Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО І ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Курсова роботи на тему

розробка стандарту на вогнегасник

Київ

2014

ЗМІСТ

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

4. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6. ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

7. МАРКУВАННЯ

ПЕРЕЛІК ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ І ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПТОВ

ТИПОВІ НОРМИ НАЛЕЖНОСТІ ВОГНЕГАСНИКІВ

ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВОГНЕГАСНИКІВ

ДОДАТКИ

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на переносні і пересувні вогнегасники загального призначення, які відповідають вимогам ДСТУ 3675 або ДСТУ 3734, ГОСТ 12.2.037, сертифіковані в Україні в установленому порядку та перебувають в експлуатації, і встановлює загальні технічні вимоги до проведення їх технічного обслуговування.

Стандарт не поширюється на вогнегасники спеціального призначення (лісові, авіаційні, шахтового, ранцеві, а також вогнегасники, придатні для гасіння загоряння металів і речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря) і вогнегасники разового використання.

Цей стандарт застосовують усі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності та підпорядкованості, які здійснюють технічне обслуговування вогнегасників.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2273: 1) ССБП. Пожежна техніка. Терміни та визначення

ДСТУ 3105-95 (ГОСТ 26952-97) Порошки вогнегасники. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

1) На розгляді

ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні вимоги та методи випробувань

ДСТУ 4041-2001 Піноутворювачі спеціального призначення, що використовуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ГОСТ 2.601-95 ЕСКД. Експлуатаційні документи. (ЄСКД. Експлуатаційні документи)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Загальні вимоги безпеки (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ. Техніка пожежна. Вимоги безпеки (ССБП. Техніка пожежна. Вимоги безпеки)

ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Загальні вимоги безпеки до робочих місць (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць)

ГОСТ 12.2.062-81 ССБТ. Оборудование производственное. Огородження захисні (ССБП. Устатковання виробниче. Огорожі захисні)

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 949-73 Балони сталеві малого і середнього об'єму для газів на Рр ?19,6 МПа (200 кгс / см2). Технічні умови (Балони сталеві малого и середнього об'єму для газів на Рр ?19,6 МПа (200 кгс / см2). Технічні умови)

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю (Вода питна. Гігієнічні вимоги и контроль за якістю)

ГОСТ 8050-85 Двоокис вуглецю газоподібний і рідкий. Технічні умови (Двоокіс вуглецю газоподібній и рідкий. Технічні умови)

ГОСТ 9293-74 (ІСО 2435-73) Азот газоподібний і рідкий. Технічні умови (Азот газоподібній и рідкий. Технічні умови)

ГОСТ 17433-80 Промислова чистота. Стиснене повітря. Класи забрудненості (Промислова чистота. Стиснення повітря. Класі забрудненості)

ГОСТ 24297-87 Вхідний контроль продукції. Основні положення (Вхідній контроль продукції. Основні положення)

НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні

ДНАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском

Правила улаштування електроустановок (ПУЕ), 6-е видання.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використані терміни та відповідні визначення відповідно до ДСТУ 2273, ДСТУ 3675, ДСТУ 3734, а також такі терміни та визначення позначених ними понять:

Технічне обслуговування вогнегасника. Комплекс операцій, спрямованих на перевірку вогнегасника та забезпечення його працездатності для очікування застосування за призначенням, транспортування і зберігання, або прийняття рішень щодо ремонту чи зняття його з експлуатації.

Примітка. До стадій технічного обслуговування вогнегасника відносять: технічне діагностування, ремонт, технічне посвідчення, перезарядження.

Технічне діагностування вогнегасника. Стадія технічного обслуговування, мета якої - визначити технічний стан вогнегасника, знайти несправність і прийняти рішення щодо його ремонту, технічного посвідчення, перезарядження або завершення його експлуатації.

Ремонт вогнегасника. Стадія технічного обслуговування, мета якої - замінити пошкоджені і (або) зношені деталі та непридатні складові одиниці вогнегасника.

Перезарядка вогнегасника. Стадія технічного обслуговування, мета якої - замінити заряд вогнегасної речовини і (або) газ-виштовхувач в його корпусі.

Технічне посвідчення вогнегасника. Стадія технічного обслуговування, мета якої - встановити відсутність пошкоджень, справність корпусу і (або) балона з газом-виштовхувачем, перевірити їх міцність проведенням гідравлічного випробування та прийняти рішення щодо можливості їх подальшого експлуатування.

Пункт технічного обслуговування вогнегасників. Суб'єкт господарювання, який здійснює технічне обслуговування вогнегасників, засвідчує їх справність і має на це відповідний дозвіл органу державного пожежного нагляду.

Навчання з технічного обслуговування вогнегасника. Нормативний документ, який містить відомості про практичні прийомах або методах технічного обслуговування вогнегасника

Каталог деталей і складових одиниць вогнегасника. Документ, який містить перелік деталей і складових одиниць вогнегасника з ілюстраціями і відомості про їх кількість, розміщення, взаємозамінність, конструктивні особливості та матеріали

Вогнегасна речовина. Хімічна речовина або суміш, за своїми фізико-хімічними властивостями придатні до застосування в технічних засобах з метою припинення горіння.

Заряд вогнегасної речовини. Кількість вогнегасної речовини, яка міститься в корпусі вогнегасника і яке виражають в одиницях маси (кілограмах).

Номінальний заряд вогнегасної речовини. Заряд вогнегасної речовини, щодо якого встановлюють його граничні значення

Фактичний заряд вогнегасної речовини. Заряд вогнегасної речовини, визначений виміром з допустимою похибкою.

Коефіцієнт наповнення вогнегасника. Відношення маси вогнегасної речовини (в кілограмах) до об'єму (у літрах) корпусу вогнегасника.

4. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Основні положення

Технічному обслуговуванню (далі - ТО) підлягають вогнегасники за результатами їх оглядання на об'єкті особою, відповідальною за пожежну безпеку, якщо воно виявило:

пошкодження або відсутність маркування, пломби або пристрій блокування на них;

наявність механічних пошкоджень і слідів корозії на їх корпусах або запірно-пускових пристроях;

відсутність робочого тиску в корпусі (для вогнегасників закачного типу).

ТО підлягають вогнегасники після завершення гарантійного терміну їх експлуатування або гарантійного терміну їх зберігання, передбаченого нормативними та експлуатаційними документами виробника, а також після їх застосування за призначенням або з настанням терміну наступного ТО.

ТО вогнегасників проводять пункти технічного обслуговування вогнегасників (далі - ПТОВ) відповідно до вимог цього стандарту, технічними умовами на ТО, настановою з експлуатації або інструкцією з ТО на конкретний тип вогнегасника, каталогом деталей і складових одиниць виробника вогнегасників з використанням обладнання, інструментів, матеріалів, рекомендованих виробником вогнегасників.

ТО корпусів вуглекислотних вогнегасників проводять відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07 та ГОСТ 949.

Повчання по ТО конкретного типу вогнегасника розробляє його виробник згідно ГОСТ 2.601 в складі настанови з експлуатації або як самостійний документ.

Навчання по ТО повинно містити:

- Характеристику прийнятої системи ТО, особливості того, як організувати ТО вогнегасника в залежності від стадій його експлуатування (зберігання, транспортування, очікування застосування за призначенням, застосування за призначенням) і умов експлуатування (кліматичних, часових і т.п.), вказівки з організації ТО вогнегасника;

- Вимоги до складу та кваліфікації обслуговуючого персоналу, який виконує роботи з ТО вогнегасника;

- Вимоги до виробничих приміщень, дільниць і робочих місць;

- Характеристику (із зазначенням номенклатури) виробничого обладнання загального та спеціального призначення, необхідного для виконання робіт з ТО вогнегасника;

- Перелік стендів, засобів вимірювальної техніки, допоміжних пристроїв, інструменту та матеріалів, необхідних для виконання робіт з ТО вогнегасника;

- Вимоги до вогнегасника, який направляють на ТО;

- Вимоги, норми, засоби захисту та контролювання (або посилання на нормативні документи, в яких їх викладено) щодо того, як забезпечити життєдіяльність, запобігти нещасним випадкам, захистити життя і здоров'я обслуговуючого персоналу, споживачів і населення, а також майно в процесі ТО (технічного діагностування, ремонтування, технічного посвідчення, перезарядження) та утилізації вогнегасника;

- Спрощену схему вогнегасника в розібраному вигляді або в розрізі із зазначенням назви, позначень і матеріалів по каталогу деталей і складових одиниць;

- Назва, позначення і номер технічних умов покупних виробів, які входять до складу вогнегасника;

- Відомості про всіх стадіях ТО, прийнятих для даного типу вогнегасника;

- Періодичність стадій ТО вогнегасника;

- Характеристики і послідовність технологічних операцій, що виконуються під час кожної стадії ТО вогнегасника та його складових частин;

- Правила щодо того, як треба подавати до прийому і приймати вогнегасники після ТО;

- Порядок оформлення результатів прийому органом контролювання ПТОВ;

- Порядок і місце маркування, що підтверджує прийом вогнегасників органом контролювання ПТОВ;

- Програми випробування (приймально-здавального та періодичного), а також порядок використання випробуваних вогнегасників;

- Періодичність проведення кожного випробування, а також характеристики вогнегасника і послідовність їх перевірки.

Каталог деталей і складових одиниць на вогнегасник конкретного типу розробляє його виробник відповідно до ГОСТ 2.601. Каталог повинен містити спрощену схему вогнегасника в розібраному вигляді або в розрізі, ескізи, список і номери деталей із зазначенням матеріалів усіх деталей, складових одиниць і покупних виробів для кожної моделі вогнегасника.

Покупні вироби, складові одиниці і деталі вогнегасника повинні проходити на ПТОВ входить контролювання відповідно до вимог ГОСТ 24297.

Відповідно до технологічного процесу проведення ТО вогнегасників ПТОВ повинен мати виробничі приміщення та технологічне обладнання, рекомендований перелік яких наведено у додатку А. Приміщення, в яких здійснюють ТО вогнегасників, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, санітарно-технічним обладнанням, природним та (або) штучним освітленням відповідно до вимог чинних нормативних документів, оснащені первинними засобами пожежогасіння та забезпечені комплектами засобів першої медичної допомоги, а також індивідуальними засобами захисту органів дихання відповідно встановленим правилам і нормам.

ТО вогнегасників (додаток Б) містить такі стадії: технічне діагностування; Ремонт; технічне посвідчення; перезарядка.

ПТОВ повинен вести облік всіх вогнегасників, ТО яких проводили його працівники.

Під час проведення ТО заборонено вогнегасник одного типу переробляти в інший тип або переобладнати його для використання іншого вогнегасної речовини.

Після проведення ТО працівник ПТОВ, який його виконував, в паспорт на вогнегасник повинен внести інформацію про дату проведення ТО, дату проведення наступного ТО і свій ідентифікаційний номер.

Вимоги до технічного діагностування

Технічне діагностування є першою стадією ТО вогнегасника (додаток Б) і його проводять з метою визначення його технічного стану, пошуку несправності та прийняття рішення щодо його ремонту, технічного овідетельствованія, перезарядки або завершення його експлуатування.

Під час проведення технічного діагностування кожного вогнегасника необхідно перевірити наявність паспорта на нього, неушкодженою маркування, пломби і пристрої блокування.

Технічне діагностування всіх типів вогнегасників проводять відповідно повчанням по ТО виробника на конкретний тип вогнегасника з періодичністю не рідше одного разу на рік.

Під час щорічного технічного діагностування вогнегасників виконують технологічні операції, наведені в таблицях 1-3.

Не рідше ніж один раз на 5 років для вуглекислотних і в 2 роки для порошкових вогнегасників закачного типу під час проведення технічного діагностування треба виконувати технологічні операції, наведені в таблиці 4.1.

Вимоги до ремонтування

Виявлені під час технічного діагностування пошкоджені і зношені деталі і складові одиниці вогнегасника треба замінювати.

Таблиця 4.1

Перелік технологічних операцій, що виконуються під час технічного діагностування водних і водопінних вогнегасників

№ п/п	Технологічна операція технічного діагностування	водний і водопінний вогнегасник
		з балоном з газом- виштовхувачем	закачного типу
1.	Зовнішнє оглядання корпусу вогнегасника на наявність ознак корозії або механічних пошкоджень. Якщо на корпусі вогнегасника виявлено ознаки корозії або механічне пошкодження, то він повинен бути підданий технічному огляду, за результатами якого приймають рішення про можливість його подальшого експлуатування	X	X
2.	Перевірка наявності та значення тиску в корпусі вогнегасника. Перевірка правильності показань індикатора тиску або манометра і заміна його, якщо він непрацездатний. Якщо тиск в корпусі вогнегасника відсутній або його значення не відповідає значенню робочого тиску, встановленим в нормативних та експлуатаційних документах виробника, то вогнегасник підлягає ремонтування та технічного посвідчення		X
3.	Зовнішній огляд запірно-пускового пристрою, розпилювача і гнучкого рукава (при його наявності) вогнегасника. Якщо вони зношені або в непрацездатному стані, то їх потрібно замінювати. Перевірка пристрою блокування вогнегасника	X	X
4.	Розрядка вогнегасника. Від'єднання запірно-пускового пристрою від корпусу вогнегасника. Прочищення його, або, при необхідності, заміна. Змазування маслом проти корозії рухомих частин відповідно повчанням по ТО виробника	X	X
5.	Від'єднання балона з газом-виштовхувачем від запірно-пускового пристрою	X
6.	Спорожнення корпусу вогнегасника від заряду вогнегасної речовини і збирання його в спеціальну посудину	X	X
7.	Огляд та очищення внутрішньої порожнини корпусу вогнегасника, схильних його технічному огляду, за результатами якого приймають рішення про можливість його подальшого експлуатування *	X	X
8.	Оглядання балона з газом-виштовхувачем на наявність ознак зовнішньої корозії або механічних пошкоджень. Якщо на ньому виявлено ознака корозії або механічне пошкодження, то його потрібно замінювати на новий. Перевірка повної маси балона з газом-виштовхувачем і порівняння її з нормованим значенням, встановленим у нормативних та експлуатаційних документах виробника. У разі невідповідності замінити його на новий	X
9.	Очищення отворів в запірно-пусковому пристрої вогнегасника. Перевірка його працездатності, при необхідності, його заміна на новий. Змазування його мастилом	X	X
10.	Візуальний огляд розпилювача, гнучкого рукава (за наявності), фільтра (за наявності) та сифонної трубки, їх очищення або, при необхідності, їх заміна на нові	X	X
11.	Заміна прокладок ущільнювачів на нові	X	X
12.	Заміна заряду вогнегасної речовини відповідно повчанням по ТО виробника вогнегасника	X	X
13.	Складання вогнегасника відповідно повчанням по ТО і каталогом складових одиниць виробника вогнегасника	X	X
14.	Опломбування вогнегасника, маркування про проведене технічне діагностування	X	X

* При наявності в корпусі вогнегасника антикорозійного покриття з полімерного або іншого матеріалу технологічні операції по пункту 7 таблиці 1 проводять відповідно повчанням по ТО виробника вогнегасника, але не рідше ніж один раз на 5 років.

Деталі і складові одиниці вогнегасника, які прийшли в непридатність, треба замінювати, керуючись інструкцією з ТО виробника вогнегасника.

Після проведення ремонту корпуси вогнегасників підлягають технічному огляду.

Вимоги до технічного огляду.

Технічний огляд вогнегасників включає:

а) огляд внутрішньої і зовнішньої поверхні корпусів і балонів з газом-виштовхувачем;

б) гідравлічні випробування.

Огляд корпусів вогнегасників і балонів з газом-виштовхувачем здійснюється з метою виявлення на їх стінках ознак корозії, тріщин,вм'ятин та інших пошкоджень, а також визначення їх придатності до подальшого експлуатування.

Таблиця 4.2

Перелік технологічних операцій, що виконуються під час технічного діагностування порошкових вогнегасників

№ п/п	Технологічна операція технічного діагностування	порошковий вогнегасник
		з балоном з газом- виштовхувачем	закачного типу
1.	Зовнішній огляд корпусу вогнегасника на наявність ознак корозії або механічних пошкоджень. Якщо на корпусі вогнегасника виявлено ознаки корозії або механічне пошкодження, то він повинен бути підданий технічному огляду, за результатами якого приймають рішення про можливість його подальшого експлуатування	X	X
2.	Перевірка наявності та значення тиску в корпусі вогнегасника. Перевірка правильності показань індикатора тиску або манометра і заміна його, якщо він непрацездатний. Якщо тиск в корпусі вогнегасника відсутній або його значення не відповідає значенню робочого тиску, встановленим в нормативних та експлуатаційних документах виробника, то вогнегасник підлягає ремонтування та технічного посвідчення *		X
3.	Перевірка повної маси вогнегасника. У разі невідповідності повної маси нормованому значенню вогнегасник перезаряджають	X	X
4.	Зовнішній огляд запірно-пускового пристрою, розпилювача і гнучкого рукава (за наявності) вогнегасника. Якщо вони зношені або в непрацездатному стані, то провести їх заміну. Перевірка пристрою блокування вогнегасника	X	X
5.	Від'єднання запірно-пускового пристрою від корпусу вогнегасника. Прочищення його, або, при необхідності, заміна. Змазування маслом проти корозії рухомих частин відповідно повчанням по ТО виробника	X
6.	Від'єднання балона з газом-виштовхувачем від запірно-пускового пристрою	X
7.	Огляд балона з газом-виштовхувачем на наявність ознак зовнішньої корозії або механічних пошкоджень. Якщо на ньому виявлено ознаки корозії або механічне пошкодження, то він повинен бути замінений на новий. Перевірка повної маси балона з газом-виштовхувачем і порівняння її з нормованим значенням, встановленим у нормативних та експлуатаційних документах виробника. У разі невідповідності замінити його на новий	X
8.	Прочищення отворів у запірно-пусковому пристрої вогнегасника. Перевірка його працездатності, при необхідності, його заміна на новий. Змазування його мастилом	X
9.	Огляд розпилювача, гнучкого рукава (за наявності), фільтра (за наявності) та сифонної трубки, їх прочищення або, при необхідності, їх заміна на нові	X
10.	Заміна прокладок ущільнювачів на нові	X
11.	Оглядання вогнегасної порошку на наявність грудок або сторонніх тіл. При наявності грудок або сторонніх тіл весь заряд вогнегасної порошку бракують і вогнегасник направляють на перезарядження відповідно повчанням по ТО виробника вогнегасника	X
12.	Складання вогнегасника відповідно повчанням по ТО і каталогом складових одиниць виробника вогнегасника	X
13.	Опломбування вогнегасника, маркування про проведене технічне діагностування	X	X

* Для вогнегасників закачного типу з запірно-пусковими пристроями, конструкція яких дає можливість перевіряти індикатор тиску або манометр видаляючи газ-виштовхувач з корпусу вогнегасника, технологічні операції по пункту 2 таблиці 2 проводять відповідно повчанням по ТО виробника вогнегасника, але не рідше ніж один раз в 2 роки.

