Договір купівлі-продажу на аукціонах та біржах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Договір купівлі-продажу на аукціонах та біржах

1. Поняття та ознаки біржі

Біржа (з латинської - гаманець) - це організаційне утворення, в якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (фондова біржа) і оптова торгівля товарами (товарна біржа). Можуть створюватися також валютні біржі та біржі праці.

З огляду на економіку біржа - це організований у певному місці, регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля товарами за зразками і стандартами або контрактами на їх поставку у майбутньому за цінами, які офіційно встановлено на основі результатів торгу. Торгівля здійснюється через обмін усними інструкціями між представниками брокерських фірм в торговій залі.

З правового погляду біржа є юридичною особою, яка має власне або орендоване майно, діє на підставі статуту, власних правил біржових торгів та чинного законодавства. Від свого імені вона може укладати договори, контракти та вчиняти інші правочини, бути позивачем і відповідачем у державному, господарському або третейському суді.

Терміном «біржа» прийнято позначати:

1) сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції;

2) місце їх зібрання;

3) сукупність угод, які укладаються в цьому місці.

Походження слова «біржа» пов'язане з назвою найбільшого торгового пункту Фландрії - Брюгге. Тут торгова штовханина відбувалась біля готелю «Бурсе». Ван де Бурсе - так звали господаря готелю - побудував будинок для приїжджих. Його фронтон він прикрасив власним гербом, на якому було зображено три гаманці.

Іноземні комерсанти, що прибували до Брюгге, часто зупинялися в цьому готелі, знайомились там з іншими торговцями, укладали угоди, дізнавались про останні новини. «Бурсе» був вигідний для торговців ще й тим, що поряд із ним розміщувалося представництво найбільших торгових центрів - Флоренції та Генуї. Так склався вираз «йти до Бурсе» тобто брати участь в торгових зборах. Від слова «Бурсе», найімовірніше, і пішло сучасне слово «біржа». Поняття «біржа» як місце зустрічі ділових людей поширилось дуже швидко, хоча в багатьох місцях збереглися й інші назви.

З давніх-давен купці збиралися у певному місці, щоб знайти покупця, отримати ділову інформацію і насамперед відомості про останні ціни на ті чи інші товари. Відомо, що такі збори у Стародавньому Римі відбувалися вже наприкінці ІІ ст. н.е.

У 1553 р. марсельські купці почали вимагати для себе «місце, яке б служило їм приміщенням для зустрічей, щоб уникнути дискомфорту, який вони відчували, перебуваючи на вулиці».

Поступово складався порядок здійснення біржових торгів. Їх учасники зрозуміли, що зовсім не обов'язково привозити товар із собою. Досить домовитись про його ціну. Все інше має бути обумовлено в остаточному договорі. На біржових зборах, крім купівлі-продажу, вирішувались питання страхування тощо.

Залежно від об'єкту, щодо якого на біржі укладаються договори купівлі-продажу, біржі поділяються на товарні (на яких об'єктом купівлі-продажу є товари), фондові (на яких здійснюється купівля-продаж цінних паперів) та валютні (біржі, на яких операції купівлі-продажу здійснюються переважно щодо іноземної валюти).

Залежно від характеру асортименту товару товарні біржі також поділяються на кілька видів:

- вузькоспеціалізовані біржі (організують торгівлю одним видом товару);

- спеціалізовані (організують торгівлю однорідними групами товарів);

- універсальні біржі (біржі, на яких здійснюється купівля-продаж широкого асортименту товарів).

Біржа є господарською організацією, яка виконує ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції на певні об'єкти, обслуговування їх обороту.

Біржа виконує ряд функцій, зокрема:

1) функцію розподілу (дана функція проявляється в тому, що на біржі між споживачами розподіляються цінності за їх реальною ціною);

2) організаційна функція (дана функція проявляється в тому, що на біржі впорядковуються операції з певними цінностями);

3) функція регулювання, стабілізації та котирування цін;

4) інформаційна функція;

5) арбітражна та інші функції.

Так, щодо товарної біржі ці функції можна охарактеризувати наступним чином:

- товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;

- товарна біржа є господарюючим суб'єктом, який організовує ринок. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні. На біржі здійснюються купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризується взаємозамюнівастю і не потребує додаткового узгодження технічних характеристик. Продукція, що надходить на біржу, має відповідати певним стандартам;

- товарна біржа - це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;

- товарна біржа є регулятором цін. Внаслідок коливання біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін;

- товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;

- біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування - це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари з урахуванням укладених біржових угод;

- біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом видання біржового бюлетеня - періодичного органу, в якому публікуються курси цін на товари;

- товарна біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущенних до біржової торгівлі;

- товарна біржа виконує арбітражну функцію, яка проявляється в тому, що біржа розглядає спори між її членами, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими.

2. Правила біржової торгівлі

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. Стаття 17 Закону України «Про товарну біржу» визначає, що правила біржової торгівлі товарної біржі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Правила біржової торгівлі повинні містити ряд відомостей, зокрема про: строк та місце проведення біржових операцій; склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них; порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; інші положення, встановлені органами управління біржі.

Чинним законодавством заборонено вчиняти на товарній біржі ряд дій, зокрема:

- купівлю-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;

- будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін;

- поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Біржові операції дозволяється вчиняти тільки членам біржі або брокерам - громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.

Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до чинного законодавства правила фондової біржі складаються з:

- порядку організації та проведення біржових торгів;

- порядку лістингу та делістингу цінних паперів;

- порядку допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

- порядку котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

- порядку розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

- порядку розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

- порядку здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

- порядку накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Члени фондової біржі зобов'язані виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

3. Поняття і види біржових правочинів (угод)

Біржові правочини (угоди) - це вчинені учасниками біржової торгівлі угоди щодо біржового товару в ході біржової торгівлі. Біржові правочини мають відповідати вимогам, що висуваються ЦК України до правочинів, при цьому вони мають певну специфіку.

Біржова угода відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», має відповідати сукупності таких умов:

а) являти собою купівлю-продаж, поставку чи обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) її учасниками мають бути члени біржі;

в) подаватися до реєстрації та бути зареєстрованій на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Порядок здійснення біржових угод та їх реєстрації на біржі визначається правилами біржової торгівлі.

Згідно із Законом України «Про товарну біржу», зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

На біржах поряд із договорами купівлі-продажу, міни чи поставки можуть укладатися й інші біржові угоди, зокрема: форвардні угоди, ф'ючерсні угоди, опціонні угоди (опціони). Можливість укладення даних угод на певній біржі має бути передбачена правилами біржової торгівлі.

Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. Будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін.

Форвардний контракт, згідно з Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженою Постановою КМ України від 19 квітня 1999 р. №632, повинен містити такі відомості:

- назву контракту;

- сторони контракту;

- базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів);

- кількість базового активу;

- вартість контракту;

- ціна виконання;

- термін виконання;

- порядок оплати придбаного (проданого) базового активу;

- відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом;

- порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;

- адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту. Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

Будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Ф'ючерсний контракт повинен включати відомості про:

- назву контракту;

- вид контракту (з поставкою або без поставки базового активу);

- сторони контракту;

- базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид та кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид та кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для інших товарів);

- обсяг контракту;

- розмір початкової маржі;

- механізм визначення ціни на момент виконання;

- ціна виконання;

- одиниця виміру ціни;

- термін виконання;

- відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом;

- порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту;

- адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Опціон повинен мати такі реквізити:

- назва контракту;

- вид опціону (з поставкою або без поставки базового активу);

- сторони опціону;

- різновид опціону (опціон на купівлю, опціон на продаж);

- базовий актив опціону та його характеристики (емітент, вид та кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид та кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для товарів);

- ціна виконання;

- термін виконання (для опціону з виконанням протягом терміну дії) або день виконання (для опціону з виконанням у встановлену дату);

- порядок оплати придбаного (проданого) базового активу;

- розмір премії опціону;

- відповідальність продавця опціону в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених опціоном;

- порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання опціонів;

- адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін опціону.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

4. Особливості укладання договору на біржі

Біржовою операцією визнається угода:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж та обмін майна, у тому числі об'єктів нерухомості, допущених до обігу на біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржові угоди укладаються в операційному залі за місцезнаходженням біржі "Біржові операції укладаються в операційному залі (або приміщенні, яке використовується під операційний зал) за місцезнаходженням біржі або філії.»

Біржові операції проводяться кожен тиждень з одним вихідним днем, якщо інше не встановлене наказом директора філії.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Членам біржі є: засновники; інші вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи, прийняті до її складу згідно зі статутом біржі.

Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на здійснення біржових операцій.

Кількість брокерів біржі визначається біржовим комітетом. Спеціалісти біржі, що є біржовими маклерами готують проведення торгів, ведуть торги, оформляють та реєструють угоди між членами біржі та/або брокерами.

Об'єкти, які допущені до обігу на біржі: квартири, житлові будинки, інші об`єкти житлового фонду, дачі та дачні будинки, гаражі; будівля, споруди, інженерні комунікації, об`єкти незавершеного будівництва виробничого та громадського призначення; цілісні майнові комплекси (підприємства та їх структурні підрозділи), транспортні засоби, обладнання, інші основні фонди; конфісковане, безгосподарне, заставне та інше майно, що підлягає відчуженню з відкритих торгів; матеріали та інвестиційні ресурси, необхідні для виробничої, будівельної та інноваційної діяльності; нематеріальні активи, в тому числі підряди, пов`язані з виконанням проектно-дослідних, дослідно-конструкторських, науково-дослідних та будівельно-монтажних робіт; земельні ділянки та право користування ними (в тому числі оренда), а також право їх забудови; інші товари, ресурси та послуги, які допущені до обігу на Біржі.

Ціни на біржі формуються вільно. Їх рівень визначається співвідношенням попиту та пропозицій на момент проведення біржових торгів. На біржі використовуються слідуючи поняття цін: ціни продавця (пропозиція), ціни покупця (попит), ціна біржової угоди, котирувальні ціни. Ціною продавця на біржовий товар визнається ціна, вказана учасником біржових торгів в заяві на продаж, а також названа їм під час торгів. Ціною покупця є ціна, названа покупцем безпосередньою під час торгів». Ціною біржової угоди є остання з названих покупцем (продавцем) цін під час біржових торгів, зафіксована спеціалістом біржі ведучим торги.

До здійснення біржової операції спеціалісти: приймають заяви на продаж, купівлю або обмін (зразок додається) та документи, які підтверджують право власності на товар, перевіряють товар (об'єкт нерухомості) на відповідність допущених до обігу, вимогам чинного законодавства, з'ясовують дієздатність та правоздатність осіб, які беруть участь в біржових операціях.

Після перевірки об'єкта спеціаліст приймає рішення: провести біржову операцію;

відкласти біржову операцію, в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів;

відмовляє у вчиненні біржової операції якщо:

- вчинення такої дії суперечить законові;

- дія підлягає вчиненню іншим органом;

- особа не має відповідних повноважень;

- угода, що укладають від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні;

- документи на об'єкт нерухомості не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що порочать честь і гідність людини.

Торги ведуть спеціалісти біржі (біржові маклери).

Бути присутніми під час торгів в операційних залах мають право:

- виконавча дирекція;

- співробітники спеціальних підрозділів біржі - розрахункової палати, арбітражної та котирувальної комісії, та інших підрозділів і допоміжних служб;

- запрошені особи (по разовій перепустці). Інші особи не мають права бути присутніми в операційному залі під час торгів.

Виконавча дирекція, біржовий комітет мають право оперативного втручання в хід торгів аж до їх припинення і закриття операційного залу.

Результат торгу оформляється протоколом біржових торгів (зразок додається), який підписується брокерами або членами біржі (у тому числі від імені продавця і покупця), а також спеціалістом, який проводив торг».

Протокол біржових торгів є підставою для реєстрації біржової операції (угоди)»

Протокол біржового торгу є підставою для укладання угоди.

Біржова угода (договір) укладається в письмовій формі. Угода повинна бути підписана особами, які її уклали. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на вимогу органів спеціально встановлених законодавством.

Після підписання протоколу біржових торгів, біржова операція реєструється у журналі реєстрації за формою, встановленою на біржі.

Після підписання біржової угоди (договір), на угоді робиться запис про реєстрацію.»

За біржову операцію та реєстрацію угоди справляється:

- плата у розмірах, встановлених біржовим комітетом;

- державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

Біржова операція вважається завершеною з моменту оформлення протоколу проведення біржового торгу. Після реєстрації сторонам роз'яснюється порядок та умови подальшого посвідчення та реєстрації угоди та договору.

Плата за користування послугами біржі справляється у розмірах, встановлених біржовим комітетом. Плата за надання додаткових послуг, які не пов'язані із біржовими операціями, а також послуг технічного характеру (складання проектів угод, заяв, виготовлення копій, дублікатів документів чи виписок із них тощо) у розмірах, встановлених біржовим комітетом або за домовленості сторін, але не нижче розмірів встановлених біржовим комітетом.

За порушення положень цих Правил можуть бути накладені такі санкції:

1) спеціалістами, в разі порушення порядку ведення торгу або неналежну поведінку: - попередження; - видалення порушника з операційного залу; - тимчасове позбавлення права на торгівлю; - остаточне позбавлення права на торгівлю;

2) біржовим комітетом, за відмову від підписання протоколу біржового торгу та угоди, зафіксованої спеціалістом - штраф у розмірі 2 процентів вар - тості товару.

Спори, що виникають по біржових операціях, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України, статутом біржі та біржовими правилами. Розірвання біржових угод (біржових операціях) можливе:

- за погодженням сторін;

- за рішенням суду.

Біржові операції які розірвані реєструються біржею.

Угоди (договір), а також документи на підставі, яких вона була укладена зберігаються в архіві біржі.

біржовий угода торгівля ф'ючерсний

Перелік літератури

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI

3. Закон України від 23.02.2006 №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»

4. Закон України від 30.10.1996 №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»

5. Закон України від 10.12.1991 №1956-XII Про товарну біржу

6. Закон України від 05.06.2003 №898-IV Про іпотеку

7. Закон України від 21.04.1999 №606-XIV Про виконавче провадження

8. Закон України від 02.10.1992 №2654-XII Про заставу

9. Закон України від 10.12.1997 №710/97-ВР Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні

Размещено на Allbest.ru