Тендерна система України

Наведемо приклад розстановки тендерним комітетом максимальних балів та коефіцієнтів ваги, наведені в Таблиці 2.2. При цьому список наведених критеріїв може бути значно змінений або доповнений. Для кожної пропозиції може застосовуватись свою система критеріїв. Коефіцієнт ваги Bj (дольової участі) обчислюємо діленням поточного балу на максимальне число балів.

Таблиця 2.2 - Розстановки тендерним комітетом максимальних балів та коефіцієнтів ваги

	Найменування показника	бj	Бj
1	Ціна предмета торгів	700	0,70
2	Терміни виконання робіт	80	0,08
3	Якість реалізації проектних рішень	70	0,07
4	Якість об'єктів інфраструктури	30	0,03
5	Комплектність проектної документації	10	0,01
6	Досвід проектування та будівництва	20	0,02
7	Якість обладнання, що поставляється	15	0,015
8	Дотримання заходів безпеки	10	0,01
9	Рівень організації управління	15	0,015
10	Рівень кваліфікації персоналу	10	0,01
11	Технічний рівень	15	0,015
12	Залучення місцевих трудових ресурсів	10	0,01
13	Використання місцевих матеріалів Всього	15 1000	0,015 1

Розглянемо також приклад бальної оцінки пропозицій претендентів, поданих на торги по розміщенню замовлень на виконання комплексу будівельних робіт. Такий розрахунок наведений в Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Приклад розрахунку бальної оцінки

Найменування Показника	Мах. Бал	Одиниця Виміру	Значення показників по окремих пропозиціях
А. Запропонована ціна предмета торгів		Тис. Грн.	№1 1200	№2 1380	№3 1150	№4 1010
Коефіцієнти		Бал	1,19	1,37	1,14	1,00
Розрахунок балів	700		588	511	614	700
Б.Досвід спорудження аналогічних об'єктів		Об'єкти	4	5	10	2
Коефіцієнти		Бал	0,4	0,5	1,0	0,2
Розрахунок балів	100	Бал	40	50	100	20
B.Альтернатива запропонована за термінами		Днів	-10	-5	-30	----
Коефіцієнти		Бал	0,33	0,17	1,0	0
Розрахунок балів	100	Бал	33	17	100	0
Г.Використання місцевих матеріалів		Вага	0,4	0,5	0,3	0,2
Коефіцієнти		Бал	0,8	1,0	0,6	0,4
Розрахунок балів	25	Бал	20	25	15	10
Д.Залучення місцевих трудових ресурсів		Чол.-міс.	50	30	100	60
Коефіцієнти		Бал	0,5	0,3	1,0	0,6
Розрахунок балів	75	Бал	37,5	22,5	75	45
Сумарна бальна оцінка	1000	Бал	718,5	625,5	904 Перемо-жець	775

У другому випадку кожний показник оцінюється по десятибальній шкалі в залежності від відповідальності пропозиції вимогам тендерної документації (наприклад: 8-10 балів - краще, ніж вимоги тендерної документації; 6-7 балів - відповідність вимогам тендерна ; 3-5 балів - не повністю відповідає вимогам тендера; 1-2 бали - повністю не відповідає вимогам тендера), а потім проводиться коефіцієнтів вагомості кожного з показників, що розглядається (Таблиця 2.4).

У цьому випадку сума балів (j=1:m) по пропозиції, що оцінюється може розрахуватись по формулі:

де: Bj - коефіціент ваги j-го показника (критерію);

Бj - кількість балів, що призначаються даній пропозицій по j-му показнику (критерію) по десятибальній шкалі;

m- кількість показників, що розглядаються.

При розстановці коефіціентів ваги рекомендується враховувати вимоги, що сума коефіціентів по всім показникам повинна дорівнювати 1.

Таблиця 2.4.- Приклад розрахунку бальної оцінки за десятибальною системою.

Критерії	Пропозиція 1 Б1	Пропозиція 2 Б2	Пропозиція 3 Б3	Bj, %
А.Запропонована ціна предмета торгів (тис.грн)	1380	1200	1150
	5	7	9	70
Розрахунок балів	350	490	630
Б.Гарантійні зобов'язання
Розрахунок балів	160	140	120
В.Терміни поставки	6	9	7	10
Розрахунок балів	60	90	70
Сумарна бальна оцінка	570	720	820 Переможець	100

Звіт про результати проведення торгів є важливим елементом контролю за дотримання замовниками вимог діючого законодавства при проведення державних закупівель.

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» [6] встановлює певні вимоги до його складання і зберігання звітних документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до чинного законодавства у сфері державних закупівель замовник зобов'язаний вести мінімальну реєстрацію усіх етапів процесу закупівлі і складати звітні документи, які зберігатимуться упродовж трьох років. Звітні документи, при необхідності, подаються на вимогу уповноваженого органу.

Звітність щодо здійснення державних закупівель можна розділити на три блоки звітності:

- звітність роботи тендерного комітету (протоколи рішень тендерного комітету);

- звіт про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- державна статистична звітність №1 - торги (тендери) «Звіт про проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти» (Додаток Б).

