Особливості говіркового мовлення Житомирської області

Інформатор: Кузмінчук Катерина Павлівна, 1941 р. н., освіта 5 класів.

2.5 Розповіді про минуле

Розповідь про війну

/нєуЮ ja тєо мєуЮжєу рєозказбти jaк ў наЮс ў се^ил?н тєут бєулб перестр'eмлка // ja ц?єy знбЮjєу // заiшлъ н?нЮмц?і с'єудъ дєо нас // нбЮш'і отєо бєулъ пєо ц'іi гєэjлиц?і /де це миЮ живйм // jaк ў наЮс наЮзивбли крбсн?іЮ // а н?нЮмц?і бєул?ъ там на тіi гєор'н/ там де т'єут?a гблка живй // і т?і зв'ндси с'єудъ стрил'бjєyт' наЮ наЮс // а тєут сйлишчеЮм ідєэт' тбЮнки // iдєут' і iдєут' і iдєут' // кбжєут' ўже заiшлъ крбсн?іЮ // ja ше маЮлб бєулб // л'єэди зб'ігблис'а i б'нгли/ i дєо кєэч'і /i ў л'єох дес' хєовблис'а // ў jaЮмъЮ хєовблис'а // шєоб неЮпєобълєо // с'єудъ це дєо наЮс наЮб'нглєо ў л'єох такєогєу л'єудйi / шєо неЮ бєул?єу де пєовернєэЮтис'а // заiшєуў одъЮн крбсниЮi цеi у цеi л'єох // таi кбже / бєуже /л'єэди дєубр'і / шєо ви рєубите // с'єудб наЮзб'ігблис'а ў однйЮ м'нЮсце // тєут кбже / с'єудб jaк къЮнеЮ / пєокбзєуje граЮнбЮтєу / jaк къЮнеЮ такєэ штєэчкєу // од вас тєут н?іЮчєугєо н?іЮкєугєо неЮ остбЮнеЮц:'а // рєозхєуд'тес'а і хєо^увбiтес' дес' так пєоЮмйЮнш / пєоЮмйЮнш л'єудйi шєоб бєул?єу // рбзєоЮм так багбтєо л'єудйi так неЮ схєуд'тес' // одбирбли / забирбли ўсе/ і кєорєовъ забирбли/ і кєурйi забирбл?и / вир'ізбл?и // це ja такй знбЮjєу // пєотєуЮм ўже ў вєуiнєуЮ л'єэди і гніЮi наЮ плйчах нєоЮсъли // рєознєуЮсили пєо пєул?і // бикбми / кєорєовбЮмиЮ орбли / снjaли // забирбл?и ў л'єудеi кєорєовъ і неЮ од:авбли // забрбли // ў мйЮнеЮ забрбли / ў дрєэгєоji забрбли / спарєувбли jix дєокєэпи / запраглъ ў jaрмєуЮ і рєубл'ат' нъЮмиЮ // с'нjєyт' / орєэт' // тєо це ja прєо вєуiнєуЮ знбЮjєу / шчєо це в наЮс у селі бєулєу // хатъ пал?ъли / ос'єо неЮ^идалйкєо од наЮс спалъли хбтєу // чйрез дєорєугєу оце ў нбЮст?і / де це нбЮд'ка ц?a с?eмЮн'чiЮнаЮ живй // спал?ъл?и хбтєу // а ц?і ўже крамЮсн?і / хтєо наЮдєоjiмл?єо вєоjєyвбти / тєо хєовблис'а ў хатбх ў л'єудеi // хтєо ў скръЮн'єуЮ ўл?нзе / шахв'нв неЮ бєулєу / а бєулб скръЮн'аЮ // ў скръЮн'єуЮ ўл?нзе схєовбje^іц:'а // од н?нЮмц?іў хєовбл?ис'а / шєоб ужй неЮ пєобъл?и // тєод?н ўже л'єудйi багбтєо ў наЮс забрбл?и наЮ цеi фрєонт // і неЮ пєове^иртблис'а ц?і л'єэди / пєобъли // ў мйЮнеЮ два д?бд'ки тєод?н ўбъл?єо / забрбли і ўбил?єо // єодъЮн тєо меЮнйЮ ше з хбти виЮнєусиў у л'єох // покбзєуваў jaк'н тбЮнки jдєут' // jєогєу т?нки забрбли /тєо в'іЮн за б'нлєу цйрквєу тєудб дес' iшєов / теi таЮм jєогєу вбъл?и //

Інформатор: Бойко Марія Степанівна,

1928 року народження, освіта 3 класи.

