Лучна рослинність України
Суходільні луки: їх особливості та видове різноманіття. Умови походження заплавних луків на Поліссі, в Лісостеповій і Степовій зонах, масивах Дніпра, Десни. Склад заплавних лучних угруповань (справжніх, остепнених, пустищних, болотистих і торф'янистих).
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.09.2010 |
| Размер файла | 58,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Другий ярус утворюють Роа palustris, P. trivialis, Agrostis stolonifera Fiiipenduia denudata, Lysimachia vuigaris, Genanthe aquatica, Mentha arvensis, Ranunculus repens, Carex hirta, C. acuta, C. vulpina, Veronica longifolia, Myosotis palustris, Coronaria flos-cuculi та ін.
Малочисельні види із низьким покриттям утворюють третій ярус. Серед них Potentilla anserina, Prunella vulgaris, Cerastium holosteoides Glechoma hederacea, Gratiola officinalis, Galium uliginosum, Gnaphalium uliginosum, Juncus atratus, Carex nigra та ін.
Ще більш гігрофільні угруповання центральної заплави репрезентують повзучомітлицеві з Agrostis stolonifera. Займаючи екотонне положення в рослинному покриві луків, вони утворюють окремі екологічні варіанти. Місцями це майже монодомінантні угруповання, а частіше полідомінантні, які на сухіших ділянках еволюціонують до злаково-різнотравних і злакозо-бобово-різнотравних лучних мезофільного типу, а на зволоженіших з близьким РГВ і утворенням шару торфу - в напрямі до гігрофільних болотистих і торф'янистих лучних і типових болотних угруповань.
Всі ці угруповання, за винятком лучнокитникового і тонкомітлицевого, зустрічаються також і на території Нижньодніпровських плавнів. Проте в умовах плавнів за своєю структурою вони трохи простіші і менш насичені видами. Деякі види, що входять до складу лучних угруповань лісостепового Дніпра, в плавнях не зустрічаються. Пояснюється це їх нездатністю витримувати довготривалу повінь. В плавнях краще представлені крупнорізнотравні лучні угруповання і значно гірше злакові.
Болотисті луки (луки низького рівня) з близьким РГВ, що розвиваються на дерново-глейових або мулистих ґрунтах, у рельєфі заплав лісостепового і степового Дніпра займають середню позицію між справжніми луками і болотами. Найтиповішими для обох заплав є злакові угруповання з переважанням Phalaroides arundinacea, Giyceria maxima, Poa palustris і Agrostis stolonifera.
Із осокових угруповань болотистих луків основна роль в обох заплавах належить осоковим і різнотравно-осоковим угрупованням з домінуванням Carex acuta, С. гірагіа, Eleocharis palustris і Е. uniglumis. Дость поширені тут також різнотравно-очеретяні і крупнорізнотравні угруповання.
Для луків лісостепового Дніпра характерними є угруповання Сагех vulpina, С. nigra і С. rіраrіа, які в плавнях не зустрічаються. Навпаки, тут поширені угруповання Bolboschoenus maritimus та ін., які на заплавних луках Дніпра трапляються фрагментарно. Відмінності лучних угруповань обох заплав зумовлені в основному різною тривалістю повені і вмістом різної кількості солей в їх ґрунтах.
2.5 Заплавні луки Десни
Деснянська заплава належить до типу знижених суглинисто-гривистих заплав (Єленевський, 1936; Афанасьєв, 1941). Порівняно з піщано-крупногривистою заплавою Дніпра вона лежить трохи нижче відносно меженного рівня і в своїй основі має переважно дрібнозернисті шаруваті піски, вкриті тонким шаром суглинистих наносів. Останні на багатьох високих гривах центральної заплави під впливом розорювання та випасання майже зовсім знесені вітром. Меандрування Десни по заплаві за розмірами і силою ерозійно-акумулятивних процесів порівняно з меандруванням Дніпра виражено слабше. У ґрунтовому покриві деснянської заплави переважають супіщані (центральна заплава) й суглинисті (притерасна заплава) відміни лучних і лучно-болотних грунтів. На заплавах велике значення мають піщані й супіщані відміни дернових і лучно-дернових ґрунтів (прируслова заплава), а також деякі відміни мулувато-глейових і торф'яно-глейових ґрунтів (притерасна заплава). В заплаві Десни також поширені лучні осолоділі та слабосолонцюваті грунти (Афанасьєв, 1937).
