Проблемно-тематичні лінії видання "України молодої"

Проблемно-тематична палітра газети «Україна молода» складає аналіз трьохрічного розвитку видання, здійсненого у діапазоні творчих пошуків авторів матеріалів.

Важливим моментом у розробці інформаційної політики є визначення проблемно-тематичних ліній видання, розробляючи які, редакція обирає свій кут зору на життя суспільства. Проаналізувавши проблемно-тематичне поле, що його досліджує те чи інше видання, можна зробити висновок, наскільки погляд цей є глибокий, принциповий, уважний, різносторонній, контраверсійний, такий, що складається чи ні в цілісну картину бачення предмету зацікавлень видання. Допомагає втілювати напрямки проблемно-тематичних ліній система рубрик видання.

Комплекс рубрик ніби окреслює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначаючи основні напрямки діяльності, сфери особливої зацікавленості редакції та способи розробки цих сегментів життя суспільства. [26; 186].

Е.П. Прохоров, в своїй книзі говорить про те, що типологічні характеристики видання (програми) своє зовнішнє проявлення знаходять перш за все в регулярному проведенні принципово важливих, що виявляють основні напрямки, проблемно-тематичних лініях, які розроблюються з прийнятих редакцією соціальних позицій, її ідейних основ. Тематичне й проблемне поле життя різноманітне й необ'ємно широке. Тому перша задача при виявленні проблемно-тематичних ліній полягає у виборі: або бути універсальним (виданням чи програмою) тобто намагатися відображати всю різноманітність явлень життя, хоча б в суттєвих проявах представити усе поле дійсності, або спеціалізуватися на декількох «обраних» пластах життя, або зосередитися на одній проблемно-тематичній лінії. До першої групи відносяться, наприклад, «Відомості» та «Правда», до другої - «Культура», до третьої - «Бездоганно таємничий» та «Ваші шість соток».

Звісно, універсальні видання (програми) нерівномірно приділяють увагу різноманітним сторонам життя, головне для них - основні політичні, економічні, соціальні проблеми сучасності. Тому універсальні видання часто називають загальнополітичними Засобами Масової Інформації.

Разом з тим зосередженість на одній частині життя зовсім не свідчить про вузькість проблемного горизонту - і на малому тематичному просторі можна розглянути загальносоціальні проблеми. В газеті «Україна молода» можна ставити проблеми гуманізму, екології, культури, побуту, моралі, етики, тощо. Можна торкатися також політичних, економічних та соціальних питань.

Конкретно ці проблемно-тематичні лінії, направлення втілюються в постійно ведучих рубрикових передачах та матеріалах. Яскрава за формою і точно виражаюча особливості видання або програма рубрики - крупна творча знахідка для журналіста, а регулярне й системне ведення її з прийняттям різноманітних форм в єдності постійності й динаміки - мірило творчого рівня цілого колективу [31; 237].

Матеріали можуть об'єднуватися в блоки за різними принципами та ознаками. Перш за все це рубрики, що надають тематичний зріз життю. В газеті «Україна молода»: «Новини Плюс», «Селяни і Ко», «ІнФорУМ», «Економіка», «Право». Після цього рубрики проблемного типу: «Протести», «Шукаємо рішення», «Культура», «На перехресті поглядів». Необхідно виділяти також рубрики за жанровими ознаками: «Актуальний репортаж», а також за типом ситуації: «Обличчям до міста», Слідкуємо за подіями», «Розслідування».

Багато рубрикових утворень, розширюючись, вбирають в себе ряд інших матеріалів і уособлюючись на газетній сторінці або каналі переростають на таку собі «газету в газеті».

Комплекс рубрик - невеликий за кількістю, але характерний для видання - як би створює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначає основні направлення діяльності, області підвищеної зацікавленості редакції й своєрідні засоби їх розробки [22; 134].

Її тематичною основою можуть бути важливі події і культурної, і спортивної, і господарської, та будь-якою іншою сферою життя. Ціль кампанії зазвичай пов'язана з досягненням чітко запланованих редакцією пропагандистською, агітаційною задачами, тому вона має такий «сюжет», який надає динамічний характер композиції, систему використаних форм і т. д.

Ведення проблемно-тематичних ліній обов'язково включає планування, підготовку й публікацію маючих принциповий характер для даного видання (програми) крупних окремих матеріалів, які являються в своєму роді «вехами», розташованими за ходом ведення проблемно-тематичних ліній [27; 112].

По мірі розростання особистісно-авторського початку в журналістиці вагоме значення отримує регулярне (часто виділене рубрикою або особливо оформлене на полосі). Виступи ведучих журналістів-публіцистів (так званих «колумністів» - ведучих свої колонки), наприклад під титулом «Думка політичного оглядача» або «Авторська програма».

Щоденне ж ведення проблемно-тематичних ліній забезпечується багаттям приватних виступів (запланованих чи спонтанних) журналістів і авторського активу, а також більшою кількістю листів, які приходять в редакцію, окликів на виступи, відповідей, реплік. і т. п

Інформаційна політика як реалізація направлення видання згідно з типологічними особливостями ЗМІ проявляється при веденні проблемно-тематичних ліній крізь сукупність творів, за допомогою яких, з одного боку, створюється, своєрідна згідно з направленням, ідейно осмислена картина дійсності, а з іншої - формується ідейно-обумовлене відношення даного ЗМІ до інших ЗМІ і стоячими за ним силами.

Згідно з особливостями ідейного (греч. Idea «розуміння, з'єднане з відношенням; знання + бажання) характеру осмислення явлень дійсності в кожному ЗМІ публікуються твори різноманітної направленості [29; 105].

Позитивно-стверджуюча направленість характерна для тих журналістських творів, в яких по відношенню до того чи іншого явлення складається в цілому позитивна оцінка, хоча окремі сторони не можуть підвергатися критиці [25; 186].

Якщо діяльність нормально орієнтованого журналіста направлена на позитивні зміни у житті, то, зрозуміло, йому притаманні гостра цікавість до тих явищ, які ці позитивні зміни демонструють. Тому ЗМІ характерно відмічати навіть маленькі кроки в направленні «бажаючого майбутнього». Але, при цьому принципово важлива твереза оцінка, відсутність ілюзій й перебільшень, вміння бачити кожне явлення у відношенні з іншими й в перспективі розвитку й нестерпні пусті слова та шумиха. Потребується саме вивчення нового, «розслідування» суті явлень, аналіз того, чи дійсно зроблено крок вперед й яке його реальне значення.

Суттєвим показником інформаційної політики друкованого видання є використання чи невикористання можливостей зображальної журналістики, яку Б. Черняков називає «сферою журналістської діяльності, характерною особливістю якої є інформаційне та публіцистичне використання зображення як основного засобу впливу на масову аудиторію.

Критична направленість журналістської творчості являє собою відкриті неприязні всього того, що згідно з соціальною позицією ЗМІ негативно відтворюється на русі суспільства вперед, що чинить опір на шляху до «бажаного майбутнього». При цьому критика не має бути бездоказовою, образливою, крикливо-скандальною.

Аби розгорнути розмову про розробку в газеті «Україна молода» провідних проблемно-тематичних ліній, зупинимось для початку на офіційних даних про них та питання рубрикації матеріалів [26; 78].

Газета «Україна молода» - періодичне видання, виходить у світ кожен день, налічує 4200 примірників. Цільова аудиторія різна, загалом молодь та інтелігенція. Але завдяки інформаційно-насиченим матеріалам газету обирають люди різні за віком та за фахом. Видання позиціонує себе як хранитель рідної мови, літератури і культури, про що свідчить повна україномовність газети.

Принцип рубрикації - жанрово-тематичний, тож вміст кожної рубрики легко ідентифікуються читачем. Оскільки газета аналізувалася нами впродовж чотирьох років, то й подана нижче інформація стосується саме цього періоду.

Основних рубрик - 7, а саме: «Суспільство», «Політика», «Культура», «Здоров'я», «Право», «Економіка», «Спорт». Дають тематику зорієнтуватися щодо тематики та жанру матеріалів, а також іноді використовується проблемно-тематичний принцип рубрикації.

2.1 Жанрологія та рубрикація видання

Жанри у виданні «Україна молода» вражають своєю послідовністю від простіших до складніших: замітка, репортаж, інтерв'ю, нарис, тощо. Жанрова модифікація журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Рубрики газети несуть важливе значення у сфері масового публічного спілкування, а вдалі назви та наповненість - найчастіше складають вирішальне бачення часопису [23; 207].

Рубрика «Новини плюс» - серія хронікальних заміток, тематично структурованих, без подальших коментарів. Тут зустрічаються ґрунтовні, універсальні новини в світі.

Друга сторінка з підзаголовком «У номер» - матеріали про найважливіші події українського та світового життя, як правило короткі інформаційні або аналітичні матеріали. Газета не «завантажує», подібно до «Дзеркала тижня», «День» та деяких інших подібних видань, читача надглибоким аналізом політичних подій, проте і не лишає факти без коментарів. Бо не завжди читач може розкрити думку автора, коли той використовує незрозумілі терміни і не вважає за потрібним пояснити значення вжитих строк [7; 2].

Слід сказати, що, окрім постійних усталених рубрик, матеріали часто мають своєрідні «тематичні» рубрики, назви яких «підганяються» під тематику самих матеріалів. Наприклад: «Минуле і думи», про «Бабин Яр» , в цій рубриці матеріал на історичну тематику, розкриває події минулого. «Столична афіша», тут «Україна молода» надрукувала найцікавіші події, які чекають Київ в близький час. «Шрами від Вранча», про землетрус у Румунії, тощо. Постійні тільки загальні рубрики, або ж підзаголовки, як ми тут їх називаємо. На другій сторінці розміщується не більше одного фото. Саме через те, що газета інформаційна, вона мусить вміщувати максимум звісток, місце на другій полосі саме для цього [11; 2].

Третя сторінка з підзаголовком «Політінформація» - матеріали, що присвячені політичному життю України, вже більш ґрунтовні в порівнянні з тими, що розміщуються на другій сторінці. Тут, як правило, розміщений і провідний матеріал випуску. Кількість фото - не більше одного. Усталених рубрик також немає, превалюють тематичні. Більшість нещодавніх випусків «України молодої» в рубриці «Політінформація» звертали особливу увагу на «прозорість» виборів 2010 року.

Четверта сторінка з підзаголовком «Політика великим планом» - ґрунтовний матеріал або матеріали про ту чи іншу політичну постать або подію. Як правило, супроводжується одним фото. Значна кількість політичних матеріалів за грудень та січень 2010 року стосувалася саме виборів Голови держави, автори активно розглядали головних претендентів на пост президента, як особистостей. Після того, як перемогла Партія регіонів на чолі з Віктором Януковичем, журналісти газети «Україна молода» почали писати про зміни в країні, подальші плани нового уряду і всі нововведення. В матеріалі Івана Дідушка («Твій родич - і мій) ми відчуваємо своєрідний сарказм у викладі думок з боку автора [4; 4].

Він говорить про факт, що високі посади тепер одержують родичі «регіоналів». Заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій тепер призначено сина Анни Герман.

П'ята сторінка з підзаголовком «Селяни і Ко» - освітлення подій аграрного сектору української економіки, життя селян тощо. Не можна сказати, що селяни становлять велику частину аудиторії «України молодої», проте вона старанно і без зайвого загравання з сільським читачем освітлює події на селі.

Шоста сторінка з підзаголовком «Економіка» - аналіз актуальних економічних подій в Україні та світі, переважають аналітичні матеріали. Фото - не більше одного. Журналісти-економісти зі сторінок «України молодої» з'ясовували хвилюючі проблеми в економіці. Говорить про ріст цін та девальвацію продуктів харчування, а також не забували писати про зростання долару та знецінення гривні. Матеріал «Керосинку далеко заховали? А даремно…», говорить про те, що через незбалансовану урядову політику Україна може втратити свою електроенергетику [13; 6].

Сьома сторінка з підзаголовком «СоціУМ» - ґрунтовне висвітлення соціальних подій, проблем працевлаштування тощо. Мабуть, це була проблема № 1 під час браку робочих місць, коли скорочували працівників і відбувалися масові звільнення. В цій рубриці, як правило, розгорнуті аналітичні матеріали або інтерв'ю, зустрічається не більше одного фото.

Стосовно 8-ї та 9-ї сторінок, вони зазвичай займають «Інфорум» - найрізноманітніші матеріали з закордонних та українських подій, не так актуальні, як цікаві та сенсаційні. Тут бувають розважальні матеріали, світська та кримінальна хроніка тощо. Кількість фото - можливо 2 і більше на кожній сторінці.

Десята сторінка з підзаголовком «Я вам пишу...» - публікація найцікавіших листів до редакції газети. Слід сказати, що, на відміну від багатьох видань, «Україна молода» не робить таких популістських кроків, як публікація кумедних листів, листів без особливого змісту, передавання привітів. Тут розміщуються тільки ті листи, що мають художню або інформаційну цінність і, в принципі, могли б бути повноцінними газетними матеріалами. Редакція залишає за собою право виправляти «ляпсуси» та здійснювати стилістичну правку листів. Публікуючи надіслані матеріали як листи, редакція звільнюється від необхідності платити за них гонорари авторам. Фото - не більше одного.

Одинадцята сторінка з рубрикою «Суспільство». Ця полоса насичена різноманітними питаннями, які хвилюють український народ. В одному з номерів ми зустріли матеріал: «Мир - еротиці, війна порнографії», в якому йшлося про заборони урядом про розповсюдження порнографічних матеріалів задля збереження моралі. Олег Снігур наводить читачам характерні відмінності між поняттями «еротика» та «порнографія» і розповідає про прийняті законопроекти в яких говориться, що еротика дозволяється, а порнографія карається згідно з законом [18;11].

Іноді одинадцята сторінка в газеті «Україна молода» з підзаголовком «Наука» - освітлення проблем науки, як правило, глибокі аналітичні матеріали та інтерв'ю. Газета «не грішить» публікуванням неперевірених сенсаційних новин зі світу науки. Часто присутнє одне ілюстративне портретне фото.

Дванадцята сторінка з підзаголовком «Культура» містить матеріали з культурного життя країни. Тут публікуються відомі театральні та літературні критики, провідні українські письменники та літературознавці, звіти про культурні події пишуть редакційні працівники газети. Кількість фото - одне або більше.

Тринадцята сторінка з підзаголовком «Світ без політики» - подорожні нотатки, нариси про іноземне життя, фоторепортажі.

Чотирнадцята сторінка з підзаголовком «Спорт» - регулярний спортивний відділ газети, що користується величезною популярністю серед читачів. Тут публікуються інформаційні матеріали, проте завжди присутні 1-2 аналітичні статті або інтерв'ю. Фото - одне або більше. Наприклад, матеріал Віталія Мохнача «Яна Дем'янчук: Із кожним роком страхів стає менше». Автор повідомляє аудиторії про 17-річну чемпіонку Європи-2009 зі спортивної гімнастики. В яскравому інтерв'ю Віталій розповідає про внутрішні протиріччя спортсменки, причини невдачі на недавньому «мундіалі» та дизайнерське хобі [9; 14].

П'ятнадцята сторінка з підзаголовком «Департамент чесних послуг» - своєрідний «Клуб споживачів», що відстоює споживацькі інтереси. Викривальні матеріали щодо порушення торгівельних правил, цінні поради покупцям тощо. Фото - також не більше одного.

Остання сторінка з підзаголовком «Калейдоскоп» - являється розважальною рубрикою, в якій знаходимо відомості про зірок, акторів та моделей. Проте, на шпальті міститься не більше одного портретного фото, зустрічаються цікаві розважальні матеріали з життя музичної та кінематографічної богеми, скандали. Наприклад, «Гола правда. Памелі Андерсон соромно перед дітьми, що так багато знімалася голяка» [20;16]. Сама назва говорить про зміст статті, тільки тепер, коли у акторки два сина, їй соромно за свою «голу» молодість.

Іще один сенсаційний, феноменальний матеріал, про смерть Глорії Стюарт. «Головна акторка до віку своєї героїні не дотягнула... Померла зірка фільму «Титанік» [19; 16].

Реклами в газеті, порівняно з іншими виданнями, небагато: кілька разів на тиждень їй відводиться одна або половина шпальти, інколи рекламні оголошення розміщують на одній з тематичних сторінок. Проте, ми помітили, що в рубриці здоров'я рекламодавці через газету «Україна молода» рекламують свої лікарські препарати.

Деякі інші загальні рубрики, що можуть заміщувати перелічені вище на сторінках газети:

«Освіта» - матеріали про освіту України, інтерв'ю з освітянами, аналіз новітнього законодавства.

«Надзвичайна ситуація» - розгорнуті звіти про надзвичайні ситуації в Україні, інтерв'ю та фоторепортажі.

«Людина» - портретні нариси, присвячені видатним діячам тієї чи іншої сфери громадського, культурного, політичного життя України.

«Ля-ля-фа» - музична рубрика, обов'язкові фото, часто великі розгорнуті інтерв'ю або добірка інформаційних та аналітичних матеріалів.

«Тема» - найзагальніша рубрика, під якою виходять будь-які великі тематичні матеріали (або компіляції матеріалів).

В газеті «Україна молода» описувався конкурс краси, в якому різні дівчата присилали свої фотографії в редакцію, після чого переможець друкували на сторінках часопису. Таким чином газета знаходила для себе нову аудиторію, бо ті особи що надсилали свої фотографії обов'язково купували газету і радили своїм друзям. А в одному з номерів за 2010 рік «Україна молода» провела конкурс фотографій під назвою «Фототиждень. Україна. Фототиждень. Світ». Восьма та дев'ята сторінка 51 номеру видання було присвячено саме яскравим ілюстраціям з незвичними ракурсами та яскравою насиченістю.

Суботній випуск удвічі скорочений, в ньому можуть бути присутні, окрім перших 3 обов'язкових, будь-яка тематична рубрика.

В своїх матеріалах автори розглядають важливі питання і проблеми у суспільстві, а також насичують видання деякими розважальними публікаціями. Ми вирішили проаналізувати декілька статей провідних авторів часопису.

Одним з основних напрямків висвітлення проблем соціального захисту населення є конкретні поради читачам про те, як вижити у нинішніх непростих умовах. Особливу увагу рекомендують приділяти найменш соціально захищеним верствам населення - пенсіонерам, дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним сім'ям.

Так, у газеті «Україна молода» за березень з'явилася публікація («Немовлята з історією») Нам здається, що цей матеріал, може допомогти вирішити питання безпритульних дітей, можливо на деякий час, але це вихід [10; 8].

Інша публікація, яка теж присвячена безпритульним дітям варта уваги «Діти вулиці «по той бік» від нас». В ній автор розповідає, як цю проблему вирішують на Заході, та порівнює з нашими методами. Винуватцями щодо існування цієї проблеми, за словами автора, є не тільки держава, а й сім'я, церква, громадські організації, суспільство. Ще один матеріал, під дуже вдалою назвою, на нашу думку, «Замкнутий цикл», де автор наводить сумну статистику, що двадцять тисяч дітей виховується в інтернатах, та дитячих будинках.

Розповідає про соціальну незахищеність цих «маленьких людей», і пропонує своє рішення, що інтернати мають займатися своїми вихованцями не лише протягом навчання, а по закінченню, як це відбувається у розвинених країнах світу [5; 10].

Тепер хотілося б звернутися до не менш важливої проблеми «Соціальний захист пенсіонерів», вона посідає не останнє місце в актуальності та показовості характерних особливостей цієї проблеми. Журналісти в своїх матеріалах часто звертаються до фактів та статистик. Це дозволяє вірити і довіряти автору матеріалу. В «Україні молодій» друкується багато коротеньких аналітичних статей про поліпшення життя й долі дітей.

«Безробіття молоді» та «Заборгованість у заробітній платні», це «кричущі» проблеми, які гостро описуються у виданні. Перед тим як звернутися до аналізу, ми хочемо наголосити що ця тема є актуальною особливо для студентів, які закінчили університети, академії, проте не можуть влаштуватися на роботу. Наприклад, матеріал Лариси Гуторової («Дайте роботу») чітко описує ситуацію в країні [3; 10]. Автор наводить статистику безробітних людей в Україні, упроваджує конкретні факти та абстрагує увагу читачів на професіях, які користуються попитом. В матеріалі говориться про те, що після початку глобальної економічної кризи в країні, безробіття залишається на рекордно високому рівні, й ознак його швидкого зниження не так багато, а дефіцит на роботу так і залишається болючим, відкритим запитанням для багатьох українців.

В газеті «Україна молода» багато матеріалів універсального характеру, вони розповідають про різні аспекти життя, концентрують увагу навколо суспільно-політичних проблем. Так, на шпальтах газети порушується як і важливі політичні питання, так і проблеми, що хвилювали, і будуть хвилювати український народ - це соціальні питання, повідомлення про різноманітні дослідження в сфері науки, і, звісно, питання пов'язані з екологічним станом навколишнього середовища [8; 4].

У зв'язку з тим що населення України останнім часом почало виявляти посилений інтерес до свого здоров'я, друковані ЗМІ також почали приділяти пильну увагу до цього питання. Рубрика «Здоров'я», містить в собі корисні матеріали з важливими порадами та коментарями фахових спеціалістів.

Повертаючись до згаданої вище рубрики, можемо зазначити, що в ній містяться статті про здоров'я - інформація, що попереджає про небезпечну їжу, погані звички та препарати, що шкодять нашому здоров'ю. Варто зазначити, що аналізована нами газета звертається до теми здоров'я не постійно, а періодично, повідомляючи про певні події, випадки, корисні поради або навпаки, даючи зауваження щодо певного питання. Іноді видання інформує читачів про нові відкриття в сфері медицини, методи лікування та протидії стресу, покращення настрою й т.д.

В статтях з рубрики «Здоров'я» постійно помічаємо рекламу медичних препаратів, іноді поради кваліфікованих лікарів. Стаття «Чим небезпечні антибіотики?», стисло інформує про види антибіотиків, правила застосування тих чи інших пігулок, а також, яку шкоду містять вони для організму, тобто побічні ефекти. Матеріал «Дощова «спадщина»» - з аналізованої нами рубрики - одна з головних актуальних тем осені, адже дощі ми найчастіше зустрічаємо саме в цю пору року. Автор Наталя Ротай говорить про різноманітні хвороби «сезону дощів», та акцентує увагу на «депресіях» цього періоду. Також приділяє увагу розгляду таких недуг як: часті застуди, осіння сонливість удень, в результаті чого вночі безсоння, загальна слабкість, стреси, дратівливість та раптове погіршення настрою [15; 10].

На нашу думку, ця газета добре справляється із завданням інформувати аудиторію про найцікавіші та найактуальніші моменти, використовуючи просту й зрозумілу мову. В другому розділі ми проаналізували проблемно-тематичні лінії видання «Україна молода» особливості рубрикації та тематику матеріалів. Ще розглянули публікації авторів газети і дізналися в яких жанрах пишуть журналісти часопису.

2.2 Спектр проблематики «України молодої»

В контексті проблемно-тематичних ліній газета підіймає спектр питань, які турбують склад редакції та українське суспільство. Перша проблема про яку говорять журналісти - це слабка національна свідомість та русифікація населення. Адже дивлячись на стан української періодики можна зробити висновок, що переважає російськомовна преса. Головною проблемою є те, що українська мова не конкурентоспроможна на газетному ринку України.

Про це свідчить аудиторна орієнтація і той факт, що україномовна. продукція купується набагато гірше ніж російськомовна. І зрозуміло чому редакційна колегія «України молодої» так хвилюються цим наболілим питанням, адже часопис загальнонаціональний і україномовний. Цій проблемі на сторінках виділяється 9% всього обсягу видання [18; 4].

Російськомовна преса розповсюджується по всій території України. Водночас, у деяких регіонах Півдня та Сходу україномовна преса скоротилася до жалюгідного мінімуму в розповсюджувальних мережах. Присутність української мови в друкованих ЗМІ забезпечується завдяки рекламі, яка, згідно з чинним законодавством, має оприлюднюватися обов'язково українською. Проте відомі якісні україномовні видання закриваються через брак коштів і непопулярність.

Друга актуальна проблемно-тематична зона - державна політика. Більшість матеріалів у виданні дипломатичного характеру, одразу декілька рубрик («ІнФорУМ», «Політика», «Світ і Україна», «Право») розглядають політичні проблеми з різних ракурсів. Говорять про гроші, бізнес та владу, в газеті це займає 31% від повної інформації «України молодої».

Освіта та наука також обговорюється в газеті, (10%) тим більше, що молодіжну аудиторію та інтелігенцію завжди цікавила інформація про освіту «Україна молода» звертає увагу на нові законопроекти та методи оцінювання.

Економіка не на останній сходинці під час планування номеру, хоча розгляданню цієї проблематики виділяється лише 7% загального об'єму інформації.

Культура важлива при плануванні інформаційної політики «України молодої» тому цій проблемно-тематичній зоні виділяється 13%. Щоб зацікавити молоду верству населення в газеті обираються відомі літературознавці, письменники, поети. Наприклад в № 44 «України молодої» представлена актуальна поезія Ліни Костенко і описуються особливості нещодавньої презентації.

Проблематика «України молодої»

Крім цього газета зосереджує свою увагу на матеріалах про соціум, про все що цікавить людину (20%) Такі проблемно-тематичні зони як: здоров'я, церква, туризм, історія, спорт і мода. Ці питання чергуються і в різних випусках взаємозамінюють один одного.

На останній сторінці аналізованого нами видання завжди зустрічається інформація про зірок та публічних осіб. Газета передає відомості, які схожі на повідомлення з глянцевих журналів про «світське життя» і ілюстрації з напівоголеними жінками. Мабуть такою проблематикою редакційна колегія хоче збільшити молодіжну читацьку аудиторію [17; 4].

До таких наслідків ми прийшли проаналізувавши 205 публікацій з «України молодої» і зробивши докладний обзір цього мас-медіа.

На нашу думку, такі результати досить логічні, адже це видання молодіжного спрямування і виходить в світ виключно українською мовою. Саме тому проблемам русифікації країни відводиться 9 відсотків із загального обсягу інформації. Якщо оцінювати зібрані дані, співставлення отриманих показників із даними щодо проблематики видання, отримані спостереження дали змогу зафіксувати основну тему яка найбільше висвітлюється, а саме «Державна політика». Виявилося, що в аналізованих нами публікаціях значна увага приділяється політичним питанням, до яких журналісти привертають увагу своїх реципієнтів. Мабуть цієї проблематики у виданні висвітлюється забагато (31%), але в кожного читача свої смаки, можливо когось з реципієнтів саме це задовольняє.

Після «Політики» найбільша кількість послань стосується освіти та науки. Ця тематика, турбує молоде покоління та інтелігенцію, тому ми вважаємо доцільним використовувати в цій газеті таку кількість матеріалів освітньої проблематики.

Справи в соціумі також турбують аудиторію, журналісти «України молодої» про це знають і тому відводять місце на шпальтах видання цій темі, приблизно 20% від загальної кількості тем. Питання культури важливі для редакційної колегії «України молодої», і популярність цієї проблематика прослідковується зі сторінок мас-медіа.

Отримані дані щодо проблематики видання були здобуті завдяки аналізу кожного обраного нами матеріалу з «України молодої» за три останні роки.