Економіка Черкаської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: «Економіка Черкаської області»

Зміст

1. Загальні показники оцінки економіки Черкаської області

1.1 Сутність і формування економіки регіону

1.2 Територіально-адміністративний склад області

1.3 Розміщення галузей економіки

2. Екологічні проблеми Черкаської області

2.1 Природні ресурси області і їх використання

2.2 Викиди шкідливих речовин

2.3 Введення в дію потужностей для охорони довкілля

3. Баланс галузевого виробництва

3.1 Виробництво промислової продукції

3.2 Продукція сільськогосподарського виробництва

3.3 Інвестиції в основний капітал

3.4 Роздрібний товарооборот

4. Продуктивність і ефективність економіки області

4.1 Зайнятість населення

4.2 Валова додана вартість

4.3 Динаміка продуктивності і ефективності зайнятості

Вступ

Регіональна політика - складова державної політики, сукупність організаційно-правових та економічних заходів, здійснюваних державою у сфері регіонального розвитку.

Об'єктом державної регіональної політики є регіон, соціально-економічна сутність якого відображає система суспільних відносин із забезпечення відтворювальних процесів у межах конкретної території. У зв'язку із цим регіоном може бути й спеціальна вільна економічна зона та інші законодавчо визначені територіальні утворення. Суб'єктами державної регіональної політики є органи державної влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування. Засобом реалізації державної регіональної політики є управління, одна із галузей якого - управління регіональною економікою.

Регіон - у перекладі з латини - область, район, місцевість. Регіон у національній економіці - окрема самостійно господарююча система, що має чітко означені межі своєї території, власні органи управління, матеріальну і фінансову основу і, як правило, визначається законодавчими актами держави.

Регіональна економіка - це система суспільних відносин, яка історично склалась в межах областей держави, являє собою сукупність взаємопов'язаних зв'язків, які забезпечують її стійкість та цілісність на макро- та мікрорівні.

Передумови територіального управління знайшли повне відображення в ст. 132 Конституції України, де зазначено, “що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій”.

1.Загальні показники оцінки економіки області

1.1 Сутність і формування економіки регіону

Перші поселення людей на території сучасної області відомі ще в найдавнішому періоді кам'яного віку - палеоліті. Виготовлені людиною понад 40 тис. років тому знаряддя праці виявлено неподалік села Велика Бурімка Чорнобаївського району.

В західній частині регіону (сучасні Тальнівський, Уманський, Маньківський райони) 6 тис. років тому набула поширення всесвітньо відома трипільська культура - одне з найбільш яскравих явищ стародавньої історії Європи.

На території області виявлено понад 100 городищ, поселень і курганних могильників скіфської епохи. Найбільші городища зосереджувалися в басейні річки Тясмину - Пастирське, Шарпівське, Буда-Макіївське, Мотронинське, які в VІІ ст. до н.е. вели торгівлю з античними містами-державами Північного Причорномор'я. У лісостеповій частині кочували і власне скіфські племена.

Економічний і культурний розвиток краю перервала монголо-татарська навала, яка завдала землям Черкащини великих спустошень. Та, незважаючи на це, в ХІV ст. починається поступове відродження життя. В цей час Черкаси з прилягаючими територіями, як і більшість українських земель, переходять під зверхність Великого князівства Литовського. Після утворення у 1449 році Кримського ханства зростає їх захисне значення в обороні південних кордонів литовської держави.

Черкащина та, передусім Черкаси і Канів, стає центром формування українського козацтва, яке почало відігравати важливу роль у захисті населення від кримсько-татарської агресії і у боротьбі проти соціального та національно-релігійного гніту з боку шляхетської Польщі, під юрисдикцію якої перейшли землі регіону. Як організатори козацтва в істрію увійшли черкаські старости Остафій Дашкевич і Дмитро Вишневецький.

В ХVІ - на початку ХVІІ ст. краєм прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, які переросли у Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького та утворення Української козацької держави, військово-політичним центром якої став Чигирин. Після згасання національно-визвольного руху за Андрусівським договором 1667 р. лівобережна частина Черкащини відійшла до Росії, а правобережна - до Польщі.

В наступному столітті територія краю була епіцентром гайдамацького руху, кульмінацією якого стало повстання Коліївщина, що вибухнуло у 1768 р. Уродженцями краю були Максим Залізняк, Іван Гонта, Йосип Шелест та інші ватажки цього повстання.

Після третього поділу Польщі і правобережна частина Черкащини відходить до Росії, утворивши крім лівобережного Золотоніського повіту Полтавської губернії ще п'ять повітів Київської губернії - Звенигородський, Канівський, Уманський, Черкаський і Чигиринський.

В ХІХ ст. в регіоні розвиваються галузі переробної промисловості, насамперед цукроварної, в 1876 р. через Корсунь і Смілу прокладається залізниця Київ - Одеса.

Соціально-економічні процеси супроводжуються активізацією суспільно-політичного руху. В першій половині ХІХ ст. частішають селянські виступи, а в 1870-х роках поширюється народницький рух.

В 1917 - 1920 рр. на території Черкащини на хвилі національного піднесення установлюється влада УНР, гетьманату і Директорії, формуються перші загони Вільного козацтва. Радянська влада утвердилася у 1920 р.

На початку 1920-х років на території Черкащини замість повітів утворюються райони, які входять до чотирьох округ - Уманської, Черкаської, Золотоніської і Шевченківської (центр - Корсунь).

Згодом залишається дві укрупнені округи - Уманська і Шевченківська (центр - Черкаси).

Під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. на території сучасної області у лютому 1944 р. відбулася Корсунь-Шевченківська битва. Центром партизанського руху був Холодний Яр.

7 січня 1954 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР утворена Черкаська область. До її складу увійшли три міста обласного підпорядкування - Черкаси, Сміла, Умань і 30 районів Вінницької, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей.

З утворенням області тут виникли і почали розвиватися нові галузі - хімічна, текстильна, машинобудівна, приладобудівна. В аграрному секторі економіки провідне місце посідає вирощування зернових культур і цукрових буряків та багатогалузеве тваринництво. Область із аграрної перетворилася у індустріально-аграрну.

За час існування області помітні зміни відбулися у духовній сфері - стало більше вищих навчальних закладів та зросла кількість студентів в них, з'явилися нові типи закладів освіти. У 1957 році утворено Черкаський державний заслужений український народний хор. Починаючи з 1981 року на Черкащині проводиться Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї вольній, новій", яке набуло міжнародного визнання.

1.2Територіально-адміністративний склад області

Відповідно до адміністративно-територіального поділу область складається з 20 районів, 6 міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань), 10 -селищ районного, 15 селищ міського типу, 826 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Черкаси (Соснівський, Придніпровський райони).

Черкаська область розташована у центральній частині України, в басейні середньої течії Дніпра. Межує на півночі з Київською, на сході - з Полтавською, на півдні - з Кіровоградською і на заході - з Вінницькою областями.

Площа Черкаської області становить 20,9 тис. кв. кілометрів, що складає 3,5 % території держави (18 місце в Україні).

Область простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна - поблизу села Колодисте Тальнівського району, західна - біля села Коритня Жашківського району, східна - неподалік села Стецівка Чигиринського району. За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району.

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини - правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища). В прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина, а також підвищення - Канівські гори. Низинний рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

Чисельність наявного населення, що проживає на території області, на 1 січня 2009 року за попередніми даними становить 1304,3 тисяч осіб, у тому числі міського 726,8 тисяч осіб, або 55,7 відсотка населення, сільського - 44,3 відсотка.

По чисельності населення область займає 15-те місце в Україні.

Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність - 62 особи на 1 кв.км. Близько 90 відсотків населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній - 10 відсотків.

Національний склад

На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці і росіяни.

Герб області (великий). Складається з малого герба і картуша, що його обрамлює. Картуш - це композиція щитоподібної загостреної форми. Середні бокові частини картуша волютоподібно загнуті до центру. В нижній частині картуша зображено схрещені шаблю та булаву. Краї середніх частин картуша обабіч малого герба завершують лаврові вінки. Над ними із завитків волют піднімаються вгору гнучкі стебла з кетягами калини та листя.

Посередині верхньої частини картуша розміщене графічне зображення Т.Г. Шевченка у фас, вписане у восьмигранний щит. Зображення - білого кольору на пурпуровому тлі. Навколо щита з портретом розміщено гілки дуба з листям та жолудями. Разом вони утворюють силует традиційної для картушів «корони». Весь картуш, за винятком зображення Т.Г.Шевченка, монохромний, кольору металу: міді, бронзи, срібла.

Булава та шабля символізують славне козацьке минуле Черкащини, державотворчу діяльність Богдана Хмельницького. Лавр - символ слави. Волюти - праісторія зародження і розвиток. Калина - найпоширеніший рослинний символ, виразник української ментальності. Образ Т.Г.Шевченка найвищий прояв таланту землі Черкаської, визнаний у всьому світі; пророк і символ

України, гордість і слава нашого краю. Дуб - символ сили і незламності, а жолуді - надії на ріст і прогрес.

Прапор Черкаської області. Прямокутне полотнище синього кольору, яке символізує небесну височінь, гідність. У центрі полотнища розміщено двостороннє зображення герба. Краї трьох сторін полотнища обрамлені жовтою бахрамою (четверта одягається на древко), у верхній частині якого закріплено два шнури відповідно синього і жовтого кольорів з кутасами золотистого кольору. Співвідношення ширини полотнища до його довжини 2:3.

Автори герба і прапора - Олександра і Микола Теліженки.

1.3 Розміщення галузей економіки

Сільське господарство

Чорноземи Черкащини зумовлюють високий рівень розвитку сільського господарства, де працює третина працездатного населення регіону. На одного жителя області виробляється валової продукції сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж в середньому по Україні. На території області працює 705 сільськогосподарських підприємств, утворених на КСП та 1025 фермерський господарств.

У структурі виробництва сільськогосподарської продукції традиційно переважають зернові культури та цукровий буряк. Важливими галузями є молочно-м'ясне тваринництво, свинарство та птахівництво, де впроваджуються сучасні досягнення селекції та біотехнології. Розвитку цієї галузі сприяють 12 племзаводів та 5 племгосподарств, 46 племінних ферм з розведення молочної та м'ясної худоби і свиней.

Промисловий комплекс

Розвитку сільського господарства області сприяє її промисловий комплекс, який включає 314 великих промислових підприємств. За структурою виробництва вони розподіляються таким чином: харчова промисловість - 43,6% (до обсягу виробництва області), хімічна - 26,1%, електроенергетика - 9,7%, машинобудування і металообробка - 7,1%, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість - 6,9%, добувна промисловість - 2,4%, легка промисловість - 1,0% та інші.

Харчова промисловість

Сільськогосподарська продукція, що виробляється в регіоні, переробляється на 127 підприємствах харчової галузі, де зайнято 27% працюючих у промисловості регіону. В області функціонує: 11 цукрових заводів, 10 м'ясокомбінатів, 18 молокопереробних підприємств, 5 спиртових та лікеро-горілчаних підприємств, 6 пивоварних та безалкогольних заводів, 9 підприємств, які випускають консервовану продукцію. Галуззю виробляється широкий спектр продуктів харчування: натуральні і консервовані м'ясні, рибні, молочні, плодоовочеві продукти; цукор; крупи; спирт і лікеро-горілчані вироби; пиво і безалкогольні напої; борошняні і кондитерські вироби.

Хімічна та фармацевтична промисловість

Широко відома продукція підприємств хімічної галузі області. На хімічних підприємствах області виробляють аміак синтетичний, мінеральні добрива, синтетичні смоли, хімічні нитки та волокна. В галузі задіяно 17% працюючих у промисловості. В Черкасах знаходяться два найпотужніші хімічні підприємства України: ВАТ "Азот" (виробляє 20% мінеральних добрив України), ВАТ "Хімволокно" (виробляє 33 % хімічних ниток і волокон України). Так, віскозна нитка виробництва ВАТ "Черкаське хімволокно" успішно конкурує з продукцією відомих фірм Західної Європи. ВАТ "Азот" є монополістом з виготовлення капролактаму в Україні. Підприємство здійснює поставки своєї продукції у США, Італію, Фінляндію, Ліхтенштейн, Словаччину, Латвію, Росію та інші країни. На підприємствах галузі також виробляються лакофарбові матеріали, хімічні реактиви, розчинники, засоби догляду за автомобілем, плівки полімерні, лікарські препарати.

Шість підприємств області повністю або частково займаються виробництвом медпрепаратів, номенклатура яких складає майже 80 видів. Загалом це засоби для лікування серцево-судинних захворювань, протиастматичні, знеболюючі та жарознижувальні медпрепарати.

Машинобудування

Значне місце в економіці Черкаської області займає машинобудівний комплекс. Його основу складають більше 50 підприємств, де налагоджено виробництво автобусів, технологічного обладнання для галузей агропромислового комплексу, легкої промисловості, машин і обладнання для тваринництва та виробництва комбікормів, автоматичних ліній, хімічного обладнання, медичної та обчислювальної техніки, оптичних приладів, телеграфної апаратури, металоріжучих та деревообробних верстатів, парових котлів, побутової техніки.

Візитною карткою ВАТ "Черкаський автобус" є автобус "Богдан" (А-091) для громадського міського транспорту. В 2003 році завод офіційно представив нову модель малого міського автобуса А-092 "Богдан" з двигуном, який відповідає екологічним нормам стандарту Євро-3. Нещодавно на автошляхах України розпочав роботу А-144 "Богдан" - представник нової генерації середніх автобусів на 80 пасажирських місць. Розширюється і географія продажу. Крім столиці та великих промислових центрів України нові автобуси стали активніше купувати регіони, наприклад: Хмельницька, Тернопільська, Одеська області та Автономна Республіка Крим.

Легка промисловість

Легка промисловість Черкащини нині переоснащується найсучаснішим технологічним устаткуванням для пошиття верхнього одягу, жіночих та чоловічих трикотажних і швейних виробів. На 32 підприємствах цієї галузі виробляють шовкові тканини, трикотажні, швейні, шкіргалантерейні вироби, взуття та іншу продукцію.

Зовнішньоторговельний оборот області за 2003 рік склав понад 500 млн. дол. США, в тому числі експорт товарів - 284,5, імпорт товарів - 213,6. Оборот послуг склав понад 10 млн. дол. США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі понад 67 млн. дол. США. Зовнішньоекономічні операції здійснювались з 95 країнами світу.

У товарній структурі експорту найбільша питома вага припадає на добрива, нитки синтетичні, органічні хімічні сполуки, апарати і механічні пристрої, одяг текстильний, деревину та вироби з неї, м'ясо та харчові субпродукти, машини та устаткування. Експортні поставки здійснювались переважно до Російської Федерації, Німеччини, Китаю, Туреччини, Болгарії та США.

Найбільші імпортні надходження здійснюються з Російської Федерації, Італії, Швеції, Швейцарії, Ліхтенштейну та Великобританії. Їх основу складають: маса з деревини, папір та картон, машини і устаткування, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, нафта та продукти її перегонки, текстиль та текстильні вироби, тютюн.

2. Екологічні проблеми Черкаської області

2.1 Природні ресурси області і їх використання

Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини - каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля - Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових - у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найбільш відомі родовища граніту - Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу "Миргородська", розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Багатством краю є джерела мінеральних вод, які представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так як вона знаходиться переважно в межах Українського кристалічного масиву, який є областю поширення холодних вод.

Внутрішні води області представлені річками, озерами, болотами, підземними водами і штучними водоймами. Водна поверхня займає 4 % загальної території.

По території області протікає 1037 річок, найбільша з них: Дніпро - головна водна артерія України (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій. Крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і 2314 ставків.

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб.

За сприятливих кліматичних умов область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, різноманітним тваринним світом. Так, в області розташований найбільший у лісостеповій зоні України Канівський природний заповідник, всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" - перлина садово-паркового мистецтва.

2.2 Викиди шкідливих речовин

Більше п'ятидесяті відсотків забруднюючих речовин потрапляє в повітряний басейн м. Черкаси. На підприємствах - основних забруднювачах міста за погодженням Мінекоресурсів та органів Міністерства охорони здоров'я розроблені природоохоронні заходи, які направлені на оздоровлення навколишнього природного середовища і досягнення стану атмосфери, коли вміст концентрацій забруднюючих речовин в повітрі не буде перевищувати гранично допустимі.

Однією з основних екологічних проблем в області є перевищення середньорічних гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в м. Черкаси по сірковуглецю (3,0 ГДК), аміаку (3,5 ГДК), формальдегіду (4,0 ГДК), що пояснюється невиконанням природоохоронних заходів по досягненню нормативів гранично допустимих викидів, терміни виконання яких з року в рік переносяться за погодженням органів державної виконавчої влади.

Для вирішення проблем охорони атмосферного повітря в області потрібне оздоровлення економіки в цілому по Україні, впровадження сучасних технологій, газоочисного устаткування, фінансування природоохоронних заходів.

Для зниження викидів забруднюючих речовин від автотранспорту необхідно припинити використання етилованого бензину, ввезення і експлуатацію автотранспорту, викиди забруднюючих речовин від якого не відповідають встановленим нормам, покращення якості шляхового покриття.

На території Черкаської області частково формується стік басейну Дніпра та Південного Бугу. Тому особливо гострою є проблема припинення скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод.

За підсумками роботи в області за 2001 рік налічується 34 підприємства-забруднювачі. Ними в поверхневі водойми в 2001 році скинуто 26,6 млн.м3 забруднених стічних вод (забруднених зворотних вод без очистки 5,3 млн.м3 і недостатньо очищених - 21,3 млн.м3 ).

Основними джерелами забруднення водних об'єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства, ВАТ "Черкаське хімволокно" та цукрові заводи області.

Із діючих в області 38 комплексів очисних споруд більше половини потребують реконструкції.

У п'яти районах області міські очисні споруди взагалі відсутні. Це Городищенський, Драбівський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський та Шполянський райони.

Вирішити цю проблему можна лише будівництвом очисних споруд та систем зворотного водопостачання, що стримується через відсутність коштів.

Викликає занепокоєння стан водопровідно-каналізаційних мереж в містах Черкаси, Корсунь-Шевченківський, Ватутіне та Звенигородка. Зношеність водопровідних та каналізаційних мереж призводить до поривів та аварій на мережах, до забруднення довкілля та перевитрат води.

Не вирішується питання будівництва очисних споруд для стічних вод, відведених із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів.

В Кременчуцьке водосховище тільки по місту Черкаси скид стічних вод, відведених із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, ведеться по 17 випусках без очистки. Очисними спорудами обладнаний лише один випуск, але і ті не забезпечують необхідної очистки. Реконструкція очисних споруд не ведеться. В 2001 р. в Кременчуцьке водосховище надійшло1917,4 тис.м3 зливових вод.

З шести великих Дніпровських водоймищ - Запорізького, Каховського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Київського і Канівського, Кременчуцьке і Каховське мають водообмін 2 - 4 рази на рік і відносяться до типу озерних. В літній період на більшій частині акваторії Кременчуцького водоймища установлюється озерний режим, і при високій температурі повітря спостерігається інтенсивне "цвітіння" води, виникає скупчення водоростей, їх подальше розмноження має негативні наслідки для санітарно-біологічного стану якості води - а саме, виникає дефіцит кисню, виділяються різноманітні органічні та неорганічні речовини, в тому числі і токсичні, що може привести до масової загибелі риби.

Літо 2001 року характеризувалося аномально високою температурою повітря. В зв'язку з цим в результаті спостережень за якістю води на ділянці Кременчуцького водосховища в районі рибдільниці № 3 АТЗТ "Прогрес" відділом державного аналітичного контролю зафіксовано дефіцит кисню розчиненого: 5,7 мг/дм3 ( при нормі не менше 6 мг/дм3) і спостерігалося перевищення по амоній -, нітрит -, і фосфат - іонам в 1,2 - 1,4 рази.

За науковими прогнозами площа Кременчуцького водоймища, яка буде охоплена "цвітінням" води в літній час, буде і надалі зростати в результаті того, що значна частина біогенних речовин, яка поглинається вищою водною рослинністю із води, в літній період буде асимілюватися синьо-зеленими водоростями.

Для попередження заморних явищ від коливання рівня водоймища, надмірного його спрацювання Держуправлінням екоресурсів в Черкаській області постійно, за щоденними даними Черкаського обласного центру по гідрометеорології, контролюється рівневий режим Кременчуцького водосховища, встановлений Міжвідомчою комісією при Держводгоспі України.

Для боротьби з вищою жорсткою рослинністю і фітопланктоном проводиться зариблення водосховища рослиноїдними рибами: білим та строкатим товстолобом, білим амуром.

Але для більш ефективних мір боротьби з "цвітінням" води необхідне втручання наукових структур - для вирішення проблем меліорації, а також проблем боротьби з синьо-зеленими водоростями.

Через відсутність територіального полігону для захоронення промислових відходи, підприємства змушені їх зберігати на своїх територіях. В основному це відходи гальванічних виробництв І-ІV класу токсичності з вмістом таких важких металів, як: свинець, цинк, кадмій, нікель, мідь.

Значне накопичення відходів, відсутність технологій по переробці та утилізації, які б дозволили переводити відходи до менш токсичного класу або отримувати з них продукцію чи сировину створює загрозу забруднення навколишнього природного середовища.

На даний час діючих спеціальних підприємств по переробці відходів в області практично немає. Вирішення цієї проблеми можливе лише за умови створення установок по переробці та знешкодженню токсичних промислових відходів.

Застарілі пестициди та інші токсичні агрохімікати складають спеціальну категорію найбільш токсичних відходів, обсяг яких в області складає близько 1000 тонн і являє собою серйозну екологічну проблему.

