Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Об'єктом дослідження є навколишнє природне середовище та його компоненти.

Мета роботи - обгрунтувати напрямки та розробити технологічні рішення щодо раціонального використання шахтної породи та зниження негативного впливу шахти на довкілля.

Відповідно до поставленого завдання в роботі проводяться 1988. дослідження: негативного впливу породного відвалу, можливих напрямків його використання з метою покращення екологічної обстановки. На основі виконаного аналізу розробленні відповідні рекомендації, серед яких запропоновані технологічні схеми використання породи в умовах шахти «Курахівська», обгрунтування параметрів охоронного спорудження з породи та інше. Виконані необхідні техніко - економічні розрахунки.

Вступ

Гірничодобувна промисловість є однією з основних галузей виробництва в нашій країні. Вона як складова частина паливно-енергетичного комплексу України задовольняє значну частину потреб країни в енергетичному паливі і технологічній сировині.

Стан природно-ресурсного потенціалу (ПРП) визначається рівнем екологічної рівноваги біосфери і її компонентів. Перехід за межі використання ПРП приводить до колапсу. Сучасний стан виробничого споживання природних ресурсів характеризується їх високими питомими витратами. Тому в останній третині XX ст. у суспільства прийшло розуміння обмеженості природних ресурсів і необхідності дбайливого відношення до них. Природи ресурси почали виділяти як специфічну економічну категорію, що в практичному плані вимагає їх класифікації, обліку, оцінки, контролю їх стану і використання, охорони і відтворення.

Задоволення цих вимог можливе лише в умовах раціональної діяльності по використанню різних видів природних ресурсів. Створення таких умов має велике значення для економіки, оскільки завдяки зниженню питомих витрат ресурсів як сировини, зниженню кількості відходів, які утворюються в процесі виробництва, досягається збільшення продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності виробництва, прибутку.

Одним з найважливіших результатів ресурсозберегання є його вплив на екологічну безпеку. Останнє пояснюється тим, що зниження матеріало- і енергоємності продукції, розширення використання вторинних ресурсів сприяє зменшенню негативної дії на НПС.

Стратегічним напрямом вирішення проблеми ресурсозбереження є розробка і впровадження безвідходних технологій (на першій стадії - маловідходних технологій). З їх впровадженням повнота використання природних ресурсів первинно узятих у природи виявиться високою, що приведе до зниження природоємності.

Таким чином, в умовах господарської діяльності промислового підприємства ресурсозбереження включає:

1) екологізацію продукції, тобто розробку таких її видів, при використанні яких завдається мінімального збитку навколишньому середовищу;

2) екологізацію технологій виробництва продукції, розробку

безвідходних і маловідходних технологій, ефективного очисного обладнання,

засобів автоматизації, вимірювань і контролю;

3) розробку варіантів отримання нової корисної продукції з побічних відходів галузі.

При підземному способі видобутку вугілля зараз переважають системи розробки з обваленням порід крівлі (80-90% від загального об'єму здобичі). Проте їх застосування супроводжується втратами корисної копалини (необхідність залишення охоронних целиків), які часто набагато перевершують наднормативні. Вирішення проблеми найповнішого витягання вугілля і використання відходів, що утворюються при його здобичі, сприятиме не тільки охороні надр і ОПС, але і підвищенню ефективності роботи вугільних підприємств. Шахтами Донбасу накопичений достатній досвід, який є основою створення технічної бази д ля перетворення вугільної промисловості на галузь з маловідходною технологією видобутку вугілля.

У зв'язку з вище висловленим, виникає актуальна наукова проблема розробки теоретичних і практичних основ обґрунтування напрямків раціонального використання шахтної породи, як для внутрішньо-шахтних потреб, так і для народногосподарського комплексу.

Мета роботи: обґрунтувати напрямки та розробити технологічні рішення щодо раціонального використання шахтної породи та зниження негативного впливу шахти на довкілля.

Об'єкт дослідження - навколишнє природне середовище та його компоненти.

Предмет дослідження - технологічні процеси комплексного використання шахтної породи.

Для втілення в життя поставленої мети необхідно виконання наступних задач:

проаналізувати дослідження у напрямку використання породи з породних відвалів та при видобутку вугілля;

охарактеризувати підприємство, яке є об'єктом дослідження, як джерело забруднення навколишнього природного середовища;

проаналізувати стан технологи утилізації відходів здобичі вугілля і обґрунтувати технологічні схеми залишення шахтних порід в гірничих виробленнях;

обґрунтувати та зробити вибір технологічної схеми раціонального використання породи;

розрахувати еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні запропонованої в ході виконання роботи технології видобутку вугілля.

Для вирішення поставлених задач можна використати наступні методи: аналітичний, моделювання, вирішення ситуаційних задач, прогнозування та інші.

Виконання завдань дозволить досягти достатнього еколого-економічного і соціального ефектів.

1. Загальна характеристика району розташування підприємства

Шахта «Курахівська» розташована в місті Гірник та селищі Курахівка Донецької області, адміністративно підпорядкована Державному підприємству "Селидіввугілля".

Шахта "Курахівська" введена в експлуатацію в 1943 році.

Виробнича потужність шахти 600 тис.т.

Пpомплощадка шахти знаходиться в місті Гірник та селищі Куpаховка. Шахта утворилася в результаті з'єднання полів двох довколишніх шахт: шахти № 10 та шахти № 42.

Шахтне поле розкрите шістьма похилими стволами і трьома вертикальними стволами. На даний момент використовуються три похилих стовбура і один вертикальний (вентиляційний шурф). Поле шахти знаходиться в центрі Червоноармійського геологопромислового району і займає вигідне економічне і промислове розташування. Має зв'язок через залізничну станцію «Цукуріха», а також близько розташований до джерел енергії (Курахівська ТЕЦ, Запорізька ТЕЦ).

Шахта видобуває вугілля маpки Д і ДГ. В даний час на шахті проводиться pеконстpукція системи тpанспоpту.

Геологічні порушення зустрічаються рідко.

Шахтне поле розташоване в південній частині геолого-промислового району Донбасу. Шахта похилого типу, Негазовий, але небезпечна по пилу.

В даний час кордонами шахтного поля є

а) з падіння:

на південному заході - кордон придатного вугілля;

на північному сході нижня технічна межа шахти, що проходить поізогіпсе-150 за всіма пластів.

б) по простяганню:

на північному заході - спільний кордон з полем шахти № 105.

на південному сході - спільний кордон з полем шахти № 38-10.

Розмір шахтного поля:

з падіння-3500м.

по простяганню-5000м.

Шахтою розробляється 2 основних пласта l21 іk8. Крім того, на балансі шахти числиться розроблювані періодично пласти l1, l3, l4.

Режим роботи шахти чотиристінну - одна зміна ремонтно-підготовча, три з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок.

Шахта працює нестійкий, план видобутку вугілля не виконується.

Підземними гірничими виробками шахта з'єднана з шахтою № 10, а також з шахтою № 40. Штат підземних робітників 1650 чоловік.

2. Характеристика геологічної гідрографічної ситуації родовища

2.1 Геологічна вивченість і ступінь розвіданості шахтного поля (родовища району)

Красноармійський геолого-промисловий район розташований у південно-західній частині Донецького басейну, на південній околиці Красноармійського кам'яновугільного району.

Геологічні дослідження Красноармійського кам'яновугільного району розпочаті ще в першій половині XIX століття. Промислове освоєння району розпочато у другій половині XIX століття.

У 1892р. геологічним комітетом Курахівська група шахт і прилеглі площі були покриті геологічною зйомкою масштабу 1:42000.

У 1927р. була видана геологічна карта і геологічний нарис, що містить опис відкладень середнього карбону по р.. Вовчої.

З метою розвідки шахтного поля з 1931 по 1939р. було пробурено 19 розвідувальних свердловин.

До 1956 розвідка проводилася з розташуванням розвідувальної мережі хрестом простягання порід. Відстань між розвідувальними лініями змінюються від 700 до 1100м, а між свердловинами по лінії від 700 до 850м.

Після 1956р. визначеної методики розвідувальних робіт не було, так як свердловини бурились з метою дорозвідки шахтних полів.

В основному буріння свердловин вироблялося буровими цехами експлуатаційних трестів. За значної частини цих свердловин геологічна документація проведена не якісно або повністю відсутній.

При підробці свердловин встановлено, що розбіжність в корисних потужностях пластів по бурових свердловинах і гірничих виробках незначні.

Для перевірки якості вугілля в гірничих виробках періодично проводився відбір проб відділом технічного контролю шахти.

2.2 Тектоніка родовища

Оцінювана площа є сполучною тектонічним ланкою між Червоноармійським північно-західним і Донецько-Макіївським північно-східним простяганнями вугленосних відкладень карбону.

Площа шахтного поля приурочена до південно-західного крила обширної синклинальної складки, так званої Кальміус-Турецької улоговини Донбасу, і складає західне крило Вовчанської синкліналі.

Опади карбону мають північно-західне простягання і пологе падіння на північний схід і схід під кутами від 4-60 до 10-140.

Плікатівне форми тектоніки характеризуються спокійним моноклінальним заляганням вугленосних відкладень.

3. Технології та обладнання, що застосовуються на підприємстві

3.1 Особливості розробки родовищ

Ділянка шахтного поля шахти "Курахівська" розташований в південній частині Курахівського родовища і займає продуктивні свити середнього карбону С2. Межами шахтного поля є: по падінню - на південно-заході границя промислових запасів, на північному сході нижня технічна кордон, що проходить по ізогіпсі - 1000 м по всім пластам; по простяганню: на північно-заході - кордон поля шахти №105, на південно-заході границя шахти "Островська".Розміри шахтного поля по простяганню 8000 м, по падінню 4900 м.Шахтне поле умовно розділено по простяганню на три частини: південну, центральну і північну. Розміри панелей по простяганню обумовлені сформованою схемою підготовки і складають 2-3,5 км по простяганню, 1-1,5 км по падінню. На шахті відпрацьовувалися пласти k8, l2', l4, l3, l1. Промислові запаси становлять 92,4 млн т. В даний час гірничі роботи ведуться по пластах k8 і l2'. Основна потужність відпрацьовуються пластів 0,8-1,2 м. Схеми шахтних полів робочих пластів представлені в додатку А.Шахтне поле характеризується слаборозвиненою тектонікою. Залягання пластів-пологе.

Геологічні порушення зустрічаються рідко і представлені в основному мікророзривами з вертикальною амплітудою зміщення до 0,15 м. Шахта негазова, але небезпечна щодо вибуху вугільного пилу. Шахта має значний приплив води; загальна кількість води становить 600 м3/год. З розроблюваних пластів найбільш обводнено пласт k8. Приплив води становить від 25 до 50 м3/год.

Характеристика пласта l2'.

Пласт l2' характеризується невитриманою потужністю від 0,25 до 1,4 м і нерівній гипсометрією. Позабалансові по потужності запаси пласта зосереджені в центральній і південній частині шахтного поля. Пласт має просту і складну будову. При складному будову він складається з 2-х, 3-х пачок вугілля, розділених прошарками слабкого аргілітів. Вугілля пласта чорний, полублестящий: шаруватий, середньої міцності (f=1,5), в'язкий з включеннями і гніздами залізного колчедану. Опір вугілля різанню 2850 кН / см2. На окремих ділянках спостерігається розриви пласта. Як правило, в місцях розривів, пласт частково заміщується вміщуючими породами, які характеризуються підвищеною тріщинуватістю і нестійкістю. Довжина розривів досягає 50 м, ширина до 2-3 м. Безпосередня покрівля пласта характеризується частою зміною літологічного складу порід. Частіше за інших зустрічається алевроліти, рідше аргіліти і пісковики. У місцях зміни літологічного складу порід безпосередня грунт нестійка (Б2). Значний вплив на стійкість порід покрівлі надає наближення пласта l3. У місцях, де потужність міжпласття становить менше 2,0 м породи характеризуються сильною тріщинуватістю і нестійкістю. Потужність безпосередньої покрівлі 2,0 м.

Основна покрівля пласта представлена алевролітами, пісковиками, вугіллям. Потужність шару 10,0 - 12,0 м. Безпосередньо грунт пласта в основному складена алевролітами середньої міцності (f=3), середньої стійкості (П2).

Характеристика пласта k8.

Пласт має просту і складну будову. При складному пласт складається з 2-3-х вугільних пачок, розділених прошарками слабкого аргілітів, іноді вуглистого. Вугілля пласта чорний, шаруватий, в'язкий середньої міцності (f=1,5) з включеннями і гніздами залізного колчедану. Опірність вугілля різанню 189-255 кН / см2. Потужність пластів 0,6 - 1,3 м. Безпосередня покрівля відсутня. Основний покрівлею є вапняк. Його потужність 3-4 м. На окремих ділянках безпосередньо в покрівлі залягають аргіліти потужністю до 1,5 м. З-за поганого зчеплення з вище розміщених вапняком при виїмці вугілля вони обвалюються, виявляють себе як "несправжня покрівля". Безпосередня грунт пласта складена алевролітами, у верхній частині грудкуватими, середньої стійкості (П2), потужність шару до 12 м. На окремих ділянках грунт представлена міцним (f=5-6) дрібнозернистим стійким (П3) піщаником.

В даний час готуються до відпрацювання і позабалансові по потужності запаси.

3.2 Розтин родовища

Розтин шахтного поля шахти "Курахівська" вироблено чотирма похилими стволами, пройденими по пласту l2 'і двома похилими стволами, пройденими по пласту k8. Стовбури пласта k8 розташовані в південній частині шахтного поля і пройдені до горизонту мінус 203 м, що є негативним фактором, тому що загальна глибина шахти досягає 850 м. Три стовбура пласта l2 'пройдені з поверхні до горизонту мінус 203 м. Похила довжина діючих стволів 2000 м. Як згадувалося раніше на даний момент використовуються три похилих стовбура і один вертикальний (вентиляційний шурф).

У північному крилі шахтного поля пройдено ухил № 7 пласта l2 '.

Розтин розроблюваних пластів k8, l2 'здійснюється горизонтальними квершлагами. Характеристика розкривних виробок наведена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Характеристика розкривних виробок

Наименование выработки	Длина, м	Площадь сечения, м2	Тип крепи	Размещенное оборудование
Вспомогательный наклонный ствол пласта l2'	2000	13,3	КМП-А3-13,3 дерев. зат.	рельсовый путь К-600
Грузовой наклонный ствол №2 пл. l2'	2000	13,3	КМП-А3-13,3 железобетон	конвейер 2ЛУ-120
Вспомогательный наклонный ствол №1 пл. l2'	2000	11,2	КМП-А3-11,2 дерев. зат.	рельсовый путь К-600
Главный наклонный ствол пл. l2'	950	11,2	КМП-А3-11,2 дерев. зат.	рельсовый путь К-600
Главный наклонный ствол пл. k8	1460	9,5	трапеция метал. верх ж/б стойки	рельсовый путь К-600

Донецьким проектним інститутом «Донгіпрошахт» був розроблений проект доопрацювання запасів північній панелі шахти, а так само розкриття та підготовки горизонту 850 м центральної панелі.

Розтин горизонту 850 м (у центральній панелі) зберігається відповідно до розробленого проекту, де передбачено проходження клітьового стовбура і відкотних квершлагов горизонтів 550 і 850 м.

На обох горизонтах споруджуються навколостовбурні двори з комплексом виробок і камер для приймання матеріалів, обладнання, спуску-підйому людей і подачі свіжого повітря в шахту.

У результаті вжитих проектом об'ємно-планувальних і технічних рішень з відпрацювання запасів шахтного поля, транспорту і вентиляції проектом зберігаються такі стовбури по шахтах.

Колишня шахта № 10:

- Головний похилий стовбур;

- Допоміжний похилий стовбур;

- Шурф № 1.

У перший період стовбури будуть використовуватися як аварійний вихід для людей і провітрюватися по мінімальній швидкості. При цьому вода, що надходить з бремсберговой частини поля шахти № 10, самопливом через старі гірничі роботи буде перетікати на горизонт 850 м.

Надалі при відпрацюванні запасів південного крила пластів l1, l2 ', l4, k8 допоміжний похилий стовбур буде використовуватися для подачі свіжого повітря, спуску-підйому людей, матеріалів і устаткування. Головний похилий стовбур і шурф № 1 - відповідно для подачі свіжого повітря і видачі вихідного струменя.

Шахта № 42 ("Курахівська"):

- Головний вантажний похилий стовбур з функціями: видача породи, аварійна видача вугілля, відокремлене провітрювання;

- Головний похилий стовбур - подача свіжого струменя повітря;

- Допоміжний похилий стовбур № 1 - подача свіжого повітря, спуск-підйом матеріалів та обладнання;

- Допоміжний похилий стовбур № 2 - подача свіжого повітря, спуск і підйом людей;

- Клітьовою стовбур - спуск-підйом людей, матеріалів і устаткування, подача свіжого струменя повітря;

- Вентиляційний ствол шахти "Курахівська" - видача вихідного струменя повітря.

Клітьовою стовбур діаметром 8,5 м згідно первинним його проектом повинен був оснащуватися двуклетевим і одноклетевим багатоканатними підйомними установками з двоповерховими клітями довжиної 5,2 м. Армування стовбура жорстка, рамної конструкції з коробчатими провідниками і розстрілами.

Враховуючи наявність проміжного горизонту і з метою зменшення трудовитрат і вартості будівництва, проектом прийнято рішення оснастити стовбур двома одноклетевим з противагою багатоканатними підйомними установками з двоповерховими клітями довжиною 4 м. Армування стовбура прийнята жорстка з рейковими провідниками Р-50 і розстрілами з двотавра 36С ГОСТ 19425-74. Маса армування на стовбур складе 844 т при кроці 6,25 м. У порівнянні з початковим проектом кількість лунок зменшиться на 30%, а обслуговується глибина зумпфа зменшиться на 10 м. У стовбурі розміщуються трубопроводи водовідливу, пожежно-зрошувальний, холодильної установки, кронштейни для кріплення силових, сигнальних і телефонних кабелів. Шурф № 5 діаметром 3,5 м оснащується аварійної кліттю на 4 чол. з розмірами в плані 1,3 x0, 8 м. Арміровка шурфу канатна, провідниковий канат сталевих конструкції діаметром 34 мм по ГОСТ 7667-90. Натяг канатів - натяжними вантажами, встановленими в копрі. В якості причіпних пристроїв використовуються підвісні пристрої для скіпів УПС-6, 3, серійно випускаються заводами. Маса одного канатного провідника 850 кг. Маса одного вантажу 3000 кг. Підйом призначений для огляду шурфу і, так як час його роботи щодня невелика, знос канатних провідників також буде незначний, а термін їх служби буде максимальним - 4 року відповідно до "Нормами безпеки на проектування та експлуатацію канатних провідників одноканатних підйомних установок", розроблених МакНДІ. Заміну канатного провідника можна провести лебідкою вантажопідйомністю 10 кН і допоміжними домкратами для приподняття вантажу. Тому проектом не передбачається складне спеціальне обладнання: лебідки великої вантажопідйомності, додаткові шківи, опорні затиски.

3.3 Капітальні і подготовчі гірничі виробки. Підготовчі роботи

Проведення підготовчих виробок здійснюється за допомогою БПР і комбайнових способом. При буропідривному способі проведення руйнування порід у забої здійснюється за допомогою вибухової речовини. Буріння шпурів для буро-вибухових робіт виконується за допомогою свердел СЕР-19М і ЕВГП. Підірвану гірську масу відвантажують на забійний конвеєр для транспортування на поверхню. Навантаження породи здійснюється за допомогою скреперних установок або породонавантажувальних машин типу 1ПНБ-2, далі гірнича маса перевантажується на стрічковий конвеєр 1Л-80.

Для провітрювання шахти використовуються вентилятори головного провітрювання ВЦ-31, 5. При проведенні підготовчих виробок застосовується ВМП типу ВМ-67. Подача повітря в тупикові виробки здійснюється за спеціальними прогумованим вентиляційних трубах, діаметром 600 і 800 мм. Напрямок повітряного струменя по гірничих виробках регулюється за допомогою вентиляційних споруд - вент. дверей, ізолюючих перемичок, кросингів.

Джерелом водопостачання для протипожежно-зрошувальної системи є вода питна, що накопичується в поверхневих резервуарах ємністю 400мз. За діючими виробках шахти прокладені протипожежно-зрошувальні трубопроводи, закільцьовані з водовідливним ставом.

Доставка матеріалів та обладнання проводиться в вагонетках ВГ-1, 6 та майданчиках, виготовлених на базі цих вагонеток. Маршрут доставки здійснюється з поверхні по допоміжному стовбуру № 1 пл.l2 за допомогою підйомної машини БМ-3000 до 1 корен.откат. штр. пл.l2'. По 1 корен. відкат. штр. пл.l2 'склад доставляється електровозом К-10 до заїзду вантажного ходка укл. № 7 пл.l2 ', потім за допомогою підйомної машини Ц 2,5 х1, 5 - навантажені вагонетки опускаються в обхідну гор.-435м. Після цього доставочні роботи ведуться за обхідною гор.-435м на заїзд вантаж. ходка СПУ, по ходку доставка проводиться підйомною машиною Ц 3х2, 2 на заїзд конв. штреків 14-х лав пл.l2 '.

По маршруту доставки настелено рейковий шлях Р-24, ширина колії-600мм, відстань між шпалами 0,7 м. Доставка відбувається лебідками ЛВ-25.

3.4 Очисні роботи

3.4.1 Гірничо-геологічний прогноз проектованої ділянки пласта l2'

Виїмкових ділянку 14 південної лави пласта l2 'розташований між північним польовим ухилом і центральним ухилом. Відпрацювання лави здійснюється на зворотний хід. Довжина виїмкового поля по простяганню - 975м, з падіння-204м. Максимальна глибина відпрацювання 700м. Відпрацьований ділянка розташована в межах контуру балансових запасів В і С1. Марка вугілля - Д, ДГ. 14 південна лава пласта l2' розташована в зоні газового вивітрювання.

Вугільний пласт l2 'не схильний до самозаймання, не небезпечний по гірських ударів, по викидах вугілля і газу. Вугільний пил пласта вибухонебезпечна.

Вугілля пласта l2' чорного кольору, середньої міцності (f = 1.5), шаруватий, полосчатий, в'язкий, опір вугілля різання-275 кг/см2. Падіння пласта пологе під кутом 12 ?. Гіпсометрія пласта хвиляста. Геологічна потужність пласта не витримав і коливається від 0.5м до 1.15м при середній по лаві-0.95м.

Пласт в межах лави має як просте, так і складну будову. При складному будові пласт складається з двох і трьох вугільних пачок, розділених малопотужними прошарками аргілітів потужністю від 0.02м до 0.17м.

На окремих ділянках пласт частково або повністю розмитий. Розмиви пласта заповнені, як правило, тріщинуватими породами покрівлі. Ширина резюмував від декількох сантиметрів до 5 - 6 м. У зонах резюмував при веденні очисних робіт можливі обвалення порід покрівлі на висоту до 2.0м.

Безпосередня покрівля пласта представлена левролітами і аргілітами малої стійкості Б3, місцями нестійкими - Б2.

Основна покрівля представлена перешаровуються між собою алевролітами, аргілітами, пісковиками і вугільними пластами і відноситься до легкообрушаємої - А1.

Безпосередньо грунт пласта складена алевролітом і відноситься до среднеустойчівої - П2 в сухому вигляді, при надходженні води в лаву породи грунту перетворюються в нестійкий тип-П1.

У тектонічному відношенні ділянка ведення робіт характеризується спокійним пологим заляганням порід під кутом - 9-15 ?. Істотних розривних порушень на ділянці не очікується.

Можливі надходження води у виробки, очікуваний приплив до 15 - 20 м3/год ..

Очисні роботи в лаві будуть вестися в зонах ЗПО, ОГД від підробітку гірничими роботами пласта k8 і надробки пластів l7 і l8 ', а також в зонах бар'єрних ціликів у геолого-розвідувальних свердловин № № НС-637, НС-644, в межах бар'єрного цілика у затоплених дільничних водозбірників.

3.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт

При виборі механізації виїмки вугілля в очисному вибої перспективним є варіант відпрацювання із застосуванням механізованих комплексів, які дозволяють значно збільшити навантаження на лаву, підвищити продуктивність праці та безпеку ведення робіт.

Для вибору типу механізованого кріплення, застосовується метод експертної оцінки технологічних особливостей механізованих кріплень застосування яких можливе в даних гірничо-геологічних умовах. У межах виїмкової дільниці потужність пласта складає 0,95 м, кут залягання 11 - 12 град. Згідно з експертною оцінкою приймаємо механізоване кріплення 1КД-90.

Для вибору типорозміру обраної механізованого кріплення 1КД90 обчислюються мінімальна та максимальна висота кріплення.

Мінімальна розрахункова висота розраховується за формулою:

Hmin = mmin - * mmin * lз * кн-ар (3.1)

Де mmin - мінімальна потужність пласта, мм, згідно з даними шахти mmin = 0,95 м; - Конвергенція на 1 м ширини призабойного простору в частках від потужності пласта, для категорії порід покрівлі А1 приймається рівним 0,04; lз - відстань від вибою лави до задньої стійки механізованого кріплення, визначається за формулою:

lз = l1 + lпв + l2 (3.2)

де l1 - відстань від грудей вибою до верхняка механізованого кріплення, з досвіду шахти l1 = 0,27 м; lпв - відстань від передньої стійки до кінця верхняка кріплення, м; lпв = 2.508 м; l2 - відстань між стійками подовжині секції кріплення, м, l2 = 1.307 м.

lз = 0.3 + 2.508 + 1.307 = 4,115 м;

k н - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки на величину зміщення покрівлі в лаві, визначається за формулою:

k н = 0.48 +0,0013 Н (3.3)

де Н - середня глибина розробки, визначається за планами гірничих робіт, Н = 485м

k н = 0.48 +0,0013 * 485 = 1.11м.

ар - величина запасу розсувних для розвантаження кріплення, приймаємо 40 мм так як потужність пласта понад 0.8 м.

Hmin.р = 950 - 0,04 * 950 * 4,115 * 1,11 - 40 = 736,4 мм.

Максимальна розрахункова висота кріплення встановлюється з умови роботи в лаві на ділянці з найбільшою потужністю пласта:

Hmax.p = mmax - * mmax * lп * кн (3.4)

де mmax - максимальна потужність пласта в межах допрацьовуємо ділянки, мм, за даними шахти mmax = 1.15; lп = l1 + lпв - відстань від вибою лави до передньої стійки кріплення, м; l1, lпв - розглянуті раніше і вибрано.

lп = 0,27 + 2,508 = 2,778 м.

Hmax.p = 1150 - 0,025 * 1150 * 2,778 * 1,11 = 1061 мм.

Зіставляємо отримані значення Hmin.р, Hmax.p з конструктивними Hmin.к і Hmax.к з технічної характеристики кріплення

Hmin.р Hmin.к 736> 560

Hmax.р Hmax.к 1061 <1080

Як видно умова виконується, отже механізоване кріплення повністю підходить для даних гірничо-геологічних умов.

3.4.3 Вибір типу виїмкових машин

Для вибору типу виїмкових машин так само застосовувався метод експертної оцінки.

