Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна характеристика Марокко

Вступ

Марокко -- аграрна країна, що розвивається. Марокканська економіка розглядається як відносно ліберальна економіка, що функціонує на основі закону попиту і пропозиції. З 1993 року тут проводиться політика приватизації, унаслідок чого деякі сектори економіки перейшли з державного управління в приватні руки. ВВП в 2014 році склав 91,7 млрд. дол. (по паритету купівельної спроможності - 153,8 млрд. дол., 4900 дол. на душу населення), з яких 31,6% створюється промисловістю, 17,1% - сільським господарством, 51,4% - сферою послуг.

При цьому, її економіка вважається достатньо балансованою, тобто оптимально поєднує різні галузі з метою забезпечення найвищого рівня її загальної конкурентоспроможності.

Актуальність обраної теми, пояснюється ще й тим, що рівень життя в Марокко на сьогоднішній день є одним з найвищих в світі, а досягти цього можна було за умов досить потужного економічного розвитку.

Ступінь вивчення проблеми економічного розвитку Марокко показує, що останнім часом вона отримала новий поштовх до аналізу серед науковців. Так можна виділити праці таких вчених як: Строгов М., Сашин Г.З., (які досліджували проблеми соціально-економічного розвитку країни), Мазуров Ю.Л, Говор Є.В., Масов А.Я. (які досліджували проблеми економічного розвитку в регіональному розрізі) та ін. Разом з тим, багато питань економічного розвитку, економічної політики, особливо зовнішньої, залишається на сьогодні не достатньо вивченими.

Об'єктом дослідження є економічна система Марокко, її розвиток та процес управління нею.

Предметом дослідження є механізми забезпечення сталого економічного розвитку країни та ефективність збалансованого розвитку різних галузей економіки.

Метою роботи є аналіз економічного розвитку Марокко та виокремлення його особливостей та характерних рис.

В процесі дослідження потрібно вирішити такі завдання:

– проаналізувати основні економічні показники розвитку Марокко;

– визначити фактори і динаміка економічного розвитку;

– обґрунтувати стратегію економічного розвитку країни;

– оцінити галузеву структуру економіки Марокко, в тому числі сільськогосподарське виробництво, промисловість та сферу послуг;

– дати характеристику структури зовнішньої торгівлі Марокко;

– проаналізувати рівень іноземних інвестицій та державного боргу країни;

– визначити місце Марокко в конкурентному середовищі міжнародної економічної спільноти.

Теоретико-методологічну базу дослідження склали наукові роботи та періодичні видання з теми дослідження, а також статистичні дані таких міжнародних організацій як: СОТ, МВФ, ЦРУ, МБРР, АСЕАН, ООН тощо.

Під час проведення дослідження були використанні такі методи: аналізу, порівняльний, статистичний, історичний, конкретно-описовий тощо.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що був проведений комплексний аналіз економічної ситуації Марокко, її економічної політики та основних показників розвитку, який об'єднав у собі дані багатьох розрізнених організацій, світових форумів тощо і дав змогу комплексно підійти до проблеми визначення місця Марокко в конкурентоспроможному середовищі розвинутих країн світу.

Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використанні при підготовки методичних та дидактичних матеріалів для відповідних дисциплін, а також з метою проведенні подальших наукових досліджень.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків; містить сторінок тексту, 4 рисунки, 9 таблиць. Список використаної літератури містить 25 найменувань.

Розділ 1. Макроекономіка країни

1.1 Основні економічні показники

Марокко - африканська держава, розташована у північно-західній частині африканського континенту, відокремлена від Європи Гібралтарською протокою. На півночі Марокко омивається Середземним морем, на заході - Атлантичним океаном. На сході і південному сході Марокко межує з Алжиром. Тури в Марокко популярні серед французів та іспанців, полюбилася ця країна і українцям.

Загальна площа Марокко - 446550 кв. км. Берегова лінія Марокко дуже довга і становить 1835 км.

Марокко, після майже півстолітнього перебування під протекторатом Франції, здобуло незалежність у березні 1956 року. На півночі країни залишилися невеликі іспанські анклави - міста Мелілья і Сеута та низка дрібних острівців у Середземному морі. Посилаючись на свої “історичні права”, Марокко встановило контроль над колишньою іспанською колонією Західною Сахарою (у 1976 році - у її північній частині, у 1979 році - південній). Нині, з міжнародно-правової точки зору, Західна Сахара залишається спірною територією [20, c. 281].

Відповідно до державного устрою, Марокко - конституційна демократична і соціальна монархія, у якій народ реалізовує свій суверенітет через волевиявлення шляхом референдумів або через конституційні установи.

Населення Королівства Марокко складає близько 32,4 млн. осіб, з яких 99% - араби та бербери, решта - іспанці, французи та євреї (табл. 1.1). Лише шоста частина населення - люди віком понад 50 років. 53% населення мешкає в містах. Понад 2 млн. вихідців з Марокко легально проживає за кордоном, головним чином - в Західній Європі (Франція, Нідерланди, Бельгія, Іспанія).

Таблиця 1.1. Населення Марокко в 2015 р.

Назва показника	Одиниці виміру	Всього
1	2	3
Чисельність	млн. осіб	32,4
Густота населення	осіб./кв. км	55
Народжуваність	осіб/1000 жит. (%)	19,19
Смертність	осіб./1000 жит. (%)	4,75
Природній приріст	осіб/1000 жит. (%)	2,0
Механічний приріст	осіб/1000 жит. (%)	1,06
Середня тривалість життя	років	69
Сумарний коефіцієнт народжуваності	дітей/жінок	2,21
Рівень урбанізації (питома вага міського населення)	%	58

Внутрішньо-економічна ситуація зумовлюється тим, що Марокко є аграрною країною з відносно розвиненими гірничо-видобувною та деякими галузями переробної промисловості (текстильна, хімічна, харчова, шкіряна, фармацевтична). Королівство володіє 70% світових запасів високоякісних фосфатів, посідає перше місце у світі за їх експортом та третє - за обсягами видобутку. Інформація стосовно золотовалютних запасів країни є конфіденційною та не подається в офіційних публікаціях.

За індексом людського розвитку ООН Королівство Марокко займає 124 місце. У 2014 році ВВП країни склав 151,4 білліона дол. США. ВВП на душу населення - 4800 дол. США (табл. 1.2). Джерелами формування валового внутрішнього продукту є сектор послуг (торгівля, транспорт, зв'язок) - 35,5%, промисловість (шахти, енергетика, обробна промисловість) - 19,8%, сільське господарство та рибальство - близько 44,6%. На стан економіки Марокко негативно впливають несприятливі погодні умови, які призводять до значних втрат у сільському господарстві, коливання світових цін на енергоносії та інфляційні процеси.

Таблиця 1.2. Основні макроекономічні показники Марокко в 2014 р.

	Всього (валовий показник)	На душу населення
1	2	3	4	5
ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -	млн. дол.	1514000	§/осіб	4672
рівень економічного розвитку:
Темп росту ВВП в 2000-2014 гг.	% в рік	3,2	х	Х
Темп росту ВВП в 1990-1999 гг.	% в рік	4,9	х	х
ВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)	млн. дол.	1035000	х	3190
сільське та лісне господарство	%	17,1	х	х
промисловість та будівництво	%	31,6	х	х
сфера послуг	%	51,4	х	х
Занятість в економіці (чисельність економічно активного населення)	тис. осіб.	11,44	х	х
сільське та лісне господарство	%	44,6	х	х
промисловість та будівництво	%	19,8	х	х
сфера послуг	%	35,5	х	х
Рівень безробіття	%	9,1	х	х
Темп інфляції	%	2,0	х	х
Середня облікова ставка Центробанка	%	6,5	х	х
Кредитна ставка приватних банків	%	6,2-6,3	х	х
Інвестиції	%	30,7	х	х
Доходи держбюджету	млн. дол.	2292	§/осіб	7070
Витрати держбюджету	млн. дол.	2721	§/осіб	8390
Державний борг	%	61,1	§/осіб	18,9
Обсяг грошей в обігу	млн. дол.	660,9	§/осіб	20,3
Обсяг квазі-грошей в країні	млн. дол.	108,2	§/осіб	3,33
Обсяг споживчого кредиту	млн. дол.	88,84	§/осіб	2,74
Вартість вільно акцій, що вільно продаються	млн. дол.	691,5	§/осіб	21,3
Запаси валюти та золота	млн. дол.	236,1	§/осіб	7,1
Зовнішній борг	млн. дол.	301,9	§/осіб	9,3

Отже, можемо зробити висновок, що Марокко - це країна з досить хорошими макроекономічними показниками. Сільське господарство Марокко приносить 17,1% ВВП, і в ньому зайнято 44,6% працездатного населення. В сфері послуг країни зайнято близько 35,5% працездатного населення країни. Так, в промисловості зайнято близько 19,8% працездатного населення, воно дає 31,6% ВВП країни. Негативним явищем являється рівень безробіття в Марокко, і складає 9,1%. Також в країні досить великий державний борг (61,1%).

1.2 Фактори і динаміка економічного росту

Головне багатство Марокко - фосфорити, по запасах і видобутку яких Марокко займає третє місце в світі (після США і Росії) і перше по експорту (30% світового експорту). Промислове значення мають також родовища кам'яного вугілля, руд заліза, свинцю і цинку, марганцю, кобальту, міді; бариту і фтору. На шельфі (район Агадіра і Ес-Сувейра) ведуться пошуки нафти і газу. Інші галузі промисловості: харчова (цукор, мука, консерви), текстильна (80% продукції йде на експорт), шкіряна, хімія (кислоти і добрива на основі фосфоритів), фармацевтика, цементна, збірка легкових автомобілів (фірм «Рено», «Фіат», «Пежо»), вантажівок («Форд», «Вольво», «Мерседес», «Хино», «Ісудзу») і автобусів [17].

Всі фактори економічного зростання впливають в першу чергу на рівень ВВП Марокко (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Рівень ВВП країни в 2000-2014 рр.

ВВП країни млн.дол.
2000	2001	2002	2003	2004	2005	2010	2011	2012	2013	2014
60569	63281	65430	70487	72806	73287	75940	78436	79005	89065	90859
ВВП на душу населення
2000	2001	2002	2003	2004	2005	2010	2011	2012	2013	2014
3284	3294	3482	3748	3662	3658	3704	3816	3955	4600	4900

З даних табл. 1.3 ми можемо побачити, що ВВП країни в 2014 р. в порівнянні з 2000 р. зросло на 30290 млн. дол. І відповідно щорічно відбувається збільшення ВВП на душу населення. Цей показник в 2014 р. склав 4900 тис. дол. (рис. 1.1., 1.2).



Рис. 1.1. Динаміка зростання ВВП Марокко, млн. дол.

Рис. 1.2. Динаміка зростання ВВП на душу населення в Марокко, млн. дол.

Таким чином, можна відзначити, що ВВП Марокко найбільше зріс в 2013-2014 рр., що свідчить про гарний економічний розвиток країни.

1.3 Стратегія економічного розвитку

Історію економічного розвитку Марокко можна розділити на ряд етапів. Початок першого відноситься до 1840-1875 рр., коли Марокко відкрило двері європейській торгівлі. Потім послідував період політики протекціонізму і внутрішніх економічних реформ кінця 19 ст., зроблених за ініціативою Мулай Хасана I (1873-1894). Провал реформ і політика європейських держав відносно Марокко прискорили боргова криза (1904-1912), яка привела країну до встановлення над нею економічного опікування в рамках французького протекторату, а також до розділу території Марокко між Францією і Іспанією і встановлення міжнародного управління Танжером (1912-1956).

Після отримання незалежності (1956-1965) Марокко успадкувало економіку протекторату, в основі якої лежав експорт первинної сировини, цитрусових і фосфоритів. Така економіка не змогла уберегти країну від валютної кризи, частково викликаної різким підвищенням цін на світовому ринку цукру [12, c. 55].

Колонізація і французький протекторат (1912-1956). Не дивлячись на те, що французька колоніальна присутність була відносно недовгою (44 роки), вона сприяла розвитку широкомасштабного товарного сільського господарства, сільськогосподарського зрошування, посиленню економічної значущості Касабланки, великомасштабному розвитку видобутку фосфоритів і переважанню зв'язків з Францією в зовнішньоторговельному балансі.

Незалежність і експорт сировини (1956-1965). Після 1961 р. Марокко вступило в період реалізації проектів розвитку, що фінансувалися державою, і порівняно сильного контролю держави над підприємництвом. При султанові Мухаммеді V марокканці почали брати економіку під свій контроль. Ключові галузі - залізничний транспорт, імпорт цукру - були націоналізовані незабаром після досягнення незалежності (монополія на чай і цукор була приватизована в 1994 році).

Встановлення контролю держави над економікою і приватним сектором стали головними тенденціями в 1973-1978 рр. Після двох невдалих спроб державного перевороту в 1973 році король і його економічні радники розробили план державних інвестицій в економіку.

У 1978-1979 рр. королівство Марокко стало згортати свою інвестиційну програму. Окупація колишньої Іспанської Сахари обходилася країні в один мільйон доларів в день, а військові витрати поточного бюджету досягли рівня 40%. Були потрібні додаткові асигнування для створення і розвитку інфраструктури і надання субсидій сотням тисяч недавніх переселенців. Жорстока засуха укупі з високими цінами на світовому ринку пшениці різко збільшили вартість імпорту цієї культури.

Збільшувався зовнішній борг країни, а ціни на товари, що ввозяться, продовжували зростати. Економічні радники короля Хасана II спільно з експертами Міжнародного валютного фонду (МВФ) зайнялися пошуками стабілізаційних заходів. У 1979 році МВФ спільно з Марокко розробляли програму податкових реформ і поліпшення системи управління в державному секторі економіки. Проте всі ці кроки не принесли бажаного результату, і країна наближалася до банкротства. У 1981 році були урізані субсидії на основні продукти харчування. Таке рішення властей викликало незадоволеність в країні і спонукало три профспілки провести в Касабланці страйк, який у свою чергу привів до масових протестів і багаточисельних зіткнень з силами безпеки [12, c. 57].

Не дивлячись на всі спроби уряду ввести нові заходи по жорсткій економії і девальвації марокканської грошової одиниці дірхама, Марокко не зуміло уникнути кризи. Впродовж 1985 року збільшувався курс американського долара, зростали військові витрати на проведення операцій в Західній Сахарі. Уряд пішов на скорочення витрат на інвестиції і соціальну сферу, а король Хасан II оголосив про намір ще ширше відкрити двері країни для іноземних інвестицій.

Сьогодні, Марокко є досить стабільно розвиваючою ся державою і посідає 51 місце в рейтингу країн світу по рівню ВВП.

Розділ 2. Галузева структура економіки

2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

У сільському господарстві зайнято 44,6% працездатного населення, воно дає 17,1% ВВП [25]. Доля продукції сільського господарства в експорті складає 25%. У сільськогосподарському виробництві країни кліматичний фактор залишається вирішальним чинником, і тому застосовується зрошування (1,44 млн. га). Зернові, боби і цукровий буряк займають 80% оброблюваних земель. Вирощуються пшениця (3 млн. т), томати (1,2 млн. т), картопля (1,4 млн. т). Прибережні води Марокко багаті рибою, при цьому 75% вилову складають сардини.

Таблиця 2.1. Основні показники сільського господарства Марокко в 2015 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сільського господарства	млн. $	175275	$/нас.	5409,7
Зайнятість в сільському господарстві	тис. роб.	4460	нас./роб.	137.6
Продуктивність праці	$/роб.	392993	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Зерно, всього	тис. т	5331	кг/осіб	1.64
М'ясо, всього	тис. т	306	кг/осіб	0.94
Фрукти та овочі, всього	тис. т	5271	кг/осіб	1.62
Коренеплоди (картопля, маніок, ямс ін.)	тис. т	1548	кг/осіб	1.47
Оліємісткі (в перерахунку на олію)	тис. т	194	кг/осіб	0.58
Цукрові рослини (очерет, буряки)	тис. т	3838	кг/осіб	1.41
Молоко, всього (всі види)	тис. т	1769	кг/осіб	0.42
Яйця курячі, качки	тис. т	244	кг/осіб	0.01
Тютюн	тис. т	4300	кг/осіб	0.18
Вилов риби	тис. т	996	кг/осіб	0.01

Таким чином, ми бачимо, що Марокко найбільше виробляє, в розрахунку на душу населення такі продукти як зерно, фрукти та овочі, цукрові рослини та тютюн. М'ясо країна практично не виробляє, а в основу імпортує. Чимало займає вилов риби - 996 тис. т.

2.2.Вторинний сектор (промисловість та будівництво)

Марокканська промисловість орієнтується головним чином на випуск експортної продукції (переважно текстилю і шкіряних виробів) в країни ЄС. Велика частина багатогалузевого промислового сектора Марокко була створена в 1950-і роки. Заходи по лібералізації інвестиційної політики, зміни в міжнародному торговому законодавстві і приватизація державних підприємств сприяли з середини 1980-х років притоку інвестицій, але загалом місцевий промисловий сектор все ще слабо розвинений і базується на сімейному бізнесі. У результаті лібералізації і приватизації значна сума зовнішньої заборгованості значно скоротилася і в 1995 становила 15,2 млрд. дол.

Основна промислова база країни зосереджена в прибережному районі Касабланка - Кенітра. Є підприємства по консервуванню м'яса і риби, рафінуванню цукру, борошномельні заводи. Автоскладальне виробництво в Касабланці працює на імпортних вузлах і деталях. Автомобільні компанії «Рено», «Фіат» і «Пежо» збирають в Марокко легкові автомобілі, «Форд», «Вольво», «Мерседес», «Хіно» і «Ісудзу» - вантажні машини, різні компанії ведуть збирання автобусів. У Касабланці функціонує значне число фармацевтичних компаній. Близько 25% промислових робітників зайняті на підприємствах текстильної галузі, понад 80% продукції текстильних фабрик йде на експорт, головним чином в країни ЄС.

Таблиця 2.2. Основні показники промисловості Марокко в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП промисловості	млн. $	32706	$/нас.	1009,4
Зайнятість в промисловості	тис. роб.	1980	нас./роб.	61,1
Продуктивність праці	$/роб.	165181	Х	Х
Виробництво основних продуктів	Х	Х	Х	Х
Електроенергія виробництво	млрд. кВт-ч	781,6	кВт-ч/осіб
Електроенергія споживання	млрд. кВт-ч	477,0	кВт-ч/осіб	15083.4
Видобуток нафти	млн.т	393800	кг/осіб	1.24
Споживання нафти	млн.т	209000	кг/осіб	0.32
Видобуток природного газу	млн. м3	60,0	м3/осіб	1.90
Споживання природного газу	млн. м3	560,0	м3/осіб	1.32
Видобуток вугілля	млн.т	409,2	кг/осіб	18.35
Споживання вугілля	млн.т	132,2	кг/осіб	5.93
Фосфорити	млн. т	24861	кг/осіб	0,76
Чавун та феросплави	тис.т	9000	кг/осіб	0,27
Сталь	млн.т	478,0	кг/осіб	14,7
Срібло	тис. т	201,1	кг/осіб	6,21
Цемент	тис. т	14000	кг/осіб	0,43
ін.	тис. т	102,285	кг/осіб	3,15

Виробництво фосфорної кислоти і потрійного суперфосфату (для хімічних добрив) здійснюється в районі Сафі і Джорф-Ласфар на підприємствах державної компанії «Офіс шеріф'єн де фосфат», яка бере участь також в розробці і експорті фосфатів. У 1984 в середземноморському порту Надор став до ладу сталепрокатний стан [21].

У Марокко розвивається металургійна галузь. Тут працює великий виробник «Sonasid», який входить до групи «Arcelormittal» ? один із провідних виробників довгомірної продукції і сортового прокату в Північній Африці. На 2013 р. сукупна потужність підприємств «Sonasid» становить 950 тис. т сортового прокату на рік, компанія забезпечує близько третини внутрішнього сталевого попиту.

2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

Туризм -- дуже важлива стаття доходів Марокко, а також головна сфера зайнятості для марокканців. Доходи від туризму в 2011 році склали $7,55 млрд. В 2012 році країну відвідало 8 млн. У 2014 році 10 млн. туристів відвідали королівство, а доходи від цієї галузі склали близько 20% ВВП. Головним центром тяжіння туристів є Марракеш.

Таблиця 2.3. Основні показники сфери послуг Марокко в 2014 р.

	Всього	на душу населення
	од. вим.	кіль-ть	од. вим.	кіль-ть
1	2	3	4	5
Рівень розвитку:	Х	Х	Х	Х
ВВП сфери послуг	млн. $	53199	$/нас.	1641,9
Зайнятість в сфері послуг	тис. роб.	3550	нас./роб.	109,5
Продуктивність праці	$/роб.	149856	Х	Х
Транспорт	Х	Х	Х	Х
Довжина залізниці	тис. км	21,20	км/100км кв.	0,54
Довжина автомобільних доріг	тис. км	57625	км/100км кв.	10,70
Довжина судноплавних річок	тис. км	2,3	-
Довжина газопроводів	тис. км	-	-	-
Довжина нафтопроводів	тис. км	4,39	-
Кількість легкових автомобілів	тис. шт.	53000	шт/100 мешк	71,00
Кількість аеропортів	шт.	58
Зв'язок	Х	Х	Х	Х
Кількість стаціонарних телефонів	тис. шт.	31928	шт/100 мешк	152,64
Кількість користувачів Інтернету	тис.	32600	од/100 мешк	100,6
Послуги	Х	Х	Х	Х
Витрати на освіту	% ВВП	5,6	$/нас.	1,78
Витрати на охорону здоров'я	% ВВП	5,5	$/нас.	2,84
Витрати на НДДКР	% ВВП	0,64	$/нас.	2,92
Військові витрати	% від ВВП	3,3	$/нас.	0,91
Чисельність армії	тис. осіб	53,4	вій/100 мешк	0,23
Туризм	Х	Х	Х	Х
Іноземні туристи	тис. осіб	2897	тур./100мешк.	12,95
Прибуток від вїздного туризму	млн. $	7123	$/нас.	319,42
Виїздні вітчизняні туристи	тис. осіб	7589	тур./100мешк.	33,92
Витрати від виїздного туризму	млн. $	12786	$/нас.	573,36

Марокко має розвинену транспортну інфраструктуру. Основні перевезення здійснюються автомобільним (протяжність ґрунтових і шосейних доріг - 60000 км) і залізничним (біля 2000 км) транспортом. Велика частина залізниць одноколійні (довжина двоколійних шляхів 200 км). У північній і центральній частинах країни існує досить щільна мережа залізниць O.N.C.F. (Національні залізниці), що зв'язують між собою великі міста: Касабланку, Рабат, Фес, Мекнес і Марракеш. Подорожі на потягах безпечні і досить недорогі.

Марокко має 58 аеропорти, 11 з яких мають міжнародне значення. Основним по кількості регулярних рейсів, обсягам пасажирських і вантажних перевезень є аеропорт Мухамед-V (Касабланка) [3, c. 153].

Важливе значення мають також Агадир і Марракеш. 30 провідних аеропортів країни перебувають у віданні Національного Керування аеропортами (ONDA), інші - у розпорядженні Дирекції повітряного транспорту.

Важливе значення в транспортній інфраструктурі займає морський транспорт. Великі морські порти діють в Касабланці, Танжері, Сафі, Мухаммедії. Основний порт - Касабланка, один з найбільших портів Африки; на Касабланку приходиться 80% зовнішніх перевезень Марокко.

Розділ 3. Країна в світовому господарстві

3.1 Структура зовнішньої торгівлі

Внутрішньо-економічна ситуація зумовлюється тим, що Марокко є аграрною країною з відносно розвиненими гірничо-видобувною та деякими галузями переробної промисловості (текстильна, хімічна, харчова, шкіряна, фармацевтична). Королівство володіє 70% світових запасів високоякісних фосфатів, посідає перше місце у світі за їх експортом та третє - за обсягами видобутку.

У 2014 р. імпорт Марокко складався з 27,3% машин і транспортного устаткування, 25,8% - паливо, мастила і 15.8% - промислові товари [7, c. 44].

З 2012 по 2014 рр. нафтова продукція була основним продуктом для імпорту країни.

У 2014 році на країни Європейського Союзу припало більше 50% марокканського експорту і імпорт. Постачання нафти з арабських держав, перш за все Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів і Кувейту, також склали значну частину всього імпорту країни.

Структура зовнішньої торгівлі Марокко відображена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Зовнішня торгівля Марокко в 2014 р.

	Од. вим.	Експорт	Імпорт
Торгівля товарами і послугами	млн. дол.	17716,7	34450,4
Товарна структура	х	-	-
Електроенергетика	кВт	-	342900
Продовольство	%	13	15
Руди і метали	%	21	13
Паливо	%	16	14
Хімічна продукція	%	15	17
Машини і обладнання	%	11	11
Споживчі товари	%	10	18
Інше	%	14	12

Географічна структура експорту Марокко зображена в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Основні країни експортері Марокко в 2014 р.

Країна	Обсяг експорту, млн. дол.
Франція	4042,0
Іспанія	2535,6
Індія	1140,9
Нідерланди	935,9
Німеччина	731,1
США	673,9
Італія	645,4
Бразилія	496,3
Китай	457,5
Великобританія	413,6

Несприятливий стан зовнішньої торгівлі Марокко можна пояснити високою вартістю нафти, що імпортується, залежністю країни від туризму, експорту продовольства і фосфоритів. Об'єми експорту продовольства знаходяться в прямій залежності від погодних умов, світових цін на фосфорити, які вже довгий час не піднімалися, а що стосується відвідин Марокко туристами, то їх чисельність безпосередньо залежить від стану економіки європейських країн і таких міжнародних подій, як, наприклад, революції і конфлікти в країнах Північної Африки.

У 2014 році об'єм експорту Марокко склав 14,49 млрд. дол. Основні статті експорту: одяг, риба, фосфорити. Партнери по експорту: Іспанія 22.02%, Франція 20.22%, Індія 4.91%, Італія 4% [15].

Об'єм імпорту Марокко склав 34,19 млрд. дол. Статті імпорту: нафта, телекомунікаційне устаткування, пшениця, газ і електрика. Партнери по імпорту: Франція 16.95%, Іспанія 14.72%, Китай 7.1%, Італія 6.76%, Німеччина 6.28%, США 5.66%, Саудівська Аравія 5.11%.

3.2 Іноземні інвестиції та державний борг Марокко

На стан економіки Марокко негативно впливають несприятливі погодні умови, які призводять до значних втрат у сільському господарстві, коливання світових цін на енергоносії та інфляційні процеси. Рівень інвестування в економіку, насамперед в матеріально-технічне обладнання, становить 22% - 24%. Закріпленню позитивної динаміки розвитку сприяли успішна приватизаційна кампанія і зростання інвестицій (зокрема, продаж 80% акцій тютюнової компанії “Режі де таба” за 1,4 млрд доларів США). Рівень надходження іноземних інвестицій є відносно невисоким (650 мільйонів доларів США станом на 2014 р., або 102-е місце з 155 за версією Світового банку з точки зору привабливості для іноземних інвесторів).

Таблиця 3.3. Основні фінансові показники Марокко в 2014 р.

	Всього	На душу населення
Сальдо торгівельного балансу (+,-)	млн. долл.	14050	$/нас.	433,6
Сальдо платіжного балансу (+,-)	млн. долл.	12020	$/нас.	370,9
Інфляція	%	2,0	Х	Х
Інвестиції в країну (+)	млн. долл.	650,0	$/нас.	20,06
Інвестиції із країни (-)	млн. долл.	351,1	$/нас.	10,83
ПІІ всього	млн. долл.	489	$/нас.	15,09
Зовнішній борг	млн. долл.	301,9	$/нас.	9,3

У 1996 р. Марокко підписало з ЄС Договір про асоціації, що набрав чинності в 2001 р., і відповідно до якого протягом 12 років буде створена зона вільної торгівлі між двома сторонами. З початку 2010 р. функціонує зона вільної торгівлі між Марокко і США, завдяки якій торгівельний оборот між двома країнами в 2014 р. виріс до 2,3 млрд. дол.(1,4 млрд. дол. у 2013 р.), при цьому експорт марокканських товарів в США виріс на 25%. Аналогічні угоди про відкриття зон вільної торгівлі підписані Королівством з Туреччиною і рядом арабських держав.

За об'ємом інвестицій у галузі економіки Марокко в 2014 р. лідирували Франція (39%) і Іспанія (25%), за якими слідували Англія (6%), Німеччина і ОАЕ (по 5%), Швейцарія (3,5%) і США (3,4%). Основними об'єктами іноземних інвестицій були туризм (32%), нерухомість (20%), транспорт (15,5%), банківський сектор (11%), промисловість (10%) і торгівля (2%) [16].

Таблиця 3.4. Основні країни-інвестори в Марокко, млрд. дол.

	2000	2005	2014
Франція	7,5	8,2	15,1
Іспанія	3,5	6,7	13,1
Великобританія	2,7	4,7	9,7
Німеччина	2,4	5,3	11,1
ОАЕ	2,3	5,3	11,0
Швейцарія	1,6	5,1	9,3
США	1,1	1,5	2,2

У структурі іноземних інвестицій прямі капіталовкладення склали 60%, портфельні - 30%, пільгові позики - 10%.

В рамках заходів щодо захисту іноземного капіталу Марокко підписані двосторонні договори про заохочення і взаємний захист інвестицій з 50 державами, (в т.ч. з більшістю країн ЄС, США, Китаєм, Індією, арабськими країнами Середземномор'я, Україною), з 45 - угоди про уникнення подвійного оподаткування.

3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця

В 2014 році Марокко в рейтингу країн за Індексом глобальної конкурентоспроможності займала 30 місце із індексом 7,1, а в 2013 році - 38 місце із 5,9. В останні десятиліття міжнародні відносини Марокко ґрунтувалися на тісних відносинах з ЄС, Азією, Північною Америкою тощо. Основні зусилля держави направлені на лібералізацію зовнішньої торгівлі.

Будучи наймогутнішою державою материка, Марокко відіграє важливу роль на світовій економічній і політичній арені. Держава член ООН, Ліги арабських держав, Організації ісламської конференції і Союзу арабського Магріба та «Групи 77». Після прийому до складу Організації африканської єдності (ОАЄ) Західної Сахари Марокко зберігає номінальне членство у цій організації. Марокко активно бере участь у діяльності Африканського банку розвитку, нинішній голова Банка є марокканцем. Окрім цього Марокко - член Ісламського банку розвитку та Світового банку, який з 1983 надав країні кілька позик на проведення економічних реформ. У 1987 Марокко стало однією з перших держав, що розвиваються, які приєдналися до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, а в 1994 приймало учасників Уругвайського раунду ГАТТ [23].

Марокко, незважаючи на суттєві економічні проблеми, що мали місце протягом останніх років, продовжує претендувати на роль вагомого економічного партнера України на африканському континенті (обсяг товарообігу у 2013 р. склав 267,3 млн. доларів США, з великим позитивним сальдо на користь України).

Перспективними галузями співробітництва України з Марокко вважаються морське рибальство та пов'язані з ним галузі; будівництво, зокрема транспортної і портової інфраструктури; наука і технології; енергетика; освіта і підготовка кадрів; спорудження та реконструкція промислових об'єктів; банківська сфера. Марокканські бізнесмени виявляють інтерес до української сільськогосподарської техніки та автобусів.

Висновки

За результатами дослідження було встановлено що:

1. Марокко -- аграрна країна, що розвивається. Марокканська економіка розглядається як відносно ліберальна економіка, що функціонує на основі закону попиту і пропозиції. З 1993 року тут проводиться політика приватизації, унаслідок чого деякі сектори економіки перейшли з державного управління в приватні руки. ВВП в 2014 році склав 91,7 млрд. дол. (по паритету купівельної спроможності - 153,8 млрд. дол., 4900 дол. на душу населення), з яких 31,6% створюється промисловістю, 17,1% - сільським господарством, 51,4% - сферою послуг.

2. Провідна галузь промисловості - гірничодобувна. Ведеться видобуток фосфоритів (3-e місце у світі), залізної руди, свинцю, цинку, кам'яного вугілля, нафти. Електроенергія виробляється переважно на ТЕС. Розвиваються харчова (у тому числі переробка риби і морепродуктів, 1-e місце в світі з виробництва консервів із сардин), текстильна, хімічна (перш за все виробництво фосфатів та фосфорної кислоти), цементна промисловість, нафтопереробка, металообробка, машинобудування (збирання автомобілів з імпортних компонентів, виробництво простого гірничо-шахтного, сільськогосподарського і транспортного устаткування, електротехніки). Розвинуті ремесла - виготовлення виробів з шкіри, килимів.

3. Основні культури рослинництва: пшениця, ячмінь, кукурудза, цитрусові, цукровий очерет, картопля, оливка, фінікова пальма, виноград, мигдаль. Тваринництво екстенсивне (вівці, кози, велику рогату худобу, мули, верблюди). Значну роль відіграє рибальство (сардина, скумбрія, анчоус). Велика частина улову експортується.

4. На експорт поставляються: фосфати та фосфорна кислота, цитрусові (один з найбільших світових експортеpів), рибні консерви.

5. Основні статті імпорту: паливо машини та обладнання, харчові продукти та напої, споживчі товари зовнішньоторговельні партнери: Франція, Іспанія, Німеччина, Великобританія, Італія.

Отже, Марокко відіграє важливу роль у світовій політиці й економіці. Вона є найважливішою глобальною сировинною й енергетичною базою.

економічний марокко торгівля експорт

Список використаної літератури

1. Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник, М. - 2014. - 345 р.

2. Вовк В.С., Новиков А.И., Глаголєв А.И. и др. Мировая индустрия и рынки сжиженного природного газа: прогнозное моделирование. - М.: Газпром экспо. - 2013. - 312 с.

3. Гасим С. Общие тенденций развития экономики Королевства Марокко // Вестник ХНУ № 503. Экономическая серия - Харьков - 2001. - С. 152-155.

4. Голиков А.П., Черномаз П.А. Международные экономические термины: словарь-справочник. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2011.

5. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. / Шаблій О.І., Кузик С.П., Книш М.М. та ін., за ред. С.П. Кузика. - Львів: Світ, 2002.

6. Жук М.В., Бауліна Т.В. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навч. посіб. / М.В. Жук, Т.В. Бауліна. - К.: Паливода А.В., 2010.- 348 с.

7. Мировая экономика и международные отношения. - 2015. - с. 89.

8. Мировое хазяйство и международные экономические отношения: Уч. пособие / Под ред.. А.П. Голикова и др. - Симферополь: «Сонат», 2003.

9. Народы Африки: под ред. С.А. Токарева и С.П. Толстова. - М. - 2014. - 290 р.

10. Уалалу, Ф. Очерки марокканской экономики / Ф. Уалалу. - М, 1983. - 199с.

11. Chevron Adds to Gorgon Gas // International Oil Daily. - 2013. - №16. - Р. 107-109.

12. Greenwood G. Morocco. A social and political history. - 2013. - 375 р.

13. Department of Foreign Affairs and Trade. Advancing the National Interest. - 2013. - 322 р.

14. Department of Immigration, Multicultural and Indigenous Affiars. The Evolution of Morocco's Multicultural Policy. - 2014. - 317 р.

15. International Trade Statistics Yearbook, Morocco. - 2012. - 340 р.

16. Monthly Bulletin of Statistics, UN, New York. - 2014. - №6. - Р.128.

17. Morocco Bureau of Statistics. Morocco Yearly. - 2014. - 620 р.

18. Morocco's Leighton secures $837 mil Gorgon LNG jetty contract // Platts Commodity News. - 2013. - №12. - Р. 115-117.

19. LNG expands in Morocco: explosive growth // Economist. - 2013. - № 21. - Р. 212-217.

20. LNG Producers Stand to Gain as Morocco Modifies Carbon Bill // The Oil Daily. - 2013. - № 25. Р. - 275-312.

21. USGS: Mineral Yearbook 2013-2014. - 675 р.

Размещено на Allbest.ru