Державний бюджет України: доходи та видатки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

Економіко-правовий факультет

Кафедра адміністративного та господарського права

КУРСОВА РОБОТА

З навчальної дисципліни «Фінансове право»

На тему: Державний бюджет України: доходи та видатки

Студентки Давидової Арини Володимирівни

Керівник к. ю. н., доцент Стукаленко О. В.

Одеса - 2014 р.



Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні поняття Державного бюджету

1.1 Структура Державного бюджету

1.2 Бюджетна класифікація - підстава для формування, використання та здійснення фінансового контролю

Розділ 2. Правова сутність доходів Державного бюджету

2.1 Структура доходів Державного бюджету

2.1.1 Структура доходів загального фонду Державного бюджету України

2.1.2 Доходи спеціального фонду Державного бюджету України

2.2 Бюджетна класифікація доходів та правова характеристика окремих їх складових

Розділ 3. Юридична природа видатків Державного бюджету України

3.1 Структура (склад) видатків Державного бюджету України

3.2 Бюджетна класифікація видатків - підстава для формування системи видатків

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

У кожній країні державні фінанси регулюються фінансовою політикою. А саме, державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць складають бюджетну систему, а діяльність, що пов'язана із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів - є бюджетною політикою.

Фінансова політика - це цілеспрямована діяльність держави та інших суб'єктів господарювання у сфері формування, розподілу та використання фінансових ресурсів задля досягнення поставленої мети.

Фінансова політика має надзвичайно велике значення в житті суспільства i при дотриманні умов результативності може сприяти розвитку продуктивних сил, покращенню добробуту населення, вирішенню національних i міжнародних проблем, підвищенню обороноздатності країни. Головним напрямком фінансової політики держави було в усі часи і залишається формування єдиної матеріальної бази всіх державних перетворень.

Бюджет [2] - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Велике значення в бюджетній системі має державний бюджет країни. Державний бюджет - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі, розписує прибутки і витрати на визначений період (рік).

Отже, предметом дослідження даної курсової роботи є Державний бюджет України, а саме, його доходи та видатки.

Актуальність даної теми полягає в тісному взаємозв'язку складання державного бюджету та соціально-економічного становища країни. За допомогою бюджету держава надає суспільству всі необхідні блага, послуги, які істотно впливають на якість життя, але, у той самий час, економічна нестабільність і спад виробництва негативно впливають на формування доходів та фінансування видатків бюджету.

Метою даної курсової роботи є визначення складових Державного бюджету України, які мають важливе значення в розвитку держави в загалі.



Розділ 1. Загальні поняття Державного бюджету

Державний бюджет займає важливе місце у бюджетній системі України. Він являє собою загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для свого функціонування. Бюджет країни - це великий кошторис, розпис доходів і видатків, який повинен бути узгоджений по термінах надходження і використання коштів. Державний бюджет - це головний основний фінансовий план, на основі якого базуються всі інші фінансові плани, наприклад, фінансові кошториси міністерств.

Державний бюджет повинен забезпечувати необхідними коштами загальнодержавні програми у всіх сферах життя суспільства, а також міждержавні відносини. Крім того, перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними утвореннями України відбувається через державний бюджет.

Державі необхідно планувати можливе одержання доходів для покриття найголовніших видатків. Але можливості планування на далеку перспективу обмежені, тому бюджет складається на певний проміжок часу, зазвичай, на рік. Саме це планування повинно допомагати успішному функціонуванню держави.

1.1 Структура Державного бюджету

Функціонування Державного бюджету відбувається за допомогою доходів та видатків.

Для реалізації своїх функцій державі необхідно знаходити фінансові ресурси. Основний об'єм доходів держави надходить від валового внутрішнього продукту, частину якого вона і використовує. Ця частина переходить у її власність без будь-яких умов і обов'язків у вигляді різного роду платежів, і складає державні доходи. Необхідно зазначити, що поняття доходів Державного бюджету вужче ніж поняття державних доходів, тому що доходи Державного бюджету - це лише частина доходів держави, яка використовується для фінансування виконання органами державної влади своїх функцій, визначених Конституцією України.

У свою чергу, видатки з державного бюджету України - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом [2]. Бюджетний кодекс України також дає поняття витрат, яке є ширшим за видатки. Відміною між ними є те, що до видатків бюджету не належить погашення боргу, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Видаткова та дохідна частини державного бюджету поділяються на два структурних підрозділи: загальний фонд та спеціалізований фонд. Кошти загального фонду мають загальний, тобто нецільовий характер і використовуються за напрямами, що визначаються законодавством у поточному році. Джерела надходжень із спеціального фонду визначені заздалегідь і здійснюються в межах надходжень. Такий розподіл обґрунтовується в Основних напрямах бюджетної політики щорічно законом про Державний бюджет.

1.2 Бюджетна класифікація - підстава для формування, використання та здійснення фінансового контролю

Поняття бюджетної класифікації закріплено в Бюджетному кодексі України. Під ним розуміється єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів [2].

Бюджетна класифікація має важливе значення: з її допомогою складаються та виконуються державні та місцеві бюджети, використовується для звітування про їх виконання. Вона застосовується на всіх стадіях бюджетного процесу як засіб для встановлення зв'язків між окремими ланками бюджетної системи. Також, бюджетна класифікація використовується при здійсненні контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів згідно із затвердженим бюджетним розписом та забезпечує дотримання бюджетної дисципліни. Процес проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, різних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників набагато полегшується завдяки бюджетній класифікації.

Вона віддзеркалює правову основу організації складання бюджету, здійснює юридичне закріплення устрою і компетенції органів влади і управління, висвітлює законодавчі акти і правила, що регулюють бюджетний процес.

Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України. Затверджувати та вносити зміни до бюджетної класифікації може Міністерство фінансів України з попереднім інформуванням Верховної Ради України.

Також Мінфін України виконує функцію контролю за дотриманням Наказу «Про бюджетну класифікацію» від 14 січня 2011 року № 11. Надання роз'яснення з питань застосування класифікації доходів бюджету, функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету, Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, за типом боргового зобов'язання, Класифікацію боргу за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання, а також тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів здійснюється різними Департаментами (вказаними у Наказі) за погодженням з Департаментом державного бюджету Міністерства фінансів України.

Державна казначейська служба України роз'яснює питання застосування економічної класифікації видатків бюджету класифікації кредитування бюджету, а також використовую бюджетну класифікацію при складанні та поданні звітності у відповідному бюджетному періоді [3].

Складовими частинами бюджетної класифікації є класифікація доходів бюджету, класифікація видатків та кредитування бюджету, класифікація фінансування бюджету та класифікація боргу [2].



Розділ 2. Правова сутність доходів Державного бюджету

2.1 Структура доходів Державного бюджету

державний бюджет правовий дохід

Склад і структура доходів Державного бюджету характеризують загальну фінансово-економічну та політичну ситуацію в державі. Доходи державного бюджету України складаються з загального та спеціального фондів Державного бюджету. Загальний фонд містить в собі доходи, які використовуються для фінансування загальних видатків та не мають цільового спрямування. Відповідно, доходи спеціального фонду спрямовані на фінансування конкретних цілей (видатків спеціального фонду). Джерела доходів Державного бюджету регулюються Бюджетним кодексом України та Законом України «Про Державний Бюджет» на наступний рік.

2.1.1 Структура доходів загального фонду Державного бюджету України

Доходи загального фонду Державного бюджету України складаються з більшої кількості джерел надходжень. Вони закріплені у ч. 2 ст.29 Бюджетного Кодексу України, та цей перелік є невичерпним, оскільки передбачає можливість включення до нього інших доходів, які у встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Велике значення для доходів загального фонду Державного бюджету мають податки на доходи фізичних осіб, на прибутки підприємств, на додану вартість, акцизний податок з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію Україну підакцизних товарів.

Великого значення, як для бюджету, так і для охорони навколишнього середовища мають збори на спеціальне використання природних ресурсів: лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, води, надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, радіочастотним ресурсом та інших природних ресурсів, а також передбачені збори за видачу спеціальних дозволів на користування надрами [4].

Міжнародна торгівля та зовнішні операції України оподатковуються ввізним та вивізним митом, єдиним збором, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України [9], портовим збором. Також надходження у цій сфері відбуваються за рахунок коштів, отриманих за вчинення консульських дій на території України та отриманих за вчинення консульських дій за межами України, плати за видачу дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з неї або транзиту певних видів товарів.

Надання різного роду адміністративних послуг, надання ліцензій на певні види діяльності, підготовка та проведення державних реєстрацій, одержання контрольних марок та інші процедури реєстрацій, видачі документів і дозволів здійснюються після внесення певної плати чи збору.

До доходів загального фонду Державного бюджету надходять також частини доходів державних унітарних підприємств, дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету, рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу, аміаку, нафти та нафтопродуктів, кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), крім штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, адміністративних штрафів місцевих органів виконавчої влади та штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Законом України «Про здійснення державних закупівель» закріплена плата за подання скарги до органу оскарження, також, здійснюються надходження до державного бюджету з коштів, отриманих від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів та отримані від учасника-переможця під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету [8].

За використання об'єктів держаної власності усі суб'єкти фінансових правовідносин повинні відраховувати певні відсотки. Наприклад, за реалізацію частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, необхідно виплачувати 90 відсотків коштів та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції. 10 відсотків коштів нараховується до бюджету від продажу ділянок сільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності. 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 - за здане у вигляді брухту і відходів срібло. Бюджетний кодекс передбачає плату за надання та користування державних гарантій та кредитів (позик), залученими державою, плату за користування кредитом з державного бюджету та відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво, реконструкцію та придбання житла, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, концесійні платежі щодо об'єктів державної власності.

До доходів Державного бюджету, також, відносять кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій. Це дотації, субвенції, кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків, платежі, пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, та кошти, отримані від секретаріату ООН, НАТО, ЄС, ОБСЕ або іншої міжнародної організації за участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

2.1.2 Доходи спеціального фонду Державного бюджету України

Спеціальне спрямування мають доходи, що зазначені у ч.3 ст.29 БКУ. Так, акцизний податок з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України підакцизних товарів в частині нафтопродуктів і транспортних засобів, та ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, зараховуються до доходів спеціального фонду. Спеціальне призначення має екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензійний строк, грошове стягнення у розмірі 30 відсотків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, кошти, отримані від експлуатуючої організації за введення ядерної установки в експлуатацію та дохід від розміщення цих коштів у цінні папери [10]. Для забезпечення повноцінної роботи судової системи здійснюється судовий збір. Також, здійснюється збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, та кошти надходять від власне бюджетних установ, що утримуються за рахунок державного бюджету, у тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, від реалізації матеріальних цінностей державного резерву та від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу спрямовані безпосередньо на виконання певних програм України.



2.2 Бюджетна класифікація доходів та правова характеристика окремих їх складових

Класифікація доходів бюджету відбувається за різними ознаками. За джерелами утворення усі доходи можна розділити на доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості, доходи, що включаються до фонду відшкодування та на доходи від реалізації багатства.

В залежності від джерела надходження соціально-економічного характеру надходження відбуваються від господарської діяльності, від використання природних ресурсів, від зовнішньоекономічної діяльності, від реалізації дорогоцінних металів Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, з державного мита, митних платежів, від приватизації, громадян, зі зборів та інших неподаткових доходів.

За способом зарахування можна поділити на доходи, які спрямовуються до загального фонду та ті, що зараховуються до спеціального фонду.

Класифікація, також, може залежати від рівня централізації: децентралізовані, тобто ті, що використовуються за місцем утворення, та централізовані, які зосереджені у державному бюджеті та цільових централізованих фондах грошових коштів.

Але, Бюджетним кодексом України передбачена класифікація за методом залучення фінансових ресурсів. Ця класифікація закріплена у ст.9 БКУ:

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1)податкові надходження;

2)неподаткові надходження;

3)доходи від операцій з капіталом;

4)трансферти.

Податкові надходження - це доходи, що утворюються в формі загальнодержавних і місцевих податків, зборів та платежів, служать важливою складовою в перерозподілі валового внутрішнього продукту та забезпечують мобілізацію майже три чверті доходів бюджетів України. Згідно з бюджетною класифікацією загальнодержавних та місцевих податків, зборів та платежів як джерел наповнення доходів бюджетів передбачено їх систематизацію в окремі групи.

Найбільшу частку податкових надходжень становлять податки на доходи, прибутки та на збільшення ринкової вартості. До цієї групи податків належать прибутковий податок з громадян та податок на прибуток підприємств. Податок на прибуток підприємств посідає перше місце за обсягами надходжень та має, зазвичай, тенденцію до зростання. Оподаткування доходів фізичних осіб відбувається на основі обов'язкового вилучення частини їхніх доходів до бюджету. Разом із податком на додану вартість податок на прибуток є основою податкової системи. Він використовується як засіб для стабілізації стану політики у державі та її структурної перебудови.

Наступну групу складають податки на власність. До такої власності, що оподатковується, відносять нерухоме майно юридичних та фізичних осіб, а також транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми. Податок з власників транспортних засобів сплачують громадяни України, юридичні особи, нерезиденти, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають власні транспортні засоби зареєстровані в Україні. Ставки податку визначаються для кожної групи транспортних засобів в залежності від об'ємів циліндрів або потужності двигунів.

Третя група податкових надходжень складається зі зборів за спеціальне використання природних ресурсів. А саме, використання лісових, водних ресурсів, надр, землі та інших. Зазначені збори і платежі виконують не тільки фіскальну, а й стимулюючу роль, орієнтуючи суб'єктів господарювання на ефективніше використання відповідних видів ресурсів. Одним із найважливіших податків у цій групі є земельний податок та орендна плата. Сплачувати земельний податок повинні власники земельних ділянок, земельних часток та землекористувачі, окрім орендарів та інвесторів. Розмір земельного податку визначається в залежності від цільового призначення землі, її місця розташування та грошової оцінки, а ось результати господарської діяльності ніяк не впливають на нього. Не меншого значення мають збори за використання лісових та водних ресурсів для відшкодування витрат держави за відтворення лісових угідь та для раціонального використання водних ресурсів, відповідно. Суб'єкти господарювання усіх форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин або використовують надра у цілях не пов'язаних з їх видобуванням, повинні сплачувати платежі за користування надрами. Розмір такої плати залежить від обсягу погашення запасів корисних копалин та встановлених нормативів. Також, до цієї групи зборів треба віднести збір за геологорозвідувальні роботи, який, у подальшому, спрямовується на компенсацію витрат бюджету для виконання робіт для забезпечення вітчизняних підприємств мінерально-сировинними ресурсами.

До четвертої групи податкових надходжень відносять внутрішні податки на товари та послуги. Найбільшу частку у цій групі складає податок на додану вартість, який сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживача. Акцизний податок на підакцизні товари, плата за ліцензії на певний вид господарської діяльності, податок за одержання контрольних марок, податок на окремі види послуг та інше складають внутрішні податки на товари та послуги. Введення таких податків допомагає впорядкувати розвиток підприємництва, нормалізувати ціни на ринку та тим самим регулювати рівень споживання товарів.

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції складають окрему групу податкових надходжень. Це, зокрема, ввізне та вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України або за її межами, портовий збір та інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності. Мито стягується при перетині митного кордону України, ставки якого є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності й територіального розташування. Митна вартість товару - це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. До неї включають саму ціну товару та усі фактичні витрати, пов'язанні з забезпеченням належної доставки товару. Мито нараховується митним органом відповідно до ставок єдиного митного тарифу, які встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів. Джерелом доходів Державного бюджету також виступають консульські збори. Вони сплачуються за оформлення ввізних документів для вґїзду в Україну, які надаються дипломатичними представництвами та консульськими установами України. Консульські збори включають надходження за автоматизовану обробку візової анкети, оформлення візи, подовження терміну дії візи, надання візової підтримки та за інші візові операції.

Останню групу податкових надходжень об'єднують інші податки, що не відносять до попередніх груп. Це групи місцевих податків і зборів, сільськогосподарські податки, єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва та інші.

Наступною складовою доходів бюджету є неподаткові надходження. Це важливе джерело доходів для бюджетів різних рівнів. Неподаткові надходження складають доходи від власності та підприємницької діяльності адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності та інші неподаткові надходження.

До більшої частини неподаткових надходжень належать доходи від власності та підприємницької діяльності, особливо, рентна плата. Вона є формою вилучення частини прибутку суб'єктів підприємницької діяльності, одержання якого не залежить від господарської діяльності. Рентну плату знімають з нафтодобувних і газодобувних підприємств, з тих, що здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку. Також до цієї групи відносять дивіденди, що нараховані на акції господарських товариств, надходження від грошово-речових лотерей та інше.

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності об'єднують державне мито, митні збори, єдиний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний кордон України, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, а також кошти від санкцій (штрафів, пені).

Державне мито є одним з найважливіших видів адміністративних зборів, хоча серед неподаткових надходжень вони займають невелику частку. Суб'єктами є юридичні та фізичні особи, які звертаються до відповідних органів для вчинення в їхніх інтересах дій та видачі документів, що мають юридичне значення. Обсяг надходжень мита залежить від кількості об'єктів справляння та ставок.

Остання група неподаткових надходжень до бюджету об'єднує інші надходження, серед яких можна відзначити власні надходження бюджетних установ, плата за послуги, що надаються бюджетними установами, додаткові збори на виплату пенсій, надходження коштів від реалізації конфіскованого митними органами майна, надходження коштів від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними та іншими уповноваженими органами та інші.

В основному, за своїм обсягом ці доходи є невеликими, та найбільшу частку складають власні надходження бюджетних установ та додаткові збори на виплату пенсій.

Доходи від операцій з капіталом мають також важливе значення. Хоча законодавець і на дає роз'яснення у Бюджетному кодексі, що відноситься до цієї складової доходів, але в науці доцільно розділяти їх на надходження від продажу основного капіталу, надходження від реалізації державних запасів товарів та надходження від продажу землі і нематеріальних активів.

До першої групи, надходжень від продажу основного капіталу, можна віднести надходження від реалізації безгосподарного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у державну чи комунальну власність, скарбів, знахідок, валютні цінності і кошти, власники яких невідомі, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Сума доходів від реалізації безгосподарного майна залежить від кількості реалізованого майна та його оцінки. Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України становить сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та зараховані до нього, і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету. Формування цього фонду, контроль за станом обліку, охорони, збереження і його використанням здійснює Міністерство фінансів [6].

Що стосується надходжень від реалізації державних запасів товарів, то вони включають надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву та від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбаченим законом. [7] Мобілізаційний резерв являє собою запаси матеріально-технічних і сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки в надзвичайний період та інше.

Надходження від продажу землі і нематеріальних активів становлять третю групу доходів від операцій з капіталом. Це надходження від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до розмежування земель державної та комунальної власності, від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення після розмежування, а також, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації та надходження від продажу нематеріальних активів. Регулювання використання землі здійснюється згідно із Земельним кодексом України.

Останній елемент класифікації доходів акумулює в собі кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі - це трансферти.

Бюджетним кодексом України Главою 16 закріплено використання системи міжбюджетних трансфертів. Це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Законодавцем виділяються три форми міжбюджетних трансфертів: дотація вирівнювання, субвенція та кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів. Дотація вирівнювання передається з одного до іншого бюджету з метою його вирівнювання. Субвенції являють собою кошти, що передаються для фінансування за цільовим призначенням та у порядку, передбаченим тим органом, до якого вони поступають. Вони можуть мати такі спрямування як: здійснення програм соціального захисту, виконання інвестиційних проектів та компенсації втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг. Міжбюджетний трансферт у формі передачі інших коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів може представляти собою кошти, що передаються до державного бюджету з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів, інших бюджетів місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти.

Разом із коштами від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій та надходжень з іншої частини бюджету складають офіціальні трансферти. До міжнародних надходжень можна віднести надходження в рамках програм допомоги ЄС та кошти, отримані від секретаріату ООН, НАТО, ЄС, ОБСЕ або іншої міжнародної організації за участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Надходжень з іншої частини бюджету складають доходи із загального фонду бюджету в бюджет розвитку.

Також, Бюджетний кодекс України передбачає інші види бюджетних трансфертів.

Система трансфертів сприяє залагодженню нерівностей між адміністративно-територіальними одиницями, зумовлених соціально-економічними особливостями розвитку кожного регіону, та їх фінансовими можливостями.



Розділ 3. Юридична природа видатків Державного бюджету України

П.13 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України визначає видатки бюджету як кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, а також уточнює, що погашення боргу, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування не належать до видатків.

За рахунок Державного бюджету України здійснюються видатки, пов'язані з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією, а також інших функцій, які не можуть передані на виконання органам місцевого самоврядування. Видатки Державного бюджету відіграють значну роль у процесах забезпечення державного управління, перебудови економіки держави, забезпечують фінансування найважливіших сфер життя громадян та сприяють розвитку міжнародних відносин.

3.1 Структура видатків Державного бюджету України

Склад видатків, що здійснюються з державного бюджету України, встановлений у ст. 87 Бюджетного кодексу України та затверджується на наступний рік у ЗУ «Про Державний бюджет».

Так, до таких видатків належать видатки на державне управління, а саме на функціонування законодавчої та виконавчої влади, на утримання Президента України та його апарату, на утримання фінансових та фіскальних органів, зокрема, на утримання Державної податкової служби України, Державної фінансової інспекції України, Державної казначейської служби України, на діяльність народних депутатів, Уповноваженого ВРУ з прав людини тощо. Видатки на утримання судової влади здійснюються за рахунок державного бюджету відповідно до правил кошторисного фінансування. На бюджетному фінансуванні перебувають Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, Державна судова адміністрація України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Здійснюється фінансування заходів, спрямованих на підтримку громадського порядку та національної безпеки держави. Це фінансування органів внутрішніх справ, дорожньо-патрульної служби, Прикордонних військ України, національного бюро розслідування та інших органів, а також державних програм з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

До окремої групи видатків з Державного бюджету України можна виділити видатки на економічну діяльність держави, що має загальнодержавне значення. Це видатки, що направлені на підтримку регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки (сільське господарство, паливно-енергетичний комплекс, торгівельна та трудова діяльність, будівництво тощо), державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики, державні інвестиційні програми та інші. Також видатки Державного бюджету надходять на здійснення фундаментальних та прикладних досліджень і сприяють науково-технічному прогресу, міжнародним науковим та інформаційним зв'язкам державного значення. Фундаментальними дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки, а прикладні - пов'язані з визначенням форм і методів упровадження в практику результатів фундаментальних досліджень, які завершилися певними винаходами.

Важливою для фінансування є соціально-культурна сфера, тому видатки з Державного бюджету надходять на охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, на розвиток освіти, культури і мистецтва, фізичної культури та спорту, на реалізацію державних програм підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств тощо.

В сфері охорони здоров'я видатки спрямовуються на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну, стаціонарну та санаторно-реабілітаційну допомогу, санітарно-епідеміологічний нагляд та на інші програми в цій галузі.

На забезпечення соціального захисту надаються кошти для виплати пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, для сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, для виплати доплат, надбавок, підвищень пенсій. Також, з Державного бюджету здійснюються видатки на підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів, на державні програми соціальної допомоги, на державні програми підтримки будівництва та на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення.

У сфері освіти забезпечується фінансування позашкільних навчальних закладів, спеціалізованих шкіл державної власності, шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти на умовах державного замовлення у навчальних закладах державної власності та інші заклади і заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій.

На розвиток культури і мистецтва держава надає кошти на реалізацію державних культурно-освітніх, театрально-видовищних, кінематографічних програм. Наприклад, це відкриття та утримання національних та державних бібліотек, музеїв, виставок, заповідників, театрів, філармоній, музичних колективів і ансамблів та інше. Також, це підтримка громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних, державної архівної справи, програм реставрації пам'яток архітектури, спорудження пам'ятників і монументів державного значення та державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, книговидання.

Бюджетним кодексом передбачається надання видатків до сфери фізичної культури та спорту. Це, зокрема, державні програми підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення, державні програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів тощо.

Ст. 87 Бюджетного кодексу України дає невичерпний перелік видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, а передбачає надходження для реалізації інших програм, які мають виключно державне значення.

Державний бюджет має містити пояснення до всіх видатків, окрім таємних, контроль за проведенням яких здійснює Рахункова палата та Міністерство фінансів України. Ці видатки передбачені на діяльність органів державної влади, але в інтересах національної безпеки не деталізуються у Державному бюджеті України.

3.2 Бюджетна класифікація видатків - підстава для формування системи видатків

Законодавцем у ст.10 Бюджетного кодексу України виділяється п'ять основних класифікацій видатків.

Перша класифікація здійснюється на основі програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Цей метод являє собою групування різних видів бюджетних видатків в окремі програми так, щоб кожна стаття видатків була закріплена за певним видом програми. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету формується Міністерством фінансів України. Під час складання проекту закону про Державний бюджет України, головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету, подають свої пропозиції щодо програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету до Міністерства фінансів України. Пропозиції оформлюються у вигляді бюджетних запитів.

Наступна класифікація має на меті оптимізацію кількості головних розпорядників, покращання бюджетного планування і побудови організаційно досконалої системи управління. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на використання коштів за рахунок бюджету. На основі відомчої класифікації, головним розпорядником бюджетних коштів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування, складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та їх одержувачів. Такими є органи, уповноважені ВРУ, Президентом України, Кабінетом Міністрів України здійснювати їх діяльність, а також міністерства, інші централізовані органи виконавчої влади, спеціалізовані суди, установи та організації, які визначені Конституцією. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - це бюджетна установа, яку представляє її керівник, уповноважений отримувати бюджетні кошти, брати бюджетні зобов'язання та здійснювати цільові платежі, та яких визначають головні розпорядники з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.

Функціональна класифікація являє собою групування бюджетів усіх рівнів, відображає напрями використання бюджетних коштів на виконання основних функції держави з метою проведення їх аналізу і прогнозування. Вона включає видатки на загальнодержавні функції, оборону, функції охорони громадського порядку, безпеки та судової влади, економічну діяльність, охорону навколишнього середовища, житлово-комунальне господарство, охорону здоров'я, духовний і фізичний розвиток, освіту, соціальний захист і забезпечення.

За економічною характеристикою операцій виділяють поточні та капітальні видатки. Дана класифікація застосовується для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом за їх предметними ознаками. Поточні видатки - це видатки бюджету на утримання мережі підприємств, установ і організацій, яка діє на початок бюджетного року та набуває чинності в цьому році, та які не пов'язані з придбанням капітальних активів. До них відносять видатки на товари і послуги, виплата процентів за зобов'язаннями, субсидії та поточні трансферти. Капітальні видатки характеризуються фінансуванням інвестиційної та інноваційної діяльності. Це, зокрема, придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі й нематеріальних активів, капітальні трансферти, нерозподілені видатки.

Останню класифікацію складають видатки споживання та видатки розвитку. Видатки споживання - це частина видатків бюджету, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні міжбюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення й соціально-культурної сфери. До видатків розвитку відносяться видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансове забезпечення структурної перебудови економіки та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.



Висновки

Для забезпечення виконання державою своїх функцій необхідні державні доходи, які формуються завдяки податковим та іншим надходженням. А для ефективнішої реалізації усіх завдань державі необхідний розвинутий механізм розподілу бюджетних коштів. Саме Державний бюджет України визначає усі необхідні витрати та видатки, для задоволення потреб держави, та, на підставі цього, встановлює джерела надходжень.

Підсумовуючи все викладене, треба відзначити особливу роль та значення Державного бюджету України. Він акумулює і перерозподіляє частину фінансових ресурсів держави на реалізацію внутрішньої та зовнішньої політики держави. Складання Державного бюджету має велике значення для повноцінного функціонування органів державної влади, для розвитку найважливіших сфер життя та, взагалі, для покращення якості життя населення.

Слід зазначити, що на сьогоднішній час стан фінансової політики є недосконалим. Через це можна побачити погіршення стану економічної, соціальної, культурної та інших сфер життя. Потрібен час, щоб урегулювати та стабілізувати це положення, але вже зараз необхідно робити перші кроки в удосконалені системи оподаткування, механізму розподілу бюджетних коштів та правильно визначати напрямки їх розподілу.



Список використаної літератури

Нормативний матеріал:

1. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР у редакції від 15.05.2014 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

2. Бюджетний кодекс України / Верховна Рада України; Кодекс від 08.07.2010 №2456-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page

3. Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id=356065&cat_id=355990

4. Земельний кодекс України / Верховна Рада України; Кодекс від 20.10.2001 № 2768-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення» Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/459-92-п

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 №387 «Про порядок формування та зберігання Державного фонду дорогоцінних металів і каміння України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/387-98-%D0%BF

7. Про державний матеріальний резерв: Закон України від 24.01.1997 № 51/97-ВР Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51/97-вр

8. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 10.04.2014 № 1197-VII Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1197-18

9. Митний кодекс України / Верховна Рада України; Кодекс від 13.03.2012 № 4495-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

10. Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки: Закон України від 24.06.2004 № 1868-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1868-15

Спеціальна література:

11. Бюджетний кодекс України. Науково-практичний коментар колективу авторів під заг. ред. Азарова М. Я. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/bku.html

12. Фінансове право України: Навчальний посібник: за заг. ред. д.ю.н., проф. Шкарупи В. К. - Київ: «Істина», 2007. - 148 с.

13. Фінансове право: Навчальний посібник. Орлюк О.П. - Київ: «Юрінком Інтер», 2003. - 528 с.

14. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник для ВНЗ / за заг. ред. Нагребельного В. П. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 320 с.

15. Фінансове право. Опорний конспект лекцій: Зюнькін А. Г. - Київ: МАУП, 2003. - 3-тє вид., доп. - 160 с.

16. Фінансове право України: Підручник / Воронова Л. К. - Київ: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.

17. Фінансове право України. Особлива частина: Навчальний посібник / Дмитренко Е. С. - Київ: Алерта; КНТ, 2007. - 376 с.

18. Бюджетна система України. Навчальний посібник: Артус М. М., Хижа Н. М. - Київ: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 220 с.

19. Бюджетна система України: Навчальний посібник / Булгакова С. О., Василенко Л. І., Єрмошенко Л. В., Огонь Ц. Г., Масленнікова Т. О., Чечуліна О. О. - Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2003. - 288 с.

20. Бюджетна система: Навчальний посібник / Юрій С. І., Бескид Й.М., Дем'янишин В.Г. та ін. -- Київ: КНЕУ, 2004. -- 864 с.

21. Бюджетна система України: Навчальний посібник / Пасічник Ю.В. - Київ: Знання-Прес, 2006. - 607 с.

22. Казначейська система: Підручник / Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. -Тернопіль, 2002. - 394 с.

23. Історія казначейської справи : Навчальний посібник / С. О. Булгакова, О. Т. Колодій; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. - К., 2002. - 137 c.

24. Податкова система: Навчальний посібник / Золотько І. А. - Київ: КНЕУ, 2005. - 204 с.

25. Державні фінанси України: Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. та перероб. / Василик О. Д., Павлюк К. В. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 606 с.

26. Податкове право України. Академічний курс: Підручник - 3-тє вид., доп. і перероб. / Кучерявенко М. П. - Київ: ВАВ «Правове єдність», 2008. - 701 с.

27. Фінанси: Навчальний посібник для ВНЗ / Лондар С. Л., Тимошенко О. В. - Вінниця: «Нова книга», 2009. - 384 с.

28. Фінанси: Підручник / Романенко О. Р. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.

29. Правові основи фінансування видатків на освіту та науку: Монографія / Монаєнко А. О. - Львів : Червона калина, 2009. - 251 с.

30. Правова регламентація функціональних повноважень у бюджетній сфері: проблеми і напрями удосконалення: Монографія / Кузьменко О. А. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://radnuk.info/statti/255-finpr/14854-2011-01-19-04-01-00.html

31. Правові проблеми регулювання обов'язкових платежів: Монографія / Пришва Н. Ю. - Київ: «ЕксОб», 2003. - 280 с.

32. Правові проблеми регулювання публічних видатків у державі: Монографія / Нечай А. А. - Київ: Акад. прав. н., 2005. - 579 с.

Размещено на Allbest.ru