Система економічної безпеки підприємства (за матеріалами ПрАТ "Бориспільський автозавод")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА СТАНУ БЕЗПЕКИ НА ПРАТ «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ АВТОЗАВОД»

1.1 Загальна характеристика діяльності ПрАТ «Бориспільський автозавод»

1.2 Стан безпеки організації у фінансовій сфері

1.3 Стан безпеки організації у техніко-технологічній сфері

1.4 Стан безпеки організації у кадровій сфері

1.5 Стан безпеки організації у інформаційній, політико-правовій, екологічній та силовій сферах

1.6 Стан безпеки організації на ринку

1.7 Внутрішні загрози безпеці організації (змодельовані на основі визначених показників діяльності організації)

1.8 Аналізування зовнішніх загроз, їх причин та можливих наслідків для організації

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОРГАНІЗАЦІЇ

2.1 Цілі забезпечення безпеки організації

2.2 Об'єкти безпеки організації

2.3 Організаційна структура системи безпеки організації

2.3.1 Структура системи безпеки організації

2.3.2 Нормативно-правова база з питань економічної безпеки організації

2.4 Принципи, засоби і заходи забезпечення економічної безпеки організації

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни «Економічна безпека»

на тему: «Система економічної безпеки підприємства ПрАТ «Бориспільський автозавод»

Назва організації (вид діяльності) ПрАТ «Бориспільський автозавод»

ПОКАЗНИКИ	ЗНАЧЕННЯ
Грошові кошти, тис. грн.	360,8
Поточні фінансові інвестиції, тис. грн.	190,7
Поточні зобов'язання, тис. грн.	39,2
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	120,4
Оборотні активи, тис. грн.	420,3
Власний капітал, тис. грн.	38,1
Активи, тис. грн.	574,0
Залучені засоби, тис. грн.	41,8
Чистий дохід, тис. грн.	197,5
Необоротні активи, тис. грн.	153,7
Валовий прибуток, тис. грн.	250,5
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	101,2
Середньорічна вартість особистих засобів, тис. грн.	91,7
Середньоспискова чисельність працівників, чол.	206
Вартість вибулих основних засобів у звітному періоді, тис. грн.	16,9
Вартість придбаних основних засобів у звітному періоді, тис. грн.	10,4
Вартість основних засобів на початок звітного періоду, тис. грн.	85,2
Матеріальні витрати, тис. грн.	70,7
Витрати енергії, тис. грн.	29,9
Витрати від браку, тис . грн.	1,2
Чисельність працівників згідно зі штатним розписом, чол.	340
Фактична чисельність працівників, чол.	280
Кількість звільнених з усіх причин працівників, чол.	27
Обсяг випущеної продукції ( наданих послуг), тис. грн.	250,5
Фактична середня зарплата на підприємстві, грн.	1750
Середньогалузева зарплата, грн.	1400
Чисельність висококваліфікованих працівників, чол.	200
Витрати на придбання інформаційних ресурсів, грн.	10,1
Витрати підприємства на захист інформаційних ресурсів, грн.	2,7
Збитки від штрафних санкцій, грн.	200,0
Судові справи виграні в суді, од.	0
Загальна кількість судових позовів підприємства, од.	1
Витрати на охорону бізнесу, тис. грн.	2,5
Вартість утилізації, знешкодження відходів виробництва, тис. грн.	1,75
Валові витрати підприємства, тис. грн.	203,5
Штрафи за порушення природоохоронного законодавства, грн.	1000,0
Вартість екологічних зборів, грн.	1000,0
Ціна виробу ( послуги)підприємства, грн.	40000,0
Ціна еталонного виробу ( послуги), грн.	4800,0
Обсяг продажу галузі, тис. грн.	1037,2
Витрати підприємства на інновації, тис. грн.	1750,0
Плановий обсяг продажу за місяць, тис. грн.	204,2
Фактичний обсяг продажу за місяць, тис. грн.	200,1
Витрати на рекламу, тис. грн.	794,1

Завдання видав(ла): професор кафедри менеджменту ЛДУВС Живко Зінаїда Богданівна

Завдання отримала: Павлович Уляна Ігорівна



ВСТУП

економічний безпека інформаційний

Автобус -- вид комерційного транспорту з кількістю місць для сидіння (більше дев'яти з місцем водія включно), який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Найперший у світі автобус виготовив у 1801 році Річард Тревітік, а його демонстрація пройшла 24 грудня того ж року у Кемборні, Корноул (Англія). Це була машина з паровим двигуном, яка могла перевозити до 8 пасажирів.

Перший у світі електричний автобус з'явився у Лондоні у 1886 році. Він міг їздити з середньою швидкістю 11,2 км/г. Перший у світі автобус з двигуном внутрішнього згоряння, який працював на бензині, був побудований у Німеччині у 1894-1895 роках заводом «Бенц». Він вміщував 8 пасажирів і курсував по 15-кілометровій трасі між німецькими містами Зіген, Нетфен і Дойц. Перший у світі міський автобус з двигуном внутрішнього згоряння вийшов на маршрут 12 квітня 1903 року у Лондоні.

Зараз в Україні виробництво автобусів ведуть 10 підприємств. Це: «ЛАЗ», «ЛуАЗ», «Черкаський автобусний завод», ПрАТ «Бориспільський автозавод», «Чернігівський автозавод», «ЗАЗ», ПП «Автотехнологія» з Рівного, «АнтоРус» з Херсона, «Укравтобуспром» зі Львова, «Часівоярський ремонтний завод» з Донецької області.

За даними Консалтингового агентства «Автоконсалтинг», ПрАТ «Бориспільський автозавод» за результатами 10 місяців 2009 року займає перше місце з продажу автобусів малого класу на території України. Підприємство з січня по жовтень (включно) 2009 року реалізувало 359 одиниць автобусів, що становить 25,23% ринку. Зазначимо, що за результатами жовтня 2009 року частка проданих автобусів ЗАТ «Бориспільський автозавод» становить 47,45%.

Мета курсової роботи: вивчення та дослідження стану економічної безпеки ПрАТ «Бориспільський автозавод». Окреслення моделі побудови системи економічної безпеки ПрАТ «Бориспільський автозавод» та механізму її забезпечення.

Об'єктом дослідження роботи є: фінансово-господарська та нормативно-організаційна діяльність ПрАТ «Бориспільський автозавод» .

Предметом дослідження є: економіко-правові відносини забезпечення системи економічної безпеки ПрАТ «Бориспільський автозавод» .

Завданням діяльності виступають:

· дослідження безпеки організації у фінансовій сфері;

· дослідження безпеки організації у техніко-технологічній сфері;

· дослідження безпеки організації у кадровій сфері;

· дослідження безпеки організації у інформаційній, політико-правовій, екологічній та силовій сферах;

· вивчення та дослідження внутрішніх загроз безпеці організації;

· аналізування зовнішніх загроз, їх причини та можливі наслідки для організації.



РОЗДІЛ І. ОЦІНКА СТАНУ БЕЗПЕКИ НА ПрАТ «Бориспільський автозавод»

1.1 Загальна характеристика діяльності ПрАТ «Бориспільський автозавод»

Приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод" - одне з наймолодших (зареєстроване 30-го квітня 2002 року) підприємств України в галузі проектування і виробництва автотранспортних засобів. На сьогоднішній день, не зважаючи на коротку історію, завод вже широко відомий не тільки на теренах України, а й поза її межами. При заводі створений потужний науково-технічний центр "Еталон", до складу якого, окрім широкого кола молодих кваліфікованих спеціалістів, входять провідні фахівці у галузі автобусобудування. Таким чином колектив заводу здатний у стислі строки розробити конструкторську документацію і освоїти серійне виробництво будь-яких автотранспортних засобів.

Цікавою є коротка історична хронологія розвитку заводу, яка яскраво характеризує творчий потенціал його колективу , стиль і методи керування виробничим процесом:

2002 рік

1-го червня 2002 р. - початок робіт по розробці структури і формуванню колективу заводу, по створенню науково-технічного центру, по переобладнанню виробничих площ і т.ін.;

1-го липня 2002 р. - початок розробки конструкторської документації на приміський автобус малого класу моделі БАЗ-А079 "Еталон" на шасі ТАТА LP 613, яке по ліцензії фірми "Mercedes Benz" виробляється індійською фірмою "ТАТА Engineering";

1-го серпня 2002 р. - початок виготовлення перших п'яти автобусів;

5-го вересня 2002 р. - початок розробки конструкторської документації на автобус типу "маршрутне таксі" особливо малого класу моделі БАЗ-2215 "Дельфін";

2-го жовтня 2002 р. - офіційний пуск заводу (з конвеєра зійшли перші два автобуси);

1-го грудня 2002 р. - початок проектно-конструкторських робіт по створенню конструкцій нових перспективних міських автобусів малого класу з пониженим рівнем підлоги моделей БАЗ-3201 та БАЗ-3202 "Пролісок";

20-го грудня 2002 року - виготовлений перший дослідний зразок автобуса особливо малого класу моделі БАЗ-2215;

28-го грудня 2002 р. - завершені попередні і сертифікаційні випробування автобуса БАЗ-А079.04 "Еталон", отриманий сертифікат відповідності на промислову партію і реалізований споживачам перший автобус;

2003 рік

26-лютого 2003 р. - виготовлені перші дослідні зразки шкільних автобусів - особливо малого класу моделі БАЗ-2215 шк. та малого класу моделі БАЗ-А079.11 "Школярик";

25-го травня 2003 р. - демонстрація на автосалоні SIA-2003 у м. Києві десяти моделей автотранспортних засобів - автобусів особливо малого класу моделі БАЗ-2215, автобусів малого класу БАЗ-3240 (на шасі ІВЕКО 49.12), БАЗ-А079.04 (модифікація з клеєними вікнами), міжміського автобуса ближнього прямування БАЗ-А079.07, міських автобусів малого класу БАЗ-3201 та БАЗ-3202, туристичного автобуса малого класу БАЗ-3203 "Едельвейс", шкільних автобусів БАЗ-2215 шк. та БАЗ-А079.11 "Школярик", а також автомобільного шасі малої вантажопідйомності транспортно-технологічного призначення БАЗ-3340 "Терен" (аналог - автомобіль "Мультикар", Німеччина);

17-го червня 2003 року - реалізований споживачам 100-ий автобус моделі БАЗ-А079.04;

20-го вересня 2003 року - із конвеєра ЗАТ "Бориспільський автозавод" зійшов 250-ий автобус.

Бориспільський автозавод був створений у квітні 2002 року. Уже в жовтні 2002 року, через 5 місяців після офіційної реєстрації заводу, з конвеєра зійшли перші два автобуси.

У грудні 2002 р. були завершені попередні і сертифікаційні випробування автобуса БАЗ-А079.04 "Еталон", був отриманий сертифікат відповідності на промислову партію і проданий споживачам перший автобус.

Сьогодні ПрАТ « Бориспільський автозавод» - це сучасне самостійне виробництво, на якому працює близько дев'ятисот працівників. Виробничі площі заводу займають 7000 кв. м. Завод випускає 1700 автобусів в рік десяти різних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудівництва «Еталон», що об'єднав близько шістдесят провідних конструкторів, які мають великий практичний досвід у конструюванні автобусів. Саме тут і народжуються ідеї, які потім втілюються в життя.

Бориспільський автозавод - це цілком вітчизняна розробка. Висока кваліфікація спеціалістів Бориспільського автозаводу дозволяє у стислий термін розробити конструкторську документацію і освоїти серійне виробництво будь-яких автотранспортних засобів. В даний час запущено у виробництво три модифікації автобусів А148. Деталі із листового металу і профільних труб виготовляються на високопродуктивних верстатах «Bystronic», «Trumpf» та інших. Після зварювання в кузовному цеху, кузова автобусів проходять процес тришарового фарбування в малярному цеху. При цьому метал піддається антикорозійній обробці з використанням технологій оцинкування. Завдяки цьому, кузов протягом п'яти років надійно захищений від корозії. Таке фарбування відповідає найвищим світовим стандартам. З малярного цеху кузов потрапляє у складальний цех, де він встановлюється на шасі. Тут же відбувається встановлення електрообладнання, настилання підлоги, внутрішня обшивка даху та встановлення сидінь. З цього цеху, автобус виїжджає своїм ходом на стендові випробування гальм та пробігові випробування. І завод, і вся продукція , яку він випускає, сертифіковані. На заводі запроваджено та сертифіковано систему управління якістю за вимогами міжнародного стандарту IS0 9001:2008, тому на всіх етапах виробництва контроль якості дуже жорсткий. Кожний автобус проходить до 50 видів різних типів випробувань, серед яких полігонні, дорожні та стендові.

Система менеджменту якості ПрАТ «БАЗ» є моделлю менеджменту взаємозв'язаних та взаємодіючих процесів, що здійснюються на підприємстві та призначена для постійного поліпшення його діяльності, а отже, для підвищення конкурентоспроможності заводу на вітчизняному і світовому ринках.

В цьому випадку є розумне запитання: що, в першу чергу, визначає конкурентоспроможність будь-якої організації? Звичайно, її здатність виробляти продукцію, яка не лише задовольняє всім вимогам споживачів, але навіть і переверщує їх очікування . Тому очевидно, що ключовими для нашого підприємства є процеси життєвого циклу продукції. Саме тому ці процеси -- об'єкт зосередження всіх знань, умінь і навиків, роботи керівництва і персоналу -- основа їх матеріального добробуту і конкурентоспроможності підприємства. Саме ці процеси формують, а отже, і визначають якість продукції.

Тому, восени 2005 року акціонерами було прийняте стратегічне рішення про створення і впровадження на підприємстві системи менеджменту якістю, яка б відповідала вимогам міжнародним стандартам ISO 9000.

Так, в листопаді 2006 р. система менеджменту якості на ПрАТ «БАЗ» була розроблена, документально оформлена, впроваджена та успішно сертифікована ТОВ «ТЮФ Рейланд Україна», а в 2009 р. ресертифікована на відповідність до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008, в результаті чого був отриманий сертифікат.

1.2 Показники безпеки організації у фінансовій сфері

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:

= / , більше 0,2

де - абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші та короткострокові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери).

- короткострокова заборгованість підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за нашими підрахунками становить 14,1 тобто відповідає нормі, і не становить загрози для діяльності підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності () - обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто

= , більше 0,7

де - оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат).

Коли , то платоспроможність підприємства невисока.

Отже платоспроможність підприємства є висока 17,1> 0,7 це також не становить загрози.

Коефіцієнт загальної ліквідності () - це відношення оборотних активів (розділи ІІ і ІІІ активу балансу) до короткострокових пасивів (зобов'язань):

= , більше 2

де - оборотні активи підприємства.

Оскільки 10,7 > 2, отже це не становить внутрішньої загрози для підприємства, тому що оборотні активи покривають поточні зобов'язання.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) ( - більше 0,5) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:

, більше 0,5

де - власний капітал підприємства;

- підсумок балансу (активи).

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)в даному випадку становить 0,07 тобто є меншим від норми. Так як 0,07 < 0,5 це являється внутрішньою загрозою. Це означає, що своїх коштів у підприємства мало, тому доводиться багато позичати (брати кредит), а це несприятливий фактор у фінансовій діяльності.

Даний показник становить загрозу для діяльності підприємства.

Коефіцієнт фінансового ризику) - обчислюється діленням вартості залучених засобів на власний капітал



= ЗЗ / , менше 1

де - власний капітал підприємства;

ЗЗ - залучені засоби.

1,1 > 1 - являється загрозою для даного підприємства.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів () - це показник кількості оборотів оборотних активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто

= В / , до зростання

де В - виручка від усіх видів діяльності підприємства (виторг без ПДВ - чистий дохід);

- оборотні активи.

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт ресурсовіддачі, коефіцієнт трансформації) характеризує кількість оборотів активів за період; скільки чистої виручки отримано на одиницю коштів, інвестованих в активи; позитивною тенденцією варто вважати збільшення показника.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів за підрахунками, не відповідає нормі, тобто є меншим від 1 і становить загрозу для діяльності підприємства.

Коефіцієнт оборотності необоротних активів () - це показник кількості оборотів необоротних активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто



= В / , до зростання

де В - виручка від усіх видів діяльності підприємства (виторг без ПДВ - чистий дохід);

- необоротні активи.

Коефіцієнт оборотності необоротних активів, цей показник не становить загрозу для діяльності підприємства, оскільки відповідає нормі, тобто є більшим 1.

Рентабельність активів () - характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою

, більше 0,65

де - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

- середня сума активів за річним балансом;

r - обліковаставка НБУ, %

r = 54% . Цей показник становить загрозу для підприємства.

Рентабельність продукції () - характеризує ефективність витрат на її виробництво. Вона визначається за формулою:

= , більше 10 %

де - прибуток від реалізації продукції за певний період (валовий прибуток);

- собівартість реалізованої продукції.

=

Не розглядаємо як загрозу, оскільки наш показник є більше 10%.

Рентабельність продажу () - характеризує ефективність витрат на її виробництво і її збут. Вона визначається за формулою:

= , більше 20 %

де - прибуток від реалізації продукції за певний період (валовий прибуток);

- загальний (чистий) прибуток підприємства за рік.

126,8% > 20% - Хороший показник для підприємства.

1.3 Стан безпеки організації у техніко-технологічній сфері

Фондовіддача основних засобів ()

,до зростання

В- виторг без ПДВ (чистий дохід), грн;

- середньорічна вартість основних засобів підприємства, грн.

Фондовіддача - відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів. В даному випадку загроза для підприємства відсутня. Фондоозброєність праці()

, до зростання

- середньорічна вартість основних засобів підприємства, грн.

- середньоспискова чисельність робітників, чол.

0,45 < 1 - становить загрозу для підприємства.

Коефіцієнт вибуття основних засобів ()

, до зростання

- вартість вибулих у звітному періоді основних засобів, грн.;

- вартість основних засобів на початок звітного періоду, тис.грн.

0,2 < 1 - становить загрозу для діяльності підприємства.

Коефіцієнт оновлення основного капіталу ()

, до зростання

- вартість придбаних у звітному періоді основних засобів, тис.грн.;

- вартість основних засобів на початок звітного періоду, тис.грн.

Це буде великою загрозою для підприємства. Цей показник свідчить про те, що не оновлюється виробництво, використовуються застарілі технології, а в свою чергу це впливає на ціну, конкурентоспроможність, собівартість продукції і відповідно на імідж організації.

Матеріаломісткість продукції ()

, 10-30%

- матеріальні витрати, грн.;

В - виторг без ПДВ (чистий дохід), грн.

Матеріаломісткість продукції -- частка витрат матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів палива, енергії) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.

Даний показник становить загрозу. Матеріаломісткість продукції - 36%. Енергомісткість продукції ()

, 5-7%

ЕВ - витрати енергії, грн.;

В - виторг без ПДВ (чистий дохід), грн.

8% > 5-7% не становить загрозу для підприємства

Коефіцієнт браку ()

, до 3%



- вартість браку по собівартості реалізованої продукції, грн.;

СРП - собівартість реалізованої продукції, грн.

Допустима норма браку 1-3%, а в нас вона в межаж норми 0,01 або 1%, то це не становить загрозу для підприємства.

1.4 Показники безпеки організації у кадровій сфері

Коефіцієнт укомплектованості кадрами()

, максимально близько до 1

- фактична чисельність працівників, чол.

- чисельність працівників відповідно до штатного розпису, чол.

==0,82.

Коефіцієнт укомплектованості кадрами показує що чисельність працівників відповідає нормі, і не становить загрози для підприємства.

Коефіцієнт плинності кадрів ()

, до зменшення

- кількість звільнених з усіх причин працівників, чол.

- середньоспискова чисельність працівників, чол.

=0,1 чол.

Коефіцієнт плинності кадрів відповідає нормі, тобто наближений до зменшення, і не становить загрози для підприємства.

Продуктивність праці (П)

, до зростання

- обсяг промислової продукції, грн.

- середньоспискова чисельність працівників, чол.

П1,22 грн/чол.

Продуктивність праці -- це показник ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Даний показник відповідає нормі, і не становить загрози для підприємства.

Коефіцієнт мотивації ()

, максимально близько до 1

- фактична середня зарплата по підприємству, грн.

- середньогалузева, середньо ринкова зарплата, грн.

=1,25 грн.

Коефіцієнт мотивації в нашому випадку відповідає нормі, і не становить загрозу для діяльності підприємства.

Коефіцієнт інтелектуального рівня працівників ()

, до зростання



- чисельність висококваліфікованих працівників, чол..

- середньоспискова чисельність працівників, чол.

Коефіцієнт інтелектуального рівня працівників на підприємстві становить загрозу, оскільки не відповідає нормі і прямує до зменшення.

1.5 Стан безпеки організації у інформаційній, політико-правовій, екологічній та силовій сферах

1) Показники безпеки організації у інформаційній сфері

Продуктивність інформації ()

, до зростання

- обсяг промислової продукції, грн.

- витрати на придбання інформаційних ресурсів, грн.

=24,80 грн.

Продуктивність інформації, не становить загрози для підприємства оскільки прямує до зростання.

Коефіцієнт захищеності інформації ()

, до зростання 20%

- витрати підприємства на захист інформаційних ресурсів, грн.

- витрати на придбання інформаційних ресурсів, грн.

%=27 %

Коефіцієнт захищеності інформації не становить загрози для діяльності підприємства, оскільки є більшим 20%.

2) Показники безпеки організації у політико-правовій сфері

Коефіцієнт платіжної дисципліни ()

,максимально близько до 1

- прибуток від операційної діяльності, грн.

ШС - збитки від штрафних санкцій, грн.

- становить загрозу.

Коефіцієнт якості юридичних послуг ()

, максимально близько до 1

- судові справи, виграні в суді, од.

- загальна кількість судових позовів підприємства, од.

од-становить загрозу.

3) Показники безпеки організації у екологічній сфері

Коефіцієнт «Екологічного баласту» ()

, до зменшення

- вартість утилізації знешкодження, розміщення відходів виробництва, грн.

- валові витрати підприємства, грн.

грн.

Коефіцієнт «Екологічного баласту» не становить загрози для підприємства, оскільки відповідає нормі, тобто є меншим 1.

Коефіцієнт забруднення середовища ()

, до зменшення

- вартість екологічних зборів, грн.

- валові витрати підприємства, грн.

Коефіцієнт забруднення середовища становить загрозу для підприємства, оскільки прямує до збільшення.

4) Показники безпеки організації у силовій сфері

Коефіцієнт захищеності майна та персоналу підприємства()

, до зростання

- витрати на охорону бізнесу, грн.

- чистий прибуток підприємства, грн.

%

Коефіцієнт захищеності майна та персоналу підприємства не становить загрозу для підприємства, оскільки прямує до зростання, є більшим 1.



1.6 Стан безпеки організації на ринку

Показники безпеки організації на ринку

Коефіцієнт ринкової віддачі активів ()

, до зростання

- чистий прибуток підприємства, грн.

А - активи підприємства, грн.

Коефіцієнт ринкової віддачі активів становить загрозу для підприємства (специфіка галузі), оскільки не відповідає нормі і прямує до зменшення.

Конкурентоспроможність продукції (послуг) ()

, максимально близько до 1

- ціна виробу підприємства, грн.

- ціна еталонного виробу, грн.

=8,33 грн

Конкурентоспроможність продукції (послуг) становить загрозу для підприємства, оскільки значення є більшим за 1.

Частка фірми на ринку ()

, до зростання

- чистий прибуток підприємства, грн.

- обсяг продажу галузі, грн.

=0,02 грн.

Частка фірми на ринку становить загрозу для підприємства, оскільки не відповідає нормі і направлена до зменшення.

Коефіцієнт інноваційних витрат ()

, до зростання

- інноваційні витрати підприємства, грн.

- валові витрати підприємства, грн.

Коефіцієнт інноваційних витрат не становить загрози для підприємства, оскільки відповідає нормі і прямує до зростання.

Ритмічність збуту(Д)

,максимально близько до 1

- плановий обсяг продажу за і-й період, грн.

- фактичний обсяг продажу за той самий період, грн.

Д=0,20грн.

Ритмічність збуту показує, що показник становить загрозу для підприємства, оскільки не є наближеним до 1.

Коефіцієнт ефективності рекламної політики підприємства ()



, до зростання <15%

- витрати на рекламу, грн.

ВП - валовий прибуток, грн.

Коефіцієнт ефективності рекламної політики підприємства становить загрозу, оскільки він перевищує норму: 15% < 317%.

1.7 Внутрішні загрози безпеці організації (змодельовані на основі визначених показників діяльності організації)

Головною метою формування системи економічної безпеки підприємства є забезпечення ефективного функціонування та використання наявних ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку. Кожен з елементів системи економічної безпеки підприємства, в більшості випадків, може існувати тільки тому, що отримує підтримку або деякі властивості від інших елементів, тобто постійно знаходиться у взаємозв'язку і взаємозалежності зі всіма елементами системи.

На думку Г.Л. Лянного економічна безпека представляє стан його захищеності підприємства від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз та дестабілізуючих факторів. Таким чином, при вивченні системи економічної безпеки підприємства, треба приділити особливу увагу виділенню загроз, що є джерелами негативних впливів на економічну безпеку. Під загрозою розуміють сукупність умов, процесів, факторів, які перешкоджають реалізації економічних інтересів суб'єктів господарської діяльності чи створюють небезпеку для них.

Джерелами негативних впливів на стабільність та безпеку підприємства можуть бути :

- свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів);

- збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).

Таким чином, загрози можна поділити на внутрішні та зовнішні, що дає можливість виявити джерело (місце) утворення загрози, суб'єкта, який її спричиняє, розвиток у просторі, природу її виникнення (об'єктивні, суб'єктивні), можливість впливу на неї, рівень керованості.

По суті, загрози економічної безпеки і є дестабілізуючими факторами вивчення яких дозволить виявити взаємозв'язок між ознаками досліджуваного явища, оцінити їх вплив і виявити приховані залежності в детермінованих та стохастичних моделях. Під дестабілізуючими факторами слід розуміти причини або суттєві обставини загроз.

Класифікація дестабілізуючих факторів являє собою розподіл їх по групах в залежності від їх загальних ознак, вона дозволяє глибше розібратися в причинах зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце і роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників .

Нами було проаналізовано джерела виникнення та основні взаємозв'язки між дестабілізуючими факторами, які впливають на економічну безпеку. Процес забезпечення економічної безпеки організації можна розглядати як процес запобігання можливих збитків від негативних, як зовнішніх, так і внутрішніх, впливів та оптимізації окремих аспектів управління фінансово-господарської діяльністю і планування.

Зовнішні загрози не залежать від діяльності підприємства, відносяться до факторів ризику довкілля, в якому працює підприємства. До загроз економічній безпеці підприємства від зовнішнього середовища належать:

1. Економічні загрози: запровадження реформ; купівельна спроможність споживачів; доступність кредитних ресурсів; податкова політика; інфляційні процеси; експортно-імпортна політика.

2. Правові загрози: організаційно-правові форми підприємницької діяльності; правові основи підприємництва; нормативно-правові акти монетарної та фіскальної політики; регулювання валютної та митної політики.

3. Ринкові загрози: захоплення нових ринків збуту; бажання споживачів; переваги конкурентів; тривалість життєвого циклу продукції.

4. Технологічні та технічні загрози: нова альтернативна техніка; рівень розвитку НТП; якісна сировина та матеріали.

5. Географічні загрози: розміщення підприємства; регіональна підприємницька політика; кліматичні умови та наявність природних ресурсів; доступність транспорту та зв'язку.

6. Соціально-культурні загрози: культурні цінності споживання; національна свідомість; охорона культурних та національних цінностей

7. Міжнародні загрози: зацікавленість в українському ринку; міжнародні інвестиції; міжнародне торговельне право.

Внутрішні загрози зумовлені економічними процесами, які пов'язані із залученням ресурсів на підприємство, забезпеченням їх збереження та використання, а також отриманням та ефективним застосуванням результатів діяльності підприємства тощо. В основному ці загрози проявляються в процесі незадовільної роботи підрозділів підприємства, зокрема і служби безпеки підприємства, використання застарілої техніки у виробництві тощо .

До загроз економічній безпеці підприємства від внутрішнього середовища належать:

1. професійні: класифікація та досвід роботи; рівень організаційних та творчих здібностей.

2. культурні: національно-культурна свідомість; політичні ідеологічні погляди; внутрішня культура.

3. соціально-психологічні: особливості типу характеру; бажання навчатись; вміння працювати в колективі; лідерські якості.

4. пошук та ідентифікація даних: сприяння та пошук нової інформації; вміння синтезувати та аналізувати дані; вміння робити висновки та зберігати інформацію.

5. користування: вміння користуватися сучасною технікою для оброблення та аналізу інформації.

6. організація: тип організаційної структури; тип стратегії; організація праці; мотивація до праці.

Наведені загрози економічній безпеці можуть бути потенційно можливими або реальними діями зловмисників чи конкурентів які здатні завдати матеріальну або моральну шкоду, що виявляється як сукупність факторів і умов, що створюють небезпеку для нормального функціонування суб'єкта господарювання.

При дослідженні загроз, які мають вплив на економічну безпеку важливим є їх розподіл на ті, що позитивно і негативно впливають на результати функціонування підприємства. Треба сказати, що дестабілізуючі фактори, які впливають на виникнення загроз економічній безпеці підприємства, тісно пов'язані між собою. Ідентифікація загроз за впливом на складові економічної безпеки підприємства дасть змогу розробити конкретні заходи щодо усунення цих загроз.

Порахувавши показники і проаналізувавши їх значення, бачимо, що деякі з них не попадають в визначені значення, і відповідно створюють загрозу для підприємства. До таких показників відповідно:

1. коефіцієнт фінансової незалежності;

2. коефіцієнт фінансового ризику;

3. коефіцієнт оборотності оборотних активів;

4. рентабельність активів;

5. фондоозброєність праці ;

6. коефіцієнт вибуття основних засобів;

7. коефіцієнт оновлення основних засобів;

8. матеріаломісткість продукції;

9. коефіцієнт інтелектуального рівня працівників;

10. коефіцієнт платіжної дисципліни ;

11. коефіцієнт якості юридичних послуг;

12. коефіцієнт забруднення середовища;

13. Коефіцієнт ринкової віддачі активів;

14. конкурентоспроможність продукції;

15. частка фірми на ринку;

16. ритмічність збуту;

17. коефіцієнт ефективності рекламної політики підприємства.

Фірма має фінансову залежність від кредиторів. Допустимою межею коефіцієнта автономії є значення 0,5, а на підприємстві воно становить 0,07, яке є менш допустимим. Причиною виникнення даної загрози може бути значна кількість боргів у підприємства.

Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) характеризує кількість залученого капіталу в розрахунку на 1 грн власного капіталу і визначається як відношення залученого капіталу до суми власного. Оскільки на 1 грн. власного капіталу припадає 1,1 грн. залученого, то це становить внутрішню загрозу підприємству.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів, цей показник становить загрозу для діяльності підприємства, оскільки не відповідає нормі, тобто є меншим 1.

Рентабельність активів - характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства. Цей показник становить загрозу для підприємства.

Фондоозброєність праці в даному випадку веде до зниження 0,45 < 1 - становить загрозу для підприємства.

Тобто, підприємству треба підвищити рівень фондоозброєності праці. Підвищення фондоозброєності праці означає збільшення частки уречевленої праці і відповідне зменшення частки живої праці в сукупних витратах праці на одиницю виробленої продукції.

Коефіцієнт вибуття основних засобів має тенденцію до зменшення 0,2 < 1 - і становить загрозу для діяльності підприємства.

Коефіцієнт оновлення основних засобів є великою загрозою для підприємства. Цей показник свідчить про те, що не оновлюється виробництво, використовуються застарілі технології, а в свою чергу це впливає на ціну, конкурентоспроможність, собівартість продукції і відповідно на імідж організації.

Металомісткість становить 36%. Цей показник є загрозою оскільки перевищує норму 36% ?30%.

Коефіцієнт інтелектуального рівня працівників на підприємстві становить загрозу, оскільки не відповідає нормі, тобто є меншим 1.

Досягнути максимального результату можна завдяки покращенню системи навчання, більш детальнішій перевірці кандидатів на роботу, направлення працівників на курси підвищення кваліфікації.

Коефіцієнт платіжної дисципліни і коефіцієнт якості юридичних послуг максимально не наближений до 1 (0,2 і 0 відповідно), тому вони становить внутрішню загрозу для фірми.

Коефіцієнт забруднення середовища становить загрозу для підприємства, оскільки прямує до збільшення, тобто більше 1, що означає велику кількість забруднювачів на одиницю отриманої продукції або на одиницю інтенсивності певного виду діяльності.

Коефіцієнт забруднення середовища - це кількість забруднювачів на одиницю отриманої продукції або на одиницю інтенсивності певного виду діяльності . Тобто, підприємству потрібно зменшити кількість забруднювачів для середовища. Для цього я раджу використовувати більш сучасне устаткування, завдяки якому можливо зменшити цей показник.

Коефіцієнт ринкової віддачі активів становить загрозу для підприємства, оскільки не відповідає нормі і прямує до зменшення.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків .

Конкурентоспроможність продукції (послуг) становить загрозу для підприємства, оскільки значення є більшим за 1.

Частка фірми на ринку становить загрозу для підприємства, оскільки не відповідає нормі і направлена до зменшення.

Ритмічність збуту показує, що показник становить загрозу для підприємства, оскільки є більше 1.

На ритмічність збуту впливає ритмічність її виробництва. Якщо не буде виготовлено запланований обсяг продукції, то не буде що реалізовувати, а це призведе до порушення ритмічності реалізації та зниження рівня ефективності операційної діяльності. Також при виконанні плану виробництва необхідно врахувати асортимент та якість продукції, що виробляється. Якщо якість продукції буде нижче запланованої, то з'являється ризик відмови покупця від такої продукції, що призводить до неритмічності реалізації.

Коефіцієнт ефективності рекламної політики підприємства становить загрозу, оскільки він перевищує норму: 15% < 317%.

Правильно організована рекламно-інформаційна діяльність в умовах ринку впливає не лише на економічну систему в цілому, але й на галузі, підприємства, окремих споживачів. Ефективна реклама вимагає грамотного, цілеспрямованого підходу. Реклама ефективна лише в тому випадку, якщо вона включена в загальний процес створення продукції та її просування до покупця. Розрізнені, епізодичні рекламні заходи недостатньо ефективні навіть при високій якості реклами. Тобто, у даному підприємстві для досягнення необхідних цілей потрібно збільшити ефективність використовуваної реклами, розробляти нові рекламі акції та краще просувати свою продукцію.

1.8 Аналізування зовнішніх загроз, їх причин та можливих наслідків для організації

Загрози економічній безпеці - це дія дестабілізуючих природних факторів і/або суб'єктивних, пов'язаних з недобросовісною конкуренцією та порушенням законів і норм, що може спричинити потенційні або реальні втрати для організації.

Види загроз економічній безпеці підприємства:

- за місцем виникнення: внутрішні; зовнішні;

- за природою виникнення: політичні; кримінальні; конкурентні; контрагентні;

- за ймовірністю виникнення: явні; приховані;

- за наслідками: загальні; локальні;

- за відношенням до людської діяльності: об'єктивні (зумовлені стихійними природними явищами: землетруси, повені тощо); суб'єктивні (зумовлені діяльністю людини);

- за об'єктами посягань: інформація; матеріальні і нематеріальні активи; персонал; ділова репутація;

- за можливістю прогнозування: прогнозовані; непрогнозовані;

- за ймовірністю настання: катастрофічні; значні; незначні;

- за сферами виникнення: економічні; фізичні; психологічно-інформаційні.

Найбільш поширена в науці класифікація небезпек і за сферою їх виникнення. За цією ознакою розрізняють внутрішні і зовнішні небезпеки. Зовнішні небезпеки і загрози виникають за межами підприємства, не пов'язані з його виробничою діяльністю. Як правило, це така зміна навколишнього середовища, яка може завдати підприємству збитків. Внутрішні чинники пов'язані з господарською діяльністю підприємства, його персоналу. Вони зумовлені процесами, що виникають у виробництві й під час реалізації продукції і можуть вплинути на результати бізнесу. Найбільш значними з них є: якість планування і ухвалення рішень, дотримання технології, організація праці і робота з персоналом, фінансова політика підприємства, дисципліна та ін.

Як внутрішніх, так і зовнішніх чинників ризику багато. Це зумовлено передусім тією різноманітністю зв'язків і відносин, в які обов'язково вступає підприємство. При здійсненні матеріальних, фінансових, інформаційних, кадрових та інших зв'язків відбуваються обмін, споживання і переміщення сировини, матеріалів, комплектуючих, машин, устаткування, інвестицій, технологій, грошових коштів і та ін. Всі ці зв'язки та відносини виникають в конкретних політичних, соціально-економічних, природно-кліматичних та інших умовах, які склалися як у масштабах усієї країни, так і на рівні певного регіону. Саме конкретна ситуація в тому чи іншому населеному пункті, регіоні, де діє підприємство, може істотно впливати на результати господарської діяльності.

Під впливом навколишнього середовища, різних чинників може виникнути багато зовнішніх небезпек і загроз економічній безпеці підприємства. До них належать: несприятливі зміни політичної ситуації; макроекономічні потрясіння (кризи, порушення виробничих зв'язків, інфляція, втрата ринків сировини, матеріалів, енергоносіїв, товарів); зміна законодавства, що впливає на умови господарської діяльності (податкового, відносин власності, договірного тощо); нерозвиненість інфраструктури ринку; протиправні дії кримінальних структур; використання недобросовісної конкуренції; промислово-економічне шпигунство; моральні (психологічні) загрози, залякування, шантаж і фізична, небезпечна для життя дія на працівників та їх сім'ї (вбивства, викрадення, побиття); розкрадання матеріальних засобів; протиправні дії конкурентів, їх прагнення оволодіти контрольним пакетом акцій; зараження програм ЕОМ різними комп'ютерними вірусами; протизаконні фінансові операції; надзвичайні ситуації природного і технічного характеру; несанкціонований доступ конкурентів до конфіденційної інформації, складова комерційної таємниці; крадіжки грошових коштів і цінностей; шахрайство; пошкодження будівель, приміщень і т. ін.

Джерелами зовнішніх загроз можуть бути:

- кримінальні структури;

- промислове шпигунство;

- фірми-розвідники;

- конкуренти (прямі і непрямі);

- корумповані представники органів влади, правоохоронних органів, контролюючих органів, засобів масової інформації;

- стихійні лиха, аварії й катастрофи тощо. Джерелами внутрішніх загроз можуть виступати:

- керівники організації;

- менеджери середньої ланки;

- працівники фірми;

- працівники служби безпеки.

Проаналізувавши діяльність підприємства я виявила такі зовнішні загрози безпеці фірми, як пошкодження будівель, приміщень, шпигунство зі сторони конкурентів, обмеження доступу на ринок за допомогою монопольного зговору. Нижче розглянемо їх причини та можливі наслідки для організації.

Пошкодження будівель, приміщень

Будівлі і приміщення за ступенем важливості належать до пріоритетного майна. Знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власникові величезних збитків. Пошкодження можуть здійснювати злочинці з певною особистою метою, наймані люди фірмами-конкурентами, кримінальні структури. Також будівлі можуть бути пошкодженні внаслідок стихійних лих, аварій та катастроф. Пошкодження передбачає перешкоджання нормальному функціонуванню фірми.

Тому для передбачення цих загроз фірмам необхідно розробити і впровадити цілу систему охорони підприємства.

Відповідно до положень «Концепції охорони об'єктів ГС і його дочірніх товариств і організацій» до об'єктів ГС, що підлягають охороні, відносяться виробничо-технологічні об'єкти, адміністративно-господарські об'єкти та об'єкти інфраструктури.

До виробничо-технологічних об'єктів ГС відносяться:

- об'єкти, задіяні у виробничо-технологічному процесі.

До адміністративно-господарським об'єктів належать:

- адміністративні будівлі ГС його дочірніх товариств і організацій;

- підприємства транспортного забезпечення;

- склади і бази матеріально-технічного постачання;

До об'єктів інфраструктури відносяться:

- житлові комплекси;

- лікувально-оздоровчі та освітні установи;

- торговельні комплекси;

- підприємства харчування і виробництва продуктів харчування;

- товарно-складські бази;

- споруди центрального опалення та постачання гарячої води;

- інші об'єкти суспільно-побутового призначення.

Класифікація об'єктів.

Залежно від значимості і концентрації матеріальних цінностей, розміщених на об'єкті, наслідків від можливих злочинних посягань на них, всі об'єкти, їх приміщення та території поділяються на дві групи (категорії): А і Б.

Зважаючи на велику різноманітність різнорідних об'єктів в кожній групі, вони додатково поділяються на дві підгрупи кожна: АІ і АІІ, БІ і БІІ.

Об'єкти підгруп АІ і АІІ - це об'єкти особливо важливі, підвищеної небезпеки і життєзабезпечення, протиправні дії (крадіжка, грабіж, розбій, тероризм та ін) на яких, згідно з кримінальним законодавством можуть призвести до великого, особливо крупного економічного збитку, збитку для екології чи іншого збитку для власника майна.

Об'єкти підгруп Б1 і БН - це об'єкти, розкрадання на яких відповідно до кримінального законодавства можуть призвести до збитку у розмірі до 500 мінімальних розмірів оплати праці і понад 500 відповідно.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.

Предметом злочину може бути будь-яке майно(в нашому випадку це - будівлі, приміщення і т.д.).

У багатьох випадках за знищення (зруйнування), пошкодження (зіпсуття) певних видів майна передбачено адміністративну відповідальність (це має місце зокрема у випадках, передбачених ст. ст. 46-1, 56, 57, 61, 65, 66, 72, 103-2, 109, 111, 114, 115, 116-2, 117, 139 КАП. У разі конкуренції ст. 194 і відповідної норми КАП, яка передбачає відповідальність за умисне знищення (зруйнування), пошкодження (зіпсуття) майна, слід керуватися правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 9 КАП.

Предметом знищення чи пошкодження у злочині, передбаченому ст. 194, може бути тільки чуже майно. Для кваліфікації діяння за ст. 194 не має значення, кому саме і за правом якої форми власності (державної, колективної, приватної тощо) належить майно, яке є предметом знищення чи пошкодження.

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194.

Термінологічна конструкція "знищення або пошкодження" передбачає як вчинення певного роду діяння, так і настання відповідних суспільне небезпечних наслідків. При цьому наслідки мають головне значення, оскільки саме з ними закон пов'язує момент закінчення злочину.

Знищення майна - це доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність.

Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності майна або доведення майна на якийсь час у непридатний за її цільовим призначенням стан.

У випадках, коли для вирішення питання про те, чи втрачено внаслідок вчиненого діяння можливість використання майна за цільовим призначенням або наскільки зменшилась його цінність, потрібні спеціальні знання, необхідно призначати відповідну експертизу.

За своєю конструкцією склад злочину, передбачений ст. 194, є матеріальним. Обов'язковими ознаками його об'єктивної сторони є заподіяння цим діянням великої шкоди і причинний зв'язок між діянням та заподіяною шкодою.

Шкода у великих розмірах- ознака оціночна. Вирішення питання про те, чи є заподіяна шкода великою, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартості майна, обсягу, кількості предметів, значущості його для власника, матеріального становища потерпілого тощо). Виходячи із законодавчого визначення значної шкоди як кваліфікуючої ознаки у ряді інших злочинів проти власності (п. 2 примітки до ст. 185), видається, що шкода у великому розмірі у складі умисного знищення або пошкодження майна може бути визнана тоді, коли цим злочином спричинено матеріальні збитки приблизно на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1 ст. 194) або 14-річного (ч. 2 ст. 194) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 364 (423) або 365 (424).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

У разі знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним способом винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати.

Стосовно таких наслідків, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки, психічне ставлення винної особи може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом "потерпілому з необережності було заподіяно смерть, вчинене слід кваліфікувати тільки за ч. 2 ст. 194. Якщо ж винний передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, його дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 і відповідною частиною ст. 115.

Якщо винний знищує чи пошкоджує спеціальний вид майна, відповідальність за знищення чи пошкодження якого передбачена окремою статтею КК. вважаючи при цьому, що він посягає на майно не спеціального виду, його дії слід кваліфікувати за спрямованістю умислу - як замах на умисне знищення чи пошкодження чужого майна (за ст. ст. 15 і 194). Якщо ж винний вважає, що ним знищується чи пошкоджується майно спеціального виду, яке перебуває під спеціальною охороною кримінального закону, а насправді воно таким не є, відповідальність настає за замах на знищення чи пошкодження спеціального виду чужого майна.

Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.

Умисним знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли створюється загроза життю чи здоров'ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків (коли такий підпал є загальнонебезпечним).

Майнова шкода в особливо великих розмірах, як і майнова шкода у великих розмірах - ознаки оціночні. З урахуванням законодавчих критеріїв визначення значної шкоди, великого і особливо великого розміру у складах злочинів проти власності, передбачених ст. ст. 185-191, можна зробити висновок, що майнова шкода в особливо великих розмірах у складі умисного знищення або пошкодження майна матиме місце у разі, коли такими діями заподіяно майнову шкоду приблизно на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

До умисного знищення або пошкодження майна, що спричинило загибель людей, належать випадки вчинення такого діяння, внаслідок якого сталася смерть хоча б однієї особи.