Главная
База знаний "Allbest"
История и исторические личности
Психобіографічний портрет Юлії Тимошенко
Психобіографічний портрет Юлії Тимошенко
Ю.В. Тимошенко як одна з яскравих постатей української політики. Політична біографія лідера партії "Батьківщина", двічі прем’єр-міністра України, політв’язня режиму В. Януковича та впливової жінки-політика нашої держави. Біографія, психологічний портрет.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.12.2017 |
| Размер файла | 38,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
10
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психобіографічний портрет Юлії Тимошенко
Юлія Володимирівна Тимошенко є однією із найяскравіших постатей української політики. Як постать кожного відомого політика, вона досить багатогранна та суперечлива. Сьогодні Ю. Тимошенко найбільш відома насамперед, як лідер партії "Батьківщина", двічі прем'єр-міністр України, політв'язень режиму В. Януковича та найбільш впливова жінка-політик нашої держави. Політична біографія Ю. Тимошенко широко висвітлена в численних виданнях. Проте, щоб дати цілісну характеристику особистості, недоречно обмежуватись безпосередньо її трудовою діяльністю. Важливим у контексті розуміння становлення особистості Ю. Тимошенко є погляд на її особу не тільки як на політичний, а й як на психологічний феномен.
Походження. Аналіз впливу батьків на становлення особистості Ю. Тимошенко
Юлія Тимошенко народилася в одному з найбільших міст України Дніпропетровську - 27 листопада 1960 р. Виховувала її мати (диспетчер автотранспортного підприємства) батько залишив сім'ю, коли дівчинка була ще малою [10, с.439]. Її дівоче прізвище - Григян. Прізвище її матері - Тєлегіна. Таким чином, українкою від діда-прадіда Юлю Тимошенко вважати не можна. Про свої відносини з батьками Юлія Володимирівна розповідає неохоче. Відомо, що вона майже не спілкувалася зі своїм татом після розлучення батьків. Великий вплив на формування її поглядів та світогляду справили найближчі родичі: мати Людмила Миколаївна Тєлегіна та тітка Антоніна Миколаївна Ульяхіна.
Навчання
Мова, література і взагалі гуманітарні дисципліни Юлю Григян не цікавили. Її все більше тягнуло до традиційно чоловічих захоплень. У шкільному творі вона писала, що любить волейбол, баскетбол, кататися на ковзанах, грати в настільний теніс. Але захоплення дворовим футболом і волейболом в старших класах поступилося місцем художній гімнастиці. Вже маючи звання кандидата в майстри спорту з художньої гімнастики серед юніорів, вона на одному з тренувань впала зі снаряда і пошкодила ключицю. Дорога в великий спорт закрилася назавжди - з травмою вона не мала ніяких перспектив. Згодом в одному з інтерв'ю Тимошенко скаже: з тих пір живу, як спортсмен, не боячись перевантажень [6, с.9]. Таким чином, захоплення спортом сприяло формуванню вольових сторін особистості майбутнього політика.
Одруження
Про знайомство Юлії й Олександра Тимошенків у книжках і публікаціях біографічного характеру існує кілька романтичних історій, пов'язаних із телефонним дзвінком. У книжці "Юля, Юлечка" добре обізнана Юлина тітка Антоніна Ульяхіна пише, що після завершення літньої сесії в університеті її племінниця поїхала на літо працювати старшою вожатою у піонерський табір. Там же піонервожатим влаштувався її друг Олександр Тимошенко. Піонервожаті не просто подружилися, а палко покохалися і після закінчення літа вирішили відразу ж поєднати свої долі.15 вересня 1979 р. у Жовтневому Палаці щастя міста Дніпропетровська Юлія Володимирівна Грігян зареєструвала шлюб із Олександром Геннадійовичем Тимошенком. Молода взяла собі прізвище чоловіка.20 лютого 1980 р. у подружжя Тимошенків народилася донька Євгенія [11, с.13]. Її свекором став Геннадій Тимошенко - в ту пору досвідчений партапаратник з чималими зв'язками не тільки на Україні, але і в Москві [2, с.18].
Таким чином, ще в досить юному віці (на момент одруження їй було 18 років) Юлія Григян вийшла заміж та отримала не лише прізвище чоловіка, під яким її буде знати уся країна, - Тимошенко, але й досить впливового свекра.
Власний бізнес та початок політичної кар'єри
В 1984 р. Юлія Тимошенко закінчує університет з червоним дипломом і відразу ж влаштовується на роботу - інженером-економістом на Дніпропетровський машинобудівний завод імені Леніна [6, с.14]. У березні 1989 р. вона звільнилася з ДМ3 та зайнялася власним бізнесом. У 1991 р. ім'я Ю. Тимошенко стало відомим у Дніпропетровську у зв'язку з тим, що вона стала спершу комерційним, а потім генеральним директором корпорації "Український бензин" (КУБ) постачальника нафтопродуктів в області. У цей бізнес вона прийшла разом із чоловіком та свекром. У середині 90-х Юлія Тимошенко створює разом із В. Пінчуком корпорацію "Співдружність", яка займається газом. Але ця співпраця була нетривалою. 1995 р. па основі КУБу створюється потужна промислово-фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ). Основним напрямком діяльності ЄЕСУ у 1996 1997 рр. було постачання газу в Донецьку, Дніпропетровську, Черкаську, Сумську, Полтавську, Кіровоградську та Миколаївську області. У момент найвищого злету ЄЕСУ мала річний обіг в 10 мільярдів доларів [10, c.440].
У середині 1990-х рр. прем'єр-міністром України став представник дніпропетровської групи Павло Лазаренко, якого вважали покровителем ЄЕСУ. Зростаючі успіхи компанії поступово стали перетворюватися і в політичний фактор. В 1996 р. Юлію Володимирівну було обрано народним депутатом України по Бобринецькому виборчому округу № 229 Кіровоградської області з рекордним результатом: за неї проголосували 92, 3% виборців. Ставши народним депутатом, Ю. Тимошенко припиняє власну участь у бізнесі: "Я прийшла в політику, залишивши бізнес остаточно і безповоротно. Це мій життєвий вибір, і ніхто не може мене сьогодні дорікнути в тому, що у мене два серця - політика і бізнесмена. Те, що я стала політиком, було закладено з самого початку. Так що все навпаки, бізнес був випадковістю в моєму житті", - заявила Тимошенко ще на початковому шляху своєї політичної кар'єри в 2001 р. [4, с.18].
Отже, вже на самому початку політичної діяльності Ю. Тимошенко створила собі образ політика нового покоління, політика іншої породи, політика, зробленого "з іншого тіста", з чистими помислами, який відмовився від власного благополуччя, з обдертими в боротьбі за щасливе України кулаками і сильним бажанням змінити життя народу на краще.
Наставники
Відсутність батька у житті дівчинки навряд чи зіграла їй на руку: в психології давно визнано той факт, що при дефіциті чоловічої уваги в дитинстві у дівчинки можуть сформуватись різного роду комплекси. Як би там не було, недостачу чоловічого впливу Юлії Володимирівні компенсували її мати Людмила Миколаївна Тєлегіна та тітка по материнській лінії та тітка Антоніна Миколаївна Ульяхіна. Перу Ульяхіної належать дві книжки про Юлію Тимошенко: "Юля, Юлечка" (Дніпропетровськ, 2007) і "Юля, Юлия Владимировна" (Дніпропетровськ, 2007) [11, с.12], в якій вона висвітлює найважливіші віхи біографії своєї племінниці. Натомість, якщо говорити про політичного наставника, то є вагомі підстави вважати, що Павло Лазаренко зіграв набагато важливішу роль в житті Юлії Тимошенко, ніж вона це визнає. В Україні чимало тих, хто взагалі вважає його "хрещеним батьком" бізнесу Тимошенко. Але рідко хто згадує, що Павло Іванович взяв участь у вихованні іЮлії Тимошенко як політичної особистості, ввів її в світ великої політики і (до певної міри) навчив азам політичної боротьби [2, с.14].
Велика політика
У 1997 р. у немилість президента Л. Кучми потрапив увесь "дніпропетровський клан". Павла Лазаренка звільнили з посади прем'єра. Після того, як скандал навколо П. Лазаренка стає публічним, Ю. Тимошенко створює свою партію і фракцію "Батьківщина". Її пропагандистські ролики активно "крутяться" по телебаченню. У січні 2001 р. Генпрокуратура порушує дві карні справи проти Ю. Тимошенко. За твердженням слідства, керівництво ЄЕСУ давало великі хабарі представникам міністерства оборони Росії, що дозволило компанії здійснити низку фінансових операцій з відмивання грошей. Стартовим майданчиком для фантастичного злету Ю. Тимошенко в політиці стали ті 42 дні, що вона провела в % СІЗО. І на вершини політичного Олімпу її підняв не тільки гнів виборців, а й почуття жалю до тендітної, беззахисної, змученої хворобами, але не зламаної ув'язненої, яка, не знаючи страху, боролася за загальне щастя [8, с.16].
У березні 2005 р. Юлія Тимошенко пішла па безпрецедентний для української політики крок - сфотографувалася для жіночого журналу ЕLLЕ. Під час розмови вона казала, що поки для неї займатися собою тільки плани та мрії, тому що її життя сьогодні складається з трьох пунктів робота мінімум 16 годин па добу, коротка перерва па сон і знову робота [10, с.444].
Шлях Юлії Володимирівни до влади був тривалим, але небезуспішним. На президентських виборах 2004 р. Тимошенко підтримала В. Ющенка, стала одним з лідерів "Помаранчевої революції", після її перемоги перебувала на посаді прем'єр-міністра (лютий-вересень 2005). На парламентських виборах 2006 р. на чолі БЮТ повертається до парламенту [1, с.711]. Вдруге будучи у статусі прем'єр-міністра (2007-2010), Ю. Тимошенко була стурбована тим, щоб підтримувати у громадян країни позитивний настрій і симпатії до себе. "Дякую за Вашу віру і підтримку, Я з Вами!", - в той час біг-борди з особою Юлії Тимошенко і цим сердечно-заспокійливим текстом заповнили всю країну [2, с. 208].
7 червня 2009 р. у телезверненні до народу Ю. Тимошенко оголосила про рішення балотуватися на пост Президента України. Символом передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко стало серце. Серце - це символ життя, найбільших переживань - радості, любові, страждання, милосердя. Це фемінний символ, який рідко використовують політичні лідери. Політика - це боротьба між політичними гравцями. На виборах кожен політичний лідер намагається показати себе сильним, упевненим, десь з жорсткою лінією поведінки, щоб саме він асоціювався у людей як лідер, як переможець, бо голосують за сильнішого.Ю. Тимошенко спеціально обрала іншу лінію поведінки. Серед усіх сильних гравців, вона підкреслює свою жіночість, чуттєвість. Як жінка, вона відкриває людям своє серце, показуючи що воно - чисте, сповнено любові та добра [3, с.181]. У другому турі президентських виборів у лютому 2010 р. вона програла В. Януковичу (45,5 % голосів), після чого перейшла в жорстку опозицію. У жовтні 2011 р. була засуджена до 7 років ув'язнення (за звинуваченням у перевищенні повноважень під час укладення газової угоди із Росією у січні 2009) [1, с.711]. Як би парадоксально це не звучало, але ув'язнення за часів президентства В. Януковича зіграло їй на руку. Тепер, коли Януковича визнано зрадником України, лицеміром і т.д., Юлію Володимирівну, вочевидь, багато сприймає як "жертву режиму, котра не зламалася" [5, с.11].
Таким чином, гармонія - як рівновага суспільних явищ, поєднання всіх гілок в державі, співпраця і, як результат, - солідаризм - ідеологія, яку офіційно сповідує Тимошенко. І хоча період правління її опонента - Януковича - став не кращим періодом не лише в кар'єрі Тимошенко, але і в її житті, після того, як Європарламент визнав її ув'язнення режимом Януковича політичним переслідуванням, вона отримала змогу повернутися до звичного всім амплуа героїні, яка бореться за правду та справедливість.
Психологічний портрет
Для Ю. Тимошенко характерне відчуття свого історичного призначення. Вона відчуває себе частиною історичного процесу, частиною епохи, носієм і виразником її ідей. Працює зі щирим ентузіазмом і віддачею, що, однак, не заважає їй іноді щиро обурюватися з приводу історичних помилок, що здійснюються владою, передбачити найсприятливіший результат подій на політичній арені, бачити якісь неблагополучні тенденції в політичному та соціальному житті суспільства. У неї бувають періоди яскравого, емоційно насиченого життя, наповнені цікавими, масштабними справами; бувають періоди тривалого вичікування свого наступного "зоряного часу". Як це було, наприклад, перші пару місяців після відставок з поста прем'єра. Причому цей період не менш важливий, ніж перший, і при зовнішній бездіяльності він насправді не менш насичений. Це період її невидимої діяльності, період її "підготовки" до вирішального моменту. Наприклад, чудесного перетворення "газової королеви" в одного з лідерів "помаранчевої революції" [1, с.711].Ю. Тимошенко чудово вміє змусити всіх відчути значимість моменту, навіть якщо цей момент буде тривати десятиліття. Для неї дуже важливо бути впевненою у своєчасності власних дій. І саме тому вона завжди повинна бути про все обізнана. Не випадково, після Майдану, її найближчий соратник - Олександр Турчинов отримав посаду глави Служби безпеки України [6, с.238], а не просто віце-прем'єра.
Юлія Володимирівна прекрасно володіє своїми мімікою, голосом, інтонацією і завдяки цьому може отримати від свого співрозмовника максимум потрібної їй інформації. Окремо слід відзначити слово - "чесно". Воно досить часто з'являється у текстах політика. Особливий акцент робиться на власних діях, тобто те, що робить Тимошенко, а потім на інститутах, які вона наближує до себе. Наприклад, вона провела "чесну приватизацію" тощо. Висока кількість повторень цього слова використовується для того, щоб склалось враження, що автор сам каже правду [3, с.182].Ю. Тимошенко досконало володіє всім арсеналом необхідних засобів впливу для того, щоб сформувати "потрібну" громадську думку, за допомогою якої вона має намір сфорсувати певний напрям дій оточуючих його людей. Вона обачно вибирає собі слухачів. Завжди знає, кому і що можна говорити, кого і за що можна і потрібно агітувати. Викривати, засуджувати, шукати винних - все це її спосіб створювати суспільний настрій, формувати громадську думку. Юлія Володимирівна завжди позиціонує себе як героя, який постійно знаходиться в стані дії, в стані боротьби зі злом, з ворогами. Їх дуже багато, набагато більше, ніж представників сил Добра і Світла. І їй доводиться боротися з ними практично наодинці. Зокрема, в інтерв'ю телеканалу 1+1 за 2017 рік, відповідаючи на запитання журналіста: "Ви мали можливість спілкуватися з усіма президентами в Україні. Сьогодні у нас президент Порошенко. Конфлікт з ним, розпочатий в 2005 році, триває досі?", Тимошенко відповіла наступне: "Говорять, от був конфлікт у мене з Ющенко, або конфлікт у мене з Порошенком. У мене не конфлікт з людьми, у мене конфлікт з системою. Вони всі є уособлення от цієї кланової корумпованої системи управління країною. І тому у мене конфлікт" [9].
Імідж Ю. Тимошенко на сьогодні має досить суперечливий характер, в якому особливо дисонують зовнішній і поведінковий обліки. Як завжди активна демонстративна позиція, підкріплена голосовими кодами, дещо не відповідає новим зовнішнім характеристикам. Розпущене волосся Тимошенко перебуває за рамками її політичного іміджу. Зовнішній імідж "русалки", безсумнівно, підкреслює красу Ю. Тимошенко, як жінки, але виходить за рамки протоколу. Доречно буде зазначити, що коли Ю. Тимошенко носила косу, яка асоціюється з українським форматом, з народними мотивами, вона і була ближче до народу. Тому що коса асоціювалася з патріотизмом, жіночої силою, елегантністю, і не дисонувала із політичними складовими іміджу, поведінки, ораторським мистецтвом Юлії Володимирівни.
Таким чином, будучи однією із нечисленних жінок в українській політиці, Ю. Тимошенко уособлює поєднання типово жіночих рис: висока емоційність Юлії Володимирівни поєднуються разом із манерою діяти "на грані фолу" та її акторськими здібностями. Серед її сильних рис варто виділити: розвинуту інтуїцію, гнучкість мислення, красномовність, серед слабких - відсутність політичного терпіння і витримки.
Власні роздуми й бачення ролі персоналії в історії
Гострий розум, розвинена інтуїція, уміння підбирати своє оточення, з жіноча чарівність і шарм, помножені на сильне бажання сконцентрувати в своїх руках владу, автоматично вивели Юлію Тимошенко в число найбільш серйозних претендентів на найвищу владу в Україні. Серйозним підґрунтям та корисним етапом для її подальшої політичної кар'єри стала керівна посада у потужній промислово-фінансовій корпорації "Єдині енергетичні системи України". Обертаючись у даній сфері, Ю. Тимошенко отримала не тільки можливість доступу до великих ресурсів, але й вдосконалила свої навики спілкування з людьми різного статусу: від підлеглих до безпосередніх керівників. Відлік її політичної кар'єри можна вести з 1996 р., коли Юлію Володимирівну вперше було обрано народним депутатом України. Цей період її життя став найактивнішим. З того часу й до сьогодні вона не припиняє своєї політичної діяльності, намагаючись не відходити від вдало створеного образу героя-захисника, котрий бореться зі злом та несправедливістю. Створення формального або неформального угруповання в рамках вже існуючої системи, виявлення лідера, переміщення ієрархічних відносин в системі, виключення із системи групи осіб, які є перешкодою в необхідній розстановці сил, - все це сфера її постійної діяльності незалежно від місця, яке вона посідає в системі.
Таким чином, перебування у постійному протистоянні до існуючої влади, її критика та виявлення вад політичного режиму - характерні риси діяльності Ю. Тимошенко. Незважаючи на те, що під час перебування на посаді прем'єр-міністра, її робота теж не відзначалась особливими досягненнями, її активна політична позиція, вміння знаходити прогалини в існуючій системі та "несправедливі ув'язнення" сприяють формуванню позитивного образу Ю. Тимошенко в очах народу. Вона ж тим часом вміє діяти в найнесприятливіших обставинах, і обов'язково буде нагадувати про себе, не дозволяючи себе проігнорувати.
тимошенко психологічний портрет біографія
Список використаної літератури
1. Гарань О. Тимошенко Юлія Володимирівна // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець, Ю. Шаповал та ін. - К.: Парламентське видавництво, 2011. - С.711.
2. Гузенкова Т.С. Антропология власти. Юлия Тимошенко. - М.: ФИВ, 2010. - 392 с.
3. Демішева І. Метафори у дискурсі Юлії Тимошенко // Нова парадигма. - 2007. - Випуск 70. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. - С.176-184.
4. Интервью Юлии Тимошенко // Новое время. - 2001. - № 5. - С.18-19.
5. Лєліч М. Два роки за гратами: Тимошенко втратила вплив, але не популярність // Український тиждень 2013. - № 32 (300). - С.10-11.
6. Кокотюха А. Юля. Второе дыхание. - Харьков: Фолио, 2008. - 444 с.
7. Мильштейн И., Попов Д. Оранжевая принцесса. Загадка Юлии Тимошенко. - М.: Издательство Ольги Морозовой, 2006. - 400 с.
8. Попов Д., Мильштейн И. "Леди Ю". - М.: Альпина нон-фикшн, 2013. - 342 с.
9. Тимошенко розповіла, чому рідко з'являється на публіці з чоловіком та звідки в родини 13 мільйонів. - Електронний ресурс. - Режим доступу: https: // tsn.ua/politika/interv-yu-yuliyi-timoshenko-dlya-tsn-879420.html
10. Харченко Т. М.100 знаменитих людей України / Т.М. Харченко, О.Ю. Очкурова, И.І. Рудичева. - Харків: Фоліо, 2004. - 511 c.
11. Чобіт Д. Політична макуха. - Броди: Просвіта, 2009. - 96 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Біографія Володимира Винниченка - першого письменника новітньої української прози, першого революціонера, першого прем’єр-міністра незалежної України. Життя після революції, еміграція. Повне відлучення від України. Літературна діяльність Винниченка.
реферат [24,6 K], добавлен 28.02.2010Біографія і історичний портрет українського політичного і суспільного діяча М. Міхновського. Обґрунтування ідеї самостійності України, рух Братерства Тарасівців. Склад національної ідеї, передумови створення і діяльності Української Народної Партії.
научная работа [24,6 K], добавлен 25.05.2013Основні політичні сили (партії та об'єднання) сучасної України. Ситуація в соціальній сфері в сучасній України. Внутрішня і зовнішня політика президентів Л. Кравчука, Л. Кучми, В. Ющенка, В. Януковича. Розвиток культури України на початку ХХІ століття.
контрольная работа [94,6 K], добавлен 30.12.2010Народження, дитинство, навчання І. Мазепи. Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури. Формування національно-політичних переконань. Розвиток України в період гетьманства Мазепи.
реферат [15,9 K], добавлен 07.11.2010Біографія гетьмана України. Державно-політична діяльність І. Мазепи. Побудова фортеці південних кордонів. Захист козаків. Розвиток економіки держави. Підтримка освіти та культури. Творці української літератури. Меценатська діяльність. Гетьманські витрати.
презентация [1,4 M], добавлен 06.12.2016Коротка біографія Богдана Хмельницького: думки про місце його народження, викуплення з неволі, контакти з автономістичними колами української шляхти й вищого православного духовенства. Характеристика діяльності Богдана Хмельницького як глави держави.
биография [27,4 K], добавлен 05.02.2011Біографія Франциско Франко, відомого під титулом Каудильйо - військового і політичного діяча Іспанії, фактичного диктатора від 1939 до 1975 року, генералісимуса. Військова кар'єра, політична діяльність під час Другої світової війни та в повоєнний час.
презентация [4,4 M], добавлен 09.01.2016Розгорнута біографія, життєвий шлях, характеристика творчої діяльності М. Костомарова - видатного українського і російського історика та мислителя. Громадсько-політична діяльність Миколи Івановича. Костомаров як провідний теоретик народництва в Україні.
реферат [40,7 K], добавлен 25.01.2011Біографія Н.І. Махно - українського політичного і військового діяча, лідера революційного анархізму, організатора і керівника повстанського руху в Україні під час громадянської війни. Політична діяльність Нестора Махно. Махновський рух та Майдан.
презентация [1,2 M], добавлен 06.07.2017Смерть Хмельницького-поворотний моментом в історії Української революції. Ю. Хмельницький та І. Виговський на чолі української держави. Пропольська політика Виговського. Російсько-польське змагання за українські землі. Возз'єднання Української держави.
реферат [28,9 K], добавлен 10.09.2008