Відмінною ознакою деснянських луків є те, що порівняно з луками інших поліських річок вони мають добре виявлені ознаки ксерофітизації і цілком сформовані угруповання остепнених луків у своєму складі. Остепнення зазнають лучні ділянки, які ще не повністю втратили зв'язок з алювіальним процесом, але дуже висушуються у літні місяці. Нерідко процеси ксерофітизації луків прискорюються під впливом надмірного випасання худоби, що сприяє ущільненню ґрунту, випаданню з травостоїв мезофітів і розвитку пасовищно-стійких мезоксерофільних і ксерофільних рослин.
Деснянські луки порівняно з дніпровськими менше ксерофітизовані, що обумовлено топографо-екологічними особливостями заплави Десни.
У заплаві нижньої і середньої Десни до остепнених луків входять угруповання Agrostis vinealis і Festuca rupicola. Мітлицеві угруповання широко представлені на обох відрізках заплави; типчатники зустрічаються тільки в межах нижньої течії, де здебільшого представлені фрагментарно. До розорювання високих гряд вони, безумовно, були представлені значно краще.
Остепнені луки Десни приурочені переважно до верхніх частин високих грив і гряд, розміщених здебільшого в прируслових і центральних частинах заплав. Багато угруповань цих луків, безперечно, виникли на місці справжніх луків під впливом інтенсивного випасання худоби.
На території деснянської заплави головну роль відіграють справжні і болотисті луки. Дещо менше представлені торф'янисті луки і зовсім мало остепнені.
До справжніх луків деснянської заплави належать переважне злакові угруповання з домінуванням Bromopsis inermis, Elytrigia repens, Agrostis gigantea, A. tenuis, Alopecurus pratensis, Festuca rubra, F. pratensis, Calamagrostis epigeios та ін.
Болотисті (25-30%) і торф'янисті (12-15%) луки поліського Дніпра представлені злаковими, різнотравно-злаковими, різнотравно-осоковими і осоковими угрупованнями з переважанням Beckmannia eruciformis, Agrostis stolonifera, A. canina, Glyceria maxima, G. fluitans, Phalaroides arundinacea, Deschampsia caespiiosa. Carex acuta, C. cespitosa та C. nigra. Дуже поширені гостроосокові і собачомітлицеві угруповання.
До складу болотистих і торф'янистих луків деснянської заплави належать злакові, різнотравно-злакові, осокові і різнотравно-осокові угруповання з домінуванням Beckmannia eruciformis, Phalaroides arundinacea, Glyceria maxima, Agrostis stolonifera, A. canina, Carex acuta, C. cespitosa, C. nigra, C. flava, C. panicea.
Ці луки Десни за складом своїх угруповань мало чим відрізняються від подібних дніпровських. Це обумовлено тим, що екологічні особливості їх місцезростань значною мірою нівелюються загальними для них факторами - заплавністю і вологістю.
При порівнянні деснянських і дніпровських луків з'ясовується, що на заплавах обох річок є багато однакових луків. Ззовні вони схожі, але між ними існує значна різниця. Деснянські луки флористично більш насичені і фіто-ценотично складніші та продуктивніші, оскільки ґрунти деснянської заплави багатші на поживні речовини, а умови місцезростання менш динамічні.
ВИСНОВКИ
Традиційно лучна рослинність України розподіляється на материкові (позазаплавні) і заплавні луки. Серед материкових розрізняють суходільні й низинні. В складі цих груп традиційно окремо розглядають справжні, остелнені, болотисті та торф'янисті луки. Подібний розподіл пояснюється значними відмінами у їх ботанічному складі, продуктивності та різній реакції на засоби їх господарського використання. Зважаючи на глибокий аналіз флористичної і ценотичної оцінки лучної рослинності України у цитованій монографії Д.Я. Афанасьєва, ми максимально використали ці матеріали з окремими змінами та доповненнями.
Справжні луки формуються на місці лісових угруповань і розміщуються в межах лісових масивів. Заплавні луки України найкраще представлені на Поліссі та в Лісостепу, де порівняно багато річок. У степовій частині країни, де річок менше, вони трапляються значно рідше. Заплавні луки виникли на місцях вирубано: деревно-чагарникової рослинності, яка у заплавах багатьох річок зараз зведена до мінімуму.
Лучна рослинність України різною мірою представлена в кожній природній грунтово-кліматичній зоні - лісовій, лісостеповій і степовій, а також в Українських Карпатах та Гірському Криму.
Справжні луки поширені на схилах вододільних пасм, горбів, а також на рівнинних ділянках дернових супіщаних різною мірою опідзолених ґрунтів. Найпоширенішими є звичайно мітлицеві, червонокострицеві та луки пахучої трави звичайної. Досить добре на суходільних луках розвиваються біловусники з густим травостоєм.
Різноманітність заплавних лучних угруповань представлена такими видами луків: справжні, остепнені, пустищні, болотисті та торф'янисті. Видова різноманітність заплавних луків найбільш широко представлена угрупованнями осокових, злакових, куничникових.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1) Александрова В.Д. Классификация растительности. Обзор принципов классификации и классификационных систем в разных геоботанических школах. - Л.: Наука, 1969. - 275 с.
2) Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів України. - К.: Вид-во АН Укр. РСР. - 1963. - 300 с.
3) Брадіс Є.М. Рослинний покрив боліт УРСР // Рослинність УРСР. Болота. - К.: Наук, думка, 1969. - С. 34-135.
4) Брадіс Є.М., Бачуріна ГФ. Болота УРСР. - К: Наук, думка, 1969. - 242 с.
5) Геоботанічне районування УРСР. - К.: Наук, думка, 1977. - С. 172-177.
6) Григора И.М. Происхождение и динамика лесных болот Украинского Полесья: Автореф. дис... д-ра биол. наук. - Киев, 1988. - 44 с.
7) Рослинність УРСР: Природні луки. - К.: Наук, думка, 1968. - 256 с.
8) Рослинність УРСР. Болота. - К.. Наук. думка: 1969. - 243 с.
9) Рослинність УРСР: Ліси. - К.: Наук, думка, 1971. - 460с.
10) Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. - К.: Наук, думка, 1973 -428 с.
11) Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності України // Укр. фітоцен. зб.-К., 1996.-Сер. А, вип. 4(5).-120 с.
12) Федоров А.А. Жизнь растений. - М.: Просвещение, 1974.
13) Хржановский В.Г., Исаин В.Н. Практический курс ботаніки. - М: Высшая школа, 1963. - 299 с.
14) Шеляг-Сосонко Ю.Р, Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. География растительного покрова Украины. - Киев: Наук, думка, 1982. - 285 с.
Подобные документы
Розташування Трипільських поселень у широкій смузі сучасного молдавського та українського лісостепу. Рельєф, ґрунти та кліматичні умови. Зміна рослинного покриву господарською діяльністю людини. Природні умови та рослинність доби Трипільської культури.
реферат [23,2 K], добавлен 29.06.2009Поди як великі замкнуті зниження просадкового походження у степовій зоні Східноєвропейської рівнини. Характеристика геологічної та геоморфологічної будови Лівобережжя Херсонської області. Аналіз способів визначення природоохоронного значення подів.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 20.05.2014Візитна картка Канади. Склад території. Зв'язки через Великі озера та суходільні шляхи. Економічні зв'язки з США. Природні умови та ресурси. Скелясті гори. Ніагарський водоспад. Русло річки Святого Лаврентія. Корисні копалини та трудові ресурси.
презентация [13,4 M], добавлен 22.04.2014Особливості прісноводних боліт, їх походження, причини формування та оцінка розповсюдженості на земній кулі. Характеристика основних типів боліт: низинних, лісових, чагарникових, трав'янистих, трав'янисто-мохових, перехідних лісових та верхових.
курсовая работа [233,4 K], добавлен 21.09.2010Природні умови Сумської області, клімату, рослинності, порід, рельєфу. Особливості розвитку ґрунтового покриву, господарська історія його використання. Види ґрунтів, які зустрічаються у межах області, їх географічний розподіл і топографічне розміщення.
реферат [374,6 K], добавлен 22.11.2010Основні особливості та загальна характеристика природних умов Чернігівщини. Видовий склад класу ссавці ряду копитні на території області. Особливості будови ссавців та їх різноманітність. Вплив людини на тварин і причини скорочення їх чисельності.
курсовая работа [88,9 K], добавлен 24.05.2015Населення України, загальна інформація. Особливості формування етнічної території, виявлення етнічних груп в Україні. Інформація про назви історико-етнографічних земель, характеристика можливих змін адміністративно-територіального устрою сучасної держави.
презентация [3,9 M], добавлен 13.04.2019Бразильська імперія. Географічне положення. Рельєф. Клімат. Грунти й рослинність. Адміністратвний поділ. Політична система. Демографія. Етнічний та расовий склад. Культура. Релігія. Спорт. Цікаві місця Бразилії.
учебное пособие [959,6 K], добавлен 12.04.2007Географічне положення Омської області, її кліматичні особливості та різноманітність природних умов та ресурсів. Різниця між середніми температурами самого холодного і найбільш теплого місяця в області. Формування корисних копалин осадового походження.
реферат [48,0 K], добавлен 24.03.2011Адміністративно-територіальний устрій, населення Японії. Географічні та кліматичні умови японських островів. Різноманітність лісової рослинності. Розвиток сільського господарства та промисловості. Види деревних порід. Охорона пам'ятників старовини.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 08.04.2016
