Главная
База знаний "Allbest"
Государство и право
Аналіз діяльності Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області
Аналіз діяльності Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області
Організація роботи Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області. Здійснення контролю за дотриманням вимог до якості товарів, підбір бази сучасних, об'єктивних методів її визначення. Здійснення контролю за дотриманням правил торгівлі.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | отчет по практике |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.04.2012 |
| Размер файла | 47,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Організація роботи Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області
- 1.1 Формування стратегії роботи підрозділу
- 1.2 Організація інфраструктури підрозділу
- 1.3 Керівництво роботою інспекторів з проведення перевірок
- 1.4 Визначення процедур інспектування за додержанням правил торгівлі, якості товарів
- 1.5 Керівництво складанням річного і квартального звітів та іншої рубіжної звітності
- 1.6 Складання законодавчих актів та інших документів щодо проведення робіт
- 2. Здійснення контролю за дотриманням вимог до якості товарів
- 2.1 Складання алгоритму дій щодо контролю та проведення періодичного контролю за якістю товарів
- 2.2 Розробка експертизи якості товарів
- 2.3 Винесення рішень щодо проведення подальшого використання товарів
- 2.4 Ідентифікація товарів
- 2.5 Проведення відбору проб та зразків для досліджень
- 2.6 Оперативний збір даних і складання звітів щодо дотримання вимог з якості товарів
- 3. Експертиза якості товарів
- 3.1 Підбір бази сучасних, об'єктивних методів визначення якості товарів
- 3.2 Вивчення специфічних показників та методів для ідентифікації якості товарів
- 3.3 Визначення ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти товару
- 3.4 Складання висновку про можливість реалізації товару
- 4. Здійснення контролю за дотриманням правил торгівлі
- 4.1. Розробка схем здійснення контролю за дотриманням правил
- 4.2 Проведення технічного (оперативного) контролю за дотриманням правил торгівлі
- 4.3 Експертиза документального оформлення правил торгівлі
- 4.4 Винесення рішення про подальшу діяльність установ, які мають порушення правил торгівлі
- 5. Визначення митної вартості товарів, нарахування мита та митних платежів
- 5.1 Чинні нормативні та законодавчі акти, що регулюють порядок нарахування мита та митних платежів
- 5.2 Ідентифікація товарів, визначення їх митної вартості
- 5.3 Вивчення видів мита, в залежності від умов поставки
- 5.4 Здійснення контролю за правильністю нарахування мита та митних платежів
- 6. Індивідуальне завдання контроль якості конценрованої солодкої продукції з боку Інспекціїї з питань захисту прав споживачів
- Список використаних джерел
Вступ
Управління є територіальним підрозділом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території Одеської області. Створене у листопаді 1992 р [1].
Управління підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
У своїй діяльності управління керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами Держспоживстандарту України, положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах києві та Севастополі.
Робота управління спрямована на упередження порушень прав споживачів, захист від неякісних, небезпечних для здоров'я товарів та послуг, запобігання проникненню в торгівельну мережу продуктів сумнівної якості.
Управління утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Чисельність, кошторис витрат, структуру та штатний розпис Управління затверджує Голова Держспоживстандарту України.
Управління під час виконання покладених на них завдань взаємодіють з державними центрами стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України, з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та громадськими організаціями відповідно до чинного законодавства.
Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
захист право споживач торгівля
1. Організація роботи Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області
1.1 Формування стратегії роботи підрозділу
В формуванні роботи стратегії підрозділу особливо важливо наступне:
постійний облік фактора невизначеності;
переоцінка пріоритетів проблем у залежності від зміни зовнішнього середовища;
глибокий аналіз вихідної економічної ситуації ринку споживачів, його сильних і слабких сторін, можливостей швидкого реагування на виникаючі труднощі;
чітке визначення прав і обов'язків, а також системи взаємодії всіх зайнятих стратегічним плануванням працівників і служб;
оптимальне поєднання стратегії маркетингу зі стратегією розвитку захисту прав споживачів в цілому;
перебудова організаційних структур управління відповідно з стратегічними цілями;
орієнтація на підвищення ефективності діяльності управління, а не тільки його складових;
постійне застосування в плануванні та роботі різного підходу.
Планування починається з формування групи досвідчених спеціалістів по економічному прогнозуванню, які підготовляють детальний аналіз сильних і слабких сторін ринку споживачів, сприятливих і негативних факторів, із якими управління може зіткнутися у своїй діяльності протягом майбутніх трьох-п'яти років. При цьому уважно аналізують середовище й умови, у яких буде функціонувати управління з захисту споживачів. Розглядається можливий вплив політичних і економічних факторів, передбачуваних змін законодавства, технологічні і соціальні фактори [1].
1.2 Організація інфраструктури підрозділу
Структурний підрозділ з питань захисту прав споживачів створюється на підставі ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відділ утворюється відповідною радою у складі виконавчого органу яка його утворила, та підпорядкований її виконавчому комітету і в межах повноважень, визначених ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", здійснює державний захист прав споживачів.
Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Держспоживстандарту України, рішеннями відповідної ради та виконавчого органу місцевого самоврядування.
Повноваження відділу з питань захисту прав споживачів визначаються в Положенні, яке згідно з ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"затверджується відповідною радою.
У разі неможливості створення самостійного відділу з питань захисту прав споживачів відповідна рада вирішує питання про введення окремих посад з питань захисту прав споживачів.
Відділ з питань захисту прав споживачів очолює начальник, який призначається та звільняється з міським головою за погодженням з начальником територіального управління у справах захисту прав споживачів.
Начальник відділу організовує та планує його роботу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, розподіляє обов'язки між працівниками відділу та визначає ступінь їх відповідальності, сприяє підвищенню кваліфікації працівників.
З питань реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів керівник відділу підконтрольний начальнику територіального управління у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України.
Робота відділу з питань захисту прав споживачів здійснюється у відповідності з поточними та перспективними планами, які включають перелік відповідних заходів із зазначенням термінів їх виконання та відповідальних виконавців. При складанні планів роботи необхідно враховувати регіональні соціально-економічні програми та програми щодо захисту прав споживачів. План затверджується головою відповідної ради.
Відділ з питань захисту прав споживачів звітує про виконання завдань перед відповідною радою. Необхідно також практикувати звіти перед мешканцями територіальної громади, регулярно висвітлювати свою діяльність щодо захисту прав споживачів в засобах масової інформації.
Свою діяльність відділи (окремі фахівці) здійснюють у тісному, діловому контакті з територіальними органами у справах захисту прав споживачів, правоохоронними, іншими органами виконавчої влади, на які покладено контроль і нагляд за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг), а також з громадськими організаціями споживачів.
Структура головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів:
Начальник головного управління:
· Заступник начальника Головного управління-начальник відділу:
· Відділ контролю безпеки продовольчого ринку та взаємодії з органами місцевого самоврядування6 старший інспектор та інспектори;
· Відділ контролю безпеки непродовольчого ринку та взаємодії з органами місцевого самоврядування;
· Відділ аналітичного, фінансового та кадрового забезпечення;
· Відділ контролю послуг та реклами.
1.3 Керівництво роботою інспекторів з проведення перевірок
Перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки проводять не частіше одного разу на календарний рік за планом-графіком, затвердженим директором ДЦСМС.
Позапланові перевірки здійснюють на виконання рішень КМУ, на вмотивовану вимогу органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, прокуратури, а також за зверненням громадян. Звернення подаються у письмовій формі і повинні містити відомості про громадянина (місце проживання, серія і номер паспорта). А постійний нагляд застосовують у разі систематичних претензій щодо якості продукції, яка випускається, та (або) за відсутності умов для її стабільного випуску згідно з вимогами стандартів, норм і правил.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав:
· подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу у справах захисту прав споживачів про здійснення перевірки на його бажання;
· виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
· перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів;
· звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди Держспоживстандарту України на її проведення;
· неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Інспектори мають право та зобов'язані [2]:
1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення таких перевірок перевіряється керівництвом управління у справах захисту прав споживачів [3].
3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету.
4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання.
5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;
6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;
7) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;
8) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи досудового слідства;
9) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.
1.4 Визначення процедур інспектування за додержанням правил торгівлі, якості товарів
Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій.
Режим роботи торговельного об'єкта встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Торговельно-технологічне обладнання, що використовується під час продажу продовольчих товарів, повинно забезпечувати збереження їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання.
Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час продажу товарів, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і проходити періодичну повірку в установленому порядку.
Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти, етикетування яких не відповідає Законам України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про захист прав споживачів" і відповідним нормативним документам та/або технічним регламентам на продукцію.
Етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України в порядку, встановленому нормативними документами та/або технічними регламентами для певних харчових продуктів.
Споживач має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для споживачів місці.
У разі придбання споживачем неякісних продовольчих товарів продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачу сплачені ним гроші згідно з вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".
Суб'єкт господарської діяльності в торговельному залі магазину на видному та доступному для споживачів місці повинен обладнати куточок споживача, де розміщуються: Книга відгуків та пропозицій встановленого зразка, витяги з цих Правил, адреси та номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, інша необхідна інформація.
За порушення цих Правил суб'єкти господарської діяльності та їх працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.
Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється в установленому законом порядку [4].
При перевірці додержання правил торгівлі та якості товару інспектор повинен дотримуватись таких основних процедур та їх послідовності [5. c. 54]:
1. Перевірити обов'язкові параметри безпечності для харчових продуктів;
2. Огляд специфікацій якості харчових продуктів;
3. Перевірити відповідність стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;
4. Перевірити наявність у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають особливі дієтичні потреби;
5. здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів вимог цього Закону;
6. перевірка виконання встановлених вимог щодо стану здоров'я відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);
7. перевірка знань та умінь відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);
8. перевірка на об'єктах, де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я і життя людей;
9. при виявленні порушень здійснити необхідні заходи щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення Закону.
10. До початку перевірки державний інспектор знайомиться з об'єктом держнагляду, матеріалами попередніх перевірок ДЦСМС (за період не менше ніж за один рік); перевіряє виконання приписів та постанов, якщо вони мали місце; ознайомлюється зі змістом стандартів та інших норм і правил, які розповсюджуються на продукцію, що підлягає перевірці, з дозволами на відхилення від вимог стандартів (при їх наявності); виявляє протиріччя у вимогах стандартів на готову продукцію та сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектувальні вироби; аналізує інформацію про якість, експлуатаційні і споживчі властивості продукції, яка підлягає перевірці, одержану від основних споживачів продукції, виробничих, торговельних, ремонтних підприємств, установ і організацій (далі - підприємства); з'ясовує, чи підлягає обов'язковій сертифікації або обов'язковому підтвердженню відповідності зазначена продукція, а також який орган із сертифікації повинен проводити цю роботу.
1.5 Керівництво складанням річного і квартального звітів та іншої рубіжної звітності
Щокварталу управління складає Звіт про проведення роботи щодо контролю дотримання чинного законодавства у сфері захисту прав споживачів суб'єктами підприємницької діяльності.
З початку 2010 року перевірено понад 45 тис. суб`єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів сфери торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг (робіт). Порушення встановлені у 87 % від перевіреної кількості (2009 рік - 89 %).
Всього в ході перевірок виявлено понад 230,8 тис. видів порушень, або на 8 % більше у порівнянні з 2009 роком (2009 рік - 213,5), в тому числі (у відсотках від всіх виявлених порушень):
відсутність своєчасної та повної інформації - 46 % (2009 рік - 45 %);
продаж (реалізація) товарів (робіт, послуг) без відповідних супровідних документів - 41 % (2009 рік - 39 %);
виробництво, продаж (реалізація) товарів, (робіт, послуг), які не відповідають вимогам нормативних документів - 10 % (2009 рік - 12 %);
обман покупців та замовників - 1 % (2009 рік - 1%);
продаж (реалізація) товарів (робіт, послуг) без видачі розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі або надання послуг (товарного чи касового чека, квитанції або іншого письмового документа) - 0,6 % (2009 рік - майже 0,8 %);
порушення обумовлених строків виконання замовлень або/та умов договору (для підприємств, що надають послуги) - 0,3 % (2009 рік - 0,5 %);
відмова споживачу у реалізації його права при придбанні товарів (робіт, послуг) неналежної якості - 0,8 % (2009 рік - 0,3 %);
створення перешкод службовій особі у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг - 0,1 % (2009 рік - 0,1 %).
За звітний період перевірено якість та безпеку товарів, надання послуг (робіт) на суму понад 388,9 млн. грн. Упереджено придбання і використання населенням України недоброякісних продовольчих, непродовольчих товарів та послуг (робіт) на суму понад 140,9 млн. грн.
За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто більш як 39 тис. осіб, на яких накладено адміністративні стягнення на загальну суму понад 6,3 млн. гривень. До підприємств, в яких виявлено порушення, застосовано адміністративно-господарські санкції на суму понад 25 млн. гривень.
У 2010 році до територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів надійшло понад 29 тисяч пропозицій, звернень, скарг та заяв від споживачів. З них на особистому прийомі одержано відповідно більше ніж 14 тисяч.
Зокрема, як показує аналіз, 51% звернень споживачів стосується якості наданих послуг (робіт), з них: 41% - житлово-комунальні послуги, 6% - послуги зв'язку; 41% - якості непродовольчих товарів; 7% - якості продовольчих товарів, 1% - порушень у сфері ресторанного господарства.
За результатами розгляду звернень громадян у 2010 році у 85 % (близько 22,3 тис.) вимоги споживачів задоволені.
Споживачам повернуто 7,1 млн. грн за неякісні товари та надані послуги [5].
1.6 Складання законодавчих актів та інших документів щодо проведення робіт
Акт - документ, складений комісією або однією посадовою особою, підтверджуючий встановлені факти, події, дії.
Як видно з визначення, в більшості випадків акт складається комісією з метою об'єктивної фіксації фактів або певної ситуації. Можливе складання акту однією уповноваженою особою - ревізором, інспектором і т.п. Акти готуються за наслідками ревізій, при прийомі-передачі справ, проведенні випробувань нових виробів і зразків, прийомі об'єктів в експлуатацію, виділенні документів до знищення і т.д.
Проект наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики „Про затвердження форми Актів планової перевірки з державного метрологічного нагляду" розроблено на виконання вимог статті 5 Закону України від 5 квітня 2007 р. № 877-V "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності".
Розробка уніфікованих форм актів планових перевірок суб'єктів господарювання викликана необхідністю приведення нормативної бази Держспоживстандарту у відповідність із законодавством, поліпшенню прозорості заходів державного нагляду (контролю) та зменшення ризику необґрунтованого обтяження окремо взятого суб'єкта господарювання під час здійснення планових заходів державного метрологічного нагляду.
Метою проекту наказу є затвердження уніфікованої форми акта планових перевірок з метрологічного нагляду суб'єктів господарювання, що сприятиме удосконаленню системи державного нагляду за дотриманням законодавства про метрологію, якості нагляду, створенню прозорості діяльності центрів стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту та прийнятих ними рішень за наслідками перевірок. Це також дозволить привести процедури здійснення заходів державного метрологічного нагляду у відповідність з вимогами чинного законодавства.
Затвердження уніфікованої форми акта планових перевірок суб'єктів господарювання сприятиме удосконаленню державного метрологічного нагляду, якості нагляду (контролю), забезпеченню прозорості діяльності територіальних центрів Держспоживстандарту та прийнятих рішень за наслідками перевірок. Це також дозволить привести здійснення заходів державного метрологічного нагляду у відповідність з вимогами чинного законодавства.
1. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про затвердження національних стандартів України, змін до міждержавних стандартів та скасування нормативних документів" від 22. 06.2009 № 225
2. Державний стандарт України ДСТУ ISO 9001: 2009
3. Постанова Кабінету міністрів України "Про внесення змін до Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади" від 18 червня 2008 р. № 548
4. Державний стандарт України ДСТУ ISO 9001-2001
5. Державний стандарт України ISO 9000-2001
6. Державний стандарт України ISO 9004-2001
7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади" від 11 травня 2006 р. N 614.
8. Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
2. Здійснення контролю за дотриманням вимог до якості товарів
2.1 Складання алгоритму дій щодо контролю та проведення періодичного контролю за якістю товарів
Порядок проведення перевірок:
- Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, представляються, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або особі, яка здійснює реалізацію продукції, посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.
- Посадові особи, які проводять перевірку, від керівника (власника)
суб'єкта господарювання (особи, яка його заміщає) одержують відомості щодо характеристики суб'єкта господарювання, у тому числі щодо: назви; поштової адреси; номера телефону (факсу); прізвища, ім'я та по батькові керівника (власника); дозвільних документів на провадження певного виду діяльності; режиму роботи; свідоцтва про державну реєстрацію; свідоцтва про реєстрацію платника податків; даних про банківські реквізити.
- Посадові особи, які проводять перевірку, залежно від виду діяльності суб'єкта господарювання та завдання на перевірку перевіряють і аналізують стан дотримання вимог законодавства під час придбання, замовлення або використання споживачами продукції, яка реалізується на території України.
- Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.
- У разі створення перешкод посадовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування складається відповідний акт, у якому фіксується факт створення перешкод у проведенні перевірки.
- Перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу
відповідного органу у справах захисту прав споживачів, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.
- Перед проведенням планової перевірки відповідний орган у справах захисту прав споживачів направляє суб'єкту господарювання письмове повідомлення про проведення планової перевірки не пізніш як за десять днів до дня її проведення.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом за рахунок коштів відповідного органу у справах захисту прав споживачів або вручається особисто керівнику чи вповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Строк здійснення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
- Позапланові перевірки проводяться лише з підстав, зазначених у пункті 3 цього Порядку, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення позапланової перевірки.
Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення позапланової перевірки не допускається [6].
2.2 Розробка експертизи якості товарів
Органи які вповноважені проводити експертизу:
ь Торгово-промислова палата України;
ь Центр метрології, стандартизації і сертифікації Держспоживстандарту України;
ь Управління у справах захисту прав споживачів;
ь Гігієнічні центри Міністерства охорони здоров'я України;
ь Громадські установи, діяльність яких пов'язана з дослідженням якості товарів.
Правильне проведення експертизи товарів має велике значення для отримання достовірних і об'єктивних її результатів. Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи. Після цього вибираються необхідні засоби та методи проведення експертизи. Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі (наприклад, при розбракуванні всієї товарної партії) експерт має право обмежуватись оглядом частини товару, навіть якщо ця частина більша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об'єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості, але може бути і більшою.
При необхідності визначення фізико-хімічних і/чи мікробіологічних показників експерт повинен відібрати зразки для досліджувальної лабораторії. Відбір зразків відбувається з об'єднаної (середньої) проби чи вибірки експертом або групою експертів у присутності осіб, які беруть участь в експертизі. Відмова замовника від проведення лабораторних досліджень у випадках, які експерт вважає необхідними, є підставою для анулювання заявки.
2.3 Винесення рішень щодо проведення подальшого використання товарів
Якщо на підставі лабораторних досліджень харчового продукту або іншого об'єкта санітарних заходів виявляється порушення положень цього Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів", відповідний головний державний санітарний лікар або головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники повинні вжити таких заходів:
· у разі неправильного маркування - видати постанову про виправлення етикетування або іншим чином виправлення неправильного маркування;
· у разі непридатності до споживання:
а) якщо харчовий продукт залишається безпечним для споживання людиною або інший об'єкт санітарних заходів можна зробити придатним для використання у виробництві харчових продуктів або для іншого використання - видати постанову про його обробку, переробку або утилізацію (зміну призначеного використання);
б) якщо харчовий продукт є небезпечним для споживання людиною, але безпечним для іншого використання - видати постанову про вилучення з обігу та заборону використання за призначенням.
Якщо лабораторне дослідження підтверджує, що об'єкт санітарних заходів є небезпечним для споживання людиною та для іншого використання, відповідний головний державний санітарний лікар, головний державний інспектор ветеринарної медицини чи їх заступники видають постанову про вилучення цього об'єкта з використання або обігу та зобов'язує власника цього об'єкта знищити цей об'єкт під наглядом відповідного інспектора.
Рішення щодо подальшого поводження з об'єктом санітарних заходів, зразки якого були відібрані у зв'язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності або непридатності до споживання, повинно бути доведено до відома виробника та/або продавця (постачальника) протягом одного робочого дня після отримання звіту лабораторії, зазначеного у частині п'ятій цієї статті.
Рішення відповідного головного державного санітарного лікаря або відповідного державного інспектора ветеринарної медицини щодо поводження з харчовими продуктами або іншими об'єктами санітарних заходів може бути оскаржено вищестоящій посадовій особі або до суду.
Збитки, завдані оператору потужностей (об'єкта) у зв'язку з неправомірною забороною обігу об'єкта санітарних заходів, зупиненням або припиненням виробничого процесу або застосуванням до цієї особи інших адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарським кодексом та іншими законами України [8].
2.4 Ідентифікація товарів
Ідентифікація визначається як порівняння, прирівнення дечого з чимось. При ідентифікації товарів встановлюється збіжність досліджувальних товарів аналогом, які мають ту ж сукупність споживчих властивостей або опису товарів на маркуванні, товаросупровідних та НД.
Ідентифікації притаманні такі функції:
· Показова (вказівна) - яка ототожнює представлений зразок товару з конкретним найменуванням, сортом, маркою, типом а також товарною партією;
· Інформаційна - яка доводить інформацію до суб'єктів ринкових відносин;
· Підтверджувальна - відповідність асортиментної характеристики товару, інформації яку зазначено на маркуванні або ТСД, тобто справжність товару;
· Управлінська (керуюча) - є одним із елементів системи якості товару.
Управлінська функція ідентифікації регламентується міжнародним стандартом ISO 9000 "Управління якістю, забезпечення якості".
Види ідентифікації:
1. Асортиментна - встановлення відповідності його асортиментній характеристиці, яка обумовлює пред'явлені до нього вимоги. Цей вид ідентифікації застосовується для підтвердження відповідності товару при усіх видах діяльності але особливе значення воно має при товарознавчій експертизі та сертифікації товарів. Виявлення невідповідності визначається як асортиментна фальсифікація товару.
2. Якісна (кваліметрична) - встановлення відповідності вимогам якості які передбачені НД. Цей вид ідентифікації дозволяє виявити відповідність товарному сорту або іншим градаціям якості які вказані на маркуванні або ТСД. При виявленні невідповідності сорту негативний результат ідентифікації визначається як особливий вид фальсифікації-пересортиця.
3. Споживча - проводиться з метою встановлення можливостей використання товару відповідно до його функціональних властивостей. Це в основному стосується продовольчих товарів. Споживча ідентифікація покликана не допускати на споживчі ринки товари. Які не відповідають споживчим властивостям і можуть бути небезпечні для здоров'я людини.
4. Партіонна - визначення належності представленої частини товару, одиничних екземплярів, конкретній товарній партії. Складність полягає у тому, що в більшості випадків відсутні або недосить надійні критерії для ідентифікації. Серед продовольчих товарів маркування яке ідентифікує конкретну партію товарів застосовується лише для консервів, шляхом випресовування законодавчих відомостей, на дно або кришку банки але в більшості продовольчих та непродовольчих така ідентифікація відсутня.
2.5 Проведення відбору проб та зразків для досліджень
Відбір зразків товарів провадиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України.
Відбір зразків товарів для перевірки їхньої якості провадиться службовою особою Держспоживстандарту, яка має відповідне посвідчення, у присутності особи, що здійснює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, за можливості, представника суб'єкта господарювання, що перевіряється, і оформлюється актом відбору зразків (проб) товарів. Продавець (виконавець) і представник суб'єкта господарювання повинні створити належні умови для виконання робіт, пов'язаних з відбором зразків товарів.
В акті зазначається кількість відібраних зразків товарів (за масою, мірою, обсягом), для якого виду досліджень вони відібрані та за якими показниками проводитиметься їх дослідження, а також робиться запис про заборону реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки, до отримання результатів дослідження. У разі перевірки якості товарів, що швидко псуються або з терміном придатності, що минає, відбір зразків здійснюється, як правило, без заборони реалізації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки.
Акт складається у трьох примірниках і підписується службовою особою, яка проводила відбір зразків товарів, а також продавцем (виконавцем) і представником суб'єкта господарювання у разі його присутності під час перевірки. Перший примірник залишається у службової особи, другий додається до відібраних зразків товару, третій залишається у продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господарювання.
Кількість зразків товарів (за масою, мірою, обсягом), що відбираються для проведення дослідження, визначається відповідними нормативними документами, а щодо імпортних товарів - нормативними документами на аналогічні вітчизняні товари.
У тих випадках, коли в нормативних документах передбачено за негативних результатів дослідження таких товарів повторне проведення відбору їх зразків, дозволяється відразу відбирати зразки в подвійній кількості, про що робиться запис в акті відбору зразків (проб) товарів.
Відібрані зразки товарів упаковуються на місці, відбору в присутності продавця (виконавця), представника суб'єкта господарювання у разі його присутності під час перевірки й опломбовуються або опечатуються службовою особою, яка надсилає їх до лабораторії для дослідження.
Умови зберігання і транспортування відібраних зразків товарів не повинні погіршувати їхню якість. За збереження і своєчасність доставки товарів для дослідження відповідає службова особа, що їх відбирала.
2.6 Оперативний збір даних і складання звітів щодо дотримання вимог з якості товарів
Для функціонування системи якості необхідно розробити методики сертифікації, збору, індексації, заповнення, зберігання, ведення та розподілу даних про якість. Документація, яка містить дані про якість, забезпечує об'єктивне підтвердження того, що необхідного рівня якості виробу досягнуто та різні процеси системи якості були ефективно реалізовані.
Є дві основні категорії даних про якість:
ь дані про якість виробу;
ь дані про функціонування системи якості;
Інформація про якість виробу входить до складу таких документів:
· документів, які містять вимоги до якості продукції;
· документів, які містять технічні вимоги до компонентів та вхідних матеріалів;
· креслень основного обладнання;
· звітів (актів) про випробування матеріалів;
· детальної інформації про відхилення від дотримання вимог і відповідних даних про їх дозвіл;
· даних про невідповідні матеріали та їхнє розміщення;
· даних про скарги на якість виробів і вжиті заходи з виправлення недоліків.
Інформація про функціонування системи якості входить до таких документів:
- звітів про перевірку якості та даних аналізу, який виконувався керівництвом;
- документів про затвердження постачальників та рейтинг роботи;
- документів з даними про управління процесами та коригувальні дії;
- даних про перевірку випробувального обладнання та приладів;
- документів із підготовки кадрів та кваліфікації персоналу.
Контроль та випробування:
1) звіти про контроль та випробування;
2) ідентифікація кінцевих виробів;
3) дані з перевірки обладнання на технологічну точність;
4) дані з контролю параметрів оснащення, інструменту, пристроїв, систем енергозабезпечення, систем транспортування та виробничого середовища;
5) дані з перевірки пакування та маркування;
6) дані щодо дотримання метрологічних правил.
Дані про якість:
ь список документації, яка містить дані про якість, для підтвердження відповідності необхідному рівню якості та реалізації системи якості;
ь інформація про типи (місце) зберігання цієї документації.
Внутрішня перевірка якості:
· документація щодо проведення внутрішніх перевірок якості, висновків та вжитих коригувальних дій;
· документація зі змін у методиках за результатами перевірок та дати їх введення в дію;
· звіти про витрати на якість.
3. Експертиза якості товарів
3.1 Підбір бази сучасних, об'єктивних методів визначення якості товарів
Існують наступні методи визначення якості продукції:
Вимірювальний.
Реєстраційний.
Розрахунковий.
Органолептичний.
Соціологічний.
Експертний.
Вимірювальний метод оснований на вимірюванні та аналізі показників за допомогою приладів і виражається в кількісних показниках. Вимірювальні методи підрозділяють на:
Фізичні.
Хімічні.
Фізико-хімічні.
Мікроскопічні.
Біологічні.
Фізіологічні [6].
3.2 Вивчення специфічних показників та методів для ідентифікації якості товарів
Для цілей ідентифікації можуть застосовувати 2 групи методів:
органолептичні;
вимірники.
Залежно від використовуваних органів чуття і визначуваних показників розрізняють підгрупи органолептичних методів:
1) візуальний метод - для визначення за допомогою органів зору зовнішнього вигляду і кольору, внутрішньої будови і інших показників товару;
2) смаковий метод - для визначення смаку продукту за допомогою смакових крапок на мові і піднебінні;
3) нюховий метод - для визначення за допомогою нюху запаху (аромату, букета) продукту;
4) дотиковий метод - для визначення за допомогою дотику консистенції продукту. Вимірювальні методи засновані на вживанні технічних засобів виміру для визначення значень показників якості.
Підгрупи вимірювальних методів:
1) фізичні (у тому числі физико-хімічні) методи визначення показників якості.
Засновані на різних фізичних і физико-хімічних процесах. Різновиди фізичних методів:
мікроскопія;
фотометрія;
фотоелектроколоріметрія;
хроматографія;
спектрофотометрія;
іонометрія;
флуоресценція і ін.
2) хімічні методи визначення показників якості. Засновані на хімічних перетвореннях речовин [7].
Залежно від поставленої мети розрізняють наступні види ідентифікації: споживацька;
- товарно-партіонна (товарної партії);
- асортиментна (видова);
- якісна;
- сортова;
- спеціальна.
Товарно-партійна (товарної партії) ідентифікація - один з найскладніших видів діяльності, в ході якої встановлюється приналежність представленої частини товару (з'єднаної проби, середнього зразка, одиничних екземплярів) конкретної товарної партії. Складність полягає в тому, що в більшості випадків відсутні або не дуже надійні критерії для ідентифікації.
За кордоном робляться спроби наносити на упаковку або товар певну інформацію, що дозволяє ідентифікувати товар, у тому числі і його приналежність до конкретної товарної партії. В Росії маркування, що ідентифікує конкретну товарну партію, застосовується лише для консервів шляхом нанесення на денце банки відомостей про найменування консервів (асортиментний номер по ОКП), підприємство-виробнику (порядковий номер по окпо), індексу відомства, якому належить підприємство-виробник, номери зміни, дати, місяця і останніх цифр року виготовлення (або терміну придатності). Ймовірно, аналогічні способи товарно-партійної ідентифікації б було доцільне розробити і для інших харчових продуктів. Асортиментна (видова) ідентифікація - це встановлення відповідності найменування товару по асортиментній приналежності, що обумовлює що пред'являються до нього вимоги. Цей вид ідентифікації застосовується для підтвердження відповідності товару його найменуванню при всіх видах оцінної діяльності, але особливе значення він має при митній ідентифікації для встановлення коду по ТН ВЕД і сертифікації товарів. Сортова ідентифікація - це встановлення відповідності вимогам якості, передбаченим нормативною документацією для того або іншого сорту товару, після проведення асортиментної ідентифікації. В даний час переходять від сортності товару до підрозділу на класи.
Цей вид ідентифікації дозволяє виявити наявність допустимих і неприпустимих дефектів, а також відповідність товарному сорту (класу), вказаному на маркуванні або в супровідних документах. При цій ідентифікації встановлюється градація якості товару: вищий сорт, 1-й сорт, 2-й сорт, 3-й сорт і т.п. (Экстра, перший, другий класи і т.п.), якщо стандартна продукція підрозділяється на товарні сорти (класи). Також встановлюється якість виробу на відповідність товарному сорту (класу), вказаному на маркуванні або в супровідних документах. При виявленні невідповідності сорту (класу) і отриманні негативного результату за наслідками ідентифікації констатують вид асортиментної фальсифікації - пересортицю. Спеціальна ідентифікація - встановлення відношення даного виробу до переліку заборонених до реалізації товарів, або до товарів, що мають ті або інші обмеження (квотування, ліцензування і т.п.). До спеціальної ідентифікації відноситься і встановлення деяких продуктів в приналежності їх до виробів, вироблених з генетично модифікованої сировини. Для проведення ідентифікаційної експертизи обов'язково необхідні різноманітні інформаційні джерела, з яких можна дізнатися про ті або інші характерні показники, що використовуються в цілях спеціальної ідентифікації. Інформаційні джерела ідентифікації. До інформаційних джерел ідентифікації товарів відносяться нормативні документи (стандарти, ТУ, правила і ін.), регламентуючі показники якості, які можуть бути використаний для мети ідентифікації а також технічні документи, у тому числі товарно-супровідні (накладні, сертифікати, якісні посвідчення, керівництво по експлуатації, паспорти і т.п.). Як вже указувалося вище найважливішим інформаційним джерелом при ідентифікації є маркування, яке містить інформацію, придатну для мети ідентифікації.
Кінцевий результат ідентифікації - підтвердження відповідності товару вимогам, що регламентуються нормативними документами, ТУ або договором, унаслідок чого встановлюється достовірність товару, або виявлення невідповідності (негативний результат, констатується фальсифікація товару). Обидва результати - позитивний і негативний - мають вирішальне значення для визначення подальшої долі товару. Для вдосконалення методів ідентифікації необхідна розробка нових і коректування вже існуючих вимірювальних методів. Оскільки група органолептичних методів в цілому залежить від людського чинника, а вимірювальні методи засновані на на вживанні технічних засобів виміру [8].
3.3 Визначення ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти товару
Інтенсивний розвиток промисловості, широка урбанізація, хімізація сільського господарства приводить до надходження у продовольчу сировину та харчові продукти чужорідних речовин, які негативно впливають на здоров'я населення. Крім того, певну небезпеку може становити використання харчових добавок у нових технологіях виготовлення харчових продуктів. В зв'язку з цим безпека та якість харчової продукції є одними з основних факторів, які визначають здоров'я населення України.
Важливе значення для забезпечення випуску якісної продукції та попередження переходу до організму людини шкідливих речовин у кількостях, що перевищують гігієнічні норми, має контроль за вмістом контамінантів хімічного та біологічного походження.
Безпека продукції повинна підтримуватися шляхом проведення ветеринарно-санітарного і санітарно-епідеміологічного контролю при виробництві і обороті харчових товарів [7].
3.4 Складання висновку про можливість реалізації товару
Висновок експерта - це вихідний документ лабораторії за результатами митної експертизи на запит (постанову) митного органу. В ньому містяться відповіді на поставлені митним органом запитання.
Висновок митної лабораторії передається митному органу, який надсилав запит, для остаточного прийняття рішення, и тому числі й класифікаційного. Митне оформлення товарів, проби і зразки яких бралися для дослідження, може бути закінчене тільки після отримання митним органом, де зберігаються ці товари, результатів митної експертизи [8].
4. Здійснення контролю за дотриманням правил торгівлі
4.1. Розробка схем здійснення контролю за дотриманням правил
Додержання правил торгівлі забезпечується насамперед належною організаційною діяльністю органів управління торгівлею, підвищенням ролі торговельних підприємств у розв'язанні різних питань торгового обслуговування, рівня виховної роботи тощо. Контроль у сфері торгівлі здійснюють Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, управління, відділи економіки місцевих державних адміністрацій, адміністрація організацій і підприємств торгівлі. Так, центральний орган виконавчої влади в сфері торгівлі здійснює контроль разом з іншими центральними органами виконавчої влади за додержанням суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності норм і правил торгівлі. Контрольні функції в торгівлі забезпечують і органи державної податкової служби. Вони стосуються порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах і за її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги.
Контроль у торгівлі здійснюють також органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні, органи й установи, що здійснюють державний санітарний нагляд, органи державного контролю за цінами, органи внутрішніх справ та ін.
Особлива роль у системі державного контролю за додержанням правил торгівлі й захисту прав споживачів належить Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Держспоживстандарт України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, основними завданнями якого є: участь у формуванні й забезпечення реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю; здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і державного нагляду за додержанням законодавства в сфері стандартизації та підтвердження відповідності; забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.
Відповідно до покладених на Держспоживстандарт України завдань він вносить пропозиції щодо формування державної політики в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю й забезпечує її реалізацію; погоджує проекти нормативно-правових актів з вищеназваних питань, які розробляють центральні органи виконавчої влади. У сфері споживчої політики та захисту прав споживачів Держспоживстандарт України: вивчає споживчий ринок; перевіряє в суб'єктів господарської діяльності.
Подобные документы
Функції державного управління в сфері захисту прав споживачів щодо якості продукції (товарів, рoбiт, послуг). Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості. Відповідальність за порушення прав споживачів. Захист прав споживачів в Україні.
реферат [26,0 K], добавлен 11.10.2014Теоретичні аспекти захисту прав споживачів в Україні. Критерії якості товарів та послуг. Права, обов’язки споживачів. Аналіз законодавства з питань захисту прав споживачів, відповідальність за його порушення. Практика розгляду цивільних справ за позовами.
курсовая работа [36,5 K], добавлен 01.10.2009Загальна характеристика сучасного законодавства України в сфері захисту прав споживача. Аналіз вимог щодо відповідного зменшення купівельної ціни товару. Знайомство з історією виникнення руху щодо захисту прав споживачів, та розвиток його в Україні.
курсовая работа [89,4 K], добавлен 09.01.2014Історія розвитку захисту прав споживачів. Закон Російської Федерації "Про захист прав споживачів", редакції та структура. Федеральні органи виконавчої влади, що здійснюють контроль за безпекою та якістю товарів. Права громадських об'єднань споживачів.
презентация [748,7 K], добавлен 28.04.2013Теоретичні аспекти та особливості судового порядку захисту прав споживачів в Україні. Підстави щодо звільнення від відповідальності за порушення прав споживачів. Основні проблеми, недоліки та шляхи поліпшення стану судового захисту споживчих прав.
реферат [22,7 K], добавлен 21.01.2011Визначення цивільно-правових теоретичних засад, принципів і методів механізму реалізації захисту прав споживачів у сфері надання послуг. Специфіка законодавства України у цій сфері, форми і види відповідальності за порушення, вдосконалення законодавства.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 24.01.2011Визначення функціональних повноважень слідчого судді під час здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб. Вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.
статья [20,3 K], добавлен 19.09.2017Американська концепція прав і свобод людини. Прийняття Конституції США. Внесення поправок до Конституції. Поширення расової сегрегації. Демократизація державно-правових структур. Здійснення справедливого правосуддя. Принцип рівного захисту законами.
реферат [36,9 K], добавлен 13.04.2011Дослідження принципів та форм захисту цивільних прав за римським правом. Аналіз співвідношення способів захисту цивільних прав та інтересів. Особливості юрисдикційного захисту прав. Інститут самозахисту, як неюрисдикційна форма захисту цивільних прав.
курсовая работа [57,3 K], добавлен 18.02.2011Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Стандарти здійснення судочинства в рамках окремої правової системи. Можливості людини в сфері захисту своїх прав та гарантії їх забезпечення. Вибудовування системи норм цивільного процесу в Україні.
статья [42,8 K], добавлен 11.08.2017