/в'іЮн знаў шчєо це тєутєу пєохєудит' / а тєут же ў наЮс бєуў маЮгазъЮн тєут / де збраз ц?а чєуЮмбЮчка живй / тєут бєуў маЮгазън // в'іЮн знаў дєо маЮгазъна iти / наЮзбд ве^иртбтис' і ў гєэличкєу с'єудъ / ў маЮкєогєун?іўкєу / де миЮ хєодъли пєо вєудєу і наЮ пере^игєуЮніЮўкєу захєудиў саЮм // шчєодн'бЮ // а тєо шєос' jєомєэ ўлнзлєо ў гєулєовєу / віЮн въiшєоў з ц'єугєо маЮгазъна / неЮ пішєуў у ц?єy стєурєоЮнєуЮ шчєо дєодєуЮмиЮ // а п'ішєуў таЮм гєэличка je такб / мєуЮже кєолъс' хєодъла // таi гет' аж тєудъ дєо клєэба въiшєоў і таЮм кєулєо клєэба хєодъў ц?нлиi деЮн' / де в'іЮн таЮм бєуў / бєог jєогєу знбЮje / н?іЮхтєу неЮ знбЮje // і деЮн' дєодєуЮмиЮ неЮмбЮ // нєуЮ ja дєэЮмаЮjєу мєуЮже в'іЮн п'ішєуў наЮ пере^игєуЮн?іЮўкєу / в'іЮн уже jaк въпjе / такєугєо пєо м?нЮр'і шєо знбЮje / так в'іЮн наЮ пере^игєуЮн?іЮўкєу заiдй теi там ўдєуЮмаЮ мєуЮже спбти // неЮмбЮ// д?іўчбта ўже пєозбирблис'а / маЮрєэс'а i с?еЮн'аЮ / п'ішлъ ў клєуб // ўвйчер'і // і д?ід кєулєо клєуба хєудит' // н?іЮхтєу ў н'єуЮгєо неЮ питбje ч'єо в'іЮн хєудит' / а в'іЮн неЮ знбЮje / кєудъ iти // ўже таЮм мєуЮже бєуў дес' трєушки пjбЮниЮi / тєо ўже дєо вйчєора вєоЮнєуЮ въiшлєо ж // а в'іЮн неЮ знаЮў кєудб iти // марєэс'а кбже // jaк ja пєоббчила / ja гет' аж зл'акблас' // ч'єо це цеi д'ід тєут // дєо ц'єугєо д?нда /ч'єо ви тєут // а в'іЮн кбже прбЮмєоЮ гет' аж такъi рєозвєолнєуЮваЮниЮi // ja неЮ знбЮjєу кєудъ дєодєуЮмиЮ iти // тєо заве^идъ меЮнйЮ // привєудит' маЮрєэс'а таЮм з киЮмс' неЮ знбЮjєу / д?нда // тєо ў дйв'aт' чи ў піўде^ис'бтєогєо вйчєора // дєубре шчєо вєоЮнбЮ наЮ jєугєо наЮздр'нлас' // а jaкбъ неЮ наЮздр'нлас' / тєо неЮ знбЮjєу де б в'іЮн бєуў // мєуЮже дес' ўпаў та лежбў би // а кєолъс' iдеЮн раз iшєоў / неЮ пішєуў наЮ бйре^изі наЮ цеi гєорєуд наЮ наЮш // а п'ішєуў ў такиi прамъi гєорєуд чиiс' // бєо ў наЮс такб ширєука стйжка бєулб наЮ гєорб // в'іЮн наЮ тєу стйжкєу пришєуў / въiшєоў наЮгєурєу // і в'ірбнда стєоjiмт' // заiшєуў ў в'ірбЮндєу і л?іг // але ж наЮ пере^игєуЮн?іЮўц?і / шєо знбЮjєут' jєогєу // гбл'а бєулб // качаЮнбЮ ўже неЮ бєулєу / качбЮн ужй ўмер / гбл'а бєулб // кбже / ja одчиЮн'бЮjєy двйр'і / ле^ижът' кбже // нєуЮ дєэЮмаЮjєу / це ж ти пjaмЮниЮi / неЮ бєэдєу бєудъти / хаi трєухи пєоле^ижът' // п'ішлб там шєос' трєухи пєохєодъла / прихєужєу / ше ле^ижът' // обзивбjєус' дєо н'єуЮгєо // чєогєу ви приiшлъ у мєоЮjєyм в'ірбЮндєу //а ч'єо ти дєо мйЮне пристбла / ja в свєоjiмi в'ірбЮнд?і //

Інформатор: Пилипчук Наталія філімонівна, 1921 р. н., освіта 3 класи.

ЧАСТИНА 3. Питальники

3.1 Меблі та інші хатні речі

1. Стілець фабричного виготовлення зі спинкою: стєу?лєо.

2. Табуретка, стілець без спинки з квадратним сидінням: стґіле?цґ, осґлґнЮн.

3. Ослін, лава у вигляді довгої дошки без спинки і бокових билець, на чотирьох ніжках: ламва.

4. Лава, довга широка дошка (або кілька дошок, часто вздовж усієї стіни) на стояках, із спинкою і поруччям: ла?ва

5. Стільниця, верхня дошка, кришка стола: стґілґнъЮц'а.

6. Шухляда, висувна скринька в столі: шєухлґа?да.

7. Ліжко: л'імжкєо.

8. П'іл - дошки настелені соломою.

9. Постіль: пєосте?лґ.

10. Мисник, шафа з полицями для посуду і продуктів: мъЮсник.

11. Полиця, горизонтально закріплена на стіні дошка для зберігання чого-небудь: пєоли?цґа

12. Скриня, великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін.: скръЮн'аЮ.

13. Шафа для одягу: ша?фа.

14. Чемодан: чамаjдбЮн.

15. Годинник: часи.?

16. Годинник-будильник: бєудґі?лґнґіЮк.

17. Дзеркало: д? зе?ркалєо, зе?ркалєо.

18. Подушка для спання: пєодєу?шка.

19. Маленька подушка - ja?сґік.

