Прямі іноземні інвестиції в Україні

Відтак, залучення іноземного капіталу в розвиток економіки України є досить важливим фактором її економічного розвитку. Цілеспрямована інвестиційна політика держави повинна забезпечувати вигідні умови для розвитку всіх сфер діяльності країни і формувати у державі сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи в Україні.

Перспективи підвищення інвестиційної привабливості периферійних територій України:

1. Підвищення ефективності інвестиційної інфраструктури периферійних територій. Так, на приклад, на сьогодні у Донецькій області створено Агентство інвестиційного розвитку Донецької області, яке доводить до відома потенційних інвесторів інвестиційні ідеї та проекти, що надходять до Донецької обласної державної адміністрації від підприємств області та започатковує власні інвестиційні проекти, привабливі для потенційних інвесторів [25]. У Луганській області діє Єдиний електронний реєстр інвестиційних та інноваційних пропозицій. На регіональному рівні щорічно проводяться Міжнародні інвестиційно-економічні форуми з метою підвищення привабливості регіону, активізації інвестиційної діяльності, залучення іноземних інвесторів [26].

2. Застосування механізму державно-приватного партнерства. Перспективним стимулом для розвитку периферійних територій є соціальне партнерство (влади, бізнесу, громадськості). Залучення інвестицій для забезпечення периферійних територій областей Сходу України первинною інфраструктурою електро-, газо- і водопостачання, шляхом оптимального спільного використання та подальшого розвитку вже існуючого територіального розміщення генеруючих потужностей, ресурсів і мережевого господарства.

3. Системне вирішення проблеми безробіття (сприяння зайнятості населення) через підтримку малого підприємництва на периферійних територіях, зокрема у сільській місцевості.

Для виправлення існуючої ситуації, необхідне широкомасштабне залучення іноземних інвестицій в Україну. Приплив іноземного капіталу допоможе вирішити проблему поповнення внутрішніх заощаджень для активного фінансування розвитку вітчизняних підприємств, забезпечить фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, а також сприятиме припливу значної частини фінансових ресурсів у ноу-хау і доступу до зовнішніх ринків [27, c. 50].

Загалом інвестори оптимістично налаштовані щодо розвитку економічної ситуації та змін інвестиційного клімату в Україні [28, с. 63].

Для активізації залучення іноземних інвестицій у 2013-2014 роках, держава ставить на меті виконання таких завдань:

- стимулювання реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;

- стимулювання інвестиційної активності суб'єктів малого підприємництва [29, с.14].

3.2 Шляхи вирішення проблем правового регулювання іноземних інвестицій

Статистичні дані за останні кілька років свідчать про стійке зростання обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку нашої держави, хоча, за оцінками спеціалістів, обсяги і темпи інвестування іноземного капіталу в українську економіку є значно нижчими у порівнянні із іншими державами Східної Європи, які на початку 90-х, як і Україна, стали на шлях розвитку ринкової економіки [30]. На жаль, немає підстав стверджувати, що причиною пожвавлення ділової активності іноземних інвесторів стало якісне поліпшення спеціального законодавства про іноземні інвестиції, яке за останній час не зазнавало суттєвих змін, зокрема, у питаннях надання додаткових пільг і гарантій іноземним інвесторам.

Для ефективного залучення іноземних інвестицій в Україну слід визначити шляхи вирішення проблем їх правового регулювання:

1. До вирішення проблеми, пов'язаної з оподаткуванням, значним податковим навантаженням, великою кількістю податків, ускладненістю їх адміністрування та податкових процедур, особливо процедури повернення податку на додану вартість, нестабільністю податкового законодавства, на мою думку, могло б призвести звільнення інвестицій в основні фонди підприємств від оподаткування податком на прибуток. Лише цей крок може суттєво прискорити розвиток інвестицій в Україні.

Необхідно запровадити систему пільгового оподаткування залежно від обсягу та терміну дії іноземної інвестиції, оскільки діюча система враховує це недостатньою мірою. Слід розробити й упровадити систему стимулювання іноземних інвесторів у промисловій сфері залежно від пріоритетності об'єкта інвестування, обсягу інвестиції і терміну її дії.

2. Для формування чіткої урядової позиції щодо економіко-правового режиму діяльності іноземних інвесторів слід сформувати принаймні чітку та постійну урядову позицію з цього питання, що б законодавство було хоча б постійним, бо іноземних інвесторів приваблює насамперед стабільність, а вже потім пільги та інші сприятливі умови.

3. Для чіткої регламентації відшкодовування державою збитків, завданих інвестору в результаті інвестиційної діяльності важлива наявність не декларативних заяв щодо готовності відшкодовування цих збитків у будь-який час, а конкретний підзаконний нормативний акт із поетапним переліком необхідних дій. Відсутність такого документу, в свою чергу, не сприяє активності іноземних інвесторів.

4. Також необхідно вжити певних організаційних заходів щодо створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б залучала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, механізми реалізації державної політики залучення капіталу, координації діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертиз найважливіших проектів та їх конкурсний відбір. Такою структурою може бути спеціалізована державна компанія України з іноземних інвестицій. У постанові Верховної Ради України «Про порядок уведення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування"» порушується питання створення національного агентства сприяння іноземним інвестиціям в Україні. У структурі такої системи доцільно створити інформаційно-аналітичний банк даних з питань іноземного інвестування, який міститиме інформацію про підприємства та проекти, що потребують інвестицій, про інвесторів, спонсорів, виконавців проектів і проведення міжнародних тендерів.

5. Потрібно розробити систему страхування та створити Національну акціонерну страхову компанію, сприяти діяльності інвестиційних компаній і фондів, трастових і холдингових компаній, аудиторських і консалтингових фірм, фондових бірж, лізингових компаній з організації лізингу сучасного устаткування та інших об'єктів раціональної інфраструктури. Усе перелічене сприятиме формуванню в Україні ринку інвестиційних проектів.

6. Треба організувати систему страхування та перестрахування іноземних інвестицій, сприяти розвитку банківсько-кредитної системи.

7. Слід приділити більше уваги проблемі інноваційно-інвестиційного розвитку нашої держави оскільки, як наголошується в посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки” від 30 квітня 2002 р. “Україна зможе посісти належне місце в Європі і в світі за умови опанування інноваційного шляху розвитку, підвалини якого мають бути закладені в процесі структурної перебудови економіки”. А саме проблемам правового регулювання цих питань.

8. Необхідно внести зміни до Закону України "Про власність" і до Земельного кодексу України стосовно визначення майнових прав іноземних інвесторів.

9. Потрібно на державно-правовому рівні уточнити питання про концесії (визначення можливостей отримання прибутку іноземними інвесторами від розвідування, розробки, видобування та експлуатації природних ресурсів).

10. Потребує якнайретельнішого обґрунтування система валютного регулювання.

11. В сфері приватизації майна державних підприємств іноземними інвесторами, необхідне якомога скоріше прийняття Закону «Про захист інвестицій та незмінність підсумків приватизації», проект якого вже розроблений.

На мою думку, втілення у життя вищезазначених рекомендацій безумовно приведе до позитивних наслідків у врегулюванні інвестиційних відносин між нашою державою та іноземними інвесторами.

Отже, можна зробити висновок, що Україна потенційно може бути однією з провідних країн із залучення іноземних інвестицій, оскільки цьому сприяє її величезний природно-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне положення, наявність кваліфікованої робочої сили, значний внутрішній ринок тощо.

Ключові перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України можуть бути такі: галузеві, технологічні, перспективи регіонального розвитку та інституційні перспективи.

Перспективними зонами для іноземних інвестицій в Україні є: західний регіон, донецько-придніпровський, південний та регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Правильний і раціональний розподіл іноземних інвестицій між регіонами та галузями економіки забезпечить економічний розвиток і підвищить авторитет нашої держави в світовому господарстві.

Вказані пропозиції, на мою думку, могли б значно покращити інвестиційний клімат нашої держави та її інвестиційну привабливість в цілому. Необхідно запровадити систему пільгового оподаткування залежно від обсягу та терміну дії іноземної інвестиції. Слід розробити й упровадити систему стимулювання іноземних інвесторів у промисловій сфері залежно від пріоритетності об'єкта інвестування, обсягу інвестиції і терміну її дії. Слід сформувати принаймні чітку та постійну урядову позицію з цього питання, що б законодавство було хоча б постійним, бо іноземних інвесторів приваблює насамперед стабільність, а вже потім пільги та інші сприятливі умови. Також необхідно вжити певних організаційних заходів щодо створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б залучала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, механізми реалізації державної політики залучення капіталу, координації діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертиз найважливіших проектів та їх конкурсний відбір. Треба організувати систему страхування та перестрахування іноземних інвестицій, сприяти розвитку банківсько-кредитної системи. Необхідно внести зміни до Закону України "Про власність" і до Земельного кодексу України стосовно визначення майнових прав іноземних інвесторів. Особливої актуальності набуває очевидна потреба в прискоренні і завершенні роботи законодавчих органів з підготовці необхідної правової бази, що регламентуватиме процес інвестування в економіку України.

Висновки

1. Отже, ПІІ - це міжнародні інвестиції, які здійснюються транснаціональними компаніями (ТНК) в активи за кордоном і складають не менш ніж 10% статутного капіталу, що дає право приймати участь в управлінні підприємством.

З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками.

За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни та за кордоном.

Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою частиною підприємницької діяльності компанії (фірми), підприємства.

Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:

1. Визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів.

2. Забезпечення високих темпів економічного розвитку компанії (фірми), підприємства.

3. Забезпечення максимізації доходів (прибутку) від інвестиційної діяльності.

4. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків.

5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії (фірми), підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

При здійсненні інвестицій необхідно оцінити їх ефективність. Економічна ефективність інвестицій оцінюється шляхом порівняння передбачуваних інвестицій і майбутніх грошових надходжень. Ці показники відносяться до різних періодів часу, тому головним завданням є пряма порівнянність цих показників.

Існує багато методів оцінки економічної ефективності інвестицій. Найбільш поширеними є:

- термін окупності інвестицій;

- річна і середньорічна рентабельність інвестицій;

- облікова норма прибутку;

- чиста поточна вартість;

- внутрішня норма рентабельності інвестицій.

2. Як бачимо, за останні 5 років обсяг прямих іноземних інвестицій у світі не мав чіткої динаміки до збільшення або зменшення. Після кризи обсяг ПІІ збільшувався, але досить повільними темпами, а у 2012 році приплив світових іноземних інвестицій взагалі на 18 % до 1,35 трлн. дол. США порівняно з 2011 роком.. У 2013 році ПІІ залишаться, за прогнозами ЮНКТАД, близькими до рівня 2012 року, коли верхня межа інтервалу складе 1,45 трлн дол. За міру поліпшення макроекономічної кон'юнктури і відновлення впевненості інвесторів в середньостроковій перспективі транснаціональні корпорації (ТНК), можливо, вкладуть свої рекордно високі грошові авуари в нові інвестиції. Після цього приплив ПІІ може вирости до 1,6 трлн. дол. в 2014 році і 1,8 трлн. дол. в 2015 році. У 2012 році виділяються також наступні основні тенденції глобальних ПІІ:

1. Інтернаціоналізація державних підприємств і суверенних інвестиційних фондів триває колишніми темпами.

2. Інвестиції через офшорні фінансові центри і спеціалізовані структури викликають заклопотаність.

3. Міжнародне виробництво зростає високими темпами.

4. Реінвестовані прибутки можуть служити важливим джерелом фінансування довгострокових інвестицій.

Підсумовуючи проведений аналіз розміщення прямих іноземних інвестицій в Україні, варто відзначити, що до періоду фінансової кризи Україна продемонструвала значні успіхи в залученні іноземних інвестицій, про що свідчить позитивна динаміка обсягів інвестицій. Як бачимо, з кожним роком приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за останні 5 років збільшувався в середньому майже на 10; акціонерний капітал Кіпру та Віргінських Островів (Брит.) продовжує витісняти з української економіки капітал розвинених країн світу та забезпечує загальні показники приросту надходження акціонерних капіталів до України; в структурі галузей національного господарства іноземні інвестиції себе найкраще почувають у промисловості. В той час, як величезний економічний потенціал галузей сільського господарства та будівництва залишається для іноземних інвесторів неконкурентоспроможним у порівнянні з іншими більш дохідними галузями; територіальна структура розміщення іноземних капіталів, яка тяжіє до столиці, не сприяє розгортанню нових виробничих потужностей на периферії.

Правовий режим іноземного інвестування в Україні представлений нормативно-законодавчими актами, які регламентують взаємовідносини з представниками інших країн: Законом України «Про режим іноземного інвестування», «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», «Про правовий статус іноземців», «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

3. Ключові перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України можуть бути такі: галузеві, технологічні, перспективи регіонального розвитку та інституційні перспективи.

Перспективними зонами для іноземних інвестицій в Україні є: західний регіон, донецько-придніпровський, південний та регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Перспективи підвищення інвестиційної привабливості периферійних територій України: підвищення ефективності інвестиційної інфраструктури периферійних територій; застосування механізму державно-приватного партнерства; системне вирішення проблеми безробіття (сприяння зайнятості населення) через підтримку малого підприємництва на периферійних територіях, зокрема у сільській місцевості.

Для вирішення проблем правового регулювання іноземних інвестицій слід розробити й упровадити систему стимулювання іноземних інвесторів у промисловій сфері залежно від пріоритетності об'єкта інвестування, обсягу інвестиції і терміну її дії. Слід сформувати принаймні чітку та постійну урядову позицію з цього питання, що б законодавство було хоча б постійним, бо іноземних інвесторів приваблює насамперед стабільність, а вже потім пільги та інші сприятливі умови. Також необхідно вжити певних організаційних заходів щодо створення єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б залучала відповідні структури для роботи з іноземними інвестиціями, механізми реалізації державної політики залучення капіталу, координації діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертиз найважливіших проектів та їх конкурсний відбір. Треба організувати систему страхування та перестрахування іноземних інвестицій, сприяти розвитку банківсько-кредитної системи. Необхідно внести зміни до Закону України "Про власність" і до Земельного кодексу України стосовно визначення майнових прав іноземних інвесторів.

Список джерел посилань

1. А.М. Мороз, М.І. Савлук. Банківські операції. За ред. А.М. Мороз. - 3-є вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2008. - 280 с.

2. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні та прикладні аспекти. - К.: МАУП, 2004. - 576 с.

3. Як залучати прямі іноземні інвестиції: практичний посібник для українських міст та районів, 2013. - 128 с.

4. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р. №93/96-ВР.

5. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник.-- Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -- 504 с.

6. Захарін С.В. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу // Фінанси України - 2011 - № 12. - 90 с.

7. Гриньова В.М. Інвестування. [Електронний ресурс] /Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко ТІ., Коюда О.П.Інвестування. / За ред. В.М. Гриньової. -- X., ХДЕУ, 2008. -- 464 с.

8. Навроцька Н.А. Пріоритети іноземного інвестування в економіку України / Н.А. Навроцька // Економічний простір. - 2012. - № 58. - с. 19 - 26.

9. Юр'єва Т.Г., Якименко В.В. Пріоритетні сфери, зони та об'єкти іноземного інвестування в Україні / Т.Г. Юр'єва, В.В. Якименко.

10. Ланченко Є.О. Аналіз інвестиційних процесів і зайнятості в аграрному секторі економіки / Економіка АПК. - 2010, №6, 81-86 с.

11. Гладка У.Б. / Інвестиційна діяльність, її державне регулювання / У.Б. Гладка // Регіональна економіка. - 2009. - №2. - с.49-55.

12. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні. / Фінанси України. - 2010. - №8, 61-65 с.

13. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. - 34 с.

14. Блідченко Владислав - Правові аспекти іпотечного кредитування // Юридичний журнал Юстініан. - 2004. - №8(20).- c. 18-22.

Додаток А

Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) у регіонах України за 2012 рік

Размещено на Allbest.ru