Угода про асоціацію України з ЄС та торгова війна з Російською Федерацією (аналітичний огляд)

Размещено на http://allbest.ru

Дипломатичної академії України при МЗС України

Угода про асоціацію України з єс та торгова війна з російською федерацією (аналітичний огляд)

Зростаючий товарний імпорт буде посилювати від'ємне сальдо торговельного балансу України, але воно має компенсуватися притоком спочатку переважно фінансового, а потім і прямого капіталу з ЄС.

З огляду на статтю 145 Угоди про Асоціацію «Рух капіталу» передбачається, що з дати набрання чинності цією Угодою Сторони повинні забезпечувати вільний рух капіталу, пов'язаного з надходженням прямих інвестицій відповідно до законодавства приймаючої країни та інвестуванням відповідно до положень Глави 6 «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля»«.

Однак, якщо проаналізувати додаток ХУП-2 розділ Н «Вільне пересування капіталу та платежів» графіку імплементації, то можна побачити, що основоположні статті 63-65 Угоди «Про функціонування ЄС», імплементація яких мала б відкривати зелену дорогу прямим іноземним інвестиціям європейського бізнесу саме в виробничій сфері, відкладені принаймні на п'ять років. Говориться, що «через 5 років з дати набрання чинності Угодою [про Асоціацію] Комітет з питань торгівлі прийме остаточне рішення щодо строків впровадження даних положень цього Договору».

Це означає, що в найближчі роки увага посилено буде прикута до підпунктів а та Ь пункту 2 статті 145 Угоди про Асоціацію, а саме до вільного руху капіталу, пов'язаного з наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, або з наданням послуг, в яких бере участь резидент однієї зі Сторін, та до вільному руху капіталу, пов'язаного з портфельними інвестиціями і фінансовими позиками та кредитами інвесторів іншої Сторони.

З огляду на невтішну для країн СНД перспективу в зв'язку з цілковитою економічною орієнтацією української економіки на інтеграцію в Спільний ринок ЄС, першою почала реагувати захисними заходами Російська Федерація.

Постановою уряду РФ № 959 від 19 вересня 2014 «Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна», всупереч зобов'язанням виконувати угоду про зону вільної торгівлі СНД, з боку РФ було вирішено ввести ввізні мита відносно товарів, що походять з території України і ввозяться в Російську Федерацію, у розмірі ставок Єдиного митного тарифу Митного союзу - відповідно до режиму найбільшого сприяння за переліком згідно з додатком.Постановление правительства Российской Федерации от 19 сентября 2014 г. № 959 «О введении ввозных таможенных пошлин в отношении товаров, страной происхождения которых является Укра-ина». -http://government.ru/media/files/1dG08nzgoEE.pdf

Постановою Уряду РФ від 13 серпня 2015 N 842 «Про внесення змін до постанови Уряду Російської Федерації від 7 серпня 2014 N 778 і від 31 липня 2015 N 774»4 до списку країн, чий спектр продовольчих товарів підлягає забороні ввезення було долучено Україну, Республіку Албанію, Чорногорію, Республіку Ісландію та Князівство Ліхтенштейн. При цьому відносно України зазначена заборона застосовується з дня набрання чинності пунктом 1 постанови Уряду Російської Федерації від 19 вересня 2014 N 959» Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна «, але не пізніше 1 січня 2016 г.

Цією ж постановою було внесено зміни у постанову Уряду Російської Федерації від 31 липня 2015 N 774 «Про затвердження Правил знищення сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, включених до переліку сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, країною походження яких є Сполучені Штати Америки, країни Європейського союзу, Канада, Австралія і Королівство Норвегія і які до 5 серпня 2016 включно заборонені до ввезення в Російську Федерацію», а саме до списку було долучено Україну, Республіку Албанію, Чорногорію, Республіку Ісландію і Князівство Ліхтенштейн»,

16 вересня 2015 року Президент Петро Порошенко підписав указ, про введення в дію списку санкцій проти 388 фізичних і 105 юридичних осіб, раніше затвердженого Радою національної безпеки і оборони України. Економічні санкції торкнулися 29 російських банків, понад 20 російських авіакомпаній, кількох підприємств військово-промислового комплексу, найбільших російських виробників антивірусних програм.

18 листопада 2015 р. уряд РФ ухвалив рішення запровадити з 1 січня 2016 р. продовольче ембарго на товари з України. Про це повідомив міністр економічного розвитку РФ А. Улюкаєв, який зазначив, що «Оскільки Україна приєдналася до санкцій проти Російської Федерації - економічних, фінансових, ми ухвалили рішення про запровадження ... захисних заходів у вигляді продовольчого ембарго. Просто це рішення має відтермінований характер. Воно теж відкладене до 1 січня 2016 року».

16 рудня 2015 президент РФ В. Путін підписав указ про призупинення з 1 січня 2016 року дії договору про зону вільної торгівлі щодо України «у зв'язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси і економічну безпеку РФ і вимагають вживання невідкладних заходів». Указ набрав чинності з дня його підписання.

Позиція РФ щодо запровадження спочатку нетарифних обмежень та митних тарифів щодо 170 українських експортних товарних груп різних виробничих секторів, а з 1 січня 2016 р. взагалі введення продовольчого ембарго на продукти сільського господарства та харчової промисловості має швидше не каральний характер щодо України за її долучення до санкцій Заходу чи за її роль в політичному і військовому протистоянні.

Економіка РФ, незалежно від критичної ситуації у взаємовідносинах з Україною, взяла курс на імпортозаміщення в секторах сільського господарства та переробної промисловості задля забезпечення своєї економічної безпеки від Заходу. Спроба здійснити структурні зрушення та повноцінно компенсувати дефіцит багатьох товарів, які російська економіка декілька десятиліть поспіль отримувала в великих обсягах з країн Заходу, а також з України, це довгострокова мета уряду РФ.

Сьогодні ж Росії в прагненні імпортозаміщення приходиться частково змиритися з продовольчою інфляцією, яка в травні 2015 р. за півтора роки досягла 28, 7%Продовольственное эмбарго: импортозамещение и изменение структуры внешней торговли //Бюллетень о развитии конкуренции. - август 2015. - Аналитический центр при правительстве Российской Федерации. - http://ac.gov.rU/files/publication/a/6007.pdf, з тиском на валютний курс та втратою міжнародних валютних резервів для його підтримання, з географічною диверсифікацією імпорту продовольства через зростання в імпортній структурі частки таких країн, як Білорусь, Бразилія, Парагвай, Аргентина, Китай, В'єтнам, Фарерські острови, Туреччина до останніх подій, тощо.

Втрата валютних резервів внаслідок погіршення платіжного балансу та макроекономічна дестабілізація через значну складову товарного імпорту є найбільшою загрозою для Кремля та збереження ним моделі адміністративного капіталізму (Див.: Додаток 1. Тому така політика російської сторони є цілком об'єктивною і вимагає від української держави, що обрала європейський вектор інтеграції, комплексу заходів для нейтралізації негативних зовнішніх ефектів.

Стратегічною метою України в економічних відносинах з РФ має стати вирішення двоєдиної задачі:

- по-перше - враховуючи руйнування у взаємних стосунках, Російська Федерація більш не може вважатися партнером України в розвитку та поглиблення відносин інтеграційного типу. Відносини з

Росією повинні ґрунтуватися на прагматичних засадах та дотриманні принципів, обов'язкових для держав-членів Світової організації торгівлі

Російська Федерація продовжує здійснювати вибіркові, дестабілізуючі заходи, які мають негативні ефекти в різних сферах економіки України - зокрема в торгівлі товарами та послугами, банківському секторі, промисловому виробництві та виробничій кооперації, що зрештою чинить тиск на погіршення платіжного балансу та проявлення девальваційних очікувань. асоціація україна європкйський митний

Враховуючи складну економічну ситуацію в Україні через відносини з РФ, Європейський Союз на підставі підписаної з ним Угоди про Асоціацію, і зокрема про зону вільної торгівлі у 2014 р. задля стримування глибокого економічного спаду в українській економіці запровадив автономні торговельні преференції - АТП для українських експортерів спочатку на півроку, а потім продовжив їх дію до кінця 2015 року.

Продовження дії АТП для експортерів в ЄС стало одним з результатів трьохсторонніх консультацій між Україною, ЄС та Росією, які були присвячені пошуку шляхів усунення занепокоєння Росії щодо впливу поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі - ПВЗВТ на її економіку. Також сторони домовились про відстрочення тимчасового застосування ПВЗВТ між Україною та ЄС до кінця 2015 року з метою відведення додаткового часу для консультацій та зниження ризику погіршення економічних відносин між Україною та Росією.

Незважаючи на зусилля по збереженню статус- кво у відносинах з Росією, другою визначальною зміною цього періоду стало різке зниження економічної взаємодії з нею.

Протягом 2014 та першої половини 2015 років тривало стрімке скорочення як експорту, так і імпорту товарів, що було частково пов'язано зі зростанням нетарифних обмежень торгівлі, а також з огляду на введення імпортних мит в рамках режиму найбільшого сприяння СОТ на певні товарні позиції українського експорту, що мали до цього нульову або преференційну ставку в рамках угоди про зону вільної торгівлі СНД.

Таблиця 1

Тенденції українського експорту товарів, 2013-2014 рр.

Розраховано на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Комітету торгівлі ООН та Світового банку.

Таблиця 2

Тенденції українського експорту товарів за 9 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року

Розраховано на основі статистичних даних Державної служби статистики України, Комітету торгівлі ООН та Світового банку.

Таблиця 3

Динаміка українського імпорту товарів, за 2013-2014 рр.

Таблиця 4

Тенденції українського імпорту товарів за 9 місяців 2015 року порівняно з аналогічним періодом 2014 року

Як видно з таблиць 1 та 2 частка українського експорту товарів до Росії від усього її експорту товарів знизилася з 23,8% у 2013 р. до 18,2% у 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. до 12,8%. Частка українського експорту до Росії від ВВП скоротилася з 8,4% в 2013 р. до 7,4% в 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. склала 4,6%. Натомість спостерігалося зростання цієї частки від ВВП в інші країни з 26,9% в 2013 р. до 33,5% в 2014 р., і деяке падіння за 9 місяців 2015 р. до 31,1% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. - 32,9%.

Загалом відбувається падіння українського експорту товарів до РФ в 2014 р. на 35% порівняно до 2013 р., а за 9 місяців 2015 р. він впав на 55,6% від вартості 9 місяців 2014 р. При цьому, якщо розглядати динаміку зміни за товарними групами, спостерігається подвійна тенденція. в одних випадках зменшення вартості експорту пояснюється в т.ч. зменшенням кількісних обсягів, а в інших випадках кількісні обсяги навіть нарощуються, а вартість експорту падає (Див.: Табл. 6).

Це означає, що на торгівлю України з РФ за певними товарними групами, передусім товарами видобування та металургії - вироби з чавуну, пруток та катанка, алюмінієві руди, труби та пустотілі профілі, будівельні матеріали, камінь та пісок, вироби з легованої сталі вплинуло погіршення торговельних умов для України -terms of trade внаслідок девальвації гривні. За деякими позиціями гіпотетично мала місце субституція високоякісних товарів дешевшими замінниками в більших обсягах - наприклад, шоколад та шоколадні вироби.

Аналізуючи таблиці 3 та 4 можна побачити, що частка українського імпорту товарів з Росії від усього її імпорту товарів знизилася з 30,2% у 2013 р. до 23,3% у 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. до 19,98%. Частка українського імпорту з Росії від ВВП скоротилася з 12,9 % в 2013 р. до 9,6 % в 2014 р., а за 9 місяців 2015 р. склала 6,94%. Натомість спостерігалося зростання цієї частки від ВВП в інші країни з 29,9% в 2013 р. до 31,6% в 2014 р., і деяке падіння за 9 місяців 2015 р. до 27,8% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. - 29,4%.

Загалом відбувається падіння українського імпорту товарів з РФ в 2014 р. на 45,5% порівняно до 2013 р., а за 9 місяців 2015 р. він впав на 47,9% від вартості 9 місяців 2014 р. При цьому, якщо розглядати динаміку зміни за товарними групами, спостерігається подвійна тенденція. в одних випадках зменшення вартості імпорту пояснюється в т.ч. зменшенням кількісних обсягів, а в інших випадках кількісні обсяги імпорту навіть нарощуються, а вартість імпорту падає. Це означає, що на торгівлю України з РФ за певними товарними групами - тютюн, вугілля, пропан бутан, неорганічні хімічні елементи, папір та картон вплинуло покращення торговельних умов для України - terms of trade внаслідок девальвації російського рубля.

- Отже, на зменшення вартості експорту та експортне виробництво вплинули наступні чинники:

- згортання виробничої та торговельної кооперації українських підприємств з російськими біз- нес-партнерами,

- втрата Україною великої кількості крупних підприємств, що перейшли під юрисдикцію ДНР та ЛНР, зокрема в металургії, видобувній промисловості та машинобудуванні. Наприклад, втрата Стаханівського вагонобудівного заводу в Луганській області, призвела в тому числі до суттєвого скорочення обсягів за найбільшою експортною товарною групою «Залізничні транспортні засоби». Падіння за певними товарними групами відбулося внаслідок втрати таких заводів, як Завод Nord, Донбаскабель, Донецькгірмаш, завод «Коксохімо- бладнання». Повномасштабні наслідки цих втрат можна буде побачити в статистиці в розрізі експортних товарних груп за 2015 р.,

- постанова 959 уряду РФ з запровадження митних тарифів за MFN СОТ для цілого спектру українських експортних товарів, часткове прикриття вільної торгівлі з Росією в рамках угоди про ЗВТ СНД. Згідно з Постановою, рішення щодо початку застосування Постанови приймається Урядом Росії після виявлення факту практичного застосування Угоди про асоціацію. Згідно з проведеним емпіричним дослідженням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій зменшення імпорту внаслідок введення постанови виявляється незначним - 230 млн. дол. СШАMovchan V., Ryzhenkov M. Impact of Russian Protectionism on the Ukrainian Economy. -Institut of Economic Research and Policy Conculting.- 1December 2015. - http://4liberty.eu/impact-of-russian-

protectionism-on-the-ukrainian-economy/. Перевіривши результати досліджень Світового банку за допомогою симулятивної моделі часткової рівноваги TRIST, ми підтверджуємо, що вони фактично є дійсними для даного випадку

- технічні та інші бар'єри РФ на українську продукцію, що було і є перепоною для вільного перетину українських товарів на російський ринок, починаючи з 2013 року. Одним з факторів, які пояснюють стрімке скорочення експорту в Росію, стали нетарифні обмеження з боку Росії. Протягом 2014 та першої половини 2015 років Росія продовжила практику заборон поставок української продукції на її внутрішній ринок, формально мотивуючи ці обмеження міркуваннями безпеки та захисту здоров'я населення, тварин і рослин (Табл. 2).

Невідповідність процедури встановлення обмежень правилам СОТ неодноразово наголошувалась Україною в рамках засідань Комітетів СОТ з ТБТ та СФЗ.Специфічні торговельні занепокоєння України див. http:// tbtims.wto.org/web/pages/search/stc/Search.aspx; http://spsims.wto.org/ web/pages/search/stc/Search.aspx; (Див.: Додаток 2)

- погіршення торговельних умов - terms of trade внаслідок девальвації гривні - позитивні ефекти нарощування кількісних обсягів на експортних виробництвах з еластичністю попиту більше одиниці, негативні - здешевлення вартості за одиницю експортного товару та менша експортна виручка в ключовій іноземній валюті,

- політика географічної диверсифікації та початок імпортозаміщення в РФ.

- На зменшення українського імпорту в вартісному вимірі з РФ вплинуло:

- скорочення обсягів закупівлі природного газу Україною внаслідок оцінки українською стороною реальних потреб в умовах спаду промисловості та економіки в цілому,

- спроби української влади та бізнесу здійснити диверсифікацію імпорту енергоресурсів та сировини,

- волюнтаризм уряду в сфері державних закупівель,

- погіршення торговельних умов для Росії - terms of trade внаслідок девальвації гривни.

Тепер проаналізуємо структуру українського експорту в Російську Федерацію за найбільшими 40 товарними групами - 3-digit SITC - трьохзнач- на класифікація МСТК, яка є схожою на чотирьох- значну класифікацію ТН ЗЕД, але в дещо більш агрегованому вигляді.

Як у випадку з ЄС, так і з РФ сучасна експортна структура української економіки є неоптимальна та неефективна і має змінитися під впливом реалізації Угоди про Асоціацію. Експортна структура України є неефективною, навіть не дивлячись на той факт, що характер спеціалізації, технологічний рівень та ступінь переробки товарів - кількість позицій капіталомістких товарів металообробки, важкого машинобудування у торговельній співпраці України з РФ та країнами СНД є вищим. Не завжди вищий рівень експортної спеціалізації вказує на розвиненість економіки країни, особливо якщо йде мова про девелопменталістську модель, де все підпорядковано захисту вітчизняних виробників продукції з вищою доданою вартістю, або в випадку пострадянського простору, де спеціалізація будується всупереч принципу порівняльної переваги -comparative advantage.

За логікою ЄС країна може спеціалізуватися на товарах з вищим ступенем обробки і вищою капітало- та наукомісткістю, лише тоді, коли вона вже достатньо розвинулась під впливом прямих іноземних інвестицій та сучасних технологій транснаціональних компаній розвинутих країн інтеграційного простору.

На вищих щаблях економічної інтеграції відбувається вирівнювання відносних цін на фактори виробництва - заробітна плата/процентна ставка на капітал між країнами і це віддзеркалює вирівнювання факторної забезпеченості - капітал/ фактор праця, вирівнювання доходів на душу населення, високий перехресний взаємний попит переважно на капіталомісткі товари переробної промисловості, що веде до вирівнювання виробничих та торговельних структур і внутрішньосекторної торгівлі - intra-industry trade. В таких умовах має місце монополістична конкуренція, коли експорт та імпорт країн представлений широкою лінійкою різноманітних варіантів диференціації за якістю та маркетинговою ціною одних і тих самих товарів, якими обмінюються вирівняні країни між собою. Таке вирівнювання - реальна конвергенція приходить на етапі спільного ринку. До цього моменту менш розвинуті країни на перших щаблях економічної інтеграції в рамках зони вільної торгівлі мають спеціалізуватися за принципом порівняльної переваги на працемістких товарах сільського господарства та легкої промисловості, але на основі інтенсифікації руху прямих виробничих іноземних інвестицій крок за кроком структурно змінюватися. Філософія структурної політики ЄС для країн, що розвиваються і інтегруються в клуб розвинутих економік Спільного ринку, не передбачає якихось напрямів формування структури і визначення пріоритетів. Вона покликана вказати країні, що її майбутній успіх базується на самовиявленні значення секторів і товарних груп, які сформуються ринком на основі порівняльної переваги і ролі прямих іноземних інвестицій, які мають надійти в країну.

Таблиця 5

Структура українського експорту до ЄС за товарними групами, 2014 р.

Розраховано за даними Комітету торгівлі ООН

Тобто говорити про те, що експортна товарна структура України збережеться з усіма її актуальними значущими сьогодні для ЄС товарними групами, немає сенсу. (Див.: Табл. 5). Переконфігурація структури експорту відбудеться внаслідок повальних банкрутств підприємств машинобудування, зорієнтованих на ринок СНД, частково металургійної промисловості та секторів легкої промисловості з огляду на заміщення внутрішнього вітчизняного виробництва імпортом.

Можна лише спрогнозувати, що в короткотерміновій перспективі український виробничий пояс традиційного експорту звузиться, а збідніла та очищена від старих виробництв економіка згодом знайде своїх нових агентів-нерезидентів, які швидше за все спочатку прийдуть саме у виробництва легкої промисловості за принципом порівняльної переваги. Ті ж підприємства, які забезпечують вже сьогодні спільний ринок ЄС своїми капіталомісткими товарами сучасного типу, швидше за все будуть поглинуті шляхом придбання виробничих активів крупними європейськими та американськими компаніями, які будуть використовувати зростаючий ефект від масштабу.

Для співпраці України з РФ ця логіка інтеграційних зв'язків і принцип порівняльної переваги абсолютно не мають значення, оскільки зв'язки побудовані на традиційній для країн колишнього СРСР технологічній платформі і на постійному ефекті від масштабу, коли будь-яке нарощування потужностей в секторах взаємодії між країна- ми-партнерами СНД дає ефект абсорбції вироблених та експортованих товарів на терени пострадянського економічного простору з огляду на його великий демографічний та географічний розмір.

Аналізуючи структуру українського експорту в РФ можна побачити, що значну роль в ній за обсягами відіграють квазітехнологічні групи машинобудування - залізничні транспортні засоби, двигуни, насоси, електричні машини, монітори, вантажно-розвантажувальне обладнання, вимірювальні прилади, товари низькотехнологічної металургії, будівельні матеріали, алкогольні напої, сир та сирні продукти, шоколад, борошняні вироби та ще незначна кількість деяких продуктових товарних груп. За багатьма позиціями дійсно відбулося падіння.

Для аналізу було обрано з усього спектра 250 товарних груп 40 з найбільшими обсягами експорту. (Див.: Табл. 6). Встановлено, що в сумі ці експортні товари становили 76,8% усього експорту України в РФ у 2013 р. Вже в 2014 р. частка цих товарів загалом впала до 48,2%. Донедавна потужні експортні товарні групи, які віддзеркалювали потенціал нині окупованих територій Донбасу, розчинилися серед усього спектру часток експорту. Це ознаменувало перший етап структурних зрушень в виробничій та експортній структурі України.

В таблиці 7 представлені ті товарні групи, які зазнали найбільшого спаду в вартісному та кількісному вимірах протягом 2014 р. порівняно з 2013 р. Серед них в суцільно виділених графах знаходяться також і ті товарні групи експорту продовольства, на які продовжилось розповсюдження квот та інших нетарифних захисних бар'єрів.

Фактично вони відображають товарні групи, до яких застосували в 2015 р. митні тарифи режиму найбільшого сприяння СОТ та незабаром можуть застосувати й ембарго. Важливо зазначити, що питома вага таких товарів складає приблизно 14,5%, а в 2013 р. на частку цих товарів припадало 27,75%. Експортні товарні групи в таблиці з виділеним текстом відображають найбільший спад в сфері машинобудування. Негативна динаміка деяких з цих експортних товарних груп здатна пояснюватися ситуацією, пов'язаною з переходом заводів виробників-експортерів під юрисдикцію ДНР та ЛНР, а також загальним погіршенням співпраці з російськими бізнес-партнерами. Саме за цими товарними групами частка від загального експорту залишається відносно вищою, ніж за продовольчими товарами.

Щодо намірів Російської Федерації по запровадженню торговельного ембарго стосовно України, нагадаємо, що Європейський Союз повідомив владі України про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ з 1 січня 2016 року. Російська Федерація, у свою чергу, у зв'язку з цим вдалася до економічного шантажу України через ембарго.

Таблиця 6

Структура українського експорту в Російську Федерацію за товарними групами, 2013 та 2014 рр.

* - Загальне зменшення експорту репрезентативних товарних груп за рік - 4,037 млрд. дол. США. Розраховано за даними Комітету торгівлі ООН

Таблиця 7

Експортні товарні групи України до Російської Федерації з найбільшим скороченням за вартістю та кількістю від усього українського товарного експорту до Російської Федерації, 2013 та 2014 рр.

* - Загальний спад за рік - 2,766 млрд. дол. США. Розраховано за даними Комітету торгівлі ООН

За повідомленням Уряду України - про це 2 грудня ц.р. заявив Прем'єр-міністр України А.Яценюк: «За нашими попередніми оцінками, введення торговельного ембарго Росією проти України принесе збитки українській економіці в розмірі до 600 млн. дол. США. Підкреслюю, що на кожне російське рішення Уряд України буде реагувати дзеркальними санкціями», - наголосив він і зазначив, що сьогодні Кабмін вносить на розгляд парламенту України відповідний законопроект.