Рекреаційна діяльність в Києві та його околицях

Курорт Святошин - лісовий рівнинний кліматичний курорт, розташований у передмісті Києва. Має характерний для Лісової зони Київської області клімат. На території широкого масиву соснових лісів з озерами та ставками [2].

Загальна площа територій об'єктів природно - заповідного фонду в області становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять Дніпровсько-Тетерівське заповідне мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків Хутір лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники. Крім цього, об'єктами природно - заповідного є урочище Бабка, дендрологічний парк «Олександрія», парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва - Згурівський та Кагарлицький і багато інших об'єктів.

У Київській області нараховується 17 заказників, 35 пам'яток природи, 8 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та 12 заповідних урочищ.

Загальна площа лісового фонду Київської області становить близько 689 тис. га. Для північної частини області характерні масиви хвойних і мішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових лук і заболочених ділянок. Південна частина області значною мірою розорана, на тих ділянках, які не зазнали сильного антропогенного впливу, переважають широколистяні ліси( дубові, грабові, ясеневі, вільхові, липові), чагарники та луки. Вздовж берега річки Ірпінь насаджені сосна загальною площею 700 га. Тут зустрічаються рідкісні види, занесені до Червоної книги України: рослинні представники - лілія лісова, любка дволиста, гніздівка звичайна; тваринний світ є традиційним для даної місцевості.

Тваринний світ Київщини дуже різноманітний. Багацтво видового складу пов'язане з тим, що область розташована на межі двох природних зон. Фауна області налічує таку кількість видів: ссавців - 300,птахів - 300, плазунів - 8, земноводних - 11,риб - 40. Типовими представниками ссавців є: лось, олень благородний,козуля, дика свиня, заєць - русак, білка, миша лісова, миша польова, хом'як, бобер, ондатра, землерийка польова, кріт, хом'як звичайний, куниця лісова, тхір, лисиця, вовк, єнотоподібна собака. Різноманітним є видовий склад Київщини: рябчик, глухар, тетерів, перепел, куріпка сіра, голуб сизий, журавель сірий, лелека білий, дятел строкатий, синиця, ластівка, жайворонок степовий. Представниками класу плазунів є гадюки, вужі, ящірки, черепахи.

Серед орнітологічних заказників виділяється Жорнівський, що знаходиться у Києво - Святошинському районі й має статус державного з 1974р. Об'єктом охорони тут є лісовий масив з унікальною колонією сірих чапель.

Таким чином, можна зробити висновок, що Київська область багата на природно - рекреаційні ресурси, з великою кількістю санаторіїв, будинків відпочинку,пансіонатів, адже сприятливий клімат, наявність лісів, водних ресурсів, бальнеологічних, кліматичних ресурсів сприяють активному відпочинку і оздоровленню.

2.2 Історико-культурні ресурси

Історико-культурні ресурси України є важливою складовою туристко - рекреаційного потенціалу. Вони вирізняються великою різноманітністю і включають археологічні та історичні знахідки, середньовічні фортифікаційні споруди і печерні міста, культові об'єкти різної конфесійної належності, палацові ансамблі, місця історичних подій, а також специфічні локальні особливості культури і побуту різних етнічних груп українців та інших народів, що населяють територію країни.

На території Київщини знаходиться велика кількість пам'яток історії, архітектури, мистецтва (див. мал. 2). Багато з них мають загальнодержавне, а деякі - світове значення. Найбільше історичних пам'яток області знаходиться у давні містах - Переяславі - Хмельницькому, Білій Церкві, Василькові, а деякі з них розташовані у містах та селах.

Білоцерківський район

Перлина Білої Церкви - архітектурно-садовий комплекс дендропарку «Олександрія», закладений графинею Олександрою Браницькою.

Органам влади та туристичним організаціям пропонується організувати гичний маршрут "Старовинні парки Київщини", що включатиме: дендропарк "Олександрія" у м.Біла Церква та три парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва: Згурівський, Кагарлицький і Ташанський.

Церкви і собори: Преображенський собор (1833 - 1839 рр. Споруджений в стилі класицизму), Церква Святого Миколая ( 1706р. Будівництво храму було завершено у 1852р. Вирізняється асиметричністю композиції), Церква святої Марії Магдалнни ( 1893 р. Своєорідність архітектурної форми храму полягає у тому, що дзвіниця прибудована безпосередньо до приміщення церкви), Костел Іоанна Предтечі ( 1812 р. Збудований на місці Єпископської церкви м. Юр'єва на Замковій горі. Класичний римсько-католицький костьол).

Ансамбль споруд Поштової Станції. Комплекс споруд був зведений у 1825-33 рр. на кошти Браницьких. Ім'я архітектора невідоме. Усі споруди ансамблю стриманого і простого класичного стилю.

Пам'ятник жертвам голодомору 1932-33 рр. Пам'ятник зведений за ініціативою демократичних організацій міста.16 вересня 1993 року пам'ятник був відкритий.

Музеї: краєзнавчий музей, музей космонавтики, музей електрозв'язку, музей парку «Олександрія».

Театри і концертні зали: Будинок органної і камерної музики, Музикально - драматичний театр ім. П.К. Саксаганського.

Переяслав - Хмельницький район

Ташанський парк. Садибу в Ташані заснував у 1775р. граф Петро Румянцев-Задунайський. Площа парку 144 га. Є надзвичайно старі та могутні дерева, вік двох дубів сягає 1000 років.

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" ( комплекс із 26 музеїв). У музеї 371 об'єкт народного будівництва і побуту, окремі споруди та речі панів (мисливський будиночок, два панські будинки, альтанки), археологічні колекція вітряків; зберігаються 166000 експонатів. До нього входять такі музеї: музей народної архітектури та побуту, історичний музей, музей історії філософії, музей українського рушника, музей трипільської культури, картинна галерея.

Церкви і монастирі: Борисоглібська церква (збудована в 1839 р. у формах класицизму), Михайлівська церква (1646 - 1666 рр. Збудована полковником Ф. Лободою на руїнах стародавнього храму Михайла (1090), Вознесенський монастир(Ансамбль Вознесенського монастиря розташований у центрі міста. Архітектурний вигляд монастиря почав формуватися з моменту будівництва Вознесенського собору (1695-1700 рр.).

Земляні укріплення XI - XII cт.

Бориспільський район

Покровська церква (с. Сулимівка) - побудована в 1622 - 1629 рр на - замовлення гетьмана Івана Сулими. Майстер наслідує традиції народної архітектури, але в оформленні фасадів використовує принципи архітектури ренесансу.

Сулимівський парк. У 16 ст. гетьман війська Запорозького Іван Сулима заклав кам'яну церкву - в Україні таких церков залишилося декілька. Будівництво церкви закінчилось у 1622р. Біля церкви садили насадження, так і утворився парк. Флора парку: дуб, береза, ялина (в основі мішаний ліс). Площа парку - 15 га.

Музей - садиба П. Чубинського.

Броварський район

Церква Різдва Богородиці - 1827р. (с. Гоголів).

Княжицька церква ( с. Княжичи).

Городища XI - XIII ст. (с. Світильня, с. Русанів).

Броварський краєзнавчий музей

Будинок письменника і педагога А. С. Макаренка

Пам'ятник Т.Г. Шевченку

Биківнянський ліс -- масові поховання жертв сталінського терору. Час поховання 1929-1941 рр. Орієнтовна кількість розстріляних сягала 200 тис. чоловік.

Вишгородський район

„Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943."(Нові Петрівці) -- 1980 р., художник М. Присєкін, архітектор М.Фещенко 'ментально-архітектурна композиція-пам'ятник, збудовано на високому кургані, увінчано скульптурою воїна, який символізує переможний наступ російської армії

Воздвиженська церква (с. Любимівка) - біля неї могила Л. Похилевича.

Покровська церква 1911 р.(с. Нові Петрівці).

Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 р." ( с. Нові Петрівці).

Вишгородський Історико-культурний заповідник з постійно діючою археологічною виставкою

Городище давньоруського міста із залишками валів і фрагментом стін храму Св. Бориса і Гліба 1861 рік, збудована за типовим проектом К. Тона.

Володарський район

Свято-Покровська церква (с. Пархомівка). Побудована в 1903 - 1906 рр., архітектор - В. Покровський.У її побудові своєрідно переплелися архітектурні прийоми романської західної школи і стародавнього Новгорода.

Палац кінця ХУЛІ - початку XIX ст. (с. Руде Село)

Троїцька церква (с. Руде Село) -- 1841 р., зодчий невідомий.

Васильківський район

Курган Переп'ятиха (скіфська культура) с. Мар'янівка - курган періоду скіфської доби, датується VI ст. до н. є. (чи кінцем VII ст. до н. є.). Розкопаний археологом Н. Іванішевим у 1845 р. на Переп'ятовому полі, водорозділі між річками Рось, Стугна та Унава.

Онуфріївська церква (с. Липовий Скиток) -- 1705 р.

Церква Різдва пресвятої Богородиці (с. Ковалівка). Сучасна будівля.

Свято - Повкровська церква (с. Гребінка).

Залишки скіфських курганів - у 1847 р. розкопано два кургани скіфського часу - Велика і Малі могили (в останньому виявлено залізний панцир); с. Крушинка - скіфський курган VI ст. до н.е.

Меморіальний - музей садиба І.С. Козловського (с. Мар'янівка).

Собор св. Антонія і Феодосія - кам'яна церква збудована в 1758 р. кріпаком Києво-Печерської лаври, них справ майстром" С. Ковніром за зразком собору Різдва Богородиці в Козельці.

Церква Святого Миколая 18 ст. -- 1792 р.

Адміністративний будинок Чернігівського полку - у 1821 р. в цьому розміщувалося управління Чернігівського полку, який приєднався до об'єднання декабристів.

Києво-Святошинський район

Білогородка - городище X - ХШ ст., літописне ст., Білгород вперше згадується в літописі від 980р.

Поштові станції - 15-й, 32-й, 53-й км шосе Київ - Житомир.

Поштова ст. 15-й км - 1846 р. У XIX ст. проводились роботи з благоустрою доріг Російської імперії.

Поштова станція 32-й км - 1846 р., розташований коло села Гурівщина.

Поштова ст. 53-й км - 1846 р. знаходиться біля села Калинівка.

Городище VI-- V ст. до н. є. (с. Хотів).

Пам'ятник М. Островському і стела на честь комсомольців 20-х рр. (м. Боярка) - 1971р., реконструйовано в 1973 р.

Боярський краєзнавчий музей

Київська область багата на історичні, археологічні, монументальні, історико - архітектурні пам'ятки які мають неабияке значення для українського народу, а деякі навіть світове. Найбільше пам'яток розташовано у Києво - Святошинському, Білоцерківському, Васильківському, Переяслов - Хельницькому районах [7].

2.3 Інфраструктурні ресурси

Туристична інфраструктура - сукупність додаткових структур, що забезпечують стабільне функціонування туристичних комплексів. Вона включає систему шляхів сполучення, закладів розміщення, транспортних засобів, комунальне обслуговування, а також соціокультурне середовище, що їх оточує. До найбільш важливих складових туристичної інфраструктури відносяться: система гостинності(розміщення, харчування, розваги); транспортна система (транспортні засоби та комунікації); система туристичних підприємств( туристичні оператори, туристичні агенти і т. д.) [15].

Транспортний комплекс за сучасних умов функціонування економіки країни є транспортно-логістичною системою, призначеною для виконання перевезень, в межах якої взаємодіють транспортні засоби, шляхи сполучення та інфраструктура різних видів транспорту.

Транспорт - це специфічна галузь матеріального виробництва і сфери обслуговування. Результатом його роботи є перевезення вантажів і людей. У регіоні розвинуто такі види транспорту: залізничний, автомобільний, повітряний, річковий.

Протяжність автодоріг у Київській області складає 7760 км, у тому числі з твердим покриттям - 7489 км. Розвинуто судноплавство по Дніпру, Десні, частково по Тетереву. Є аеропорти міжнародного значення: Бориспіль і Жуляни. Велика протяжність залізниці (880 км), із залізничними вузлами в Києві, Фастові, Миронівці.

Транспортна мережа: головний вид транспорту - залізничний. Добре розвинений автомобільний транспорт. Помітну роль відіграє річковий транспорт. Вантажно-пасажирське судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. Найбільший транспортний вузол - Київ. Столиця України поєднана багатьма авіалініями з великими містами України та всього світу.

Можна сказати, що транспортна система у Київській області відносно добре, що в принципі дозволяє розвиватись різним видам туризму. Розвиток і стан транспортного комплексу є пріоритетним напрямком діяльності місцевих органів управління, оскільки забезпечує функціонування економіки в цілому і туризму зокрема.

Основною складовою туристичної індустрії є готельне господарство. Саме готельні підприємства виконують найважливішу функцію у сфері обслуговування туристів: забезпечення їх сучасним житлом і побутовими послугами. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисі туристів. Окрім того, готельний комфорт є головним предметом зацікавлення туристів. Тому ця сфера є дуже важливим сегментом туристичної галузі.

Київська область пазом з Києвом є великим економічним, політичним, культурним, історичним і діловим центром, тому попит на готельні послуги тут більш значний і стабільніший, ніж в інших регіонах країни.

Сьогодні в Київській області нараховується близько 30 готелів. До них відносяться такі готелі як «Спорт»(Бровари), «Рось», «Київ», «Будинок приїжджих», «Візит», «Поліс», «Діліжанс» (Біла Церква), готельний комплекс «Пектораль», «Артак» (Переяслав - Хмельницький), «Ярославна» (Васильків), готель «Європейський) (м. Славутич), мотель «Снайпер» у м. Ірпінь. рекреаційний природний культурний київський

Досить поширеним у Київській області є сільський туризм, тому місцеві жителі із задоволенням здають свої будівлі, тому туристи можуть скористатись їхніми послугами і зняти приватну садибу.

Нажаль, готельне господарство в Київській області знаходиться нині в кризовому стані. Переважна кількість готелів не відповідає основним європейським стандартам. Зроблені тільки перші кроки для розвитку цивілізованого ринку готельних послуг з урахуванням міжнародних вимог до засобів розміщення. Подальша робота у цьому напрямі вимагає створення законодавчої бази.

Отже, в процесі дослідження ми виявили, що найголовнішими ресурсами Київської області можна вважати природно - кліматичні ресурси, які є досить сприятливими, адже загальна площа територій об'єктів природно - заповідного фонду становить 80 тис. га. У Київській області нараховується 17 заказників, 35 пам'яток природи, 8 парків - пам'ятників садово-паркового мистецтва та 12 заповідних урочищ. Не останню роль на розвиток туризму у Київській області відіграють Історико-культурні ресурси та інфраструктура. Кліматичні умови, поєднання різних рослинних угрупувань, численні водні об'єкти, джерела мінеральних вод, культурно-історичні пам'ятки визначають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону.

3. Рекреаційне господарство на сучасному етапі

3.1 Основні види рекреаційної діяльності

Туризм - одна із найбільш перспективних галузей економіки Київщини. Область має об'єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам'ятки, рекреаційні можливості.

Київська область багата також на мальовничі пейзажі і пам'ятки природи, що дозволяє розвивати тут з успіхом такий вид туризму як сільський зелений. Цей вид туризму дає можливість побувати в незайманих лісах, поблукати берегами річок і річечок, познайомитися з людьми, пожити в сільській хаті -- з устеленою свіжими травами долівкою, з дерев'яним і глиняним посудом. А можна й у люксових номерах, які мало чим різняться від найліпших столичних. Усі перелічені вище й багато інших можливостей дає зелений туризм, що в столичній області розвивається хоч і нелегко, зате прискореними темпами. У чому змогли переконатися учасники інформаційного туру «Маршрутами сільського зеленого туризму Київщини», об'їхавши за два дні Богуславський, Кагарлицький та Обухівський райони [6].

Значну роль у розвитку зеленого туризму відіграє Богуславський район. Місто Богуслав розтушувалося за 128км від Києва на березі річки Рось з великою кількістю порогів може зацікавити любителів водного туризму. Рельєф цієї території надзвичайно багатий і різноманітний: гранітні скелі, рівнини, видолинки. Мальовничі ділянки із рослинністю занесено до Червоної книги, чергуються із водними каскадами. [4, 6, 11].

Київщина має величезні можливості для розвитку пізнавального туризму, адже на її території розташовані численні пам'ятки історії та культури, курортні комплекси, десятки унікальних виробництв. Нинішня Київщина налічує біля 6000 пам'яток культурної спадщини. Туристичні фірми влаштовують тури вихідного дня по визначних місцях Київщини, наприклад такі як «Музейна скарбниця Київщини», «Трипільськакультура на Київщині»,»Козацькими шляхами Київщини», «Визначні місця Київського Поросся», «Місцями бойової слави Київщини». «Голодомор1932-1933 рр. на Київщині», «Подорож у Київську Русь», «Старожитності Вишгородщини», які включають огляд таких місць як державних музеї-заповідники ("Битва за Київ в 1943 році" та Вишгородський історико-культурний), обласний археологічний музей (с.Трипілля - трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних особистостей - І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.В.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує до 23 музеїв [18].

Значні лісові ресурси, сприятливий клімат та велика кількість водних об'єктів значно підвищують рекреаційний потенціал місцевості. На базі мінеральних вод Миронівки, Білої Церкви, а також води з джерел поблизу села Липовий Скиток Васильківського району функціонують такі бальнеологічні курорти Київщини як Біла Церква, Миронівка, а також такі кліматичні курорти як Боярка, Ворзель, Ірпінь, Святошин. Тут працюють профілакторії, санаторії, оздоровниці, спортивно - оздоровчі комплекси, бази відпочинку, а також дитячі санаторії, які спеціалізуються саме на дитячому лікуванню. Наприклад у санаторії-профілакторіх «Діброва,» (м.Біла Церква), санаторії «Україна» (смт. Ворзель), спортивно-оздоровчому комплексі (м.Ірпінь), санаторії «Перемога» (смт. Ворзель), санаторії «Ворзель», санаторії «Дубки» (м. Ірпінь), санаторії «Зірка» (смт. Ворзель) лікують серцево-судинну систему, захворювання системи кровообігу, органів дихання, травлення, периферійної нервової системи, цукровий діабет, інфаркт міокарда. У санаторії «Україна» в загальному комплексі лікування застосовується мінеральна вода «Нафтуся», а в спортивно - оздоровчому комплексі «SPA» органи дихання лікують за допомогою цілющого повітрям старовинного дубового гаю. Також функціонують такі санаторії як «Кичеево» (смт. Ворзель), база відпочинку «Енергія» (смт. Ворзель) та багато інших. Київська область багата на різноманітні дитячі санаторії і табори: дитячий табір «Енергія» (смт. Ворзель), дитячій табір ДОК «Джерело» (м. Буча), дитячий комплекс ім. Гагаріна (м. Ірпінь), дитячій табір «Лісний» (м.Буча), дитячій табір «Променистий» (м. Буча), обласний дитячий санаторій «Поляна» (смт. Баришівка, Баришівський район), оздоровчий табір «Лісова казка» (с. Логвин, Володарський район), республіканський дитячий санаторій «Барвінок» (м. Боярка), дитячий оздоровчий комплекс «Дніпро» (смт. Козин, Обухівський район) [18].

У Київській області є досить популярним екстремальний туризм, пов'язаний із відвіданням чорнобильської АЕС. Деякі українські турфірми і жителі зони не приховують бажання поставити "радіоактивний" туризм на потік і вважають, що організація екскурсій для відвідувачів дозволить вирішити низку соціальних проблем зони відчуження. Київська область є досить перспективно для розвитку туризму. Тут проводяться різноманітні фестивалі, конкурси, змагання, концерти, виставки.

Благодійна організація «Слов'янський фонд» презентує авторський проект «Парк Київська Русь» - Центр культури та історії Київської Русі. Мета проекту - відтворення з максимальною історичною достовірністю культурного та архітектурного образу дитинця Києва V - XIII ст. та атмосфери Київської Русі на основі науково підтверджених матеріалів. Це буде місто з палацами, монастирями, подвір'ями, де править дух Середньовіччя і невгамовно вирує життя минулих століть. Тут створені усі відповідні умови для того, щоб наші сучасники змогли відчути атмосферу життя своїх пращурів, пройнятися матеріальною та духовною культурою стародавнього Києва. Реалізація даного проекту відбувається у с. Копачів Обухівського району Київської області [19].

У Вишгородському Історико-культурному заповіднику діє гончарний центр Київської Русі, де кожного четверга проводять майстер класи по гончарству. Тому усі бажаючі можуть навчитись цьому старовинному ремеслу, адже у Вижгороді ще у X-XII cт. Діяв великий гончарний центр. На території Вижгородького Історико-культурного заповідника діє також історичний музей [20].

У Київській області досить розвинуті різноманітні дитячі рухи та об'єднання, що дає добре підґрунтя для розвитку дитячого туризму. Діють такі об'єднання як громадська дитяче об'єднання «Юнісфера», дитяче козацьке товариство Київщини, київський обласний осередок дитячого громадського об'єднання «Дитячий альпійський рух України» та багато інших. Мальовничі ландшафти, сприятливий клімат, водні ресурси дозволяють проводити різноманітні пішохідні змагання, фестивалі із ловлі риби. У Київській області також досить багате культурне життя, тому для молоді влаштовуються різноманітні концерти, а також розважальні програми [18].

Київська область наділена значним потенціалом для розвитку різноманітних видів туризму. Дика природа, сільська екзотика, національний колорит сприяють розвиткові сільського зеленого туризму. Зелений туризм дедалі більше завойовує симпатію місцевих жителів, які прагнуть відпочити в сільській місцевості, на природі, провести вихідні або свята за містом, ознайомитись з місцевими традиціями і національною кухнею, зайнятись рибалкою, або полюванням. Нинішня Київщина нараховує величезну кількість різноманітних архітектурних пам'яток, туристичних маршрутів, які сприяють розвиткові пізнавального туризму в області. Для дітей організовуються різноманітні спілки, які дозволяють дітям раціонально та з користю використовувати свій вільний час. Своєрідною «родзинкою» Київської області є місто Чорнобиль, яке приваблює туристів не тільки з України, але і з-за кордону. Ну і не слід забувати і про велику кількість санаторіїв, оздоровниць, пансіонатів, дитячих таборів, де можна з користю відпочити і заодно поправити своє здоров'я.

3.2 Проблеми та перспективи розвитку

Проблеми і перспективи розвитку Київської області є практично однаковими з проблемами усієї туристичної галузі України, але звичайно є певні відмінності. Одним з найпривабливіших в туристичному відношенні об'єктів в Україні є звичайно місто Київ та Київська область в цілому. Слід зазначити, що об'єктивно область має всі передумови для інтенсивного розвитку туризму: особливості рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів. Але, нажаль, не все є таким безхмарним.

У районах давнього сільськогосподарського освоєння, до яких належить і Київщина, склалася система проблем, пов'язаних насамперед з інтенсивним господарським освоєнням території та особливостями її соціально - економічного розвитку.

Сільська місцевість області як територіальна спільність, окрім основних своїх функцій виконує ще й специфічні функції - природоохоронну та рекреаційну. Натомість розвиток міст вимагає постійного розширення території під усі види капітального будівництва за рахунок освоєння усіх видів сільськогосподарських угідь. Крім того, сільськогосподарські угіддя відводяться під будівництво об'єктів міжселищної виробничої інфраструктури.

З іншого боку, відсутність, або недостатня потужність міських очисних споруд і підприємств з переробки побутових відходів призводить до забруднення земельних ресурсів сільської місцевості побутовими та промисловими відходами. У кінцевому результаті це призводить до зниження рівня виконання сільською місцевістю природоохоронної функції.

Іншою проблемою є порушення екологічної рівноваги в багатьох мікроландшафтах, пов'язане з надмірним рекреаційним навантаженням на них та недостатнім рівнем природоохоронної освіти населення. У зв'язку з розвитком рекреаційних систем у зелених зонах міст зникають малі водотоки та заболочені території як специфічні мікроландшафти.

Характерною усучасненою формою природоохоронної діяльності є створення природних парків і парків-памяток садово-паркового мистецтва. За їх наявністю особливо виділяється Білоцерківський район. Тут функціонує державний дендрологічний парк «Олександрія» та Томилівський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Разом у межах області нараховується 85 природоохоронних територій та об'єктів природно - заповідного фонду, з них 13 мають статус державних і є найбільшими на Київщині, інші - місцевого значення. До районів з високим рівнем розвитку відносять Білоцерківський, Броварський, Васильківський, Вишгородський та Києво - Святошинський, на території яких розташовані найвідоміші природо - охоронні об'єкти державного значення, а також численні пам'ятки природи, заповідні урочища та заказники місцевого значення( у Києво - Святошинському районі - пам'ятка природи Білогородський горб, Жорнівський парк, заповідне урочище Первомайське; у Вишгородському - 6 заказників місцевого значення, 2 заповідні урочища та ін. Найнижчим рівнем розвитку відрізняються поліські території, внаслідок їхнього забруднення радіоактивними речовинами й окремі віддалені від центру райони, що відрізняються відносно невисоким рівнем соціально - економічного розвитку в цілому. Нетиповим для даної групи районів є Бориспільський, що в силу значної урбанізованості території та високого індустріально - аграрного навантаження не має можливості до повноцінної реалізації природоохоронної діяльності. Серед інших Іванківський, Поліський, Миронівський, Рокитнянський.

У перспективі реалізація природоохоронної функції має сприяти розвитку рекреаційної діяльності. З цією метою необхідно здійснити оцінку природо - охоронних об'єктів з точки зору можливостей їх використання для відпочинку та туризму. Окремі з них можуть бути певною мірою перетворені на природні рекреаційні парки, в яких функціонально поєднуються питання охорони природи й організації рекреації.

Також слід звернути увагу на проблеми, що існують у сфері готельного господарства, адже саме воно є однією з основних складових готельного господарства. Готельне господарство в Україні, як і вся економіка країни, знаходиться у кризовому стані. Преважна більшість готелів не відповідає основним європейським стандартам. Перша і найголовніша проблема в готельній справі стосується матеріально - технічної бази готельних підприємств. В Україні, в тому числі і в Київській області більшість готелів уже давно застарілі, прийшли в занедбаність. Якісний стан їх матеріально - технічної бази свідчить про значне відставання від світових стандартів у цій сфері. Для вирішення цієї проблеми необхідно капітальне комплексне переобладнання багатьох готельних підприємств та облаштування їх сучасними меблями, технологічним обладнанням, засобами автоматики та телемеханіки, електронною апаратурою управління, а також впровадження нових засобів для заняття спортом у будь - яку пору року, оздоровчими процедурами, для ефективної роботи ділових людей, дозвілля та культурного відпочинку. Другою, не менш важливою проблемою є обслуговування в готелях: устаткування номерів, асортимент та якість послуг, кваліфікація персоналу. Деякі з цих послуг взагалі відсутні в готелях України і Київської області зокрема.

Не зважаючи на складне фінансове становище країни, треба встановити пільгове оподаткування внутрішнього та іноземного туризму, створити механізм стимулювання туристичного бізнесу. Враховуючи економічну ситуацію а країні, необхідно розробити нові підходи щодо розвитку туризму, будівництва і реконструкції готельного господарства. Для цього слід залучити кошти самих туристичних структур, банківські кредити, іноземні інвестиції. Але для цього треба підтримувати інвесторів такими важелями як гарантії щодо повернення валютних кредитів, пріоритетне забезпечення ресурсів, фінансові та митні пільги. Сьогодні вже є іноземні фірми, зацікавлені у роботі у готельному секторі такі фірми як американська Brook Group, німецька Hoch Tief, австрійська Chakman, італійська Immobiliare, південнокорейська Daewoo.

Першочерговим завданням для розвитку туристичної галузі є удосконалення законодавчої бази, а також інвестування. Формування нових туристичних маршрутів також є не менш важливим. Стратегічною метою розвитку туризму в Україні є створення конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, розширення внутрішнього та збільшення обсягів в'їзного туризму, забезпечення на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення, збереження та відновлення природних територій та історико-культурної спадщини. Це обумовлює необхідність активних цілеспрямованих дій, насамперед у контексті державної туристичної політики, що являє собою діяльність держави з розвитку туристичної індустрії і суб'єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговування громадян і зміцнення на їх основі свого політичного, економічного та соціального потенціалу.

Висновок

Отже, дослідивши природно - ресурсний потенціал Київської області ми виявили наступні закономірності: реалізація туристичного бізнесу неможлива без наявності туристсько-рекреаційних ресурсів, до яких відносяться природно - кліматичні, Історико-культурні та інфраструктура. Рекреаційна діяльність є головною умовою для повноцінного існування людини, стає засобом компенсації напруги, відновлення працездатності і умовою самого продовження виробництва. Для того, щоб раціонально використовувати рекреаційні ресурси, необхідна певна систематизація та методологічна оцінка, які б допомогли при територіальній організації рекреаційної діяльності, формування рекреаційних центрів, на їх спеціалізацію та економічну ефективність.

Рекреаційна діяльність - одна із найбільш перспективних галузей економіки Київщини. Область має об'єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам'ятки, рекреаційні можливості. . Київщина має величезні можливості для розвитку туризму: видатні гідрологічні, геологічні та біологічні пам'ятки природи, багате історичне минуле краю, численні пам'ятки історії та культури, курортні комплекси, десятки унікальних виробництв. Нинішня Київщина налічує біля 6000 пам'яток культурної спадщини, зокрема, 1194 пам'ятки різних епох-давніх поселень, городищ, могильників, курганів, змійових валів, місць битв та історичних подій, що входять до значних прошарків історії, які впродовж тисячоліть створювали підвалини сучасної цивілізації на території області. 2010 археологічних пам'яток області занесено до Реєстру нерухомих пам'яток, вісім міст області віднесено до міст Всеукраїнського історичного значення. Окремим рядком в переліку пам'яток Київщини вписані 24 пам'ятки національного значення, серед яких велика кількість культових споруд XVI-XIX ст., палаців, архітектурних споруд, парків, зокрема, білоцерківська "Олександрія" та багато інших. Впродовж багатьох десятиріч в області формувалась система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї-заповідники ("Битва за Київ в 1943 році" та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв з 17 філіями та 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування, в тому числі, на громадських засадах. До кращих обласних музейних закладів по праву відносяться обласний археологічний музей (с. Трипілля - трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних особистостей - І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.В.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує понад 23 музеїв.

Для подальшого розвитку туризму у Київській області необхідна підтримка в першу чергу з боку держави, що являє собою діяльність з розвитку туристичної індустрії і суб'єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговування громадян і зміцнення на їх основі свого політичного, економічного та соціального потенціалу, тим паче Київська область має значний для цього потенціал.

Список використаних джерел

1. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О.О. Бейдик. - К. : «Палітра», 1997. - 130 с.

2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування - К. Київський університет, 2002.

3. Бойко І.Д. Туристична курортологія: конспект лекцій/ Бойко І.Д., Савранчук А.А. - Ч.: Рута, 2007 - 213 с.

4. Ващенко Н. П. Рекреаційні комплекси світу. Опорний конспект / Н.П. Ващенко. - К. : КНТЕУ, 2004. - 202 с.

5. Воскресенский В. Ю. Международный туризм. Учебное пособие / В. Ю. Воскресенский. - М. : «ИЗДАТЕЛЬСТВОЮНИТИ-ДАНА», 2005. - 198 с.

6. Глушко Г. Переяслав - Хмельницький. Прийміть славу. - Міжнародний туризм. - 2007 - №5 - с. 114-119

7. Гоцуєнко Н. Зелений пояс Київщини. - Дзеркало тижня - 2008 - 7-13 черв. - с.23

8. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки / Постанова КМУ № 583 від 29.04.2002 р.

9. Драпушко Р.Г. Туристичний потенціал України: стан, проблеми та перспективи розвитку: Монографія. / Драпушко Р.Г. - К. : Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 2007. - 152 с.

10. Истомин В. И. Страны мира: справочник туроператора и туриста / В. И. Истомин, Б. Т. Лагутенко. - М. : Советский спорт, 2000. - 224 с.

11. Коцур В.П. Від трипільської культури до сучасності. К.: 2004 - 517с.

12. Кравченко О. Агро - і зелений туризм. - К., 2004 - 256с.

13. Кусков А. С. Рекреационная география. Учебно-методический комплекс / А. С. Кусков, В. Л. Голубева, Т. Н. Одинцова. - Саратов : изд-во Саратовского государственного технического университета, 2005. - 504 с.

14. Лукьянова Л. Г. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Л. Г. Лукьянова, В. И. Цыбух. Под общ. ред. В. К. Федорченко. - К. : Вища шк., 2004. - 346 с.

15. Масляк П. О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П. О. Масляк. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

16. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України.- Л. 1997

17. Мироненко М. С. Рекреаційна географія/ Мироненко М. С., Твердохлєбов І.П.. - М.: МДУ, 1981 - 207с.

18. Музеї України - №3, 2005

19. Надтокова О.Ф. Довідник - хрестоматія для курсу Київщинознавство. - К.: А.С.К., 2002 - 208 с.

20. Николаенко Д. В. Рекреационная география: Учеб. пособие для студентов высш. учеб заведений / Д. В. Николаенко. - М. : Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001. - 208 с.

21. Нікольникова Н. Загублена перлина / Нікольникова Н., Прилуцький Г - Президентський вісник. - 2001. - 10-16 лют. - 22с.

22. Окладникова Е. А. Международный туризм. География туристских ресурсов / Е. А. Окладникова. - М. : Наука, 2002. - 384 с.

23. Офіційний сайт Державної служби туризму та відпочинку.

24. Офіційний сайт Комітету статистики України

25. Панкова Є.В. Туристичне країнознавство. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003 - 346 с.

26. Самойленко А.А. География туризма : учеб. пособ. / А. А. Самойленко. - Ростов н/Д : Феникс, 2006. - 368 с.

27. Сталий розвиток м. Києва у ХХІ сторіччі: стратегія та механізми / За ред. О.М. Невелєва, Б.М. Данилишина. - К., 2001. - 342 с.

28. Статистичний щорічник України за 2008 рік. - К. : Вид. "Консультант", 2009. - 812 с.



Додатки

Рис. 1 Карта Київської області



Рис. 2. Карта історико-культурних цінностей області

Рис. 3. Обсяг рекреаційних потоків м. Києва за 2008-2010 рр.



Рис. 4. Частка надходжень до бюджету м. Києва від діяльності туристичних підприємств та готелів за 2008-2010 рр.

Рис. 5. Динаміка загального обсягу доходів від туризму та рекреації (млн. грн.)

Размещено на Allbest.ru