20. Наволочка, чохол із тканини на подушку: н?бЮвєолєочка.

21. Напірник, мішок у який насипають пір'я на подушку: нбЮ?сипки.

22. Солом'яник, матрац, набитий соломою: реалія відсутня.

23. Рядно, домоткане грубе полотнище з різнокольорових поперечних смуг для покриття ліжка: раднєуЮ?.

24. Одіяло бавовняне: реалія відсутня.

25. Тепле одіяло на ваті: одіja?лєо ва?тнеЮ.

26. Простирадло: прєостиЮнґбЮ, рaднєом.

27. Рушник: рєушнъЮ?к.

28. Клейонка, тканина, покрита з одного або двох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною: клґіjєуЮ?нка.

29. Занавіска на вікна: фґірбЮ ?нка.

30. Колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі: кєоли?ска.

31. Вервечка, одна з мотузок, на яких підвішують колиску: верве?чка, уч'і?пка.

32. Мотузка, тягнучи за яку, гойдають колиску: слово відсутнє.

33. Колиска, дерев'яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися): лґєу?лґка.

34. Пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти: стєоjа?чка.

35. Пристрій, за допомогою якого дітей вчать ходити: реалія відсутня.

36. Вазон, кімнатна рослина, що вирощується в горщику: вазєуЮ?н.

37. Праска: пра?ска.

38. Кача?лка і рєубе?лґ: - пристрій, що в давнину використовувався замість праски.

39. Прасувати праскою: гла?дити.

40. Прилад для биття мух у вигляді шматка шкіри, гуми, закріпленого на довгій ручці: хлєо?паўка, лґа?пка, ла?паўка.

41. Віник, міцно зв'язаний жмуток лозин, гілок для підмітання підлоги: в'і?ниЮк.

42. Віник з нерозкритого цвіту очерету (більш мякий): метґі?лка, мґіте?лка.

43. Старий стертий віник: драпа?ч.

44. Мітла, великий віник, звичайно на довгому дерев'яному держаку для підмітання подвір'я: м'іЮтла?.

45. Гасова лампа: керєосъЮноЮва лґбЮмпа, ґа?зєова лґбЮ?мпа.

46. Бляшаний ковпачок на машинці гасової лампи: реалія відсутня.

47. Скло в гасової лампи - каЮнґке?т

48. Каганець, невеличкий світильник, що складається з ґнота та посудини, в яку наливається олія, лій чи гас: кагаЮнйЮцґ.

49. Резервуар лампи, в який наливають гас: реалія відсутня.

50. Ліхтар, освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом: фєоЮнбЮр, хвєоЮнбЮр.

51. Довга тонка тріска, що використовувалася у давнину для освітлення хати: трґі?ска, ска?лка, шче?пка.

52. Гас: керєос?ъЮн.

53. Сірник: си^ірнъЮк.

54. Запальничка, невеликий кишеньковий прилад для запалювання вогню: зажига?лка.

55. Сковорода - шкєурєуда?.

56. Глечик - глади?шка, гладу?чшик.

3.2 Їжа, напої

1. Їжа, те, що вживають для харчування (загальна назва): jімжа.

2. Значення слова "страмва". Страва - рідка їжа.

3. Перше, ранкове вживання їжі: сн'іЮдбЮнєоЮк.

4. Підвечірок, споживання їжі після обіду перед вечерею: п'ідвеч'імрєок.

5. СимтниЮi - який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про їжу, страви). Лише стосовно їжі, але не окремої страви.

6. Друге, денне вживання їжі: об'імд.

7. Заквашувати тісто: розчиЮн'бЮти хл'імб.

8. Квас: квас.

9. М'яка частина хліба та хлібних виробів: мjамкиш.

10. Глевкий, недопечений хліб: глевким?, закамлец' на палец'.

11. Скибка, відрізаний ножем шматок печеного хліба: окрамjец'.

12. Перший шматок хліба, відрізаний від цілої хлібини: ц'ілумшка.

13. Останній шматок хліба: пєотилимчниЮк.

14. Перепічка, приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого тіста, спечений на сковороді: перемп'ічка.

15. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного жиром (іноді всередину кладуть сир): реалія відсутня.

16. Бублик: каламч.

17. Прісний пиріг з сиром, гарбузом чи іншою начинкою: пр'імсниЮi пир'імг.

18. Начинка для пирогів: начимнка.

19. Вареник, невеликий варений виріб, зліплений із прісного тіста і начинений сиром, картоплею, ягодами та ін: варемник.

20. Оладка: млиЮнйЮц'.

21. Налисник, тонкий млинець, у який загортають начинку, найчастіше з сиру: наЮл'імсниЮк.

22. Суп: кул'імш.

23. Картопляний суп без круп - jумшка.

24. Бульйон (наприклад, курячий): реалія відсутня.

25. Перша страва з овочів, обов'язкове додавання буряків і помідорів: бєоршч.

26. Затірка, страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою: затімрка.

27. Лемішка, страва з густо запареного борошна (звичайно гречаного), засмачена салом, олією або маслом: леЮм'нЮшка.

28. Мамалига, каша з кукурудзяного борошна: реалія відсутня.

29. Галушки, страва з різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді чи молоці: галєушким.

30. Локшина, виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва, приготована з цього виробу: лєомкшиЮнаЮ.

