Створення планово-висотної основи стереофотограметричного методу зйомки на площі трапеції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Обчислення геодезичних та плоских прямокутних координат вершин рамки заданої трапеції

1.1.1 Обчислення геодезичних і плоских прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000

1.1.2 Обчислення геодезичних і плоских прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:5 000

1.1.3 Рамки карти трапеції та послідовність її побудови і викреслювання

1.2 Короткий фізико-географічний нарис ділянки робіт

1.3 Економічна характеристика району робіт

1.4 Топографо-геодезична вивченість району

2. Графічно-розрахункова частина курсового проекту

2.1 Вихідна геодезична основа

2.2 Проектування планово-висотних опорних точок

3. Проект ходу полігонометрії

3.1 Загальна характеристика і основні параметри запроектованого ходу

3.2 Розрахунок точності лінійних вимірювань в полігонометричному ході

3.3 Розрахунок точності кутових вимірювань в полігонометричному ході

4. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу

5. Опис та метрологічне приладове забезпечення визначення лінійних і кутових вимірювань і визначення висот точок

6. Проект прив'язування планово-висотних опорних точок

7. Методика і організація робіт на об'єкті

8. Кошторис



Вступ:

Мета даного проекту - створення планово-висотної основи стереофотограметричного методу зйомки на площі трапеції масштабу 1:5000 з номенклатурою М-37-87-В-г-2. Район робіт знаходиться у селищі міського типу Савинці Харківської області.

В ході роботи повинно бути запроектовано:

1) в плановому відношенні - полігонометричний хід 4 класу з відносною помилкою 1:27600 на основі якого створюється сітка згущення;

2) Планово-висотні опорні знаки, закладання центрів і маркування у випадку відсутності на місцевості чітко окреслених контурів;

3) Створення планових та висотних сіток згущення полігонометрії 2 розряду, технічного нівелювання, на основі яких з необхідною точністю визначаємо координати і висоти запроектованого ОПВ.



1. Загальна частина

1.1 Обчислення геодезичних і прямокутних координат вершин заданої рамки трапеції

Систему визначення розмірів окремих аркушів багато аркушевих карт називають розграфленням, а систему надання назви або найменування окремому аркушу карти, щоб відрізнити його від інших у серії аналогічних багато аркушевих карт, називають номенклатурою.

Аркуші топографічних карт різних масштабів об'єднані єдиною системою розграфлення і номенклатури.

Аркуші карт різних масштабів обмежовані меридіанами з геодезичними довготами L та паралелями з геодезичними широтами В.

Рис. 1. Схема поділу карти масштабу 1:1 000 000 та інших карт на карти більших масштабів

За основу міжнародного розграфлення топографічних карт прийнята трапеція, яка має розміри - 6? за довготою і 4? за широтою. Для утворення таких трапецій земний еліпсоїд умовно поділяють так:

а) за довготою - меридіанами - на 6?-і меридіані смуги, які рахують від меридіана з довготою 180? на схід;

б)за широтою - паралелями - на 4?-і ряди, починаючи від екватора на північ та від екватора на південь.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема утворення номенклатури карт масштабу 1:50 000-1:10 000



1.1.1 Обчислення геодезичних та плоских прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000

Таблиця 1

Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000 із номенклатурою М-37-87-В-г-2

B
Значення широт	Значення координат	Значення координат	Значення координат
Абциси Х
	5478235,0 5473601,35 5 468967,7	5478366,55 5473732,925 5 469099,3	5478498,1 5473864,5 5469230,9
Ординати У
	154186,1 154316,6 154447,1	158720,65 158854,975 158989,3	163255,2 163393,35 163531,5
Остаточні абциси Х
	5478235.0 5473601.35 5468967.7	5478364.65 5473731.025 5469097.4	5478498.1 5473864.5 5469230,9
Перетворені ординати У
	7345813.9 7345683.4 7345552.9	7341279.35 7341145.025 7341010.7	7336744.8 7336606.65 7336468.5
Зближення меридіанів
	1 36 51 1 36 47.5 1 36 44	1 39 42 1 39 38.25 1 39 34.5	1 42 33 1 42 29 1 42 25



1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
17															32
33															48
49															64
65															80
81															96
97															112
113															128
129															144
145															160
161															176
177															192
193						199	200								208
209						215	216								224
225															240
241	242	243	244	245	246	247	248	249	250	251	252	253	254	255	256

1.1.2 Обчислення геодезичних і плоских прямокутних координат вершин чотирьох рамок трапеції масштабу 1:5 000

Рис. 3. Схема утворення та розграфлення номенклатури масштабу 1:5000



Таблиця 2

Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:5000 із номенклатурою М-37-87-В-г-2

B	371115 3600 00 +11115	250152,5 360000 +1137.3	331115 360000 +11500
	АБСЦИСИ х
	5476741,2 5474424,2 5472107,2	5476777,4 5474460,4 5472143,4	5476814,5 5474497,5 5472180,5
	ОРДИНАТИ у
	86164,9 86201,3 86237,8	88432,3 88469,8 88507,2	90699,8 90738,2 90776,5
ПЕРЕТВОРЕНІ ОРДИНАТИ у
	12586164,9 12586201,3 12586237,8	12588432,3 12588469,8 12588507,2	12590699,8 12590738,2 12590776,5
ЗБЛИЖЕННЯ МЕРИДІАНІВ
	+05409.03 +05408.01 +05407.00	+05534.66 +05533.62 +05532.57	+05700.30 +05759.23 +05758.16

Середнє значення зближення меридіанів г для карт масштабу 1:5000:

М-37-87-(199) - г_сер = 05451.33,

М-37-87-(200) - г_сер = 05616.95,

М-37-87-(215) - г_сер = 05450.3,

М-37-87-(216) - г_сер = 05615.89.

При прикладенні бусолі до лінії координатної сітки, середнє схилення магнітної стрілки західне



Рис. 4. Розміри рамки трапеції масштабу1:5 000

1.1.3 Рамка карти трапеції та послідовність її побудови і викреслювання

Схема зближення меридіанів і схилення магнітної стрілки

Рамка карти - система ліній, які оконтурюють весь рисунок карти. Переважно рамка карти складається із внутрішньої і зовнішньої рамок. Вигляд рамки карти може бути різним, але найчастіше застосовують прямокутні і трапецієподібні рамки. Останні використовують для складання топографічних карт.

Зовнішня рамка - рамка карти, яка обмежує на карті всі інші рамки, зокрема градусну, і здебільшого має художньо-декоративне призначення.

Внутрішня рамка - рамка карти, що є зімкнутою лінією, яка обмежує на карті її картографічне зображення.

Рамка трапеції - аркуш топографічної карти, обмежений внутрішньою рамкою у вигляді трапеції, вершини якої відповідають геодезичним координатам згідно з номенклатурою аркуша карти. У вершинах рамки трапеції подають геодезичні координати, а вздовж сторін рамки трапеції оцифровані виходи сітки плоских прямокутних координат та сітки геодезичних координат.

Рамку трапецій будь-якого масштабу починаємо з побудови координатної сітки. Координатну сітку будуємо за допомогою лінійки Дробишева або координатографа. Оцифровуємо лінії координатної сітки кратними до 0.5 км, згідно з масштабом, і відповідно до визначених координат вершин рамки трапеції.

Вибираємо координати рамки заданої трапеції М-37-87-(1) масштабу 1:5 000.

Таблиця 3

Координати рамки М-37-87-(199)

L В	37°11? 15"	37°13? 7.5"
Значення широт	Значення координат	Значення координат
	Абсциси Х
	5 476741,2 5 474424,2	5 476777,4 5 474460,4
	Ординати Y
	86164,9 86201,3	88432,3 88469,8

Використовуючи поперечний масштаб та циркуль-вимірник, наносимо вершини рамки і, з'єднавши їх, викреслюють внутрішню рамку трапеції.

Лінії 4-1 і 3-2 є східним і західним меридіанами, а 1-2 і 4-3 є північною і південною паралелями аркуша карти масштабу 1:5 000.

Рамку парних мінут викреслюємо подвійними лініями, а непарних лініями товщиною 0,5 мм.

Щоб правильно показати межі мінут виконаємо обчислення, а саме: у даному прикладі для різниці широт 1?15" карти масштабу 1:5 000 довжина рамки вздовж меридіана має 46,34 см. Лінійна міра 1" вздовж меридіана 46,34:75" = 0,6179 см. Південна паралель рамки має широту 49°23?45", тобто, до закінчення парної 24-тої мінути не вистачає 15". Лінійна величина 15" буде така: 15" Ч 0,618 см = 9,268 см. Північна паралель має широту 49°25?00", тобто парна.

Контроль: загальна довжина сторони трапеції буде така: 9,268 см.

Для різниці довгот 1?52,5" (112.5") карти масштабу 1:5 000 довжина рамки вздовж північної паралелі має 45,35 см. Лінійна міра 1" вздовж північної паралелі 45,35 : 112,5= 0,403 см. Західний меридіан має довготу 37°11? 15", тобто, до закінчення парної 12-тої мінути не вистачає 45". Лінійна величина 45" буде така: 45"Ч0,403=18,148см. Східний меридіан має довготу 37°13? 7,5", тобто, від кінця парної, 12-мої, мінути починається непарна, 13-та. Лінійна величина однієї мінути (60") буде така: 60" Ч 0,403 см = 24,189 см. Від кінця 13-ої мінути починається парна, 14-та. До східного меридіана залишається тільки 7,5" тобто, 7,5"Ч0,403=3,013. Контроль: загальна довжина верхньої основи трапеції буде така: 18,148+24.189+ 3,013=45,35 см.

Аналогічні обчислення виконують і для південної частини рамки. Довжина рамки вздовж південної паралелі має 45,37 см. Лінійна міра 1" вздовж паралелі дорівнює 0,403см. Лінійна величина 45" буде така: 45" Ч 0,403 см = 18,148 см. Лінійна величина однієї мінути (60") буде така: 60" Ч 0,403 см = 24,197 см. Лінійна величина 7,5" буде така: 7,5" Ч 0,403 см =3.025 см. Контроль: загальна довжина нижньої основи трапеції буде така: 18.148+24.197+ 3.025=45.37 см.

Відкладають від кутів рамки трапеції у масштабі вздовж лівого і правого меридіанів знизу догори по 9.268 см і отримуємо межу між двадцять четвертою (парною) і двадцять п'ятою (непарною) мінутами. Вздовж північної і південної паралелей від кутів рамки трапеції зліва направо відкладають по 24.197 см і 24.20 см, відповідно, і отримують межу між 9-ою (непарною) мінутою і 10 (парною з кутовою величиною 22,5" та лінійними величинами 8,92 см. і 8,93 см).

Межі мінут розділяють: вздовж паралелей - вертикальними, а меридіанів - горизонтальними штрихами.

Обчислюють 10- секундні лінійні величини (так само, як подано вище) і між зовнішньою і мінутною рамками показують ці інтервали крапками.

У вершинах рамки показують геодезичні координати трапеції, а між мінутною і внутрішньою рамкою штрихами - виходи ліній координатної сітки з відповідними їм значеннями.

Зарамкове оформлення виконують згідно з умовними знаками.

Все креслення виконують чорною тушшю.

1.2 Короткий фізико-географічний нарис ділянки робіт

Савинці - селище міського типу Балаклійського району Харківської області над р. Дінцем. Селищний голова Костомаров Віталій Олександрович.

Савинці - селище міського типу, центр селищної Ради, до складу якої входять села Довгалівка і Раківка. Розташовано на лівому березі Сіверського Дінця за 20 кілометрів (на схід) від Балаклії. Через селище проходить залізниця, яка зв'язує Донбас з Харковом та іншими центрами країни. Населення - 6830 чоловік.

Довгий час Савинці були сотенним містечком Харківського, а згодом - Ізюмського полку. На початку XIX століття тут було створено військове поселення, а після його скасування жителів перевели до розряду державних селян, кріпаками вони не були. Але більшість населення жила у великих злиднях і йшла у найми до поміщиків та куркулів або на заробітки в Таврію та на Кубань.

В архітектурі селища виділяються три двоповерхові будинки ІІ пол. XIX століття. Один з них, по вулиці Леніна, 65, був зведений як пересильна тюрма. Тут в'язні, що йшли етапом з Ізюма на Харків, робили перепочинок. Сидів у цій пересилці і славний син українського народу поет Павло Арсенович Грабовський (1864-1902), багато інших політичних в'язнів. Ще й досі шлях, який веде з Савинець до Балаклії, люди називають етапним.

Цікаве походження двоповерхових будинків, у яких колись жили поміщики, а тепер розміщені виконком Савинської селищної Ради та житлово-комунальне господарство.

Відстань до Балаклія залізницею шосейними шляхами становить 110 км . Найближча залізнична станція - відстань до Савинців. На території смт. Савинці протікає річка Сіверський Дінець. Територія селища міського типу становить 0.876 тис. га. Географічні координати 49°24?32? пн. ш. 37°03?08? сх. д. Висота над рівнем моря 101 м.

Загальна територія району складає 1986,44 кмІ. Район розташований у лісостеповій зоні. Клімат - помірно-континентальний. Середньорічні температури: літня +23,9°С, зимова - 5,5°С. Середньорічна кількість опадів - 468 мм.

Територією району протікають 12 річок. Найбільша з них - Сіверський Донець.

Район межує зі Зміївським, Чугуївським, Первомайським, Ізюмським, Барвінківським, Шевченківським та Лозівським районами.

Відстань від районного центру до Харкова - 90 км.

1.3 Економічна характеристика району робіт

Балаклійський район один із найбільших районів області, це значний промисловий, транспортний та культурний центр.

Питома вага промислового виробництва району становить 6,3% від загального обсягу промислового виробництва області. Серед 17 промислових підприємств найбільшими є: газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", Шебелинське відділення з переробки газоконденсату та нафти, відкрите акціонерне товариство "Балцем", які в грошовому виразі виробляють левову частку валової продукції і, таким чином, підтримують районний бюджет. Стабільно нарощують свій виробничий потенціал й інші підприємства району.

Вагома частка в господарському комплексі Балаклійщини належить аграрному сектору: 25 сільгосппідприємств, 3 фермерських господарства та особисті підсобні господарства мають зерновий, зерно-цукровий, зерно-молочний напрямки. Власниками земельних паїв в районі стали 14,3 тис. селян, 98% яких віддали свої паї в оренду новоствореним с/г підприємствам.

Основні напрямки виробництва в сільському господарстві:

- вирощування зернових і технічних культур;

- вирощування великої рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку;

- птахівництво.

Площа сільськогосподарських угідь - 144,7 тис. га:

*ріллі - 114,6 тис. га.

*сіножаті - 9 тис. га.

*пасовища - 19 тис. га

На 514 км пролягли асфальтовані шляхи, які обслуговує підприємство «Балаклійський автодор». Економіку, соціальні потреби населення обслуговують транспорт і зв'язок. У районі збережена мережа автобусних перевезень, яку обслуговує ТОВ «Автотранс-Балаклія». Три залізничних станції повністю забезпечують потреби замовників у перевезенні вантажів залізничним транспортом.

Нині в районі діє 31 автоматична телефонна станція, з них 24 сільських АТС.

Відчутне пожвавлення в економіці виявляється й завдяки сфері малого підприємництва і бізнесу. Зараз цей сектор налічує понад 150 юридичних і майже 2 тис. фізичних осіб. При цьому, розвитку набуває не лише сфера торгівлі, а й виробництво продукції.

Провідні місця серед продовольчих товаровиробників посідають ЗАТ «Балмолоко плюс», ДП « Балаклійський хлібокомбінат», ВАТ «Савинський цукровий завод». Крім шести основних переробних підприємств, в районі при господарствах діють 13 міні-пекарень, 19 олійниць, 8 крупорушок, 9 млинів.

В районі функціонують 10 відділень банків «Національний кредит», Ощадбанк України, «Аваль», «Надра», «УкрСиббанк», «Мегабанк», «Правекс-банк», «Приватбанк».

Соціальну і агропромислову сферу району обслуговують 8 житлово-комунальних підприємств, з яких 2 надають послуги з тепло-, водопостачання і водовідведення, а 6 - житлово-комунальні послуги.

Для поліпшення якості питної води у м. Балаклія здійснено буріння глибинної свердловини, що значно зменшило вміст заліза в воді.

1.4 Топографо-геодезична вивченість району

На даний район робіт є топографічні карти всіх масштабів, включно до масштабу 1:25000 і карта з номенклатурою М-37-87-В-г-2 використовується для складання даного проекту.

Знімання місцевості виконувалось у 1950 році. Повторно карта друкувалась у 1958 році. Знімання виконав Гусєв Н.І. Система координат 1942 року. Система висот Балтійська. Висота перерізу рельєфу 2 метри. Схилення магнітної стрілки західне +2°17ґ. Середнє зближення меридіанів західне 122.

Вихідними даними для проектування є:

А. Вихідні пункти планової державної геодезичної мережі:

п. Карпсхоф, 2 клас, сигнал 7м.

п. Таккен, 3клас, піраміда 6м.

Б. Репери нівелювання:

1. Грунт. Гр. Rр560 ІІ кл.

Ст.Rр340 І кл.



2. Графічно-розрахункова частина курсового проекту

2.1 Вихідна геодезична основа

Геодезичною основою для великомасштабних знімань є:

а) державні геодезичні мережі (тріангуляції й полігонометрія 1,2,3 класів, нівелювання I, II, III, IV);

б) геодезичні мережі згущення: тріангуляція (аналітичні мережі 1 і 2 розрядів), полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів, технічне нівелювання;

в) геодезична знімальна основа (планові, висотні знімальні мережі або окремі пункти).

Середня густота державної геодезичної мережі 1-3 класів для знімання в масштабі 1: 5 000 згідно з інструкцією становить 1 пункт тріангуляції або полігонометрії на 20 - 30 км² і один репер на 10 -15 км². Визначаємо густоту пунктів державної геодезичної мережі на об'єкті робіт. Густота пунктів мереж згущення на забудованій місцевості доводиться до чотирьох на 1 км², на незабудованій території до одного на 1 км² . Знімальна основа доводиться до густоти, що забезпечує виконання знімання. Вимоги до полігонометрії:

№№ з/п	Показники	ІV клас	1 розряд	2 розряд
1	Гранична довжина ходу, км: окремого між вузловою і вихідною точками між вузловими точками	14 9 7	7 5 4	4 3 2
2	Граничний периметр полігону, км	40	20	12
3	Довжина сторін ходу, км: найбільша найменша оптимальна	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0,20
4	Кількість сторін	15	15	15
5	Відносна похибка координат, не більше	1:25 000	1:10 000	1:5 000
6	Середня квадратична похибка вимірювання кута, не більше	3	5	10
7	Кутова нев'язка ходу або полігону, не більше, n - кількість кутів

2.2 Проектування планово-висотних опорних точок

Топографічні карти, зазвичай, створюють стереофотограмметричним методом. Цей метод передбачає покриття заданої території знімками. Знімальні маршрути проектують так. Щоб поздовжнє перекриття знімків було не менше 20%. Ця вимога накладаються у зв'язку з особливістю подальшого опрацювання знімків стереофотограмметричним методом. Ці маршрути так само мають перекриватися між собою з метою уникнення розривів між маршрутами. Це перекриття має бути не менше 20%.

Опорними називають вже існуючі, або спеціально позначені на місцевості точки, до початку знімання, прямокутні зональні координати та висоти яких можна визначити з необхідною точністю, і які, однозначно, розпізнаються на знімках та на місцевості.

Згущення опорної мережі виконують камерально, використовуючи внутрішні фотограмметричні зав'язки, які існують між знімками одного або декількох маршрутів, що дозволяє побудувати єдину модель маршруту. Доцільно такі точки обирати на перекриттях маршрутів. Такий метод згущення отримав назву - фото тріангуляція.

а) Аерофотознімання місцевості на об`єкті для створення карти масштабу 1:5000 виконується в масштабі 1:9700. Зробимо розрахунки для аерознімальних робіт:

Відстань між осями маршрутів у метрах визначимо за формулою

Де Q%- поперечне перекриття знімків сусідніх маршрутів, l - розмір сторони знімка (l=0.18м), m - знаменник масштабу зальоту (m=8200)

Висновок: Відстань між маршрутами становить 1047.96м.



б) Базис фотографування - це відстань на місцевості між центральними точками сусідніх знімків. Він обчислюється за формулою.

Де - поздовжнє перекриття сусідніх знімків уздовж всього маршруту.

Висновок: Відстань між центральними точками аерофотознімків у маршруті 428.04м.

Я наношу на карту масштабу 1:25000 (за розрахунковими розмірами) рамку трапеції масштабу 1:10000 заданої номенклатури. Для цього розміри рамки трапеції масштабу 1:10000 переводять у розміри масштабу 1:25000 тобто множу на 100м та ділять на 250м. Отже розміри карти масштабу 1:10000 заданої номенклатури у сантиметрах на карті масштабу 1:25000 такі:

Щоб відкласти на карті величини і в сантиметрах, треба отримані значення поділити на 250м. За вісь першого маршруту я прийняв північну сторону рамки трапеції 1:10000 від неї в межах трапеції масштабу 1:10000, по східній та західній сторонах рамки відкладають відрізки в сантиметрах.

На північному та південному маршрутах наносять центральні точки знімків через віддаль у сантиметрах. Центральну точку першого знімка на маршруті я сумістив із точкою перетину маршруту зі східною стороною рамки трапеції 1:10000

в) Кількість маршрутів на ділянці робіт визначають за формулою

,

Де - відстань у метрах між північною й південною сторонами рамки трапеції масштабу 1:10000

Висновок: Необхідно виконати 6(маршрутів)

г) Кількість знімків в одному маршруті визначають за формулою

де - довжина маршруту на ділянці робіт у метрах. Для обчислення довжини беруть довжину південної сторони трапеції масштабу 1:10000. .

Тоді

Висновок: Для кожного маршруту необхідно 10 знімків.

д) Кількість знімків на всю трапецію обчислюють за формулою

Висновок: Для виконання аерознімальних робіт необхідно 84 знімки.

е) D_ш=m*l(cм)

D_ш=0.18*8200=1476м=147600см



Схему розташування опорних точок будують в довільному масштабі. Для цього викреслюють декілька паралельних рівновіддалених ліній - осей маршрутів. Віддаль між ними на місцевості В_у. Вісь першого маршуту суміщають з північною рамкою трапеції. Вісь останнього маршруту має проходити вздовж південної рамки, або нижче від неї.

Будують зони поперечного перекриття. Для цього догори і донизу від осі кожного маршруту відкладають D_ш:2 - половину ширину смуги фотографування. Зони поперечного перекриття маршрутів заштриховують. Після цього на схему наносять центральні точки знімків.

D_ш:2=(1476:2):250=2.95см по горизонталі

В_у=1047.96:250=4.2см по вертикалі

е)



3. Проект ходу полігонометрії

3.1 Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу

На частині карти масштабу 1:25000, де виконувались знімання у масштабі 1:5000, проектую хід полігонометрії 4 класу. Хід має опиратись на пункти геодезичної основи вищих класів, що вказані у завданні.

Проектування ходу виконують користуючись допусками і користуючись наступними рекомендаціями:

- хід по можливості прокладають посередині ділянки робіт для кращого забезпечення її плановою геодезичною основою;

- бажано закладати пункти полігонометрії біля доріг,річок, меж.

- пункти полігонометричного ходу закладають в місцях гарантованого зберігання постійними центрами типу У15Н, або У15. На забудованій території постійними знаками закріплюють всі точки ходів полігонометрії 4 класу, 1 і 2розрядів. Не незабудованій території пункти полігонометрії 4 класу та 1 розряду закріплюють не рідше ніж через 1000 метрів, а 2 розряду - не рідше ніж 500 метрів.

- не обов'язково проектувати хід витягнутої форми;

- між сусідніми пунктами ходу має бути взаємна видність із штативів для висоти візирного променя, не менше 0.5м над поверхнею землі.

а) Довжина ходу 8.425км; за допустимою км.

б) Довжина замикаючої L=7.15км.

в) Кількість ліній n=6 за допустимого значення

г) Середня довжина лінії

д) Максимальна довжина лінії ; за допустимої .

е) мінімальна довжина лінії ; за допустимої

Лінії вимірюють на карті за допомогою поперечного масштабу й вимірника. Кути повороту міряють за допомогою транспортира.

Обчислимо величини запроектованого полігонометричного ходу 4 класу з параметрами: знаменник граничної відносної нев`язки Т=25000; ; довжина замикаючої ; кількість сторін ; середня квадратична похибка виміру кута

Середню квадратичну похибку знаходимо для вибраного світловіддалеміра СТ5 за формулою:

,

де - виміряна довжина лінії у міліметрах

Розрахуємо значення для середньої довжини сторони запроектованого полігонометричного ходу:

У такому разі координати X та Y - умовні координати пунктів запроектованого ходу. За початок умовних координат я прийняла початковий пункт ходу, а за вісь X - його замикаюча. Виміряні на карті координати X та Y записую у таблицю. Точність координат повинна відповідати масштабу карти. Отримавши координати центра ваги ходу, я їх наношу на карту і через нього провожу паралельну до замикаючої.



За обчисленими координатами х і у на карту наносять центр ваги ходу. Далі на карті вимірюємо віддалі (D_ц)_{і, км} від центра ваги до вершин ходу, вписуємо виміри в таблицю і підраховуємо (D_ц)_і²_{, км}², яку необхідно знати для наступних розрахунків. Для обчислення абсолютної допустимої невязки ходу М скористаємося формулою:

=

Т - знаменник заданої студенту граничної відносної похибки ходу. Для Т=25000, та довжини ходу{S}=8425м, на основі одержують: М=8425:25000=0.34м²

Таблиця 4

Назва пунктів	S,м	Y,м	X,м	(Dц)і, км	(Dц)і2, км2
1	1800	0	0	3.50	12.25
2	1375	950	1525	2.38	5.66
3	1150	650	2850	1.28	1.64
4	1000	1125	3875	0.35	0.12
5	1200	1475	4800	0.90	0.81
6	1900	1500	6000	2.20	4.84
7		0	7150	3.80	14.44
-	8425	5700	26200	-	39.76

Розрахункова абсолютна допустима похибка ходу дорівнює 290мм.

Висновок: точність запроектованого полігонометричного ходу відповідає заданій точності полігонометричного ходу 4-го класу

3.2 Розрахунок точності лінійних вимірювань в полігонометричному ході

Основні джерела похибок світловіддалемірних вимірювань та прийняті їхні позначення, а також властивості похибок: випадкові(а) або систематичні(b); залежні або незалежні від довжини лінії S подані в таблиці.

Джерела похибок світловіддалемірних вимірювань та властивості похибок

з/п	Позначення похибок	Джерела похибок	Властивості похибок
1	ms?p	Вимірювання різниці фаз - ?г	а; не залежить від S
2	msh	Зведення ліній до горизонту	а; не залежить від S
3	msф	Похибка фазометра(циклічна)	а; не залежить від S
4	msц.р.	Центрування с/в, редукція відбивача	а; не залежить від S
5	msп	Дрейф генератора частоти	b; не залежить від S
6	msп	Неточне знання показника заломлення повітря	b; не залежить від S
7	msk	Визначення приладової поправки с/в. К	b; не залежить від S
8	ms	Похибки координат вихідних (відомих) пунктів	а; не залежить від S

Похибку вимірювання ліній світловіддалемірами різних конструкцій, зазвичай, виражають рівнянням регресії

m_s = (a_мм+b_мм*10^-6Sмм)мм,

де а - випадкова складова частина похибки;

b - систематична частина, пропорційна довжині лінії за яку приймають середня довжину лінії ходу - S_ср=1404. Значення коефіцієнтів а та задані,їх вибирають залежно від приладу, який задається у завданні на проектування.

Нехай а = 10 мм; в = 5 мм. На основі цієї формули отримують:

m_s = (10мм+(5 х 1404000х 10^-6) мм=17,02мм =17мм. Розраховують сумарну похибку на хід з 7 ліній:

[т_s] = т_s=17*=45

Приймають цю похибку за середню квадратичну і розраховують граничну похибку: [т_s] = 2[т_s] = 90 мм.

Для безпосереднього виконання світловіддалемірних вимірювань розв'язують низку питань, а саме:

- з якою точністю необхідно зводити виміряні похилі лінії до горизонту;

- з якою точністю необхідно центрувати світловіддалемір та відбивач;

- з якою точністю необхідно визначати приладову поправку світловіддалеміра;

- які похибки m_si,- в лініях можна допускати під впливом:

- а) дрейфу частот генератора високої частоти (ГВЧ);

- б) неточного визначення показника заломлення повітря - n;

- в) циклічної похибки;

- г) похибки координат вихідних пунктів.

Розраховують випадкову і систематичну частини сумарного значення похибок за формулами:

=4.5=5мм

= =1.7=2мм

Таким чином, похибки від неточного вимірювання різниці фаз, зведення лінії до горизонту, сумісного впливу центрування та редукції, циклічної похибки, похибки відомих координат можна допускати до ± 7 мм.

Окремі допустимі похибки центрування і редукції розраховують за формулою:

==3.2=3мм



Систематичні похибки визначення приладової поправки віддалеміра, впливу атмосфери, дрейф частоти можна допускати до 2 мм.

Зауважимо, що необхідна точність центрування і редукції у світловіддалемірних вимірюваннях однакова. В кутових вимірюваннях точність центрування теодоліта має бути вища, ніж точність центрування візирних марок.

3.3 Розрахунок точності кутових вимірювань в полігонометрії

Основними похибками кутових вимірів є:

- центрування теодоліта - m_ц;

- редукція візирної цілі -m _р;

- приладові (інструментальні) похибки -- т_і;

- власне вимірювання кутів - т_в;

- впливу зовнішнього середовища - т₃;

- вплив вихідних даних - т_вих.

Допустимий поперечний зсув поліґонометричного ходу обчислюють користуючись формулою:

и^{2 =} M²-[m_s²], звідси

и=====275.7мм

Обчислюють допустиму сумарну похибку вимірювання окремого кута . використовуючи формулу:

[.

Для цього розв'язують відносно:



= =206265*0.2757=9.0''

Оскільки полігонометричні ходи прокладають переважно вздовж вулиць, доріг, річок, меж угідь (наприклад вздовж межі лісу чи річки), можуть мати місце систематичні похибки вимірювання кутів, то допустиму систематичну похибку вимірювання окремого кута визначають за формулою:

= =3.673.7”

У нашому ході 6 сторін (n = 6), а знаменник допустимої похибки Т = 25 000. На основі цієї формули отримують:

206265 = 1.45"

Обчислюють допуски на окремі джерела похибок:

а) Допустиму похибку редукції визначають за формулою:

= = = 0,020 м = 20 мм

Для S_min=1000, отримують е₁=17мм

б) Допустима похибка центрування теодоліта е₂ дорівнює:

= =17.86мм



Для S_min, отримують е₂₌12.14мм

Інструкція [1] вимагає центрувати теодоліт і марки з точністю 2 мм. Таку точність забезпечують оптичні центрири.

в) інструментальні похибки переважно випадкові і їх сумарна дія не може перевищувати 2".

г) розглядаючи похибку власне вимірювання куга, розраховують необхідну кількість прийомів я вимірювання кута способом кругових прийомів за формулою:

n =

n = = 0.71 прийом

де т_в - похибка візування; m_від - похибка відліку.

Для кутових вимірювань в полігонометрії 4 кл. використовують теодоліти ТІ, Т2, 2Т2, ЗТ2, Theo 010В, зорові труби яких мають збільшення v відповідно 30^х, 25^х, 27^х, 30^х. Для 1 та 2 розрядів кути вимірюють теодолітами Т2, 2Т2, ЗТ2, Theo 010В, а також Т5, 2Т5, Theo 020В, збільшення труб останніх відповідно 25^х, 27,5^х, 30^х. Згідно цих даних розраховується гранична похибка т_віз = 60"/v. Похибки відліку (граничні) для першої частини теодолітів становлять m_Bід=2", а для другої - т_від = 5". За приведеними даними студент самостійно вибирає теодоліт, вказує його в пояснювальній іаписці і розраховує кількість прийомів кутових вимірів.

Зауважимо:

- збільшення кількості прийомів вимірювань зменшує тільки похибки власне вимірів: відліку та візування і не впливає на інші джерела похибок;

- кількість прийомів вимірювання кутів для різних класів полігонометрії, подані в Інструкції, розраховано на граничні довжини ходів, в яких будуть значними поперечні зсуви.

д) вплив зовнішнього середовища спотворює результати кутових вимірювань. Джерелами такого впливу є: горизонтальна рефракція, забрудненість атмосфери, коливання зображення візирних цілей. Для їх послаблення (особливо рефракції, яка часто носить систематичний характер) кутові спостереження необхідно проводити в сприятливих умовах, в періоди ранішніх та вечірніх видностей.

є) похибки вихідних даних не спотворюють результати вимірювання кутів, але впливають на величину нев'язки ходу і тому їх приймають до уваги в розрахунках точності, як джерело похибок. На це можливе джерело відведено (запроектовано) т_; = 2,5".

стереофотограметричний зйомка висотний опорний



4. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу

На об`єкті робіт висоти пунктів запроектованого полігонометричного ходу 4 класу визначається з ходу геометричного нівелювання ІІI класу, прокладених між вихідними реперами Гр і Ст

Для розрахунку точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу можна використати співвідношення :

Для запроектованого нівелірного ходу ІІI класу між заданими вихідними реперами має довжину 18.0 км. Тоді

Визначимо похибку у висоті найслабшого пункту (всередині нівелірного ходу), після його зрівноваження

Висновок: Висоти пунктів полігонометрії III класу будуть визначатися з точністю меншою ніж 22мм.



5. Опис та метрологічне приладове забезпечення лінійних і кутових вимірювань та визначення висот точок

Кути вимірюємо теодолітом 2Т2, довжини ліній - світловіддалеміром СТ5, вимірювання перевищень - нівеліром Н3К . Будова і технічні характеристики приладів описано нижче.

Теодоліт 2Т2

Основні параметри	2Т2
Середня квадратична похибка вимірювання кута, кутові секунди:
горизонтального круга	2
вертикального круга	3
Збільшення зорової труби, разів	27.5
Світловий діаметр об'єктива, мм	35
Найменша віддаль візування, м	2
Фокусна віддаль об'єктива, мм	219
Діаметри кругів, мм: горизонтального	90
вертикального	65
Ціпа поділки лімба, кутові мінути	20
Ціна поділки оптичного мікрометра (шкалового мікроскопа), кутові сек	1
Ціна поділки рівня, кутові секунди: алідади горизонтального круга
алідади вертикального круга
зорової труби	15
сферичного - кутові мінути	15
Маса, кг	4.8

Нівелір Н3К

Основні параметри	НЗК
Збільшення зорової труби Г"	30
Ціна поділки циліндричного рівня
Ціна поділки сферичного рівня
Ціна поділки шкали горизонтального круга
Ціна поділки шкали верньєра
Віддаль мінімального фокусування(м)
Точність роботи компенсатора
Діапазон роботи компенсатора	30
Похибка на1 км подвійного ходу	3мм
Інші технічні дані
Маса (кг)	_2

Перевірки світловіддалеміра СТ5

1. Перевірка функціонування приладу

Перевірку виконують з метою підтвердження нормальної роботи електронних вузлів світловіддалеміра. Якщо ці вузли працюють неналежно - прилад підлягає ремонту. Під час цього контролюється:

а) схема контролю джерела напруги. Встановити перемикач I в положення “контр.”, перемикач II в положення “викл.” Оцінити покази мікроампер -метра. Покази приладу мають бути в межах 60…9мкА, якщо джерело струму заряджене;

б) індикатори дисплея. Увімкнути с/в у режим “счет”, “точно”. Спостерігати за показами дисплея:на всіх індикаторах протягом 1-4 секунд після встановлення перемикача IIв положення сет повинна відображатися цифра 8;

в) схема вимірювання температури кварцового генератора. Увімкнути віддалемір у режим “сет” , “ контроль” і взяти декілька відліків на дисплеї. Кожний наступний відлік не повинен відрізнятися від попереднього більше ніж на 5 одиниць.

г) схема встановлення контрольного відліку. Зняти з об'єктива атенюатор. Встановити на об'єктив св. Блок контрольного відліку.Увімкнути віддалемір у режим “сет” , “точно” , встановити рівень сигналу всередині робочої зони. Перевірити можливість зміни відліку поворотами головки встановлення контрольного відліку.

д)мікроампер метр. Перевірка виконується вимірюванням сили струму двома приладами незалежно. Мікроамперметром сила струму вимірюється так .Встановлюють перемикач I в положення контр, а перемикач II - у положення викл, підєднують до с/в джерело енергії і встановлюють на його виході напругу, за якої показ приладу с/в зі стрілкою становить 60мкА.

2. Перевірка оптичного центрира світловіддалеміра та відбивача

Перевірка виконується так само, як і оптичного центрира теодоліта, мішеним центра сітки ниток з центра знака на радіус малого кола, яким є форма сітки ниток центрира (для висоти штатива 1,3 м), дає похибку мігрування 0,7 мм.

3. Перевірка сітки ниток зорової труби світловіддалеміра

Виготовити з картону або твердого паперу спеціальну марку відповідно до рис. II 6.17. Центр перехрестя марки повинен бути розташований вище від центра призми однопризмового відбивача на 63 ± 1 мм. Встановити відбивач на віддалі 100-150 м від с/в. Увімкнути світловіддалемір у режим "наведення". Навести с/в на відбивач, добитись максимуму відбитого сигналу. Встановити заготовлену марку, як показано на рис. IІ.6.17. Оцінити розбіжність центрира сітки ниток з перехрестям марки. Якщо розбіжність значна (більша від радіуса кола), відкрутити захисний ковпачок, що закриває юстувальні гвинти сітки ниток. Повертаючи послідовно протилежні юстувальні гвинти, ввести центр сітки ниток (центр кола) у перехрестя марки. Затягти юстувальні гвинти. Повторити перевірку. Встановити захисний ковпачок.

Рис. 11.6.17 Марка для перевірки зорової труби



4. Перевірка відхилення частоти кварцового генератора від номіналу

Перевірка виконується частотоміром з частотою 1498,55 кГц. Спочатку потрібно зняти кришку 15. Під'єднати частотомір до гнізда ? плати в стояку 6 (рис. ІІ.6.11). Перемикач частотоміра "время счета" встановити в положення 10^4mS. Увімкнути світловіддалемір у режим "счет", "контр". Взяти декілька відліків за частотоміром та обчислити їхнє середнє арифметичне ?_сер Гц та десятих частках Гц. Обчислити відхилення (дрейф) частоти ?? за формулою

?? = (10 ? _сер-?? _t)- ?_номін

де ??_t - поправка за температурну зміну частоти, Гц, яка визначається за графі ком, наведеним у паспорті світловіддалеміра; ?_номін = 14985500 Гц. Значення ?? не має бути більшим за 60 Гц для часу у межах 6 місяців (півроку). Підстроювати частоту кварцового генератора резистором ? до розходження з номіналом, не більшого за 15 Гц. Опломбовують підстроювальні резистори та закривають кришку 15.



5. Перевірка відхилення контрольного відліку під час зміни напруги живлення

Встановлюють на об'єктив с/в блок контрольного відліку. Встановлюють напругу джерела струму (8,5 ± 0,2) В. Вмикають с/в в режим "счет", "точно" і встановлюють контрольний відлік, вказаний у паспорті світловіддалеміра. Зменшують напругу до значення, під час якого спрацьовує схема звукової індикації розряджання акумуляторів (5,8-6,2 В). Зміна контрольного відліку не повинна бути більшою за 3 мм.



6. Проект прив'язування планово-висотних опорних точок

Для прив'язки опорних точок, тобто визначення координат та висот опорних точок, використовують такі геодезичні методи:

а) полігонометричні ходи другого розряду та теодолітні ходи, прокладені між пунктами тріангуляції та полігонометрії IV класу, або першого розряду;

б) прямі обернені та комбіновані засічки, а також полярний метод з вимірюванням контрольного кута на визначуваному пункті;

в) висоти опорних точок визначаємо нівелюванням технічної точності. Ходи мають мають опиратися на вихідні репери чи пункти запроектованого полігонометричного ходу.

Проектуємо прив'язування всіх опорних точок на карті. Складаємо загальний перелік опорних точок, називаючи методи прив'язування кожної опорної точки:

ОПВ-1, ОПВ-2, ОПВ-3, ОПВ-6, ОПВ-5 - прив'язані ходом полігонометрії 4 класу;

ОПВ-8, ОПВ-9, ОПВ-12, ОПВ-15 - прив'язані ходом полігонометрії 4 класу;

ОПВ-1,ОПВ-4,ОПВ-7, ОПВ-10, ОПВ-13 - прив'язані полігонометричним ходом 4 класу;

ОПВ-11, ОПВ-14 - прив'язані прямою засічкою.

Згідно інструкції гранична похибка положення пунктів планової знімальної мережі, серед них і ОПВ, відносно пунктів геодезичної основи не мають перевищувати 0,2 мм у масштабі карти (у масштабі 1:5000 на місцевості становитиме 0,2 мм5000=1 м).

Вважаємо, що 1м - це похибка в положенні найслабшого пункту ходу. Тоді його допустима нев'язка допf_S =2м, а після зрівноваження похибка становитиме 1 м.

Тепер знайдемо допустиму довжину ходу.

Оскільки

, то

,

де Т- відносна похибка ходу.

За цією формулою отримаємо допустиму довжину теодолітного ходу 4 км (Т=2000), а ходу полігонометрії 2-го розряду - 10км (Т=5000).

Хід протягнутий між пунктами з відомими координатами, а кути ходу попередньо ув'язані, то похибка М буде відноситись до середньої точки ходу і обчислюватись за формуло:

,

де n - кількість сторін ходу; L - довжина ходу прив'язки, виміряна на карті; m - гранична похибка виміру кута.

Для ходу полігонометрії 2-го розряду m_гран=10, а величина

1) ОПВ-1, ОПВ-2, ОПВ-3, ОПВ-6, ОПВ-5 - прив'язані ходом полігонометрії 4 класу, в якому n=5, L=8.5км, S_сер=1700. Тоді отримаємо:

М=0,83 м 1м.

Висновок. Планове положення опорних точок, прив'язаних полігонометричним ходом 4 класу, визначаються з достатньою точністю, оскільки , а очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 0,83м.

2) ОПВ-8, ОПВ-9, ОПВ-12, ОПВ-15 - прив'язані ходом полігонометрії 4 класу, в якому n=5, L=7.5км, S_сер=1505. Тоді отримаємо:

М=0,74 м 1м.

Висновок. Планове положення опорних точок, прив'язаних полігонометричним ходом 4 класу, визначаються з достатньою точністю, оскільки , а очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 0,74м.

2) ОПВ-1,ОПВ-4,ОПВ-7, ОПВ-10, ОПВ-13 - прив'язані полігонометричним ходом 4 класу, n= 12, L=7.3км , S_сер=608. Тоді отримаємо:

М=0,56 м 1м.

Висновок. Планове положення опорних точок, прив'язаних полігонометричним ходом 4 класу, визначаються з достатньою точністю, оскільки , а очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 0,56м.

Для прив'язки ОПВ прямою засічкою похибку у плановому положенні обчислюємо за формулою:

,

де S₁ i S₂ - довжини 2-х (з 3-х) напрямів;

- кут між цими двома напрямами; =6

Опорну точку ОПВ-11 прив'язуємо прямою засічкою

Рис. До оцінки точності прямої засічки

S₁=775 м; S₂=1450 м; =52

Згідно з формули прямої засічки маємо:

Висновок. Похибка планового положення ОПВ-11 не перевищує допуску, оскільки М 1м

Рис. До оцінки точності прямої засічки



Опорну точку ОПВ-14 прив'язуємо прямою засічкою

S₁=350 м; S₂=1225 м; =10930?

Згідно з формули прямої засічки маємо:

Висновок. Похибка планового положення ОПВ-14 не перевищує допуску, оскільки М 1м і становить 0,04м.



7. Методика та організація робіт на об'єкті

7.1 Полігонометричний хід

Запроектований полігонометричний хід 4 класу є ламаним. Починається від ОПВ-1. Біля свого початку він проходить через ОПВ-4. Далі йде вздовж покращеної ґрунтової дороги на південь, в південно-західному напрямку вздовж дороги, перетинає річки Загаст і Фройден і замикається на пункті полігонометрії Таккен.

Довжина ходу становить приблизно 7.3км. Усі пункти полігонометричного ходу закріплені центрами типу 15НУ, оскільки пункти знаходяться на незабудованій території і цей тип найбільше підходить.

В полігонометричному ході кути вимірюватимуться теодолітом 2Т2, а довжини ліній в ході - світловіддалеміром СТ5.

7.2 Нівелірний хід ІІІ класу

Починається на ґрунтовому репері Гр Rp 560 перехрестя доріг проходить через усі пункти полігонометрії ІV класу, через опорну точку ОПВ-1, і замикається у ґрунтовому репері Ст Rp340 Нівелювання буде виконуватись нівеліром Н3К з використанням двосторонніх суцільних шашкових рейок з круглим рівнем. Довжина нівелірного ходу становить приблизно 18,3км.

На ділянці робіт закладатимуться ґрунтові репери, оскільки місцевість незабудована.

7.3. Планово-висотні опорні точки

Всього запроектовано 15 опорних точок, всі розташовані на чітких контурах. Кількість аерофотознімків в одному маршруті становить 14, а кількість знімків проекту - 84.

Загальний перелік опорних точок та методів їхньої прив'язки:

ОПВ-1, ОПВ-2, ОПВ-3, ОПВ-6, ОПВ-5 - прив'язані ходом полігонометрії 4 класу;

ОПВ-8, ОПВ-9, ОПВ-12, ОПВ-15 - прив'язані ходом полігонометрії 4 класу;

ОПВ-1,ОПВ-4,ОПВ-7, ОПВ-10, ОПВ-13 - прив'язані полігонометричним ходом 4 класу;

ОПВ-11, ОПВ-14 - прив'язані прямою засічкою.

Для лінійних вимірювань будемо використовувати світловіддалемір СТ5, а для кутових вимірювань теодоліт 2Т2, для вимірювання перевищень - Н3К.

7.4 Рекомендації, щодо виконання запроектованих робіт

Роботи бажано виконувати у такому порядку:

1) Маркування опорних точок;

2) Рекогностування місцевості вздовж запроектованого полігонометричного ходу 4 класу;

3) Закладка пунктів ходу;

4) Вимірювання кутів та довжин ліній у ході;

5) Нівелювання запроектованої траси;

6) Планова та висотна прив'язка опорних точок.

Розпочинати роботи бажано у квітні місяці, оскільки за можливої несприятливої погоди сезон (період) робіт може затягнутися.



8. Кошторис

Таблиця 5

№№ з/п	Види робіт	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Категорії складності	ЗУКР	Поправочний коефіцієнт	Кошторисна вартість в грн.	Вартість одиниці в грн.
					Номери розцінок	розцінка
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Польові роботи
1. ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ
1	Обстеження п-тів ДГМ 1-3 класів для віддалі між пунктами до 5 км	пт	2	II	0139	77.38	1.4	216.66	108.33
2	Обстеження знаків нівелюв. для віддалі між знаками 5 км Ґрунтових реперів Стінних реперів	Реп-знак	1 1	II	32.14 32.16	55.38 37.22	1.4 1.4	77.53 52.11	77.53 52.11
	Всього з обстеження		4					346	86.58
2. ТОПОЗНІМАННЯ ТА ОНОВЛЕННЯ
1	Планове прив'язування	кв. км	21	III	2454	182.26	1.4	5358	255.16
2	Висотна підготовка (переріз м)	кв. км	21	III	2479	182.26	1.4	2380	255.16
3	дешифрування	кв. км	21	III	2495	182.26	1.4	34449	255.16
4	Всього з стерео-топознімання з К=1.9900	тр/кв. км						83925
	Всього з польових робіт	ум тр/ кв.км						84655
КАМЕРАЛЬНІ РОБОТИ
3. ТОПОЗНІМАННЯ ТА ОНОВЛЕННЯ
1	Сканування аеро-фотознімків	знім	84		11868	26.35	1.4	3099	36.89
2	Виготовлення цифрових ортофопланів	кв.км	21	III	11892	74.13	1.4	2179	103.78
3	Виведення графічних копій цифрових ортофотопланів	план	4		11911	34.75	1.4	195	48.65
4	Стереотопознімання м-бу 1:5000, переріз рельєфу 1м	кв.км	21	VII	11800	480.72	1.4	14133	673.01
5	Редагування зібраної цифрової інформації і контр. якості її збиран. на стерео ЦФС	кв. км	21	VII	11854	214.91	1.4	6318	300.87
	Всього К=2.1086							54713
КАРТОГРАФІЧНІ РОБОТИ
1	Виведення графічних копій	трапеція	4		111582	145.10	1.4	813	203.14
2	Заповнення формулярів	формуляр	4		61604	22.15	1.4	124	31.01
	Всього з К=2.1967							2058
ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНІ РОБОТИ
1	Складання тех-проекту	проект	1		141617	3952	1.4	5533	5532.80
2	Складання тех.-звіту зі створення карт	трапеція	4		141635	98.3	1.4	550	137.62
	Всього з К=2.1562							13094
	Всього з камеральних робіт	ум тр/ кв.км						69865
	Всього по об'єкту	ум тр/ кв.км						154629
	ПДВ 20%							309978
	Всього по об'єкту з ПДВ	ум тр/ кв.км						1856268

Кошторис склала Карпік Н.М.

Перевірив Рій І.Ф.

Рис. Центр пункту полігонометрії, трилатерації, тріангуляції, 4-го класу, 1-го і 2-го розрядів для забудованої території (тип У15)

Рис. Центр пункту полігонометрії,трилатерації, тріангуляції, 4-го класу, 1-го і 2-го розрядів для незабудованої території (тип У15Н)



Використана література

Інструкція з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Київ, 1999.

Инструкция по нивелированию І, ІІ, ІІІ, ІV классов. М.: Недра, 1990.

Селиханович В.Г. Геодезия, ч.2, М.: Недра, 1981.

Таблицы координат Гаусса-Крюгера и таблицы рамок и площадей трапеций топографических съемок масштаба 1:10000, М.: Госгеотехиздат, 1963

Условные знаки для топографической карты масштаба 1:10000. М.: Недра,1977

Большая Советская Энциклопедия.

Географічна енциклопедія України. Київ, 1990-1992

Українська Радянська енциклопедія. Київ, 1980-1985

Размещено на Allbest.ru