Особливості художнього перекладу німецьких фразеологізмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві

1.2 Дослідження вітчизняних германістів

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

2.1 Класифікація за видом стійких сполук

2.2 Класифікація з боку форми граматичної структури

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

3.1 Художній переклад

3.2 Переклад фразеологізмів: основні типи

3.2.1 Прислів'я

3.2.2 Приказки

3.2.3 Ідіоми

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Кожна мова містить фразеологізми, що органічно пов'язані з історією, традиціями, звичаями, різноманітними проявами життя того чи іншого народу. Фразеологізми яскраво віддзеркалюють національну самобутність народу та його мовної картини світу.

Прислів'я, приказки, ідіоматичні вирази у творах словесного мистецтва постають важливими засобами відтворення національного колориту. Переклад таких національно забарвлених виразів створює значні труднощі. Тут важливо не лише зберегти смисл фразеологізмів, які підлягають інтерпретації, але й не порушити характер національної основи тексту, адже на фразеологізми припадає особливе стилістичне навантаження у мовній тканині художнього твору. Завдання перекладу - це не копіювання усіх елементів тексту, структур оригіналу, а схоплення їхніх функцій і відтворення їх засобами мови мети.

Актуальність проведеного дослідження полягає:

ь у вивченні типів фразеологічних одиниць та видів їх перекладів задля відображення та підкреслення національного колориту фразеологічних одиниць;

ь виявленні спільного в національних мовних картинах світу у процесі порівняння фразеологічних одиниць чотирьох мов: української, російської, англійської та німецької для полегшення роботи перекладача.

Актуальність проведеного дослідження зумовлюється:

ь загальною тенденцією сучасних лінгвістичних досліджень до багатоаспектного аналізу художнього твору, зокрема використання порівняльного аналізу художніх творів оригіналів та їх перекладів;

ь необхідністю виявлення основних видів перекладу кожного окремого типу фразеологічних одиниць, для формування набору інтерпретативних методик при перекладі прислів'їв, приказок та ідіом з однієї мови на іншу.

Об'єктом курсової роботи є фразеологічні одиниці англійської, німецької, української та російської мов.

Предметом є проблематика перекладу фразеологічних одиниць з урахуванням їх національно-колористичної специфіки.

Мета роботи полягає у виявленні спільних рис та відмінностей при перекладі фразеологічних одиниць в українській, російській, англійській та німецькій мовах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- дати пояснення терміну фразеологічна одиниця та привести їх класифікацію, відображаючи погляди зарубіжних та вітчизняних дослідників;

- показати проблеми, з якими стикаються перекладачі при інтерпретації художніх творів з фразеологічними одиницями у складі;

- знайти найбільш поширенні та дієві шляхи перекладу фразеологічних одиниць з урахуванням їх національного колориту.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використовуються такі методи лінгвістичного аналізу:

1) зіставний метод, за допомогою якого виявляються подібності та розбіжності фразеологічних одиниць;

2) метод аналізу, що уможливлює винайдення найбільш дієвих методів перекладу фразеологічних одиниць.

Матеріал дослідження було дібрано шляхом виборки з таких фразеологічних словників: Немецко-русский словарь разговорной лексики: свыше 12000 слов, Девкин В. Д. - М.: Рус. яз., 1994. - 768 с.; Фразеологический словарь русского языка. (Авторский коллектив: проф. Федосов И. В., канд. ф. н. Лапицкий А. Н.). М.: - «ЮНВЕС» - 2003. - 608 с.; Collins Cobuild Dictionary of idioms, Caledonian International Book Manufacturing LTD, Glasgow, G64. 1997, p. 493. Обсяг збірки становить 200 фразеологічних одиниць чотирма порівнюваними мовами.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на І Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції студентів і молодих вчених «Германські мови в сучасному вимірі: стан та перспективи» (11-12 березня 2011 року) та на І Міжнародній очно-заочній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Актуальні проблеми ділового дискурсу та бізнес-комунікації» (23 квітня 2011 року).

За темою дослідження є публікація у збірнику наукових робіт «Актуальні проблеми ділового дискурсу та бізнес-комунікації: матеріали І міжнародної очно-заочної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2011. - 201 с.»

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Фразеологія, як самостійний розділ мовознавства сформувалася порівняно недавно. Стійкі словосполучення привертали увагу дослідників та науковців протягом кількох століть. Перш за все, ця тема цікавила лексикографів, які вивчали мовні скарби різних народів. Вони хотіли зібрати та зберегти для майбутніх поколінь перлини народної мудрості: прислів'я, приказки, максими (афоризми), влучні образні вирази та багато іншого; чітко з'ясувати та пояснити їх значення, вказати на місце їх походження та передумови виникнення і т. ін. Їх кропітка праця зберігається у словниках, де містяться стійкі сполуки слів. Процес укладання таких словників веде своє літочислення у різних країнах з минулих століть, але інтенсивна їх поява припадає на середні віки. У Франції перші збірники прислів'їв та приказок з'явився у 1175 році, в Іспанії - у 1499 році. Багато плодів принесла й епоха Відродження, але й досі не складено хронологічного історичного огляду фразеології. Першим зробити це спробував Е. Ротт у своїй дисертації «Біля джерел фразеології», але його праця так і не побачила світу [2, с. 7].

1.1 Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві

Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві починається з виходом в світ у XVI-XVII ст. низки збірок німецькою та латинською мовами: Agricola, Johannes. Dreyhundert gemeyner Sprichworter, der wir Deutschen uns. Hagenau, 1529; Frank, Sebastian. Sprichworter. Frankfurt a. M., 1541; Schottel(ius) Justus Georg. Ausfuhrliche Arbeit von Teutschen Hauptsprache. Braunschweig, 1663; Babel, Heinrich. Proverbia Germanica atgua in Latinum traducta. Strassburg, 1508; Tunicius. Monosticha. Koln, 1513 hsg. Von Hoffman von Fallersleben. Die alteste deutsche Sprichwortersammlung. Berlin, 1870 та інші.У XVIII-XIX ст. з'являється велика кількість нових словників та різноманітних збірок прислів'їв і приказок, стійких сполук слів, крилатих виразів і т. п . таких авторів як В. Корте, К. Зімрока, Г. Бюхмана, Й. Ейзелейна, Ф. Тетцнера, Ф. Ліппергайде [2, с. 7].

Найвидатнішою працею першої половини ХХ ст. по праву вважається «Німецька фразеологія» Ф. Зайлера. Виходячи з додаткових семантичних, структурних та функціональних моментів, що є притаманними фразеології даного типу, Ф. Зайлер розрізняє наступні групи фразеології:

· прислів'я (Sprichworter);

· літературні варіанти прислів'їв - афоризми, сентенції (Aphorismen, Sentenzen);

· приказки (die sprichwortlichen Redensarten);

· парні сполуки слів (die sprichwortlichen Formeln);

· крилаті слова (geflugelte Worte).

В цій праці також багато уваги приділяється аналізу етимології фразеологізмів, їх виникненню та іншим характеристикам. Окремі висновки положення праці не втратили актуальності й в наші часи [21].

У 50-69 рр. ХХ ст. побачили світ відомі праці Борхартра-Вустмана-Шоппе, к. Крюгера-Лоренца, Е. Агріколи та В. Фрідеріха. Значним досягненням німецької фразеології можна вважати словник, виданий Е. Агріколою за участю Г. Гернера та Р. Кюфнер. У вступній статті до цього словника розглядаються різні типи сполук слів, серед яких фразеологізми та їх класифікація, визначено верхню та нижню межу фразеологізмів та інше.

Слід відзначити також лексикографічну працю В. Фрідеріха «Moderne deutsche Idiomatik». Словник має не тільки велику практичну значимість, але й робить великий внесок у теорію фразеології.

Окремі спостереження щодо стійких сполук слів містять праці Р. Екерта, Г. Пауля, О. Бехагеля, І. Ріса, Й. Ербена та інших авторів. У працях В. Шмідта фразеологія розглядається як частина словникового складу мови. Він розглядає фразеологізми як засіб мовної образності поряд з такими явищами як персоніфікація, метафора, метонімія. В цій праці В. Шмідт виражає думку, що фразеологізми здатні символічно виражати інший зміст.

Теоретичним питанням фразеології цікавилася Р. Клаппенбах, яка в своїх дослідженнях в основному опирається на праці В. Винаградова. Праця Г. Бургера «Ідіоматика німецької мови» є підручником для студентів, що містить методику дослідження ідіом.

Одним з досягнень німецького мовознавства є праця В. Флайшера «Фразеологія сучасної німецької мови», в якій ґрунтовно викладено основні проблеми фразеології. Центральне місце в цій праці відводиться визначенню фразеологізму як мовного знака, що відрізняється від власних назв, термінів та інших стійких конструкцій, у тому числі й прислів'їв, приказок, афоризмів, максим, сентенцій та крилатих фраз.

1.2 Дослідження вітчизняних германістів

Фразеологія німецької мови стала сильно цікавити вітчизняних германістів після того, як побачили світ праці академіка В. В. Виноградова. Найбільшою популярністю користувалася класифікація фразеологізмів дослідника, що сприймалася «як безумовні істини, що не потребують ні перевірки, ні дальшого опрацювання» [1], але це мало негативний вплив на подальші дослідження інших науковців, тому з'явилася потреба вдосконалити цю класифікацію. Першою таку спробу зробила М. Городнікова, за нею дослідження продовжили Л. Зіндер і Т. Строєва. Традиційна схема В. Виноградова зазнала деяких змін у праці Л. Ліпської. Вдалим дослідженням, в якому німецька фразеологія аргументовано розглядається як предмет лінгвістики, є монографія І. Чернишової «Фразеологія сучасної німецької мови». Ця праця - вдала спроба узагальнити здобутки німецької фразеології у вітчизняній і зарубіжній германістіці.

Чимало праць з німецької фразеології присвячено окремим явищам цієї науки. Наприклад, питання стилістики фразеологізмів та їхнього функціонування в мовленні досліджують Е. Різель, Л. Болдирєва, парні фразеологізми - І. Ольшанський, компаративні фразеологізми - В. Михайлов,; крилаті вирази та їхню роль у збагаченні фразеологічного складу сучасної німецької мови - В. Гаврись, питання політичної фразеології - Я. Билиця.

Праця Л. Ройзензона та Ю. Аваліані «Сучасні аспекти вивчення фразеології» - перша праця у сфері зіставного вивчення фразеології. Д. Долгополов аналізує фразеологізми російської, англійської та німецької мов. О. Пророченко і В. Кононенко зіставляють відповідно фразеологізми німецької та української, української і російської мов; А. Райхштейн дає зіставний аналіз двох фразеологічних систем - російської та німецької мов.

Дисертаційне дослідження В. Пельвецького «Спроба зіставного вивчення фразеології у творах художньої літератури» побудоване на матеріалах романів Л. Франка та Б. Келлермана. Тут робиться зіставний аналіз фразеологічного складу творів двох письменників з оглядом на фразеологічну стилістику та лінгвістичну інтерпретацію тексту.

Фразеологія різних мов знаходиться у постійному розвитку, постійно збагачується одиницями, що виникають як первинні утворення, а також завдяки новоутворень на основі вже наявних фразеологізмів. Цю проблему розглядає С. Денисенко у своїй монографії «Фразоутворення у німецькій мові», показуючи механізм утворення номінативних одиниць, що спричиняє активне поширення фразеологічного фонду мови. Також з'являється велика кількість нових завдань, що повстають перед сучасними дослідниками фразеології, як явища. Відмічалися спроби залучити до фразеології дієслова з відокремлюваними префіксами, наприклад teilnehmen, mitnehmen, складні дієслова типу spazierengehen, kennenlernen, stehenbleiben, в них перший компонент знаходиться у формі інфінітиву; зворотні дієслова типу sich auslaufen, sich beziehen [11].

К. Левковська зараховує до фразеології складні дієслова і дієслова з відокремлюваними префіксами на тій підставі, що вони можуть мати дискантне розташування в реченні. В основі цього твердження лежить структурний підхід, що є аналогією до фразеологічної концепції А. Смирницького, який називає фразеологізмами сполуки типу stand up [16]. У працях вітчизняних і німецьких германістів ці дієслівні одиниці розглядаються як дієслова з відокремлюваними префіксами або напівафіксального словоутворення, іноді їх називають складними словами. Правомірність віднесення їх до фразеології викликає заперечення,бо на відміну від фразеологізмів вони характеризуються як цільнооформлені одиниці, бо можуть відмінюватися. Крім того, в них відсутнє переосмислення компонентів. Таким самим чином можна довести й неправомірність віднесення до фразеологізмів й зворотних дієслів [2, с. 20].

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Фразеологічні одиниці є такими сталими словосполученнями, котрі незалежно від кількості слів-компонентів, утворюють семантичну єдність та виконують в мові називну або експресивну функцію. Стійкі словосполуки дуже різноманітні як у структурному, семантичному, так і в функціональному плані. В лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеології. Для німецької літератури характерна класифікація, наведена в праці Фрідріха Зейлера «Deutsche Sprichworterkunde». Типовим в цій праці є те, що вона систематизує лише один вид стійких словосполук, а саме такі сполучення, в котрих наявні експресивність, емоційність, оцінювальний характер. Ф. Зейлер розрізняє наступні групи фразеології:

· прислів'я (Sprichworter);

· літературні варіанти прислів'їв - афоризми, сентенції (Aphorismen, Sentenzen);

· приказки (die sprichwortlichen Redensarten);

· парні сполуки слів (die sprichwortlichen Formeln);

· крилаті слова (geflugelte Worte) [21].

До недоліків даної класифікації можна віднести неповне охоплення всіх видів стійких словосполук німецької мови, нечіткість терміну «приказка» [12, с. 225].

2.1 Класифікація фразеологізмів за видом стійких сполук

Щодо класифікації фразеологізмів, то німецькі дослідники розрізняють три групи:

1. Прості фразеологічні сполуки (einfache phraseologische Verbindungen). Значення одного із компонентів, здебільшого дієслова, зрушене або частково переосмислене: etw. aus sich machen - вміти справити на когось-враження [14, c. 482]; das Geld finden - вкрасти гроші [14, c. 215].

2. Фразеологічні єдності (phraseologische Einheiten). Ці звороти мають узагальнене або переосмислене значення, хоч їхній смисл розкривається за допомогою значень їх компонентів: wie ein Buch reden - говорити без упину [14, c.140].

3. Ідіоми (Starre phraseologische Verbindungen). Звороти, що з погляду на досягнення сучасного мовознавства немотивовані і значення яких не можна вивести зі значень їхніх компонентів: wo sich Fuchse gute Nacht sagen - куди Макар телят не ганяв [14, с. 230]; aus den Fugen gehen - розклеїтися, засмутитися [14, с.231]. [2, с. 10].

2.2 Класифікація з боку форми граматичної структури

З боку форми граматичної структури фразеологізми виявляють чітке розмежування. Серед них наявні одиниці, співвідносні зі словосполученням, а також утворення, співвідносні з реченнями. Дещо більша диференціація серед фразеологізмів спостерігається щодо їхнього лексично-граматичного розряду. Це виявляється у відношеннях фразеологізму і слова - самостійних одиниць мови. Вступаючи у взаємозв'язки у мовленні, вони підпорядковуються загальним законам словосполучення одиниць, що мають чітке категоріальне значення.

Фразеологізми типу словосполучення

Фразеологізми, співвідносні зі словосполученням, організуються за моделями вільних словосполучень слів, властивих тій чи іншій мові. Такі фразеологізми співвідносяться з різними частинами мови.

Лексико-граматична характеристика фразеологізмів

Здебільшого у мовах чітко виділяється лише кілька лексико-граматичних розрядів. Характерно, що в багатьох мовах (в українській, російській, німецькій, англійській та інших мовах) вони майже однакові. Тобто, з урахуванням граматичних категорій, властивих фразеологізмам, розрізняють субстантивні, дієслівні, ад'єктивні й адвербіальні фразеологізми, які у реченні виконують різні синтаксичні функції; основні з них - предмет, присудок, означення та обставини.

Субстантивні фразеологізми

Характерною особливістю субстантивних фразеологізмів є їхні категоріальні ознаки. Вони мають граматичні категорії роду, числа, відмінка і об'єднані загальним значенням предметності чи особи. Наприклад рос. стреляный воробей [19, c. 511], соломенная вдова [19, c. 492], филькина грамота [19, c. 561], дойная корова [19, c. 146]; нім. ein falscher Fuffziger - «фальшива монета» [14, c. 231], das A und O - «альфа і омега» [14, c. 33], der letzte Trumpf - «останній козир» [14, c. 686]; англ. the last straw - «остання крапля» [20, c. 372], dog's life -«важке життя» [20, c.105].

Дієслівні фразеологізми

Дієслівним фразеологізмам властиві граматичні категорії часу, виду, особи, числа, способу і стану. Вони виражають загальне значення дії. Наприклад: рос. терять голову [19, c. 529], сыграть в ящик [19, c. 520], заговаривать зубы [19. c. 175]; нім. J-m ins Auge fallen - «кидатися в очі» [14, c.83], kalte Beine bekommen - «злякатися» [14, c.108]; англ. to have one's head in the clouds - «витати в небесах» [20, c. 291], to pay the piper - «розплачуватися» [20, c. 194].

Ад'єктивні фразеологізми

Властивістю ад'єктивних фразеологізмів є вираження якісної характеристики предмета. Щодо граматичних категорій, то їм властива категорія роду і числа. Наприклад: рос. без царя в голове [19, c.19], мухи не обидит [19, c. 300], задним умом крепок [19, c. 176], боек на язык [19, c.31], как свои пять пальцев [19, c. 355]; нім. nur Haut und Knochen - «шкіра та кості» [14, c. 295], voll wie eine Haubitze - «п'яний, як чіп» [14, c. 291], dick wie ein Fass - «товстий, як бочка» [14, c. 206], durchnasst bis auf die Haut - «мокрий, як хлющ» [14, c. 295], arm wie eine Kirchenmaus - «бідний, як церковна миша» [14, c. 373], stur wie ein Panzer - «впертий, як осел» [14, c. 538], wie Milch und Blut - «кров з молоком» [14, c. 498], англ. long in the tooth - «старий» [20, c. 396], as old as Adam - «старий, древній» [20, c. 3], high and mighty - «зрозумілий» [20, c. 207], dead as a doornail - «мертвий» [20, c. 96], dead as mutton - «без ознак життя» [20, c. 96], as hard as a bone - «твердий, як камінь» [20, c. 41], like as two beans - «схожий, як дві краплі води» [20, c. 24], pale and wan - «виснажений» [20, c. 287].

Адвербіальні фразеологізми

Адвербіальні фразеологізми загалом властиво виражати означення ознаки. З погляду семантичних особливостей вони поділяються на два класи: на якісні і обставинні. Кожен із них характеризується властивими їм особливостями, як, наприклад, адвербіальні фразеологізми способу дії, міри, ступеня і т. д. Наприклад рос. очертя голову [19, c. 354], стиснув зубы [19, c. 506 ], в мгновенье ока [19, c. 280], курам на смех [19, c. 250], невзирая на лица [19, c. 316], на широкую ногу [19, c. 324], всеми фибрами души [19, c. 157], с гулькин нос [19, c. 127], без оглядки [19, c. 339], как сивый мерин [19, c. 283], до мозга костей [19, c. 292], у черта на куличках [19, c. 249], на все четыре стороны [19, c. 508]; нім. uber die Massen - «занадто» [14, c. 490], bis ins Mark - «до глибини душі» [14, c. 488], schwarz auf wei? - «чорним по білому» [14, c. 633], hin und her - «туди і сюди» [14, c. 316], in erster Linie - «насамперед» [14, c. 464], mit Muh und Not - «ледве-ледве» [14, c. 508], bis spat in die Nacht hinein - «до пізньої ночі» [14, c. 514], nie und nimmer - «ні за що в світі» [14, c. 523], англ. by hook or by crook - «всіма правдами і неправдами» [20, c. 213], tooth and nail - «з усіх сил» [20, c. 395], out of blue sky - «зненацька» [20, c. 355], rain or shine - «не дивлячись ні на що» [20, c. 317], by word of moth - «на словах, усно» [20, c. 427], as the crow flies - «найкоротшим шляхом» [20, c. 88], by fits and starts - «нерегулярно» [20, c. 146], for once in a way - «як випадок» [20, c. 414].

Фразеологізми з граматичною структурою речення

До фразеологізмів з граматичною структурою речення (найчастіше їх називають комунікативні фразеологізми або стійкі фрази) належать прислів'я, приказки, афоризми, крилаті фрази, вигукові і деякі модальні фразеологізми, а також частина власне номінативних фразеологізмів.

Найпоширеніші серед них - прислів'я і приказки. Прислів'я кваліфікуються, звісно, як речення прості чи складні дидактичного змісту, що містять мораль чи якусь життєву мудрість. Їм притаманна національна своєрідність, хоч багато однакових чи дещо змінених прислів'їв та приказок у багатьох мовах світу це, як правило, прямі чи опосередковані запозичення з інших мов, переважно з грецької чи латинської. Наприклад: рос. Любишь кататься, люби и саночки возить [5, c. 212]; Правда глаза колет [5, c. 265]; Не так страшен черт, как его малюют [5, c. 224]; Вот тебе, бабушка, и Юрьев день! [5, c. 505]; Ворон ворону глаз не выколет [5, c. 73]; Куй железо, пока горячо [5, c. 154]; На воре шапка горит [5, c. 182]; нім. Eine blinde Henne findet wohl auch ein Korn - «І сліпа курка зерно знайде» [14, c. 300]; Eine Schwalbe macht keinen Fruhling - «Одна ластівка весни не робить» [14, c. 632]; Das passt wie die Faust aufs Auge - «Іде,як корові сідло» [14, c. 208]; Stille Wasser sind tief - «Тиха вода берег ламає» [14, c. 733]; Der Teufel ist nicht so schwarz wie man ihn malt - «Не такий чорт страшний, як його малюють» [14, c. 673]; Wasser in den Brunnen tragen - «Носити воду решетом» [14, c. 734]; англ. a great ship ask deep water - «великому кораблю велике плавання» [20, c. 413]; speech is sliver, but silence is golden - «слово - срібло, мовчання - золото» [20, c. 364]; you cannot fray the same oх twice - «з одного вола дві шкури деруть» [20, c. 285]; who keeps company with the wolf, will learn howl - «з вовками жити - по-вовчому вити» [20, c. 425]; if you run after two hares, you will catch neither - «за двома зайцями поженешся, жодного не впіймаєш» [20, c. 189].

В контексті прислів'я і приказки займають, як правило, окреме місце як самостійні речення, а іноді у вигляді вставних, хоч вони завжди є частиною складного семантичного цілого. Прислів'я і, в першу чергу, приказки дуже легко розширюються за рахунок звертань, вставних чи модальних слів, як, наприклад: «брехнею, як-то кажуть, світ пройдеш, та назад не вернешся», «ти поглянь, яйця курку вчать» [2, c. 72].

Багато афоризмів і крилатих фраз мають своє авторство. Так, вислови Veni, vidi, vici - «прийшов, побачив, переміг», Et tu atem, Brute! - «І ти, Брут!» належать Юлія Цезарю (другий вислів, правда, ставлять під сумнів); «Так ось у чому суть!» «Так вот где собака зарыта!». Це - слова Фауста із однойменного твору Гете.

Близько до вище охарактеризованих фразеологізмів-речень стоять вигукові і модальні фразеологізми. Наприклад: Um Gottes willen! - «Заради Бога!» [14, c. 266]; Lass er dir gut bekommen! - «Усього найкращого!» [14, c. 110]; My eye! (Oh, my eyes!) - «О це так!» [20, c. 127]. Вони завжди займають окреме місце в контексті. У реченні вони можуть вживатися і без окличного знака, відокремлюватися від решти тексту комою.

Дещо інші властивості притаманні фразеологізмам, що своєю граматичною структурою належать до речень, тобто до комунікативних одиниць, а змістом - до номінативних. Такі фразеологізми називають певні явища дійсності. Наприклад : полуда спала з очей, ґедзь укусив, порохня сиплеться, ведмідь на вухо наступив[2, c. 72], вожжа под хвост попала [19, c. 67], ноги еле несут [19, c. 325], die Harre stehen j-m zu Berge - «волосся стає дибом» [14, c. 289] і т.п. Вони легко поширюються словами, другорядними членами речення, що не належать до їхньої стійкої структури [2, с. 66-73].

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМАТИКА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

фразеологізм граматичний переклад художній

3.1 Художній переклад

Художній переклад відіграє дуже важливу роль у процесі взаємопізнання народів, їхнього спілкування у різних ділянках духовного і морального життя. Перекладацька діяльність викликає посилений інтерес фахівців до якості перекладів, що є дуже актуально нині для теоретиків, практиків та критиків перекладу. Адже «становлення українського перекладу - необхідна ланка в утвердженні освіти, науки та красного письменства, без яких немислима сьогоднішня Україна» [7, с. 7].

У перекладознавчих працях деяких українських теоретиків художнього перекладу сформульовано деякі з найважливіших визначень:

«Сенс перекладу полягає в тому, щоб передати зміст, думки й почуття, виражені в формах чужої мови, засобами своєї мови, тобто надати їм нової форми, але зберегти створюване оригіналом враження, його емоційну функцію» [8, с. 10].

Переклад існує з часу виникнення людського мислення, а звідси - традиційна теорія перекладу. Упродовж ХІХ-ХХ століть активно осмислювався процес перекладу, хоча й досі у дослідників немає одностайного окреслення щодо визначення предмета перекладознавчої науки [2, с. 198].

На відміну від письменника, перекладач має перед собою вже готовий витвір словесного мистецтва. Його завдання передбачає адекватне відтворення тексту мовою оригіналу. Повноцінність перекладу визначається двома факторами: об'єктивним - ступенем спорідненості культур, близькості мов текстів першотвору та перекладу; суб'єктивним - коли йдеться про не лише талант перекладача, але і його досвід, теоретичну підготовку [2, с. 198].

Процес художнього перекладу передбачає два етапи: 1) осмислення специфічного ідейно-образного змісту першотвору і засобів його вираження; 2) відтворення ідейно-образного змісту оригіналу засобами іншої мови, мови перекладу. І теорія художнього перекладу як наука про осмислення ідейно-образного змісту першотвору і передачу засобами іншої мови творить взаємодію двох визначальних розділів; кожний з них пов'язаний з розробкою системи понять, що відтворюють закономірності тексту власне у залежності від певного етапу процесу художнього перекладу [2, с. 201].

Особливість перекладу фразеологізмів полягає у своєрідності інтерпретації тексту. Йдеться насамперед не про переклад в прямому сенсі, а про своєрідні ходи передачі змісту, тобто пошук відповідного еквівалента у мові перекладу. За словами Й.-В. Гете, «у перекладі треба добиратися до неперекладного, лише тоді можна по-справжньому пізнати інший народ, іншу мову» [5, с. 5].

Якщо під перекладом фразеологізмів розуміти дослівну передачу, то, звичайно, більшість фразеологізмів видаються неперекладними. Так, наприклад, українське «На городі бузина, а в Києві дядько» [2, c. 202] та німецьке «Das reimt sich wie Fastnacht und Karfreitag» [14, c. 358] втратять смисл при дослівному перекладі. Хоча буквальне тлумачення цих виразів мовою оригіналу також спричиняє непорозуміння. Тому формулювання «переклад фразеологізмів» варто розглядати значно ширше. Переклад фразеологізмів, іншими словами, означає не що інше, як збереження їх значення, їх образності та їх специфіки у тканині мови перекладу. Виходячи з цієї засади, можна стверджувати: «фразеологізм (як одиниця проміжного, вертикального рівня) також є одиницею перекладу, що перекладається як єдине ціле (з урахуванням актуалізованих у тексті оригіналу внутрішньої форми та змісту,емоційно-експресивних та конотативно-стилістичних нашарувань) незалежно від опори на наявні/відсутні еквіваленти в мові перекладу» [7, с. 180].

3.2 Переклад фразеологізмів

Переклад фразеологізмів доцільно розглядати як масив, що має три групи:

а) лексичні фразеологізми. Вони семантично співвідносні зі словами, понятійно аналогічними. Наприклад: «стріляний горобець» - «geriebener Kunde», «зіграти у скриньку» - «ins Greis bei?en», «тримати язик за зубами» - «die Zunge im Zaum halten»;

б) предикативні фразеологізми. Це, як правило, завершені речення, що закріпилися у мові у вигляді стійких словосполучень. Наприклад: «краще синиця в руках, ніж журавель у небі» - «Besser ein Spatz (ein Sperling) in der Hand als eine Taube auf dem Dach», «не до ладу сказати - краще мовчати» - «Besser zu viel schweigen als zu viel reden», «краще пізно, ніж ніколи» - «Besser spat als nie», «незамінних людей немає» - «Niemand ist unersetzlich» тощо;

в) компаративні фразеологізми, які актуалізувалися в мові як стійкі порівняння: «працювати як віл» - «wie ein Pferd arbeiten», «дурний, як пень (як чіп, як довбня, як ступа)» - «dumm wie Besenstock», «блідий, як смерть» - «bla? wie Tod», «червоний, як рак» - «rot wie Blut» [2, с. 203], «білий, як сніг» - «wei? wie Schnee» [6, с. 185-186] тощо.

Відомий теоретик та практик перекладу В. Комісаров відзначає: семантика фразеологічних одиниць - це складний інформативний комплекс, що має як наочно-логічні, так і конотативні компоненти. Найважливіші з них - з погляду добору - відповідності в мові оригіналу такі: 1) переносний, або образний компонент значення фразеологізму; 2) прямий, або наочний компонент значення фразеологізму, що становить основу образу; 3) емоційний компонент значення фразеологізму; 4) стилістичний компонент значення фразеологізму; 5) національно-етнічний компонент значення фразеологізму [9, с. 98]. Тобто в перекладі необхідно зберегти смисловий, емоційно-експресивний і функціонально-стилістичний зміст, що передається відповідним стійким словосполученням в контексті оригіналу.

Як найбільш дієві виділяються чотири основні типи перекладу фразеологізмів: дослівний (що слово в слово відповідає першоджерелу або мові оригіналові; абсолютно точний, буквальний), еквівалентно-повний, еквівалентно-неповний та описовий [6, с. 189-190].

Дослівний переклад - це калькування (калькувати - лінгв. Створювати слово або вислів за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови). Цей вид перекладу фразеологізмів виключно характерний передусім для перекладу крилатих фраз (влучна словосполука, влучний вислів літературного походження, що стисло та образно передають думку й стали загальновживаними), наприклад: lat. O, tempora! O, mores! (Cicero); dt. O, Zeiten! O, Sitten!; укр. О, часи! О, звичаї!

Еквівалентно-повний переклад - один із повноцінних способів перекладу фразеологізмів. Він полягає в тому, що в мові перекладу знаходять фразеологізм із таким самим значенням, як і у мові оригіналу. Тобто такий еквівалент, який би повністю відповідав не лише значенню фразеологізму мови оригіналу, але і його внутрішній формі. Наприклад: «aus dem Finger saugen» - «висмоктати з пальця», «in die Augen fallen» - «впадати в очі», «er holte keine Sterne vom Himmel» - «він не хапає зірок з неба» тощо. При цьому жодного значення не має те, чи певний еквівалент був утворений завдяки калькуванню, чи виник сам по собі.

Еквівалентно-неповний переклад - небажаний, оскільки він не завжди передає своєрідність фразеологізму. Цей спосіб також полягає у пошуку відповідного еквівалентного сполучення з таким же значенням, але з іншою внутрішньою формою: «Auf der Barenhaut liegen» - «бити байдики», «Eile mit Weile» - «Поспішиш - людей насмішиш (Поспішай повільно!)».

Описовий переклад використовується у тих випадках, коли вищеназвані способи неможливі. Цей вид перекладу найменш бажаний, позаяк при ньому зникає своєрідність, образність та емоційність фразеологізму. Цим самим губиться сама привабливість фразеологізму: «den Stab uber jemanden brechen» - «осуджувати когось»; «etwas um ein Butterbrot kaufen» - «купити щось майже задарма»; «Schwein haben» - «мати щастя» тощо. Дещо несподівано звучить німецькій фразеологізм: «punktlich wie die Maurer sein» - «закінчувати роботу точно за годинником» [7, с. 23]. А вся річ у тому, що муляр у німецькій ментальності історично асоціюється з еталоном відомої німецької пунктуальності.

Тепер перейдемо до кожного окремого типу фразеологізмів та особливостей їх перекладу.

3.2.1 Прислів'я

Прислів'я - це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту (буквального чи алегоричного плану). Він формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його досвіду у суспільному річищі.

Однією з рис, що відрізняє прислів'я від інших типів фразеологічних одиниць, особливо від лексичних ідіом, є їх синтаксична завершеність. Прислів'я - обов'язково граматично та інтонаційно оформлене судження і, як таке, співвідноситься не зі словом, в основі якого лежить певне поняття, а з реченням. Судження у прислів'ї може мати характер ствердження, наприклад: скрипливе дерево довго живе; де руки й охота, там спора робота, або заперечення, наприклад: немає науки без муки; згаяного часу і конем не доженеш тощо.

Прислів'я можуть віддзеркалювати пряму закономірність як постійну величину, наприклад: згода будує, а незгода руйнує; мир та лад - великий клад;двічі молодим не бути, або зумовлену, наприклад: не купити ума, як нема; не жаль плакати, коли є за чим. Вони можуть також проступати у формі поради, настанови, рекомендації, підказаних досвідом, певною життєвою обставиною тощо, наприклад: чого сам собі не зичиш, того й другому не бажай; говори мало, слухай багать, а думай ще більше.

Прислів'я відзначаються семантичною неоднорідністю: одні з них зберігають конкретну предметність, пряму номінативність значення, що випливає із суми значень слів-компонентів: «Друзі пізнаються в біді», «За праве діло стій сміло»; а інші - розвивають ще й другий семантичний план - узагальнено-метафоричне переносне значення, яке безпосередньо не формується значенням складників прислів'я («Не все те золото, що блищить» (Не все яскраве є цінним); «Під лежачий камінь вода не тече» (Якщо не діяти, нічого не допоможеш)).[16, с. 344_345]

З огляду на можливості перекладу усі прислів'я можна поділити на три групи:

а) нейтральні, що мають у інших мовах повні еквіваленти, тобто адекватні як за змістом, так і формою;

б) прислів'я, що мають у інших мовах відповідні змістові аналоги, але відрізняються формою;

в) національно забарвлені, специфічні прислів'я, що не мають відповідних паралелей в інших мовах ні змістом, ні формою [17].

Перекладати прислів'я першої групи не складає великих труднощів. Багато українських прислів'їв мають повні еквіваленти на німецькомовному ґрунті [4, с. 19], наприклад: хто не працює, той не їсть - wer nicht arbeitet, soll auch nicht essen; не плюй у криницю, бо пригодиться води напитися - spuck' nicht in den Brunnen, wenn du noch daraus trinken musst; куй залізо, поки гаряче - schmiede das Eisen, solange es hei? ist; поділяй і пануй! - teile und herrsche! тощо.

До другої групи відносяться прислів'я, які еквівалентні змістом, але різняться формою. Так, українському прислів'ю «на свиню хоч і сідло надінь, то все конем не буде» відповідає німецькою мовою «Affen bleiben Affen, auch wenn man sie in Samt kleidet». Ці прислів'я несуть однакове семантичне навантаження, хоча тварини, виокремленні у словосполуках, різні. Для українського прислів'я «У семи няньок дитина без ока» характерний аналог «Viele Koche verderben den Brei». Смисл цих прислів'їв один, але форма вираження думки різна. Аналогічними прикладами можуть служити: «Злодія не бити - доброго губити» - «Wer den Wolf schont, der gefahrdet die Schafe».

Якщо в оригіналі зустрічаються прислів'я третьої групи, тобто специфічні, забарвлені національно маркованою ментальністю, то їх слід перекладати, зберігаючи смисл, стислість, лаконічність та образність: «Язик до Києва доведе» - «Mit Fragen kommt man durch die Welt»; «Або пан, або пропав» - «Alles oder Nichts» («Kaiser oder nichts»); «Де два українці, там три гетьмани» - «Wo zwei Ukrainer das hei?t drei Hetmane» [2, с. 207].

3.2.2 Приказки

Приказка - поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту [3, с. 933]; це - зворот мови, вислів, елемент судження. Приказки - це поетична форма вислову, для якого характерні метафора, порівняння, епітет, означення і , як елемент судження, вони можуть бути логічним підметом, присудком, будь-якими обставинами. Приказка сама по собі є щось недомовлене: вона вимагає свого завершення, розвитку, іноді підмета, іноді присудка, іноді відповіді на питання.

Таке розуміння приказки зумовило і прийоми класифікації їх за такими смисловими функціями, які вони можуть виконувати у контексті цілісної мови, а саме:

а) характеристика внутрішніх і зовнішніх якостей людини, наприклад: чугуївська верста - високий; не всі дома - дурний;

б) характеристика стану людини - фізичного, матеріального, психічного, наприклад: свищі в борщі - бідний; гроші лопатою гребе - багатий; кров з молоком - здоровий;

в) визначення і оцінка дії: заткнути за пояс - мати перевагу над кимсь; топтатися на місці - не мати прогресу у чомусь, зволікати;

г) окреслення обставин - причини, місця, часу дії, наприклад: як з неба впав - бути у невідомості про щось; не за горами - скоро;

д) визначення і оцінка явищ, предметів: китайська стіна - довгий, міцний.

Таке розуміння приказок, а відтак увага до лексично-граматичної будови синтаксичних функцій, виявляють у їхньому складі низку структурних моделей. Серед них найпоширеніші такі, що організовані у формі:

а) простого речення: молоко на губах не обсохло; кіт наплакав; сорока на хвості принесла та ін.;

б) дієслівних словосполучень: покласти зуби на полицю; собаку з'їсти; вивести на чисту воду тощо;

в) іменникових словосполучень: одного поля ягода; кров з молоком; п'яте колесо до воза; ні риба ні м'ясо;

г) прислівникових сполучень: чорним по білому;не на життя, а на смерть; ні слуху, ні духу;

д) звороту зі словами: хоч греблю гати; хоч ґвалт кричи, хоч трава не рости; як рукою зняло; як на голках.

Однією з диференційних ознак, що дає можливість відокремити ще один аспект у цій схемі, а саме прислів'я і приказки, є неоднаковий характер синонімізування двох різновидів з іншими лінгвістичними одиницями. Типові приказки легко вступають у синонімічні взаємини і між собою, і зі словами, а також зі словосполученнями вільного значення, наприклад: хоч греблю гати; кури не клюють - багато, велика кількість. Прислів'я ж, що містять у смисловому і синтаксичному відношеннях стійкі речення, синонімічним словом або словосполученням не замінюються, оскільки значення розгорнутого речення завжди ширше від значення слова чи словосполучення, які є лише членами речення [14, с. 27-29].

Аналіз перекладів приказок дозволяє виділити наступні способи їх передачі:

- переклад за допомогою застосування еквівалентів (еквівалентний переклад), наприклад: «Блідий, як смерть» - «Bla? wie der Tod»; «Бідний, як церковна миша» «Arm wie eine Kirchenmaus»;

- дослівний переклад, наприклад: «Собака облизує лише відкритий казан» - «Der Hund leckt nur an der offenen Schussel»;

- передача загального смислу приказки, наприклад: «Крутить і вертить ним, як сам хоче» - «Springt mit ihm um, wie er will»;

- локалізація нової приказки на основі приказки першотвору, наприклад: «У одних слова, як зацукрований горіх, у інших - як колюча огорожа» - «Bei den einen seien die Worte wie eine kandierte Nu?, bei den anderen wie ein stachliger Staketenzaun». [2, с. 209]

3.2.3 Ідіоми

Ідіома - це стійке неподільне словосполучення, що має замкнутий змістовий смисл. Це понятійна одиниця, не пов'язана з прямими і конкретними значеннями її компонентів. Ідіоми складні як семантично, лексично, так і композиційно. Вони творять семантичну цілісність, вкраплену в іншу, по-іншому організовану сполуку.

На перешкоді правильної інтерпретації ідіом є їх багатозначність. Одна і та ж ідіома може виступати у декількох значеннях, тому у процесі її перекладу потрібно зуміти вибрати найближчий до контексту еквівалент. Так, в українській мові вираз «простягнути ноги» виступає у двох значеннях - у прямому, а також у переносному - померти.

В окремих словосполученнях, навіть співпадаючи формою та значенням, ідіоми не постають еквівалентними величинами. Наприклад, у німецькій та українській мовах наявні ідіоми: aus der Haut fahren - лізти зі шкіри. Вони складаються з одних і тих же слів, але мають різне значення. Німецька ідіома aus der Haut fahren виступає у значенні гніватися, в той час як українська - лізти зі шкіри означає намагатися, прагнути з усіх сил.

Ідіоматичні вирази, як правило, відносять до іншого типу фразеологічних одиниць, ніж прислів'я і приказки, незважаючи на те, що вони мають багато спільних ознак. Та все ж при перекладі ідіом використовуються майже ті самі засади, що характерні для трансформації прислів'їв і приказок.

Водночас, коли це можливо, німецькі ідіоми передаються еквівалентними українськими виразами, наприклад: den Stier bei (an) den Hornern packen (fassen) _ узяти бика за роги; aus einer Mucke einen Elefanten machen - робити з мухи слона; nach Spatzen mit Kanonen schie?en - стріляти з гармати по горобцям. Нерідко еквівалентна українська ідіома відрізняється від німецької своєю формою, наприклад: aufs Spiel setzen - ставити на карту; die Hande in den Scho? legen - сидіти, склавши руки; sich die Finger verbrennen - обпектися (на чому-небудь). Досвідченому перекладачеві доводиться шукати адекватний еквівалент, близький за значенням, власне, такий, що передає стилістичне забарвлення ідіоми. Наприклад: zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen - вбити двох зайців; j-m Steine in den Weg legen - вставляти палиці в колеса; das fallt mir wie ein Stein vom Herzen - у мене неначе гора з плечей звалилася.

Своєрідні клопоти у процесі трансформації фразеологічних зрощень та ідіоматичних виразів зумовлюють перешкоди, оскільки перекладач часто не відрізняє ідіоматичне значення словосполучення від його безпосереднього змісту. Наприклад: «er holt Bier» означає у переносному сенсі «він запропастився»; «Apfel braten» - «бити байдики». Ідіоматичному виразу «nicht recht bei Groschen sein» властиве значення «бути не при своєму розумі». Ідіома «deutsch sprechen» інтерпретується однозначно - «говорити ясно, зрозуміло, прямо». Цікавий акцент міститься у словосполученні «hinter schwedischen Gardinen», що означає «бути за ґратами, у в'язниці»; а вираз «der Hund des Gartners» має переносне значення - «собака на сіні».

Примітно, що нерідко зовнішня подібність німецькомовних ідіоматичних виразів з аналогічними кодами в українській мові вводить в оману не тільки реципієнта, але й перекладача. Тому слід звертати увагу на подібні німецькі, з одного боку, та українські фразеологічні вирази - з іншого, які можуть мати абсолютно різні значення, хоч і складаються з одних і тих же семантичних одиниць. Наприклад, вираз: «aus der Haut fahren» означає не «зі шкіри пнутися»,а «розлютитися, вийти з себе»; ідіома «es ist fur ihn Luft» означає не дослівно «він йому потрібен, як повітря», а навпаки - «він для нього не існує», «він для нього порожнє місце». Натомість фразеологізм «j-n an die Wand drucken» виступає не тільки в значенні «притиснути кого-небудь до стіни», але й містить категоричне значення «утерти кому-небудь ніс».

У процесі перекладу німецькомовних ідіом дуже рідко повною мірою реалізується співпадіння з тотожними ідіоматичними виразами української мови. Приміром, «da lachen die Huhner» - «курям на сміх», «jemanden an der Nase herumfuhren» - «водити кого-небудь за ніс». Коли ж безпосередня відповідність відсутня, то німецькомовна ідіома, як і у випадку з прислів'ями та приказками, або замінюється більш-менш еквівалентною українською, або ж доводиться вдаватися до її описової характеристики [2, c. 209-211].

Доцільно наголосити: збереження образної основи ідіоматичних виразів у перекладі, за спостереженням Р. Міньяр-Бєлоручева, не обов'язкове, оскільки окремі компоненти не мають семантичної самостійності. Адже значення окремих елементів може розчинитися у загальному масиві. Звідси висновок: важливо передати передусім зміст ідіоми з властивим їй стилістичним забарвленням [12, с. 74].

ВИСНОВКИ

У ході дослідження порівнювалися труднощі перекладу фразеологічних одиниць чотирьох мов: української, російської, англійської та німецької. Спочатку було надано пояснення самого терміну «фразеологічна одиниця» та класифікації цих одиниць згідно з різними граматичними аспектами. Далі було наведено прізвища та праці відомих вчених, що цікавилися труднощами перекладу фразеологічних одиниць та досліджували це питання.

Далі було пояснено поняття «художній переклад» та приведено історію його розвитку. Після цього було виведено декілька основних та найбільш поширених шляхів перекладу фразеологізмів, а потім їх проаналізовано задля отримання найкращої схеми перекладу кожного окремого типу фразеологічних одиниць, зберігаючи їх національну забарвленість та специфіку.

Загалом, проблема перекладу фразеологізмів полягає у своєрідності інтерпретації тексту. Освічений перекладач повинен донести не лише лексичні одиниці тексту, але й вірно передати увесь художній сенс та специфіку, що зберігаються у фразеологічних одиницях, як носіях історичного досвіду, звичаїв та традицій кожного народу. Тобто перекладач стає посередником не лише між мовами, але й між культурами. І для того, щоб зробити адекватний переклад, перекладач повинен досконало знати не лише історію та культуру рідної країни, але й володіти ґрунтовними знаннями щодо культури та історії країн, переклад з мови яких він робить.

Ця тема ніколи не залишить вчених незацікавленими, бо скільки існує мова, стільки й будуть існувати та створюватися нові фразеологічні одиниці, поява яких щільно пов'язана з тим досвідом, який вже має та отримує протягом свого життя мова.

На мою думку, вчені усього світу не залишать свої намагання дослідити та винайти найбільш дієві шляхи перекладу, що стануть свого роду теоремою для перекладачів, якими вони користуватимуться у своїх працях, та які ідеально поєднуватимуть адекватність перекладу з його красою, бо ця дилема й по наш час досі залишається невирішеною. Я особисто вважаю, що перекладач не повинен обирати між адекватним перекладом та перекладом, що добре звучатиме. Тому у цій сфері мовознавства існує ще велика кількість невирішених питань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. / Н. Н. Амосова - Л., 1963. - 208с.

2. Баран Я. А., Зимомря М. І., Білоус О. М., Зимомря І. М. Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. / Я. А. Баран, М. І. Зимомря, О. М. Білоус, І. М. Зимомря - Вінниця: Нова Книга, 2008. - 256 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Гол. Ред.. В. Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. - 1720 с.

4. Жовківський А. М., Жовківська Г. А. Мудрість народна - мудрість міжнародна: Прислів'я, приказки, крилаті вислови та мовні звороти дев'ятьма мовами. / А. М. Жовківський, Г. А. Жовківська - Чернівці: Рута, 2004. - 256 с.

5. Жуков В. П. Словарь русских пословиц и поговорок. - 7-е изд. стереотип. / В. П. Жуков - М.: Рус. яз., 2000. - 544 с. - (Б-ка словарей рус. яз.).

6. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія: На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою. / Р. П. Зорівчак - Львів: Видавництво ЛДНУ: Вища школа, 1983. - 176 с.

7. Искоз А.М., Ленкова А.Ф. Лексикология немецкого языка: для студентов педагогических институтов и факультетов иностранных языков. / А. М. Искоз, А. Ф. Ленкова - Л.: Учпедигз, 1960. - 260 с.

8. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова). / Т. Р. Кияк, А. М. Науменко, О. Д. Огуй - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 592 с.

9. Ковганюк С.П. Практика перекладу: З досвіду перекладача. / С. П. Ковганюк- К.: Дніпро, 1968. - 276 с.

10. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. / В. Н. Комиссаров - М.: Международные отношения, 1973. - 215 с.

11. Левковская К. А. Лексикология немецкого языка. / К. А. Левковская - М., Учпедгиз,1956. - 248 с.

12. М. Д. Степанова, И. И. Чернышева. Лексикология современного немецкого языка. / Мария Дмитриевна Степанова, Ирина Ивановна Чернышева - М., «Высшая школа», 1962. - 309 с.

13. Миньяр-Белоручев Р. К. Общая теория перевода и устный перевод. / Р. К. Миньяр-Белоручев - М.: Воениздат, 1980. - 237 с.

14. Немецко-русский словарь разговорной лексики: свыше 12000 слов, Девкин В. Д. / В. Д. Девкин - М.: Рус. яз., 1994. - 768 с.

15. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. / Л. Г. Скрипник - К.: Наукова думка, 1973. - 759 с.

16. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. / А. И. Смирницкий - М., 1956. - 229 с.

17. Сучасна українська літературна мова. Стилістика. За загальною редакцією академіка І. К. Білодіда, / К. І. Білодід - К.: Наукова думка, 1973. - 588 с.

18. Файзулаева Р. Национальный колорит и художественный перевод. / Р. Файзулаева - Ташкент: Фан, 1979. - 112 с.

19. Фразеологический словарь русского языка. (Авторский коллектив: проф. Федосов И. В., канд. ф. н. Лапицкий А. Н.). М.: - «ЮНВЕС» - 2003. - 608 с.

20. Collins Cobuild Dictionary of idioms, Caledonian International Book Manufacturing LTD, Glasgow, G64. 1997, p. 493.

21. Seiler F. Deutsche Sprichworterkunde. - Munchen, 1922. - 457 с.

Размещено на Allbest.ru