Ведення достатньо деталізованого запису етапів проведення процедур закупівлі необхідне, розпоряднику державних коштів, уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань координації державних закупівель товарів, робіт і послуг, контрольно- ревізійним органам, у разі їх звернення щодо надання необхідних звітних документів по проведеному тендеру. Отже, кожному розпоряднику державних коштів важливо приділяти належну увагу питанню правильного ведення звітності щодо процедур закупівель у повній відповідності до Закону. Особливе значення мають наступні мінімальні вимоги щодо підготовки звітних документів про закупівлі, яких необхідно дотримуватись:

- Протокол засідання тендерного комітету щодо організації проведення процедури закупівлі на закупівлі (Додаток В);

- Протокол засідання тендерного комітету щодо затвердження тендерної документації на закупівлю (Додаток Г);

- Оголошення про проведення відкритих та двоступеневих торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, форми яких, затверджені відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету від 20.06.2006 №217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкції щодо їх заповнення» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за № 901\12775, 902\12776, 903\12777) [12];

- Протокол засідання тендерного комітету щодо організації проведення процедури закупівлі на закупівлі (Додаток Г);

- Протокол засідання тендерного комітету щодо затвердження тендерної документації на закупівлю ;

- Реєстр видачі тендерної документації на закупівлю (Додаток Д);

- Реєстр отримання тендерних пропозицій на закупівлю (Додаток Ж);

- Протокол розкриття тендерних пропозицій, у тому числі цінових пропозицій (Додаток З);

- Протокол проведення попередньої кваліфікації (Додаток П);

- Протокол засідання тендерного комітету щодо порівняння, оцінки тендерних пропозицій та вибору переможця на закупівлю (Додаток Л);

- Перелік відхилених тендерних пропозицій (Додаток М);

- Повідомлення про акцепт тендерної пропозиції (Додаток Н);

- Звіт про результати здійснення процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових котирувань, у одного виконавця щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету від 20.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм Звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Замовник (розпорядник державних коштів) зберігає і веде записи і документи, пов'язані з будь-якою закупівлею, досяжною для нагляду з боку компетентних уповноважених органів згідно зі строками, встановленими архівами для офіційної документації установ.

2.3 Умови укладання договорів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на КП «Донецькміськводоканал»

Умови договору про закупівлю товарів, робіт чи послуг слід формувати ще на етапі створення тендерної документації. Адже, відповідно до ст.21 Закону України « Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] основні умови договору, які обов'язково будуть включені до договору, чи проект договору є складовою частиною тендерної документації. Враховуючи той факт, що договір про закупівлю укладається з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано (переможцем торгів) відповідно до вимог тендерної документації, краще включати до тендерної документації саме проект договору про закупівлю, що забезпечить Замовнику товарів, робіт або послуг певну безпеку у відносинах, які виникнуть в подальшому між ним та учасником-виконавцем.

Подаючи тендерну пропозицію, учасник «автоматично» погоджується з умовами договору, встановленими у тендерній документації і в подальшому не зможе «диктувати» свої умови. Якщо тендерна пропозиція учасника закупівлі змінює встановлені Замовником умови договору, вона повинна бути відхилена як така, що не відповідає умовам тендерної документації. Якщо ж пропозиція щодо змін умов договору надходить на етапі підписання Договору, то умови договору, які закладені в тендерній документації, можливо змінити лише за згодою Замовника, і ці зміни повинні стосуватися основних (істотних) умов договору, особливо таких, які включені до переліку критеріїв оцінки. В іншому разі дії учасника-переможця можна розцінювати як відмову від підписання договору.

Керуючись термінами, що вживаються в Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6], договір про закупівлю - письмова угода між Замовником та учасником-переможцем процедури закупівлі, яка передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товар за відповідну плату.

Договір про закупівлю повинен укладений не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту ( з дня прийняття рішення Замовником щодо переможця торгів) та за умови реалізації дій та дотримання строків, встановлених ст.29 вказаного Закону. Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі. Сторони мають право домовитися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення. У цьому випадку договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Щодо форми договору, то , як було зазначено раніше договір про закупівлю укладається виключно в письмовій формі (Додаток К). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягненуто згоди. В процесі проведення процедури закупівлі Учасник може звернутися до Замовника за роз'ясненням, уточненням тендерної документації, у тому числі, і умов договору. Саме істотні умови договору повинні бути закладені до основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю чи до проекту договору в тендерній документації. Слід звернути увагу на порядок укладення договорів, передбачений ст.ст. 641, 642, 643 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України. У разі використання такого порядку укладення договорів необхідно пам'ятати про вимоги до строку укладення договору про закупівлю, передбаченого ст.29 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (21 робочий день з моменту акцепту), і відповідно у пропозиції укласти договір вказувати строк для відповіді. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до якості. Предмет договору про закупівлю повинен відповідати предмету закупівлі, вказаному в тендерній документації.

Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Встановлюючи ціну договору, сторони повинні вказати її складові (порядок формування).

Податок на додану вартість не є складовою договірної ціни і додається до ціни товарів, робіт і послуг( ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Зміна ціни після укладнення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Тобто, при припущенні можливості зміни ціни договору на етапі його виконання, сторонам необхідно визначити підстави та порядок зміни ціни.

Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

У разі якщо місце виконання зобовязаня не визначено, зобов'язання повинно юути виконано:

- за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на будівлю, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи іншого нерухомого майна;

- за грошовими зобов'язаннями - за місцем розташування управленої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за новим місцем її розташуванням за умови, що управлена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону;

- за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням постійно діючого органу управління ( місцем проживанням) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань сторонами встановлюється відповідальність за порушення зобов'язань, а саме: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції - це санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо інше не передбачено законом або договором, штрафні санкції за порушення зобов'язань у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти застосовуються у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушення з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовується самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Сторони можуть передбачити використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управленою стороною із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

- відмова від сплати за зобов'язанням, яке виконано належним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Що стосується зміни та розірвання договору, то сторонам слід керуватися ст.188, ч.7.ст.193, ст..206 Господарського кодексу та порядком, встановленим для укладення договорів, встановленим цивільним кодексом України.

Висновки, щодо розділу II

Таким чином, проаналізувавши порядок проведення та особливості закупівель за державні кошти треба визначити.

Для організації та проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти керівництвом замовника створюється тендерний комітет. Склад тендерного комітету і положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Кількість членів тендерного комітету повинна бути не менше 5 осіб. Члени тендерного комітету, в обов'язковому порядку протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету повинні отримати свідоцтва відповідного зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедури закупівлі. Повторне підвищення кваліфікації здійснюється не рідше одного разу на кожні два роки.

До роботи тендерних комітетів на договірних засадах можуть залучатися різні спеціалісти, експерти, консультанти, однак вони не несуть відповідальність за рішення, дії чи бездіяльність тендерного комітету. Рішення тендерного комітету оформляється відповідним протоколом.

На початку року тендерний комітет замовника складає річний план закупівлі, визначає етапи та строки здійснення процедури торгів та відповідальних осіб за їх проведення.

Процедура торгів не може здійснюватись до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені Тендерної палати України (крім випадків застосування замовником процедур торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника). Важливим етапом підготовки до проведення закупівлі є вибір найбільш прийнятної процедури торгів. Законодавством визначено, що закупівля може здійснюватись шляхом проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника.

Слід звернути увагу, що з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15 грудня 2005 року № 3205-IV введено нову процедуру здійснення закупівлі - торги із зменшенням ціни (редукціон).Зазначена процедура застосовується у випадках, коли предметом закупівлі є товари, чи послуги, для яких існує постійно-діючий ринок і які виробляються або виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, якщо очікувана вартість закупівлі таких товарів перевищує 100 тисяч гривень.

На сьогодні значно збільшився обсяг проведення відкритих торгів. Зазначена процедура є найбільш простою та відповідає головному принципу державних закупівель - прозорості і відкритості державних закупівель. Участь у відкритих торгах мають право брати всі учасники, запрошені замовником шляхом публікації оголошення в інформаційних системах мережі Інтернет, в інформаційному бюлетені Тендерної палати України та в спеціалізованому друкованому виданні.

Що стосується процедури двоступеневих торгів, то вона застосовується в тих випадках, коли замовник не може визначитись з переліком необхідних товарів чи робіт, вибрати вид потрібних послуг, або, якщо з метою ефективного здійснення закупівлі необхідно провести попередні переговори з учасниками. Крім того, двоступеневі торги застосовуються під час здійснення закупівлі наукових досліджень, експериментів, розробок, надання консультаційних та інших спеціальних видів послуг. Процедура запиту цінових пропозицій (котирувань) застосовується до закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 100 тисяч гривень.

Раніше до участі у процедурі запиту цінових пропозицій (котирувань) запрошувалось не менше ніж 5 учасників.

На сьогодні їх кількість зменшена від п`яти до трьох. Крім того, запрошення до участі замовник може надсилати, як письмово, так і шляхом опублікування оголошення в інформаційних системах мережі Інтернет.

Строк подання тендерних пропозицій визначається замовником.

Результат проведення будь-якої процедури торгів, в першу чергу, залежить від якості та повноти оформлення тендерної документації, оскільки оцінка, порівняння та акцептування тендерної пропозиції залежить від сукупності інформації, що міститься в тендерній документації.

Оскільки тендерні пропозиції учасників торгів оцінюється відповідно до критеріїв, специфікації та технічного завдання, визначених тендерною документацією вони повинні бути чіткими, повними за змістом та зрозумілими. Пропозиція, яка за критеріями оцінки визнана найкращою, акцептується. Протягом п`яти календарних днів з дня акцепту замовник надсилає учаснику - переможцю торгів повідомлення про результат проведеної процедури. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник не раніше ніж через п`ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам торгів про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий укладає договір про закупівлю. Після цього, протягом 10 календарних днів з дня укладання договору про закупівлю, замовник опубліковує оголошення про результати торгів (відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю) в інформаційних системах мережі Інтернет, в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України, а також у спеціалізованому друкованому виданні.

Таким чином, існуюче правове поле у сфері державних закупівель спрямоване на створення конкурентного середовища з метою оптимізації та раціоналізації використання бюджетних коштів. Але останнім часом було виявлене зловживання та прояви корупції у сфері державних закупівель

РОЗДІЛ III. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ТОРГІВ ТА УДОСКАНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ

3.1 Контроль та відповідальність за порушення норм яких повинні дотримуватись суб'єкти при здійсненні закупівель за державні кошти

Метою здійснення контролю є встановлення відповідності проведених закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти чинному законодавству України. Основними завданнями контролю є перевірка додержання вимог актів законодавства, виявлення порушень та усунення недоліків у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Існують три різновиди контролю:

- Бюджетний, при якому перевіряються всі центральні органи виконавчої влади (міністерства, установи, підприємства);

- Тематичний (плановий контроль), при якому здійснюються перевірка організацій охорони здоров'я, транспорту тощо;

- Скарговий (поточний), який відповіщається за повідомленнями учасників процедур закупівель (комерційних структур, підприємств, фізичних осіб).

Проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель координується, Антимонопольним комітетом України як спеціально уповноваженим органом з питань координації державних закупівель, а також контролюється Державною контрольно-ревізійною службою України та його регіональними органами, Генеральною прокуратурою України, Управлінням по боротьбі з економічною злочинністю, Державним казначейством України та Рахунковою палатою України. Для проведення перевірок (ревізій) контролюючі органи для організації своєї роботи керуються такими нормативно-правовими актами України, як:

- Законом України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 № 356/95 ВР.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено: спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції.

- Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 № 2135-12

Статтею 8 зазначеного Закону встановлено: права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність, підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

- Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.93 №3341-XII.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено: права підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітників, на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій 9незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішньоекономічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніше як протягом 10 діб;

- Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 80731-Х

Статтею 164-14, якого встановлено, що порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти є здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення торгів; укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам тендерної документації; не оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства;недотримання умов захисту вітчизняного ринку та ін.

Незважаючи на те, що процес державних закупівель контролюється Державною контрольно-ревізійною службою України та іншими контролюючими органами, перевірки щодо застосування законодавства про державні закупівлі також проводяться Антимонопольним комітетом України.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 № 214-р затверджене Положення про порядок проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Положення визначає Порядок проведення перевірок, контролю за дотриманням розпорядниками державних коштів і чинного законодавства України щодо закупівель товарів, робіт і послуг за деравні кошти, а також усунення виявлених недоліків.

Контроль, передбачений цим розпорядженням, здійснюється щодо закупівель товарів, робіт і послуг розпорядниками державних коштів, вартість яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень, для робіт - 50 тис.гривень (підприємств для товарів і послуг - 50 тис. гривень, для робіт - 400 тис.гривень). Органи державної контрольно-ревізійної служби при проведенні перевірок та ревізій використовують у роботі перелік питань та документів, на підставі яких здійснюється контроль за дотриманням вимог чинного законодавства України щодо проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Контроль, передбачений цим Порядком, здійснюється шляхом опрацювання документів і матеріалів щодо проведення процедур державних закупівель, наданих замовниками на вимогу Антимонопольного комітету України, та підготовки відповідного висновку із зазначенням у ньому зауважень і пропозицій стосовно усунення виявлених недоліків.

Підстави для проведення позапланової перевірки незалежно від форми її здійснення є:

- Надходження звернення (запиту) від народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України щодо проведення перевірки;

- Доручення або рішення Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірки;

- Надходження від правоохоронних органів звернень, що містять відомості, які вказують на допущені розпорядником державних коштів порушення вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Скарги про допущені розпорядником державних коштів порушення під час проведення державних закупівель не є підставами для проведення позапланових перевірок і підлягають розгляду і реагуванню згідно з установленим порядком розгляд скарг відповідно до статей 36-37¹ Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Не підлягають перевірці факти та обставини, щодо яких вже існують чинні рішення, прийняті в межах своєї компетенції іншими контролюючими органами, Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель, або судом.

Перевірка призупиняється на час розгляду судом питань, пов'язаних з предметом перевірки.

З метою координації діяльності та забезпечення проведення перевірки одночасно за всіма стадіями державних закупівель, а також проведення перевірки з питань, віднесених до компетенції інших контролюючих органів, вони повідомляються про проведення перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства України при проведенні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, результати перевірки, здійсненої відповідно до порядку, оформлюються у вигляді висновку, що надається керівнику організації - замовника щодо якої вона проводилася та можуть подаватися правоохоронним органам.

3.2. Аналіз кризи державних закупівель в Україні та шляхи її подолання

Ситуація, яка відбувається останні роки на ринку державних закупівель, є абсурдною з точки зору здорового економічного глузду і становить пряму загрозу національній безпеці України.

Недоліки положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» вже досить вичерпно аналізувались і у пресі, і при підготовці рішень державної влади.

У преамбулі Закону про закупівлі визначено: «Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції в цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти і досягнення оптимального і раціонального їх використовування».

У статті 21 Закону про закупівлі вказані принципи, на яких базується проведення державних закупівель, а саме: «Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: максимальна економія і ефективність; добросовісна конкуренція серед учасників...».

Звідси можна зробити висновок, що задачею Закону про закупівлі є:

-- максимальна економія державних коштів замовниками торгів;

-- ефективне використовування державних коштів замовниками торгів;

-- створення добросовісної конкуренції серед учасників торгів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 1 грудня 2006 року в Закон про закупівлі був внесений ряд змін, зокрема, додана стаття 161 «Реєстр учасників процедур закупівель».

На підставі вищезазначеної статті Міжвідомча комісія із питань державних закупівель почала вести Реєстр учасників процедур закупівель. Причому слід звернути увагу на те, що, по-перше, згідно частини 2 статті 19 Конституції України, «органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України»; по-друге, згідно частини 3 статті 161 Закону про закупівлі, «порядок ведення і функціонування реєстру учасників процедур закупівель визначається рішенням Комісії», це рішення не ухвалене Комісією дотепер; по-третє, за внесення суб'єкта господарювання в реєстр учасників процедур і за перебування в цьому реєстрі потрібно платити «кругленькі» суми коштів.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» були внесені зміни в статтю 28 Закону про закупівлі, згідно якої, для того, щоб торги відбулися, потрібно, щоб до оцінки було допущено не менше трьох тендерних пропозицій.

Для участі в торгах кожен учасник повинен сплатити:

1) тендерну документацію (оплачується на рахунок замовника торгів або його консультанта, приблизна вартість 1--2,5 % від очікуваної вартості предмету закупівлі залежить від предмету закупівлі);

2) участь в Реєстрі учасників процедур закупівель.

Вартість послуг з 1 серпня 2007 року по отриманню і доставці документів



Вид каталога/послуги	Обов'язкові платежі *	Комісія за отримання документів
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (відкриті торги, двоступеневі торги, редукціон)	12 375 грн	900 грн
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (запит цінових пропозицій (котирувань))	3 000 грн	700 грн
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (закупівля у одного учасника)	12 375 грн	900 грн
Тематичний каталог учасників процедур закупівель (торги з обмеженою участю)	12 375 грн	900 грн
Тематичний каталог учасників-переможців процедур закупівель		550 грн
Тематичний каталог учасників-переможців процедур закупівель (закупівля у одного учасника)		550 грн
Отримання виписки з каталога	500 грн	550 грн
Отримання других документів		за домовленістю
* Сума обов'язкових платежів може змінюватися і включає з 1 серпня 2007 року реєстрацію в каталозі, абонплату за 1 рік, підписку на журнал (використана інформація з сайту: http://www.ua-tenders.com/rubrics/catalogue/).

На підставах, визначених статтею 28 Закону про закупівлі, торги відміняють або визнають за тих, що не відбудуться. У такому разі засоби, сплачені учасниками торгів за участь в торгах, не повертаються і не перераховуються на повторні торги. Пакет документів потрібно оформляти повторно. Учасники витрачають час на повторну підготовку до торгів.

Для того, щоб торги відбулися з першої спроби, учасники між собою домовляються. Згідно такої домовленості, між трьома учасниками торгів, які потрібні для кожного тендеру, відбувається розподіл замовників. Територія адміністративно-територіальної одиниці (область або район), іноді інша територія або навіть ціла держава ділиться умовно між учасниками торгів. За кожним учасником закріплюється перелік замовників, на торгах у якого переможе певний учасник.

Тому в переважній більшості випадків на торги подається три тендерні пропозиції від учасників, які заздалегідь домовилися. Згідно такої домовленості, комерційні пропозиції визначені так, щоб на торгах переміг «потрібний» учасник. Звичайно, при таких обставинах не може йти мова про яку-небудь конкуренцію, зниження цін і т.п.

Потрібно підкреслити ще одну негативну рису торгів. Всі супутні витрати, такі як оплата тендерної документації, реєстру і виписки з нього, кожен учасник включає у вартість предмету закупівлі. Тому замовники в результаті купують предмет закупівлі за завищеними цінами.

У такій схемі містяться дії, передбачені статтями 5 і 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року.

Стаття 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає: «Узгодженими діями є висновок суб'єктами господарювання угод в будь-якій формі, ухвалення об'єднаннями рішень в будь-якій формі, а також будь-яка інша узгоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання». Як вже наголошувалося, такі угоди полягають. Форма і порядок виконання регулюється самими сторонами угоди. Згідно «діловій практиці», такі угоди переважно полягають в усній формі.

Стаття 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає: «Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які привели або можуть привести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, признаються узгоджені дії, які торкаються:

«...4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів...».

Отже, як випливає з вищенаведеного, така схема порушує як мінімум дві статті Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопаду 1993 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, мета діяльності якого -- захист конкуренції. Згідно статті 31 Закону про закупівлі, «реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує АМКУ».

Для виконання функцій, покладених на кожного замовника, потрібен предмет закупівлі (товар, роботи, послуги), визначений в торгах. На початку року замовники користуються залишками, можливістю пролонгації договору згідно частини 2 статті 34 і статті 2 Закону про закупівлі, але за цей час вони повинні закінчити проведення торгів і підписати новий договір.

Якщо замовники напишуть заяви до компетентних органів про завищення цін, про відсутність конкурентного середовища між учасниками торгів, то це може викликати наслідки, передбачені статтею 28 Закону про закупівлі, і затягне процес проведення торгів. А у випадку якщо замовник залишиться без товару, роботи або послуги, яку він повинен був закупити, то він виявиться перед загрозою невиконання покладених на нього функцій, за що понесе відповідальність.

Тому замовник закриває очі на процедуру торгів, в якій де-юре все законно, а де-факто незаконно.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що Закон про закупівлі не виконує покладених на нього задач. Мета, поставлена перед Законом, не досягається.

Якщо Закон про закупівлі не регулює належним чином відносини, що виникають при здійсненні державних закупівель, то, можливо, його слід відмінити. А замовників торгів зобов'язати діяти в даній сфері в загальному порядку на підставі Господарського і Цивільного кодексів і іншого чинного законодавства України.

У Верховній Раді України зареєстровано приблизно два десятки законопроектів, що змінюють Закон про закупівлі або взагалі пропонують нові тексти Закону.

Найближчими діями по розвитку системи державних закупівель повинні бути наступні:

1. Подальша оптимізація нормативно-правової бази щодо державних закупівель і державного замовлення;

07.02.2008 роки був внесений проект Закону України № 1476-д Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошті".

Проектом передбачене спрощення механізму проведення процедур державних закупівель, збільшення цінових меж предмету закупівлі (при яких необхідно проводити тендери), упровадження безкоштовної публікації і оприлюднення оголошень про проведення торгів, зменшення мінімальної кількості учасників торгів, а також виключення норми щодо зупинки здійснення платежів органами держказначейства у разі судового оскарження.

На сьогоднішній день замість втратившого чинність Закона України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 року №1490-Ш існує Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

1. Забезпечення контролю за дотриманням конкурентних принципів здійснення державних закупівель згідно вимогам чинного законодавства (збільшення кількості перевірок розпорядників державних коштів);

2. Підвищення загального професіонально-кваліфікаційного рівня державних службовців, зокрема тих, діяльність яких пов'язана з проведенням державних закупівель

У 2002 році міністерством спільно з шведським агентством SIDA організовано і проведено 5 міжрегіональних семінарів ( у Тернополі, Черкасах, АР Крим і Києві), в яких взяли участь близько 120 учасників; з вересня 2002 року встановлені постійно діючі учбові курси з питань державних закупівель на базі державних учбових закладів);

3. Поглиблення міжнародної співпраці з питань державних закупівель

В кінці 2002 року почалася реалізація загального проекту з Світовим банком, який передбачає надання технічної і фінансової допомоги Україні в розвитку окремих елементів системи держзакупівель, зокрема, удосконалення законодавства, навчання фахівців, розвиток інформаційних технологій і т.п.;

4. Розвиток інформаційних технологій у сфері державних закупівель

Ситуацію можна змінити на краще за умові скорішого створення державного веб-порталу з питань закупівель, а до його створення уявляється доцільним передбачити у законодавстві України у сфері закупівель можливість оприлюднення органами місцевого самоврядування відповідної інформації на власних веб-сайтах, що дозволити місцевим радам мінімізувати нецільові витрати та спрямувати кошті на закупівлю необхідних для жителів товарів, робіт, послуг.

5. Упровадження методично-раз'яснювальних матеріалів на основі вивчення і узагальнення судової практики, пов'язаної з розглядом питань відносно державних закупівель;

6. Розробка механізму і упровадження аудиту державних закупівель як способу попередження порушень замовниками законодавства по державних закупівлях

7. Розробка списку кваліфікованих постачальників.

Ведення державними замовниками, що регулярно здійснюють закупівлі, списку кваліфікованих постачальників є корисною за умови, що включення в такі списки не має іншого призначення, як тільки позбавити постачальника від необхідності багатократного проходження попередньої кваліфікації. Проте наявність списку кваліфікованих учасників не повинна звільняти державного замовника від обов'язку проводити відкритий конкурс з допущенням до участі в ньому не тільки осіб, що мають статус кваліфікованого постачальника, але і будь-яких інших осіб, що відповідають аналогічним кваліфікованим вимогам.

8. В цілях розширення конкуренції при проведенні торгів на поставку товарів, виконання робіт і для підвищення зацікавленості постачальників в участі тендерів, потрібно встановити як заохочення звання «Постачальник продукції для державних потреб».

3.3.Порівняльний аналіз положень Закону України « Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні гроші» і Тимчасового положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні гроші

Як відомо, процедура вступу України у ВТО супроводжується адаптацією вітчизняного законодавства до умов, що висуваються даною міжнародною організацією. Так, 20 березня 2008 року парламентарії прийняли Закон «Про визнання тим, що втратив силу Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який відмінив діючий до цього Закон про державні закупівлі. За це рішення проголосували 440 депутатів з 446. Відповідно до Закону уряд повинен був прийняти тимчасове положення про держзакупівлі на основі положень Закону про державні закупівлі в редакції, що діяла за станом на 17 листопаду 2004 року, за винятком тієї статі, яка суперечить вимогам Всесвітньої торгової організації. Відповідно до даної вимоги Кабінет Міністрів України 28 березня 2008 року прийняв ухвалу «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти» № 274, яким було затверджене Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. За великим рахунком, закріплені Тимчасовим положенням правила, регулюючі держзакупівлі, ідентичні правилам, що містилися у відміненому Законі. Проте не можна не відзначити ті новини або зміни, які в кількісному відношенні хоча і незначні, проте в якісному дають підстави говорити про появу практично нових правил, регулюючих держзакупівлі. Перш за все варто відзначити, що, відповідно до Тимчасового положення, оголошення про заплановану закупівлю або про проведення попередньої кваліфікації учасників розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або міжнародній мережі електронного зв'язку у разі, коли очікувана вартість предмету закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів -- 200 тис. євро; для послуг -- 300 тис. євро; для робіт -- 500 тис. євро. Для порівняння: у відміненому законі для робіт був встановлений поріг в 4 млн. євро. На відміну від відміненого закону Тимчасове положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) складає не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт -- 300 тис. гривень. Тоді як раніше ці цифри складали 20 і 50 тисяч гривень відповідно. Також варто відзначити, що дія цього Тимчасового положення не розповсюджується на закупівлю товарів, робіт і послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням представляють державну таємницю, і закупівлю товарів і послуг, здійснюваних підприємствами оборонно-промислового комплексу, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. При цьому у відміненому законі дія не розповсюджувалася лише на закупівлю товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу. Значно розширився перелік випадків (залежно від предмету закупівлі), на які не розповсюджується дія цього Тимчасового положення. Так, в Тимчасовому положенні в перелік таких предметів включені: --бланки цінних паперів і документи строгої звітності; --державні нагороди України; --документи про утворення державного зразка; --наймання (оренда) нерухомого майна; --придбання нерухомого майна; --протезно-ортопедичні вироби; --ортопедичне взуття; --технічні засоби реабілітації інвалідів, послуги з їх ремонту і вироби комплектацій до них; --протезно-ортопедичні послуги і послуги з реабілітації, лікування і оздоровлення інвалідів; --витвори образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, а також витвори декоративно-прикладного і народного мистецтва для поповнення Державного музейного фонду; --книги, періодичні видання і інші документи, зафіксовані на папері, магнітному, кіно- і фотоплівці, оптичних дисках або інших носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів; --товари і послуги для створення нових постановок (концертів), виготовлення початкових фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів; --товари і послуги, які закупляються для безпосереднього проведення виїзних гастрольних заходів творчих колективів і виконавців, і інші. Пункт 13 Тимчасового положення передбачає, що оголошення про заплановану закупівлю або про проведення попередньої кваліфікації публікується безоплатно в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», який видається уповноваженим органом і безкоштовно розміщується на веб-порталі з питань державних закупівель, створеному уповноваженим органом. Новиною є те, що не тільки публікація оголошень на веб-порталі уповноваженого органу, але і доступ до цього порталу буде безкоштовним, що сприятиме прозорості і підзвітності. Крім того, відміна платних послуг скоротить витрати замовників і учасників процедур, які тільки за обнародування оголошення в тематичному каталозі платили 13 тис. гривень. Без зміни залишилося положення про те, шляхом проведення яких процедур може здійснюватися державні закупівлі. Так, залишилися такі процедури, як: відкриті торги; торги з обмеженою участю; двохетапні торги; запит цінових пропозицій (котирувань); редукціон; закупівля у одного учасника. Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги. При цьому позитивним можна рахувати зміну мінімальної кількості учасників під час проведення торгів з обмеженою участю. Так, пунктом 34 Тимчасового положення передбачається, що «під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі в процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найзручнішої пропозиції і конкуренцію, але не менше двох». В той же час пунктом 4 статті 18 відміненого Закону встановлювалося, що «під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі в процедурі закупівлі учасників, інформація про яких включена в каталог, кількість яких могла б забезпечити вибір найзручнішої пропозиції і конкуренцію, але не менше трьох». Скорочення кількості учасників до двох дозволить підвищити ефективність проведення тендерів, оскільки часто трьох учасників було знайти важко. Також Тимчасовим положенням встановлюється і мінімальна кількість поданих на торги пропозицій -- не менше два, і необов'язковість внесення тендерного і договірного забезпечення. Далі зміни торкнулися і переліку тієї інформації, яку замовник може вимагати від учасника і яка підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. Крім відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт або надання послуг, здійснення певного виду господарської діяльності; наявності засобів, устаткування і працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід; сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); здійснення учасником підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту, включена ще інформація щодо відсутності підстав для відмови в торгах, передбачених цим Тимчасовим положенням, і виконання аналогічних договорів. А інформація про відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкротом або порушенні проти нього справи про банкрутство, закріплена у відміненому Законі, виключена. Узгодження процедури закупівлі у одного учасника або розгляд скарг тепер проводитиме не міжвідомча комісія із питань держзакупівель при Рахунковій палаті, а нова колегіальна рада при Мінекономіки. Таким чином, міністерство поверне собі функції уповноваженого органу з питань держзакупівель, які з 2005 року виконував Антимонопольний комітет. При уповноваженому органі буде утворена консультативно-методологічна рада, яка розглядатиме питання скарг, узгодження на проведення торгів з обмеженою участю і закупівлі у одного учасника, розробляти методику калькуляції цін і аналіз цін на товари, роботи і послуги у сфері державних закупівель. Також в Тимчасовому положенні передбачений і ряд норм, метою яких є запобігання корупції і посилення контролю за процедурами закупівель. Важливим є пункт 93 Тимчасового положення, який визначає повноваження органів, що здійснюють державний нагляд і контроль у сфері державних закупівель, зокрема, КРУ, госказначейства, Держкомстату, Антимонопольного комітету і правоохоронних органів. Визнано також обов'язковим проведення перевірок з питань державних закупівель під час контрольних заходів, які проводять КРУ і інші контрольні органи. Крім того, передбачається, що умови договору не повинні змінюватися після його підписання, окрім окремих випадків, порядок визначення яких встановить уповноважений орган за узгодженням з Мінфіном.

Подобные документы

• Правове регулювання проведення земельних торгів

  Конкурентні способи продажу земельних ділянок. Досвід проведення земельних торгів в Україні. Формування ціни на земельні ділянки. Єдина система обліку земель та їх потенційних покупців. Окремі проблеми правового регулювання земельних аукціонів.
  
  курсовая работа [38,7 K], добавлен 18.12.2010
  

• Юридична відповідальність за порушення трудового кодексу України

  Поняття трудової відповідальності за порушення трудового законодавства і її види. Догана чи звільнення як основні методи дисциплінарних стягнень. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про працю. Види адміністративної відповідальності.
  
  реферат [22,4 K], добавлен 22.03.2015
  

• Структура та зміст тендерної документації

  Загальні відомості щодо тендерної документації, предмету державної закупівлі та порядку подання тендерних пропозицій. Структура вихідної документації торгів та майбутнього державного контракту. Сутність інструктивної інформації для учасників торгів.
  
  реферат [25,3 K], добавлен 10.12.2010
  

• Відповідальність за порушення аграрного законодавства

  Характеристика відповідальності за порушення норм аграрного законодавства в Україні. Майнова відповідальність, відшкодування збитків. Витратний метод визначення шкоди. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення аграрного права.
  
  контрольная работа [38,8 K], добавлен 15.06.2016
  

• Відповідальність за порушення законодавства про надра

  Застосування дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства про надра. Правові підстави цивільної та адміністративної відповідальності, відшкодування збитків. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства, суспільна небезпека.
  
  реферат [19,7 K], добавлен 23.01.2009
  

• Цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства

  Поняття, підстави і види цивільно-правової відповідальності за порушення лісового законодавства України, система правопорушень. Особливості відшкодування шкоди. Роль суду у застосування майнової відповідальності за порушення лісового законодавства.
  
  реферат [16,7 K], добавлен 06.02.2008
  

• Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"

  Законодавче регулювання відносин, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні. Аналіз та визначення понять закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Правова охорона знаків.
  
  презентация [1,9 M], добавлен 25.11.2013
  

• Контрольні повноваження Антимонопольного комітету України

  Місце та роль Антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади, його функції, напрямки діяльності й система органів. Державний контроль як функція управління у сфері конкуренції. Шляхи удосконалення конкурентного законодавства України.
  
  дипломная работа [167,0 K], добавлен 01.04.2015
  

• Види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства

  Дисциплінарна, адміністративна та цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства. Кримінально-правова відповідальність за забруднення або псування земель відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля.
  
  реферат [26,8 K], добавлен 03.05.2009
  

• Цивільна та адміністративна відповідальність за порушення чинного законодавства України в галузі електроенергетики

  Загальні та відмінні риси цивільної та адміністративної відповідальності. Особливості цивільної та адміністративної відповідальності за порушення чинного законодавства України в галузі електроенергетики. Державне регулювання енергетики в Україні.
  
  дипломная работа [4,1 M], добавлен 02.07.2020
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам