Захист інтелектуальної власності в Україні

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ»

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Курсова робота

за дисципліною «Транснаціональні корпорації»

Тема: Захист інтелектуальної власності в Україні

Виконала: Непотачова А.

Перевірив: доц. каф. Малишко О. В.

Донецьк - 2012

Зміст

Вступ

Сутність інтелектуальної власності ті види її порушень

Світовий досвід в охороні інтелектуальної власності з точки ТНК

Недоліки законодавчої бази України для охорони інтелектуальної власності ТНК

Охорона інтелектуальної власності ТНК в Україні

Сучасне становище в охороні інтелектуальної власності в Україні

Шляхи вдосконалення охорони інтелектуальної власності в Україні

Висновки

Перелік посилань

Додаток

Реферат

Об'єкт дослідження - охорона інтелектуальної власності в Україні та ії проблеми.

Мета даної роботи - виявлення сутності інтелектуальної власності, розгляд можливих порушень, теоретичний аналіз сучасного стану системи охорони інтелектуальної власності в Україні, виявлення проблем в законодавчій базі, розробка рекомендацій по удосконаленню існуючої системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Метод дослідження складає формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий методи дослідження.

Результати дослідження: визначене поняття «інтелектуальна власність», розглянуті види порушень прав інтелектуальної власності ті світовий досвід у боротьбі з порушеннями, зроблено аналіз сучасного стану охорони інтелектуальної власності в Україні, виявлені недоліки існуючої системи охорони інтелектуальної власності, розроблені рекомендації по удосконаленню існуючої системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Вступ

Нині питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності в світі, вийшли на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними. Внаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової економіки вони все більш стають політичною проблемою, пов'язаною з економічною безпекою, та вимагають стратегічних підходів до їх рішення.

За останні роки Україна значно активізувала процес входження в світові структури, які регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею понад десяти міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Завершено також процес входження до Світової організації торгівлі (СОТ) і забезпечено участь в Угоді про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Продовжується процес приєднання до низки міжнародних конвенцій і договорів.

Труди вчених, які зробили вклад у вивчення проблеми інтелектуального захисту: С.С. Алексеєва, Л.О. Глухівського, О.В. Дзери, Е.П. Гаврилова, М.М. Богуславського, В.І. Жукова, К.В. Жудри, В.Я. Йонаса, О.С. Йоффе, Н.С. Кузнецової, Є.Ф. Мельник, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, О.А., М.П. Ринг, та ін.

Об'єкт дослідження - охорона інтелектуальної власності в Україні та ії проблеми.

Мета дослідження - виявлення сутності інтелектуальної власності, розгляд можливих порушень, теоретичний аналіз сучасного стану системи охорони інтелектуальної власності в Україні, виявлення проблем в законодавчій базі, розробка рекомендацій по удосконаленню існуючої системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Метод дослідження складає формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий методи дослідження.

Сутність інтелектуальної власності ті види її порушень

Інтелектуальна власність - власність на продукт інтелектуальної діяльності, що реалізується в правах, що регулюють відносини щодо створення, обміну та використання даних продуктів. Відповідно із статтею 2 и материалами Стокгольмской конференции 1967г., учредившей Всемирную организацию интеллектуальной собственности (ВОПС) поняття інтелектуальної власності охоплює усі права, пов'язані з інтелектуальною діяльністю у виробничій, науковій, літературній і художній галузях. У цій статті зазначено, що до інтелектуальної власності належать права на:

літературні, художні та наукові твори;

виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;

винаходи в усіх сферах людської діяльності;

наукові відкриття;

промислові зразки;

товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;

захист від недобросовісної конкуренції;

усі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах 1, с. 12 .

Пізніше у сферу діяльності ВОІВ були включені виняткові права, що відносяться до географічних вказівок, нових сортів рослин і порід тварин, інтегральних мікросхем, радіосигналів, баз даних, доменних імен.

Регулювання правовідносин з різних об'єктів інтелектуальної власностізабезпечується різними нормами цивільного законодавства; нормами авторськогоправа, нормами патентного права; нормами цивільного кримінального законодавства та законодавства про припинення недобросовісної конкуренції (щодо секретів виробництва (ноу-хау), об'єктів, що становлять комерційну таємницю). Право власності в будь-якій системі права є центральним правовим інститутом.

Формування інституту інтелектуальної власності має свою історію. Перший патент був виданий у Флоренції в 1421 р., першим законом з видачі патентів на винахід вважається «Статус про монополії», прийнятий в Англії в 1623 р. Встановлення права власності на винахід зв'язується з патентним законом Франції 1791 р. І федеральним патентним законом США 1790. В середині XIX в. патентні закони були прийняті більшістю європейських держав.

Розвиток інтелектуальної діяльності в різних формах призводить до появи нових об'єктів інтелектуальної власності та розширенню кола об'єктів права. Наприклад, в останні десятиліття XX століття з'явилися права на топології інтегральних мікросхем (ІМС). Після закінчення терміну, передбаченого законом, об'єкти інтелектуальної власності стають суспільним надбанням. Під винятковими правами розуміються суб'єктивні права, що забезпечують їх носіям вчинення всіх дозволених законом дій з одночасною забороною всім третім особам вчинення таких дій без згоди правовласників.

Авторським правом регулюються стосунки, що виникають у зв'язку із створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва. В основі авторського права лежить поняття «твори», що означає оригінальний результат творчої діяльності, що існує в якій-небудь об'єктивній формі. Саме ця об'єктивна форма вираження є предметом охорони в авторському праві. Авторське право не поширюється на ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти 3 .

Об'єктами авторського права э:

літературні твори: романи, оповідання, поеми, драматичні та будь - які інші писемні твори, незалежно від змісту, об'єму, призначення, форми, незалежно від того, вийшли вони в світ чи ні;

художні твори: музичні твори, пісні, хорові твори, опери, мюзикли, музичні педагогічні твори і т.д.; твори образотворчого мистецтва: пласкі чи об'ємні; твори фото- та кінематографічного мистецтва; витвори прикладного мистецтва; хореографічні твори;

комп'ютерні програми - набір команд, що дозволяють при їх включенні в машиночитаюче середовище примушувати машину, що володіє можливостями обробки інформації, виконувати певну функцію, завдання, отримувати певний результат і видавати інформацію про це 4, с. 35 .

Суміжні права - група виняткових прав, створена в другій половині XX- початку XXI століть, за зразком авторського права, для видів діяльності, які є недостатньо творчими для того, щоб на їх результати можна було розповсюдити авторське право 3 . Існує три різновиди суміжних прав:

права музикантів-виконавців;

права виробників фонограм;

права організацій ефірного мовлення на їх радіо- та телевізійні програми 4, с. 35 .

Вміст суміжних прав істотно відрізняється в різних країнах. Метою суміжних прав є охорона юридичних інтересів конкретних фізичних і юридичних осіб, які сприяють створенню творів, доступних для широкої публіки. Загальною метою цих суміжних прав є охорона юридичних інтересів тих осіб або організацій, які вносять істотну творчу, технічну або організаційну майстерність в процесі доведення твору до широкої публіки 5.

Об'єкти авторських і суміжних прав можуть приносити значний економічний прибуток. Засновник корпорації “Microsoft” Біл Гейтс від використання авторських прав на комп'ютерні програми отримав величезний прибуток ($46 млрд. на 2005 рік) і став найбагатшою людиною в світі 4, с. 21 - 22 .

Товарний знак -- зареєстроване в установленому порядку позначення, що служить для відмінності товарів даної фірми від виробів інших фірм. Розрізняють торгівельну марку (її інколи називають фірмовим знаком) -- знак-символ, малюнок, емблему і так далі, які вказують на виробника товару, ідентифікують продукт з його виробником і продавцем, і торгівельне найменування, яке відноситься не до продукції, що випускається, а до фірми, що випускає її. Товарний знак не може містити геральдичні позначення, географічні назви і так далі, оскільки вони не можуть бути об'єктом виняткової власності. Володар товарного знаку має виняткове право на використання товарного знаку або його варіантів для одних і тих же товарів або продукції. Товарний знак охороняється законом і може бути перезданий іншим юридичним особам, наприклад, на основі ліцензійних угод. Розробка товарного знаку є комерційною таємницею

Товарні знаки виконують три основні функції:

вони передають покупцю очікувану характеристику товару, який за своєю якістю відрізняється від інших.

вони дозволяють виробнику впізнавати свої товари після того, коли вони перейшли у володіння третіх осіб.

вони дозволяють органам, що відповідають за контроль якості, здійснювати такий контроль.

Товарні знаки можуть бути образотворчими (наприклад, марка косметики Johnson & Johnson), словесними (HILTON - позначення мережі готелів), комбінованими (РижийАП! - дітячі солодощиі), звуковими (), тривимірними -- що є упаковкою товарів або самими товарами. Крім того, можуть бути захищені і кольорові вирішення товарних знаків, тобто товарний знак захищається в тій кольоровій гамі, в якій він був поданий на реєстрацію.

Промисловий зразок - художнє і художньо-конструкторське рішення, що визначає зовнішній вигляд виробу. Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнки) або комбінованими. Промисловим зразкам надається правова охорона як об'єкту промислової власності 7 .

Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура (наприклад, зовнішній вигляд приладів, меблів та ін.). Особливістю промислового зразка є те, що ця категорія об'єктів належить до новостворюваних промислових виробів з точки зору їх форми та зовнішнього вигляду і про них можна судити візуально.

Зовнішнім виглядом виробу вважається такий вигляд, який відкривається під час нормальної експлуатації чи використання виробу 1, с. 135 . Зовнішній вигляд кожного виробу характеризується сукупністю ознак, які визначають його зоровий вигляд і, таким чином, надають його вигляду подібності чи відмінності від іншого виробу аналогічного призначення. Ці ознаки поділяються на суттєві та несуттєві. Ознака виробу вважається суттєвою, якщо вона впливає на формування зовнішнього вигляду виробу. До суттєвих ознак можна віднести наступні: образне вирішення виробу; склад і кількість основних композиційних елементів; форма виробу в цілому або форма його частин (абрис, силуети, об'ємна характеристика) ; взаємне розташування елементів (композиційне та компонувальне рішення); пластичне рішення виробу, його елементів; колористичне вирішення; декоративне опрацювання; матеріал.

Несуттєвими вважаються ознаки, які не впливають на формування зовнішнього вигляду виробу, що заявляється, не впливають на властивості виробу та його функції 1, с. 135 - 136 . Згідно з Законом промисловим зразком не можуть бути наступні об'єкти:

об'єкти архітектури, промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

друкована продукція як така;

об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо 8 .

Патент (від латин. litteral patentes - грамота, patens - відкриття):

1) документ, свідоцтво, що видається винахідникові і авторство, що засвідчує його, і виняткове право на використання винаходу. Якщо патентне право на використання цього об'єкту належить певній особі, то інша особа не має права використовувати запатентований об'єкт без дозволу автора патенту;

2) документ, що містить дозвіл на заняття яким-небудь ремеслом або промислом при дотриманні зафіксованих умов і внесенні платежу (патентного збору) 9 .

Патенти виконують декілька функцій:

патентна інформація сприяє передачі технологій і залученню іноземних інвесторів.

Патентна система стимулює наукову і винахідницьку діяльність.

