Правова охорона винаходу і корисної моделі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Робота з дисципліни: «Інтелектуальна власність»

на тему:

«Правова охорона винаходу і корисної моделі»

Вступ

Термін інтелектуальна власність визначає закріплені законом тимчасові виключні права, а так само особисті немайнові права авторів на результат інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації. Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, встановлює монополію авторів на певні форми використання результатів своєї інтелектуальної та творчої діяльності, які, таким чином, можуть використовуватися іншими особами лише з дозволу перших.

Інтелектуальна власність може включати в собі наступні права:

Авторське право

Суміжні права

Патентне право

Права на засоби індивідуалізації

Право на секрети виробництва (ноу-хау)

Охорона нових сортів рослин

Введення інтелектуальної власності ставить собі за мету вирішення наступних проблем:

Фінанси

Права на інтелектуальну власність дозволяють власникам інтелектуальної власності отримати вигоду з власності, створеної ними, надаючи фінансові стимули для створення інтелектуальної власності та інвестицій в неї, і, в патентних випадках, оплату досліджень і розробки.

Економічне зростання

Договори ВОІВ та кілька пов'язаних з ними міжнародних угод виходять з того, що захист прав інтелектуальної власності вкрай важливий для підтримки економічного зростання. У Довіднику про Інтелектуальну Власність ВОІВ наводяться дві причини необхідності закону про інтелектуальну власність:

«Перша - щоб створити законне вираження моральних та економічних прав авторів на свої творіння і права громадськості на доступ до цих творінь. Друга, як навмисний акт державної політики, полягає у заохоченні творчості, розповсюдження та застосуванні її результатів і сприяння справедливій торгівлі, яка сприятиме економічному та соціальному розвитку. »

У Торговій угоді по боротьбі з контрафакцією говориться, що «ефективний захист прав інтелектуальної власності має вирішальне значення для сталого економічного зростання в усіх галузях і в усьому світі».

Спільний дослідницький проект ВОІВ та Університету Організації Об'єднаних Націй по оцінці впливу систем інтелектуальної власності проведений на прикладі шести азіатських країнах показав «позитивну кореляцію між зміцненням системи ІВ та подальшого економічного зростання».

Економісти також показали, що ІВ може бути перешкодою для інновацій, якщо інновація різка. ІВ створює економічну неефективність у випадку монополії. Перешкода для спрямування ресурсів на інновації може виникнути, коли монопольні прибутки менші за покращення добробуту суспільства. Ця ситуація може розглядатися як провал ринку, а також питання про присвоюваність.

Мораль

У відповідності до статті 27 Загальної декларації прав людини, «кожна людина має право на захист своїх моральних і матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є». Хоча взаємозв'язок інтелектуальної власності і прав людини складний, існують аргументи на користь інтелектуальної власності.

1. Поняття та обєкти винаходу та корисної моделі

Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Тобто, об'єктом винаходу (корисної моделі) є технологічне рішення певного завдання, потреби. Впровадження винаходів (корисних моделей) дозволяє досягти більше високих технологічних результатів у порівнянні з конкурентами, що, у свою чергу, підвищує купівельну спроможність товарів, виготовлених із застосуванням винаходу (корисної моделі), а також ефективність їхнього виробництва.

Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент.

Винаходом може бути «продукт», «процес» та «нове застосування відомого продукту чи процесу» (пристрій, спосіб, сполука, композиція, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин тощо).

Види винаходів:

Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;

Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);

доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі» визначає, що об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин і ін.);

процес (спосіб);

нове застосування відомого продукту або способу.

Крім того, в одній заявці на винахід можуть поєднуватися відразу кілька об'єктів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.

2. Умови надання правової охорони винаходу

Згідно з чинним законодавством, правова охорона надається винаходу або корисній моделі, які не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідають умовам патентоспроможності.

Будь-яке рішення задачі, що заявляється як винахід, повинно стосуватися одного з таких об'єктів:

продукту (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини);

способу (метод виготовлення продукту, параметри цього процесу тощо);

застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Пристрій - машина, механізм, прилад, деталь, вузол або сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів.

Речовина - штучно створена сукупність взаємозв'язаних інгредієнтів, індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженерії, композиції та продукти ядерного перетворення.

Штам - спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо.

Спосіб - процес виконання дій над матеріальним об'єктом або об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів.

Як вже згадувалось, об'єктом корисної моделі може бути виключно конструктивне виконання пристрою.

Законом також визначено, які результати творчої діяльності людини не визнаються винаходами. До них належать:

відкриття, наукові теорії та математичні методи;

методи організації та управління господарством;

плани, умовні позначення, розклади, правила;

методи виконання розумових операцій;

комп'ютерні програми;

результати художнього конструювання;

топографії інтегральних мікросхем;

сорти рослин і породи тварин тощо.

3. Умови патентоздатності винаходу та корисної моделі

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

4. Патентовласники, їх права та обов'язки

4.1 Що таке патент на винахід

Патент на винахід - охоронний документ, що засвідчує авторство, дату патентування винаходу і право власності на винахід.

Право власності на винахід діє від дати подання заявки. Всі права на винахід отримує той, хто першим його запатентував.

4.2 Права винахідника та права роботодавця

* Якщо винахід було створено самостійно, право на реєстрацію та отримання патенту на винахід, а також будь-яких інших охоронних документів належить автору (винахіднику).

* Якщо винахід створювався за контрактом або на замовлення роботодавця, в той час, як винахідник перебував у трудових відносинах з роботодавцем, або з використанням виробничих секретів та обладнання роботодавця, за законом пріоритетні права на патентування винаходу належать роботодавцю. Цей пункт діє тільки до закінчення чотирьох місяців від дати письмового повідомлення роботодавця про створення винаходу з описом суті винаходу, що підлягає патентуванню.

* Якщо роботодавець не подасть заявку на реєстрацію патенту на винахід в чотиримісячний строк після створення винаходу або не прийме рішення віднести дані відомості до комерційної таємниці, винахідник має право подати заявку від свого імені і зареєструвати патент на себе.

* Власником патентних прав може бути правонаступник роботодавця або винахідника.

* Заявка на видачу патенту може подаватися представником у справах інтелектуальної власності за дорученням майбутнього патентовласника.

4.3 Права та можливості власника патенту

Такий потужний спосіб захисту прав, як отримання патенту на винахід допомагає уникнути конкурентної боротьби наринку, надаючи власнику унікальну перевагу перед конкурентами - монопольне право використовувати продукт і забороняти третім особам його використання.

Патент на винахід можна продати, а також частково передати права на його використання з метою отримання прибутку.

Якщо ви оформили, подали заявку, і вам зареєстрували патент на винахід, можна не доводити новизну виробу у разі пред'явлення претензій, оскільки вже є документ, що її засвідчує.

Патент на винахід засвідчує сучасність, новизну та легітимність виробу. Оскільки отримати патент на винахід можна тільки на унікальний об'єкт, цей документ є вагомим аргументом на користь продукту в конкурентній боротьбі.

Уразі порушення прав за патентом на винахід необхідно звертатися в антимонопольний комітет України, або до Господарського суду, в залежності від обставин справи. Якщо претензії власника патенту на винахід знайдуть обґрунтованими, порушнику буде заборонено використання запатентованого в Україні об'єкту. Також він може бути зобов'язаний відшкодувати збитки, оштрафований та притягнутий до кримінальної відповідальності.

Що робити, якщо вас звинуватили в порушенні прав за патентом?

Негайно звернутися до фахівця, і з'ясувати, чи обґрунтовані претензії.

4.4 Права і обов'язки патентовласника

винахід корисна модель патент

Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну модель, діють від дати внесення інформації про нього до відповідного реєстру. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу, корисної моделі, промислового зразка є виготовлення, пропозиція до продажу, вивіз або ввіз, збереження або здійснення будь-яких інших операцій із запатентованим об'єктом, надавання права користування або передавати право власності іншій особі

Власник патенту має право вимагати використовувати на зробленій продукції маркування з вказівкою номера патенту і дати його видача.

Взаємовідносини при використанні патенту на винахід (корисної моделі), який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них немає права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається порушенням прав, що надаються патентом.

4.5 Обов'язки патентовласника

До обовязків патентовласника входить:

оплата патентних мит за підтримку чинності патенту;

добросовісне використання прав, що випливають із патенту;

використовувати права, що випливають із патенту протягом 3-х років із дати видачі патенту.

Добросовісне користування розуміється як таке, що не завдає шкоди іншим власникам патентів, іншим фізичним і юридичним особам, навколишньому середовищу, інтересам суспільства, національній безпеці тощо.

Якщо винахід, корисна модель, на які виданий патент, невикористовуються протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу патенту, будь-яка особа, зацікавлена в патенті, може звернутися до патентовласника з вимогою про видачу ліцензії. Зацікавленість особи виражається в бажанні і реальній можливості використовувати запатентований об'єкт.

Всесвітня організація інтелектуальної власності дає таке тлумачення примусової ліцензії. Термін «примусова ліцензія» використується для позначення явища, протилежного добровільний ліцензії.

Примусова ліцензія може виникнути, якщо патентовласник відмовився видати ліцензію зацікавленій особі і якщо він не може довести, що патент не використовувався у зв'язку з поважними причинами.

Якщо це відбувається, то зацікавлена особа звертається в суд із вимогою про видачу ліцензії. Після розгляду матеріалів справи суд виносить рішення задовольнити або відмовити у позові. Позитивне рішення суду виражається в рішенні про видачу невиняткової ліцензії із вказівкою обсягу повноважень, терміну дії, а також розміру винагороди.

У деяких випадках (коли зачепаються національни інтереси) примусова ліцензія може бути видана за рішенням Кабінету Міністрів України.

4.6 Поступка патентних прав

Через певні обставини патентовласник може разом із ліцензійним договором зробити поступку патентних прав. Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а секретний винахід (корисна модель) - тільки за погодженням із Державним експертом.

Поступка патентного права може здійснюється за договором купівлі_продажу або договору міни. Цілком припустима і безплатна поступка патентних прав, яка характерна для договорів дарування. Договір про передачу патенту підлягає реєстрації, без якої він вважається недійсним. Тобто поступка патентних прав - угода сторін про передачу всього обсягу патентних прав як з оплатою, так і без оплати.

Поступка патентних прав робиться тільки патентовласником. При цьому передається весь обсяг монопольних патентних прав, що випливають з патенту. Поступка патентних прав може робитися в різній юридичній формі: договір дарування, купівлі-продажу, тощо.

Договори, спрямовані на поступку патентних прав, повинні бути обов'язково оформлені в письмовій формі. Патентовласник не залишає за собою ніяких повноважень, що випливають з патенту.

Поступка патентних прав, як і ліцензійний договір вважається дійсною тільки при укладанні в письмовій формі і набуває чинності після державної реєстрації. Для реєстрації договору надаються такі документи: заява; договір у 3-х примірниках; документ про оплату державного збору. Внесення змін у договір також підлягають державній реєстрації. Якщо договором не передбачено інше, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Чинність договору стосовно інших осіб (будь-якої юридичної чи фізичної особи, що не є стороною договору) виникає тільки після його реєстрації у Відомстві.

Реєстрація договорів здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок розгляду та реєстрації договору про передачу права власності на винахід (корисну модель) та ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі)», зареєстрованої Мін'юстом України 21.06.95 за №180/716. Ця інструкція регламентує порядок розгляду та реєстрації документів, які подаються до управління патентування та ліцензування Відомства, та містить загальні вимоги до їх оформлення. Реєстрація договору здійснюється за умови наявності прав на винахід.

4.7 Обмеження прав патентовласника

Обмеження патентних прав - це дії, що не признаються порушенням прав патентовласника. Випадки обмеження патентних прав передбачаються в національному законодавстві України (Закон України «Про охорону прав на винахід і корисну модель») і міжнародному законодавстві. Перелік випадків обмеження патентних прав завжди є вичерпним.

Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі): в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу; без комерційної мети; з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) із сповіщенням власника патенту одразу, як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.

Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав власника. Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений і (або) після виготовлення введений в обіг власником патенту чи іншою особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).

4.8 Участь Державного департаменту інтелектуальної власності у захисті прав патентовласника

Спеціальним органом в сфері управління охороною інтелектуальної власності є Державний департамент інтелектуальної власності.

Будь-які спори, що виникають у зв'язку із застосуванням законодавства про промислову власність, розв'язуються судом. Зокрема, суди розглядають спори про: авторство на винахід, корисну модель чи промисловий зразок; встановлен­ня власника патенту; порушення майнових прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; винагороду винахідникам і авторам промислових зразків, а також патентовласникам; компен­сації.

Одним із суб'єктивних прав і засобів правової охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки є право патентування в іноземних державах. Па­тентування винаходів, корисних моделей і промислових зразків в іноземних державах провадиться за таких умов:

заявник зобов'язаний до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок в орган іноземної держави подати заявку на цей же винахід, корисну модель чи промисловий зразок до Держдепартаменту;

до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід, корисну модель чи промисловий зразок у відповідний орган іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку на винахід, корисну модель чи промисловий зразок до Міністерства освіти і науки України (Державного підприємства «Український інститут промислової власності». Одночасно заявник повідомляє Держдепартамент про наміри здійснити патентування в іноземних державах. Порядок подання і розгляду заявки про наміри здійснити патентування на винахід, корисну модель чи промисловий зразок визначено в Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування промислового зразка в іноземних державах та Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах, затверджених наказом Держпатенту України від 22 травня 1995 року №81;

якщо Держпатент України протягом трьох місяців від дати надходження повідомлення заявника про намір запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок в іноземній державі, не повідомив заявника про заборону зарубіжного патентування зазначеного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

У разі патентування за процедурою Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до Держдепартаменту. Відповідно до законодавства України про промислову власність витрати, пов'язані з патентуванням в іноземних державах, несе заявник, але не держава.

З огляду на бажання розширити співробітництво в космічних дослідженнях і технологіях і можливості комерційного використання космічних технологій між Україною і Сполученими Штатами Америки 22 листопада 1994 року була укладена Угода про співробітництво в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях (Угоду ратифіковано 05.05.96). Відповідно до ст. 5 Угоди Сторони зобов'язалися забезпечити адекватний та ефективний захист інтелектуальної власності, створеної або переданої згідно з цією Угодою. Розподіл прав на будь-яку інтелектуальну власність, створену згідно з цією Угодою, здійснюється відповідно до Додатка I Угоди («Інтелектуальна власність»).

5. Порядок одержання патенту

Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний па­тент) і має на це право, подає до Установи заявку - сукуп­ність документів, потрібних для видачі Установою патенту (деклараційного патенту) на винахід чи деклараційного па­тенту на корисну модель.

За дорученням заявника заявку можна подавати через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Заявка на винахід має стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу), а заявка на корисну модель - од­нієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

Заявку складають українською мовою. Вона має містити: заяву про видачу патенту на винахід з проведенням кваліфі каційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель); опис винаходу (корисної моделі); формулу винаходу (корисної моделі); креслення (якщо на них є поси­лання в описі); реферат.

У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) слід зазначати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також на­вести дані про винахідника (винахідників).

Опис винаходу (корисної моделі) має викладатися визна­ченим порядком та розкривати суть винаходу (корисної мо­делі) настільки ясно й повно, щоб його зміг реалізувати фахі­вець у зазначеній галузі.

Формула винаходу (корисної моделі) має виражати його суть, базуватися на описі й викладатись визначеним поряд­ком зрозуміло й стисло.

Реферат складають лише для інформаційних цілей. Його не можна брати до уваги з іншою метою, зокрема для тлу­мачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

За подання заявки сплачується збір.

Датою подання заявки є дата одержання матеріалів.

Після подання заявки та за наявності документа про сплату збору за її подання проводять формальну експер­тизу заявки (експертизу за формальними ознаками), тобто експертизу, у ході якої встановлюють належність зазначено­го в заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можна визнати винаходами (корисними моделями), і відповідність складу заявки та її оформлення встановленим вимогам. Рішення формальної експертизи слід надіслати не пізніше шести мі­сяців від встановленої дати подання заявки.

Після успішного завершення формальної експертизи за заявкою на видачу деклараційного патенту на винахід за­клад експертизи розпочинає проведення експертизи заявки на локальну новизну (тобто новизну, що встановлюється за виданими в Україні патентами й поданими до ДДІВ заяв­ками на видачу патентів). Якщо результат експертизи заявки на локальну новизну позитивний, ДДІВ надсилає заявни­ку рішення про видачу деклараційного патенту на винахід.

Якщо результат формальної експертизи позитивний, за заявкою на видачу деклараційного патенту на корисну мо­дель заявнику надсилають рішення про видачу відповідного патенту.

Якщо результат формальної експертизи заявки на ви­дачу патенту на винахід позитивний, заявнику надсилають повідомлення про завершення формальної експертизи і про можливість проведення кваліфікаційної експертизи заяв­ки (експертизи по суті), тобто експертизи, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоспроможності (новиз­ні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

По закінченні вісімнадцяти місяців від дати подання заяв­ки на видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати пріоритету, ДДІВ публікує у своєму офіційно­му бюлетені («Промислова власність») відомості про заявку за умови, що її не відкликано, вона не вважається відкликаною або якщо за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника ДДІВ публікує відо­мості про заявку раніше зазначеного строку. Відомості про заявки, які становлять державну таємницю, не публікують.

Власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою заміни деклараційного патенту на винахід на патент на винахід може подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки, за якою ви­дано деклараційний патент. Таке клопотання має надійти до Установи протягом трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент. За подання клопотання сплачується збір.

6. Припинення дії патенту і визнання його недійсним

На відміну від спеціального законодавства, яке передбачає підстави припинення дії патенту та визнання його недійсним, ЦК встановлює випадки та правові наслідки дострокового припинення та відновлення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також визнання прав інтелектуальної власності недійсними. Оскільки майнові права випливають з патенту, то ці норми підлягають спільному застосуванню.

Відповідно до ст. 466 ЦК чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також у інших випадках, передбачених законом.

Підстави припинення дії патенту передбачені ст. 32 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 24 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

По-перше, власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це у офіційному бюлетені Установи. Однак не допускається повна або часткова відмова від патенту на винахід без попередження особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвідчуються патентом.

По-друге, дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності, який сплачується за кожний рік його дії, починаючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи щодо винаходів і корисних моделей - не пізніше чотирьох місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту, а стосовно промислових зразків - одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти або бути відправленим до Установи до кінця поточного року дії патенту за умови сплати збору щодо винаходів і корисних моделей протягом його останніх чотирьох місяців, а стосовно промислових зразків - двох місяців.

Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачений щодо винаходів і корисних моделей протягом дванадцяти місяців, а стосовно промислових зразків - шести місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється. Якщо збір не сплачено протягом дванадцяти місяців, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про припинення дії патенту.

У разі припинення чинності виключних майнових прав ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 467 ЦК).

Чинність достроково припинених виключних майнових прав може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення (ст. 468 ЦК).

Відповідно до ст. 469 ЦК права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Підстави визнання патенту повністю чи частково недійсним передбачені ст. 33 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 25 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка умовам патентоздатності; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) чи у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення порядку патентування винаходу чи корисної моделі в іноземних державах; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

З метою визнання патенту на корисну модель недійсним будь-яка особа за умови сплати збору може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності. Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту, про що Установа повідомляє у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».

7. Патентування винаходів та корисних моделей в Україні: проблеми і виклики

7.1 Відмінність між винаходами та корисними моделями

Відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1994 № 3687-XII (далі - Закон про винаходи) як винахід, так і корисна модель є результатами інтелектуальної діяльності людини у сфері технологій. Об'єктами винаходів і корисних моделей можуть бути: продукти (пристрій, речовина, штамп мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо), процеси (способи), а також нові застосування відомих продуктів чи процесів.

Наведене свідчить про велику спорідненість винаходів та корисних моделей та породжує необхідність визначення критеріїв їхнього розмежування.

Аналіз чинного законодавства показує, що відмінність між винаходами і корисними моделями полягає у різних умовах їхньої патентоздатності. Умови патентоздатності виходу є більш високими. Так, згідно з приписами ЦК України та Закону про винаходи винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним, а для відповідності умовам патентоздатності корисної моделі достатньо, щоб вона була новою і промислово придатною.

При цьому винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Укрпатенту, а якщо заявлено пріоритет, то до дати пріоритету.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Як бачимо, винахід відрізняється від корисної моделі лише наявністю винахідницького рівня (неочевидністю). Тому, приймаючи рішення про одержання патенту на результат інтелектуальної діяльності у сфері технологій, заявник повинен визначитися з тим, чи має цей об'єкт винахідницький рівень, чи ні. Якщо результат інтелектуальної діяльності не має винахідницького рівня, а заявник подав заявку на видачу на нього патенту на винахід, то у видачі патенту йому буде відмовлено. Утім, слід зазначити, що статтею 18 Закону про винаходи передбачено інститут перетворення заявок, і заявник, який подав заявку на видачу патенту на винахід із сумнівним винахідницьким рівнем, може до одержання рішення про відмову у його видачі перетворити дану заявку на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель.

Зважаючи на різний винахідницький рівень, законодавцем встановлені різні строки для правової охорони винаходів та корисних моделей. Строк дії патенту на винахід становить 20 років, а строк дії деклараційного патенту на корисну модель - 10 років.

7.2 Деклараційний патент на винахід

Необхідно відмітити, що Законом про винаходи, окрім патенту на винахід передбачено й існування деклараційного патенту на винахід, який діє протягом 6 років і відрізняється від патенту на винахід тим, що видається не за результатами кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті), яка встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності, а за результатами лише формальної експертизи (експертизи за формальними ознаками), у ході якої встановлюється тільки належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами, і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам. Перевагою такого патенту є оперативність його одержання та можливість перетворення на патент на винахід шляхом подання не пізніше трьох років від дати подання заявки на видачу деклараційного патенту заяви про проведення кваліфікаційної експертизи. Головним же недоліком цього патенту слід назвати його юридичну нестабільність, оскільки патентоздатність об'єкта, на який його видали, ґрунтується лише на припущенні. Будь-яка особа відповідно до статті 33 частини 2 Закону про винаходи може звернутися до Державного департаменту інтелектуальної власності з клопотанням про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності. За результатами цієї експертизи у випадку встановлення непатентоздатності винаходу, деклараційний патент чи його частина визнаються недійсними, а відповідно, вважаються такими, що не набрали чинності від дати публікації відомостей про видачу патенту.

На даний час Укрпатент відмовляється приймати заявки на видачу деклараційних патентів на винаходи, вважаючи, що прийняття таких заявок суперечить ЦК України, який набув чинності з 1 січня 2004 року і не передбачає видачі даного виду патенту.

Наведена позиція Укрпатенту є досить спірною, позаяк Закон про винаходи є спеціальним стосовно ЦК України нормативно-правовим актом, і його норми як спеціальні норми мають перевагу над загальними нормами зазначеного кодексу. Крім того, згаданим кодексом взагалі не визначаються види патентів на винаходи, а лише зазначається, що набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом. Тому передбачення Законом про винаходи існування деклараційного патенту на винахід не суперечить положенням ЦК України, а лише розвиває і конкретизує їх.

7.3 Локальна дія українських патентів

Патенти на винаходи і корисні моделі діють на території лише тієї держави, що їх видала. Українські патенти на території інших держав не діють, і не дають змоги їхнім власникам реалізувати свої права інтелектуальної власності на території таких держав.

Таким чином, у випадку національного патентування винаходу чи корисної моделі, яке здійснюється за процедурою, визначеною Законом про винаходи, власник патенту обмежується у реалізації своїх прав інтелектуальної власності територією України. За кордоном аналогічний винахід (корисна модель) може бути запатентований іншими особами, і вони здійснюватимуть на території відповідних держав права інтелектуальної власності незалежно від власника українського патенту.

7.4 Процедури патентування винаходів (корисних моделей) на території інших держав

Для того, щоб отримати правову охорону винаходу (корисної моделі) на території інших держав, заявник може скористатися однією з двох процедур патентування винаходу (корисної моделі) на території іноземних держав.

Перша з процедур передбачає звернення заявника з заявкою до патентних відомств кожної з держав, у яких заявник хоче одержати охоронний документ на винахід (корисну модель).

Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20.03.1883 (стаття 4), яка набула чинності для України 25.12.1991, і кількість країн-учасниць якої на даний час перевищує 150, передбачається, що будь-яка особа, що належним чином подала заявку на патент на винахід чи корисну модель в одній із країн Союзу по охороні промислової власності (до складу цього союзу входять всі країни-учасниці конвенції) користується для подання заявки в інших країнах правом пріоритету протягом 12 місяців з дати подання першої заявки. Отже, заявник, який подав заявку до Укрпатенту, може протягом 12 місяців з дати подання цієї заявки подати заявку на такий же самий винахід (корисну модель) до будь-якої з країн-учасниць зазначеної конвенції і реалізувати своє право на одержання патенту переважно перед особами, дата подання заявки яких або дата заявленого ними пріоритету є пізнішою.

Статтею 37 частиною 1 Закону про винаходи передбачається, що запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах можна лише за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до українського патентного відомства та ненадходження до заявника протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Санкцій за невиконання цього обов'язку чинним законодавством не встановлено, і тому у випадку, якщо господарські інтереси заявника не передбачають отримання правової охорони винаходу чи корисної моделі в Україні, він, у принципі, може безкарно здійснити патентування таких об'єктів права інтелектуальної власності в іноземних державах без попереднього подання заявки в Україні.

На думку Укрпатенту, такі дії заявника тягнуть визнання патенту недійсним на підставі статті 33 частини 1 пункту «в» Закону про винаходи. З чим погодитися не можна, оскільки пункт, на який посилається Укрпатент, передбачає визнання патенту недійсним у випадку порушення вимог статті 37 частини 2 Закону про винаходи, а обов'язок попереднього подання національної заявки передбачено не частиною другою, а частиною першою цієї статті. Тому для запобігання патентуванню винаходів чи корисних моделей в іноземних державах без попереднього подання національної заявки, а отже, без вирішення питання про віднесення їх до державної таємниці, необхідно внести зміни до Закону про винаходи та інших актів законодавства, чітко встановивши юридичну відповідальність за вчинення подібних дій.

Друга процедура патентування винаходів чи корисних моделей в іноземних державах здійснюється згідно з Договором про патентну кооперацію від 19.06.1970, який набув чинності для України 25.12.1991 і на даний час налічує понад 90 країн-учасниць. У цьому випадку подається міжнародна заявка до Укрпатенту, і в ній вказуються країни-учасниці даного договору, у яких заявник хоче одержати правову охорону об'єкта права інтелектуальної власності. За вказівку кожної такої країни сплачується встановлене мито.

Розгляд даної заявки складається з двох фаз: міжнародної і національної. Під час міжнародної фази здійснюється міжнародний пошук, міжнародна публікація та міжнародна попередня експертиза. У випадку позитивного проходження міжнародної фази починається національна фаза, у ході якої проводяться експертизи у зазначених заявником у міжнародній заявці державах та здійснюється видача національних патентів. Якщо законодавством таких держав встановлюється сплата мита за видачу патенту, заявник додатково сплачує таке мито.

8. Міжнародно-правова охорона права інтелектуальної власності

Закони кожної окремої держави регулюють, як правило, дії, вчинені тількина території цієї держави. З метою гарантування охорони інтелектуальної власності своїх громадян в іноземних державах було запроваджено міжнародну охорону права інтелектуальної власності. Система міжнародних відносин, що склалася у світі в галузі охорони інтелектуальної власності, об'єднана в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). ВОІВ є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй, на сьогодні в ній перебуває 155 держав. Діяльність ВОІВ спрямована на:

розробку нових міжнародних угод і проектів з гармонізації національних законодавств;

забезпечення міжнародної реєстрації ряду об'єктів інтелектуальної власності;

збір і розповсюдження технічної, наукової та іншої інформації.

Серед джерел міжнародного права щодо захисту авторських прав виділяють наступні Конвенції.

9 вересня 1886 року в Берні було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів. У зв'язку з досягненнями технічного прогресу та з метою вдосконалення Конвенцію декілька разів було переглянуто. У преамбулі Бернської конвенції зазначено її мету - охороняти настільки ефективно і однаково, наскільки це можливо, права авторів на їх літературні та художні твори.

Бернська конвенція відкрита для всіх країн. Приєднуючись до неї, держава стає повноправним членом Бернського союзу, що надає право на право голосу та автоматичне членство в Координаційному комітеті ВОІВ. Україна приєдналась до Бернської конвенції 25 жовтня 1995 р. Бернська конвенція побудована на таких принципах:

національний режим - твори, що з'явилися на світ у країнах - членах Союзу, можуть отримати у всіх інших країнах-учасницях таку ж охорону, яку ці країни надають своїм громадянам;

автоматична охорона - національний режим не залежить від будь-яких формальних умов, тобто охорона надається автоматично без реєстрації чи депонування;

незалежність охорони - володіння наданими правами та їх здійснення не залежить від існування охорони в країні походження твору.

Всесвітня конвенція про авторське право була прийнята 6 вересня 1952 р. в Женеві. Колишній СРСР приєднався до Всесвітньої конвенцій 25 травня 1973 р., Україна є членом Конвенції також з цього моменту. В конвенції визначаються об'єкти охорони, принцип національного режиму, суб'єкти й строки охорони, виключне право на переклад, а також знак охорони авторського права.

Договір ВОІВ про авторське право (ДАП) укладено в Женеві 20 грудня 1996 р. Договір є відкритим для країн-учасниць ВОІВ і Європейського співтовариства. Україна є членом Договору ВОІВ з 6 березня 2002 р.

Необхідність підписання ДАП була викликана у зв'язку з сучасними технологіями і не врегульованими раніше правами. Так, серед об'єктів, які охороняє авторське право є комп'ютерні програми незалежно від форми і способу їх втілення, компіляція даних або іншої інформації у будь-якій формі, що становлять собою результат інтелектуальної творчості. Договір розглядає права авторів право на розповсюдження, прокат і доведення творів до загального відома. Серед розділів Договору є розділ щодо захисту електронної інформації про управління правами. Мається на увазі інформація, що ідентифікує автора, твір, інформація про умови використання твору.

Страсбурзьку угоду про Міжнародну патентну класифікацію прийнято в 1971 р. Дана угода передбачає утворення і наступну координацію роботи щодо періодичного перегляду Міжнародної патентної класифікації. Ця класифікація охоплює всі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. МПК побудована на двох принципах: предметно-тематичному і функціональному. Функціональний підхід розділяє винаходи за їх суттю, а галузевий - за можливою галуззю застосування, класифікаційна система розподілена на 8 розділів, що складаються з 67 000 рубрик. Розділи позначаються літерами латинського алфавіту:

А - «Задоволення природних потреб людини»;

В - «Різноманітні технологічні процеси»;

С - «Хімія, металургія»;

D - «Текстиль, папір»;

Е - «Будівництво, гірнича справа»;

F - «Механіка, освітлення, опалення, двигуни і насоси, зброя і боєприпаси, вибухові роботи»;

G - «Фізика»;

Н - «Електрика».

Класифікація необхідна для полегшення пошуку патентних документів з метою визначення попереднього рівня техніки.

Сьогодні діє сьома редакція класифікації (з 1 січня 2000 р.) 8 жовтня 1968 р. було укладено Локарнську угоду про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків. Угода складається з переліку класів (32) і підкласів (223), алфавітного переліку товарів (6600 записів).

Висновки

Природні права людини: аргумент правосуддя: цей аргумент заснований на ідеї про те, що людина має природне право на працю та/або продукцію, яку вона виробляє. Привласнення цих продуктів іншими розглядається як несправедливе.

Прагматичний аргумент: у відповідності з цим обгрунтуванням, суспільство, яке захищає приватну власність, є більш ефективним і процвітаючим, ніж суспільство, яке цього не робить. Припущення полягає в тому, що права на інтелектуальну власність покликані підвищити продуктивність суспільства і сприяють суспільному добробуту шляхом заохочення «створення, виробництва і розповсюдження інтелектуальних творів».

«Особистісний» аргумент: цей аргумент заснований на ідеї, що кожна людина має право виділити простий об'єкт і переробити його за своїм бажанням. Європейський закон про інтелектуальну власність формується на понятті, що ідеї - це продовження людини та її особистості.

Термін інтелектуальна власність визначає закріплені законом тимчасові виключні права, а так само особисті немайнові права авторів на результат інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації. Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, встановлює монополію авторів на певні форми використання результатів своєї інтелектуальної та творчої діяльності, які, таким чином, можуть використовуватися іншими особами лише з дозволу перших.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3687-12

2. Блажко Роман - «Патентування винаходів та корисних моделей в Україні: проблеми і виклики» - (Юридична газета. - 2007. - №14 (98). _ с. 12)

3. Інтелектуальна власність в Україні: нормативно-правові акти / За заг. ред., В.Л. Петрова, О.Д. Святоцького - у 2-х томах, 1999, Том 1., Том 2.

4. Інтелектуальна власність в Україні: Корисна модель / Л.І. Ніколаєнко, Г.П. Добриніна, Л.А. Меняйло, В.С. Радомський / За ред. В.Л. Петрова - 2009, 128 с.

5. Інтелектуальна власність в Україні: Винахід / Л.І. Ніколаєнко, Г.П. Добриніна, Л.А. Меняйло, В.С. Радомський / За ред. В.Л. Петрова - 2010, 136 с.

6. «Патент на винахід в Україні: реєстрація та видача» - електронний ресурс: http://patentresult.com.ua/ua/uslugi/patentuvannya/patent-na-vynakhid-v-ukraini-reyestratsiya-ta-vydacha.html [27.11.2012 20:00]

7. «Загальна характеристика використання патентних прав» - електронний ресурс: http://users.kpi.kharkov.ua/pravo/iv/16.html [27.11.2012 20:00]

Размещено на Allbest.ru