Главная
База знаний "Allbest"
Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті
Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті
Характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки підприємства. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасних речовин. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.04.2015 |
| Размер файла | 2,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Загальна характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський
- 1.1 Загальна характеристика НС
- 1.1.1 Проектні рішення
- 1.1.2 Технологічні рішення
- 1.1.2.1 Залізнична естакада
- 1.1.2.2 Резервуарний парк
- 1.1.2.3 Транспортування НП
- 1.1.2.4 Відпуск НП
- 1.1.3 Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасячих речовин
- Розділ 2. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський
- 2.1 Аналіз техногенної небезпеки
- 2.2 Аналіз пожежної небезпеки
- 2.3 Утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК)
- 2.4 Наявність джерел запалювання
- 2.5 Наявність шляхів розповсюдження пожежі
- 2.6 Умови, що ускладнюють гасіння пожежі
- Розділ 3. Моніторинг стану пожежної безпеки "насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський автоматизація технологічного процесу та протиаварійні рішення
- 3.1 Технологічні протиаварійні рішення
- 3.2 Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій
- 3.3 Міри захисту від виникнення джерел запалювання
- 3.4 Засоби захисту шляхів поширення полум'я
- 3.5 Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції
- 3.4.1 Перевірка відповідності основних будівельних конструкцій насосної станції
- 3.4.2 Перевірка відповідності об'ємно-планувальних рішень
- 3.4.3 Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів
- 3.4.4 Перевірка відповідності противибухового захисту
- 3.4.5 Перевірка відповідності систем опалення та вентиляції
- 3.4.6 Перевірка зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання
- 3.4.7 Перевірка відповідності електротехнічної частини
- 3.4.8 Перевірка відповідності систем пожежної автоматики
- 3.4.9 Перевірка відповідності первинних засобів пожежогасіння
- 3.10 Перевірка відповідності генерального плану
- Розділ 4. Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі на об'єкті "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський
- 4.1 Визначення класу пожежі та вибір вогнегасної речовини
- 4.2 Обґрунтування вибору пожежної та аварійно-рятувальної техніки для ліквідації пожежі
- 4.3 Розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі
- Розділ 5. Правила безпеки праці під час ліквідації пожежі об'єкті "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський
- Висновок
- Література
Вступ
Після видобування нафти, її переробки і отримання різноманітних рідких нафтопродуктів (бензину, дизельного пального, масел та різних розчинників) істотно виникає потреба в їх тимчасовому зберіганні з подальшою реалізацією споживачам. З цією метою створюють спеціальні комплексні споруди, які забезпечують не тільки тимчасове збереження нафти та нафтопродуктів, але і їх прийом від виробників та реалізацію споживачам.
Велика кількість ЛЗР, що зберігається, створює високу пожежну небезпеку таких об`єктів. Пожежі, що виникають, наносять значні матеріальні збитки.
Проведемо короткий аналіз статистичних даних виникнення пожеж за 2013 рік. За 12 місяці минулого року в Україні виникло 61114 пожеж. За період, що аналізується, спостерігається зниження кількості пожеж на 14,5%, людей, загиблих унаслідок пожеж на 9,3%., прямі матеріальні збитки зменшились на 17,3%, побічні - на 10,3% на 13,1% знизилась кількість знищених та пошкоджених будівель і споруд. В той же час, кількість знищеної та пошкодженої техніки зросла на 7,1%.
Матеріальні втрати від пожеж склали 2 млрд. 952 млн. 584 тис. грн. (з них прямі матеріальні збитки становлять 710 млн. 863 тис. грн., а побічні - 2 млрд. 241 млн. 721 тис. грн.).
Унаслідок пожеж загинуло 2494 людини, у тому числі 73 дитини; 1584 людини отримали травми, з них 131 дитина.
Упродовж 2013 року в Україні в середньому виникало щодня 168 пожеж, унаслідок яких гинуло 8 і отримувало травми 5 людей, вогнем знищувалося або пошкоджувалося 69 будівель та 10 одиниць техніки. Щоденні матеріальні втрати від пожеж становили суму 9 млн. 89 тис. грн. (на 1 млн. 117 тис грн. менше, ніж позаторік). Кожною пожежею державі наносились прямі збитки на суму 11,6 тис. грн. Кожною 16 пожежею знищувалась або пошкоджувалась одиниця техніки. У середньому по Україні кожна третя пожежа знищувала або пошкоджувала будівлю чи споруду. За 12 місяців 2013 року підрозділами ДСНС на пожежах було врятовано 2565 людей, у тому числі 206 дітей; матеріальних цінностей на суму біля 1,7 млрд. грн. Крім того, на пожежах врятовано 26475 будівель та споруд, 2002 голів худоби, 4036 шт. птиці, 2488 одиниць техніки, 3015 тонн грубих кормів, 1101 тон зернових та технічних культур, 623 га хліба на корені.
Прямі збитки від пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, в 2013 році зменшилися на 30,5% і склали 232 млн. 716 тис. грн. (32,7% від загальної суми прямих збитків); побічні збитки зменшились на 18,4% і склали 519 млн. 008 тис. грн. (23,2%).
На одну пожежу на підприємствах, в організаціях, закладах припадає 115,5 тис. грн. прямих збитків, в той час як середній показник на одну пожежу по всіх об'єктах складає 11,6 тис. грн., тобто менший у 10 разів.
Протягом 2013 року відносний показник кількості пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, майже не змінювався й коливався у межах 3,3%.
Варто згадати пожежі, що виникали на об`єктах зі зберігання ЛЗР:
15 липня 2000 могутній вибух прогримів ранком на автозаправній станції міста Артема Приморського краю. У результаті трагедії загинули 3 чоловік. Як повідомили РІА "Новини" у черговій частині ОВД міста Артема, лише завдяки щасливому випадку не відбулася детонація бензину в підземному резервуарі. По факту вибуху на АЗС, що знаходиться на автотрасі "Владивосток - Нахідка", відкрито кримінальну справу. Почато слідство по версіях, у т. ч. терористичний акт і порушення техніки безпеки газозварювальних робіт, проведених у новому будинку АЗС.
7 липня 2003 р. відбувся вибух на АЗС у Туреччині. За повідомленням агентств Ріа-новини і ITAR-TASS, у результаті вибуху на автозаправній станції в Анкарі постраждали понад 180 чоловік. За словами міністра охорони здоров'я Туреччини Реджепа Акдага, сім чоловік одержали серйозні поранення, четверо з них знаходяться в критичному стані. Вибух відбувся в той момент, коли йшло перекачування зрідженого палива з цистерни в ємності на АЗС, розташованої в житловому районі Анкари. Полум'я перекинулося на ємності з бензином, що привело до нового вибуху. У цей час у приміщенні над автостоянкою проходили весільні гуляння, у яких брало участь близько 300 чоловік. Багато хто з тих, що гуляли постраждали в результаті вибуху. Боротьба з вогнем у центрі міста продовжувалася кілька годин. Вибух відбувся через порушення правил техніки безпеки під час зварювальних робіт.
В Одесі на Миколаївській дорозі трапився вибух на території автозаправки "Лукойл". Інцидент відбувся 4 грудня 2003р. близько 16: 00. Під час проведення зварювальних робіт у порожньому резервуарі відбувся вибух парів газової суміші бензину. Як повідомляє прес-служба ДСНС, унаслідок вибуху загинула одна людина, двоє госпіталізовані в міську клінічну лікарню в стані середнього ступеня враження. По факті вибуху проводиться розслідування. За даними "Обозревателя", на момент вибуху заправку було закрито на ремонт.
З проведеного аналізу статистичних даних по виникненню пожеж за 2013 рік та прикладів пожеж робимо висновок, що пожежі на об`єктах зі зберіганням ЛЗР займають далеко не останнє місце та приносять значні матеріальні втрати. Метою дипломної роботи є аналіз пожежної та техногенної безпеки "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський.
пожежна безпека насосна станція
Розділ 1. Загальна характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський
Наливна станція для світлих нафтопродуктів ЛВДС Новоград-Волинський, яка знаходиться за адресою Новоград-Волинський район, хутір Сіначі, призначена для приймання, зберігання і відпуску дизельного палива. Станція розташована в 5 км від міста Новограда-Волинського і займає площу 17 гектарів. З південної і південно-західної сторони до станції прилягає ліс, з західної сторони в 500 метрах проходить дорога Новоград-Волинський - Шепетівка. Зі східної сторони в 120 метрах від станції проходить залізнична дорога сполучення Новоград-Волинський-Шепетівка. По виду операційної діяльності НС відноситься до розподільчих, тому що здійснює приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів. По транспортних зв`язках НС відноситься до залізнично-трубопровідних - отримує НП з магістрального нафтопродуктопроводу. По класифікації нафтопродуктів, НБ належить до складів пальних рідин (дизельне паливо).
1.1 Загальна характеристика НС
Наливна станція для світлих нафтопродуктів ЛВДС Новоград-Волинський, яка знаходиться за адресою Новоград-Волинський, призначена для приймання, зберігання і відпуску дизельного палива.
По виду операційної діяльності НС відноситься до розподільчих, тому що здійснює приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів. По транспортних зв`язках НС відноситься до залізнично-трубопровідних - отримує НП з магістрального нафтопродуктопроводу. По класифікації нафтопродуктів, НБ належить до складів пальних рідин (дизельне паливо).
НС складається з наступних споруд та систем:
зливо-наливна залізнична естакада;
продуктова насосна станція
резервуарний парк зберігання нафтопродуктів;
адміністративні та складські приміщення;
гаражі;
пожежне депо;
кільцевий пожежний водогін з гідрантами з поповненням з закритих водоймищ, артсвердловин;
1.1.1 Проектні рішення
Розриви між окремими спорудами НС прийняті у відповідності до діючих умов проектування норм та технічних умов проектування (БН та П).
При прив`язці НС до реальних умов прийняті мінімальні розриви до сусідніх будівель та споруд згідно з діючими нормами та правилами (БН та П).
Відвід поверхневих вод від будівель та споруд, автопроїздів, передбачено по спеціальній поверхні в сторону зниження рельєфу.
Водопровід в районі паливних пунктів з урахуванням можливого виливу палива передбачено в уловлюючи дощеприймальну систему з наступним відводом в ємність аварійних стоків.
В`їзди до наливних стояків запроектовані прямоточними з дотриманням умов належного під`їзду до будь-якої площадки, а також д групп резервуарного парку.
Рух автомобілів по території НС виконується у відповідності з указниками направлення руху.
Покриття проїздів асфальтобетоні. Покриття біля заправних пунктів для забезпечення безпеки виконано з іскробезпечної плитки.
1.1.2 Технологічні рішення
Режим роботи підприємства 3 - змінний.
Штат працюючих по списку 152 чоловік: ЛВДС-102 чол. (з них охорона та ВПО - 15 чол), "УкрРосТрансОил" - 36 чол.
Цілодобово працюють: черговий розрахунок ВПО (4 чол.), черговий оператор (2 чол.). Кількість працюючих в найбільшу зміну (денну) - 51 чол.
1.1.2.1 Залізнична естакада
Нафтопродукти з НС відвантажуються до залізничних цистерн. Для транспортування нафтопродуктів використовують чотирьох (восьми) вісні вагони вантажопідйомністю 60 (120) т, які як правило обладнують універсальними зливо-наливними пристроями, запобіжними клапанами, та в окремих випадках - паровою сорочкою.
Нафтопродукти на НС відвантажуються у залізничні цистерни. Налив виконується на залізничній естакаді, що знаходиться на території підприємства. Залізнична естакада має 2 залізничні колії з 58 наливними стояками. Залізнична естакада обслуговується персоналом "УкрРосТрансОил".
1.1.2.2 Резервуарний парк
Для зберігання нафтопродуктів на НС використовуються резервуари. Резервуари сталеві, циліндричної форми, надземні. Використаний вертикальний тип резервуарів ємністю 10000 м3. Резервуари знаходяться в резервуарному парку. Кожен резервуар має окреме обвалування.
Резервуарний парк складається з 8 од. резервуарів для зберігання ДП (№1-8).
Кожен резервуар оснащений повним комплектом устаткування, передбаченого стандартами й має надпис, де вказується порядковий номер резервуару, базова висота, марка НП.
Резервуари - сталеві, циліндричної форми надземні зі стаціонарною покрівлею, висотою 18 м. та діаметром 28,5 м. Обвалування на кожний резервуар загальною площею 3249 кв. м. та висотою 3,3 м.
Кожний резервуар має обвалування, яке вміщає увесь об`єм резервуара. Резервуарний парк разділений на дві группи. Кожна группа також має загальне обвалування.
1.1.2.3 Транспортування НП
Транспортування нафтопродуктів проводиться методом перекачування. Як приводи насосів використовуються електродвигуни. Для зменшення сили тертя деталей, а також своєчасного відводу теплоти насоси обладнані системами змащення та охолодження насосів.
Насосна станція призначена для перекачування НП з резервуарів до залізничних цистерн. Від резервуарного парку до наливних стояків залізничної естакади нафтопродукти перекачуються насосами 12 НДСН (2 од.), ЗНК-9/1, які знаходяться у приміщенні насосної. До автоналивного стояка НП перекачується окремими насосами типу АСВН (2 од.), які розташовані на відкритому майданчику поруч зі стояком.
Насосне відділення розташоване в окремій будівлі розміром 25Ч15Ч3,5 м на відстані 40 м від естакади.
В будівлі знаходяться:
машинна зала, де розміщенні насоси;
вентиляційна камера;
щитова пуск - регулююча апаратура;
операторна.
Технологічна обв`язка насосів надає можливість зміни режимів перекачування за допомогою пристроїв (гребінок) переключення, що має кожен насос.
Транспортування дизельного палива у резервуарний парк здійснюється по підземним трубопроводам під тиском в магістральному нафтопродуктопроводі. Передбачена можливість перекачування НП між резервуарами з метою оптимізації зберігання та відпуску продукту та відкачування НП окремими насосами типу ВВН-20 в зачисні та аварійні резервуари.
1.1.2.4 Відпуск НП
Реалізація НП в залізничні та автомобільні цистерни здійснюється через наливні пункти. Наливний пункт складається з паливного стояка, який обладнується зливним фільтром, фільтром очистки повітря, лічильником, клапаном-дозатором, засувкою.
НС має наливних стояків для залізничних цистерн та 1 наливним стяком для автоцистерн.
1.1.3 Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасячих речовин
Для цілей пожежогасіння на території станції є зовнішній кільцевий протипожежний водопровід діаметром 260 мм, на якому встановлено 28 пожежних гідрантів и тупиковий пожежний водопровід 110 м, на якому встановлено 2 пожежних гідранти, які розміщені на території с. Сіначі.
Водопровід живиться водою від 2-х підземних пожежних залізобетонних водоймищ об`ємом 2000 м3 кожний через насосну станцію. В насосній станції встановлено 2 насоси 12 НДС с електроприводом АРП-1600 потужністю 360м3/годину и аварійний дизельний насос 12 НДС, дизель 1Д-12. Р=360м3. При тиску в водопроводі Н=50м, водовіддача його складає Q=200л/с.
Всі резервуари обладнані генераторами піни середньої кратності потужністю 2000 л/с, сухотруби яких виведені за обваловку. Резервуари №1,3,5,7, обладнані трьома ГПС-2000, а резервуари №2,4,6,8, обладнані чотирьма ГПС-2000. Резервуар №3,5,6,7, обладнані кільцевою зовнішньою системою охолодження яка під'єднана до кільцевого пожежного водопроводу, запірні засувки змонтовані за обвалуванням.
Перелік, кількість вогнегасячих засобів і місця їх розташування:
піноутворювач "Пирена" - 18000 л. розміщених в пож. депо;
вода - 4000 м3 в пожежних водоймах, які розташовані на территорії ЛВДС "Новоград-Волинський" біля водонасосної.
Також на території ЛВДС знаходяться 2 АЦ - 40, що відносяться до добровільної пожежної дружини.
Розриви між окремими спорудами НС прийняті у відповідності до діючих умов проектування норм та технічних умов проектування (БН та П).
При прив`язці НС до реальних умов прийняті мінімальні розриви до сусідніх будівель та споруд згідно з діючими нормами та правилами (БН та П).
Відвід поверхневих вод від будівель та споруд, автопроїздів, передбачено по спеціальній поверхні в сторону зниження рельєфу.
Водопровід в районі паливних пунктів з урахуванням можливого виливу палива передбачено в уловлюючи дощеприймальну систему з наступним відводом в ємність аварійних стоків.
Передбачено наступні заходи щодо техніки електробезпечності:
заземлення електроустаткування на всіх ступінях напруги відповідно до ПУЕ за допомогою нульових жил живильних кабелів (для захисту персоналу від дотику при пробої ізоляції);
блискавкозахист вибухонебезпечних і пожеженебезпечних установок від прямих ударів блискавки, електростатичної й електромагнітної індукції, заносу високих потенціалів шляхом заземлення устаткування і трубопроводів і встановлення блискавковідводів;
для захисту від вторинних проявів блискавки залізнична колія, наливні шланги, щогли площадки і труби приєднати до зовнішнього контору заземлення, що виконаний сталевою смугою 4x40. Заземлення цистерн здійснюється переносним гнучким проводом МГ6;
захист устаткування й апаратів вибухонебезпечних і пожеженебезпечних установок від статичної електрики;
вибір електроустаткування й електропроводок відповідно до умов середовища;
оснащення персоналу захисними засобами, що забезпечують безпечне ведення експлуатаційно-ремонтних робіт;
опис технологічного процесу.
Розділ 2. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський
2.1 Аналіз техногенної небезпеки
Технологічний процес на НС вважаються вибухопожежонебезпечним. Всі технологічні блоки НС, де обертаються небезпечні речовини, характеризуються категоріями: вибухової вибухопожежної, пожежної небезпеки.
Визначення небезпеки проводимо по таким етапам:
небезпека технологічної речовини
небезпека виникнення вибуху, пожежі;
небезпека розповсюдження пожежі;
можливості нанесення матеріальних збитків;
небезпека для життя людей:
Небезпека технологічних мітеріалів нафтопродуктів
у разі інгаляційного впливу - 4 (речовини мало небезпечні);
у разі потрапляння у шлунок - 4 (речовини мало небезпечні);
у разі потрапляння на шкіру - 4 (речовини мало небезпечні);
Дизельне паливо
Дизельне паливо являє собою легкозаймисту рідину, має слабу наркотичну дію, подразнює верхні дихальні шляхи, слизисту оболонку очей і шкіру людини. Вибухонебезпечна концентрація суміші його пари з повітрям складає 2,0-3,0 % об'єму.
Дизельне паливо токсичне при нетривалому вдиханні пари дизельного палива з'являється головний біль, неприємні відчуття, кашель у горлі. Більш тривале перебування у забрудненому середовищі викликає збудження, роздратування, запаморочення, слабкість.
Клас небезпеки ДП за ГОСТ 12.1.007
у разі інгаляційного впливу - 4 (речовини мало небезпечні);
у разі потрапляння у шлунок - 4 (речовини мало небезпечні);
у разі потрапляння на шкіру - 4 (речовини мало небезпечні);
В атмосферному повітрі населених пунктів ГДК ДП (нафтового низько сірчистого у перерахунку на вуглець) становить 5 мг/м3, а в повітрі робочої зони 300 мг/м3.
Дизельне паливо, згідно ГОСТ 19433-88 "Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування" відносяться до небезпечних вантажів класу 3.3 Ідентифікаційний номер бензинів автомобільних за списком ООН - 1202, код термінових заходів - ЗО.
Вибух та пожежа можуть статися в наслідок загоряння дизельного палива чи його пари, яка нагріта до температури займання, або при його контакті з поверхню, яка нагріта вище температури самозаймання.
Фізико-хімічні властивості дизельного палива наведені в таблиці 1.
|
Температура кипіння |
початок не нижче 160°С - кінець не вище 360°С; |
|
|
Щільність при 20°С |
не більше 860 кг/м3; |
|
|
Тиск насиченої пари |
0,65 кПа; |
|
|
Температура самозаймання |
300-330°С; |
|
|
Температура застигання |
не вище - 10°С (для марки Л); не вище - 25°С (для марки 3); |
|
|
Температура займання |
не нижче 35°С (для марки 3); |
Джерелами запалювання можуть бути:
відкрите полум'я, розпечені поверхні:
електричні розряди;
теплові прояви хімічних реакцій і механічних впливів;
іскри від удару й тертя;
ударні хвилі;
електромагнітні й інші випромінювання;
В процесі експлуатації технологічною обладнаним можливе:
утворення вибухонебезпечного середовища усередині обладнання (резервуарах, цистернах, трубопроводах);
утворення вибухонебезпечного та пожежонебезпечного середовища в приміщеннях де знаходяться апарати, ємності, де прокладені продуктопроводи;
утворенння вибухонебезпечного та пожежонебезпечного середовища в наслідок небезпечних властивостей горючих речовин (матеріалів) та характеру технологічних процесів;
пошкодження обладнання та технологічних комунікацій з виходом з них горючих речовин (матеріалів) чи пари горючих речовин та створення небезпечного середовища в технологічних приміщеннях;
виникнення та контакт вибухонебезпечного середовища (рідких та парових фаз горючих речовин) з виробничими, природними джерелами запалювання, а також від джерел необережного поводження з вогнем; особливо велика небезпека виникнення пожежі при проведенні ремонтних робіт, зупинках, пусках обладнання, при аваріях;
Розповсюдження пожежі характеризується розмірами різних зон горіння, випромінюванням, задимлення, вибуху). В результаті дії факторів небезпечного впливу: горіння, випромінювання, задимлення, вибуху - можуть бути тяжкі наслідки - людські жертви, матеріальні збитки.
Оскільки тиск насиченої пари ДП майже дорівнює нижній концентраційній межі поширення полум'я (НКМП), в пароповітряній: хмарі не буде утворюватися пере збагачена суміш пари ДП. За таких умов "вогненної кулі" неможливе [24].
Вихідними точками розрахунку зон приймаються місця найбільш ймвірного виникнення пожеж (аварій) від технологічних причин, а також місця найбільшого ймовірного виникнення запалення від природного джерела та необережного поводження з вогнем.
Матеріальні збитки при виникненні аварії з пожежею можливі;
в зоні горіння - в результаті згорання, надмірного перегріву обладнання з втратою ними механічної міцності тa інших цінних властивостей;
в зоні випромінювання - в наслідок надмірного перегріву обладнання з втратою ними механічної міцності тa інших цінних властивостей;
в зоні задимлення - в результаті шкідливої дії продуктів горіння на обладнання;
в зоні вибуху - в наслідок руйнування обладнання від дії вибухової хвилі;
Характеристика небезпечних режимів роботи технологічних процесів
Небезпечні режими роботи виникають:
при проведенні зливних операцій в загазованому середовищі;
при перегріванні нафтопродуктів при перекачуванні насосами;
при перегріванні елементів працюючих насосних агрегатів;
при підвищенні вище припустимого тиску в трубопроводах;
при перевищені рівня наливу НП у резервуарах;
при перевищенні надлишкового тиску усередині резервуарів;
при утворенні неприпустимого вакууму усередині резервуарів;
при значній вібрації стінок резервуарів;
при утворенні вибухонебезпечних концентрацій усередині та зовні обладнання;
Поділ технологічної системи НС стадії та блоки
У відповідності до технологічного процесу НС, технологічну систему можна розділити на такі стадії та блоки:
Стадія 1. Транспортування НП
Блок 1.1 Наповнення резервуарів
Блок 1.2 Перекачування до залізничних стояків
Блок 1.3 Перекачування до автостояка
Стадія 2. Зберігання НП
Стадія 3. Відпуск НП
Блок 3.1 Відпуск до залізничних цистерн
Блок 3.2 Відпуск до автоцистерн
Стадія 1. Транспортування НП
Стадія виконується в насосній станції та зовнішніх всмоктувальних і нагнітальних трубопроводах нафтопродуктів.
Потенційна небезпека стадії та блоків характеризується:
фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій);
рівнем гідродинамічних процесів (транспортуванням горючих речовин по трубопроводам, нагнітанням відцентровими насосами);
джерелами герметизації (наявністю роз'ємних з'єднань, зварних нероз`ємних з`єднань, трубопровідної арматури, корозією, ущільнень насосів);
джерела запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);
Стадія 2. Зберігання НП
Стадія виконуються в резервуарному парку.
Потенційна небезпека стадії та блоків характеризується:
фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утворення утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій, надлишковим тиском, вакуумом);
джерелами герметизації (наявністю зварних з'єднань, трубопровідної та запобіжної арматури, корозією;);
джерелами запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);
Стадія 3. Відпуск НП
Стадія виконується на станції наливу залізничних і і автоцистерн.
Потенційна небезпека стадії та блоків характеризуються:
фізико-хімічними властивостями НП (небезпека запалення, утворення вибухо-пожежонебезпечних концентрацій на території станції та усередині автомобільних цистерн, тиском, температурою);
рівнем гідродинамічних процесів (транспортуванням горючих речовин по трубопроводам, заправним шлангам тощо, нагнітанням відцентровими насосами;
джерелами герметизації (наявністю роз'ємних з'єднань, зварних нерозумних з`єднань, трубопровідної арматури, корозією);
джерелами запалення (можлива поява виробничих, вогневих, природних та інших джерел запалення);
2.2 Аналіз пожежної небезпеки
Небезпека вибуху, пожежі.
Горіння - це екзотермічна реакцій окислювання речовини, що протікає в умовах її прогресивного самоприскорення, та супроводжується принаймні одним із трьох факторів: полум`ям, світінням, виділенням диму. Умовою виникнення горіння є одночасне з`явлення та взаємний контакт трьох складових: окислювача, горючої речовини (матеріалу) та джерела запалювання. (ГОСТ 12.1.044-89 Пожаровзрывоопасность веществ и материалов).
Наслідком горіння, залежно від його швидкості і умови протікання, можуть бути пожежа (дифузійне горіння) або вибух (дефлаграційне горіння попередньо перемішаної суміші пальною з окислючем).
Пожежа - це неконтрольоване горіння, що приводить до людських жертв та (чи) матеріальних збитків.
Вибух - це неконтрольоване горіння, то супроводжуються виділенням енергії та утворенням стиснених газів та може призвести до людських жертв та (чи) матеріальних збитків.
При виконанні технологічних процесів можливе одночасне з'явлення складових: окислювача (кисень атмосферною повітря), горючих речовин (матеріалів), джерел запалювання (природних, виробничих, вогневих).
1. Наявність великої кількості ЛЗР, ГР з різними температурами спалаху (Тсп), зокрема:
гаси (освітлювальні) - ЛЗР з Тсп = +30оС, з Тн= +30оС та Тв = +80оС;
дизпалива (ДЗ - зимове, ДЛ - літне та ін.) - ГР з Тсп = +65оС;
мазути (флотські Ф-5, Ф-12 та паливні) - ГР з Тсп = +80оС;
масла - ГР з Тсп = від +80оС до +200оС.
Таким чином, на НС можуть бути приміщення та споруди таких категорій:
при наявності ЛЗР з Тсп до +28"С - категорія "А";
при наявності ЛЗР з Тсп від +28"С до +61"С - категорія "Б";
при наявності ГР з Тсп більше +61"С у холодному стані - категорія "В".
2.3 Утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК)
2.1 Можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК) в резервуарах та ємностях за умов:
якщо є вільний простір і достатня кількість парів ЛЗР;
Вільний простір у більшості резервуарів завжди має місце, оскільки їх нормативний коефіцієнт заповнення не повинен перевищувати 0,85. Винятком є резервуари з плаваючою покрівлею, в яких за будь-яких умов вільний простір відсутній.
Кількість парів залежить від робочої температури, яка для резервуарів дорівнює температурі зовнішнього середовища. ВНК буде утворюватись якщо робоча температура буде знаходитись у межа від Тн до Тв + 15, тобто: Тн < Тр < Тв
Для дизпалива такий інтервал буде знаходитись у межах від + 50оС до 110оС
при зливах з резервуарів, якщо перед цим парів у вільному просторі було з надлишком, тобто при умові, що Тр > Тв.
Після закінчення зливу вільний простір знову почне насичуватися парою і резервуар, ще деякий час, буде залишатися небезпечним.
Таку властивість поведінки резервуарів з дизельними паливом під час зливів треба враховувати не тільки при аналізі пожежної небезпеки, а і під час гасіння пожеж у резервуарних парках.
2.2 Можливість утворення ВНС поза апаратів за умов:
біля дихальних отворів резервуарів, якщо парів нафтопродукту буде достатньо, тобто якщо Тр >Тсп;
Розрізняють два види так званого "дихання" резервуарів: "мале дихання" - вихід парів через випаровування при зміні температури довкілля; "велике дихання" - вихід парів під час наповнення резервуарів чи підсмоктування повітря.
Істотно, що найбільша одночасна кількість пари буде виходити з резервуарів під час "великого дихання", але і при "малому диханні" ця кількість теж достатньо велика. Так, у літній період резервуар ємністю 10 000 куб. м3 може втрачати за добу до 2-х тон нафтопродукту за рахунок випаровування.
при проведенні відкритого наливу залізничних та автомобільних цистерн, якщо парів достатньо, тобто якщо Тр > Тн;
Для зменшення густини нафтопродуктів їх підігрівають електричними або паровими пристроями. Достатність кількості пари може виникати при їх перегріві.
при аваріях
Причинами аварій можуть бути:
переповнення резервуарів та ємностей при відмові контрольних приладів або помилках операторів;
пошкодження резервуарів при відмові дихальної арматури від підвищеного тиску або вакуму;
Сучасні резервуари розраховують на внутрішній тиск не більше 2 кПа (200 мм вод. ст.) та на вакуум не більше 0,2 кПа (20 мм вод. ст.) Підтримування таких параметрів при наливах та зливах забезпечує дихальна арматура - дихальні та запобіжні клапани. Але при неохайному догляді вони можуть забруднюватись або взимку примерзати, що значно підвищує їх опір.
знос сальників засувок та продуктових насосів;
старіння прокладок фланцевих з'єднань трубопроводів та апаратів;
пошкодження від корозії;
Особливо вразливі на корозію днища сталевих резервуарів поскільки відсутній доступ для їх контролю.
пошкодження від вібрації насосів та їх електродвигунів при поганому закріплені.
При аваріях з виходом назовні ЛЗР-ГР з Тр < Тн - 10о біля апаратів буде виникати пожежонебезпечне середовище.
2.4 Наявність джерел запалювання
Серед яких:
3.1 Теплові прояви відкритого вогню.
До таких джерел відносяться:
куріння робочих у неналежних місцях;
іскри від зварювання металу при проведені ремонтних робіт;
відкритий вогонь та високонагріті поверхні котельних установок;
іскри та високонагріті поверхні ДВЗ автотранспорту та тепловозів.
3.2 Теплові прояви механічної енергії.
Серед них на СНН можуть бути:
іскри від співударів речей з чорного металу (сталь, чавун), до яких можна віднести
іскронебезпечний інструмент, кришки люків, кінцівки наливних шлангів, зчіпні пристрої залізничних цистерн, їх колеса та тормозні башмаки;
перегріви погано змащених підшипників насосів та електродвигунів.
3.3 Теплові прояви електричної енергії.
На СНН можуть зустрічатися всі їх різновиди, тобто:
іскри від КЗ в електричних мережах через старіння ізоляції та механічні пошкодження;
перегріви через перевантаження;
перегріви з'єднань через великі перехідні опори;
розряди статичної електрики;
Наявність повітря в ЛЗР, що перекачується, може підвищити її електризацію в 1,8-2,5 рази, тому при перекачці необхідно зменшити швидкість рідини до 1 м/сек. При наливанні ЛЗР в порожні резервуари і цистерни повинна підтримуватись швидкість руху не більше 1 м/сек.
розряди атмосферноїелектрики;
невідповідне та несправне електричне обладнання.
3.4 Теплові прояви хімічної енергії.
До таких джерел запалювання можна віднести:
самозаймання замащеного ганчір'я;
самозаймання пірофорних сполук сірки при контакті з повітрям (такі сполуки можуть виникати в резервуарах з сирою нафтою, мазутомта окремих видах дизпалива).
2.5 Наявність шляхів розповсюдження пожежі
Пожежі на таких об'єктах дуже швидко набувають великих розмірів і можуть розповсюджуватися:
вибухом резервуарів;
вибухом пароповітряних хмар;
по розливам ЛЗР чи ГР;
спінення та викид нафтопродукту;
тепловий вплив резервуару, що горить;
по трубопроводах;
по дихальних трубах;
випромінюванням;
по промканалізації.
2.6 Умови, що ускладнюють гасіння пожежі
виділення великої кількості теплової енергії при горінні, нагрівання сусідніх резервуарів, обладнання і установок;
наявність складного, громіздкого обладнання і пристроїв, в ряді випадків здатних розповсюджувати пожежу і отруднювати її гасіння;
викид палаючого продукту із резервуарів. Встановлено, що якщо в продукті є вода і інші неоднорідні продукти, які здатні бурхливо скипати і вспінюватись, то при довготривалому нагріванні можливий їх викид із ємкостей. Вважають, що при наявності в нафтопродукту до 1% вологи, може статися закіпання приблизно через 40-60 хвилин, а при 1-1,5% - через 40 хвилин.
Відстань, на яку викидається велика кількість продукту, досягає декілька діаметрів ємкості, а площа яку покриває палаюча рідина - декілька тисяч квадратних метрів. Розповсюдження вогню залежить від швидкості вітру і рельєфу місцевості.
Із аналізу пожеж і даних експериментів інтервал часу, через який можливе утворення викиду, залежить від висоти шару нафти, товщини шару під товарної води, швидкості викидання і прогріву рідини.
Таким чином, склади нафти та нафтопродуктів відносяться до досить складних, комплексних об'єктів і мають значну пожежну небезпеку.
Найбільшу небезпеку мають зони зберігання нафтопродуктів через їх значні об'єми.
Зберігання нафтопродуктів може здійснюватись різними способами, кожний з яких має свої особливості і їх знання необхідні в першу чергу для розробки більш ефективних та економічно доцільних заходів протипожежного захисту.
Висновок. Таким чином, резервуари і резервуарні парки мають підвищену пожежну та техногенну небезпеку і тому вимагають впровадження заходів протипожежного захисту.
Розділ 3. Моніторинг стану пожежної безпеки "насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський автоматизація технологічного процесу та протиаварійні рішення
3.1 Технологічні протиаварійні рішення
На НС використані протипожежні рішення:
на територію складу передбачено два в`ї зди: основний (автомобільний) та залізничний;
резервуари обладнати кутовими запобіжниками;
територію всередині обвалування вкрита глиною; обвалування резервуарів у резервуарному парку виконане таким чином, що воно вміщує об`єм найбільшого резервуара, і є на 0,2 м вище рівня розлитої рідини. Відстань від стінок резервуарів до нижньої крайки схилів обвалування є більше 3 м;
влаштовані проїзди по границям резервуарного парку резервуарів, під`їзди до площадок зливо-наливних пристроїв, забезпечені під`зди до всіх будівель та споруд; протипожежні розриви (відстані) між будівлями та спорудами відповідають нормам СНіПу "Склади нафти та нафтопродукту";
відстань від виробничих приміщень з категорією "Д" більше 18 м;
наливні пристрої для автоцистерни розміщені на відстані більше 10 м від ємностей резервуарного парку;
відстань до будівель та споруд з виробничими процесами зі застосуванням відкритого вогню більше 30 м;
блискавко захист резервуарів відповідно до вимог РД-34.21.122-87 (п.18.3.1 ВБН В.2.2-58.1-94) виконаний згідно розрахунків. Відповідно до п.2.18 РД-34.21.122-87 захисту від прямих попадань блискавки виконаний захист дихальних клапанів та простору над ними, що обмежений циліндром висотою 2,5 м з радіусом основи 5 м;
естакади трубопроводи, наконечники шлангів та зливних пристроїв мають пристрої для заземлення;
освітлення резервуарного парку здійснюється прожекторами на щоглах, що розташовані за межами обвалування;
ємності для зберігання НП та інше технологічне обладнання - заземлені. Контури заземлених ємностей, блискавко захисту, та іншого технологічного обладнання випробувані на омічний опір;
планувальні відмітки проїжджої частини внутрішніх автомобільних доріг на 30 см вище площадки пунктів відпуску нафтопродуктів у автоцистерни;
автоцистерни, які перевозять ЛЗР та ГР мають надійне заземлення, не менше 2 вогнегасників, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю з сухим піском, лопату. Вихлопні труби у них виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками;
на кожен резервуар складена технологічна картка, в якій вказано: номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення та спорожнювання;
резервуари пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння;
будівлі, споруди та технологічні установки забезпечені первинними засобами пожежогасіння;
територія підприємства забезпечена відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76;
відстань від наливних пристроїв для автоцистерни до насосної станції більша 15 м;
електрощити в приміщенні насосної станції виконані з ступенем захисту ІР - 44;
підключення освітлювальної електромережі до прожекторів виконане згідно ПУЕ;
люки, що служать для заміру рівня та відбору проб з резервуарів мають герметичні кришки, а отвори для вимірів - кільце з металу (із внутрішнього боку), яке виключає іскроутворення;
для місцевого освітлення під час зливо-наливних операцій застосовуються акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні;
територія комбінату, технологічні та адміністративні будівлі, приміщення, склади обладнанні централізованою пожежною сигналізацією. Система пожежної сигналізації реалізована з використанням приймально-контрольних приладів "Варта 1/832", "ППС-3М", "Фотон М 4/6" та системою спостереження "Virial-RFM NR-2 SAT/US". В шлейфах пожежної сигналізації використовуються димові, теплові, ручні пожежні сповіщувачі, сповіщувачі полум`я. Система спостереження приймає сигнал від ПКП та забезпечує його передачу на ПЦС радіосигналом. Типи сигналів "Пожежа", "Несправність", "Основне джерело живлення відключене", "Несанкціонований доступ до обладнання", "Зв`язок";
влаштований прямий телефонний зв`язок НС з пожежно. Частиною (пультом пожежного зв`язку);
система виробничо-дощової каналізації забезпечує приймання та відведення води від кожної обвалованої дільниці, на кожному випуску з обвалованої дільниці встановлені гідравлічні затвори з висотою стовпа води;
на підприємстві наявні первинні засоби пожежогасіння згідно норм належності (вогнегасники, ящики з піском, ломи, відра, ломи, багри, кошма тощо), розташовані на пожежних щитах та в приміщеннях;
реалізована система екстреного пожежогасіння насосної станції. Система включає в себе запас піноутворювача, піно генератор ГПС та електронасос. Кнопка пуску розташована зовні ПНС.
передбачено запас піноутворювача 18 т (в пождепо);
наявні 2 пожежні автомобілі типу АЦ-40 (130) 63Б та АЦ-40 (375) Ц1А, генератори піни ГПС-2000 та ГПС-600 на резервуарах та у приміщенні насосної; набір пожежних рукавів Д = 51, 66, 77;
резервуари обладнанні генераторами піни середньої кратності потужністю 2000 л/с, сухотруби яких відведені за обвалування. Резервуари № 1,3,5,7 обладнані 3-ма ГПС-2000, а резервуари № 2,4,6,8 обладнані 4-ма ГПС-2000;
на території комбінату є 2 залізобетонних водоймища зі запасом води 4000 м3 та водонасосна станція з артсвердловинами. В резервуарному парку діє кільцевий підземний пожежний водогін низького тиску Д = 260, на якому встановлено 28 гідрантів;
реалізований зовнішній водогін високого тиску, на якому змонтовані з`єднувальні улаштування з засувками для підключення напірних рукавів.
Адміністративні-організаційні протиаварійні рішення:
визначено наказом коло посадових осіб відповідальних за забезпечення пожежної безпеки об'єкту в цілому, за пожежну безпеку окремих дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.
встановлено на підприємстві наказом (інструкцією) відповідний протипожежний режим, яким визначено:
можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;
правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
порядок відключення від електромережі електрообладнання вразі пожежі;
порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;
порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних осіб за їх проведення;
порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (установок пожежної сигналізації, вогнегасників тощо);
порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, технологічного та іншого інженерного обладнання;
план дій працівників у разі виникнення пожежі;
порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;
інструкція про порядок (систему) оповіщення людей про пожежу;
створена внутрішньооб'єктова пожежна охорона (ВПО). Для пожежних спостерігачів розроблена інструкція в якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дії в разі виявлення пожежі та спрацювання пожежної сигналізації тощо. Проведене обов'язкове особисте страхування членів ВПО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3.04.95 №232;
з метою отримання та збирання оперативної інформації по всім питанням службової діяльності, цілодобового контролю за системами зв'язку, комплексу охоронно-пожежної сигналізації, системами електро-, газо-, водо - та теплопостачання, на головному підприємств створена диспетчерська служба. На ЛВДС "Новоград - Волинський”, як структурному підрозділі ДП "Прикарпатзахідт - ранс", зв'язок з диспетчерською службою підприємства виконує черговий оператор.
3.2 Міри захисту від виникнення вибухонебезпечних концентрацій
При операціях зливу і наливу, перекачування і зберігання нафтопродуктів на устаткуванні й установках нафтобази передбачений ряд заходів, що виключають виникнення вибухонебезпечних концентрацій.
Зниження небезпеки утворення горючого середовища на залізничних естакадах досягається застосуванням зливоналивних пристроїв двох різних типів у залежності від пожежонебезпечних властивостей рідин що зливаються (що наливаються). Так, для нафти і нафтопродуктів застосовують закриті зливоналивні пристрої, для нафти і нафтопродуктів з температурою спалаху вище 120 оС і мазутів - відкриті зливні пристрої.
Профілактика загазованості території зливоналивних естакад спрямована також на попередження переливів цистерн і зливальних колекторів, для чого регулярно проводять профілактичний огляд технологічного устаткування, при якому встановлюють і усувають несправності та місця витоків, а також планово-попереджувальні ремонти технологічного устаткування.
Виникнення вибухонебезпечних концентрацій можливо й у резервуарному парку при "великому" і "малому" диханнях, при спустошенні резервуара для проведення його ремонту, а також при аварії резервуара або його арматури, що призводить до розливу нафтопродуктів, що зберігаються.
В технологічних процесах збереження і транспортування рідких нафтопродуктів, бензин являє собою підвищену пожежну небезпеку внаслідок низької температури спалаху (-6оС) і високої пружності парів. Однак, таке представлення справедливе тільки в тому випадку, коли відбувається контакт відкритого дзеркала бензину з навколишнім середовищем, коли концентрація парів при видаленні від дзеркала рідини падає і доходить до нуля, проходячи через область запалення. При збереженні в резервуарі зазначені вище властивості можуть забезпечити його безпеку.
Для того, щоб зменшити пожежну небезпеку від нагрівання ультрафіолетовим випромінюванням, резервуари для збереження ЛЗР фарбують у світлий Колір (алюмінієвою фарбою).
Для правильної експлуатації резервуарів, чим забезпечується виникнення концентрації в припустимих нормах, на кожен резервуар складається технологічна карта, у якій вказується припустимий максимальний рівень рідини для кожного резервуара, припустиму швидкість наповнення і спорожнювання резервуара з урахуванням пропускної здатності дихальної арматури й інші експлуатаційні показники.
Для вирівнювання парів рідини усередині герметизованих резервуарів, на них ставляться механічні дихальні клапани, що врівноважують тиск парів з атмосферним тиском.
Найбільш характерною причиною ушкодження резервуарів зі стаціонарним дахом може бути утворення підвищеного тиску або розрідження при порушенні режиму роботи дихальних пристроїв головним чином узимку внаслідок примерзання тарілок дихальних клапанів або заледеніння касет вогнеперешкоджувача. Зниження пропускної здатності дихальних клапанів при інтенсивному наповненні може викликати різке збільшення тиску і як наслідок, - повне руйнування резервуара. Найчастіше відбувається локальне ушкодження резервуарів, наприклад, надрив даху в стику її зі стінками (при росту тиску) або зминання верхніх поясів резервуара вище рівня рідини (при вакуумі).
Для попередження цієї небезпеки використовують дихальні клапани, що не замерзають, які забезпечують функціонування тарілок. Вона викликається конденсацією парів води, що утримуються у витісненої при "виході" з резервуара пароповітряної суміші. Конденсат інтенсивніше всього утвориться при контакті з найбільш охолодженими металевими елементами поверхні дихальної арматури і, зокрема, з касетою вогнеперешкоджувача, що виявляється винесеною за допомогою дихальних патрубків порівняно далекого від об'єму резервуара.
3.3 Міри захисту від виникнення джерел запалювання
Основними заходами, що виключають попадання джерел запалювання в горюче середовище є:
застосування в технології машин, механізмів, пристроїв, при експлуатації яких не утворюється джерел запалювання;
застосування на нафтобазі, а особливо в насосній і складі, електроустаткування з відповідною пожежною і вибухонебезпечною зонами групою і категорією вибухонебезпечної суміші;
застосування в технології швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалювання;
застосування на території нафтобази в технологічному процесі устаткування, що відповідає вимогами електростатичної безпеки;
пристрій блискавкозахисту будинків і споруд, а також устаткування;
виключення можливості появи іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, рівної або вище мінімальної енергії запалювання;
застосування при проведенні ремонтних робіт у насосної, у резервуарному парку, при ремонті трубопроводів і устаткування іскронеутворюючого інструмента;
усунення контакту з парами пірофорних речовин;
зменшення визначального розміру горючого середовища нижче гранично припустимого по горючості, а також виконання всіх діючих будівельних норм, правил і стандартів.
Більш 80 % пожеж від блискавок, супроводжується вибухом у газовому просторі резервуарів з нафтою відбувається в червні - липні на нафтобазах нафтопереробних заводів і нафтопроводів.
Блискавкозахист потрібний також тоді, коли резервуари що захищаються, мають дихальні клапани, щоб попередити запалення горючих пароповітряних сумішей, що виходять з резервуарів. Резервуари при товщині металевого даху менш 4 мм захищаються окремо встановлюваними на їхніх дахах блискавковідводами, у яких блискавкоуловлювачі, за допомогою струмовідводів з'єднують із заземленням.
Профілактику розрядів статичної електрики забезпечується головним чином надійним заземленням резервуарів, інших емкостей і з'єднаних з ними трубопроводів.
Заземлення не у всіх випадках є досить ефективним. Воно не забезпечує своєчасний відвід електростатичних зарядів, якщо вони утворяться в масі нафтопродуктів, що рухається, на деякій видстані від стінок резервуара, тому що вуглеводні рідини, володіючи низкою питомою електропровідністю, схильні не тільки до інтенсивної електризації, але і до тривалого збереження електростатичного заряду.
Тому резервуари й інші об'ємні апарати об'ємом більше 50 м3 приєднують до заземлювачів не менш, ніж у двох точках.
Поплавки дистанційних вимірників рівня фіксують за допомогою вертикально натягнутих металевих струн так, щоб виключити їхнє горизонтальне переміщення. Виконуючи роль направляючих, струни виключають зближення поплавка зі стінкою резервуара і тим самим попереджають небезпеку іскрового розряду. Для виключення концентрації зарядів статичної електрики поплавки виконуються округлої форми без кутів і загострених країв.
Щоб виключити небезпеку виникнення розряду між дзеркалом рідини і заземленим вимірником рівня, що опускається, або пробовідбірником, вимір рівня і добір проб здійснюють через визначене, час після накачування, коли відбудеться природне розсіювання (релаксація) зарядів, що нагромадилися в рідині. Наприклад, якщо питомий електричний опір рідини, що надходить у резервуар, більш 10" Ом-м, то названі вище ручні операції проводять не менш, ніж через 20 хв після накачування при нерухомому рівні рідини в резервуарі.
Для зменшення електризації рідини при її русі по наповнюючому трубопроводу використовують релаксаційні ємності, що представляють собою розширені ділянки трубопроводів, всередині яких для збільшення електропровідності маси рідини, що рухається, у повздовжньому напрямку встановлені заземлені металеві пластини і натягнуті струни.
Для попередження механічних іскор, що утворяться при виконанні ручних операцій, наприклад, при навантаженні і розвантаженні рідин у тари, ремонті устаткування, вимірі рівня і доборі проб нафтопродукту з резервуара і т.п., використовується іскробезпечний інструмент і пристосування.
Однак, більш ефективним засобом боротьби з механічними іскрами є виключення самих ручних операцій, у тому числі при вимірі рівня і доборі проб, шляхом використання дистанційних пристроїв для виміру рівня і напівавтоматичних знижених пробовідбірників. Самозаймання сірчаних сполук заліза найчастіше відбувається в резервуарах і інших ємнісних апаратах, де обертаються високосірчані нафти і бензинові фракції. Температура при самонагріванні в шарі відкладень, що окисляється, може піднятися до 600.700°С, що досить не тільки для запалення горючої концентрації парів нафтопродукту в суміші з повітрям, але і для її утворення при малій концентрації, наприклад, у спорожненому резервуарі.
Подобные документы
Системи протипожежного водопостачання міста. Визначення розрахункових витрат для потреб міста. Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі, водонапірної башти, резервуарів чистої води. Підбір насосів для насосної станції першого та другого підйомів.
практическая работа [154,0 K], добавлен 29.04.2010Характеристика технологічного процесу ТзОВ "Свиспан Лімітед"; стан пожежної безпеки, перевірка відповідності протипожежним вимогам будівельних конструкцій, шляхів евакуації, систем опалення, вентиляції, пожежної автоматики, зв’язку, засобів пожежогасіння.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 25.05.2013Стислий аналіз пожежної небезпеки приміщень. Обґрунтування необхідності використання установок пожежної автоматики. Гідравлічний розрахунок автоматичних установок пожежогасіння. Рекомендації, інструкції по експлуатації установок пожежної автоматики.
курсовая работа [145,8 K], добавлен 25.12.2014Аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу, можливості виникнення горючого середовища за нормальних умов роботи. Умови та шляхи поширення пожежі, визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Розробка тактичного задуму.
дипломная работа [115,6 K], добавлен 27.07.2014Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.
методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010Характеристика місцевих та загальних електричних травм. Забезпечення пожежної безпеки як один із важливих напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей. Вимоги до шляхів евакуації працівників при пожежі на виробництві. Вентиляція виробничих приміщень.
контрольная работа [338,2 K], добавлен 19.09.2009Стан первинних засобів пожежегасіння на ТОВ "Чугуїв-продукт". Аналіз пожежної небезпеки при використанні аміаку як холодоагенту. Можливість виникненні пожежі в аміачно-компресорному цеху. Класифікація індивідуальних засобів захисту органів дихання людини.
дипломная работа [333,1 K], добавлен 14.09.2013Поняття та значення пожежної безпеки, комплекс заходів для її забезпечення. Напрямки протипожежного захисту об’єкта; засоби, способи та умови для гасіння пожежі. Організація безпечної евакуації людей та майна. Профілактична робота щодо запобігання пожеж.
реферат [23,7 K], добавлен 05.04.2014Причини можливих аварій в технологічному процесі. Заходи щодо забезпечення належного рівня техногенної безпеки. Прогнозування наслідків можливих аварій. Розрахунок сил та засобів для ліквідації їх наслідків. Заходи безпеки при виконанні рятувальних робіт.
дипломная работа [86,4 K], добавлен 23.05.2015Поняття та різновиди пожеж. Горіння та пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Загальні вимоги з пожежної безпеки на підприємствах харчування. Первинний протипожежний інструктаж. Заходи пожежної безпеки при проходженні виробничої практики.
реферат [53,6 K], добавлен 28.11.2009
