Клеванський замок – пам'ятка фортифікаційної архітектури XV століття

Такий принцип вираження еволюції розбудови комплексу цілісно проявляє характер видозмін об'ємно-просторової композиції, яка була задумана зодчими. Втрачені елементи уявлення майстра, що було втілено в життя; зіндифіковано біолокацією у пошуках фантомів. Що стосується фантомів східного корпусу, ренесансового муру з обхідними галереями та втрачених двох веж, дерев'яної та каплиці, на сьогодні можна з впевненістю стверджувати місце їх розташування. Підставою для підтвердження цього була розроблена програма розвідувальних розкопів, за слідами яких вдалося чітко прив'язати контури на замковому мисі. Фасадне зображення підтверджених фантомів побудоване на основі аналізу аналогів. Такий метод дозволяє гіпотетично уявити просторовий об'єм та наочне зображення комплексу, застосовуючи іконографічний матеріал. За допомогою такого методу у Львові були відновлені фрагменти втраченої міської лінії оборони, відтворення яких нагадує львів'янам про княжу добу в житті Львова.

На підставі вивчення еволюції розвитку та гіпотетичного відтворення замку у Клевані виникає синтетична реставрація з накладанням всіх виявлених будівельних періодів. Такий метод висвітлений у аксонометричному зображенні замкового об'єму.

На основі цього виникає схема, що віддзеркалює використані методи, які застосовувалися при виведенні висновків проведених робіт.

Суть застосування синтетичної реставрації, що представлена в аксонометричному зображенні, дає можливість візуально відзначити найцінніший будівельний період. Виходячи з цього, значно спрощується підбір робіт у програмі реставрації. Наочно відзначаються корпуси, фрагменти чи елементи, які необхідно зберегти, та ті, якими можна знехтувати. Після процесу утотожнення переходимо до програми реставраційних робіт та адаптації замкового комплексу.

Внаслідок дослідження замкових корпусів у натурі, вивчення матеріалів товариства охорони пам'яток історії та культури встановлено, що пам'ятки використовуються як музеї, заклади відпочинку і туризму, спортивні комплекси, проектні організації, заклади освіти, виробничі підприємства, виправно-трудові колонії, військові частини, діючі жіночі чи чоловічі монастирі, склади тощо. В охороні пам'яток України широко застосовують заповідники на основі пам'яток культури. Такий спосіб використано у Києво-Печерській Лаврі, Софіївці, Староконстянтинові, Кам'янець-Подільському, Бердичеві, Чернігові, Путивлі, Новгород-Северську. У 1967 р. створено історико-архітектурні заповідники в Києві, Львові, Луцьку, Кам'янець-Подільському, Чернігові тощо. У кожному з них здійснені значні ремонтно-реставраційні роботи з метою пристосування пам'яток для розміщення в них експозицій.

Висновок

Отже, об'єкт є першим спеціальним і глибоким дослідженням, яке не вивчалося так глибоко історичною наукою. Одержані результати показали, що історичне ядро замку готичного періоду цілісно зберігалося до ХVІІI ст., об'ємно-просторову композицію якого гіпотетично відтворено і показано у графічній частині наукової роботи.

Встановлено, що замок являє собою унікальний комплекс, який незмінно слугував одному господареві від дня його заснування середини ХIV ст. до кінця XIХ ст.

На підставі цього пропонується гіпотетичне відтворення всього замкового комплексу на всі періоди будівництва з показом загального образу комплексу та за допомогою цього висвітлюється адаптація пам'ятки з практичним її використанням.

У своїй роботі пропоную використати до програми адаптації пам'ятки клубний характер, який дасть можливість мати постійний фінансовий прихід у фонд замкового комплексу за рахунок щомісячних клубних внесків. Зрозуміло, що такий спосіб експлуатації об'єкту вимагає обмеженого доступу. Використовуючи різнохарактерні клуби, які будуть функціонувати у Клеванському замку, потрібний графік функціонування або посезонний принцип роботи. Такий спосіб дає можливість експлуатувати оборонний комплекс протягом доби, тижня, місяця, року.

Безперервне життя замку вимагає передбачити основні функціональні зони, що необхідні для проживання представників клубу, які повинні мати тісний зв'язок з дозвіллям та рекреацією.

Список використаної літератури

1. Атаманенко В. Описи волинських маєтків князів Чорторийських XVI ст. // Минуле і сучасне Волині та Полісся.-- Луцьк, 2010. Вип. 37: Сторінки історії Камінь-Каширщини.

2. Гнатюк-Сосна Л. Пам'ятки Християнства Волині: [Клевансьикй замок]// Укр. культура. - 1996. №1. - С.52.

3. Довбещенко М. Розгадані таємниці Князів Чарторійських ( родинні зв”язки, маєтки та релігійне життя) //Історичний журнал. - 2004. - №10/11. - С.3

4. Клевань // Історія міст і сіл Української РСР : Ровенська область. К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1973. - С.489 - 497

5. Лесик О.В. Клеванський замок// Лесик О.В. Замки та монастирі України. - Л.: Світ, 1993. - С.32.

6. Мацюк О.Замки і фортеці Західної України. - Львів: Центр Європи, 1997р. - 160 с.

7. Рафальський М. Ровенский уезд в полосе р. Стубели и Устья, притоков Горыни : [уривки з праці] // Клеванський тракт, - 2008. - № 23-29

8. Рычков П.А. Древняя Клевань// Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины. - М.: Искусство, 1998. - С.63.

9. Стелецький В. Замок в Клевані // Воєнно-історичний вісник. №11. -К., 1910.- С. 27-29.

10. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся : (Краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 року). - Вінніпег, 1984 -т.1- 1984р.

11. Яковлев В. В История крепостей: Эволюция долговременной фортификации. - СПб-Полигон, 1995. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru