Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі

Аналіз світового та українського ринку сталі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі. Об’єм експорту арматури, прутків, слябів, плоского прокату в 2009-2010 роках. Виплавка сталі основними меткомпаніями.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.01.2014
Размер файла 201,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СТАЛІ

1.1 Аналіз світового ринку сталі

1.2 Аналіз українського ринку сталі

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ З ЕКСПОРТУ СТАЛІ

2.1 Законодавча база

2.2 Нормативно-правові умови укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ЕКСПОРТ СТАЛІ

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ЕКСПОРТ СТАЛІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

На даний момент сталь дуже широко використовується як в Україні, так і у світі.

Сталь є універсальним матеріалом, так як існує широкий спектр складів сплавів, доступні форми продукту та різні механічні властивості. Цей продукт використовується для компонентів і продукції, які можуть бути як мініатюрними, так і гігантськими, високотехнологічними і низьких технологій, повсякденними та спеціалізованими.

Необхідно взяти до уваги те, що далеко не в усіх країнах-виробниках кінцевих продуктів є власні поклади залізних руд та можливості його переробки у необхідні види сталі. Виходячи із цього, сформувався міжнародний ринок сталевої сировини, що включає у себе більшість промислових виробництв світу. Україна відіграє важливу роль на цьому ринку як постачальник напівфабрикатів та переробленої сировини, зважаючи на високу динаміку коливань світового ринку та сучасні кризові процеси (що мають опосередкований вплив на галузь.

Метою дослідження є встановлення економічної доцільності зовнішньоторговельної угоди по експорту сталі з України.

Об'єктом дослідження є український та світовий ринки сталі.

Предметом дослідження є зовнішньоторговельна угода по експорту сталі з України.

Мета дослідження потребує вирішення наступних завдань дослідження:

- охарактеризувати тенденції розвитку ринку сталі у світі;

- охарактеризувати тенденції розвитку ринку сталі в Україні;

- проаналізувати законодавчу базу, що регулює виробництво та експорт сталі в Україні;

- вивчити тарифні та нетарифні обмеження щодо експорту сталі;

- ознайомитися зі зразком зовнішньоторговельної угоди на експорт сталі;

- визначити економічну доцільність зовнішньоторговельної угоди по експорту сталі з України.

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СТАЛІ

1.1 Аналіз світового ринку сталі

За період січня-березня 2012р. виробництво сталі в світі склало 342,4 млн. т. проти 265,5 млн. т. за аналогічний період 2011р. У тому числі в Китаї виробництво сталі за підсумками перших трьох місяців 2012р. збільшилося на 24,5 % - до 158,0 млн. т. проти 126,9 млн. т. за аналогічний період 2011р.

Варто розпочати розгляд світового ринку із потенційно цікавих ринків збуту товару, для цього розглянемо основних країн - імпортерів та експортерів сталі за минулі роки. [1].

За підсумками перших трьох місяців 2012р. зростання виробництва сталі відбувалося у всіх регіонах світу і проти аналогічного періоду попереднього року склало: у ЄС - 37%, в СНД - 17,8%, в Північній Америці - 53,8%, в Південній Америці - 38,9%, в Африці - 15%, на Близькому Сході - 13,7%, в Азії - 27,0%, в Океанії - 69,8%.

У той же час, виробництво сталі в світі (по 66 країнам, включаючи Китай) за підсумками березня 2012р. досягло максимального рівня за 22 місяці і склало 120,3 млн. т. проти 108,2 млн. т. місяцем раніше.

Також за даними Worldsteel, у березні 2012р. світове виробництво сталі стало найвищим після травня 2010р. і впритул наблизилося до свого історичного рекорду. Нагадаємо, в травні 2010р. в світі за місяць було вироблено понад 121 млн. т. сталі, що за цей час залишається історичним максимумом виробництва сталі за один місяць [2].

За підсумками березня 2012р. виробництво сталі в світі збільшилося в порівнянні з попереднім місяцем на 12,1 млн. т., або на 11,2%, а відносно березня 2011р. воно виросло на 30,6%, відзначено в доповіді Worldsteel.

Варто відзначити, що за прогнозами експертів World steel dynamics, споживання сталі в світі у 2012р. може перевищити докризовий рівень 2009 р. Так, очікується, що в 2013р. споживання сталі в світі зросте на 10,7% щодо 2012р. і складе 1,241 млн. т.

Інерція підйому захоплює ціни на світовому ринку сталі все вище і вище. Деякі види сталевої продукції за останні чотири тижні подорожчали більш ніж на 30%. Підвищення цін, досягнуте металургами, вже перевищує зростання їх витрат унаслідок подорожчання залізної руди, коксівного вугілля, металобрухту. Втім, період стрибка цін на сталеву продукцію, схоже, вже завершується, і скоро можна вже буде чекати знижувальної корекції.

Перейдемо до розгляду товарної структури торгівлі сталлю станом на початок квітня 2012 року [3].

Конструкційна сталь.

Ринок арматури в Перській затоці узяв нові висоти. У Ірані та ОАЕ середні ціни на цю продукцію досягли 780-820 дол./т. з доставкою, в Саудівській Аравії та Єгипті перевищивши 760 дол. Це на 30-50% більше, ніж усього місяць тому. Турецькі компанії пропонують арматуру по 700-710 дол./т. FOB [3].

Правда, як відзначають спостерігачі, останній стрибок цін на початку квітня вже відбувався на тлі різко впавшого попиту і мав яскраво виражену спекулятивну складову. Трейдери та споживачі в арабських країнах практично призупинили закупівлі, обмежуючись придбанням невеликих партій під поточні потреби. Ряд будівельних проектів, що стартували навесні цього року, знову загальмувалися, так як виконавці не хочуть перевищувати бюджет через різке подорожчання конструкційної сталі.

Судячи з усього, найближчим часом ціни підуть на спад, хоча і залишаться на відносно високому рівні. З одного боку, це викликано зростанням витрат на сировину - брухт і залізну руду, з іншого - розширенням реальних обсягів споживання. У Саудівській Аравії, Єгипті, Абу-Дабі, деяких інших країнах і територіях у цьому році прогнозується збільшення попиту на конструкційну сталь внаслідок реалізації низки великих проектів інфраструктурного і соціального плану [4, с.383].

