Закладено якісні передумови дерегуляції підприємницької діяльності. Реалізація положень Програми економічних реформ на 2010-2014 рр., початок пенсійної і кульмінація податкової реформ попри свою неоднозначну оцінку щодо ефекту в суспільстві від їх здійснення заклали основні передумови дерегуляції середовища підприємницької діяльності. Зокрема, напрацьовано низку практичних заходів: зменшено кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню; здійснено поділ функцій стандартизації, контролю відповідності й ринкового нагляду; посилено загальну безпеку продукції та відповідальність за збиток, завданий дефектною продукцією; створено єдиний орган сприяння залученню інвестицій; впорядковано регулювання комерційних суперечок і підвищено ефективність забезпечення виконання контрактів; спрощено систему оподаткування та знижено ставки податку на прибуток; уніфіковано обов'язкові відрахування на соціальне забезпечення. Крім того, введено додаткові гарантії кредиторам, істотно спрощено процедури створення підприємств. Також, проведено гармонізацію регламентів національного технічного регулювання товарів та системи контролю за якістю продовольчих продуктів зі стандартами і сертифікаційними вимогами Європейського Союзу. Це, зокрема, знайшло відображення в поліпшенні в 2011 р. показників таких складових Індексу економічної свободи як свобода від корупції, фіскальна свобода, свобода ринку праці, грошово-кредитна свобода. Суттєво, що незначне поліпшення індексу на 0,3 пункту відбулося на тлі загальносвітової тенденції до зниження цього показника на 1-2 пункти. Відбулось законодавче закріплення для суб'єктів малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у Податковому кодексі України.

Відсутність з боку Уряду системного діалогу з підприємницьким середовищем у 2010 р. викликала, під час затвердження Парламентом України Податкового кодексу, масштабні акції громадської непокори підприємців малого бізнесу, так званий «Підприємницький Майдан». Налагодження діалогу та пошук компромісних рішень у 2011 р. продемонстрував можливість та позитивний приклад конструктивного вирішення складних проблем за столом переговорів між урядом та зацікавленими групами підприємницького середовища. Це рішення тим більш важливе, бо воно завершило 13-річний період розгляду Парламентом проекту закону про спрощену систему оподаткування для малого підприємництва. Кроками на підтримку розвитку підприємництва стали також:

- прийняття Закону України про гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності, який суттєво скоротив перелік економічних злочинів та переглянув у бік пом'якшення каральні санкції. В перспективі бізнес очікує подальшої декриміналізації економічних злочинів та встановлення адекватної симетричної відповідальності для усіх учасників господарського процесу, і у тому числі посадових осіб органів державної влади, рішення або бездіяльність яких в умовах системної корупції часто визначають законність чи незаконність окремої економічної операції;

- прийняття Закону України про скорочення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Було скорочено 31 % ліцензій на види господарської діяльності, у підсумку було скорочено ліцензування 93,9 % видів робіт;

- спрощення припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням. Це спрощення базується на реалізації принципу мовчазної згоди та визначенню суб'єктом бізнесу терміну ліквідації для прийняття вимог кредиторів (для юридичних осіб від 2 до 6 місяців, а фізичних осіб-підприємців - від 2 до 3 місяців);

- скасування свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання та скасування дозволу Міністерства внутрішніх справ України на виготовлення печатки для суб'єктів господарювання;

- прийняття Закону про посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за порушення вимог законодавства у сфері державної регуляторної політики;

- прийняття Закону про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який визначив вичерпний перелік документів дозвільного характеру та забезпечив його максимально можливе на сьогодні скорочення;

- прийняття Закону про спрощення порядку проходження технічного огляду транспортного засобу та відмови від додаткових документів, крім посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб.

Триває робота щодо розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проектів актів щодо оптимізації переліків платних послуг, їх розподілу на адміністративні та господарські, відмови від надання органами виконавчої влади господарських послуг, які можуть бути надані суб'єктами господарювання, та деякі інші. Водночас законодавче регулювання не покращує бізнес-клімат, якщо на практиці органи державної влади і місцевого самоврядування належним чином не виконують вимоги законодавства. В умовах системної корупції в Україні, про яку свідчать міжнародні рейтинги та опитування, позитивні зміни законодавства може бути нівельовано неефективністю державного управління. Так, в травні 2011 р. на виконання положень Програми економічних реформ Верховна Рада України схвалила Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а лише через 2 місяці в липні зазначений перелік було збільшено на 8 документів дозвільного характеру відповідно до нового Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». Посилюється негативна тенденція до імітації виконання законодавчих вимог. Так, наприклад, з моменту набрання чинності Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» значна кількість документів дозвільного характеру, отримання яких не передбачено Законом, а передбачено лише нормативно-правовими актами уряду України та органів виконавчої влади - мала б автоматично втратити чинність (як такі, що не увійшли до зазначеного переліку). Проте на практиці цього не відбулось.

Для збереження надмірного контролю за суб'єктами господарювання органи державної влади розпочали практику визнання низки документів, які не увійшли до зазначеного переліку, проте на підзаконному рівні супроводжують отримання документу дозвільного характеру, такими, що не є дозвільними. Такі листи-погодження, накази тощо за своїм характером до дозвільної системи у сфері господарської діяльності не належать, а тому й і не передбачені Переліком. Ця практика суперечить проголошеному курсу на модернізацію економіки та створення сприятливого бізнес клімату. Подібна ситуація спостерігається також щодо реформування системи ліцензування. В значній мірі скорочення кількості видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, було здійснено за рахунок штучного об'єднання кількох видів господарської діяльності в один. Частка скасованих видів діяльності, що підлягали ліцензуванню, в загальному обсязі ліцензій, які було видано у 2010 р., була незначною та складала, зокрема, по окремих видах: виконання авіаційно-хімічних робіт 0,003 %, або всього 9 ліцензій; пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок - 0,006 %, або 16 ліцензій; виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння - 0,02 %, або 44 ліцензії; пошук (розвідка) корисних копалин - 0,05 %, або 134 ліцензії. Таким чином, стверджувати про кардинальне спрощення вимог до підприємницької діяльності в сфері ліцензування передчасно. Аналогічна ситуація склалась і у сфері державного нагляду та контролю. Хоча у 2011 р. й відбулось скорочення планових перевірок суб'єктів господарювання, проте натомість збільшилась кількість позапланових перевірок. В результаті адміністративний тиск на суб'єктів господарювання не зазнав суттєвого скорочення, хоча це було метою реформування.

Неналежне та неефективне впровадження реформ стосується не лише суб'єктів малого та середнього підприємництва, суб'єкти великого бізнесу також стають заручниками нереформованої системи. Зокрема, суперечлива ситуація склалася зі скасуванням свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання. Скасування свідоцтва привело не до скорочення витрат суб'єктів господарювання, а навпаки, до збільшення витрат через необхідність замість надання копії свідоцтва отримувати платні витяги з відповідного єдиного державного реєстру. Лише наприкінці грудня 2011 р. було схвалено проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо питань з видачі ліцензій, за яким необхідність отримання виписки скасовано шляхом надання органам ліцензування можливості отримувати інформацію з єдиного державного реєстру безпосередньо.

Активізації підприємництва як інтегрального соціально-економічного процесу, розбудові ефективних підприємницьких стратегій має належати ключове місце в новій моделі вітчизняної економіки в умовах посткризового відновлення. Вимір підприємництва має включатися у всі напрями економічної політики держави з метою формування дієвої системи умов, стимулів і мотивацій реалізації економічного потенціалу країни. Розвиток національного підприємництва є особливо актуальним у період пошуку нових економічних моделей та стратегій, що сприятимуть посиленню стійкості та формуванню джерел розвитку національної економічної системи.

Однією із передумов розвитку економічного діалогу між бізнесом і владою та реалізації бізнесом його соціальної відповідальності є детінізація економіки. Існуючий стан тінізації національної економіки стає ризиком для реалізації реформ. Залишається загрозливо високим рівень корупції. За оцінками Transparency International, у 2011 р. Україна опустилася з 134 на 152 місце в рейтингу корумпованості зі 183 країн. Серед найнебезпечніших проявів корупції в Україні експерти відзначають політичну корупцію, корумпованість судової системи, хабарництво в органах прокуратури та МВС, корупційні прояви у сфері охорони здоров'я; корупційний тиск на суб'єктів господарювання з боку контролюючих органів; непотизм (кумівство) в органах державної влади, корупційні схеми при перерозподілі національного багатства та природних ресурсів. Як наслідок, руйнується держава як інституція, відбувається відчуження влади від суспільства, знижується імідж країни, ефективність політичних та судових інститутів, неефективно розподіляються та використовуються державні кошти та ресурси, зростає рівень тіньової економіки. Детінізація економіки є складовою процесу формування середовища для партнерства влади та бізнесу. За даними міжнародних експертів, Україна входить до двадцятки країн-«лідерів» з найбільшим обсягом відпливу тіньового капіталу з країни (майже 9 млрд. дол. на рік). Отже, тіньовий капітал є потужним незадіяним інвестиційним ресурсом для розвитку бізнесу в України та ресурсом для стабілізації її фінансової системи. Завдання влади щодо детінізації економічних відносин полягає, з одного боку, у розвитку стимулів для перебування бізнесу у легальній економіці та залученні тіньових капіталів некримінального походження у легальний сектор, з іншого, у створенні умов, за яких тіньова економічна діяльність стає надто ризикованою та коштовною. Певні кроки у напрямі детінізації економіки вже зроблено такі, як:

? вдосконалено правові та організаційні засади протидії корупції, зокрема схвалено національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 рр., прийняті закони України «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні порушення»;

? спрощено дозвільну систему та процедури ліцензування, зокрема, законодавчо затверджено вичерпний перелік документів дозвільного характеру, забезпечено перехід від принципу «єдиного офісу» до принципу «єдиного вікна» під час видачі документів дозвільного характеру, спрощено дозвільні процедури у будівництві, скорочено перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, тощо;

? законодавство у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, приведено у відповідність з рекомендаціями ФАТФ;

? Україну виключено зі списку країн, що мають стратегічні недоліки системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму («сірого» списку ФАТФ);

? вдосконалено правові та організаційні засади протидії корупції, зокрема, створено Національний антикорупційний комітет, схвалено Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 рр., прийняті Закони України «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні порушення», указ президента України «Про першочергові заходи з реалізації Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Проте ці заходи є недостатніми для радикального скорочення рівня тінізації та корупції в національній економіці. Зважаючи на зазначені ризики для реалізації програми економічних реформ, стратегічними пріоритетами детінізації економіки слід вважати: детінізацію фінансових потоків; легалізацію ринку праці та детінізацію земельних відносин. Щоб здійснювана політика сприяла розвитку підприємництва була більш ефективною - необхідний моніторинг її реалізації, постійне відстежування стану становлення малого бізнесу в Україні. Потрібна оперативна і узагальнююча інформація про малі підприємства, їх створення, функціонування і ліквідацію, результати маркетингових досліджень ринків товарів і послуг з метою виявлення ніш на цих ринках і визначення на цій підставі пріоритетних напрямків розвитку малого бізнесу. Отже, незважаючи на всі дії держави, які були спрямовані на підтримку і стимулювання малого підприємництва в Україні, його темпи розвитку ще далекі від бажаних, багато створених малих підприємств переходять в «тінь» чи взагалі припиняють свою діяльність. З огляду на це, реалізація запропонованих в роботі напрямів удосконалення регулювання становлення та розвитку малих підприємств в Україні допоможе прискорити процес розвитку малого підприємництва, визначити оптимальні сфери його застосування та забезпечить створення в країні нових робочих місць. Активізації підприємництва як інтегрального соціально-економічного процесу, розбудов ефективних підприємницьких стратегій має належати ключове місце в новій моделі вітчизняної економіки в умовах посткризового відновлення. Вимір підприємництва має включатися у всі напрями економічної політики держави з метою формування дієвої системи умов, стимулів і мотивацій реалізації економічного потенціалу країни.

Розвиток національного підприємництва є особливо актуальним у період пошуку нових економічних моделей та стратегій, що сприятимуть посиленню стійкості та формуванню джерел розвитку національної економічної системи.

Передусім слід спрямувати зусилля на пожвавлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту. Пріоритет має надаватися напрямкам, що сприяють швидкому позитивному ефекту розкриття потенціалу внутрішнього ринку для економічного зростання, зберігаючи при цьому збалансованість розвитку окремих складових попиту.

По-перше, слід максимально використати потенціал стимулювання попиту, що міститься у політиці щодо бюджетних видатків, шляхом раціоналізації їх структури та механізмів здійснення, а саме:

- забезпечити реалізацію низки великих інфраструктурних проектів, що мають підвищити внутрішній попит на вітчизняну промислову продукцію;

- упорядкувати сферу державних закупівель;

- раціоналізувати структуру бюджетних соціальних

видатків.

По-друге, слід вжити заходів щодо розбудови внутрішнього ринку з метою якнайповнішого та якнайшвидшого доведення стимулюючого ефекту внутрішнього попиту безпосередньо до виробника. З цією метою має бути вжито таких заходів:

- удосконалення системи інформування реальних та потенційних покупців і продавців;

- забезпечення пріоритетного розвитку мережі засобів прямих поставок сільськогосподарської та продовольчої продукції споживачеві;

- поширення практики створення муніципальних торговельних закладів;

- удосконалення антимонопольного законодавства та підвищення ефективності діяльності Антимонопольного комітету України.

По-третє, збільшення попиту та розбудова внутрішніх ринків мають неодмінно супроводжуватися комплексом заходів щодо підтримки вітчизняного виробника.

6. Практична частина

Вихідні дані:

Здійснити оцінку ефективності відтворювального процесу на машинобудівному підприємстві, використовуючи показники, наведені в табл.1.

Методичні рекомендації

Оцінки ефективності відтворювального процесу на підприємстві треба провести у такій послідовності:

1. Визначити розмір оборотних коштів в сфері виробництва за період 2001-2005 рр.

2. Визначити розмір оборотних коштів в сфері обігу за період 2001-2005 рр.

3. Визначити загальний розмір оборотних активів по підприємству та за період 2001-2005 рр.

Оборотні кошти в сфері виробництва включають в себе виробничі запаси, незавершене виробництво. Оборотні кошти в сфері обігу складаються з готової продукції та інших оборотних активів. Дані розрахунків, виходячи з даних таблиці 1, розмістимо в таблиці 2.

Таблиця 2 Розподіл оборотних коштів підприємства за цільовим призначенням, 2005 - 2009 рр.

Отже, загальний обсяг оборотних коштів в сфері виробництва за п'ять років склав 55338,50 тис.грн., в сфері обігу - 303714,60 тис.грн. Загальний обсяг активів підприємства за період 2005 - 2009 рр. склав 387661,00 тис.грн.

Проаналізувати тенденції зміни тривалості структурних складових відтворювального процесу.

Розрахувати тривалість відтворювального циклу за період 2005-2009 рр.

Цей показник розраховується за формулою:

(3.1)

де Т - тривалість відтворювального циклу, дн.; Д - тривалість планового періоду, дн.; ОК - вартість оборотних активів в сфері виробництва і обігу, тис. грн.; ВР - виручка від реалізації продукції, тис. грн.

Визначити динаміку тривалості відтворювального циклу за період 2005-2009 рр.

Розрахунок показника і динаміки тривалості відтворювального циклу:

2005 рік

;

2006 рік

;

абсолютне відхилення 2006 року від 2005 = 7,85;

2007 рік

;

абсолютне відхилення 2007 від 2006 = 11,59;

2008 рік

;

абсолютне відхилення 2008 від 2007 = -30,69;

2009 рік

;

абсолютне відхилення 2009 від 2008 року = 3,49;

абсолютне відхилення 2009 від 2005 року = -7,76.

Отже, показник динаміки тривалості відтворювального циклу за період 2005-2009 рр. знизився на 7,76 днів, при тому, що за цей період показував збільшення на 11,59 днів у 2007 році. Найбільше зниження відбулось у 2008-му - на 30,69 днів.

Розрахувати показник тривалості знаходження оборотних коштів в сфері виробництва (Тс.вир.) за наступною формулою:

3.2

де В - вартість виробничих запасів та незавершеного виробництва, тис. грн.

Розрахуємо показник знаходження оборотних коштів в сфері виробництва, днів:

;

;

;

;

;

Визначити динаміку тривалості знаходження оборотних коштів в сфері виробництва за період 2005-2009 рр.

За період з 2005 до 2009 рр. тривалість знаходження оборотних коштів у сфері виробництва змінювалась наступним чином:

2006 р.: зниження на 0,3 днів;

2007 р.: збільшення на 2,19 днів;

2008 р.: збільшення на 1,32 днів;

2009 р.: збільшення на 0,2 днів.

У порівнянні з 2005 роком 2009-го року тривалість знаходження оборотних коштів у сфері виробництва збільшилась на 3,41 днів.

Розрахувати тривалість процесу виробництва (Т п.вир.).

Цей показник визначається за формулою:

(3.3)

де НЗВ - вартість незавершеного виробництва, тис. грн.

Визначимо тривалість процесу виробництва, днів:

;

;

;

;

;

Визначити динаміку тривалості процесу виробництва за досліджуваний період.

Динаміка показника тривалості процесу виробництва виглядала наступним чином:

2006 р.: зниження на 0,15 днів;

2007 р.: збільшення на 2,75 днів;

2008 р.: зниження на 2,44 днів;

2009 р.: збільшення на 1,46 днів.

У порівнянні з 2005 роком 2009-го року тривалість процесу виробництва збільшилась на 0,92 днів.

Розрахувати тривалість перебування оборотних коштів у виробничих запасах (Твз) за наступною формулою:

;

де ВЗ - вартість виробничих запасів, тис. грн.

Визначимо тривалість перебування оборотних коштів у виробничих запасах, днів:

;

;

;

4;

;

Визначити динаміку тривалості перебування оборотних коштів у виробничих запасах за період 2005-2009 рр.

Динаміка показника тривалості перебування оборотних коштів у виробничих запасах виглядала наступним чином:

2006 р.: збільшення на 0,55 днів;

2007 р.: зниження на 0,56 днів;

2008 р.: збільшення на 3,76 днів;

2009 р.: зниження на 1,26 днів.

У порівнянні з 2005 роком 2009-го року тривалість процесу виробництва збільшилась на 2,49 днів.

Розрахувати тривалість перебування оборотних коштів в сфері обігу (Тс.об.).

Цей показник визначається наступним чином:

; (3.5.)

де ОКс.об - вартість оборотних коштів в сфері обігу, тис. грн.

Визначимо показник тривалості перебування оборотних коштів у сфері обігу, днів:

= 459,19;

= 467,06;

= 475,66;

= 444,79;

= 450,74;

Визначити динаміку тривалості перебування оборотних коштів в сфері обігу за досліджуваний період.

Динаміка показника тривалості перебування оборотних коштів у сфері обігу виглядала наступним чином:

2006 р.: збільшення на 7,87 днів;

2007 р.: збільшення на 8,6 днів;

2008 р.: зниження на 30,87 днів;

2009 р.: збільшення на 5,97 днів.

У порівнянні з 2005 роком 2009-го року тривалість обігу знизилась на 8,45 днів.

Визначити показники питомої ваги сфери виробництва в загальній тривалості відтворювального циклу та їх динаміку за період 2005-2009 рр.

Проаналізувати динаміку обсягів оборотних коштів в сфері виробництва та обсягів реалізованої продукції за досліджуваний період.

Аналіз доцільно показати в таблиці (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка обсягів оборотних коштів в сфері виробництва та обсягів реалізованої продукції за досліджуваний період та питома вага показників

Проаналізувати тенденції змани структурних складових відтворювального процесу в сфері виробництва.

Визначити динаміку обсягів оборотних коштів, що вкладені в товароматеріальні запаси, обсягів оборотних коштів, що знаходяться в незавершеному виробництві

Проведемо аналіз динаміки в таблиці 4.

Таблиця 4. Динаміка обсягів оборотних коштів, що вкладені в товароматеріальні запаси, обсягів оборотних коштів, що знаходяться в незавершеному виробництві

Визначити показники питомої ваги оборотних коштів, вкладених в товароматерільні запаси, в загальній вартості оборотних активів підприємства та в загальній вартості коштів, що перебувають в сфері виробництва; проаналізувати їх динаміку за 2005-2009 рр. Дані розташуємо в таблиці 5.

Таблиця 5. Питома вага оборотних коштів, вкладених в товароматерільні запаси, в загальній вартості оборотних активів підприємства та в загальній вартості коштів, що перебувають в сфері виробництва

Визначити показник питомої ваги оборотних коштів, що знаходяться в незавершеному виробництві, в загальній вартості оборотних активів підприємства та в загальній вартості коштів, що перебувають в сфері виробництва; проаналізувати їх динаміку за 2005-2009 рр. Визначимо показники в таблиці 6.

Таблиця 6. Аналіз питомої ваги оборотних коштів, що знаходяться в незавершеному виробництві, в загальній вартості оборотних активів підприємства та в загальній вартості коштів, що перебувають в сфері виробництва

Проаналізувати тенденції зміни структурних складових відтворювального процесу в сфері обігу.

Проаналізувати динаміку обсягів оборотних коштів в сфері обігу за досліджуваний період (табл. 7).

Таблиця 7. Динаміка обсягів оборотних коштів в сфері обігу за період 2005 - 2009 рр.

Загалом зміна показника за п'ять років відбулась у бік збільшення на 10141,90 тис.грн.

Визначити показники питомої ваги оборотних коштів, вкладених в готову продукцію, в загальній вартості оборотних активів в сфері виробництва і обігу; проаналізувати їх динаміку за 2005-2009 рр. (табл. 8)

Таблиця 8. Показники питомої ваги оборотних коштів, вкладених в готову продукцію, в загальній вартості оборотних активів в сфері виробництва і обігу

Проаналізувати ефективність відтворювальних процесів, що здійснюються на підприємстві.

Розрахувати показники кількості оборотів оборотних коштів (К об.) за наступною формулою:

;

Цей показник є відношенням суми оборотних виручки від реалізації до загального обсягу оборотних коштів, які перебувають у сфері виробництва та обігу. Доцільно розташувати їх у таблиці, показавши одночасно динаміку (табл. 9).

Таблиця 9. Розрахунок показника кількості оборотів оборотних коштів

Загальне відхилення показника за час аналізу дорівнює 0, тобто показники 2009-го і 2005-го років приблизно рівні.

Розрахувати показник, що характеризує «витрату» оборотних коштів на створення 1 грн. Реалізованої продукції (Р), наступним чином:

;

За схемою, аналогічною попередній, розрахуємо даний зворотній показник (табл. 10).

Таблиця 10. Розрахунок показника “витрати” оборотних коштів на створення 1 грн. реалізованої продукції

Загальне відхилення показника за 5 років складає -0,01 грн.

Проаналізувати динаміку показника кількості оборотів оборотних коштів та показника, що характеризує “витрату” оборотних коштів на створення 1 грн. реалізованої продукції, за період 2005-2009 рр.

Динаміку представлено у таблицях 9 і 10 відповідно поряд із розрахунками.

Визначити показник приросту обсягів виробництва за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів (?V), який розраховується за формулою:

,(3.8.)

де Т1 - тривалість відтворювального циклу в базисному періоді, дн.;

Т2 - тривалість відтворювального циклу в поточному періоді, дн.

Розрахунок починаємо з 2006-го року, прийнявши 2005-й за базовий, адже для порівняння 2005-го з базою відсутні базові показники.

;

;

;

.

Проаналізувати тенденції зміни приросту обсягів виробництва за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів за досліджуваний період

Отже, за період з 2005 до 2009 рр. обсяги виробництва за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів два рази змінювались у бік зниження - в цілому на 3126,86 тис.грн. - і два рази у бік збільшення - в цілому на 1886,38 тис.грн. Слід звернути увагу, що 2005 рік не досліджувався через відсутність бази аналізу. Таким чином, за чотири (не за п'ять) років спостерігаємо зниження темпів приросту обсягів виробництва за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів.

Визначити розмір вивільнення (або додаткового залучення) оборотних коштів (?Со) за наступною формулою:

(3.9)

;

;

;

.

Проаналізувати тенденції зміни потреби підприємства в оборотних коштах за період 2005-2009 рр.

Отже, протягом періоду аналізу відчувалась потреба в оборотних коштах лише у 2008 році в обсязі 4231,15 тис.грн. В інші періоди вивільнення складало позитивне значення, а це свідчить про ефективну господарську діяльність.

Розрахувати денну потребу підприємства в оборотних коштах (Пден.) за наступною формулою:

. (3.10)

Розрахувати денну потребу підприємства в оборотних коштах (Пден.) за наступною формулою:

.(3.10)

;

;

;

;

.

Визначити динаміку денної потреби підприємства в оборотних коштах за період 2005-2009 рр.

Динаміка денної потреби підприємства в оборотних коштах за період 2005-2009 рр. виглядає наступним чином:

2006 р.: збільшення на 13,28 тис.грн.

2007 р.: збільшення на 9,9 тис.грн.

2008 р.: зниження на 0,47 тис.грн.

2009 р.: збільшення на 4,54 тис.грн.

У 2009 р. у порівнянні з 2005 роком потреба підприємства в оборотних коштах збільшилась на 37,25 тис.грн.

Висновки і пропозиції

Отже, в процесі проведеного аналізу спостерігаємо ефективний спосіб ведення господарської діяльності машинобудівним підприємством. Про це свідчить зростання основних показників ефективності діяльності. Зокрема, показник динаміки тривалості відтворювального циклу за період 2005-2009 рр. знизився на 7,76 днів; протягом періоду аналізу відчувалась потреба в оборотних коштах лише у 2008 році в обсязі 4231,15 тис.грн.; зміна обсягів показника оборотних коштів за п'ять років відбулась у бік збільшення на 10141,90 тис.грн. Зниження частки показників протягом окремих періодів означає тимчасові проблеми в процесі господарської діяльності. В Додатку А показано динаміку структури оборотних коштів протягом періоду аналізу.

Список використаної літератури

1. О.В. Старцев, Підприємницьке право, Навчальний посібник, Київ,Істина,2006

2. Бібліотека економіста «Основи економічної теорії./http://library.if.ua/book/67/4987.html

3. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 29. - Ст. 377 (з подальшими змінами та доповненнями).

4. Гаврилюк Л.І. Міжнародна підприємницька діяльність. [Електронний ресурс]. / Л.І. Гаврилюк. - Режим доступу:

5. 3. Бойчук М.І. Економіка підприємства. Навчальний посібник. / М.І. Бойчук. - Львів. - 2002. - С.414.

6. Долішній М.І., Козоріз М.А., Мікловда В.П., Даниленко А.С. Підприємництво в Україні: проблеми становлення і розвитку. - Ужгород: Карпати, 1997. - 312 с.

7. Колодко Г. Від ідеології неолібералізму до нового прагматизму / Г. Колодко // Економіка України. - № 9. -2010. - С. 9.

8. Приймак В.І. Трудовий потенціал і механізми його реалізації в регіоні: Монографія. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. - 383 с. 4. Ukraine Economy: Facts, Data, & Analysis on Economic Freedom / The Heritage Foundation [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.heritage.org/index/country/ukraine.

9. Іваницький Д. Фінансова безпека і малий бізнес // Фінанси України. - 2003. - № 8. - С.41-44.

10. Іващенко О. Великі проблеми малого бізнесу // Міліція України. - 1998. - №2. - С. 18-19.

11. Базилюк А. Фінансові важелі розвитку малого бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2002. № 8. - С. 17-22.

12. Бандурка О. Великий і малий бізнес: проблеми розвитку // Голос України. - 1999. - 15 червня. - С. 8.

13. Бутко М. Організаційні заходи сприяння малого бізнесу //Економіка України. - 1997. - №7. - С. 20-25.

14. Волик В. Становлення малого та середнього бізнесу і його наслідки // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №8. - С. 22-25.

15. Галь В. Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні // Вісник Національного Банку. - 2003. - №1. - С. 13-15.

16. Герасимчук З. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні // Фінанси України. - 1998. - №9. - С. 110-115.

17. Дуб Л. Питання розвитку малого бізнесу в Україні // Вісник Української академії управління при Президентові України. - 2000. - № 2. - С. 162-168.

18. Клочко Ю. Проблемии малого бізнесу в Україні // Економіка України. - 1998. - №5. - С. 116-120.

19. Лавриненко Р. Фінансування малого та середнього бізнесу в Україні. - 1998. - №2. - С. 76-81.

20. Кубай Н. Державна фінансова підтримка малого бізнесу в Україні // Фінанси України. - 1998. - № 5. - С. 116-119.

21. Ляпін Д. Розвиток малого підприємництва як вимога нової якості системи державного управління // Пріоритети. - 2005. - № 5. - С. 13-17.

22. Малий бізнес : стан і тенденції // Підприємництво в Україні : події, проблеми, перспективи. - 2001. - № 6-6. - С. 2-4.

23. Насікан Н. Розвиток малого бізнесу в Україні // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - № 2. - С. 2-4.

24. Неделько І. Г. Фінансування розвитку сектору малого бізнесу // Фінанси України. - 2007. - №1. - С. 93-98.

25. Парсяк В. Проблеми малого бізнесу // Економіка України. - 2000. - №4. - С. 83-85.

26. Фліссак Н. Малий бізнес в Україні: проблеми та перспективи розвитку // Вісник податкової служби України. - 2004. - № 44. - С. 30-35.

27. Цвєткова В. Перспективи розвитку малого бізнесу в Україні // Вісник служби України. - 2005. - № 45. - С. 24-29.

28. Закон України Про державну підтримку малого підприємництва: Закон від 19 жовтня 2000 року №2062-ІІІ урядовий кур'єр. - 2000. - 22 листопада.

29. Закон України Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон від 21 грудня 2000 року № 2157-Ш/ Україна. Закон // Урядовий кур'єр. 2001. - 25 січня.

30. Баб'як М.М. Розвиток малого і середнього підприємництва у регіоні // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 12. - С. 77 - 83.

31. Варналій з. Мале підприємництво: Основи теорії і практики: Монографія/ Захарій Варналій,. -3-тє вид., стереотипне. -К.: Знання. 2005. - 302 с.

32. Волик В. Становлення малого та середнього бізнесу в Україні і його наслідки // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 8. - С. 22-25.

33. Галь В. Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 1. - С. 13-15.

34. Єрмакович С. державна підтримка малого бізнесу в Україні // Проблеми кредитування малого та середнього бізнесу в Україні. - 2001. - № 4.- С. 25-27.

35. Карпенко С. Проблеми розвитку малого підприємництва на сучасному етапі (Регіональний аспект): Наук.-дослід. Економ. Ін.-т М-ва економ. України.

36. Коротенко Н.П. Проблеми розвитку підприємництва в Україні/ Коротенко Н.П. // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 4. - С. 96 - 103.

37. Лавриненко Р. Фінансування малого та середнього бізнесу в Україні // Фінанси України. - 1998. - № 2. - С. 76-81.

38. Ляпіна К. Програма розвитку малого підприємництва: Очікування. Проблеми. Перспективи. -К.: Ін-т конкурентного суспільства, 2001. -159 с.

39. Малі і середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку// Пріоритеті. - 2005. - № 3-4. - С. 35-45.

40. Мамчур І, Кредити для малого й середнього бізнесу: робота на перспективу // Праця і зарплата. - 2003. - № 42. - С. 6-7.

41. Онищук Я. Фінансове забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу/ Фінанси України. - 2003. - № 7. - С. 51-59.

Додаток А

Аналітичні дані за період 2005 - 2009 рр.

Размещено на Allbest.ru