Перед огляданням вони повинні бути ретельно очищені і промиті водою, а в необхідних випадках промиті відповідним розчинником або дегазовані.

Корпуси вогнегасників і балони з газом-виштовхувачем, в яких під час оглядання зовнішньої і внутрішньої поверхні виявлені тріщини, вм'ятини, вищербини, зношення різьби горловини або інші пошкодження, повинні бути забраковано.

Корпуси вогнегасників і балонів з газом-виштовхувачем за результатами зовнішнього і внутрішнього огляду треба вибраковувати відповідно до вимог нормативних документів на їх виготовлення.

Таблиця 4.3

Перелік технологічних операцій, що виконуються під час технічного діагностування вуглекислотних вогнегасників

№ п/п	Технологічна операція технічного діагностування	вуглекислотний вогнегасник
1.	Зовнішній огляд корпусу вогнегасника на наявність ознак корозії або механічних пошкоджень. Якщо на корпусі вогнегасника виявлено ознаки корозії або механічне пошкодження, то він повинен бути підданий технічному огляду, за результатами якого приймають рішення про можливість його подальшого експлуатування	X
2.	Перевірка повної маси вогнегасника. У разі невідповідності повної маси нормованому значенню вогнегасник перезаряджають	X
3.	Зовнішнє оглядання запірно-пускового пристрою, раструба і гнучкого рукава (за наявності) вогнегасника. Якщо вони зношені або в непрацездатному стані, то провести їх заміну. Перевірка пристрою блокування вогнегасника	X
4.	Складання вогнегасника відповідно повчанням по ТО і каталогом складових одиниць виробника вогнегасника	X
5.	Опломбування вогнегасника, маркування щодо виконаного технічного діагностування	X

Забраковані корпуси вогнегасників і балони з газом-виштовхувачем повинні бути доведені до непридатності (нанесенням зарубок на різьбі горловини або просвердлювання отворів в корпусі), яка б зробила неможливим подальше їх експлуатування.

Гнучкий рукав, обладнаний перекриває клапаном з розпилювачем на кінці, підлягає гідравлічним випробуванням не рідше одного разу на 2 роки.

Таблиця 4.4

Перелік технологічних операцій, що виконуються під час технічного діагностування вуглекислотних вогнегасників не рідше за одного разу на 5 років і порошкових вогнегасників закачаного типу не рідше одного разу на 2 роки

№ п/п	Технологічна операція технічного діагностування	Тип вогнегасник
		вуглекислотний порошковий	закачаного типу
1.	Розрядка і спорожнення корпусу вогнегасника від заряду вогнегасної речовини. Від'єднання запірно-пускового пристрою від корпусу вогнегасника. Прочищення його, або, при необхідності, заміна. Мастило маслом проти корозії рухомих частин відповідно повчанням по ТО виробника	X	X
2.	Оглядання і очищення внутрішньої порожнини корпусу вогнегасника, схильних його технічному огляду, за результатами якого приймають рішення про можливість його подальшого експлуатування	X	X
3.	Оглядання розпилювача (розтруба), гнучкого рукава (за наявності), фільтра (за наявності) та сифонної трубки, їх прочищення або, при необхідності, їх заміна на нові	X	X
4.	Заміна прокладок ущільнювачів на нові	X	X
5.	Прочищення отворів у запірно-пусковому пристрої вогнегасника. Перевірка його працездатності, при необхідності, його заміна на новий. Змазування його мастилом	X	X
6.	Перезарядження і складання вогнегасника відповідно повчанням по ТО і каталогом складових одиниць виробника вогнегасника	X	X
7.	Опломбування вогнегасника, маркування щодо виконаного технічного діагностування	X	X

Корпуси вогнегасників треба піддавати гідравлічним випробуванням не рідше одного разу на 5 років. Корпуси водних і водопінних вогнегасників, внутрішня поверхня яких не захищена від корозії полімерним або рівноцінним за якістю покровом, підлягають гідравлічним випробуванням не рідше одного разу на рік.

Корпуси вогнегасників і балони з газом-виштовхувачем випробовують випробувальним тиском, значення якого встановлені в нормативних документах і в рекомендаціях з ТО вогнегасників.

Технічний огляд корпусів вогнегасників і балонів з газом-виштовхувачем проводять працівники ПТОВ, які пройшли в установленому порядку навчання та отримали дозвіл на право роботи з судинами, що працюють під тиском, і знають правила безпеки роботи. Персонал ПТОВ повинен бути забезпечений відповідним випробувальним обладнанням, інструментом, установками по ТО і каталогами деталей та складових одиниць вогнегасників, наданих виробниками.

Вимоги до перезарядженню.

Вогнегасники підлягають перезарядженню після застосування за призначенням або за результатами їх технічного діагностування.

Під час перезарядження вогнегасників необхідно дотримуватись положень технічних умов на ТО і настанов з ТО виробників вогнегасників.

Перезаряджати водні та водопінні вогнегасники треба з періодичністю не, рідше одного разу на рік.

Перезаряджати порошкові вогнегасники треба з періодичністю не рідше одного разу на 2 роки, якщо виробниками не передбачений більший термін. Порошкові вогнегасники, які встановлені на дорожньо-транспортних засобах або які зазнали під час експлуатації дію несприятливих кліматичних і (або) механічних факторів, повинні перезаряджатимуться не рідше одного разу на рік.

