Секторальний вплив прямих іноземних інвестицій на економіку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Реферат

на тему:

СЕКТОРАЛЬНИЙ ВПЛИВ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

Київ 2013

Тенденції розвитку вітчизняної економіки останніх років засвідчують відсутність економічного прориву - їх скоріше варто назвати роками збереження рівноваги. Необхідність докорінних структурних змін на основі масштабного інвестиційно-інноваційного ресурсу беззаперечна і не викликає жодних сумнівів. При цьому мова має йти не просто про нарощування інвестицій як фінансового джерела трансформацій. Наразі як в бізнес-середовищі, так і в політикумі все ще спостерігається існування нерозуміння вектору трансформації, адже здобутий досвід і залежність від кон'юнктурних коливань на сировинних ринках стає своєрідним бар'єром для реалізації інвестицій у економіку України, коли інвестиції фактично обслуговують лише сировинні сектори економіки. Дійсно, іноземні інвестиції є надзвичайно бажаними для країни, оскільки вони збільшують фінансове забезпечення економічних процесів, супроводжують привнесення в країну-реципієнта нових технологій у сфери виробництва, збуту, управління і сприяють виготовленню конкурентоспроможних товарів не лише для внутрішніх ринків. Разом з тим важливим виступає структурний та секторальний аспект прямого іноземного інвестування, що забезпечує посилення експортоорієнтованості у галузях з високим рівнем доданої вартості, а також прискорює, за певної регуляторної підтримки, процеси імпортозаміщення. З огляду на зазначене, проблематика, яка розкриває секторальні та структурні особливості існуючої практики залучення прямих іноземних інвестицій в галузі народного господарства України та їх вплив на макроекономічну динаміку, є актуальною.

Ступінь розробки проблеми. Загальні теоретико-методологічні та методичні підходи до вивчення впливу іноземного капіталу в якості фактора економічного зростання, а також його значення для економіки країн - реципієнтів та країн - експортерів капіталу описано у працях таких вчених як: М. Портер, К. Макконел, М. Блумстром, С. Брю, С. Едвардс, М. Ленсбері, Н. Пейн, К. Смідкова та ін. Секторальні та геопросторові аспекти впливу прямих іноземних інвестицій на економіку України досліджували такі вітчизняні науковці як Є. Чубунов, Ю. Гришаєва та ін.

Метою дослідження роботи є аналіз впливу ПІІ на секторальний розвиток та динаміку ВВП України в докризовий період та в умовах активної фази рецесії.

Виклад основного матеріалу. Взаємодія держави та іноземного капіталу в інвестиційному процесі набуває важливого значення для забезпечення економічного росту і підвищення рівня конкурентоспроможності економіки країни. Продуктивне поєднання можливостей адміністративно-правової і інституційної підтримки разом з фінансовим та управлінським капіталом іноземних компаній є однією з умов прискорення процесу модернізації економіки і забезпечення економічної безпеки держави.

В умовах глобалізації світової економіки та інтеграції в неї України залучення прямих іноземних інвестицій є однією з форм розвитку економіки країни. Результатами залучення прямого іноземного капіталу можуть бути:

· економічне зростання за рахунок інтенсифікації процесів в сфері національного господарства;

· збільшення обсягів торгівлі обох країн (країна-резидент та країна-реципієнт);

· заохочення експорту країни, збільшення продуктивності та технологічного рівня українських підприємств;

· розширення асортименту та мережі збуту товарів підприємства на іноземному ринку;

· вплив на розвиток конкурентного середовища в українській економіці;

· зниження впливу внутрішніх «шоків» на стабільність функціонування української економіки;

· підвищення міжнародного фінансового рейтингу України [2].

Обсяг прямих іноземних інвестицій є одним з показників, який характеризує ступінь інтеграції України у світове співтовариство і залежить від привабливості об'єкта інвестування. Характеризуючи сучасний стан інвестицій в Україні, варто зазначити, що досі наша країна не здобула серйозних успіхів у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. На нещодавньому Світовому економічному форумі (Давос, 2013) було оприлюднено рейтинг міжнародної конкурентоспроможності країн на основі індексу глобальної конкурентоспроможності. При розрахунку його бралися до уваги розвиток інституційного середовища, інфраструктури, освіти, охорони здоров'я, ефективність ринків, бізнесове середовище та інноваційна сфера. У 2012-2013 роках Україна посіла 73-е місце проти 82-го у 2011-2012 роках. Незважаючи на позитивну динаміку, що, в основному, зумовлена великим розвитком ринку та цілісною системою освіти, рейтинг нашої країни залишається доволі низьким [1]. Основними причинами цього є, на нашу думку, низька продуктивність економіки та значні перешкоди інвестуванню у вигляді недосконалості та непрозорості державної політики, політичної нестабільності, відсутності належного інституційного забезпечення розвитку інвестиційного ринку.

Динаміка іноземних інвестицій в економіку України є дуже нерівномірною і станом на кінець 2012 року характеризується даними, що наведені в таблиці 1.

іноземний інвестиція національний економіка

Таблиця 1

Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 2000-2012 рр., млн дол США [6]

Досліджуючи вплив ПІІ на економіку країни важливо також проаналізувати географічну структуру інвестицій та сфери національного господарства, в які ці інвестиції спрямовуються. Як засвідчують дані рисунку 1, найбільшу частку в структурі ПІІ займає Кіпр (31,7%). Це пояснюється тим, що під видом ПІІ в Україну повертається вивезений раніше капітал, але тепер легалізований.

Далі проаналізуємо структурні трансформації у сфері прямих іноземних інвестиції та ВВП за видами економічної діяльності в Україні та прорахуємо відповідні коефіцієнти еластичності. Тобто, визначимо залежність зміни ВВП від зміни ПІІ на основі даних таблиці 2.

Рис.1.Сукупний обсяг та структура прямих іноземних інвестицій з країн світу в економіку України станом на 31.12.2012 р.

Таблиця 2

Структурні трансформації у сфері ПІІ та ВВП за видами економічної діяльності в Україні (питома вага, %) [6]

На основі наведених даних можна зробити висновок, що найбільшу частку закордонних інвестицій притягують такі види економічної діяльності:

· переробна промисловість (27,93% усіх ПІІ за 2012 рік);

· фінансова діяльність (33,68%);

· операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,63%).

Така структура пов'язана із високою швидкістю повернення інвестованих коштів та зі значною дохідністю інвестицій у зазначені види діяльності. Разом з тим, відразу зазначимо, що за критерієм посилення інноваційної спрямованості структури нашого ВВП та зовнішньої торгівлі, такі пріоритети іноземного інвестування вочевидь не відповідають в повному обсязі національним економічним інтересам. Тому так важливим є розрахунок саме макроекономічних ефектів секторального розвитку. Здійснимо це на основі розрахунку показника еластичності щодо динаміки ВВП з огляду динаміки іноземного інвестування в окремі галузі.

Таблиця 3

Еластичність структурних трансформацій в економіці України

Як показав розрахунок, поточна практика пріоритетного інвестування має більше значення та економічні наслідки не стільки на країну-реципієнта (Україну), скільки на донорів інвестицій. Дослідивши значення коефіцієнту еластичності зміни валового внутрішнього продукту за зміною обсягу прямих іноземних інвестицій, ми дійшли висновку, що за однакових розмірів інвестицій найбільший внесок у ВВП країни справили б вливання коштів в освіту та охорону здоров'я. Розвиток людського капіталу та ПІІ посилюють одне одного через комплементарні ефекти: підвищення кваліфікаційного рівня робочої сили (навчання, нові навики та спеціалізована освіта для робітників транснаціональних корпорацій і підприємств з іноземним капіталом) - прямий ефект; покращення соціальної стабільності та здоров'я нації - непрямий [7]. Порівняно високим є коефіцієнт еластичності у добувній промисловості, діяльності транспорту та зв'язку, торгівлі, туристичній діяльності.

Для визначення ступеня зв'язку ПІІ та валового внутрішнього продукту ми використали популярний для дослідження економічних явищ метод кореляційно-регресійного аналізу (таблиця 4).

За результатами розрахунків ми дійшли наступних висновків:

· оскільки коефіцієнт кореляції rxy= 0,85, то, відповідно до шкали щільності взаємозв'язку Чеддока (табл.5), ПІІ та ВВП сильно пов'язані між собою та знаходяться у прямій залежності (бо rxy> 0);

· коефіцієнт детермінації R2 = 0,185, а отже, варіація обсягів ВВП залежить від зміни обсягів інвестицій на 18,5%.

Разом з тим, як стає зрозумілою значущість ПІІ для економіки України, виникає і питання про методи та інструменти дослідження і прогнозування інвестиційної діяльності.

Таблиця 4

Обчислення коефіцієнта кореляції

Коефіцієнт кореляції = 0,85

Таблиця 5

Одним із перших спробу оцінити економічне зростання за рахунок міждержавного перерозподілу капіталу здійснив В. Леонтьєв. Його диференціальна модель міждержавного перерозподілу капіталу ґрунтується на припущенні про існування двох груп країн - промислово розвинених і таких, що розвиваються. Вони пов'язані процесом переливу капіталу, котрий надходить із більш розвинених країн у менш розвинені [3].

Поєднання принципів мультиплікатора та акселератора дає змогу отримати підсумкове рівняння для групи розвинених країн:

Y(t) - (s/b)Y(t) = 0,

де: Y - випуск (валовий внутрішній продукт), I - обсяг інвестицій, s - норма нагромаджень (інвестування) або мультиплікатор інвестицій, b - коефіцієнт зростаючої капіталомісткості або акселератор інвестицій.

Для країн, що розвиваються, діють аналогічні співвідношення. Проведення відповідних розрахунків дало змогу зробити висновок: економічне зростання в країнах, які перебувають на стадії розвитку, залежить від темпів росту в економіках розвинених країн, а це, в свою чергу, впливає на обсяги капіталу, яку ці країни можуть експортувати в менш розвинені [3].

Дана модель В.Леонтьєва може розглядатися як класичний інструмент для аналізу глобальних тенденцій світового розвитку та економічної динаміки в Україні, як складової світової економічної спільноти.

Проте, нами вважається необхідним вказати на недоліки цієї моделі, які обмежують дослідницький потенціал для дослідження вітчизняного та світового інвестиційного процесу. По - перше, увезений капітал передбачається однорідним. Разом з тим очевидно, як показали наші розрахунки, що важливі не стільки обсяги імпортованого капіталу, скільки його структура. Так, інвестиції, як показує зарубіжний та вітчизняний досвід, що сприяють консервації неефективної структури економіки, ведуть скоріше до уповільнення, ніж до прискорення розвитку країни-реципієнта [2]. Таким чином розрахунки за допомогою моделі В. Леонтьєва можуть у певній мірі дезорієнтувати стосовно ролі іноземних інвестицій

По-друге, внутрішні і зовнішні інвестиції вважаються рівноефективними. В. Леонтьєв припускає, що іноземний капітал - це лише додаткові фінансові ресурси, віддача від яких визначається національними умовами відтворення. Однак у сучасному світі це положення є принципово невірним, оскільки економічний зміст залучення ПІІ полягає в тому, що разом з ними у національну економіку приходять нові технології і нові організаційні форми виробництва, що дають зовсім інший економічний ефект. Інший вимір іноземного інвестиційного процесу - посилення загроз економічній безпеці країни, зокрема у галузях масованої експансії іноземного капіталу [4]. По-третє, модель В. Леонтьєва висуває підвищені вимоги до інформаційного забезпечення, що припускає наявність не тільки національної, але і міжнародної статистики. Це є серйозним технічним гальмом для проведення оперативних прогнозно-аналітичних розрахунків. У принципі, можна було б розглядати тільки одну країну-реципієнта і донора. Однак і у цьому випадку розрахунки по країні-реципієнті будуть вимагати досить специфічної інформації з країн донорів. На практиці це не завжди реалізовано. Отже, використання моделі В. Леонтьєва доцільно в основному для з'ясування якісної картини в розвитку світогосподарських процесів, тоді як для детальних кількісних розрахунків по окремій країні потрібна дещо інша схема [5].

Висновки

Необхідність залучення інвестиційних ресурсів для подальшої підтримки позитивної динаміки української економіки - об'єктивна реальність сьогодення. Успіх інвестиційного процесу залежить від дієвості інструментів, що застосовуються для його регулювання. Ефективний інструментарій неможливо розробити без попереднього вивчення і прогнозування інвестиційних процесів в межах економетричних моделей. Разом з тим, проблеми, які визначатимуть подальший стратегічний розвиток вітчизняної економіки не обмежуються лише активізацією інвестиційної динаміки. Варто виокремити, на нашу думку, тісно пов'язані з нею концептуальні ризики, які нівелюють домінуюче значення інвестиційного фактора: по-перше, існуюча структура економіки не гарантує забезпечення суверенітету України; по-друге, наразі як в Україні, так і в світі в цілому відбувається перегляд змісту розвитку економічних систем - посилюється необхідність реіндустріалізації; по-третє, зростання впливу нових чинників перерозподілу ресурсів у світі: «сланцева революція», роботизація виробництв тощо.

Проте сучасна посткризова і докризова динаміка іноземного інвестування в Україні, умови реалізації інвестиційних проектів говорить про необхідність зміни суті існуючих стратегічних пріоритетів поряд з використанням низки ресурсів (модернізаційні проекти, кон'юнктура зовнішніх ринків, боротьба з корупцією, якість державного управління, міжнародні переговори щодо зниження ціни на газ, а також - розширення зовнішніх ринків)

Список використаної літератури

1. Всесвітній економічний форум. [Електронний ресурc]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/reports

2. Гришаєва Ю.Г. Методичний інструментарій до визначення факторів впливу на формування інвестиційної привабливості / Ю.Г. Гришаєва. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpchdtu/2009_24/articles/45_grushaeva.pdf.

3. Леонтьев В.В. Темпы долгосрочного экономического роста и перелив капитала из розвитых стран в развивающиеся станы // Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика. - М.:ИПЛ, 1990.

4. Маргита Н.О. Методичні підходи до моделювання інвестиційного процесу / Н.О. Маргита // Науковий вісник НЛТУ України - 2011. -Вип. 21.15.

5. Мартиненков І.М. Моделі транснаціональних інвестицій в аспекті економічного зростання / І.М. Мартиненков // Економічний вісник Донбасу - 2011.

6. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.me.gov.ua

7. Харламова Г.О. Дослідження впливу прямого іноземного інвестування на рівень розвитку людського капіталу приймаючої країни / Г.О. Харламова // Актуальні проблеми економіки : науковий економічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 172-183.

Размещено на Allbest.ru