Утворення московської держави

Процес об'єднання російських земель в єдину централізовану державу - правління Івана Калити; три об'єднувальних етапи: кінець XIII — 80-ті рр. XIV ст., 80-ті рр. XIV ст. — 1462 р., 1462—1533 рр. З кінця XV ст. "Московія" почала іменуватися Росією.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2008
Размер файла 22,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

11

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

УТВОРЕННЯ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(XIV -- початок XVI ст.)

ПЛАН.

1. ПОЧАТОК ОБЄДНАННЯ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.

2. ПРАВЛІННЯ ІВАНА КАЛИТИ.

3. ДРУГИЙ ЕТАП ОБЄДНАННЯ.

4. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ПЕРІОД У ЗБОРІ МОСКОВСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ.

5. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. ПОЧАТОК ОБЄДНАННЯ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.

Процес об'єднання російських земель в єдину цен-тралізовану державу розпочався в XIV ст.

У другій половині ХІІІ ст. знову спалахнули фео-дальні усобиці. Великокнязівська влада владимирських князів значно послабшала. На периферії Північно-Схід-ної Русі сформувалися нові князівства, передусім Мос-ковське і Тверське.

Основною причиною успіху зовнішньополітичних дій московських великих князів стало відновлення рівня розвитку господарства, що побутував до монголо-татар-ського іга. Вагомим стимулом до створення єдиної

держави стало прагнення звільнитися від ярма Золотої Орди.

Традиційно виділяють три об'єднувальних етапи: 1) кінець XIII -- 80-ті рр. XIV ст.; 2)80-ті рр. XIV ст. -- 1462 р.; 3) 1462--1533 рр.

Перший етап об'єднання -- кінець XIII -- 80-ті рр. XIV ст. У цей час у Північно-Східній Русі розгорнула-ся боротьба за велике владимирське княжіння між Ря-занським, Суздальсько-Нижньогородським, Тверським і Московським князівствами. У ході цієї боротьби по-винне було вирішитися питання про те, яке князівство стане політичним центром об'єднання російських зе-мель. Наприкінці XIII ст. значними перевагами в госпо-дарському розвитку, а отже, і реальними можливостя-ми стати таким центром володіло Тверське князівство. Однак незабаром у нього з' являються суперники, насам-перед Московське князівство.

Московські великі князі майже всі без винятку уміли поєднувати позірну покірність з відчайдушно сміливи-ми, зухвалими, але таємними діями, спрямованими на підрив своїх потенційних противників: Тверського або Рязанського князівств, Новгородської республіки або Орди.

Звичайні для доби середньовіччя політична виверт-кість, зрада союзників, а також готовність піти на при-ниження, уявні виявлення покірності і вірності сфор-мували зрештою психологію підступності і лицемірства як основну рису тодішніх умілих дипломатів, якими і були московські князі.

Фундатор династії московських князів молодший син Олександра Невського Данило (1276--1303) не міг роз-раховувати на владимирський стіл за правом старшин-ства. Як далекоглядний політик, він вважав за краще розширити свої удільні володіння: 1301 р. Данило Олек-сандрович відвоював Коломну у Рязанського князівства, 1303 р. -- Можайськ у Смоленського.

Так московському князеві підпорядковувалася тери-торія за течією Москви-ріки -- важливого торговельного шляху. Посилило позиції Московського князівства і мирне приєднання багатого Переяславльського уділу.

Ставши московським князем після смерті свого бать-ка, Юрій Данилович повів боротьбу з Твер'ю за велико-князівський владимирський стіл, а фактично -- за полі-тичне верховенство в процесі об'єднання. Понад 20 років тривала ця боротьба, арбітрами в якій виступали золо-тоординські правителі.

1325 р. в Орді від руки тверського князя Дмитра за-гинув Юрій Данилович, і на московський престол зійшов Іван Данилович (Іван І), який отримав прізвисько Ка-лита. Він не тільки одержав 1328 р. ярлик на велике кня-жіння, а й надовго вивів Твер з боротьби за нього, завдав-ши за допомогою ординського загону удар своєму голов-ному суперникові.

2. ПРАВЛІННЯ ІВАНА КАЛИТИ.

Правління Івана Калити (1325--1340) відіграло особливу роль у посиленні влади московських князів. Він був першим з російських князів, хто отримав пра-во збирати з усіх російських земель ординську данину і відправляти її в Орду. Він зумів установити союз москов-ської великокнязівської влади з Церквою. Переселен-ня двох митрополитів Київських: українця Кирила і грека Максима спочатку до Владимира-на-Клязьмі, а по-тім митрополита Київського -- українця Петра -- до Мос-кви відіграло велику роль в утворенні єдиної держави.

Іван Калита розширював московські володіння різни-ми способами: військовою силою він підкорив Ростовське князівство, купував ярлики на окремі землі -- Галич, Углич, Білоозеро. Йому вдалося зміцнити вплив Мос-кви в Новгороді. Іван І також купував у інших князів-ствах окремі села, що ставали потім опорними пунктами в об'єднанні земель навколо Москви. Іван Калита утвер-джував могутність і право Московського князівства бути центром об'єднання російських земель, по суті, за під-тримки Орди, якій справно виплачував данину. Він за-клав основи такої політики в боротьбі зі своїми против-никами, що робила московських князів провідниками жорсткого, деспотичного варіанта централізації.

Продовжувачами політики Івана Калити стали його сини -- Семен Гордий та Іван II Красний. Після Івана II московським князем став 9-літній Дмитро Іванович (1359--1389). Водночас ярлик на велике княжіння отри-мав від золотоординського хана суздальсько-нижнього-родський князь Дмитро Костянтинович. Розгорнулася гостра боротьба між ним і московським боярством, яке підтримував митрополит Олексій (останній, фактично очолював московський уряд). 1363 р. Москва здобула остаточну перемогу.

У роки правління Дмитра Івановича було зведено московський Кремль (1367--1368). Це ще більше зміц-нило позиції Москви в боротьбі з противниками всереди-ні російських земель, а також з Литвою і Ордою, які ви-ступили союзниками Тверського князівства, що поно-вило в кінці 60-х років свої спроби досягти верховенства в російських землях. Дмитро Іванович, спираючись на підтримку численних російських князів, що визнали верховенство московського князя, в 1375 р. примусив Твер підкоритися Москві.

Зі зміцненням становища Московського князівства як "збирача" російських земель, змінювалася його полі-тика щодо Золотої Орди. З 1374 р. Дмитро Іванович припинив виплату їй данини. А у вересні 1380 р., зібрав-ши під свої знамена полки майже всіх російських земель, Дмитро Іванович здобув перемогу в битві з ординцями на Куликовому полі на березі правої притоки Дону -- р. Непрядви.

Історичне значення цієї перемоги було величезне. Вона хоч і не визволила від ординського володарюван-ня, але зміцнила авторитет Москви як центру об'єднання розрізнених російських князівств. Поразка, якої зазнали основні сили Золотої Орди, прискорила її розпад. Золо-та Орда зменшила розміри данини і визнала право мос-ковських великих князів передавати велике Владимир-ське княжіння у спадщину.

3. ДРУГИЙ ЕТАП ОБЄДНАННЯ.

Другий етап об'єднання російських земель -- 80-ті рр. XIV в. -- 1462 р. характеризується подальшим територіальним розширенням Московського князівства.

Дмитро Іванович (що отримав після перемоги на Ку-ликовому полі прізвисько Донськой), приєднавши Дмит-ров, Стародуб, Углич, Кострому та інші території, вжи-

вав заходів для посилення влади великого князя. Він ліквідував залишки місцевого самоврядування і цілком підпорядкував міста великокнязівській владі, визначив розміри данини з князівств для сплати Орді, встановив новий територіальний принцип формування ополчень: відтепер бояри і дворяни повинні були виступати з тими князями, у володіннях яких знаходилися їхня вотчина і маєтки. Удільних князів він зобов'язав служити вели-кому князеві московському.

Старший син Дмитра Донського Василь І став прави-телем за заповітом батька, без санкції Золотої Орди. За період його правління до Москви були приєднані Нижній Новгород, Муром, Городець і Таруса. Тоді ж, на почат-ку 90-х рр., активізувалися спроби Московського князів-ства обмежити самостійність Великого Новгорода. Бо-ротьба, що тривала кілька років зі змінним успіхом, привела до укладення 1398 р. мирного договору.

Наприкінці XIV ст. Москва поширила свій вплив на землі комі-зирян (басейн р. Вичегда) та комі-перм'яків (землі вздовж Верхньої Ками і р. Чусової).

Після смерті Василя І велике княжіння перейшло до його сина Василя II Темного, під час правління якого вибухнула феодальна війна. Головне питання, що вирі-шувалося під час військових зіткнень, полягало в тому, кому з князів правити у Москві -- визнаній столиці Пів-нічно-Східної Русі. Претенденти на великокнязівський московський престол виражали дві протилежні тенденції подальшого розвитку країни: галицькі князі (дядько Василя II -- Юрій і сини Юрія -- Василь Косий і Дмитро Шем'яка), що виступили проти Василя II, спиралися значною мірою на торговців, ремісників і вільне селян-ство Півночі; Василя II підтримували військовослужбові землевласники центральних регіонів. Перемога Цент-ру над Північчю провіщала перемогу кріпосницьких від-носин.

До кінця правління Василя II територія, що перебу-вала під його владою, значно перевищувала володіння інших князів, які до цього моменту втратили суверені-тет. Політичну залежність від Москви вимушений був

визнати 1456 р. і Великий Новгород, а 1460 р. Псков звернувся до великого князя Василя II за захистом від Лівонського ордену.

З середини 50-х років XV ст. удосконалюється систе-ма державного управління. Відбувається поступовий пе-рехід від уділів до системи повітів. Влада в них концен-трується в руках намісників, якими, як правило, ста-ють бояри великого князя. З,приєднанням до Москви уділів влада намісників поширюється і на них.

Права і привілеї намісників визначалися статутни-ми грамотами, норми яких були започатковані ще "Русь-кою Правдою". Зміни в системі місцевої адміністрації випереджали реорганізацію центрального апарату.

У роки правління Василя II неухильно зростала роль московського боярства. Бояри очолювали Государів двір, що являв собою військово-адміністративну корпорацію.

До виконання державних доручень, нарівні з боярами і дітьми боярськими (дворянами), почали залучатися так звані служилі князі, що втратили спадкові уділи.

Певних змін зазнала судова система. Також була проведена монетна реформа і відновлений випуск загаль-нодержавної монети на великокнязівському дворі. За-галом це сприяло подальшому зміцненню влади вели-кого князя московського.

4. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ПЕРІОД У ЗБОРІ МОСКОВСЬКИХ

ТЕРИТОРІЙ.

Третій етап об'єднання російських земель навко-ло Москви, їхнє звільнення від ординського володарю-вання й одночасно формування державного апарату ве-ликокнязівської влади, оформлення Московської дер-жави припадає на 1462--1533 рр. Цей період охоплює правління великих московських князів Івана III (1462-- 1505) і Василя III (1505--1533).

За Івана III, що став співправителем Московської дер-жави ще за життя батька, Василя Темного, тривало зби-рання земель "під руку" Москви. Цей московський князь приєднав Ярославль (1463 р.), Ростов (1474 р.), Твер (1485 р.). В'ятку (1489 р.), ліквідував незалежність Вели-кого Новгорода, спочатку оточив і взяв місто 1478 р., а потім поступово конфіскував землі новгородського бояр-ства і переселив їхніх власників у центральні райони.

31476 р. Іван III припинив виплачувати данину Орді. А 1480 р. майже безкровно закінчилося протистояння росіян і ординських військ біля однієї з приток Оки -- "стояння на У грі", визначивши остаточне звільнення Русі від васальної ординської залежності.

Іван став фактичним творцем Московської держави. Саме він заклав основи російського самодержавства, не тільки значно розширивши територію країни (до її скла-ду увійшли землі марі, мордви, комі, карелів та ін.), а також укріпив її політичний устрій і державний апарат, значно зміцнив міжнародний престиж Москви.

Падіння Константинополя під ударами турків 1453 р. і одруження Івана III на візантійській принцесі Софії Палеолог 1472 р. дозволили великому московському князеві проголосити себе наступником візантійських імператорів, а Москву -- столицею усього православного світу. Це знайшло відображення в концепцїї "Москва -- третій Рим", сформульованій на початку XVI ст. Дер-жавним гербом Московської держави став (як у Візантії) двоголовий орел, а сам великий князь 1485 р. йменувався великим государем всієї Русі.

Прагнучи подолати феодальну знать, Іван III послі-довно формував систему служилих станів. Бояри, прися-гаючи на вірність великому князеві, завіряли свою вір-ність особливими "клятвеними грамотами". Московсь-кий государ міг позбавляти їх державних посад, конфіс-ковувати вотчину.

За Івана III запроваджено помісну систему -- дару-вання служилим людям (дворянам) у володіння на пра-вах неуспадкованої особистої власності вільних земель (маєтків) за несення військової або цивільної служби. Таким чином, у Московській державі склалися, крім удільної, три системи землеволодіння: державна, що включала двірцевий великокнязівський уділ, церков-но-монастирська та помісна.

Поступово ускладнювались функції державного управління. З'явилися посади казенного дяка -- керів-ника Казенного двору -- і піддячих, що відали діловод-ством. З кінця XV ст. сформувалася Боярська дума --

вищий державний консультативний орган при государі. У Думу крім московських бояр входили також колишні удільні князі.

З метою централізації та уніфікації судово-адмініст-ративної діяльності 1497 р. було запроваджено новий збірник законів -- Судебник, що встановив єдині подат-кові норми, загальний порядок ведення слідства і суду. Судебник Івана III передусім захищав життя і власність феодала-землевласника.

Судебник обмежував право селян йти від свого феода-ла на інші землі суворо певним терміном -- за тиждень до осіннього Юр'ївого дня (26 листопада) і впродовж тиж-ня після нього з обов'язковою виплатою "пожилого".

Чинність Судебника означала початок прикріплення Селян до землі.

У XVI в. тривав процес розширення території Мос-ковської держави. Після перемоги над Литвою 1503 р. до Москви відійшли землі за верхньою течією Оки, вздовж берегів рік Ясен, Сож і Дніпра. Усього до скла-ду Московської держави увійшло 25 міст і 70 волостей. 1610 р. було ліквідовано самостійність Пскова, а 1514 р., після чергової війни з Литвою, до Москви відійшов Смо-ленськ. Нарешті, 1521 р. припинило своє існування Рязанське князівство.

Таким чином, територія країни збільшилася на-стільки, що вона перетворилася на найбільшу держа-ву Європи. З кінця XV ст. "Московія", як раніше її на-зивали іноземці, почала іменуватися Росією.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр. : Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. -- М. : Современник, 1998. -- 315

2. Абдулатипов Рамазан Гаджимурадович. Федерализм в истории России: [В 3 кн.] / Р. Г. Абдулатипов, Л. Ф. Болтенкова, Ю. Ф. Яров. -- М. : Республика, 1992.

3. Бобович Ирина Михайловна. Экономическая история России, 1861-1914 годы: Учеб. пособие / И. М. Бобович; Санкт-Петербург. ун-т экономики и финансов, Каф. экон. истории. -- СПб. : Изд-во Санкт-Петербург. ун-та экономики и финансов, 1995. -- 135,[1] с.

4. Аграрная эволюция России и США в XIX - начале XX века: Материалы сов.-амер. симпозиумов / Отв. ред. И. Д. Ковальченко, В. А. Тишков. -- М. : Наука, 1991. -- 358,[1] с


Подобные документы

  • Формування ідеології єдиної Московської держави, період князювання великого князя Івана III. Одруження на Софьї Палеолог. Процес "збирання земель" Північно-східної Русі, боротьба з Казанню. Похід "миром" на Великий Новгород, кінець вічової республіки.

    реферат [39,9 K], добавлен 21.06.2009

  • Формування протодержавних утворень на території Казахстану. Криза ранніх держав Казахстану. Казахське ханство. Мангитська і Сибірська держави. Початок об'єднання казахських земель в єдину державу. Російська експансія на західних кордонах Казахстану.

    контрольная работа [62,4 K], добавлен 03.10.2008

  • Питання про об'єднання великого князівства Литовського з Польщею в єдину державу. Процес перетворення козацтва на важливий чинник історії українського народу. Іван Богун – один із соратників Б. Хмельницького. Поразка українського війська під Берестечком.

    дипломная работа [90,1 K], добавлен 08.01.2011

  • Об'єднання Русі Іваном III. Приєднання Ярославля, боротьба з Казанню, підкорення Новгорода, Твері та Вятки. Одруження з Софьєю Палеолог. Коростинський договір: набуття рівних із батьком прав. Кінець ординського ярма. Успіхи зовнішньої політики Івана III.

    реферат [38,5 K], добавлен 16.06.2009

  • Становище німецьких земель напередодні утворення північно-німецького союзу та визначення ступеня протиріч між Австрією та Пруссією в питанні об'єднання земель. Роль Бісмарка в політичному процесі утворення німецької імперії та її політичний розвиток.

    реферат [42,1 K], добавлен 28.10.2010

  • Передумови утворення східнослов’янської держави. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Розвиток державності на Русі в першій половині Х ст. Процес розпаду Київської Русі.

    реферат [21,9 K], добавлен 13.09.2003

  • Передумови утворення східнослов’янської держави. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Хрещення, соціально-економічний та державний лад Київської Русі. Розвиток Давньоруської держави за часів князювання Святослава. Розпад Київської держави.

    реферат [29,1 K], добавлен 23.11.2010

  • Суміжні Україні держави. Реформа феодального землеволодіння. Інтеграція Польщі та Великого князівства Литовського в єдину державу. Головніпричини виникнення козацтва. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Польщі та Литви.

    реферат [32,8 K], добавлен 21.12.2008

  • Зміна форми правління в Давньоруській державі. Посилення відцентрових тенденцій. Причини феодальної роздробленості. Торговельна кон'юнктура. Монгольська навала і встановлення золотоординського іга. Наслідки та особливості монголо-татарської експансії.

    реферат [17,6 K], добавлен 05.09.2008

  • Соціально-економічне становище Росії на межі ХV-ХVІ століть. Боротьба великого князя з боярською знаттю. Особливості внутрішньополітичного розвитку Московської держави в роки правління Бориса Годунова. Посилення внутрішніх протиріч і початок Смути.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 06.07.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.