Особливості перекладу термінів (на матеріалі текстів юридичного дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

1.1 Визначення та різновиди термінологічної лексики

1.2 Соціокультурні аспекти англомовних текстів юридичного дискурсу

1.3 Особливості функціонування та прийоми перекладу англійської юридичної термінології

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Труднощі відтворення у перекладі складних юридичних термінів та термінів-словосполучень

2.2 Переклад синонімічних англійських юридичних термінів

2.3 Переклад англійських термінів українською мовою на матеріалі юридичних текстів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Прогрес людства, розвиток науки і техніки передбачає активну дослідницьку діяльність у галузі термінологічної лексики, явищ і процесів номінації та термінологізації. Проблеми перекладу, становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінології як прошарку наукової лексики привертають увагу дослідників. Вчені доходять висновку, що для підтримання орієнтації та одностайності при зображенні фахових знань сучасний стан науки вимагає поглибленого вивчення таких питань, як особливості перекладу термінів, генезис, процеси формування термінологічних систем, семантизація термінів, стандартизація термінів та їх прагмастилістична реалізація в науковій літературі та науковій комунікації.

Дослідження термінів як лінгвістичної категорії посідає важливе місце в мовознавстві. Але особливості їх функціонування можуть викликати труднощі під час вибору способів їх перекладу українською мовою.

Проблему вивчення терміносистеми права, закономірностей її розвитку й функціонування в різні періоди розглядалися в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників: Д. Мелінкоффа [34], Є. Бортничука [5], Е. Дерді [12], А. Суперанської [29], Т. Кияка [16] та ін. Особливості перекладу юридичних текстів розглянуто в працях С. Тюленєва [30], В. Алімова [1]. У сфері термінознавства приділяється значна увага дослідженню словотвірних і структурно-семантичних характеристик англійських юридичних термінів (Е. Дерді [12]).

Особливого значення в період посилення інтеграції країн та міжнародних економічних зв'язків набуває юридична термінологія. Тому це дослідження присвячене особливостям перекладу англійської термінології юридичного дискурсу.

Актуальність дослідження пов'язана з важливістю правових норм і законів у системі міжнародних зв'язків, їх адекватної мовної реалізації при перекладі, а також з розробкою методичних рекомендацій та вказівок щодо поліпшення праці перекладача, який здійснює переклад юридичного тексту, що містить специфічну юридичну термінологію, низку усталених слів, словосполучень.

Мета дослідження - виявити особливості передачі англійських термінів юридичного дискурсу українською мовою.

Згідно зі встановленою метою визначаємо такі завдання:

· розглянути визначення термінів та їх основні різновиди;

· дослідити соціокультурні аспекти англомовних текстів юридичного дискурсу;

· визначити особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології;

· проаналізувати переклади англійських термінів українською мовою на матеріалі юридичних текстів

Об'єктом дослідження є терміни англомовного юридичного дискурсу.

Предмет дослідження - особливості перекладу англійських юридичних термінів українською мовою.

Матеріалом дослідження слугували посібники з права, що містять різноманітні англомовні тексти юридичного дискурсу. З метою аналізу перекладів такої літератури було відібрано деякі фрагменти шляхом випадкової вибірки.

Під час дослідження було використано такі методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний, метод компаративного аналізу.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати становлять певний внесок у розвиток теоретичних аспектів перекладознавства.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв'язання практичних проблем, пов'язаних з англо-українським перекладом текстів з юриспруденції. Запропонований аналіз опрацьованої літератури може бути використаний у подальших наукових дослідженнях перекладу галузевої термінології.

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

термін юридичний переклад

РОЗДІЛ 1.

ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

1.1 Визначення та різновиди термінологічної лексики

Аналіз наукової літератури за темою засвідчив, що незважаючи на величезний інтерес сучасних лінгвістів до поняття «дискурс», його трактування залишається неоднозначним та в багатьох роботах обумовлюється завданнями досліджень. Дуже влучним є висловлювання Т. ван Дейка: «Часто найбільш розпливчасті поняття та ті, що найважче піддаються визначенню, стають найбільш популярними» [6]. Найбільш адекватним та повним виглядає визначення дискурсу, запропоноване Н. Арутюновою: «зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та ін. факторами; мовлення, що занурене в життя» [40, с. 136-137].

Юридичний дискурс належить до типу інституційного дискурсу, що відноситься до сфери врегулювання соціальних взаємовідносин та характеризується жорсткою організацією та ієрархічною структурою. Він є орієнтованим на всі верстви суспільства та вважається одним з найбільш актуальних дискурсів сучасності. Право - це не тільки сукупність нормативних актів та законів, але і найважливіше досягнення культури усієї цивілізації, яке має бути твердим фундаментом життя як суспільства в цілому, так і окремого індивідуума. Проте, з перекладацької точки зору, найбільший інтерес дослідників привертають саме юридичні терміни.

За визначенням А. Коваленко, терміном є емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [18]. Передача англійських термінів українською мовою вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної та юридичної літератури важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова [13].

На думку Н. Раєвської, термін можна визначити як, слово, що характеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю в системі лексики на означення понять якоїсь окресленої галузі знань [25].

Нерозривний зв'язок юридичних понять і відповідних їм термінів виявляється в тому, що упорядкування правової термінології неможливе без досить глибокої наукової розробки юридичних понять, їх логічного аналізу і точного визначення. Якщо юридичні поняття визначені недостатньо ясно, про точну термінологію не може бути і мови. Як відзначав В. Виноградов, усякі «спроби упорядкування термінів без попереднього аналізу понять, що ними виражаються, залишаються безрезультатними» [7].

Отже, юридичний термін буває полісемічним, хоча однією з вимог до терміна є саме його однозначність, адже законодавець повинний дати юридичному термінові єдине визначення, що враховує всі істотні ознаки, які мають правове значення. Наявність у терміна декількох різних законодавчих дефініцій веде до нечіткості, розпливчастості правового регулювання, породжує непорозуміння і помилки, як правило, з боку тих, на кого поширюється дія законодавчого акта. Однак визначення правового поняття в законі дуже важливо і з нормативної сторони. Орган або особа, що застосовують або виконують правове розпорядження, не можуть трактувати дане законодавцем поняття інакше, чим це сформульовано в нормативному акті. За твердженням В. Комісарова, нормативні дефініції - це норми особливого роду, що органічно входять в механізм правового регулювання і визначають його загальні основи, організаційні передумови [19].

Існують деякі особливості юридичного тексту, які призводять до труднощів, що виникають у процесі його семантичної інтерпретації.

Енциклопедичний юридичний словник у словниковій статті «Юридична техніка» визначає юридичні терміни в такий спосіб «словесні позначення державно-правових понять, за допомогою яких виражається і закріплюється зміст нормативно-правових розпоряджень держави» [36, c. 361]. Навряд чи можна погодитися з тим, що це визначення саме по собі точним, тому що немає сумніву, що поняття споживач або доброволець є правовими, але навряд чи їхній можна назвати державними.

Відповідно до положень Енциклопедичного юридичного словника юридичні терміни поділяються на три різновиди за ознакою «зрозумілості»:

1. Загальнозначущі терміни, які характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі усім: біженець, свідок, працівник; accomplice, accreditation.

2. Спеціальні юридичні терміни, які володіють особливим правовим змістом, (і зрозумілі лише фахівцям в області права): необхідна оборона, задоволення позову; coerced acquiescence, to retaliate accusation.

3. Спеціально-технічні терміни, які позначають галузь спеціальних знань - техніки, економіки, медицини тощо (ці терміни повинні бути зрозумілі юристові, який є ще і фахівцем в іншій галузі): недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, non-patentable, nuclear-free [36].

Термінів, що мають відповідники у загальновживаній лексиці, в сучасній мові відносно небагато. Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальні поняття з різних галузей людських знань. У цій функції вони завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно-виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення [29].

У зв'язку з появою нових галузей права, відкриття нових явищ виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної галузевої і вузькоспеціальної термінології.

За визначенням А. Коваленко, загальнонаукові і загальнотехнічні терміни - це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки.

Галузеві терміни - це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань. Наприклад: правові норми, прийнятий закон, nugatory.

Вузькоспеціальні терміни - це терміни, які характерні для спеціальності даної галузі. Наприклад: позов, нунціатура, chaplain, charge-sheet [18, с. 34].

В умовах, коли потрібно давати назви новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слів набувають визначеної специфіки. Відбувається спеціалізація їх значення при передачі термінів іншою мовою й уніфікація перекладних еквівалентів. Інколи в текстах зустрічаються слова і словосполучення, які відносяться до різних функціональних систем, тобто різних галузей.

Термін може бути утвореним на основі рідної мови або запозиченим як з нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і з іншої мови. Він повинен відображати ознаки даного поняття; значення терміну для спеціаліста дорівнюється значенню поняття.

За класифікацією А. Коваленко, усі терміни за своєю будовою поділяються на:

1. прості, які складаються із одного слова: punish - наказувати;

2. складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: the High Court - Верховний суд;

3. терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: specific performance - реальне виконання [14, с. 35].

Оскільки серед юридичних термінів переважають в основному терміни-словосполучення, то вони й є основною проблемою при перекладі юридичного тексту.

Найважливішою ознакою терміну-словосполучення, на думку В. Карабана, є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термін буде стійкий за значенням лише у певній системі й за її межами не сприймається як зв'язана мовна одиниця. Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття [14]. Термінологія для терміна є тим полем, яке надає йому точності й однозначності, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна.

Особливістю синтаксичної структури складених термінів є те, що за зв'язаністю елементів їх можна вважати вільними (оскільки їх компоненти зберігають своє пряме значення) і одночасно - закритими (оскільки при довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою термінологічність) [28]. Порівняймо: слідча таємниця й важлива слідча таємниця; судова експертиза і ретельна судова експертиза.

Ф. Циткіна висуває такі вимоги до терміну:

1. Термін має бути по можливості коротким і точним. Вдалий термін - не лише етикетка; він повинен чітко і повністю надавати характеристики поняття. Не всі терміни надають опис структури, аномалії, процесу чи функції, але кожен містить короткі вказівні чи описові характеристики.

2. Специфічність. Ця ознака - дуже бажана якість для терміна у кожній галузі науки. В ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах окремої галузевої термінології і не мати синонімів [32, с. 85].

Від терміна також вимагають, щоб він не мав емоційно-експресивного забарвлення, був цілеспрямованим на об'єкт у системі або ряді, та відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом від терміна вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише у межах своєї системи.

Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов'язані з перекладом термінології, у тому числі юридичного дискурсу.

1.2 Соціокультурні аспекти англомовних текстів юридичного дискурсу

За визначенням М. Газматова, юридичний переклад -- це переклад текстів, що відносяться до області права і використовуються для обміну юридичною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами [9, с. 130]. Оскільки право є наочною областю, пов'язаною з соціально-політичними і культурними особливостями країни, юридичний переклад є складним завданням. Для адекватної передачі юридичної інформації мова юридичного перекладу повинна бути особливо точною, ясною і достовірною.

Залежно від типу юридичних документів, що перекладаються, юридичний переклад підрозділяється на:

* переклад законів і нормативно-правових актів та їх проектів;

* переклад договорів;

* переклад юридичних висновків і меморандумів;

* переклад апостилів і нотаріальних свідоцтв;

* переклад установчих документів юридичних осіб;

* переклад довіреностей [23].

Юридичні документи і теоретичні роботи повинні перекладати тільки професійні перекладачі, що спеціалізуються на юридичному перекладі. Як правило, вони мають відповідну юридичну освіту або, як мінімум, значний досвід перекладів юридичної тематики. Помилки у перекладі тексту договору можуть призвести, наприклад, до спричинення матеріального збитку і пред'явлення судового позову, за що несе відповідальність перекладач.

При перекладі тексту з області права перекладачеві не можна забувати наступне. Початковий текст організований відповідно до правової системи, наявної у конкретній країні, що знаходить своє віддзеркалення у юридичних формулюваннях цього тексту, а текст перекладу призначений для використання в рамках іншої правової системи з характерними саме для неї юридичними формулюваннями [24].

Крім термінологічних лакун, або відсутності відповідних лексичних еквівалентів, перекладачеві слід пам'ятати, що текстові конвенції в початковій мові часто залежать від культурних особливостей і можуть не відповідати конвенціям тексту перекладу. У мовних конструкцій, як зазначає М. Гамзатов, характерних для вихідної мови, немає прямих еквівалентів у мові перекладу. У зв'язку з цим до завдань перекладача входить віднайдення конструкцій у мові перекладу, які виконують функції, аналогічні функціям конструкцій початкової мови [9].

Як робочі джерела інформації перекладачі юридичних текстів часто звіряються з юридичними словниками, особливо з двомовними. До них, за словами І. Федотова, варто відноситися з обережністю, оскільки більшість двомовних юридичних словників -- низької якості, і їх використання може привести до помилок в перекладі. При цьому з метою юридичного перекладу на загальні двомовні словники взагалі не можна спиратися [31, с. 131].

Неодмінним етапом процесу юридичного перекладу документів є редагування тексту перекладу іншою особою, бажано юристом.

Відмінною рисою перекладу текстів з юриспруденції є юридично завірений переклад. Юридично завірений переклад -- переклад, виконаний сертифікованим перекладачем або завірений в нотаріальному порядку.

Здійснюючи переклад юридичного тексту, перекладач навмисно відступає від структурної і смислової відповідності між двома сторонами комунікації на користь їх рівноцінності в плані дії [35, с. 133]. Юридичний документ, письмовий носій перекладної юридичної інформації, має текстові особливості, своєрідне мовне вираження. Не дивлячись на наявні суперечності в поглядах учених-лінгвістів і юристів, більшість погоджуються з тим, що будь-який текст має лексичну, логічну і граматичну основи, які організовані певним чином з метою передачі інформації. Немає сумніву, що іншомовні юридичні тексти мовою перекладу незалежно від їх функціонального призначення і прагматичної ролі мають такі ж основи.

Юридичний переклад, як і будь-який переклад галузевої літератури потребує значної бази знань перекладача та обізнаності, у різних сферах діяльності і наукових галузях. Особливо, якщо справа стосується перекладу текстів англійської мови українською і навпаки, адже Україна і Великобританія (і звичайно ж США) належать до різних правових систем. Як наголошує О. Скакун, Україна належить до романо-германської або континентальної юридичної системи, а Великобританія і США до англосаксонської. Це зумовлено особливостями географічного положення, історичного розвитку і культурних традицій країн, і як наслідок юридичні документи - контракти, договори, угоди, домовленості - значно різняться за своєю структурою і відрізняються вживаною лексикою, існуючими поняттями тощо [27].

Розгляд факторів перекладу будь-якого тексту в умовах міжкультурної комунікації будується з урахуванням основних особливостей мовної культури, типу і механізму соціального кодування рідної і іноземної мов. Такий підхід дозволяє виявити нову точку зору на рішення практичних завдань, пов'язаних з проблемами перекладу, наприклад, юридичного тексту. Головну роль у зв'язку з цим відіграє не тільки володіння соціальними знаннями правових норм, юридичної термінології, судово-процесуальних систем, але і особисті якості перекладача, оскільки переклад будь-якого тексту передбачає взаємодію національних мов, і, відповідно, культурних концептів. Для досягнення адекватного перекладу, на думку О. Щепотіної, необхідно володіти специфікою образів і пов'язаних з ними програм діяльності тих типів культур, між якими ведеться комунікація [33, с. 31].

Емпіричним шляхом доведено, що ті або інші фрагменти дійсності, зв'язків відносин знаходять віддзеркалення в мові як суспільному явищі. Прикладом цього може служити юридична мова, яка є розрізнювальним фактором національних культур. Так, у США судово-юридична тематика є основною складовою частиною масової культури цієї країни. Американський громадянин на підсвідомому рівні вірить в справедливість і стабільність своєї правоохоронної системи. Українським громадянам, у свою чергу, для досягнення максимально наближеного і адекватного сприйняття чужої лінгвокультурної спільноти, необхідно стати учасником комунікативного процесу, за допомогою текстів-перекладів відповідної юридичної тематики. Саме переклад є однією з форм взаємодії культур, він створює уявлення про чужу культуру.

На думку О. Кононова, переклад - це не тільки зміна мови, але і функціональна заміна елементів культури. Така заміна не може бути повною, оскільки вимогу «переклад повинен читатися як оригінал» навряд чи можливо виконати в повному обсязі, оскільки вона передбачає повну адаптацію тексту до норм іншої культури [21].

Що стосується саме юридичних перекладів, то при аналізі можливостей еквівалентного перекладу юридичної інформації з однієї мови на іншу спадають на думку слова славетного французького вченого Р. Давіда, який, порівнюючи між собою поняття англійського і французького права, зазначав: «На рівні понять ми також будемо частково дезорієнтовані після того як не знайдемо в англійському праві таких понять, як батьківська влада, узуфрукт, юридична особа, підробка, непереборна сила тощо. Проте ми зустрінемо такі незнайомі поняття, як довірча власність, зустрічне задоволення, естоппель, треспас та інші, які нам ні про що не говорять. Не відповідаючи жодному із знайомих нам понять, терміни англійського права не перекладаються на інші мови, як і терміни флори та фауни різних кліматів. Коли ці терміни бажають перекласти будь-якою ціною, їх смисл, як правило, втрачається…» [21]. Проте слід наголосити на тому, що ці слова класика зіставного права трохи застаріли, адже більшість із наведених ним термінів сучасним правознавцями із країн як загального, так і континентального права знайома і зрозуміла без перекладу.

Мова права як спеціальна «субмова» має свій власний зміст і низку специфічних якостей, що відрізняються залежно від мовної системи. Тим не менше, переважна більшість особливостей будь-якої мови пояснюється впливом історичних, культурних, соціальних та політичних факторів на її носіїв. Проте, незважаючи на такі особливості, перед перекладачем постає завдання виконати переклад і донести до рецептора перекладу інформацію, викладену в оригіналі, адже йому не можна лише стверджувати про явище неперекладності. Сучасні процеси глобалізації певною мірою «стирають» зазначені культурні, соціальні та історичні особливості, що полегшує роботу перекладача, але це не означає, що йому не потрібно знати всі ці особливості [8, с. 135].

Різні види перекладацької діяльності в неоднаковій мірі зберігають інформацію і, відповідно, відтворюють оригінал з більшою або меншою повнотою. Оскільки досягнення ідеального перекладу не є можливим, то перекладачеві доводиться йти на різного роду компроміси. За словами О. Щєпотіної, «ступінь реального наближення двомовної комунікації з перекладом до комунікації одномовної залежить від майстерності перекладача, але також і від ряду об'єктивних обставин. До таких, в останню чергу, відносяться властивості тексту, що перекладається, і спосіб виконання перекладу» [33, с. 32]. Наприклад, юридичний документ є особливим перекладом, де мова повинна забезпечувати реалізацію суспільного призначення і відповідності правовому узусу.

Вивчення лексичного складу законодавчих текстів обмежується проблемами термінології, оскільки юридична термінологія вважається основним, найбільш інформативним пластом лексики мови законодавства, що сприяє точному і чіткому формулюванню правових розпоряджень.

1.3 Особливості функціонування та прийоми перекладу англійської юридичної термінології

Терміносистема юридичної галузі англійської мови є складною, чітко структурованою, розгалуженою системою термінів cфери права, яка постійно збагачується новими термінологічними одиницями, поглиблюється й удосконалюється її усталений понятійний апарат.

Стилістична диференційованість терміносистеми галузі права обумовлена широкою сферою її застосування: законодавство, судочинство, нотаріат, діловодство, юридична наука й освіта, правова інформація, правова публіцистика [10].

Юридична мова в кожній із цих комунікативно-функціональних галузей характеризується певним набором специфічних рис, функцій, інвентарем мовних засобів, композиційною системою функціональних різновидів і жанрово-ситуативних стилів.

За словами Д. Мелінкоффа, англійська юридична термінологія характеризується «значно більшою різноманітністю спеціальних сфер застосування порівняно з іншими терміносистемами. Жанрове розмаїття обумовлене множинністю джерел права й розвиненістю англосаксонської правової сім'ї, до якої зараховуються, передусім, правові системи Сполучених Штатів Америки та Великої Британії» [34, c. 106]. Питання про функціонування англійської юридичної термінології залежно від специфіки жанрів правових текстів до цих пір залишається актуальною проблемою науковців.

Унікальність англійської юридичної термінології полягає в активному її використанні в неспеціальній мові, приклади чого широко представлені в сучасній художній літературі, фільмах, текстах засобів масової інформації. Функціонування англійських юридичних термінів у неспеціальному середовищі до сьогодні не було предметом вивчення термінології й тому вимагає наукового осмислення.

На думку Д. Баранника, «публіцистичний стиль як один із функціональних різновидів юридичної мови, що обслуговує широку сферу суспільно-правових відносин, використовується передусім у юридичній періодиці, теле- й радіопрограмах правового характеру, у документальному кіно, публічних промовах, дискусіях, дебатах, під час масових заходів» [4, c. 85].

За словами Н. Артікуци, «мова юридичної публіцистики, реалізуючи дві основні, нерозривно поєднані функції -- інформативності та впливу, характеризується полемічною загостреністю, популярністю, яскравістю передачі думки, образністю, експресивністю, підвищеною емоційністю, стильовою різнобарвністю» [3, c. 9].

Набір мовностильових засобів юридичної літератури надзвичайно багатий, оскільки в ньому присутні елементи майже всіх функціональних стилів у поєднанні зі специфічними публіцистичними засобами, риторичними фігурами й прийомами.

Основною функцією термінологічних одиниць є номінативна функція: терміни називають спеціальні поняття, які належать теорії та практиці юриспруденції, характеризують та ідентифікують його [4, c. 87].

Юридична термінологія -- важливий компонент сучасного англо-американського юридичного дискурсу та реалізується, зокрема, у таких жанрах, як:

· судовий звіт (law report);

· інформаційне повідомлення (legal news);

· проблемна стаття (feature article) на правові теми [10].

Використання юридичних термінів у текстах жанру судового звіту майже повністю відповідає особливостям їх функціонування в жанрі судових рішень офіційно-документального стилю. До факторів, що є визначальними у функціонуванні термінів у текстах жанрів інформаційного повідомлення й проблемної статті, належать достовірність оповіді, доступність і лексичне багатство викладу, ідеологізація інформації, експресивність та інтимізація мови. Ступінь співвіднесеності зі спеціальною сферою проявляється в протиставленні двох типів газетно-публіцистичних текстів: термінологічно маркованих і термінологічно нейтральних.

Параметрами, що констатують опозицію, є термінологічна насиченість тексту й концептуально цілісний термінологічний образ. Під час переходу юридичних термінів з офіційно-документального в газетно-публіцистичний стиль їх функціонування зазнає низки трансформацій, зумовлених зміною функціонального завдання. За збереження загального ядра змінюється склад термінологічного фонду, що зумовлено такими факторами, як наявність необхідності в концептах, які виражаються термінами, та ступінь популярності термінів; деформуються колокаційно-колігаційні характеристики термінів; змінюється їх функціональний статус.

Методи перекладу таких термінологічних одиниць - важлива тема досліджень у галузі термінознавства [10].

Головна складність перекладу термінів юридичного дискурсу полягає в розкритті й передачі фахових реалій засобами української мови [24].

Дослідження методів перекладу юридичної термінології на матеріалах юридичних термінів і термінологічних словосполучень, що вживаються в юридичній практиці (серед них -- однослівні, двослівні та такі, що складаються з трьох і більше слів), показало, що існує велика кількість способів їх передачі з англійської мови українською.

Серед лексичних перекладацьких трансформацій В. Комісаров [19] виділяє:

· переклад за допомогою лексичного еквівалента (наприклад: legal case - судова справа, forensic medical examination - судово-медична експертиза, common law - загальне право, family law - сімейне право, corporal punishment - тілесне покарання; assassin - убивця);

· калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова чи словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови (наприклад, accomplice of attempt - співучасник у замаху на життя; according to law - відповідно до закону, multiple accredit - множинне акредитування);

· транскрибування - формальне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою фонем мови перекладу (наприклад: securutization - сек'юритизація, lex scripta - лекс скрипта (писаний закон), ultra vires - ультравірес (поза компетенцією або за межами повноважень, Special Systems Industry - Спешіал Систем Індастрі; doyen - дуайен);

· транслітерація - формальне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу (наприкладб solicitor - солісітор, barrister - баррістер, attorney - атторней, legitimism - легітимізм; vice-chancellor - віце-канцлер, viceconsul - віце-консул);

· описовий переклад - це лексико-граматична трансформація, за якої лексична одиниця мови- оригіналу замінюється словосполученням, яке дає її пояснення або визначення (наприклад: official accusation - офіційне звинувачення (у здійснені злочину), acknowledgment of will - неофіційне признання заповідачем перед свідком, який може це підтвердити, що підпис під заповітом належить заповідачеві) [19];

· приблизний переклад - переклад, за якого зберігається основне значення слова, проте в мові мети слово відрізняється від мови оригіналу лексичним фоном (наприклад: police photographer - судовий фотограф, notary public - державний нотаріус);

· переклад із допомогою аналога - одного із декількох можливих синонімів (наприклад: claim - позов; праводомагання; претензія; вимога, notice - попередження, повідомлення, заява, сповіщення, попереджати, заявляти сповіщати; сповіщення про готовність судна до завантаження; нотіс; знання, обізнаність);

· переклад шляхом створення неологізму, неологізм у юридичній лінгвістиці передбачає наявність слова чи словосполучення, якого не існує в правовій системі мови перекладу (наприклад: stay-in - пікетування; has-been - політичний діяч, який утратив свій вплив) [19].

Часто трапляються випадки комбінування цих трансформацій у процесі перекладу однієї термінологічної одиниці. Через деякі розбіжності в граматичних, синтаксичних та морфологічних будовах англійської й української мов дуже часто доводиться під час перекладу використовувати різноманітні трансформації. Серед перетворень, що здійснюються в процесі перекладу, Я. Рецкер виділяє чотири елементарні типи: 1) перестановка (prosecutorial judgement - рішення обвинувальної влади); 2) заміна (Criminal Justice Act - Закон «про кримінальне правосуддя «); 3) додавання (citizen's arrest - затримання правопорушника цивільною особою); 4) вилучення (sea lawyer - акула (спеціаліст із морського права)). Ці види перетворень можуть поєднуватися один з одним, набуваючи при цьому характеру складних, комплексних трансформацій. Дослідивши чотири види трансформацій, можна зробити висновки, що через стислість англійських термінів під час перекладу на українську мову найчастіше застосовується додавання, а найрідше - вилучення [26]. Використання граматичних трансформацій, таких як членування речення, об'єднання речень і перестановка, полягають у перетворенні структури речення в процесі перекладу відповідно до норм мови перекладу [14].

За результатами дослідження встановлено, що найчастотнішим прийомом перекладу юридичних термінів, які вживаються в текстах публіцистичного стилю, є переклад за допомогою лексичного еквівалента, постійної рівнозначної відповідності мікроодиниці перекладу з мінімальною залежністю від контексту. Теоретичне й практичне вивчення перекладів термінів юридичного дискурсу, дало підставу зробити висновок, що обов'язковою передумовою передачі таких термінів є здатність перекладача правильно аналізувати структуру терміна, визначати граматичні труднощі й створювати перекладацький еквівалент відповідно до норм мови, обираючи відповідний спосіб перекладу.

РОЗДІЛ 2.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Труднощі відтворення у перекладі складних юридичних термінів та термінів-словосполучень

Термінологія сучасної літературної мови дуже багата й розгалужена відповідно до існуючих у теперішньому суспільстві знань. У її складі виділяється велика група суспільно-політичної термінологічної лексики, спеціальна лексика.

У процесі перекладу терміну І. Арнольд визначає 2 етапи:

1) З'ясування значення терміну у контексті;

2) Переклад значення рідною мовою [2].

Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту.

За визначенням А. Коваленко, еквівалент - постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова [18]. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту. Тому слід вміти находити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів-еквівалентів.

Але оскільки юридичні терміни - це переважно складні терміни або терміни словосполучення, то вони й є основною проблемою перекладу юридичного тексту.

Як вже зазначалось вище, складні терміни - це сталі словосполучення, за яким закріплене певне термінологічне значення. Наприклад: conclusive notice - кінцеве попередження; arrival on departure - свідчення під присягою [37]. Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі, де є означення і означуваний компонент, і означення займає в словосполученні початкову позицію.

Переклад складних термінів складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап - відтворення окремих його компонентів. Для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до його складу. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним елементом терміна-словосполучення. Характер цих відносин визначає порядок та зміст перекладу складного терміну. Синтетичний етап передбачає вибудовування компонентів відповідно до зазначених семантичних зв'язків і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну [22].

Прийом опису - передача слова за допомогою поширеного пояснення значення англійського слова. Цей прийом вживається як у випадку відсутності відповідного за значення слова в рідній мові, так і при поясненні слова у словнику: accrual right - право на витягнення доходу; account - несплачена боргова вимога; official accusation - офіційне звинувачення (у скоєнні злочину); acknowledgment of will - неофіційне признання заповідачем перед свідком, що може це підтвердити, що підпис під заповітом належить заповідачеві; on account of whom it may concern - за рахунок тих, кого це може стосуватись (страхова формула) [38];

Прийом калькування - переклад англійського слова чи словосполучення за його частинами з наступним складанням цих частин. Такий переклад відтворює англійську лексему буквально: multiple accredit - множинне акредитування; accomplice of attempt - співучасник у замаху; according to law - у відповідності до закону [42].

Оскільки в юридичних звітах та договорах часто використовуються назви різноманітних закладів, юридичних та інших фірм, то при перекладі термінів у використовується такий прийом перекладу як транскрибування.

Прийом транскрибування - передача літерами рідної мови звучання англійського слова: Special Systems Industry - Спешіал Систем Індастрі.

Переклад за допомогою використання різних прийменників: accreditee person - особа, в присутності якої виконується акредитування; to acknowledge the compliment - відповісти на почесті; acquisition by conquest - заволодіння майном шляхом захоплення [42].

Значні труднощі викликають терміни, до складу яких уходять групи слів, так звані багатокомпонентні терміни.

Існує ряд термінів-словосполучень, у яких не допускається дослівний переклад, хоча вони мають еквіваленти в рідній мові. Окремі елементи таких термінів відрізняються від компонентів еквівалента мови перекладу. Такі терміни нечасто зустрічаються в юридичній термінології (рrivate nuisance - джерело небезпеки) [23, с. 86].

Найбільш складними для перекладу є терміни, які мають різні значення не тільки в різних галузях науки і техніки, а й навіть в одній галузі:

Notice - 1) попередження, повідомлення, заява, сповіщення; попереджати, сповіщати;

2) сповіщення про готовність судна до завантаження; нотіс;

3) знання, обізнаність [38].

Charge - 1) обтяження, заставне право; обтягувати заставою;

2) зобов'язання, відповідальність; покладати відповідальність;

3) розпорядження, вимога, доручення; доручати, вимагати;

4) обвинувачення, пункт обвинувачення; звинувачувати;

5) аргументування в позовній заяві в спростуванні передбачуваних доводів відповідача;

6) письмова деталізація вимог сторони стосовно заведеного діла;

7) завершальне звернення судді до присяжних (перед вимовою вердикту);

8) звертання стягнення;

9) завідування, керівництво, ведення, піклування;

10) особа, що знаходиться на піклуванні;

11) ціна; витрата; нарахування; збори; пільги; назначати ціну; покладати витрати на когось [42].

Account - 1) рахунок; розрахунок;

2) належний платіж; несплачена боргова вимога;

3) звіт; робити звіт; пояснювати;

4) позов з вимогою до звіту;

5) відповідати; нести відповідальність [39].

Таке слово, що має кілька словникових відповідностей, варіантів, аналогічних йому за значенням, перекладається шляхом підбору аналогу, який найточніше передавав би значення терміну в залежності від лексем, які знаходяться в тісному поєднанні з даним словом. Найтісніший зв'язок існує між підметом та присудком, присудком і прямим додатком, означенням і означуваним словом [24, с. 89].

Проаналізувавши все вищезазначене, можна зробити висновок, що, в загалом, юридичні терміни мають такі самі шляхи передачі з англійської мови на українську як і всі інші терміни. Головною проблемою перекладу юридичних термінів та термінів-словосполучень є їх багатозначність не тільки серед різних галузей науки, але й всередині самої юридичної сфери. Точне значення терміну в даному випадку можна виявити лише за допомогою контексту та інших понять, що пов'язані між собою в терміні-словосполученні.

2.2 Переклад синонімічних англійських юридичних термінів

Аналіз наукової літератури з теми засвідчив, що в англомовних країнах широко використовується прецендентне право, у результаті чого, рішення, винесене з приводу будь-якої слухання, є обов'язковим для всіх судів рівної і нижчої інстанції при розгляді ними аналогічних справ, оскільки у вердиктах, прийнятих у різний час у схожих випадках, укладачі законів і контрактів, перераховують усі поняття, що зустрічаються в прецедентах [11, c. 109].

Наведемо такий приклад:

This act includes the regulations and term or condition to which any permit, permission, license right, consent, exemption, approval, notice, closure certificate, management plan, or directive issued, given, granted or approved in terms of this Act, is subject [17, c. 39].

Дійсний Закон включає в себе нормативні акти і будь-які умови, предметом яких є будь-які ліцензії, дозволи, ліцензійне право, угода, привілея, санкція, повідомлення, свідоцтво про завершення робіт, план управління або директива, випущені, видані, надані або затверджені згідно до дійсного Закону.

Технічному перекладачеві дуже рідко вдається уникнути необхідності перекладати той чи інший контракт. Дуже часто логічний ціпок близьких за значенням термінів зустрічається при перекладі англомовних контрактів українською мовою. Тут перекладач повинен бути досить уважним і детально розібратися, що означає той чи інший термін в англійському прецедентному праві.

The Parties intend this indemnity to apply to all such claims and losses described above based on any theory of liability, including negligence, negligence per se, gross negligence, statutory, premises, or strict liability of any Party [17, с. 230].

Так, у наведеному прикладі, зустрівшись з рядом близьких понять, перекладач, без особливого напруження, розуміє, що перед ним три види відповідальності і три види необережності. Всі шість елементів ряду - різні правові доктрини, принципи, критерії. Так, стосовно необережностей, то одні з них розглядаються у звичайному суді, а інші - у суді присяжних. Для англосаксонського прецедентного права - це дуже важливо, адже вони аналізуються в рамках різних правових доктрин. Проаналізувавши речення, можемо надати такий переклад:

Сторони мають намір застосовувати дану гарантію на відшкодування витрат до всіх вищезазначених вимог і збитків, заснованих на будь-яких принципах відповідальності, включаючи відповідальність за необережність; відповідальність за відсутність звичайної міри дбайливості; відповідальність за грубу необережність; відповідальність, передбачену законом; відповідальність, у зв'язку із приміщенням, яке займають; і об'єктивну відповідальність будь-якої з сторін.

Різні поняття (і терміни, що відображають ці поняття) у словниках представлені синонімічними рядами. Складність перекладу близьких, але різних юридичних понять полягає в тому, що їх синонімічні ряди містять схожі значення. Так, терміни tax, duty і levy мають у своїх синонімічних рядах спільне значення податок. Таким чином, перекладачу доводиться мати справу одночасно і з синонімією, і з багатозначністю термінів, а тому, зіткнувшись із ланцюжком термінів, він повинен проявляти певну рішучість, обираючи для кожної ланки ланцюжка найбільш вдалий, на його думку, український еквівалент [16].

Наведемо приклад даної ситуації. Зустрівшись з ланцюжком багатозначних термінів (наприклад, taxes, duties, imposts, levies, assessments, charges and user fees), перекладач звертається до словників і прагне визначити для кожного терміну значення (виділено у прикладі напівжирним), що відрізняє його у даному ланцюжку (контексті) від загального для синонімічних рядів значення (виділено підкресленням):

Tax - податок;

Duty - митний збір, податок, збір (екон. сл.); мито, збір, податок (юр.сл.);

Impost - податок, подать, мито, митний збір;

Levy - збір, податок (ек.сл.); обкладання, стягування (юр.с.);

Assessment - обкладання податком, розмір податку (ек.сл.); сума податкового обкладання, податок, збір (юр.сл.);

Charge - платня, збір, тариф, нарахування (ек.сл.); нарахування, збір, податок (юр.сл.);

Fee - збір, комісійний збір, плата за послуги (ек.сл.); членський внесок, грошовий збір (юр.сл.) [40].

Тепер перекладач може запропонувати переклад ланцюжка: податки, мито, податі, збори, обкладення, тарифи і платежі за користування.

Contractor shall relinquish the remainder of the Original Contract Area, on or before the expiration of the Exploration Period. ...Such surrender shall comply with the relinquishments of Article 4.5....No relinquishment or surrender shall relieve Contractor of any obligations to make payments due prior to such relinquishment or surrender [30].

Кожне слово окремо означає «відмову від прав на що-небудь», «здачу, віддачу чого-небудь власникові». Запропонуємо один з можливих варіантів перекладу:

Підрядчик здає залишок Початкової Контрактної площі не пізніше дня завершення Періоду Розвідки. …Така відмова від прав повинна відповідати ділянкам, що здаються згідно з статтею 4.. …Жодні здача ділянок або відмова від ділянок не звільняє Підрядчика від будь-яких зобов'язань по строкових платежах, що належали до вказаних сдачі або відмови.

Але перед перекладачем постає більш складне завдання - переклад термінів, близьких за значенням. Розглянемо на прикладі двох пар, що часто зустрічаються у юридичній літературі, -- terms та conditions та in good order та condition.

В українському юриспруденції положення договору включають в себе права і обов'язки договірних сторін, які у вжитку називають «умовами», при цьому порушення будь-якого положення призводить до певних санкцій, штрафів, але не означає автоматичного розірвання угоди. В англосакському праві таке положення розбивається на два види: ухвала (term) і умова (condition), причому порушення term приводить до того або іншого примушення його виконати, а ось порушення condition спричиняє за собою автоматичне розірвання договору [23].

Звідси можна зробити однозначний висновок: хоча багатьом перекладачам пара terms та conditions представляється такою, що складається з двох синонімів, перекладати її слід як «ухвали» і «умови», а не як «умови».

Розглянемо ще один випадок синонімії. З одного боку, існують такі вирази, як in good order, in good condition і in good repair, кожний з яких нерідко перекладається як «у справному технічному стані». З іншого боку, зрозуміло, що «порядок» і «стан» - абсолютно різні поняття. З'ясуємо, який відтінок повідомляє order, стоячи поряд з condition у словосполученні in good order and condition. Тут нам допоможе вимога, що висувається при передпродажній підготовці автомобіля: Tighten any loose bolts and generally ensure parts are in good order [17].

Спочатку доведеться визначити точне значення начебто зрозумілого словосполучення and generally. Англо-український юридичний словник стверджує, що generally - це: 1. зазвичай, як правило; 2. у загальному розумінні, взагалі; 3. широко, повсюдно; в більшості випадків [38]. При цьому слово «взагалі» входить до словосполучення «взагалі кажучи» (generally speaking).

Тепер перекладемо наведене вище речення:

Підтягнути усі ослаблені болтові з'єднання і взагалі впевнитися, що деталі знаходяться in good order.

Можна, звичайно, припустити, що під good order мається на увазі «справний стан деталей». Але цей варіант представляється маловірогідним, оскільки неможливо дізнатися в ході передпродажної підготовки про справний стан усіх нових деталей. А ось що дійсно потребує перевірки, так це підтяжка всіх кріпильних деталей і укомплектованість. Тому автор книжки «Ремесло технічного перекладача» бере на себе відповідальність запропонувати переклад in good order українським словосполученням «у повному комплекті». А отже, пару in good order and condition слід перекладати «в повному комплекті і справному стані».

Наявність, так званих, близьких за змістом понять в англомовній юридичний літературі, є ще однією соціокультурною особливістю, яку обов'язково слід враховувати під час перекладу. Адже, як ми вже зазначали, європейська і англосаксонська системи права значно відрізняються одна від одної. Тому, необхідно обов'язково перевіряти чи слова англійської юридичної тематики вжито синонімічно і вони мають однакове семантичне навантаження, чи їх слід перекладати як близькі, а не ототожнені, для передачі точної інформації, зазначеної у вихідному варіанті тексту (документу).

2.3 Переклад англійських термінів українською мовою на матеріалі юридичних текстів

Юридичні тексти характеризуються наявністю складних термінів, які часто розкривають поняття, властиві правовій системі конкретної країни. У зв'язку з цим існує ряд основних прийомів перекладу юридичної літератури.

Під адекватним (точним, правильним) відповідником О. Щепотіна розуміє не якийсь особливий тип відповідника, а найбільш прийнятний варіант перекладу мовної одиниці в конкретній ситуації або в конкретному мовному оточенні (лінгвістичному контексті) [33, с. 35]. Адекватним в цьому сенсі може бути або постійний еквівалентний відповідник (verdict - вирок; eye-witness - очевидець, plaintiff - позивач), або одна з варіантних відповідностей (law - 1. закон; 2. право; правознавство, законознавство, юриспруденція; 3. загальне право; 4. професія юриста; 5. суд, судовий процес; 7. юстиція, юрист [41]). Це може бути і якась нова мовна одиниця, що відсутня в словнику і виступає як контекстуальна заміна (barrister - баррістер, адвокат, що має право виступати у вищих судах).

Більшість випадків підбору лексичних відповідників, залежно від контексту правознавчих текстів, визначаються культурологічними і соціологічними факторами. У різних етнічних спільнотах спостерігаються абсолютно різні, іноді несумісні підходи до явищ і предметів [27, с.34]. Наведемо приклади:

1) What will be held to be `just and reasonable' must depend upon the particular facts of each case [17].

Те, що суд визнає справедливим і розумним, повинно залежати від конкретних фактів кожної справи.

2) The liability of the carrier is to three exception at common law. The first is the `act of God', by which is understood some unforeseen accident of natural cause which could not have been prevented by any reasonable foresight [23].

Відповідно до загального права, перевізник звільняється від відповідальності в трьох випадках. По-перше, в умовах форс-мажору, (стихійного лиха), під яким розуміються непередбачені обставини природного характеру, яким не мождиво запобігти за допомогою розумної передбачливості.

Існує декілька способів перекладу юридичних термінів, один з яких еквівалентність. Суть його полягає у підборі наявного в мові перекладу відповідника, загально прийнятого для конкретного терміна, який відображає реалію зазначену в мові оригіналу. Наприклад:

1) Trial - in law, a judicial examination of issues of fact or law for determining the rights of the parties involved [17].

Суд (у юриспруденції) - судовий розгляд деталей справи або закону для встановлення прав залучених сторін.

2) In the U.S., the president, vice president, and other federal officers, including judges, may be impeached by the U.S. House of Representatives [18].

У США Палата Представників може піддати імпічменту президента, віце-президента і інших федеральних чиновників, включаючи суддів.