Розміщення продуктивних сил громадського харчування у Подільському економічному районі
Основні функції закладів громадського харчування. Аналіз сучасного стану розвитку галузі та територіальної організації виробництва продукції. Значення даної сфери надання послуг населенню в народногосподарському комплексі Подільського економічного району.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.03.2013 |
| Размер файла | 958,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Курсова робота з
Розміщення продуктивних сил
на тему: «Розміщення продуктивних сил громадського харчування у Подільському економічному районі»
Київ 2011 р.
Зміст
Вступ
1. Значення та основні функції закладів громадського харчування
2. Передумови розвитку і розміщення закладів громадського харчування у Подільському економічному районі
3. Основні етапи формування та економічна оцінка сучасного рівня розвитку закладів громадського харчування у Подільському економічному районі
4. Територіальні відмінності розміщення закладів громадського харчування в Подільському економічному районі
5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення закладів громадського харчування в Подільському економічному районі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
На сьогодні галузь громадського харчування в структурі комплексу надання послуг населенню посідає важливе місце в пріоритетах подальшого розвитку органів державного регулювання економіки. Ефективність проведення заходів, пов'язаних з процесами реструктуризації галузі, переходу її на якісно та кількісно новий рівень залежить передусім від повноти та правильності оцінки наявного стану її розвитку, вірного визначення основних пріоритетів удосконалення господарської діяльності підприємств галузі. Провідне місце в процесі оцінки стану та перспектив розвитку галузі належить оцінці фактора розміщення підприємств громадського харчування, який істотно впливає на структуру надання послуг в розрізі регіонів України, тим самим також впливаючи на рівень їх соціально-економічного розвитку.
Отже, з погляду на все вищесказане, тема даної курсової роботи є напрочуд актуальною з позицій важливості аналізу розвитку та розміщення закладів громадського харчування, як однієї з найважливіших сфер торговельно-економічної діяльності, що задовольняє безпосередньо потреби населення.
В курсовій роботі метою дослідження є аналіз всіх аспектів розвитку громадського харчування Подільського економічного району та його розміщення з позицій впливу на нього ряду факторів різного роду.
В курсовій роботі розкриваються питання:
значення даної сфери надання послуг населенню в народногосподарському комплексі Подільського економічного району,
її структури та взаємозв'язку з іншими галузями народного господарства; розгляд факторів, що впливають на розвиток і розміщення галузі;
аналіз сучасного стану розвитку галузі та територіальної організації виробництва продукції галузі;
визначення проблем та перспектив розвитку галузі.
Об'єктом в курсовій роботі є розміщення продуктивні сили Подільського економічного району, предметом - власне функціонуюча система підприємств громадського харчування в аспекті визначення загального рівня розвитку виробництва продукції сфери та його розміщення.
Важливим етапом написання курсової роботи є методологія дослідження поставлених завдань. При написанні роботи було використано наступні методи:
Метод порівняння
Літературний метод
Метод аналізу і синтезу
Метод індукції і дедукції
Графічний метод
Теоретичне значення курсової роботи полягає у важливості результатів дослідження та їх можливого використання в подальших наукових розробках з даної теми. Практичне значення роботи виявляється у формуванні відповідних навичок написання наукових праць та роботи з документальними матеріалами.
1. Значення та основні функції закладів громадського харчування
Громадське харчування - це важлива сфера торговельно-економічної діяльності з надання послуг населенню. Заклади громадського харчування забезпечують потреби населення у готовій харчовій продукції шляхом наданням безпосередньо послуг.
Значення закладів громадського харчування важко переоцінити. Адже на дану сферу послуг припадає значна частина ВВП країни, а також велика питома вага обсягу реалізованих послуг у вартісному вираженні в загальній вартості наданих послуг.
На рис. 1. подано у графічному вигляді основні показники, які характеризують виняткову важливість громадського харчування в економіці України та Подільського економічного району зокрема.
Рис. 1. Структура наданих послуг в загальному обсязі ВВП по Україні та Подільському економічному районі** За даними Держкомстату України // Україна в цифрах і фактах у 2010 році
Як бачимо з Рис. 1, В цілому по Україні заклади громадського харчування займають все ж таки більшу питому вагу в структурі ВВП. Це зумовлено тим, що існують інші економічні районі з більш високим попитом населення на послуги даної сфери.
Винятково важливо роль закладів громадського харчування виявляється не лише у задоволенні безпосередніх фізіологічних потреб населення, а й ролі даної сфери формуванні надходжень до державного бюджету. Заклади громадського харчування сплачують ряд загальнодержавних та місцевих податкових зборів та платежів. Особливу роль відіграють останні. При цьому отримані кошти також спрямовуються на подальший соціальний розвиток району розміщення закладу громадського харчування.
Динаміку структури надходжень коштів від закладів громадського харчування до державного та місцевих бюджетів України подано на рис. 2:
Рис. 2. Структура надходжень коштів до державного та місцевих бюджетів від закладів громадського харчування та інших закладів** За даними Держкомстату України // Україна в цифрах і фактах у 2010 році
З рис. 2. Видно, що протягом останніх років надходження від діяльності даної сфери в економіці України значно зростають. Це свідчить також про зростання обсягів діяльності самих закладів громадського харчування та зростання попиту населення на їх послуги.
Таким чином, заклади громадського харчування виконують наступні функції:
1) Соціальна функція
Дана функція полягає насамперед у задоволенні первинних,фізіологічних потреб населення у готовій до безпосереднього вживання продукції.
2) Економічна функція
Її суть полягає у тому, що заклади громадського харчування, як було вже сказано, поповнюють державний бюджет, беруть участь у створенні ВВП.
До того ж всі заклади громадського харчуванні є підприємствами за своєю організаційною формою і забезпечують значний рівень зайнятості трудових ресурсів.
2. Передумови розвитку і розміщення закладів громадського харчування у Подільському економічному районі
До основних передумов розвитку і розміщення даної сфери можна віднести наступні:
Історичні передумови - впливають на фактичне розміщення вже існуючих закладів громадського харчування або ж їх ліквідацію
Соціальні-економічні передумови - визначають рівень споживчого попиту населення та динаміку рівня цін на послуги сфери. Необхідно відмітити - що попит на послуги сфери - це основний фактор діяльності підприємств громадського харчування.
Економічні передумови господарського розвитку території - визначають рівень забезпеченості сфери потенційним попитом, оскільки рівень зайнятості, а також його структура впливає теж на грошові доходи населення, що, в свою чергу, впливає на попит. Розвиток сфери також залежить від розвитку сільського господарства та харчової промисловості, які постачають сировину для закладів громадського харчування.
Демографічні передумови - визначають кількісні параметри можливого попиту в залежності від чисельності та структури населення
Розглянемо вказані передумови.
Історичні передумови
Формування закладів громадського харчування на сучасній території Подільського економічного району розпочалося досить давно - десь з середини ХVІ ст. Спочатку виникають так звані “шинки”, що діяли переважно у міській місцевості. З кінця ХVIII ст. шинки починають діяти і в розвинутих районах сільської місцевості з чисельністю чоловік,що перевищувала 300-400.
В часи перебування Росії в складі СРСР активно створювалися спеціалізовані заклади громадського харчування - їдальні та кафе. Їх діяльність носила строго плановий характер, що дозволяло їм бездоганно задовольняти потреби більшості населення у якісному та дешевому харчування.
З отриманням Україною незалежності, багато вітчизняних закладів громадського харчування припинило свою діяльність. Закрилося багато їдалень, що було спричинено як кризою фінансування, так і зростанням цін на продукти харчування, що значно скоротило споживчий попит. Також закриття закладів громадського харчування було спричинено і ліквідацією багатьох підприємств, при яких вони діяли (так звані робочі їдальні).
Демографічні передумови
Чисельність населення району станом на 1 січня 2010 р. становила 4397,4 тис. осіб, найбільшою вона була у Вінницькій області (1799,1 тис. осіб), а найменшою - у Тернопільській (1151,1 тис. осіб). Пересічна густота населення - 72,2 осіб/км" і є нижчою від середнього показника по країні. Вона зростає у напрямі з півночі на південь і найбільша у Придністров'ї. Також простежується її зміна (зростання) у напрямку зі сходу (Вінницька область - 67,8 осіб/км") на захід (Хмельницька область - 70,2 та Тернопільська - 83,4 осіб/км").
Сільське населення становить 50,9%. Це один із най-неурбанізованіших районів України. Густота сільської людності сягає 36,8 осіб/км2, що майже на 41% більша від пересічно державного показника. Найвищою ця різниця є на заході, на Тернопільщині (на 78%), а найменшою у центрі, на Хмельниччині (на 26%). Пересічна людність сільського поселення в районі 575 осіб, що, зрештою, тільки на 4% перевищує його середньо державні розміри. Причому найменші кількісні розміри села мають у центрі району (у Хмельницькій області - 477 осіб), а на заході та сході вони найбільші і майже однакові (відповідно, у Тернопільській і Вінницькій областях-631 і 629 осіб).
У Подільському економічному районі міська людність складає менше половини (49,1%) і вона розміщена у 47 містах, у тому числі 13 обласного підпорядкування та 72 містечках, більшість із яких знаходяться у Вінницькій області (30). Пересічна людність міського поселення в регіоні склала 18140 осіб, що є однією із найменших величин в Україні (на 27% нижче середньо державного показника). Найбільший пересічний міський населений пункт знаходиться на Хмельниччині (20873 особи), а найменший - на Тернопіллі (14554). У районі знаходиться доволі небагато міст із людністю більше 50 тис. - всього чотири (Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам'янець-Подільський).
Працездатне населення становить 54,4% (на 3,5% менше пересічно українського показника), молодь - 19,9% (на 1,2% більше), особи похилого віку - 25,7% (на 2,3% більше) рис.3.
