Технологія розробки родовищ корисних копалин відкритим способом
Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра. Запаси корисної копалини. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам. Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів. Об'єм гірських виробок.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.06.2011 |
| Размер файла | 956,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Розділ 1. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища
1.1Вихідні дані курсового проекту
1.2Характеристика корисної копалини
Розділ 2. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
2.1 Кінцева глибина кар'єру
2.2 Об'єм гірської маси в контурах кар'єра
2.3 Об'єм розкривних порід в контурах кар'єра
2.4 Об'єм корисної копалини в контурах кар'єра
2.5 Промислові запаси корисної копалини
2.6 Термін існування кар'єру
2.7 Річна продуктивність підприємства по розкривним породам
2.8 Середній промисловий коефіцієнт розкриття
2.9 Режим роботи підприємства
2.10 Добові та змінні об'єми розкривних порід та видобування корисної копалини
Розділ 3.Підготовка гірських порід до виймання
3.1 Вибір виймального обладнання
3.2 Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів
3.3 Ширина заходки
3.4 Мінімальна ширина робочої площадки
3.5 Розрахунок продуктивності виймального обладнання.
3.6 Необхідна кількість екскаваторів
3.7 Величина лінії опору за підошвою
3.8 Діаметр свердловин
3.9 Діаметр зарядів ВР
3.10 Місткість 1-го метра свердловини
3.11 Перебур свердловини
3.12 Довжина набивки
3.13 Глибина свердловини
3.14 Довжина колонки заряду ВР в свердловині
3.15 Відстань між свердловинами в ряду
3.16 Відстань між рядами свердловин
3.17 Кількість вибухової речовини
3.18 Необхідна кількість ВР
3.19 Необхідна кількість свердловин
3.20 Кількість свердловин, які припадають для підривання одного блоку
3.21 Фактичний об'єм гірської маси, що підлягає підриванню
3.22 Об'єм підірваної гірської маси в розрихленому стані
3.23 Визначення парку бурових верстатів
3.24 Тривалість основних операцій
3.25 Параметри розвалу взірваної породи.
3.26 Основні вимоги та показники правил безпеки при веденні буро вибухових робіт.
Розділ 4. Розкриття родовища та об'єми гірничо-капітальних робіт
4.1 Теоретична довжина траси капітальної траншеї
4.2 Дійсна довжина траси капітальної траншеї
4.3 Об'єм гірських виробок
Розділ 5. Розрахунок автомобільного транспорту
5.1 Вибір типорозміру автосамоскидів
5.2 Кількість автосамоскидів
5.3 Інвентарний парк автосамоскидів
5.4 Пропускна здатність автошляхів
5.5 Провізна здатність автошляхів
Розділ 6. Відвалоутворення при автотранспорті
6.1 Необхідна площа під відвал
6.2 Кількість автосамоскидів, що одночасно розвантажуються
6.3 Довжина фронту розвантаження
6.4 Робочий парк бульдозерів
6.5 Інвентарний парк бульдозерів на відвалі визначається за виразом
Розділ 7. Рекультивація земель
7.1 Об'єм родючого шару ґрунту, що підлягає скреперуванню
7.2 Річний об'єм рекультиваційних робіт становить
7.3 Змінний об'єм рекультиваційних робіт
7.4 Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера
Розділ 8. Охорона праці
8.1 Основні вимоги правил безпеки при роботі кар'єрного транспорту
8.2 Безпека проведення підривних робіт
8.3 Правила безпеки при виробництві відвальних робіт
Література
Вступ
Видобування різноманітної мінеральної сировини має важливе значення для народного господарства,а тому воно отримало в останні десятиріччя великий розвиток в багатьох країнах світу,в тому числі і в Україні. Розробка родовищ корисних копалин,їх збагачення і переробка, будівництво різних підземних споруд в Україні знаходяться в підпорядкуванні підприємств багатьох міністерств та відомств,які мають різні форми власності.
Постійний ріст добування та споживання корисних копалин вимагає розширення пошуку та освоєння нових видів мінеральних ресурсів, розробки сучасних технологій і процесів розвідки, вилучення і переробки мінеральної сировини.
В основі переробки корисних копалин лежить вивчення властивостей мінералів і породокристалічних тіл,які утворилися в результаті природних геохімічних процесів на поверхні або в надрах Землі. Природні мінерали утворюються в системах,склад яких залежить від геохімічного розповсюдження окремих елементів, геохімічної передісторії їх розповсюдження або концентрації у вузьких геологічних можливих діапазонах зміни температури,тиску та інших параметрів.
Гірничопромисловий комплекс та будівництво забезпечують в кожній країні великий обсяг земляних робіт.
В гірничій промисловості СНД працює понад 5 млн. гірників і 250 тис. гірничих інженерів, які видобувають із надр всі види корисних копалин в твердому, рідкому та газоподібному станах. В цілому вони видобувають щорічно близько 20 млрд. т. гірських порід,що слугує основою забезпечення 75% потреб СНД в мінеральних ресурсах.
Україна має досить великий асортимент покладів різних копалин, але провідні місця належать видобуванню залізних та марганцевих руд, кам'яного та бурого вугілля, нерудних корисних копалин, декоративного та облицювального каменю, торфу, різних видів неметалорудної сировини.
Прогресивний відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин отримає подальший розвиток при значному покращенні економічних показників на основі удосконалення техніки, технології та організації гірничого виробництва, природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій.
Розділ 1. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища
1.1 Вихідні дані курсового проекту
|
Потужність розкривних порід, м |
15 |
|
|
Потужність покладу корисної копалини, м |
45 |
|
|
Ширина * довжина покладу, м |
2500*3900 |
|
|
Річна продуктивність по корисній копалини, м3/рік |
1100000 |
|
|
Розкривні породи |
супісок |
|
|
Порода корисної копалини |
доломіт |
|
|
Транспорт |
автомобільний |
|
|
Об`ємна вага розкривних порід, т/м3 |
1,7 |
|
|
Об`ємна вага корисної копалини, т/м3 |
2,6 |
|
|
Коефіцієнт міцності по Протод'яконову р.п. |
0,6 |
|
|
Коефіцієнт міцності по Протод`яконову к.к. |
8 |
|
|
Тип вибухової речовини |
Амоніт 6ЖВ |
1.2 Характеристика корисної копалини
За даними курсового проекту корисною копалиною є доломіт.
Доломіт, *доломіт, **dolomite - 1) CaMg[CO3]2. Мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію. Сингонія тригональна. Твердість 3,5…4, густина 2,85. Колір сірувато-білий. Блиск скляний. Використовується для виробництва скла та вогнетривів. 2) Осадова гірська порода, яка являє собою зернистий щільний аґреґат мінералів доломіту, звичайно з домішками кальциту, іноді ґiпсу, ангідриту та оксидів заліза. Мiж доломітами та вапняками iснує безперервний ряд перехідних карбонатних порід, крайніми членами якого є чисті вапняки та доломіти. Важливий породоутворюючий мінерал осадових товщ. Виникає при дії гарячих розчинів, які містять магнезіальні солі, на вапняки. У багатьох випадках утворюється осадовим шляхом у водних соленосних басейнах. В Україні є на Донбасі, в Придністров'ї тощо.
Розділ 2. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
Поклад або його частина, відведена для розробки кар'єром, називається кар'єрним полем або полем розрізу. Площа кар'єрного поля в більшості випадків складає від 0,5 тис. до 3-4 тис.га
Ділянка земної поверхні, зайнята гірничим підприємством, називається земельним відводом.
Поклад при відкритій розробці ділять на горизонтальні або похилі шари, які відпрацьовують з випередженням верхніми шарами нижніх. Тому борти кар'єру мають ступінчасту форму. Умовна поверхня,що проходить через верхній й нижній контури кар'єра називається відкосом борта кар'єра. Кут ,який утворюється бортом кар'єра та горизонтальною площиною, яка проходить через підошву називають кутом відкосу борта кар'єра.
Головними параметрами кар'єра є:
· Кінцева глибина кар'єра;
· Об'єм гірської маси в контурах кар'єра;
· Об'єм розкривних порід;
· Об'єм корисної копалини;
· Кути відкосів бортів кар'єру.
2.1 Кінцева глибина кар'єру:
для горизонтальних покладів вона становитиме:
Нк = mр + mкк, м;
де mр- потужність розкривного шару, м;
mк к - потужність покладу корисної копалини, м;
Hk=15+45=60 м
2.2 Об'єм гірської маси в контурах кар'єра:
, , м3
де Vг.м- об'єм гірської маси в кар'єрі, м3;
? - середній кут укосу бортів кар'єра, град;
Р, S - відповідно периметр та площа підошви кар'єра (при умові повного використання корисної копалини дозволяється розміри підошви кар'єра приймати рівними горизонтальним розмірам покладу).
?=, град,
де ?роз. - кут укосу бортів кар'єра розкриву,
?к.к. - кут укосу бортів кар'єра корисної копалини.
?=(26+55)/2=40,5о
S=a?b=2500?3900=9750000 м2
P=2(a?b)=2(2500+3900)=12800 м
Vг.м.=9750000?60+(12800?602?ctg40,5o)/2+(603?3.14?ctg240,5o)/3=
=585000000+26976374+310087,72=612286461,7 м3
2.3 Підрахунок об'ємів запасів корисної копалини та розкривних порід:
м3;
Vг.м.=9750000?15+(12800?152?ctg26o)/2+(153?3.14?ctg226o)/3=146250000+2952437,532+1485?7,26=149217294,8 м3
2.4 Об'єм покладу корисної копалини визначається за виразом:
Vк.к= Vг.м- Vр.
Vк.к=612286461,7 -149217294,8 =463069166,9 м3
Запасами корисної копалини визначаються можливий масштаб видобутку,термін існування кар'єру, економічні показники розробки. Запаси корисної копалини, розвідані в межах контура кар'єру, називаються геологічними. Геологічні запаси корисної копалини поділяються на балансові і позабалансові.
Балансовими називаються запаси,що задовольняють потреби кондицій і які в даний час доцільно розробляти.
Позабалансовими називаються запаси, розробка яких в даний час економічно недоцільна в результаті малої кількості, малої потужності залягання, складних умов експлуатації і т.д.
За ступенем розвіданості і вивченості запаси корисної копалини поділяються на A, B, C, C1. Складання проекту і виділення капітальних витрат на будівництво нових і реконструкцію діючих кар`єрів здійснюється при наявності запасів визначених категорій, затверджених Державною комісією з запасів корисної копалини.
Промислові запаси - це частина балансових запасів, що підлягає вийманню під час дії кар'єру. Промислові запаси гірничого підприємства визначаються шляхом виключення проектних витрат з балансових запасів. Проектні витрати - це частина балансових запасів, що проектуються до неповерненому заміщенні в землі.
На кар'єрах промислові витрати становлять 3-10%
За даними курсового проекту промислові втрати становлять 5%.
2.5 Промислові запаси корисної копалини
Vк.к = 0,95?VКК , м3;
к.к=0,95?463069166,9=439915708,6 м3
2.6 Термін існування кар'єру становить:
,років
Тк==400 років,
де Qрікк.к - річна продуктивність кар'єру по корисній копалині, м3/рік;
2.7 Річний об'єм розкривних порід по кар'єру:
м3/рік
2.8 Середній промисловий коефіцієнт розкриття становить:
Кроз==0,32
2.9 Режим роботи підприємства:
· тривалість зміни Тзм - 7-8 годин;
· кількість робочих змін на добу nзм=2-3 зміни;
· кількість робочих днів на рік N =220-300 днів;
2.10 Величини добових та змінних об'ємів по розкривним та видобувним роботам:
a)змінні об'єми:
,
б) добові об'єми
Розділ 3. Підготовка гірських порід до виймання
Гірські породи поділяються на корінні (магматичні, метаморфічні, осадові),які залягають в земній корі на місці свого утворення і наноси (перенесені,передроблені породи), які покривають корінні породи. При розробці гірські породи піддаються різного роду впливу (здвигу, удару, стисненню, переміщенню і т.д.), в результаті чого змінюється їх стан.
Властивості гірських порід змінюються у великому діапазоні, тому породи прийнято об'єднувати в групи, класи, категорії з визначеним діапазоном властивостей, обумовлюючих умови їх розробки.
Підготовка гірських порід до виймання здійснюється з метою створення технічних можливостей і кращих умов для виконання наступних процесів виймання, транспортування, відвалоутворення, переробки. В залежності від виду і стану порід їх підготовка до виймання може здійснюватися наступними способами: збереження порід від промерзання, відтаювання мерзлих порід, гідравлічне розслаблення або розщільнення, механічне або вибухове руйнування.
Збереження порід від промерзання викликано тим, що при низьких температурах неможливо або нераціонально виконувати розробку без попереднього розрихлення.
Відтаювання порід здійснюється паром, водою, глибинним або поверхневим електрообігрівом, поверхневим прожогом.
Гідравлічні способи підготовки порід до виймання засновані на властивостях порід пропускати воду. Гідравлічні способи підготовки порід використовуються при розробці щільних глин.
Механічне рихлення здійснюється спеціальними розрихлювачами.
Вибухове рихлення заклечається у відділенні породи від масиву і подрібнення її до заданої величини. Вибухове рихлення знайшло своє призначення при підготовці напівскельних та скельних порід до виймання. Воно практично є єдиним способом при підготовці скельних порід до виймання на гірничих підприємствах.
Вибухові роботи проводяться в тих випадках, коли безпосереднє виймання неможливе, або ускладнене без попереднього відокремленні її від масиву. Від якості подрібненості породи залежить ефективність роботи вантажного та транспортного обладнання і затрати на розробку.
До вибухових робіт на кар'єрах ставляться наступні основні вимоги: вибух масиву повинен забезпечувати потрібний ступінь подрібненості. Максимальний допустимий розмір кусків (м) відірваної породи lk може обмежуватися:
Місткістю Е ковша екскаватора (м3)
lk?(0,7-0,8)?3vЕ
Місткістю VT транспортного засобу (м3)
lk?0,5?3vVT
Меншим розміром приймального отвору Ад бункера чи дробарки
lk?(0,75?0,85)?Ад
Шириною Вк стрічки конвеєра
lk?0,5Вк-0,1
Куски зірваної породи, що не задовольняють перераховані вище умови, називаються негабаритами. Кількість негабаритних кусків гірської маси повинна бути мінімальною,а подрібнення - рівномірним. Розвал гірської маси повинен бути кучним,а його розміри і форма повинні відповідати параметрам використованого транспортного і вантажного обладнання. Площадки і відкоси уступів повинні мати задані відмітки і форму. Об'єм взірваної маси повинен бути достатнім для безперебійної роботи погрузочного транспорту, їх безпеки і високих техніко-економічних показників. Виповнення цих вимог досягається правильним вибором методів ведення і параметрів вибухових робіт, а також раціональною їх організацією.
При підготовці гірських порід до виймання здійснюють їх подрібнення з метою отримання шматків породи з певною величиною їх лінійних розмірів. При цьому керуються наступними залежностями між характерними параметрами гірничого, транспортувального обладнання та максимальними лінійними розмірами шматків:
- за міскістю ковша екскаватора:
де Е - місткість ковша екскаватора, м3;
- за місткістю кузова транспортного засобу:
де - місткість кузова транспортного засобу, м3;
· за меншими розмірами приймального отвору бункера або дробильної установки:
d? (0,75-0,85)bм , м
, де bм - довжина меншої сторони приймального отвору бункера або дробарки, м;
· за шириною стрічки конвеєра:
d?0,5bк -0,1, м
де bк - ширина стрічки конвеєра, м;
3.1 Вибір виймального обладнання
Для виймально - навантажуючих робіт на гірничих підприємствах найбільше застосування отримали екскаватори.
Черпання гірської маси, її переміщення до місця розвантаження, розвантаження і поворот до місця наступного черпання здійснюється одноковшевим екскаватором почергово. Разом взяті ці операції складають робочий цикл екскаватора. Багатоковшеві екскаватори ці операції здійснюють одночасно. Тому одноковшеві є машинами циклічної роботи,а багатоковшеві - машинами безперервної дії.
За типом ходового обладнання одноковшеві екскаватори поділяються на гусеничні, пневмоколісні, крокуючі, плаваючі.
В залежності від конструктивних особливостей одноковшеві екскаватори поділяються на п'ять видів:
· екскаватори будівельні гусеничні та пневматичні;
· екскаватори кар?єрно - будівельні гусеничні;
· екскаватори вскришні гусеничні;
· крокуючі драглайни.
Екскаватори кар'єрні є основним одноковшевим вантажним обладнанням на відкритих розробках.
Основними технологічними параметрами одноківшевих екскаваторів є: місткість ковша, габаритна маса. Тиск на основу.
Робочими параметрами мехлопати є радіус черпання, радіус черпання, радіус розвантаження, кут нахилу стріли, розміри екскаватора.
Вибір екскаватора для розкривних порід виконується з умови:
Вибір екскаватора для корисної копалини виконується з умови:
Тому ми для розкривної породи та для корисної копалини вибираємо екскаватор ЕКГ-5А
3.2 Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів
Висота уступів в кар'єрі приймається при розробці м'яких порід меншою або рівною максимальній висоті черпання прямої механічної лопати ax ; при розробці скельних порід (при використанні БВР) Ну < 1,5Нчmах .
Оскільки потужність розкривних порід 15м, то приймаємо 2 уступи по 7,5 м;
потужність корисних копалин 45м, то приймаємо 3 уступи по 15 м.
Hр.п.у.=7,5 м. Hк.к.у.= 15 м.
В такому випадку повинна дотримуватись умова:
Rч ? Hуctg?р +z ,м,
Rчк.к. = 15?ctg400+13,86=18 м,
Rчр.п. = 7,5?ctg400+1,44=9 м,
Де Rч - радіус черпання ,м,
Z - ширина призми обрушення, м,
Характеристика вибраного екскаватора
|
Показники |
ЕКГ-5А |
|
|
Місткість ковша, м3 |
4;5;6,3 |
|
|
Максимальний радіус розвантаження,м |
13,6 |
|
|
Максимальний радіус черпання,м |
15,5 |
|
|
Максимальна висота черпання,м |
11 |
|
|
Максимальна висота розвантаження,м |
7,5 |
|
|
Вага екскаватора,т |
250 |
|
|
Протяжність циклу (при куті повороту 90°),с |
25 |
3.3 Ширина заходки
· механічної лопати при розробці скельних порід з розвантаженням в автомобільний транспорт:
А = (0,5?l)Rч. у
Ак.к. = 0,75?18=7 м
Ар.п. = 0,75?9=13 м
3.4 Мінімальна ширина робочої площадки:
Шр.п.=В+с1+Т+Шдоп+z
Шр.пк.к.=84+3+17,5+4+13,86=122 м
Шр.пр.п..=34+3+17,5+4+1,44=60 м
Де с1 - безпечна відстань від нижньої бровки розвалу породи до транспортної смуги с13 м; с1=3 м.
В- ширина розвалу підірваної породи
Шдоп- ширина площадки для допоміжного обладнання 3-5 м Шдоп=4 м.
Т- ширина транспортної смуги (15-20) м Т=17,5
z- ширина призми можливого обрушення
z=Hy(ctg?-ctg?роб)
zк.к.=15?(ctg40-ctg75)=13,86 м
zр.п.=7,5?(ctg40-ctg45)=1,44 м
де ? - природній кут укосу порід, град;
?к.к. =400
?р.п.=400
?роб. = кут укосу борта робочого уступу , град,
3.5 Розрахунок продуктивності виймального обладнання
· годинна технічна продуктивність одноковшевого екскаватора:
Де E - ємність ковша екскаватора, м3 Eк.к.=6,3 м3 Eр.п.=5 м3
Ке - коефіцієнт екскавації Ке=0,9
Кв - коефіцієнт вибою, який враховує вплив допоміжних операцій Кв=0,9
Тц.р. - розрахункова тривалість робочого циклу екскаватора, що залежить від типу роздроблювальних порід та кута повороту екскаватора до розвантаження, с,
-змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора:
Пе.зм.=ПтехТзмКв.з. ,м3/зм,
Пе.змк.к=540,3?8?0,65=2810 м3/зм
Пе.змр.п.=602,5?8?0,65=3133 м3/зм
Де Тзм - тривалість зміни 8 годин
Кв.з. - коефіцієнт використання екскаватора у часі Кв.з=0,65
3.6 Необхідна кількість екскаваторів
Приймаємо
Приймаємо
Приймаємо 20% запасу від кількості екскаваторів приймаємо 1 екскаватор запасний
· кількість екскаваторів, яка заходиться в резерві приймається 20%
від основної кількості екскаваторів. Кількість екскаваторів, яка розміщуються на одному горизонті має бути не більше трьох штук. Кожен екскаватор має відпрацьовувати довжину блоку не менше 200 м.
3.7 Величина лінії опору по підошві визначається за формулою:
C - безпечна відстань від нижньої бровки розвалу породи до транспортної смуги, м
?ро6 - кут відкосу робочого уступа кар'єра, град
Wр.п.р.=7,5?ctg40o+5=10,5м.
Wк.к.р.=15?ctg75o+5=9 м.
3.8 Діаметр свердловин визначається за формулою:
qp - питома витрата ВР qр = кврq, кг/м3;
qр.п.р. =1?0,35=0,35 кг/м3
qк.к.р .=1?0,5=0,5 кг/м3
? = 1,1 - щільність заряджання ВР, кг/м3;
Wp - опір по підошві уступу, м.
qp - питома витрата ВР qр = кврq, кг/м3;
3.9 Діаметр зарядів ВР визначається за формулою:
dз = dсвКроз , м.
dр.п.з.=0,247?1,06=0,262 м.
dк.к.з=0,453?1,06= 0,269 м.
де Кроз - коефіцієнт розбурювання свердловини (Кроз = 1,051,08).
3.10 Місткість 1-го метра свердловини:
3.11 Перебур свердловини визначається з співвідношення:
Lпер =(10?15)dз ,м,
Lр.п.пер=12?0,262=3,14 м.
Lк.к.пер=12?0,269=3,22 м.
3.12 Довжина набивки:
Lнаб = (25?30)d3 ,м.
Lр.п.наб=30?0,262=7,88 м.
Lк.к.наб=26?0,269=6,98 м
3.13 Глибина свердловини визначається за формулою:
Lсв= Hy+ Lпер , м
Lр.п.св=7,5+3,14=10,64 м.
Lк.ксв=15+3,22=18,22 м.
3.14 Довжина колонки заряду ВР в свердловині:
Lзар = Lсв- Lнаб , м
Lр.п.зар=10,64-7,88=2,76 м.
Lк.к.зар=18,22-6,98=11,24 м.
3.15 Відстань між свердловинами в ряду:
а = тWр , м.
ар.п=1?10,5=10,5 м
ак.к=1?9=9 м
3.16 Відстань між рядами свердловин:
b = а - при квадратному розташуванні свердловин, м;
bр.п=10,5 м
bк.к=9 м
b = 0,85а - при шаховому розташуванні свердловин, м;
3.17 Кількість вибухової речовини,яка може вміститись в одну свердловину
Q = ( Lсв-Lнаб)Pсв, кг
Qр.п.=(10,64-7,88)?59,1=163,17 кг.
Qк.к.=(18,22-6,98)?62,3=700,42 кг.
3.18. Кількість ВР,яку необхідно вмісти в свердловину
Q' = aWрHyqp , кг.
Q'р.п.=10,5?10,5?7,5?0,35=289,4 кг.
Q'к.к=9,02?9,02?15?0,5=610,1 кг.
Оскільки Q'р.п? Qр.п, то відповідно зменшуємо відстань між свердловинами до а?р.п=5,5м.
Тоді, Q”р.п= а'р.п.WpHyqp
Q”р.п.=5,5?10,5?7,5?0,35=151,6 кг
3.19 Необхідна кількість свердловин
Необхідна кількість свердловин для підривання блоків, які забезпечить місячну роботу виймального устаткування
,
де Кр - коефіцієнт розрихлення породи; Kp=1
nр - кількість рядів свердловин (3-5 рядів); np=5
Nдн міс - кількість робочих днів на місяць. Nдн міс=25
3.20 Кількість свердловин, які припадають для підривання одного блоку
- свердловини розміщуються в 3-5 рядів.
3.21 Фактичний об'єм гірської маси, що підлягає підриванню:
3.22 Об'єм підірваної гірської маси в розрихленому стані:
Кг.м.р=VфакKр , м3,
Кг.м.рр.п.= 22790,6?1=22790,6 м3
Кг.м.рк.к=36606?1=36606 м3
3.23 Визначення парку бурових верстатів
· змінна продуктивність бурового верстату
, м/зм,
м/зм
де Т0 та Тд - відповідно час виконання основних і допоміжних операцій бурового верстата, які приходяться на 1 м свердловини (Тд = 0,010,06), год;
Кв б - коефіцієнт використання бурового верстата в часі;
де Тп.з та Тр - час виконання підготовчо-заключних операцій і регламентних перерв (Тп з +Тр =0,5?1), год;
Тп в - тривалість позапланових простоїв верстату (0 ?0,5 ), год;
3.24 Тривалість основних операцій:
де ?6 - технічна швидкість буріння бурового верстату, м/год;
· місячна продуктивність бурового верстату:
де Nдн міс - кількість робочих днів на місяць;
-вихід підірваної гірської маси з 1 м свердловини:
,м3/м
м3/м
м3/м
· робочий парк бурових верстатів:
Приймаємо ціле число, яке округлене в більшу сторону. Інвентарний парк бурових верстатів визначається з 20% резервуванням.
3.25 Параметри розвалу взірваної породи.
· ширина розвалу гірської маси визначається за формулами:
а) при однорядному підриванні:
Де Кв - коефіцієнт, який характеризує підриваємість гірських порід (Кв - 2,5?3; 3,5?4; 4,5?5,5 відповідно для легко -, середньо - та важкопідриваємих порід); К? - коефіцієнт, який враховує кут нахилу свердловин до горизонту, рівний К? = 1 + 0,5 ? sin 2 (90 - ?св);
де ?св - кут нахилу свердловини до горизонту;
б) при багаторядному короткоуповільненому підриванні:
Вм=Кдв•В0+(пр-1)•b, м,
Вмк.к.=0,9?53,03+(5-1)?9,02=84 м
Вмр.п.=0,9?13,31+(5-1)?5,5=34 м
де Кдв. - коефіцієнт дальності викиду підірваної породи, який залежить від часу сповільнення між рядами зарядів та приймається в інтервалі 0,8-1,0.
· висота розвалу:
вертикальних свердловин зарядів:
,м
приймаємо 12 м.
похилих свердловин зарядів:
,м
Висота розвалу при багаторядному підриванні складає 0,8-1,2 від висоти уступу.
3.26 Основні вимоги та показники правил безпеки при веденні буро вибухових робіт
· радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на людину визначається за формулою:
де d3 - діаметр заряду, мм;
Lнаб - величина набивки свердловин, м;
а - відстань між свердловинами в ряду, м.
· радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на споруди:
· радіус небезпечної зони за сейсмічною дією на будівлі та споруди:
Де Кс - коефіцієнт, що залежить від властивостей порід під основою будівель та споруд Кс=3?15, менше значення відповідає скельним монолітним породам, більше - пісчаним та глинистим.
Розділ 4. Розкриття родовища та об'єми гірничо-капітальних робіт
Сутність розкриття покладу при відкритій розробці полягає у встановленні вантажно-транспортного зв'язку робочих горизонтів кар'єра з пунктами прийому гірської маси на поверхні проведенням відповідних гірничо-капітальних виробок.
На вибір способу розкриття впливає рельєф місцевості, умови залягання покладу, технічні умови.
Рельєф місцевості впливає на розміщення поверхневих споруд і зовнішніх відвалів,а також розміщення розкриваючих виробок і на направлення поверхневих транспортних комунікацій.
Елементи залягання покладу надають вплив на вибір способу розкриття. Горизонтальні і пологі пласти в більшості випадків розкривають зовнішніми траншеями. Похилі і круті - внутрішніми траншеями.
Капітальні траншеї слугують для розкриття покладу чи окремих його участків з метою створення вантажно-транспортного зв'язку робочих горизонтів кар'єру з поверхнею.
В залежності від виду застосованого транспорту і відповідного його нахилу, капітальні траншеї можуть бути:
· Похилі, при залізничному і автомобільному транспорті,
· Крутими,при застосуванні конвеєрних і канатних підйомників.
Основними елементами капітальних траншей є:
· Ширина її по основі Вк.т
· Глибина Нк.т
· Прокольний уклін Lк.т
· Довжина в плані Lк.т
· Будівельний об'єм Vк.т
Розрізні траншеї - горизонтальні відкриті виробки, призначені для підготовки горизонтів до розробки, тобто для створення фронту робіт на уступах. Розрізна траншея є продовженням капітальної траншеї, розкриваючої даний робочий горизонт і проводиться в контурах кар'єру. Ширина основи розрізної траншеї визначається з умов нормального розміщення гірничого транспорту і обладнання.
4.1Теоретична довжина траси капітальної траншеї:
де і - керуючий підйом в траншеї (для автомобільного транспорту приймається в межах 80-120, для залізничного - 20-40), ‰
4.2 Дійсна довжина траси капітальної траншеї
де Ку - коефіцієнт подовження траси ( Ку =1,0-1,2 на керуючому підйомі; Ку =1,2-1,3 пом'якшеному підйомі; Ку =1,4-1,6 при примиканні до горизонтальних площадок);
4.3 Об'єм гірських виробок:
· похилої капітальної траншеї:
м3
де Вк.т. - ширина основи капітальної траншеї (13-15 м для автотранспорту вантажопідйомністю 27-40 т; 20-25 для автотранспорту вантажопідйомністю 75-125 т), м;
?к.т. - кут відкосу борта капітальної траншеї (природний кут укосу породи), град; - розрізної траншеї, що створює першопочатковий фронт робіт уступа
де Lр.т - довжина розрізної траншеї, м3.
- напівтраншеї (капітальні траншеї, які проводиться по борту кар'єра)
?нероб - кут відкосу борта траншеї, град;
? - кут відкосу борта кар'єру;
Впт - ширина траси напівтраншеї, м;
Об'єми гірничо-капітальних робіт визначаються як сума об'ємів капітальних та розрізних траншей та об'ємів по рознесенню борта кар'єру на момент здачі його в експлуатацію
Розділ 5. Розрахунок автомобільного транспорту
На кар'єрах можливі застосування всіх видів транспорту як на видобувних, так і на розкривних роботах. Але відносно невелика продуктивність кар'єрів будівельних матеріалів та малі відстані транспортування зумовлюють переважне застосування автомобільного транспорту. Основні переваги автотранспорту:
· висока маневреність,що полегшує ведення гірничих робіт;
· можливість швидкого переміщення автосамоскидів з одного об'єкта до іншого;
· низька собівартість відвалоутворень при використанні на відвальних роботах як основного механізму бульдозерів.
Поряд із перевагами автотранспорт має низку недоліків,які суттєво впливають на техніко-економічні показники його роботи:
· відносно великі витрати на транспортування;
· залежність роботи від кліматичних умов;
· погана прохідність у слабких породах.
5.1 Вибір типорозміру автосамоскидів
Вибір типорозміру автосамоскидів здійснюється по вантажопідйомності та місткості кузова.
Так вибраному автосамоскиду мають задовольняти такі умови:
- кількість ковшів, що розвантажується в один автосамоскид:
де Vкуз - об'єм кузова автосамоскида, м3
Кроз=1,1
Характеристика вибраного автосамоскиду
|
Показники |
БелАЗ 548 |
|
|
Колісна формула |
4?2 |
|
|
Вантажопід?ємність, м |
40 |
|
|
Маса (без вантажу),т |
29 |
|
|
Об'єм кузова, м3 |
21,7 |
|
|
Максимальна швидкість руху, км/год |
50 |
|
|
Ширина автосамоскиду,м |
3,8 |
|
|
Довжина автосамоскиду,м |
8,1 |
|
|
Мінімальний радіус повороту,м |
10,0 |
|
|
Потужність двигуна, кВт |
367 |
|
|
ДП на 100 км шляху, л |
200 |
При цьому орієнтуємось щоб кількість ковшів в середньому становила 3--4.
- ширина проїзної частини автошляху визначається за формулою:
геологічний порода родовище копалина
Ша = 2П + ап + (n - 1)х , м,
Ша =2?0,75+3,8?2+(2-1)?1,5=10,6 м.
де а - ширина самоскиду по колесам, м; а=3,8 м.
П - ширина запобіжної смуги,
П = 0,5 + 0,005v,
П=0,5+0,005?50=0,75 м.
v- швидкість руху самоскиду, км/год; v=50 км/год
n- число смуг руху; n=2
х - зазор між кузовами зустрічних автосамоскидів х = 2П =2?0,75=1,5 , м.
Ширина узбіччя складає 1-2 м. Шляхи, які розміщенні в виямках, мають мати кювети трапецевидної форми глибиною - 0,8-0,9 м, шириною основи трапеції - 0.4 м.
5.2 Кількість автосамоскидів, яка може ефективно використовуватися з одним екскаватором
де Тр - тривалість рейсу, хв;
tз - тривалість завантаження автосамоскида, хв;
tз= пк•tц , хв;
tзк.к.=3?34=102 с =1,7 хв.
tзр.п.=4?24,2=97 с =1,61 хв.
де tц - тривалість робочого циклу екскаватора, хв;
В залежності від щільності ?пр.п. гірської породи, яка перевозиться, вантажопідйомності Gавт самоскиду, об'єму кузова Vавт та числа nk ковшів може обмежитись або об'ємом кузова ?n/kp?Gавт/Vавт ,бо вантажопідйомністю самоскиду ?n/kp?Gавт/Vавт
Тоді тривалість навантаження самоскиду визначається відповідно по формулам
де Е -місткість ковша екскаватора, м3;
К - коефіцієнт роз рихлення породи в ковші екскаватора (1,1-
1,3);
кн - коефіцієнт, який наповнення ковша екскаватора (0,8-1,1);
квер - коефіцієнт, який розраховує завантаження автосамоскиду з верхом (1,1-1,15).
Трк.к.=1,7+50+1+1=53,32 хв
Трр.п.=1,61+48+1+1=51,8 хв
де t, tр, tм - відповідно тривалість руху, розвантаження та
маневрування автосамоскидів, хв; Тривалість розвантаження автосамоскида вантажопідйомністю до 40 т становить 1 хв, для автосамоскидів з більшою вантажопід'йомністю - 1,1-5-1,5 хв.
tр=1 хв.
tм=1хв.
де Тван, Тпор - тривалість руху автосамоскида відповідно з вантажем та без вантажу, хв;
Lі.ван, Lі.пор - довжина ділянки шляху з однаковими умовами руху відповідно з вантажем та без вантажу, км;
vі.ван , vі.пор - швидкість руху автосамоскида відповідно з вантажем та без вантажу, км/год.
5.3 Інвентарний парк автосамоскидів становитиме:
де ?г - коефіцієнт технічної готовності (?г =0,7?0,8).
5.4 Пропускна здатність автошляхів
Пропускна та провізна здатність автошляхів повинні відповідати величині вантажообігу для даної ділянки.
де N -- пропускна здатність даної ділянки автошляху, розраховується за формулою:
де v- розрахункова швидкість руху, км/год,
п - кількість смуг руху;
Кn- коефіцієнт нерівномірності руху (0,5-0,8);
S - інтервал руху автосамоскидів ,м , який обраховується за формулою:
де ад - допустима відстань між авто при їх зупинці (2--4 м), м; V - швидкість руху автомобіля, км/год; Lа - довжина автосамоскиду, м; tр.в. - час реакції водія (0,5-1 с), год; Lm - довжина гальмівного шляху (22-25 м при і = 80 ‰), м
5.5 Провізна здатність автошляхів
При
т
Розділ 6. Відвалоутворення при автотранспорті
При транспортуванні розкривних порід на відвал автосамоскидами застосовується бульдозерне відвалоутворення. Процес відвалоутворення в цьому випадку включає розвантаження автосамоскида на поверхні площадки відвального уступа, планування поверхні відвалу, ремонт і утримання доріг.
6.1 Необхідна площа під відвал визначається за формулою:
S0=VBKp.o/HoKo
де Vв - об'єм розкривних порід, що підлягає розміщенню у відвалах, м3;
Кр.о - коефіцієнт залишкового розрихлення породи у відвалі (1?1,3);
Н0 - висота відвалу, м;
К0 - коефіцієнт, який враховує використання площі відвалу (при одному уступі Кр 0 = 0,8?0,9 , при двох уступах Кр 0 = 0,6?0,7 ).
6.2 Кількість автосамоскидів, що одночасно розвантажуються:
де Пк.ч - годинна продуктивність кар'єру по розкривним породам, м3/год;
tр м - тривалість розвантаження та маневрування автосамоскиду (tр.м =1,5?2 ), хв;
Кнер - коефіцієнт нерівномірності роботи кар'єру;
Vа - об'єм розкривних порід, що перевозяться автосамоскидом за рейс, м3.
6.3 Довжина фронту розвантаження:
м
6.4 Визначаємо робочий парк бульдозерів:
де Пк.ч - годинна продуктивність кар'єру по розкривним породам, м3/год;
Пб - змінна продуктивність бульдозера, м3;
Бульдозер Д-271 Пб=270 м3
К3 - коефіцієнт заваленості відвалу породою (К3 = 0,5? 0,7 ).
6.5 Інвентарний парк бульдозерів на відвалі визначається за виразом:
,шт
де Кн п - коефіцієнт інвентарного парку бульдозерів
Розділ 7. Рекультивація земель
Суттєвим недоліком відкритого способу розробки корисної копалини є порушення природного стану земної поверхні, зокрема сільськогосподарських. Компенсувати завдану шкоду можна (хоча б частково) за рахунок рекультивації.
З урахуванням гірничо-геологічних і грунтово - географічних умов розробки,а також характеру відновлення порушеної поверхні усі відкриті розробки поділяють на 3 основні категорії.
І категорія - відповідно неглибокі кар'єри з пологими пластами та пластоподібними покладами (вугілля, фосфорити, осадочні руди, будматеріали) з розміщенням пустих порід розкриття у виробленому просторі.
ІІ - неглибокі і крупні глибокі кар'єри з зовнішніми відвалами на спеціальних площадках. Відроблений простір використовують для господарських потреб (склади, автобази), а при значних притоках води - для водоймищ. Відвали пустих порід вирівнюють шаром родючого грунту і використовують для пасовищ, висадки лісу, тощо.
ІІІ категорія - кар'єри розташовані на безплідних, напівпустельних територіях. Рекультивація не обов'язкова.
Після закінчення робіт з рекультивації проводиться виконавча зйомка і здача об'єкту адміністрації району або володарю землі.
Для планування ре культиваційних робіт входить виймання та складування родючого шару ґрунту з розміщенням його в тимчасові відвали з метою подальшого використання.
7.1 Об'єм родючого шару ґрунту, що підлягає скреперуванню визначається з виразу:
, м3
де hр - середня потужність родючого шару грунту (hр = 0,3?1), м.
Приймається скрепер та режими роботи скреперування.
7.2 Річний об'єм рекультиваційних робіт становить:
де пр - тривалість робіт по зняттю грунту (пр = 0,5?1), років;
7.3 Змінний об'єм рекультиваційних робіт:
7.4 Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера
Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера визначається за формулою:
де Еск - місткість ковша скрепера, м3;
Кск - коефіцієнт скреперування;
Кв.ск - коефіцієнт використання скрепера в часі (Кв.ск = 0.7?1.5);
Тц.р - тривалість робочого циклу скрепера, хв;
.хв
tН - тривалість наповнення ковша (tн = 0,7?1,5 ), хв;
tр.г ,tр.п - відповідно тривалість руху скрепера з вантажем та без нього, хв;
tр- тривалість розвантаження (tp= 0,3?1), хв;
tд - тривалість допоміжних операцій (поворот та перемикання передач), хв.
Lг- відстань транспортування скрепера з вантажем, м;
Vг- швидкість руху скрепера з вантажем (vг=6?50), м/хв;
Lп- відстань руху скрепера без вантажу м;
Vп - швидкість руху скрепера (?n =10?80), м/хв
Розділ 8. Охорона праці
8.1 Основні вимоги правил безпеки при роботі кар'єрного транспорту
Наявність великої кількості рухаючихся з великою швидкістю транспортних засобів створює небезпеку для працюючих у кар'єрі людей. Тільки суворе дотримання виробничої дисципліни і посадових інструкцій дозволяє уникнути виробничого травматизму на кар'єрному транспорті.
Основні вимоги правил безпеки на залізничному транспорті
Основою безпеки робіт залізничного транспорту на кар'єрах є справність рухаючихся потягів, засобів зв'язку, керування руху і дотримання посадових інструкцій посадовим персоналом. Всі споруди і пристрої залізничного транспорту повинні знаходитись у повній справності. Завантаженні вагони не повинні перевищувати встановлених габаритів, щоб не пошкодити споруди і не допустити при цьому аварій з локомотивом. Безпечний рух потягів забезпечується тільки при дотриманні правил укладки залізничної дороги в плані і профілі у відповідності з Правилами технічної експлуатації. Відхилення від номінальної ширини колій не повинно перевищувати передбачених допусків. Особливу увагу необхідно приділяти утриманню стрілочних переводів в справному стані і чистоті. В місцях перетину залізничного транспорту з автодорогами встановлюються охоронні і неохоронні переїзди.
Працюючі на кар'єрі люди повинні суворо дотримуватись постанови правил переміщення. При підході до залізничних шляхів потрібно впевнитись, що небезпеки немає. Ходити по коліям або по кінцям шпал забороняється.
Місце ремонтних робіт на робочій ділянці залізничного шляху повинно бути огороджене спеціальними сигналами.
Основні вимоги правил безпеки на автотранспорті
При роботі автотранспорту складається небезпека зіткнення зустрічних автосамоскидів, їх сковзання з уступів. Тому відповідні служби повинні підтримувати автодороги в стані,які виключають цю небезпеку.
Поперечний профіль автодороги повинен бути таким, щоб водієві створювалась необхідна оглядовість. Для цього необхідно уникати різних переломів профілю.
Дорожні знаки повинні утримуватись у справному стані і освітлюватись у темну пору доби.
На лінію дозволяється випускати справні самоскиди. Тому всі транспортні засоби при виході з гаража повинні ретельно перевірятись компетентними особами. Особливу увагу потрібно звертати на справність гальмівної системи,рульового управління, коробки передач, сигналів, освітлюючи приборів.
Тільки добре підготовлені водії можуть бути допущені до управління засобами автотранспорту на кар'єрах.
Основні вимоги правил безпеки на конвеєрному транспорті
Конвеєрний транспорт з точки зору безпеки є найбільш благополучним із-за невеликої швидкості руху конвеєрної стрічки і відносно стаціонарних умов роботи. Але і тут при відступленні від правил безпеки можливі нещасні випадки з працюючими на кар'єрі людьми і обслуговуючим персоналом.
Переміщення людей на конвеєрній стрічці забороняється. Переходити через конвеєрну стрічку можна тільки по спеціально обладнаним місткам.
При всіх видах кар'єрного транспорту велике значення має суворе дотримання інструкції по експлуатації транспортних засобів.
8.2 Безпека проведення підривних робіт
Підривні роботи мають проводитись у суворій відповідності з ДНАОП та ” Єдиним правилам безпеки при підривних роботах ”. При дотриманні цих правил підривні роботи на кар'єрах не більш небезпечні ніж інші, але будь-яке порушення цих правил неминуче призводить до нещасних випадків.
Всі підприємства, що ведуть підривні роботи повинні мати дозвіл ” Держкомнагляду охорони праці ”. А також затверджену документацію та дозвіл на отримання та транспортування вибухових матеріалів.
До керівництва підривними роботами допускаються особи, що мають закінчену вищу освіту чи середню гірничотехнічну. Керівник при визначенні на посаду і кожні три роки повинен здавати іспит органу Державного нагляду охорони праці.
Для набуття професії підривника допускаються особи чоловічої статі віком не менше 21 року.
Площа уступу у радіусі не менше 0,7 м від кожної свердловини має бути очищена від уламків породи. Для зменшення ймовірності відмов зарядів підриву мережу або дублюють або закільцьовують. А у свердловини L 15 м уводять по два патрони бойовики - у нижній і верхній частині заряду.
8.3 Правила безпеки при виробництві відвальних робіт
Безпека виробництва відвальних робіт в значній мірі залежить від стійкості відкосу відвальних уступів. Тому висота відвального уступу повинна установлюватись індивідуально для кожного кар'єра і різних типів розкривних робіт. Збільшувати проектну висоту відвального уступа без достатньої основи не дозволяється.
Значний вплив на стійкість відвалів надає порядок відсипки породи. В основі відвалу необхідно розміщувати найбільш стійкі породи.
Для запобігання накопичення води на поверхні відвалу їй слід надавати форму, забезпечуючи добрий стік води з ціллю запобігання утворення оповзнів.
Забороняється спускатися і підніматися по відкосам відвальних уступів,а також знаходитись поблизу їх основи.
Вимоги правил безпеки при проводженні з електроустановками, гірничими і транспортними машинами на відвалі ті ж, що і на кар'єрах.
Література
1. Томаков П.И., Наумов М.К. Технология, механизация и организация открытых горных работ. - М., Недра, 1986
2. Транспорт на горнах предприятиях. Под ред. Проф. В.А.Кузнецова. - М., Недра,1976.
3. Подэрни Р.Ю. Горные машины и комплексы для открытых работ. - М., Недра, 1971.
4. Васильев М.В. Современный карьерный транспорт. - М., Недра, 1969
5. М.Т.Бакка, В.Й.Сивко, Видобування та переробка будівельних гірських порід: Навчальний посібник. - Житомир РВВ ЖДТУ, 2003.-249 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар'єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
курсовая работа [136,1 K], добавлен 23.06.2011Розкривні роботи, видалення гірських порід. Розтин родовища корисної копалини. Особливості рудних родовищ. Визначальні елементи траншеї. Руйнування гірських порід, буро-вибухові роботи. Основні методи вибухових робіт. Способи буріння: обертальне; ударне.
реферат [17,1 K], добавлен 15.04.2011Аналіз історії відкриття перших родовищ паливних копалин в Україні. Дослідження класифікації, складу, властивостей, видобутку та господарського використання паливних корисних копалин. Оцінка екологічних наслідків видобутку паливних корисних копалин.
курсовая работа [8,6 M], добавлен 20.12.2015Технологія та механізація ведення гірничих робіт, режим роботи кар’єру і гірничих машин, характеристика споживачів електроенергії. Розрахунок потужності що живиться кар'єром і вибір трансформатора ГСП. Техніка безпеки при експлуатації електропристроїв.
курсовая работа [395,1 K], добавлен 05.12.2012Якісна характеристика корисної копалини ділянки "Заверіччя". Промислова оцінка запасів кристалічних порід. Технологія виконання розкривних робіт. Продуктивність кар’єру. Технологія ведення гірничо-видобувних робіт. Необхідна кількість екскаваторів.
отчет по практике [31,6 K], добавлен 10.11.2013Геологічна будова та історія вивченості району робіт. Якісні і технологічні характеристики та петрографічний опис гірських порід, гірничотехнічні умови експлуатації. Попутні корисні копалини і цінні компоненти і результати фізико-механічних досліджень.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 07.09.2010Загальна характеристика геофізичних методів розвідки, дослідження будови земної кори з метою пошуків і розвідки корисних копалин. Технологія буріння ручними способами, призначення та основні елементи інструменту: долото для відбору гірських порід (керна).
контрольная работа [25,8 K], добавлен 08.04.2011Короткий висновок про геологічний розвиток Австралії. Корисні копалини Нового Південного Уельса, Північної території, Квінсленда, Південної Австралії. Металогенія острова Тасманія. Мінеральні ресурси Західної Австралії. Геологічна карта штату Вікторія.
реферат [2,5 M], добавлен 18.03.2014Коротка горно-геологічна характеристика шахтного поля. Розкритя шахтного поля. Розрахунок співвідношення між очисними і підготовчими роботами. Недоліки стовпової системи розробки. Провітрювання лави і контроль за змістом метану в гірських виробленнях.
курсовая работа [609,8 K], добавлен 24.08.2014Географо-економічна та геологічна характеристика району робіт з виявлення родовища опоки, придатної для виробництва кремнезиту та активних мінеральних домішок. Властивості корисної копалини та методика підрахунку її запасів на Барвінківській ділянці.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 21.06.2011