Значна кількість складів становить серйозну небезпеку для довкілля внаслідок високої токсичності компонентів та низької якості приміщень для зберігання.

В області ведуться роботи по ліквідації найбільшого непридатного хімсховища в смт Єрки Катеринопільського району, де застосовується унікальний досвід з використанням вітчизняних розробок та технологій знешкодження пестицидів шляхом перезатарювання в герметичні залізобетонні контейнери спеціальної конструкції довгострокового зберігання.

Непокоїть проблема контролю та обліку тари з-під пестицидів та агрохімікатів, яка після використання стає відходом. Як показали перевірки на місцях, контроль і облік не налагоджені належним чином, тара розкрадається і створює потенційну загрозу забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів.

Побутові відходи утворюються в об'ємі близько 200 тис.тонн щорічно. Вони накопичуються на сміттєзвалищах, 80% яких не обладнані системою захисту підземних вод і повітря від забруднення.

Потребує вирішення проблема захоронення твердих побутових відходів м. Черкаси. Для міста з річним утворенням до 100 тис.тонн відходів розширення мережі полігонів - це не вихід, займаються цінні площі земельного фонду Черкащини. Можливим вирішенням цього питання було б будівництво сміттєпереробного заводу.

Останнім часом вплив на навколишнє середовище через спад виробництва значно зменшився. Однак, зважаючи на хронічний тип пошкодження, насадження Черкаського бору, Чигиринського піщаного пасма на площі близько 14 тис. га потерпіли внутрішні зміни, знизилась їх стійкість до зовнішнього впливу, в них прискорився процес деградації. В результаті порушення фізіологічних процесів, а також розповсюдження шкідливих комах на ослаблених деревах та посилення в них грибкових захворювань, відбувається погіршення санітарного стану лісів, скорочення видового складу. Наслідки такого впливу можуть бути несприятливими для здоров'я людей, пригнічення тваринного та рослинного світу, зниження продуктивності рослинних ценозів. У зв'язку з цим проблема аеротехногенного пошкодження лісових екосистем потребує серйозного вивчення та розробки комплексу заходів, направлених на підвищення їх стійкості.

Основними проблемами в області у галузі ведення лісового господарства, природно-заповідного фонду залишаються наступні:

- відсутність лісокористувача на 26,3 тис. га лісового фонду;

- відсутність державних актів на право користування та матеріалів лісовпорядкування на 66,1 тис. га переданих лісів до державних лісогосподарських підприємств із колишніх сільгосппідприємств;

- відсутність належної охорони у вищезгаданих лісах, в результаті чого значні обсяги незаконних порубок лісу, лісових пожеж, не проведення належного догляду за лісом. Приєднавши 66,1 тис. га держлісгоспи не укомплектували своєчасно кадри лісової охорони та не приступили до ведення лісового господарства;

- неврегульованість питання використання полезахисних лісосмуг, насаджень в смугах відведення автошляхів, залізниць, які раніше були віднесені до земель лісового фонду, до категорії захисних в І групі лісів. Насадження вздовж автошляхів заражені омелою, вимагають санітарних рубок, а питання видачі дозволів на проведення таких та інших видів рубок законодавчо не вирішене;

- передача лісів у тимчасове користування та вилучення земель лісового фонду для цілей не пов'язаних із веденням лісового господарства в області через недосконалість та невідповідність законодавства (розбіжності Земельного та Лісового кодексів) відбувається із нанесенням шкоди лісовому господарству. Трапляються випадки передачі земель лісового фонду у тимчасове користування (оренду) з наступним викупом земельних ділянок із суцільних лісових масивів площею до 5 га. Ліси І групи вилучаються та передаються під будівництво різного роду споруд у тому числі автозаправних станцій;

- невжиття своєчасних заходів з боку лісокористувачів щодо виправлення та реконструкції невдало створених лісових насаджень;

- несвоєчасне освоєння лісокультурного фонду Чигиринським держлісгоспом після проведення суцільних санітарних рубок на згарищах та насадженнях, що загинули від враження шкідниками лісу;

- відсутність методики ведення лісового господарства в лісопарковій частині зеленої зони міст. В м. Черкаси насадження сосни в цій категорії, маючи вік природної стиглості вражені стовбурною гниллю, вимагають до себе особливого підходу;

- відсутність належної охорони рідкісних та зникаючих видів рослин та немисливських видів тварин з боку лісокористувачів та контролю за використанням рослинних та тваринних ресурсів;

- відсутність моніторингу лісів;

- впорядкування лісів проводиться без врахування інтересів ведення мисливського господарства. Інтенсивність рубок, їх обсяги негативно впливають на умови мешкання диких тварин;

- невивченість стану популяцій диких немисливських видів тварин та недеревних рослинних ресурсів, відсутність їх належної охорони;

- значна розораність території області (61,3 %), низький процент природних ландшафтів, які збереглись незміненими або майже незміненими;

- відсутність матеріальної зацікавленості землевласників та землекористувачів при створенні чи оголошенні заповідних територій, відсутність цільового фінансування на утримання об'єктів природно-заповідного фонду;

- відсутність коштів на фінансування науково-дослідних робіт в межах заповідних територій, на ведення державного кадастру, виготовлення картографічних матеріалів, проведення обліку видового складу рослин і тварин.

2.3 Введення в дію потужностей для охорони довкілля

На виконання постанови Верховної Ради України від 27.02.97 № 123/97-ВР "Про національну програму екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води" в області розроблена та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.01.98 №48 "Регіональна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води на період до 2010 року".

На виконання заходів зазначеної програми на період 2001-2010 роки заплановано виконати роботи на загальну суму 379850 тис.грн. (за цінами 1996 року), з яких в 2001 році освоєно 1860,623 тис.грн., у тому числі:

- за рахунок коштів, що надійшли від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв побудовано ряд гідротехнічних споруд на землях СТОВ "Придніпровське" с. Леськи Чорнобаївського району, СВК "Горобіївський" Канівського району призупинено замулення джерел на суму 187 тис.грн.;

- за рахунок коштів природоохоронних фондів, профінансовано робіт на суму 1270,873 тис.грн., в тому числі: із місцевих фондів 684,873 тис.грн.; із державного фонду 586 тис.грн. Зокрема, проведено роботи:

- по визначенню зон підтоплення в Черкаському районі;

- по поліпшенню технічного стану та благоустрою водоймища в с. Мале Старосілля;

- по реконструкції очисних споруд в с. Гельмязів;

- по реконструкції головної каналізаційної насосної станції очисних споруд, каналізаційних колекторів в м. Золотоноша;

- по придбанню технологічного обладнання і проведення ремонтних робіт очисних споруд в с. Пекарі, в м. Чорнобай, в м. Золотоноша;

- по реконструкції очисних споруд Золотоніського психоневрологічного інтернату;

- по реконструкції Смілянського водосховища;

- по капітальному ремонту каналізаційної насосної станції мікрорайону "Дахнівський" м. Черкаси;

- по придбанню технологічного обладнання для каналізаційної насосної станції м. Сміла;

- по розширенню полігону твердих побутових відходів (2 черга) в районі с. Руська Поляна;

- по розробці проекту та виконанню робіт по рекультивації закритого полігону твердих побутових відходів в районі с .Руська Поляна та будівництву розширення полігону ТПВ в районі с. Руська Поляна (1 черга);

- по захисту від підтоплення вул. Першотравнева, вул. Зої Космодем'янської, вул. Кірова, селища Змагайлівка;

- по реконструкції діючих каналізаційних очисних споруд та придбання технологічного обладнання для очисних споруд в м. Кам'янка (ремонт мулової карти);

- по проведенню реконструкції очисних споруд (поля фільтрації) в м. Корсунь-Шевченківський;

- по розчищенню русла р. Тясмин в межах м. Чигирин

за рахунок державного бюджету на суму 289,75 тис.грн проведено протиерозійні роботи в басейні р. Вільшанка Городищенського району та природоохоронні заходи на р. Листв'янка (басейні р. Рось) с. Валява Городищенського району;

за рахунок коштів Черкаського міського бюджету профінансовано роботи з розширення полігону твердих побутових відходів (2 черга) в районі с. Руська Поляна на суму 23,0 тис.грн.;

за рахунок "інших коштів" профінансовано роботи по реконструкції очисних споруд в м. Сміла на суму 90 тис.грн.

На протязі 2001 року проведено ряд агротехнічних та протиерозійних заходів, в тому числі:

проведено безполицевий обробіток ґрунту - 213,1 тис.га

щілювання ріллі на площі - 21,5 тис.га

залуження еродованої і техногеннозабрудненої ріллі - 2,013 тис.га

заліснення еродованої і техногеннозабрудненої ріллі - 854 га

В 2001 році підприємствами Держкомрибгоспу України в Кременчуцьке водосховище вселено 1105,20 тис.шт. рослиноїдних і інших видів риби.

На виконання Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015" станом на 01.01.02 природно-заповідний фонд Черкаської області (далі - ПЗФ) включає 414 територій та об'єктів на площі 39740,97 га, 20 з яких мають статус загальнодержавного значення. В області функціонує 1 заповідник (Канівський природний) на площі 2027,0 га, 1 регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів" на площі 5562,5 га, 163 ботанічних, гідрологічних, ентомологічних, зоологічних, орнітологічних заказники (місцевого значення) площею 11454,53 га та 157 ботанічних, гідрологічних, геологічних, комплексних пам'яток природи на площі 470,1 га, 40 заповідних урочищ на площі 4149 га, 1 дендрологічний парк ("Софіївка") на площі 160 га, 32 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва на площі 643,38 га.

В 2001 році рішенням обласної ради від 06.07.01 № 20-12 оголошено ландшафтний заказник місцевого значення "Садиба козака Максима" на площі 34,5 га.

Проводиться робота по виявленню незайманих та малотрансформованих ділянок з метою резервування та подальшого оголошення їх заповідними, а саме: підготовлені матеріали по створенню 26 об'єктів ПЗФ для подання їх на затвердження черговою сесією обласної ради.

Зібрані частково матеріали попереднього погодження розташування національних природних парків "Черкаський бір", "Холодний яр". Оскільки, землекористувач - Кам'янський держлісгосп, не дав своєї згоди на включення земель лісового фонду до складу національного природного парку "Холодний яр", питання залишилось не вирішеним.

У зв'язку з реформою в аграрному секторі та реорганізацією колективних сільськогосподарських підприємств поновлені та переоформлені охоронні зобов'язання землекористувачів щодо охорони об'єктів ПЗФ.

економіка черкаський промисловий зайнятість

3. Баланс галузевого виробництва

3.1 Виробництво промислової продукції

В Черкаській області діє понад 300 промислових підприємств, які виробляють електроенергію, видобувають вугілля, випускають мінеральні добрива, аміак, хімічні волокна, засоби автоматизації та обчислювальної техніки, технологічне обладнання для переробних галузей, машини та обладнання для тваринництва і кормовиробництва, товари народного споживання продовольчої та непродовольчої груп. В харчовій промисловості найбільшого розвитку набули такі галузі, як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.

Структура промислового виробництва за видами економічної діяльності у 2009 та 2008 роках ,у відсотках,%

	2009 рік	2008 рік
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	48	36,2
Хімічна та нафтохімічна промисловість	20,2	19,3
Машинобудування	9,5	26,2
Інші	22,3	18,3

Структура промислового виробництва за видами економічної діяльності у 2010 році ,у відсотках,%

Добувна промисловість	0,9
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	48
Легка промисловість	1,4
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини (крім меблів)	0,3
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність	3,7
Хімічна та нафтохімічна промисловість	20,2
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	0,7
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	0,7
Машинобудування	9,5
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	13,2
Інші	1,4

3.2 Продукція сільськогосподарського виробництва

Чорноземи Черкащини зумовлюють високий рівень розвитку сільського господарства, де працює третина працездатного населення регіону. На одного жителя області виробляється валової продукції сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж в середньому по Україні. На території області працює 705 сільськогосподарських підприємств, утворених на КСП та 1025 фермерський господарств.

У структурі виробництва сільськогосподарської продукції традиційно переважають зернові культури та цукровий буряк. Важливими галузями є молочно-м'ясне тваринництво, свинарство та птахівництво, де впроваджуються сучасні досягнення селекції та біотехнології. Розвитку цієї галузі сприяють 12 племзаводів та 5 племгосподарств, 46 племінних ферм з розведення молочної та м'ясної худоби і свиней.

У Черкаській області діє 688 агроформувань на засадах приватної власності на землю та майно, та 1011 фермерських господарств.

Площа сільськогосподарських угідь - 1,5 млн. га, тобто 3,5% угідь в Україні, в тому числі ріллі -1,3 млн. га.

У структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає 62%, тваринництво - 38%.

Поголів'я у тваринницькому комплексі: велика рогата худоба - 388,5 тис. голів, свині - 610,5 тис. голів, птиця - 6,6 млн. голів.

Валова продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2000 року) - майже 2,9 млрд. грн., що складає 5% сільськогосподарського виробництва України, або 2055 грн. на душу населення.

Черкащина відрізняється від інших областей високим рівнем виробництва зерна (1947 тис. тонн - виробництво в 2002 р.), цукрового буряка (1005 тис. тонн), соняшника (85,5 тис. тонн), овочів і картоплі (281 і 710 тис. тонн відповідно) і тваринництвом м'ясо-молочного напрямку (м'яса 127 тис. тонн, молока - 560 тис. тонн).

За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає перше місце серед регіонів України і виробляє близько 6,5 % загальнодержавного обсягу.

У січні - березні 2010 року обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в усіх категоріях збільшився на 42,7 відсотків порівняно з відповідним періодом 2009 року, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 57,6 відсотків

У першому кварталі 2010 року Черкащина займає 1 місце в Україні по темпах приросту валової сільськогосподарської продукції.

рілля - 1271,6 тис.га;

пасовища - 78,6 тис.га;

сіножаті - 65,2 тис.га;

багаторічні насадження - 27,1 тис.га;

перелоги - 8,8 тис.га.

3.3 Інвестиції в основний капітал

Підприємствами і організаціями усіх форм власності у січні - вересні 2009 р. з різних джерел фінансування освоєно 1868,3 млн грн капітальних інвестицій, у тому числі інвестицій в основний капітал - 1642,7 млн грн. Проти відповідного періоду 2008 р. інвестиції в основний капітал в порівняних цінах зросли на 18,1%.

Із обсягу інвестиційних вкладень в основний капітал на будівельно-монтажні роботи направлено 36,9%, на придбання машин, обладнання та устаткування для новозбудованих об'єктів - 61,5%.

За видами економічної діяльності найбільші вкладення в основний капітал забезпечено у сільському господарстві - 31,1%, промисловості -22,8%, на розвиток транспорту та зв'язку - 15,1%, в операціях з нерухомістю 10,1%.

За 9 місяців 2009 р. введено в експлуатацію 121,6 тис. кв. м загальної площі житлових будинків, що на 23,1% більше проти відповідного періоду попереднього року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.20010 р. становить 119,2 млн дол. (на 20,1 млн дол. більше, ніж на початок 2009 р.). У розрахунку на душу населення іноземні інвестиції становлять 88,6 дол.

Підприємства області зацікавлені у реалізації інвестиційних проектів:

· у машинобудуванні: виробництво різноманітних сільськогосподарських машин, сівалок, автобусів, легкових і вантажних автомобілів, нестандартного обладнання для цукрової промисловості, тістомішальних машин для харчової промисловості, відновлення деталей та збирання вузлів;

· у хімічній промисловості: розробка і створення нових фармацевтичних субстанцій та лікарських препаратів для застосування в онкології, профілактики ВІЛ/СНІДу та інших інфекційних захворюваннях; виробництво одноразового посуду;

· у харчовій промисловості: впровадження прогресивних технологій з виробництва хлібобулочних, молочних, кондитерських виробів, концентрованих соків, твердих сирів, безалкогольних напоїв, консервованої рибної, овочевої та м'ясної продукції;

· у легкій промисловості: впровадження сучасних технологій виробництва трикотажних і швейних виробів, взуття;

· у деревообробній промисловості: виробництво паркету, різноманітних меблів;

· у добувній промисловості та будівництві: видобування титанової руди, природного каменю та його переробка, будівельної кераміки та цегли, металообробка та виготовлення металоконструкцій для будівництва;

· у сільському господарстві: вирощування рослинних культур, розвиток птахівництва та свинарства, відтворення рибних запасів, виробництво комбікормів;

· у галузі туризму: реалізація державної програми „Золота підкова Черкащини”.

3.4 Роздрібний товарооборот

За перші три місяці 2010 року оборот роздрібної торгівлі в області зменшився на 4,5 %

У січні-березні 2010 року оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та фізичними особами-підприємцями) становив 2 319,3 млн.грн., що на 4,5 % менше обсягу січня-березня 2009 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 34 %.

За цей же період оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) проти відповідного періоду попереднього року зменшився на 6 % і становив 58,3 млн. грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень березень 2010 р. становив 970,5 млн. грн., що у порівнянних цінах на 5 % менше обсягу січня-березня 2009 р.

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та підприємцями-фізичними особами) за січень - квітень 2008р. становив 2702,6 млн.грн., що на 27,4% більше обсягу січня - квітня 2007р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 34,4%. В обороті організованих ринків 11,9% становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) у січні - квітні 2008р. проти відповідного періоду попереднього року збільшився на 1,5% і становив 73,9 млн. грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень - квітень 2010р. становив 1171,5 млн. грн., що у порівнянних цінах на 22,7% більше обсягу січня - квітня 2010р.

4. Продуктивність і ефективність економіки області

4.1 Зайнятість населення

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб. Зайнятість, пов'язана із затратами праці на виготовлення продукції на виконання робіт чи надання послуг і забезпечує відповідні доходи за працю. Рівень зайнятості визначається як відношення кількості зайнятого населення у віці 15 - 70 років до всього населення означеного віку або населення по відповідності вікової групи, за статтю та по регіонах.

Основні дані про рівень зайнятості в Україні і Черкаської області у 2009 році наведені в таблиці 3.1.

В Черкаській області рівень зайнятості становить 56,2 %, так само як і по всій території України. Рівень зайнятості чоловіків більший від рівня зайнятості жінок на 4,5 %. Якщо розглядати рівень зайнятості за проживанням то міське населення менше зайняте від сільського населення на 6,5 %.

Таблиця 3.1 Рівень зайнятості населення за статтю та місцем проживання у 2009 р., % до кількості обстеженого населення у віці 15 - 70 років

	Всього	У тому числі
		жінки	чоловіки	міське населення	сільське населення
Україна	56,2	52,3	60,6	56,4	55,9
Черкаська	56,2	54,1	58,6	53,4	59,9

Основні дані про кількість зайнятого населення на території Черкаської області наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Кількість зайнятого населення, тис. осіб

Роки	2006	2007	2008	2009
Україна	21823,7	21268,5	21015,5	21378,6
Черкаська	619,0	599,4	577,7	585,1

Кількість зайнятого населення в 2009 році на території Черкаської області становила 585,1 тис. осіб (2,8 % загальної кількості зайнятого населення України).

Протягом 2006 - 2009 років кількість зайнятого населення на території Черкаської області зменшилось на 33,9 тис. осіб, а на всій території України спостерігалось також зменшення, але на 445,1 тис. осіб.

4.2 Валова додана вартість

Аналіз економічних умов господарювання в Черкаській області за останні 3 років свідчить про те, що економічний потенціал області перебував під впливом різноманітних кризових явищ, які обумовлювали темпи розвитку економіки регіону та позначилися на структурі економічного виробництва.

Так, відбулося скорочення валового внутрішнього продукту порівняно з 2007 роком майже в три рази, а також обсягів виробництва в таких галузях промисловості як паливна, хімічна і нафтохімічна, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість і АПК.

Частка промислової продукції у загальному виробництві складає 66,3, сільського господарства - 33,7%.

У 2007 році валова додана вартість Черкаської області становила 2546 млн. грн. (1747 грн. у розрахунку на душу населення), або 2,4% у ВДВ України.

Певні зрушення відбуваються в галузевій структурі виробництва валової доданої вартості. В структурі ВДВ економіки регіону, 53,8% припадає на галузі, що виробляють товари і 46,2% на галузі, які падають послуги. Дедалі посилюються тенденція зростання більш швидкими темпами питомої ваги галузей, що надають послуги. Питома вага промисловості у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 20,6 у 2007 до 24,9% у 2010 році, сільського господарства з 22,6 до 23,3%. У той же час зменшилася питома вага будівництва - з 5,6 до 4,2%, транспорту та зв'язку з 25,6 до 20,5%, а соціально-культурної сфери та сфери обігу -- не змінилася і становить відповідно 8,5 і 8,3%.

3.3 Динаміка продуктивності і ефективності зайнятості

Аналізуючи дані про населення і зайнятість можна сказати, що в Україні і в Черкаській області спостерігається зменшення населення працездатного віку; велика частка населення у старше працездатному віці, що є негативним процесом старіння населення; складна ситуація із зайнятістю населення, оскільки більша частина промислових підприємств стоїть і тому немає потреби в нових працівниках; дуже високий рівень безробіття.

В умовах високоефективної економіки на зайнятість впливають дві протилежні тенденції - до скорочення зайнятих у наслідок безперервного зростання продуктивності праці і до збільшення (абсолютної і відносної чисельності робітників унаслідок розширеного відтворення, а також скорочення робочого часу). Поглиблення кризових явищ в економіці України обертається посиленням небезпечності існування великої кількості безробітних. Як ми вже знаємо важливою умовою зайнятості є наявність робочих місць і економічні потреби їх розширенні або звуженні. Але цього ми не можемо спостерігати нажаль в економіці нашої держави.