Згідно з експертною оцінкою приймаємо комбайн УКД400.

3.4.4 Вибір кріплення сполучення

Для кріплення сполучення лави з підготовчими виробками вибираємо кріплення сполучення КСД90

Крім комбайна 1К101У і кріплення сполучення КСД90 до складу механізованого комплексу входить кріплення ДМ, пересувний скребковий конвеєр СП26У, конвеєр стрічковий 1ЛТП800К і 1Л80, лебідки ЛВ25, магнітна станція СУВ-350, насос 1В20, лебідка 3ЛП підтримуюча, перевантажувач ПП800, апаратура управління і контролю АУК -1М, гідро-та електрообладнання.

У даній технологічній схемі прийнятий спосіб управління покрівлею повне обвалення. Привибійний простір лави кріпиться за допомогою секцій мехкріплення ДМ і 1КД90. Крок установки секцій 1,5 м, крок пересування секцій - 0,63 м. Перерозподіл секцій проводиться послідовно слідом за вийманням вугілля при русі комбайна знизу вгору.

При русі комбайна зверху вниз при зачистці лави з відставанням від комбайна не менш 15м проводиться послідовна засувка конвеєра СП26У. Перед пересувкою конвеєрного става перевірити кріплення головки. Повна засувка здійснюється на відстані 30-40м. У процесі засувки конвеєра зачистними лемехами виконується зачистка призабойного простору і вантаження вугілля на конвеєр.

Робота комплексу допускається тільки при працюючій системі зрошення комбайна і пунктів перевантаження конвеєрної лінії ділянки.

3.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву

Визначення параметрів очисного вибою. Максимально можливе навантаження на очисний забій приймається як менша з двох значень - максимально можливого навантаження за фактором "механізація" і максимально можливого навантаження за фактором "вентиляція".

Ал = min (Ал.м, Ал.в), (3.5)

де Ал.м - максимально можливе навантаження на очисний забій по продуктивності виїмкових машин, т / добу; Ал.в - можливе навантаження на очисний забій за умовами газовиділення в лаву і провітрювання, т / добу.

Згідно з інструкцією для шахт категорії по метану - Негазовий, навантаження на лави за фактором вентиляція не обмежується. Отже для умов шахти "Курахівська" максимально можливе навантаження на очисний забій розраховується виходячи з можливостей виїмкових машин.

Максимально можливе навантаження на очисний забій по продуктивності виїмкових машин дорівнює:

Ал.м = Асм * nсм * kгн * кн, (3.6)

де Асм - середньо-змінна навантаження на очисний забій, т / зміну; n_см - кількість змін з виїмки вугілля за добу; kгн - коефіцієнт зменшення навантаження при роботі очисного забою, приймаємо kгн = 1,0 (у відповідність з геологічної частиною гірничо-геологічні умови середні та відсутні порушення в межах допрацьовуємо ділянки); kи - коефіцієнт добування вугілля в очисному вибої, приймається рівним 0,98).

Змінна навантаження на лаву розраховується за формулою:

Асм = ПВМ * Gк * км (3.7)

де ПВМ = 360 хв. - Тривалість робочої зміни; Gк - середня продуктивність комбайна, т / хв; kм - змінний коефіцієнт машинного часу з виїмки вугілля, приймається рівним 0,40.

Продуктивність комбайна розраховується за формулою:

Gк = m * ? * r * кг * Vп * kпс (3.8)

де m - виймаємо потужність пласта 1,10 м; - Об'ємна маса вугілля в пласті разом з породним прошарком, = 1,42 т/м3, згідно з матеріалами практики; r - величина захоплення комбайна, м, у відповідність з характеристикою комбайна r = 0,7; kг - коефіцієнт використання захоплення, приймається рівним 1,0; Vп - швидкість подачі комбайна, м / хв; kпс - коефіцієнт зниження продуктивності комбайна через недостатнє резерву приймальні здібності дільничної конвеєрної лінії, дорівнює 0,96.

Швидкість подачі комбайна приймається, як мінімальна з:

Vп = min (Vт, Vкр, Vп.маш) (3.9)

де Vт - технічно допустима швидкість подачі комбайна, м / хв, Приймаємо Vт = 12,0 м / хв., ; Vкр - швидкість подачі, обумовлена швидкістю кріплення лави, м / хв, Vкр = 2.4 м / хв, у відповідність з даними підприємства; Vп.маш - швидкість подачі комбайна, обмежена швидкістю пересування машиніста при управлінні комбайном, м / хв. Швидкість подачі комбайна, обумовлена швидкістю пересування машиніста по лаві, рекомендується для пластів потужністю 1,1, приймати Vп.маш = 2.3 м / хв.

Vп = min (12.0; 2,7; 2,3) = 2,3 м / хв.

Розраховуємо продуктивність комбайна:

Gк = 1.10 * 1.42 * 0.7 * 1 * 2.3 * 0,96 = 2,41 м / хв.

Розраховуємо змінну навантаження на забій.

Асм = 360 * 2.41 * 0.46 = 399 т / зміну.

Розраховуємо максимально можливу на очисний забій:

Ал.м = 399 * 3 * 1 * 0,98 = 1173 т / добу.

Прийнята навантаження на очисний забій повинна бути не менше нормативної.

Величина нормативної добового навантаження на очисний забій при різних гірничо-геологічних умовах і засобах механізації очисних робіт визначається за формулою:

Ан = (864 + 2 * 174) * 3 * (360/1080) * (1,42 / 1,3) * 0,8 * 0,85 = 769 т /добу

де = 864 т/сут- норматив навантаження на очисний забій; - Поправка до нормативу навантаження при зміні довжини очисного вибою на 1 м, = 2 т / добу.; = 87 м - різниця довжин очисного вибою; = 3 шт - число змін по видобутку вугілля; = 360 хв - тривалість зміни; = 1,42 т/м3 - щільність вугілля; = 0,8 - коефіцієнт враховує гірничо-геологічні умови; ке - коефіцієнт, що враховує термін роботи комплексу, ке = 0,85.

Величини нормативних навантажень на інші очисні вибої наведені у графіку введення - вибуття очисних вибоїв і обчислювалися аналогічним способом.

Отже при розробці графіка введення - вибуття очисних вибоїв планове навантаження на лаву пласта l2 'повинна знаходитися в межах від 769 т / добу до 1173 т / добу. Задаємося плановим навантаженням на лаву пласта l2 'на період проектування 1000 т / добу., Планову навантаження на лави пласта k8, на час доопрацювання пласта l2' приймаю 1000 т / добу.

Розрахунок графіка виконаний так, щоб на кожному періоді планування добовий видобуток шахти була постійною і дорівнювала плановій. Крім того по кожному періоду планування підраховувався коефіцієнт резерву видобутку за формулою :

Kp = (? nлi * Aлi.max) / AС (3.10)

де Kp - коефіцієнт резерву видобутку, од.; nлi - кількість лав на i-му шарі; Aлi.max - максимально можлива добове навантаження на діючу лаву на i-тому пласті; AС - добове навантаження на шахту, AС = 3000 т / добу.

Далі визначаємо параметри очисного вибою. Вибір довжини, швидкості посування лави, кількість виїмкових циклів комбайна за добу виробляємо за наступною методикою.

Знаючи взаємозв'язок між добовим навантаженням на лаву і її параметрами отримаємо:

Ал.план = lл * uсут * m ** kи (3.11)

Переймаючись в першому наближенні довжиною комплексу в постачанні lл = lкп, lкп = 200м., Можна орієнтовно розрахувати швидкість посування очисного забою:

uсут = Ал.план / (lл * m ** kи) (3.12)

uсут = 800 / (200 * 1,10 * 1,42 * 0,98) = 2,6 м / сут.\

Орієнтовна кількість смужок (виїмкових циклів) на добу при роботі комбайна одно:

nц = uсут / r (3.13)

де r - величина захоплення комбайна, м, r = 0,8 м

nц = 2,6 / 0,8 = 3,26

Остаточно приймаємо nц = 3, тоді уточнена довжина лави складе:

lл = Ал.план / (nц * r * m ** kи) (3.14)

lл = 800 / (3 * 0,8 * 1,1 * 1,42 * 0,98) = 218 м.

У відповідність з цим планове добове посування очисного вибою:

uсут = nц * r (3.15)

uсут = 3 * 0,8 = 2,4 м

3.4.6 Заходи безпеки при веденні очисних робіт у лаві

1.При роботі очисного комбайна.

1.1 Перед пуском комбайна в роботу машиніст зобов'язаний перевірити правильність під'єднання тягового ланцюга і компенсаторів витяжки ланцюга, запобіжного каната, стан опорних лиж, надійність закріплення приводних головок конвеєра лави.

1.2 Під час роботи комбайна машиніст зобов'язаний перебувати на своєму робочому місці і стежити:

- За надійним закріпленням кабелю в штепсельному роз'ємі;

- За справністю електрообладнання;

- За нагріванням частин обладнання;

- За станом зубків в кулаках ріжучого органу;

- За станом зрошувального рукава і закріпленням його на комбайні.

1.3.Транспортірованіе кріпильних матеріалів по працюючому конвеєру дозволяється тільки при вимкненому комбайні і за умови, що ці матеріали не пропускаються під комбайном. Машиніст в цей час повинен перебувати біля пульта керування.

1.4 При заводі комбайна в нішу машиніст зобов'язаний стежити за тим, щоб в ніші ніхто з робітників не перебував.

1.5 Під час роботи комбайна машиніст зобов'язаний стежити за станом покрівлі в забою.

2. Під час виїмки вугілля в очисному вибої гірник очисного забою / гроз / повинен:

2.1.Соблюдать паспорт виїмкової дільниці

2.2.Не перебувати в зоні ріжучого органу комбайна під час його роботи.

2.3.Не перебувати в зоні можливого натягу ланцюга.

2.4.Не допускати оголень покрівлі, що перевищують параметри, встановлені паспортом.

3.У час кріплення очисного вибою гроз повинен:

3.1.Пріменять в забої кріпильні матеріали, передбачені паспортом.

3.2.До установки кріплення обов'язково провести прибирання та зачистку вугілля з грунту, не допускаючи установку кріплення на неприбрану гірську масу.

3.3.Прі виконанні кріпильних робіт у лаві, попередньо оглянути і випробувати покрівлю, груди вибою і раніше встановлену кріплення, призвести оборку відшарувались шматків вугілля і породи, відновити порушену або відсутню кріплення згідно паспорту.

3.4.Образовавшуюся порожнечу від обвалення порід покрівлі над секцією залежить багаттями з тим, щоб забезпечити розпір між перекриттям секцій і покрівлею.

4.При бурінні шпурів у лаві та на штреках гроз і прохідник повинні:

4.1.Осмотреть кріплення в місці буріння, випробувати покрівлю і груди вибою, видалити навислі шматки породи і вугілля.

4.2.Проверіть справність кабельної мережі, пускової апаратури, ел.сверла / перфоратора /.

4.3.Іметь необхідний комплект бурових штанг та коронок.

4.4.Застегнуть одяг, заправити волосся під захисну каску, при бурінні шпурів ел.сверлом користуватися діелектричними рукавичками.

5.Взривние роботи повинні проводитися з виконанням «Єдиних правил безпеки при вибухових роботах», в т.ч.:

5.1.Перед кожним підриванням необхідно здійснювати зволоження вугільного пилу з додаванням змочувачів в місцях, зазначених у паспорті БПР.

5.2.Прі заряджанні шпурів майстер-підривник можуть надавати допомогу досвідчені робітники, навчені і мають право на участь у заряджанні шпурів і монтажі вибуховою магістралі під безпосереднім керівництвом майстра-підривника.

5.3.Постовие, що знаходяться на постах охорони небезпечної зони, не повинні виконувати інші роботи і йти з посади без дозволу майстра-підривника або ІТП, який виставив пост.

5.4.Виходіть з місця укриття дозволяється тільки після подачі майстром-підривником сигналу відбою / три коротких /.

5.5.Проізводство робіт після підривання можна починати тільки з дозволу майстра-підривника або ІТП, відповідального за ведення вибухових робіт.

5.6.Прі виявленні заряду, що не вибухнули в шпурі / відмови /, патронів, що не вибухнули або детонаторів у відбитої породі або вугіллі, робітник повинен негайно припинити роботу і повідомити про це змінному ІТП або гірничому диспетчеру.

5.7.К бурінню шпурів наступного циклу дозволяється приступати тільки після закріплення вибою і зачистки його від підірваної гірничої маси.

6.Доставка матеріалів в забій повинна здійснюватися таким чином:

6.1.На забійний конвеєр кріпильний матеріал укладається тільки переднім кінцем по ходу руху ланцюга конвеєра, розташовуючи задній кінець на скребки конвеєра.

6.2.Снімать довгомірні матеріали, стійки, верхняки, рухомі по конвеєру, слід за задній кінець по ходу руху скребкового ланцюга, а негабаритні, важкі і незручні в обсязі матеріали / обладнання / - тільки при зупиненому конвеєрі.

6.3.Во час доставки кріпильних матеріалів забійним конвеєрам необхідно остерігатися рухаються по конвеєру матеріалів.

3.4.7 Технологія очисних робіт

На шахті передбачається комбайнова виїмка вугілля. Робота комбайна здійснюється по односторонній схемі. При русі комбайна знизу вгору виробляється виїмка вугілля, при русі в зворотному напрямку відбувається вантаження вугілля на конвеєр лави. Ширина захоплення шнеків 0,63 м.

Вугілля і порода на брівці лави виймається вручну. Розміри бровки 2,5 м по простяганню пласта і 0,8 м по падінню. Перед пристроєм бровки встановлюються анкера в покрівлі пласта O32мм ? = 2,2 м.

Бровка лави кріпиться двома рядами металевих балок із СВП 22 довжиною 3м і гідростойкамі ЗВГ-8, що встановлюються з кроком 0,63 м.

У верхній частині лави виймається ніша з допомогою БПР довжиною 4,5 м по падінню, 1,2-2,4 м по простяганню пласта. Незнижуваний запас ніші 1,2 м. Кріплення ніші виконується брусом 0,1 х0, 15х4, 0м під стійки ЗВГ-8. Кінець бруса спирається на балки кріплення бровки. Крок установки брусів становить 0,3 м.

У даній технологічній схемі прийнятий спосіб управління покрівлею повне обвалення. Привибійний простір лави кріпиться за допомогою секцій мехкріплення ДМ і 1КД90. Крок установки секцій 1,5 м, крок пересування секцій - 0,63 м. Перерозподіл секцій проводиться послідовно слідом за вийманням вугілля при русі комбайна знизу вгору.

При русі комбайна зверху вниз при зачистці лави з відставанням від комбайна не менш 15м проводиться послідовна засувка конвеєра СП26У. Перед пересувкою конвеєрного ставу перевірити кріплення головки. Повна засувка здійснюється на відстані 30-40м. У процесі засувки конвеєра зачисними лемехами виконується зачистка привибійного простору і вантаження вугілля на конвеєр.

Робота комплексу допускається тільки при працюючій системі зрошення комбайна і пунктів перевантаження конвеєрної лінії ділянки.

При необхідності вугілля, що знаходиться за конвеєром на підставах секцій, відвантажується на конвеєр вручну за допомогою лопат. Домкрати пересування секцій повинні бути очищені від гірничої маси.

У першу зміну після виконання ремонтних робіт виконується опробування всіх машин і механізмів на ділянці під навантаженням, при цьому проводиться видобуток вугілля.

Згідно п.2.3.9 ПБ при роботі комбайна, що переміщається по рамі конвеєра, на пласті з кутом падіння 9 ? і вище застосовується підтримуюча лебідка 3ЛП, що встановлюється на вент. штреку 14 південної лави пласта l2'.

Для пересування головки конвеєра на конвеєрному і вентиляційному штреках вручну розробляється порода грунту на глибину 0,5 - 1,0 м.

3.4.8 Режим роботи і організація робіт

Режим в забої відповідає прийнятому для шахти - 3 робочі зміни і 1 ремонтно-підготовча. Тривалість робочої зміни 6 годин. У ремонтно-підготовчу зміну крім ремонтних робіт виконуються роботи з доставки матеріалів до вибою, нарощуванню протипожежних ставів і вентиляційних труб, настиланні рейкового шляху, подовженню скребкового конвеєра та ін.

Весь комплекс робіт по проходженню вироблення виконується комплексною бригадою.

У відповідність з нормами вироблення і прийнятої розстановкою робочих приймається змінне ланка прохідників у складі 8 осіб.

Два робочих - обслуговування комбайна при руйнуванні масиву і навантаження гірської маси.

Один робітник - обслуговує розвантажувальний пункт.

Два робітників - зачистка грунту вироблення, підготовка лунок під стійки кріплення.

Два робітників - підготовка елементів кріплення, підносить матеріали і затягувань.

Один робітник - черговий електрослюсар.

Установкою кріплення займається весь склад ланки.

3.5 Водовідлив

Шахта "Курахівська" має значний приплив води до 600 м / год. З урахуванням того, що основні гірничі виробки, в яких змонтовані і працюють водовідливи і напірні трубопроводи, розташовані на значній відстані один від одного, відкачування води становить для шахти досить складну проблему.

Система водовідливів на шахті ступінчаста. Основні водовідливи розташовані на горизонтах: мінус 203 м, мінус 540 м. Крім того, в роботі задіяні проміжні водовідливи горизонтів мінус 275 м, мінус 555 м і дільничні водовідливи, працюють в підготовчих виробках.

На шахті працюють 7 стаціонарних водовідливів і 5 дільничних.

Загальна довжина напірних трубопроводів 15 км, діаметр 200 мм.

На стаціонарних водовідливу працюють насоси ЦНС 300 ? 540, на дільничних - ЦНС 180 ? 240.

Згідно шахтним даними, існуюча в даний час схема роботи водовідливів має серйозні недоліки:

1. Відсутність стаціонарного водовідливу на нижньому горизонті, що призводить до необхідності здійснювати відкачування води ступінчастим способом.

2. Водозбірники практично всіх водовідливів своєчасно не

чистяться від шламу, і тому мають у роботі не більше 35 - 40% проектної місткості.

3. На водовідливу горизонту мінус 203 м і мінус 540 м не встановлено необхідне, згідно розрахунків та вимог ПБ, кількість насосних установок. Все це призводить до того, що при роботі водовідливів допускається значний перевитрата електроенергії, що погіршує техніко-економічні показники роботи шахти.

Для поліпшення ТЕП, скорочення витрати електроенергії інженерним складом шахти пропонується:

1. Вивести з роботи проміжні водовідливи.

2. Провести чистку накопичувальних водозбірників.

3. Змонтувати і ввести в роботу відсутні насосні установки на водовідливі горизонту мінус 203 м.

3.6 Транспорт

На даний момент на шахті використовується такі транспортні ланцюжки і види транспорту:

1) Конвеєрний транспорт;

У лавах вугілля транспортується скребковими конвеєрами СП26У і СП202.

По штреку від лави вугілля транспортується конвеєрами 1Л-80 (1ЛТ-80). Основні технічні дані конвеєра: ширина стрічки 800 мм, швидкість руху стрічки 1,6 м / с, сумарна потужність приводу 40 кВт, межі раціонального використання технічної продуктивності 100-350 т / год. На шахті дільничні конвеєри підвішені до покрівлі виробки.

З дільничних виробок вугілля потрапляє на конвеєр похилого квершлагу 16 північної лави. Тут використовується конвеєр 1Л-100К довжиною 250 м. Основні технічні дані конвеєра: ширина стрічки 1000 мм, швидкість руху стрічки 1,6 м / с, сумарна потужність приводу 200 кВт, межі раціонального використання технічної продуктивності 200-550 т / год. Конвеєр підвішений до покрівлі виробки. З цього конвеєру вугілля потрапляє в бункер (V = 300 м3) і потім на північний польовий ухил (СПУ).

На СПУ послідовно встановлені два конвеєра 1Л100К довжиною 340 м і 320 м. З СПУ вугілля потрапляє на похилий квершлаг горизонту мінус 400 м, де встановлений конвеєр 1Л100К довжиною 180 м.

Далі конвеєрна ланцюжок продовжується по ухилу № 7 пл. l2' де встановлені конвеєр 3Л100У довжиною 430 м і 2ЛУ100 довжиною 420 м. Основні технічні дані конвеєра: ширина стрічки 1000 мм, швидкість руху стрічки 2,0 м / с, сумарна потужність приводу 500 кВт, межі раціонального використання технічної продуктивності 250-700 т / год. Конвеєр підвішений до покрівлі виробки.

Після транспортування по ухилу № 7 пласта l2' вугілля потрапляє на конвеєр 1ЛУ100, який розташований на транспортній виробленні горизонту мінус 203 м. Довжина конвеєра 850 м. Основні технічні дані конвеєра: ширина стрічки 1000 мм, швидкість руху стрічки 1,6 м / с, сумарна потужність приводу 200 кВт, межі раціонального використання технічної продуктивності 200-550 т / год. Конвеєр розташований на стаціонарних роликоопорах на грунті виробки. Далі вугілля потрапляє в бункер (V = 450 м3), після чого по головному вантажному стволу видається на поверхню.

У головному вантажному стовбурі розташовані два конвеєра 2ЛУ-120В довжиною 980 м і 1000 м. Загальна довжина доставки 2000 м. Кут нахилу стовбура 13 ?. Основні технічні дані конвеєра: ширина стрічки 1200 мм, швидкість руху стрічки 3,15 м / с, сумарна потужність приводу 4 ? 250 кВт, межі раціонального використання технічної продуктивності 700-1500 т / рок, приймальня здатність 31,0 м3/хв. В даний момент на шахті конвеєр знаходиться в хорошому стані.

У ході третьої виробничої практики в 2008 році мною була обстежена конвеєрна ланцюжок шахти. Стрічкові конвеєри знаходяться в задовільному стані, але конвеєри похилих виробок II ступеня (похилий квершлаг горизонту мінус 400 м, ухил № 7 пласта l2 ') необхідно замінити на нові через фізичного зносу. У магістерській роботі пропоную замінити існуючі в них конвеєри, опис яких наведено раніше, на наступні:

- На ухилі № 7 пласта l2 '2 конвеєра 2ЛУ100 довжиною 425 м;

- На похилому квершлагу горизонту мінус 400 м 1 конвеєр 2ЛУ100 довжиною 180 м;

Технічні особливості даних конвеєрів задовольнять шахтним умов.

Допоміжний транспорт.

Для виконання всіх допоміжних транспортних операцій по горизонтальних магістральним виробках прийнята електровозна відкатка, по похилих виробках - одноконцеві канатні відкатки.

Для спуску і підйому людей, доставки матеріалів і устаткування у похилих виробках використовуються підйомні машини Ц3 ? 1,5, Ц3 ? 2,2, 2Ц 2,5 ? 1,2, БМ3000. Максимальний кут нахилу виробок 24 градуси, середній 14 градусів. На дільничних виробках використовують лебідку ЛВ-25.

Допоміжний похилий стовбур № 1 довжиною 1186 м, обладнаний гру ¬ базовим підйомом з машиною БМ-3000. Привід машини від двигуна потужністю 260 кВт, 590 об / хв, 6 кВ з редуктором ЦД-150-120-20. Максимальна швидкість підйому 4,1 м / с. Продуктивність підйому 66,6 т / год породи. Підйом зберігається для подальшої експлуатації.

Допоміжний похилий стовбур № 2 шахти довжиною 926 м, обладнаний людським підйомом з машиною Ц-3х2, 2. Привід машини від двигуна АКН-2-15-57-10, 630 кВт, 590 об / хв, 6 кВ з редуктором Ц2Ш-1000-20. Максимальна швидкість підйому 4,63 м / с. У складі 5 вагонеток ВЛН-30/10 на 50 чол. Підйом зберігається для подальшої експлуатації.

За горизонтальним магістральним виробках використовується електровозна відкатка. На шахті застосовують контактні електровози К10 і вагонетки ВГ-1, Застосування контактних електровозів обумовлено тим, що шахта Негазовий.

Проведення нових виробок (польового породного ухилу і вентиляційної виробки пласта l2 'від північного польового ухилу l4-k8 до породного бункера горизонту мінус 203 м) дозволить скоротити транспортний ланцюжок. Вугілля буде транспортуватися по вентиляційній виробці, минаючи таким чином похилий квершлаг горизонту мінус 400 м і ухил № 7 пласта l2 ', тобто замість трьох ліній стрічкових конвеєрів використовується дві. У дипломному проекті приймається використовуваний на шахті транспорт. Винятком залишається ухил № 7 пласта l2 ', похилий квершлаг горизонту мінус 400 м, конвеєри яких використовуватися не будуть. Замість транспорту в цих виробках в транспортній ланцюжку буде використовуватися транспорт польового породного ухилу і вентиляційної виробки пласта l2 '. З урахуванням вантажопотоків з лави (годинна продуктивність з лави Ач ? 45 т / год, за умови одночасної роботи 2х лав на пласті l2 'і 2х на пласті k8 Ач ? 200 т / год) і породних вибоїв у нових виробках прийнятий наступний транспорт:

- Конвеєр 2ЛТ-80У-01 (на польовому породному ухилі приймаємо 2 конвеєра 2ЛТ-80У-01 довжиною по 565 м, на вентиляційній виробці приймаємо 2 конвеєра 2ЛТ-80У-01 довжиною по 450 м. При таких довжинах конвеєр може забезпечити продуктивність Q = 250 т / год і Q = 275 т / год відповідно);

- Для транспортування людей і матеріалів на шахті може бути використаний як вже наявний транспорт на людському та вантажному хідниках ухилу № 7 пласта l2 ', так і транспорт, встановлений при проведенні нових виробок (дорога 6ДМКУ, кут використання до 18 °, максимальна довжина транспортування 2000 м, максимальна вантажопідйомність 8000 кг).

Порода від проведення виробок у північній панелі транспортується по вантажному ходку північного польового ухилу в вагонетках, а на польовому породному ухилі передбачається установка стрічкових конвеєрів. Для передачі породи між цими виробками на горизонті мінус 435 м в магістерській роботі передбачається спорудження обхідної вироблення, на якій буде споруджено бункер об'ємом 200 м3, а так само встановлений перекидач вагонеток

3.7 Провітрювання гірничодобувного підприємства

Згідно з наказом Селідовською держінспекції з охорони праці № 5 від 14.01.99 і Донецкого округу Держнаглядохоронпраці України № 36 від 18.01.99 шахта не газова, тому дегазація шарів не передбачається, навантаження на очисні вибої по газовому фактору не обмежується.

У дипломному проекті для провітрювання північній панелі на вентиляційному стовбурі шахти «Курахівська» для подальшої експлуатації зберігається вентиляторна установка ВЦ-31, 5М, що складається з робочого та резервного вентиляторів (Qном = 7500 м3/хв, Qф = 5700 м3/хв). Привід кожного вентилятора від синхронного двигуна СДВ-15-39-10, 800 кВт, 600 об / хв. З 2004 року вентилятор працює з ККД 0,84. Вентилятор працює на максимумі технічних можливостей, тому поліпшення провітрювання північній панелі шахти за рахунок збільшення швидкості обертання або зміни кута нахилу лопаток стає неможливим.