У західних країнах, де будівельна галузь, як і раніше перебуває в депресії, а попит на конструкційну сталь низький, підйом на ринку довгомірного прокату призупинилося. Європейські компанії на початку квітня вивели ціни на арматуру на рівень 500-520 євро/т. EXW, але подальше просування виглядає проблематичним. У США котирування на дану продукцію також поки не дійшли до 700 дол. за метричну т. EXW, хоча виробники, вказуючи на нове подорожчання металобрухту в квітні, все ще наполягають на підняття арматури на 20-30 дол./т.

Подорожчання арматури на внутрішньому ринку до більш ніж 700 дол./т. з металобази призвело до скорочення активності в місцевій будівельній галузі та у В'єтнамі. Місцеві будівельники також чекають зниження цін. У цілому в Східній Азії довгомірний прокат коштує дешевше, ніж на Близькому Сході. Так, турецька арматура поставляється в Сінгапур з розрахунку 680-700 дол./т. CFR, а тайванська до Кореї - по 650 -670 дол./т. CFR [5].

Ринок напівфабрикатів.

Протягом першого тижня 2012р. квітня, російські та українські експортери заготовок не проявляли особливої активності, ціни формально залишалися на рівні кінця березня - 610-620 дол./т. FOB. Зате бурхливу діяльність розгорнули турецькі компанії, що накрутили котирування на заготовки для Єгипту і Саудівської Аравії до 650-660 дол./т. FOB.

За повідомленнями трейдерів, у Перській затоці напівфабрикати пропонуються вже по 670-690 дол./т. CFR. Прокатні компанії вважають цей рівень завищеними, незважаючи на те що арматура в ряді країн регіону вийшла на позначку 800 дол./т. Попит через це впав практично до нуля, незважаючи на дефіцит напівфабрикатів в регіоні. Деякі виробники довгомірного прокату змушені через брак заготовок скоротити випуск продукції. На їхню думку, максимальна вартість заготовок, з якою вони можуть примиритися, становить не більше 650 дол./т. CFR.

Аналогічна ситуація спостерігається і на Далекому Сході. Російські та турецькі заготівлі при поставках у країни регіону котируються на рівні 630-650 дол./т. CFR, але виробники з Малайзії та Японії накрутили ціни на напівфабрикати до 660-675 дол./т. CFR. Тим часом, покупці в країнах Південно-Східної Азії не погоджуються платити за заготовки так дорого. Одні компанії намагаються протягти на наявні запаси, інші обмежуються придбанням невеликих партій. Втім, на думку постачальників, рано чи пізно прокатникам доведеться прийняти їхні умови.

На азіатському ринку слябів також стався потужний стрибок цін. Деякі латиноамериканські компанії пропонують свою продукцію з поставкою в травні-червні 2012р. по 680-700 дол./т. CFR, продукція з СНД котирується по 650дол./т. CFR і більше. Обсяг пропозиції напівфабрикатів, при цьому, досить обмежений, так що споживачам доводиться погоджуватися на ці умови або обмежувати завантаження прокатних потужностей [6].

Листова сталь.

Зростання цін на плоский прокат на світовому ринку продовжується, хоча його темпи помітно знизилися в порівнянні з серединою березня 2011р. Схоже, ціни підходять до свого піку, за яким, швидше за все, піде не спад, а стабілізація. Для виробників буде життєво важливо утримати ті позиції, які вони зайняли у відповідь на підйом цін на сировину.

У Східній Азії котирування, мабуть, вже уперлися в стелю. Японські компанії були змушені укласти контракти на поставку г/к (гарячекатаних) рулонів у травні 2012р. по 700 дол./т. FOB. Такі ж ціни і продажі в країнах АСЕАН, Близького Сходу та Латинської Америки. Судячи з усього, японським металургам протягом 2-го кварталу так і не вдасться підняти вартість гарячого прокату до заявлених 750-780 дол./т. FOB. У цілому в Східній Азії більшість експортерів пропонують г/к (гарячекатані) рулони по 680-700 дол./т. FOB. Індійські компанії заявляють про пропозиції з Китаю на травень-червень з розрахунку 720-730 дол./т. CFR. [7]

Аналогічна ситуація і з товстолистовою сталлю. Китайські і японські експортери в останні два тижні намагалися довести ціни до понад 700 дол./т. CFR Корея, але зазнали невдачі. У регіоні спостерігається перевиробництво товстих листів, викликане як зниженням попиту на цю продукцію, так і введенням в дію нових потужностей.

Європейські металурги у квітні 2012р. підняли ціни на гарячий прокат до 550 євро (737 дол.) за т EXW і більше, але, за словами трейдерів, реальні угоди укладаються з розрахунку не більше 500-530 євро/т. Попит на сталеву продукцію в країнах регіону залишається низьким , втім, споживачі визнають право меткомпаній на збільшення котирувань внаслідок подорожчання сировини. Сповільнюється попит і на американському ринку, проте його існуючого рівня вистачило для забезпечення ще одного підвищення. Вартість гарячого прокату перевищила 750 дол./т. EXW.

І американським, і європейським металургам допомагають, при цьому, відносно низький обсяг імпорту та його не конкурентоспроможність. Зокрема, в Європі російський гарячий прокат досягає 750 дол./т. CFR і більше, а китайський - 780 дол./т. CFR.

Російські компанії на початку квітня 2012р. різко накрутили котирування на свою листову продукцію. Вартість г/к рулонів для таких країн як Туреччина чи Індія досягла 750-780 дол./т. CFR, а товстолистової сталі наблизилася до позначки 800 дол./т. CFR. Однак такі ціни виглядають неабияк завищеними. У Індії більше дешеву продукцію пропонують китайські експортери, а на Близькому Сході - українські. Ціни на українську товстолистову сталь при поставках до Туреччини, як і раніше перебувають у межах 680-720 дол./т. CFR, приблизно, на такому ж рівні котирується і гарячий прокат. У самій Туреччині місцева компанія Erdemir на початку квітня підвищила вартість г/к рулонів відразу на 110 дол./т., але поточний рівень становить лише 720 дол./т. EXW [7].

Спеціальні сорти сталі.

На світовому ринку нержавіючої сталі продовжується зростання цін, викликане, перш за все, подорожчанням сировини - залізної руди, нікелю та ферохрому. На початку квітня 2012р. більшість провідних виробників у Європі, США і Східної Азії оголосили про підняття котирувань. Так, на азіатському ринку тайванські х/к (холоднокатані) рулони при поставках у Корею піднялися до близько 3300 дол./т. CFR, а японські експортери довели ціни на цю продукцію до близько 3400 дол./т. CFR. На європейському ринку котирування на нержавіючий холодний прокат досягли 2500 євро/т. з доставкою.

За словами металургів, зростання цін на нержавіючу сталь, що перевищило 25% з початку 2013 року, викликане не тільки впливом сировинних факторів, але й реальним збільшенням споживання, особливо, в Азії. Так, всі три найбільші виробники нержавіючої сталі в Кореї мають намір у квітні розширити обсяг випуску, щоб виконати всі замовлення [8].

Металобрухт.

За словами американських аналітиків, ситуація з постачаннями металобрухту поступово поліпшується. Навесні зросли збори старого брухту, а пожвавлення промисловості забезпечує розширення відвантаження обрізів і пакетованого матеріалу. Тим не менше, попит на брухт всередині країни і за кордоном наразі зростає швидше, ніж збільшується обсяг пропозиції.

Ціни на світовому ринку продовжують зростання, одним з основних джерел якого є США, де металобрухт безперервно дорожчає з грудня 2011 року і за п'ять місяців додав більше 50%. У квітні 2012р., за попередніми даними, надбавка склала близько 30-50 дол./т. Внаслідок цього нарізний брухт вперше з жовтня 2012р. перевищив 400 дол./т. з доставкою.

Зокрема, відновили закупівлі турецькі компанії. За останній місяць арматура додала в ціні більше, ніж сировина. Якщо на початку березня середня різниця між цінами на американський брухт (CFR) і турецьку арматуру (FOB) становила 170-785 дол./т., то через місяць вона перевищувала 240 дол.. В даний час американський та європейський брухт при поставках до Туреччини котирується на рівні 460-470 дол./т. CFR, а російський пропонується в незначних кількостях за 455-460 дол./т. CFR.

У той же час, в Азії попит помітно знизився. Тайванські і корейські компанії, здійснивши великі закупівлі в березні, призупинили операції, а китайці, як і раніше утримуються від імпорту занадто дорогого, на їхню думку, сировини. Вартість американського брухту складає 450-470 дол./т. CFR у Східній Азії і 470-790 дол./т. CFR в Індії або В'єтнамі [9].

1.2 Аналіз українського ринку сталі

За перші 8 місяців 2012 року експорт металопродукції з України скоротився на 1,4% в порівнянні з аналогічним показником минулого року і складає 15,88 млн. т. в тому числі в серпні експорт скоротився на 14,3% до рівня липня і майже на 30% у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року [10].

По-перше металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Першим з них є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля і довізну сировину. Згідно з цим принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макіївка, Костянтинівка, Краматорськ в Донецькій області і Стаханов, Алчевськ в Луганській області).

По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією на сировину і довізне вугілля. Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться найбільший в Україні металургійний комбінат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн. т. [10].

З орієнтацією на наявність прісної води і споживача металу і розміщення між сировиною та паливом діють комбінати Запоріжжя, Дніпропетровська і Дніпродзержинська. Таке розміщення зумовлює кращу територіальну організацію виробництва чорних металів. Тут же в Придніпров'ї в Нікополі та Новомосковську є підприємства чорної металургії, які переплавляють металобрухт і металеву стружку, а з отриманого металу виробляють труби (трубопрокатне виробництво). У Запоріжжі є завод спецсталей, де якісну сталь виробляють за допомогою електроенергії. Тут же, в Запоріжжі, є завод феросплавів. Феросплави також виробляються в Донбасі (Стаханов).

Дуже поширеною у розміщенні чорної металургії розвинутих країн світу є орієнтація на морські порти. В Україні таким чином розміщені комбінати Маріуполя (Азовсталь та металургійний комбінат ім. Ілліча), які отримують залізну руду з Керчі і Кривого Рога, а коксівне вугілля з Донбасу[11].

Серед металургійних підприємств найкраще працюють меткомбінати «Азовсталь» (рентабельність 8,07 %), ім. Ілліча (5,38 %), «Запоріжсталь» (12,96 %), «Криворіжсталь», «Дніпроспецсталь», Донецький металургійний завод. Основу експорту підприємств металургійного комплексу складає прокат чорних металів. Це позитивні зрушення, оскільки вони свідчать про зменшення частки експорту сировинної продукції та підвищення частки продукції високого ступеню готовності. Погано, що продовжується експорт квадратної заготовки, тим самим погіршуючи умови на ринку готового прокату. Взагалі,більшість видів експортної продукції українських підприємств реалізується по цінах дещо нижчих (на 10-20 %) за світові. Причин тут декілька, але основними є нижча за світову якість продукції, незадовільна упаковка, залучення до реалізації продукції занадто великої кількості трейдерів, використання давальницьких схем та значних обсягів бартерних операцій при внутрішніх розрахунках [11].

Теперішній стан металургійного комплексу України характеризується технологічним відставанням у порівнянні з розвинутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу двадцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров'я та Приазов'я, тому галузь потребує проведення модернізації та технічної перебудови виробництва, поліпшення структури металопродукції. Знос основних виробничих фондів складає по металургійним підприємствам 56,4. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50 % усієї металопродукції.

Для аналізу взяті оптові прайсові ціни основних металотрейдерів з урахуванням ПДВ [11].

Лютневі котирування світового ринку продемонстрували нестабільність - первісне підвищення на 10 дол./т., до кінця місяця змінилося подорожчанням на 20-30 дол./т. Дана ситуація викликана низкою факторів, які змусили деяких виробників навіть призупинити продажі до середини лютого: збільшення вартості сировини; відсутність достатнього рівня попиту; затримка оголошення березневих цін на квадратну заготовку.

Заготівля і довгомірний прокат.

За інформацією «Метал Кур'єра», в лютому котирування українських виробників на заготівлю склали: ArcelorMittal Kriviy Rih - 445-465 дол./т., Metinvest International SA - по 460 дол./т., ДЕМЗ - 460-465 дол./т., «ІСД» - на рівні 470-475 дол./т.

Відносно географії поставок, варто виділити стабільність попиту в Ірані, ринок якого здатний приймати подальше подорожчання, оскільки стеля попиту ще не досягнута. Так, в кінці місяця верхня планка зупинилися на позначці 525 дол./т. У той же час, для регіону ПСА українські постачальники змушені були опустити ціни до рівня 485-500 дол./т., тому що попит у цьому регіоні дуже слабкий.

Про що свідчить динаміка об'єму експорту квадратної заготовки [11].

Підвищення собівартості продукції стало рушійною силою в процесі підвищення експортних цін на довгомірний прокат. До кінця лютого зростання склало 35-45 дол./т., у той час як у першій декаді місяця відбулося зниження на 10-30 дол./т. Однак не варто забувати про наявність інших причин: пасивність будівельної галузі; елементарна відсутність грошей у споживачів для постійно зростаючих котирувань; відсутність кредитування, що в сукупності і визначає слабкий споживчий інтерес.

За інформацією агентства «Метал Кур'єр», арматура від ArcelorMittal Kriviy Rih пропонувалася за 475-490 дол./т., катанка по 495-525 дол./т., а дрібний куточок по 505-515 дол./т. Швелер і балка від Metinvest International SA за 535-560 дол./т., арматура за 500-515 дол./т., у той час як катанка по 490-525 дол./т.

Географія українського експорту не зазнала значних змін. Зберігається активність на ряді традиційних для наших постачальників ринків, зокрема, в Єгипті, Ірані, Польщі. Сподіваючись на швидкий початок будівельного сезону, деякі виробники працюють на склад з подальшою перспективою.

Про що свідчать об'єм експорту арматури та прутків (див. рисунок 1.2 та рисунок 1.3 у додатку до розділу 1) [11].

Сляби і плоский прокат.

Повторюючи тенденцію по квадратної заготівлі, український сляб пішов вгору в ціні, що, крім подорожчання сировини, обумовлено і поліпшенням попиту на європейському ринку плоского прокату.

На ринку відчувається навіть незначний дефіцит продукції, викликаний відсутністю ряду гравців, які вже розпродали свій матеріал у першому кварталі 2011 р., що обіцяє в найближчій перспективі зростання цін.

Експортні котирування українських слябів піднялися в середньому на 30-50 дол./т. Зокрема, ціни «Азовсталі» склали 430-435 дол./т., ММК ім. Ілліча - 410-420 дол./т., а Алчевського МК - 430-445 дол./т.

Учасники ринку відзначають, що граничний рівень цін на сляби становить 450-470 дол./т., не останню роль при цьому відіграє динаміка цін плоского прокату. Розглянемо об'єм експорту слябів ( див. рисунок 1.4 у додатку до розділу 1) [11].

Плоский прокат на тлі нестабільного попиту подорожчав на 10-65 дол./т. Проте, з урахуванням заповнених складів, а також прагнення низки країн обмежити частку імпорту, українські постачальники розділилися на два табори - частина продовжує підвищувати ціни на шкоду попиту, інші зайняли вичікувальну позицію. Щоб дізнатися реакцію ринку для формування подальшої цінової політики постачальники на деяких напрямках підвищили ціни на 25-30 дол./т. Причому, експерти стверджують, що межа зростання цін складає до 40 дол./т. Незважаючи на підвищення цін, зберігається інтерес на українську продукцію з боку покупців на ринках Польщі, Чехії, Ірану та Єгипту. Чого не можна сказати про інші ринки збуту, в яких межа ціни вже досягнуто, тому що частина постачальників напередодні сплеску сезонного попиту підвищують ціни авансом. За інформацією «Метал Кур'єра», котирування ММК ім. Ілліча на г/к лист склали 565-590 дол./т., а т/к пропонувався по 700 -705 дол./т. Алчевський МК представив ціни на лист в межах 585-600 дол./т., а ціни від ДМЗ на товстий лист склали 540-565 дол./т. Крім цього, «Запоріжсталь» вийшла на ринок з цінами на г/к рулони в 590-595 дол./т., на г/к листи - 580-610 дол./т., на х/к рулони - 695-705 дол./т. Розглянемо об'єм експорту плоского прокату ( див. рисунок 1.5 у додатку до розділу 1) [11]. Постачальники очікують у березні зростання котирувань на свою продукцію в розмірі 20-40 дол./т., після старту торгів на продукцію квітневого виробництва. Крім цього, ринок напівфабрикату очікує ланцюгова реакція - очікуваний попит на будівельну продукцію викличе зростання цін, що в свою чергу, потягне і заготівлю. Учасники ринку також повідомляють, що граничний рівень ціни на катанку в березні складе 530-535 дол./т. [12]

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ З ЕКСПОРТУ СТАЛІ

2.1 Законодавча база

Основним нормативним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність підприємств є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями.

Цей закон на підставі Конституції України, Декларації про державний суверенітет України, ввів правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію і кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання послуг [13].

Для регулювання зовнішньоторговельної діяльності Україна використовує цілу систему інструментів, які можна поділити на дві великі групи: економічні та адміністративні.

Адміністративні інструменти регулювання - це такі, що безпосередньо впливають на зовнішньоекономічні відносини:

- ембарго (повна заборона деяких експортно-імпортних операцій);

- ліцензування;

- квотування (кількісне лімітування ввезення або вивезення);

- зобов'язання щодо самообмеження поставок експортерами.

До економічних експортних інструментів належать: пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків та надання фінансової допомоги.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями [14].

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби. Кодекс спрямований на захист економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питані, митної справи.

Закон України «Про Єдиний митний тариф України» зі змінами та доповненнями, відповідний Декрет Кабінету Міністрів України визначають порядок формування та використання Єдиного митного тарифу під час ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів та інших предметів з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів [15].

Питання оподаткування нерезидентів, постійних представництв нерезидентів в Україні, операцій з розрахунками в іноземній валюті, нерезидентів розташованих в офшорних зонах, виключення подвійного оподаткування висвітлено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями [16].

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного ре-гулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних стосунків, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства [17].

Положення щодо порядку видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності у випадку застосування до них або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», - індивідуального режиму ліцензування - визначено наказом Міністерства економіки України «Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій»[18].

Експорт сталі в Україні підлягає ліцензуванню. Міністерством економіки України прийнято наказ «Про порядок ліцензування експорту товарів у 2010 році», яким передбачається здійснення заходів нетарифного регулювання, а саме ліцензування експорту товарів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню» [19].

Митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України. Заявлена підприємством митна вартість товарів повинна ґрунтуватись на достовірній і документально підтвердженій інформації. При необхідності для підтвердження достовірності заявленої митної вартості можуть бути використані наступні документи: рахунок-фактури (інвойси) або рахунки-проформи; специфікації, коносаменти, товарно-транспортні накладні; ліцензії; карточки реєстрації контрактів; сертифікати походження; банківські документи про розрахунки за контрактами, які повинні мати всі необхідні реквізити для ідентифікації їх з поставкою, митне оформлення якої здійснюється (копія платіжного доручення з відміткою банку про виконання операції і виписка (копія) з особового рахунка підприємства, завірена керівником і головним бухгалтером); копія експортної вантажної митної декларації країни відправки; договори (контракти) на поставку; договори про сумісництво; контракти із третіми особами, що мають відношення до договору на відправлення; рахунки за платежами третім особам на користь продавця; ліцензовані і авторські погодження; угоди доручення, комісії; агентські і брокерські договори; рахунки за комісійними і брокерськими послугами, що відносяться до товарів, митна вартість яких визначається; замовлення на доставку; угоди перевезення і страхування; прайс-листи виробника і продавця товарів, відповідна бухгалтерська документація; калькуляція фірми-виробника товарів (у випадку згоди фірми доставити її українському покупцю); інші матеріали, які можуть бути використані для підтвердження митної вартості товарів, задекларованих у вантажній митній декларації [20].

Всі додаткові витрати, які виникли у декларанта у зв'язку з представленням таких документів і інших матеріалів, відносяться за рахунок декларанта.

Для підтвердження задекларованої митної вартості можуть бути використані як додаткові матеріали висновки організацій, уповноважених Державною митною службою для проведення цінової експертизи.

При неможливості визначення митної вартості товарів на основі пред'явлених документів і у випадку відсутності інформації про ціни на ідентичні товари, митна вартість визначається на основі цін на подібні товари, діючі в провідних країнах-експортерах цих товарів.

У випадку встановлення індикативних цін на товари, що експортуються і зовнішньоекономічні погодження за якими належить реєструвати або одержати ліцензії, а ціни на ці товари вказуються у відповідних реєстраційних документах, додаткове обґрунтування цін експортером не проводиться [21].

Для визначення митної вартості товарів, які експортуються і попадають під діючий режим квотування або ліцензування або на які введена реєстрація контрактів, вирішальною є ціна товарів, вказана у ліцензії або в карточці реєстрації (обліку) контракту.

З урахуванням зазначених застережень заповнюється розділ «Ціна і загальна вартість договору (контракту)», у якому вказують ціну в залежності від способу їхньої фіксації.

Зокрема, тверда ціна фіксується у момент укладання (підписання) договору і не підлягає змінам протягом усього строку його дії. Зазвичай така ціна встановлюється, коли продавець припускає можливе зниження ціни на товар.

Рухома ціна може бути змінена у період виконання договору (контракту). З цією метою в ньому наводяться відповідні зауваження щодо умов зміни зазначеної ціни. Наприклад, це може бути зауваження про те, що при підвищенні (зниженні) на дату поставки ринкової ціни на аналогічний товар вона теж відповідно підвищиться (знизиться) на обумовлений відсоток [22].

Змінна ціна встановлюється зазвичай у договорах (контрактах), що передбачають поставку товарів, які мають тривалий цикл виготовлення. У цьому випадку в договорі (контракті) слід навести вичерпне формулювання розрахунку остаточної ціни товару і зазначити перелік усіх необхідних для цього елементів розрахунку. При застосуванні змінної ціни потрібно передбачати так званий ліміт зміни - граничне допустимий відсоток зміни світової ціни, яка приймається як вихідна (базисна) ціна на момент підписання договору.

При застосуванні ціни з подальшою фіксацією в контракті зазначається момент і умови фіксації такої ціни, а також період її дії Як правило, такий спосіб фіксації застосовується при укладанні договорів (контрактів) купівлі-продажу товарів, що котуються на міжнародних товарних біржах

Необхідно зауважити, що незалежно від способу фіксації у випадку, коли товар не відповідає умовам договору, покупець може знизити ціну в тій пропорції, в якій вартість фактично поставленого товару співвідноситься з вартістю, яку на дату поставки мав би товар, що відповідає договірним умовам. Покупець не може знизити ціну, коли продавець, наприклад, замість товару, що не відповідає договору, поставляє новий або за власний рахунок усуває будь-яку невідповідність. У міжнародній торгівлі таке зниження ціни поставленого товару, якість якого нижча (гірша) обумовленої договором, називається зворотною боніфікацією або рефакцією.

Якщо ж якість поставленого товару виявиться вищою ніж обумовлена, можливе підвищення ціни, передбаченої договором, тобто боніфікація.

При експорті товарів, підприємства не сплачують ПДВ (операції оподатковуються за нульовою ставкою), акцизний збір також не нараховується [23].

Згідно з пп. 3.1.3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування ПДВ є операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Обкладення податком на прибуток експортних операцій здійснюється за загальною схемою (відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») і не має будь-яких особливостей.

Тобто валовий дохід по експортних операціях виникає на дату будь-якої події, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податків.

Доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів. Зазначені доходи не підлягає перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду (пп. 7.3.1 «Закону про прибуток»).

Загальний порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за господарськими операціями суб'єктів ЗЕД регулюється Законом №185, Декретом КМУ №15-93 та Постановою НБУ № 136, прийнятою для виконання вимог зазначених нормативних актів [24].

При експорті товарів підприємство повинно продати на міжбанківській валютній біржі 50% іноземної валюти першої групи, яка надійшла на його рахунок від іноземних покупців.

Відповідно до вимог Постанови НБУ №136, суб'єкти ЗЕД, при здійсненні експортно-імпортних операцій повинні додержуватися так званого «правила 90 днів». Це означає, що суб'єкт ЗЕД повинен одержати виручку від експорту (продажу) товарів (послуг) на свій валютний рахунок в уповноваженому банку не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажно-митної декларації, або з дня перерахування банком валютних коштів на користь іноземного СГД, при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива. Зазначимо, що контроль за виконанням суб'єктом ЗЕД вказаного правила повинен здійснювати його уповноважений банк.

При цьому слід врахувати, що уповноважений банк починає відлік вказаного нами строку розрахунків (90 днів) з наступного календарного дня після дня здійснення першої події за експортними операціями (оформлення ВМД, підписання акта або іншого документа) та імпортними операціями (проведення авансового платежу (передплати), виставлення векселя на користь іноземного СГД, списання коштів з рахунку банку) [24].

2.2 Нормативно-правові умови укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі

Після аналізу світового та українського ринків сталі та основних правових умов, було прийнято рішення експортувати х/к рулони марки 304 2В ( Інформація по платежах актуальна станом на 2011 рік).

Код товару за УКТ ЗЕД 7218 10 00 00 :

- недорогоцінні метали та вироби з них;

- чорні метали;

- сталь корозійностійка (нержавіюча) у зливках та в інших первинних формах; напівфабрикати з корозійностійкої (нержавіючої) сталі;

- зливки та інші первинні форми.

При проведенні зовнішньоекономічної господарської операції слід звернути увагу на наступне:

Вивізне мито - 24%. На основі ЗУ № 441-V від 13-12-2006 «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням».

Необхідне оформлення експортної ліцензії у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1406 від 23-12-2009 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2010 рік» ( Точна вартість ліцензії варіюється в широких межах та включає в себе багато прихованих та непрямих платежів. Тому вважаю за доцільне не враховувати її вартість, адже жодна компанія не буде виробляти ліцензію для експорту однієї партії товару.).

Вивезення за межі митної території України товарів, зазначених у статті 1 Закону України від 13 грудня 2006 року N 441-V «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням», як давальницької сировини здійснюється виключно за умови попередньої сплати до бюджету суми вивізного (експортного) мита грошима (при цьому вексельна або інша форма розрахунків не допускається) [24].

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України від 15 вересня 1995 року N327/95-ВР, Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади може встановлювати інші показники вартості давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Вартість давальницької сировини, яка вивозиться з митної території України для переробки у готову продукцію, що класифікується за кодами товарних груп 39, 48 і 49, 72 - 76 УКТ ЗЕД, повинна становити не менш як 80 відсотків вартості готової продукції.

Митне очищення в країні одержувача, згідно із домовленістю, буде проводитись власними силами покупця [25].

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ЕКСПОРТ СТАЛІ

сталь експорт зовнішньоторговельний угода

Поданий нижче проект ЗТК складений відповідно до діючих норм законодавства та включає всі обов'язкові умови укладання контракту.

Контракт №3642

м. Донецьк, Куйбишевський район

вул. Антарктидна 1 «1» березня 2012 року

ПРЕАМБУЛА

«China Steel Corporation», що є юридичною особою за законодавством Китаю, з місцезнаходженням за адресою: Baihuashang Industry Area, Wuyi County, Jinhua City, Zhejiang Province. China (надалі - «Покупець»), в особі Генерального директора Jiangsu Chenming, який діє на підставі Статуту, та ТОВ « УкрМетТрейд», в особі генерального директора Галая Євгенія Анатолійовича (Продавець та Покупець надалі іменуються разом «Сторони» та окремо - «Сторона»), домовились про наступне:

СТАТТЯ 1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

1.1. Продавець продає, а Покупець купляє партію товару - х/к (холоднокатані) рулони марки 304 2В (надалі «Товар»), масою 1000 тон. Згідно діючої товарної номенклатури - код 7208 10 00 00.

СТАТТЯ 2. КІЛЬКІСТЬ

2.1. Поставки здійснюються на умовах згідно «ІНКОТЕРМС» за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та/або додатках до цього Контракту.

2.2. Продавець проводить поставку Товару партіями. Поставка кожної партії Товару здійснюється протягом 4 тижнів після отримання замовлення від Покупця. В замовленні вказується перелік та кількість Товару. Замовлення передається по факсу чи електронною поштою Продавцю.

2.3. Продавець підтверджує отримання та прийняття замовлення, передавши підтвердження замовлення по факсу або електронною поштою.

2.4. При відправці кожної партії Товару Продавець передає по факсу чи електронною поштою копії інвойсу, CFR, сертифікати походження, а оригінали вищевказаних документів повинні бути доставлені разом із вантажем.

2.5. При відвантаженні Товару, який має обмеження по температурному режиму зберігання та транспортування, Продавець повинен переконатися, що поданий транспортний засіб відповідає вимогам щодо підтримання необхідного температурного режиму, а також забезпечити відповідне зберігання та завантаження в залежності від погодних умов (пори року).

2.6. Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться після митного оформлення та розміщення на склад Покупця. У випадку, коли виявляються недоліки (пошкодження частини чи всієї партії Товару, пересортиця, нестача, невідповідність маркування та інші), Покупець зобов'язаний повідомити про це Продавця в письмовій формі негайно (протягом 3 (трьох) робочих днів з дати приймання Товару), в іншому разі Продавець не несе відповідальності перед Покупцем за можливі збитки.

2.7. Датою поставки вважається дата передачі Товару для перевезення з України. Дата поставки визначається на основі відповідної календарної відмітки у супроводжуючих документах. Датою приймання Товару вважається дата розміщення на склад Покупця. Дата приймання визначається на основі календарної відмітки у документі про надходження товару на склад.

2.8. Пошкодження, псування, пересортиця чи нестача Товару із зазначенням відповідних кількостей Товару при необхідності може бути підтверджена відповідним актом Торгово-промислової палати України. [26]

СТАТТЯ 3. ЯКІСТЬ

3.1. Відповідність якості Товару умовам цього контракту підтверджується Продавцем відповідним документом (Сертифікатом).

3.2. Продавець гарантує, що якість Товару відповідає якості, яка пред'явлена до продукції подібного типу.

СТАТТЯ 4. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

4.1. Ціни на Товар визначені на умовах FOB [China, Shenzhen] у відповідності з «ІНКОТЕРМС» за редакцією 2010 року.

4.2 Ціни та загальна вартість кожної партії Товару вказуються в інвойсах, які складають невід'ємну частину цього Контракту.

4.3. Ціни на Товар включають в себе:

- вартість вихідних матеріалів та сировини;

- вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів;

- обробку Товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві;

- завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві;

- підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів (крім сертифікату походження);

- всі інші витрати пов'язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж Товару.

У випадку, якщо Продавець несе витрати окрім обговореної ціни Товару (наприклад замовлення транспортного засобу за рахунок Покупця, виготовлення сертифікату походження Товару та ін.) вартість таких витрат обов'язково вказується в інвойсі (окремому інвойсі чи окремою лінійкою в інвойсі на товар).

4.4. Ціна однієї тони - 660 (шістсот шістдесят) доларів США.

Ціни тверді та зміні не підлягають.

Загальна вартість контракту складає 660000 (шістсот шістдесят тисяч) доларів США.

4.5. В період дії контракту об'єм закупки може бути змінений, у цьому разі строки та об'єми поставок визначаються за взаємною угодою Сторін та оформлюються відповідною додатковою угодою (Додатком до цього Контракту). [26]

СТАТТЯ 5. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

5.1. Упаковка Товару повинна забезпечувати його безпечне збереження протягом усього шляху від виробника до кінцевого споживача (включаючи завантаження, перевантаження, розвантаження, транспортування та зберігання на складі). Упаковка Товару повинна мати відповідне маркування, яке несе всю необхідну для даного типу Товару інформацію.

СТАТТЯ 6. ЗДАЧА-ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ

6.1. Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться на складі Покупця згідно п. 2.6. та 2.7. цього Контракту на основі супроводжувальних документів. Приймання за кількістю проводиться згідно супровідних документів (інвойс, CFR, Сертифікат походження) шляхом фізичного рахування облікових одиниць товару (упаковок). Приймання за якістю проводиться шляхом візуального визначення непошкодженості упаковки, відсутності підтікань, слідів замочування або замерзання і таке інше.

6.2. Всі недоліки, що були виявлені під час приймання Товару, мають бути відповідно задокументовані.

6.3. Покупець має право на виставлення претензій після строку, вказаного у п. 2.6. цього Контракту, якщо при прийманні недоліки не могли бути виявлені звичайними (візуальними) методами (наприклад, нестача всередині заводської упаковки, невідповідне маркування на упаковках всередині палети і таке інше).

СТАТТЯ 7. ПЛАТЕЖІ

7.1. Після отримання кожної партії Товару, оплата відповідної партії Товару здійснюється протягом 14 днів після приймання на рахунок Продавця згідно реквізитів, що вказані в п.11 цього Контракту на суму, вказану в інвойсі, що супроводжує дану партію Товару. Дострокова оплата допускається. У випадку, якщо Покупець не може сплатити вартість поставленої продукції протягом 14 днів, гроші будуть перераховуватися до повного погашення заборгованості за поставлений Товар.

7.2. Покупець не оплачує ту частину партії Товару, яка пошкоджена чи зіпсована, а також відсутній Товар.

7.3. Валюта платежу по Контракту - Долар США.

7.4. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу.

СТАТТЯ 8. ФОРС-МАЖОР

8.1. Визначення «Форс-мажор» включає в себе, без обмежень, стихійні лиха, дії ворожих держав, пожежу, повінь, вибух, саботаж, катастрофи, страйки та інші виробничі, цивільні або публічні конфлікти, безпорядки або акти непокори, накази, акти або обмеження зі сторони державних органів або установ, цивільних або військових. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за контрактом, якщо це невиконання є наслідком форс-мажорних обставин.

8.2. Сторона, яка підпала під вплив форс-мажорних обставин, повинна якнайшвидше (при наявності зв'язку - не пізніше 3 (трьох) робочих днів) сповістити (по факсу, телеграфу або іншим доступним способом) іншу Сторону про початок та закінчення обставин форс-мажору, які заважають виконанню контракту. Таке сповіщення у розумні строки повинно бути підтверджено Торгово-промисловою палатою або іншою уповноваженою незалежною особою країни, в якій виникли (закінчилися) форс-мажорні обставини.

8.3. У випадку, якщо обставини форс-мажору будуть продовжуватися більше 2 (двох) місяців, кожна із Сторін має право розторгнути контракт шляхом відправки іншій Стороні письмового повідомлення про розторгнення контракту. В такому разі жодна із сторін не має права вимагати від іншої Сторони покриття можливих втрат.

8.4. При порушенні порядку та/або строків повідомлення Сторона не має права, посилаючись на обставини форс-мажору, відмовлятися від виконання зобов'язань щодо контракту та/або вимагати звільнення від відповідальності за невиконання умов контракту.

СТАТТЯ 9. ГАРАНТІЇ ЯКОСТІ

9.1. Продавець є виробником. Виробник погоджується передати «China Steel Corporation»,перевідну компенсацію та гарантію, якщо така є, що надається Продавцю виробником компонентів.

9.2. Характеристики продукції зазначаються в специфікації виробника.

9.3. Що стосується продукції, яка не відповідає чинній специфікації виробника і додатковій роботі Продавця, яка не відповідає чинним специфікаціям Покупця, зобов'язання Продавця обмежені - крім випадку неправомірних дій, або інших випадків за які передбачена обов'язкова відповідальність згідно законодавства, на вибір Продавця (при узгодженні з Покупцем), який може відшкодувати «China Steel Corporation», закупівельну ціну за таку продукцію (без відсотків), відремонтувати, замінити таку продукцію.

9.4. Продавець не надає ніяких інших гарантій, або умов явно чи опосередковано, що стосуються продукції. Також виключаються всі інші гарантії чи умови, що стосується використання товару за призначенням, придатності до продажу, або товарного вигляду.

СТАТТЯ 10. САНКЦІЇ

10.1. Суперечки, що виникли при виконанні цього контракту, включаючи його трактування, змінення, доповнення чи скасування вирішуються шляхом переговорів обома Сторонами і тільки при відсутності згоди можуть бути передані для розглядання в компетентний суд. Компетентним судом при розгляді суперечок, що виникають при виконанні цього Контракту Сторони визнають Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгівельно-промисловій палаті Франції. У випадку передачі суперечки у вищевказаний суд, діє матеріальне право Франції.

СТАТТЯ 11. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Продавець: ТОВ «УкрМетТрейд»

м. Донецьк, Куйбишевський район

вул. Антарктидна 1

Банк : УКРЕКСМЕТБАНК,

Вул. Володимирська,1

Р/р 1234567890

Swift code: 1234567890

IBAN code: 1234567890

Покупець: «China Steel Corporation».

Ідентифікаційний код № 0987654321

Адреса: Baihuashang Industry Area, Wuyi County, Jinhua City, Zhejiang Province. China.

Банк: People's republic china central commercial bank

Номер рахунку (USD):5432167890

На підтвердження чого, цей Контракт був підписаний сторонами на дату, попередньо зазначену вище.

Продавець: ______________

Покупець: ______________

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОПОНОВАНОГО ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ НА ЕКСПОРТ СТАЛІ

Для того щоб забезпечити виконання головної мети комерційної діяльності підприємства - отримання максимального прибутку - потрібно визначити економічну ефективність та рентабельність даної угоди. У випадку якщо витрати перевищать майбутні прибутки, укладання угоди не має сенсу з точки зору економічної доцільності.

Розрахуємо економічну ефективність даної годи.

1. Обчислюємо витрати, пов'язані з експортом:

Закупівельна вартість товару на ТОВ «УкрМетТрейд» - 5000 грн. за тону = 629 000 дол. США за партію 1000 тон.

Вартість перевезення, навантаження на судно - 40 000 дол. США = 318 000 грн.

Радіологічний контроль - 500 грн.

Загальні витрати по експорту - 5318500 грн.

2. Обраховуємо витрати, пов'язані з експортною очисткою вантажу:

Мито не сплачується, оскільки продукція є сортовою сталлю і не класифікується (група 7210) тому не обкладається експортним митом.

Митні збори не сплачуються з моменту вступу України в СОТ.

Акцизний збір = 0 (товар не є підакцизним).

ПДВ на сьогоднішній день не відшкодовується, тому розрахуємо показники ефективності угоди без відшкодованого ПДВ.

3. Валютна виручка:

Виручка = Ціна реалізації Кількість товару.

Валютна виручка = 660000 дол. США = 5 247 000 грн. (курс 1 дол. США. = 7,95 грн.).

4. Розраховуємо валовий дохід

Дохід = Виручка - Витрати по експорту

Дохід = 5247000 - 5318500 = 108500 грн.

5. Обчислюємо податок на прибуток:

Податок на прибуток = Прибуток 23%

Податок на прибуток = 108500 • 23% = 24955 грн.

6. Розраховуємо чистий прибуток від угоди:

Чистий прибуток = 108500 - 24955 = 83545 грн.

7. Обчислюємо рентабельність експортної угоди:

Рентабельність = (Чистий прибуток/Експортна виручка) 100% = (83545/5247000) • 100% = 1,59%

Висновок: рентабельність даного ЗТК дорівнює 1,59 %, тобто є невисокою; це означає, що така угода може бути укладена на зазначених вище умовах, але можливі і зміни до умов контракту.

8.Коефіцієнти ефективності експорту товару.

Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід перевищує експортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності експорту.

Отже, розрахуємо базовий коефіцієнт ефективності експорту:


Подобные документы

  • Аналіз світового та українського ринку мінеральної води. Правове обґрунтування здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води. Розробка зовнішньоекономічного контракту з експорту води "Миргородська" до Росії, оцінка його ефективності.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 03.04.2012

  • Аналіз світового та українського ринку лікарських засобів. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди: законодавча база, нормативно-правові умови. Зовнішньоекономічний контракт з експорту лікарського засобу "Корвітин".

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 09.05.2011

  • Аналіз світового та українського ринку будівельних матеріалів. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з імпорту будівельних матеріалів. Порядок та правила підготовки контракту, оцінка його практичної ефективності.

    курсовая работа [929,9 K], добавлен 15.04.2013

  • Аналітична маркетингова оцінка ринку вина на сучасному етапі. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди на експорт вина. Зовнішньоторговельний контракт на експорт вина. Статистичні дані винної промисловості України.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 08.01.2012

  • Оцінка сучасного стану та перспективи розвитку торгового сектору України. Зменшення собівартості виробництва етилового спирту як головне завдання виробників. Законодавча база здійснення угоди з експорту спирту. Зовнішньоекономічний контракт з Молдовою.

    курсовая работа [771,9 K], добавлен 25.04.2012

  • Динаміка ринку цукру, його роль в зовнішньоторговельній діяльності України. Аналітична маркетингова оцінка ринку. Правове обґрунтування можливостей здійснення даної зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічний контракт, його предмет та загальна сума.

    курсовая работа [604,9 K], добавлен 20.01.2012

  • Маркетингова оцінка ринку кави. Найбільші виробники у світі. Тенденція переважання імпорту над експортом. Середній індекс ціни. Аналіз українського ринку кави. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоторговельної угоди. Законодавча база.

    курсовая работа [702,2 K], добавлен 14.05.2014

  • Дослідження товарної кон'юнктури зовнішнього ринку. Правове та економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування. Розробка зовнішньоторговельного контракту.

    курсовая работа [770,0 K], добавлен 16.05.2009

  • Виробництво та споживання сої в країнах світу. Аналіз кон'юнктури світового ринку соєвих бобів. Законодавчо-нормативне забезпечення та бізнес-план експортної операції. Методика розрахунку ефективності експорту. Калькуляція та документообіг витрат.

    курсовая работа [289,2 K], добавлен 04.12.2014

  • Маркетингова оцінка світового та українського ринків цукру. Регулювання торгівлі цукром на міжнародному й національному рівні. Нормативно-правові умови здійснення експорту до Росії. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру.

    дипломная работа [877,5 K], добавлен 26.08.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.