Концепція розвитку системи технічного регулювання в Україн

План першочергових заходів щодо реформування системи технічного регулювання

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 1070-р

Визначає першочергові заходи щодо реформування системи технічного регулювання.

План першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2010 рік

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 1073-р

Визначає першочергові заходи щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

План заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.2006 № 10-р

Визначає заходи щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

План діяльності Держспоживстандарту України на 2010 рік

Держспоживстандарт;

План підготовлено на основі Стратегічного плану трансформації системи технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог Світової організації торгівлі та Європейського Союзу на 2007-2010 роки та з урахуванням пропозицій всіх структурних підрозділів Держспоживстандарту України.

Стратегічний план трансформації системи технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог Світової організації торгівлі та Європейського Союзу на 2007 - 2010 роки

Держспоживстандарт; наказ від 9 серпня 2007 р. № 183

Визначає основні заходи, що мають забезпечити приведення системи технічного регулювання до вимог ЄС.

Зміна статусу України на міжнародній арені як члена WTO, прагнення до членства в Європейському співтоваристві обумовлює необхідність гармонізації національної системи технічного регулювання, зокрема, з європейською.

На створення адаптованої системи технічного регулювання України до вимог WTO і ЄС націлена «Концепція розвитку технічного регулювання та споживчої політики в 2006-2010 роках». Практичною реалізацією гармонізації систем стандартизації й сертифікації займається Дерспоживстандарт України при активній участі регіональних органів. Незважаючи на намічені й здійснювані практичні заходи, реалізація реформування значно відстає від термінів і вимог WTO.

Реформування системи технічного регулювання почате з 2000 року, його пріоритетним напрямком є адаптація з європейською практикою у відповідності зі ст. 51 і 56 «Угоди про партнерство й співробітництво між Україною і ЄС» і вимогами WTO. Реалізація асоційованого членства в ЄС, зокрема режиму вільної торгівлі, потребує впровадження в національне законодавство України більш ніж 2,6 тис. документів ЄС, а також 80% європейських стандартів, загальна кількість яких становить більш 10 тисяч.

З метою реформування національної системи технічного регулювання Верховною Радою України 17 травня 2001 року прийняті Закони України «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності», « Про акредитацію органів по оцінці відповідності», які набули чинності 20 червня 2001 року. Закони розроблені на виконання положень Указу Президента України від 22 січня 2000 року №89 « Про впровадження єдиної регуляторної політики в сфері підприємництва» з метою гармонізації національного технічного законодавства відповідно до європейських норм, правил і вимогами WTO.

У грудні 2005 року прийнятий Закон України «Про стандартизацію, технічні регламенти й процедурах оцінки відповідності». Очікувалося, що зі створенням УкрСЕПРО - національного органа із сертифікації, відбуватиметься процес визнання українських систем сертифікації й акредитації, а в цілому й системи технічного регулювання відповідними міжнародними і європейськими організаціями, а це дозволить стати їхнім членом. На жаль, на даний момент ця норма закону не працює.

Зараз система технічного регулювання, із складовими її підсистемами, за організаційною структурою, в цілому, аналогічна діючим у ЄС, а по суті відмінна тим, що технічне регулювання здійснюють органи державного управління.

Адаптація системи технічного регулювання, обумовлена зобов'язаннями щодо членства в WTO, заходами Плану дій Україна - ЄС, вимагає проведення гармонізації українського законодавства й нормативної бази з міжнародними і європейськими нормами, поступового переходу від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності вимогам технічних регламентів.

Дані напрямки визнані на державному рівні й узяті на озброєння національним органом - Дерспоживстандартом України. ДО 2011 року вже прийнято 36 технічних регламентів на певні види продукції, які розроблені на основі відповідних директив ЄС, а також передбачається розробка ще 26 технічних регламентів, поетапне впровадження яких дозволить підприємництву в сфері промисловості застосовувати вимоги директив ЄС, гармонізовані стандарти й модульні схеми оцінки відповідності продукції з використанням декларації про відповідність.

Виникаючі перешкоди й ризики при адаптації системи технічного регулювання показані на Рис. 1. Їхня наявність приводить до появи певних проблем.

Рис. 1 - Адаптація системи технічного регулювання

У цей час у сфері технічного регулювання виявлені наступні проблеми:

· іноземними торговельними партнерами не визнаються результати діяльності національних органів по оцінці відповідності, тому що регулювання відносин у сфері встановлення, застосування й виконання обов'язкових вимог до продукції не відповідає основним положенням законодавства ЄС;

· низький рівень розуміння й поінформованості з боку вітчизняних підприємців, промисловців щодо важливості застосування міжнародних норм і правил, сучасних стандартів, процедур оцінки відповідності, методів управління якістю;

· низький рівень впровадження інновацій і сучасних систем управління якістю;

· поширення несумлінної конкуренції, що приводить до насичення ринку недоброякісною й фальсифікованою продукцією ( до 20 %);

· затримка розвитку системи стандартизації й сертифікації через використання застарілих стандартів, норм і правил, недосконалості державного нагляду за безпекою товарів, низького рівня використання сучасних інформаційних технологій;

· недостатнє фінансування.

Для вирішення перерахованих проблем необхідно проведення першочергових робіт у наступних напрямках:

1. Продовження адаптації законодавства України до вимог законодавства ЄС, Угоди про технічні бар'єри в торгівлі WTO. Адаптація законодавства як пріоритетну складову процесу інтеграції України до Європейського Союзу здійснюється шляхом прийняття нових законів відповідно до вимог Європейського Союзу, внесення змін у чинні закони України й нормативно-правові акти, розробки технічних регламентів на основі європейських директив «Нового підходу».

2. Гармонізація нормативної бази: заміна стандартів колишнього СРСР на сучасні міжнародні і європейські стандарти. У цей час в Україні рівень гармонізації діючих в Україні міждержавних і національних стандартів з міжнародними і європейськими становить 19,2 % .

Крім того, застосовується велика кількість нормативних документів колишнього СРСР: на 1.03.2006 г. фонд діючих міждержавних стандартів становив 16765 од. що не відповідає міжнародним нормам і правилам, принципам Угоди про технічні бар'єри в торгівлі, не сприяє впровадженню нових технологій і інновацій. Впровадження міжнародних і європейських стандартів Міжнародної організації зі стандартизації, Міжнародної електротехнічної комісії, Європейського комітету зі стандартизації, Європейського комітету зі стандартизації й електротехніці (CENELEC) у якості національних недостатньо. За роки незалежності в Україні прийнято понад 7000 національних нормативних документів, з яких частка гармонізованих стандартів становить 51 %.

В Україні поки не одержала широкого поширення добровільна стандартизація й практика участі українських суб'єктів підприємницької діяльності в розробці національних стандартів, гармонізованих з міжнародними і європейськими. Крім того, спостерігається тенденція збільшення числа галузевих стандартів, відомчих правил і технічних умов, які не відповідають сучасному науковому й технічному рівню й ускладнюють координацію робіт зі стандартизації.

3. Організаційне забезпечення системи технічного регулювання для економічного розвитку країни.

В Україні Держспоживстандарт об'єднує п'ять функцій - це стандартизація, метрологія, оцінка відповідності (сертифікація, випробування, інспектування, контроль), державний нагляд, захист прав споживачів. З метою виконання умов членства України в WTO щодо забезпечення прозорості процесу розробки технічних регламентів і стандартів, а також доступності їх для користувачів і торговельних партнерів необхідне реформування й перерозподіл функцій даного державного органа. Також вимагає вдосконалення система державного нагляду й контролю над безпекою товарів, відповідно до Закону України « Про ринковий нагляд», прийнятому 01.12.2010 г. Даний закон повинен забезпечити перехід від державного нагляду за дотриманням стандартів на стадії виробництва продукції до впровадження систем управління якістю й ринкового нагляду.

4. Забезпечення дотримання нового законодавства й функціонування нової інфраструктури.

Уповільнене впровадження технічних регламентів здійснюється по наступних причинах:

· неприйняття, як національних, усіх стандартів, які є доказовою базою технічних регламентів;

· процедура призначення органів з оцінки відповідності, які здійснюють підтвердження відповідності вимогам регламентів, потребує зміни;

· процедури ринкового нагляду за безпекою продукції відповідно до європейської практики потребують удосконалення;

· вітчизняні підприємства не готові повністю виконувати всі вимоги технічних регламентів через недосконалі технології й застаріле обладнання.

Низький рівень впровадження технічних регламентів не дає можливості відмовитися від обов'язкової сертифікації.

ЄС накопичив досвід гармонізації систем технічного регулювання, заснованих на механізмі прийняття директив Нового й Глобального підходів у країнах-членах. На даний момент у всіх державах існує єдиний підхід до формування даної системи

Адаптація системи технічного регулювання України до існуючої в ЄС спрямована в цей час на прийняття нових Законів і гармонізацію нормативної бази. Перехід від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності вимогам технічних регламентів повинен бути поступовим.

3.1 Закон України « Про стандарти, технічні регламенти й процедури підтвердження відповідності»

Закон дає більш конкретні пояснення використання стандартів і технічних регламентів, скасувавши при цьому дії окремих статей у Законі «Про стандартизацію».

У розділі «основні положення» дано визначення термінів. Відзначимо наступні:

· технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері встановлення, використання й виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу й органів, а також перевірка їх дотримання шляхом підтвердження відповідності й/або ринкового нагляду.

· технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначені характеристики продукції або пов'язані з нею процеси або способи, методи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначень, пакування, маркування або етикетуванню, які використовуються до певної продукції, процесу або способу виробництва.

У розділі «технічні регламенти» Закону відзначається:

· метою розробки й використання технічних регламентів є захист життя й здоров'я людей, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища й природних ресурсів, запобігання недобросовісної практики;

· відповідність уведеним у використання в Україні вимогам до продукції, процесів і послуг технічним регламентам є обов'язковим.

У законі підкреслюється, що національні стандарти, технічні регламенти й процедури оцінки відповідності викладаються українською мовою, а якщо буде потреба мовою відповідних міжнародних або регіональних організацій.

Закон набув чинності 01.12.2005г. Одночасно із прийняттям Закону внесені зміни в Закон України « Про стандартизацію».

3.2 Технічні регламенти

Технічні регламенти в Україні за станом на 2010 рік розробляються згідно з Робочою програмою розробки технічних регламентів на 2010 рік, яка затверджена наказом Держспоживстандарту від 30.12.2009 № 488.

На даний час в Україні протягом 2003 - 2011 рр. прийнято 36 технічних регламентів (Реєстр прийнятих технічних регламентів дивитеся на сайті Держспоживстандарту - www.dssu.gov.ua ).

З 36 технічних регламентів, затверджених відповідними актами Уряду, один є основним (щодо модулів оцінки відповідності) - «Технічний регламент модулів оцінки відповідності й вимог щодо маркування національним знаком відповідності, що застосовується в технічних регламентах» (Постанова КМУ від 07.10.2003 № 1585).

З метою виконання умов підписання Угоди про оцінку відповідності й прийнятності промислової продукції Дерспоживстандартом проводиться робота щодо подальшого наближення українського технічного законодавства, норм і стандартів до тих, які діють у ЄС.

Так, по пріоритетних секторах у рамках Угоди АССА Урядом прийняті постанови:

· від 25.03.2009 № 268 « Про затвердження Технічного регламенту щодо безпеки простих посудин високого тиску» (87/404/ЄС),

· від 29.07.2009 № 785 « Про затвердження Технічного регламенту по електромагнітній сумісності устаткування» (2004/108/ЄС)

· від 29.10.2009 № 1149 « Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного устаткування».

· підготовлений проект «Технічного регламенту безпеки машин і механізмів» (2006/42/ЄС), який представлений на розгляд у Кабінет Міністрів України.

Стан впровадження технічних регламентів

У період з 2009 до 2012 рр. планується ввести 25 технічних регламентів, які дозволять вилучити з Переліку продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації в Україні, повністю 5 розділів і близько 20 позицій щодо номенклатури продукції.

На сьогодні органами оцінки відповідності виконуються роботи з оцінки відповідності й реєстрації декларацій відповідності продукції, вимогам таких технічних регламентів:

Технічний регламент ліфтів - починаючи з 26.11.2009;

Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами - починаючи з 31.12.2009;

Технічний регламент засобів індивідуального захисту - починаючи з 01.01.2010;

Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі - починаючи з 01.01.2010.

Технічний регламент водонагрівальних казанів, що працюють на рідкому або газоподібному паливі з 09.03.2010

На даний момент виконання робіт з реєстрації декларацій відповідності початі такими органами з оцінки відповідності:

ДП «УЦПВ Промбезпека» UA.TR. 005

ДП «Укрметртестстандарт» UA.TR. 001

ДП «Сертифікаційний випробувальний центр опалювального устаткування» UA.TR. 012.

Для реалізації програми впровадження технічних регламентів протягом 2009 - 2012 рр. Держспоживстандартом разом із центральними органами виконавчої влади, відповідальними за застосування технічних регламентів, впроваджуються такі заходи:

1. Створена інфраструктура з 33 призначеними органами оцінки відповідності продукції, на яку поширюються вимоги технічних регламентів, впровадження яких заплановано на 2009 - 2012 рр. (накази Комітету від 07.02.2008 № 49, від 04.07.2008 № 213, від 10.07.2009 № 244, від 08.02.2010 №30).

2. Затверджено плани дій по впровадженню технічних регламентів, які були затверджені Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що не були включені наступні документи:

План загальних дій по впровадженню Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі (наказ Держспоживстандарту й Мінпромполітики від 18.11.2008 № 405/769);

План загальних дій по впровадженню Технічного регламенту засобів індивідуального захисту (наказ Держспоживстандарту й Держгірпромнагляд від 12.12.2008 № 469/278);

План загальних дій по впровадженню Технічного регламенту безпеки іграшок (наказ Держспоживстандарту й Мінпромполітики від 29.01.2009 № 44/77);

План заходів поетапного впровадження Технічного регламенту щодо медичних виробів для лабораторної діагностики invitro (наказ Держспоживстандарту й МОЗ від 26.08.2008 № 302/488);

План заходів поетапного впровадження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, що імплантуються (наказ Держспоживстандарту й МОЗ від 26.08.2008 № 303/489);

План заходів поетапного впровадження Технічного регламенту щодо медичних виробів (наказ Держспоживстандарту й МОЗ від 26.08.2008 № 304/490);

План дій з поетапного впровадження Технічного регламенту неавтоматичних вимірювальних приладів (наказ Держспоживстандарту від 10.08.2009 № 292);

3. Створюються консультативно-методичні центри з питань впровадження прийнятих технічних регламентів.

4. Затверджені переліки національних стандартів, добровільне застосування яких є доказом відповідності продукції вимогам цих технічних регламентів, які періодично актуалізуються.

5. Згадані Переліки стандартів і Перелік призначених органів оцінки відповідності продукції, на яку поширюються вимоги технічних регламентів, опубліковані на офіційному веб-порталі Держспоживстандарту - www.dssu.gov.ua

6. Затверджений Порядок ведення реєстру технічних регламентів (наказ Держспоживстандарту від 12.02.2009 № 66).

Введення на веб-порталі Держспоживстандарту інтерактивного Реєстру затверджених технічних регламентів, у якому викладена наявна інформація щодо кожного окремого технічного регламенту, а саме:

· текст регламенту;

· перелік призначених органів оцінки відповідності по конкретному регламенту;

· перелік національних стандартів, добровільне застосування яких є доказом відповідності продукції вимогам цього технічного регламенту;

· адреса й контактні телефони консультаційно-методичного центру з питань застосування конкретного регламенту;

· перелік продукції, на яку поширюються вимоги технічного регламенту.

Зазначений Реєстр постійно актуалізується й поповнюється новою інформацією.

7. Затверджений Тимчасовий порядок обліку декларацій про відповідність і надання інформації, що стосується облікових декларацій про відповідність (наказ Держспоживстандарту від 06.03.2009 № 99).

8. Питання митного оформлення товарів, які підпадають під дію технічних регламентів, вирішуються шляхом розробки проекту наказу « Про затвердження переліку продукції, на яку поширюються вимоги технічних регламентів». Цей проект на даний час узгоджується із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

9. З ініціативи Держспоживстандарту створеними консультативно-методичними центрами розробляються методичні вказівки по впровадженню технічних регламентів, які після їхнього затвердження будуть оприлюднені на офіційному веб-порталі.

10. З метою популяризації впровадження технічних регламентів Дерспоживстандартом, Мінпромполітики й Держгірпромнаглядомпроводяться наради й семінари за участю виробників продукції, органів оцінки відповідності, випробувальних лабораторій і представників інших зацікавлених сторін.

3.3 Про політику адаптації вітчизняного законодавства в області норм і стандартів до Європейських вимог (суть Білої, Зеленої й Червоної книг)

Одна з основних стратегічних цілей України - стати членом Європейського союзу. Інтеграція України в європейське співтовариство відкриває нові перспективи для розвитку нації. Це ключова перевага, яку одержить Україна від членства в європейських структурах. Україна прагне в ЄС, для того щоб створити умови, які будуть забезпечувати оптимальний розвиток національної економіки. Для цього необхідно формування визначальних мотивів національного розвитку, насамперед - економічного, політичного й гуманітарного.

Вступ у ЄС вимагає не тільки узгодження (гармонізації) законодавства України з європейським, але також і постійного вдосконалювання системи технічного регулювання. На функціонування системи технічного регулювання й споживчої політики впливають об'єктивні й суб'єктивні показники, серед яких виділяється низький рівень розуміння й поінформованості з боку вітчизняних підприємців і промисловців щодо важливості впровадження міжнародних норм і правил, сучасних стандартів, процедур оцінки відповідності, засобів вимірювальної техніки, методів управління якістю і т.д.

У світі накопичений великий досвід у сфері гармонізації законодавства різних країн. У європейській практиці найпоширенішою формою є розробка й затвердження Зеленої й Білої книг. Під Зеленою книгою (GreenPaper) розуміється дискусійна доповідь про ту або іншої області політики ЄС. Документ, адресований зацікавленим сторонам, які можуть приєднатися до його обговорення. Під Білою книгою (WhitePaper) розуміється документ нормативного характеру ( на відміну від Зеленої книги), що містить конкретну позицію або рішення проблеми, зокрема офіційний перелік, що містить, напрямків діяльності в певній області й способів досягнення поставлених цілей. В 1997 р. була опублікована Біла книга ЄС «Енергія майбутнього: поновлювані джерела енергії». Вона не мала законодавчої сили, але спонукала європейські країни до початку діалогу про можливості поновлюваних джерел енергії. Існує кілька десятків Білих книг ЄС.

Особливо варто відзначити досвід інтеграції країн Центральної й Східної Європи в ЄС. Основні напрямки й механізми інтеграції, у тому числі й в області гармонізації законодавства країн Центральної й Східної Європи із законодавством ЄС сформульовані в Білій книзі ЄС «Підготовка асоційованих країн Центральної й Східної Європи до інтеграції у внутрішній ринок Європейського Союзу». Однак необхідно помітити, що існує бізнес-поняття «Біла книга» - це документ, що розкриває суть продуктів і послуг, а також утримуючий інформацію, починаючи з надання вибору й закінчуючи стратегією рішення завдань.

Для забезпечення виконання розробленого протягом 2007-2010 рр. Стратегічного плану трансформації системи технічного регулювання й захисту прав споживачів, удосконалення політики в цих сферах, облік позицій усіх зацікавлених сторін, розробка нової збалансованої політики, що відповідає вимогам України, була створена група аналізу політики адаптації вітчизняного законодавства в області норм і стандартів до європейських вимог у рамках проекту «Створення груп аналізу політики в центральних органах виконавчої влади». Результатом роботи групи, яка працювала протягом 2007 року, стала Червона книга. Метою книги є розробка стратегічних напрямків адаптації вітчизняного законодавства в області норм і стандартів до європейських на період до 2015 року. При формуванні книги брали участь відомі фахівці системи Держспоживстандарту України, які виразили своє бачення шляхів оптимізації системи технічного регулювання в Україні. Основна увага приділяється підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції, сприяння сталому зростанню економіки, створення більш сприятливих умов для розвитку підприємництва, сумлінної конкуренції, поліпшення захисту життя, здоров'я людей, навколишнього середовища, прав споживачів, усунення технічних бар'єрів у торгівлі, що, у свою чергу, дозволить підвищити культуру виробництва й споживання продукції й послуг.

Червона книга складається з 16 розділів.

4. Перспективи системи технічного регулювання

Для адаптації української системи технічного регулювання до європейських стандартів, норм і правилам у травні 2006 р. Кабмін затвердив відповідну Концепцію на 2006-2010 рр. Документ, зокрема, передбачав виконання ( у рамках Плану дій Україна - ЄС) вимог про вільне переміщення промислової продукції на ринок ЄС. З метою реалізації цього плану в частині «Стандарти, технічне регулювання й оцінка відповідності» у грудні 2005 р. Дерспоживстандарт України й Генеральний директорат Європейської комісії «Підприємництво й промисловість» домовилися про співробітництво.

Щоб прискорити впровадження в Україні європейських директив по цих напрямках, Єврокомісія вирішила надати нашій країні технічну допомогу по короткостроковій програмі TAIEX.

Європа теж не стояла на місці. Як заявив наприкінці минулого року Мішель Айраль, директор ГД «Підприємництво й промисловість», під керівництвом Єврокомісії почався перегляд усього масиву законодавства, що діє в ЄС, з метою його вдосконалення й спрощення для зручності використання. У рамках цього процесу йде ревізія Нового й Глобального підходів, які будуть об'єднані й одержать назву Новий глобальний підхід. Об'єктом перегляду стали також і директиви Нового підходу. Вони в цілому непогано себе зарекомендували, але розроблялися в 90-х, коли ще не було необхідного досвіду. Однак у переглянутих директивах підходи залишилися колишніми, відмінності між старими й новими версіями директив будуть незначними.

Впровадження українських технічних регламентів збігається з переглядом європейських директив, на основі яких розроблялися регламенти. «Якщо ви ухвалюєте гармонізовані стандарти в якості національних, переглянути й прийняти нові версії регламентів буде нескладно»,- заявив пан Айраль, звертаючись до українських фахівців.

Кожна із країн ЄС сама вибирає систему контролю й спостереження за ринком. Але основні підходи координуються на рівні Єврокомісії. Як правило, нагляд здійснюється за статистичним даними про нещасні випадки (наприклад, від пожеж і ударів електричним струмом), скаргам споживачів і представників промисловості, повідомленням з інших країн, а також за інформацією з митних органів. Втім, у багатьох випадках митниця не допомагає - вона більше зайнята пошуком зброї й наркотиків, ніж - контрафактної продукції.

Незважаючи на всі заходи, зараз на європейському ринку обертається до 30% потенційно небезпечної продукції, яка хоч і має мітку «СЄ», але часто без адреси компанії, яка її виробила. Але коли компанію знайдуть, її репутація постраждає. Контролюючі органи зобов'язують таких несумлінних виробників публікувати за свій рахунок відповідні оголошення в популярних виданнях. Причому доти, поки небезпечна продукція не зникне з ринку. А такі оголошення в країнах ЄС коштують надзвичайно дорого.

З метою вдосконалення законодавства в сфері технічного регулювання на основі європейської директиви 2001/95/ЄЕС був прийнятий закон «Про державний ринковий нагляд». Він повинен створити умови для введення в обіг продукції, яка відповідає вимогам безпеки. Дерспоживстандарт розробив і затвердив Порядок декларування відповідності продукції з низьким рівнем ризиків для життя й здоров'я споживачів. Крім того, комітет підготував Перелік продукції, відповідність якої може бути підтверджене декларацією про відповідність. Цей перелік, у який на першому етапі ввійшло понад 30 види продукції, погоджений з усіма зацікавленими міністерствами й відомствами й зараз перебуває на реєстрації в Міністерстві юстиції.

Україна розраховує, що WTO повинне зміцнити торговельні відносини держави і його статус у взаєминах із країнами - торговельними партнерами, зокрема зменшити тарифні й нетарифні обмеження для українських товарів на світовому ринку; поліпшити структуру українського експорту на користь високотехнологічної продукції й продукції з високим ступенем обробки; одержати режим найбільшого сприяння в торгівлі; забезпечити слушне рішення суперечок, захист інтересів національних товаровиробників на світових ринках. Нові умови, на які орієнтується Україна із вступом в WTO, потребують певних змін, у тому числі й у системі технічного регулювання й споживчої політики. Зокрема, зобов'язання щодо членства України в WTO, заходу Плану дій Україна - ЄС, умови надання Україні позики Світового банку на підтримку політики розвитку вимагають від української сторони проведення адаптації українського законодавства до європейського, гармонізацію нормативної бази з міжнародними і європейськими стандартами, поступового переходу від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності вимог технічних регламентів, зміцнення й розвиток можливостей українських установ у сфері ринкового нагляду на основі досвіду держав-членів ЄС.

У зв'язку із вступом у WTO і інтеграцією з ЄС, національна система технічного регулювання вимагає модернізації. У процесі реформування повинні бути досягнуті такі цілі:

· Профільне законодавство повинне бути гармонізоване з вимогами WTO і ЄС.

· Крім того, потрібно впровадити повний масив європейських і міжнародних стандартів і оптимізувати інфраструктуру системи технічного регулювання ( у тому числі створити систему підготовки кадрів).

· Нарешті, необхідно створити ефективну систему нагляду над безпекою товарів і послуг.

Размещено на Allbest.ru