Прагматична адаптація

Перейдемо до аналізу наступного прикладу:

Тому для нашої безпеки Україні потрібен ЄС та НАТО! приклад-вбивство рашою рибалок в Азовському морі…

So for our security Ukraine needs the EU and NATO; for example - murder of Russia a fishermen in the Azov Sea??…

Слово рашою є не зрозумілим для англійського читача. Це образний образ, що позначає зневажливе ставлення до росіян. Саме тому воно передається англійським відповідником Russia.

Розглянемо ще один приклад:

Шановний представник американського посольства, не треба тут ображати тих, кому не подобається, як агенти ЦРУ, на кшталт Любарця, провокують наших громадян на незаконні дії, організовують усілякі акції непокори, бунти, а потім, прикриваючись американським паспортом, валять у свій рідний Солт Лейк Сіті.

Dear representatives of the U.S. Embassy is not necessary to offend those who do not like the CIA, like Lyubarts provoke our citizens in illegal activities, organizing all actions of disobedience, riots, and then, under cover up an American passport, go to at their home in Salt Lake City.

Прагматична адаптація здійснена шляхом застосування відповідного англійського еквівалента. Вираз валять є нейтральним go to, що буде зрозумілим для англійського читача.

Перейдемо до розгляду іншого прикладу:

Якщо вам подобається, що чужі спецслужби хазяйнують у вас в країні, то напевно патріотизму у вас - нуль.

If you like that someone else's secret service play the master in your country, then probably you have the patriotism at zero rate.

Передача українського хазяйнують здійснюється шляхом смислового розвитку play the master, а адекватна передача вислову у вас нуль засобами англійської мови вимагає використання трансформації додавання you have the patriotism at zero rate.

Отже, прагматична адаптація інформаційно-публіцистичних текстів, потребує застосування ряду перекладацьких трансформацій, зокрема, вимагає використання таких перекладацьких трансформацій, як додавання, контекстуальна заміна, смисловий розвиток, описовий переклад.

Висновки

Прагматична адаптація як вид мовного посередництва більшістю дослідників розглядається, як доконечна форма перетворень, допустимих у перекладі. Адекватність перекладу прагматично зорієнтованого тексту можлива за умов його адаптації до лінгвокультурних стереотипів реципієнта. Зрозуміло, що у такому разі адаптивні перекладацькі зміни підпорядковуються прагматичній заданості певного типу тексту або дискурсу оригіналу. Основна мета адаптивних змін полягає у відтворенні прагматичного потенціалу тексту або дискурсу в перекладі з урахуванням лінгвокультурних стереотипів носіїв мови та культури реципієнта. Адаптивні переклади, на відміну від суміжних видів мовного посередництва, або інтертекстів (анотацій, перекладів за мотивами, переспівів) підлягають обов'язковому зіставленню з вихідним текстом. Свідомий вибір перекладачем на користь адаптивних змін, таким чином, передбачає, по-перше, використання переважно мовних і культурних моделей реципієнта й, по-друге, відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту в перекладі, що призводить до адекватної ідентифікації реципієнтом типу тексту та дискурсу в перекладі. У перекладацькій практиці найбільш часто використовуються чотири види подібної адаптації.

Перший вид прагматичної адаптації має на меті забезпечити адекватне розуміння повідомлення рецепторами перекладу. Орієнтуючись на «усередненого» рецептора, перекладач враховує що повідомлення, цілком зрозуміле читачам оригіналу, може бути незрозумілим читачами перекладу, внаслідок відсутності у них необхідних фонових знань. У таких випадках перекладач найчастіше вводить у текст перекладу додаткову інформацію, заповнюючи відсутні знання.

Другий вид прагматичної адаптації має на меті домогтися правильного сприйняття змісту оригіналу, донести до рецептора перекладу емоційний вплив вихідного тексту. Необхідність такої адаптації виникає тому, що в кожній мові існують назви якихось об'єктів і ситуацій, з якими у представників даного мовного колективу пов'язані особливі асоціації.

Третій тип прагматичної адаптації на відміну від попередніх, в даному випадку перекладач орієнтується не на усередненого, а на конкретного рецептора і на конкретну ситуацію спілкування, прагнучи забезпечити бажаний вплив. Тому подібна адаптація звичайно пов'язана зі значним відхиленням від вихідного повідомлення.

Четвертий тип прагматичної адаптації можна охарактеризувати як рішення «екстраперекладацького надзавдання». Часом перекладач може використовувати переклад для досягнення якоїсь іншої мети, вирішити якусь свою задачу, безпосередньо незв'язану з точним відтворенням оригіналу. І для вирішення такого «надзавдання» він може змінювати і навіть спотворювати оригінал, порушуючи головні принципи своєї професійної діяльності

Публіцистичний дискурс ? це вид дискурсу, який вербально оформляю і виражає таку властивість мислення, як публіцистичність, тобто пряме вираження думки автором висловлювання. В досліджуваних різновидах мовлення використовується широкий спектр лексичних засобів вираження оцінки, серед яких чільне місце посідає стилістично забарвлена лексика. Інтенсивне використання стилістично забарвлених одиниць в аналізованих текстах відображає мовні уподобання суспільства, яке прагне в мовних засобах віднайти адекватного іменування певних явищ. Публіцистичний дискурс, зокрема україномовний розподіляється на: інформаційно-публіцистичний, аналітично-публіцистичний, художньо-публіцистичний.

Прагматична адаптація речень художньо-публіцистичного тексту, потребує застосування ряду лексико-семантичних та граматичних трансформацій. Такі трансформації є необхідною умовою для створення прагматично адекватного перекладу сучасних україномовних публіцистичних текстів. При перекладі аналітично-публіцистичного тексту, перекладач повинен ураховувати не тільки зміст, а й комунікативно-функціональне призначення тексту. При перекладі інформаційно-публіцистичних текстів, треба враховувати динаміку тексту, спонукати читача до відповідної дії.

Аналіз фактичного матеріалу дозволив з'ясувати, що такими трансформаціями є: додавання, контекстуальна заміна, смисловий розвиток, описовий переклад, зміна частин мови та граматична категорія. Найбільш розповсюдженими є трансформація контекстуальна заміна та додавання.

Список використаних джерел

1. Арнольд И.В. Эквивалентность как лингвистическое понятие / И.В. Арнольд // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сборник статей. - СПб.: Изд. - во С. - Петерб. ун-та, 1999. - С. 39-53.

2. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов / Л.С. Бархударов. - М.: Междун. отношения, 1975. - 239 с.

3. Брандес А.П. Прагматика языка как переводческая проблема / А.П. Брандес // Тетради переводчика - М.: Международные отношения. - 1979. - C. 65-71.

4. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский / Е.В. Бреус. - М.: Изд-во УРАО, 2000. - 208 с.

5. Булыгина Т.В. Особенности структурной организации языка как знаковой системы и методы её исследования // Язык как знаковая система особого рода. Материалы к конференции / Т.В. Булыгина. - М.: Грант, 1967. - С. 8.

6. Вартанов Г.І. Основи теорії журналістики: конспект лекцій / Г.I. Вартанов, В. I. Шкляр. - К.: МІЛП, 1996. - 56 с.

7. Виноградов В.С. Темпоральная стилизация как переводческий прием / В.С. Виноградов // Филологические науки. - 1997. - С. 54 - 59.

8. Гаврилів Т. Роздуми про переклад. Монографія / Тимофій Гаврилів. - Львів: ВНТЛ - Класика, 2009. - 480 с.

9. Дымарский М.Я. Проблемы текстообразования и художественный текст (на материале русской прозы XIX-XX вв.) / М.Я. Дымарский. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 328 с.

10. Иванова Т.П. К вопросу о прагматическом аспекте изучения газетного текста / Т.П. Иванова // Коммуникативные и прагматические особенности текстов разных жанров. М.: Грант, 1981. - С. 117-125.

11. Каде О. Проблема перевода в свете теории коммуникации / О. Каде // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. - М.: Междунар. отношения, 1978. - С. 69-90.

12. Кальниченко О.А., Подміногін В.О. Переклад та адаптація // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. романо-германська філологія. - Харків: ХНУ, 2004. - С. 201-206.

13. Каменева В.А. Лингвокогнитивные средства выражения идеологической природы публицистического дискурса (на материале американской прессы): дис. д-ра филол. наук / Виктория Андреевна Каменева. - Кемер. гос. ун-т. Кемерово, 2007. - 350 с.

14. Комисаров В.Н. Прагматика перевода / В.Н. Комиссаров. - М.: Международные отношения. - 1980. - 116 с.

15. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение: курс лекций / В.Н. Комиссаров. - М.: ЭТС, 1999. - 192 с.

16. Левицкий А.Е. Языковое знание и концептуальный анализ слова / А.Е. Левицкий // Научные доклады филологического факультета МГУ. - М.: Высшая школа, 1998. - 50 с.

17. Макаренко Е.И. Жанрово-стилистическая доминанта в переводе: автореф… дис. / Елена Ивановна Макаренко. - Одесса.: Буква, 1989. - 16 с.

18. Моррис Ч. Значение и означивание / Ч. Моррис // Семиотика. - М.: Грант, 1983. - С. 128-132.

19. Наер В.Л. Прагматический аспект английского публицистическго текста / В.Л. Наер // Коммуникативные и прагматические особенности текстов разных жанров. - М.: Наука, 1981. - С. 106-115

20. Нойберт А. Прагматические аспекты перевода / А. Нойберт // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сборник статей: Пер. с англ., нем., франц. - М.: Международные отношения, 1978. - С. 185-202.

21. Радчук В. Протей чи Янус? (Про різновиди перекладу) / В. Радчук. - Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - C. 255 - 267.

22. Рецкер Я.И. Что же такое лексические трансформации? /

Я.И. Рецкер // «Тетради переводчика». М.: Международные отношения, 1980. - С. 72-84.

23. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика / Я.И. Рецкер. - М.: Грант, 2007. - 130 с.

24. Швейцер А.Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты /

А.Д. Швейцер. - М.: Наука, 1988. - 275 с.

Размещено на Allbest.ru