Вуглекислотні вогнегасники перезаряджають з періодичністю не рідше одного разу на 5 років. Коефіцієнт наповнення для вуглекислотних вогнегасників під час їх перезарядження не повинен перевищувати 0,72 кг / л.

Вогнегасні речовини, призначені для зарядки вогнегасників, повинні бути герметично упаковані, мати сертифікат відповідності, маркування встановленого зразка та необхідну супровідну технічну документацію. Остаточний термін гарантійного збереження вогнегасної речовини повинен бути не менше регламентованої періодичності перезарядження, передбаченої виробником для даного типу вогнегасника.

Заряд вогнегасної речовини вдодопенного або порошкового вогнегасника повинен бути зібраний в спеціальну посудину і схильний регенерації або утилізації відповідно до інструкції виробника вогнегасної речовини.

Фактичний заряд вогнегасної речовини для переносних вогнегасників повинен відповідати номінальній заряду в таких межах:

- для водних і водопінних вогнегасників - від 0% до мінус 5% за масою;

- для порошкових вогнегасників:

а) з номінальним зарядом до 1 кг включно - ± 5% за масою;

б) з номінальним зарядом понад 1 кг до 3 кг включно - ± 3% за масою;

в) з номінальним зарядом понад 3 кг - ± 2% за масою;

- для газових (вуглекислотних) вогнегасників - від 0% до мінус 5% за масою. Фактичний заряд вогнегасної речовини для пересувних вогнегасників повинен відповідати номінальній заряду в таких педелі:

- Для водних і водопінних вогнегасників - від 0% до мінус 5% за масою;

- Для порошкових вогнегасників - ± 2% за масою;

- Для газових (вуглекислотних) вогнегасників - від 0% до мінус 5% за масою.

Після перезарядження повна маса вогнегасника повинна відповідати значенню, зазначеному виробником в повчанні по ТО вогнегасника.

Порошкові вогнегасники під час перезарядження повинні розбиратися в приміщенні, де забезпечені умови, які перешкоджають негативному впливу атмосферної вологості на якість вогнегасної порошку.

В одному приміщенні одночасно можна проводити перезарядження тільки тих вогнегасників, які споряджені однією маркою вогнегасної речовини. Змішувати різні марки вогнегасної речовини заборонено.

Після перезарядження вуглекислотні вогнегасники і вогнегасники закачного типу, а також балони з газом-виштовхувачем, перевіряють на герметичність.

Якщо під час випробування на герметичність використовують методи із застосуванням рідин, то необхідно забезпечити неможливість забруднення вогнегасної речовини рідиною.

Вогнегасники, споряджені водними вогнегасними речовинами, повинні перезаряджатимуться новим зарядом відповідно до настанов з ТО виробників вогнегасників.

Під час перезарядження вогнегасника треба використовувати заряд того вогнегасної речовини, яке зазначено виробником у настанові з ТО, паспорті та на маркуванні вогнегасника.

Залишок вогнегасної речовини в розрядженому вогнегаснику не треба іспользлвать повторно.

Перед перезарядженням корпуси вогнегасників очищають, фарбують і сушать відповідно технологічному процесу, наведеному в повчанні по ТО на вогнегасник конкретного типу.

Вогнегасні речовини повинні відповідати вимогам наступних нормативних документів:

а) вода - ГОСТ 2874;

б) двоокис вуглецю - ГОСТ 8050 і ДСТУ 3958;

в) газові вогнегасники речовини - ДСТУ 3958;

г) вогнегасні порошки - ДСТУ 3105;

д) піноутворювачі - ДСТУ 3789 або ДСТУ 4041.

Газ-виштовхувач повинен відповідати наступним вимогам:

а) стиснене повітря (забрудненість повітря) - не вище 9 класу відповідно до ГОСТ 17433;

б) двоокис вуглецю рідкий - вищого або першого сорту згідно з ГОСТ 8050;

в) азот газоподібний - вищого або першого сорту згідно з ГОСТ 9293.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Під час проведення ТО вогнегасників треба дотримуватися вимог і заходів безпеки, викладених у чинних нормативних документах з питань охорони праці, а також санітарних норм і правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених у встановленому порядку.

Виробниче обладнання ПТОВ повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.2.062.

Технологічні процеси ТО вогнегасників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002.

Електрообладнання ПТОВ повинно відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

Загальних вимог пожежної безпеки на ПТОВ дотримуються відповідно до НАПБ А.01.001.

Під час гідравлічних випробувань корпусів вогнегасників і балонів з газом-виштовхувачем треба дотримуватися вимог безпеки, викладених в ДНАОП 0.00-1.07-94.

Ремонтувати вогнегасники, які знаходяться під дією робочого тиску, заборонено.

6. ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Під час проведення ТО вогнегасників треба запобігати забрудненню навколишнього середовища і дотримуватися заходів охорони природних ресурсів відповідно вимогам, викладеним у чинних нормативних документах з питань охорони навколишнього середовища, затверджених у встановленому порядку.

Вогнегасні речовини, у яких закінчився термін гарантійного зберігання або які за своїми фізико-хімічними властивостями не відповідають вимогам чинних нормативних документів, регенерують або утилізують. Заборонено скидати (або зливати), без відповідної переробки, вогнегасники речовини на звалища, в каналізацію і т.п. і забруднювати навколишнє середовище.

Піноутворювачі, які не підлягають регенерації, рекомендується використовувати як змочувальних речовин під час гасіння пожеж класу А або як водних розчинів під час очищення забруднених металевих поверхонь.

Знешкодження біологічно "жорстких" піноутворювачів рекомендується проводити спалюванням концентрату в спеціальних печах або похованням на спеціальному полігоні.

Порошкові вогнегасники речовини на фосфорно-амонійній або хлоридної основі можна використовувати як сировину для мінеральних добрив.

Порошкові вогнегасники речовини на бікарбонатній основі можна використовувати як компонент для мийних засобів або для нейтралізації кислих стічних вод.

7. МАРКУВАННЯ

Після проведення ТО на корпусі вогнегасника необхідно наклеїти етикетку ПТОВ установленого зразка, яка повинна руйнуватися при спробі її зняття.

На етикетці ПТОВ може бути зазначено: назва та юридична адреса ПТОВ; номер ліцензії; номер сертифіката відповідності; місця для нанесення знаків маркування про проведене технічне діагностування та ТО вогнегасника (ремонтування, технічне посвідчення, перезарядження).

Після технічного діагностування вогнегасника на етикетці ПТОВ наклеюють знак маркування встановленого зразка про проведене технічне діагностування (контрольний знак жовтого кольору), на якому вказана дата проведення технічного діагностування та ідентифікаційний номер працівника ПТОВ, який його проводив.

7.4. після проведення ТО вогнегасника (ремонтування, технічного посвідчення, перезарядження) на етикетці ПТОВ наклеюють знаки маркування встановленого зразка:

- про проведений ТО свідчить контрольний знак зеленого кольору, на якому вказані дата проведення ТО вогнегасника та ідентифікаційний номер працівника ПТОВ, який його проводив;

- про термін проведення наступного ТО свідчить контрольний знак червоного кольору, на якому вказана дата проведення наступного ТО вогнегасника.

ПЕРЕЛІК ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ І ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПТОВ

А.1 Перелік виробничих приміщень та ділянок ПТОВ: приймання та зберігання вогнегасників, які надійшли на ТО; технічного діагностування, розбирання вогнегасників та вхідного контролю купуються виробів, складових одиниць і деталей вогнегасників; очищення складових частин і корпусів вогнегасників; випробування балонів з газом-виштовхувачем і корпусів вогнегасників; ремонтування конструктивних елементів вогнегасників; забарвлення і осушення корпусів вогнегасників; зарядки вогнегасників і балонів газом-виштовхувачем; складання та перевірки працездатності вогнегасників; зберігання вогнегасних речовин; зберігання вогнегасників після проведення ТО.

А.2 Перелік технологічного обладнання ПТОВ: засоби вимірювальної техніки (ваги, манометр, штангенциркуль, лінійка, секундомір тощо); верстак для розбирання і складання вогнегасників; стенд для миття та очищення вогнегасників; сушильну шафу; фарбувальна камера; компресор; стенд гідравлічних випробувань; стенд пневматичних випробувань; стенд перевірки запірно-пускових пристроїв на забезпечення герметичності; зарядні станції (порошкова, газова); монтажні столи; стелажі; шафа для зберігання інструментів.

29 квітня 2004 за №554 / 9153 Міністерством юстиції України було затверджено Типові норми належності вогнегасників.

типові норми належності вогнегасників

Загальні положення.

Типові норми належності вогнегасників (далі - норми) поширюються на виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки, приміщення об'єктів різного призначення, громадські будинки та споруди і призначені для вибору типу вогнегасників та визначення їх необхідної кількості для оснащення зазначених об'єктів.

Ці норми не поширюються на: будівлі, споруди і приміщення, в яких зберігаються, виробляються або знаходяться в обігу вибухові речовини і засоби підриву, сильнодіючі отруйні речовини, радіаційні та бактеріологічні засоби; підземні споруди підприємств гірничодобувної промисловості; електрорухомий склад і підземні споруди метрополітенів; дорожні транспортні засоби та транспортні засоби залізничного, повітряного, річкового та морського транспорту.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, враховуючи специфічні умови та особливості пожежної небезпеки виробництв, можуть додатково розробляти свої галузеві норми належності вогнегасників, що затверджуються у встановленому порядку після узгодження з Державним департаментом пожежної безпеки МНС України. Вимоги галузевих норм належності вогнегасників мають бути не нижчі від установлених цими нормами, а також не повинні суперечити викладеним у них положенням.

Нормативні посилання У цих нормах є посилання на такі нормативні документи: ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань; ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги; ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ. Техніка пожежна. Вимоги безпеки; ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування; ГОСТ 27331-87 Пожежна техніка. Класифікація пожеж; НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) Визначення категорій приміщень та будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки (затверджені МВС СРСР 27.02.86 і введені в дію 01.01.87. Зміна №1 затверджено МВС СРСР 11.05.87).

Терміни та визначення понять У цьому нормативно-правовому акті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Переносний вогнегасник - вогнегасник, за масою і конструктивним виконанням придатний для перенесення та застосування однією людиною. Маса спорядженого переносного вогнегасника не перевищує 20 кг.

Пересувний вогнегасник - вогнегасник, змонтований на колесах чи візку, придатний для переміщення та застосування людиною. Маса спорядженого пересувного вогнегасника не перевищує 450 кг.

Водний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водного вогнегасної речовини.

Водопінний вогнегасник - вогнегасник із зарядом водопінного вогнегасної речовини.

Аерозольний водопінний вогнегасник - водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді.

Порошковий вогнегасник - вогнегасник із зарядом вогнегасної порошку.

Вуглекислотний вогнегасник - вогнегасник із зарядом діоксиду вуглецю.

Об'єкт захисту вогнегасником (вогнегасниками) - рухоме або нерухоме майно юридичної або фізичної особи, до якого встановлено вимоги пожежної безпеки і яке потребує наявності вогнегасника (вогнегасників) як елемента системи його захисту від пожежної небезпеки.

Позначення вогнегасників. У цих нормах наведені такі позначення типів вогнегасників: ВВ - вогнегасник водяний; ВВП - вогнегасник водопінний; ВВПА - вогнегасник водопінний аерозольний; ВВК - вогнегасник вуглекислотний; ВП - вогнегасник порошковий. Цифра після позначення типу вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в кілограмах, що міститься в його корпусі. Цифра після позначення аерозольного водопінного вогнегасника означає масу вогнегасної речовини в грамах, що міститься в його корпусі.

Основні вимоги до оснащення об'єктів вогнегасниками.

Виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки і приміщення об'єктів різного призначення, громадські будинки та споруди повинні бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками, які відповідають вимогам ДСТУ 3675-98 і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) відповідно та сертифіковані в Україна у встановленому порядку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об'єкти (будівлі, споруди, приміщення), будівельні майданчики, а також тимчасові споруди і підсобні приміщення повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих норм. Під час здачі в експлуатацію збудованих об'єктів (будівель, споруд, приміщень), а також після реконструкції, розширення, капітального ремонту вони повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих норм.

Відповідальними за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування ними є власники об'єктів (або орендарі, якщо це обумовлено договором оренди).

Власники підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі зобов'язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням.

Норми належності вогнегасників для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування або галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням положень, викладених у цих нормах.

За відсутності норм належності вогнегасників для конкретних об'єктів тип та необхідну кількість вогнегасників визначають за цими нормами.

Для вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об'єкта слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будівель і споруд.

Необхідна кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення об'єкта. Приміщення, в якому розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, обладнають вогнегасниками за нормами найбільш небезпечного виробництва. За наявності декількох приміщень з однаковим рівнем пожежної небезпеки необхідну кількість вогнегасників для їх захисту визначають відповідно до норм належності, наведеними в таблицях 1-3, та з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта є: рівень пожежної небезпеки об'єкта (будинку, споруди, приміщення); клас пожежі горючих речовин і матеріалів, наявних у ньому; придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації; вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу; категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою; наявність в приміщенні модульної установки автоматичного пожежогасіння; площа об'єкта. Класи пожеж та їх символи визначені в ГОСТ 27331-87. Крім визначених ГОСТ 27331-87 класів пожеж, існує клас пожежі (Е) - горіння електроустановок, що перебувають під напругою електричного струму. Категорія будинків та приміщень виробничого та складського призначення з вибухопожежної або пожежної небезпеки визначається відповідно до вимог НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).

Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників.

Під час вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для оснащення об'єктів слід також керуватися галузевими правилами пожежної безпеки, нормами технологічного проектування та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують вимоги до оснащення об'єктів вогнегасниками.

Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників проводиться згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1-4. У таблицях 1-3 нормування для захисту приміщення, залежно від його площі, передбачено для одного типу вогнегасника, а саме: порошкового, водного, водопінного або вуглекислотного. Тип вогнегасника потрібно вибирати, виходячи з особливостей конкретного об'єкта.

Вибір типу вогнегасника обумовлений розмірами можливих осередків пожеж на об'єкті.

При виборі типу вогнегасників необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будинків і споруд. Придатність переносних і пересувних вогнегасників до гасіння пожеж різних класів і діапазони температур їх експлуатації наведено в додатку 1.

Якщо на об'єкті можливі осередки пожеж різних класів, то слід вибирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику щодо області застосування. При виборі таких вогнегасників їх кількість повинна дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.

При необхідності застосування різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу іншим із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі, характерної для цього об'єкта. Для зручності здійснення такої заміни в додатку 2 наведено коефіцієнти ефективності вогнегасників, які є відносними значеннями ефективності пожежі класів А і В. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, що має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники - порошковий ВП-6 (має коефіцієнт ефективності 8) та водопінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

Таблиця 1.

Норми положення порошкових вогнегасників для виробничих і складських будівель і приміщень промислових підприємств

№ п/п	Гранична захищена площа, кв. м	Клас мождивої пожежі	Мінімальна кількість порошкових вогнегасників
			Переносний вогнегасник (з газом-виштовхувачем в балоні або закачних) із зарядом вогнегасної речовини, кг	Пересувний вогнегасник (з газом-виштовхувачем в балоні або закачних) із зарядом вогнегасної речовини, кг
			5	6	8	9	12	20	50	100	150
1. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих газів і речовин
1.1	до 25 включно	А, В, С, (Е)	2	2	1	1	1	-	-	-	-
1.2	більше 25 до 50 включно	А, В, С, (Е)	3	3	2	2	2	-	-	-	-
1.3	більше 50 до 150 включно	А, В, С, (Е)	4	4	3	3	2	1	-	-	-
1.4	більше 150 до 250 включно	А, В, С, (Е)	6	6	4	4	3	2	1	-	-
1.5	більше 250 до 500 включно	А, В, С, (Е)	8	8	6	6	4	3	2	1	-
1.6	більше 500 до 1000 включно	А, В, С, (Е)	16	16	12	12	8	4	3	2	1
1.7	більше 1000	А, В, С, (Е)	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 1.6. таблиці 1, на кожні наступні: 50 кв.м. згідно п. 1.2. таблиці 1, 150 кв.м. - Згідно п.1.3. таблиці 1, 250 кв.м. - Згідно п. 1.4. таблиці 1, 500 кв.м. - Згідно п. 1.5. таблиці 1, 1000 кв.м. - Згідно п. 1.6. таблиці 1.
2 Приміщення категорій В за відсутності горючих газів і рідин
2.1	до 50 включно	А, (Е)	2	2	1	1	1	-	-	-	-
2.2	більше 50 до 100 включно	А, (Е)	3	3	2	2	2	-	-	-	-
2.3	більше 100 до300 включно	А, (Е)	4	4	3	3	2	1	-	-	-
2.4	більше 300 до 500 включно	А, (Е)	6	6	4	4	3	2	1	-	-
2.5	більше 500 до 1000 включно	А, (Е)	9	9	7	7	5	3	2	1	-
2.6	більше 1000	А, (Е)	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 2.5. таблиці 1, на кожні наступні: 50 кв.м. - Згідно п. 2.1. таблиці 1, 100 кв.м. - Згідно п.2.2. таблиці 1, 300 кв.м. - Згідно п. 2.3. таблиці 1, 500 кв.м. - Згідно п. 2.4. таблиці 1, 1000 кв.м. - Згідно п. 2.5. таблиці 1
3 Приміщення категорії Г
3.1	до 50 включно	В, С	2	2	1	1	1	-	-	-	-
3.2	більше 50 до 100 включно	В, С	3	3	2	2	2	-	-	-	-
3.3	більше 100 до 300 включно	В, С	5	5	3	3	2	1	-	-	-
3.4	більше 300 до 500 включно	В, С	7	7	4	4	3	2	1	-	-
3.5	більше 500 до 1000 включно	В, С	11	11	7	7	5	3	2	1	-
3.6	більше 1000	В, С	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 3.5. таблиці 1, на кожні наступні: 50 кв.м. - Згідно п. 3.1. таблиці 1, 100 кв.м. - Згідно п.3.2. таблиці 1, 300 кв.м. - Згідно п. 3.3. таблиці 1, 500 кв.м. - Згідно п. 3.4. таблиці 1, 1000 кв.м. - Згідно п. 3.5. таблиці 1
4 Приміщення категорій Г; Д
4.1	до 50 включно	А, (Е)	2	2	1	1	1	-	-	-	-
4.2	більше 50 до 150 включно	А, (Е)	3	3	2	2	2	-	-	-	-
4.3	більше 150 до 500 включно	А, (Е)	4	4	3	3	2	1	-	-	-
4.4	більше 500 до 1000 включно	А, (Е)	6	6	4	4	3	2	1	-	-
4.5	більше 1000	А, (Е)	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 4.4. таблиці 1, на кожні наступні: 50 кв.м. згідно п. 4.1. таблиці 1, 150 кв.м. - Згідно п.4.2. таблиці 1, 500 кв.м. - Згідно п. 4.3. таблиці 1, 1000 кв.м. - Згідно п. 4.4. таблиці 1

Примітки:

1. Знаком "-" позначені порошкові вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. При наявності в приміщенні можливості виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша ..

При виборі вогнегасників необхідно користуватися переліками, наведеними в додатках 3 і 4.

Громадські та адміністративно-побутові будівлі на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг. і більше. Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг. і більше: на 20 кв.м. площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення; на 50 кв.м. площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек, музеїв. Додатково зазначені приміщення можуть оснащуватися аерозольними водопінними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини 400 м і більше.

Таблиця 2

Норми положень водних і водопінних вогнегасників для виробничих і складських будівель і приміщень промислових підприємств.

№ п/п	Гранична захищена площа, кв. м	Клас мождивої пожежі	Мінімальна кількість водних або водоподібних вогнегасників
			Переносний вогнегасник (з газом-виштовхувачем в балоні або закачних) із зарядом вогнегасної речовини, кг	Пересувний вогнегасник (з газом-виштовхувачем в балоні або закачних) із зарядом вогнегасної речовини, кг
			5	6	9	12	20	50	100	150
1. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих речовин
1.1	до 25 включно	А	4	4	2	2	-	-	-	-
		В	3	3	2	1	-	-	-	-
1.2	більше 25 до 50 включно	А	8	8	4	3	1	-	-	-
		В	5	5	3	2	1	-	-	-
1.3	більше 50 до 150 включно	А	12	12	6	4	2	1	-	-
		В	8	8	5	3	2	1	-	-
1.4	більше 150 до 250 включно	А	-	-	8	6	3	2	1	-
		В	-	-	7	4	3	2	1	-
1.5	більше 250 до 500 включно	А	-	-	12	8	4	3	2	1
		В	-	-	10	6	4	3	2	1
1.6	більше 500 до 1000 включно	А	-	-	-	16	6	4	3	2
		В	-	-	-	12	6	4	3	2
1.7	Більше 1000	А	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 1.6. таблиці 2, на кожні наступні: 50 кв.м. - Згідно п. 1.2. таблиці 2, 150 кв.м. - Згідно п.1.3. таблиці 2, 250 кв. м.-згідно п. 1.4. таблиці 2, 500 кв.м. - Згідно п. 1.5. таблиці 2, 1000 кв.м. - Згідно п. 1.6. таблиці 2
		В
2. Приміщення категорії В за відсутності горючих рідин
2.1	до 50 включно	А	4	4	2	2	-	-	-	-
2.2	більше 50 до 100 включно	А	8	8	4	3	1	-	-	-
2.3	більше 100 до 300 включно	А	12	12	6	4	2	1	-	-
2.4	більше 300 до 500 включно	А	-	-	8	6	3	2	1	-
2.5	більше 500 до1000 включно	А	-	-	14	10	4	3	2	1
2.6	більше 1000	А	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 2.5. таблиці 2, на кожні наступні: 50 кв.м. згідно п. 2.1. таблиці 2, 100 кв.м. - Згідно п.2.2. таблиці 2, 300 кв. м. - згідно п. 2.3. таблиці 2, 500 кв.м. - Згідно п. 2.4. таблиці 2, 1000 кв.м. - Згідно п. 2.5. таблиці 2
3 Приміщення категорії Г
3.1	до 50 включно	В	3	3	2	1	-	-	-	-
3.2	більше 50 до 100 включно	В	5	5	3	2	1	-	-	-
3.3	більше 100 до 300 включно	В	8	8	5	3	2	1	-	-
3.4	більше 300 до 500 включно	В	11	11	7	4	3	2	1	-
3.5	більше 500 до 1000 включно	В	-	-	12	7	4	3	2	1
3.6	більше 1000	В	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 3.5. таблиці 2, на кожні наступні: 50 кв.м. згідно п. 3.1. таблиці 2, 100 кв.м. - Згідно п.3.2. таблиці 2, 300 кв. м. - згідно п.3.3. таблиці 2, 500 кв.м. - Згідно п. 3.4. таблиці 2, 1000 кв.м. - Згідно п. 3.5. таблиці 2
4 3 Приміщення категорії Г; Д
4.1	до 50 включно	А	4	4	2	2	-	-	-	-
4.2	більше 50 до 150 включно	А	8	8	4	3	1	-	-	-
4.3	більше 150 до 500 включно	А	12	12	6	4	2	1	-	-
4.4	більше 500 до 1000 включно	А	16	16	8	6	3	2	1	-
4.5	більше 1000	А	На першу 1000 кв. м. площі числові значення кількості вогнегасників згідно п. 4.4. таблиці 2, на кожні наступні: 50 кв.м. згідно п. 4.1. таблиці 2, 150 кв.м. - Згідно п.4.2. таблиці 2, 500 кв.м. - Згідно п. 4.3. таблиці 2, 1000 кв.м. - Згідно п. 4.4. таблиці 2

Примітки:

1. Знаком "-" позначені водяні та водопінні вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. При наявності в приміщенні можливості виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.

3. Для гасіння пожеж класу В слід застосовувати водні вогнегасники із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу В.

При захисті від пожежі приміщення з наявністю ПЕОМ, телефонних станцій і т.д. слід використовувати вуглекислотні вогнегасники або аерозольні водопінні вогнегасники.

Приміщення, в яких розміщені ПЕОМ, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення - ОУ-2) або ВВК2 (старе позначення - ОУ-3) або один ВВПА-400 на три ПЕОМ, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення ..