В дослідженні здійснено ретроспективний аналіз тенденцій функціонування спортивного руху на Північній Буковині за період перебування регіону в державно-політичному устрої Румунії. Зафіксовано високий рівень організації змагань з 15 видів спорту, які відбувались в центрі спортивного руху Північної Буковини - місті Чернівці. Виявлено значний кількісний показник залучення мешканців регіону до змагальної діяльності з таких видів спорту як футбол та легка атлетика. Встановлено гендерну і вікову градацію учасників змагань з 18 дисциплін легкої атлетики. Визначено представництво спортсменів Північної Буковини в системі Румунського, Міжнародного та Олімпійського спорту.

Ключові слова: спортивний рух, Північна Буковина, 1918-1940.

спортивний рух північна буковина

Постановка проблеми

На сьогодні, в Україні інтенсивно формується новий джерелознавчий базис з історії фізичної культури і спорту дорадянського та радянського періоду нашої держави. Але, ми вважаємо неприйнятним дотримання позицій щодо жорсткого розподілу на радянську та дорадянську історію: заміни плюса на мінус або навпаки. На наш погляд, важливий і необхідний об'єктивний, неупереджений розгляд та всебічний, правдивий аналіз історії фізичної культури і спорту в Україні загалом та в регіоні Північної Буковини, зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фундаторами наукових пошуків з історії фізичної культури і спорту Північної Буковини вважаємо буковинських істориків - М.Т. Гонжа та Б.Л. Зажаєв [16]. Організаційно-методичні засади фізичного виховання на Буковині в період австро-угорської доби розкрито у наукових працях Н.О. Гнесь, О.О. Цибанюк, Ю.І. Тумака [14]. Провідні науковці О.М. Вацеба, І.О. Андрухів, Я.Б. Боднар, Б.Є. Трофим'як, В.О. Мужичок [19] висвітлили традиції фізичної культури і спорту в Західній Україні.

Виділення невирішених раніше частин досліджуваної проблеми. На сьогодні, у вітчизняній науці розкрито особливості розвитку західноукраїнського спортивного руху, але тенденції функціонування спортивного руху в регіоні Північної Буковини, сконкретизовані на запропонованому нами історичному відрізку часу, на сьогодні вивчені недостатньо.

Мета дослідження полягає у висвітленні основних тенденцій функціонування спортивного руху на Північній Буковині за період перебування регіону в державно-політичному устрої Румунії (1918-1940 рр.).

Результати дослідження розкриваємо у контексті функціонування спортивних клубів (СК) Північної Буковини, що вирізнялись мультивек - торністю спортивних практик й слугували базисом підготовки у репрезентації спортсменів на регіональних і Міжнародних спортивних змаганнях. В досліджуваному регіоні, також, активно провадили спортивну діяльність суто футбольні, тенісні, шахові та ін. клуби та спілки. За період румунського адміністрування (1918-1940 рр.) локалізаційним центром спортивного руху Північної Буковини було місто Чернівці [14, с.182].

Протягом досліджуваного періоду один із перших, у 1919 р., започаткував діяльність румунський СК "Драгош-Воде" [6, с.35]. Клуб вважався найзаможнішим на тернах Північної Буковини [1, с.27], а його діяльність відбувалась як за підтримки чернівецьких підприємців, так і за рахунок фінансування бізнес-структур міста Бухарест. СК "Драгош-Воде" підпорядковувались такі регіональні спортивні споруди: стадіон, який містив футбольне поле й легкоатлетичні доріжки та зимова льодова арена для проведення значних спортивних видовищ з хокею, фігурного катання і перегонів на ковзанах [19, с.273].

У 1919 р. відроджується функціонування німецького СК "Ян" [9, с. 20]. Клубу належав спортивний комплекс, до складу якого входили: спортивна зала, облаштована приладами для занять німецькою гімнастикою та майданчики на відкритому повітрі для спортивних ігор [3, 4, 12]. Клубу підпорядковувались: стадіон "Ян" (футбольне поле й легкоатлетична арена), іподром, зимова спортивна база, оснащена устаткуванням і спорядженням для лижного і санного спорту та зали для провадження спортивних практик у приміщеннях.

У 1920 р. започаткував діяльність український СК "Довбуш" [13, с.27]. На початку діяльності у підпорядкуванні клубу спортивних споруд не було. Завдячуючи добровільним пожертвам української інтелігенції краю, у 1925 р. [6, 8, 13], був побудований стадіон (150 000 лей було витрачено тільки на спорудження трибун для глядачів, огорожі стадіону, роздягалень та інших приміщень). Стадіон містив футбольне поле та оснащення для спортивних легкоатлетичних практик. З 30-х рр. ХХ ст. діяльність СК "Довбуш" зазнавала утисків з боку румунської влади щодо співпраці зі спортивними делегаціями з тих територій, які окреслюються сучасним терміном "Західна Україна" [2, 16], що зумовлювало тенденції переходу провідних спортсменів СК "Довбуш" до інших клубів Північної Буковини, а також, еміграцію за кордон держави Румунія.

З 1921 р. функціонував інтернаціональний робітничий СК "ІАСК" [3, с.14]. Нестабільне матеріальне становище спонукало до виконання будівельних і господарських робіт на спортивних спорудах заможних чернівецьких клубів, за виконання яких, робітники мали можливість провадження тренувальних практик на цих спорудах. У 1930 р. назву клубу змінено на "Мунчиторь" [14, с.183] й стабілізовано матеріальний статус за рахунок членських внесків і підтримки меценатів. Діяльність всіх спортивних об'єднань робітників північно-буковинського регіону підпадала під жорсткий регламент регіональних органів румунської влади.

У 1923 р. започаткував діяльність СК "Полонія" [4, с.18]. Зазначимо, що у 1909 р., за ініціативи чернівецької польсько-вірменської громади, був споруджений гімнастичний майдан. Дана спортивна споруда була модернізована під футбольні й легкоатлетичні спортивні практики та слугувала за призначенням і в період румунського адміністрування. Також, клубу підпорядковувались спортивна зала для провадження спортивних видовищ з боксу [11, с.9] та тенісні корти.

З 1924 р. функціонував єврейський СК "Маккабі" [4, с.11]. За сприяння банкірів, промисловців та меценатів чернівецької громади, у 1923 р. було споруджено стадіон "Маккабі" [19, с.274]. На нашу думку, стадіон був найкращою спортивною спорудою на Північній Буковині й містив футбольну арену з трибунами для глядачів на 6000 місць та відповідне оснащення для проведення масштабних спортивних видовищ. Під патронатом СК "Маккабі" знаходились: іподром, зали для спортивних практик з настільного тенісу, а також, приміщення для змагань з шахів [14, с.182]. Вважаємо, що з 1933 р., за умов державної політики Румунії по відношенню до єврейської громади Північної Буковини, відбувалась еміграція спортивної еліти краю та трансформація прізвищ провідних спортсменів з метою репрезентації держави на Міжнародних спортивних змаганнях.

Протягом досліджуваного періоду, саме футбол був одним з пріоритетних видів спорту на теренах Північної Буковини [5, с.44]. Всі чернівецькі спортивні клуби культивували футбол, окремі з них мали можливість утримувати декілька футбольних команд та провадити спортивну підготовку юнацького резерву. Палкими поціновувачами змагань з футболу були команди, які об'єднували робітників як м. Чернівці, так і робітничий клас провінційних міст Північної Буковини [7, с.68]. Протягом 1930-1938 рр. відбувалась змагальна діяльність з футболу серед сільського населення регіону [8, 12, 14]. Зауважимо, що серед мешканців селищ північно-буковинського краю значної популяризації набула спортивна діяльність тільки з футболу.

Команди спортивних клубів м. Чернівці брали участь у Національному чемпіонаті Румуні з футболу, а найкращі чернівецькі спортсмени мали гідне представництво у Національній збірній команді [10, 18, 20]. У 1922 р., в м. Чернівці відбувся футбольний матч Національних команд Румунії та Польщі, який завершився з рахунком 1:

1. У складі румунської збірної команди виступав вихованець СК "Полонія" - Станіслав Мічінський [7, с.34]. На нашу думку, дата цих змагань започатковує репрезентативний поступ спортсменів Північної Буковини у Міжнародному спортивному русі.

У 1930 р. Національна збірна команда Румунії брала участь у Чемпіонаті Світу з футболу в Уругваї (Монтевідео) й посіла 11 позицію [20, с.97]. У складі команди був вихованець СК "Ян" - Альфред Айзенбайссер. На Чемпіонаті Світу з футболу, що відбувся у Франції в 1938 р., у румунській команді змагався вихованець СК "Полонія" Роберт Садовський [19, с.276].

На Північної Буковини за період румунського адміністрування значної популяризації набув ще один вид спорту - легка атлетика. У 1927 р. був заснований "Союз атлетів Буковини" [18, с.43], під патронатом якого відбувалось функціонування секцій з легкої атлетики в регіональних спортивних клубах і спілках та контроль провадження тих дисциплін легкої атлетики, що входили до програм військово-спортивного багатоборства. За результатом аналізу джерельного підґрунтя, визначено систематичне проведення змагань з легкої атлетики протягом 1928-1938 рр. у м. Чернівці [19, с.274], зафіксовано 18 легкоатлетичних дисциплін, що набули змагальної популяризації, окреслено віковий та гендерний статус учасників змагань (табл.1).

Таблиця 1

Перелік дисциплін у програмах змагань з легкої атлетики на Північній Буковині (1928-1938 рр.)

¹ Дисципліни десятиборства: біг 100 м, 110 м з/б, 1500 м, 5000 м; стрибки у довжину, висоту, із жердиною; штовхання ядра; метання списа, диска

² Дисципліни п'ятиборства: біг 100 м, 800 м; стрибки у довжину; метання списа, диска

³ Естафета: біг 8 етапів, загальна довжина дистанції 4200 м

Про високий рівень спортивної підготовленості північно-буковинських легкоатлетів свідчить їх представництво на Міжнародних змаганнях. В Італії, у 1927 р., на ІІ чемпіонаті Світу серед студентів брав участь студент Чернівецького університету, вихованець СК "Маккабі" - Абрам Штраухер, який здобув срібну нагороду в легкоатлетичній дисципліні "біг 400 м з бар'єрами". На І Балканських Іграх у Греції (Афіни, 1929 р.) титул чемпіона з двох дисциплін легкої атлетики "десятиборство" та "біг 400 м з бар'єрами" виборов вихованець СК "Драгош-Воде" - Євген Маєщук [19, с.273].

З 1928 р. в досліджуваному регіоні відбувалось становлення змагальних практик з таких зимових видів спорту як хокей, фігурне катання, ковзанярський, лижний і санний спорт [8, 10, 13].

У 1930 р. започатковано провадження чемпіонатів Румунії з хокею і [15, с.289]. Зазвичай, команди хокеїстів з Чернівців відзначались у трійці лідерів. До прикладу, розподіл лідерів чемпіонату Румунії 1937 р. був таким: І - "Драгош-Воде" (м. Чернівці); ІІ - "Телефони" (м. Бухарест); ІІІ - "Ян" (м. Чернівці).

На чемпіонаті Світу та Європи з хокею у Великобританії (Лондон, 1937 р.) команда Румунії посіла 11 та 10 місце, відповідно. Підсумковий результат змагань команди Румунії на 12 чемпіонаті Світу та 23 чемпіонаті Європи в Чехосло - ваччині (Прага, 1938 р.) був таким: чемпіонат Світу - 13 позиція; чемпіонат Європи - 11 [20, с.140]. У складі Національної збірної команди Румунії на чемпіонатах Світу та Європи з хокею у 1937 р. і 1938 р. брали участь чернівецькі спортсмени - Є. Маєщук, О. Сук, В. Панченко [19, с.275].

З 1931 р. на теренах Північної Буковини започатковано традиції змагальних практик зі швидкісного бігу на ковзанах [3, с.17]. Змагальною програмою передбачалось подолання дистанцій 500 м, 1500 м, 5000 м.

У передмісті Чернівців, на горі Цецино, були облаштовані спеціальні павільйони, які слугували лижними і санними базами й на комерційній основі надавали в оренду спортивне спорядження та забезпечували підготовку трас до змагань [14, с.180]. До програми змагань з лижного спорту входили дві дисципліни: "лижні перегони" та комбінований вид "лижні перегони і стрільба з гвинтівки". Змагання з санного спорту відбувались з дисципліни "швидкісний спуск з гори".

З 1932 р., під патронатом "Асоціації ковзанярів" започатковано провадження чемпіонатів Румунії з фігурного катання [18, с.73]. На наш погляд, льодова арена Чернівців була локалізаційним центром румунських чемпіонатів, а чернівецькі спортсмени-фігуристи - лідерами цих змагань, що зумовило їх представництво на найвищих Міжнародних спортивних форумах.

Румунію на чемпіонаті Європи з фігурного катання в Австрії (Зеефельд, 1934 р.) репрезентував дует чернівецьких фігуристів - Альфред Айзенбайссер-Ферару та Ірина Тимніц. За результатом змагань, вони здобули 7 місце. На чемпіонаті Європи в Польщі (Закопане, 1939 р.), виступала пара фігуристів - Альфред Айзен - байссер-Ферару та Іляна Молдован, які посіли 9 позицію [15].

На IV зимових Олімпійських Іграх в Німеччині (Гарміш-Партенкірхен, 1936 р.) [20] в індивідуальному фігурному катанні змагався вихованець СК "Довбуш" - Роман Турушанко, який посеред 25 фігуристів, посів 19 позицію. Дует чернівецьких фігуристів - Альфред Айзенбайссер-Ферару та Ірина Тимниц, здобув 13 місце [19, с.274].

Вважаємо, що Альфред Айзенбайссер-Ферару - унікальний спортсмен в історії Міжнародного спортивного та олімпійського руху, який репрезентував спортивну майстерність як на Чемпіонаті Світу з футболу (Уругвай, 1930 р.), так і на зимових Олімпійських Іграх (Німеччина, 1936 р.) з фігурного катання.

З 20-х рр. ХХ ст. на Північній Буковині відбуваються процеси активізації змагальної діяльність з настільного та лаун-тенісу. В Чернівцях, до 1933 р., лідируючі позиції змагань з настільного тенісу утримували представники СК "Макка - бі", а такі спортсмени як Лехнер, Фішер, Гольц здобували титул чемпіона Румунії з настільного тенісу [4, с.36]. Зафіксовано високий організаційний рівень провадження змагань з лаун-тенісу - "Кубок мерії Чернівців", що набули традиційності в період 1935-1937 рр. під патронатом тенісного клубу "Лаві".

В досліджуваному регіоні змагальну діяльність секцій велосипедного спорту координувала "Буковинська асоціація безмоторного спорту". Встановлено, що протягом 1930-1935 рр. популяризувались змагання з велоперегонів за участі представників чернівецьких спортивних клубів [6, 15].

На наш погляд, в період румунського адміністрування на теренах Північної Буковини відбувались спортивні практики засобами плавання, кінного та мотоциклетного спорту. Окреслено провадження змагань за участі представників чернівецьких спортивних клубів, а саме: 1923 р. - поло на конях, 1929 р. - перегони на мотоциклах, 1938 р. - плавання [1, 9, 14].

Станом на 1918 р. на європейському континенті чітко визначились дві конкуруючі течії - чеська "газена" (на сході) та німецький гандбол (на півночі та заході) [17, с.61]. Саме, східний напрям спорту - "газена" започатковано в секціях спортивних клубів Північної Буковини [3, с.18]. Протягом 1927-1930 рр. даний вид спорту набув популяризації серед чернівецьких команд жіночої статі.

Витоки змагальних практик з волейболу в досліджуваному регіоні сягають середини 20-х рр. ХХ ст. [10, 13, 19]. Високий рівень організації змагань з волейболу зафіксовано в період 1927-1934 рр. Зазвичай, лідерство здобували команди СК "Мунчиторь".

Наприкінці першого десятиріччя румунського адміністрування, на Північній Буковині популяризувались спортивні видовища з боксу. Боксерські ринги встановлювались як на стадіоні "Драгош-Воде", так і в приміщеннях цеху локомотивного депо й залі СК "Полонія" [1, с.22]. Боксери з Чернівців брали участь у відбірковому етапі змагань чемпіонату Румунії (Брайль, 1929 р.). Четверо чернівецьких спортсменів змагались на Всесвітній олімпіаді з боксу в Польщі (Данциг, 1936 р.). З них, вихованець СК "Полонія" - Франчіск Буковецький виступав у ваговій категорії 60 кг [11, с.9].

У 20-х рр. ХХ ст. в Чернівцях відроджено традиції спортивних практик з шахового спорту, які культивувались в чисельних шахових клубах. Абрам Барац - один зі славетних представників чернівецької "шахової школи". Узагальнюємо перелік значних Міжнародних спортивних здобутків А. Бараца: переможець Міжнародних шахових чемпіонатів - Франція (Йер, 1926 р.), Англія (Гастингс, 1927-1928 рр.), Румунія (Бухарест, 1930 р.); учасник Всесвітніх шахових Олімпіад - Німеччина (Гамбург, 1930 р.), Чехословаччина (Прага, 1931 р.) [14, 18, 19, 20].

Таблиця 2

Пріоритетні види змагальної діяльності в спортивних клубах Північної Буковини (1920-1939 рр.)

Отже, констатуємо розподіл пріоритетів у змагальній діяльності спортивних клубів Північної Буковини з 15 видів спорту (табл.2). Хронологічні рамки (1920-1939 рр.) визначено відповідно джерелознавчого базису щодо провадження спортивних змагань в досліджуваному регіоні.

Висновки. З певною умовністю, окреслюємо три етапи, в контексті яких кристалізувались основні тенденції функціонування спортивного руху на Північній Буковині за період державно - політичного устрою Румунії.

Іетап (1918-1925 рр.) - відродження традицій фізичної культури австро-угорської доби; заснування спортивних клубів і секцій за видами спорту; фундація спортивної інфраструктури. ІІ етап (1926-1932 рр.) - становлення спортивного руху в системі румунського спорту; модернізація організаційних засад змагальної діяльності за видами спорту; фундація представництва спортсменів у Міжнародному спортивному русі. ІІІ етап (1934-1939 рр.) - актуалізація мілітаризованого напряму розвитку спорту; часткова еміграція спортивної еліти; репрезентація спортсменів у Міжнародному спортивному та олімпійському русі. Нами не виявлено змагальної діяльності за період другої половини 1939 р. до 1940 р.

Розкрито розподіл пріоритетів у змагальній діяльності спортивних клубів Північної Буковини з 15 видів спорту. Визначено значний кількісний показник залучення мешканців регіону до змагальної діяльності з таких видів спорту як футбол та легка атлетика. Встановлено гендерну і вікову градацію учасників змагань з 18 дисциплін легкої атлетики.

Зафіксовано представництво спортсменів Північної Буковини в системі Міжнародного спортивного та олімпійського руху з нижче - перелічених змагань і видів спорту: Всесвітній чемпіонат студентів (1927 р.) та Балканські ігри (1929 р.) - легка атлетика; чемпіонати Світу (1930 р., 1938 р.) - футбол; зимові Олімпійські ігри (1936 р.) та чемпіонати Світу і Європи (1934 р., 1939 р.) - фігурне катання; чемпіонати Світу і Європи (1937 р., 1938 р.) - хокей з шайбою; Всесвітні Олімпіади (1930 р., 1931 р.) - шахи.

Перспективи дослідження націлені на висвітлення персональних здобутків засновників спортивних клубів і секцій, спортивних функціонерів і меценатів, що здійснили вплив на розвиток спортивного руху на Північній Буковині в період міжвоєнної доби.

Список літератури

1. Будний С. Моя спортова активність / Степан Будний. - Чікаго, США: [б. в.], 1966. - 97 с.

2. Вацеба О. Нариси з історії спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні / Оксана Вацеба. - Івано - Франківськ: Лілея - НВ, 1997. - 232 с.

3. Гонжа М.Т. Спортивний рух на Північній Буковині (1928-1940 рр.): [навч. метод. посіб.] / М.Т. Гонжа. - Чернівці: Рута, 2000. - 20 с.

4. Зажаєв Б.Л. Спортивні нагороди Північної Буковини: [навч. посібник] / Б.Л. Зажаєв. - Чернівці: Рута, 2008. - 42 с.

5. Зибачинський О. Спортові дружини компаного м'яча на Буковині / Орест Зибачинський. - Рівервуд, Австралія: [б. в.], 1982. - 77 с.

6. Карпович В. Мої спомини про організування українського спорту на Буковині та УСТ "Довбуш" / Володимир Карпович. - Чікаго, сШа: [б. в.], 1977. - 102 с.

7. Кожевський В.М. Летопись буковинского футбола (1902-1992 рр.) / В.М. Кожевський, М.В. Степанчук. - Чернівці: Прут, 1993. - 104 с.

8. Лукіянович Ф. Мій спомин про "Довбуш" / Філярет Лукіянович. - Філядельфія, США: [б. в.], 1981. - 84 с.

9. Павлюк Є. Від Прута до Дністра - український спортовий рух на Буковині (1930-1940 рр.) / Єлевтерій Пав - люк. - Балтімор, США: [б. в.], 1982. - 57 с.

10. Рибак В. Моя участь в УСК "Довбуш" / Володимир Рибак. - Торонто, Канада: [б. в.], 1977. - 114 с.

11. Палагнюк В.Г. Бокс на Буковині: з історії розвитку / В.Г. Палагнюк, Т.В. Палагнюк. - Чернівці: Прут, 2000. - 188 с.

12. Суховерський О. На зеленій буковинській мураві / О. Суховерський. - Скрентон, Пенсільванія: Народна Воля, 1982. - 63 с.

13. Український спортивний клюб "Довбуш" / під ред.В. Карповича, П. Григоровича. - Чикаго, Балтимор, Філадельфія, Торонто: [б. в.], 1984. - 171 с.

14. Устінова Т.Б. Розвиток українського спортивного руху на Північній Буковині (1918-1940 рр.) / Т.Б. Устінова // збірник наук. праць. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. - Вип.573. - С.179-185.

15. Устінова Т.Б. Стан та основні тенденції розвитку гімнастично-спортивного руху в Румунії (друга половина ХІХ ст. - 1940 р.) / Т.Б. Устінова // збірник наук. праць / за ред.П.С. Атаманчук. - Кам'янець-Подільский: Кам'янець-Подільський нац. ун-т, 2012. - Вип.5. - С.282-291.

16. Устінова Т.Б. Генезис наукових знань з історії фізичної культури України / Т.Б. Устінова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. журнал / за ред.С. С. Єрмакова. - Х.: ХДАДМ, 2013. - № 10 - С.78-82.

17. Федак В.В. Закарпаття у спортивному вимірі / В.В. Федак. - Ужгород: Карпати, 1993. - 148 с.

18. Ionescu M. Sport romBnesc / M. Ionescu, M. Todoran. - Bucharest: Editura Sport-Turism, 1984. - 359 p.

19. Ustinova T. The Northern Bucovina sportsmen's appearance in international sports and Olympic movement (1918-1940) / Tetiana Ustinova, Yaroslav Zoriy, Nataliya Hnes // The VI th Edition international scientific conference. - Suceava: University "§tefan cel Mare", 2016. - P.270-276.

20. Todan I. Anii de aur ai sportului romanesc / I. Todan. Bucuresti: Editura consliului fizica si sport, 1969. - 159 p.

Размещено на Allbest.ru