Лексико-семантичні особливості концепту "Beauty" в англомовній лексикографічній інтерпретації

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КУРСОВА РОБОТА

на тему «Лексико-семантичні особливості концепту Beautyв англомовній лексикографічній інтерпретації»

2018 року

РЕФЕРАТ

Курсова робота:__ с.,__3 джерела, 2 додатки.

Об'єктом дослідження є лексико-семантичні особливості концепту Beauty в англомовній лексикографічній інтерпретації.

Мета роботи: розкрити поняття «концепт», його сутність і найбільш характерні риси, дослідити лексико-семантичні особливості концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представити фреймову структуру концепту Beauty.

Одержані висновки та їх новизна: в процесі дослідження заявленої теми було проаналізовано поняття концепту і його структурні елементи, проведено компонентний аналіз і представлена фреймова структура досліджуваного концепту.

Результати дослідження можуть бути застосованіпри вивченні сучасної англійської мови, а також при написанні курсових і дипломних робіт з теми.

Перелік ключових слів: BEAUTY, КОНЦЕПТ, КОГНІТИВНА ЛІНГВІСТИКА, ФРЕЙМОВА СТРУКТУРА, КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ.

ABSTRACT

The work of the 3rd year student Kate Chechel is devoted to the complex analysis of the concept“Beauty” in English lexicographic interpretation so as to clarify the lexical semantic specific character of its interpretation. It deals with frame structure of the concept "Beauty" and analysis of the elements of this structure.

ВСТУП

У наші дні поняття «концепт» пов'язано не тільки з лінгвістикою і розвитком мови, а й з культурним аспектом нашого життя в цілому. Сутність будь-якого явища може розглядатися за допомогою сприйняття явищ навколишнього світу і сприяти формуванню уявлення про нього. До того ж лінгвістика сьогодні все більше цікавиться когнітивним аспектом різних явищ, тобто способами його пізнань. Таким чином, формування уявлення про те чи інше явище, а, отже, різні концепти, і вивчення цього процесу є на сьогоднішній день актуальним предметом.

Говорячи про статус концепту в процесі пізнання і комунікації, необхідно враховувати феноменологічний аспект культури як специфіки людської діяльності, яка має внутрішню телеологічність, тобто конституювання. На думку Ю. М. Лотмана, поняття мети неминуче включає в себе уявлення про якусь кінцеву подію. Людське прагнення приписувати діям і подіям сенс і мету має на увазі розчленованість безперервної реальності на деякі умовні сегменти; осмислення пов'язане з сегментацією недискретності простору [26, с. 137].

Виникнення ж категорії концепту (лат. conceptus - поняття), історично належить П'єру Абеляру, що розглядав концепт як форму «охоплення» сенсу; «Зв'язування висловлювань в одну точку зору на той чи інший предмет за визначальної ролі розуму, що перетворює висловлювання на думку, що йде до Бога» [29, с. 141]. В якості основної ознаки концепту П. Абеляр виділяв його конституювання індивідуальною свідомістю, що лягло в основу трактування концепту як гранично суб'єктивної форми охоплення сенсу[29, с. 141].

Важливий і той факт, що у Середньовіччі свідомість була далекою від характерного для сучасного наукового знання аспекту епістемологічної невпевненості - сумніві в достовірності будь-якої картини світу, яка претендує на абсолютну істину [18, с. 281-282], тому створення концепту було подібно до акту «причащання» людини до божественної думки, та осмислюється як істина, на що вказувалося дослідниками спадщини П. Абеляра: «Створюючи свій концепт, свою точку зору, середньовічна людина перетворювалася на автора свого власного, якщо завгодно, Слова, або Книги, висловлюваного в коментарі [29, с. 142]. Тут варто зазначити, що внутрішній світ людини як чуттєва сторона його буття, дуже великий і складний.

У сучасній когнітивній лінгвістиці утвердилося уявлення про польові організації структури концепту. Когнітивні компоненти, представлені в його словникової дефініції співвідносяться з ядром концепту, а контекстуальні репрезентації сенсу утворюють його периферію [7, с. 25].

Актуальність роботи визначається тим, що сьогодні увага багатьох дослідників, які працюють в рамках нової наукової парадигми, привертають такі феномени, як мовна свідомість суб'єкта комунікації, концептосфера, національно-культурний простір, тобто ті феномени, які стоять за дискурсом і зумовлюють його національно-культурну специфіку.

Предметом дослідження виступає концептBeautyу англомовних лексикографічних джерелах.

Об'єктом даного дослідженняє лексико-семантичні особливості концепту Beauty в англомовній лексикографічній інтерпретації.

Метою даного дослідження є розкриття поняття «концепт», його сутності і найбільш характерних рис. Дослідження лексико-семантичних особливостей концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представлення фреймової структури концепту Beauty.

Відповідно до мети дослідження, необхідно вирішити низку наступних завдань:

Розглянути когнітивну лінгвістику як науку.

Дослідити концепт та його структуру.

Охарактеризувати семантичний аналіз як метод дослідження концепта "beauty".

Проаналізувати семантичну структуру концепта "beauty".

Матеріалом дослідження слугували англомовні лексикографічні джерела Collins English Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford English Dictionary, Merriam-Webster Dictionary, The Free Dictionary: Dictionary, Encyclopedia and Thesaurus; зарубіжні та вітчизняні навчальні комплекси, зарубіжна та вітчизняна періодика, наукові праці (дисертації, монографії).

Практичне значення роботи полягає в тому, що її основні положення і висновки можуть бути використані при вивченні сучасної англійської мови, а також при написанні курсових і дипломних робіт з теми.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її основні положення і висновки можуть бути використані для кращого розуміння когнітивної лінгвістики, концепту та його структури, характеристики семантичного аналізу як метода дослідження концепту, аналізу семантичної структури концепту, що дасть більш повне та чітке уявлення при навчанні студентів.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків, обсягом у 35 сторінок.

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТ ЯК ОДИНИЦЯ КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

1.1 Когнітивна лінгвістика як наука

Мета сучасних лінгвістичних досліджень полягає в тому, щоб через все розмаїття реальних реалізацій мови в мовленні (Parole) прояснити неосяжну сферу релевантних для культури змістів (смислів), всю сферу зрозумілого і пережитого. Перенесення акценту з вивчення мови як системи з іманентною структурою (langue) на мовну діяльність (langage), структура якої багато в чому визначається особистісними якостями мовця (віртуальним і актуальним псиактором), його уявленнями про слухача (портрет адресата) і про себе (автопортрет), їх інтересами і інтенціями, соціальним статусом і характером міжособистісних відносин, а також рівнем культури суспільства в цілому, привів дослідників до необхідності окреслити межі порівняно нового наукового напрямку під назвою «когнітивна лінгвістика»[13, с.17-33].

На початку 1990-х років В. Дем'янков виділив чотири варіанти когнітивістики:

1) опис і пояснення механізмів, що об'єднують стимул і реакцію, вхід і вихід людської «думаючої машини»;

2) дослідження явищ внутрішньої ментальної природи людини;

3) акцентування суб'єкта як джерело, ініціатора своїх дій;

4) вивчення специфіки когнітивних процесів в порівнянні з афектами [13, с.17-33].

В.Маслова виділяє три основні проблеми, що стоять перед когнітивною лінгвістикою на даному етапі її розвитку: про природу мовного знання, про його засвоєння та про те, як його використовують. Тому дослідження проводяться в основному за наступними напрямками:

а) види і типи знань, представлених в цих знаках (гносеологія = теорія пізнання), і механізм вилучення з знаків знань, тобто правила інтерпретації (когнітивна семантика і прагматика);

б) умови виникнення і розвитку знаків і закони, що регулюють їх функціонування;

в) співвідношення мовних знаків і культурних реалій, які у них відображені [27, с. 24-25].

Центральною проблемою когнітивної лінгвістики є категорізація людського досвіду. Категоризація тісно пов'язана з усіма когнітивними здібностями людини, а також з різними компонентами когнітивної діяльності, такими, як пам'ять, уява, увага та ін. Категоризація сприйнятого - це найважливіший спосіб упорядкувати інформацію, яка надходить до людини. Все частіше когнітівістів цікавить коло питань, пов'язаних із встановленням залежностей і співвідношень в когнітивної ланцюжку «розум (свідомість) - мова - репрезентація - концептуалізація - категоризація - сприйняття, тобто розуміння мови як особливої ??когнітивної здатності[13, с.17-33].

На думку В. А. Маслової, основним завданням загальної теорії мови є побудова моделі її розуміння. З огляду на той факт, що в основі такої моделі лежить теза про взаємодію різних типів знання, лінгвістика вже не володіє монополією на побудову загальної моделі мови [27, с. 24-25].

Крім відповіді на питання, що таке лінгвістика, лінгвістична теорія повинна відповідати на питання, чого досягає людина за допомогою мови. У зв'язку з цим завданням когнітивної лінгвістики є спроба зрозуміти наступне:

1. Яка роль участі мови в процесах пізнання й осмислення світу?

2. З'ясувати співвідношення концептуальних систем з мовними. Як саме співвідносяться когнітивні структури пізнання з одиницями мови?

3. Встановити, як мова бере участь в процесах отримання, переробки і передачі інформації про світ.

4. Зрозуміти процеси концептуалізації і категоризації знань; описати засоби і способи мовної категоризації і концептуалізації констант культури.

5. Як описати систему універсальних концептів, які організовують концептосферу і є основними рубрикаторами її членування?

6. Вирішити проблеми мовної картини світу; співвідношення наукової та буденної картин світу із мовною.

Предметом вивчення когнітивної лінгвістики є:

1. По-перше, когнітивна семантика, бо зміст знака тісно пов'язаний із пізнавальною діяльністю людини. У структурі знань, що стоять за мовним виразом, певною мірою відображується спосіб номінації. Тому важливе місце в когнітивних дослідженнях відводиться мовній номінації - розділу мовознавства, який вивчає принципи і механізми називання наявних у людини ідей і уявлень. Мотивація при назві виявляє погляд носіїв мови на той чи інший фрагмент світу, що дозволяє в підсумку зрозуміти специфіку світобачення конкретного народу.

2. По-друге, когнітивна лінгвістика встановлює подібні схеми, в рамках яких людина пізнає світ. За М. Джонсоном, автором теорії образних схем, це повторюваний динамічний зразок наших процесів сприйняття, на основі яких потім осмислюються більш абстрактні ідеї. Наприклад, почуття сприймаються через будь-яку текучу рідину [34, c. 345-366].

З когнітивної точки зору досліджуються метафора і метонімія. Наприклад, метафора це спосіб думати про одну область через призму іншого, наприклад «Любов це подорож» [25, с. 72].

По-третє, дослідження з когнітивних позицій дискурса [22].

По-четверте, з позиції когнітивної лінгвістики вчені намагаються проникнути в інші форми подання знань, які відіграють важливу роль у функціонуванні мови, фрейми, скрипти, сценарії, речення тощо.

По-п'яте, предметом дослідження в когнітивній лінгвістиці є концепти, точніше, моделювання світу за допомогою концептів. Найбільш істотними для побудови всієї концептуальної системи є ті, які організовують саме концептуальний простір і виступають як головні рубрики його членування [27, с. 24-25].

Концепти зводять різноманітність спостережуваних і уявних явищ до чогось єдиного, в одну рубрику [16, с. 117-120]. Вони дозволяють зберігати знання про світ і виявляються будівельними елементами концептуальної системи, сприяючи обробці суб'єктивного досвіду шляхом підведення інформації під певні вироблені суспільством категорії і класи.

Когнітивна лінгвістика доповнює аналіз мови аналізом мовлення, різних контекстів вживання відповідних лексем, зафіксованих в текстах суджень про контекст, його визначень в різних словниках і довідниках, аналізом фразеології, прислів'їв, приказок, афоризмів. Є. С. Кубрякова охарактеризувала наведені вище завдання як вивчення мовних процесів мовних одиниць і категорій тощо [23, с. 36].

1.2 Концепт та його структура

В українській мові слово "концепт" - калька латинського "conceptus" (поняття), і деякі дослідники оперують ними як синонімічними. І все ж таки, наразі вони є досить диференційованими. "Поняття" вживається, в першу чергу, в логіці та філософії, а "концепт" - у мовознавстві, культурології, лінгводидактиці, лінгвістиці, літературі. Розуміння терміну "концепт" у сучасній лінгвістиці є варіативним [19, c.136].

Образна сторона концепту включає в себе зорові, слухові, тактильні, смакові та нюхові характеристики предметів, явищ, подій, які відображені у нашій пам'яті. Понятійна сторона концепту - це те, як концепт зафіксовано в мові, його значення, опис, структура, дефініція, порівняльні характеристики даного концепту по відношенню до інших концептів. Ціннісна (інтерпретаційна) сторона концепту характеризує важливість цього психічного утворення як для індивіда, так і для всього мовного колективу [8, с. 129].

У сучасній лінгвістичній науці виокремлюються два основні дослідницькі підходи до аналізу концептів: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний. Дослідники, які репрезентують лінгвокогнітивний підхід, зокрема О. Кубрякова, О. Селіванова та ін., вважають, що у концептах втілюються не лише поняття, але й знання людини про світ, певні асоціації, які викликає те чи інше слово, а також її особистісні переживання. Концепт, що народжується як образ у свідомості окремої людини, згодом абстрагується до різних уявлень і понять, узагальнюється і зберігається в культурній пам'яті етносу чи народу [24, с. 91].

Лінгвокультурологічний підхід (В. Гумбольдт,Ю. Степанов, С. Воркачев) вибудовується на визнанні культурного концепту як базової одиниці культури, її концентрату [31, c. 21].

Детальний розгляд концепту як категорії, що може бути використана при аналізі мистецьких артефактів, в тому числі й літературних творів, запропонував В. Зусман у своїй монографії «Діалог і концепт в літературі» [17, c. 82].

До базової структури концепту відносять такі елементи:

1) образ;

2) інформаційний зміст;

3) інтерпретаційне поле [17, c. 82].

Наявність у концепті образного компонента (за З. Поповою та Й. Стерніним) визначається самим нейролінгвістичним характером універсального предметного коду: чуттєвий образ кодує концепт, формуючи одиницю універсального предметного коду. Чуттєвий образ у структурі концепту неоднорідний, він утворений:

1) перцептивними когнітивними ознаками, що утворюються у свідомості носія мови в результаті відображення ним оточуючої дійсності за допомогою органів чуттів (перцептивний образ);

2) образними ознаками, що формуються метафоричним осмисленням відповідного предмета чи явища (метафоричний або когнітивний образ). Інформаційний зміст концепту включає мінімум когнітивних ознак, що визначають основні, найважливіші риси предмета чи явища, що концептуалізується. Інтерпретаційне поле концепту містить когнітивні ознаки, які в тому чи іншому аспекті інтерпретують основний інформаційний зміст концепту, випливають з нього, представляючи собою певне вихідне значення, або оцінюють його [31, c. 104-115].

М. М. Болдирєв також вважає концепти одиницями, смислами, якими людина оперує у процесі мислення [5, c. 23]. Вчений визначає різні способи формування концептів у свідомості людини:

1) на основі чуттєвого досвіду, тобто в результаті сприйняття оточуючого світу безпосередньо органами чуттів;

2) на основі предметно-практичної діяльності людини, тобто в результаті її дій та операцій з різними предметами;

3) на основі експериментально-пізнавальної і теоретико-пізнавальної (наукової) діяльності: фізичні, психологічні, лінгвістичні та інші експерименти;

4) на основі розумової діяльності, тобто в результаті роздумів, висновків, на основі розумових операцій з уже відомими концептами;

5) на основі вербального / невербального спілкування, коли одна людина передає, пояснює іншій будь-який концепт за допомогою мовних засобів [5, c. 24-25].

Науковці підкреслюють, що за концептом можуть стояти знання різного ступеня абстракції, тобто різні формати знання. Концепт може бути й окремим смислом, і цілою концептуальною структурою, що включає інші концепти і задає інші рівні абстракції. За типом знання та змістом і ступенем абстракції концепти поділяють на декілька видів:

1) конкретно-чуттєвий образ (образ конкретного предмета чи явища в нашому пізнанні),

2) уявлення (узагальнені чуттєві образи різних предметів та явищ),

3) схема (розумовий зразок предмета чи явища, що має просторово-контурний характер),

4) поняття (концепт, що вміщує найбільш загальні, суттєві ознаки предмета чи явища, його об`єктивні, логічно конструйовані характеристики),

5) прототип (категоріальний концепт, що дає уявлення про типового члена певної категорії),

6) пропозиційна структура (модель певної сфери нашого досвіду, в якій виокремлюються елементи (аргументи і базовий предикат, що зв`язує ці аргументи), подаються їхні характеристики, вказуються зв`язки між ними),

7) фрейм (багатокомпонентний концепт, що представляє собою «пакет» інформації, знання про стереотипну ситуацію),

8) сценарії або скрипти (динамічно представлений фрейм як розгорнута у часі певна послідовність етапів, епізодів),

9) гештальт (концептуальна структура, цілісний образ, що поєднує в собі чуттєві і раціональні компоненти в їхній єдності та цілісності) [5, c. 36-38].

На підставі узагальнення існуючого досвіду були сформульовані та обґрунтовані такі характеристики концепту, як цінність, комплексність побутування, обмеженість свідомістю носія, умовність і нечіткість, мінливість, складноструктурованість, трирівневе мовне втілення. Цінність базується на оцінності та на актуальності. Оцінність зумовлюється наявністю оцінного складника в денотаті мовної одиниці, актуальність базується на продуктивності використання мовних одиниць на позначення концепту. Багаторівнева структура концепту зумовлена його одночасною приналежністю до мови, свідомості та культури. Обмеженість свідомістю носія проявляється у тому, що індивідуальні концепти багатші й різноманітніші від колективних, групових і загальнолюдських, оскільки колективна свідомість і колективний досвід є похідними від свідомості й досвіду окремих індивідів, що формують колектив. Умовність і нечіткість концепту пов`язані з середовищем його функціонування - свідомістю, яка є об`єктивно синкретичною (усі її елементи схильні до взаємопроникнення та взаємного перетинання), у той час як дискретизація (членування) є суб`єктивними рефлексіями в дослідницьких цілях.

Мінливість структури концепту пов`язана з мінливістю зовнішнього світу людини і внутрішньої системи цінностей. Концепт не може бути статичним через те, що його зміст постійно збагачується, а обсяг збільшується за рахунок появи нових ознак. Проте, поряд зі збагаченням концепту новими асоціаціями відбувається і втрата старих. Складна побудова концепту пояснюється таким чином: концепт не є монолітним утворенням, а характеризується наявністю щонайменше трьох шарів, частина яких може перетинатися з відповідними сферами інших концептів, - активного, пасивного та внутрішнього. Активний шар входить у загальнонаціональний концепт, пасивний належить концептосистемам окремих субкультур, внутрішня форма концепту для більшості носіїв культури є не частиною концепту, а одним із його культурно детермінованих елементів. Трирівневе лінгвальне втілення - здатність концепту існувати у вигляді системного потенціалу, суб`єктного потенціалу, текстових реалізацій [33, c. 49].

Як тривимірне утворення, культурний концепт включає предметно-образний, поняттєвий та ціннісний складники. Образний бік концепту - це зорові, слухові, тактильні, сприйняті нюхом характеристики предметів, явищ, подій, відображених у нашій пам`яті, це релевантні ознаки практичного знання. Поняттєвий бік концепту - це його мовна фіксація, позначення, опис, структура ознак, дефініція, порівнювані характеристики даного концепту щодо того чи іншого ряду концептів, які ніколи не існують ізольовано, їхня головна якість - голографічна багатовимірна вбудованість у систему нашого досвіду. Ціннісний бік концепту є визначальним для того, щоб концепт можна було виокремити [37, c. 83].

Повна відсутність концепту в тій чи іншій лінгвокультурі, на переконання В. І. Карасика, - явище досить рідкісне, більш рідкісне, ніж відсутність однослівного визначення для певного концепту. Відмінність між культурами проявляється у кількісній і комбінаторній перевазі ознак при концептуалізації світу. Пояснення такої переваги вимагає звернення до історії, психології, філософії того чи іншого народу [19, c. 83].

1.3 Теоретичні засади фреймова структури

Теорія мовних фреймів, розроблена Чарльзом Філлмором, намагається пояснити значення мовних одиниць з погляду їх значення загального. Філлмор вперше використав поняття «фрейму», маючи на увазі когнітивну структуру, знання якої передбачається концептом, представленим тим чи іншим словом [34].

Однак, саме поняття фрейму ввів американський вчений у сфері штучного інтелекту, когнітивіст Марвін Мінський, який запропонував теорію фреймів заради структуризації міркування, мови, пам'яті та сприйняття, пояснення сили швидкості психічної діяльності. Під фреймом дослідник розумів «структуру даних, що репрезентує стереотипну ситуацію», будова якої представляє собою сіть з вузлів і зв'язків. «Верхні рівні» цієї структури чітко визначені, оскільки утворені справедливими поняттями до передбачуваної ситуації. Нижній рівень має багато терміналів - «слотів», які повинні заповнюватися окремими прикладами або даними. Кожен слот може встановлюватися умови, яким повинні задовольняти його завдання. Субфрейми, фрейми і суперфрейми - це ієрархічно впорядковані елементи, що є семантично близькими один до одного, через що утворюють цілі системи фреймів [37].

Повертаючись до теорії Філлмора, для наочного прикладу фрейму вчений наводить групу слів, яку можна назвати «дні тижня». Ця група є лексичним представником певної єдиної схематизації досвіду, знання. У такому разі, для того щоб зрозуміти сенс одного з членів групи, необхідно до деякої міри зрозуміти, що означають вони всі. Якщо ми хочемо чітко висловити наше розуміння назв днів тижня та інших пов'язаних з ними слів, ми можемо звернутися до єдиного кадру інтерпретації, який передбачає: 1) розуміння природного циклу, що породжується щоденною удаваним подорожжю сонця; 2) знання стандартних способів обчислення того, коли один денний цикл закінчується і починається новий; 3) знайомство з великим календарним циклом з семи днів; 4) прийняту в нашій культурі практику пов'язувати різні частини тижневого циклу з роботою і дозвіллям [34].

Володіння цією специфічною організацією нашого фізичного і соціального світу забезпечує концептуальний базис для досить значного корпусу лексичного матеріалу, що включає загальні імена типу week «тиждень» і day «день», їх прикметникові деривати, індивідуальні назви днів тижня і такі особливі категорії, як week-end «кінець тижня» і fortnight «два тижні». Запозичуючи мову гештальт-психології, ми можемо сказати, що передбачуваний базис знання і практики - складний фрейм, що стоїть за цією областю словника, - являє собою загальну підставу образу, який може бути представлений будь-яким з окремих слів.

Окрім цього, треба зазначити, що поняття фрейму має спільні риси з поняттям концепту. Так, Чарльз Філлмор називає фрейм «структурованим концептом», додаючи при цьому, що фрейм має більш чітку структуру, ніж концепт [35, c. 222]. Оскільки в структурі фрейми виділяються наступні структурні компоненти: субфрейми, суперфрейми, а також слоти або термінали, і між даними компонентами встановлюється різного роду зв'язок (наприклад, лексичний, логічний, причинно-наслідковий та ін.), стає доцільними застосувати цю класифікацію системи фреймів для фреймового аналізу концептуальних елементів, аналізуючи при цьому зв'язки, що виникають між даними структурними компонентами.

Висновки до розділу 1

Концепт - це багатовимірне утворення. Він має досить складну структуру і існує у свідомості носіїв мови. Сукупність концептів утворює концептуальну картину світу, яка відображає оцінку, уявлення людей про навколишню їх дійсність. Мовна картина світу, на відміну від концептуальної, більш консервативне утворення. Вона зазнає змін значно повільніше, ніж концептуальна, зміни в ній хоча і з часом стають очевидними, вимагають більш ретельного аналізу.

Отже, концепт - категорія, ширша за поняття та значення, оскільки він поєднує у собі елементи обох вищезгаданих категорій і при цьому має додаткові характеристики суб`єктивності (асоціативне та емоційне наповнення).

Фрейм як когнітивна одиниця, знання якої передбачається концептом, має структуру, в рамках якої зазвичай виділяються наступні компоненти: суперфрейми, субфрейми та слоти. Фреймові елементи, в свою чергу, розташовуються на верхньому, середньому і нижньому рівні в залежності від їх семантики. Поняття фрейму має спільні риси з поняттям концепту.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОНЦЕПТУ

"BEAUTY" В АНГЛОМОВНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛАХ

2.1 Семантичний аналіз концепту «beauty»

На першому етапі компонентного аналізу складено список словникових дефініцій лексеми BEAUTY, поданих в тлумачних словниках англійської мови.

В Oxford Online Dictionary лексема BEAUTY представлена наступними дефініціями:

1) a combination of qualities, such as shape, colour, or form, that pleases the aesthetic senses, especially the sight; a combination of qualities that pleases the intellect: “the artistry and beauty of football”; denoting something intended to make someone more attractive: “beauty treatment”;

2) a beautiful or pleasing thing or person, in particular: “a beautiful woman”;

3) an excellent example of something: “the fish was a beauty, around 14 pounds”;

4) (the beauties of) the pleasing or attractive features of (something): “the beauties of the English countryside”; the best aspect or advantage of something: “the beauty of keeping cats is that they don't tie you down” [42].

Словник FreeOn-LineDictionary визначає лексемуBEAUTYяк:

1) appearance - a quality that people, places, or things have that makes them very attractive to look at: her beauty and grace, an area of outstanding natural beauty; Millions of dollars are spent each year on beauty products;

2) woman - a woman who is very beautiful: She was considered a great beauty in her youth;

3) poem/music/emotion etc - a quality that something such as a poem, song, emotion etc has, which gives you pleasure or joy beauty of the beauty of Shakespeare's verse;

4) advantage - the beauty of something a particularly good quality that makes something especially suitable or useful: The beauty of e-mail is its speed and ease of use.;

5) spoken - a very good, large etc example of something: You should have seen the boat - a real beauty;

6) beauty is in the eye of the beholder used to say that different people have different opinions about what is beautiful;

7) beauty is only skin-deep used to say that how someone looks is not as important as a good character [43].

У словнику MacmillanDictionary лексема BEAUTY визначається як:

1) the quality of being beautiful or very good to look at: He was impressed by her beauty and charm; I admired the beauty of the landscape;

2) a beautiful woman: She was a great beauty in her time;

3) a quality that something has that gives you pleasure the beauty of her poetry;

4) informal something that you think is very good or a good example of its type: I love old cars, and that one's a beauty [40].

Щодо семантичних системних зв'язків лексеми BEAUTY, то вони поділяються на синонімічні (aesthetics, attractiveness, beauteousness, beautifulness, comeliness, cuteness, fairness, gorgeousness, handsomeness, looks, loveliness, prettiness, sightlines) та антонімічні (grotesqueness, hideousness, homeliness, plainness, ugliness, unattractiveness, unbecomingness, unloveliness, unsightliness) [39].

Таким чином, проаналізувавши усі дефініції, можемо визначити три лексико-семантичні варіанти BEAUTY, на основі яких можливо здійснити подальший аналіз концепту:

ЛСВ1: a combination of qualities such as shape, colour, etc., that pleases the aesthetic senses;

ЛСВ2: a combination of qualities that pleases the intellect;

ЛСВ3: a very good, large etc example of something.

2.2 Фреймова структура концепту Beauty

Концепт «краса» розуміється як «багатовимірна ментальна одиниця з домінуючим ціннісним елементом» [2, с. 76-77]. Цінність є його провідною ознакою, а в основі культури лежить саме ціннісний принцип. Аналіз поєднуваності лексем, що об'єктивують концепт у мові, не тільки дає можливість виявити деякі складові концепту», а й надає можливість «виявити засоби категоризації явища, що концептуалізується [6, с. 62].

Зміст концепту «краса» найбільш повно розкривається в гіперсемах полісемантичної лексеми beautiful (adj.) з семантичними розширеннями і окремими уточнюючими семами.

Семантичний простір цього ознакового концепту структурований з домінантою, представленою іменем концепту - лексемою beautiful (adj.) і трьома мікрополями з подальшими розширеннями, що утворені значенням прикметника beautiful, які можна об'єднати у три групи:

1) група, об'єднана гіперсемою «pleasant / приємний», яка включає значення: «приємний, такий, що дарує задоволення при сприйнятті»;

2) група, об'єднана гіперсемою «attractive / привабливий», яка має значення «такий, що наділений красою, яка приваблює / зваблює»;

3) група, що є об'єднаною гіперсемою «perfect / досконалий», та включає значення «чудовий, відмінної якості, дуже гарний».

В дискурсі провідними синонімами beautiful слід вважати: admirable, agreeable, appealing, attractive, bewitching, brilliant, charming, comely, dainty, delightful, divine, elegant, excellent, fair, fascinating, fine, glamorous, good-looking, gorgeous, graceful, handsome, harmonious, ideal, inviting, lovely, luxurious, magnetic, marvellous, nice, perfect, pleasant, pleasing, pretty, shapely, showy, striking, stunning, sublime, superb, symmetrical, wonderful.

Ці синоніми називають характеристики зовнішності та моральних якостей людини, що викликають певне ставлення до неї через процедуру оцінювання, причому людині «приписується та чи інша кількість характеристик» [13, с. 106].

Концепт«Beauty» інтегровано єдиною архісемою«beauty» і диференційовано двома семами«Attraction», «Pleasant».

Сема «Pleasant» з розширенням «Delightful / Чудовий», «той, що володіє якостями, які приносять чуттєве, естетичне задоволення».

Лексема pleasant означає властивість об'єкта або предмета дарувати відчуття щастя або задоволення. На відміну від beautiful, значення pleasant є більш загальним, ніж «краса»; приємність приписується, в першу чергу, матеріальним предметам (pleasant fragrance, pleasant colour, pleasant appearance) і лише в результаті перенесення - людським почуттям (pleasant feeling): «щоб бути красивим, потрібно перш за все бути приємним» .

Сема«Delightful» означає «такий, що дарує естетичну насолоду, на який приємно дивитись» («giving pleasure and satisfaction»).

2. Диференційна сема «Attraction», до складу якої входить лексема attractive,об'єднує двіпотенційні семи, такі як «Charming» та «Alluring», які мають значення, «такий, що привертає увагу, володіє приємною зовнішністю». Значення цих розширень мотивовані, відповідно, психологічною, соціально-етичною і сексуальною сферами буття людини.

Сема«Charming» має на увазі «той, хто приваблює, зачаровує, гіпнотизує» з акцентуванням сфери психологічних, уроджених якостей людини, які викликають захоплення інших, змушують підкоритися, захопивши інтерес неначе за допомогою магії.

Сема«Alluring» означає «той, що спокушає або вабить» (у значенні «powerfully and mysteriously attractive or fascinating»). До складу цього розширення входять номінації «краси», значення яких зумовлене якостями особи (рідше - предмета), яка зачаровує своєю зовнішністю та спонукає до дії (зокрема, заволодіти, завоювати її).

Тож, у цілому, поняттєво-ціннісний складник концепту «краса», до якого належать компоненти архісеми «Beauty», поєднує позитивно-оцінні ознаки людини, що належать моральній (етичній), матеріальній (естетичній), інтелектуальній, соціальній та іншим сферам буття людини.

Сучасні уявлення про «красу» змінюються із зміною релігійних установок, соціально-економічних чинників і етнокультурних особливостей [18, с. 32]. Зокрема, опис «зовнішнього вигляду жінки в поєднанні з духовно моральними і особистісними особливостями, відображає соціо-культурні та релігійні тенденції» в сучасному дискурсі фешн-індустрії [17, с. 79].

У наш час ідеалом зовнішньої «краси» стають об'єкти масової, низькопробної культури, підкреслюючи зв'язок «краси» і сексуальності [18, с. 112]. Відповідно, «метафоричні образи-символи нового часу, які представляють сучасне сприйняття категорій «краси» і сексуальності, часто вибудовуються за допомогою таких компонентів як: «model» («supermodel», «topmodel») та «sex» («sexsymbol», «sexappeal», «metrosexual»).

«Краса» не обов'язково є «вродженою властивістю людини або предмету, вoна може набуватися в процесі цілеспрямованої дії» [22, с. 162].

Також у сучасному суспільстві «краса» є штучним продуктом, якого легко можна набути завдяки несчисленним косметичним засобам. Це також підтверджується наявністю в сучасній англійській мові «великої кількості слів і виразів, що відносяться до так званої «індустрії краси» (напр.: beautyaids, beautybox, beautypreparations).

Якщо сучасна красива жінка «виглядає елегантною, ефектною, бездоганною, сексуальною», про неї можна сказати, що вона,aglamourgirl,, knockout, sweetheart, peach,goodlooker, підкреслюючи сексуальність жінки, її здатність зваблювати, на відміну від домінуючих у дискурсах попередніх періодів лексем beauty, що підкреслювали концептуальні ознаки «чарівність», «витонченість», «тендітність» у концепті «beauty» (краса) тогочасної жінки.

Cлід зазначити, що сучасне уявлення про «красу» досить нестабільне і зазнає постійних змін. Таким чином, основні варіативні характеристики концепту «краса» в сучасній англійській лінгвокультурі - це «протиставлення безпосередньо емоційної і раціонально відрефлектованої позитивної естетичної оцінки, акцентування вибору як умови для визнання чого-небудь таким, що відповідає критеріям «краси», переважне усвідомлення потворного як результату неправильного людської поведінки» [17, с.23].

Beauty - це найзагальніше поняття, що слугує для позначення всього прекрасного, привабливого, що викликає приємні відчуття через оптичний, акустичний, ментальний сенсорні канали, а також відповідає прийнятим у соціумі етичним якостям та моральним переконанням. Як засвідчує здійснений аналіз, основними домінантними компонентами лексичного значення «beauty» є: bloom, charm, elegance, fairness, grace, handsomeness (для опису чоловічої краси); другорядні компоненти складають всі інші поняття, що входять до семантичного поля «краси»: allure/allurement, attraction/attractiveness, comeliness, desirability, enchant/enchantment, exquisiteness, fairness, fascination, glamour, loveliness, magnetism, pulchritude, seductiveness, seemliness, symmetry, temptation.

Порівняльний аналіз словникових дефініцій дозволяє виділити навколоядерний простір суперфрейму «beauty», а також в його межах окреслити фрейми з центром та периферією кожної з вищезазначених лексем. Структура субфрему bloom складається із наступних визначень: 1) ahealthy, vigorous, orflourishingcondition; 2) a condition or time of vigor, freshness, and beauty. Поняття bloom передбачає період розквіту сил, молодості і вроди, вияв здоров'я, радості, щастя, задоволення на обличчі людини, в її посмішці, погляді і т. ін. Основними домінантними компонентами лексичного значення «bloom» є: attraction/attractiveness, beauty, grace; другорядними: loveliness, symmetry [37].

Сharm має наступні дефініції: 1) a special quality someone or something has that makes people like them, feel attracted to them, or be easily influenced by them; 2) the power or quality of pleasing or delighting; attractiveness. Поняття charm виражає здатність людей, які ним володіють, з легкістю зачаровувати та приваблювати інших людей. Основними домінантними компонентами лексичного значення «charm» є: allure/allurement, attraction/attractiveness, enchant/enchantment, fascination; другорядними: beauty, elegance, grace, exquisiteness [36, 37, 40].

Щодо основних семантичнихд ефініцій лексеми еlegance, то вони наступні: 1) beauty, attractiveness, or grace; 2) refinement, grace, and beauty in movement, appearance, or manners. Elegance - дуже близьке за лексичним значенням до поняття beauty і характеризує когось, хто є вишукано-витонченим, граціозним та прекрасним. Основними домінантними компонентами лексичного значення «elegance» є: attractive/attractiveness, beauty, grace; другорядними: charm, exquisiteness, enchant/enchantment [36, 37, 40]. Поняття fairness визначаєтьсяяк: 1) pleasant or attractive; 2) of pleasing appearance, especially because of a pure or fresh quality; comely; 3) beautiful or lovely to look at. Лексема fairness використовується для опису чогось гарного і прекрасного, зокрема зовнішності та вроди. Основними домінантними компонентами лексичного значення «fairness» є: attraction/attractiveness, beauty, loveliness; другорядними: handsomeness, seemliness [36, 37, 40].

Поняттяаllure/allurement визначаютьсяяк: 1) a mysterious, exciting, or desirable quality; 2) the power to entice or attract through personal charm; 3) the power to tempt thing. Лексема allure/allurement означає викликати у когось інтерес, приваблювати, привертати до себе увагу; навмисне, з певним наміром пробуджувати почуття кохання, спокушати. Основними домінантними компонентами лексичного значення «allure/allurement» є: charm, fascination; другорядними: attraction/attractiveness, beauty, magnetism [36, 37, 40].

Поняття сomeliness окреслюєтьсяяк:) appealing to the senses or mind through beauty, form, character, etc.; 2) pleasing and wholesome in appearance; attractive. Comeliness - миловидність, привабливість, здатність справляти позитивне враження на сенсорику та розум людини за допомогою краси, форми, характеру. Основними домінантними компонентами лексичного значення «comeliness» є: attractiveness/attraction, handsomeness, pulchritude; другорядними: beauty, enchant/enchantment, fascination [40, 41, 42].

Семантична будова лексеми desirability репрезентована наступним чином: 1) a feature or quality that makes something seem interesting or enjoyable; 2) worth having or seeking, as by being useful, advantageous, beautiful or pleasing; 3) worth achieving because of its outer attractiveness. Семантика лексеми loveliness включає наступні складові: 1) extremely beautiful and very delicately made; 2) of such beauty or delicacy as to arouse intense delight; 3) extremely beautiful and pleasing; outstanding or excellent [40, 42, 43]. Щодо семантичної будови субфрейму pulchritude, то він представлений наступним чином: 1) physical beauty; 2) great physical beauty and appeal, especially that of women. Лексема pulchritude характеризує милу, безкорисливу людину з приємними рисами обличчя. Основними домінантними компонентами лексичного значення «pulchritude» є: comeliness, seemliness; другорядними: beauty, charm, fascination [40, 42, 43].

Висновки до розділу 2

У другому розділі ми звернулися до англомовних словників різного типу (етимологічних, тлумачних, синонімічних, антонімічних) з метою виявлення особливостей концепту «beauty», що дало змогу виокремити три лексико-семантичні варіанти, на основі чого був проведений фреймовий аналіз і розроблена фреймова структура досліджуваного концепту.

Основними домінантними компонентами лексичного значення «beauty» є: bloom, charm, elegance, fairness, grace, handsomeness (для опису чоловічої краси); другорядні компоненти складають всі інші поняття, що входять до семантичного поля «краси»: allure/allurement, attraction/attractiveness, comeliness, desirability, enchant/enchantment, exquisiteness, fairness, fascination, glamour, loveliness, magnetism, pulchritude, seductiveness, seemliness, symmetry, temptation.

Розглянувши 12 лексичних одиниць, що складають суперфрейму «BEAUTY», визначаємо поняття BEAUTY як найбільш універсальне, тому воно й складає ядро. Першу периферію складають поняття: bloom, charm, elegance, fairness, grace, handsomeness. Другу периферію відповідно утворюють поняття: allure/allurement, attraction/attractiveness, comeliness, desirability, enchant/enchantment, exquisiteness, fairness, fascination, glamour, loveliness, magnetism, pulchritude, seductiveness, seemliness, symmetry, temptation. Усі елементи цього суперфрейму мають спільні та відмінні семантичні ознаки. Саме завдяки їм відбувається так звана семантична диференціація слів, протиставлення їх у межах групи.

ВИСНОВКИ

Отже, у ході дослідження було встановлено, що предметом вивчення когнітивної лінгвістики є когнітивна семантика, бо зміст знака тісно пов'язаний із пізнавальною діяльністю людини, когнітивна лінгвістика встановлює подібні схеми, в рамках яких людина пізнає світ, дослідження з когнітивних позицій дискурса, з позиції когнітивної лінгвістики вчені намагаються проникнути в інші форми подання знань, які відіграють важливу роль у функціонуванні мови, фрейми, скрипти, сценарії, речення тощо. Предметом дослідження в когнітивній лінгвістиці є концепти, точніше, моделювання світу за допомогою концептів.

Концепт - це багатовимірне утворення. Він має досить складну структуру і існує у свідомості носіїв мови. Сукупність концептів утворює концептуальну картину світу, яка відображає оцінку, уявлення людей про навколишню їх дійсність. Мовна картина світу, на відміну від концептуальної, більш консервативне утворення. Вона зазнає змін значно повільніше, ніж концептуальна, зміни в ній хоча і з часом стають очевидними, вимагають більш ретельного аналізу.

Образна сторона концепту включає в себе зорові, слухові, тактильні, смакові та нюхові характеристики предметів, явищ, подій, які відображені у нашій пам'яті. Понятійна сторона концепту - це те, як концепт зафіксовано в мові, його значення, опис, структура, дефініція, порівняльні характеристики даного концепту по відношенню до інших концептів. Ціннісна (інтерпретаційна) сторона концепту характеризує важливість цього психічного утворення як для індивіда, так і для всього мовного колективу.

Порівняльний аналіз словникових дефініцій дозволив виділити навколоядерний простір суперфрейму «beauty», а також в його межах окреслити фрейми з центром та периферією.

Beauty - це найзагальніше поняття, що слугує для позначення всього прекрасного, привабливого, що викликає приємні відчуття через оптичний, акустичний, ментальний, сенсорні канали, а також відповідає прийнятим у соціумі етичним якостям та моральним переконанням.

beauty концепт семантичний фреймовий

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аскольдов, С.А. Межкультурная коммуникация / С.А. Аскольдов // Практикум. Ч. I. - Нижний Новгород, 2002. - с.84.

Афонин А. А. Механизмы макроэволюции [Электронный ресурс] / А. А. Афонин. - Режим доступа: http://afonin-59-bio.narod.ru/4_evolution/4_evolution_lec/evol_lec_13.html

Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразиологической сематике языка [Текст] / А. П. Бабушкин. - Воронеж: Изд.-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. - 104 с.

Бокова Ю. С. Вербализация концепта «красота» в русском и англоязычном лингвокультурном сознании (на материале произведений русских, английских и американских писателей): автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ю. С. Бокова. - М., 2012. - 22 с.

Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии [Текст] / Н. Н. Болдырев. - Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. - 123 с.

Бондаренко Е. В. Матричное моделирование. Дуальность времени в англоязычной картине мира: [монография] / Є. В. Бондаренко. - Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2014. - 304 с.

Бочегова Н.Н. Этнос. Культура. Язык / Н.Н. Бочегова - Курган: Изд-во Курганского гос. ун-та, 2005. - 160с.

Воркачев С. Г. Лингвокультурный концепт: типология и области бытования: монография / С.Г. Воркачев. - Волгоград: ВолГУ, 2007. - 400 с.

Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт [Текст] / С.Г. Воркачев. - М.: ИТДГК "Гнозис", 2004. - 236 с.

Гончарова Е.А. Когнитивно-коммуникативные параметры ситуации порождения, восприятия и интерпретации литературного текста/Е.А. Гончарова//StudiaLinguistica. Язык. Текст. Культура. - Спб.: БурейАрт, 2007. - С.7-14

Гукетлова Н. Ф. Метафорическая номинация концепта "красота" в разных лингвокультурах / Ф. Н. Гукетлова, Ф. А. Бербекова // Вестник Адыгейского государственного университета. Сер. : Филология и искусствоведение. - 2010. - Вып. 3(63). - С. 161-164.

Дем'янівська Л.С. Символізм як один з напрямків української літератури. / Л.С. Дем'янівська // Українська мова і література в школі. - 1992. - № 9-10. - С. 25-28.

Демьянков В. 3. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 17-33.

Довганюк Э. В. Концепт BEAUTY/КРАСОТА в англоязычной лингвокультуре: понятийная составляющая / Э. В. Довганюк // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія. - Одесса, 2015. - Вип.14. - С. 139-142.

Железнова Ю. В. Лингвокогнитивное и лингвокультурное исследование концепта "Семья" (на материале русского и французского языков) дис. … кандидата филол. наук: 10.02.19 / Железнова Юлия Владимировна. - Ижевск, 2009. - 205 с.

Жолковский А. К., Мельчук И. А. О семантическом синтезе кибернетики. Вып. 19. М., 1967.С. 117-120.

Зусман В. Г. Диалог и концепт в литературе. Литература и музыка / Валерий Григорьевич Зусман. -- Нижний Новгород : Деком, 2001. -- 168 с.

Ильин И.П. Эпистемологическая неуверенность / И.П. Ильин // Современное зарубежное литературоведение. - М., 1999. - С. 281 - 282.

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс [Текст] / В.И. Карасик. - Гнозис, 2004. - 389 с.

Карпенко А. В. Концепт у сучасних лінгво-когнітивних дослідженнях: підходи до визначення та типологія. Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/25391/1/Karpenko.pdf

Касьян Л.А. Термин "концепт" в современной лингвистике: различные его толкования [Текст] / Л.А.Касьян // Вестник Югорского государственного университета, 2010 г. Выпуск 2 (17). С. 50-53.

Кибрик А. А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. 1994. № 5.

Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика - психология - когнитивная наука / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. - 1994. - №4. - С. 34-47.

Кубрякова, Е.С. Концепт / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г.Панкрац, Л.Г. Лузина // Краткий словарь когнитивных терминов. - М., 1996. - с.90 - 93.

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем: Пер. с англ. Под. ред. и с предисл. А. Н. Баранова. М.: Едиториал УРСС, 2004. С. 72.

Лотман Ю.М. Культура и взрыв / Ю.М. Лотман // Семиосфера. - СПб.: Искусство, 2000. - С.137.

Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику [Текст]: учеб. пособие / В.А. Маслова. - 2-е изд., испр. - М.: Флинта: Наука, 2006.- С. 24-25.

Медникова Э. М. Значение слова и методы его описания / Э. М. Медникова / - М. : Высшая школа, 1974. - 202 с.

Неретина С.С. Слово и текст в средневековой культуре. Концептуализм Абеляра / С.С. Неретина. - М.: Гнозис, 1994. - С.141.

Ніконова В. Г. Трагедійна картина світу в поетиці Шекспіра: Монографія / Віра Григорівна Ніконова. -- Дніпропетровськ : Видавництво ДУЕП, 2007. -- 364 с.

Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: АСТ Восток-Запад, 2007. - 304 с.

Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология: монография / Е. А. Селиванова. - К.: Изд-во украинск. фитосоциолог. центра, 2000. - 248 с.

ДОДАТОК А

Таблиця лексико-семантичних варіантів лексеми Beautyна основі англомовних лексикографічних джерел

Dictionary	LSV1	LSV2	LSV3
	a combination of qualities such as shape, colour, etc., that pleases the aesthetic senses	a combination of qualities that pleases the intellect	a very good, large etc example of something
Merriam-Webster Dictionary	+	+	+
Macmillan Dictionary	+	+	+
Oxford Dictionary	+	+	+
The Free Dictionary	+	+	+
Longman Dictionary	+	+	+



ДОДАТОК Б

Рис.2.1. Фреймова структура концепту «Beauty»

Размещено на Allbest.ru