Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• Вступ
• Розділ 1. Поняття про лексико-семантичну групу
• 1.1 Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови
• 1.2 Способи опису лексико-семантичної групи
• Розділ 2. Аналіз лексико-семантичного поля «назви коштовностей» в англійській мові
• Висновки
• Список використаних джерел.24

Вступ

Представники структурного напрямку розглядають мову як багаторівневу систему, що містить взаємопов'язані та взаємозумовлені дискретні елементи, об'єднані у підсистеми, які, у свою чергу, базуються на парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношеннях. Одним із проявів парадигматичних відношень у лексиці є лексико-семантичне поле (далі - ЛСП). У сучасній лінгвістиці існує значний доробок досліджень польових структур, зокрема, у працях Є.Ф. Бєляєвої, Є.Л. Березович, Л.М. Васильєва, В.Н. Денисенко, Н.В. Драпей, Г. Іпсена, С.В. Кезіної, І.М. Кобозевої, М.П. Кочергана, А.М. Кузнєцова, М.В. Нікітіна, З.Д. Попової, Й.А. Стерніна, Й. Тріра, Г.А. Уфімцевої, Д.Н. Шмельова, Г.С. Щура. Серед проаналізованих ЛСП можна відзначити, зокрема, поле «дім» на матеріалі російської мови, поля «рух», «мислення», «говоріння» та «темпоральність» в українській мові, поля «тваринництво», «мистецтво», «жестикуляція» на матеріалі англійської мови тощо. Водночас недостатньо дослідженою (в польовому аспекті) залишається так звана конкретна лексика, до якої належать й розглянуті нами елементи ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові, тому дане дослідження є актуальним у сучасній науці.

Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні структури лексико-семантичного поля «коштовності» в сучасній англійській мові.

Завданнями роботи є:

- визначити значення поняття лексико-семантичне поле;

- з'ясувати особливості елементів англомовного ЛСП «коштовності»;

- визначити структуру мовного ЛСП «коштовності»;

- розглянути та порівняти особливості функціонування елементів ЛСП «коштовності» в англійській мові;

Об'єктом дослідження є назви коштовного каміння в англійській мові.

Предметом аналізу виступають семантичні, мотиваційні, культурологічні особливості елементів ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові.

При дослідженні використовувалися такі методи: метод вибірки, компонентний, дефініційний та концептуальний аналіз, а також контекстуально-інтерпретаційний та кількісний методи.

Матеріалом дослідження ЛСП «коштовності» в англійській мові є 28 слів, що позначають дорогоцінне каміння, та їх дефініції, отримані на базі тлумачних словників англійської мови різної функціональної спрямованості. У роботі також використано спеціалізовані мінералогічні словники насамперед з метою роз'яснення тієї чи іншої галузевої інформації наявної в загальних тлумачних словниках. Мовленнєва вибірка налічує 415 випадків вживання номінацій коштовного каміння в англомовних прозових та поетичних творах різних жанрів, що уможливило визначення особливостей функціонування назв коштовного каміння у народній та авторській творчості, а також їх специфіку у різних жанрах.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проаналізовано ЛСП «коштовності» в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах, а також досліджено його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах - як фольклорних, так і літературних.

Теоретична значущість роботи полягає в тому, що її результати становлять певний внесок у структурну семантику, зокрема, теорію поля. Дослідження особливостей ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні дало підставу для розкриття лінгвокогнітивних аспектів його елементів, що сприятиме подальшому аналізу інших ЛСП, до складу яких входить конкретна лексика.

При дослідженні використовувалися такі методи: метод вибірки, компонентний, дефініційний та концептуальний аналіз, а також контекстуально-інтерпретаційний та кількісний методи.

Розділ 1. Поняття про лексико-семантичну групу

1.1 Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови

Слова у мові не існують ізольовано, а об'єднані за спільністю значень у групи та мікросистеми. Семантичний зміст слова зумовлений відношеннями, які формуються в сітці протиставлень даного слова іншим словам цієї ж мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, яким і визначається його значення. Лексико-семантична система є найбільш рухомою серед усіх мовних рівнів. У лінгвістичній літературі останнього часу спостерігається посилена увага до парадигматичних відношень, тобто до відношень між словами на основі спільності або протилежності їх значень. Поняття лексико-семантичного поля можна представити як сукупність пов'язаних парадигмою лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ.

Як будь-яка система, лексико-семантична система базується на відношеннях. Як і в фонології, тут відношення бувають парадигматичними й синтагматичними [26, 6].

Беручи до уваги той факт, що автор використовує лексико-семантичні групи слів для побудови більш повної картини в уяві читача, наше дослідження є досить актуальним.

Лексико-семантичні поля не є ізольованими об'єднаннями. Вони пов'язані між собою. Зв'язок між групами забезпечує безперервність семантичного простору, об'єднує всі групи в одну лексико-семантичну систему мови.

Будь-яка зміна в лексичному складі мови позначається на системних відношеннях. Нерідко трапляються випадки, коли слово, набуваючи нового значення, впливає на появу подібних значень у всіх інших семантично пов'язаних із ним слів. Іншими словами, відбувається семантичне "зараження" слів певної мікросистеми, внаслідок чого у системних об'єднаннях виникає паралелізм значень, а нерідко й форм.

Системна організація лексики проявляється в наявності в ній об'єднань слів, що характеризуються якоюсь спільністю значень. Такі об'єднання слів називаються лексико-семантичними парадигмами, а семантичні відношення між членами парадигми - парадигматичними відношеннями.

У минулому столітті було заявлено про системний характер лексики видатним українським мовознавцем А.А. Потебнею, який ґрунтовно розробив загальну теорію слова в плані форми і змісту. Великий внесок у вивчення системності лексики був зроблений російською мовознавцем М.М. Покровським, на думку якого слова в своєму семантичному розвитку орієнтуються на своїх системних партнерів (синоніми, антоніми і т.п.).

До висновку про системність мови прийшли в результаті своїх досліджень такі лінгвісти, як Г. Остгоф, Г. Шпербер, В.В. Виноградов, О.І. Смирницький. Одним з найбільш яскравих маніфестантів системності лексичного рівня мови, як відомо, виступають лексико-семантичні групи (далі - ЛСГ). Слова, які об'єднуються за схожістю значення, складають ЛСГ. При цьому багатозначне слово може входити до складу кількох ЛСГ. Весь словник мови - це система дотичних, а часом і перехресних, лексико-семантичних груп.

Парадигматичні відношення, з одного боку, служать підставою для характеристики лексико-семантичних парадигм (надалі для стислості просто парадигм), а з іншого боку - самі залежать від приналежності слів до певної частини мови. В цьому плані істотною є різниця між словом і предметним значенням - іменників і слів зі значенням ознаки - дієслів, прикметників, прислівників.

Б.А. Серебренников виділяє такі характерні ознаки ЛСГ:

- Постійний семантичний контекст, специфічний для кожного значення;

- Певні моделі сполучуваності;

- Міжслівні зв'язки слів у мікросистемах.

- В ЛСГ можуть бути встановлені синонімічні ряди, синонімічні пари, що являють собою семантичний мінімум;

- Поняття ЛСГ не обмежується тільки інвентарним перерахуванням її членів та їх значень. У ЛСГ може бути легко виділено центральне слово, яке має найбільше число значень [15, с. 281].

За визначенням А.І. Кузнецової в основі ЛСГ лежать категоріально-лексичні семи: «Основна парадигматична особливість слів однієї ЛСГ полягає в тому, що в їх значеннях є єдина категоріально-лексична сема. Ця сема становить семантичну основу групи і в кожному окремому слові уточнюється за допомогою диференціальних сем» [8].

Враховуючи викладене, можна запропонувати наступне робоче визначення ЛСГ. Під ЛСГ ми будемо розуміти таке лексичне об'єднання, в якому слова групуються на основі інтегральної семи, набір диференційних сем може бути однотипним, повторюваним і специфічним для кожної ЛСГ.

1.2 Способи опису лексико-семантичної групи

Семантичні зв'язки і відношення між словами, усвідомлювані носіями мови, лежать в основі лексико-семантичних парадигм. Однак носії мови не завжди уявляють характер, ступінь семантичної близькості слів. З іншого боку, в мовній свідомості носія мови, в тому числі і самого дослідника, можуть бути не представлені всі слова, що входять в ту чи іншу парадигму. Внаслідок цього виникає проблема виокремлення з словникового складу слів, що утворюють ту чи іншу парадигму, проблема визначення кордонів конкретної парадигми.

Один з таких шляхів, на який нерідко стають дослідники, полягає в тому, що прочитується тлумачний словник певної мови і з нього виписуються слова (точніше, лексико-семантичні варіанти слів), що мають задане значення або в значення яких входить заданий компонент (сема). Цей прийом незручний тому, що він вимагає багато часу.

Витягнутий зі словника список слів потребує перевірки на входження в шукану парадигму. Пропонуються різні критерії перевірки.

Одним з таких критеріїв є трансформовані речення (або словосполучення) з даним словом. Цей прийом використовувала Е.В.Кузнецова [19, с. 87] при виділенні із словників лексико-семантичної групи дієслів із загальним семантичним ознакою «оволодіння». Належність дієслова до даної парадигми перевірялася за допомогою трансформації: Петя купив книгу - книга є у Петі; Брат виграв автомобіль - автомобіль є у брата і т.п.

В.Г. Гак пропонує для перевірки приналежності слова до певної парадигми замінювати його «родовим терміном, що символізує семантику класу в загальній формі» [10, с. 14].

Щоб проаналізувати лексико-семантичну парадигму у вигляді списку слів із зазначенням їх словникових значень, насамперед треба встановити, що спільного між членами парадигми і чим вони відрізняються один від одного. Спільність і відмінність встановлюється стосовно різних сторін членів парадигми. По-перше, розглядаються семантичні відношення між членами парадигми: виділяються семантичні компоненти, загальні для всіх членів парадигми, і компоненти, властиві кожному слову. Аналіз семантичних відношень, пошуки спільних і диференціальних сем здійснюються з використанням таких прийомів, як звернення до позамовної дійсності з метою виокремлення ознак предмета або явища, званого словом, і зіставлення виділених ознак з компонентною структурою значення слова; лінгвістичний експеримент (як він описаний Л.В . Щербою), що полягає в заміні в тексті аналізованого слова іншим членом парадигми і в аналізі смислових змін, що відбулися; порівняння тексту з аналізованим словом і його перекладу на ту чи іншу європейський мову, відому досліднику; виведення семантичних відмінностей з відмінностей в сполучуваності слів

По-друге, піддаються аналізу синтагматичні відношення членів парадигми на основі зібраних дослідником прикладів їх вживання в текстах різного характеру. Виділяються слова (або слово), що володіють найбільш широкою сполучуваністю - вони, мабуть, утворюють ядро парадигми, - і периферійні елементи, сполучуваність яких є більш вузькою.

По-третє, визначається тип лексичного значення кожного слова.

По-четверте, дається стилістична кваліфікація кожного члена парадигми - на підставі позначень в словниках, а також аналізу текстів, в яких зустрілися члени парадигми.

По-п'яте, члени парадигми характеризуються із словотворчої точки зору: похідним або непохідним є слово, як воно створено, якщо похідне, і які його словотворчі можливості.

На підставі отриманих матеріалів члени парадигми групуються, виділяється центральна, ядерна частина (група) і периферійні елементи, кожен член парадигми отримує цілий ряд характеристик, що визначають його місце в даній мікросистемі, його зв'язки з іншими членами парадигми і т.д.

Зібрані дані дозволяють також говорити про зв'язок досліджуваної парадигми з іншими об'єднаннями слів і про характер цього зв'язку (через семантичні компоненти, загальні у члена даної парадигми і у слів, що входять в інші парадигми, через багатозначні слова тощо).

лексика англійський коштовний каміння

Розділ 2. Аналіз лексико-семантичного поля «назви коштовностей» в англійській мові

До досліджуваного ЛСП ми відносимо такі назви коштовностей: agate, amber, amethyst, aquamarine, beryl, brilliant, coral, crystal, diamond, emerald, garnet, gem, gold, jade, jasper, lapis lazuli, moonstone, onyx, opal, paragon, pearl, rhinestone, ruby, sapphire, silver, topaz, turquoise. Всього 28 одиниць.

В аспекті з'ясування семантичних відношень між конституентами досліджуваного мовного поля на основі словникових дефініцій виокремлюємо насамперед родо-видові відношення, які є одними з основних парадигматичних відношень у будь-якому ЛСП. Цей тип зв'язку представлений, у першу чергу, одиницею gem - precious stone, стосовно якої всі інші члени поля є видовими одиницями: “emerald - a very highly esteemed gem-stone; a beautiful velvety green variety of beryl”.

Виконане дослідження семантичного аспекту номінативних одиниць, що позначають коштовне каміння, показало, що до складу їх лексичного значення входять такі компоненти, як дорогоцінність каміння, його зовнішній вигляд, мінералогічна характеристика та особливості використання.

Сема коштовності каміння є родовою назвою цього класу предметів, вона об'єднує всі члени досліджуваного поля та виражається за допомогою словосполучень “precious / semiprecious stone” (дорогоцінне / напівдорогоцінне каміння). Саме ця ознака виступає у ролі родової назви стосовно всіх номінацій коштовних мінералів. Цінність каміння лежить в основі більшості із проаналізованих фразеологічних зворотів, що можна пояснити, на нашу думку, тим, що фразеологізми в узагальненому вигляді констатують риси людей чи явищ, дають їм оцінку та визначають спосіб дії.

diamond in the rough; a diamond in the rough; Diamond Cut Diamond; a pearl of wisdom.

На ознаці коштовності каміння ґрунтуються як вживання назв коштовного каміння у прямому значенні, так і зафіксовані приклади концептуальної метафори, завдяки якій розкривається та підкреслюється цінність, важливість людини або якогось абстрактного поняття - кохання, душі тощо. [22, c. 166]

Аналіз мовленнєвого втілення концепту коштовне каміння свідчить також і про ототожнення дорогоцінних мінералів із заможністю, тобто коштовне каміння як таке та ювелірні прикраси, виготовлені з нього, є одним із атрибутів багатства та розкоші. Отримані у ході нашого дослідження дані корелюють із результатами вивчення концепту багатство / material wealth, за яким до основних ознак зазначеного концепту, що відображають його економічну та матеріальну сторони, належать: “abundance of valuable material possession” та “luxuries”.

Behind him on a finely carved desk was a gleaming working model of the St Petersburg-Cannes Express constructed in pearls and amethysts.

Two fifteenth-century icons set in beaten silver, studded with amethyst and quartz.

We had beautiful chandeliers, women in diamonds and mink stoles.

If their complexion was their most celebrated feature, then perhaps a long necklace of perfect pearls.

Island craftsmen make everything from leather goods and raffia to local pottery and beautiful hand-made jewellery using the famous Majorcan pearls

Bow-tie pins of enamel and sapphires sparkled behind glass set into black walls…

On display are earrings, necklaces and bracelets made from lapis, carnelian turquoise, jade, amber and amethyst.

She ran herself a deep bath with bath crystals and perfume poured into the water.

All I ever got was rhinestones.

Augle took that easily with his big onyx blaster.

The cross is a masterpiece of red jasper, gold, gilded silver and jewels and dates from the eleventh or twelfth-centuries.

Real garnet and gold heart-shaped earrings, $ 49. 99.

Of the rest, turquoise ranks in his third and garnet in his second grade.

Two fifteenth-century icons set in beaten silver, studded with amethyst and quartz.

Крім цього, концепт material wealth інтерпретується через велику кількість інших концептів, які з ним асоціюються, серед яких знаходиться jewelry (коштовності).

У. Еко у своїй праці «Історія краси» пов'язує колір та красу коштовного каміння із його дорогоцінністю. Так, описуючи ідеали краси епохи Середньовіччя, дослідник відзначає: «Бажаючи продемонструвати свою могутність, знатні особи прикрашали себе золотом, коштовностями та в одязі надавали перевагу яскравим дорогим кольорам» [5, 105]. Справа в тому, що виробництво штучних барвників на той час було складним та дорогим процесом, і тому яскраві кольори вважалися розкішшю, бідні ж носили тьмяний та скромний одяг. «Зелений або червоний камзол, не кажучи вже про оздоблення із золота і коштовного каміння, був рідкістю, достойною захоплення. Багатство кольорів та блиск самоцвітів свідчили про владу, а відтак викликали заздрість та подив» [5, 106].

Таким чином, коштовне каміння є дорогоцінним саме завдяки своїй красі, яка, в свою чергу, ґрунтується в основному на забарвленні мінералів.

Отримані у ході нашого дослідження дані підтверджуються інформацією, наведеною у спеціалізованих мінералогічних словниках. Так, зокрема, відзначається, що коштовне каміння особливо цінується за свою красу, яка ґрунтується на особливостях забарвлення мінералів [3, 127]. Принагідно зазначимо, що один коштовний камінь є винятком із вищевказаних критеріїв, а саме - діамант, який вважається коштовним завдяки своїй винятковій твердості. Саме ця ознака знаходить своє відображення у фразеологізмі diamond cut diamond.

Опис зовнішнього вигляду коштовного каміння містить дві характеристики - зазначення кольору та прозорості мінералів. Так, зазначення кольору (рідше - прозорості) мінералів зустрічається більш ніж у половині з проаналізованих словникових дефініцій назв коштовного каміння. Саме забарвлення дорогоцінних мінералів у більшості випадків знаходиться в основі відповідних номінацій та відіграє провідну роль у вторинній номінації від назв коштовного каміння. Аналіз мовленнєвого втілення даного концепту у художніх творах також свідчить про домінування даної ознаки при образному описі природних об'єктів та зовнішності людини за допомогою назв коштовного каміння. Таким чином, саме колір є найхарактернішою перцептуальною ознакою концепту коштовне каміння. Слід зазначити, що кольоропозначення як найменування результатів одного з найважливіших видів чуттєвого сприйняття завжди привертали увагу дослідників. Колір є однією із властивостей об'єктів матеріального світу, яка сприймається як усвідомлене зорове відчуття [4, 44].

Як зазначає А. Вежбицька, «у всіх культурах для людей важливим є зорове сприйняття та опис того, що вони бачать» [2, 231]. Дослідники виділяють шість елементарних (основних) кольорів, а саме - червоний, жовтий, зелений, синій, чорний та білий. Всі інші кольоропозначення можуть бути описані шляхом співвіднесення з ними або їх комбінаціями [2, 277-278].

Універсальною рисою людського спілкування, пов'язаною із баченням, є важлива роль порівняння, іншими словами, універсальне поняття подібності при передачі зорових відчуттів. З огляду на це, на думку А. Вежбицької, «універсальною рисою мов світу є опис кольорового сприйняття на певному етапі розвитку у термінах імен референтів, важливих для даного середовища проживання людини, таких, як мінерали характерного виду, тварини або рослини» [2, 282]. Таким чином, різноманітні природні об'єкти та артефакти концептуалізуються як еталони відповідних кольорів [13, 131].

У нашому випадку у ролі таких еталонів виступають номінації коштовного каміння. Аналіз мовного та мовленнєвого втілень досліджуваного концепту дає нам змогу виділити назви коштовного каміння - еталони для вищевказаних основних кольорів. Так, для червоного кольору - це рубін та корал (red - ruby, coral), для жовтого - бурштин (yellow - amber), для зеленого - смарагд, рідше жад (green - emerald, jade), для синього - сапфір або бірюза (blue - sapphire, turquoise), для чорного - гагат (black - jet), для білого ж кольору еталоном серед коштовного каміння є перлина (white - pearl).

The 2000 collection of spring colours are a combination of warm topaz and cool opal.

She had swathed meticulous leaves north-east to west-south-west, dotted in topaz and emerald, honey and olive.

Her figure-hugging topaz velvet suit brought out the tawny lights in her brown eyes.

I've designed all her costumes in either dark sapphire or emerald.

Joanna had looked up at him, open adoration in her glowing sapphire eyes.

Her face was pale and tragic in the lamplight; her bright eyes shone like amber held up to the light.

The amber was at one time polished to make a pendant with the fly as centre piece.

Uncle Shim would dab his mouth with a silk handkerchief, adjusting his green jade bowtie.

That sort of green, a clear, pale, jade, was her color.

Sometimes, they were moss green, tantalising as moss agate.

The glass is only one millimetre thick, and is pale amethyst in colour.

Luckily it had short sleeves, and she knew that the subtle shade of pale aquamarine suited her colouring.

It is gold with vivid garnet eyes and when wound up runs around in circles.

Outside the light was dazzling, the sky as blue as lapis lazuli.

Саме колір дорогоцінного каміння, його зовнішній вигляд є основою для виділення такої ознаки відповідного концепту, як краса. Архетипні уявлення про красу пов'язують із концептами світла [див.: 16, 15], тоді як красу коштовного каміння пов'язують із його кольором, причому колір є «сонячним світлом, замкненим в очищену матерію» [5, 113]. Таким чином, колір пов'язаний із красою на етимологічному рівні. Крім цього, у різні епохи висловлювалась думка, що краса це не тільки симетрія, а й колір [5, 102].

Сема мінералогічна характеристика має такі складові гіпосеми, як власне мінералогічний склад коштовного каміння, його хімічна формула, твердість, кристалічна структура та місце знаходження того чи іншого мінералу у природі. Інформація щодо мінералогічної характеристики подається як у розгорнутому вигляді - словесний опис, так і в стислому - за допомогою хімічної формули. При зазначенні твердості мінералів словникові дефініції обмежуються загальними прикметниками hard / soft (твердий / м'який). Місце знаходження того чи іншого мінералу у природі описується двома способами - зазначенням природних умов (наприклад, порід) та місцевості, де видобувається коштовне каміння. [20, c. 45]

Сема використання актуалізується, по-перше, через зазначення традиційного використання коштовних мінералів у ювелірній справі для виготовлення різноманітних прикрас, що передається у розглянутих словникових дефініціях за допомогою словосполучень “used in jewellery / used as a gem”, по-друге, через зазначення використання каміння як сировини видобутку інших мінералів, хімічних сполук і речовин та у виготовленні різних інструментів, іншої продукції.

Drinking water in which jade has been soaked will strengthen your body.

Britain may also have been the trade-source of the small amount of amber found in Crete.

It stayed on her, pinning her down mercilessly, like a fly trapped in amber.

Some of these also fetched a large sum, the emerald necklace making ?396,000 and the tiara ?275,000.

If their complexion was their most celebrated feature, then perhaps a long necklace of perfect pearls.

Most of the seals were nevertheless made of bone, ivory, steatite, banded agate, or orange carnelian.

It means that I need a stone as good as the onyx.

Argenta silvered crystal bowl; perfume bottle.

Granulites are like their textural equivalents, granular igneous rocks, in being mosaics of interlocking crystals of roughly equal size.

One of the simplest is an ionic crystal like sodium chloride, the first mineral analyzed after the discovery of x-ray diffraction.

The crystal acts as an analyser which ascertains whether or not the photon has polarisation perpendicular to the optical axis of the crystal.

A mineral like garnet, for example, has a number of varieties.

Вивчення особливостей функціонування ЛСП «коштовне каміння» в культурологічному аспекті містить аналіз фразеологізмів та назв реалій англомовного світу, до складу яких входять номінації дорогоцінного каміння. За даними використаних у дослідженні словників отримано і проаналізовано вибірку, що налічує 20 фразеологічних одиниць, до складу яких входять номінації 7 дорогоцінних мінералів, а саме: одиниця diamond (8 фразеологічних зворотів), pearl (6), ruby (2), emerald (1), sapphire (1), jet (1), amber (1). Більшість фразеологічних зворотів, до складу яких входять назви коштовного каміння, базуються на метафоричній мотивації, основу якої становлять такі ознаки, як коштовність, колір, структура та твердість мінералів. [17, c. 148]

Аналіз досліджуваного ЛСП за даними лінгвокраїнознавчих словників показав, що одиниці, які позначають коштовне каміння, беруть активну участь у вторинній номінації та входять до складу назв різноманітних реалій англомовного світу. Використання певної номінації коштовного каміння зумовлене, насамперед, історичними та географічними особливостями цих країн. Так, наприклад, бірюза є священним камінням у північноамериканських індіанців та часто використовується у їх прикрасах. Як відомо, штат Нью-Мексико є другим після Аляски за чисельністю індіанського населення, тож не дивно, що саме turquoise є його символом. Яскравою особливістю проаналізованих номінацій за даними лінгвокраїнознавчого словника Австралії та Нової Зеландії є широке використання одиниці coral у вторинній номінації. Це пов'язане насамперед із тим, що біля берегів цих країн знаходяться численні коралові рифи. Звідси і назва моря - Coral Sea, і групи островів у ньому - Coral Sea Islands, а також використання цієї номінації для позначення інших, схожих на дане коштовне каміння, об'єктів (coral tree, coral snake).

Аналіз функціональних особливостей конституентів ЛСП «коштовне каміння» у досліджених нами фольклорних та авторських поетичних і прозових творах показав, що номінації дорогоцінних мінералів застосовуються в описі людини, її зовнішності (див. приклад 1), побуту (2) та в зображенні природних об'єктів (3):

1) “And your eyes, they were green and grey / Like an April day, / But lit into amethyst / When I stooped and kissed”;

2) “After about ten minutes he got up, and, throwing on an elaborate dressing-gown of silk-embroidered cashmere wool, passed into the onyx-paved bathroom”;

3) “And at my feet the pale green Thames / Lies like a rod of rippled jade”.

Відзначаємо, що номінації коштовного каміння у подібних описах використовуються як в прямому значенні (опис різноманітних ювелірних прикрас, наприклад, “Henry II wore jewelled gloves reaching to the elbow, and had a hawk-glove sewn with twelve rubies and fifty-two great orients”), так і в переносному (наприклад, “Palm Beach sprawled plump and opulent between the sparkling sapphire of Lake Worth, flawed here and there by house-boats at anchor, and the great turquoise bar of the Atlantic Ocean”). Найяскравіше антропоцентричне спрямування має використання назв дорогоцінного каміння у народних казках, проте в авторських творах простежується тенденція до застосування аналізованих номінацій при зображенні найрізноманітніших об'єктів: тварин (“…and crocodiles with small beryl eyes…”), рослин (“…and the red coral berries of the rowan trees hung from the boughs”), неба та небесних світил (“The sky was pure opal now”), абстрактних сутностей (“It (love) is more precious than emeralds and dearer than fine opals”) тощо.

На матеріалі розглянутих поетичних і прозових творів зафіксовано парадигми образів, в яких номінації дорогоцінного каміння у переважній більшості випадків є правим елементом. Тобто із певним коштовним камінням порівнюються деталі зовнішності людини: очі, волосся, вуста, зуби, посмішка, щоки, наприклад, “…so being part free he tore his long locks of amber-coloured hair from his head and wound them round his arms instead of gauntlets” та людина взагалі (“…Cyril…one single hair of whose little golden head should have been dearer and more valuable to me than…the entire chrysolite of the whole world”), рослини, тварини, водні та небесні об'єкти, наприклад, “My roses are … redder than the great fans of coral that wave and wave in the ocean-cavern”, а також абстрактні явища: любов, смерть, душа, слова, наприклад, “It (a human soul)… is more precious than the rubies of the kings”. Відзначаємо, що дані парадигми базуються переважно на двох ознаках дорогоцінного каміння. При описові природних об'єктів та зовнішності людини - це колір мінералів, рідше - прозорість та форма, за допомогою яких створюється більш яскраве наочне зображення та підкреслюється краса цих об'єктів; при описі абстрактних сутностей та людини взагалі - це коштовність каміння для підкреслення їх важливості, винятковості та цінності. Останню групу парадигм відносимо до групи концептуальних метафор, тоді як перша група має описовий, зображувальний характер. [18, c. 217-218]

Основною відмінністю розглянутих поетичних творів від прозових є використання у них більшості номінацій коштовного каміння у переносному значенні, що, на нашу думку, можна пояснити особливостями функціонування слова в ліриці, де воно є своєрідним концентратом поетичності. В епічній творчості фабула, розвиток характерів персонажів розгортають тему, розкривають сутність авторського задуму. В ліриці ж авторська позиція, складний внутрішній світ передаються концентрованими образами, одним із засобів створення яких у поезії є номінації коштовного каміння.

Аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння свідчить у більшості випадків про позитивну оцінку дорогоцінного каміння в англомовній культурі. Така оцінка знаходить своє відображення насамперед у фразеологізмах та у художньому мовленні.

Звичайно, у художніх творах зустрічається і негативне ставлення до коштовного каміння, наприклад, його асоціація зі смертю та зрадою, але загалом досліджуваний концепт має позитивне забарвлення. З огляду на це, можна не погодитись з В.М. Шаклеїним, який, відзначаючи важливість, символічність значення природної універсалії коштовного каміння для арабського Сходу та, як наслідок, наявність численних образних порівнянь із застосуванням номінацій коштовного каміння у любовній ліриці Сходу, водночас наголошує, що у європейській літературі дорогоцінне каміння символізує скупість та жадібність. При цьому, як приклад, дослідник наводить лише транс'європейський сюжет «Скупого лицаря» у О.С. Пушкіна [24, 84-85].

Дослідження концепту коштовне каміння у англомовній культурі доводить протилежне. Отримані нами результати підтверджуються і висновками аналізів концептів краса та багатство на матеріалі англійської мови та мовлення, в яких, зокрема, відзначається, що ідея краси є конкретизацією загальнооціночної позитивної ознаки [9, 88], тоді як «у сучасних умовах матеріальне багатство поставлене в ранг соціальних цінностей та відноситься до числа базових культурних цінностей американської та британської мовної спільноти» [10, 85].

Концептуальна ознака краси коштовного каміння складається, у свою чергу, із кольору та прозорості. Дана ознака є перцептуальною, фізично-наочною ознакою, тоді як цінність є, з одного боку, соціально-економічною ознакою, яка обумовлена, насамперед, використанням коштовного каміння у виготовленні ювелірних прикрас та його приналежністю до невід'ємних атрибутів багатства, а з іншого - духовною ознакою, за допомогою якої підкреслюється важливість та неповторність певного об'єкта. [21, c. 233]

Таким чином, зазначена структура досліджуваного концепту коштовне каміння відповідає критеріям виділення концептів, а саме: «перцептуальна можливість вирізнення деяких ознак, предметні дії з об'єктами, їх кінцеві цілі та оцінка таких дій» [6, 90]. У нашому випадку перцептуально виділяється ознака краси коштовного каміння, предметним діям відповідає використання коштовного каміння у ювелірній справі та його приналежність до атрибутів розкоші. Що ж стосується оцінки, то даний концепт має як естетичні, так і етичні функції (краса та цінність відповідно).

З огляду на результати дослідження номінацій коштовного каміння в англійській мові та їх функціонування у художньому мовленні, розглядаємо категорію коштовне каміння, в основі якої знаходиться відповідний концепт. Зазначена категорія ґрунтується на виділених ознаках концепту коштовне каміння, а саме - красі та цінності. Категорія коштовне каміння проявляє характерні риси як логічної, так і прототипної категорій. З одного боку, її члени мають певні спільні фізичні, хімічні та функціональні параметри. З іншого боку виділяємо 8 прототипних одиниць, за якими можна визначити категорію коштовне каміння в цілому. До них зараховуємо номінації дорогоцінного каміння, які входять до ядра як мовного, так і мовленнєвого ЛСП (diamond, pearl, gem, emerald, ruby, sapphire), а також номінації amber та coral, завдяки їх широкому вжитку в художньому мовленні. Саме ці одиниці максимально повно втілюють характерні для даної категорії ознаки та особливості, вони є найбільш частотними у порівнянні з іншими членами, і за ними, як за типовими прикладами дорогоцінного каміння, можна визначити відповідну категорію у цілому. [17, c. 188]

Висновки

Системна організація лексики проявляється в наявності в ній об'єднань слів, що характеризуються якоюсь спільністю значень. Такі об'єднання слів називаються лексико-семантичними парадигмами, а семантичні відношення між членами парадигми - парадигматичними відношеннями.

Аналіз відношень між семами в окремому значенні слова, між значеннями в багатозначному слові і між членами парадигми дозволяє сказати, що на всіх рівнях виявляються одні і ті ж види відношень, а саме:

1) відношення взаємодоповнення,

2) родовидові відношення,

3) відношення подібності,

4) відношення протиставлення.

Ці види відношень у парадигмах можуть бути представлені по-різному. Одним парадигмам властиві різні типи відношень, іншим - якийсь один.

Більшість лінгвістів визнає системний характер самої лексики. Системність в лексиці вивчається, як правило, в напрямку від семантики до форми, до лексем: будь-яка системність слів зв'язується головним чином з спільністю смислу, звідки зазвичай робляться висновки вже про системність самих лексем (носіїв сенсу).

У досліджуваному ЛСП ми виділили такі назви коштовностей: agate, amber, amethyst, aquamarine, beryl, brilliant, coral, crystal, diamond, emerald, garnet, gem, gold, jade, jasper, lapis lazuli, moonstone, onyx, opal, paragon, pearl, rhinestone, ruby, sapphire, silver, topaz, turquoise. Всього 28 одиниць.

Виконане дослідження семантичного аспекту номінативних одиниць, що позначають коштовне каміння, показало, що до складу їх лексичного значення входять такі компоненти, як дорогоцінність каміння, його зовнішній вигляд, мінералогічна характеристика та особливості використання.

Сема коштовності каміння є родовою назвою цього класу предметів, вона об'єднує всі члени досліджуваного поля та виражається за допомогою словосполучень “precious / semiprecious stone” (дорогоцінне / напівдорогоцінне каміння).

Аналіз мовленнєвого втілення концепту коштовне каміння свідчить також і про ототожнення дорогоцінних мінералів із заможністю, тобто коштовне каміння як таке та ювелірні прикраси, виготовлені з нього, є одним із атрибутів багатства та розкоші: “abundance of valuable material possession” та “luxuries”.

Behind him on a finely carved desk was a gleaming working model of the St Petersburg-Cannes Express constructed in pearls and amethysts.

On display are earrings, necklaces and bracelets made from lapis, turquoise, jade, amber and amethyst.

It means that I need a stone as good as the onyx.

Опис зовнішнього вигляду коштовного каміння містить дві характеристики - зазначення кольору та прозорості мінералів. Так, зазначення кольору (рідше - прозорості) мінералів зустрічається більш ніж у половині з проаналізованих словникових дефініцій назв коштовного каміння. Так, для червоного кольору - це рубін та корал (red - ruby, coral), для жовтого - бурштин (yellow - amber), для зеленого - смарагд, рідше жад (green - emerald, jade), для синього - сапфір або бірюза (blue - sapphire, turquoise), для чорного - гагат (black - jet), для білого ж кольору еталоном серед коштовного каміння є перлина (white - pearl).

The 2000 collection of spring colours are a combination of warm topaz and cool opal.

I've designed all her costumes in either dark sapphire or emerald.

The glass is only one millimetre thick, and is pale amethyst in colour.

Вивчення особливостей функціонування ЛСП «коштовне каміння» в культурологічному аспекті містить аналіз фразеологізмів та назв реалій англомовного світу, до складу яких входять номінації дорогоцінного каміння. За даними використаних у дослідженні словників отримано і проаналізовано вибірку, що налічує 20 фразеологічних одиниць, до складу яких входять номінації 7 дорогоцінних мінералів, а саме: одиниця diamond (8 фразеологічних зворотів), pearl (6), ruby (2), emerald (1), sapphire (1), jet (1), amber (1). Більшість фразеологічних зворотів, до складу яких входять назви коштовного каміння, базуються на метафоричній мотивації, основу якої становлять такі ознаки, як коштовність, колір, структура та твердість мінералів.

Як відомо, штат Нью-Мексико є другим після Аляски за чисельністю індіанського населення, тож не дивно, що саме turquoise є його символом. Яскравою особливістю проаналізованих номінацій за даними лінгвокраїнознавчого словника Австралії та Нової Зеландії є широке використання одиниці coral у вторинній номінації. Це пов'язане насамперед із тим, що біля берегів цих країн знаходяться численні коралові рифи. Звідси і назва моря - Coral Sea, і групи островів у ньому - Coral Sea Islands, а також використання цієї номінації для позначення інших, схожих на дане коштовне каміння, об'єктів (coral tree, coral snake).

a diamond in the rough; Diamond Cut Diamond; a pearl of wisdom.

Аналіз функціональних особливостей конституентів ЛСП «коштовне каміння» у досліджених нами фольклорних та авторських поетичних і прозових творах показав, що номінації дорогоцінних мінералів застосовуються в описі людини, її зовнішності, побуту та в зображенні природних об'єктів.

1) “And your eyes, they were green and grey / Like an April day, / But lit into amethyst / When I stooped and kissed”;

2) “After about ten minutes he got up, and, throwing on an elaborate dressing-gown of silk-embroidered cashmere wool, passed into the onyx-paved bathroom”;

3) “And at my feet the pale green Thames / Lies like a rod of rippled jade”.

Список використаних джерел

1. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. - Тамбов: Издательство Тамбовского университета, 2000. - 123 с.

2. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред. М.А. Кронгауз. - М.: Русские словари, 1996. - 416 с.

3. Забозлаева Т.Б. Драгоценности в русской культуре XVIII- XX веков: Словарь (История. Терминология. Предметный мир). - СПб.: «Искусство СПб», 2003. - 464 с.

4. Ивашкевич И.Н. Цвет в семантике лексических единиц (на материале современного английского языка) // Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике. - Тамбов, 2000. - Ч.1. - С. 44 - 45.

5. История красоты / Под ред. Умберто Эко. - М.: Слово, 2007. - 440 с.

6. Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. - М.: Филологический факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. - 248 с.

7. Кронгауз М.А. Семантика. - М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. - 399 с.

8. Кузнецова З.В. Части речи и ЛСГ слов // Вопросы языкознания. - М., - 1975, - N5.

9. Маслова В.А. Когнитивная лингвистика. - Минск: ТетраСистемс, 2004.- 256 с.

10. Мещерякова Ю.В. Красота // Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. - М.: Гнозис, 2007. - С. 88-102.

11. Новоселова Т.Н. Материальное богатство // Антология концептов. Под ред. В.И. Карасика, И. А. Стернина. Том. 4. Волгоград: 2006. - С.: 82-97.

12. Пименова М.В. Методология концептуальных исследований // Антология концептов / Под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина. - М.: Гнозис, 2007. - С. 14-16.

13. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. Издание третье, стереотипное. - Воронеж: Издательство „Истоки”, 2003. - 170 с.

14. Прохорова М.Е. Механизмы концептуализации объектов как эталонов цвета // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. мат-лов 26-28 сентября 2006 года. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2006. - С. 131-133.

15. Серебренников Б.А. Общее языкознание. М., 2005.

16. Стернин И.А. Моделирование концепта в лингвоконцептологии // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. мат-лов 26-28 сентября 2006 года. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2006. - С. 77-79.

17. Строченко Л.В. Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні (лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів): Дис. … к-та філол. наук: 10.02.04. - Одеса, 2008. - 200 с.

18. Строченко Л.В. Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові (етимологічний аналіз) // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. - Т.V. - Ч.1. - Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - С. 216-220.

19. Строченко Л.В. Мотиваційний аспект ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові» // Нова філологія. - № 38.- Запоріжжя: ЗНУ, 2010.

20. Строченко Л.В. Структура концепту «коштовне каміння» в англомовній картині світу // Записки з РГФ - № 25. - Одеса: Фенікс, 2010.

21. Строченко Л.В. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англомовних народних та літературних казках // IV Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови пам'яті професора В.Л. Скалкіна. 27-28 січня 2005 року: Збірник наукових праць. - Одеса: Астропринт, 2005. - С. 229-234.

22. Строченко Л.В. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англомовному художньому мовленні (на матеріалі творів О. Уайльда) // Записки з романо-германської філології. - Вип. 16. - Одеса: Фенікс, 2005. - С. 164-173.

23. Цапок О.М. Мовні засоби репрезентації концепту КРАСА в поезії українських шістдесятників: Автореф. дис … канд. філол. наук: 10.02.01 / Одеський національний університет ім.. І.І. Мечникова. - Одеса, 2004. - 20 с.

24. Шаклеин В.М. Этноязыковое видение мира как составляющая лингвокультурной ситуации // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2000. - №1. - С. 73-88.

25. Шевченко И.С. Подходы к анализу концепта в современной когнитивной лингвистике // Вісник ХНУ. - 2006. - №725. - С. 192-195.

26. Ющук І.П. Вступ до мовознавства. - К.: Рута, 2000. - 126с.

Размещено на Allbest.ru