Особливості та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний університет ім. Івана Франка

Кафедра німецької мови

Особливості та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові

Курсова робота

студентки 31 групи

ННІ іноземної філології

Бондарчук Аліни

Науковий керівник:

Пилипко Олена Василівна

Житомир 2009



Зміст

Вступ

1. Поняття прикметника, та його види

2. Місце прикметника у реченні та його категорії

3. Відмінювання прикметників

3.1 Схема відмінкових закінчень прикметника

3.2 Сильна відміна прикметників

3.3 Слабка відміна прикметників

3.4 Мішана відміна прикметників

4. Відмінювання прикметника у сполученні з займенником

5. Відмінювання прикметника у сполученні з різними займенниками

6. Особливості відмінювання прикметників

6.1 Відмінювання кількох прикметників

6.2 Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу

6.3 Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах

Висновок

Список використаних джерел

1. 

Вступ

Прикметники є прикрасою мови, вони надають їй емоційного відтінку, є прекрасним показником емоцій, настрою. З їх допомогою ми маємо змогу лише одним словом охарактеризувати поведінку людини, показати наше відношення до того чи іншого явища. Неможливо уявити розмову будь-якого характеру (офіційну, ділову, дружню, інтимну) без використання якісних та кількісних прикметників.

Дана курсова робота вказує на деякі особливості відмінювання, вживання прикметників. Тут наочно представлено ( у вигляді таблиць ) всі три типи відмін, подані приклади, які добре пояснюють наведені правила та виключення.



1. Поняття прикметника, та його види

Прикметник - частина мови, яка виражає якість, ознаку або властивість предмету.

По значенню прикметники діляться на:

· якісні - позначають різні фізичні властивості: міри ( gro?, klein, lang ), тяжкості, міри навантаження ( leicht, schwer ), віку ( alt, jung), кольору ( rot, gelb ), та деяких інших( kalt, hei?, blind), а також внутрішніх якостей ( gut, mude, klug usw.).

· відносні - позначають властивість предмету, вказуючи на його відношення до інших предметів. Так позначають вони матеріал, з якого зроблений предмет ( silbern, eisern ), позначають відношення предмету до часу або місця ( jetzig, jahrlich, hiesig ), або виражають інші властивості ( elektrisch, tierisch).



2. Місце прикметника у реченні та його категорії

Вживання прикметників

До поняття прикметник належать всі слова, які можна підставити у дану конструкцію :

(1) die ….Frage > die politische Frage

(2) Die Frage ist…. > Die Frage ist politisch.

У першому випадку ми бачимо атрибутивне вживання прикметника, у другому - предикативне вживання. Тільки атрибутивні прикметники можуть відмінюватися.В ролі предикативу буде прикметник вживатися в його початковій формі, тобто у формі основи.

Прикметники в німецькій мові мають коротку та повну форму. Зрівняйте:

коротка форма прикметників повна форма прикметників

gut, schlecht gute, guter, schlechte,

schlechten

В короткій формі прикметник вживається в основному в ролі іменникової частини підмету( предикативу). В даному випадку прикметник не змінюється на відміну від української мови, де в ролі іменникової частини підмету прикметник вживається в повній формі. Зрівняйте:

Die Arbeit ist schwer. Робота важка.

Der Text ist schwer. Текст важкий.

Die Texte sind schwer. Тексти важкі.

В повній формі прикметник вживається в реченні в якості означення до іменника і стоїть зазвичай перед означуваним іменником між артиклем (або займенником який його заміщає) і іменником. В цьому випадку прикметник узгоджується з означуваним імеником в роді, числі та відмінку:

Dort steht ein schwarzer Tisch. (чол.рід, номінатив)

Dort liegt eine schwarze Mappe. (жін.рід, номінатив)

Er hilft seinem alten Freund. (чол.рід, датів)

Dort stehen schwarze Tische. (мн., номінатив)

Якісні прикметники можуть слугувати для порівняння однакових по якості предметів. Таке порівняння оформлюється за допомогою сполучника ebenso…wie (so…wie):

Dieser Flu? ist ebenso tief wie Ця річка така ж глибока,

die Wolga. як і Волга.

Прикметнику властиві категорії роду, числа та відмінку, за якими він відповідно змінюється.



3. Відмінювання прикметників

Відмінювання прикметників залежить від артикля або від займенника, який супроводжує іменник.

3.1 Схема відмінкових закінчень прикметників

Однина
після озаченого артикля і вказівного займенника	після неозначеного артикля,присвійного займенника і займенника kein	у випадку відсутності артикля або займенника, який його заміщає
Відмінок	чол. сер. жін. рід рід рід	чол. сер. жін. рід рід рід	чол. сер. жін. рід рід рід
Nom. Gen. Dat. Akk.	-e -e -e -en -en -e -e	-er -es -e -en -en -es -e	-er -es -e -en -en -er -em -em -er -en -es -e

Множина
Відмінок	після неозначеного артикля, вказівного і присвійного займенника і займенника kein	у випадку відсутності артикля або займенника, який заміщає артикль
Nom. Gen. Dat. Akk.	-en	-e -er -en -e

Прикметник в якості означення до іменника виступає в такому складі:

- прикметник + іменник;

- артикль + прикметник + іменник;

- займенник + прикметник + іменник.

В залелжності від складу цих груп розрізняють три типи відмінювання прикметників:

§ сильний тип відмінювання, коли перед іменником відсутній артикль або займенник, який його заміщає;

§ слабкий тип відмінювання прикметників, коли іменник супроводжується означеним артиклем, вказівним та іншим займенником, який відмінюється як означений артикль;

§ відмінювання прикметників в однині після неозначеного артикля, присвійних займенників та займенника kein (мішана відміна).

3.2 Сильна відміна прикметників

Відмінок	Однина	Множина для всіх родів
	Чол.рід	Сер.рід	Жін.рід
Nom. Gen. Dat. Akk.	-er -en -em -en	-es -en -em -es	-e -er -er -e	-e -er -en -e

Як бачимо із схеми, в сильній відміні прикметник має у всіх трьох родах однини і множини закінчення означеного артикля, крім генетива чоловічого і середнього роду, де він має закінчення -en. Отже, якщо перед іменником відсутній артикль або займенник, який його заміщає, то прикметник бере на себе функцію артикля і показує рід, число і відмінок іменника:

Відмінок	Чол.рід	Сер.рід	Жін.рід	Множина
Nom. Gen. Dat. Akk.	kalter Tee kalten Tees kaltem Tee kalten Tee	hei?es Wasser hei?en Wassers hei?em Wasser hei?es Wasser	hei?e Lampe hei?er Lampe hei?er Lampe hei?e Lampe	gute Taten guter Taten guten Taten gute Taten

По сильній відміні прикметники відміняються так само після займенників etwas, wenig, viel, mehr, viele, wenige та кількісних числівників:



Nom. Gen. Dat. Akk.	viele moderne Hauser vieler moderner Hauser vielen modernen Hausern viele moderne Hauser	zwei moderne Hauser zwei moderner Hauser zwei modernen Hausern zwei moderne Hauser

3.3 Слабка відміна прикметників

Схема слабкої відміни прикметників:

Відмінок	Однина	Множина для всіх родів
	Чол.рід	Сер.рід	Жін.рід
Nom. Gen. Dat. Akk.	-e -en -en -en	-e -en -en -e	-e -en -en -e	-en

Як бачимо із схеми, прикметник слабкої відміни має у всіх відмінках однини та множини закінчення -en, крім номінативу однини для всіх родів та аккузитиву для жіночого та середнього роду, де прикметник має закінчення -e.

Прикметники відмінюються по слабкому типу після означеного артикля, вказівних займенників, після займенників derjenige, derselbe, jener, mancher, jeder, welcher, а у множині також після присвійних займенників і займеннників keine, alle, beide, samtliche, irgendwelche, solch.

Після manche, welche, solche у множині відмінюються прикметники за мішаною відміною.

Однина
Відмінок	Чол.рід	Сер.рід	Жін.рід
Nom.	der dieser gute Text	das dieses gute Heft	die diese gute Arbeit
Gen.	des dieses guten Textes	des dieses guten Heftes	der dieser guten Arbeit
Dat.	dem diesem guten Text	dem diesem guten Heft	der dieser guten Arbeit
Akk.	den diesen guten Text	das dieses gute Heft	die diese gute Arbeit
Множина
Nom. Gen. Dat. Akk.	die (diese) guten Texte der (dieser) guten Texte den (disen) guten Texten die (diese) guten Texte	Hefte Hefte Heften Hefte	Arbeiten Arbeiten Arbeiten Arbeiten

3.4 Мішана відміна

Відміна прикметників в однині після неозначеного артикля, присвійних займенників і займеннника kein

Після неозначеного артикля прикметник відміняється по такій схемі:

Однина
Відмінок	Чол.рід	Сер.рід	Жін.рід
Nom. Gen. Dat. Akk.	-er -en -en -en	-es -en -en -es	-e -en -en -e

Із схеми видно, що прикметник в цій відміні у всіх відмінках має для всіх трьох родів закінчення -en, крім номинатива для всіх трьох родів та аккузатива для середнього та жіночого роду, де прикметник має родове закінчення -er, -es.

Відмінок	Чол.рід	Сер.рід	Жін.рід
Nom.	ein mein guter Rat kein	ein mein gutes Heft kein	eine meinegute Arbeit keine
Gen.	eines meines guten Rates keines	eines meines guten Heftes keines	einer meiner guten Arbeit keiner
Dat.	einem meinem guten Rat keinem	einem meinem guten Heft keinem	einer meiner guten Arbeit keiner
Akk.	einen meinen guten Rat keinen	ein mein gutes Heft kein	eine meine gute Arbeit keine

Ця відміна має тільки однину, так як неозначений артикль не має множини ,а присвійні займенники і займенник kein відміняються у множині як неозначений артикль, з цього слідує, що прикметник після них відміняється по слабкій відміні.



4. Відмінювання прикметників у сполученні з займенниками

§ Прикметники після kein, mein, dein, sein, ihr, unser, euer в однині будуть відмінюватися за мішаним типом, а в множині за слабкою відміною. Наприклад:

однина - kein gro?er Erfolg; ihre gro?e Sorge;

множина - keine gro?en Erfolge; ihre gro?en Sorgen.

§ Прикметники, які стоять після deren, dessen, будуть відмінюватися за сильним типом, тому що ці займенники як атрибутивний генетив ( attributive Genetive ), не мають ніякого впливу на зміну закінчення прикметника, який слідує після нього, особливо це помітно у Dativ напр.: Der Kunstler, von dessen tiefempfundenem Spiel alle ergriffen waren…

При такому сполученні в Dat. однини випадково вживана слабка вважається незвичною, але не недопустимою, напр.: Ihre …Augen…,von deren ihm gehorenden Wunderreichtum er nichts wu?te( Raabe).

Деколи вживають "dessen" та "deren" проводячи аналогію з "seinem" та "diesem", надаючи їм, та прикметнику, який за ними слідує, закінчення слабкої відміни. Це не є граматичо правильно, напр.: Der Kunstler, von dessem tiefempfundenen Spiel… ( statt: von dessen tiefempfundenem…).

Цю помилку навряд чи можна зустріти в літературі, але дуже часто в газетах, журналах та в інших періодичних або щоденних виданнях.



5. Відмінювання прикметника у сполученні з різними займенниками

- Займенники "der, ein, kein, dieser, jener",присвійні займенники разом із займенниковим прикметником "Pronominaladjektiv" (ander, solch) або з числівником, які стоять перед прикметником, який виконує функцію означення, відмінюються так само, як і прикметник, тобто прикметник є керуючим. Це добре помітно на прикладі: der andere kleine Junge, kein anderer verhaltener Grund, der Verlust meines vielen gesparten Geldes, unsere drei lieben Kinder.

- Якщо ж на місці займенникового прикметника або числівника стоїть справжній займенник, то відмінюватися прикметник буде відповідного до того, що вимагає саме цей займенник, напр.: ein jeder redliche Mensch.

- Коли присвійний займенник стоїть після вказівного займенника "dieser" або "jener", буде в даному випадку прикметник по відміні, відповідній присвійному займеннику, змінюватися, тобто по мішаному типу, напр.: dieses mein gro?es Gluck.



6. Особливості відмінювання прикметників

§ Прикметники, які закінчуються на -el втрачають при відмінюванні -е: dunkel - ein dunkles Zimmer.

§ У багатоскладових прикметниках, які закінчуються на -еn та -er, може у розмовній мові голосна - е випадати: bescheiden - ein bescheidner Mensch, teuer - ein teures Kleid, але зазвичай вона зберігається на письмі : ein ebenes Gelande.

§ У прикметниках іншомовного походження, які закінчуються на -er та з дифтонгом перед цим закінченням, випадіння -е є правилом: teuer - ein teures Buch, sauer - saure Gurken.

§ Прикметник hoch змінює при відмінюванні кінцеву приголосну: hoch - das hohe Fenster.

6.1 Відмінювання кількох прикметників

Коли 2 або більше прикметників сполучені дефісом, отримує закінчення лише останній прикметник: die bairisch-osterreichische Mundart, mit grun-rot-wei?en Bandern-

§ Два або більше прикметники, які слідують один за одним, будуть відмінюватися за однією і тією ж відміною, якщо вони знаходяться в однаковому відношенні з означуваним словом та можуть бути з'єднані сполучником und, напр.: die Auslage schoner, bunter Stoffe. Коли ж прикметники нерівнозначні, тобто один з них більш тісно пов'язаний з іменником і вони не можуть бути з'єднані за допомогою сполучника und, буде перший прикметник іноді отримувати закінчення сильної відміни, а наступний - слабкої, напр.: die Auslage schoner, seidenen Stoffe.

Але в цьому правилі є деякі виключення: після samtlich, beide і ( в однині ) folgend ,буде другий прикметник ,переважно після ander-, verschieden, viel i wenig по слабкій відміні відмінятися: samtliches alte Material, beide jungen Leute; mit vielem gro?en Gepack, die Ursache anderer grammatischen Fehler.

§ Похідні прикметники від назв міста та географічних назв, які закінчуються на -er, залишаються незмінними, напр.: Viele Touristen besichtigen den Rigaer Dom., Die Girondisten hatten verbreitet, die Marsieller Freiwilligen hatten das Vaterland gerettet…

6.2 Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу

Субстантивовані прикметники та партицип будуть змінювати закінчення за відповідними відмінами, напр.:

N. ein Neuer

G. eines Neuen

D. einem Neuen

Akk. einen Neuen

§ Прикметники будуть вживатися у своїй початковій формі коли вони стоять у постпозиції, тобто прикметник виступає в ролі означення та стоїть після означуваного слова без супроводжуючого слова, напр.: Kirschen, rot und saftig, lagen im Korb.

§ Не відмінюються прикметники коли вони є предикативним означенням, напр.: Sie farbt das Kleid schwarz.

§ Випадки, коли прикметник виступає в ролі підмету, трапляються не часто, переважно у приказках та прислів'ях, та в деяких фразеологізмах, і тоді він також не відмінюється, напр.: Ehrlich wahrt am langsten.; Gut ist gut, und besser ist besser.

Прикметники не тільки можуть бути залежними від іменника, та узгоджуватися з ним у роді, числі та відмінку, а іноді самі керують . Ця властивість проявляється переважно в предикативному вживанні. Прикметник-предикатив потребує доповнення у формі непрямого відмінку без прийменника або з прийменником, напр.: Das Kind ist der Mutter ahnlich.; Unser Land ist reich an Bodenschatzen. Деякі прикметники зберігають своє управління і у функції означення, напр.: Eine drei Meter hohe Mauer. Але більшість прикметників, які здатні до керування, вживаються лише предикативно, напр.: angst, feind, schade, leid usw.

Є деякі прикметники переважно місцевого та часового значення, які позбавлені керування і ніколи не вживаються в короткій формі як предикатив, їм властива лише функція означення та відмінювана форма, напр.: die heutige Zeitung, der dortige Einwohner, die obere, untere, innere Schublade, eine besondere Regel.

6.3 Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах

Коли прикметник виконує функцію означення, він також може зберігати свою початкову форму при вживанні у:

· складених словах: Querstra?e, Schonwetterperiode;

· в географічних назвах: Britisch-Guayana;

· в сталих зворотах: Schon Wetter heute! auf gut Gluck;

· в іменах: Klein Dieter, Schon Rotraud;

· в поезії: Sie war ein seltsam Madchen…Roslein rot…Da gab es ein gro? Gelachter.



Висновок

Флективні прикметники є складовою іменникової групи,в якій останнім часом все частіше зустрічається тенденція монофлексії, особливо у розмовній німецькій мові. Це означає, що намагаються уникати багаторазових повторюваних категорій роду,числа та відмінку прикметника. Коли при цьому перед прикметником супроводжуюче слово( артикль або займенник ) стоїть, яке виступає як носій закінчення та показник відмінка, роду та числа, то буде прикметник по слабкому типу відмінятися. Якщо ж перед ним немає ні займенника, ні артикля, ані супроводжуючого слова, то прикметник отримує всі закінчення по сильній відміні і є носієм всіх вище вказаних показників. Подані приклади дають змогу зрозуміти про що йде мова:

…wenn sein hubscher kleiner Wagen auf der Stra?e erschien, blickten die Leute ihm mit Interesse und Erwartung nach. (Th. Mann)

Der Herbst kam, graues Gemauer sturzte zu Schutt zusammen, und uber geraumigen Kellern erwuchs…Thomas Buddenbrooks neues Haus.(Th.Mann)

Ein kleiner Trupp Soldaten trat vor.(W. Bredel)

Відмінювання прикметників є дуже складною та багатогранною темою навіть для жителів Германії, не говорячи про іноземців, які намагаються зрозуміти або вивчити особливості та тонкощі німецької мови.

Звісно, що наведені вище спрощення значно полегшують розмовну живу мову, яка і без того обтяжена численними відмінками, артиклями, узгодженнями та виключеннями. Але це не дає нам ніякого права нехтувати граматикою німецької мови та вживати прикметники у такій формі.



Список використаних джерел

1. Duden Grammatik der deutschen Gegenwartssprache.- Ленинград, 1962, - 700с.

2. М.Е. Грабарь-Пассек; В.М. Кирзнер.:

Грамматика немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1964, - 271с.

3. М.Г. Арсеньева; Е.В. Гасилевич; Р.А. Терешенкова; И.А. Цыганова.: Грамматика немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1963, - 426с.

4. Walter Jung.: Grammatik der deutschen Sprache. VEB Bibliographisches Institut Leipzig, 1971, verbesserte Auflage 1986, - 518s.

5. Москальская О.И.

Теоретическая грамматика немецкого языка для институтов и факультетов иностранного языка. Учебник - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Высшая школа., 1983. - 344с.

6. Тимушка А., Зундане Дз., Грамматика немецкого языка.: Справочник для 10-12 классов. - R.: Zvaigzne, 1990. - 268c.

7. Е.И. Шендельс

Грамматика немецкого языка., 3-е изд. - М.: Изд. лит. на иностр. языках, 1958. - 365с.

8. Dreyer, Schmitt.: Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.- 366с.(2-е издание)

9. Helbig, G. Buscha, J.: Deutsche Grammatik. Ein Handbuch fur Auslanderunterricht. Langenscheidt, Berlin/Munchen 2002

10. Helbig, G. Buscha, J.: Kurze deutsche Grammatik fur Auslander. VEB Verlag Enzyklopadie Leipzig 1974 3., unveranderte Auflage 1980

11. Langenscheidt Gro?worterbuch Deutsch als Fremdsprache, BerlinMunchenWienZurichNew York, 2008

12. Тагиль И.П.: Грамматика немецкого языка. - 6-е изд. -СПб.: КАРО, 2008, - 496с.