та платоспроможності БЦДСС були використані такі показники (табл.7)

Таблиця 7. Показники оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства

Назва показника	Порядок розрахунку	Нормативне (рекомендоване) значення	Роки
			2007	2008	2009
Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності або потенційної платоспроможності)	Ф. 1 (ряд. 260 ) / ряд. 620	> 2	2,3	1,62	1,6
Коефіцієнт швидкої ліквідності(розрахункової платоспроможності)	Ф. 1 (У ряд. 150, ряд. 160, ряд. 170-250)/ ф. 1 ряд. 620	> 1	0,6	0,16	0,18
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф. 1 (ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240) / ф. 1 ряд. 620	> 0,2	0,02	0,01	0,001
	Частка оборотних засобів в активах	Ф. 1 (ряд. 260/ ряд. 280)	-	0,12	0,18	0,29
коефіцієнт фінансової автономії	Ф.1 ряд.380/ряд.280	0,5	0,9	0,89	0,8
коефіцієнт покриття запасів	Ф.1. (р.380+р.430-р.360-р370+р480-р.080+р.500+р.510+р.530+р.540) / р.100+р.110+р.120+р.130+р.140	>1	1,9	1,08	1,5
Маневреність власних оборотних засобів	Ф.1 р 260р./ (380 - р. 080 ) або (р. 260 + р. 270) - (р.430 +р.480 + р. 620 + р. 630)	0-1	1,8	2,61	2,8

Аналізуючи дані таблиці 6 можна сказати, що показники ліквідності та платоспроможності знаходяться в межах норм. Тільки коєфіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності менше норм. Це означає, що підприємство немає достатньої кількості коштів для покриття своїх боргів та ліквідування короткострокових заборгованостей. Тому можна сказати, що у підприємства існує потенційна можливість поліпшення ліквідності, але для цього потрібно вирішити ряд проблем.

При аналізі фінансового стану БЦДСС було розглянуто і показники фінансової стійкості. Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.[Кірейцев ф.м]

Аналіз фінансової стійкості може проводитися із використанням показників таблиці 8

Таблиця 8. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

№	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Нормативне значення	Роки
				2007	2008	2009
1	Коефіцієнт автономії	Ф.1 (ряд. 380/ ряд. 640)	> 0,5	0,9	0,89	0,8
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Ф.1 (ряд. 640/ ряд. 380)	-	1,05	1,12	1,23
3	Коефіцієнт маневреності власних засобів	Ф. 1 (ряд. 380 - - ряд. 080) / ф. 1 ряд 380	-	0,1	0,08	0,1
4	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	Ф. 1 (ряд. 260 - - ряд. 620)/ ф. 1 (ряд. 380)	> 0,5	0,07	0,08	0,12
5	Коефіцієнт фінансової стабільності	Ф. 1 (ряд.380)/ ф. 1 (ряд. 420 + + ряд. 480 + + ряд. 620 ++ ряд. 630)	> 1	18,75	8,22	4,43
6	Коефіцієнт співвідно-шення залученого і власного капіталу	Ф. 1 (ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630)/ ф.1 (ряд. 380)	Залежить від характеру господарсь-кої діяльності	0,05	0,12	0,23
7	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позиковий капітал (ряд. 430+480+ 620+630 ф.1) / Активи підприємства (ряд. 080 + 260 + 270 ф. 1)	-	0,05	0,11	0,18

Виходячи із даних таблиці 7 можна сказати, що БЦДСС є стійким підприємством та має невелику залежність від зовнішніх джерел фінансування. Це показує коефіцієнт автономії. Тобто це означає, що підприємство в основному використовує власні кошти.

Обов'язковою і важливою складовою аналізу фінансового стану має бути оцінка показників рентабельності підприємства. Рентабельність- це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. Для характеристики ефективності використання фінансових ресурсів розраховується рентабельність вкладень усіх коштів у виробництво, власних вкладень, вкладень в акції інших підприємств тощо. (табл. 9 [Філімоненков о.с фінанси підприємств

Таблиця 9. Показники рентабельності

Показники	Методика розрахунку	Роки
		2007	2008	2009
Рентабельність продукції, %	Ф.2 р.050х100/ р.040+р.070+р.080	10,2	28	16,8
Рентабельність основної діяльності, %	Ф2. р.100*100/р.070+р.040+р.080	1,2	1,8	1,3
Рентабельність сукупного капіталу, %	Ф.2 р.220/ ф.1 р.280	0,03	0,04	0,02
Рентабельність власного капіталу, %	Ф.2 р.220/ Ф.1 р.380((гр.3+гр.4)/2)	0,03	0,04	0,09
Валова рентабельність	Ф.2 р.050/ Ф.2 р.035	10,3	25,4	15,7
Рентабельність продажу	Ф.2 р.220/ Ф.2 035	0,44	0,45	0,09
Період окупності власного капіталу	Ф.1 р.380((гр.3+гр4)/2) / Ф.2 р.220	32	24	48

Аналіз показників рентабельності (таблиця 8) показав, що за період 2007- 2009р. діяльність підприємства була рентабельною, оскільки всі показники рентабельності мали позитивні значення. В той же час рівень рентабельності значно змінився. Так рентабельність продукції була найбільшою у 2008 р. - 28%. найменшою у 2007р.10.2%, а у 2009 знову зменшилася до 16,8%. На такі зміни вплинула валова рентабельність та рентабельність продажу. Як видно найбільшими ці показники були у 2008р і зменшилися у 2009р.Тобто можна сказати, що рентабельність БЦДСС має не постійна..

На кінець, для ефективності аналізу фінансового стану, автор також проаналізував показники ділової активності. Вони використовуються з метою вибору оптимального співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва (див.табл.10)

Таблиця 10 Показники оцінки ділової активності підприємства

№ з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Рекомен-доване значення	Роки
				2007	2008	2009
1	Сума продажу продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф. 2 (ряд. 035)	-	3607	5183	9362
2	Прибуток від продажу продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф. 2 (ряд. 050)	-	370	1282	1471
3	Частка прибутку від реалізації в загальній сумі прибутку	Ф. 2 (ряд.050 / ряд. 170)	-	1,25	45,8	3,37
4	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	Ф. 2 (ряд. 220 - ф. 4 (ряд. 140)/ ф.1 (ряд. 380, гр.3 + ряд. 380, гр.4) х 0,5 -	0,06	8,23	4,17
Ефективність використання основних засобів
5	Фондовіддача	показник 1 / середньорічна вартість основних засобів	Збільшення (середньо-галузеве)	0,08	0,11	0,93
6	Фондомісткість	Середньорічна вартість основних засобів/ показник 1

Подобные документы

• Оцінка структури джерел фінансових ресурсів підприємства

  Зміст фінансових ресурсів. Оборотні та необоротні кошти як джерело формування фінансових ресурсів. Фінансування підприємств за допомогою власного і позичкового капіталу. Оцінка фінансової стійкості в залежності від забезпеченості власними засобами.
  
  курсовая работа [58,6 K], добавлен 20.01.2010
  

• Аналіз структури джерел коштів та єфективності їх використання

  Інформаційна база здійснення аналізу джерел фінансування капіталу підприємства. Аналіз вартості капіталу та оцінка ефективності управління структурою капіталу на основі ефекту фінансового важеля. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ТОВ "Віват".
  
  курсовая работа [94,8 K], добавлен 01.12.2010
  

• Теоретичні основи фінансових ресурсів підприємства

  Склад та джерела формування фінансових ресурсів підприємства - не грошових коштів, а джерел, спрямованих на формування активів. Проблеми ефективного формування, використання та вдосконалення методів формування фінансових ресурсів будівельних підприємств.
  
  курсовая работа [248,6 K], добавлен 02.03.2011
  

• Формування фінансових ресурсів підприємств та ефективність їх використання

  Призначення фінансових ресурсів у фінансово-господарській діяльності підприємства, їх формування та показники ефективності використання. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ДПТД "Нікітський сад", шляхи удосконалення системи управління.
  
  дипломная работа [752,9 K], добавлен 09.03.2012
  

• Джерела формування фінансових ресурсів підприємства в умовах ринкової економіки

  Економічна сутність фінансових ресурсів підприємства, їх склад та структура, джерела. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Гранд Маркет", оцінка його фінансово-економічного стану. Шляхи вдосконалення процесу формування фінансових ресурсів.
  
  курсовая работа [791,1 K], добавлен 24.07.2011
  

• Розвиток фінансових ресурсів підприємства

  Фінансові ресурси підприємства. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємства. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства. Джерела ресурсного забезпечення підприємства. Регулювання інвестиційної діяльності. Оцінка ефективності проектів
  
  реферат [29,0 K], добавлен 31.05.2004
  

• Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств, їх формування та використання

  Види фінансових ресурсів. Принципи фінансової діяльності підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів. Аналіз ефективності використання майна. Основні напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.
  
  курсовая работа [52,3 K], добавлен 10.11.2010
  

• Фінансові ресурси господарювання

  Підходи до визначення, економічна сутність й класифікація фінансових ресурсів, чинники їх росту. Методи формування фінансових резервів. Формування раціональної структури джерел коштів підприємства. Причини конфліктів між акціонерами і кредиторами.
  
  курсовая работа [187,7 K], добавлен 28.12.2013
  

• Формування власних фінансових ресурсів підприємства

  Теоретичні основи формування власних фінансових ресурсів підприємства. Аналіз власних фінансових ресурсів (на прикладі ТОВ ТВК "РіК Лтд"). Шляхи покращення формування власних фінансових ресурсів підприємства, вплив дивідендної політики на їх формування.
  
  дипломная работа [199,0 K], добавлен 26.03.2010
  

• Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємства

  Фінансові ресурси підприємства як об’єкт аналізу. Розрахунок економічних показників діяльності підприємств. Інформаційне забезпечення бухгалтерського балансу. Аналіз складу і структури джерел формування капіталу. Показники фінансової стійкості фірми.
  
  курсовая работа [69,7 K], добавлен 15.10.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам