Главная
База знаний "Allbest"
Геология, гидрология и геодезия
Технологічний процес проведення шахтних стволів на шахті "Батьківщина"
Технологічний процес проведення шахтних стволів на шахті "Батьківщина"
Характеристика шахти "Батьківщина". Місце професії в умовах ринкових відносин. Роботи при проходженні стволів послідовним способом на прикладі шахти "Батьківщина". Призначення, конструкція, основні несправності скреперної лебідки, способи їх усунення.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.05.2013 |
| Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Розділ І. Загальна частина
- 1.1 Загальна характеристика шахти "Батьківщина"
- 1.2 Місце професії в умовах ринкових відносин
- 1.3 Вимоги кваліфікаційної характеристики
- Розділ ІI. Технологічний процес
- 1.1 Технологічний процес проведення шахтних стволів
- 1.2 Контролер контактного електровоза
- 1.3 Призначення, конструкція, основні несправності скреперної лебідки, способи їх усунення
- 1.4 Призначення будови, експлуатація навантажувальних машин преривної дії
- 1.5 Металеві арочні кріплення
- 1.6 Екслуатація фідерних вимикачів
- Розділ III. Організація праці на робочому місці
- Розділ IV. Охорона праці та безпека життєдіяльності закон України "про охорону праці"
Розділ І. Загальна частина
1.1 Загальна характеристика шахти "Батьківщина"
Родовище ш. "Батьківщина" розташована в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. Гірничий відвід з півдня на північ приєднується до гірничих відводів рудника ім. Кірова і шахти "Жовтнева". Західна межа визначається земельними відводами радгоспу "Червоний" Ш. "Східна".
Довжина гірничого відводу 3,2 км, ширина 3,8 км, площа 12 м2. Родовище розробляється з 1886 року. Розробки велись відкритим способом, а з глибини 100 м - підземним. Станом на 1.Х. 2003 - глибина розробки досягає 1365 - 1440 м. По глибині розробки ш. "Батьківщина" випереджає інші шахти басейну на 250-300 м, а по глибині проходження стволів - сама глибока (1640 м). Транспортування руди на поверхню по всьому технологічному комплексу переробки руди здійснюється конвеєрами.
Транспортування готової продукції споживачами здійснюється залізничними вагонетками. Головні водовідливи розташовані на горизонтах 1240М.1365 м, 940 м. Для забезпечення нормальної роботи кожного горизонта, крім головних водовідливів мається ряд допоміжних, які відкачують воду в водовідливи. Головні і допоміжні водовідливи розташовані в рудничних дворах ш. "Батьківщина" та ш. "Правди". Видача води на поверхню здійснюється по трьом стволам діаметром 327 мм. В подальшому, після освітлення води та її розбавлення пріоними водами, скидається в річки Саксагань та Інгулець.
1.2 Місце професії в умовах ринкових відносин
В умовах ринкових відносин в економіці України ефективність виробництва, і відповідно, прибутки на кожному підприємстві безпосередньо залежать від продуктивності праці та якості її виконання. Тому від робітників усіх професій вимагається ініціатива, вдосконалення кваліфікації підвищення професійної майстерності, застосування новітніх методів і прийомів виконання технологічних операцій.
Підприємства отримують велику кількість нових сучасних вітчизняних та зарубіжних машин, механізмів, електрообладнання, приладів тощо. Значно збільшується рівень механізації й автоматизації виробничих процесів на підприємствах. За таких умов великого значення набуває технічне обслуговування й ремонт устаткування, адже під час їх виконанні не лише відновлюється працездатність пошкодженого устаткування, також змінюється, при необхідності, його технічні параметри й удосконалюються його конструкція, підвищується надійність у відносності з конкретними вимогами та умовами роботи. Тому значення професіонального електрослюсаря на сучасному підприємстві надто велике, адже у своїй роботі він повинен уміти, за найменшими ознаками, не лише встановити характер та причину виникнення несправностей, а й визначити способи їх швидкого усунення. Зварювання - потужний засіб прискорення розвиток машинобудування, будівництва, транспорту тощо, адже воно вносить важливі зміни у конструкцію та технологію виготовлення виробів, значно впливає на організацію і економіку виробництва. Завдяки застосування зварювання виникла можливість створення багатьох конструкцій машин, апаратів, споруд тощо, які практично неможливо було б виготовити за допомогою інших способів оброблення.
Однією з головних тенденцій розвитку зварювання, на сучасному етапі,є розширення зварювальних процесів, спеціалізація зварювального виробництва. Отже, значення та високий технічний рівень зварювального виробництва передбачає необхідність на сучасних підприємствах високо кваліфікаційних робітників за професією електрогазозварник.
Стропальник вантажів - найпоширеніша технологія операція під час виконання вантажно-розвантажувальних та монтажних робіт в усіх галузях економіки України. Як і на всякому виробництві, під впливом ринкових реформ, вдосконалюються традиційні та створюються нові вантажопідйомні механізми, види осанки пристосувань, впроваджуються нові транспортні засоби, а також засоби особистого та колективного захисту працівників.
Стропальник - надійний помічник керівника та бригадира. Їх злагоджені дії в бригаді забезпечують високо просунуту й безаварійну роботу при виконанні вантажопідйомних операцій.
1.3 Вимоги кваліфікаційної характеристики
Професія - 7111.1 Прохідник
Кваліфікація - 5 розряд
Кваліфікаційні вимоги
1. Повинен знати: властивості гірничих порід та їх класифікацію за міцністю; правила та способи роздроблення гірничої породи механізованим інструментом і ручним способом; способи проведення горизонтальних, похилих та вертикальних виробок; форми перерізу гірничих виробок; види постійних та тимчасових кріплень, способи їх зведення; типи за властивості полімерних матеріалів, правила поводження з ними, способи їх застосування; властивості спеціальних розчинів та способи їх нагнітання; будову та правила експлуатації устаткування, машин і механізмів, що застосовуються під час проходки гірничих виробок; правила та прийоми складання та установлення арматури; будову відкотних колій; способи розпланування та укладання стрілових переводів, перевірки профілю колії; розміри підвісного устаткування; способи укладання, кріплення, підвішування труб; вимоги до якості загострення та заправлення бурів, коронок, їх форми та розміри; правила ведення вибухових робіт, установлену сигналізацію; правила та способи навантаження, вивантаження та постачання матеріалів і устаткування в зону забою; види несправностей в роботі машин та устаткування, що обслуговується, способи їх усунення; електрослюсарну справу в обсязі знань електрослюсаря 3-го розряду, основи правових знань; основи галузевої економіки і підприємництва; основи інформаційних технологій.
2. Повинен уміти: виконувати увесь комплекс робіт щодо проходки горизонтальних, скісних та вертикальних гірничих виробок, крім робіт, передбачених у 6-му розряді; буриш шпури та свердловини самохідними буровими установками (каретками), крім дизельних, перфораторами масою до 35 кг (разом з пневмопідтримкою), електросвердлами і пневмосвердлами; виконувати роботи щодо навантаження гірничої маси та буріння шпурів із застосуванням навантажувальних машин продуктивністю до 60 м3/г за годину з навісним буровим устаткуванням; на вугільних та сланцевих шахтах бурити шпури усіма типами перфораторів та самохідних бурових установок; виконувати проходку гірничих виробок із застосуванням відбійних молотків, пневмоломів, вибуховим, гідравлічним способами та вручну; роздроблювати вибухову породу (грунт); виконувати скреперування гірничої маси в рудоспуск або вагонетки: навантажувати гірничу масу навантажувальними, вантажно - доставочними машинами, крім передбачених в 6-му розраді, і вручну в зоні вибою на транспортні засоби і перекидати (закладати) породу у вироблений простір; керувати навантажувальними, навантажувально - доставочними машинами, перевантажувачами, гідромоніторами, скреперними лебідками, установками з нагнітання в пласт води та спеціальних розчинів, і прохідницькими комплексами з немеханізованим щитом, іншими машинами і механізмами, які використовуються в роботі, обслуговувати їх; брати участь у керуванні прохідницькими комбайнами; зводити усі види кріплення в горизонтальних, похилих виробках, крім кріплення, що передбачене для прохідників вищої кваліфікації; зводити
збірне тюбінгове, блочне та бетонне кріплення у виробках криволінійного контуру площею перерізу до 20м2;
роботі, обслуговувати їх; брати участь у керуванні прохідницькими комбайнами; зводити усі види кріплення в горизонтальних, похилих виробках, крім кріплення, що передбачене для прохідників вищої кваліфікації; зводити збірне тюбінгове, блочне та бетонне кріплення у виробках криволінійного контуру площею перерізу до 20м2; установлювати та розбирати опалубку, установлювати арматуру; зрошувати гірничу масу після вибухових робіт; розбирати та ремонтувати тимчасове кріплення; укладати та знімати постійні і тимчасові рейкові колії; складати, розбирати, переносити, пересувати, нарощувати та укорочувати конвеєри, риштаки, розминовки, стояки труб; улаштовувати ходові відділення в стовбурах га помости на розпірках під час проходки вертикальних виробок та стовбурів; пересувати та закріплювати помости, колиски, натяжні рами; укладати труби різного діаметру в тунелях, підвішувати їх у стовбурах
3 бетонуванням та закладанням стиків; улаштовувати залізобетонні шлюзні камери в кесонах; виконувати монтаж та демонтаж прохідницьких комплексів; обслуговувати та брати участь у монтажі, демонтажі і планово - запобіжному ремонті забійного устаткування; завантажувати, розвантажувати, постачати матеріали та устаткування, відкочувати навантажені, підкочувати порожні вагонетки в зоні забою за допомогою електровозів, лебідок або ручним способом; ремонтувати кріплення виробки, яку проходять, зачищати виробку від просипаної гірничої породи; виконувати проходку гірничих виробок у завалі; вести проходку та кріплення шурфів; проводити осланцювання гірничих виробок поблизу забою; укріплювати гірничі породи в зоні забою полімерними матеріалами.
Професія - 7111.1 Прохідник
Кваліфікація - 6 розряд
Кваліфікаційні вимоги
1. Повинен знати: конструктивні особливості усіх типів прохідницьких агрегатів, комплексів, стовбуропрохідницьких машин, комбайнів, агрегатів, що застосовуються під час проведення вертикальних стовбурів, самохідних бурових установок з дизельним двигуном та установок, що застосовуються під час буріння в стовбурах; пристрої, які застосовуються під час буріння, кріплення та армування вертикальних стовбурів, область застосування їх та правила експлуатації; способи розрізання сполучення стовбура з горизонтальними виробками; способи монтажу та зведення усіх видів обробок; способи зведення полімерного екрану під час проходки вертикальних стовбурів: основи правових знань; основи галузевої економіки і підприємництва; основи інформаційних технологій.
2. Повинен уміти: виконувати основні роботи під час проходки, поглиблення, реконструкції, переоснащення вертикальних стовбурів; керувати механізованими комплексами, стовбуропрохідницькими машинами, агрегатами та комбайнами, навантажувальними машинами і агрегатами; бурити шпури та свердловини; зводити постійне кріплення; армувати, укладати і розклинювати основний вінець з вивіркою його положення за маркшейдерськими висками та рівнем; виконувати монтаж та демонтаж запобіжних помостів та натяжних рам; керувати процесом зарядження та підривання шпурів і свердловин; зводити віялоподібне та багатокутове кріплення у гірничих виробках, які проходить, збірне тюбінгове, блочне та бетонне кріплення у виробках криволінійного окреслення площею перерізу понад 20м2, кріплення на сполученнях гірничих виробок змінного перерізу і криволінійного окреслення, в камерах і виробках навколостовбурного двору, укріплювати металокріпленням важкого профілю виробки перерізом понад 18 м2 з одночасним проведенням тампонажних робіт; бурити шпури та свердловини самохідними буровими установками з дизельним двигуном та перфораторами масою понад 35 кг (разом з пневмопідтримкою), виконувати роботи щодо навантаження гірничої маси та буріння шпурів із застосуванням навантажувальних машин продуктивністю понад 60 м за годину з навісним устаткуванням, навантажувати та транспортувати гірничу масу навантажувально-доставочними машинами з дизельним двигуном потужністю понад 147,2 кВт. (понад 200 к. с), керувати механізованими прохідницькими комплексами в гірничих виробках, що проходить; виконувати прохідницькі роботи в пливунах, карстах, сипучих пісках із застосування спеціального кріплення; установлювати перші прорізні кільця тунельної обробки; в метрополітені проводити реконструкцію гірничих виробок без перерви руху; укладати стрілкові переводи та перехресні спуски з необхідним регулюванням їх для здавання в експлуатацію під час улаштування постійної колії; проводити розрахунки та підбирати укорочені рейки на кривих ділянках колії.
шахтний ствіл шахта лебідка
Розділ ІI. Технологічний процес
1.1 Технологічний процес проведення шахтних стволів
У гірничорудній промисловості стволи мають круглу і прямокутну форму перетину. У перетині стволів розміщують кілька відділень (від 2 до 7), наприклад, підйомне і клітьового), трубо-кабельне (скіпового і сходове).
Проходку стовбура починають з гирла, тобто від земної поверхні до корінних порід, розташованого в наносах (зазвичай в пухких відкладеннях). Устя стовбура випробовує значні навантаження, тому товщина кріплення повинна бути більше, ніж у тій частині стовбура, яка розташована в корінних породах. Із зовнішнього боку кріплення гирла ствола зазвичай має форму уступів, споруджується вона з бетону або залізобетону. Для проходки стволів у наносах застосовують різні машини і комплекси спеціального пересувного обладнання.
При проходженні стволів виконують такі основні роботи: виїмку Порода, зведення постійного кріплення і армування ствола.
При проходженні стволів послідовним способом роботи починають з проходки і закріплення гирла 1 стовбура. При виїмці породи зводять тимчасову кріплення 2. Роботи з проходки періодично зупиняють і зводять постійну крепь 3. Перемикання з одного виду робіт на інший, т, е. з виїмки породи на зведення постійного кріплення, пов'язано з додатковими витратами часу. При проходженні стволів паралельним способом роботи з виїмки породи і зведення постійного кріплення виконують одночасно в одному або в різних ланках.
Проходку стовбура з одночасним виконанням робіт з виїмки породи і зведення постійного кріплення в одній ланці застосовують, якщо постійну крепь зводять зверху вниз, (підвісна кріплення, сегменти і тюбінги). Проходку стовбура одночасної виїмкою породи і зведенням постійного кріплення в різних ланках організують так, що в нижній ланці, застосовуючи тимчасову крепь 1 з металевих кілець, ведуть роботи з проходки ствола, а у верхньому першій ланці, починаючи від опорного вінця 2, над запобіжним помостом 3 зводять знизу вгору постійну бетонне кріплення 4, виконуючи роботи з підвісного полку 5. У запобіжному 3 та підвісній полицях для повідомлення з забоєм і пропускання цебер 6 розташовані розтруби 7.
При проходженні стволів круглого перерізу застосовують призматичний вруб і шпури розташовують по концентричних колах, описаних з центру стовбура; в стволах прямокутної форми застосовують клиновий вруб.
Шпури бурять ручними і іноді колонковими перфораторами; шпури підривають тільки електродетонаторами (вогневе підривання п вибоях стволів шахт заборонено). Для подачі свіжого повітря в забій стовбура і для швидкого видалення з вибою шкідливих газів після підривних робот. Застосовується штучне провітрювання.
Для прибирання породи при проходці стовбурів застосовують пневматичні вантажники й навантажувальні, машини
1.2 Контролер контактного електровоза
Контролер (мал.2) складається з головного і реверсивного барабанів, рукоятки управління, кулачкових контакторів, іскрогасників, кожуха, верхньої кришки.
Контактні елементи в контролері розташовані на вертикальній стійці поруч із кулачковим валом (барабаном), на якому закріплені кулачкові диски з виступами і западинами. При обертанні рукоятки контролера кулачкові диски у відповідній послідовності замикають і розмикають контактні елементи кулачкових контакторів і утворюють необхідні з'єднання в електричних ланцюгах.
Головний і реверсивний барабани мають механічне блокування, яке не дозволяє повертати рукоятку головного барабана, якщо реверсивний не встановлено в будь-яке ходове положення, і встановити реверсивний барабан у нейтральне положення, якщо головний барабан стоїть на ходових позиціях. Механічне блокування усуває небезпеку помилкових включень і запобігає виникненню аварії на електровозі.
Головна рукоятка контролера має ходові і гальмові позиції, реверсивна - положення "Вперед", "Назад" і нульове.
Мал.2. Контролер рудникового контактного електровоза: 1 і 2 - головний і реверсивний барабани; 3 - рукоятки управління; 4 - кулачкові контактори; 5 - іскрогасник; 6 - кожух; 7 - верхня кришка.
Контролер для акумуляторного електровоза не розрахований на динамічне гальмування і має тільки ходові позиції.
Пусковий опір вмикають у ланцюг тягових двигунів для зменшення напруги на затискачах двигунів і для утворення навантаження при електричному гальмуванні. Пусковий опір складається з окремих елементів, виготовлених зі сплаву з великим питомим опором (фехраль, константан). На рудникових електровозах встановлюють пусковий опір, виготовлений з фехралевих стрічок, як найбільш компактний і надійний в експлуатації.
Пусково-гальмові реостати контактних електровозів є не тільки обмежувачами пускового струму двигунів, але і навантажувальними в режимі реостатного гальмування, тому вони виготовляються з підвищеною потужністю.
Пусковий опір розташовують на рамі зі сторони, протилежної кабіні машиніста, в спеціальній камері, яка захищає їх від забруднення і механічних ушкоджень.
Пусковий опір акумуляторних електровозів розташовують усередині вибухобезпечного ящика.
1.3 Призначення, конструкція, основні несправності скреперної лебідки, способи їх усунення
Скреперні установки відносяться до засобів рудничного транспорту періодичної дії. Скреперна установка (мал.3) включає скреперну лебідку 1, скрепер 2, головний 3 і хвостовий канати 4, кінцеві і підтримуючі блоки 5. При роботі скрепер робить періодичні зворотно-поступальні рухи. На вибій порожній скрепер переміщується хвостовим канатом, при русі від вибою за допомогою головного каната скрепер, впроваджуючись в розпушену гірську масу, самозавантажується і доставляє її волоком по ґрунту очисної або підготовчої виробки до місця розвантаження.
Мал.3. Будова скреперної установки.
Основні параметри скреперних установок: продуктивність від 30-50 до 150-450 т/зміну, рідко до 800 т/зміну, довжина доставки 6-80 м, раціональна 20-30 м, максимальна величина шматків, що доставляються, 800-1000 мм; кут нахилу траси скреперування - до 35°.
Перевагами скреперних установок є: простота конструкції; сполучення операцій по навантаженню і доставці; можливість доставки великих кусків гірської маси будь-якої абразивності під різними кутами нахилу виробки; проста зміна довжини доставки.
Недоліки: мала продуктивність, обмежена довжина доставки, що спричиняє часте розташування рудоспусків або інших пунктів розвантаження; швидкий знос канатів; висока енергоємність; необхідність у монтажно-де-монтажних роботах; порівняно важка праця машиніста скреперної установки і складність автоматизації її роботи.
Стаціонарні скреперні установки мають принципово однакову конструкцію і складаються зі скрепера, лебідки, канатів і блоків. Застосовують в основному стаціонарні скреперні установки, у яких лебідки монтують на спеціальній закріпленій рамі або бетонному фундаменті, і іноді пересувні з установкою лебідки на гусеничному, колісно-рейковому і пневмошинному механізмах переміщення. Пересувні скреперні установки називають скреперними вантажниками, або скреперно-навантажувальними машинами. Вони знаходять застосування при камерно-стовпових і інших системах розробки і при прохідці підготовчих виробок.
Скрепери по конструктивному виконанню підрозділяють на гребкові, ящикові, гребково-ящикові, совкові.
До конструкції скрепера пред'являють такі основні вимоги, як забезпечення повного і швидкого його заповнення, висока міцність, можливо менший опір переміщенню, стійкість при русі по нерівному ґрунті виробок.
Усі типи скреперів відповідно до типажу мають літерні позначення, наприклад, гребкові односекційні тверді СГ, гребкові багатосекційні тверді СГМ, скрепери ящикові СЯ, скрепери совкові СС. Головним параметром скрепера є його геометрична місткість. Місткість скрепера (м3) вказується після його літерного позначення (СГ-0,4; СЯ-0,6).
Крім місткості, іншими основними параметрами скрепера є його висота Н, ширина В, довжина L (звичайно відносяться приблизно як 1: 2: 2), кут впровадження Ь (для гребкових 0=45-60°, для ящикових Ь =30-45°).
Ширина скрепера повинна бути в 2,0-2,5 рази більше максимального розміру шматка руди, що доставляється. У деяких випадках ширина скрепера обмежується шириною виробки.
При автоматизації і дистанційному управлінні скорочується чисельність персоналу і зростає машинний час установки.
Перед спуском у шахту скреперну лебідку слід оглянути, ліквідувати ушкодження, підтягнути болтові з'єднання, перевірити наявність мастила в редукторі привода і планетарних редукторах. Після спуску лебідки в шахту її транспортують до місця установки.
Для того, щоб лебідка працювала довго і надійно, на початку зміни необхідно перевірити затяжку болтів і гайок, стан поверхні тертя гальм, стежити за температурою нагрівання корпусів двигуна і редуктора, яка не повинна перевищувати 70°С, своєчасно регулювати гальмовий пристрій.
В табл.2 приведено основні несправності при роботі скреперних установок, їх причини і способи усунення.
Табл.2. Основні несправності, їх причини і способи усунення.
|
Несправності |
Причини |
Способи усунення |
|
|
При натисканні на рукоятку гальма вінець продовжує обертатися |
Скрепер зачепився за перешкоду |
Звільнити скрепер |
|
|
На поверхню тертя вінця і гальмової стрічки потрапила олія |
Протерти насухо гальмову поверхню вінця, гальмову стрічку промити в гасі |
||
|
Зносилася гальмова стрічка або порушене регулювання гальма |
Відрегулювати зазор між стрічкою і поверхнею вінця. У випадку великого зносу гальмову стрічку замінити |
||
|
Тече олія з барабана і діафрагми На гальмовий вінець попадає олія |
Знос або наявність дефекту в манжетному ущільненні |
Замінити манжетне ущільнення |
|
|
Дефект у прокладках між вінцем і кришками |
Замінити прокладки |
||
|
Відбувається мимовільне змотування каната з барабана |
Не відрегульований пригальмовуючий пристрій |
Відрегулювати пристрій, що пригальмовує |
|
|
Зносилася гальмова стрічка на пригальмовуючому пристрої |
Наклепати нову гальмову стрічку |
||
|
Гріється редуктор |
Недостатньо олії в редукторі |
Залити олію до рівня контрольної пробки. |
|
|
Перетягнені підшипники |
Визначити перетягнений підшипник і відрегулювати за рахунок прокладок між кришкою і корпусом |
||
|
При включенні електродвигун сильно гуде |
Обрив однієї з фаз |
Виправити електропроводку |
|
|
При дотику до деталей лебідки "б'є струмом" |
Оголений електропровід торкається корпуса лебідки |
Виправити електропроводку, перевірити заземлення |
При обслуговуванні скреперної установки для попередження нещасних випадків необхідно дотримуватися таких основних правил безпеки:
а) надійно заземлити металеві частини скреперної лебідки, які можуть виявитися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;
б) перед початком роботи перевірити (машиністу) міцність закріплення лебідки;
в) підтримувати освітленість у місцях розташування лебідки не менш як 10 лк.
Забороняється:
а) запускати двигун лебідки під навантаженням із невідкинутими важелями гальм;
б) ремонтувати лебідку, якщо працює двигун;
в) ремонтувати обладнання під напругою;
г) ходити в зоні руху скрепера;
ґ) використовувати лебідку без кожухів або з погано закріпленими кожухами;
д) піднімати й опускати вантажі скреперною лебідкою.
1.4 Призначення будови, експлуатація навантажувальних машин преривної дії
В даний час на вітчизняних гірничорудних підприємствах при проведенні горизонтальних гірських виробок механізація робіт здійснюється шляхом використання окремих видів машин, що складають прохідницький комплекс. При збиранні гірської маси застосовуються навантажувальні машини ППН-2М, ППН-3, ПНБ-ЗД, ПТ-4 і ін. Для проведення горизонтальних міжповерхових виробок на шахтах Кривбасу одержали широке поширення комплекси, що складаються з бурових кареток СБКН-2П, навантажувальних машин ППН-2Г і самохідних вагонеток ВР-5П.
Ковшові машини періодичної преривної дії мають буквений шифр ППН (навантажувальна преривна нижнього впровадження). Типорозмір машини позначається цифрою, що стоїть праворуч після шифру. Цифра ліворуч позначає номер моделі даного типорозміру.
У гірничорудній промисловості застосовуються пневматичні навантажувальні машини типу ППН (ППН-1С, ППН-2М1, ППН-ЗМ).
Технічна характеристика навантажувальних машин типу ППН приведена в табл.3.
Табл3. Технічна характеристика навантажувальних машин типу ППН.
|
Показники |
Навантажувальні машини |
|||
|
ППН-1С |
ППН-2Г1 |
ППН-3М |
||
|
Технічна продуктивність, м3/хв |
0,8 |
1-2 |
1,6-2,5 |
|
|
Місткість ковша, м3 |
0,2 |
0,4 |
0,5 |
|
|
Ширина фронту навантаження, м |
2,2 |
- |
3,2 |
|
|
Встановлена потужність, кВт |
17,6 |
44,2 |
35,3 |
|
|
Колія шляху, мм |
600; 750 |
- |
750; 900 |
|
|
Витрата стиснутого повітря, м3/с |
0,17 |
0,4 |
0,33 |
|
|
Габарити, мм довжина ширина висота з піднятим ковшем |
2250 1250 2250 |
2700 1550 2820 |
3200 1500 2800 |
|
|
Маса, т |
3,5 |
6 |
6,8 |
Мал.4. Навантажувальна машина ППН-2Г1.
Навантажувальна машина ППН-2Г1 (мал.4) призначена для навантаження гірської маси з розмірами до 400 мм при проведенні горизонтальних гірських виробок. Машина складається з ходової частини, платформи, робочого органа і пульта керування. Гусенична ходова частина має правий і лівий гусеничні візки. Візок складається з приводу, натяжного пристрою, опорних катків, приводної зірочки і гусеничних ланцюгів. Кожен візок має індивідуальний привід (пневмодвигун ДАР-14М и редуктор). Корпус редуктора є одночасно і рамою візка. Редуктор працює в масляній ванні. Натяг гусеничного ланцюга гвинтове, для чого передбачений стопорний гвинт з гайкою.
Платформа являє собою литий корпус, що шарнірно за допомогою коромисла і провушин кріпиться до редукторів правої і лівої ходових візків. Корпус платформи відлитий заодно з корпусом редуктора механізму підйому. У корпусі платформи на доріжках катання запресовані конічні штирі, що служать для стабілізації робочого органа при його перекатуванні. Привід механізму підйому ковша складається з триступінчастого циліндричного редуктора і пневмодвигуна П4Ф потужністю 20 кВт.
На барабані за допомогою пальця закріплений пластинчастий ланцюг. Він проходить через ролик і кріпиться на траверсі робочого органа.
З двох сторін кріпляться два щити, з'єднані позаду траверсою. На щитах монтуються амортизаційний пристрій, пульт керування, система трубопроводів, глушителі шуму і система зрошення.
Робочий орган ковшового типу складається з ковша і двох куліс, з'єднаних між собою траверсою. Траверса має вушка, до яких приєднується тяговий ланцюг. Ківш виготовлений з листового прокату і кріпиться до куліс двома конічними штирями, що дозволяє робити заміну ковша в шахтних умовах.
Пульт керування складається з трьох повітророзподільних коробок, фільтра-автолійниці, передавального механізму і системи трубопроводів. Закрито пульт керування щитком огородження. З метою запобігання рукоятки передавального механізму від довільного включення передбачений фіксатор. Передавальний механізм служить для одночасного керування обома гусеничними візками одною рукою. Рукоятка передавального механізму фіксується в чотирьох робочих положеннях: "Уперед", "Назад", "На себе" і "Від себе", при яких відбувається зустрічний рух візків і машина розвертається в ту або іншу сторону.
Система зрошення призначена для виконання в зонах завантаження і розвантаження ковша. Вона складається з двох форсунок типу ОК-1 і трубопроводу, змонтованих на задній стінці і через прогумований рукав з'єднаних із клапаном. Клапаном включається подача води в систему зрошення при включенні приводу підйому ковша на підйом.
Автолійниця АБК-2 призначена для подачі мастильного матеріалу в пускову апаратуру й у двигуни.
До самостійної роботи на навантажувальних машинах допускаються особи, що мають права на керування навантажувальною машиною. Під час роботи машиніст стоїть на підніжці, тримається обома руками за рукоятку пускових коробок і керує машиною.
Принцип роботи машини полягає в наступному. З опущеним ковшем машина подається на вибій доти, поки робочим органом не впровадиться в штабель породи. Для кращого наповнення ковша одночасно з його впровадженням виконується струшування шляхом коротких поштовхових включень механізму підйому. Потім включають хід машини назад. При розвантаженні ковша рукоятку підйому включають до відмовляння і різко піднімають ківш, при цьому він кулісами "б'є" по амортизаційному пристрої, струшується і розвантажується у вагонетку. Опускають ківш плавно, і цикл повторюють.
Навантажувальні машини преривної дії можуть застосовуватися при проведенні виробок відкаточного обрію і міжповерхових горизонтальних гірських виробок у складі з різними прохідницькими комплексами. Продуктивність застосовуваних навантажувальних машин в основному залежить від конструкцій машини, її габаритів, фізико-механічних властивостей гірської маси, що занурюється, організації робіт у відбої, виду транспорту й інших факторів.
У процесі експлуатації навантажувальних машин поряд зі зносом деталей можливі різні поломки і несправності, які можна усунути на місці роботи.
1.5 Металеві арочні кріплення
Залізобетонна збірна арочна податлива кріплення АПЖ складається з двох залізобетонних стійок і двох сегментів.
У замку арки залізобетонні елементи з'єднуються двома накладками і болтами з дерев'яною прокладкою. Накладки мають овальні отвори для болтів. Залізобетонні стійки сегментами з'єднуються відрізками спец профілю і хомутами. Збірна залізобетонна кріплення з уніфікованих елементів. Металеве кріплення порівняно з дерев'яною володіє меншою товщиною, значною міцністю і при великому строку служби крепі-меншою вартістю. Найбільш поширена форма металевого кріплення в горизонтальних виробках - арочна, рідше застосовують рамне кріплення. Матеріалом для металевого аркового кріплення служить сталь коритоподібного профіля. Арочна кріплення буває жорсткою і податливою. Для з'єднання елементів жорсткої кріплення застосовують болти і гайки а податливою - хомути і планки.
Податлива арочна металева крепь складається з одного верхнього 1 склепінчастою форми елементу і двох бічних елементів Крепь з жорстких металевих рам має форму трапеції, подібно неповної кріпильної рамі з дерева. Елементами її виявляють ся дві стійки і верхняк. Стійки з'єднані з верхняка куточками накладками або болтами. Стійки металевих рам встановлюють в лунки на підкладках або на спеціальних черевиках. Для жорсткості всієї системи між сусідніми металевими рамами забивають дерев'яні горизонтальні розпірки. Стінки виробки за рамами затягують залізобетонними затяжками.
Штангова кріплення гірничих виробок складається з стрижня 1 довжиною 1,5-2,5 М, заведеної в спеціально пробурений ний шпур. На дні шпуру кінець штанги заклинюють, а на протилежний кінець, який виступає зі шпуру, надягають підхоплення зі смугової сталі. Підхоплення притискають до покрівлі або стінці закріплюється вироблення гайками 3, нагвинченими до відмови на різьбу штанги. Робота цього кріплення заснована на тому, що слабкі, і в стійкість породи прикріплюють штангами до більш міцним і в стійкість.
Таким чином, слабкі породи, скріплені штангами, при знаходять велику стійкість, ніж окремі шари. Основний елемент штангового кріплення - стрижень. Штанги в залежно від конструкції пристрою, службовця для закріплення їх у шпурах, бувають клинові і розпірні. Клинові штанги з одного боку мають подовжню щілину 1 шириною. 3-5 мм і довжиною 150-200 мм, а з іншого боку - різьблення 2 довжиною 150-200 мм. При установці штангу насаджують на клин розташований на дні шпуру, і наносять удари по кінцю штанги виступаючому зі шпуру до тих пір, поки клин зайде в щілину Після розкріплення штанги на неї надягають підхоплення 4, підкладку 5 і нагвинчують гайку 6. Перевагою клинових штанг є простота їх виготовлення, тому вони і набули найбільшого поширення.
1.6 Екслуатація фідерних вимикачів
Коли автоматичний вимикач включений (мал.9а, 9б), шарнір О7,10 важелів 7 та 10 знаходиться в правій частині від прямої О4,10 - О10,12 та важіль 7 впирається у запобіжник 9 важеля 10. Шарнір О4,10 важелів 4 та 7 заходить за лінію Ор - О10,12 в правий бік та важіль 4, на вісі якого закріплена рукоятка управління 3, впирається в ролик 5 (вісь обертання) важіль 6.
Мал.9. Будова та схема дії механізму вільного розчеплення.
При дії максимального розціплювача якір 15 реле притягується до серцевини 14, своїм бойком б'є по скобі 17 вимикаючого валика 18. Важіль 19 при цьому повертається та виводить зі зціплення проміжний валик 21 з зубом 20 важеля 6, який під дією пружини 1 повертається та своїм роликом 8 виводить шарнір О7,10 за лінію О4,10 - О10,12 у лівий бік, після чого під дією відключаючої пружини трапляється їх "руйнування" (мал.9.1, в).
Важіль 12 з валом 13 повертається, а рухливі контакти, розташовані на валу 13, відходять від нерухомих контактів. При відключенні вимикача максимальним розчіплювачем включати його можна тільки після повертання спеціального блокуючого пристрою, для чого необхідно зняти кришку вибухонепроникаючої оболонки.
Відключення автоматичного вимикача незалежним розчіплювачем здійснюється аналогічно: якір 23 розчіплювача 24 через скобу 22 розчіплює валик 21 з важелем 6.
Щоб відключити вимикач вручну, рукоятку 3 повертають по годинній стрілці. Для включення вимикача необхідно взвести МВР. Для цього рукоятку 3 повертають по годинниковій стрілці до кінця. При цьому важіль 7 та 10 установлюють в одну лінію, а потім під дією пружини 11 повертаються відносно один одного, а шарнір О7-10 заходить за лінію О4,10 - О10,12 (мал.9.1, г). Після цього рукоятку повертають до кінця проти годинної стрілки, а вимикач переводиться у включене положення (мал.9.1, б).
На даний час випускають рудничні автоматичні вимикачі: АФВ-1А з номінальним струмом 200А та струмами установки дієвості максимальних розчіплювачів - 300 А, 450 А та 600 А; АФВ-2А з номінальним струмом 350 А та струмами установки 600 А, 900 А та 1200 А; АФВ-3 з номінальним струмом 500 А та струмами установки 1000 А, 1500 А та 2000 А; АВ-200ДОУ5 та АВ-320ДОУ5 (з дистанційним відключенням) з номінальним струмом відповідно 200 А та 320 А та струмами установки від 400 А до 1200 А та 800 А до 2400 А.
Автоматичні вимикачі АВ-200ДОУ5 та АВ-320ДОУ5 (мал.10) вимикаються тільки трансформатором струму.
Мал.10. Автоматичний вимикач АВ-200ДОУ5 (АВ-320ДОУ5): 1 - салаки; 2 - скоба для таблички; 3 - смотрове вікно вольтметра; 4 - привід ексцентрика; 5 - смотрове вікно сигнальних ламп; 6 - корпус; 7 - силовий кабельний ввод; 8 - відділення виводів; 9 - відділення вводів; 10 - блокування скоби; 11 - труба під заливку; 12 - рукоятка приводу вимикача; 13 - швидко відкриваюча кришка; 14 - табличка схеми вимикача; 15 - трансформатор струму; 16 - механічне блокування; 17 - пристрій для встановлення замка у виключеному положенні роз'єднувача; 18 - зажим заземлення; 19 - контрольний кабельний ввод.
Електрична частина вимикачів АВ-200ДОУ5 та АВ-320ДОУ5 вміщує такі блоки: блокуюче реле утікання для контролю опору ізоляції відносно землі захищає мого вимикачем ділянки мережі; блок дистанційного відключення за допомогою кнопки "СТОП"; блок МТЗ А1, який забезпечує відключення при короткому замиканні.
Корпус розподілений на обслуговуюче відділення вимикача, відділення роз'єднувача, відділення вводів та виводів. В обслуговуючому відділенні розміщені вимикач автоматичний А3732УУ5 з механічним приводом, апаратура захисту, управління та сигналізації. Блокуючий роз'єднувач, призначений для розриву електричної мережі при відсутності в ній струму, дозволяє вести роботи в обслуговуючому відділені, не відключаючи вимикач від мережі.
Розділ III. Організація праці на робочому місці
Порядок роботи спеціаліста гірничої галузі підпорядкований регламенту роботи підприємства.
Основою організації праці електрослюсаря є планово-випереджаючий характер технічного обслуговування та ремонту електромеханічного обладнання виробництва. Це дозволяє повністю узгодити систему обслуговування обладнання із системою оперативно-виробничого планування. Роботи, які виконує електрослюсар, плануються згідно календарного графіка Планово-випереджувальних оглядів та змінно-годинного графіка, який визначає час, обсяг та доцільну черговість (маршрути) виконання робіт.
Електрослюсар обов'язково заповнює журнал, який дає можливість робити правильний аналіз, визначаючи причини несправностей, а також своєчасно вживати заходи для удосконалення роботи електромеханічного обладнання шахти.
У відповідності із календарним графіком планових оглядів електрообладнання виконуються такі роботи:
під час щоденних оглядів - виявлення дефектів роботи й перевірка стану електрообладнання, контроль за місцем освітлення тощо;
під час декадних оглядів - виявлення дефектів роботи, перевірка кріплення електрообладнання, справності заземлення, міри нагрівання окремих вузлів та деталей, справності роботи вентиляції та охолодження, контроль за загальним освітленням дільниці, очищення, зовнішній огляд та протирання арматури тощо;
під час місячних оглядів - виявлення дефектів роботи, перевірка міцності та щільності нерухомих жорстких з'єднань електрообладнання,
перевірка електричних з'єднань, апаратури, ізоляції; ремонт огородження; чищення та обдування обладнання без його розбирання.
РАЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ
Однією з основних причин створення на виробництві передумов для травм і аварій є стомлення. Щоб уникнути занадто швидкого зниження працездатності, стомлення, щоб скоротити до мінімуму час на пошуки та використання інструменту й матеріалів необхідно раціонально організовувати робоче місце, правильно розташовувати на ньому інструмент та деталі для усунення зайвих рухів.
Пересувний стіл використовують при розбиранні, промиванні та збиранні різного електрообладнання. Він також служить транспортним засобом для перевезення вантажів. У нижній частині столу є металева полиця зі сталевого листа товщиною 1,5 мм, призначена для складання технологічного знаряддя та допоміжних матеріалів. Стіл розташований на колесах з підшипником.
Верстат має дві тумби, які мають декілька ящиків, куди укладають слюсарний та вимірювальний інструмент, прилади, кріпильні деталі і допоміжні матеріали, документацію тощо.
Шафа-стелаж призначена для зберігання великих пристосувань й запасного інструменту, який використовується при ремонті електрообладнання.
Переносна сумка служить для перенесення інструменту, вимірювальної апаратури, пристосувань, дрібних деталей для ремонту на дільницях шахти.
Конструкція стільця-табуретки передбачає найбільш зручну робочу позу.
На робочому місці повинні знаходитись:
- технічна документація;
- облікова документація;
- посадова інструкція;
- документація з організації та охорони праці.
Робоче місце повинно бути оформлене у відповідності з вимогами технічної естетики.
Робоча одежа прохідника, машиніста прохідницького комплексу, електрослюсаря повинні відповідати вимогам ТБ, промсанітарії і бути зручною.
Прохідник, електрослюсар тривалий час знаходиться на ногах, його робота пов'язана із підвищеною напругою зору, тому час на відпочинок складає не менше 5% відпрацьованого часу.
ПЕРЕДОВІ ТЕХНОЛОГІЇ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
Все електрообладнання шахт, дільниць повинно бути закріплено за бригадою чи окремими особами, які несуть відповідальність за його експлуатацію та технічний стан. Змінний електротехнічний персонал відповідає також за працездатність всього електрообладнання дільниці протягом зміни, незалежно від його закріплення.
ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ Й ЗДАЧА ЗМІНИ
Прийняття і здача зміни ремонтним персоналом регламентується місцевими посадовими інструкціями з дотриманням наступних положень:
особа, що здає зміну зобов'язана ознайомити приймаючого зі станом і режимом роботи основного обладнання, неполадками електрообладнання, змінами, які внесені до схеми живлення чи управління тощо;
приймаючий зміну зобов'язаний ознайомитись з усіма попередніми записами в оперативному журналі, зробленими після його останнього чергування, прийняти обладнання, матеріали, інструмент, засоби захисту.
РОБОТИ З ТО І ДІАГНОСТУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
ТО електрообладнання проводить електротехнічний персонал, який експлуатує дане електрообладнання.
Місцевими інструкціями повинні бути визначені порядок і періодичність ТО електрообладнання, складені регламентовані графіки та маршрути обслуговування ТО включає:
систематичний нагляд за роботою обладнання, перевірку показань вимірювальних приладів і сигналізації;
контроль за виконання правил експлуатації обладнання зазначених у технічних порадниках заводів-виробників;
очищення, регулювання, налагодження;
перевірку справності огороджень, наявності попереджуючих плакатів та засобів захисту, поновлення надписів на кожухах машин і апаратів;
перевірку справності заземлюючих пристроїв, усунення дрібних неполадок.
З метою попередження відмов та визначення оптимальних термінів ремонту електрообладнання необхідно розробляти і втілювати на підприємстві діагностичні методи контролю за його технічним станом. З цією метою на підприємстві повинні забезпечуватись такі основні заходи:
ретельна підготовка й розробка програм технічного діагностування усіх видів електрообладнання;
визначення можливості використання існуючого чи необхідності розробки спеціальних контрольно-вимірювальних приладів для створення діагностичного комплексу для кожного виду електрообладнання, аналіз причин відмови та характеру пошкоджень електрообладнання;
додаткове навчання електротехнічного персоналу правилам експлуатації обладнання;
модернізація чи заміна електрообладнання, що не відповідає потужності, умовам та режиму роботи агрегату;
обладнання засобами захисту й автоматики, які вимикають електроустановку в аварійних ситуаціях;
застосування при ремонті сучасних матеріалів та мастил;
чітка регламентація функцій них обов'язків персоналу.
МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ РЕМОНТІВ
Оптимальна централізація ремонту з урахуванням специфічних умов підприємств галузі є основною умовою підвищення ефективності ремонту електрообладнання. Централізація ремонту дозволяє забезпечити більш високу якість ремонту за рахунок широкого застосування прогресивних технологічних процесів.
Слід ширше втілювати у практику ремонтних робіт вузловий, роздільний
метод ремонту, сутність якого полягає у виконанні всього обсягу робіт частинами.
На шахтах організовуються спеціальні дільниці з розбирання, чищення, миття, дефектування, вилучення старої обмотки, без пошкодження заліза, розрізання ізоляційних матеріалів і підготовки секцій, вкладання обмотки і паяння, механічної обробки, складання, випробування, а також спеціальної дільниці з ремонту електроапаратури.
Для удосконалення технології ремонту рекомендується:
обладнання шахт та дільниць устаткування у відповідності з передовою технологією, а також контрольно-випробувальними станціями;
застосування високоякісних ізоляційних матеріалів;
навчити персонал суміжним професіям.
ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ, ПРИЛАДІВ, ПРИСТОСУВАНЬ, ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
До цього переліку входить:
верстат для виготовлення клинців;
намотувальний верстат;
установка електродугової металізації;
миючі машини;
пересувна лабораторія-майстерня для визначення місць
пошкодження та ремонту кабелів;
свердлильні, токарні і фрезерні верстати;
Зварювальне обладнання;
інструмент електрослюсаря;
слюсарний інструмент;
вимірювальна апаратура;
установки для перевірки захисних засобів.
Розділ IV. Охорона праці та безпека життєдіяльності закон України "про охорону праці"
Закон України "Про охорону праці" був прийнятий Верховною Радою України у 1992 році.
Дія цього Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації та на всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.
Після прийняття Закону "Про охорону праці" в Україні розпочалась реалізація заходів, які спрямовані на оздоровлення навколишнього та виробничого середовища, а саме:
реалізація конституційного права громадян на охорону їхнього життя та здоров'я в процесі трудової діяльності;
регулювання за участю відповідних державних органів відносин між власником підприємства, установ і організацій та працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні;
надання права працівнику відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища;
відповідно до медичного висновку і стану здоров'я переведення працівника за його бажанням на легшу роботу;
обов'язкове соціальне страхування власником всіх працівників від нещасних випадків і професійних захворювань;
надання працівником пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;
забезпечення комплексного розв'язання завдань охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
забезпечення працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.
На виконання Закону для проведення наукових досліджень у галузі охорони праці створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці, для навчання керівних працівників і спеціалістів з охорони праці створено Науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ПЕРФОРАТОРАМИ
До обслуговування перфораторів допускаються особи, які пройшли навчання та отримали документ на право роботи та управління перфоратором. Перфоратори можуть працювати в якості бурильної машини на розпірних колонках чи бурових каретках. Тому при його експлуатації необхідно виконувати всі вимоги, які висунуті до цієї машини.
Перед початком роботи бурильник повинен уважно оглянути забій, заколи необхідно усунути. Не можна приступати до буріння, якщо знайдені заряди, які не вибухнули. Забурення та буріння обов'язково проводити з промивкою водою. При бурінні необхідно слідкувати за станом повітряних рукавів та надійністю їх приєднання. Заборонено проводити буріння перфоратором без глушителя шуму. Для зменшення шкідливої дії шуму необхідно обов'язково користуватись індивідуальними засобами захисту від шуму. Заборонено проводити ремонт під час роботи перфоратора та заливати масло у фільтр-олійницю, яка знаходиться під тиском стисненого повітря.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З РУДНИКОВИМ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯМ
При експлуатації рудникового електрообладнання необхідне регулювання його обслуговування, щоб електрообладнання знаходилось в робочому стані та виконувало покладені на нього функції. У процесі експлуатації вибухонебезпечного електрообладнання необхідно слідкувати за робочим станом елементів вибухозахисту.
Все електрообладнання, його вибухонепотрапляючі оболонки, кабелі та заземлення повинні оглядатися: щозміни - електрослюсарями та операторами (машиністами) машин та механізмів; щотижня - механіками дільниць; головним енергетиком - згідно графіка.
Щоденний та щотижневий огляди ведуть без розбирання електрообладнання. Електрообладнання повинно бути встановлено у місці, де виключений обвал покрівлі, потрапляння на нього води та пошкодження транспортом, який рухається. При огляді необхідно очистити поверхні машин та корпусів електрообладнання та перевірити стан вибухонепотрапляючих оболонок, наявність крепіжних болтів та їх затяжку. При оглядах слід перевіряти справність ввідних пристроїв, надійність закріплення кабелю від пошкоджень, наявність заглушок на використовуваних вводах.
Щоквартальна ревізія проводиться із зніманням з електрообладнання напруги. Виконують такі роботи: відкривають всі кришки електрообладнання та очищають внутрішню поверхню оболонок від вологи та пилюги; очищають вибухозахисті
струм, який проходить через тіло;
тривалість дії струму на організм;
шлях проходження струму в тілі;
вплив навколишнього середовища;
клас приміщення за ступенем безпеки враження.
Величина напруги мережі (електроустановки) має вплив на наслідки електротравм, але прямої залежності в цьому немає.
Опір людини змінюється від тривалості дії струму на її організм, щільності площини та місце контакту, а також великою мірою залежить від індивідуальних особливостей організму. За нормативними документами умовно прийнято величину опору людини 1000 Ом.
Одним з головних чинників, що впливають на ступінь враження людини електричним струмом, є струм, який проходить через тіло людини. Найбільш характерними є граничні значення струму: відчутний, невідпускаючий, фібриляційний.
Ступінь враження електричним струмом цілком залежить від тривалості дії його на організм людини. Чим менша тривалість дії струму на організм людини, тим менший ступінь враження електричним струмом.
Подобные документы
Вибір, обґрунтування, розробка технологічної схеми очисного вибою. Вибір комплекту обладнання, розрахунок навантаження на лаву. Встановлення технологічної характеристики пласта і бічних порід для заданих гірничо-геологічних умов при проектуванні шахти.
курсовая работа [587,3 K], добавлен 18.05.2019Геологічний опис району, будова шахтного поля та визначення групи складності. Випробування корисної копалини і порід, лабораторні дослідження. Геологічні питання буріння, визначення витрат часу на проведення робіт. Етапи проведення камеральних робіт.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.11.2012Вибір засобу виймання порід й прохідницького обладнання. Навантаження гірничої маси. Розрахунок металевого аркового податливого кріплення за зміщенням порід. Визначення змінної швидкості проведення виробки прохідницьким комбайном збирального типу.
курсовая работа [347,5 K], добавлен 19.01.2014Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища. Сучасний стан гірничих робіт. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.04.2012Визначення балансових та промислових запасів шахтного поля. Розрахунковий термін служби шахти. Вибір способу розкриття та підготовки шахтного поля. Видобуток корисної копалини та виймання вугілля в очисних вибоях. Технологічна схема приствольного двору.
курсовая работа [158,0 K], добавлен 23.06.2011Розкривні роботи, видалення гірських порід. Розтин родовища корисної копалини. Особливості рудних родовищ. Визначальні елементи траншеї. Руйнування гірських порід, буро-вибухові роботи. Основні методи вибухових робіт. Способи буріння: обертальне; ударне.
реферат [17,1 K], добавлен 15.04.2011Предмет науки геодезії та історія її розвитку. Значення планово-картографічного матеріалу в сільському господарстві. Суть завдання врівноваження геодезичних побудов та їх основні способи. Проведення оцінки точності при параметричному методі врівноваження.
реферат [1,1 M], добавлен 14.11.2010Геологічна характеристика району та родовища. Основні комплекси гірських порід. Одноковшева мехлопата ЕКГ-5А. Екскаваторні (виїмково-навантажувальні) роботи. Внутрішньокар’єрний транспорт. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.06.2015Технологія та механізація ведення гірничих робіт, режим роботи кар’єру і гірничих машин, характеристика споживачів електроенергії. Розрахунок потужності що живиться кар'єром і вибір трансформатора ГСП. Техніка безпеки при експлуатації електропристроїв.
курсовая работа [395,1 K], добавлен 05.12.2012Математичне моделювання напірних та енергетичних характеристик відцентрових насосів магістрального нафтопроводу. Встановлення робочого тиску в трубопроводі. Визначення необхідної кількості нафтоперекачувальних станцій, їх місце розташування по трасі.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 17.11.2014
