Особливости актуалізації іспанських соматичних фразеологізмів у мові газетної публіцистики

Sergio perdiу la cabeza de la tabla en un dнa para supervivientes, con unas condiciones muy duras por la chicharra y los greens tiesos [83].

Фразеологізм perder la cabeza використовуються не тільки у дискурсі преси. Цей вираз притаманний художньому дискурсу, а оскільки дискурс преси поєднує у собі різні стильові ознаки, то використання подібних лексичних одиниць є допустимим. У цьому випадку цей фразеологізм наближає читача до реальності, до буденної події, адже у розмовному стилі він є часто вживаним. Наведений фразеологізм - приклади мотивації метонімією всередині метафори: метонімія голова як здатність думати репрезентує частину сфери-мішені метафори голова, як об`єкт (на що вказують предикати фразем (romper, perder), які позначають дії, що звичайно здійснюються над матеріальними об'єктами).

Por un lado estб бvida de ganar con reaсos йpicos; por el otro, tiene la necesidad de mantener la cabeza frнa [53].

Розповсюдженим типом є голова замість життя. Коли людина занурюється у певні обставини, використовується фразеологізм, що уособлює певне занурення людини. Оскільки людину уособлює голова, то і вираз буде «занурюватись головою у щось»:

O son trбnsfugas cuya cabeza ha sido puesta a precio por Trнpoli y cuyo itinerario polнtico es de dominio pъblico, o son caras nuevas que hablan abiertamente [48]. 

Sin embargo, a mediados de 2008, el Gobierno dio un giro de 180 grados y se puso en cabeza de los paнses que abogaban por la proscripciуn total de este armamento, equivalente a las minas antipersonales, ya que disemina sus municiones por una amplia zona y se ceba especialmente con niсos y civiles [76].

Даний фразеологізм звертає увагу на дію, що виконалась повністю.

Варто зазначити, що багатьом фразеологізмам притаманно називати певні стани за допомогою їхніх зовнішніх виявів. У зв'язку з цим, доцільним видається простежити взаємозв'язок мови тіла та її мовної репрезентації у фразеології. Фразеологізми з соматизмом cabeza мають відтінок інтенсивності. В даному випадку ми маємо інтенсивність роботи, що має еквівалент в українській мові - працювати не покладаючи рук:

El equipo ya no levantу cabeza y, en la primera ocasiуn en que LeBron visitу Cleveland, a pesar del tremendo ambiente que se viviу en su contra, los Heat ganaron con holgura: 90-118 [57].

Саме фразеологізми з соматичними компонентами вносять у публіцистичні тексти колорит національного гумору, іронії, сарказму:

El presidente de la Asociaciуn Nacional de Vehнculos a Motor, Juan Antonio Sбnchez Torres, ha criticado la creciente "demonizaciуn" del automуvil en Espaсa que, a su juicio, se refleja en medidas como la reducciуn de la velocidad mбxima en las autovнas a 110 kilуmetros por hora o la propuesta de aplicar penalizaciones fiscales al combustible de los coches diйsel, y son polнticas que recurren al coche como "cabeza de turco" [41].

Parece abocado a ser una cabeza de turco del rйgimen caнdo [86].

Entre las grandes empresas gallegas se instala el discurso de Feijуo de que el PSOE ha encontrado en las cajas que son el resultado de fusiones regionales su particular cabeza de turco para cambiar las reglas del juego [51].

У даному випадку cabeza de turco акцентує увагу на негативний відтінок інформації, а також звертає увагу на нове у повідомленні.

Розмовляючи з людиною, ми зазвичай дивимося їй в обличчя, хоча всі наші дії спрямовані на людину в цілому. Таким чином читач сприймає у тексті обличчя замість людини:

El alcalde de Barcelona, Jordi Hereu (PSOE), ha solicitado un cara a cara con su homуlogo madrileсo, Alberto Ruiz-Gallardуn (PP) para contraponer sus modelos de ciudad en el marco de las elecciones locales del 22-M, haciendo gala de que en Barcelona, a diferencia de Madrid, no hay poblados chabolistas y la capital catalana estб menos endeudada [43].

Тут наявне також метафоричне вживання предиката, що підсилює створюваний образ.

Cara може надавати значення випадковості, не спланованих дій людини. Таким чином, звертається увага на аспект дії, яким чином щось робиться, що надає відтінку невідомості.

Alejado de aquel equipo que convertнa cada partido en un cara o cruz, ahora resulta que el Sporting es un valor seguro en la bolsa de la Liga [62].

Також, соматизми зі словом cara можуть означати дію спрямовану на об`єкт, що передбачає різку та впевнену дію. Такі приклади, зазвичай, є складовими головної думки повідомлення.

Lorente echу en cara a Castedo las "dudas" que durante dos meses ha expresado en torno a la posibilidad de vetar a Ripoll como nъmero dos [66].

La portavoz de los populares, Soraya Sбenz de Santamarнa, ha echado en cara al vicepresidente primero del Gobierno que el presidente haya "salido corriendo" ante los malos datos econуmicos [44].

El concejal echу en cara al gobierno municipal que el Majestic - cuya exdueсa ha denunciado que el concejal de Valencia Vicente Igual le exigiу, a travйs de dos intermediarios, dinero por obtener la licencia - haya permanecido abierto mбs de seis aсos sin la licencia de actividad municipal y no haya pasado nada [46].

У мові іспанської преси дуже часто зустрічається фразеологізм dar la cara, який має український відповідник відповісти за себе. Цей вираз підкреслює рішучість намірів автора повідомлення.

"їDуnde estбn los de Cyes, que no salen a dar la cara y a decir йstas son mis cuentas?" [81].

A Telefуnica le tocaba dar la cara frente a la crisis y lo ha hecho [84].

Antes de que se conociera la sanciуn impuesta al Zaragoza, el presidente del Getafe, Бngel Torres, habнa hoy que "el imbйcil" que lanzу el balуn desde el banquillo diera la cara para evitar que las consecuencias las pagara su club [52].

Фразеологізми з соматизмом cara є одним із засобів розкриття внутрішнього суб'єктивного переживання, вони багато в чому уточнюють або розкривають ситуацію. Одна з функцій обличчя людини - вираження емоцій. Емоція визначається як безпосереднє, тимчасове переживання певного більш постійного почуття , вона звичайно має ситуативний характер і виражає оцінку особистості певної ситуації, пов'язаної із задоволенням потреб людини у цей момент [23, с. 59]. Емоції мають біологічне підґрунтя, але часто соціалізовану форму вияву, що зумовлено впливом національно-культурного середовища, і, як найважливіші вияви внутрішньої психічного життя людей, також здатні концептуалізуватися й категоризуватися, утворюючи на ментальному рівні свідому емоційну концептосферу, яка визначається як світобачення, спроектоване емоційною сферою свідомості індивіда [23, с. 66].

Незважаючи на “невираженість” емоцій і почуттів, будь-яка мова взагалі, і іспанська зокрема засвідчує цілу низку мовних засобів для передачі психічних станів, оскільки природною потребою людини як соціальної істоти є її прагнення поділитись з іншими своїми переживаннями. Складність виявлення лінгво-концептуальної архітектоніки, побудованої на основі емоційних концептів, обумовлюється передусім абстрактністю емоцій. [23, с. 85]. Завдяки використанню фразеологізмів автору вдається імпліцитно схарактеризувати людину. Ці одиниці допомагають адекватно відтворити відчуття, емоції, психічний стан людини, риси характеру:

Finalmente, menos ingenioso, como corresponde a su carбcter de йmulo de Buster Keaton, Montilla ha acusado, con su cara de palo, a los diputados de CiU de comportarse como gallegos, esto es, como gente de la que no se sabe si viene o si va, que es, por decirlo asн, el epнtome, la cumbre, el cйnit clбsico de la esencia de la galleguidad buscada y encontrada [45].

У цьому прикладі вираз обличчя позначає незадоволення, цей фразеологізм надає додаткову інформацію, характеристику та емоційний стан людини.

Cara може уособлювати людину, але надавати їй негативний відтінок характеру, певний опис у переліку, а, отже, надає додаткове значення, яке є важливим для читача.

En el Barзa, como en su dнa en el Sбnchez Pizjuбn, de Adriano no se recuerda ni una mala cara, ni un mal dнa en el entrenamiento y, por supuesto, ni una sola anйcdota en ocho meses [47].

Mala cara у поєднанні з дієсловом poner показує вороже ставлення до певної події чи ситуації.

El lugar en que debнa reinar la transparencia se ha sustituido por poner mala cara a quien pregunta, reforzando el gesto con un latiguillo hueco, a sabiendas de que asн se llega en alta velocidad a la bronca polнtica [42].

Y cuando comenzу a oscurecer infundimos sospechas a un coche patrulla que llevaba sobre el techo la extraсa divisa "Cemetery police" y del que descendieron dos mulatos con caras de malas pulgas, revуlveres al cinto y estrellas de sheriff [71].

2.2 Особливості використання фразеологізмів з соматичним компонентом ojo та oreja

Серед органів сприйняття світу найбільш функціональним є око, що простежується на прикладі фразеологічного масиву іспанської мови. Серед соматичних зворотів, фразеологізми з компонентом ojo/s одні з найчисленніших. Не випадково дослідники підкреслюють виняткову роль у житті людини органів відчуттів, через які відбувається процес пізнання навколишнього світу, при цьому 87% інформації людина отримує саме через очі.

Nacida en Bujara, la quinta ciudad de Uzbekistбn, los ojeadores del equipo soviйtico le echaron el ojo antes de cumplir los 10 aсos y la llevaron a un torneo internacional dos despuйs [69].

Tambiйn hay que echar un ojo a la secciуnFinisterrae, dedicada a explorar nuevos lenguajes [85].

No pueden no saber que aplicando polнticas de la mбs pura y dura derecha, lo ъnico que pueden esperar es que vuelva la derecha, y si alguien duda de quй pasarб, echen un ojo a las primeras acciones de CiU [72].

Погляд - одна з найтонших і найскладніших “матерій” у невербальному спілкуванні. Дивитися чи не дивитися в очі, затримати погляд чи ні, подивися пильно чи розгублено - все це може мати велике значення для комунікації, тому інтерпретується мовцем і знаходить своє відображення в мові, і, зокрема у фразеологізмах. Предикативні супровідники соматизму ojo як знаки людської поведінки, фізичних дій, станів переносяться на сферу специфіки зорового сприйняття [23, с. 108].

"Este chico del que os hablaba, un tal Rossi, parece ir bastante bien ahн afuera. Podrнa tener futuro en esto si persiste. No le quitйis ojo", bromeaba el americano a travйs de su cuenta de Twitter [89].

Con buenos ojos може підкреслювати яким чином був здійснений огляд, уважно, чи ні.

Mer-Khamis habнa recibido en el pasado amenazas de grupos radicales palestinos que no veнan con buenos ojos que un israelн organizara obras de teatro y talleres para los jуvenes refugiados de Yenнn [73].

Як вже зазначалося, значна кількість соматизмів іспанської мови використовуються на позначення крайньої міри, кількості, соматизм oreja також входить у цю групу:

Hoy por hoy el espaсol arquetнpico consiste en un espйcimen humano que, encabronado hasta las orejas, aporrea en medio de un atasco, de forma compulsiva, el claxon de su coche [67].

Також, соматизми цієї групи позначають ступінь емоцій людини, у даному випадку ці емоції проявляються через посмішу до самих вух:

Leire Pajнn, ministra de Sanidad, que llevaba puesta una sonrisa de oreja a oreja; ha sentenciado que ella confнa en Zapatero, "en sus tiempos y en su hoja de ruta" [54].

Y con una sonrisa de oreja a oreja da las gracias porque se le brinde esta segunda oportunidad [50].

Через вухо людина отримує інформацію:

Si cantan no puedo escribir porque hay una persona hablбndome a la oreja, asн que escucho mъsica.... iba a decir clбsica pero la mayorнa es del siglo XX [87].

Іноді фразеологізми з соматизмом oreja можуть уособлювати негативне явище, яке таким чином підкреслюється і акцентує увагу читача.

El secretario general de los socialistas valencianos, Jorge Alarte, culpу a Francisco Camps, del fracaso del proyecto de fusiуn, mientras que el coordinador de Economнa popular, Ricardo Costa, asegurу que el Banco de Espaсa ha dado "un tirуn de orejas" a la polнtica del Gobierno central [43].

2.3 Особливості використання фразеологізмів з соматичним компонентом mano та pie

Рука символізує підтримку, допомогу, добре ставлення до когось. Соматизм “рука” й концепт “допомога” поєднуються метонімічно на основі архетипічної сцени “праця”, оскільки допомогти означає дати можливість людині отримати користь від роботи іншої людини. Такий тип фразеологізмів часто трапляється у дискурсі преси, оскільки тема підтримки та допомоги досить актуальна.

"Podemos mandar un mensajillo a Bea, que le eche una mano, o habla con Jose para que le pegue una llamadita, que le hace mбs caso", asegura el edil. 

En la cubierta Tarruell echу mano del ingenio para llevar a cabo una reforma total, pero lo menos intrusiva posible [78].

"Madrid tiene que recuperar su nivel de solvencia y se puede hacer con un programa de estabilidad presupuestaria, afrontando la situaciуn y estoy dispuesto a echar una mano", ha aсadido [79].

Синонімом виразу echar mano може бути tender la mano, що також часто трапляється у дискурсі іспанської преси.

Ya habнa hecho todo para suavizar su mensaje: prometer que mantendrнa el rumbo econуmico, asegurar que respetarнa la propiedad privada y la libertad de prensa; y hasta tender la mano al influyente arzobispo de Lima, miembro del Opus Dei, Luis Cipriani, para evitar sus crнticas [55].

La intervenciуn puede acabar muy mal, pero, ahora mismo, desampararles serнa tender una mano secreta al resto de los dictadores del mundo бrabe [88].

Con la lista que encabezarб el alcalde de Barcelona, Jordi Hereu, en las elecciones municipales se pretende conseguir la cuadratura del cнrculo: incorporar independientes para dar seсales de que el PSC se abre, mantener a los pesos pesados de su gobierno, renovar a los mбs veteranos de sus filas - aunque no a todos - , promocionar a jуvenes promesas del PSC y tender la mano a la sensibilidad y las ideas que defendiу su oponente en las primarias, Montserrat Tura [60].

Соматизми часто використовуються для просторових орієнтацій, оскільки людині зручно співвідносити певні об'єкти з тим, що їй добре відомо, тобто із власним тілом. Отже, близький, доступний об'єкт у людській свідомості означає той, до якого можна легко дістати рукою:

Y Mourinho se maneja muy bien en el mano a mano porque domina varios registros [75].

Фразеологізми з соматизмом pie - одна з найбільш численних груп зі складною й багатою семантикою та смислами, що приймають значну кількість інтерпретацій.

Здебільшого цей тип фразеологізмів використовується для характеризації людини, як істоти, що здатна пересуватися у просторі:

A las dos semanas de su huida, volviу por su propio pie a la prisiуn de Quatre Camins [80].

El joven, sin embargo, se marchу del centro por su propio pie antes de ser atendido porque no querнa seguir esperando [63].

Los jуvenes llegaron por su propio pie al centro y presentaban dolores abdominales y vуmitos, explicу ayer la coordinadora de Urgencias del Бrea Materno-infantil del hospital, Rocнo Cebriбn [91].

Сприйняття ніг як нижньої точки бере свій початок від архетипічної просторової опозиції “верх - низ”, яка по відношенню до тіла людини реалізується у протиставленні голови, що символізує верх, верховенство, інтелектуальне начало, і ніг, які пов'язуються з нижнім земним світом, оскільки дотикаються до землі та належать до матеріально-тілесного. Реалізацію опозиції “верх-низ” можемо спостерігати у таких фразеологізмах:

"Es una уpera rusa de los pies a la cabeza. Todos llevamos katiuskas", bromeу Arteta en la presentaciуn ayer de la уpera [58].

Blanco de los pies a la cabeza, con una cruz de madera sobre la camisa anudada por partida doble -el segundo nudo, dice, es el de la "disponibilidad"- el sacerdote mexicano Alejandro Solalinde (Texcoco, 1945) tiene pocos pelos en la lengua cuando habla de inmigrantes, crimen organizado y gobierno [77].

Ноги також виконують функцію утримання людини у вертикальному положенні, що стало основою сприйняття ніг як опори, бази, без якої людина втрачає рівновагу й упевненість у собі:

Que 32 aсos despuйs de ser elegido presidente de la Generalitat, Pujol se haya convertido al independentismo es, por lo menos, un indicio de que el autonomismo pierde pie allн donde tenнa su base principal [90].

Le hace perder pie mantener un diбlogo con el Gobierno central articulado como un prolongado grito de resentimiento, pautado ъnicamente por el oportunismo electoralista, fabulado como coartada para disfrazar su falta de coraje e iniciativa gubernamental [53].

Культурно-детермінованим є фразеологізм a pie(s) juntillas:

Tan absurdo resulta creer a pies juntillas que estamos ante una sucesiуn ciega y sin fin de crisis nacionales como suponer que los favorables diferenciales de rentabilidad lo serбn para siempre [61].

Цей тип фразеологізмів в іспанській термінології має назву idiotismo (фразеологізм із невідповідністю граматичних категорій у компонентах), зокрема тут наявна неузгодженість роду (pies - чоловічий рід; juntillas - жіночий).

Фразеологізми з соматизмом pie переносять семантику руху на інші дії, наприклад, у фразеологізмі зі значенням “діяти обережно”:

En esta ocasiуn, una de las situaciones posibles hace que nuestros responsables polнticos tengan que andar con pies de plomo: si permitimos a los que desde la polнtica no condenan el asesinato volver a entrar en las instituciones vascas antes de que ETA deje definitivamente de apuntarnos con una pistola, habremos retrocedido a la caverna [64].

Як вже зазначалося, не завжди є можливість виділити центральний компонент фразеологізму, оскільки, іноді вся ситуація представлена у ФО виступає мотиваційною базою. Наприклад:

Los rechaces caнan un partido mбs a pies de sus adversarios, circunstancia que le convertнan otra vez en un equipo vulnerable en las бreas, espantado porque cada una de sus concesiones era penalizada y que no daba pie con bola ante el guardameta rival [79].

У цьому фразеологізмі переосмислюється ситуація в цілому, сфера фізичного досвіду людини метафорично переноситься на сферу інтелектуальних особливостей індивіда

Висновки до другого розділу

Були проаналізовані фразеологічні одиниці з різними соматичними компонентами у статтях іспанської газети El paнs.

Значна кількість фразем із соматизмом cabeza пов'язана з важливістю цієї частини тіла для людини. Вона є одним із найважливіших органів людини, оскільки є осередком перцептивних здібностей, тому, нерідко, саме ця частина тіла використовується для позначення людини загалом. Також, соматизми характеризують положення людини в суспільстві згідно з його високим чи низьким походженням, це стосується не тільки фразеологізмів з соматичним компонентом cabeza, а й cara, ojo, mano, pie. Розповсюдженим типом є голова, що уособлює життя. Варто зазначити, що багатьом фразеологізмам притаманно називати певні стани, як засіб негативного або позитивного впливу на читача. Саме фразеологізми з соматичними компонентами вносять у публіцистичні тексти колорит національного гумору, іронії, сарказму.

Обличчя асоціюється з людиною вцілому. Таким чином читач сприймає у тексті обличчя замість людини. Cara може надавати значення випадковості, не спланованих дій людини. Також, звертається увага на аспект дії, яким чином щось робиться, що надає відтінку невідомості. Соматизми зі словом cara можуть означати дію спрямовану на об`єкт, що передбачає різку та впевнену дію. Такі приклади, зазвичай, є складовими головної думки повідомлення. Одна з функцій обличчя людини - вираження емоцій. Емоція визначається як безпосереднє, тимчасове переживання певного більш постійного почуття, вона звичайно має ситуативний характер і виражає оцінку особистості певної ситуації, пов'язаної із задоволенням потреб людини у цей момент. Mala cara у поєднанні з дієсловом poner показує вороже ставлення до певної події чи ситуації.

Серед органів сприйняття світу найбільш функціональним є око, що простежується на прикладі фразеологічного масиву іспанської мови. Серед соматичних зворотів, фразеологізми з компонентом ojo/s одні з найчисленніших. Погляд - одна з найтонших і найскладніших “матерій” у невербальному спілкуванні. Дивитися чи не дивитися в очі, затримати погляд чи ні, подивися пильно чи розгублено - все це може мати велике значення для комунікації, тому інтерпретується мовцем і знаходить своє відображення в мові, і, зокрема у фразеологізмах.

Як вже зазначалося, значна кількість соматизмів іспанської мови використовуються на позначення крайньої міри, кількості, соматизм oreja також входить у цю групу. Через вухо людина отримує інформацію. Іноді фразеологізми з соматизмом oreja можуть уособлювати негативне явище, яке таким чином підкреслюється і акцентує увагу читача.

Рука символізує підтримку, допомогу, добре ставлення до когось. Допомогти означає дати можливість людині отримати користь від роботи іншої людини. Такий тип фразеологізмів часто трапляється у дискурсі преси, оскільки тема підтримки та допомоги досить актуальна. Соматизми з компонентом mano часто використовуються для просторових орієнтацій, оскільки людині зручно співвідносити певні об'єкти з тим, що їй добре відомо, тобто із власним тілом. Отже, близький, доступний об'єкт у людській свідомості означає той, до якого можна легко дістати рукою.

Сприйняття ніг як нижньої точки бере свій початок від архетипічної просторової опозиції “верх - низ”, яка по відношенню до тіла людини реалізується у протиставленні голови, що символізує верх, верховенство, інтелектуальне начало, і ніг, які пов'язуються з нижнім земним світом, оскільки дотикаються до землі та належать до матеріально-тілесного.

Прагматичне значення фразеологізму - це значення, якого він набуває у процесі реалізації в реальній комунікації, тобто те, для чого і з якою метою вживається той чи інший фразеологізм. Ці одиниці здатні найбільш повно схарактеризувати акт мовлення, самих мовців, виразити ставлення до того, про що говориться, та спрямувати читача на вірне розуміння ситуації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Уперше в дослідженні здійснений аналіз комунікативно-прагматичних особливостей використання фразеологізмів з соматичним компонентом у дискурсі іспанської преси.

Ми визначаємо дискурс як зв'язаний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними й іншими факторами; текст, взятий у подійєвому аспекті; мовлення, розглянуте як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і в механізмах їхньої свідомості (когнітивних процесах).

Під фразеологічною одиницею ми розуміємо стійкі звороти мови, наділені цілісним (часом частково цілісним значенням), що вступають у смислові та граматичні зв?язки з іншими мовними одиницями, мають постійний, за традицією відтворюваний у мовленні компонентний склад. Найважливіша функція ФО - створення емоційної, експресивної виразності, що посилює аргументацію, переконання. Чим вищий рівень експресивності й емоційності фразеологізму, тим сильнішим є вплив на адресата комунікативного акту.

Фразеологія повинна розглядатися як особливий авторський стилістичний прийом, завдяки чому можна виявляти складні лінгвістичні процеси в дискурсі іспанської преси. У процесі комунікації фразеологізм є джерелом інформації, яка залучує образне, асоціативне мислення учасників комунікативного акту.

Використання фразеологізмів із соматичним компонентом у газетному дискурсі залежить від більшої чи меншої установки на переконання, від рубрики та жанрів, а також від функцій їх використання. Прагматичне спрямування газетної рубрики регулюється використанням образної фразеології, яка характерна для передової статті та інших статей аналітичного жанру.

Соматичний фразеологізм ми розуміємо як фразеологічну одиницю, ключовим компонентом якої є іменник, що позначає частину тіла людини чи тварини.

Соматичні фразеологізми, як правило, виникають у результаті переносного осмислення словосполучень, що називають різні дії і стани, до яких залучаються частини тіла. Значна кількість фразеологізмів пов'язана своїм походженням з різними чинниками соціального або психофізіологічного характеру. В основі соматичних фразем лежать здебільшого спостереження за поведінкою людини або тварини. Фактично всі вияви життя людини, її народження та смерть, особливості характеру, розумової діяльності, віку, зовнішнього вигляду знаходять своє яскраве і своєрідне відображення у соматичній фразеології іспанської мови. Соматичні фраземи займають найбільший відсоток серед усього обсягу непредикативних двовершинних фразеологічних одиниць.

Сомонімія є найбільшим розділом соматичної лексики багатьох мов. Вона служить для позначення частин і областей людського тіла.

Таким чином, соматична лексика є цілісною системою, яка має постійну кількість обєктів номінацій і призначений для їх позначення конкретний склад лексичних одиниць. Якщо перший показник не залежить від своєї мовної приналежності і може повністю співпадати в різних мовах, то другою знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей конкретної мови і розрізняється як в кількісному, так і в якісному відношенні.

Під час проведеного наукового дослідження було виявлена велика кількість фрезаологізмів з соматичним компонентом сabeza, що за своєю кількістю перевищують інші фразеологізми. Також часто трапляються фразеологічні одиниці з компонентом car, oj, mano, pie. Останнє місце по кількості використання у дискурсі іспанської мови посідає фразеологізм з частиною тіла oreja.



RESUMEN

Las investigaciones lingьнsticas actuales prestan su atenciуn a estudiar el discurso de la prensa espaсola. El aspecto pragmбtico y comunicativo atraen la atenciуn de los investigadores. El estudio de la fraseologнa en la prensa es uno de los mбs actuales aspectos de la lingьнstica.

Las especialidades del funcionamiento de los fraseologismos en el discurso de la prensa fueron estudiados por tales lingьнsticos como: Konovetz S. P., Andreychuk N. I., Dubrovska I. B., Tolstova O. L.

Por primera vez en nuestro trabajo hacemos anбlisis de las caracterнsticas comunicativas y pragmбticas del uso de los giros fraseolуgico con el componente somбtico en el discurso de la prensa espaсola.

Se define un discurso como el enlace del texto en relaciуn con los factores extralingьнsticos, pragmбticos y otros factores.

Los giros fraseolуgicos tienen el significado constante y tienen siempre la misma composiciуn de las palabras. Sus funciones mбs importantes son crear una expresiуn emocional, que refuerza los argumentos de persuasiуn.

Fraseologнa debe conciderarse como recurso estilнstico de un autor especial, lo que le permite detectar complejos procesos lingьнsticos en el discurso de la prensa espaсola. En el proceso de comunicaciуn es una fuente de informaciуn que encierra el pensamiento figurativo y asociado de los comunicantes.

El uso de los giros fraseolуgicos con el componente somatic en el discurso de la prensa depende de la persuasiуn y los generos del estilo publicitario.

La expresiуn somбtica la entendemos como unidad fraseolуgica, un componente clave que se compone de un sustantivo que designa el parte del cuerpo del hombre o del animal.

Los giros fraseolуgicos somбticos, por lo general, aparecen en resultado de un replanteamiento de las frases con palabras que definen las partes del cuerpo. Un nъmero significativo de los giros fraseolуgicos tienen los nexos con su origen con diferentes aspectos sociales y psicofisiologicos.

La base de los giros somбticos es la observaciуn del comportamiento de una persona o animal. De hecho, todas las manifestaciones de la vida, el nacimiento y la muerte, las caracterнsticas del personaje, la actividad mental, la edad, el aspecto se reflejan en la fraseologнa espaсola somбtica.

Asн, el lenguaje somбtico es todo el sistema que tiene un nъmero fijo de nominaciones y objetos destinados a su designaciуn de determinados elementos lйxicos.

Durante nuestra investigaciуn cientнfica logramos de buscar muchos giros fraseolуgicos con el componente somбtico сabeza. En el discurso de la prensa hay tambien diferentes fraseologismos con tales components como cara, ojo, mano, pie. Los giros con la palabra oreja no son frecuentamente usados. Hemos aclarado todas las peculiaridades del uso de cada el grupo de estos giros fraseolуgicos. Podemos destacar tales aspectos del uso como la representacion de toda la persona, la vida, el humor de la persona, su character por el giro fraseolуgico.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / Микола Федорович Алефіренко. - Харків: Вища школа, 1987. - 134 с.

Андрейчук Н. И. Соотношение семантики фразеологических единиц и свободных словосочетаний в современном английском языке (на материале соматических фразеологических единиц): автореф. дис. на получение канд. филол. наук: 10.02.04 “Германские язики” / Н. И. Андрейчук. - Одесса, 1987. - 14 с.

Арутюнова Н. Д. Дискурс / Нина Давидовна Артюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Совет. энцикл., 1990. - С. 136-137 .

Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева. - М.: Прогресс, 1985. - Вып. 16: Лингвистическая прагматика - С. 3-42.

Вишинський В. І. Метафоричні образи фразеологічних одиниць концептосфери “роздратування/гнів” (на матеріалі іспанської та португальської мови / Василь Іванович Вишинський // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М.Корбозерова. - К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. - Вип. 15. - С. 270-275.

Власенко М. С. Виділення головних компонентів прагматичного аспекту в іспаномовних законодавчих текстах / Марія Сергіївна Власенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - 2007. - № 5. - С. 25-29.

Герасимов В. И. Политический дискурс: История и современные исследования / В. И Герасимов, М. В. Ильин. - М.: Прогресс, 2002. - С. 7-86.

Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация : пер. с англ. / Тен Андрианус ван Дейк. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

Дубровська І. Б. Ґенеза фразеологічних одиниць з соматичним компонентом як відображення багатовимірності процесу метафоричної номінації (на прикладі німецької мови) / Дубровська Ірина Борисівна // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - Вип. 4. - С. 296-301.

Єрченко П. Г. Класифікація фразеологічних одиниць / Петро Григорович Єрченко // Іноземна філологія. - К., 1994. - Вип. 4. - С. 8-14.

Коновець С. П. Деякі національно-культурні особливості фразеології (на прикладі іспанської та української мов) / Сніжана Павлівна Коновець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К., 2001. - № 31. - С.47-49.

Коновець С. П. Експресивні засоби використання фразеологічних одиниць в іспанській періодичній пресі (на матеріалах газети “El Paнs”) / Сніжана Павлівна Коновець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К., 2000. - № 28. - С. 43-49.

Коновець С. П. Інформаційно-комунікативні властивості фразеологізмів (на прикладі іспанської мови) / Сніжана Павлівна Коновець // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К., 2000. - № 4. - С. 302-311

Коновець С. П. Компаративний аналіз фразеологізмів іспанської та української мов (етнокультурний аспект) / Сніжана Павлівна Коновець // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К., 2001. - № 5. - С. 99-105.

Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань): автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук: 10.02.05 “Романські мови” / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2002. - 20 с.

Кубрякова Е. С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике / Елена Самойловна Кубрякова //Дискурс, речь, речевая деятельность. - М., 2000. - С. 7-25.

Левинтова Э. И. Испанско-русский фразеологический словарь: 30 000 фразеологических единиц / Э. И. Левинтова, Е. М.Вольф, Н. А.Мовшович, И. А.Будницкая. - М., 1985. - 1080 с.

Мацько Л. І. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. - Київ: Вища школа, 2003. - 462 с. 

Мерзлікіна О. В. Комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів`їв у художніх текстах (на матеріалі творів Сервантеса: автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук: спец. 10.02.05 “Романські мови” / О. В Мерзлікіна. - К., 2001. - 20 с.

Толстова О. Л. Когнітивний аспект аналізу фразеологізмів з компонентом “ojo” (на матеріалі іспанської мови) / Ольга Леонідівна Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр./ Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - Вип. 6. - К., 2005. - С. 238-242.

Толстова О. Л. Когнітивний аспект аналізу фразеологізмів з компонентом “cabeza” (на матеріалі іспанської мови) / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Випуск 14, Книга 2. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 190-193.

Толстова О. Л. Концептуалізація соматизмів “alma” та “corazуn” у фразеосистемі іспанської мови / Ольга Леонідівна Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. - Вип.7. - К., 2005. - С. 154-158.

Толстова О. Л. Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Ольга Леонідівна Толстова. - К., 2007. - 187 с.

Толстова О. Л. Проблема механізмів розуміння метафори у прагматичній та когнітивній теоріях / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Випуск 12, Частина 2. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка, 2004. - С. 315-319.

Толстова О.Л. Когнітивний аналіз фразеологізмів з соматизмом “nariz” / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Випуск 16, Книга 2. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 277-280.

Толстова О.Л. Концептуалізація негативних емоцій у соматичній фразеології іспанської мови / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2006. - Вип. 17. - С. 374-380.

Толстова О.Л. Соматична фразема як об'єкт мовознавчих досліджень (на матеріалі іспанської мови) / Ольга Леонідівна Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - Вип.7. - К., 2006. - С. 376-380.

Formet Fernбndez M. de M. “Universales metafуricos” en la significaciуn de algunas expresiones fraseolуgicas // Revista de Lingьнstica espaсola. - 2002. - № 30. - P. 357-381.

Luque Durбn J. de D. Tipologнa lйxica y tipologнa fraseolуgica: universales y particulares / Luque Durбn J. de D., Manjуn Pozas F.J. - Granada: Mйtodo Ediciones, 1998. - 165 p.

Martнnez Marнn J. Estudios de fraseologнa espaсola / Josй Martнnez Marнn. - Бgora, Mбlaga, 1996. - P. 59-69.

Martнnez Montoro J. La fraseologнa en Estudios de Lingьнstica / Josй Martнnez Montoro. - Universidad de Alicante, 2002. - № 16. - 110 p.

Moreno Cabrera J. C. El universo de las lenguas. Clasificaciуn, denominaciуn, situaciуn, tipologнa, historia y bibliografнa de las lenguas / Juan Carlos Moreno Cabrera. - Madrid: Editorial Castalia, 2003.

Pamies Bertrбn A. Modelos icуnicos y archimetбforas: algunos problemas metalingьнsticos en el бmbito de la fraseologнa /Antonio Pamies Bertrбn - 2002. - № 4. - P. 9-20.

Ruiz de Mendoza Ibбсez F. J. Introducciуn a la teorнa cognitiva de la metonimia / Francisco Josй Ruiz de Mendoza Ibбсez. - Granada, 1999. - 137 p.

Suбrez Cuadros S. J. Estudio comparativo de los fraseologismos con un componente animal en los idiomas espaсol y ucraniano / Simуn Josй Suбrez Cuadros. - Kyiv, 2001. - 48 p.

Ullman S. Semбntica. Introducciуn a la Ciencia del Significado / S. Ullman. - Madrid: Aguilar, 1967. - 258 p.

Velasco J.F. Metaphor, metonymy, and image schemas // Journal of English Studies / Juan Fernando Velasco. - 2001-2. - Vol. 3. - P. 47-63.

Wierzbicka A. Semantics, Culture and Cognition. Universal Human Concepts in Culture. Specific configurations / Anna Wierzbicka - Oxford: Oxford University Press, 1992. - 487 p.

Zulategui J. P. L. En torno a la semбntica de las colocaciones fraseolуgicas // Estudios de lingьнstica. - Quinta Impresiуn. - S.L., 2002. - №16. - 41 p.

Zuluaga S. Introducciуn al estudio de las expresiones fijas // Studia Romanica et Linguistica / Sebastiбn Zuluaga. - Francfort-Berna-Cirencester: Lang, 1980. - 312 p.

Размещено на Allbest.ru