Техніка синхронного перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика синхронного перекладу

1.1 Короткий огляд історії розвитку синхронного перекладу

1.2 Поняття про синхронний переклад та його різновиди

Розділ 2. Характерні риси синхронного перекладу

2.1 Умови екстремальності та особливості синхронного перекладу

2.2 Техніка синхронного перекладу

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

В сучасних умовах глобалізації, коли розширюються ринки, виникають нові ділові та культурні зв'язки між народами та державами. І тому, діяльність перекладача, як посередника між культурами, набула особливого значення. В суспільстві поширюються такі види комунікації як міжнародні конференції, семінари, симпозіуми, учасники яких, в більшості випадках, на базовому рівні володіють іноземними мовами. Будучи перекладачами-професіоналами, вони не можуть прослідкувати за всіма висловлюваннями, які промовляються не на їх рідній мові. Таким чином, зростає роль перекладачів-синхроністів, що зумовлює підвищені вимоги до синхронного перекладу.

Синхронний переклад та його особливості досліджуються у працях таких зарубіжних і вітчизняних видатних лінгвістів і перекладачів як: Куцій Б.В., Рецкер Я.І., Федоров А.В., Виноградов В.С., Кулагіна О.С., Мельчук І.А., Міньяр-Белоручев Р.К., Латишев Л.К., Алексєєва І.С., Тайлер А., Севорі Т., Зимова І.А., Чернов Г.В., Виготський В.А., Єрмолович В.І., Чернов Г.В., Швейцер А.Д., Ширяєв А.Ф., Мирам Г.Е. та ін..

Науково-технічна революція, яка охоплює нові сфери життя і пов'язані з нею міжнародне співробітництво наук, очікуваний демографічний вибух і інші найважливіші явища цивілізації призводять до небувалого розвитку різного роду контактів між державами та іншими різномовними товариствами людей. У цих умовах надзвичайно зростає роль перекладу як засобу, який обслуговує економічні, суспільно-політичні, наукові, культурно-естетичнітаіншівідносининародів. Така оцінка необхідності вивчення іноземних мов дає нам основу для того, щоб зробити висновок про безсумнівну актуальність вивчення даної проблеми перекладацької діяльності.

Метою дослідження є докладно описати основи синхронного перекладу, а також розкрити характерні риси та умови екстремальності синхронного перекладу та техніки його виконання.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання низки конкретних завдань:

1) дати загальну характеристику синхронного перекладу;

2) охарактеризувати основні аспекти історії розвитку синхронного перекладу;

3) проаналізувати різновиди синхронного перекладу;

4) визначити переваги і недоліки синхронного перекладу, а також розкрити особливості техніки виконання синхронного перекладу.

Об'єктом дослідження є тексти для синхронного перекладу.

Предмет дослідження - це особливості синхронного перекладу.

Методами дослідження є зіставний аналіз, теоретично-методологічний аналіз наукової літератури в сфері роботи перекладача, лексикології та теорії перекладу, теретичне моделювання, метод виявлення закономірностей перекладацького процесу, метод спостереження, комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного, трансформаційного аналізів, а також метод словникових дефініцій.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі здійснено аналіз відомостей про синхронний переклад та надання практичних рекомендацій перекладачу-синхроністу.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що воно виконане на основі праць багатьох видатних лінгвістів та перекладачів, котрі досліджували дану тему, були зроблені власні висновки щодо головних питань, які були поставлені за мету та вирішені під час виконання роботи.

Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що результати роботи можуть бути використані при вивченні лінгвістичних дисциплін, при проведенні лекцій, семінарів та занять з теорії та практики перекладу, а також в якості додаткового матеріалу при навчанні професійних перекладачів.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, що включають в собі по два підрозділи, висновків та списку використаних джерел.

У першому розділі «Загальна характеристика синхронного перекладу» розкрито історичні аспекти розвитку синхронного перекладу, його основи, різновиди та умови естримальності при його здійсненні.

У другому розділі «Характерні риси синхронного перекладу» проаналізовано особливості та умови естремальності синхронного перекладу та здійсненно аналіз використаної техніки при синхронному перекладі.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИНХРОННОГО ПЕРЕКЛАДУ

1.1 Короткий огляд історії розвитку синхронного перекладу

Представники однієї з перших професій стародавнього світу - перекладачі заговорили на “тисячі мовах” і поклали початок своїй кар'єрі вже з часів вавилонської вежі. Це було невдовзі після того золотого періоду, коли на всій землі була одна мова та слова одні. Але потім комунікації, а значить і переклад, стали грати (і грають тепер) ключову роль у відносинах між людьми та державами. Останнє в особливій мірі стосується контактів між лідерами провідних держав сьогодні, коли усний засіб спілкування став умовою взаєморозуміння і довіри [12].

Провідний вчений в галузі теорії перекладу, В.М. Комісаровписав: “Велику потребу в перекладах та перекладачах викличе подальше поширення міжнародних контактів, обміну в галузях культури, спорту, туризму, проведення різних міжнародних форумів, зустрічей та переговорів, не кажучи вже про представництво нашої країни в численних міжнародних організаціях, урядових і неурядових”[5, 80с.].

Якщо сучасний синхронний переклад з мікрофонами, навушниками та обладнанням для звукозапису - явище порівняно нове, то мистецтво перекладу - настільки ж древнє, як і саме людство. У Європі в XIX столітті не було особливої потреби в перекладачах на вищому рівні, так як французька була спільною мовою дипломатів і всіх освіченихлюдей.

В 1927 році на ім'я бостонського радіоінженера Гордона Фінлі і президента фірми “ІБМ” Томаса Уатсона був виданий патент на синхронний переклад. Їм вдалось створити пристрій, в якому була втілена ідея власника магазина в Бостоні Едуарда Філена щодо одночасного з промовою оратора перекладу. Тому перше обладнання для синхронного перекладу було зроблено в Америці, після чого мікрофони та навушники вже перестали бути екзотикою, і почали поступово вдосконалюватися. В Європі у 1919 році на Паризькій мирній конференції вперше практикувався послідовний переклад, а перший досвід застосування синхронного перекладу в СРСР мав місце в 1928 році на VI конгресі Комінтерну під час якого використовувався тільки мікрофон. Особистий перекладач президента Дуайта Ейзенхауера - Ліон Достерт, у 1946 році організував демонстрацію синхронного перекладу на засіданні ООН. Новий спосіб перекладу заробив величезну популярність та став широко використовуватись. Незамінним синхронний переклад став після проведення Нюрнбергського процесу (судовий процес над головними нацистськими воєнними злочинцями, проводився у 1945-1946 роках), під час якого використовувались англійська, французька, російська та німецька мови [17].

Синхронного перекладача для його ефективної роботи вимагалось ізолювати від шуму залу засідання, а його промову зробити доступною кожному реципієнту (людині, що слухала). Так виникли кабіни синхроністів та встроєні в крісла делегатів телефонні установки, що дозволяло обирати їм ту мову, котру вони краще за всі розуміють. Як правило, такі установки передбачали 5-6 офіціально прийнятих робочих мов. Проте, якщо на XX з'їзді в 1956 році зала Кремлівського Палацу була оснащена з урахуванням семи робочих мов, то вже до кінця 60-х років на конференціях та з'їздах дозволялося використовувати тридцять робочих мов. Авжеш, всі 30 мов ніколи не використовувались, тим більше що перші кабіни для синхронного перекладу були повністю закритими через боязнь террористичних актів. Герметичність кабін гнітила перекладачів, котрі були позбавленні можливості спостерігати за оратором, а отже, і краще його розуміти. Пізніше ці кабіни були оснащені телевізорами, і вже будувались з заскленною стороною, котра дозволяла перекладачу спостерігати за тим, що відбувалося в залі, в президіумі та як вимовляє свою промову оратор.

Одночасно за кордоном був створений і радіоваріант для синхронного перекладу. Він функціонував наступним чином: при вході в залу всі учасники засідання отримували невеличкі радіоприймачі, котрі можна було повісити на шию. В них були свої власні телефони у вигляді пластмасових затичок, які вставлялися у вуха і котрі були зв'язані з приймачем дротом. На самому приймачі був перемикач, що дозволяв обирати одну з робочих мов. Такі радіоприймачі ловили промову оратора не тільки у залі, але і в сусідніх приміщеннях. Ця обставина дуже подобалась делегатам, особливо західним. Вони надавали перевагу проводити більшу частину часу не в залі засідання, а у буфеті, розмовляючи зі своїми колегами і з'являючись на своїх місцях тільки тоді, коли оголошували про виступ оратора, що їх цікавив.

Крім того, синхронний переклад став швидко “улаштовувати” і ораторів, і перекладачів. Ораторів, оскільки він виселив з трибуни перекладача, який своїм професіоналізмом нерідко підкреслював неграмотність та кривомовність виступаючого, відсуваючи його на другий план та уражаючи його самолюбство. Перекладачів, оскільки їх самітництво та мовне жонглювання двома мовами надавало їм ореол винятковості та дарувало відому незалежність. До того ж, сказавши яку-небудь дурницю, оратор міг звалити всю вину на перекладача, так як помилки в складних умовах одночасного слухання та говоріння завжди були простимими [7, 126с.]. Інтелектуальний і, як наслідок, економічний прогрес зіграв важливу роль у становленні синхронного перекладу. Доступність і нескінченна кількість інших позитивних характеристик синхронного перекладу, сприяли, в числі інших, бурхливому розвитку міжнародного бізнесу, зумовивши тим самим динамічний розвиток ринку як у межах однієї держави, так і в усьому світі. Синхронний переклад, як символ респектабельності і відповідальності міцно увійшов в коловорот ділової активності. Це забезпечило переговорний процес необхідною насиченістю і скоротило до мінімуму кількість часу, що витрачається на підготовку і здійснення проектів у всіх сферах бізнесу, не кажучи вже про політику, представники якої першими відчули на собі зручність і практичність синхронного перекладу [18].

1.2 Поняття про синхронний переклад та його різновиди

Синхронний переклад відрізняється від інших видів перекладацької діяльності своєю структурою, швидкістю виконання перекладацьких дій і характером лінгвістичних трансформацій у межах лексико-граматичної організації висловлювань мовця [3, 70с.].

Такий вид перекладу як синхронний (simultaneous translation) інколи називають вищим пілотажем перекладацької професії: в очах непрофесіоналів він здається найбільш складним і оточений певним ореолом загадковості і навіть незбагненності. Це переклад при котрому перекладач, слухаючи промову оратора, практично одночасно (з невеликим відставанням в 2-3 секунди) говорить переклад [14].

Нелюбин Л.Л. дав такі визначення синхронному перекладу:

1. Одна з основних форм професійного перекладу. Усний переклад повідомлення з одної мови на іншу, що здійснюється перекладачем паралельно тексту, що перекладається.

2. Усний переклад, що здійснюється одночасно з слуховим сприйняттям вихідного тексту.

3. Складний вид двомовної комунікативно-розмовної діяльності усного перекладу, який здійснюється одночасно з сприйняттям на слух пред'явленого одноразово усного повідомлення, що здійснюється в умовах дефіциту часу та строгої обмеженості об'єму інформації, що переробляється, предметом та продуктом якої являються семантико-змістова структура мовного повідомлення, що переробляється.

4. Переклад, що виконується одночасно з вимовленням тексту оригіналу в кабіні з використанням спеціальних технічних засобів або поза кабіною за допомогою нашіптування.

5. Одночасне здійснення операцій сприйняття на слух вихідного тексту і усного оформлення перекладу на іншій мові. Основна особливість синхронного перекладу -- екстремальні часові обмеження, що покладені на дії перекладача, и постійне переключення його уваги з одногу об'єкту на другий. Найважливішим фактором, що дозволяє синхронному перекладачу здійснювати свої функції, являється знаковий спосіб перекладу, при якому переключення з одної мови на іншу відбувається на знаковому рівні, без усвідомлення денотату, котрий позначає знак вихідної мови. Навчання синхронному перекладу передбачає формування наступних механізмів: навику синхронізації сприйняття мовлення, навику нейтралізації промовляння при сприйманні усного мовлення та навику переключення (мається на увазі, що необхідні усному перекладачу механізми аудіювання іноземного мовлення і техніки усного мовлення вже створені) [11, 195c.].

Синхронний переклад - складний підтип усного перекладу, оскільки він вимагає від перекладача уміння одночасно виконувати різнорідні мовні дії: слухати на одній мові, перекладати на другу мову та говорити на цій мові, не відстаючи при цьому від темпу мовлення оратора. Синхронізація всіх трьох дій пов'язана з великою роботою пам'яті, напруженою увагою, необхідністю здійснювати мовну компресію, прогнозувати наступні відрізки оригіналу, коректувати невиправдані прогнози, приймати миттєві рішення і т.д.

При усному перекладі перекладач працює в безпосередньому мовному (а інколи і особистісному) контакті з комуникантами, часто в умовах, коли можливий зворотній зв'язок з одним або двома учасниками міжмовного спілкування. Він змушений сприймати усну мову, незалежно від її правильності, темпу, особливостей вимови або манери мовлення оратора, і забезпечувати взаєморозуміння між мовцем і слухачами. Подоланню пов'язаних з цим трудностей сприяє присутність перекладача при створенні тексту оригіналу, можливість врахувати обстанову спілкування, надолужувати упущену інформацію на основі знання предмету і цілі розмови і попередніх этапів обговорення, особистого знайомства з присутніми Рецепторами, розуміння ними обговорюваного питання, звичними для них доводами та формулюваннями. При наявності зворотнього зв'язку з оратором з'являється інколи можливість переспросити, уточнити висловлену думку, вияснити значення незнайомого терміну. При наявності зворотного зв'язку з слухачами виникає можливість слідкувати за їхньою реакцією, зрозумілістю перекладу, регулювати темп мовлення перевкладача, а інколи і оратора і т.п. При особистому контакті перекладача з комунікантами він може прибігати до допомоги жестів, наочної демонстрації, додаткових пояснень. В подібних випадках переклад нерідко доповнюється елементами адаптивного транскодування, а інколи перекладач витупає в ролі додаткового учасника комунікації, відповідаючи на питання і виконуючи прохання одного або обох комунікантів [2, 58с.].

Синхронний переклад відповідальне і досить непросте направлення в усному перекладі. Даний вид перекладу потребує від перекладача наявності спеціальних і унікальних навичок та вмінь, а також великого досвіду роботи.

Для успіху синхронного перекладу потрібно заздалегідь, як тільки можна більш глибоко вивчити те, про що піде мова, необхідність імпровізації в цьому випадку повинна бути зведена до мінімуму, оскільки синхронний переклад не передбачає ані наявності часу у перекладача на обмірковування фраз, ані можливості на уточнення почутого. Це і відрізняє синхронний переклад від послідовного перекладу [14].

Що ж робить можливим цю складну діяльність? Зазвичай ми говоримо про поєднання певних здібностей, знань та навиків: вільне володіння мовами, ерудиція, хороша реакція, здатність швидко "виходити" на більш або менш прийнятний варіант в складних ситуаціях - по суті, все це не відрізняється від того, чим повинен володіти любий усний перекладач. Проте можливість одночасного перекладу, коли в багатьох випадках перекладач не знає, чим закінчиться фраза, початок якої він перекладає, повинна забезпечуватись певним механізмом.

Задовільний синхронний переклад стає можливим тоді, коли можна з достатньою мірою вірогідності припустити, “куди схиляє” оратор - як на рівні цілого (ціль, основна думка всього виступу), так і на рівні окремого речення, словосполучення, граматичної конструкції. При інших рівних (приблизно однаковому володінні мовами, реакціями, практичному досвіді) людина, “підкована” в даній сфері, перекладає незмірно краще, ніж дилетант. Тому вивчення не тільки термінології, але й суті справи являється для синхроніста обов'язковою умовою.

Таким чином, при синхронному перекладі контекст практично відсутній і вибір еквівалента з набору, що пропонується в словнику, приходиться робити на основі ситуації та фонових (загальних і тематичних) знань. Зазвичай обрати правильний еквівалент-термін не тяжко. Якщо відома тема, то навряд чи ви будете перекладати “default” як "умовчання" на семінарі з банківської справи і як “дефолт” на конференції по комп'ютерам [9, 91c.].

Чому ж синхронний переклад витіснив послідовний з найбільш важливих міжнародних конгресів та конференцій? Тільки по одній причині. Тому що після Другої Світової війни виросло в декілька разів кількість робочих мов в залах зустрічей представників різних країн. На авансцену міжнародного життя вийшли і Радянський Союз, і Китай, і Латинська Америка. Якщо до Другої Світової війни міжнародні організації у своїй роботі обмежувались двома мовами (французькою і англійською), то після перемоги союзників над фашистами робочими мовами стали і російська, і китайська, і іспанська. Цілком очевидно, що в таких умовах послідовний переклад потребував би в п'ять разів більше часу для засідань (п'ять офіціально робочих мов), ніж синхронний переклад. Що стосується якості перекладу, то, без всякого сумніву, при наявності кваліфікованих перекладачів послідовний переклад дасть більш високі результати з точки зору точності, повноти, експресії вираження та нормативності тексту перекладу [14].

Сама можливість синхронного перекладу пояснюється тим, що у сучасних мовах близько 50% слів приходяться на долю слів, які не містять ніякої нової інформації. Окрім цього слід враховувати, що певна частина інформації все одно не сприймається слухачами [15].

Необхідно відзначити наявність визначених якостей для становлення професійного синхроніста:

Талант (тобто визначений набір вроджених психофізичних характеристик):

а) зосередженість, здатність відключатися від перешкод;

б) швидка реакція;

в) швидкість мови;

г) психічна і фізична витривалість.

До придбаних психологи відносять наступні:

- наявність енциклопедичних знань і вміння використовувати їх при переробці великого матеріалу;

- здатність сприймати на слух будь-яку промову іноземною мовою (на побутовому рівні необхідно знати 3 тисячі слів);

- вільне володіння ідіомами;

- винахідливість і спритність [6, 23с.].

Синхронний переклад, без сумніву, є найбільш трудомістким і складним з усіх видів перекладу. Важливо розуміти, що існує також кілька різновидів синхронного перекладу.

Найпоширенішим різновидом є синхронний переклад на слух - зазвичай називається власне синхронним перекладом і є головним його різновидом. При власне синхронному перекладі перекладач сприймає на слух, як правило, через навушники вихідний, безперервний текст оратора і здійснює переклад блоками по мірі надходження інформації [11, 196c.].

Другим, менш поширеним, але також досить потребуваним різновидом синхронного перекладу є так званий переклад з листа з попередньою підготовкою чи без неї. Він здійснюється з опорою на отриманий за 5-15 хвилин до початку роботи письмовий текст виступу, а перекладач, пристосувавшись до мовлення оратора та його розвертання, вносить при перекладі необхідні корективи, якщо оратор відступає від первинного тексту [10, 4с.]. Цей переклад є видом усного перекладу, що наближається до письмового, оскільки інформація сприймається не на слух, а зорово, у вигляді тексту, але вона озвучується перекладачем. При цьому перекладі, аналіз і синтез відбуваються одночасно, як при усному перекладі.

Синхронний переклад з листа також вимагає особливої підготовки для вироблення вміння бачити все відразу і повністю у процесі зорового сприйняття окремого відрізка, так як не завжди є час хоча б на побіжне ознайомлення. Необхідно, таким чином, охопити поглядом як можна більшу частину інформації, починати перекладати без запинки, довгих пауз, не даючи тексту оригіналу переважати над перекладом, прагнучи уникати буквалізму й калькування.

Іноді потрібно передати лише основний зміст тексту, що порівняно нескладно зробити, враховуючи словесну надмірність, скажімо, ділових паперів, листів, факсів і т.д., а також наявність кліше і штампів, типових для ділових паперів.

Також переклад з листа синхронно оголює недоліки володіння не тільки іноземним, але і рідною мовою (сполучуваність, вміння швидко вдатися до лексико-граматичних трансформацій, дотримання функціонального стилю - такі основні труднощі перекладу з листа) [16].

Третім, найрідкіснішим різновидом синхронного перекладу є синхронне читання заздалегідь перекладеного тексту (синхронний переклад з опорою на текст). Перекладач, слідуючи за промовою оратора, зачитує заздалегідь підготовлений текст перекладу, та, при необхідності, вносить корективи, якщо оратор по ходу виступу відступає від початкового тексту [11, 195c.].

Різновидом синхронного перекладу є також нашіптування, коли перекладач знаходиться не в кабіні, а поруч з Рецептором (або группою людей) і повідомляє йому переклад змісту промови оратора або учасника дискусії впівголоса (за що і був названий шепотуном) за допомогою навушників та мікрофона або без них. Зміна перекладачів при такому різновиді синхронного перекладу відбувається кожні 30 хвилин. Якщо зміни немає, перекладач може пропрацювати в такому режимі максимум 3 години. Перекладач знаходиться дуже близько з людиною, для якої він перекладає. Зазвичай позаду нього. Звук надходить із залу. Часом це далеко не чіткий звук (голосне чуже мовлення, музика, питання і висловлювання з боку клієнта) котрий потрібно розібрати і одразу ж перекласти. В такій ситуації необхідно знайти потрібну звукову інтонацію для слухача. Гучний звук із залу не повинен заглушати переклад шепітом і при цьому не заважати рядом сидячим [9, 91c.].

Таке «персональне» обслуговування необхідно тоді, коли переважній більшості присутніх переклад не потрібен. Він широко практикується і в неофіційних випадках: наприклад, при відвідуванні театру, при перегляді телепередач на іноземній мові і т. п. Але і потреба до його перекладу набагато скромніше, ніж до перекладу конференц-синхроніста. Як правило, від нього очікується лише скорочена передача загального змісту іноземного мовлення [19, 34с.].

На додаток має значення трохи розповісти про технічну сторону синхронного перекладу. Як правило, синхронний переклад здійснюється з застосуванням технічних засобів, в спеціальній кабіні, що оснащена звукоізоляцією, де промова оратора подається перекладачу через навушники, а сам перекладач говорить в мікрофон, звідки переклад транслюється для Рецепторів. Завдяки такому пристрою голос перекладача не заважає йому слухати оригінал.

В стаціонарних конференц-залах це невелика кімната, де є стіл з пультом та два стільця для синхроністів. Якщо зала невелика, то кабіна синхроністів зазвичай розташовується вище рівня крісел і обладнується вікном з широким оглядом, через яке синхроністи можуть бачити доповідача та залу. В великих залах на столі синхроністів установлюється телемонітор, в якому можна бачити виступаючого. Візуальний контакт з доповідачем дуже важливий для перекладача, перш за все психологічно, тому так тяжко працювати, якщо доповідача не видно, а таке ще зустрічається.

В поміщеннях, що тимчасово використовуються для синхронного перекладу, в залі установлюється тимчасова кабіна (“будка”) з вікном. Кабіна забезпечує часткову звукоізоляцію, в ній також стоїть стіл з пультом і два стільця.

На пульті для синхронного перекладу мається: перемикач мікрофонів (правий-лівий мікрофон); дві кнопки включення мікрофона та два регулятора гучності (для правої та лівої пари навушників). В деких системах синхронного перекладу на пульті знаходиться також перемикач каналів (мов), наприклад, канал 1 - український, канал 2 - англійський (варто відмітити, що це ускладнює роботу перекладача). До пульту підключаються дві пари навушників, інколи це навушники разом з мікрофоном.

На жаль, в деяких випадках працювати приходиться без кабіни, в щільних навушниках, які забезпечують деяку звукоізоляцію. Такі умови праці значно її ускладнюють, оскільки:

* звукоізоляція неповна і власний голос заважає перекладачу;

* потрібно контролювати гучність свого голоса, а це додатковий “дратівник”, котрий не дає зосередитися.

При синхронному перекладі в кабіні одночасно повинні знаходитись два перекладача - один з них перекладає, другий слухає переклад, допомагає першому (наприклад, пише для нього цифри, назви, фамілії і т.п.) і, взагалі, всіма способами підстраховує його. Третій перекладач в цей час відпочиває. В групі синхронного перекладу повинно бути, по меньшій мірі, три перекладача. Змінювати перекладачів-синхроністів варто через 10-15 хвилин. Перекладати синхронно більше 15 хвилин і відпочивати менше 30 хвилин неможна згідно норм охорони праці.

Зміна перекладачів повинна відбуватися наступним чином: перший починає і перекладає не більше 15 хвилин, другий його в цей час “страхує”, потім вступає другий і перший його страхує, через декілька секунд (не одразу) першого зміняє третій і перший відпочиває і т.д. [9, 99c.].

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРНІ РИСИ СИНХРОННОГО ПЕРЕКЛАДУ

2.1 Умови екстремальності та особливості синхронного перекладу

синхронній переклад лінгвістичний

Уявіть професора, який читає лекцію, що балансує на дроті і підвішений високо під стелею аудиторії. Уявіть інженера, котрий виконує розрахунок якоїсь складної конструкції, стоячи на голові, або слюсаря-водопровідника, який одночасно (тобто синхронно) лагодить кран в ванній кімнаті та на кухні, не перекриваючи при цьому воду. Ви напевно скажете, що це аномалія, що так працювати зможе тільки ненормальний.

Проте в такому ж аномальному режимі працює професіональний перекладач-синхроніст, слухаючи текст на одній мові та одночасно озвучуючи цей текст на іншому.

Екстримальні умови здійснення професійного синхронного перекладу інколи призводять до постанови питання про виникнення стану стресу у синхроніста. До цього немає що добавити, окрім, можливо, того, що синхронний переклад не “інколи призводить до постанови питання про”, а завжди пов'язаний з величезними психічними навантаженнями, часто із стресом, і це природно, так як одночасно слухати та говорити нормальна людина не може. Відомий перекладач Г.Е. Мірам навіть назвав такий вид перекладу “психофізіологічною аномалією в якості професії” [9, 81с.]. Організм опирається, і його опір можна зломити тільки ціною великого психічного напруження, а ще ж перекладати потрібно, і бажано не абияк.

Сьогодні, коли “плеєр” з навушниками не рідкість, легко проробляти такий досвід: поставте касету з якимось текстом на вашій рідній мові та спробуйте уголос повторити кожне друге слово або (більш важка задача) кожне дієслово в цьому тексті. Так ви створите умови, злегка наближені до синхронного перекладу, - ви не зможете просто “відключити увагу”, прийдеться слухати та аналізувати текст і одночасно говорити. Ті, у кого одразу добре вийде другий досвід (з дієсловами), можуть спробувати свої сили в синхронному перекладі.

Тому завжди виглядає потішно, коли якийсь не дуже самокритичний “усний” перекладач каже, що він перекладає синхронно. Це так само смішно, коли інколи чуєш, що хтось знає досконало іноземну мову, бо буває таке що й рідної мови досконало не знаєш.

Перекладати синхронно без спеціального обладнання неможливо (і це небажано - будеш заглушати того, кого перекладаєш). Потрібні спеціальні навушники, в ідеалі потрібно кабіна (або, як кажуть синхроністи, “будка”) і більше всього потрібні особливі навички та способи перекладу. Перекладач говорить в свій мікрофон, і у слухачів, котрі чують в навушниках його переклад, повинно виникати враження, наче виступаючий розмовляє на їхній мові. У хорошого синхроніста співпадають з виступаючим навіть ораторські паузи, а жести, якими виступаючий підкреслює свої слова, точно супроводжують переклад (деякі синхроністи жестикулюють в кабіні, повторюючи жести доповідача) [9, 82c.].

Спеціалісти звертають увагу на наступні фактори, що визначають складність синхронного перекладу:

* Психофізіологічний дискомфорт, викликаний необхідністю слухати та говорити одночасно. Тяжко говорити навіть тоді, коли синхроніста перебивають або коли декілька людей говорять одночасно.

* Психічна напруга, пов'язана з “необоротністю” сказаного доповідачем в мікрофон. Доповідача не зупиниш і не попросиш повторити.

* Психічна напруга, пов'язана з “необоротністю” перекладу та великою аудиторією слухачів. Не попросиш вибачення та не виправиш.

* Психофізіологічна напруга, викликана швидким темпом мовлення. Синхроніст повинен завжди говорити швидко, без пауз - інакше відстанеш, адже ж паузи в мовленні несуть не тільки смислову, але й психофізіологічну напругу (щоб перевести подих, зібратися з думками).

* Складна лінгвістична задача “пов'язання” при синхронному перекладі висловлювань на мовах, що мають різну структуру, при надто обмеженному контексті і гострому дефіциті часу на переклад. Наприклад, структурне “пов'язання” висловлювань на мовах з вільним та детермінованим порядком слів (скажімо, російська та англійська).

* Складна лінгвістична задача “мовної компресії”, призваної компенсувати відставання перекладу на мову з більшою довжиною слів та багатослівною риторикою. Наприклад, слова російської мови на 7-8% довші за слова англійської мови, крім того деякі доволі поширені поняття, що передаються в англійській мові одним словом, потребують декількох слів в російській мові. Особливо це відноситься до нових, “не усталених” понять [9, 84c.].

Cинхроніст повинен бути завжди морально і професійно підготовленим до того,

* що виступаючий буде говорити дуже швидко або читати текст свого виступу (при читанні швидкість значно вище);

* що вимова доповідача буде нечіткою або нестандартною (особливо складно розуміти англо-розмовляючих з країн Африки, з Індії, японців та французів);

* що виступаючий буде використовувати в своїй промові нестандартні, попередньо не уведені скорочення або слова та висловлювання професійного жаргону [9, 85c.].

У синхронному перекладі обсяг (кількість слів) тексту перекладу залежить від довжини уривків мовлення. При перекладі коротких фраз кількість слів у синхронному перекладі, в середньому, більше, ніж у письмовому, за рахунок більшого числа елементів опису, пояснення. При перекладі довгих фраз ці величини вирівнюються, а при перекладі абзаців і більш великих відрізків тексту синхронний переклад виявляється менш багатослівним як за рахунок свідомої компресії (стиснення) тексту в процесі перекладу, так і внаслідок деякої кількості пропусків [4, 66с.].

Необхідність компресії визначається тим, що умови усного (особливо синхронного) перекладу не завжди дозволяють передавати зміст оригіналу так само повно, як при письмовому перекладі. По-перше, при швидкому темпі мовлення оратора перекладачеві важко встигнути вимовити повний текст перекладу. По-друге, швидкість мовленнєвого процесу у кожного перекладача має свої межі і він часто не може говорити так само швидко, як оратор. По-третє, поспішне проголошення мовних висловлювань нерідко позначається на їх правильності та завершеності, в результаті чого порушується їх сприйняття.

Мовленнєва компресія при усному перекладі - завдання далеко не просте. Мова йде не просто про пропуск частин оригіналу, а про стиснення перекладного повідомлення, при якому зберігаються всі важливі елементи змісту. У висловлюваннях часто є елементи інформації, що дублюють один одного, і при перекладі деякі з них можна опустити, зберігши зміст повідомлення. Наприклад, якщо перекладач повністю переклав запитання “Коли почнеться здійснення цього плану?” і йому належить перекласти відповідь “Здійснення цього плану розпочнеться в 1990 році”, то він може стиснути його до “у дев'яностому”. У висловлюванні може міститися побічна інформація (форми ввічливості, випадкові зауваження, відхилення від теми), опущення яких не перешкодить реалізації головного завдання спілкування. Компресія повідомлень при перекладі являє собою змінну величину. Вона залежить від темпу мови оратора і від співвідношення структур мов оригіналу та перекладу. Теорія усного перекладу описує прийоми мовної компресії для кожної пари мов за допомогою як структурних, так і семантичних перетворень. Найбільш типовими способами компресії є синонімічні заміни словосполучень і пропозицій більш короткими словами, словосполученнями і реченнями, заміна повного найменування організації, держави і т.д. абревіатурою або скороченим найменування (The United Nations - ООН), опущення з'єднувальних елементів у словосполученні (the policy pursued by the United States - політика США) та інше. При швидкому мовленні оратора застосування різних способів мовної компресії може скорочувати текст перекладу на 25-30% у порівнянні з письмовим перекладом того ж оригіналу.

Важливим розділом теорії синхронного перекладу є вивчення характеру еквівалентності. Як відомо, при синхронному перекладі іноді відбувається втрата інформації, у порівнянні з рівнем еквівалентності, встановленим при письмовому перекладі. Відхилення зводяться до пропусків, додавання або заміни неправдивої інформації, яка міститься в оригіналі.

Кожен вид відхилення включає більш дрібні категорії, що розрізняються за ступенем важливості непереданої або доданої інформації.

Зокрема, пропуски включають в себе:

1) пропуск незначного окремого слова, в основному епітета;

2) пропуск більш важливих і великих одиниць, пов'язаний із нерозумінням перекладачем частини тексту;

3) пропуск частини тексту у зв'язку з перебудовою структури тексту при перекладі;

4) пропуск важливої частини тексту у зв'язку з відставанням перекладу від промови оратора.

Синхронна перекладацька діяльність характеризується низкою особливостей: вибірковим змістовним сприйняттям вихідного тексту, перетворення його у предмет розмови мовою перекладу. Мета розмови в синхронній перекладацькій діяльності реалізується у відтворенні і озвучуванні перекладачем думки оратора засобами мови перекладу.

Синхронний переклад - вид перекладу, який здійснюється в умовах екстремальності, тобто при наявності акустичних і семантичних перешкод, при гострому дефіциті часу, при заданому ззовні темпу діяльності. Темпоральні характеристики діяльності синхронного перекладача також відносяться до найістотніших особливостей синхронного перекладу, оскільки він є самим швидким видом перекладу. Вихідний текст має перекладатися з тією ж швидкістю, з якою він промовляється оратором. Перекладацькі навички та вміння, які надійно функціонують в інших видах перекладу, починають давати збої, якщо перекладач без спеціальної підготовки починає випробовувати себе в синхронному перекладі [13, 326с.].

На відміну від послідовного перекладу, де перекладач може виправляти свої помилки та обмовки, перекладач-синхроніст не має часу для виправлень і переробки своїх висловлювань. Головним методом синхронного перекладу виступає трансформаційний: у зв'язку з часовими обмеженнями перекладач відтворює короткі фрагменти вихідного тексту, трансформуючи їх згідно з граматикою мови перекладу [8, 138с.].

Дефіцит часу розглядається як фактор екстремальності в силу того, що існують межі людської здатності обробки інформації за одиницю часу. Будь-яка обробка інформації пов'язана з проходженням імпульсів по нейронах, що потребує певного часу. За одиницю часу людський мозок здатен опрацювати від 25 до 100 біт інформації. Так, при середньому темпі розмови 120 слів / хвилину і середньому об'ємі друкованої сторінки на англійській мові 400 слів синхронний перекладач буде опрацьовувати близько від 5000 до 20000 біт інформації на сторінку тексту.

Іншим фактором екстремальності вважається заданий темп діяльності ззовні. Існує явище “опору” перекладача проти зовнішнього темпу переробки матеріалу. Цей опір виражається у відносно постійному темпі мовлення перекладача, в порівнянні з темпом мовлення оратора. Як пише А. Ф. Ширяев: “переводчики выдерживают некоторый, по-видимому, оптимальный для себя темп речи на языке перевода…Темп речи переводчиков располагается в относительно узком среднем диапазоне и при повышении темпа речи ораторов повышается, не выходя за пределы этого диапазона…” [20, 46с.].

Спонтанне мовлення синхроніста в умовах читання тексту оратором - третій фактор екстремальності синхронного перекладу. Коли оратор зачитує свою доповідь на трибуні - це додаткова складність синхронного перекладу. В даному випадку, суб'єктивно відчувається синхроністом, перш за все, високий темп мовлення оратора. Однак дослідження показують, що темп пришвидшеного мовлення лише вдаваний і це не об'єктивний факт. Враження підвищеного темпу створюється за рахунок особливостей паузації мовлення за трибуною порівняно зі спонтанним мовленням [21, 112с.].

Слід виділити переваги синхронного перекладу:

1) мовлення оратора звучить без пауз. Це дозволяє ораторові утримувати увагу аудиторії;

2) час проведення заходу зменшується вдвічі порівняно з використанням послідовного перекладу, підвищується обсяг і якість інформаційного потоку;

3) зручність для учасників;

4) можливість здійснювати переклад одночасно декількома мовами.

Отже, володіння синхронним перекладом стає неодмінною вимогою до кваліфікованого усного перекладача. У процесі синхронного перекладу простежується чітка тенденція до раціоналізації та спрощення мовної структури на мові перекладу при швидкому темпі подачі матеріалу доповідачем, у зв'язку з чим все більш широко застосовується стратегія компресії.

Спеціальні вправи, націлені на оволодіння синхрону, допомагають подолати складності, пов'язані з цим видом перекладу: роботу у наддефіциті часу; обмеженість контексту; необхідність породжувати мовлення однією мовою одночасно зі сприйняттям іншої. Серед них виокремлюються такі, як луна-повтор (shadowing), прогнозування, аудіювання разом з рахуванням, завершення структур, синхронізація готового тексту тощо [1, 118 с.].

При сформованому механізмі синхронного перекладу успішність виконання синхронного перекладу в кожній конкретній ситуації залежить також ще від двох чинників. По-перше, від наявності «домашніх перекладацьких заготівок» (лексичних, фразеологічних і синтаксичних еквівалентів за заданою темою). По-друге, від глибини вивчення перекладачем ситуації спілкування, передбачення ним мети, теми, змісту та мовної форми висловлювань промовця, а також від його попереднього налаштування на вирішення майбутніх перекладацьких завдань.

Таким чином, процес оволодіння синхронним перекладом відбувається за рахунок формування та розвитку навичок та вмінь орієнтування в вихідному тексті, пошуку перекладацьких рішень та їх реалізації в умовах паралельного проходження цих процесів, створення механізму синхронізації, який раціонально розподіляє увагу перекладача між компонентами його діяльності, розвитку навичок і вмінь швидкісного виконання перекладацьких дій та оволодіння способами (операціями) виконання дій (мовленнєвою компресією та специфічними прийомами лінгвістичних трансформацій) залежно від конкретних умов діяльності.

2.2 Техніка синхронного перекладу

Щоб продемонструвати техніку та трансформації, які використовуються під час синхронного перекладу я обрала наступний виступ, який перекладався синхронно з російської (зроблено власний переклад на українську) на англійську мову:

Виступ Е.А. Шеварднадзе в Гарвардському університеті (1991 р.) 1) Щоб відчувати себе впевненно в світі, в якому буде падати роль ядерної зброї, нам потрібно знати, як ми зможемо захиститись від ядерного тероризму. 2) В теперішній час існують досить точні неядерні озброєння, що здатні хірургічними ударами зірвати плани можливих терористів. 3) Авжеш, ця проблема заслуговує самого серйозного розгляду.	Speech by E.A. Shevardnadze, Harvard University (1991) 1) То feel confident in a world in which the role of nuclear weapons will be diminished, we need to know how to protect ourselves from nuclear terrorism. 2) Currently there are highly accurate non-nuclear weapons, which through surgical strikes have the capability of thwarting the plans of potential terrorists. 3) Naturally, this problem merits the most serious consideration.
4) Ми не повинні забувати й інший сприятливий фактор -- нашу здатність достатньо точно знати, що відбувається в світі з точки зору військової активності. 5) Ця прозорість світу буде тільки наростати, а з нею підвищуватись наша впевненність, що все менше і менше буде несподіваностей, що все більше ми будемо знати що відбувається в самих далеких куточках земного шару.	4) We must not forget yet another positive factor: our ability to know with reasonable accuracy what is taking place in the world as far as military activity is concerned. 5) This transparency of the world will clearly continue to grow, along with our increased confidence that there will be less and less unexpected elements, and that we will know more and more about what is taking place throughout the world.
6) Було б невірно розглядати справу так, немов всі небезпеки виникають від ядерної, хімічної або бактеріологічної зброї. 7) Просто ми повинні постаратися звести до нуля цей ряд небезпек, бо вони можуть дуже дорого коштувати людству.	6) It would be wrong to see things as though all dangers stem from nuclear, chemical or bacteriological weapons. 7) We must simply try to eliminate this category of dangers, which otherwise may make mankind pay a very high price.
8) Чесно кажучи, мене турбує те, що ми стали більш терплячими до загрози, скажімо, ядерної катастрофи. 9) Так, світ змінився. 10) В ньому немає більше того гострого військового протистояння, котре викликало гострий стрес буквально у кожної людини.	8) Frankly speaking, I am concerned by the fact that we have become more tolerant of such threats as that of nuclear disaster. 9) Yes, the world has changed. 10) It no longer is characterized by that drastic military confrontation which imposed enormous stress on each and every human being.
11) Тепер становище інше -- політично і психологічно. 12) Але при всьому тому десятки тисяч ядерних зарядів залишаються в арсеналах ядерних держав. 13) На жаль, сповільнилися темпи процесів з питань роззброєння. 14) Після початкових яскравих успіхів переговори з питань стратегічних ядерних озброєнь та заборони хімічної зброї топчуться на місці, невиправдано затрималась ратифікація Договору по звичайним силах в Європі.	11) Today the situation is different, politically and psychologically. 12) Nevertheless, thousands of nuclear warheads remain in the arsenals of the nuclear powers. 13) Unfortunately, the pace of progress in the disarmament process, has slowed. 14) After the initial striking successes, there is now a process of marking time in negotiations on strategic nuclear weapons, on the prohibition of chemical weapons, and there has been an unwarranted delay in the ratification of the treaty on conventional forces in Europe.
15) Завершилось знищення усіх ракет середньої та меншої дальності, що підпадають під дію договору. 16) Але утворився і розрив в роботі конвеєра, працюючого по знищенню ракет. 17) А військові заводи ж продовжують працювати, нехай навіть і не на колишню потужність.	15) The destruction of all intermediate and shorter range missiles has been completed, missiles covered by the treaty. 16) But a gap has now emerged in the work of the assembly line for destroying missiles. 17) And military plants are continuing their operations, although at less than their former capacity.
18) Не можна залишити недобудованою ту будівлю нового світу, котру ми сумісно узялись створити. 19) Якщо ми не будемо кожен день щось надбудовувати, то ця будівля прийде в занепад, почне деградувати.	18) We cannot leave unfinished that edifice of a new world, which we have jointly undertaken to create. 19) If we do not, every single day, add something to that structure, the building will start to collapse, and decline and fall.
20) Цього не можна допустити. 21) Наші діти не пробачуть нам упущених шансів, бо вони отримають в цьому випадку не таку хорошу освіту, не кращу медичну допомогу та інші соціальні послуги.	20) That must not happen. 21) Our children will not forgive us lost opportunities, for then they will not be getting such a good education, or the best medical care, or other social services.
22) Ми стоїмо ще на самому початку шляху в наших пошуках того, як можна упорядкувати торгівлю звичайною зброєю, створити регіональні структури безпеки, установити механізми по запобіганню виникнення кризових ситуацій. 23) Всім потрібно пристосуватися до нових реалій, до нового вигляду світу.	22) We are still at the very beginning of our search for ways to organize the trade in conventional weapons, to establish regional security arrangements, to establish mechanisms to prevent crisis situations. 23) We must all adapt to new realities, to a changed world.
24) Адже сьогодні він радикальним і навіть невпізнанним чином відрізняється від того, яким він був навіть декілька років тому назад. 25) Позаду залишились не тільки «холодна війна», а й тривалі озброєні конфлікти в різних регіонах світу. 26) Сьогодні ми говоримо про єдину Німеччину, як про елементарний факт життя.	24) For today, it is radically and even unrecognizably different from what it was only a few years ago. 25) We have left behind both the Cold War and protracted conflicts in various regions of the world. 26) Today we speak of a united Germany as of a basic fact of life.
27) Але хіба все це було можливим ще кілька років назад? 28) Уявити собі подібне було тяжко.	27) But could all this really have been possible just two years ago? 28) It would have been difficult to imagine something like this.
29) Світ стає єдиним в своїх діях, в своїх бажаннях позбавитися від тяжкої спадщини минулого.	29) The world is becoming one -- in its actions, in its desire to rid itself of the onerous legacy of the past.
30) Серед цієї спадщини і ядерні випробування, ядерні арсенали. 31) В новій обстанові, на новому рівні свідомості спільності людства від них час і потрібно позбавитись.	30) That legacy includes nuclear tests and nuclear arsenals. 31) In a new situation, at a new level of awareness of mankind's sense of community, it is high time -- and it is our obligation -- to get rid of them.
32) Вчені у всіх країнах повинні допомогти людям усвідомити те що відбулось, зрозуміти суть змін і сказати, яку дорогу нам потрібно вибрати, щоб не заблукати у лісі життя та політики.	32) Academics in all countries must help people to become aware of the significance of events, to understand the point of the changes and to indicate what road we need to take to avoid losing our way in the thickets of life and politics.
33) Нам усім потрібен прогноз на майбутнє. 34) Потрібно об'єднати для цього сили, що виступають за мир, волю та демократію.	33) We all need a prognosis for the future. 34) For that, we need to unite those forces which are championing peace, freedom and democracy.

У першому реченні здійснено компресію: перекладено за допомогою інфінітиву і відбулося вилучення “себе” (“Щоб відчувати себе” - “То feel”). Також використана трансформація перестановки та вилучення (“буде падати роль ядерної зброї” - “the role of nuclear weapons will be diminished”, “як ми зможемо захиститись” - “how to protect ourselves”).

В другому реченні синхроніст здійснив компресію і тим самим зберіг час, щоб не відставати від швидкого темпу мовлення доповідача (“В теперішній час” - “Currently”).

Третє речення перекладено за допомогою вибору словникових відповідників.

У четвертому реченні здійснена трансформація перестановки при цьому ще здійснена заміна частин мови: “достатньо”, “точно” - прислівники, але при перекладі “достатньо” передане за допомогою прикметника “reasonable”, а “точно” за допомогою іменника “accuracy” (“нашу здатність достатньо точно знати” - “our ability to know with reasonable accuracy”).

У п'ятому реченні здійснено компресію (“що відбувається в самих далеких куточках земного шару” - “what is taking place throughout the world”).

Шосте речення перекладено за допомогою вибору словникових відповідників.

У сьомому реченні задіяна трансформація перестановки (“Просто ми повинні постаратися” - “We must simply try”), контекстуальна заміна (“звести до нуля” - “to eliminate”), здійснено смисловий розвиток, а також додавання (“бо вони можуть дуже дорого коштувати людству” - “which otherwise may make mankind pay a very high price”).

У восьмому реченні здійснений смисловий розвиток (“мене турбує” - “I am concerned”).

Дев'яте речення перекладено за допомогою вибору словникових відповідників.

При перекладі десятого речення застосовувались: смисловий розвиток (“В ньому немає більше того” - “It no longer is characterized by that”) та контекстуальна заміна (”гострого військового протистояння, котре викликало гострий стрес” - “drastic military confrontation which imposed enormous stress”).

Одинадцяте речення перекладено шляхом вибору словникових відповідників.