Особливості роботи журналістів під час виборчої кампанії
Поняття та види виборів. Виборча система в Україні. Права та обов’язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній. Дії, необхідні у разі порушення прав журналістів під час виборів. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2013 |
| Размер файла | 31,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості роботи журналістів під час виборчої кампанії
Зміст
- 1. Поняття та види виборів. Виборча система в Україні
- 2. Права та обов'язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній
- 3. Як діяти у разі порушення прав журналістів під час виборів?
- 4. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів
1. Поняття та види виборів. Виборча система в Україні
Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Вибори як форма народного волевиявлення є одним із способів формування народом органів державної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади - парламентів, інституту президента, органів місцевого самоврядування. Вільні вибори є однією з основних ознак демократичності будь-якого суспільства. Практично неможливо уявити собі демократичну країну, в якій не існує виборів. Вибори дають змогу народу формувати владу, здійснювати контроль за виконанням її функцій.
Вибори - це форма безпосереднього народовладдя, яка полягає у народному волевиявленні через голосування з метою формування органів державної влади та місцевого самоврядування.
Порядок виборів передбачений правовими нормами, які в сукупності становлять виборче право. Таким чином, виборче право - це система правових норм, які регулюють процес формування представницьких органів і обрання службових осіб. У суб'єктивному значенні розрізняють активне виборче право (право обирати) і пасивне виборче право (право бути обраним). Особа, яка має право голосу, називається виборцем, а всі виборці держави іменуються виборчим корпусом.
Виборча система - це система суспільних відносин, пов'язаних із формуванням складу представницьких органів шляхом виборів.
Вибори і виборчі системи поділяються на кілька видів залежно від суб'єктів виборів, часу і порядку їх проведення та інших обставин.
За суб'єктами виборів вони поділяються на вибори до органів державної влади (вибори Верховної Ради України, вибори Президента України) і органів місцевого самоврядування (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів).
За часом проведення вибори на Україні поділяються на чергові, позачергові, повторні і проміжні.
За порядком голосування і підрахунком голосів розрізняють такі види виборчих систем, як мажоритарна, пропорційна і змішана (мажоритарно-пропорційна або пропорційно-мажоритарна).
Мажоритарна виборча система - це голосування за кандидата по виборчому округу і визнання його обраним на основі одержаної ним більшості голосів виборців. За цією системою відбуваються парламентські вибори у 76 країнах світу (Велика Британія, Франція, США, країни Латинської Америки, Африки, Тихоокеанського басейну). Ця система є традиційною і найбільш прийнятною для країн з так званою двопартійною системою, тобто за наявності двох сильних політичних партій.
Пропорційна виборча система - це голосування за списки кандидатів від політичних партій або інших політичних сил і розподіл місць у парламенті (депутатських мандатів) пропорційно до кількості голосів, відданих за списки. Нині вибори за пропорційною системою відбуваються у 49 країнах світу, в тому числі у 25 європейських (Іспанія, Португалія, Австрія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Бельгія, Росія). Ця виборча система застосовується, як правило, в тих країнах, де є кілька впливових партій, але жодна з них історично не має стабільної більшості в парламенті.
Існує кілька різновидів застосування пропорційної виборчої системи: голосування за звичайний список кандидатів і жорсткий список (звичайний список кандидатів - це розташування прізвищ кандидатів у списку в алфавітному порядку; жорсткий - це розташування прізвищ кандидатів у списку в пріоритетному порядку). Крім того, існують пропорційні виборчі системи, де виборець, хоча і голосує за список в цілому, проте визначає, якому з кандидатів у середині списку він надає перевагу (відкритий список). Пропорційна виборча система закритих списків такої можливості виборцю не надає, розподіл місць у виборчому списку здійснюють партії на власний розсуд.
Змішана виборча система є комбінацією, поєднанням мажоритарної і пропорційної виборчих систем. У Європі змішана виборча система застосовується в Німеччині, Італії, Угорщині, Польщі, а в останні роки - у Литві, Грузії. Змішані виборчі системи застосовуються в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або існує необхідність досягнення компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.
Найпростішим варіантом змішування є лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша - за пропорційним принципом (Німеччина, Литва, Грузія, Словенія). Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша - за пропорційною. Ці різновиди виборчих систем застосовуються в Австралії, Італії, Польщі.
До недавнього часу вибори в парламент України проводились за лінійним змішуванням - із 450 депутатів 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а інші 225 - за списками кандидатів у депутати від політичних партій, блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва. Вибори в органи місцевого самоврядування в Україні проводяться на основі мажоритарної системи відносної більшості.
Як бачимо, в Україні з початком так званої політичної реформи відбувся перехід від змішаної системи до пропорційної системи жорстких та закритих списків.
В Україні 25 березня 2004 року прийнято новий Закон "Про вибори народних депутатів України", за яким вибори депутатів здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Крім того, зміни відбулись і на рівні виборів до органів місцевого самоврядування: відтепер усі депутати на рівні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських рад міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах Київ та Севастополь, міських рад обиратимуться за пропорційною виборчою системою. Ці зміни були внесені до виборчої системи України Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року. Лише депутати сільських та селищних рад і далі обиратимуться за мажоритарною системою відносної більшості.
На сьогодні триває обговорення нової редакції Закону України "Про вибори народних депутатів" до парламентських виборів 2012 року, який передбачатиме перехід до змішаної виборчої системи.
2. Права та обов'язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній
Роль преси в демократичному суспільстві особливо під час виборів, полягає в тому, що медіа не лише надають громадськості інформацію про політичних лідерів, але і повну інформацію про перебіг політичного процесу, забезпечують дотримання прозорості та відкритості цього процесу.
Саме тому закони про вибори передбачають надзвичайно широкі права для журналістів.
Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами - п.4 ст.13 (ЗУ "Про вибори народних депутатів")
Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день виборів - п.4 ст.13
журналіст виборча право обов'язок
Виборчі комісії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів депутатів - п.4 ст.13
Представники засобів масової інформації мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення на засіданні Центральної виборчої комісії - п.2 ст.34
Представники засобів масової інформації мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення на засіданнях окружної чи дільничної виборчої комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, на виборчій дільниці в день виборів у приміщенні, де проводиться голосування - п.3 ст.34
Єдина вимога Закону - кількість представників від одного ЗМІ обмежується двома особами, але законодавством не передбачена акредитація журналістів в дільничних та окружних виборчих комісіях - тільки при ЦВК.
Документами, які підтверджують статус журналіста є: редакційне посвідчення, посвідчення журналіста, видане Національною Спілкою журналістів України або незалежною медіа-профспілкою.
Виборча комісія може позбавити журналіста права бути присутнім на її засіданні виключно у разі, якщо цей журналіст протиправно перешкоджає проведенню такого засідання. Відповідне рішення приймається на засіданні комісії двома третинами від складу комісії і не може бути прийнято одноособово будь-яким членом виборчої комісії незалежно від посади, яку ця особа у комісії обіймає.
Під час проведення засідання виборчої комісії, у тому числі під час підрахунку голосів та під час встановлення результатів голосування присутні журналісти мають право проводити фото-, кінозйомки, аудіо - та відеозаписи. Виборча комісія своїм рішенням, офіційні спостерігачі, довірені особи кандидатів не можуть заборонити проведення журналістами таких зйомок або записів.
Фрілансери - мають такі ж права, як і штатні журналісти. У Законі про вибори вживається термін не "журналіст", а: "представник засобу масової інформації", "творчий працівник засобів масової інформації"
Журналісти для більшості громадян є джерелом достовірної інформації про права та можливості їхнього захисту, а часто журналісти стають чи не єдиними свідками порушень виборчого законодавства, коли зафіксувати реалізації зазначених прав. Такі матеріали будуть сприяти і діяльності виборчих комісій і судів.
Отже, під час висвітлення виборчої кампанії журналіст зобов'язаний:
- надавати громадянам повну, об'єктивну та неупереджену інформацію про перебіг політичного процесу, про політичних лідерів, про їх особисті якості для формування ними власної позиції;
- займати нейтральну, посередницьку позицію між претендентами в депутати, або на вищу державну посаду, з одного боку, та громадянами (виборцями) - з іншого;
- забезпечувати збалансоване інформаційне висвітлення виборів, виборчих кампаній кандидатів, політичних партій (блоків), не виявляючи при цьому політичних або інших, в т. ч. ідеологічних пристрастей і симпатій;
- забезпечувати доступ до ЗМІ для того, щоб голоси громадян були почуті під час політичних дебатів;
- висвітлювати різні точки зору та позиції політиків на певну проблему.
Надання переваги одним політикам та обмеження у доступі іншим є неприпустимим. Усі політики є рівними в очах журналіста.
Умисне спотворення інформації та створення негативного іміджу для певного кандидата є неприпустимим.
Журналіст усвідомлює відповідальність, яка покладається на засоби масової інформації під час виборчого процесу і неухильно дотримується відповідного законодавства України.
Забезпечення рівних умов ведення передвиборної агітації кандидатами, політичними партіями (блоками) є одним із загальновизнаних міжнародних стандартів прозорих демократичних виборів. Цей стандарт є похідним від міжнародного принципу рівності.
Змістом згаданого міжнародного стандарту є закріплення в національному законодавстві положення, згідно з яким всім кандидатам, політичним партіям (блокам), що беруть участь у виборах, мають забезпечуватися встановлені законом справедливі, рівні й недискримінаційні правові умови доступу до ЗМІ і телекомунікацій.
Встановлення механізмів, які забезпечують збалансоване висвітлення виборів і, перш за все, діяльності учасників виборчого процесу, що пов'язана з їх участю у виборах, є одним із найважливіших і водночас найскладніших завдань виборчого законодавства.
В українському законодавстві питання збалансованого висвітлення виборів та діяльності кандидатів, політичних партій (блоків) фактично звужується до забезпечення рівних умов ведення передвиборної агітації з використанням ЗМІ. Також частково врегульовується питання щодо безстороннього та збалансованого представлення різних кандидатів, політичних партій (блоків) у державних / комунальних ЗМІ, ЗМІ з державною участю. І практично відсутнє законодавче регулювання питань, пов'язаних із забезпеченням збалансованого представлення учасників виборчого процесу у недержавних ЗМІ.
"Незбалансоване подання інформації щодо одних політичних партій і блоків порівняно з іншими" застосовувалося як ефективна виборча технологія використання ЗМІ, що набула особливого поширення на парламентських виборах 2002 року та 2004 років.
Проте, на сьогоднішній день у світі існують вже відпрацьовані механізми забезпечення збалансованого висвітлення виборчих кампаній. Перш за все, ці механізми гарантують рівні можливостей доступу до ЗМІ та висвітлення з їх використанням подій, пов'язаних з веденням виборчих кампаній, та діяльності окремих учасників виборчого процесу, якщо у ньому беруть участь діючі держслужбовці, журналісти, кіноактори чи інші відомі особи. Найкращий досвід функціонування таких "балансуючих" механізмів існує у США.
3. Як діяти у разі порушення прав журналістів під час виборів?
Найчастіше права представника засобу масової інформації порушують члени виборчих комісій. Їх дії або рішення можуть бути оскаржені під час виборчого процесу, тобто за процедурою передбаченою для виборчих спорів, тільки офіційними спостерігачами від громадських організацій або партій (блоків). Журналісти можуть оскаржити неправомірні дії щодо себе у загальному порядку, тобто вже після виборів.
Але навмисне створення перешкод представникам засобів масової інформації у праві бути присутнім під час проведення голосування на виборчій дільниці у приміщенні, де проводиться голосування, на засіданні виборчої комісії при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, а так само неправомірне недопущення їх у приміщення для голосування може призвести до прийняття рішення окружною виборчою комісією про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, відповідно до частини 2 пункту 15 статті 92 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Тож, серед численних офіційних спостерігачів ви обов'язково знайдете того, хто буде зацікавлений допомогти вам зафіксувати порушення, склавши акт і звернутися зі скаргою до виборчої комісії або до суду.
Кожен журналіст може оскаржувати рішення, дії або бездіяльність відповідної виборчої комісії.
Відповідно підставами для оскарження є:
1. заборона допуску журналіста на виборчу дільницю (в т. ч.
спеціальну) під час:
· проведення голосування;
· під час проведення засідань відповідної комісії;
· під час підрахунку голосів;
· заборона журналістові виконувати свої професійні обов'язки:
· ведення аудіо-, відеозаписів;
· проведення фото-, кінозйомок.
2. ненадання інформації журналістові про хід голосування, прийняті
рішення (в т. ч. судовими органами).
Представники ЗМІ можуть бути присутні на будь-якій виборчій дільниці: за законом немає "закритих" виборчих дільниць. Ніхто не може залякувати або тиснути на журналіста, який знаходиться на виборчій дільниці і виконує свої професійні обов'язки. Ніхто не може незаконно заборонити доступ журналіста на виборчу дільницю під час проведення голосування.
Навмисне створення в будь-якій формі перешкод у реалізації прав журналіста вважається перешкоджанням його законній професійній діяльності, за яке винні особи, згідно законодавства, притягуються до кримінальної (стаття 171 Кримінального кодексу України), адміністративної або цивільно-правової відповідальності.
4. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів
Коли громадяни заходять у кабінку для голосування, щоб віддати свій голос за обраного кандидата, або політичну партію, вони реалізують одне з фундаментальних прав. Це право гарантовано декількома міжнародними документами та Конституцією України.
Потенційні виборці повинні бути добре поінформованими під час виборчої кампанії. Вони не лише повинні отримувати інформацію про різних кандидатів - їх кваліфікації, результати голосування, думки, особисті якості - але виборці також повинні бути ознайомлені з платформою і політичною програмою партій-суперників.
Також людям необхідно повідомляти, чому їм треба голосувати, а також як голосувати, де і коли опускати свої бюлетені.
Отже, під час виборів найголовнішими принципами є:
Доступ політичної партії або кандидата до громадськості через прямі комунікації, такі як політична реклама.
Висвітлення друкованими та електронними ЗМІ діяльності кандидатів, партій і випуск новин, спеціальних програм, та
"навчальні" програми для громадськості щодо механізму голосування та участі виборців у виборах.
Ці комунікації можуть приймати різні форми. Наприклад, прямі контакти з виборцями кандидатів і партій можуть здійснюватися за посередництвом радіо, телевізійної або газетної реклами, дебатів, інтерв'ю, де у кандидатів є можливість пояснити свої погляди аудиторії.
Вибір електорату залежить від одержання ним повної і коректної інформації. Він одержує цю інформацію в різних формах і з різних джерел, включаючи виборчі об'єднання, дебати, безпосереднє спілкування з кандидатом, агітаційну літературу, новини (репортажі) і неформальне спілкування.
Об'єктивне, неупереджене та врівноважене висвітлення подій - це випробування, з яким щодня стикаються журналісти, але не існує кращої перевірки на професійність, ніж випробування у розпалі пристрастей та під тиском запеклої передвиборної боротьби.
Вибори - це також випробування політичної відданості демократії. Це той час, коли у правлячих партій та політичних лідерів виникає найсильніше бажання маніпулювати засобами масової інформації та контролювати інформацію.
Зрозуміло, що під час виборчих кампаній ЗМІ не можуть демонструвати чи публікувати виключно матеріали передвиборної агітації. ЗМІ, навіть в період виборів, повинні виконувати свою функцію, доносячи до громадян інформацію про події в середині держави та за кордоном. Також ЗМІ повинні не тільки створювати можливість для ведення передвиборної агітації з їх використанням, а й висвітлювати фактичну сторону перебігу виборчих кампаній.
У багатьох країнах світу питання щодо висвітлення подій виборчого процесу в ЗМІ регулюються не тільки на рівні національного виборчого законодавства, а й частково знаходять своє відображення у законодавстві про інформацію та ЗМІ або ж у професійних кодексах / етичних кодексах професійної діяльності журналістів.
Щоб відмежувати журналістські / інформаційні матеріали від матеріалів передвиборної агітації у ЗМІ, варто звернути увагу на такі поняття:
новинні матеріали;
контекстуальні матеріали;
редакційні матеріали;
авторські матеріали;
оціночні судження.
За нормами розвинутих демократій, новинні матеріали ЗМІ (інакше кажучи, новини або публічно поширювані через ЗМІ відомості, що несуть нову інформацію) традиційно практично позбавлені оціночних суджень, оскільки такі судження можуть вплинути на сприйняття певних фактів у тому чи іншому контексті.
До новинної інформації можна віднести й результати різного роду опитувань громадської думки та соціологічних досліджень. Однак така інформація суттєво відрізняється від звичайних новин за характером свого впливу на формування позиції виборців. Саме тому важливість різного роду соціологічної інформації у передвиборчий період дуже важко переоцінити і саме тому дуже важливим є питання законодавчого визначення спеціальних вимог щодо публікації такої інформації.
В Україні питання про оприлюднення результатів опитувань громадської думки чи соціологічних досліджень, які стосуються виборів та рейтингу окремих їх учасників, регламентуються достатньо детально. Частина 8 статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України" містить вимогу, згідно з якою ЗМІ у разі оприлюднення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами депутатів, зобов'язані зазначити організацію, що проводила опитування, час його проведення, кількість опитаних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливої помилки. В Законі України "Про вибори Президента України" не встановлюється таких детальних вимог до оприлюднюваної соціологічної інформації, однак зазначається, що державним і недержавним ЗМІ, які діють на території України, забороняється поширювати за 15 днів до дня голосування інформацію про результати соціологічних досліджень і опитувань громадської думки щодо кандидатів у Президенти України. Подібне положення щодо кандидатів у народні депутати, політичних партій (блоків) міститься в частині 14 статті 57 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Такий детальний регламент пояснюється тим, що публікація результатів різного роду опитувань громадської думки та соціологічних досліджень дуже часто використовується політичними технологами як один із засобів підвищення рейтингу конкретних кандидатів, політичних партій (блоків) або усунення політичних конкурентів під час виборчих кампаній.
Разом з тим, встановлення граничних термінів оприлюднення результатів опитувань громадської думки / соціологічних досліджень пов'язане з тим, що на завершальній стадії виборчих кампаній ніхто не повинен впливати на формування особистої позиції виборця, яка має ґрунтуватися на інформації, отриманій на попередніх етапах виборчого процесу.
Окрім новин, ЗМІ можуть поширювати матеріали, де важливі соціально значущі новини виконують не самостійну роль, а згадуються лише в контексті аналізу явищ, проблем та процесів. Такі матеріали мають назву "контекстуальних".
Контекстуальні матеріали ЗМІ - це публічно поширювані через ЗМІ відомості, покликані проаналізувати, роз'яснити, розкрити контекст попередньо порушеної нової інформації.
Окремо варто розглядати редакційні матеріали ЗМІ та авторські матеріали, якими є публічно поширювані через ЗМІ відомості, покликані повідомити нову інформацію чи проаналізувати, роз'яснити, розкрити контекст попередньо поширеної нової інформації з точки зору редакції ЗМІ чи штатного працівника ЗМІ / автора, який не є штатним працівником ЗМІ. Проте, на відміну від авторських матеріалів, редакційні матеріали можуть бути поширені без підпису, і тоді вони вважаються офіційною точкою зору ЗМІ, або можуть бути підписані штатними працівниками ЗМІ і вважаються їхньою точкою зору та точкою зору редакції.
Безпосередньо у день виборів відповідно до ч.25 ст.71 ЗУ "Про вибори народних депутатів України" забороняється оприлюднення результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення. Однак відповідно до ч.4 ст.13 зазначеного закону ЗМІ мають не лише право, а й обов'язок висвітлювати хід підготовки та проведення виборів. Тому можна оприлюднювати інформацію, яка стосується організації проведення виборів на виборчих дільницях, інформацію про кількість виборців, що взяли участь у голосуванні на певну годину тощо. По закінченні голосування можна подавати інформацію про результати екзит-полів та обробки виборчих бюлетенів.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття виборчої системи і виборчого права. Типи виборчих систем. Конституційно–правове регулювання виборів в Україні. Характеристика виборчого процесу. Шляхи вдосконалення виборчої системи. Складання списків виборців. Встановлення результатів виборів.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 14.07.2016Організація виборів: складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць. Система виборчих комісій. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Голосування та встановлення результатів виборів депутатів, повторне голосування.
дипломная работа [127,0 K], добавлен 14.01.2011Система виборів на території України, історія її розвитку. Особливості процедури виборів. Потенційні напрями реформування виборчої системи в сучасних умовах. Політико-правовий аналіз виборчої системи України, визначення її сильних та слабких сторін.
курсовая работа [57,4 K], добавлен 17.05.2015Загальні положення про порядок та процедуру проведення виборів Президента України. Правовий статус виборчих комісій. Особливості діяльності виборчих комісій різних рівнів та їх співвідношення. Проблеми та шляхи вдосконалення діяльності виборчих комісій.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 02.12.2010Види виборів і виборчих систем. Класифікація видів виборів. Мажоритарна, пропорційна та змішані виборчі системи. Вибори Президента України, народних депутатів. Проведення голосування та підрахунку голосів. Список територіальних виборчих округів.
контрольная работа [24,1 K], добавлен 14.10.2008Поняття виборчої системи і виборчого права, загальна характеристика виборчої системи України та її принципи. Порядок організації та проведення виборів народних депутатів. Правова регламентація процесів формування представницьких органів публічної влади.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 23.02.2011Сутність виборчого права та його принципи. Порядок організації виборів, як конституційного інституту безпосередньої демократії. Процес висування і реєстрації кандидатів у депутати. Роль виборчих комісій в процесі організації та проведення виборів.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 16.06.2011Аналіз юридичних аспектів можливих конституційних змін, здійснених в Україні, в контексті впровадження механізму виборів Президента України у Верховній Раді України. Ефективність функціонування державної влади після виборів Президента депутатами ВРУ.
статья [25,0 K], добавлен 19.09.2017Засоби масової інформації як один з інструментів соціального регулювання. Професійна діяльність журналістів - кримінально-правова категорія, що є в окремих випадках мотивом учинення злочинів проти життя, здоров’я, волі працівників сфери мас-медіа.
статья [12,4 K], добавлен 19.09.2017Розгляд скарг про порушення виборів народних депутатів України. Встановлення фактів порушення виборчого законодавства. Розгляд спорів виборчими комiсiями. Реєстрація кандидатів у депутати. Передвиборна агітація, виборчі бюлетені та підрахунок голосів.
реферат [99,0 K], добавлен 28.09.2010