Патенти являються каталізаторами вживання нових технологій і залучення бізнесу.

Накопичені бізнесом патенти надалі знаходять комерційне вживання (наприклад, впровадження у власне виробництво, ліцензійні договори) 4, с. 20 .

До нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності належать:

відкриття;

раціоналізаторські пропозиції;

топології інтегральних мікросхем;

селекційні досягнення.

До найбільш поширених видів порушень прав інтелектуальної власності можна віднести порушення авторських та суміжних прав, а також порушення прав патентовласників. Порушення авторських і суміжних прав (також контрафакція, від латин. contrafactio -- підробка) -- це правопорушення, суть якого складає використання творів науки, літератури і мистецтва, що охороняються авторським правом, без дозволу авторів або правовласників або з порушенням умов договору про використання таких творів 16 . Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторських прав є:

здійснення будь-яких дій, які порушують особисті немайнові і (або) майнові права;

піратство - публікація, відтворення, ввезення на митну територію України, вивіз з митної території України і поширення контрафактних екземплярів творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних);

плагіат - обнародування (публікація), повністю або частково, чужого твору під ім'ям особи, яка не є автором цього твору;

здійснення дій, які створюють загрозу порушення авторського права;

будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права, зокрема виготовлення, поширення, ввезення з метою поширення і вживання засобів для такого обходу;

підробка, зміна або виключення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права або особи, яка здійснює таке управління;

поширення, ввезення на митну територію України з метою поширення, прилюдне сповіщення об'єктів авторського права, з яких без дозволу суб'єктів авторського права вилучена або змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі 17 .

За порушення авторських прав законодавством передбачена цивільна (гл. 432 Цивільного кодексу України) 18 , адміністративна (ст. 51-2 Кодексу про адміністративні порушення) 19 і кримінальна відповідальність (ст.176 Кримінального кодексу) 20 .

Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за порушення авторських і суміжних прав у статті 176; відповідальність настає за незаконні відтворення, розповсюдження чи інше використання творів, які є об'єктом авторського права, без дозволу авторів, якщо ці дії спричинили шкоду у значному розмірі (понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Крім того, у статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання об'єктів права інтелектуальної власності. Також слід згадати статтю 164-9 КпАП, що встановлює адміністративну відповідальність за незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, а також статтю 164-13 КпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва" [ 22 ].

Порушення інтересів володарів авторських прав поширене в багатьох країнах. Основна причина поширення такого порушення носить економічний характер:

ціни на твори інтелектуальної власності, поширювані правовласниками-монополістами, можуть бути невиправдано завищеними в порівнянні з матеріальними можливостями або чеканнями користувачів творів;

офіційні ціни на твори інтелектуальної власності, можливо, є нормальними (середніми, загальноприйнятими) в країні, де розроблений продукт, але можуть бути надмірними для деяких інших країн;

недотримання авторського права може сприяти забезпеченню доступу широких верств населення до інформації, поширення якої з тієї або іншої причини обмежене правовласниками 21 .

Приклади порушення авторського права. Класичним прикладом є продукт Microsoft Windows, поновлення котрої дозволяється на офіційному сайті компанії не зважаючи на очевидну нелегальність копії (станом на березень 2007 проводиться тонке розрізнення між легальною та нелегальною копією -- для легальної можна робити вибірковий пакет оновлення, а для піратської -- тільки автоматичне оновлення). Це робиться для того, щоб зайняти та утримувати монопольне становище на ринку. Після закінчення цієї частини слідує наступна -- компанія правовласник починає у судовому або досудовому порядку вимагати від порушників гроші за програмне забезпечення, котре вони навряд чи купили б, якби воно було платним з самого початку.

Патентні закони України не містять чіткого визначення порушення патентних прав. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначає, що будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням його прав, що спричиняє відповідальність згідно з чинним законодавством України 24 . Таке саме визначення містить і Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» 8 .

При порушенні патентних прав власник патенту має право вимагати:

припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права, і відновлення становища, що існувало до порушення;

стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;

відшкодування моральної шкоди;

вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка має право на використання винаходу (корисної моделі) за ліцензійним договором, якщо інше не передбачене цим договором 8, 24 .

Світовий досвід в охороні інтелектуальної власності з точки ТНК

інтелектуальний власність законодавчий охорона

Сьогодні в світі процеси охорони інтелектуальної власності досягли надзвичайно високої інтенсивності. Про це свідчать, зокрема, такі факти:

зараз в світі діють понад 4 млн. патентів; щороку подається приблизно 700 тис. заявок на патентування;

у 2008 р. число міжнародних патентних заявок, поданих за процедурою Договору ВОІВ про патентну кооперацію (РСТ), зросло на 2,4% і досягло майже 164 000 (загальне число заявок в 2008 р. є найбільшим числом заявок, отриманих за рік за процедурою РСТ). Найбільше число заявок за процедурою РСТ, опублікованих в 2008 р., відносилося до медичної техніки (12,0%), комп'ютерних технологій (8,5%) і фармацевтики (7,9%) 27 ;

тільки у Китаї у 2008 році було зареєстровано більше 400 000 торгівельних марок; за даними ВОІВ за минулий рік загальна кількість заяв, поданих на міжнародну реєстрацію торгівельних марок, зросла на 42,9%.

Розвитком і захистом інтелектуальної власності у всьому світі займаються, головним чином, Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та Світова організація торгівлі (СОТ).

Всесвітня організація інтелектуальної власності - міжнародна організація у сфері інтелектуальної власності, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Діяльність організації присвячена розвитку збалансованої і доступної міжнародної системи інтелектуальної власності, що забезпечує винагороду за творчу діяльність, що стимулює інновації і вносить вклад до економічного розвитку при дотриманні інтересів суспільства шляхом співробітництва країн-членів (на даний момент членами ВОІВ є 184 країни) 29 . Практична діяльність ВОІВ полягає в здійсненні реєстраційної і програмної діяльності, забезпеченні міжурядової співпраці по адміністративним питанням інтелектуальної власності. Важливе місце в роботі ВОІВ займає програмна діяльність: забезпечення широкого визнання існуючих договорів, їх оновлення, створення нових договорів, організація співпраці в цілях розвитку. Одним з аспектів програмної діяльності ВОІВ є співпраця в цілях розвитку, у тому числі надання допомозі тим країнам, які її потребують. Останніми роками всередині ВОІС відбувається комплексний процес перебудови, частиною якого є переглянуті і розширені стратегічні цілі організації. За роки існування ВОІВ розроблена та адмініструється система міжнародних правових норм у найрізноманітніших галузях охорони інтелектуальної власності. Вона включає, зокрема, Постійну програму ВОІВ зі співробітництва у сфері авторського права та суміжних прав з метою розвитку. З 1994 року діє Центр ВОІВ з арбітражу та посередництва, який надає допомогу в їх розв'язанні.

Світова організація торгівлі - міжнародна організація, створена в 1995 році з метою лібералізації міжнародної торгівлі і регулювання торгово-політичних стосунків держав-членів 30 . СОТ відповідає за розробку і впровадження нових торгівельних угод, а також стежить за дотриманням членами організації всіх угод, підписаних більшістю країн світу і ратифікованих їх парламентами. У рамках СОТ створена система регулювання спорів з питань інтелектуальної власності, діє Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності ( Угода ТРІПС). СОТ має спеціальну угоду про співробітництво з ВОІВ. Регулювання відносин у рамках ТРІПС поширюється на авторські та суміжні права, товарні знаки, географічні позначення, промислові зразки, винаходи, топології інтегральних мікросхем, охорону закритої інформації і контроль за недобросовісною конкуренцією.

До глобальної системи охорони інтелектуальної власності належить і ряд міжнародних конвенцій та угод, що діють на світовому ринку інтелектуальної власності.

Загальні питання:

Конвенція, що затвердила Всесвітню організацію інтелектуальної власності (підписана в Стокгольмі 14.07.67 р. і змінена 02.10.79 р.)

Всесвітня декларація по інтелектуальній власності (від 26.06.2000 р.)

Договори по охороні промислової власності:

Договір про патентне право (прийнятий Дипломатичною Конференцією 01.06.2000 р.)

Інструкція до Договору про патентне право

Погоджені заяви:

Паризька конвенція про охорону промислової власності (від 20.03.83 р.)

Найробський договір про охорону олімпійського символу (від 26.09.81 р.)

Договір про закони по товарних знаках (Женева, 27.10.94 р.)

Угоди про класифікації:

Локарнська угода про затвердження Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарно, 08.10.68 р.)

Ніццка угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (від 15.06.57 р.)

Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію ( від 24.03.71 р.)

Договори про глобальну систему охорони:

Договір про патентну кооперацію ( PCT) (Вашингтон, 19.06.70 р.)

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадрид, 14.04.91р.)

Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових малюнків і моделей (06.11.25 р.)

Будапезький договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури (Будапешт, 28.04.77 р.)

Євразійська Патентна Конвенція (Москва, 09.09.94 р.)

Авторське право і суміжні права:

Всесвітня конвенція про авторське право від 06.09.52 р. (переглянута в Парижі 24.07.71 р.)

Угода про співпрацю в області охорони авторського права і суміжних прав (Москва, 24.09.93 р.)

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Женева, 29.10.71 р.)

Конвенція Берна про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт, 24.07.71 р.)

Міжнародна конвенція по охороні прав виконавців, виробників фонограм, мовних організацій (Рим, 26.10.61 р.)

Договір ВОІС по авторському праву (Женева, 20.12.96 р.)

Договір ВОІС по виконанням і фонограмам (Женева, 20.12.96 р.)

Охорона інтелектуальної власності ТНК в Україні

1 Недоліки законодавчої бази України для охорони інтелектуальної власності ТНК

Проблемы охраны интеллектуальной собственности сегодня вышли в мире на первый план и стали уже не просто юридическим или коммерческим вопросом. Вследствие всеобъемлющей интеллектуализации современной мировой экономики они все более становятся политической проблемой, связанной с экономической безопасностью и требуют стратегических подходов к их решению. Процессы интеллектуализации достигли чрезвычайно высокой интенсивности, немыслимой еще десятилетие назад. Сейчас в мире действуют свыше 4 млн. патентов; каждый год подается приблизительно 700 тыс. заявок на патентование.

Важно учитывать, что в основном уже сформировалась глобальная система регулирования охраны интеллектуальной собственности. Украина должна адаптироваться к ней, если намерена развиваться как составная часть мирового хозяйства, а не как экономика, отгороженная от мировых тенденций социально-экономического и технологического развития.

В Украине существует своя структура законодательной базы по охране интелектуальной собственности юридических и физических лиц. Принятые законы и постановления разрабатывались на снове международных соглашений и постановлений (Приложение 1) 1, с. 22 - 23 .

Большое значение для эффективной охраны интеллектуальной собственности имеет процесс вхождения Украины к региональные европейские структуры регулирования этой сферы, и прежде всего в структуры Европейского Союза. На этом направлении также имеются нерешенные проблемы - неопределенность позиции Украины относительно Евразийской патентной конвенции и налаживания отношений с Евразийской патентной организацией, отсутствие перспективных программ взаимодействия с Европейским патентным ведомством и Ведомством по гармонизации на внутреннем рынке (товарные знаки ЕС).

Доминирующую роль в сфере двухсторонних отношений в этой области, безусловно, играют США, являющиеся мировым технологическим лидером. Именно этот фактор, а не только угроза санкций со стороны Соединенных Штатов, является мощным стимулом, побуждающим к развитию системы охраны интеллектуальной собственности в Украине.

Следует подчеркнуть, что на протяжении последнего десятилетия в Украине происходил довольно интенсивный процесс становления системы охраны интеллектуальной собственности. На сегодня система органов регулирования сферы охраны интеллектуальной собственности в Украине находится в завершающей фазе формирования и уже способна выполнять свои основные функции. Она регулируется 37 законами и свыше 100 подзаконными актами, которые распространяют свое действие на, по крайней мере, 16 самостоятельных объектов авторского права в области науки, литературы и искусства, три вида объектов смежных прав, девять видов промышленной собственности и на сферу защиты от недобросовестной конкуренции. Однако эффективность системы снижается из-за наличия целого комплекса проблем, требующих безотлагательного решения.

В структуре системы охраны интеллектуальной собственности недоразвитыми являются элементы, которые обеспечивают коммерциализацию запатентованных достижений. При неблагоприятном климате для иностранного инвестирования это обуславливает низкий показатель высокотехнологического экспорта на душу населения, по которому Украина почти вдесятеро отстает от его среднемирового значения. А на роялти и лицензионные услуги в 2007 г. приходилось лишь 0,04% украинского экспорта услуг и 1,27% их импорта.

В совокупности проблем охраны интеллектуальной собственности в Украине наиболее острыми являются следующие проблемы: охрана компьютерных программ и баз данных (отметили 65,3% опрошенных УЦЭПИ экспертов), защита от недобросовестной конкуренции (55,6%), охрана знаков для товаров и услуг (товарных знаков) - 52,1%, охрана производителей аудиовизуальной продукции - 50,0%.

По мнению экспертов, созданию в Украине эффективной системы охраны интеллектуальной собственности препятствуют, прежде всего, недостатки правовой системы страны. Довольно значительную роль играют и господствующее в обществе пренебрежение к охране прав интеллектуальной собственности, отсутствие надлежащего информационного обеспечения деятельности в области охраны интеллектуальной собственности. Вместе с тем даже среди экспертов наблюдается определенная недооценка социально-экономических механизмов охраны интеллектуальной собственности.

Характерно, что больше половины из 2 тыс. опрошенных УЦЭПИ граждан не относят проблемы охраны интеллектуальной собственности к числу первостепенных проблем экономического развития Украины. В условиях ограниченной платежеспособности широких слоев населения действуют мощные стимулы к приобретению и потреблению продукции, изготовленной с нарушением прав интеллектуальной собственности. Почти 70% населения Украины потребляет поддельную продукцию, маркированную общеизвестными товарными знаками; лишь пятая часть населения никогда не покупает такой продукции. 42,4% граждан Украины покупают товары, которые дешевле, даже если они могут быть поддельными. Почти для 40% украинских потребителей качество поддельных товаров оказывается целиком приемлемым. Это указывает на то, что деформация правовых понятий у значительной части граждан поддерживается неприхотливостью их требований к качеству - что есть нормой для малообеспеченных слоев населения.

Низкие стандарты защиты интеллектуальной собственности в Украине во многом определяются значительным недостатком квалифицированных специалистов в этой сфере, что требует довольно большого объема специфических знаний. К сожалению, лишь с 2000 г. в этом вопросе начали появляться некоторые положительные сдвиги. Но и сегодня мощность образовательной системы низка и не может удовлетворить спрос на специалистов этого профиля. Наконец, следует отметить, что среди главных причин недостаточного уровня эффективности охраны интеллектуальной собственности украинских физических и юридических лиц за границей специалистами чаще всего называются «отсутствие у государства средств на патентование и осуществление регистрационных процедур за границей» (54,8% ответов экспертов), «низкий уровень правовой культуры в стране» (46,6%), «отсутствие надлежащих знаний и информации о порядке защиты интеллектуальной собственности за пределами Украины» (45,2%). На «законодательную неурегулированность в Украине вопросов трансфера технологий, в т.ч. в случаях выезда украинских специалистов на работу за границу», указывают 43,8% опрошенных УЦЭПИ экспертов. Питома вага України у світовому обсязі торгівлі наукоємною продукцією складає лише 0,1 %. Це в десять разів менше, ніж питома вага продукції Польщі, і у сотні разів менше, ніж питома вага Німеччини 1, с.20 .

Анализ, проведенный в УЦЭПИ, показал, что в структуре законодательного регулирования вопросов охраны интеллектуальной собственности не решены следующие важные проблемы:

владение и управление правами на объекты интеллектуальной собственности, созданные за счет средств государственного бюджета и общегосударственных централизованных фондов;

коллективное управление авторским и смежными правами;

регулирование рынка интеллектуальной собственности, передача на коммерческих основах прав на объекты интеллектуальной собственности;

нормативно-правовое обеспечение развития франчайзинга - продажи или временного предоставления в пользование товарного знака под контролем его собственника;

трансфер технологий за границу, что приводит к целенаправленному отбору, часто за бесценок, украинских технологий со стороны иностранных фирм; правовые механизмы, которые бы предотвращали представление заявок на изобретения в зарубежные страны, минуя патентное ведомство Украины, что приводит к неконтролируемому отплыву новых технологий за границу;

защита коммерческой информации предприятий, а также ноу-хау;

защита известных товарных знаков, которая не требует регистрации: в законах Украины вообще не дается определение этого термина, нет списка таких знаков;

защита фирменных наименований;

оценка стоимости нематериальных активов;

учет объектов интеллектуальной собственности;

внедрение более эффективной защиты научной интеллектуальной собственности против нарушений в этой сфере (присвоение результатов научной работы в форме фиктивного «соавторства»; публикация работниками государственных структур от своего имени результатов, которые содержатся в научно-аналитических материалах, представленных в них подчиненными организациями; воспроизведение результатов научных работ без ссылки на авторов или несанкционированная их публикация и пр.);

охрана рационализаторских предложений;

охрана пород животных;

охрана фольклора, народных художественных промыслов и традиционных знаний;

пробелы в антимонопольном законодательстве, которые делают возможным использование процедур патентования как способа монополизации рынков.

Несмотря на активизацию усилий правоохранительных органов по защите прав интеллектуальной собственности, общий уровень правонарушений в этой сфере остается высоким. Это является основанием для обвинения Украины в низких стандартах охраны интеллектуальной собственности. Так, Международный альянс интеллектуальной собственности поставил Украину первой в списке 58 стран с низкими стандартами охраны интеллектуальной собственности. В особенности это касается аудиовизуальной продукции, программного обеспечения, фармацевтических препаратов. По данным Международной федерации производителей фонограмм (International Federation of the Phonographic Industry - IFPI), Украина лидирует в Европе по уровню пиратства с показателем около 95% от объема рынка. Другая международная организация - Ассоциация производителей программного обеспечения (Business Software Alliance) в своем последнем «Отчете о пиратстве» отнесла Украину к десятке стран-пиратов программного обеспечения, где она (вместе с другими государствами-членами СНГ) с показателем пиратства 89% делит с Индонезией третье-четвертое места после Вьетнама и Китая, опережая Россию.

По данным украинской Ассоциации иностранных производителей фармацевтической продукции (AIPM), в Украине на этапе регистрации в Фармакологическом экспертном центре Министерства здравоохранения не учитывается наличие патентной защиты изобретений и промышленных образцов, не проводится патентная экспертиза препаратов, которые подаются на регистрацию. Это приводит к нарушению патентных прав на оригинальные лекарственные препараты. Как следствие, ведущие фармацевтические компании мира могут отказаться от поставки на рынок Украины инновационных лекарственных препаратов.

Міжнародні угоди гарантують громадянам України можливість отримання прав інтелектуальної власності в інших країнах. Зокрема, це дає можливість національним заявникам забезпечувати охорону прав промислової власності у ряді держав з мінімальними формальностями та мінімальними витратами.

Сучасне становище в охороні інтелектуальної власності в Україні

Державна політика у сфері правової охорони інтелектуальної власності України в достатній мірі забезпечує умови надання правової охорони заявникам на об'єкти промислової власності. Це підтверджують статистичні дані. Так, за І півріччя 2008 року до Державного департаменту інтелектуальної власності надійшло майже 28 тис. заявок на об'єкти промислової власності, що перевищило показник відповідного 2007 року на 21%. Загальна кількість заявок на винаходи та корисні моделі зросла на 18% і становить понад 8,5 тис. заявок, на промислові зразки - на 37% (понад 1,3 тис.). Кількість заявок на знаки для товарів і послуг зросла на 21% ( понад 17 тис.), при цьому кількість заявок, поданих за національною процедурою за відповідний період дорівнює майже 13 тис. 33 .

Найвищою винахідницькою активністю вирізняються наукові організації і навчальні заклади Міністерства освіти і науки України. У І півріччі 2008 року ними подано 1627 заявок, або 35,2% загальної кількості заявок від юридичних осіб, (протягом аналогічного періоду минулого року - 1242 заявок і 32,5% відповідно). Організаціями Міністерства охорони здоров'я подано 473 заявки (10,2% загальної кількості) проти 423 і 11,1% у І півріччя 2007 р.; Національної академії наук - 320 заявок і 6,9% (проти 292 і 7,6 %, відповідно у І півріччі 2007 року) 34 .

Найбільша кількість заявок від національних заявників подано за такими напрямами МПК: “Здоров'я, розваги” - 323 заявки (7,0% загальної кількості поданих ними заявок), “Металургія і оброблення металу” - 315 (6,8%), “Прилади (вимірювання, оптика, фотографія)” - 305 (6,6%), “Сільське господарство” - 175 (3,8%), “Транспортні засоби” -167 (3,6%) і „Медикаменти для терапевтичних, стоматологічних або гігієнічних цілей” - 148 (3,2%). Для іноземних заявників пріоритетами у патентуванні були такі напрями: “Хімія (органічна)” - 379 заявок (26,0% загальної кількості іноземних заявок), “Медикаменти для терапевтичних, стоматологічних або гігієнічних цілей” -184 заявки (12,6%) 33 .

У 2009 році маємо таку статистику: за І квартал до Держдепартаменту інтелектуальної власності надійшло 1144 заявки на винаходи ( 78 % у порівнянні з минулим роком), 1913 заявки на корисні моделі ( 74 % ), 398 заявок на промислові зразки, в тому числі 87 від іноземних заявників ( 62 % та 116 % відповідно ), 5807 заявок на зразки для товарів і послуг, в тому числі 2212 за Мадридською угодою та 696 від іноземних замовників ( всього 69 % у порівнянні з 2008 р.); зареєстровано 1020 винаходів, в тому числі 318 за процедурою РСТ (108 % в порівнянні з минулим роком), корисних моделей - 1992 ( 89 %), промислових зразків - 580 ( 95 %), зразків для товарів і послуг - 3689 (103 % в порівнянні з 2008 р.). Всього за І квартал 2009 р. надійшло 9262 заявки (у 2008 р. - 13167), було зареєстровано винаходів, промислових зразків і т.д. 7281 (у 2008 р. - 7402) 33 .

Однако в век информационных технологий, колоссального увеличения значимости информации достойным образом конкурировать с иностранными партнерами возможно только в том случае, если фирма сможет обеспечить полноценную защиту значимой для нее информации, предотвратить ее утечку. По подсчетам американских специалистов утечка 20% информации ведет к разорению фирмы в течение месяца в 60 случаев из 100 [ 36 ].

В украинских условиях обеспечить действенную защиту информации крайне сложно, так как реальностью нашего времени стало практически свободная продажа баз данных об отечественных компаниях на рынке, даже тех, защиту которых обязано обеспечивать государство в лице своих уполномоченных органов. Украинский бизнес по факту остается «прозрачным» для всякого рода авантюристов, хакеров, мошенников и недобросовестных сотрудников компаний.

В настоящее время нет четкой и единой классификации видов конфиденциальной информации, хотя нормативными актами установлено свыше 30 ее разновидностей. Но определенные попытки такой классификации предпринимались учеными [ 28 ].

Под понятие коммерческой тайны могут подпадать самые разнообразные сведения и знания, как технического характера, так и организационного или финансового. Например, коммерческой тайной может являться изобретение, на которое работодатель, умышленно сохраняющий его в тайне, принял решение не подавать заявку. В качестве коммерческой тайны не возбраняется охранять стратегию фирмы при продвижении товара на рынок, или оригинальное решение и т.п.

Самый значительный блок проблем, который постоянно увеличивается, - защита произведений и фонограмм. «Пиратская» продукция обращается на российском рынке параллельно с лицензионной, меры борьбы с этим явлением пока не принесли ощутимых результатов. Очевидно, что только репрессивными мерами искомый результат не будет достигнут, следует разрабатывать дополнительные «мягкие» меры борьбы с этим явлением. Например, снижать стоимость лицензионной продукции, увеличивать уровень защиты авторских произведений до их выпуска в серийное производство, повышать культуру потребления и т.п.

Еще один важный аспект данной проблемы - охрана авторских произведений и фонограмм в Сети Интернет. Появление новых технологических возможностей привело к широкому использованию объектов авторских и смежных прав в цифровых интерактивных сетях, в том числе в Интернете.

В настоящее время в Украине возможности интерактивных сетей и электронной почты используют миллионы человек. Для городов с населением свыше 100 тыс. человек, проникновение широкополосного доступа в сеть Интернет составило более 38%. Т.е. 38% украинских семей имеют качественный и быстрый доступ в сеть Интернет. Согласно данным консалтинговой компании IKS consulting, на начало 2011 года в Украине услугами широкополосного доступа в сеть Интернет составло болем 3 млн частных домохозяйств. При этом стоит кметить, что это именно абоненты широкополосного интернета, т.е. не учитываются абоненты мобильного Интернета или коммутируемого доступа. Динамика роста за последние 1,5 года приведена на графике [ 15 ]:

График 1. Количество частных абонементов и уровень широкополосного доступа в домохозяйства Украины.

Использование Интернет чаще всего затрагивает именно объекты авторских и смежных прав (литературные, художественные, музыкальные произведения, фонограммы, программы для ЭВМ, продукты мультимедиа и т.д.).

Большинство произведений и объектов смежных прав используются в цифровых сетях и при создании продуктов мультимедиа с грубыми нарушениями действующего законодательства.

Произведения в электронной форме, доступные в цифровой сети, могут быть восприняты неограниченным кругом пользователей в любое время по желанию каждого из них. Не имеющие специальной защиты произведения, будучи однажды преобразованы в цифровую форму и загружены в цифровую сеть, становятся легкой добычей для нарушителей.

Очевидно, что отдельные правообладатели не в состоянии отслеживать распространение охраняемых объектов в цифровых сетях и их использование при создании продуктов мультимедиа. Правообладатели фактически лишены возможности защищать свои права в цифровой среде теми же способами, что и при обычном использовании охраняемых авторским правом объектов.

Правда, использование произведений в украинском Интернете происходит в основном на некоммерческих началах. Например, «ex.ua» является собранием видеоматериалов (фильмов, сериалов, мультфильмов и т.п.) с целью их хранения, без предварительной оплаты объемов занимаемых Гб/Мб. Но перед многими контент-провайдерами, переводящими свою деятельность на коммерческую основу, стоят проблемы легализации своей деятельности. Сегодня более 99 процентов авторских произведений и фонограмм распространяются через Интернет бесплатно.

Существующий международный опыт показывает, что создание специализированной организации позволяет наилучшим образом осуществлять деятельность по сбору вознаграждения и защите прав в сфере новых цифровых и компьютерно-сетевых технологий. Подобные «мультимедийные организации» не так давно были созданы в странах Западной Европы. Например, во Франции, законодательство об авторском праве в которой во многом аналогично российскому, действует мультимедийное общество SESAM, собирающее вознаграждение за использование произведений в Интернете [ 14 ].

Международное сообщество выработало в 1996 году и достаточно быстро приняло так называемые «Интернет-договоры» ВОИС - Договор ВОИС об авторском праве 1996 года (Женева, 20.12.96 г.) и Договор ВОИС об исполнениях и фонограммах 1996 года (Женева, 20.12.96 г.). В настоящее время ведется работа над аналогичным договором об аудиовизуальных исполнениях, готовятся первые проекты договора об охране прав вещательных организаций.

Шляхи вдосконалення охорони інтелектуальної власності в Україні

У сукупності проблем охорони інтелектуальної власності в Україні найгострішими є такі:

охорона комп'ютерних програм і баз даних (відзначили 65,3% опитаних експертів);

захист від недобросовісної конкуренції (55,6%);

охорона знаків для товарів і послуг (товарних знаків) -- 52,1%;

охорона виробників аудіовізуальної продукції -- 50,0% 35 .

Так, Міжнародний альянс інтелектуальної власності поставив Україну першою в списку 58 країн із низькими стандартами охорони інтелектуальної власності. Особливо це стосується аудіовізуальної продукції, програмного забезпечення, фармацевтичних препаратів. За даними Міжнародної федерації виробників фонограм (International Federation of the Phonographic Industry -- IFPI), Україна лідирує в Європі за рівнем піратства з показником близько 95% від обсягу ринку. Інша міжнародна організація -- Асоціація виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance) у своєму останньому «Звіті про піратство» віднесла Україну до першої десятки країн -- піратів програмного забезпечення, де вона (разом з іншими державами -- членами СНД) із показником піратства 89% ділить з Індонезією третє-четверте місця після В'єтнаму й Китаю, випереджаючи Росію 35 .

Вищеназвані проблеми є пріоритетними для транснаціональних корпорацій, таких, як Microsoft, ABBYY, Apple та ін.

Створенню в Україні ефективної системи охорони інтелектуальної власності перешкоджають наступні причини:

відсутності довгострокової стратегії наукового та інноваційного розвитку держави;

низькі стандарти захисту інтелектуальної власності в Україні;

недоліки правової системи країни;

пануюча в суспільстві зневага до охорони прав інтелектуальної власності;

в умовах обмеженої платоспроможності широких верств населення діють потужні стимули до придбання та споживання продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної власності.

Майже 70% населення України споживає підроблену продукцію, маркіровану загальновідомими товарними знаками, а ніколи не купує її лише п'ята частина населення; 42,4% громадян України купують дешевші товари, навіть якщо вони можуть бути підробленими; майже 40% українських споживачів якість підроблених товарів вважає цілком прийнятною 35 .

Хоча на сьогоднішній день система охорони інтелектуальної власності в Україні сформована, на мою думку вона вимагає певних доробок:

власникам інтелектуального продукту (юридичним і фізичним особам), а також творчим спілкам України важливо активізувати процес створення недержавних організацій із питань охорони інтелектуальної власності

необхідно ужити заходів для посилення координації діяльності органів виконавчої влади, зокрема правоохоронних органів, із метою створення цілісної системи забезпечення дотримання законодавства про охорону інтелектуальної власності;

треба розробити систему економічних стимулів у Держбюджеті необхідно передбачити належне фінансування видатків на розвиток інфраструктури охорони інтелектуальної власності доречним було б проведення в українських ЗМІ широкомасштабної освітньої кампанії, спрямованої на формування в населення України правової культури, поваги до інтелектуальної власності,

відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності має полягати у встановленні додаткових штрафів та покарань, щоб відбивали бажання порушувати ці права в майбутньому

перейняти досвід світових стран у боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності

звернутись за допомогою та проханням у розробці методів в боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності до світових організації охорони інтелектуальної власності

Висновки

Все озвученные в работе вопросы требуют самого пристального внимания и скорейшего решения, поскольку обусловливают массовость и устойчивость нарушений прав интеллектуальной собственности. Без решения этих проблем (а они теснейшим образом связаны с вопросами доходов населения, реальной заработной платы в стране, свободой предпринимательской деятельности как отечественных, так и зарубежных компаний) и при надежде исключительно на уже существующие способы защиты интеллектуальной собственности в экономике Украины будут и в дальнейшем происходить сбои. Так же нельзя не согласиться с мнением о том, что многие граждане Украины просто финансово «не потянут» покупки лицензированных продуктов, и, следовательно, нужны меры технической и финансовой помощи в решении данной проблемы.

Отсутствие действенных механизмов защиты интеллектуальной собственности препятствует созданию полноценного экономического оборота объектов интеллектуальной собственности, приводит к недооценке активов предприятий, из-за «утечки» информации наносится вред их деловой репутации и в ряде случаев становится причиной банкротств, «недружественных поглощений», препятствует нормальной работе международных компаний в Укаине и многое другое. В Украине действуют специальные фирмы, занимающиеся промышленным шпионажем, конкурентной разведкой и т.п. Механизм защиты коммерческой тайны недостаточно отработан и законодательно урегулирован.

У сукупності проблем охорони інтелектуальної власності в Україні найгострішими є охорона комп'ютерних програм і баз даних; захист від недобросовісної конкуренції; охорона знаків для товарів і послуг (товарних знаків);охорона виробників аудіовізуальної продукції. Необходимо пересмотреть меры борьбы с «пиратской» продукций, которой, несмотря на масштабные рейды правоохранительных органов, меньше на рынке не становится.

Сеть Интернет - также представляет собой особую и наиболее сложную область защиты продуктов интеллектуальной собственности. Эти вопросы до конца не отработаны не только в Украине, но и во всем мире.

Створенню в Україні ефективної системи охорони інтелектуальної власності перешкоджають певні причини (відсутності довгострокової стратегії наукового та інноваційного розвитку держави, брак кваліфікованих фахівців, недоліки правової системи, пануюча в суспільстві зневага до охорони прав інтелектуальної власності та ін.). Система охорони інтелектуальної власності в Україні, на мою думку, вимагає певних доробок (необхідно активізувати процес створення недержавних організацій із питань охорони інтелектуальної власності, необхідно ужити заходів для посилення координації діяльності органів виконавчої влад із метою створення цілісної системи забезпечення дотримання законодавства про охорону інтелектуальної власності, треба розробити систему економічних стимулів комерціалізації запатентованих науково-технічних досягнень, у Держбюджеті необхідно передбачити належне фінансування видатків на розвиток інфраструктури охорони інтелектуальної власності, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності має полягати у встановленні додаткових суворіших санкцій, які можуть полягати в додаткових штрафах, і не тільки на користь бюджету, а й на користь самого суб'єкта права інтелектуальної власності, перейняти досвід світових стран у боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності, звернутись за допомогою та проханням у розробці методів в боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності до світових організації охорони інтелектуальної власності).