Хронологічна таблиця євроінтеграції (до 1968 року)

Дата.

Подія

Сутність проблеми

Для поміток

16 квітня 1948 рік. Створення ОЄЕС

Дана організація була створена Австрією, Бельгією, Данією, Францією, Тризонією, Грецією, Ісландією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Португалією, Іспанією, Швецією, Швейцарією, Туреччиною, Великобританією для розподілу фінансової допомоги «плану Маршалла», також дана організація сприяла подальшої економічної співпраці серед європейських країн.

«план Маршалла» - програма допомоги Європі після Другої Світової війни був запропонований в 1947 держсекретарем США Дж. Маршаллом.

5 травня 1949 рік. Створення Ради Європи

Рада Європи була створена Бельгією, Данією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Великобританією, Францією, Швецією для здійснення більш тісного союзу між членами, захисту спільних принципів, сприяння економічного, соціального прогресу. Також метою організації було розглядати Радою Європи питань спільного інтересу, укладати угоди. Необхідно також було спільно проводити спільні дії в економічній, соціальній, культурній, науковій, юридичній, адміністративній сфері. Тобто дана організація ще більше сприяла євроінтеграції.

9 квітня 1950 рік. «план Шумана»

На основі ідеї Ж. Моне (німецько-французьке виробництво вугілля та сталі під спільним контролем в межах однієї організації), міністр закордонних справ Франції Р. Шуман, видвинув пропозицію, згідно якої Франція та Германія повинні були створити спільне виробництво вугілля та сталі під керівництвом вищого керівного органу, а також підготовити створення економічного співтовариства. Дане об'єднання повинно було б ліквідувати німецько- французький антагонізм. В цілому дана організація сприяла створенню ЄОВС.

Р. Шуман (1886 - 1963 рр.)

18 квітня 1951 рік. Паризька угода. Створення ЄОВС

Згідно з Паризькою угодою 18 серпня 1951 року, ФРН, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Італія згідно створили Європейське об'єднання вугілля та сталі. За угодою, держави зобов'язувались поставити виробництво вугілля та сталі під контроль Вищого керівного наднаціонального органу з представників держав, які є членами організації, діяв незалежно від урядів. Також повинна була існувати Рада Міністрів з членів урядів держав членів. Існував Суд, який повинен був вирішувати спори між Вищим керівним органом та членами ЄОВС. Асамблея була репрезентативним органом, надавала заключення згідно яких-небудь питань. Усі мита на товари вугільної, металургійної промисловості ліквідовувалися. Необхідно було створити спільний ринок товарів та послуг в сфері добичі та виробництва вугілля та сталі. Також був створений Суд Європейських товариств для перевірки на відповідність угодам документ, роз'яснює право Товариства на запроси національних судів. Створення даної організації сприяло подальшої євроінтеграції, оскільки збільшилися добича вугілля та виробництво сталі.

ЄОВС - Європейське об'єднання вугілля та сталі

1955 рік. Конференція в Мессіні.

Відомо, що досить популярною на той момент стала ідея євроінтеграція усієї економічної, фінансової сфери, а у подальшому політична інтеграції. З цього приводу в 1955 році відбулася конференція міністрів закордонних справ держав, котрі є членами ЄОУС, на якої було запропоновано ідею про розширення системи ЄОУС на інші сфери економіки. Можна вважати дану конференцію передумовою створення Євратому, ЄЕС.

25 березня 1957 рік. Римська Угода. Створення Євратому, ЄЕС

Паризька угода була укладена ФРН, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією, Італією 25 березня 1957 року, згідно якої створювалося Європейське економічне співтовариство, яке засновано на широкому ринці товарів та послуг, відмінювалися таможенні мита між державами, впроваджувалася спільна політика в сфері торгівлі, с/г. Згідно угоді необхідно було сприяти вільному пересуванню населення держав ЄЕС, створенню асоціацій з іншими державами, територіями. Даний договір визначав необхідність створити органи співпраці між членами ЄЕС. Так, на приклад Європарламент (створений в 1957 році) повинен був представляти інтереси представників народів ЄЕС, мав на той момент консультативні функції. В угоді велось про Європейський соціально-економічний комітет (з 1958 року), який є консультативним органом для відстоювання інтересів потреб, запросів різних категорій громадянського суспільства, тобто соціальних груп, таких як роботодателі, профспілкові діячі и представників різних груп інтересів. Велося про Європейський інвестиційний банк (з 1958 року) для фінансування розвитку відсталих територій Європи завдяки багатокроковим кредитам. Важливою функцією є будування, реконструкція об'єктів інтересу держав ЄЕС. Описувалася майбутня Єврокомисія, яка повинна була координувати роботу органів виконавчої влади держав Співтовариства, виробляти рекомендації для діяльності Європарламенту, національними урядами для розробки єдиної економічної, зовнішньої, військової, культурної політики. Також згідно другий Римській угоді, створювався Євратом, членами якого стали Франція, Італія, Нідерланди, Люксембург, ФРГ, для сприяння розвитку мирного використання ядерної енергетики, формуванню загальної енергетичної політики. Також завдяки Євратому з'являлася можливість координації зниження цін на енергоносії, підвищення стабільності енергетики. Держави могли спільно забезпечувати контроль за атомною енергетикою. Тобто дана угода доводе про те, що європейська інтеграція стала охоплювати не тільки вугільну, металургійну промисловість алей економічну, транспортну, соціальну, політичну сфери. Дані організації почали діяти з 1 січня 1958 року, та сприяли подальшої європейській інтеграції в економічній сфері, об'єднанню ЄОУС, ЄЕС, Євратому в єдину організацію.

Євратом - Європейське співтовариство з атомної енергії.

ЄЕС - Європейське Економічне Співтовариство

3 травня 1960 року. Створення ЄАВТ

Відомо, що Великобританія , ряд європейських держав не бажаючи, або не маючи можливість вступити до ЄЕС, не погоджуючись з системою наднаціональних органів ЄЕС, не бажаючи втрачати частину суверенітету, вважали необхідним створити альтернативну організацію ЄС. Насамперед, ініціатива про створення ЕАВТ з боку Великобританією обумовлена суперництвом з Францією, ФРН, які займали досить значне положення в ЕЄС. Австрією, Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Фінляндією, Швейцарією и Швецією було підписано Стокгольмську конвенцію, згідно якої таможенна політика ЄАВТ розповсюджувалась тільки на промислові товари, не було введено єдиної системи тарифу на продукти імпорту з третіх держав, держави зберігали національні таможенні мита, що давало змогу здійснювати самостійну торгівельну політику. ЕАСТ та здійснення її принципів керує Рада ЄАВТ з представників членів організації. Також текучими справами керує Секретаріат ЄАВТ. Однак ЄЕС був більш ефективним ніж ЄАВТ, оскільки спільний ринок не охоплював усі сфери економіки, також не було політичної співпраці, а органи погано координували справи, були недосконало розвинутими. Це призвело до пропозиції Великобританії стати членом ЄАСТ (також було бажання будувати тісні економічні зв'язки з європейськими країнами, а не замикатися на партнерстві з США, державами Британського Співтовариства. Після вступу Великобританії до ЄЕС в 1973 році почався масовий вихід з організації, що доказує без альтернативність ЄС.

ЄАВТ - Європейська асоціація вільної торгівлі

1 липня 1967 року. Брюссельська угода. Створення ЄЕС

1 липня 1967 року вступив в силу Брюссельський (договір про з'єднання) 8 квітня 1965 року, згідно якому органи ЄОУС, ЄЕС, Євратому злилися в одні. Тобто комісія ЄЕС, Рада ЄЕС замінювали Комісію Євратому, Раду Євратому, Вищій керівний орган Рада Міністрів ЄОУС. Фактично 3 організації продовжували існувати, але з об'єднаним органами, з Комісією, Радою Міністрів, Європарламентом, а в сукупності дані організації стали називатися Європейське Співтовариство. Таким чином можна побачити, що почалося оформлення ЄС.

1 липня 1968 рік. Створення єдиного митного союзу Європейського співтовариства.

Введення єдиного таможеного союзу ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом 1 липня 1968 року призвело до формування єдиного таможеного тарифу для третіх країн, тобто фактично був введений єдиний митний стандарт для держав які бажають мати торгівельні відносини з державами Європейського співтовариства.