31. Знімати, обчищати шкірку зі старої картоплі : об:ирамти.

32. Обчищати шкірку з молодої картоплі : шкребтим.

33. Лушпайки зі старої картоплі : лєушпаiким.

34. Картопляне пюре : тєомптаЮнка.

35. Оладка з тертої картоплі : картєопл'бЮниЮки.

36. Холодець : хєолєодемц'

37. Поребрина, передня частина туші з ребрами, м'ясо з ребрами : пєор'ібръЮнаЮ, пєор'імбр'а.

38. Печеня, м'ясна страва, запечене або смажене м'ясо : печйЮн'аЮ, смажйЮн'аЮ.

39. Готувати їжу (м'ясо, рибу та ін.) з жиром на вогні, без використання води: жамрити.

40. Шкварка, висмажений шматочок сала : шквамрка.

41. Шкварка з внутрішнього сала: вимшкварєок.

42. Підлива, рідка приправа до страви, соус : бєул'jєоЮнчик.

43. Домашня кров'яна ковбаса : крєов'бЮнка.

44. Тваринний жир (загальна назва) : самлєо.

45. Смалець, жир, вироблений зі свинячого сала : смбЮлец'

46. Внутрішній жир: зд'ір.

47. Олія, жир, вироблений із соняшникового насіння : ол'нjа.

48. Осад від олії : хєуз, фєуз.

49. Яєчня : смажйЮн'аЮ.

50. Засмажка (звичайно з цибулі і моркви), що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху та ін.: зажамрка.

51. Додавати до страви засмажку : смачимти, дєуримти.

52. Куштувати, з'їдати або випивати трохи чого-небудь для проби : прєубєуЮвати.

53. Пісний (про страву), такий, в якому відсутні м'ясні і молочні продукти : пр'імсниЮi.

54. Сушені фрукти, ягоди : сєушиЮнбЮ.

55. Узвар, солодка рідка страва із сушених фруктів, ягід, зварених у воді, компот : узвамр.

56. Цукерка : цєукемрка.

57. Свіжовидоєне молоко : темпле мєоЮлєоЮкєом.

58. Кип'ятити молоко. Кип'ятити, якщо довго: прамжити.

59. Зсідатися при кип'ятінні (про несвіже молоко) : згєумрбитис'а, скип'імтис'а

60. Кисляк, загусле кисле молоко : кисл'амк.

61. Сироватка з коров'ячого молока : сирєомватка.

62. Сир, продукт, одержаний підігріванням кислого молока і відокремленням сироватки : сир.

63. Сметана : сметбЮнаЮ.

64. Ряжанка, пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною : рамжаЮнка.

65. Коричнева чи кремова плівка, що виникає на молоці, довго пряженому на малому жару в печі : шкєумрка.

66. Горілка державного виробництва - каз'єуЮнка.

67. Самогон- самоЮгуЮнка, бур'ачишча, спєоперемчниЮх.

68. Перша горілка - первамк.

69. Остання - в'імтка, сивумха, неЮдєог'нЮн.

70. Оселедець : оселемдец'.

71. Плямкати, чавкати під час жування : ц'бЮмкати.

72. Ковток, те, що за один раз ковтають : кєовтєомк.

73. Дуже повільно їсти - н'бЮмл'ати.

74. Пожадливо й багато пити : дєумдлити, ґєомл'ґати.

75. Шматок чогось їстівного (напр., хліба) : кусєомк.

76. Недоїдений або надкушений шматок чого-небудь їстівного : кумсеЮЮн'.

77. Недоїдені рештки яблука, груші : гриз'ак, огримзєоЮк, качбЮн.

78. Пліснява (на застоялому молоці, різних квашеннях) : цв'іл', пл'імсн'аЮва.

79. Отрута : отрамва, тр'ім?ка.

80. Той, хто курить, курець : кумрец'.

81. Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочкою : калимтка.

82. Люлька, прилад для паління : л'єумл'ка.

83. Цигарка : пап'ірєомса.

84. Залишок недокуреної або викуреної цигарки : недєомкєурєок, недєомпалєок.

85. Білий амур: качамлка.

86. Окунь: диркєэЮн.

87. Гречаники: кєуц?єурєумби, памз?і.

88. Страва з цукрового буряка і житньої муки : д?жєур.

3.3 Господарство

3.3.1 Рослинництво

1. Кукурудза: кєукєурєумза.

2. Плоди кукурудзи: качаЮнъЮ.

3. Картопля: картєомпл'а, картєомпл'і (одн.).

4. Морква: мєомрґва.

5. Кущ картоплі: кєущ, кєорч.

6. Зелене листя і гілки картоплі: картєоплъЮн':аЮ.

7. Сухе листя і гілки картоплі: бадимл':а.

8. Буряк: барамк, бараким, бурамк.

9. Листя буряка: гимчка.

10. Значення слова качбЮн: плід кукурудзи, серединка капусти.

11. Соняшник: сєоjамшниЮк.

12. Голівка соняшника: гєолєовам.

13. Насіння соняшника : зерн'бЮта, д? зерн'бЮта.

14. Внутрішня частина насінини : камшка.

15. Кріп : укрєомп.

16. Зав'язі огірків : пумпjаЮнки.

17. Квітка без зав'язі : пустєоцв'імт.

18. Гарбуз : гарбєузам.

19. Рядки : радким.

20. Спосіб висадження окремими кущами : кєумбашки.

21. Бур'ян : бєурбЮн.

22. Рвати бур'ян руками : пєолєомти.

23. Пристрій для знищення буряну : сампа.

24. Лопата для копання : замступ.

25. Древко заступа : держамк.

26. Вирівнювати землю після орання : вєолєочимти, скєорєодимти.

27. Пристрій для волочіння : бєорєоЮнбЮ.

28. Стручки : стрєучким.

29. Порічки : пєорімчки, шпєорімчки.

30. Полуниці : клєубн'нЮка.

31. Дика яблуня : димчка.

32. Дика груша : гниЮлимчка.

33. Велика гілка дерева : гил':амка.

34. Редиска : ремд'ка.

35. Грудки землі: грєумд':а.

36. Пристрій для обробки землі, схожий на лопату, але вужчий: кєопаЮнъЮц'а, кєопаЮнъЮчка.

37. Точити косу : маЮнтамчити.

38. Частина городу, що знаходиться у низині : бемр'іг.

39. Яблуня : jамблєуЮн'аЮ, jамблєуЮн'Юі.

40. Груша : грєумша, грєушким.

41. Слива : слимва, сливким.

42. Абрикос : абрикєомса, абрикєомси.

43. Механізм для подрібнення рослин : с'ічкамрн'аЮ.

44. Кропива : крєопимва.

45. Маленькі ягідки, н-д смородини : бєумбка, бєубким.

46. Розгалужена рослина : мъЮчка.

47. Чоловіча рослина коноплі : плєоск'нЮн'.

48. Жіноча рослина коноплі : матеръЮнка.

49. Механізм для збирання зернових: кєоЮмбамi, кєоЮмбамjі.

50. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (про родину гарбузових: огєудъЮн':аЮ.

51. Бутон: бєумбл'ах.

3.3.2 Тваринництво

1. Як кликати курей : тґєу тґєу тґєу.

2. Як кликати курчат : цґіп цґіп цґіп.

3. Як кликати качок : тасґ тасґ тасґ.

4. Як кликати каченят : пєу?лґа пєу?лґа пєу?лґа, пєулґ пєулґ пєулґ.

5. Як кликати гусей : сґєу сґєу сґєу, гєумси гєумси гєумси.

6. Як кликати гусенят : пєу?лґа пєу?лґа пєу?лґа, пєулґ пєулґ пєулґ.

7. Як кликати індиків : дєуЮнґ дєуЮнґ дєуЮнґ, тґєуЮн.

8. Як кликати котів : кицґ кицґ, кц кц кц.

9. Як кликати корів : миЮнґ миЮнґ.

10. Як кликати коней : кєосґ кєосґ.

11. Як кликати овець : бацґ бацґ бацґ, басґ басґ басґ.

12. Як кликати собак : нґаЮ нґаЮ нґаЮ, нґаЮх нґаЮх нґаЮх.

13. Як кликати свиней : кєуцґ кєуцґ кєуцґ.

14. Як гнати курей : киш а киш.

15. Як гнати гусей : гимлґа гимлґа.

16. Як гнати котів : кєотєу?, кєоцєу?.

17. Як гнати корів : геi, геi п'ішл?амj, нєоЮ.

18. Як гнати коней : ноЮ, н:оЮ.

19. Як гнати овець : бир, а бир.

20. Курка, що водить курей : квєо?чка.

21. Бути квочкою : квєокта??ти, квєо?кче.

22. Діти курки : кєурча?та, ц'імпки.

23. Класти яйця під квочку : п'ід^тсипа?ти.

24. Будова, в якій живе пес : бєу?да, кєу?ча.

25. Півень : п'і?веЮн'.

26. Процес запліднення півнем курки : тєопта?ти.

27. Відро для доїння корови : діjнъЮчка, діjнъЮц'а.

28. Місце в хліві для корови : стґі?jлєо.

29. Місце в хліві для свиней : кєу?ча, стаЮнєуЮк.

30. Місце в хліві для курей : сґі?далєо.

31. Ємкість з якої їсть корова : jа?сла.

32. Ємкість з якої їсть кінь : о?палки.

33. Ємкість з якої їсть свиня : кєори?тєо.

34. Вбивати свиню для їжі : кєолєо?ти.

35. Вим'я корови : въЮм'аЮ.

36. Прив'язувати корову для випасання : при^епиЮ^енбЮ?ти.

37. Засіб для прив'язування у вигляді залізної палиці : при?кєореЮнґ.

38. Корова з чорними плямами : чєорнєоЮра?ба.

39. Корова з рудими плямами : червєоЮнєоЮра?ба.

40. Сіра масть курки : зєозулґа?ста.

41. Зіпсоване яйце : бутэЮн.

42. Гніздо курки : кєублєо?.

43. Багато корів : ста?дєо.

44. Багато коней : табєэЮн.

45. Багато овець : ота?ра.

46. Багато гусей : табєэЮн.

47. Сільська отара корів для випасання : че^ире^идам?.

48. Кабан для запліднення : кнєур.

49. Кабан для їжі : каббЮ?н.

50. Народити теля : отели?ти^есґа.

51. Народити поросят : опєорєоси?ти^есґа.

52. Народити лоша : при^еве^исти? лєоша.

53. Народити ягнят : окєоти?ти^есґа.

54. Народжені ягнята : окєо?т.

55. Вагітна корова : тґі?лґнаЮ.

56. Вагітна кобила : жере?бнаЮ.

3.4 Весілля

1. Дівчина, що досягла шлюбного віку: д'імўка.

2. Хлопець, що досяг шлюбного віку: памрубєок.

3. Дівчина з посагом до сватання: наЮ видаЮн':нЮ.

4. Дівування: д'івєувбЮн':аЮ.

5. Парубкування: парєубкєувбЮн':аЮ.

6. Незаміжній чоловік, холостяк: бєобимл'.

7. Особи, що йшли сватати дівчину: старєостим.

8. Обрядовий хліб на сватанні: хл'іб.

9. Дівчина періоду сватання: д'імўка засвамтана.

10. Парубок періоду сватання: памрєубєок.

11. Відмовити під час сватання: гарбєузам одемржати.

12. Закріплення остаточної згоди на шлюб: дєомгєов'ір.

13. Обряд виторговування нареченої: перем?миЮ.

14. Дівчата збоку нареченої: дрєумжки.

15. Хлопці збоку нареченої: дєрумжби.

16. Дівчата збоку нареченого: св'ітимлки.

17. Хлопці збоку нареченого: бєоjамри, маршамлки.

18. Мати нареченого для нареченої: свекрєумха.

19. Батько нареченої для нареченого: свекр.

20. Наречений, для батьків нареченої: з'ат'.

21. Мати нареченої для нареченого: темшча.

22. Батько нареченої для нареченого: тест'.

23. Наречена, для батьків нареченого: нев'імстка, jатрєомўка.

24. Сестра нареченої для нареченого: зєовимц'а.

25. Брат нареченої для нареченого: шєурамк.

26. Дружина брата: братєовам.

27. Чоловік, прийнятий у дім дружини: приiмбЮк.

28. Наречений під час весілля: мєоЮлєодим?.

29. Наречена під час весілля: мєоЮлєодам.

30. Хліб, з яким запрошують гостей зі сторони нареченого: каламч.

31. Хліб з яким запрошують гостей зі сторони нареченої: шишким.

32. Посаг: примдаЮнеЮ.

33. Жінки, що виготовляють коровай: кєорєовам?ниЮц'і.

34. Жінки, що виготовляють весільні страви: кєухєовамрки, перев'ндниЮц'і (жартома).

35. Нижня частина короваю: п'ідєомшва.

36. Коровай: кєорєовам?.

37. Віник, яким замітають в печі, перед тим як садити коровай: пєоЮмеЮлєом.

38. Прикраси короваю: шишким.

39. Людина, що замінює когось з відсутніх батьків: пєосамд?жеЮниЮi.

40. Батько на весіллі: вес'імл'ниЮi бамт'кєо.

41. Мати на весіллі: вес'імл'наЮ мбЮти.

42. Значення «свашка»: будь-яка представниця іншого роду, свамшка.

43. Батьки нареченої для батьків нареченого і навпаки: сватим.

44. Урочиста реєстрація шлюбу: рєосп'іс'.

45. Весільне дерево: г'імл'це.

46. Подарунки для молодих: переп'ім?.

47. Жартівливі переспівування дружок і світилок: пересп'іўки, темрки.

48. Стрічки: бъЮндєочки.

49. Довга фата: вемл'іЮн.

50. Обряд гостювання молодої у матері наприкінці весілля: свамшиЮниЮ.

ЧАСТИНА 4. Словник

1	андремй, андрій.
2	арцамб, дерев ?яна коробка дверей чи вікон
3	баламбєуха, валька.
4	барамк, бєурамк, буряк.
5	бал?іjа, велика залізна ємкість для води
6	бестамрка, ємкість для перевезення зернових
7	битєуЮн, бідон.
8	бл?аха, жесть
9	бєобимл', холостяк.
10	брекемт, вугілля.
11	бєумбл'ах, бутон.
12	бєумрта, круте узбіччя.
13	бєутемл?ка, пляшка.
14	варн?бЮгати, варнякати
15	васимл?ки, волошки
16	вемл'іЮн, довга фата.
17	верх, дах
18	вечемра, вечеря.
19	в'ід:ихнєэЮти, відпочити
20	в'ірjете, тин
21	в'імтка, остання горілка.
22	вигуЮн'єуЮвати, виганяти.
23	вилкам, вила
24	висхєомд?жєувати, сходити.
25	вєом?наЮ, війна.
26	вєоз?дом, ось (тут)
27	вєондєогєом, он (там)
28	врйЮмjа, час
29	всерйЮмjа, увесь час
30	вєумгєол, кут
31	гарбєузам, гарбуз.
32	гарбузєомвиi, гарбузомв'іх, гарбузовий
33	герєумсиха, зіпсована крупа
34	гет', навіть.
35	гил':амка, гілляка.
36	гиЮндичамта, маленькі індики
37	гл?ад?імти, дивитися
38	гладким?, товстий
39	гладєумчшик, глечик.
40	гєод, рік.
41	гєорам, горище.
42	гєорєобчамчиi, горобиний .
43	гриз'ак, огризок.
44	грєумба, вагітна
45	грєумд':а, грудки землі.
46	грєумша, грєушким- Н.в. мн.
47	гєукамти, кликати.
48	гєумлиц'а, вулиця.
49	гєуЮмаЮким, гумові чоботи.
50	ґєомл'ґати, швидко пити.
51	дармєуЮjід, велике сито.
52	двемри, двері
53	демреЮн, терен
54	демрти, етап обробки коноплі
55	д?жєур, страва з житньої муки і цукрового буряка.
56	д?зелйЮниЮ?, зелений
57	дивим , дивись.
58	диркєэЮн, окунь.
59	дєомбриi, смачний
60	дєодєуЮмиЮ, додому.
61	дєоп'імрєу, щойно.
62	драгл?єувамти, виймати кісточки з ягід (вишень, сливок)
63	дрампач, старий віник.
64	дрєочимти, дражнити
65	дрєучєомк, дрючок.
66	дєуримти, додавати до страви засмажки.
67	дєушам, людина
68	жамрити, смажити.
69	жижумжка, різновид кропиви.
70	жил?імзніЮ, залізні.
71	жир, М.в. на жирум, жир
72	жєоўтл?ак, старий огірок
73	зажигамлка, запальничка.
74	залигамти, запрягти.
75	зам'нЮт, частина будівлі.
76	запамрєувати, запарювати.
77	запєорєомшеЮниЮ?, запилений
78	замра, заря.
79	засламбнєуЮти, захворіти
80	згєумрбитис'а, згорнутися молоку.
81	земркалєо, дзеркало
82	зєозЮєулґаста, сіра масть курки.
83	зрамзєу, відразу.
84	зєупам, дуже солона вода
85	jав'ір, jавор'ім, явір
86	jак, ніж.
87	jaмсґік, маленька подушка.
88	jатрєомўка, невістка.
89	jамшниЮ?, ячмінний
90	jiвбЮн, іван.
91	jiдйЮн, один.
92	jєомшта, суміш агруса й смородини
93	кагамт, рів
94	камжнеЮ, кожне.
95	калатам, калита.
96	кбЮмеЮра, круг для купання
97	каЮнґкемт, скло для гасової лампи.
98	каЮнтєомра, контора
99	картєомпл'а, картєопл'ім- форми однини.
100	качамлка, білий амур.
101	квамшаЮн?іЮ, квашені.
102	керєосъЮн, гас.
103	кирпамк, невміла людина
104	кирп'імч, цегла.
105	кєол?ідєомр, коридор
106	кєолєомвєорєотєок, прялка
107	кєолєотимти, розмішувати.
108	кєоЮмбам?, комбайн.
109	кєоперамц?іjа, магазин
110	кєопемц?, хижий птах.
111	кєописмтка, палиця для розмішування
112	кєорєомл?, кріль.
113	кєорєоламц?киi жук, колорадський жук.
114	кєорєовамрн?а, коровник
115	кєострумл?а, каструля.
116	красимти, фарбувати.
117	крамшаЮнка, крашаЮнким, крашанки
118	кремпкиi, міцний
119	крєопимва, кропива.
120	кругєуЮм, навкруги.
121	кумбашки, спосіб висадження окремими кущами.
122	кєужєумх, кожух
123	кєумз?ка, жук
124	кєукєурєумза, кукурудза.
125	кумпл?аЮниЮ?, куплений
126	кєусєомчєок, шматочок.
127	кєухвам?ка, фуфайка.
128	кєуц?єурєумби, гречаники.
129	л'ал'ким, молоді качани кукурудзи.
130	л?ампаЮнаЮ хамта, хата з глини
131	лисапемда, велосипед.
132	листєомчєок, лавровий лист.
133	лєоЮмбЮка, шматок дерева продовгуватої форми, дошка
134	л?єуцемрка, люцерна
135	лумч:иi, кращий
136	лєушпаjким, лушпиння.
137	маЮ?бумт?, мабуть
138	маЮн?йЮжка, манжет
139	маЮршамлки, хлопці збоку нареченого.
140	маЮтерим Р.в. одн.
141	маЮтемр?іjа, тканина.
142	мъЮкати, етап обробки коноплі
143	миЮршамвиi, дрібний
144	м'іЮшбЮнка, суміш жита і пшениці на полі.
145	мн?бЮкєо, м?яко
146	мн?бЮтка, м?ята
147	моЮтузєомк, мотузка.
148	мєолєодйЮн?ка, (про страву) легка
149	муЮнаЮ, можна
150	наЮгєукамтис'а, покликати.
151	наЮдєушимти, начавити.
152	наЮздр'імти, зустріти.
153	наЮкрит':ам, дах.
154	наЮл'імсниЮк, налисник.
155	наЮпъЮнаЮниЮ?, одягнутий в хустку.
156	наЮпиЮнбЮти, наЮпнєумти, одягати на голову хустку.
157	наЮпрадамти, напрядати
158	наЮс?іЮн?є:уЮва, картопля для висадження
159	н'бЮмл'ати, повільно їсти.
160	нбЮчиi, інакший.
161	нєуЮчви, велика ємкість для води
162	обмєэЮрзуЮватис?, забруднюватись.
163	обєомчиЮнаЮ, узбіччя
164	обрамд, обряд.
165	од, від.
166	од:аjумт? , віддають.
167	од?:іл?амтис?а, відділятися.
168	окрамшаЮниЮ?, пофарбований.
169	онэЮчка, ўнэЮчка, ганчірка.
170	ос?єом, ось.
171	отлєучамти, відлучати.
172	охєолєодамти, холонути.
173	очким, окуляри.
174	пап'ірєомвиi, паперовий
175	памсєок, пояс.
176	переi , пирій.
177	п'івгєомда, півроку.
178	п'ідєождамти, почекати
179	плеЮимйЮн:иЮчка, племінниця.
180	пєо, після.
181	пєовирєомстати, повиростати.
182	пєокбЮм'іЮст, поки.
183	пєокєом?, спокій.
184	пєокєомiниЮ?, покійний.
185	пєокумшати, спробувати.
186	пєомлик, верхня частина рукава сорочки.
187	пєолєомпати, потріскати
188	пєоЮмаЮгамт', допомагати.
189	пєуЮноЮч'і, темно.
190	пєоплимвати, поплавати.
191	пєопрєомбєуi, уяви.
192	пєорєохим, пил
193	пєосемд?іти, посидіти.
194	пєосєомхлєо, висохло.
195	пєосте лґ, постіль.
196	пєотєуЮм, потім.
197	пєотилимчниЮк, отсанній шматок хліба.
198	пєоўнєуЮстjєyjєy, повністю.
199	прамжити, кип'ятити молоко.
200	прамсти, прясти
201	привимўка, щеплення.
202	прикєомреЮнґ, пристрій для прив'язування у вигляді залізної палиці .
203	примйЮрз?аЮнєоЮ, примерзло
204	прицемп, причеп.
205	прєомвєолєока , дріт.
206	прєомстєо, прямо
207	рамднєо, рядно .
208	рад?єумшка, рядюшка.
209	рамжаЮнка, ряжанка.
210	рамска, ряска
211	рамснєо, рясно.
212	ремд'ка, редиска.
213	рижем?, сільськогосподарська рослина
214	рихтєувамти, готувати
215	рєобимти, працювати.
216	рєодимти, народжувати.
217	рєозступ'імтеис?а, розійдіться.
218	самд?жа, сажа.
219	садєовити, садєомвлу, садити, саджу.
220	свєомлєок, свєолєоким, балка
221	свиЮн?бЮча, дрібна картопля
222	сид?іти, (стосовно хати) жити, перебувати
223	симл?нєоЮ, дуже.
224	симпл?єут, сиплять.
225	сир'імўка, цеглина з землі.
226	сілєомс, силос.
227	с?іЮмн?бЮ, сім'я.
228	сламб'іс?т?, хвороба
229	слимва, сливким - Н.в. мн.
230	смажйЮн'аЮ, печеня.
231	смєоЮктєуЮнйЮц?, льодяник
232	сєоjамшниЮк, соняшник.
233	спеиремд?і, попереду.
234	спеитл?єувамти, молотити зерно.
235	сп'іднъЮц?а, сп'ідниЮц?ім - Н.в. мн.
236	спєокєом?ниЮ?, спокійний.
237	спєоперемчниЮх, самогон.
238	спєомртити, зіпсувати.
239	с:амти, смоктати.
240	станєовимти, ставити.
241	стар?ім, стар?імх - Р.в. мн.
242	старєостим - Н.в. одн.
243	степєомк, невелика територія в селі вкрита травою.
244	стєоjачка, пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти.
245	стєумлєо, стілець.
246	страт, лад.
247	стр?ічамти, зустрічати.
248	тамкаЮнєоЮ, тільки-но.
249	такєогєом, так.
250	тбЮнєоЮ, тільки.
251	тиб'ім, тобі.
252	тимчка, кілок
253	т?єомт?a, тітка .

Подобные документы

• Історія формування й дослідження південнослобожанських говірок

  Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.
  
  статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017
  

• Особливості монологічного мовлення

  Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
  
  реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012
  

• Відмінності між чоловічим та жіночим мовленням у японській мові

  Гендерні особливості японської мови, характеристика особливостей жіночого та чоловічого мовлення. Аналіз аспектів гендерної проблематики в лінгвістиці. Існування відмінностей в чоловічій і жіночій мові як фактор японської концепції соціальних ролей.
  
  курсовая работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012
  

• Стилі мовлення. Текст

  Основні складові стилю мовлення. Головні напрямки усного мовлення, переваги та недоліки. Переваги письма, процес читання. Особливості розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилю. Будова тексту, види зв’язків у ньому.
  
  презентация [201,7 K], добавлен 13.01.2012
  

• Стилі мовлення

  Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.
  
  реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007
  

• Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах

  Основні ознаки культури мови, що стосуються лексичних і фразеологічних засобів різностильових текстів. Шість стилів мовлення та їх особливості. Лексичні (словотвірні) та морфологічні засоби стилістики. Смисловий зв'язок між словами: слово та контекст.
  
  реферат [35,0 K], добавлен 17.12.2010
  

• Зв'язок мови і мовлення у лінгвістиці

  Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.
  
  реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008
  

• Розвиток професійного мовлення

  Особливості російсько-українського перекладу та найпоширеніші труднощі, що виникають при цьому. Складання тлумачного словничка спеціальних понять українською мовою. Становлення та розвиток культури професіонального мовлення, необхідний запас термінів.
  
  контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.05.2009
  

• Семантика дієслів мовлення

  Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
  
  курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014
  

• Норми сучасної української мови у спілкуванні

  Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.
  
  реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам