Пітсбургський діалект у соціофонетичному, статево - віковому та класовому вимірі

Розділ 4. Відмінності слововживання з точки зору соціального статусу мовців

Значна частина відмінностей у слововживанні мешканців м. Пітсбург окрім гендерних та вікових особливостей мовців, зумовлена і їх соціальним статусом. Традиційно пітсбургський діалект пов'язують з робочим класом, його способом життя, видами діяльності та специфікою мовлення. Дійсно, пітсбургський діалект розвивався разом з розвитком сталеливарної та обробної промисловості, які потребували формування і суттєвої присутності саме робочого класу. У зв'язку з цим розгляд особливостей вживання слів з точки зору соціального статусу носіїв діалекту доцільно почати з історичного екскурсу.

В 1812 році в місті починає розвиватися промисловість. В результаті цього до 1840 року Пітсбург почав бути одним з найбільших міст в США. 1875 рік став стартовим для розвитку сталеливарної промисловості у Пітсбурзі завдяки заснуванню магнатом Ендрю Карнегі сталеливарного заводу. У 1901 році в місті виробляється вже половина усієї сталі в США. Завдяки емігрантам, котрі прагнуть працевлаштуватися, населення Пітсбурга зростає до 500 тис. осіб, більшість з яких за своїм соціальним статусом належить до робочого класу [24].

Звичайно, у емігрантів-робітників з'явилась потреба у професійному спілкуванні, однак цей робочий клас складався переважно з людей, які не були носіями англійської мови, а отже, англомовні слова вони чули і розуміли по-своєму, передаючи своє сприйняття особам, з котрими їм доводилось спілкуватись, у тому числі і своїм дітям. Таким чином, виникає не стандартна, специфічна «місцева мова».

До Другої світової війни Пітсбург був вважався відносно ізольованим містом. Багато емігрантів з Европи говорили своїми мовами, але насправді робочий клас мав дость незначний контакт з тими, хто говорив іншою, ніж вони англійською. Щільні соціальні мережі зміцнювали норми місцевого діалекту, у тому числі і норми словживання. Більшість мешканців міста не знали, що Пітсбург успадкував вплив шотландського та ірландського діалектів, а не літературної англійської мови [8, c. 87-88].

Під час та після Другої світової війни чоловіки, які мешками у Пітсбурзі і належелали до робочого класу стали більш георгафічно мобільними. По-перше вони подорожували у складі армії, а по-друге члени профспілки промислових робітників (якими були багато чоловіків) в роки після Другої світової війни мали досить грошей на відпочинок на пляжах Східного узбережжя та інших місцях, де вони зустрічались з людьми з різних регіонів і чули англійську мову, яка суттєво відрізнялася від мови Пітсбурга. Саме тоді стало зрозумілим на скільки пітсбургський діалект відрізняється від мови представників інших регіонів США [8, c.93].

Бурхливе зростання кількості населення в місті та можливостей промислового виробництва стає причиною того, що до 1960 року формується чітка кореляція місцевої мови, яка виникла у Пітсбурзі, з приналежністю мовця до робочого класу. Проте, цей зв'язок спочатку не був явним. З одного боку люди, які зростали в сім'ях робітників і жили в кількох хвилинах пішки від металургійних та інших заводів, де працювали їх батьки, говорили не стандартно у порівнянні з тими, хто мешкав в інших районах міста та народився у сім'ях з іншим соціальним статусом. Діти робітників ходили в школу, до церкви і т.д. разом з такими самими дітьми робітників, а самі робітники працювали і мешкали по сусідству з представниками свого класу. Актуальною залишається ситуація, за якої місцеві соціальні зв'язки надавали доступ до засвоєння унікального місцевого діалекту, але одночасно і обмежували доступ до літературної мови. З іншого боку, частина мешканців Пітсбурга мала упереджене ставлення до робочого класу та не сприймала місцевих мовних форм. Цим пояснюється небажання представників інших класів вживати місцеву пітсбургську лексику[8, c.88].

Подальші демографічні зміни в самому Пітсбурзі - бебі-бум 1960-х та 1970-х., у сім'ях робітників теж значною мірою допоміг створити лексичну базу пітсбургського діалекту. Діти, що народилися у цей період були онуками іммігрантських промислових робітників, які прибули в період з 1880 по 1920 роки, вони вже не говорити мовою батьківщини і мали ослаблені зв'язки з релігіями, в той час як їх батьки і діди продовжували усвідомлювати себе в контексті свого етносу і релігії. Чисельне покоління, що підростало розвивало свою регіональну і що дуже важливо класову, соціальну свідомість, яка стає джерелом діалектизмів [8, c.93].

Разом з цим, потреби виробництва зростають і спілкування всередині робочого класу приводить до появи та активного вживання цілої низки унікальних пітсбургських слів, які означають матеріали для виробництва або виготовлену продукцію, зокрема:

Alunamin - Алюміній;

Arn - Залізо;

Carbon Oil - Гас, керосин;

Concreek - Бетон;

Erol - Нафта;

Still - Сталь;

Oral - Нафта;

Sheetrock - Гіпсокартон;

Wahr - Дріт;

Skiw-et - Шпон;

CEEE-ment - Цемент;

Hork - Сталь;

Cender truck - Шлакове покриття;

Tire - Покришка;

Greeze - Мастило, змащувати;

Mannies - Мармур;

Bob wahr - Колючий дріт [9, с.31-46].

Наведемо декілька прикладів вживання діалектизмів признчених для позначення матеріалів для виробництва або виготовленої продукції: «Da сoncreek is strong enough. Do not worry!» («Бетон достатньо міцний. Не хвилюйтесь!»); «This wall is made from sheetrock» («Ця стіна зроблена з гіпсокартону»); «One can by da best still only in Burgh!» (Найкращу сталь можна придбати лише у Пітсбурзі»; «I need to change da tire in my car» («Мені потрібно замінити покришку у моєму автомобілі»).

Частина «пітсбургізмів», які і по сьогоднішній день використовуються робочим класом, стосується знарядь праці, обладнання, та місць роботи:

Still Mills - Сталеливарні заводи;

Iron city - Пістбург;

Clodhoppers - Робочі чоботи;

Hoosafratz - Механічний пристрій;

Toll - Інструмент;

Plowers - Кусачки;

Cucky - Органічна клейка речовина [9, с.31-46].

Дані лексеми можуть зустрічатись у найрізноманітніших мовних ситуаціях: «Iron city is da place where I am living and working» (Пітсбург - місце, де я живу і працюю»; «I will wear my clodhoppers a take my toll» («Я вдягну свої робочі чоботи та візьму свій інструмент»; «Still mills in a da city are functioning since 1875» («Сталеливарні заводи функціонують у місті з 1875 року»).

Крім того, робочий клас вживає специфічні слова безпосередньо пов'язані з робочим процесом, серед яких:

Dooder Jobs - Робити свою роботу;

Tahrarn - Монтування;

Cinstruction - Процес будівництва або ремонтування;

Tet-ni-kal - Технічний;

Cadillac converter - Каталітичний конвертер;

Masonry - Цегляна кладка [9, с.31-46].

Доцільно продемонструвати і приклади вживання слів, пов'язаних з робочим процесом: «Yinz guyz need to git the cadillac converter fixed if yinz'r gonna pass the test!» («Ви повинні полагодити каталітичний конвертер, якщо збираєтесь пройти перевірку»); «We dooder jobs every day» («Ми робимо свою роботу кожного дня»; «Da masonry was made last month» («Целгяну кладку поклали минулого місяця»).

Наприкінці 1970-х та у 1980-і роки у Пітсбурзі спостерігався суттєвий промисловий спад, багато підприємств сталеливарної промисловості були закриті, а працівники заводів звільнені. Чисельність населення різко зменшилася міста до 311 тис. осіб. Основними сферами економічної діяльності міста стають освіта, туризм, медицина, високі технології, фінансові послуги [24]. Отже, виникає потреба у більш кваліфікованих фахівцях, які здатні працювати в нових економічних умовах. Водночас багато представників робочого класу були змушені залишити місто у пошуках нової роботи. Таким чином, середній клас та інтелігенція зміцнюють свої позиції у місті, а разом з цим вживання пітсбургського діалекту стає менш поширеним. Найбільша хвиля відтоку населення відбулася в 1980-х роках з остаточним закриттям більшості місцевих металургійних заводів. У цей час робочий клас стає менш однорідним, ніж у минулі періоди, люди починають більше спілкуватись з іншими людьми, що мають інший соціальний статус. Крім того, має місце і соціальна мобільність: значна кількість дітей робітників належать вже до середнього класу. У місцевій мові різко зменшується частка лексем утворених внаслідок монофтонгізації.

Оскільки медицина і університетська освіта одержують провідні позиції в економіці міста, до Пітсбурга прибуває багато студентів та висококваліфікованих фахівців з інших регіонів США. Спілкуючись з місцевим населенням ці представники інтелігенції та середнього класу починають використовувати деякі пітсбургські діалектизми, пов'язані з освітою та медициною, зокрема:

Am-blee-unce - Швидка медична допомога;

Angioplastic - Ангіопластика;

Artheritis - Артрит;

Caw-idge - Коледж;

Liberry - Бібліотека;

Lice-ness - Ліцензія (у тому числі на діяльність лікаря чи вчителя);

MU-se-um - Музей;

Peel - Пігулка;

Newkyaler - Ядерний;

Dennis - Стоматолог;

Dinge - Зуб;

Fiscul Thirpy - Фізіотерапія;

Quirpracter - Костоправ;

Skull - Школа [9, с.31-46].

Ось деякі приклади застосування «пісбургізмів» середнім класом та інтелігенцією: «Pittburgh caw-idge has a very good liberry. You can use it» («У Пітсбугському колледжі дуже хороша бібліотека. Можете нею скористатись»; «I will go to da dennis to cure my dinge» («Я піду до стоматолога лікувати зуб»); «I will take a pell, there is no need to call the am-blee-unce» («Я прийму пігулку, немає потреби викликати швидку»); «His grandmother has a terrible artheritis» («У його бабусі жахливий артрит»).

Зміна економічної орієнтації Пітсбурга привабила до міста представників творчої інтелігенції. Наявність недорогого житла, приміщень для студій і офісів в колишніх промислових районах дала змогу молодим художникам, дизайнерам, музикантам та представникам інших творчих професій залишитися в місті після закінчення місцевих університетів. Ці люди помічають регіональні особливості мови взаємодіючи з місцевим населенням, усвідомлюють унікальність пітсбургського діалекту і починають застосовувати деякі лексеми для того, щоб претендувати на місцеву ідентичність і продемонструвати свої знання про Пітсбург[8 c.94]. Слова, що використовуються творчою інтелігенцією теж пов'язані з видами її діяльності, наприклад:

Cammra - Камера;

Gum - Стиральна гумка;

Keller - Колір;

Pin - Ручка;

Pitcher - Картина;

Videoin - Записувати відео [9., с.31-46].

Ці лексеми використовуються досить широко, зокрема, художник може попросити колег стиральну гумку щоб змінити ескіз своєї картини: «Give me that pin, I want to change da sketch of my pitcher»; або висловити думку, що колір картини дуже приємний: «Da keller of dis pitcher is very pleasant». А музикант може похвалитися кількістю камер, які були задіяні у зйомках його нового відеокліпу: «During we were videoin for my new song 4 cammras were working».

Економічний переворот у Пітсбурзі 1970-х і 1980-х років означав значне збільшення географічної мобільності та став причиною нівелювання діалекту, що змусило більш явно пов'язати діалект і соціальну ідентичність. Дійсно, як уже згадувалось, коли місцеве виробництво сталі було переміщено в райони, де робоча сила була дешевшою, робітники, чиї сім'ї жили в Пітсбурзі протягом декількох поколінь були змушені змінювати місце проживання, щоб знайти роботу. В нових місцях мова пітсбургських переселенців здавалась на стільки незвичною, що часом викликала сміх місцевого населення. Проте, у розвитку пітсбургського діалекту розпочинається новий епат: відбувається усвідомлення унікальності цього явища та необхідності його збереження, а в деяких районах, куди прибули колишні мешканці Пітсбурга, формуються діаспори, які використовують діалект і які, звичайно, складаються переважно з робітників. Ці фактори значно зміцнили зв'язки між місцевим діалектом і соціальною ідентичністю.

Цікавим є і той факт, що для наукової інтелігенції, яка спілкується переважно літературною мовою пітсбургський діалект став об'єктом вивчення. На сьогодні у Пітсбургському університеті працює група науковців, які досліджують особливості місцевого діалекту, серед них: Барбара Джонстоун, Мейв Еберхардт, Скот Кіслінг, Марк Вісноскі, Шелом Гуден. Отже, вживання місцевої лексики здійснюється і з науковою метою.

Враховуючи усе вище викладе окреслюються три основні відмінності слововживання носіїв пітсбургського діалекту з точки зору соціального статусу мовців:

1) робочий клас характеризується значно більшою схильністю до використання діалектизмів, ніж середній клас та інтелігенція;

2) у мові робочого класу набагато частіше зустрічаються діалектизми, які виникли внаслідок монофтонгізації;

3) робочий клас переважно вживає слова, що стосуються промислового виробництва, а середній та інтелігенція може використовувати лексеми, які пов'язані з освітою, медициною та творчою роботою.

Водночас важливо зауважити, що у нинішніх умовах життя Пітсбурга, місцевий діалект переважно розглядається як інструмент регіональної ідентифікації, самоідентифікації з містом, а ідентифікація мовця за соціальним статусом та відмінності у слововживанні мовців з різним соціальним статусом відходять на друге місце. Незважаючи на беззаперечний та міцний зв'язок даного діалекту з робочим класом сучасна культура змушує до інтеграції представників різних соціальних класів, що зменшує мовні відмінності між ними, тому пітсбургський діалект хоч і навряд чи матиме широке застосування в майбутньому, однак його збереження стане справою усіх верств населення серед носіїв.

Використані джерела

1. Ash Sh.. Vocalization of intervocal [l] in Philadelphia / Sh. Ash // Dialect and Language Variation / H. Allen and M. Linn (eds.). - Orlando, FL: Academic Press, 1986. - P. 330-343.

2. Chapman J. «Yinz play»: It's just 'Burgh thing [Електронний ресурс] / J.Chapman // Postgazette. - January 29, 2010. - Режим доступу: http://www.postgazett.com.stories/sectionfront/life/yinzplayitsjustburghthing231029/#ixzz1zwVPYЗYs

3. Coates J. Women, Men and Language. A Sociolinguistic Account of Sex Differences in Language / J. Coates. - New York: Longman, 1986. - 163 р.

4. Eberhardt M. Identities and local speech in pittsburgh: a study of regional african American English / M. Eberhardt. - Pittsburgh: University of Pittsburgh, 2009.- 248 p.

5. Eberhardt M. Local Identity and Ethnicity in Pittsburgh AAVE / M. Eberhardt, S. Gooden // University of Pennsylvania Working Papers in Linguistics. - 2007. - Vol. 13. - P. 81-94.

6. Harrison M. Pittsburghese: Pride and Shame surrounding Sociolinguistic Oddities and Regional Identity [Електронний ресурс] / M. Harrison. - Режим доступу: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0ahUKEwi6uubR847MAhUECZoKHYQCCa8QFggbMAA&url=https%3A%2F%2Fstephaniepelchnpyq.files.wordpress.com%2F2010%2F05%2Fpittsburghese-1.doc&usg=AFQjCNHH2siKxBt9fDQozWKbEgCwPu-Efw&sig2=6CZKlMl_M2MGP9B_1LZ20g&cad=rja

7. Johnstone B Speaking Pittsburghese: The Story of a Dialect / B. Johnstone. - Oxford: Oxford University Press, 2013. - 266 p.

8. Johnstone B. Mobility, Indexicality, and the Enregisterment of «Pittsburghese» / B. Johnstone, J. Andrus, A. Danielson //Journal of English Linguistics.- 2006 - Vol. - 34. - № 2. - P.77-104.

9. Johnstone B. Pittsburgh Speech and Pittsburghese / B. Johnstone, D. Baumgardt, M. Eberhardt, S. Kiesling. - Berlin/Boston: Mouton de Gruyter, 2015 -113 p.

10. Johnstone B. Pittsburghese shirts: Commodification and the enregisterment of an urban dialect /B. Johnstone// American Speech.- 2009. - № 84. - P.157-175.

11. Kiesling S. Competing Norms, Heritage Prestige, and the Decline of /aw/-Monophthongization in Pittsburgh [Електронний ресурс] / Scott F. Kiesling, Marc Wisnosky // Paper presented at the 32nd annual conference on New Ways of Analyzing Variation (NWAV 32), Philadelphia, 9-12, Oct. 2003. - Режим доступу: http://www.pitt.edu/~kiesling/kiesling-wisnosky-aw.pdf

12. Labov W. 50 msec. / W. Labov, M. Baranowski // Language Variation and Change. - 2006. - № 18. - P. 223-240

13. Labov W. The Atlas of North American English / W. Labov, Sh. Ash, Ch. Boberg. - New York: Mouton de Gruyter, 2006..- 318 p.

14. Marssey S. Jewelry for her [Електронний ресурс] / S. Marsey // July 9, 2012. - Режим доступу: http://www.jewelrynat.com

15. McElhinny B. More on the third dialect of English: Linguistic constraints on the use of three phonological variables in Pittsburg / B. McElhinny // Language Variation and Change. - 1999. - № 11. - P. 171-195.

16. Montgomery M. The structural history of y'all, you all and you'uns / M. Montgomery// Southern journal of linguistics. - 2002. - № 26 (1). - P.19-27.

17. Pitsburgeese Glossary: Sports [Електрониий ресурс] // Pitsburgeese.com. - Режим доступу: http://www.pittsburghese.com/glossary.ep.html?type=sports

18. Pitsburgeese Glossary: Verbs [Електрониий ресурс] // Pitsburgeese.com. - Режим доступу: http://www.pittsburghese.com/glossary.ep.html?type=verbs

19. Tannen D. You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation / D. Tannen. - New York: William Morrow, 1990. - 319 p.

20. United States Census Bureau. Official site [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=DEC_10_SF1_QTP1&prodType=table

21. United States Census Bureau. Official site [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?pid=DEC_10_SF1_QTP1&prodType=table

22. Trudghill P. The Social Differentiation of English in Norwich / P. Trudghill. - Cambridge: Cambridge University Press, 1974. - 279 p., c. 64

23. Johnstone B. Making Pittsburghese: Communication technology, expertise, and the discursive construction of a regional dialect /B. Johnstone // Language and Communication. - 2011. - № 31. - P.3-15

24. Питтсбург американский город мостов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://socialskydivelab.com/pittsburg/

Размещено на Allbest.ru