Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях

Cутність аварій та катастроф, їх критерії та відмінності. Види транспортних аварій та катастроф, їх причини, характеристики та наслідки. Модернізація транспортної системи та її етапи. Причини дорожньо-транспортних пригод. Рятувальні і аварійні роботи.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.04.2014
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТЕХНОГЕННО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях»

Виконала:

студентка І курсу гр. ФБД-13-4

Сугоняко М.О.

Перевірила: к.т.н., доцент

Сагайдак І.С.

Ірпінь - 2013

Зміст

Запровадження

Глава 1. Транспортні аварії, і катастрофи, поняття і сутність

1.1 Поняття аварії, і катастрофи, їх відмінності

1.2 Особливості транспортних аварій (катастроф)

Глава 2. Особливості транспортних аварій та катастроф

2.1 Аварії в автомобільному транспорті (ДТП)

2.2 Аварії на залізничному транспорті

2.3 Аварії на авіаційному транспорті

2.4 Аварії на водному транспорті

Глава 3. Модернізація транспортної системи та її етапи

3.1 Модернізація транспортної системи та її етапи

Висновки

Список використаної літератури

Запровадження

У Україні, як та інших розвинених країн, транспорт є одним із найбільших базових галузей господарства, найважливішої складовою виробничої й соціальної інфраструктури.

Транспортні комунікації об'єднують всі райони країни, що є необхідною умовою її територіальної цілісності, єдності, її економічного простору. Вони пов'язують країну зі світовим співтовариством, будучи матеріальної основою забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків України її інтеграції глобальну економічну систему.

Вигідне географічне розташування країни дає можливість Україні отримувати значні прибутки від цих транспортних послуг, зокрема. від втілення транзитних перевезень розвинених країн за своїми комунікаціями.

Про місце і значення транспорту у вітчизняному народногосподарському комплексі свідчить також наявність його значної питомої ваги в основних виробничих фондах країни (2006 р. - 27,0%), істотна частка транспортних послуг у валовому внутрішньому продукті (2007 р. - 8%), інвестицій в розвитку галузей господарства (2006 р.- 10,4%) й у чисельності зайнятих ними працівників (2007 р. - 6,3%), соціальній та споживанні енергоресурсів, металу та низці інших важливих показників, характеризуючих країни.

Метою згаданої роботи є підставою розгляд сутності транспортних аварій та катастроф.

Виходячи із поставленої мети варто виокремити такі завдання:

- виділити сутність аварій та катастроф, критерії й тощо;

- розглянути види транспортних аварій та катастроф, їх причини, характеристики;

Нині будь-який вид транспорту представляє потенційну загрозу здоров'ю і життю людини. Технічний прогрес разом з комфортом і швидкістю пересування приніс і значну ступінь загрози.

Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних випадків є здебільшого не техніка, не організація праці, а сама людина, яка з тих чи інших причин не дотримувалась правил техніки безпеки праці, порушувала нормальне проходження трудового процесу, не використовувала передбачені засоби захисту та ін. Генеральний директор Англійського королівського об'єднання з попередження нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбувається з вини потерпілих. Інші автори вважають, що вина людини може бути констатована у межах 60--90 % нещасних випадків. У деяких джерелах зазначають і вищі відсотки провини людини у нещасних випадках (95 % і навіть 99 %). При таких оцінках враховують різні критерії винуватості людини (винним може бути і конструктор, який створив недосконалу техніку, і механік, який погано виконав її профілактику, і сам працівник, який допустив помилку при підготовці техніки).

Тому виробничий травматизм на промислових підприємствах є проблемою психології (тобто також і психології). Йдеться про так званий людський фактор, який відіграє суттєву роль у профілактиці виробничого травматизму і дає цінний матеріал для вивчення причин травматизму, визначення основних напрямів профілактики нещасних випадків і аварій на виробництві.

У вересні 2013 року виникло 7 НС техногенного характеру, які розподілено на:

4 НС на транспорті;

3 НС унаслідок пожеж та вибухів.

За масштабами ці надзвичайні ситуації віднесено до місцевого (1 НС) та об'єктового (6 НС) рівнів.

Внаслідок НС техногенного характеру, що сталися у вересні 2013 року, загинуло 7 осіб та 38 - постраждало. Порівняно з вереснем 2012 року зафіксовано як зменшення кількості НС техногенного характеру (на 42%), так і кількості загиблих (на 36%) та постраждалих (на 14%) в них людей.

У вересні 2013 року, порівняно із серпнем 2013 року, кількість НС техногенного характеру збільшилася (на 16%), а кількість загиблих та постраждалих в них людей зменшилася на 71% та 51% відповідно.

Зменшення кількості таких НС, загиблих та постраждалих в них сталося, насамперед, за рахунок зменшення кількості НС, пов'язаних із пожежами у будівлях та спорудах житлового призначення.

Протягом вересня зареєстровано 4 НС об'єктового рівня на транспорті, що були пов'язані із аваріями на :

автомобільному транспорті - 2 НС;

авіаційному транспорті - 1 НС;

трубопровідному транспорті - 1 НС.

Внаслідок цих НС загинуло 4 особи та 36 - постраждало.

Ці НС сталися у Сумській, Черкаській, Івано-Франківській та Закарпатській областях і були пов'язані із:

зіткненням міського маршрутного таксі "ГАЗ-Рута" та легкового автомобіля, "GEELY" у м. Суми. Внаслідок НС загинуло 2 особи та 20 госпіталізовано;

зіткненням маршрутного автобусу "Богдан" з деревом поблизу с. Гуляйка Тальнівського району. Внаслідок НС постраждало 16 осіб;

падінням та послідуючим загоранням двохмісного, одномоторного, спортивного літака "ZODIAC-601" у м. Коломия поблизу приватного житлового будинку на вул. Обертинська,25. Внаслідок НС загинуло 2 осіб, які знаходилися у літаку;

розгерметизацією поблизу с. Руське Мукачівського району магістрального нафтопроводу "Дружба" та забрудненням нафтопродуктами каналу Полуй та річки Стара.

Причинами виникнення цих НС були:

порушення правил дорожнього руху -2 НС,

порушення правил виконання польотів - 1 НС;

несанкціонована врізка в нафтопровід -1 НС.

У вересні 2013 року сталося 3 НС унаслідок пожеж та вибухів, внаслідок яких загинуло 3 особи та 2 - постраждало.

За місцем виникнення ці НС розподілилися на:

2 НС об'єктового рівня у вугільних шахтах (Донецька та Луганська області. Загиблих не зареєстровано, постраждав 1 гірник);

1 НС місцевого рівня у житловому будинку (Донецька область. Загинуло 3 осіб та 1 - постраждала).

Причинами виникення цих НС були:

незадовільний стан виробничого середовища вугільних шахт - 2 НС;

недотримання правил пожежної безпеки (паління у ліжку) - 1 НС.

Особливістю вересня 2013 року є відсутність НС техногенного характеру унаслідок аварій в системах електроенергетики та життєзабезпечення.

Глава 1. Транспортні аварії, і катастрофи, поняття і сутність

1.1 Поняття аварії, і катастрофи, їх відмінності

Аварія - це пошкодження машини, верстата, устаткування, будівлі, споруди. Виробнича аварія - це раптова зупинка роботи або порушення встановленого процессу виробництва на промислових підприємствах, транспорті та ін ОЕ, якіпризводять до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, ураження або загибелі людей.

Катастрофа - це велика аварія з великими людськими жертвами, тобто подія з вельми трагічними наслідками.

Головний критерій у розходженні аварій і катастроф полягає в тяжкості наслідків та наявності людських жертв. Як правило, наслідком великих аварій і катастроф є пожежі і вибухи, в результаті яких руйнуються виробничі і житлові будівлі, пошкоджуються техніка та обладнання. У ряді випадків вони викликають загазованість атмосфери, розлив нафтопродуктів, а також агресивних рідині АХОВ. Причинами виробничих аварій і катастроф можуть бути стихійні лиха, дефекти, допущені при проектуванні або будівництві споруд тамонтажі технічних систем, порушення технології виробництва, правилексплуатації транспорту, обладнання, машин, механізмів. Найбільш поширеними причинами аварій і катастроф на ОЕ є порушення технологічного процессу виробництва і правил ТБ.

1.2 Особливості транспортних аварій (катастроф)

Вдень і вночі в залізничних поїздах, автомобілях і автобусах, на морських і річкових суднах, літаками їдуть, пливуть, летять країною люди, їдуть на заводи і будівництва, в навчальні закладами, на курорти, і в туристичні табори. Нині важко знайти людину, яка не користується послугами різних видів транспорту.

Проте розвиток транспортної системи, підвищення його роль суспільстві супроводжується негативними чинниками, серед найбільш негативним є високий рівень аварійності транспортних засобів і ДТП. Будь-яке транспортний засіб - джерело підвищеної небезпеки. Це з можливими ДТП, крушениями і аваріями пасажирських поїздів, повітряних і морських судів, травмами під час посадки в транспортний засіб і під час його руху.

У цілому нині транспортно-дорожная безпеку людину, як пасажира і пішохода забезпечується високий рівень професіональною підготовкою водіїв (машиністів, пілотів), конструктивними властивостями транспортних засобів, складовими їх технічну безпеку, і навіть суворим і неухильним виконанням пасажирами, пішоходами правил користування різними транспортом і керував дорожнього руху. Разом про те учасники транспортного потоку з неправильних дій або поведінки можуть створювати небезпечні дорожньо-транспортні ситуації на транспортному засобі, і поза нею. У цьому під учасниками транспортного потоку розуміються особи, приймаючі особиста участь у процесі руху як водій (машиніст, пілот тощо.), пасажир транспортний засіб, пішохід.

Не все небезпечні ситуації дозволяються благополучно, значна частина їх закінчується транспортними аваріями. Транспортна аварія - цю подію, що спричинило загибелі чи тілесного ушкодження людей або ушкодження транспортних засобів споруд й вантажів.

Найкращий засіб підвищити особисту транспортно-дорожную безпеку - це створювати аварійним ситуаціям, а разі їх виникненню (незалежно у результаті що вони виникли) успішно їм протидіяти.

Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 млн т вантажів (у тому числі велика кількість небезпечних), і понад 3 млрд пасажирів. На частку залізничного транспорту припадає близько 60 % вантажних перевезень, автомобільного -- 26 %, річкового і морського -- 14 %.

Оскільки транспортом перевозяться і потенційно небезпечні вантажі (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні, хімічні та інші речовини -- 15 % від загального обсягу вантажів), небезпека життя і здоров'я людей збільшується. Скоротилося оновлення основних фондів всіх видів транспорту. Рівень зношення транспортних засобів становить понад 50 %, а на деяких підприємствах і значно більше, велика кількість транспортних засобів підлягає списанню.

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт, що свідчить про високу потенційну небезпечність транспорту як галузі господарства. У 1998 році сталося 109 аварій та надзвичайних подій на транспорті, внаслідок яких загинуло 64 та постраждало 80 осіб.

Глава 2. Особливості транспортних аварій та катастроф

2.1 Аварії в автомобільному транспорті (ДТП)

Причини дорожньо-транспортних пригод можуть бути різні. Це насамперед, порушення правил дорожнього руху, технічна несправність автотранспорту, перевищення швидкість руху, недостатня підготовка осіб, управляючих транспортом, слабка їх реакція та інших. Нерідко причиною аварій та катастроф стає менеджмент автотранспортом особами, у нетверезому стані. До серйозним дорожньо-транспортним подіям наводять невиконання правил перевезення небезпечних вантажів і недотримання у своїй необхідних вимог безпеки.

Усім пам'ятний випадок, який стався 1994 р. у Москві на Дмитрівському шосе, коли бензовоз врізався в стоїть тролейбус. Бензин розлився бруківкою, спалахнуло полум'я. Жах охопив людей. Багато вискакували з тролейбуса, і бігли як палаючі смолоскипи. Інші згоряли тут на місці. Загинули пасажири, нічого не винні люди. А в усьому винен халатність, зневага елементарними правилами.

Інший причиною дорожніх аварій є незадовільний стан доріг. Іноді на проїзній частині можна побачити відкриті люки,неогороженние і неосвітлені ділянки ремонтних робіт, відсутність покликаних унеможливлювати про небезпечність знаків. Усе, це сукупності призводить до величезних втрат.

Тільки Москві на дорогах щорічно гинуть до 80 дітей, це по-третє повних класу. Травми отримують 1000 - ціла навчальний заклад. У Росії її протягом року під колесами машин й у дорожніх аваріях гинуть до 40 тис. людина. Це майже утричі більше, як по шість років війни у Афганістані.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, внаслідок дорожньо-транспортних пригод у Європі щорічно гинуть приблизно 100 тис. чоловік і більше 200 тис. отримують серйозні травми.

При автокатастрофі головне - своєчасно надати першу медичної допомоги постраждалим. І має бути це вироблено пізніше 20-30 хв. Інакше буде вже пізно.

Що робити? Кожен шофер що проходить машини, кожен пішохід зобов'язані негайно прийняти усі можливі заходи для порятунку людей, надання їм найпершої медичної допомоги, особливо зупинки кровотеч. До місця події викликаються працівники ДАІ (ДАІ), швидка медична технічна допомогу. Місце катастрофи захищається попереджувальними знаками.

Постраждалі після надання їм першої медичної допомоги доставляються у найближчі лікувальні установи.

Для ліквідацію наслідків аварій з автотранспортом,перевозящим хімічно небезпечні, вибухові, отруйні, радіоактивні речовини, залучаються спеціалізовані невоєнізовані формування ДО, сили протипожежної служби.

2.2 Аварії на залізничному транспорті

Залізнична аварія -- аварія на залізниці, яка призводить до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень, псування однієї чи декількох одиниць рухомого складу аж до вилучення його із обігу і (чи) спричинила повне припинення руху на час, що перевищує нормативний.

Аварія потягу -- зіткнення пасажирського або вантажного потягу з іншим потягом чи іншою перешкодою, сходження з рейок рухомого складу потягу, що призводить до загибелі людей чи отримання тілесних ушкоджень людей, пошкодження рухомого складу аж до вилучення його з обігу, а також якщо цілковита перерва руху на окремій дільниці перевищує нормативний час усунення наслідків зіткнення чи сходження рухомого складу.

Основними причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є: несправності колій рухомого складу; засобів сигналізації, централізації та блокування; помилки диспетчерів; неуважність та халатність машиністів.

Найчастіше виникають надзвичайні ситуації при сходженні рухомого складу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Не виключаються розмиви залізничних колій, обвали, осипи, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів, таких як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, ядучі, отруйні та радіоактивні речовини, виникають вибухи, пожежі цистерн та інших вагонів.

За останні роки різко зменшилося оновлення основних фондів залізничного транспорту. Якщо у 1996 році було закуплено 17 пасажирських вагонів, то у 1997 році не закуплено жодного. Рівень зношення пасажирських вагонів становить 60 %. Відпрацювали нормативний строк і підлягають списанню 50 % вагонів електро- і 35 % -- дизельних поїздів. Підлягає заміні понад 20 % залізничних колій, 16 % залізничних колій перебувають в аварійному стані. Стан технічних засобів не забезпечує повною мірою безпечну експлуатацію залізничного транспорту. Число аварій і катастроф на залізничному транспорті у 1997 році, порівняно з 1996 роком, практично не змінилось (катастроф і аварій, відповідно, у 1996 році -- 7,13, у

1997 -- 4,27). Серед основних причин виникнення надзвичайних ситуацій доречно зазначити елементарні помилки обслуговуючого персоналу, які призводять до аварій і катастроф.

Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею радіоактивних речовин і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) найбільш небезпечні.

Ліквідувати такі аварії дуже складно.

Пригадаємо Арзамас. У червні 1988 р. в 300 м від вокзалу вибухнули три вагона з промислової вибухівкою. Знищені: локомотив, 11 вагонів, 250 мж.-д. шляхів, зруйновані вокзал і 185 сусідніх будинків. Після вибуху утворилася вирва глибиною 26 м, діаметром 53 м.

Рівно рік у червні в Башкортостані трапилася страшна залізнична катастрофа. Зруйноване 350 м шляху. Вибухова хвиля скинула з полотна 11 вагонів, 7 у тому числі повністю згоріли.

У 1988 р. на станціїСвердловск-Сортировочная і під час маневрових робіт стався вибух двох вагонів з небезпечними вантажами. Через війну вибуху загинуло 4 людини, 87 госпіталізовано, більш 600 сімей ніхто не звернув притулку.

На жаль, кількість аварій на залізничному транспорті не скорочується. Щороку гине до 3 тис. людина, знищується майно, країна несе величезні збитки.

2.3 Аварії на авіаційному транспорті

Катастрофа авіаційна -- небезпечна подія на повітряному судні, у польоті чи аеродромному циклі, внаслідок якої гинуть, зазнають тілесних ушкоджень чи безвісти зникають люди, зруйновано чи зіпсовано повітряне судно або матеріальні цінності, які на ньому перевозилися, наземні споруди.

Перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом (літаками і вертольотами) набуло величезних масштабів у всіх розвинутих країнах, у тому числі й в Україні.

Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати, починаючи з моменту запуску двигунів, при розбігу по злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці, аж до вимикання двигунів.

В авіаційних аваріях відбувається руйнування літака різного рівня, а при катастрофі, крім цього, ще маємо і людські жертви.

При авіаційних аваріях відбувається руйнація літака різного рівня, при катастрофах є велика кількість людських жертв. А відбувається їх значна частина. Так було в 1994 р. внаслідок майже 20 авіакатастроф у Росії загинуло приблизно 400 людина.

До негативних наслідків відносять: руйнації окремих конструкцій літака, відмова двигунів, порушення роботи систем менеджменту, електроживлення, зв'язку, пілотування, недолік палива, перебої у життєзабезпеченні екіпажу і пасажирів. Сьогодні, мабуть, найнебезпечнішій і найчастіше трапляється трагедією на борту літака є пожежа і вибух.

Рятувальні і аварійні роботи можна розділити на два види: перші - проведені членами екіпажу, другі - організовувані наземними службами. Екіпажу на вжиття заходів, зазвичай, немає часу. Усе вкрай минущий. Екіпаж подає сигнал лиха і приземляється у найближчому аеропорту. Перед самої посадкою відкриваються все вхідні дверцят і люки, звільняються проходи до них. Щойно літак зупинився, організується негайна евакуація людей безпечне відстань.

Постраждалим негайно виявляється перша медична допомога. Всіма роботами керує командир корабля. Його розпорядження обов'язкові як для екіпажу, так і для всіх пасажирів.

У зв'язку з тим, що число пасажирів, що розміщуються у сучасному літаку, значно збільшилося, зросло і число жертв авіакатастроф. Наприклад, максимальне число постраждалих може становити: на літаку АН-2 -- 12 осіб, на АН-24 -- 47 осіб, на Як-42 -- 113 осіб, ТУ-154 -- 168 осіб, ІЛ-86 -- 324 особи.

Найбільш трагічна подія у 1997 році -- катастрофа українського літака ЯК-42 поблизу міста Салоніки, наслідком якої стала загибель екіпажу і пасажирів рейсу Одеса -- Салоніки -- громадян України, Греції, Німеччини та Польщі (всього -- 70 осіб). Ця катастрофа, незважаючи на відсутність остаточних висновків про причини події, ще раз підкреслила досить критичний стан аварійності на повітряному транспорті України.

2.4 Аварії на водному транспорті

Більшість значним аваріям і катастроф на судах відбуваються під впливом ураганів, штормів, туманів, льодів, і навіть з вини людей: капітанів, лоцманів і членів екіпажу. Багато аварії відбуваються через промахів і прямих помилок під час проектування та будівництва судів. Половину з них наслідком недолугої експлуатації. Наприклад, часті зіткнення і перекидання судів, посадка на мілину, вибухи і пожежі на борту, неправильне розташування вантажів та поганий їх кріплення.

До роботи із наслідків аварій, катастроф і порятунку потопаючих залучаються усіх членів екіпажу, за необхідності капітан може звернутися і решти особам, які є на судні. Загальне керівництво усіма роботами здійснює капітан, як начальник ДО. Основні завдання: порятунок людей, терплять лихо, боротьба за живучість корабля, ліквідація пожежі, пробоїн.

До робіт порятунку судна залучаються спеціальнісуда-спасатели, буксири, пожежні катери, екіпажі інших плавзасобів, спеціальні підрозділи аварійно-рятувальних, суднопіднімальних іподъемно-технических робіт.

Корабельна аварія (катастрофа) -- аварія морського (річкового) об'єкта, внаслідок якої він затонув або сталося його повне конструктивне зруйнування.

Зіткнення морських (річкових) об'єктів -- зближення морських (річкових) об'єктів до фізичного контакту між ними, яке супроводжується завданням шкоди цим об'єктам, їх технічним засобам, вантажу, екіпажу і пасажирам.

Зіткнення морського (річкового) об'єкта з нерухомим об'єктом зіткнення і морського (річкового) об'єкта із стаціонарними береговими спорудами, яке супроводжується завданням шкоди морському (річковому) об'єкту, його технічним засобам, вантажу, екіпажу і пасажирам, а також береговим спорудам.

Катастрофа може статися в порту (пристані) або в умовах руху судна по річці, акваторії моря (озера).

Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи, зіткнення з іншим судном або із палями мостів, перекидання, пожежа витікання небезпечних речовин, порушення норм експлуатації та правил безпеки, помилкові функціональні дії команди та інше. Складна обстановка може виникнути при швидкоплинності аварійної ситуації, особливо у відкритому морі.

Найбільша небезпека виникає тоді, коли виходять з ладу спускові пристрої. Причиною цього може бути швидкоплинність аварії, раптове перекидання корабля чи його надмірний крен. Неможливість покинути в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрачають шанси на порятунок і потрапляють в надзвичайно складну ситуацію.

Зниження рівня безпеки перевезення пасажирів і вантажів на водному транспорті в Україні в останні роки визначалось: збільшенням числа порушень правил водіння суден, технічної експлуатації, зниженням якості ремонту, зупинкою будівництва суден нового покоління. Середній вік суден -- 22 роки, а за останні 11 років.

Чорноморське пароплавство не закупило жодного судна. Зараз десятки морських суден з екіпажами переважно без засобів існування перебувають в іноземних портах, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації на цих суднах.

Аварійність на морському та річковому транспорті України у січні-жовтні 2013 року знизилася на 35% порівняно з аналогічним періодом 2012 року -- до 30 пригод.

Якщо ж порівнювати аварійність суден не з початку року, а за третій квартал і аналогічний період 2012 року, то аварійність знизилася на 63%.

Як зазначають експерти, більшість аварій на транспорті виникає через грубі порушення правил безпеки судноплавства, недотримання експлуатантами плавзасобів елементарних правил. Характерно, що майже у половині аварій брали участь незареєстровані маломірні судна.

Серед найпоширеніших правопорушень на морському та річковому транспорті фахівці відзначають: управління суднами, які не пройшли технічний огляд, не мають бортових номерів і позначень, з несправностями або взагалі без реєстрації (майже 40% від загальної кількості порушень).

Але найбільш гострою проблемою, на думку фахівців, є управління суднами в стані сп'яніння.

 «Навіть незважаючи на 35% зниження аварій, наслідки деяких із них дуже важкі -- загибель людей. Для виправлення цієї ситуації Укрморрічінспекція за підтримки Міністерства інфраструктури ініціює посилення відповідальності за правопорушення на водному транспорті», -- заявив Голова Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Григорій Соболевський.

Він уточнив, що йдеться про збільшення штрафів за правопорушення, вчинені судноводіями і судновласниками.

Європейські стандарти безпеки, які наразі впроваджуються в Україні, ґрунтуються, насамперед, на відповідальному ставленні до людського життя і на суворій відповідальності за порушення встановлених правил, підкреслюють експерти.

Урядові аналітики нагадують, що Кабінет Міністрів схвалив проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення розмірів стягнень за порушення законодавства з безпеки на морському та річковому транспорті».

Після схвалення законопроекту Верховною Радою відповідальність моряків і судноводіїв за скоєні правопорушення значно посилять. Зокрема, за керування транспортними засобами або суднами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено штраф від 3400 до 5100 грн.

Водночас у 10 разів буде збільшено штрафи за керування незареєстрованими судами, суднами, які не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності тощо. У таких випадках штрафи зростуть з 17-85 грн. до 510-850 грн. Якщо ж судном керуватиме особа, яка не має на це права, сума штрафу підвищується з 51-85 грн. до 340-850 грн.

Як зазначають експерти, посилення відповідальності за порушення законодавства з безпеки на морському та річковому транспорті сприятиме зменшенню аварій на воді і збереже чимало людських життів.

Глава 3. Модернізація транспортної системи та її етапи

3.1 Модернізація транспортної системи та її етапи

Модернізація транспортної системи належить до пріоритетним завданням державного регулювання Російській Федерації і має відповідно до Транспортної стратегією Російської Федерації на період до 2020 року забезпечити сприятливі умови у розвиток економіки та соціальної сфери країни, зниження транспортних витрат, створити необхідні передумови на інтеграцію Росії у міжнародне виробниче, інформаційне, транспортне й торгове співтовариство.

Метою програми є підвищення збалансованості, ефективності та безпеки транспортної системи, які забезпечують життєво важливі країни.

Досягнення зазначеної мети вирішити такі основні завдання:

*удосконалювання принципів і розбудову опорної транспортної мережі;

*підвищення ефективності системи товароруху;

*підвищення конкурентоспроможності транспортної системи Росії і близько забезпечення реалізації транзитного потенціалу;

*забезпечення гарантованої доступності транспортних послуг населенню і суб'єктів господарювання;

*підвищення комплексної безпеки і стійкості транспортної системи.

Аби вирішити з завдань передбачається здійснити модернізацію виробничої бази транспорту, впровадити нові й види технічних засобів, які мають підвищеної безпекою іекономичностью.

За позитивного рішення програмних завдань повинні враховуватися вимогами з забезпечення економічній безпеці країни у частини, яка від сфери транспорту, що передбачають:

*транспортне забезпечення життєво важливих потреб економіки нашої країни, Збройних сил Російської Федерації і у перевезеннях (як у звичайних, і у екстремальних умовах);

*збереження економічної єдності Російської Федерації з допомогою умов розвитку транспортно-економічних перетинів поміж її регіонами;

*зменшення залежності країни від використання транспортних засобів та інфраструктури інших країнах, і навіть постачання зарубіжних технічних засобів для вітчизняного транспорту;

*захист інтересів російських перевізників і середніх виробників транспортних засобів, і навіть внутрішнього транспортного ринку.

Програму передбачається реалізовувати два етапу.

У першому етапі (2002 - 2007 роки) розвиток транспортної системи буде орієнтоване ефективніше використання наявних потужностей, другого етапу (2008 - 2010 роки) має бути забезпечене прискорене розвиток транспортної системи, спрямоване на значне підвищення ефективності і забезпечення якості транспортного обслуговування.

Завдання модернізації окремих видів транспорту

З огляду на специфіку окремих видів транспорту відповідними програмами передбачаються:

а) в залізничному транспорті:

*поетапне оновлення й модернізація основних виробничих фондів, підвищення безпеку руху і більш якісного забезпечення платоспроможного попиту пасажирів й переробку;

*впровадження інформаційно-керуючих систем, модернізація пристроїв автоматики, телемеханіки, зв'язку й енергопостачання;

*розширення полігону електрифікації до 44,5 тис. км;

*посилення середньої ваги і середній дільничної швидкості вантажних поїздів відповідно до 4008 тонн (брутто) і 43,8 км/год;

*посилення залізничних підходів до існуючим і що будуються морським портам;

*раціоналізація взаємодії коїться з іншими транспортом та розвиткумультимодальних перевезень;

б) в дорожньому господарстві:

*забезпечення схоронності існуючої дорожньої мережі, пріоритетне виконання робіт з її змісту і ремонту;

*збільшення протяжності автошляхів загального користування (у чинній класифікації) до 605,1 тис. км;

*доведення протяжності федеральних автодоріг, відповідають нормативним вимогам, до 18,7 тис. км і територіальних доріг- до 125,9 тис. км;

в) у сфері цивільної авіації:

*посилення ролі повітряного транспорту у транспортному системі країни, забезпечення надійного повітряного повідомлення поміж усіма її регіонами і стабільного функціонування повітряних ліній околицях, слабко забезпечених інші види транспорту, збільшення доступності повітряного повідомлення всім верств населення;

*забезпечення конкурентоспроможності російських підприємств на світовому ринку повітряних перевезень рахунок підвищення безпеки, якості та його економічної ефективності перевезень внаслідок про модернізацію й переоснащення парку повітряних судів і їх сучасними типами, розвиток цій основі регіональних перевезень і авіації загального призначення;

*формування опорною мережі аеропортів федерального значення (великихпересадочних вузлів і регіональних аеропортів), модернізація об'єктів інфраструктури повітряного транспорту, впровадження сучасних технологій і нових типів наземної техніки;

*підвищення безпеки цивільної авіації;

*підвищення ефективності методів державного регулювання діяльності з забезпечення функціонування та розвитку цивільної авіації;

г) на морському транспорті:

*поліпшення матеріально-технічної бази галузі, приведення їх у відповідність до вимог що розвивається російської економіки та зовнішньої торгівлі, ні з світовими стандартами з допомогою відновлення і поповнення морського торгового флоту, атомного криголамного флоту, реконструкції існують і створення нових перевантажувальних потужностей у морські порти, розвитку систем, які забезпечують навігаційне обслуговування може й безпеку судноплавства, розвитку відповідних навчальних закладів;

*збільшення обсягу переробки вантажів у російських морські порти до 542 млн. тонн та загального тоннажу транспортного флоту, контрольованого Російською Федерацією, до 16,8 млн. тонн;

*підвищення частки вітчизняних морських портів у забезпеченні переробки російських зовнішньоторговельних вантажів до 90 відсотків;

*підвищення рівня безпеки мореплавання й екологічної безпеки на морському транспорті, надійності гідротехнічних споруджень за морські порти;

*зниження середнього віку судів під російським прапором з 20 до 14 років;

д) на внутрішніх водних шляхах:

*підвищення пропускну здатність внутрішніх водних шляхів на напрямі міжнародного транспортного коридору "Північ - Південь" і напрямах завезення вантажів на Крайня Північ;

*забезпечення стабільного і найнадійнішого функціонування внутрішніх водних колій та гідротехнічних споруд;

*відновлення флоту державних басейнових управлінь водних колій та судноплавства щодо колійних робіт, обслуговування судноплавної обстановки, забезпечення екологічних вимог, і ін.;

*розвиток інфраструктури внутрішніх водних шляхів у сфері задоволення транспортних потреб населення, судноплавства, енергетики, і навіть підтримки екологічного рівноваги;

*проведення реконструкції системи технологічного зв'язку;

е) у сфері розвитку експорту транспортних послуг:

*збільшення обсягу транзитних перевезень територією Росії на 25-30 млн. тонн на рік;

*збільшення обсягу перевезень трансфертних пасажирів ваеропортах-хабах до 3 - 4 млн. пасажирів;

*збільшення частки російських автоперевізників над ринком міжнародних перевезень до 50 відсотків;

*збільшення обсягу експорту транспортних послуг до 13,1 млрд. доларів на рік.

Висновки

Сучасний транспорт - зона підвищеної небезпеки. Особливістю його велика насиченість енергетикою. Найбільшелектроемкими видами транспортних засобів автобус, тролейбус, трамвай, метрополітен.

Останнім часом (проти попереднім роком) кількість аварій техногенного характеру збільшилося на 28%.Растет і кількість техніки, проте аварій збільшується незрівнянно із кількості техніки. Це прагнення проти попередніми роками збільшилося навіть не 28%, а вулицю значно більше.

Залишається низькою безпеку транспортної діяльності, насамперед в автомобільному і повітряному видах транспорту. У дорожньо-транспортних катастрофах щорічно гине 23,5 людини у розрахунку 100 тис. населення, у ЄС цей показник становить 9-10 людина.

Головні заходи (зусилля) людини боротьби з аваріями і катастрофами мають бути спрямовані з їхньої профілактику й попередження. Вжиті заходи або повністю виключають, або локалізують техногенні аварії, і катастрофи. У основі таки заходів лежить забезпечення надійності технологічного процесу.

Буде слушним наголосити, що транспорт є джерелом небезпеки як щодо його пасажирів, але й населення, населення зонах транспортних магістралей, оскільки з ним перевозиться дуже багато легкозаймистих, хімічних, радіоактивних, вибухових та інших речовин, які мають на підводному човні загрозу життя і здоров'я людей.

Список використаної літератури

аварія катастрофа транспорт рятувальна

1. Глазунов Ю. М., Котляревський У. А. Аварії і катастрофи: Попередження і ліквідація наслідків:Кн. 4: Навчальний посібник. Під ред. Котляревського В.А.,Забегаева А.В. - М.: Асоціація будівельних вузів, видавництво, 1998 р. - 208 з.

2.Пантюхин У. У. Класифікація катастроф і працівники ПП, - М.:Инфра М, 2004

3.Горай У. Ф. Безпека і захист населення НС, - М.:НЦЭНАС, 2001.

4. Транспортна стратегія Російської Федерації на період до 2030 року.// Міністерство транспорту Російської Федерації. - М., 2008.

5. М.Лямов. «Про результати роботиРостранснадзора в 2008 року та завдання 2009 рік» // Доповідь виконуючий обов'язки керівника Федеральної служби з нагляду у сфері транспорту 27 лютого 2009 року

6. Прогноз техногенних надзвичайних ситуацій в 2009 року. //Q-протектор, 27.12.2008. [оригінал статті:q-protektor/blog/98/]

7.Сибиряков У. Р. , Системний підхід до аналізу аварій та катастроф.trizland/trizba.php?id=51

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Причини та наслідки техногенних катастроф в сучасному світі. Короткий опис та причини техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, її головні наслідки. Ризик-чинники радіаційної безпеки. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 10.05.2011

  • Причини виникнення техногенних аварій та катастроф з раптовим виходом із ладу машин, механізмів та агрегатів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу. Пожежі, руйнації цивільних та промислових будівель.

    презентация [821,7 K], добавлен 28.04.2014

  • Правила безпечної поведінки учасників дорожнього руху. Причини дорожньо-транспортних пригод та травматизму. Характеристика учасників дорожнього руху: пішохода, водія, пасажира та погонича тварин. Склад вулиці: проїзної частини, узбіччя та тротуару.

    реферат [17,7 K], добавлен 15.07.2010

  • Організація і проведення рятувальних робіт. Основнi проблеми ліквідації наслідків землетрусів та iнших надзвичайних ситуацiй. Усунення аварій на електромережах. Рятувальні роботи при радіаційному i хімічному зараженні. Режими, види захисту для населення.

    реферат [28,4 K], добавлен 13.10.2010

  • Особливості техногенних катастроф – крупних аварій, наслідками яких може бути масова загибель людей і навіть екологічна катастрофа. Статистичні данні відносно техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій. Методи попередження техногенного характеру.

    реферат [29,1 K], добавлен 20.10.2010

  • Бесіди з дітьми про безпеку життя. Правила та організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці. Види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Правила пожежної безпеки у вашому домі. Правила поведінки під час пожежі. Запобігання отруєнь.

    учебное пособие [33,8 K], добавлен 20.05.2008

  • Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, їх вплив на екологію. Аналіз їх наслідків. Причини виникнення пожеж на підприємствах. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки. Природні захисники людини від радіації.

    презентация [281,7 K], добавлен 01.05.2011

  • Найпоширеніші побутові небезпеки. Види аварій на транспорті. Небезпека відпочинку на воді, правила поведінки. Прогнозування надзвичайних ситуацій під час святкування новорічних та різдвяних свят. Проблема безпеки життєдіяльності дітей та підлітків.

    реферат [29,7 K], добавлен 06.11.2013

  • Причини можливих аварій в технологічному процесі. Заходи щодо забезпечення належного рівня техногенної безпеки. Прогнозування наслідків можливих аварій. Розрахунок сил та засобів для ліквідації їх наслідків. Заходи безпеки при виконанні рятувальних робіт.

    дипломная работа [86,4 K], добавлен 23.05.2015

  • Характеристика технічного посвідчення вантажо-підіймальних машин. Аналіз травматизму при експлуатації підіймально-транспортних машин в різних галузях промисловості. Вплив робочого освітлення на безпечність і продуктивність праці, його види та системи.

    контрольная работа [17,3 K], добавлен 10.09.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.