Пітсбургський діалект у соціофонетичному, статево - віковому та класовому вимірі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОЕКТ

«Пітсбургський діалект у соціофонетичному, статево - віковому та класовому вимірі»

Сябренко Микола

Зміст проекту

Розділ 1. Соціофонетична варіативність мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної, етнічної та класової диференціації

Розділ 2. Гендерно обумовлені особливості слововживання

Розділ 3. Вікові ознаки слововживання

Розділ 4. Відмінності слововживання з точки зору соціального статусу мовців

Розділ 1. Соціофонетична варіативність мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної, етнічної та класової диференціації

Пітсбургський діалект характеризується особливостями вимови, які виходячи з суто фонетичної площини переходять у соціофонетичну і значною мірою сприяють варіативності мовлення мешканців міста Пітсбург. Дана варіативність перебуває у тісному зв'язку з гендерною, етнічною та класовою диференціацією населення міста. На сьогодні соціофонетична варіативність мовлення носіїв пітсбургського діалекту з точки зору гендерної, етнічної та класової диференціації становить значний науковий інтерес і вимагає детального аналізу, який передбачає розгляд загальних фонетичних особливостей діалекту м. Пітсбург та визначення тих з них, що набувають певних «соціальних» рис. Спочатку наведемо загальний перелік фонетичних особливостей пітсбургського діалекту (див.Таблиця 1.) та розглянемо їх.

Таблиця 1. Фонетичні особливості мовлення мешканців м. Пітсбург

Фонетична особливість	Приклади
Підвищення рівня піднесення язика піч час вимови голосного [ж] перед передньоязиковими сонорними і перед [d]	Pan, dad
Зміна за ознакою ряду під час вимови голосного[о:]	Boat, home
Зміна за ознакою ряду під час вимови голосного [u:]	Boot, move
Злиття голосних заднього ряду нижнього піднесення [а:] і [?]	Cot=caught [k?t]
Вокалізація бокового сонанта [l]	College [k??эd?]; Bill [bэ?]
Якісна і кількісна редукція напружених голосних перед [l]	Peel [pэl]; pool [pхl]; pale [pеl]
Зниження рівня язика під час вимови голосного [?]	But, fun
Кількісна редукція голосних в позиції перед [r]	Boar=Bore=Boor
Монофтонгізація дифтонга [аi] особливо перед сонорними	Tile [ta:l]; iron [a:rn]
Монофтонгізація дифтонга [аw]	Down [da:n]; house [ha:s]

Джерело: [4., с. 71]

Як випливає з таблиці, характерною особливістю пітсбургського діалекту є редукція голосних заднього ряду нижнього піднесення, що приводить до ослаблення фонетичних відмінностей між звуками [б] і [?]. В.Лабов, Ш. Еш і Ч. Боберг в своїх роботах доводять, що злиття голосних - це давно сформована традиція місцевого діалекту [4, с. 71]. Крім того, у мовленні мешканців Пітсбурга голосні заднього ряду нижнього піднесення зливаються у всіх фонологічних позиціях [13, с.271-272 ], в той час як у мовленні представників інших регіонів США в цих же позиціях відбувається лише нейтралізація голосних, наприклад, перед сонантами.

Західну Пенсільванію, до якої географічно належить Пітсбург та його околиці, називають «джерелом злиття голосних». Це підтверджує той факт, що кілька напружених голосних можуть ослаблюватись перед боковим сонантом [l], створюючи тим самим«умовне злиття» - [il] и [эl], [ul] и [хl], [el] и [еl] [4, с. 72].

Однак, як і на багатьох інших територіях, у Західній Пенсільванії спостерігається злиття [ur] з [or=?r], в результаті чого нейтралізуються відмінності в таких парах лексем як «tore» та «tour», «moor» і«more» або«boar», «bore» и «boor» [15, с.172-194]. На думку Вільяма Лабова, таке злиття є результатом зсуву голосних розташованих перед сонорним [r]. Даний зсув має «ланцюговий характер»: [ar] зміщується до [?r], який у свою чергу зміщується до [ur]. Кінцевим результатом цього процесу є те, що [?r] та [ur] зливаються [4, с. 71-72].

Ще однією фонетичною особливістю пітсбургського діалекту є зниження рівня піднесення язика при вимові голосного [?]. Даний процес викликаний злиттям голосних заднього ряду нижнього піднесення [а] і [?]. Вільям Лабов називає це явище «пітсбургський ланцюговий зсув » [13., с.272], в ході якого [а] просувається вперед аж до злиття зі звуком [?], котрий у свою чергу характеризується задньою артикуляцією. В результаті з'являється вільний простір для зниження голосного [?], як це зображено на рис. 1. («пітсбургський зсув голосних»).



Рис. 1. Пітсбургський зсув голосних

Фонетичний простір, в який рухається [?] (та позиція, у котрій знаходився раніше звук [а]), охоплюється монофтонгізацією - [aw]. Щоб уникнути можливого злиття [aw] і [?], монофтонгізірованний [aw] реалізується мовцем як [а:] [12, с. 223-240.]. Такий фонетичний процес об'єктивно запобігає контакту між голосними середнього ряду нижнього піднесення.

Монофтонгізація [ai] - поширена особливість мови носіїв діалектів Північної Америки, найбільш відома як характеристика афроамериканської вимови на півночі і на півдні США [4, с. 74]. Вокалізація [l] - процес, який охоплює декілька діалектів американського національного варіанту сучасної англійської мови. У інтервокальній позиції (або в абсолютному закінченні) вокалізація призводить до часткової вокалізації [l], що наближає боковий сонант[l] більшою мірою до голосного звуку, ніж до приголосного [1, с.330-343.].

Мовне співтовариство м. Пітсбург володіє і іншою важливою фонетичною рисою - монофтонгізацією [aw]. Дана особливість фонологічно пов'язана з іншими змінами, що відбуваються у межах пітсбургського діалекту, а саме зі згаданим вище «ланцюговим зрушенням», на який вказує низка дослідників. Монофтонгізація голосних в лексемах типу «now», «down», «house», «out»не є чимось особливим на півдні Англії (вимова представників лондонського робітничого класу), проте в США зустрічається тільки в районі м. Пітсбург. Подібні особливості вимови є стереотипом для території м Пітсбург і почувши вимову, схожу на «dahntahn», можна з упевненістю стверджувати, що мовець є носієм пітсбургського діалекту [4, с.75].

Викладені вище фонетичні особливості пітсбургського діалекту дають змогу зробити висновок про те, що найбільш характерними з них наближення вимови звуку [а] до звуку [?] та монофтонгізація дифтонга [aw]. Ці фонетичні особливості риси мають тенденцію до переходу у категорію соціофонетичних крізь призму гендерної, етнічної та класової диференціації носіїв діалекту.

Розглядаючи соціофонетичну варіативність мешканців м. Пітсбург і враховуючи їх етнічну специфіку зазначимо, що пітсбургський діалект виник на основі мови іммігрантів шотландського та ірландського походження, яке має більшість жителів міста. Водночас 27, 1% мешканців Пітсбурга є афроамериканцями. У зв'язку з цим монофтонгізацію дифтонга [aw] доцільно аналізувати саме у контексті відмінностей вимови афроамериканців та решти населення. Таке дослідження пропонує Мейв Еберхардт.Згідно з даними, які він наводить, лише 6, 9% від загального обсягу мови, що реалізується афроамериканцями включає монофтонгізацію дифтонга [aw], аналогічний обсяг для білих мешканців Пітсбурга становить 21, 4% (див. Рис. 2). При цьому аналіз монофтонгізації дифтонга [aw] у мовленні окремо взятих афроамеринкців не виявив інших соціальних характеристик, які б суттєво корелювали з монофтонгізацією дифтонга [aw] [Eberhardt M. Local Identity and Ethnicity in Pittsburgh AAVE / M. Eberhardt, S. Gooden // University of Pennsylvania Working Papers in Linguistics. - 2007. - Vol. 13. - P. 81-94, с. 86].



Рис. 2. Монофтонгізація дифтонга [aw] серед афроамериканських і білих мовців у м. Пітсбург

Таким чином, очевидним стає той факт, що з погляду етнічної варіативності мовлення мешканців м. Пітсбург монофтонгізація дифтонга [aw] є більш характерною для білих мовців ніж для афроамериканців.

Монофтонгізація дифтонга [aw] пов'язана не лише з етнічними особливостями носіїв пітсбургського діалекту англійської мови, вона перебуває і у тісному зв'язку з гендерном та віковою категорією. Вищезгадане дослідження Марка Вісноскі та Скотта Кiслiнга доводить цю тезу. Саме тому на дане дослідження треба звернути особливу увагу аналізуючи монофтонгізацію дифтонга [aw] крізь призму вікової категорії та гендеру. Дослідники розглядають монофтонгізацію дифтонга [aw] у кількох аспектах: гендерному, професійному, за місцем народження мовця та його віком.

Для проведення дослідження була розроблена спеціальна методика. Вісноскі та Кiслiнг застосували метод особистого телефонного інтрев'ю. Вони згенерували список випадкових телефонних номерів шести округів міста Пітсбург і провели телефонне опитування. Дзвінки здійснювались декілька разів на день (у різний час доби) за списком номерів. Коли телефон відповідав інтерв'юєри казали, що проводять опитування з метою дізнатись, що люди знають про західну Пенсільванію. Учасником опитування ставав член домогосподарства, якому більше 18 років, і чий день народження був нещодавно (порівняно з іншими членами). Після одержання згоди цієї особи на запис розмови, інтерв'юери просили її порахувати до двадцяти, а потім задавали 41 питання про регіон західної Пенсільванії, які насправді мали і лінгвістичне значення. На з'ясування рівня монофтонгізації дифтонга [aw] різними віковими групами було спрямовано 5 питань. Відповіді на ці питання передбачали використання або не використання монофтонгізації дифтонга [aw]. Наведемо перелік цих питань:

1. Can you name the Cleveland professional football team? (Скажіть, будь-ласка, як називається професійна футбольна команда міста Клівленд? ). Відповідь: «Browns».

2. Can you tell me what part of Pittsburgh the USX Tower is located in?» (Скажіть, будь-ласка, у якій частині Пістбурга розташована USX Tower (скорочена назва хмарочоса U.S. Steel Tower (у буквальному перекладі - «Американська сталева вежа»). Відповідь: downtown.

3. Can you tell me the name of the general area where Carson Street and Station Square are? (Скажіть будь-ласка загальну назву площі, де знаходяться Карсон-стріт і Стейшн Сквеа ?) Відповідь: South Side.

4. Can you name the head coach of the Pittsburgh Steelers? (Скажіть будь-ласка ім'я головного тренера команди «Стіллерс» ? Відповідь: Bill Cowher.

5. What is the yellow cloth thing that Steelers fans wave around called? (Як називається жовта тканина, якою шанувальники «Стіллерс» роблять хвилю? Відповідь: Terrible Tower [11].

Після цього учасникам опитування задавали деякі питання пов'язані з семантикою слів, одне з котрих (а саме «Can you tell me the difference between a house and a home?» - «Поясніть, будь-ласка, різницю між будинком і домом») теж спрямовувалось на виявлення у мовців монофтонгізації дифтонга [aw]. Крім того, для загальної інформації учасників запитували на скільки добре вони знайомі з пітсбургським діалектом і чи знають такі діалектизми як nebby, hoagie, redd up, yinz. Записи робилися у цифровому форматі та відразу ж передавалися на комп'ютерну обробку за допомогою програми «Goldvarb». Кожний запис спеціальним чином кодувався, а кожний випадок використання монофтонгізації дифтонга [aw] з метою зменшення упередження під час проведення аналізу виділявся так, щоб можна було почути лише тут частину розмови, де має місце відповідна монофтонгізація. Водночас усі лексеми одного і того ж слова у мовленні одного і того ж мовця не кодувались. Відповіді учасників оцінювались за шкалою від 1 до 3 балів, де 1 бал означав найбільш монофтонгізований варіант, а 3 бали - відсутність монофтонгізації дифтонга [aw]. Марк Вісноскі та Скотт Кiслiнг наголошують на високій надійності дослідження, оскільки по-перше, оцінки кожного з них суттєво не відрізнялись, а по-друге кодувались не лише слова, а і такі характеристики учасників опитування як вік, стать, освіта і т.д. [11].

Загалом у ході дослідження було отримано 300 лексем, які мовці вимовляли з монофтонгізацією дифтонга [aw]. Монофтонгізацію дифтонга [aw] у даних лексемах проаналізовано враховуючи кілька основних факторів: 1) місце народження мовця (м. Пітсбург, штат Пенсільванія, США); 2) стать мовця; 3) вік мовця ( в опитувані взяли участь мовці 1943-1985 р.н.); 4) рід занять мовця. Звернемо увагу на той факт, що наймолодші учасники опитування Вісноскі та Кiслiнга - це особи 1985 року народження, а отже мовці віком 18-30 років (1986-1998 р. н.) не охоплені даним дослідженням. Це пов'язано з тим, що опитування проходило у 2003 році, коли особам народженим у 1985 році було 18 років. Як відомо досягнення 18-річного віку автори дослідження встановили критерієм участі [11].

Результати дослідження продемонстрували, що серед жінок народжених у м. Пітсбург найбільшу схильність до монофтонгізації дифтонга [aw] має старша вікова група, тобто особи старші за 73 роки. Показник монофтонгізації дифтонга [aw] у цій віковій групі зафіксовано на рівні 55%. Помірну схильність до монофтонгізації дифтонга [aw] мають жінки народжені у Пітсбурзі віком 49-73 роки. Згідно з дослідженням відповідний показник - 23%. Низький рівень монофтонгізації дифтонга [aw] спостерігався у жінок віком 31-48 років, він становить 12% (див. Рис.3).

Загалом помітною тенденцією серед жінок народжених у м. Пітсбург є зниження схильності до монофтонгізації дифтонга [aw] відповідно до зниження віку мовця. Дійсно, рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі 49-73 років менший ніж рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі понад 73 роки в 2, 3 рази. Рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі 31-48 років менший ніж відповідний рівень у віковій групі 49-73 років у 1, 9 разів. Таким чином, в середньому рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у кожній наступній віковій групі жінок народжених у Пітсбурзі знижується 2, 1 рази у порівнянні з попередньою.

Рис.3. Середні показники монофтонгізації дифтонга [aw] у віковому аспекті серед жінок народжених у м. Пітсбург

Серед жінок народжених у штаті Пенсільванія найвищий рівень монофтонгізації дифтонга [aw] демонструють жінки віком понад 73 роки - 21%. Водночас відзначимо досить низку схильність до монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у Пенсільванії у вікових групах 49-73 роки та 31-48 років (див. Рис.4). Відповідний показник становив 8% в обох групах. Отже, спостерігалась ситуація, за якої рівень монофтонгізації дифтонга [aw] знизився у віковій групі 49-73 роки на 13%, однак у наступній віковій очікуваного зниження рівня монофтонгізації дифтонга [aw] не відбулось.

Необхідно вказати і на існування значної різниці у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у м. Пітсбург взятих окремо та жінок народжених у штаті Пенсільванія. Так, у віковій групі понад 73 роки дана різниця становить 34%. У віковій групі 49-73 роки вона складає 15%. Найменшу різницю у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] зафіксовано у віковій групі 31-48 років - 4%. Таким чином, встановлено, що різниця у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у м. Пітсбург та жінок народжених у штаті Пенсільванія зменшується разом зі зменшенням віку мовців.

Рис.4. Середні показники монофтонгізації дифтонга [aw] у віковому аспекті серед жінок народжених у штаті Пенсільванія

З метою поглиблення аналізу Марк Вісноскі та Скотт Кiслiнг наводять і дані стосовно монофтонгізації дифтонга [aw] різними віковими групами жінок народжених у США. Рисунок 3 демонструє, що у даному випадку традиційно серед усіх вікових груп жінок найвищий рівень монофтонгізації дифтонга [aw] характерний для старшої вікової групи (понад 73 роки) і він становив 17%. Аналогічно до вікових груп жінок народжених у Пенсільванії 31-48 років та 49-73 роки, відповідні вікові групи жінок народжених у США мають однакове значення показників монофтонгізації дифтонга [aw], які зафіксовано на рівні 15%. Загалом різниця показників монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у США між віковими групами є досить незначною - 2%.

Порівнюючи рівні монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у США та штаті Пенсільванія необхідно зазначити кілька цікавих фактів. По-перше, показники монофтонгізації дифтонга [aw] серед жінок народжених у США у вікових групах 31-48 років та 49-73 роки на 7% вищі ніж аналогічні показники у відповідних вікових групах серед жінок народжених у Пенсільванії (штаті, у якому використовується пітсбургський діалект). По-друге, рівень монофтонгізації дифтонга [aw] у віковій групі 31-48 років серед жінок народжених у США на 3% вищий ніж серед жінок народжених у м. Пітсбург (батьківщині пітсбургського діалекту). Цей парадокс можна пояснити прагненням жінок середніх і молодших вікових груп, які народилися у Пенсільванії, у тому числі і Пітсбурзі, до більш престижної правильної вимови, щоб не здаватися неосвіченими. Водночас на жінок народжених у США (інших регіонах) таке упередження вливає меншою мірою.

З іншого боку, дуже помітною є різниця у показниках монофтонгізації дифтонга [aw] віковими групами 31-48 років, та 49-73 роки серед жінок народжених у США та жінок народжених у м. Пітсбург. Так, у віковій групі 31-48 років відповідний показник серед жінок народжених у м. Пітсбург на 8 % вищий ніж серед жінок народжених у США, а у віковій групі понад 73 роки серед жінок народжених у м. Пітсбург він на цілих 38% вищий ніж серед жінок народжених у США. Даний факт в черговий раз підтверджує правомірність виокремлення пітсбургського діалекту в специфічний діалект англійської мови.



Рис.5. Середні показники монофтонгізації дифтонга [aw] у віковому аспекті серед жінок народжених у США

Загалом автори даного дослідження які виявили, що монофтонгізація дифтонга [aw] є характерною для чоловіків усіх вікових груп та жінок старшої та середньої вікових груп. Відзначається і більша схильність чоловіків до монофтонгізації [11].

Соціофонетична варіативність мовлення носіїв пов'язана і з такою соціальною особливістю як приналежність до певного класу. Наприклад, монофтонгізація дифтонга [aw] здебільшого сприймається як специфіка мовлення робочого класу. Такий зв'язок зумовлюється певною «неправильністю» мови робочого класу. Барбара Джонстоун демонструє індекс монофтонгізації дифтонга [aw] серед чоловіків робочого класу у Пітсбурзі протягом періоду 1850 -1970 рр. (див. Рис. 6). Найнижче значення даного індексу дорівнює 1 і означає, що [aw] на усі 100% вимовляється як дифтонг, найвище - 3 і означає, що [aw] вимовляється як [?:] [4, с.216-217].



Рис. 6. Монофтонгізація дифтонга [aw] серед чоловіків робочого класу у м. Пітсбург

Представлений рисунок дає змогу зробити припущення, що починаючи з 1970 року монофтонгізація дифтонга [aw] серед чоловіків робочого класу зберігається на тому ж рівні, незважаючи на значне скорочення робочого класу у м. Пітсбург у 1970-1980 рр. через закриття металургійних заводів.

Іншою істотною соціофонетичною особливістю мовлення мешканців м. Пітсбург залишається наближення вимови звуку [а] до звуку [?]. Так само як і монофтонгізацію дифтонга [aw] цю особливість слід розглядати з точки зору етнічної специфіки вимови мовців, зокрема специфіки вимови білих (здебільшого нащадків ірландців та шотландців) та афроамериканців. Так, згідно з даними Мейва Еберхардта 22% від загального обсягу мови, яка реалізується афроамериканцями Пітсбурга передбачає наближення вимови звуку [а] до звуку [?]. Цей показник серед білих мешканців міста сягає 52% (див. Рис. 7). Отже, спостерігається мовна картина подібна до тої, що мала місце під час аналізу монофтонгізації [aw]. Крім того, так само як і у попередньому випадку серед окремо взятих афроамериканців не виявлено соціальних відмінностей у вимові звуку [а], тоді як серед білих мовців існує зв'язок між наближенням вимови звука [а] до звуку [?] та приналежністю до робочого класу [5, с. 88].



Рис. 7. Наближення вимови [а] до [?] серед афроамериканських і білих мовців у м. Пітсбург

З точки зору гендерної диференціації варто вказати на не, що прямий зв'язок між гендером та наближенням вимови голосного [а] до [?] встановити досить складно, проте В. Лабов наводить приклади мовлення жінок середнього віку, у яких присутня ця особливість. Це у свою чергу наводить на думку, що на відміну від монофтонгізації [aw], яка характерна здебільшого для чоловіків, а серед жінок має місце лише у старших вікових групах, зближення голосних [а] до [?] охоплює і жінок середнього віку (35-45 років), а отже є більш поширеним явищем у порівнянні з монофтонгізацію дифтонга і[aw]. Водночас інші приклади (а саме приклади мовлення чоловіків) описані В. Лабовим свідчать про більшу розповсюдженість цього явища серед чоловіків-носіїв пітсбургського діалекту у порівнянні з жінками [13., с.271-272 ].

Таким чином, аналіз соціофонетичної варіативності мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної, етнічної та класової диференціації дає підстави для висновку про те, що найбільш типове звучанням пітсбургського діалекту представляє собою мовлення білих чоловіків, які мають ірландське або шотландське походження та належать до робочого класу. Разом з цим, певний внесок у розвиток місцевих особливостей вимови зробили і мешканці Пітсбурга африканського походження, які хоч і значно меншою мірою, однак дотримуються специфіки пітсбургської вимови.

Розділ 2. Гендерно обумовлені особливості слововживання

гендерний слововживання соціальний пітсбург

Низка наукових досліджень, зокрема проведених Дж. Коутс, П. Нiколз, Р. Лакоффом, Дж. Холмс, Д. Таннен, свідчить про існування певних гендерних особливостей у мовленні та відповідно слововживанні носіїв англійської мови [3, с.88]. Гендерно обумовлені особливості слововживання спостерігаються і у мовленні мешканців міста Пітсбург. Для їх аналізу наведемо деякі статистичні дані. Населення м. Пітсбург станом на 2010 рік становило 305, 704 особи, з них 148, 101 особа - чоловіки, а 157, 603 особи - жінки. Отже, серед носіїв пітсбургського діалекту жінки становлять - 51, 5%, а чоловіки - 48, 5% [21].

Незважаючи на незначне переважання жінок, поширеною є думка про те, що чоловіки більш активно використовують пітсбургський діалект, часто вживаючи місцеву лексику. Вирішальним фактором, який дає підстави для даної тези виступає вищий рівень монофтонгізації мовлення чоловіків, завдяки якому традиційні для англійської мови слова перетворюються в діалектизми. Як відомо, найбільш поширеним випадком монофтонгізації є монофтонгізація дифтонга [aw]. Дифтонг [aw] перетворюється на монофтонг [a:] перед носовими, глухими та голосними звуками. Монофтонгізація не виникає у кінцевій позиції, де можуть утворюватись дифтонги [aw]. Звук [a:] орфографічно зображують як «ah».

Як уже зазначалось, гендерні аспекти монофтонгізації дифтонга [aw] вивчали Марк Вісноскі та Скотт Кiслiнг. У ході згаданого у підпункті 3.2 дослідження учасникам опитування задавали питання, частина відповідей на які передбачала використання або не використання монофтонгізації, тобто кожний учасник міг відповісти використовуючи традиційні лексеми або специфічні пітсбургські слова, що виникли внаслідок монофтонгізації. Наприклад: «Can you tell me what part of Pittsburgh the USX Tower is located in?» (Скажіть будь-ласка у якій частині Пістбурга розташована USX Tower (скорочена назва хмарочоса U.S. Steel Tower (у буквальному перекладі - «Американська сталева вежа»). Відповіддю могло бути «downtown» або «dahnthan». Дане дослідженя виявило, що молодь має набагато меншу схильність до монофтонгізації ніж старше покоління, разом з цим значні відмінності у схильності до монофтонгізації спостерігається між статями. Серед жінок схильність до монофтонгізації мали середня і старша вікові групи, тоді як монофтонгізація виявилась характерною для усіх вікових груп чоловіків. При цьому, серед чоловіків народжених у місті найчастіше монофтонгізація фіксувалась у представників молодшої вікової групи, а серед чоловіків народжених в околицях - у представників старшої вікової групи [11].

Таким чином, цілком типовим для чоловіків є вживання цілої низки слів, зокрема:

Ahr - Година;

Fahr - Вогонь, пожежа;

Fire Tire - Пожежна каланча;

Flahr - Квітка;

Haus - Будинок;

Hollah - Порожнеча, заглиблення, западина, виїмка, яма; вибоїна, низина; лощина, балка;

Raht - Маршрут;

Pahr - Сила, міць, енергія, потужність;

Pahn - Фунт;

Tahl - Рушник;

Tahr - Покришка;

Tahrarn - Монтування;

Tahrs - Вежі;

Wahr - Дріт;

Yella - Жовтий;

Dahnthan - В центрі міста;

Dahn nair - Там;

Souled aht - Продано, розпродано;

Chawt! - Стережись! [9, с.31-46].

Наведемо кілька прикладів чоловічого слововживання: «S'not mine yella tahl» - «Це не мій жовтий рушник»; «Sgo! Da raht is right» - «Ходімо! Маршрут правильний»; «Da haus is dahn nair» - «Будинок знаходиться там»; «Chawt! We are doing da tahrarn» - «Стережись! Ми виконуємо монтування»; «They need a Fire Tire! Da fahr is very stong» - «Їм потрібна пожежна каланча! Пожежа дуже сильна»; «All goods are souled aht» - «Всі товари розпродано».

Крім того, не виникає сумнівів у тому, що чоловіки частіше ніж жінки захоплюються спортом та спортивними іграми. Не винятком є і пітсбургські чоловіки, які використовуючи монофтонгізацію створюють додаткові назви улюблених команд, спортивних ігр, інші назви, пов'язані зі спортом та змінюють імена улюблених гравців:

Bill Cahr (Bill Cowher) - Білл Коуер - відомий гравець у американський футбол Національної футбольної ліги США, тренер;

Pahrts (Pittsburgh Pirates) - буквально «Пітсбургські пірати» - професійна бейсбольна команда м. Пітсбург;

Bullin' (Bowling) - гра «Боулінг»;

Da Meddahs (The Meadows) - «Мідовс» - назва комплексу, що складається з готелю, іподрому та казино;

Cahr Pahr - буквально « сила Коуера» - сила, що приведе команду «Стіллерс» до суперкубка;

Brahn Gahles (Brian Giles) - Браян Гайлс - відомий гравець у бейсбол, грав у команді «Пітсбургські пірати»;

Kerdell Stewrt (Kordell Stewart) - Кордел Стюард - відомий гравець у американський футбол (квотербек) Національної футбольної ліги США;

Rocky Blahr (Rocky Blier) - Роккі Блайер - відомий гравець у американський футбол Національної футбольної ліги США;

Marn Cope (Myron Cope) - Майрон Коуп - відомий спортивний коментатор [17].

Доречними будуть і приклади вживання спортивної лексики, що виникла у зв'язку з монофтонгізацією, представниками сильної статі м. Пітсбург: «Bill Cahr is da greatest head coach of da greatest football team! («Білл Коуер - найкращий тренер найкращої футбольної команди»), «Peter and me went bullin' last night, and he bulled a 175!» («Я і Пітер вчора ходили грати у боулінг і він набрав 175 очок»), «Yinz goin dahn ta da Meddahs ta watchem horses?» («Ви збираєтесь у Мідовс, щоб подивитись кінські перегони?»), «Pahrts lost again!» («"Пітсбургські пірати " знову програли!»).

Поряд з цим, чоловіки Пітсбурга активно вживають і специфічні місцеві спортивні назви, імена гравців та спортивні фрази, які були утворені різноманітними шляхами (перенесенням значення одного слова на інше, випадінням певних звуків, скороченням слів і т.д.), а не лише за допомогою монофтонгізації. Прикладами таких назв можуть бути:

JoePa (Joe Paterno ) - Джозеф Патерно - відомий гравець у американський футбол;

The Lig (The National Football League) - Національна футбольна ліга;

Da Pens/Da Gwins (The Pittsburgh Penguins) - буквально «Пітсбургські пінгвіни» - професійна хокейна команда м. Пітсбург;

Buccos (The Pittsburgh Pirates) - буквально «Пітсбургські пірати» - професійна бейсбольна команда м. Пітсбург;

Maz (Bill Mazeroski) - Білл Мазероскі - відомий бейсболіст;

Goofy Gulf (Miniature golf) - міні-гольф;

Jerry O (Jerry Olsavsky) - Джеррі Олcавскі - відомий гравець у американський футбол Національної футбольної ліги США;

Lah-Muuuuuu (Mario Lemieux) - Маріо Лемье - відомий хокеїст;

Sell My Monkey! - хокеїст Ягомір Ягр забиває;

Pantsy Park (PNC Park) - назва бейсбольного стадіона;

Balitmorie Birdies (Baltimore Ravens) - буквально «Балтіморські ворони» - професійна футбольна команда м. Балтімор;

Blitzburgh - м. Пітсбург під час плей-офф футбольної команди «Стіллерс»;

It's the Old Dipsey Doodle - вертітися і пропустити третій страйк;

Jacksonville Jag-offs (The Jacksonville Jaguars) - буквально «Джексонвільскі ягурари» - професійна футбольна команда м. Джесконвілл;

Jax Jag-Wires (The Jacksonville Jaguars) - буквально «Джексонвільскі ягурари» - професійна футбольна команда м. Джесконвілл [17].

Представимо кілька прикладів вживання слів цієї групи: «That (referee's call) was a debacle, I'm calling the Lig» («Цей (виклик судді) був фіаско, я звертюсь до Національної футбольної ліги); «Yinz bin to da new Pantsy Park yet?» («Ви вже були у новому стадіоні "PNC" ?»); «Yinz wanna play Goofy Gulf?» («Хочете пограти у міні-гольф?»); «Lah-Muuuuuu calls Da Burgh home» («Маріо Лемье називає Пітсбург своєю домівкою»).

Значний внесок у поповнення словника «пістбургізмів» спортивною чоловічою лексикою зробив спортивний коментатор і журналіст Майрон Коуп. Слова вигадані ним теж не утворились внаслідок монофтонгізації, однак залишились у широкому вжитку серед пітсбургських чоловіків - прихильників спорту. Найвідомішими «пітсбургізмами» Майрона Коупа вважаються:

Minnie Vikes (The Minnesota Vikings) - буквально «Мінесотські вікінги» - професійна футбольна команда м. Мінеапосілс;

Shports - спорт;

Cope-a-nut (Coconut) - буквально «кокос» - влучна спортивна фраза;

Cryboise (The Dallas Cowboys) - буквально «Даллаські ковбої» - професійна футбольна команда м. Даллас;

Yoy, yoy, double yoy! - відомий вигук Майрона Коупа для підбадьорювання гравців і вболівальників;

Hadded raders (The Oakland Raiders) - буквально «Оклендські рейдери» - професійна футбольна команда м. Окленд [17].

Сучасні пітсбургські чоловіки можуть використовувати лексичну спадщину Майрона Коупа у таких реченнях як: «That was a cope-a-nut as Marn Cope said» («Це була влучна фраза («кокос»), як казав Майрон Коуп» ); «Cryboise are fast today» («"Даллаські ковбої" сьогодні швидкі»); «Dis iss real shports» (Це - справжній спорт»).

Повертаючись до використання лексем утворених внаслідок монофтонгізації варто зазначити, що переважання даного явища саме у чоловіків дослідники Марк Вісноскі та Скотт Кiслiнг пояснюють сприйняттям чоловіками місцевого діалекту як певної спадщини [11]. З іншого боку П. Традгiл, вважає, що жінки схильні обирати більш престижні форми мови прагнучи підкреслити свій соціальний статус [22 c. 64]. Звичайно діалекти, як правило, не належать до таких форм, а отже і мало вживається жінками, які не сприймають їх як особливу спадщину.

Якщо традиційним чоловічими захопленням прийнято вважати спорт, то серед жіночих захоплень одне з провідних місць посідають мода і шопінг. Відображає цю гендерну специфіку і пітсбургський діалект, у в межах якого вживаються місцеві слова, що характеризують жіночі захоплення і відповідно частіше звучать в устах жінок. Це переважно назви видів одягу та пов'язані з ним поняття, слова, що стосуються моди і стилю, наприклад:

Bobos - Туфлі;

Bootyparler - Перукарня;

Brawl - Жіноча спідня білизна;

Bumbershoot - Парасолька;

Gutcheez - Нижня білизна;

Hills - Підбори;

Jresser - Сукня;

Juhllery - Ювелірні вироби;

Leggins - Зимові штани, легінці;

Mah - Торговий центр;

Sell - Розпрожаж;

Wraps - Верхній одяг;

Tobahgin - В'язаний зимовий капелюх [9., с.31-46].

Пітсбургська леді може запитати своєї подруги її думку щодо взуття, яке вони бачили у торговому центрі ось так: «What do you think about those bobos from da mah?», або висловити бажання купити сукню під час розпродажу таким чином: «I will take this jresser during da sell next month». Тезу про те, що ювелірні вироби - це найкращий подарунок, мешканка Пітсругра теж може висловити дещо незвично у порівнянні з жінками з інших регіонів: «Juhllery is da best present for me».

Серед «пістбугргізмів» існують лексеми, які фактично є результатом заміни літери «о» на «u». Вони нерідко використовуються саме жінками, оскільки різкої звукової різниці у вимові цих слів не відчувається і відповідно діалект є менш помітним, що характерно для жінок. У даному випадку в першу чергу йдеться про загальновживані, досить поширені слова, такі як:

Brudder - Брат;

Fuud - Їжа;

Ruff - Дах;

Skull - Школа;

Unce - Унція;

Ungion - Цибуля;

Brung - Нести, приносити;

Dunkey - Віслюк [9., с.31-46].

Отже, для жінок, особливо старшої вікової групи, допустимо вживати пітсбургський діалект зокрема і у таких реченнях: «His brudder went to skull» («Його брат пішов у школу»); «Maria brung some ungion from the score» («Марія принесла цибулю з магазина»); «When it rains the ruff leaks» («Під час дощу дах протікає»); «Dunkey is a nice animal» ( Віслюк - чудова тварина»).

Особливої уваги потребує вживання дієслів у носіїв пітсбургського діалекту, оскільки воно має певну історичну та гендерну зумовленість. Так, як відомо, довгий час види діяльності поділялись на «жіночі» і «чоловічі», відповідно представники кожної статі частіше вживали діалектизми, які стосувалися виду діяльності, що ними виконувався. Враховуючи сучасні реалії можна стверджувати, що дану звичку зберегла лише старша вікова група, котра вважає чоловічими заняттями важку фізичну працю або активний відпочинок поза домом, а отже чоловіки цієї вікової групи вживають відповідні дієслова:

Feeschun - Рибалити, риболовля;

Poosh - Штовхати, підштовхувати;

Shinny - Вилазити, видиратися;

Gall-a-vant - Їздити весь день без причини;

Rasslin - Боротися, битися, займатися боротьбою;

Plinkin' - Стріл яти з рушниці по випадкових об'єктах;

Throwed - Кидати [17].

Прикладами вживання даних дієслів є ціла низка ситуацій: «He went feeschun yesterday» («Вчора він ходив рибалити»); «Yinz stop rasslin back dere!» («Гей, ви, припиніть битися!), «Would you poosh my car off the road?» («Чи не допомогли б ви відштовхнути мою машину з дороги?»); «Shinny up dat telephone pole and untangle your kite» (Вилазь на телефонний стовп та розплутай свого повітряного змія»).

Водночас «жіночими» видами діяльності представники старшої вікової групи мешканців Пітсбурга схильні вважати роботу, пов'язану з домашнім господарством, що виражається і певними «пісбургізмами», які частіше вживають жінки:

Dip-up - Накривати обід;

Press off - Прасувати одяг;

Redd off - Прибирати;

Redd up - Прибирати;

Liftin' - Ставити їжу на стіл;

Wrinch - Полоскати, полоскання;

Worsh - Мити;

Unthaw - Розморожувати;

Kook - Говувати їжу [17].

Аналогічно до попередніх випадків можна продемонструвати вживання дієслів жінками: «I'm going to dip-up dinner...get ready to eat» («Я збираюсь накривати обід…приготуйтесь їсти»); «Redd off the table, please» («Приберіть зі столу, будь-ласка»; «Take the chicken outa da freezer so's it can unthaw» (Витягни курку з морозильної камери, щоб вона розморозилась»); «Аnn will press off that shirt before you put it on» (Енн випрасує ту сорочку перед тим як ти її вдягнеш».

Аналіз гендерно обумовлених особливостей слововживання мешканців міста Пітсбург засвідчив, що ці особливості викликають інтерес у зв'язку з наявністю специфічного слововживання саме чоловіків. Зазвичай у дослідженнях присвячених гендерним особливостям мовлення йдеться про виникнення певного «жіночого стилю», однак вивчення мови носіїв пітсбургського діалекту дає підстави для виокремлення «чоловічого стилю», який тісно пов'язаний з монофтонгізацією, захопленням чоловіків спортивними іграми та видами їх діяльності. Слововживання представників сильної статі у Пітсбурзі підкреслює самоідентифікацію чоловіків з рідним містом та є сприяє подовженню існування пітсбургського діалекту.

Розділ 3. Вікові ознаки слововживання

Дослідження вікових особливостей слововживання у діалекті мешканців Пітсбурга вимагає звернення уваги на вікову структуру населення міста, яка згідно з даними 2010 року наданими Бюро перепису населення США (Census Bureau) виглядає таким чином: діти до 18 років - 16, 3%; молодь від 18 до 24 років - 18, 9%; дорослі від 25 до 44 років - 27, 4%; дорослі від 45 до 64 років - 23, 6%; дорослі старші за 65 років - 13, 8% [21]. Сьогодні представники цих вікових груп населення є основними носіями пітсбургського діалекту. Крім того, певна частина носіїв даного діалекту мешкає в околицях міста. З метою з'ясування вікових особливостей слововживання носіїв пітсбургського діалекту умовно поділимо їх на три вікові групи: молодша - особи до 25 років, середня - особи 25-49 років, і старша - носії від 50 років.

Аналізуючи вікові ознаки діалекту мешканців міста Пітсбург необхідно вказати на те що, використання даного діалекту є більш характерним для старшої вікової групи (50-80 років). Це можна пояснити тим, що значна частина таких мовців є або прямими нащадками мігрантів різних хвиль (1880 -1920 рр., 1950-1960 рр., 1980-1995 рр.) або мігрантами у першому поколінні, котрі оселилися у Пітсбурзі та його околицях. Традиції різних країн світу, які привезли з собою переселенці яскраво виражаються в національній кухні, саме тому серед старшої вікової групи носіїв пітсбургського діалекту часто вживаються лексеми, які позначають їжу або напої, зокрема:

Fuud - Їжа;

Melk - Молоко;

Voka - Горілка (Водка);

Hun (Hon) - Мед;

Cut - Шматок піци;

Pop - Содова;

Shpegetti - Спагетті;

Bir - Пиво ;

Butterbread - Хліб з маслом;

Hoagie - Сендвіч;

Hokey-pokey - Морозиво (або лід);

Chipped Ham - Дуже тонко нарізана шинка;

Squeet - Ходімо їсти;

Kitch-ip - Кечуп;

Tayduh - Картопля;

Takeela - Текіла;

Jumbo - Болонська ковбаска;

City Chikken - паніровані кубики яловичини обсмажені або запечені короткому дерев'яному рожні [9, с.31-46].

Можна стверджувати, що більшість з цих слів утворилась шляхом фонетичних змін літературної мови, наприклад: milk-melk, honey - hun, food - fuud, vodka - voka, а деякі шляхом перенесенням змісту одних понять на інші, наприклад м'ясо яловичини порівнюється з курятиною (City Chikken ) або злиттям змісту понять (Butterbread (хліб з маслом) = butter (масло) + bread (хліб) [9., с.45]. Таким чином, для мешканця Пітсбурга 58 років цілком зрозумілим є висловлювання: «I will not drink pop, I would like to take some melk» («Я не питиму содову, я би хотів молока»), тоді як молодші мешканці інших регіонів США не завжди зможуть здогадатись що саме питиме чи не питиме мовець. Або інший приклад - купуючи пиво носії пітсбургського діалекту старшої вікової групи можуть запитати: «What kinda bir isat?» («Що це за пиво?»). Меншканці Пітсбурга відомі своїм захопленням різноманітними гамбургерами та іншими снеками, при чому не винятком є і громадяни старшого віку, тому від них не рідко можна почути: «Hoagie is da best fuud for me» («Сендвіч - для мене найкраща їжа»).

Окрім того, старша вікова група носіїв діалекту вживає багато інших лексем, які пов'язані з побутом:

Baffroom - Ванна кімната;

Meer/Mirra - Дзеркало;

Nanoleum - Лінолеум;

Pillas - Подушки;

Bawdle - Пляшка;

Bitzle - Бруд на підлозі;

Chimley - Димар;

Church key - Відривачка [9., с.31-46].

Наведемо кілька прикладів слововживань цих лексем. Представники старшої вікової групи можуть дуже своєрідно констатувати, що димар необхідно почистити: «Dat der chimley needs cleaned aht» або нагадати дітям прибрати бруд, який вони залишили на підлозі: «Hey yinz kids better pick up 'em bitzles yinz left on da floor». Оригінально у мовленні осіб старше 50 років виглядатиме і часто вживана фраза «Мені треба іти у ванну кімнату» - «I hafta goto da baffroom».

Поява та вживання нових слів внаслідок фонетичних змін (зокрема змін голосних) є характерною і для середніх вікових груп носіїв пітсбургського діалекту. У цьому контексті цікавими є дослідження, які проводив Вільям Лабов. Дослідник вивчав вікові особливості пітсбургського діалекту у праці «Атлас Північно-Американського діалекту: фонетика, фонологія, звукові зміни». При цьому були охоплені мешканці Пітсбурга та околиць у віці 29-66 років, а значна частина учасників дослідження мала вік 33-36 років. Лабов наводить приклад мовлення жінок 39 та 44 років. У першому випадку мовець вважає, що лексеми «sock» і «talk» мають звучати однаково та чітко римує їх у своїй вимові. У другому випадку мовець вимовляє лексеми «taller» та «dollar» з відчутною різницею між голосними у другому складі (хоча у загальному американському діалекті англійській мови її немає - [t?l?r] і [d?:l?r] ). У мовленні 35-річного мешканця Пітсбурга звуки [?], [ж] та [o -oh] є досить близькими за звучанням. Навіть у таких словах як sun, fun, duck, mother. Таким чином, у його сприйнятті мови голосні низького піднесення перед назальними приголосними висуваються на перший план і вимовляються як голосні середнього піднесення, що суттєво вливає на розуміння слів [13, с. 271-275]. Фактично саме ці або аналогічні звукові контрасти серед мовців середньої вікової групи спричинюють виникнення нових слів специфічних для мешканців Пітсбурга. Серед них:

Ahia - штат Огайо;

Dower - Доллар

Ahr - Година

Keller - Колір;

Dowas - місто Даллас;

Erol - Нафта;

Mum - Мама;

Mundy - Понеділок;

Cahny - Графство;

Flahr - Квітка;

Furill - Насправді

Court - Кварта (у Британії кварта = 1, 14 л, у США кварта= 0, 95 л.)

Celr - Підвал [9, с.31-46].

Доречно продемонструвати кілька прикладів слововживання носіїв пітсбургського діалекту середньої вікової групи: «What ahr does da game start?» («О котрій годині починається гра?), «Da flahrs are rilly pretty» («Квіти справді гарні»), «I need a court of melk from the store» («Мені потрібна кварта молока з магазину), «Не will furill go to Ahia on Mundy» (Він справді поїде в Огайо в Понеділок), «Her mum lives in Dowas» (Її мама живе у Далласі), «One dower» («Один доллар).

Темп життя працездатного населення (яке здебільшого складається з осіб середнього віку) постійно змушує поспішати і пропускати або видозмінювати деякі звуки, спрошуючи їх. Звукові зміни сприяють виникненню навіть лексем, що позначають цілі фрази. Їх активно використовують носії місцевого діалекту у Пітсбурзі середньої вікової групи, найвідоміші з таких лексем:

Hafta - Have to - Мусити, бути змушеним;

Inna - In the - В, всередині чогось;

Ize - I was - Я був;

Jano - Did you know - Чи ти знав?

Like at - Like that - Ось так;

Ow-No - I don't know - Я не знаю;

Waidon -Wait for - Чекати на;

Ki - Can I - Чи можу я?

Yagottabekidden - You have got to be kidding - Ти мабуть жартуєш;

Stoofar - It's too far - Це дуже далеко;

Yabyinat - (Are) you buying that? - Ти купуєш це?

S'muny - Some money - Гроші, певні кошти [9, с.31-46].

Таким чином, для 36-річного мовця, під час розмови про відстань між мітами прийнятним, зокрема, є запитання: «Jano that Dowas is 1721 km from Picksburgh?» (Ти знав, що Даллас знаходиться на відстані 1721 км. від Пітсбурга?), на яке він може почути відповідь: «Ize in Dowas. Stoofa» («Я був у Далласі. Це дуже далеко». А 40-річний мешканець околиць Пітсбурга позичаючи гроші використовує фразу: «Ki borrow s'muny?». Досить типовим є і такий діалог чоловіків середнього віку в магазині Пітсбурга: «Hey donnie, are yabyinat? - No, no way. Yagottabekidden.» («Гей, приятелю, ти купуєш це? - Ні, ні за що. Ти мабуть жартуєш».

Слововживання носіїв пітсбургського діалекту молодшої вікової групи викликає особливий інтерес. Традиційно вважається, що саме ця вікова група є найменш схильною до вживання діалекту. Пояснення у даному випадку досить просте: більшість молодих людей народилася у США, а їх батьки вже не можуть вважатися емігрантами або нащадками емігрантів у першому чи навіть у другому поколінні. Сьогодні молодь 18-25 років завдяки використанню технічних засобів та Інтернету, національним ЗМІ, інтегрується у глобальний простір, який витісняє місцевий разом з притаманним йому діалектом. Частина молодих людей продовжує здобувати освіту в інших штатах, в результаті чого вони не часто вживають діалект. З іншого боку, частина молоді бажає зберегти місцеву ідентичність вживаючи специфічну діалектичну лексику.

Цікаве дослідження щодо використання молоддю 19-25 років пітсбургського діалекту провів Марлен Харісон, опитавши 100 користувачів Інтернету, які мешкають у Пітсбурзі. На питання про те, як довго вони мешкають у Пітсбурзі та його найближчих околицях 91% опитаних відповіли «все моє життя», на проживання у місті протягом 7-10 років вказали 3% респондентів, протягом 4-6 років - 2%, протягом 3-х і менше - 4%. Потім учасників опитування запитали чи знають вони що таке «пітсбургізми» (специфічні слова, характерні для пітсбургського діалекту). На це запитання 96% респондентів відповіли «так, звичайно». Решта 4% зазначили, що мають загальне розуміння цієї теми. Найпопулярнішими словами, які у опитаних представників молоді асоціювалися з Пітсбургом стали:

Yinz - похідне від «you guys» - ви (друзі, хлопці)

Dahnthan - Dowtown - в центрі міста

Stillers - пітсбугський варіант назви футбольної команди «Steelers» [6].

Яскравими прикладами молодіжного слововживання є запитання: «Yinz, what do you think about Stillers' game today?» (Друзі, що ви думаєте про гру «Стіллерс» сьогодні?» або пропозиція «Let's gо dahnthan» («Давайте підемо в центр міста»).

Важливо зазначити, що з-поміж іншого дослідження Харісона мало на меті з'ясувати ставлення молоді до «пітсбургізмів». За цим критерієм він виділив 4 основні групи - молодь, що позитивно ставиться до пітсбугрської лексики - 57%; молодь, що негативно ставиться що пітсбургської лексики - 15%; молодь, що нейтрально ставиться до пітсбургської лексики - 9%, молодь, яка позитивно ставиться до міста Пітсбург, однак негативно до «пітсбургізмів» - 19%. Таким чином, загалом можна відзначити позитивне ставлення молоді Пітсбурга до місцевого діалекту, водночас значний відсоток (загалом 34%) негативно сприймає таку особливість міста і околиць. Дослідник поцікавився і аргументами, якими керуються учасники опитування у своєму ставленні до пітсбургського діалекту. Для позитивно налаштованої молоді «пітсбургізми» є частиною рідного міста, з яким вони себе ідентифікують, налаштовані негативно вважають, що пітсбургський діалект погано звучить, а його носії справляють враження неосвічених людей [6].

Певні висновки про вікові ознаки вживання пітсбургського діалекту робить і відома дослідниця цього діалекту Барбара Джонстоун. На її думку, старше покоління пов'язує «пітсбургізми» з класовою приналежністю та освітою, тоді як молодше покоління не помічає цього зв'язку, оскільки зустрічається з «пістбургізмами» переважно у письмових джерелах, а не в усній мові [23, c.14].

Своєрідним письмовим джерелом «пісбургізмів» є пітсбургські футболки з веселими написами з використанням місцевої пітсбургської лексики. Такі футболки зазвичай купують туристи або молодь. Звичайно ж інколи це роблять і представники середньої вікової групи, однак яскраві футболки вважаються більш відповідними молодіжному стилю одягу. Завдяки пітсбургським футболкам туристи знайомляться з місцевим діалектом, а молодь міста і околиць (навіть та її частина, яка не використовує діалект) починає бути не лише активними, але й «пасивними» носіями діалекту.

Пітсбургські футболки продаються скрізь: в спеціалізованих сувенірних мазанинах, в точках продажу вздовж вулиць міста, в Інтернеті. Вони як правило білого, чорного, жовтого або оранжевого кольору. Літери на них білі, чорні або золоті. Ці кольори вважаються кольорами міста та футбольних, баскетбольних або хокейних команд, які його представляють. Спереду зазвичай зображений міський пейзаж з обов'язковим написом «Pittsburghese» (іноді «Pixburghese»). Найпопулярнішими словами на футболках є:

Dahntahn - В центрі міста;

Worsh - Мити;

Jynt iggle - «Giant Eagle» (мережа супермаркетів);

Gumban - Жувальна гумка;

Redd up - Прибирати;

Slippy (slippey) - Слизький;

Yinz - Ви;

Jagoffs - Ідіоти [10, c.158].

Отже, молодша вікова група мешканців міста Пітсбург найчастіше з-поміж усіх «пістбургізмів» вживає ті лексеми, які зображені саме на футболках. Зазначимо, що разом з популярними словами на пітсбургських футболках наводять і специфічні тлумачення та вимову деяких слів, зокрема:

Вlitzburgh: n. - a drinking town with a football problem (містечко, що зловживає алкоголем через футбольні проблеми);

Chipped ham: n. - thinly sliced ham sold only in the Burg (тонко нарізана шинка, що продається лише у Пітсбурзі);

Jagoff: n. - anyone who pisses off a Pittsburger (будь-хто, кому не подобається Пітсбург);

Keller: n. - black and gold to name a few (загальна назва для чорного та золотого кольорів);

Picksburgh: n. - the greatest city in Pensivania [Pennsylvania] (найкраще (найбільше) місто в Пенсильванії);

The burgh: n. - a helluva cool place (до біса круте місце);

The mon: n. - Monogahela [sic, Monongahela] River (річка Мононгіела);

The point: n. - the meeting place of Pittsburgh's Three Rivers (місце у Пісбурзі, де зустрічаються три річки) [10, c.158].

З наймолодшою віковою групою носіїв пітсбургського діалекту футболки та лексеми, які на них друкують пов'язують і два інші факти. По-перше ідея випускати футболки у їх сучасному вигляді виникла відносно нещодавно, у 90-х роках XX ст. (коли народилася значна частина молодшої вікової групи носії діалекту) завдяки копіюванню наклейок на європейських машинах, що сприяло формуванню звички носити такі футболки саме у молоді. По-друге, вартість футболок вважається досить помірною, їх може дозволити собі навіть підліток, а тому це дає змогу залучити молодь.

Підсумовуючи викладену інформацію про вікові ознаки слововживання різними віковими групами носіїв пітсбургського діалекту можна зробити висновок про те, що для старшої вікової групи характерним є вживання лексем, пов'язаних з побутом, для середньої - загальної лексики. Молодша вікова група менше ніж інші групи користується «пітсбургізмами», отримуючи інформацію про них переважно з письмових джерел, до яких можна віднести і вищезгадані місцеві футболки. Зауважимо, що багато специфічних «пітсбургських слів» утворилась внаслідок різноманітних фонетичних змін, незалежно від того, якою саме віковою групою вони використовуються найбільше. Разом з цим, виокремлення вікових особливостей слововживання мешканців міста Пітсбург є досить умовним, оскільки загалом з цього питання відсутні дослідження, що могли б надати надійну кількісну та якісну інформацію, охоплюючи значну частину мешканців міста і околиць та формуючи достатню статистичну базу. Це пов'язано зі значною складністю проведення подібних досліджень як з методичного так і практичного погляду. Водночас дослідження тематики вікових особливостей слововживання носіїв пітсбургського діалекту сприяє розвитку лінгвістичних наук шляхом окреслення кола проблем для подальшого вивчення філологами і соціолінгвістами.