Рис. 3. Структура населення економічного району** Жук М.В., Круль В.П. РПС і економіка регіонів України. - К., 2010
За останнім значенням район не знає собі рівних серед інших економічних районів України. Тим більше, що на 1000 осіб населення регіону припадало 315 пенсіонерів, що на 20 осіб більше від пересічно українського рівня.
У статевій структурі людності жінки кількісно переважають осіб чоловічої статі. На 1000 жінок припадало 857 чоловіків, коли в Україні ця величина сягала 870.
Для району властиве поступове зниження темпів природного приросту населення. Наявний високий рівень зайнятості жінок у суспільному виробництві, зростають кількості розлучень. У сільських населених пунктах мають місце висока смертність та інтенсивні процеси старіння. Міграційні потоки спрямовані із села, що є однією із причин депопуляції сільської людності, а також зниженню частки економічно активного населення. Крім того, у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного населення, що призводить до безробіття.
Економічні передумови розвитку
Провідну роль у виробничій сфері посідають сільське господарство і харчова промисловість. Галузеву орієнтацію визначають також машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість, лісова і деревообробна, хімічна. У Подільському районі промислове і сільськогосподарське виробництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працюють Хмельницька АЕС і Ладижинська ДРЕС.
Розміщення основних галузей господарського комплексу району показано на картосхемі 1
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Основою господарського комплексу економічного району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових підприємств Поділля. В АПК працює основна частина населення.
Провідна галузь сільського господарства району - рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед яких, насамперед, виділяється озима пшениця, а також ячмінь, кукурудза та зернобобові. Вирощують також овес, просо, гречку. З-поміж кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками, а у Придністров'ї - під виноградниками.
Основна технічна культура району - цукрові буряки. За їхніми валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічних культур тут вирощують соняшник і тютюн.
Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом і переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та інших галузей харчової промисловості використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м'ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво.
Найрозвинутішими галузями харчової промисловості є цукрова, спиртова, м'ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. Перше місце посідає цукрова промисловість. У цій галузі працюють 64 заводи, які виробляють третину цукру в країні. Найбільшими заводами є Гайсинський, Кирнасівський, Бернадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька обл.), Кременецький, Чортківський (Тернопільська обл.).
Спиртова промисловість тісно пов'язана з цукровою, оскільки переробляє її відходи (патоку). Спирт у районі виробляють також із картоплі та зерна. Всього в районі працюють 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є виробництва вітамінів, кормових дріжджів тощо.
Найбільші підприємства м'ясної промисловості розміщені в обласних центрах, а також у Тростянці, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському і Шепетівці (Хмельницька обл.) та Чорткова (Тернопільська обл.). Великі птахокомбінати знаходяться в Барі, Козятині, Кам'янці-Подільському, Шепетівці, с. Великі Гаї (Тернопільська обл.).
Досить рівномірно розташовані в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні підприємства. Основна їхня продукція - масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко. У районі діють 10 підприємств з виробництва сухого знежиреного молока, 7 з яких розташовані у Вінницькій області.
Значну сировинну базу використовує плодоовочева промисловість. Найбільші підприємства цієї галузі знаходяться у Вінниці, Заліщиках, Кам'янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Тульчині, Меджибозі, Сатанові, Підгайцях, Мельниці-Подільській тощо.
Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочиську, Кам'янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.). Підприємства кондитерської галузі знаходяться у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому; олійно-жирової -у Вінниці; пивоварної - у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині, Браїлові (Вінницька обл.), Хмельницькому, Славуті, Зінькові (Хмельницька обл.), Тернополі.
Соціально-економічні передумови
До найважливіших соціально-економічних передумов, що впливають на рівень споживчого попиту на послуги закладів громадського харчування слід віднести показники вартості життя населення.
Вартість життя населення в економічному районі безпосередньо пов'язана з такими поняттями як:
Індекс споживчих цін
Вартість мінімального продовольчого кошика
Індекс цін характеризує постійне зростання загального рівня цін впродовж певного періоду часу.
Іншими словами, зростають ціни на на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте не слід думати, що обов'язково підвищуються ціни на всі товари й послуги. У роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються: за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів.
Споживчий кошик характеризується номінальною вартістю товарів та послуг, які є необхідними для задоволення певних життєвих потреб населення на певну дату.
Вартість мінімального продовольчого кошика визначається як номінальна вартість найбільш життєво необхідно наборів продовольчих товарів на певну дату
Зростання рівня цін призводить до зростання вартості мінімального продовольчого кошика і водночас призводить до зменшення рівня попиту населення на послуги сфери громадського харчування, за умови, що доходи не зростатимуть в кратному розмірі відповідно до зростання рівня споживчих цін.
По району середню динаміку рівня споживчих цін та динаміку мінімальної вартості споживчого кошика подано на рис. 4.
Рис. 4. Динаміка вартості життя населення економічного району** За даними Держкомстату України // www.ukrstat.gov.ua
В останні роки, як видно зі статистичних даних, вартість життя в економічному районі має тенденцію до зростання, що зумовлено зростання рівня споживчих цін. Основними причинами цього процесу можна вважати зростання цін на енергоносії, що значно підвищило середній рівень цін в усіх галузях промисловості.
3. Основні етапи формування та економічна оцінка сучасного рівня розвитку закладів громадського харчування у Подільському економічному районі
Можливості економічного району здатні забезпечити населення у наданні платних послуг громадського харчування. Громадське харчування є одним із важливих чинників виходу економіки країни з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях народного господарства.
Розвиток закладів громадського харчування в районі є принципово новим з часів незалежності України. Однак становленню та розвитку даної сфери економічної діяльності перешкоджають кризові явища в економіці України, що передусім безпосередньо пов'язані зі зменшенням реальних доходів громадян, зубожіння населення.
Нижче подано огляд ринку надання послуг закладів громадського харчування в економічному районі:
Рис. 5. Динаміка вартісного обсягу надання послуг закладами громадського харчування району, тис. грн. ** За даними Держкомстату України // Статистичний щорічник України за 2010 р.
Як бачимо з рис. 5, динаміка надання послуг досліджуваної сфери має позитивну тенденцію до зростання. Всі надані послуги постійно зростали. У період 2005-2010 спостерігався незначний спад у сфері надання послуг. З 2008 року обсяги наданих послуг знову зростають.
Загальний обсяг потоків споживачів перевищив рівень 2008 року на 9% та повернувся до рівня 2005 року.
Важливим показником при оцінці роботи даної сфери є оцінка питомої ваги вартості послуг, наданими закладами громадського харчування району в загальній структурі вартості всіх вироблених послуг (рис. 6)
громадський харчування територіальний економічний
Рис. 5. Динаміка структури вартісного обсягу надання послуг закладами громадського харчування району в загальному вартісному обсязі наданих послуг, тис. грн.** За даними Держкомстату України // Статистичний щорічник України за 2010 р.
Як видно з рис. 6, до 2009 року спостерігалася тенденція до зменшення питомої ваги послуг закладів громадського харчування району в загальній структурі послуг, одна вже в 2010 році помітне зростання питомої ваги послуг сфери громадського харчування на 1,4% порівняно з 2009 роком.
На основі вищенаведених тенденцій, можна сказати, що основними особливостями етапів становлення та розвитку послуг громадського харчування в економічному районі є наступні:
коливання попиту на даний вид послуг (з одного боку маємо коливання у період в декілька років, а з іншого - попит має сезонний характер);
зменшення кількості наданих послуг даного виду у загальній структурі наданих послуг, що свідчить про недостатні темпи нарощування діяльності в даній сфері;
низькі доходи населення, що змушує шукати нові доступні альтернативи у проведенні асортиментної та цінової політики у даній сфері з метою залучення більшого сегменту споживачів.
4. Територіальні відмінності розміщення закладів громадського харчування в Подільському економічному районі
При розгляді даного питання курсової роботи особливу увагу звернемо на регіональний аспект функціонування сфери громадського харчування в економічному районі.
Розглянемо обласну структуру даної сфери.
Вінницька область
В області досить розвинена сфера громадського харчування.
Область має потужний потенціал, але використовується він не завжди ефективно. Особливо негативним є зменшення кількості підприємств громадського харчування (див. табл. 1. Особливо це стосується сільської місцевості.
В області відбувається спад майже уже усіх показників, які характеризують розвиток сфери громадського харчування, а саме: роздрібний товарооборот підприємств сфери 2010 р. по відношенню до 2007 становить всього 25,2% (на душу населення -- 26,3%)
Таблиця 1. Основні показники діяльності сфери громадського харчування Вінницької області** За даними Держкомстату України // Україна в цифрах і фактах у 2010 році
|
Показник |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Роздрібний товарооборот підприємств громадського харчування, у цінах 2005., млн. грн. |
2339 |
832 |
670 |
635,5 |
|
|
Підприємства громадського харчування, тисяч |
22 |
1,6 |
1,0 |
0,7 |
Тернопільська область
В Тернопільській області також спостерігається в останні роки піднесення основних показників діяльності сфери громадського харчування (табл. 2). Так, у 2010 році обсяг товарообороту підприємств галузі виріс на 286 млн.грн, або на 62% порівняно з 2007 роком. Також збільшилась і чисельність підприємств з 0,9 у 2007 році до 1,2 у 2010 році.
Таблиця 2. Основні показники діяльності сфери громадського харчування Тернопільської області** За даними Держкомстату України // Україна в цифрах і фактах у 2010 році
|
Показник |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Роздрібний товарооборот підприємств громадського харчування, у цінах 2005 р., млн. грн. |
1425 |
376 |
412 |
698 |
|
|
Підприємства громадського харчування, тисяч |
1,6 |
0,9 |
1,0 |
1,2 |
Хмельницька область
В Хмельницькій області в останні роки спостерігається тенденція до піднесення розвитку сфери громадського харчування. Однак це піднесення має менш виражений характер ніж у Тернопільській області.
У 2010 році роздрібний товарооборот підприємств сфери збільшився на 107,3 млн.грн порівняно з 2007 - м, а чисельність підприємств громадського харчування зросла з 1,1 тис. до 1,3 тис. од (табл.3).
Таблиця 3. Основні показники діяльності сфери громадського харчування Хмельницької області** За даними Держкомстату України // Україна в цифрах і фактах у 2010 році
|
Показник |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Роздрібний товарооборот підприємств громадського харчування, у цінах 2005 р., млн. грн. |
1875 |
735,1 |
455 |
562,3 |
|
|
Підприємства громадського харчування, тисяч |
1,7 |
1,1 |
1,1 |
1,3 |
В цілому територіальну диференціацію рівня розвитку сфери громадського харчування представлено на картосхемі 2:
5. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення закладів громадського харчування в Подільському економічному районі
Важливою проблемою у розвитку галузі залишається надмірне оподаткування підприємств. Чинна в Україні податкова система завжди передбачала високий ступінь вилучення прибутку (понад 50%, а в окремих галузях, таких як легка й харчова промисловість, і до 90%). За рахунок цього були й стабільні гарантії безплатного одержання освіти, медичної допомоги тощо. Реформа оподаткування і соціальної сфери, яка розпочалася зі зміною економічного курсу у зв'язку з переходом до ринку, зруйнувала усталені традиції. Введення нових інститутів соціального устрою збільшило долю платних послуг населенню. Між тим частка вилученого прибутку не зменшилася. Навпаки, за рахунок введення нових видів податків та нарахувань, а також збільшення існуючих ставок, податкова складова ціни розширилася. Сформована за останні шість років податкова система зменшила не тільки величину одержуваного прибутку, а й спотворила інформацію про реальні витрати товаровиробника, за рахунок яких здійснюються відрахування у різні фонди та на окремі цілі. Тільки 22 види чинних до останнього перегляду загальнодержавних податків та відрахувань, не враховуючи 20 видів місцевих, збільшували собівартість продукції більш як на третину, а ціни майже наполовину. Проте за такої значної долі вилучення коштів рівень наданих населенню соціальних гарантій різко знизився, а реальна заробітна плата зменшилася майже у 6 разів.
Реформування податкової системи, яке відбувалося дотепер, лише посилювало її фіскальну, витратну та обмежувальну сутність. За деякими винятками нововведення були орієнтовані на одержання швидкого результату, який передбачав збільшення долі вилучених з кожної одиниці продукції податків без урахування реальних можливостей платників. Це призвело до скорочення матеріальної основи відтворення виробництва і робочої сили, саме того, що завжди було і лишається головним серед передумов економічного зростання. У цьому плані податкова система стала своєрідним чинником стримування темпів економічного розвитку, фактором негативної реструктуризації макроекономічних пропорцій.
Низька ефективність заходів, спрямованих на зниження податкового тягара, що їх було вжито у 1994 році, пояснюється, по-перше, тим, що навіть після зниження ставок окремих вплів податків загальний їх розмір був досить високим і перевищував критичну межу, за якою втрачається мотивація до розширення виробництва, передусім через скорочення матеріальної основи відтворення і надмірність витратної складової ціни. Отже, як і раніше, розміри податків не відповідали можливостям платників.
По-друге, зовсім не було механізмів матеріальної зацікавленості у реструктуризації елементів ціни, зниженні їх витратної складової, внаслідок чого не існувало реальних перешкод для заміщення вивільнених з оподаткування коштів підвищеними ресурсо-витратами. Виникла можливість формування джерел тіньового виробництва.
По-третє, зберігався затратний тип ціноутворення, який допускав можливість відшкодування надмірних витрат. А тому в межах діючих цін, навіть за скорочення ставок податку, структурні деформації складових ціноутворення ще поглибились, причому за рахунок подальшого скорочення матеріальної основи відтворення виробництва. Частка податків у ціні, як і у валовому внутрішньому продукті, від цього не знижувалася, як на те очікували, а зростала.
За цих умов усі негативні процеси економічного розвитку -- дефіцит обігових коштів, скорочення сукупного попиту, розширення тіньового виробництва, зростання ресурсо-витрат. диспаритет цін тощо -- ще більше поглибились.
Аналіз тільки окремих положень запропонованої нової системи оподаткування прибутку вказує на подальше збереження вад, характерних для попередніх систем. Вона не зменшить деструктивні процеси й не буде сприяти зростанню економіки, а навпаки може створити умові: для посилення тінізації, реструктуризації виробництва в інтересах високорозвинених країн. Зумовленість цих процесів полягає у методологічних хибах, властивих і новій системі оподаткування. До таких хибних засад належать:
1. Неузгодженість встановлених податків з можливостями платників -- як фізичних, так і юридичних осіб.
2. Нерівність умов капіталовкладення у різних галузях і сферах економіки, що зумовлює виникнення розбалансованості інтересів суб'єктів ринкових відносин, сприяє посиленню тіньової діяльності.
3. Спотвореність механізму перерозподілу створеного продукту без урахування ефективності ресурсоспоживання, що стимулює зниження показників виробництва і зменшення надходжень до бюджету. За новою системою оподаткування прибутку підприємствам вигідно збільшувати витрати і зменшувати вихід продукції з них, оскільки це мінімізує величину сплати податків.
4. Невідповідність запропонованих механізмів реструктуризації податкової системи поставленим цілям, орієнтація на реалізацію уявних, а не реальних мотивів. Тобто йдеться про неправильне розуміння сутності процесу зниження податкового пресу, як такого, що буцімто полягає у зменшенні суми надходжень до бюджету.
Для того, щоб реально знизити податковий тягар і перетворити систему оподаткування з суто фіскальної категорії у засіб стимулювання економічної діяльності, і перш за все збільшення обсягів виробництва, в тому числі й за рахунок легалізації тіньових її форм, на основі чого відбуватиметься збільшення надходжень до бюджету, необхідно перейти до концепції суттєвого скорочення витратної частини податкової складової ціни, при одночасному застосуванні економічного механізму, який спрямовує на збільшення виходу продукції з одиниці витрат. Побудована за такими принципами система оподаткування, за рахунок зменшення частки вилучень з кожної одиниці створеної вартості у вигляд: податків і відрахувань, розширить платіжність підприємств, надасть можливість збільшити відтворювальні пропорції ціни, передусім, за рахунок підвищення частки амортизації і заробітної плати. При цьому посилення обмежень на надмірне використання ресурсів і стимулювання їх економічного використання стане підґрунтям для подальшої оптимізації цих пропорцій і заохочувальним важелем трансформування тіньової економіки в легальну. По суті, такий диференційований, в залежності від економії витрат, порядок стягування податку є способом примусового оподаткування тіньового сектора, що сприятиме мотивованому переходу його в легальну сферу. До того ж в умовах характерної для України монополізації структури виробництва цей метод імітує ринковий механізм скорочення витрат і оптимізації рівня цін, який в немонополізованих системах утворюється на основі конкуренції. Реалізація саме таких принципів скорочення податкового тягара приведе до збільшення надходжень до бюджету, розширення платіжності підприємств, підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивної зайнятості. Результати роботи за таких умов виявлять справжніх. а не штучних банкрутів, які не спроможні налагодити ефективне виробництво. До того ж, в ефективно діючу економіку стане вигідно вкладати кошти для здійснення структурної перебудови. Вони не будуть знецінюватися через посилення безгосподарності та тінізації, які наживлюються сьогодні за рахунок деформації цін і поглиблення їх диспаритету. Ціна буде відображати ефективні витрати. До речі, тільки на цій основі можливе досягнення реального паритету прибутковості у різних сферах діяльності, відсутність якого створює сьогодні серйозні перешкоди в інвестуванні нині збиткової виробничої сфери.
Бажаної дієвості у забезпеченні зазначених процесів податкова система набуває лише за умови, що вона побудована на принципах мінімізації частки вилучення податків і нарахувань з кожної одиниці виробленої продукції при одночасному стимулюванні максимізації виходу продукції з одиниці витрат. За таких умов вона реально може стати підґрунтям у подоланні платіжної кризи, активізації споживчого попиту, реструктуризації економіки в цілому і окремих її складових, гармонізації відносин власності і створенні нової ідеології ефективного господарювання. На такій основі може розпочатися фаза економічного зростання і скорочення бюджетного дефіциту. А це основні чинники трансформування тіньової економіки в легальну.
Для здійснення зазначених перетворень необхідно разом із передбачуваним зниженням ставок податків та нарахувань застосувати важелі, які обмежують можливість заміщення їх надмірним ресурсоспоживаням стимулюють зростання матеріальної основи відтворення виробництва (заробітної плати та амортизації), забезпечують позитивні зрушення структури ціни і викликають поліпшення кон'юнктури ринку.
При визначенні перспектив розвитку підприємств громадського харчування, доцільно використовувати зарубіжний досвід процесів удосконалення організації виробничого процесу та стимулювання робітників до більш ефективної праці.
У світі накопичено значний досвід щодо структурно-територіальної організації торгової мережі підприємств харчування, який необхідно узагальнювати, вивчати, критично осмислювати і все позитивне впроваджувати в практику торгівлі України. Особливої уваги заслуговує досвід щодо вибору місця розміщення торгового об'єкта, який здійснюється на засадах стратегічного підходу. На думку зарубіжних фахівців, рішення з цих питань повинні:
мати упереджувальний характер;
сприяти досягненню довготривалих цілей компанії;
ґрунтуватися на широкому фундаменті -- освоювати нові ринки збуту, закріплюватися на тих, де вже досягнуто успіху, і ставити інші довготривалі цілі;
бути багаторівневими -- вся торгова діяльність повинна розглядатися на всіх рівнях процесу стратегічного планування, від розробки головних цілей фірми до вибору місця розміщення конкретного магазину;
бути орієнтованими на споживача -- рішення щодо місця розміщення торгового об'єкта повинні ґрунтуватися на всебічному знанні типових представників цільового ринку, з урахуванням їхнього ставлення до затрат часу на дорогу до них, зручності парковки транспортних засобів тощо;
бути всеосяжними -- не забувати забезпечувати максимальне охоплення території даного ринку;
бути функціонально інтегрованими, тобто забезпечувати постійні комунікації зі споживачами, управляти часткою ринку, що належить компанії.
Прийняттю ґрунтовних, рішень сприяє просторовий аналіз, який являє собою послідовний процес вибору -- спочатку «плодоносних» ринків, потім торгових зон цих ринків і врешті -- місця розміщення конкретних закладів громадського харчування. Вибір місця розміщення закладів громадського харчування у такій послідовності характерний для корпоративних мереж, які є одним із пріоритетних напрямків розвитку сучасної роздрібної торгівлі у світі.
В зарубіжній практиці великого значення надають вибору торгової зони обслуговування закладу громадського харчування.
Зона обслуговування, що обирається, -- це район (або географічна територія), в межах якого суб'єкту господарювання вигідно (з точки зору обсягів продажу та витрат) продавати товари та надавати послуги, що відповідають його спеціалізації.
Для пошуку таких торгових зон, наприклад у США, використовують комп'ютерну картографію, яка дає змогу визначати число цільових споживачів у кожній географічній точці. Використовується методика розрахунку площі «кругів» на основі затрат часу споживачів на поїздку до закладу громадського харчування - 5, 10 чи 20 хвилин.
При визначенні меж торгової зони та її аналізі власники ресторанів США все частіше використовують більш сучасні географічні інформаційні системи (Geographic Information Systems -- GIS). Вони поєднують географічні карти, представлені у цифровому вигляді, та основні дані по регіонах, що дають можливість графічно, отже наочно, представити такі характеристики торгової зони, як демографічні параметри населення, характер попиту споживачів, місця розміщення існуючих і можливих закладів громадського харчування (планується відкрити), а також конкурентів. Таким чином, програмне забезпечення GIS дозволяє оцінювати переваги і недоліки різних варіантів розміщення закладів громадського харчування і проглядати отримані дані на фоні географічних карт, що виводяться на екран комп'ютера.
Програмне забезпечення GIS можна використовувати по-різному. Наприклад, мережевий ресторанний оператор може використовувати GIS, щоб виявити, в торгових зонах яких його закладів громадського харчування є сім'ї, середній річний прибуток яких перевищує 50 тис. дол. Фірма може оцінити потенціал продажу в тих місцях, де планується відкрити нові ресторани, а також з'ясувати, як їх відкриття вплине на обсяги продажу в існуючих точках. З допомогою програм GIS можна досліджувати демографічні характеристики споживачів у тих місцях, де обсяги продажу найвищі, а потім на основі цього побудувати модель, що дає змогу аналізувати різні місцевості по всій країні і знаходити торгові зони з найбільш прийнятними параметрами. Програми GIS допомагають оператору оцінювати ступінь свого проникнення на ринок і визначати переваги і недоліки різних географічних регіонів.
Ці програми розроблено на основі даних перепису населення (проводиться в США кожні 10 років) та оцифрованої карти, складеної Бюро переписів США, яка називається TIGER (Торо-logically Integrated Geographic Encoding and Referencing -- топологічна інтегрована система географічних карт і довідкової інформації). На карті TIGER позначено усі вулиці й автомагістралі США.
Висновки
Детально розглянувши основні питання курсової роботи, сформулюємо наступні висновки:
1). Громадське харчування - це важлива сфера торговельно-економічної діяльності з надання послуг населенню. Заклади громадського харчування забезпечують потреби населення у готовій харчовій продукції шляхом наданням безпосередньо послуг. Значення закладів громадського харчування важко переоцінити. Адже на дану сферу послуг припадає значна частина ВВП країни, а також велика питома вага обсягу реалізованих послуг у вартісному вираженні в загальній вартості наданих послуг. Винятково важливо роль закладів громадського харчування виявляється не лише у задоволенні безпосередніх фізіологічних потреб населення, а й ролі даної сфери формуванні надходжень до державного бюджету. Заклади громадського харчування сплачують ряд загальнодержавних та місцевих податкових зборів та платежів. Особливу роль відіграють останні. При цьому отримані кошти також спрямовуються на подальший соціальний розвиток району розміщення закладу громадського харчування. Заклади громадського харчування виконують наступні дві основні функції - соціальну та економічну.
2). До основних передумов розвитку і розміщення даної сфери можна віднести наступні: історичні передумови - впливають на фактичне розміщення вже існуючих закладів громадського харчування або ж їх ліквідацію; соціальні-економічні передумови - визначають рівень споживчого попиту населення та динаміку рівня цін на послуги сфери; економічні передумови господарського розвитку території - визначають рівень забезпеченості сфери потенційним попитом, оскільки рівень зайнятості, а також його структура впливає теж на грошові доходи населення, що, в свою чергу, впливає на попит.
3). Можливості економічного району здатні забезпечити населення у наданні платних послуг громадського харчування Подільського економічного району. Громадське харчування є одним із важливих чинників виходу економіки країни з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях народного господарства. В останні роки спостерігається тенденція до покращення основних показників діяльності сфери громадського харчування зростає питома вага даної сфери та обсяги товарообороту.
4). У Подільському економічному районі розвиток сфери громадського харчування є неоднорідним в аспекті територіального розміщення. У Вінницькій області спостерігається тенденція до скорочення обсягів діяльності закладів громадського харчування, а Тернопільській та Хмельницький - навпаки, помітна зворотна тенденція.
5). До основних проблем сфери на сучасному етапі належать проблеми надмірного податкового тиску та недосконалості системи оподаткування. Взагалі, дана проблема податкової системи є характерною для всіх галузей промисловості України. На сучасному етапі важливою перспективою розвитку і розміщення закладів громадського харчування є використання зарубіжного досвіду в організації їх, діяльності та стимулювання ефективності роботи персоналу підприємств.
Список використаної літератури
Бейдик О. О., Падун М. М. Географія: посібник для вступників до вищих навчальних закладів. - 2-е вид. - К.: Либідь, 2006. - 304 с.
Горленко І.А. Проблеми комплексного розвитку території. - К.,2010
Жук М.В., Круль В.П. РПС і економіка регіонів України. - К., 2010
Заставний Ф. Д. Географія України: У 2-х книгах. - Львів: Світ, 2009. - 465 с.: іл.
Іларіонов Б.Ю. Проблеми розвитку підприємств соціальної інфраструктури // вісник податкової служби України. - 2010, №5. - с. 38-40
Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2010. - 88 с.
Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил. - К.,2008
Масляк П. О., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 2007. - 829 с.
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник.- К.: Знання, 2007. - с.378-392
Перспективи створення нових робочих місць // Україна: аспекти праці, №2, 2010, с.51-54
Розміщення продуктивних сил України: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С.І.Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2010. - с.181-198
Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є.П.Качана. - К.: Вища школа, 2010. - с. 139-149
Савченко Є.П. Напрямки підвищення ефективності організації технологічних процесів на підприємствах громадського харчування // Харчова промисловість. - 2011, №2. - с. 56-62
Статистичний щорічник України, 2011 рік
Україна в цифрах і фактах у 2010 році
Чемісов Б.Г. Деякі методологічні аспекти аналізу територіальної організації промислового виробництва.// Український географічний журнал 2010.- №4. - с.50-55
Чернюк Л.Г. Реформування економічних відносин і управління в промисловості. - К.,2010
Шаблій Г.О. Соціально-економічна географія України. - К.,2010
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність, значення та мета економічного районування та державної регіональної політики. Характеристика та склад Подільського економічного району. Основні соціально-економічні показники розвитку Подільського економічного району та шляхи його розвитку.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 17.02.2011Сутність, структура і значення швейної промисловості в регіональній економіці України. Передумови її розміщення і територіальної організації. Аналіз внутрішньої та зовнішньої торгівлі продукцією галузі. Визначення проблем та перспектив розвитку галузі.
курсовая работа [946,5 K], добавлен 31.03.2012Територіальна структура, галузі спеціалізації, природні та економічні передумови розвитку. Промисловий комплекс, АПК, транспортний комплекс, соціальний комплекс. Основні проблеми розвитку економіки та оптимізації галузевої структури району.
реферат [15,1 K], добавлен 30.11.2006Фізико-географічне, економіко-географічне положення Кіровоградської області. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил. Структура і рівень розвитку господарського комплексу (промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг).
курсовая работа [340,7 K], добавлен 19.03.2013Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Київської області. Структура і рівень розвитку господарського комплексу, характеристика промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг. Територіальна структура господарства області.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 03.04.2013Основні принципи економічного районування. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів, їх типи. Сучасна мережа економічних регіонів в Україні. Удосконалення територіальної організації та структури народного господарства.
курсовая работа [75,1 K], добавлен 08.12.2013Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Румунії. Головні особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства країни. Участь Румунії у територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
курсовая работа [5,9 M], добавлен 28.11.2011Передумови та особливості розвитку та розміщення продуктивних сил Івано-Франківської області. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарства. Аналіз участі області у внутрідержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.
курсовая работа [553,1 K], добавлен 07.04.2013Географічна характеристика Львівської області. Аналіз ресурсних факторів розміщення продуктивних сил. Основні родовища корисних копалин, мінерально-сировинні ресурси Львівської області. Аналіз сільського господарства, характеристика транспорту та зв’язку.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 22.12.2010Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади: історичні, природні, демографічні, екологічні. Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Канади.
курсовая работа [711,9 K], добавлен 03.06.2008
